Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Недобросовісна конкуренція

Название: Недобросовісна конкуренція
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: реферат Добавлен 17:58:39 29 апреля 2011 Похожие работы
Просмотров: 1200 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 2 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат

з дисципліни: Господарське право

на тему: Недобросовісна конкуренція

Дніпропетровськ 2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про захист від недобросовісної конкуренції», неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, вказівок походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця), що має пріоритет на їхнє використання.

Таке ж визначення недобросовісної конкуренції містять і статті 32, 33 Господарського кодексу України.

Наприклад, пунктами 1,3,4 ст. 5 Закону ,,Про охорону прав на промислові зразки” № 3689 встановлено, що: правова охорона надається знаку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності й моралі та на який не поширюється підстави для відмови в наданні правової охорони, що встановлені цим Законом: право власності на знак засвідчується свідоцтвом: наданий обсяг правової охорони визначається зображенням знака й переліком товарів і послуг, внесеним до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними в ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака й переліком товарів і послуг.

Відповідно до ст. 16 зазначеного Закону свідоцтво надає його власникові право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Використанням знака вважається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстрований, упаковка, в якій міститься такий товар, вивіска, пов'язана з ним, етикетка, нашивка, бірка або інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропозиції для продажу, продаж, імпорт (ввіз) і експорт (вивіз) тощо.

Використання запатентованого промислового зразка винятково в межах, визначених абзацом 3 п. 2 ст. 20 Закону України ,,Про охорону прав на промислові зразки” (виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка та інше введення його в цивільний обіг або зберігання такого виробу з зазначених цілях), не є порушенням прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Водночас власник зареєстрованого знака для товарів і послуг має право з дотриманням приписів ст. 16 Закону № 3689 (зокрема пунктів 4, 5, 6) заборонити використання запатентованого іншою особою промислового зразка (позначення тотожного або схожого настільки, що його можна поплутати зі знаком) щодо наведених у свідоцтві товарів або товарів, родинних із наведеними у свідоцтві.

Торгова марка

Перш ніж перейти до питання недобросовісного використання конкурентами розкрученої торгової марки пропоную розглянути що таке торговельна марка. Цікавий і вартий уваги аналіз поняття торгової марки з маркетингового, а не юридичного погляду, розглянута на сайті «Ділова преса - з публікації - Кому й нізащо потрібна торгова марка?”.

Торгова марка у вузькому значенні слова - це назва, букви, слова, знак, символи, що позначають конкретний виріб або послугу (або ряд виробів або послуг) конкретного продавця (тобто, що мають єдине походження) для відмінності від конкурентів. До того ж під знаком і символом може матися на указі не тільки графічні зображення, але й звуки, кольори, заходи тощо. Є кілька типів позначень марок:

- фірмове найменування (назва) - це слово або група букв або слів, які можуть бути вимовлені:

- фірмовий знак (зображення) - це символ, малюнок, відмітний колір, їхня комбінація;

- торговий знак - це фірмове найменування, фірмовий знак, їхнє сполучення, які захищені юридично.

Поняття торгової марки в широкому значенні складається з безлічі факторів. Це й історія створення фірми, і авторитет її керівників, і взаємини з персоналом, і якість продукту, що провадиться, і точне розміщення його на ринку.

Торгова марка створює такі перевага своєму власникові:

- полегшує конкуренцію з іншими товарами;

- привертає увагу споживачів до нових товарів;

- охороняє його товари від небажаної імітації;

- служить юридичним захистом;

- може допомогти в роботі з різними групами споживачів;

- створює коло постійних покупців;

- допомагає впливати на споживачів;

- допомагає поширити успіх марки на інші товари;

- є капіталом;

- дає еластичний відгук на зменшення ціни (збільшення продажів) і нееластичний відгук на збільшення ціни (збереження обсягу продажів);

- підвищує рентабельність і ефективність реклами;

- забезпечує підтримку торговцями.

Можна перелічити такі недоліки торгової марки:

- Створення марки вимагає доволі значних коштів, які витрачаються на розробку ідеї, дизайну, упаковка, на реєстрацію.

- Підтримка марки також вимагає значних видатків (це передусім видатки на рекламу).

- Якщо один із товарів, поширених під цією торговельною маркою, зазнав невдачі, це може ушкодити поширенню й іншим товарам. До того ж. якщо на розкручування торгової марки йде багато часу, то зниження іміджу торгової марки відбувається надзвичайно швидко.

- Підтримка іміджу торговельної марки ставить постійні вимога до підтримки якості товарів.


Торгова марка й бренд

Розглянемо тепер трохи інший підхід до питання: що таке торгова марка? Є кілька типів позначень марок. Фірмове найменування (назва) - це слово або група букв або слів, які можуть бути вимовлені. Фірмовий знак (зображення) - це символ, малюнок, відмітний колір. їхня комбінація. Торговий знак - це фірмове найменування, фірмовий знак. їхнє сполучення. які захищені юридично.

А що таке бренд? І чим він відрізняється від торгової марки?

Бренд - це не просто торгова марка, а успішна, популярна торгова марка, що має постійне коло лояльних споживачів. Для того, щоб торгова марка перетворилася в бренд. її власник має докласти значних зусиль. Вони повинні бути спрямовані як на сам товар або послугу (у першу чергу, на підтримку їхньої якості), так і на рекламу торгової марки. До того ж у свідомості споживача виникає «міф бренда», що постійно перетвориться залежно від зусиль власника, дій конкурентів, змін ситуації на ринку. Важливо пам'ятати, що бренд - поняття не юридичне, що брендом може стати і товар, не захищений юридично, і, навпаки, захищений юридично торговий знак необов'язково стає брендом. Потрібно не забувати, що хоча сам торговий знак залишається незмінним - таким, яким його створив власник, міф бренда постійно змінюється.

Підтримка марки потребує значних видатків, у першу чергу, на рекламу. Якщо один із товарів, поширених під цією торговою маркою, зазнав невдачі це може ушкодити поширенню й іншим товарам. До того ж якщо на розкручування торгової марки йде багато часу, то погіршення іміджу торгової марки відбувається надзвичайно швидко. Підтримка іміджу торгової марки ставить постійні вимоги до якості товарів.

Які є основні види торгових марок? По-перше, марка виробника, тобто марка, створена виробником товару, що йому ж належить. Більша частина реалізованих товарів за багатьма видами продукції належить до цього типу. По-друге, є марка продавця (приватна марка), створена посередником, дилером або магазином, що належить їм. Такі марки привабливі для покупців, орієнтованих на покупку товарів за більш низькими цінами. По-третє, ліцензійна марка, що не належить власникові товару, - він користується нею, відраховуючи певну плату власникові марки (наприклад, використання імен героїв мультфільмів або відомих особистостей). І нарешті, є спільна марка, що використовується двома різними компаніями. Звичайно, спільне використання виникає, коли поєднуються торгові марки відомих компаній для одного товару. Є, звичайно, й інші товари - під марками, що містять назву самої продукції, а не виробників або дилерів, вони звичайно більш дешеві й менш якісні, ніким не рекламуються й одержують другорядні місця в торгових залах.

Чи є сенс використовувати кілька видів марок? Очевидно, так. тому що у різних видів марок є свої переваги й недоліки. Наприклад, деякі виробники, що працюють на російському ринку, використовують дві марки - власну й ліцензійну (компанія «Трансмарк» - власна пивна марка «Золота бочка», а також чеські й німецькі ліцензійні марки). На ліцензійну марку припадає близько 15 % виробництва, але відпускні ціни вищі на 20-80 % і можна заощаджувати на рекламі.

Чи треба мати окремі назви для кожного товару? Таку марочну стратегію вибирають, якщо є необхідність створити відчуття конкуренції між різними марками і якщо товари розраховані на різні групи споживачів. Коли товари мають відмінну якість, ми можемо «застрахуватися» за допомогою окремих назв на випадок, якщо один із продуктів зазнає невдачі. Нові марки доводиться створювати також за таких варіантів, коли існуюча торгова марка не може бути використана для нового товару. Наприклад, дуже невдалим виявилася поява на ринку супу «Саdbury» і собачого корму «Неіnz» (ці марки належали завжди до інших видів товарів). Споживачі на «чужих» ринках не підготовлені до сприйняття нової торгової марки, у них немає ніяких позитивних асоціацій пов'язаних з нею. Можна сполучити переваги різних марочних стратегій. Часто використовують обидві стратегії одночасно - корпоративний бренд (,,зонтичний”) і бренд окремих товарів. У цьому випадку поєднуються такі якості, як позитивний імідж корпоративного бренда й характерні властивості самого продукту.

Також обов'язковою умовою успішного просування, крім якості товару, є його зовнішня привабливість, упаковка й елементи впізнавамості. До того ж упаковка відіграє важливу роль не тільки в процесі збуту товару, але й у процесі його виробництва. Якісне пакування дає змогу зберегти й з мінімальними витратами довести до споживача продукцію у відповідному вигляді, і часто впливає на споживчий вибір у «момент істини» - при прийнятті рішення на користь придбання певного товару.

Саме упаковка є носієм елементів марочної ідентифікації товару - торгової марки, фірмового кольору, розташування елементів, форми й т. д.

Головною функцією торгової марки є ідентифікація споживачами товарів конкретного виробника. Очевидно, що таке завдання може ставити перед собою тільки виробник якісного товару або послуги.

Сьогодні ми є свідками формування брендів багатьох російських виробників. Можливо, незабаром ці імена стануть відомі не тільки в нас у країні й ми по праву зможемо ними пишатися. Просування товару під власною торговою маркою свідчить не тільки про якість, за яку не соромно, але й про серйозність намірів компанії.

Правила просування бренда на ринку. Російський досвід

Є кілька правил, дотримання яких гарантує успішне просування бренда на ринку: наявність власного оригінального стилю, чітко сформульована цінність пропонованої споживачеві послуги (товару), якісно виконана реклама, постійне вкладення грошей і вдосконалювання бренда. Якщо брендів не багато, то вони повинні бути виконані в єдиному стилі.

Невдачі на ринку, як правило, спричинені такими факторами: потенційний ринок, де має бути бренд, був погано проаналізований; конкуренти надають аналогічні послуги (товари), та їхні позиції значно сильніші: час для просування бренда було обрано невдало: для просування на ринку було витрачено мінімум зусиль.

На створення бренда, як правило, потрібно від 15 до 22 місяців. До того ж на його розробку - 6-9 місяців, на забезпечення дистрибуції -2-3 місяці, на рекламну кампанію - 3-4 місяці, а на адаптацію нового продукту на ринку - 4-6 місяців.

Що ж стосується російських брендів, інформація про які теж становить значний інтерес для України. то у цілому в якісних російських товарів є перспективи стати брендами, але є ряд негативних факторів, які стримують поширення концепції брендинга на російському споживчому ринку. Це недостатній розвиток маркетингових умінь і навичок, відсутність на багатьох підприємствах принципу бренд-менеджменту, скептичне ставлення до деяких російських керівників до західних технологій брендінга, незважаючи на те що вони довели свою життєздатність і ефективність на нашому ринку. До того ж на маркетинг і рекламу в багатьох підприємств просто не вистачає коштів.

Недосконале російське законодавство з охорони товарних знаків також не виглядає оптимістично. На відміну віл практики західних країн, де діє принцип «першокористування» товарним знаком, у Росії прийнято реєстраційну систему їхньої охорони, за якою товарна марка одержує правовий захист тільки після її реєстрації в Патентному відомстві. Це загострює боротьбу вітчизняних виробників за свої товарні знаки й створює сприятливий ґрунт для появи всіляких підробок.

У цей час брендінг на російському споживчому ринку розвивається, багато вітчизняних підприємств здобувають усе більше досвіду, намагаються досліджувати споживчу поведінку, щоб визначити правильний підхід до позиціонування своїх брендів.

Утім, вітчизняним виробникам для формування власних брендів потрібні більші зусилля й кошти,щоб ,,перехопити ініціативу ” у закордонних конкурентів, що давно почали рекламну обробку населення Росії. Використання західних технологій брендінга й пропонованої методології передбачає

проведення постійних маркетингових досліджень купівельних переваг, мотивів здійснення покупок.

Опитування вітчизняних споживачів підтверджують стабільне збільшення популярності вітчизняних брендів, особливо продуктів харчування, до того ж орієнтація споживача на той чи інший бренд залежить від його соціального стану.

У Росії вже створюються соціальні групи, орієнтуючись на які можна просунути товарну марку, тому пошук незайнятих ринкових ніш дуже важливий для формування оренда.

Передача майнових прав інтелектуальної власності

Але повернемося до України й українського законодавства з цього питання. Можна використовувати чужу торгову марку, як відомо, на цілком законних підставах. Частиною 2 статті 1114 Цивільного кодексу України (ЦКУ) встановлено, що факт передачі виняткових майнових прав інтелектуальної власності підлягає державній реєстрації. Підтвердженням факту передачі виняткових майнових прав є договір про передачу таких прав, а також договір про внесення прав на об'єкт промислової власності в статутний капітал юридичної особи тощо.

При укладанні договору про передачу права власності на знак правонаступник одержує від власника усі права щодо товарів і /або послуг, для яких знак зареєстрований, або ж частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, якщо здійснюється часткова передача права.

Для сторін, що укладають договір, він набуває чинності з моменту його підписання. Щодо третіх осіб, зокрема, органів виконавчої влади, судових органів, договір вважається дійсним після внесення до Реєстру й публікацій відомостей про договір в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності (далі - Держдепартамент) «Промислова власність».

Передачу права власності на знак може бути здійснено як на платній, так і безкоштовній основі.

Якщо передача права власності на знак здійснюється за наявності чинних договорів про передачу права на використання цього ж знака, власник повинен повідомити правонаступника про чинні ліцензійні договори й погодити з ним умови про прийняття зобов'язань щодо виконання умов цих договорів.

Передбачена також можливість часткової передачі права, здійснення якої можливо тільки при дотриманні таких умов:

- знак зареєстрований щодо декількох товарів і/або послуг:

- вона здійснюється шляхом поділу неоднорідних товарів і або послуг і передачі їхньої частини правонаступникові.

Якщо за договором проводиться часткова передача права, правонаступник може одержати свідоцтво України на знак для товарів і послуг, сплативши у встановленому порядку мито за його видачу. У такому свідоцтві поруч із номером первинної реєстрації стоїть буква А. Термін дії такого свідоцтва відраховується від дати подачі первинної заявки.

Зміст договору визначається волевиявленням сторін і повинен узгоджуватися з нормами права. Якщо умови договору суперечать вимогам законодавства (у тому числі й патентного), то він є незначним.

Вимоги до оформлення й комплектності документів, які подаються до Держдепартаменту, викладені в Інструкції про подачу, розгляд, публікацію й внесенні до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг і видачі ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти й науки України від 3 серпня 2001 р. .№ 576. зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 2001 р. №718/5909.

Законодавством визначені обов'язкові умови й реквізити договору.

Договір вважається дійсним, якщо він укладений у письмовій формі й підписаний сторонами.

Передавання права може здійснюватися тільки в межах терміну дії свідоцтва.

Дії, пов'язані з поданням документів до Держдепартаменту, можуть здійснюватися однією зі сторін договору, а також патентним повіреним або іншою довіреною особою за дорученням.

Якщо власником свідоцтва є кілька осіб, всі дії,пов'язані з передаванням права власності на знак, визначаються угодою між ними, а право на підписання всіх документів може бути надано одному співвласникові на підставі відповідного доручення.

У договорі обов'язково вказуються:

- сторони договору (для юридичних осіб - повне офіційне найменування і його місцезнаходження, для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові й місці проживання):

- номер свідоцтва України на знак для товарів і послуг;

- предмет договору, в якому необхідно задекларувати бажання власника передати своє право й згоду правонаступника прийняти це право;

- перелік товарів і/або послуг із зазначенням класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТУ), на які поширюється передача права (необхідно вказати в тій редакції, в якій перелік представлено у свідоцтві):

- підпис сторін (від імені юридичної особи договір має підписати особа, що має відповідні повноваження);

- дата підписання договору.

Підписання договору свідчить про зміну власника знака.

Цивільно-правові способи захисту торгової марки

Зупинимося на способах захисту торгової марки. У ст. 432 ЦКУ перераховані основні способи цивільно-правового захисту права інтелектуальної власності судорог. Суд може ухвалити рішення щодо такого:

- вживання невідкладних заходів щодо запобігання порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку й збереження відповідних доказів;

- припинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт або експорт яких здійснюється з порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку;

- виключення із цивільного обігу товарів, виготовлених або введених в обіг з порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку;

- виключення із цивільного обігу матеріалів і знарядь, що використовуються переважно для виготовлення товарів, промаркованих чужою торговою маркою;

- застосування разових грошових стягнень замість відшкодування збитків за неправомірне використання торгової марки;

- опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення прав власника свідоцтва на торгову маркуй зміст судового рішення щодо такого порушення.

Зупинимося тільки па деяких способах цивільно-правового захисту права інтелектуальної власності.

Суддя може одноосібно застосувати запобіжний захід (тимчасовий) щодо збереження доказів порушень прав власника свідоцтва на торгову марку.

У зв'язку з тим,що в деяких випадках сліди порушення прав власника свідоцтва на торгову марку легко сховати, суддя може одноосібно за заявою заявника, яким може бути власник свідоцтва на торгову марку, застосувати запобіжний захід (тимчасовий) щодо збереження доказів порушень прав власника свідоцтва на торгову марку. Ці запобіжні заходи (тимчасові) можуть застосовуватися до пред'явлення позову або до початку розгляду справи про порушення прав у суді. До заходів такого припинення (тимчасових), зокрема, належать:

- винесення постанови про огляд приміщень, у яких. як передбачається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку, наприклад, у приміщенні перебуває призначений до продажу товар, промаркований торговою маркою заявника;

- накладення арешту й виключення товарів, щодо яких є підстави вважати, що їх промарують торговою маркою заявника;

- накладення арешту й виключення рахунків, договорів та інших документів, які можуть бути доказом порушення прав власника свідоцтва на торгову марку або підготовки до порушення цих прав.

Постанова суду про застосування заходів припинення (тимчасових) підлягає негайному виконанню органами державної виконавчої служби. Варто зазначити, що виконання постанови суду може здійснюватися за участю власника свідоцтва на торгову марку або іншого заявника.

У тому випадку, коли суд прийняв постанову про вживання заходів припинення (тимчасових), заявник зобов'язаний подати до суду позов про захист порушених прав.

З метою унеможливлювання зловживань із боку позивача при застосуванні заходів припинення (тимчасових), суд має право вимагати від позивача внесення заставної або іншої гарантії для компенсації відповідачеві шкоди, заподіяної застосуванням запобіжних заходів (тимчасових). Ця подія може настати, якщо суд відмовить у прийнятті заяви або не задовольнить позов.

Одним зі способів цивільно-правового захисту є відшкодування збитків, яких випробували особу, право якої порушено. Відповідно до ЦІКУ (частина 2 ст. 22) збитками власника свідоцтва на торгону марку є:

- видатки, які зазнав або змушений був зазнати власник свідоцтва на торгову марку у зв'язку з поновленням свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які власник свідоцтва на торгову марку міг би одержати у звичайних умовах, якби його право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо законом не передбачено їхнє відшкодування в меншому або більше більшому розмірі. Якщо особа, що порушила права власника свідоцтва на торгову марку, одержала у зв'язку із цим дохід, то розмір упущеної вигоди, що повинен відшкодовуватися власникові свідоцтва на торгову марку, не може бути меншим за цей дохід (частина 3 ст. 22 ЦКУ).

Дуже часто неправомірне використання торгової марки виражається з створенні для власника свідоцтва на торгову марку конкуренції на ринку товарів і послуг. У цьому випадку довести збитки дуже важко, оскільки на вибір споживачами товарів і послуг конкурента можуть впливати й інші фактори: якість товару, додаткові послуги тощо. Для того щоб вийти з такої неприємної ситуації, суд може застосувати разове грошове стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання торгової марки. Розмір разового грошового стягнення визначається судом з урахуванням провини особи й інших обставин, які мають істотне значення.

У випадку встановлення в судовому порядку факту порушення прав власника свідоцтва на торгову марку суд має право винести рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. У нашому випадку моральної шкоди може бути завдано діловій репутації власника свідоцтва на торгову марку (п. 4 частини 2 ст. 23 ЦКУ).


Адміністративна й кримінальна відповідальність за недобросовісну конкуренцію

Також законодавством передбачено відповідальність за недобросовісну конкуренцію, у тому числі кримінальну.

Як зазначено в статті 4 Закону України ,,Про захист від недобросовісної конкуренції ” неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, вказівок походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), що має пріоритет на їхнє використання.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не вважається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Неправомірним використанням товару іншого виробника є введення в господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін або зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи.

Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) і зведення його в господарський обіг без однозначної вказівки виробника копії, що може привести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Не вважається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлене винятково їхнім функціональним застосуванням.

Дія цієї статті не поширюється на вироби, які мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності.

Справи про недобросовісну конкуренцію розглядаються Антимонопольним комітетом України і його територіальних відділень у порядку, визначеному Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції». Законам України ,,Про обмеження монополізму й недопущенні недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності», Законам України ,,Про Антимонопольний комітет України» та іншими законодавчими актами України.

Як зазначено в ст. 29 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», особи, права яких порушені діями, визначеними як несумлінна конкуренція, можуть протягом шести місяців від дня, коли вони довідалися або повинні довідатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.

У процесі розгляду справи Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення за поданою заявником заявою мають право вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення, якщо з таких заходів може ускладнити або унеможливити його виконання.

З метою забезпечення виконання рішення Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення виносять розпорядження про:

- заборону особі, у діях якої вбачаються ознаки порушення (відповідачеві), здійснювати певні дії;

- накладення арешту на майно або грошові суми, які належать відповідачеві.

Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про:

- визнання факту недобросовісної конкуренції;

- припинення недобросовісної конкуренції;

- офіційне спростування за рахунок порушника розповсюджених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей:

- накладення штрафів:

- виключення товарів з неправомірно використаним позначенням і копій виробів іншого господарюючого суб’єкта (підприємця);

- скасування або зміна центральними й місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування прийнятих ними неправомірних актів і розірвання укладенім ними угод.

Рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається винятково Антимонопольним комітетом України на його засіданнях.

Порушник, на який накладений штраф, платить його в тридцяти денний строк від дня одержання рішення про накладення штрафу, якщо інше не визначене цим рішенням.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі одного відсотка від суми штрафу.

Стаття 229 Кримінального кодексу. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмово -го найменування, кваліфікованої вказівки походження товару

1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційна ознака походження товару, або інше навмисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди в значному розмірі. - карають штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт строком до двох років, або позбавленням волі на той же строк, з конфіскацією й знищенням відповідної продукції й знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

2. Ті ж дії. якщо вони зроблені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі. - карають штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт строком до двох років, або позбавленням волі строком від двох до п'яти років з конфіскацією й знищенням відповідної продукції й знарядь, і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

3. Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, зроблені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - карають штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років або без такого й з конфіскацією й знищенням відповідної продукції й знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Примітка. Матеріальна шкода вважається нанесеною у значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі, якщо її розмір у двісті іі більше разів перевищує неоподатковуваний.

Отже:

Застосувати у своєму бізнесі чужу торгову марку досить ризиковано. Нехай, на перший погляд, це й може принести колосальний прибуток, але надалі - не мало проблем як фінансового, так і кримінального характеру. До того ж для подальшого розвитку бізнесу буде створена не особливо хороша репутація, якщо перейти на більш високий рівень з ,,серйозними “ грошима й працювати з «серйозними» клієнтами.

недобросовісний конкуренція майновий торговий

Література

1. Володина Ю. Акционеры, будьте бдительны! // Юридическая практика. – 2002, ноябрь. - № 45.- С. 1-12.

2. Воловик О. Корпоративний конфлікт: стадії розвитку та фактори ризику інтересам підприємства// Підприємство, господарство і право. - № 5. – 2004. – С.45-48.

3. Косенчук Ю. Корпоративні конфлікти// Юридичний журнал. - № 10. – 2008. – С. 47-55.

4. Цікало В. Правова природа корпоративного правовідношення// Вісник господарського судочинства. - № 4. – 2006.- С. 165-176.

5. Закон України ,, Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996р.

6. Закон України ,, Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.1993р.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:22:15 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:40:59 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Недобросовісна конкуренція

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151170)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru