Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")

Название: Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Добавлен 20:22:19 02 мая 2011 Похожие работы
Просмотров: 2304 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ДИПЛОМНА РОБОТА

"Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")"

Херсон – 2006


Вступ

На сучасному етапі становлення торгових відносин важливе значення має державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з необхідністю Україні зайняти своє місце у міжнародному державному регулюванні зовнішньої торгівлі, вона має вивчати та використовувати економічні механізми та інструменти, серед яких найбільш цивілізованим на даний час є митно-тарифне регулювання, якнайважливіший механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі. У всьому світі воно є прикладом економічного регулювання і відповідає вимогам ринкової економіки.

Як переконує історичний досвід багатьох розвинутих країн, митна служба є неодмінним елементом високоефективної організації життя суспільства і перш за все функціонування його економіки. Вирішуючи цілу низку конкретних завдань, митна система стає значним важелем підтримки рівноваги і створення у суспільному виробництві найсприятливіших умов для розвитку власної економіки. Що до нашої країни, то поряд із цими завданнями митна система повинна стати і вже стає вагомим чинником ринкових перетворень.

Майже у всьому спектрі найважливіших проблем перехідної економіки вона вносить свою частку в позитивне їх вирішення. Це не важко помітити навіть за побіжного аналізу найбільш узагальнених результатів діяльності митної служби України. Так одною із характеристик економічного розвитку являється «правильна» митна діяльність. Тому потрібно, аналізуючи діяльність та залежність від неї економічних показників, звертати увагу на досвід країн учасниць ЗЕД з розвинутою економікою (за останні 50 років обсяг світової торгівлі збільшився у 14 разів, а виробництво тільки у 5,5 рази, каталізатором різкого збільшення обсягів світової торгівлі є значне зменшення середньозважених тарифів у торгівлі промислово розвинутих країн.


Як відомо, митна служба робить вагомий внесок до державного бюджету. При цьому загальні надходження від ДСМУ зростають. Так, якщо у 2004 році до державного бюджету було внесено 3,42 млрд. грн., то за 6 місяців поточного року вже 3,35 млрд. грн. При цьому особливо слід наголосити, що йдеться в основному про «живі» гроші, конче потрібні державі в умовах кризового стану економіки.

Зрозуміло, що відсутність власного досвіду, особливості перехідного періоду та недостатня готовність суспільства до ринкових відносин – усе це помітно вплинуло на недосконалість прийнятих правових норм, проте вони вже діють, і це є суттєвим досягненням нашої держави. Постійно триває процес подальшої розробки митного законодавства. Але для створення ефективної митної системи потрібно звертати увагу перш за все на вплив митної системи на зовнішньоекономічну діяльність країни та на стан економіки з цілому. Тому аналіз митної діяльності посідає одне з перших місць як у національній так і у світовій економіці.

Метою дипломної роботи є вивчення митної політики України, вплив її на регулювання зовнішньоекономічної діяльності, та внесення пропозицій щодо удосконалення митної системи в Україні на основі досліджень та аналізу митної діяльності країн – учасниць зовнішньоекономічної діяльності.

Для розкриття зазначеного дослідження слід вирішити такі задачі:

1. Проаналізувати митну політику та основні засоби її здійснення на Україні.

2. Вплив митної політики на економічні показники в країні.

3. Вивчити основні методи митного регулювання та їх вплив на зовнішньоекономічні відносини.

4. Визначити сильні та слабкі сторони митної системи на Україні.

5. Провести комплексний аналіз засобів регулювання торгових відносин як в країнах СНД так і в інших країнах – учасницях ЗЕД.

Об'єктом, на основі якого проводиться аналіз митної діяльності являється суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Херсонські комбайни».

Так як на даний час ця тема носить актуальний характер, тому вона досліджується в багатьох зарубіжних та вітчизняних виданнях: Хетес А.Н. «Українська митниця у 2005–2010 рр.», Яковенко А.Н. «Українська митниця – аналіз та перспективи».

Крім вищенаведеної літератури у дипломній роботі використовувались роботи таких авторів як: Герчикова, Смітт, Котляренко.

митний політика зовнішньоекономічний


1. Теоретико-методологічні засади управління митними платежами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Особливості сучасної системи регулювання ЗЕД

Однією з найважливіших особливостей сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їх висока правова забезпеченість. Так, в Україні Постановою Кабінету Міністрів у 1994 році утворено Митно-Тарифну раду України, надано чинності Закону «Про Єдиний митний тариф». Окрім того зовнішньоторгова політика регулюється постановами Верховної Ради України й Указами Президента [2].

Друга, не менш важлива, особливість уніфікація системи регулювання зовнішньої торгівлі, яка базується на міжнародних договорах, конвенціях, угодах і правилах. Так, у законодавчому плані система регулювання спирається на ГАТТ, «Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів», «Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних процедур» та цілу низку інших, які дозволяють суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України вести торговельні угоди, використовуючи накопичений світовий досвід.

Наступна особливість сучасних національних систем регулювання комплексний характер, який полягає у застосуванні багатьох взаємодіючих і взаємодоповнюючих інструментів регулювання, таких як економічне і адміністративне регулювання, а також валютно-фінансові заходи.

Структура інститутів, які керують зовнішньоекономічною діяльністю як у промислово – розвинутих країнах, так і у тих, що розвиваються, приблизно однакова. До неї за звичай входять Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв'язків, митні органи. Центральний банк, Експортно-імпортний банк, Центральне статистичне управління, Міністерство закордонних справ, податкові відомства.

Міністерство зовнішньої торгівлі здійснює функції керування, регулювання і контролю в області зовнішньої торгівлі. Зокрема, деякими з його функцій є:

1) розробка проектів торгових договорів, угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі;

2) регулювання і контроль діяльності експортно-імпортних об'єднань, торгових представництв за кордоном і на території України;

3) регулювання митної політики;

4) вивчення питань стосовно перевезень зовнішньоторгових вантажів і контроль виконання планів перевезення товарів;

5) видача експортних та імпортних ліцензій, реєстрація контрактів. Торгові представництва країни у іноземних державах захищають за кордоном права цієї країни у області зовнішньої торгівлі.

Центральний банк будь-якої країни відіграє важливу роль у керуванні зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою валютно-фінансових інструментів і перш за все за допомогою регулювання курсу національної валюти, вплив якого при здійсненні валютних операцій досить великий. [15]

Експортно-імпортні банки здійснюють кредитні й розрахункові функції від імені держави, тому що кредитування зовнішньої торгівлі є важливим чинником у зовнішньоторговому процесі.

Митні органи державна установа, яка контролює експортно-імпортні на митному кордоні країни вони ведуть митну статистику, розробляють правила і процедури, справляють митні збори, мито і податки. Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу. Вони становлять систему органів управління митною справою (митну систему), яка включає митно-тарифну раду України, в свою чергу Державний митний комітет України виконує функції робочого апарату митно-тарифної ради, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи України.

На митно-тарифну раду покладаються:

– розроблення пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції про встановлення, скасування або зміну митних ставок, надання тарифних пільг і преференцій, а також про зміни в номенклатурі Єдиного митного тарифу України;

– підготовка та розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України щодо митно-тарифного регулювання;

– розроблення заходів, спрямованих на захист українського ринку при перевезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів.

Автомобільний транспорт, морські, річкові та повітряні судна митних органів мають розпізнавальний знак і прапор. Опис прапору і розпізнавального знаку затверджуються Верховною Радою України.

Державний митний комітет України створюється Президентом України. Положення про Державний митний комітет України затверджується Президентом України.

Територіальні митні управління створюються Кабінетом Міністрів країни. Створення, реорганізація і ліквідація митниць та інших митних установ України здійснюється Державним митним комітетом України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Державні органи, установи та громадські організації не мають права втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків, передбачених законами України. (Стаття 5 із змінами, внесеними Законом №3892-ХЯ від 28.01.94)

Митні органи України при проведенні в життя митної політики позв'язують такі головні питання: використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;

здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

боротьба з контрабандою й порушенням митних правил;

співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями по питанням митної справи;

ведення митної статистики;

захист економічних інтересів України.

Міністерство закордонних справ здійснює зовнішньополітичне забезпечення зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів, а Кабінет міністрів країни координує діяльність органів, які беруть участь у керуванні зовнішньоекономічною діяльністю. [19]

1. 2 Здійснення митно-тарифної політики

Тарифне регулювання міжнародної торгівлі в Україні здійснюється за допомогою Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію – країни або вивозяться за межі цієї території.

Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України. Він базується на міжнародних визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів: зовнішньоекономічної діяльності незалежно від їх форм власності та територіального розташування.

Цей закон визначає порядок справляння мита при експорті та імпорті товарів, види мита, тарифні пільги і преференції [4]. Він також визначає, що нарахування мита відбувається на базі митної вартості товарів, яка являє собою ціну, фактично сплачену або ту, що належить до оплати за товари на момент перетину митного кордону України.

Загалом, митні тарифи будь-якої країни являють собою переліки товарів, з яких справляється мито. Ці товари об'єднані у групи за характером походження (рослинні, тваринні, промислові і т.ін) і за ступенем обробки товару. Проти кожного товару (або товарної позиції) зазначається розмір мита, яке з нього справляється.

Імпортний митний тариф – центральний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який разом з внутрішньою податковою системою регулює економічний клімат країни.

Імпортний митний тариф застосовується з метою:

– створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

– регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;

– формування раціональної структури споживчого ринку на основі фінансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

– збільшення доходної частини Державного бюджету України;

– покращення спіну платіжного балансу держави;

– вирішення торгівельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з поземними державами, їхніми союзами та групами, в тому числі при проведенні переговорів щодо приєднання України до ГАТТ та вступу її до Світової організації торгівлі (СОТ).

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, котру умовно можна розподілити на три рівня ставок мита які існують на даний час. Кожний рівень повинен відповідати стадії обробки продукції-сировина, напівфабрикати та готові вироби. Це розподілення на рівні також в цілому відповідає основам побудови Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі – ГС) та Товарним номенклатурам (ТН ЗЕД) багатьох країн світу.

Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то у якості моделі можна взяти структуру, граничний рівень якої на даний час найбільш пристосований до економічних умов та проблем країн колишнього Радянського Союзу, зокрема:

– сировина та матеріали – 0–5%,

– напівфабрикати та комплектуючи вироби – 5–15%,

– готові вироби – 15–30%.

Імпортний тариф в Україні [8] будується на таких основних положеннях митно-тарифної політики, як:

1) «ескалація митного тарифу» – це підвищення ставок мита по мірі зростання ступеня обробки продукції;

2) «ефективний митний тариф» – це встановлення низьких ставок для – товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

3) поповнення доходної частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;

4) відповідно до теореми симетрії Лернера імпортне мито – це податок і на і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національної валюти і робить експорт менш корисним;

5) здійснення структурної перебудови національної економіки і її розвиток повинні призвести до раціоналізації тарифу і поступовому зниженню ставок імпортного мита по мірі підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, що поперед усім відображається на зростанні його експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно робити зниження ставок імпортного мита на сировину та комплектуючи, які використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торгівельно-політичними міркуваннями.

Формування діючого в певний відрізок часу митного тарифу повинно проводитись з врахуванням реального стану економіки країни. Для цього необхідно враховувати такі фактори: конкурентоспроможності вітчизняної продукції, можливості внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступені дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної важливості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій тощо. В той же час врахування цих факторів може призводити до відхилень від наведеної вище візової схеми побудови тарифу. Також періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок імпортного тарифу визначається на базі динаміки розвитку економіки країни.

Експортний митний тариф застосовується обмеженим колом країн, які мають виключні природні ресурси. Так, у 2000 році в Україні були введені експортне мито на шкіряну сировину, брухт кольорових металів, що потім було скасовано.

Експортні мита накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави. У більшості розвитих країн експортного тарифу просто не існує, а в США його введення навіть заборонене конституцією. Експортний тариф застосовується в основному країнами, що розвиваються, і каїнами з перехідною економікою і накладається на товари традиційного експорту (кава в Бразилії, какао в Гані, нафта в Росії). Основними функціями експортного тарифу в цих країнах є:

– фіскальна – збір коштів до бюджету держави для фінансування видаткових статей. В окремих країнах, що розвиваються, за рахунок і імпортного тарифу збирається до половини прибутків бюджету;

– балансувальна – застосовується як правило у випадку існування і відповідної різниці у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари.

До 1994 року в Україні застосовувався експортний митний тариф на достатньо широку номенклатуру товарів, що мав на меті фіскальні функції. Починаючи з 1994 в Україні проводиться ліберальна експортна політика, яка має наступні принципи:

– нарощування експортного потенціалу та ліберальний експортний режим регулювання;

– дія експортного мита стосується невеликої номенклатури товарів протягом 2000 року – металобрухт; на даний час застосовуються ставки експортного мита на велику рогату худобу та шкіряну сировину, а також і проваджені з вересня 2003 року ставки на насіння деяких видів олійних культур);

– з 2000 року введення експортного мита має на меті заборонні функції щодо вивезення зазначених вище товарів, оскільки фіскальні надходження від його введення уданому випадку незначні [8].

Виходячи з цього, митом називається податок, який справляється у зв'язку з перетином товару кордону держави, здебільше, при ввезенні іноземного товару в країну.

Обкладення митом товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України «Про митний тариф». Ставки митних зборів визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі Митного кодексу України.

Мита і митні збори належать України, якщо інше не випливає з її договорів.

Економічна дія мита полягає у тому, що воно збільшує ціну іноземного товару, який ввозиться у країну, створює різницю, часто доволі значну, у ціні одного і того ж товару на світовому ринку, й водночас надаючи національним виробникам ідентичного товару переваги у конкурентній боротьбі з зарубіжними виробниками на внутрішньому ринку. Мито встановлюється наступними методами:

1) ставка мита встановлюється у формі процента від ціни товару. Таке мито називається митом від ціни або адвалерним;

2) ставка мита встановлюється у грошовому виразі у вигляді певної суми, яка справляється з маси, обсягу або штуки товару. Мито, виражене таким чином, називається специфічним;

3) мито яке поєднує обидва попередніх види митного обкладення зветься комбінованим.

У сучасних митних тарифах використовуються всі ці види мита, проте зони по-різному реагують на зміну цін. При зростанні цін грошові збори від адвалерного мита зростають пропорційно зростанню цін, а оскільки інфляція явище доволі поширене практично у всіх країнах, то ставки адвалерного мита є більш ефективними, ніж специфічне мито.

За своїм походженням мито може бути автономним або конвенційним. Автономне мито – те, яке утворюється постановами державної влади незалежно від будь-яких угод з іншими країнами.

Конвенційне мито створюється шляхом підписання угоди або договору з іншою державою.

Залежно від країни походження товару ставка мита може бути пільговою, повною або преференційною; окрім того, існує іще регулююче мито, таке як антидемпінгове, спеціальне і компенсаційне.

Спеціальне мито застосовується:

– як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати

шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

– як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України;

– як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Антидемпінгове мито застосовується у випадках:

– ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

– вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на той період часу.

Компенсаційне мито застосовується у випадках:

– ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

– вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди державним інтересам України.

Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій.

Для встановлення фактів, що дають підстави для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування.

Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків за заявою українських або іноземних заінтересованих державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України.

За результатами розслідування на підставах, передбачених статтями 12 13 і 14 цього Закону застосовуються спеціальне, антидемпінгове, здебільш компенсаційне мито [21].

Основним недоліком митного тарифу того часу була класифікація товарів тільки до чотирьох знаків Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Подібна структура побудови тарифу перешкоджала приєднанню України до Державної Угоди з тарифів і торгівлі. Тому виникла потреба у формуванні власної української версії, при цьому за основу була б взята гармонізована система опису і кодування товарів.

На сьогоднішній день введена дев'ятизначна класифікація товарної номенклатури. Це дає можливість упроваджувати гнучке регулювання захисту внутрішнього ринку захисними методами.

У той же час для ефективного функціонування механізму тарифного регулювання необхідне упровадження методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну відповідно до принципів ГАТТ.

Одним з інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є нетарифне регулювання, яке полягає у необхідності видачі того чи іншого дозвільного документа незалежним державним органом, який має на то повноваження згідно з чинним законодавством України.

Ліцензії і квоти – головний метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вони обмежують самостійність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у відношенні вибору ринку і обсяг торгівлі, проте саме ці види зовнішньоекономічного нетарифного регулювання мають зараз найбільше поширення.

Рішення про введення режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймається Кабміном за поданням Міністерства економіки з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, та строків дії цього режиму. Квоти затверджуються – Кабміном, а їх реалізація здійснюється Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.

Кабмін щорічно приймає постанови, у яких відображено перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у поточному році. На виконання цих постанов Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України видає наказ, який визначає порядок оформлення ліцензій і делегує повноваження своїм міським і обласним управлінням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 2002 року №7 Затверджені переліки товарів, зокрема передбачено ліцензування і квотування експорту коштовного каміння і дорогоцінних металів, а також їх відходів і брухту.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ліцензії на експорт зазначених товарів видаються Міністерством зовнішніх зв'язків і торгівлі, але, враховуючи виключний статус НБУ, уряд зробив виняток для цього інституту й дозволив йому здійснювати у разі потреби вивіз коштовного каміння і дорогоцінних металів без квот і ліцензій.

Головною причиною, яка змушує уряд зберігати режим ліцензування і квотування у відношенні вивозу цих товарів, є те, що Україна поки що не має достатнього запасу коштовного каміння і дорогоцінних металів, а окремі їх види не видобуваються у нашій країні зовсім.

З цієї причини Президент України навіть видав Указ від 7 травня 1999 року №561, яким забороняв вивіз брухту і відходів цих товарів, але, оскільки в Україні немає належних потужностей для їх переробки, то цей указ було трохи змінено, що давало змогу вивозити брухт дорогоцінних металів і коштовного каміння, але як давальницьку сировину. Окрім зазначених товарів уведено ліцензування і квотування також на експорт продукції текстильної промисловості й виробів з чорних металів. Введення квот на зазначені товари було спричинено обмеженнями ЄС, США та Індонезії у відношенні до певних видів товарів з України.

При здійсненні експортно-імпортних операцій особлива увага приділяється сертифікації продукції, тобто наскільки вона відповідає зразковим вимогам норм і стандартів, які діють у тій чи іншій країні. Відповідність продукції (товару), що ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом свідченням про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації уповноваженим (акредитованим) їм органом.

Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації на підставі виданих сертифікатів чи свідчень відповідності про визнання єдиного сертифіката включає сертифіковану продукцію в Єдиному реєстрі сертифікованої в Україні продукції.

Органи митного контролю здійснюють митне оформлення імпортних товарів на підставі зазначеного Єдиного реєстру в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації здійснює контроль за наявністю сертифікатів для товарів, що реалізуються юридичними або фізичними особами на митній території України. (Стаття 18 у редакції Закону №333/97-ВР від 11.06.97)

Сертифікація в Україні поділяється на обов'язкову, і добровільну та провадиться з метою:

1) запобігання реалізації продукції, шкідливої для життя, здоров'я і майна – громадян та навколишнього середовища;

2) сприяння споживачеві у компетентному виборі продукції;

3) створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності у міжнародній економічній співпраці та міжнародній торгівлі.

Державну систему сертифікації створює Державний комітет України зі стандартизації, метрології і сертифікації – національний орган, який здійснює роботу по забезпеченню функціонування цієї системи.

Обов'язкова сертифікація має на увазі сертифікацію на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів і провадиться винятково у державній системі сертифікації.

Під час проведення сертифікації й у разі позитивного рішення органа із сертифікації заявнику видається сертифікат на право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності, а гроші, витрачені заявником на обов'язкову сертифікацію, відносяться на її собівартість.

Згідно із затвердженим «Порядком митного оформлення імпортних товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні» від 11.04.97 №1211, обов'язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться:

1) як подарунок;

2) у режимі тимчасового ввозу;

3) як гуманітарна і технічна допомога;

4) як інвестиції у статутний фонд учасників господарської діяльності;

5) у режимі реімпорту;

6) у режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Підставою для митного оформлення у вільне користування товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, є сертифікат відповідності товару, виданий Держстандартом на конкретну партію товару.

Окрім того, існує також екологічний контроль, якому піддаються транспортні засоби, вантажі, промислова сировина, відходи виробництва, токсичні, хімічні, радіологічні та інші шкідливі для навколишнього середовища і здоров'я людей речовини.

У практиці країн-членів ГАТТ існують та використовуються, окрім щойно названих, такі нетарифні способи регулювання як:

– адміністративні обмеження зовнішньої торгівлі з метою виходу з важкої економічної ситуації (порушення рівноваги платіжного балансу, дефіцит товарів на внутрішньому ринку і т.ін);

– заходи проти недобросовісної конкуренції;

– добровільні обмеження експорту й імпорту;

– обмеження, які вводять з неекономічних міркувань: для захисту національної безпеки, охорони навколишнього середовища і т.ін.

1.3 Митне регулювання ЗЕД в Україні

Сучасний механізм митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні представлений такими основними елементами як: митна вартість, вантажна митна декларація, механізм розрахунку й сплати митних зборів, мита, акцизних зборів і ПДВ.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 «Про порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів», митна вартість – це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари чи інші предмети на момент перетинання митного кордону України.

При визначенні митної вартості у неї включається ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також наступні фактичні витрати, якщо вони не включені у рахунок-фактуру, у залежності від умов поставки цих товарів згідно з Правилами Інкотермс (у редакції 1990 року):

– на транспортування, завантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України;

– комісійні і брокерські;

– плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, яка відноситься до цих товарів та інших предметів і яка має бути сплачена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова їх ввозу (вивозу).

Таким чином, правильне оформлення митної вартості багато в чому залежить як від фактурної вартості, так і від умов поставки. Згідно з Указом Президента України «Про використання міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 застосування правил «Інкотермс-90» є обов'язковим для усіх суб'єктів підприємницької діяльності при наданні ними зовнішньоекономічних договорів. Правилами обговорюються конкретні умови поставки, тобто хто, за чий рахунок здійснює транспортування продукції, фрахт, страхування вантажу, оформляє митні документи, проводить оплату податків зборів, як визначається ризик випадкової загибелі товару і т.ін.

Митною службою пропонується розроблена на основі правил система розрахунку митної вартості і основних видів витрат, які впливають на неї. Так, якщо пункт поставки знаходиться на митній території України, то фактурна вартість збільшується на витрати з доставки товару до місця вивозу з митної території України. А якщо пункт призначення – за межами митної території України, то фактурна вартість відповідно зменшиться на витрати і доставку для перетинання митного кордону України.

Таким же важливим для формування митної вартості є питання: до якої групи валют відноситься валюта ціни контракту. Треба пам'ятати, що становлення ціни у слабкій валюті ставить у більш вигідне положення покупця. У свою чергу, експортер виграє при виборі сильної валюти, яка має тенденцію до підвищення.

Іноді виникають проблеми з приводу можливості правильного визначення митної вартості товарів та інших предметів. У разі неможливості визначення митної вартості на основі наданих документів, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, митне оформлення яких здійснювалося раніше. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі наданих документів і за відсутності інформації про ввіз ідентичних товарів митна вартість визначається на підставі ціни на подібні товари, митне оформлення яких здійснювалося раніше. У разі ж відсутності достовірної інформації органи митної служби мають право використовувати цінову інформацію, яка міститься у їх базах даних, у каталогах торгових фірм та інших і звідниках.

Вантажна митна декларація згідно з Положенням про Вантажну митну декларацію – це заява, яка містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміни митного режиму стосовно цих товарів, а також інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. Вона застосовується під час декларування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів та інших предметів, переміщуваних через митний кордон України.

Вантажна митна декларація заповнюється на товари, фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 дол. США, а також на товари, не від залежно від їх фактурної вартості.

Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товарів і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності.

При вивозі експортної продукції з митної території України митна вартість є базою для нарахування митних зборів. Розміри і ставки митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України, ставки вивізного мита передбачені Законом України «Про Єдиний митний тариф», а акцизний збір непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, який включається у ціну товару) затверджується Верховною Радою України.

При нарахуванні податку на додану вартість база оподаткування операцій з продажу товарів визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, вивізного мита, інших податків і зборів, за винятком ПДВ, які включаються в ціну товарів. Товари, імпортовані в Україну, так як і при експорті продукції, оподатковуються митним збором, ввізним митом, ПДВ і акцизним збором.

Ввізне мито справляється при здійсненні митного оформлення товарів, які возяться по вантажній митній декларації на територію України з метою вільного використання на цій території. Ввізне мито є диференційованим:

– до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно і міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

– до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

– до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

ПДВ і акцизний збір сплачуються разом зі сплатою мита і митних зборів.

Проте, згідно з Постановою ВРУ від 19.09.97 «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» ввізне мито й ПДВ не справляються при імпорті товарів, які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємств з виробництва автомобілів і запасних частин до них з інвестицією (у тому числі іноземною) не менше 150 млн. дол. США [15].

1.4 Особливості проходження митного контролю та митного оформлення в Україні

Відповідно до порядку ведення обліку суб'єктів ЗЕД у митних органах, затвердженому Наказом Державного митного комітету України від 31.05.2000 р. №237 для здійснення ЗЕД, зокрема митного оформлення товарів, суб'єкту господарювання необхідно стати на облік у митному органі по місцю своєї державної реєстрації. Для постанови на облік в митних органах суб'єкт ЗЕД подає наступні документи:

1. Установчі документи з нотаріально завіреними копіями.

2. Свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

3. Свідчення про реєстрацію як платника ПДВ.

4. Довідка органів статистики про занесення юридичної особи в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України і присвоєння кодів території і кодів форми власності.

5. Довідка уповноваженого банку про наявність розрахункового (гривневого) і валютного рахунків із вказівкою прізвища, ім'я та по батькові головного бухгалтера, а також телефонних номерів підприємства.

6. Наказ по підприємству про призначення працівників, відповідальних за роботу з митницею з вказівкою їхніх прізвищ, імен та по батькові, паспортних даних, зразків підписів.

7. Довідка про проведення декларування валютних цінностей (рахунків), що належать резиденту України і знаходяться за її кордоном.

8. Документ, що підтверджує право власності суб'єкта господарювання на його юридичну адресу.

9. Картки зі зразками підписів головного бухгалтера, керівника і зразками печатки.

Згідно зі статтею 83 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМУ), введеного в дію постановою Верховної Ради (ВР) №227/94ВР від 09.12.1994 р., Херсонський морський торговельний порт забезпечує державні органи нагляду, митні органи, органи прикордонних військ необхідними приміщеннями і створює нормальні умови для їх роботи.

Порядок перетинання вантажів через митну границю України регулюється Митним кодексом України (МКУ) від 12.12.1991 р. №1970 XII, зі змінами та доповненнями до нього.

Після прибуття в порт судна, судновласник (агент) зобов'язаний надати митному органу необхідні для проведення митного контролю документи на транспортний засіб (судно), документи на перевезений вантаж, валюту, цінності і т.д.

Згідно зі ст. 35 КТМУ, судновими документами вважаються: судновий патент, свідоцтво про право власності на судно, обмірне свідоцтво, свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, список пасажирів, судновий журнал, суднове санітарне свідоцтво, санітарний журнал, машинний журнал, ліцензію на право користування радіостанцією, свідоцтво про вантажну марку, журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища, та інші документи, передбачені міжнародними договорами України для суден, що плавають за кордон.

За недотримання термінів подачі документів у відповідності зі ст. 108 МКУ передбачені штрафи в розмірі від 1 до 10 мінімальних заробітних плат.

Після подання всіх необхідних документів, службові особи митного пункту в ХМТП починають митний контроль судна та вантажу. Під час митного контролю заборонено причалювання до судна інших суден та плаваючих засобів без відповідного дозволу службових осіб митниці. За несанкціоноване причалювання передбачено штрафи в розмірі від 0,5 до 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Митний контроль проводитися в присутності службових осіб підприємства та уповноважених представників вантажовласника. Службові особи митниці можуть запрошувати до участі в митному обстеженні судна (вантажу) відповідних спеціалістів. Крім того, митниця бере необхідні проби та зразки вантажу для проведення його дослідження. Після проведення митного контролю, на вантажі (суднові трюми) накладаються печатки, пломби та інші митні забезпечення.

Останнім кроком митного контролю є митне оформлення вантажів та сплата вантажовласником необхідних митних зборів та мита. Обкладення митом вантажу здійснюється відповідно до ставок Єдиного митного тарифу України (ЄМТУ). Операції, що входять до митного оформлення і порядок їх здійснення визначаються Державним митним комітетом України (ДМКУ). Митні документи оформлюються українською мовою, або мовами митних союзів, якщо Україна є членом цих союзів. Зазвичай вантажі окрім митного контролю підлягають санітарному, фітосанітарному, радіологічному та іншим видам контролю. Митне оформлення може бути завершеним тільки після закінчення зазначених видів контролю.

Протекціонізм і лібералізація є основними формами зовнішньоекономічної політики держави.

Протекціонізм передбачає застосування державою комплексу усіх можливих способів у зовнішньоекономічній політиці для захисту національних виробників від зарубіжних конкурентів шляхом створення цільових (податки, митні збори і т.ін.) і нецільових (квоти, заборони і т.ін) бар'єрів для небажаних імпортерів та інвесторів.

В умовах перехідного періоду протекціонізм здійснюється у залежності від стану економіки тієї чи іншої країни. Під час збільшення виробництва, при стабільності внутрішнього ринку державні протекціоністські заходи не здійснюються, і, навпаки, криза в економіці, як правило, вимагає захисту національного виробника у створенні умов для його розвитку.

Лібералізація являє собою систему заходів, направлених на усунення або зниження бар'єрів на шляху міжнародної торгівлі. У основі концепції лібералізації лежить принцип порівняльної переваги, сформульований іще Адамом Смітом.

Цей принцип полягає у тому, що сукупний обсяг випуску продукції буде найбільшим тоді, коли кожний товар буде вироблятися у тій країні, де існує самий низький рівень витрат і собівартості.

В умовах перехідного періоду лібералізації зовнішньоекономічної діяльності також треба враховувати процеси створення цивілізованого ринку, завдання розширення вітчизняного експорту продукції та імпорту необхідних товарів для підтримки соціальної стабільності у суспільстві. Треба виділити також і можливість досягнення додаткової користі від лібералізації, яка полягає в тому, що остання стимулює конкуренцію й обмежує монополію. Конкуренція іноземних фірм у таких умовах посилюється й змушує вітчизняних виробників переходити на виробничі технології з мінімально низькими витратами, підвищувати якість продукції, застосовуючи нові методи виробництва, і таким чином сприяти економічному зростанню. Лібералізація торгівлі, крім того, дає споживачам можливість широкого вибору із запропонованого асортименту продукції.

За увесь час незалежності в Україні була проведена певна робота по створенню механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності як важливої передумови проведення ефективної зовнішньоекономічної політики держави. Основою цієї політики в умовах переходу до ринкових відносин стала відмова від адміністративних методів і перехід до застосування економічних методів регулювання. Проте в Україні це питання вирішувалося не зовсім послідовно, рішення приймалися, часто-густо без економічного і наукового підтвердження, без вивчення досвіду інших країн світу, які вже проходили цим шляхом, що принесло більше шкоди, ніж користі національній економіці.

Курс на вільну торгівлю шляхом лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, багато в чому зумовлений бажанням виконати вимоги провідних міжнародних організацій, таких як МВФ, Всесвітній банк, ГАТТ/ВТО, останнього часу наштовхнувся на протидію зростання протекціонізму. Об'єднання цих форм зовнішньоекономічної діяльності – дуже важлива проблема. Тому дуже актуальним стає всебічне вивчення світового досвіду регулювання зовнішньоекономічної діяльності з метою створення оптимального протекціонізму як системи заходів з тимчасового захисту внутрішнього ринку та державної підтримки конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Формування економічно ефективної моделі зовнішньоекономічної діяльності України має на увазі пошук оптимальної комбінації заходів протекціонізму і лібералізації, які б відповідали стратегічним інтересам країни у системі взаємовідносин в рамках світової спільності.


2. Дослідження механізму управління митними платежами їх впливу на діяльність суб'єктів ЗЕД на базі ВАТ «Херсонські комбайни»

2.1 Митна діяльність України та країн-учасниць ЗЕД: порівняльний аналіз

В історії людства мито є одним із найдавніших податків. Як фіскальні, зони слугують отриманню прибутків державою, а як протекціоністські – захист внутрішньої вітчизняної економіки від небажаної конкуренції. Водночас країни, що підписали угоду про тарифи та торгівлю (ГАТТ), а тепер входять до Світової організації торгівлі (СОТ) досягли угоди про скасування митних податків, які використовуються з торгівельно-політичними намірами.

Як відомо, Україна проводить планомірну роботу щодо вступу в СОТ. Зокрема, Державна митна служба України протягом 5 років уніфікує митне законодавство відповідно до вимог СОТ. Оскільки фіскальна функція є однією з основних для митних органів, вона й першочергово потребує такої уніфікації з цілому. Над уніфікацією митних правил країни, які беруть участь у світовій торгівлі, а значить і контролюють переміщення товарів через кордони та стягують митні податки, працює всесвітня митна організація (ВМО).

Скажімо з часу створення ВМО Німеччина є її членом, активно здійснює гармонізацію митного права, намагається спростити митні формальності, полегшити контроль міжнародний товарообіг. По оцінкам економістів ефективність митної діяльності Англія, як давній торговець з розвинутими інтенсивними міжнародними економічними відносинами спростила митне законодавство та митне регулювання в цілому, і як Німеччина, Франція має високу питому вагу в Європейському союзі, членом якого Україна також прагне стати. По оцінкам економістів ефективність митної діяльності вищезазначених країн, оцінена на основі таких економічних показників як валовий внутрішній продукт, внутрішній валовий доход та інші складає (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Ефективність митної діяльності країн – учасниць ЗЕД

КРАЇНИ ЕФЕКТИВНІСТЬ (в%)
ФРАНЦІЯ 62
НІМЕЧЧИНА 66
АНГЛІЯ 78
ЯПОНІЯ 70
УКРАЇНА 48

Основними інструментами митної служби щодо виконання нею фіскальних функцій насамперед є митний тариф, порядок визначення митної вартості, митні режими, преференції відповідно до походження товарів.

Митний тариф Німеччини та Англії забезпечує класифікацію товарів та визначення розмірів мита. За номенклатурою та величиною ставок митний тариф цілком відповідає Спільному митному тарифу Європейського союзу, який в свою чергу ґрунтується на Гармонізованій системі найменування та керування товарів (ГС), створеній в межах ВМО. ГС є міжнародною системою класифікації товарів, котру використовують понад 100 держав, яким належить 90% від усього обсягу світової торгівлі.

Указом Президента України від 06.04.96 №255/96 затверджено позицію трансформації митного тарифу України на 2000–2005 рр. відповідно до системи ГАТТ\СОТ [26]. Згідно з цією концепцією ухвалені подальші рішення щодо користування ставок мита. Найповніше вона реалізована в проекті нового Митного кодексу України, в якому, зокрема, поєднано та уніфіковано два основних нині діючих законодавчих документи: Митний кодекс та закон України «Про Єдиний митний тариф».

Проектом нового Митного кодексу передбачено запровадження системи побудови Митного тарифу України відповідно до вимог ГАТТ та визначено заходи щодо реформування системи управління зовнішньо-торгівельним механізмом України. Для більшої гнучкості та оперативності цього механізму проект передбачає надання права КМУ змінювати ставку мита у визначених Верховною Радою України межах.

Структури митних тарифів Німеччини, України, Англії та Франції, базуючись на Гармонізованій системі опису та кодування збігаються. Так митний тариф Німеччини розподілений на 21 розділ, 96 глав та понад 5000 – положень [27]. Крім точного визначення ставок мита вони є підґрунтям для складання уніфікованої зовнішньо-торгівельної статистики. За допомогою такої торгівельної системи можна замовити, продати та купити, застрахувати та перевезти будь який товар без зміни коду від виробника до кінцевого споживача.

В Україні теж спостерігаються певні зрушення щодо поліпшення митного регулювання міжнародних торгових відносин. Україна з 2000 року веде переговори щодо приєднання до Генеральної угоди з тарифів та торгівлі ГАТТ) і вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). У зв'язку з цим уже з 2000–2002 років національне законодавство України поступово приводиться до вимог ГАТТ і основних угод Уругвайського раунду (1994 року), основним лейтмотивом яких виступає лібералізація міжнародної торгівлі і зняття будь-яких обмежень в цій сфері [14]. Опираючись на показники (рис. 2.1), на основі яких можна відобразити ефективність митної діяльності України на – протязі 2000–2005 роках (на основі середніх економічних показників в Україні на зазначений період та зміною в законодавстві).

Таблиця 2.2. Структура ставок єдиного митного тарифу за період 1999–2006 рр.

Види ставок мита 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Адвалерні 100,00 100,00 99,95 95,60 75,40 78,30 79,10 80,20
Специфічні - - - 1,40 1,60 18,00 17,70 16,10
Комбіновані - - 0,05 3,00 23,00 3,70 0,03 3,70

Дивлячись на табл. 2.2 та на діаграму (рис. 2.1) можна побачити, що до 2000 року застосовувалися лише адвалерні ставки ввізного мита. У 2000 році рішеннями Уряду були запроваджені комбіновані та специфічні види ставок ввізного мита. У 2001 році комбіновані ставки почали активніше застосовуватися та становили 23%. Впровадження комбінованих та специфічних видів ставок ввізного мита було направлено на запобігання заниженню суб'єктами ЗЕД митної вартості товарів і на стримування ввезення низькоякісної продукції. Тобто, це був один з кроків щодо підтримки національного товаровиробника та захисту внутрішнього ринку. На даний час основу ставок ввізного мита складають адвалерні ставки. Специфічні і комбіновані ставки ввізного мита застосовуються до деяких товарів з 1 – 24 групи ТН ЗЕД та підакцизних товарів.

Зменшення показника специфічних та комбінованих видів мит також можливо пояснити реальними кроками виконавчої влади щодо вдосконалення порядку контролю за визначенням митної вартості та за уникненню у її заявлені у ВНД.

У першому півріччі 2005 року показники адвалерної, специфічної та комбінованої ставок ввізного мита залишались незмінними, а у 2006 році спостерігалось підвищення щодо використання адвалерних ставок у митному регулюванні (рис. 2.1).

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Роки

Рис. 2.1. Динаміка застосування різних видів ставок ввізного мита

Показник середньоарифметичної стави ввізного мита в Україні у 2003 році знизився на 1,7% і на 1.01.2004 року складав приблизно 11%, у 2004 році цей показник ще зменшився і склав близько 10%, що свідчить про загальну тенденцію зниження рівня оподаткування товарів ввізним митом, і характеризує на даний час перехід загального рівня тарифного захисту від помірного до відкритого (табл. 2.2)

Таблиця 2.2. Вплив рівня митного тарифу

Вплив на імпорт Заборон ний Обмежувальний Помірний Відкритий Вільний
Рівень тарифу <40–100 <25 10–15 0–10 0

У першому півріччі 2005 року показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу не змінився і залишався таким, як і на початку року.

2000 2001 2002 2003 2004 2005

Роки

Рис. 2.2. Економічна ефективність митної політики на Україні

Аналізуючи цю діаграму можна зробити висновок, що ефективність митної служби зростає. Це відбувається з причини прагнення України до встановлення митного законодавства аналогічного країнам учасницям ЄС. Однією з причин спаду економічних показників в Україні у 2002 році є різке зниження тарифів на деякі імпортуємі товари, що спричинило дисбаланс в політиці протекціонізму та в митній політиці в цілому, тому керівництво встановило межу, яка підтримує баланс та служить регулюючим елементом – це середньо зважена ставка ввізного мита відношення ставки на певний товар (Рт), помноженої на обсяг імпорту цього товару, до загального обсягу всіх товарів. Наприклад:

ставка ввізного мита на відеопрогравачі - 15%

вартість відеопрогравача - 150 $ США

кількість товарів 8000 шт.

загальний обсяг імпортуємого товару за рік – 500000

Середньозважена ставка ввізного мита дорівнюватиме 24%

Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввізного мита не більше ніж 14%. (рис. 2.3).

митний політика зовнішньоекономічний

Рис. 2.3.Митне обкладення на Україні

Необхідно зазначити, що за результатами Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ до кінця 2005 року середній рівень митного обкладення промислових товарів (за винятком нафти) повинен бути знижений на 38–40%, тобто з 6,3 до 3,9%.

В Україні ситуація інша, і це передусім пов’язано з станом її економіки.

На даний момент визначена верхня межа – це 30%. Кількість ставок ввізного мита, рівень яких перевищує встановлену межу, становить близько 20% від їх загальної кількості. Потрібно зазначити, що концепцією трансформації митного тарифу України передбачено поступове зниження верхньої межі, і наступний етап – це 20%. Проглядається тенденція до поступового зниження середньоарифметичної ставки ввізного мита, зокрема станом на 1 червня 2003 року ця цифра становила 12,72%, які встановлені ставки ввізного мита 30% і більше. Становить близько 20% від загальної кількості товарних підсубпозицій.

На даний час кількість товарних підсубпозицій, на які встановлена ставка мита 0%, в Тарифі нараховується близько 16%.

В основному на даний момент існує 7 тарифних коридорів з рівнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20, та 30%.

Треба взяти до уваги що в таких країнах, як Німеччина та Франція для того, аби підприємства могли покладатися на однозначне використання митного тарифу, митні органи зазначених країн видають «офіційну довідку», яка є чинною в межах Європейського союзу. Правильна класифікація товару є важливим показником щодо не тільки суми визначення митних тарифів, а й для заборони на експорт. Повернення стягнених за експорт сум чи визначення походження товарів. Офіційні митно-правові довідки при цьому є засобом правового захисту.

Згідно з митними тарифами Англії та Німеччини ставки мита є – переважно адвалерними, в Україні теж переважає тенденція до використання таких ставок. Специфічні й комбіновані ставки мита переважно встановлені на сільськогосподарську та харчову продукцію, лікеро-горілчані і тютюнові вироби, продукцію легкої промисловості, автомобілі, відео техніку і на інші види здебільше високоліквідних товарів, які є традиційними об'єктами митної вартості. Відповідно, сума нарахованого мита залежить від митної вартості товарів, методи визначення якої можуть бути різними: звичайна конкурентна ціна, ціна угоди чи фактично зазначена ціна є різним вартісним втіленням будь-якого товару. Для забезпечення найновішої процедури в межах ГАТТ був розроблений кодекс про митну вартість, який використовується як Європейським союзом, так і багатьма іншими країнами. Крім того в митному кодексі Європейської співдружності питанням митної вартості виділено розділ 2, який цілком узгоджений із статтею ГАТТ. У Законі України «Про єдиний митний тариф» питанню митної вартості присвячена лише стаття 16. На практиці митні органи України керуються десятками нормативних документів, які тією, чи іншою мірою регулюють порядок визначення митної вартості.

Найбільша розбіжність цих документів із статтею 7 ГАТТ спостерігається у питаннях індикативних цін чи мінімальної митної вартості.

У Тарифі ставки ввізного мита вказуються в процентах від митної вартості товарів (мито адвалерне), в натуральному грошовому вираженні (мито специфічне) і в комбінованому вигляді, який поєднує в собі два попередніх.

У 2002 році з 9494 товарних підсубпозицій актами законодавства змінені лавки ввізного мита на 2714 товарних підсубпозицій (28.6% від загальної кількості), з них 1478 товарних підсубпозицій змінено постановою КМУ.

У проекті нового митного кодексу України питанням митної вартості та методології її визначення присвячено окремий 10 розділ з 15-ма статтями. Усі методи визначення митної вартості товарів, що оцінюються, відповідають принципам та положенням 7 статті. Крім того, новим Митним кодексом передбачено законодавче закріплення методів визначення митної вартості експортних та імпортних товарів і запровадження декларування митної вартості. Останнє повністю відповідає світовим нормам і сприяє значному поповненню державного бюджету України.

Митні режими, що застосовуються як Україною так і Німеччиною, за містом та охопленням напрямків цілком збігаються. Також схожі між собою митні режими Росії та України – це зрозуміло з причини тісних економічних політичних давніх зв'язків. Відмінності в митному законодавстві полягають в тому, що країни-учасниці ЄС такі як Англія, Німеччина, Франція схильні до зниження ставок ввізного мита та ведення політики лібералізму. Окрім того ці країни поступово трансформують митний кодекс і покладають в основу майбутнього митного регулювання нетарифний метод. Тобто в умовах зменшення дії на міжнародну торгівлю тарифних факторів зростає роль нетарифного регулювання. Складові цих методів:

1. Встановлення експортно-імпортних квот.

2. Ліцензування експорту і імпорту.

3. Експортні субсидії.

4. Недискримінація у зовнішній торгівлі.

Одним із позитивних рішень у Митному кодексі України є прийняття указу «Про створення територіальних митних управлінь» від 8 липня 1994 року. Тобто це указ, який затверджує створення регіональних, обласних митних відділів та відділів на митних підприємствах, здійснюючих великі обсяги операцій з пересуванням товару через кордони України та інших країн. Наприклад на ВАТ «ХБК» У 1999 році було створено такий відділ: «Відділ по оформленню митних декларацій», який мав важливе значення, так як скорочував витрати і час на митне оформлення при транспортуванні вантажів через митну територію України. Такі відділи були створені на великих підприємствах Миколаєва, Дніпропетровська, Запоріжжя. В середньому на таких підприємствах витрати на транспортування і доставку вантажу іноземному партнерові, (якщо це передбачено у контракті) на своє підприємство, знизились на 30%. Тобто при «вчорашніх» 100 грн. витрат на транспортування тепер підприємство витрачає 70 грн.

Приведемо приклад: за контрактом 29.04 2005 «ХБК» транспортує продукцію у Росію. Товар – килими у рулонах (по 50 метрів у кожному), кількість – 100. За контрактом товар треба доставити до споживача 1.05.2005. На митниці оформлення ВМД коштує 10$, при цьому огляд та оформлення товару у святкові дні коштує 15$, +митні збори, +ПДВ. Отже витрати на митне оформлення ВМД становить приблизно 40-45 $, + час мінімум 8–10 годин). На митному відділі у підприємстві процес митного оформлення спрощується, при цьому економиться 10-15$. Ця сума здається незначною, а якщо на місяць товар буде вивозитись за кордон 50-100 разів, то за рік ця сума буде становити 10000–18500$. Отже, як свідчить аналіз митних інструментів Німеччини, Англії, Росії, Франції, та порівняння їх з методами митної політики України, помітною є тенденція щодо уніфікації митного законодавства України з європейськими зокрема та світовим законодавством. Ця трансформація буде проводитись послідовно (рис. 2.4)

Рис. 2.4. Трансформація митної політики

Перспективи такої трансформації значною мірою стимулюються через зволікання з прийняттям нового Митного кодексу України, проект якого розроблено до вимог Всесвітньої митної організації. Але суперечності між застарілою законодавчою базою та підзаконними актами, якими керуються на практиці митні органи України, не дають змоги їм виконувати свої фіскальні функції повною мірою, що негативно впливає на процеси поповнення державного бюджету та зовнішньоекономічну діяльність в цілому.


2.2 Митно-тарифна політика України та її вплив на імпорт та експорт товару

Митну політику України у загальному вигляді можливо визначити як систему політично правових, економічних, організаційних та інших заходів, заправлених на реалізацію і захист зовнішньоекономічних інтересів держави з метою динамічного здійснення політичних та соціально-економічних перетворень за умов формування ринкових відносин.

Митна політика являється однією із основних частин зовнішньої політики держави. Але в умовах формування та розвитку ринкових відносин митна політика придбала значення інструменту і засобу рішення внутрішньо-економічних задач: по-перше, вона призвана стимулювати всебічний розвиток вітчизняної економіки, надавати їй нові імпульси, по-друге зберігати її від проникнення деструктивних елементів та руйнуючого впливу. Недооцінка значення усього набору митних інструментів – правових, організаційних митних, тарифно-контрольних може нанести великий збиток економічним інтересам, які являються серцевиною внутрішньої та зовнішньої політики сучасної української держави.

Враховуючи історичний досвід розвитку митної системи в цілому, порівнюючи його з формуванням сучасної митної системи в Україні, не можна недооцінювати роль інституту митно-тарифного регулювання.

На даний момент механізм існуючого митного регулювання на Україні не відповідає вимогам світової практики його застосування. Як показує світова практика, основними методами митно-тарифного регулювання являються:

1. Захист вітчизняного виробника у тих галузях промисловості, які чітко наладжені та функціонують в країні, а не хаотичне регулювання ввозу імпортних товарів, виробництво яких на Україні відсутнє або по причині географічного розміщення країни не можливе.

2. Поповнення державного бюджету за рахунок виконання суб’єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій, причому не за рахунок збільшення розміру ставок мита а за рахунок збільшення обсягу угод зовнішньоекономічних операцій.

3. Можливість розрахунку економічності та ефективності запланованої зовнішньо – економічної операції. Для цього, незалежно від країни походження товару необхідно встановити максимальну специфічну ставку мита на кожний код товарної позиції для товарів, на які встановлена адвалерна ставка мита.

Таким чином якщо при ввезенні визначеного товару сума мита по адвалерній ставці, буде менш ніж сума при стягненні по максимальній ставці, то в цьому випадку повинен стягуватися еквівалент суми по максимальній специфічній ставці. Вживання такого механізму дасть можливість суб'єктам ЗЕД чітко і вірно розрахувати цілеспрямованість та ефективність плануємої зовнішньоекономічної операції, та буде сприяти видаленню такого способу уникнення оплати мита, як заниження митної вартості.

4. Крім того, необхідно враховувати наявність на внутрішньому ринку тих чи інших товарів, а саме обмежувати у визначені проміжки часу ввезення в країну товарів, виробництво яких на даний момент являється збитковим, або їх наявність на внутрішньому ринку покриває попит населення. Для вживання такого механізму необхідно «коефіцієнт ліквідності товару» (показник наявності товару на внутрішньому ринку) по кожному товару [24].

Суть цього коефіцієнту в тому, що чим більше або нижче показник «коефіцієнта ліквідності товару» тим у стільки ж разів більше або нижче адвалерна та максимальна специфічна ставка мита, в період вживання того чи іншого «коефіцієнта ліквідності товару».

Для правильного доцільного регулювання ввозу товару на сучасному етапі митної політики України такий метод встановлення мита: А) Для товару на який встановлена адвалерна ставка мита:


Т = ТП*СА*КЛ*СС*ВК*ЕТ*ВС (2.1)

де:

Т – митна вартість партії товару;

ТП – розмір суми мита;

СА – адвалерна ставка мита для конкретного товару;

КЛ – коефіцієнт ліквідності товару для коду даної позиції;

СС – максимальна специфічна ставка мита для конкретного товару;

ВК – курс НБУ іноземної валюти в валюті України;

ЕТ – об'єм партії товару в одиницях вимірювання, на які

розповсюджується ставка максимального специфічного мита;

ВС – курс НБУ еквівалента специфічної ставки мита у валюті України на день подання ВНД до митного оформлення;

Б) для товару, на який встановлена специфічна ставка мита:

ТП = ЕТ*СС*КЛ*ВС (2.2)

де:

ВС – курс НБУ еквівалента специфічної ставки мита у валюті України на день подачі ВМД на митне оформлення;

В) коефіцієнт ліквідності товару (КЛ) – характеризує наявність потрібної кількості товару на внутрішньому ринці у визначений період часу:

КЛ = В/100%

де:

В-показник заповнення внутрішнього ринку товаром (в%) на визначений період часу.

Г) показник заповнення внутрішнього ринку (В) – характеризує відношення пропозиції на товар на внутрішньому ринку на протязі певного періоду до попиту на цей товар.

В = (П/С)*100% (2.3)

де:

П – пропозиція товару на внутрішньому ринку;

С – попит на товар на внутрішньому ринку – кількість товару, необхідна для задоволення потреба у ньому на внутрішньому ринці.

Таким чином, якщо підставити у формулу (2.2) значення показника заповнення внутрішнього ринку (В) із формули (2.3), коефіцієнт ліквідності товару можна представити у виді наступної залежності:

КЛ = П/С (2.4)

Для розгляду такого методу розрахунку зафіксуємо постійними для товару наступні величини:

1. розмір мінімальної товарної партії;

2. розмір митної вартості мінімальної партії;

Для переводу валют з одної в іншу зафіксуємо для умовного товару наступні курси: 1 екю 1,16 дол. США, 1 екю – 5,5 грн., 1 дол., США 5 грн.

У запропонованій методиці усі розрахунки будемо проводити в дол. США, без застосовування курсів валют ВК та ВС.

Установимо постійні показники:

– розмір мінімальної партії (ЕТ) – 20040 кг.;

– розмір митної вартості мінімальної партії (Т) – 10000 дол. США.;

– ставка мита (при КЛ = 1) – 20% (СА0) але не менше 0,5 екю СС мах. 0) за кг.

Для приміщення методики розрахунку зафіксуємо попит (С) у товарі на внутрішньому ринку сталим і не залежним від часового періоду, у розмірі 1000 тонн.

Значення пропозиції (П) у товарі візьмемо любе, але з розрахунком сезонних умов його наявності на внутрішньому ринку у певні часові періоди.

Приклад методики розрахунку для періоду з 01.01 по 31.03.

Коефіцієнт ліквідності:

КЛ1 = П1/С1 = 625000/ 1000000 (кг) =0,625

Зміна ставки ввізного мита:

для адвалерної ставки:

СА1 = СА0 * КЛ1 = 20% * 0,625 = 12,5%

для специфічної ставки:

ССмах1 = ССмах0* КЛ1 (2.6)

= 0,5 (екю) * 0,625 = 0,3125 (екю)

Розмір суми мита при стягненні по адвалерній ставці (дол. США):

ТП (СА1) = Т*СА1 = 10000 (дол. США)*12,5% = 1250 (дол. США)

Розмір суми мита при стягненні по максимальній специфічній ставці (дол. США):

ТП(ССмах1) = ЕТ*СС мах1 (2.7)

20040 (кг) * 0,3125 (екю) = 6250 (екю)

або

ТП(ССмах1) = 6250 (екю) * 1,16 (дол. США) =7250 (дол. США)

Так як ТП(СА1) < ТП (ССмах1) то подальші розрахунки будемо вести, виходячи із значення ТП(ССмах1).

Кількість товару, необхідна для задоволення попиту на товар на внутрішньому ринку, тобто розрахункова величина зовнішньоторгового грузопотоку (кг):

У1 = С1 – П1 = 1000000 (кг) – 625000 (кг) = 375000 (кг)

Кількість мінімальних товарних партій, необхідних для задоволення попиту у товарі на внутрішньому ринку:

КЕТ1 = У1/ЕТ (2.8)

375000 (кг) / 20040 (кг) = 18,75

Сума надходжень в державний бюджет, при повному задоволенні попиту на товар на внутрішньому ринці, тобто, коли КЛ1 = 1, складе (дол. США)

По аналогії розраховуються показники для других періодів. Результати розрахунку приведені в табл. 2.3.

У тих випадках, коли КЛ >1, збільшення зовнішньоекономічного вантажопотоку не відбувається, так як на даний період пропозиція товару на внутрішньому ринку перебільшує попит на товар (цукор).

Ввозити додатково товари у цей період не доцільно та збитково, так як снує мінімальна вірогідність реалізації товару на внутрішньому ринці. Тому сума надходження грошових засобів від оплати ввізного мита буде мінімальною, тобто виходячи з розрахунку суми мита, оплаченої при митному оформленні одної мінімальної товарної партії (мінімально можливої величини зовнішньо-торгівельного вантажного потоку).

Таким чином проаналізуємо як з допомогою інструментів тарифного регулювання проводиться регулювання вантажопотоку та формування частини державного бюджету. Усі розрахунки ведуться з допомогою програмного засобу Місrosoft Ехсеl.

Таблиця 2.3. Розрахунок впливу зміни величини ввізного мита на економічні показники

ПОКАЗНИКИ ПЕРІОДИ
1 2 3 4
01.01.05 01.02.05 01.03.05 01.04.05
П, (кг) 625000 1125000 875000 137500
С, (кг) 100000 100000 100000 100000
КЛ 0,625 1,125 0,875 1,375
Розмір мінімальної товарної партії – ЕТ, (кг) 20040 20040 20040 20040
Зміна розміру ставки ввізного мита (СА та Ссмах) в залежності від КЛ 12,5% але не менше 0,3125 екю за 1 кг 22,5% але не менше 0,5625 екю за 1 кг 17,5% але не менше 0,4375 екю за 1 кг 27,5% але не менше 0,6875 екю за 1 кг
Сума при стягенні по адвалерній ставці мита – ТП (СА), (дол..США) 1250 2250 1750 2750
Сума при стягненні по специфічній ставці мита 7250 13050 10150 15950
Кількість товару, необхідного для задоволення попиту – У, (кг), тобто розрахункова величина зовнішньо-торгівельного вантажопотоку. 375000 20040 125000 20040
Сума надходжень в держбюджет гос. (дол. США)при повному задоволенні попиту 135937 13050 63437 15950
Кількість мінімальних товарних партій, необхідних для задоволення попиту-КЕТ. 18,75 12500

На основі даних, одержаних в результаті проведеного розрахунку можна відобразити вплив величини пропозиції товару на внутрішньому ринку, на коефіцієнт ліквідності зроблено таблицю на основі якої створено та відображена залежність, яка показує, наскільки при зміні ставки мита змінюються і такі показники, як надходження грошових засобів при стягненні мита до держбюджету, імпорт товару а також, як з допомогою варіацій ставок мита на імпортний товар можна регулювати його надходження та ціноутворення.

Таблиця 2.4. Вплив величини пропозиції товару на внутрішньому ринку на коефіцієнт ліквідності

ПРОПОЗИЦІЯ (ТИС ТОНН). КОЕФІЦІЄНТ ЛІКВІДНОСТІ РОКИ
600 0,7 2002 р.
1500 1,2 2003 р.
900 0,85 2004 р.
1400 1,38 2005 р.

Таким чином можна зробити наступний висновок: збільшення пропозиції товару на внутрішньому ринці приводить до збільшення величини коефіцієнту ліквідності, котрий в свою чергу впливає на збільшення розміру ставки ввізного мита.

Крім того, коефіцієнт ліквідності, з допомогою зміни розміру ставки ввізного мита, справляє суттєвий вплив на величину зовнішньоторговельного вантажопотоку, що можна представити у виді наступної таблиці (табл. 2.5).

Таким чином із таблиці можна зробити наступний висновок: зменшення величини коефіцієнту ліквідності приводить до збільшення величини зовнішньоторгового вантажопотоку за допомогою зменшення ставки ввізного мита (коефіцієнт ліквідності прирівнюється до рівня ставок мита).


Таблиця 2.5. Вплив ставки мита на величину зовнішньоторговельного вантажопотоку

Періоди 01.01.05 01.02.05 01.03.05 01.04.05
Пропозиція / вантажопоток (тис. тонн) 325 300 287 275
Ставка (в%) 0,2 0,3 0,35 0,4

В свою чергу, зовнішньо-торгівельний вантажопотік впливає на величину надходжень грошових засобів в державний бюджет, від сплачення ввізного мита з ввезених товарів, тобто можливо прислідити залежність між величиною надходжень грошових засобів у держбюджет та коефіцієнтом ліквідності за допомогою таблиці (табл. 2.5).

Таблиця 2.6. Вплив величини ставки мита на надходження до держбюджету

Періоди 1 2 3 4
Надходження до держбюджету (тис. грн.) 1400 1000 800 400
Ставка мита 0,2 0,3 0,35 0,4

Таким чином можна зробити наступний висновок: зменшення коефіцієнту ліквідності а значить і ставки мита приводить до збільшення надходження грошових засобів до держбюджету.

Розглянув вищенаведений матеріал можна визначити що:

1. При збільшенні попиту на товар на внутрішньому ринку розмір стави ввізного мита повинен зменшуватися з метою насичення ринку таким товаром.

2. При коефіцієнту ліквідності можливо планування надходжень грошових засобів до держбюджету за рахунок регулювання вантажопотоку. Данні, отримані на основі розрахунків показують, що надходження до держбюджету залежить від розміру ставки ввізного мита.

2.3 Тарифні методи регулювання та їх вплив на економіку країни

Зовнішньоекономічна діяльність держави є реалізацією її співробітництва з іншими державами та інтеграцією у світове товариство. І завдяки тому, що кожна держава прагне обмежити надлишкову конкуренцію, її зовнішня політика використовує ті чи інші заходи протекціонізму.

Україні, як молодій країні необхідно дуже уважно ставитись до своєї зовнішньої політики, тому, що неправильні кроки можуть призвести до серйозних економічних наслідків.

Протекціонізм включає в себе тарифні та нетарифні заходи регулювання ЗЕД – головною його метою є зменшення попиту на імпортний товар, та збільшення його на товари-замінники вітчизняного виробництва.

Тарифні методи регулювання ЗЕД

У переважної кількості країн митні тарифи застосовуються до імпорту товару з метою підвищення ціни імпортного товару та захисту тим самим внутрішнього ринку.

Згідно з поняттям міжнародної економіки важливою являється не сама форма, яку набуває митний тариф у кожному конкретному випадку, і навіть не рівень ставок по окремим товарам, а загальний рівень митного захисту країни. Якщо:

Р – внутрішня ціна товару,

Р – середня внутрішня ціна товару, котру треба підтримувати,

РІм – ціна, по якій товар імпортується,

Рх – ціна, по якій товар експортується,

Т – ставка специфічного тарифу,

Т – ставка адвалерного тарифу,

Т – ставка змінного тарифу,

то внутрішня ціна після обкладення специфічним тарифом складе просто суму ціни, про якій товар імпортується, та ставки тарифу:


Р = РІм + Т

Звідки (2.9)

Т = Рб – Рім-

Ставку специфічного тарифу завжди можна виразити в процентах від вартості одиниці товару, на імпорт якого він накладається, зробив тим самим схожим його з адвалерним тарифом складе:

Р = РІм х (1+Т),

Звідки (2.10)

Т = Р – РІм/ РІм

Якщо припустити, що експорт країни не обкладається митом та що імпорт усіх товарів обкладається митом по єдиній ставці, то формула 6.2 припускається, як узагальнена формула митного обкладення, яка показує, що рівень тарифу повинен бути рівний процентному перевищенню внутрішньої ціни товару над ціною, по якій такий же товар імпортується з-за кордону.

Змінний тариф [2.11], який сприяє підтримуванню постійного рівня внутрішніх цін, представляється як різниця між середньою внутрішньою ціною, рівень якої треба підтримувати, та імпортною ціною товара, яка може змінюватися. Ставка змінного тарифу теж змінюється та підтримує середній рівень внутрішньої ціни незмінним.

Т- РІМ (2.11)


Якщо врахувати, що тарифні ставки в усіх країнах диференційовані в залежності від того, які товари імпортуються, то особливе значення набуває визначення не номінального рівня тарифного захисту, а ефективного (див приклад 1).

Ефективна ставка тарифу – реальний рівень митного обкладення кінцевих імпортних товарів, обчислений з урахуванням мита, яким вони обкладаються. Тобто рівень митного захисту обчислюється наступним чином, якщо:

ТЕ – ефективний рівень митного захисту,

ТN– номінальна ставка тарифу на кінцевий продукт,

ТIм – номінальна ставка тарифу на імпортовані частини такомпоненти,

Тf– номінальний рівень митного захисту,

А – доля вартості імпортованих компонентів у вартості кінцевогопродукту, то

ТЕ=TN-Ах *ТІМ/(1-А). (2.12)

3 формули 2.12 виходить, що:

1 – якщо у виробництві продукту не використовуються імпортні компоненти (А = 0), ефективний рівень митного захисту дорівнює номінальному (ТЕ = Тf);

2 – якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію та на імпортні компоненти однакова (Тf– ТIм), то ефективний рівень митного захисту знову дорівнює номінальному.

3– якщо ставка митного тарифу на продукцію більше, чим ставка тарифу на імпортні компоненти, тоді ефективна ставка на товар більше номінальної; та навпаки:

4 – ставка ефективного рівня митного тарифу (ТЕ) зростає по мірі збільшення частки імпортних компонентів в продукції (збільшення коефіцієнту А);

5 – ставка ефективного рівня митного тарифу падає по мірі росту тарифу на імпортні компоненти (ТІМ); та навпаки:

6 – номінальна ставка митного тарифу може бути тільки додатною, ефективна ставка може бути як додатною так і від'ємною у випадку, коли тариф на імпортні компоненти значно переважає тариф на кінцеву продукцію.

Існує інший метод обчислення, як це показано у табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Методи обчислювання ефективного митного тарифу

ЯКЩО то
1 2
А = 0 ТЕ = Тf
0< А< 1 ТE-самостійна величина
ТN = ТIм ТIм = ТN
ТN > ТIм ТЕ >ТN
ТN < ТIм ТЕ<ТN
ТIм збільшується ТЕзменшується
ТIм зменшується ТЕ збільшується
Тfзбільшується ТЕ збільшується
Тf зменшується ТЕ зменшується

На основі розрахунку ефективного рівня митного захисту приймаються важливі рішення у сфері торгівельної політики. Припустимо, влада бажає захистити національних товаровиробників готової продукції. Для цього необхідно зробити ставку імпортного тарифуна готову продукцію на рівні вище ставки тарифу на імпорт проміжної продукції. В результаті реально існуючий рівень митного захисту буде перевищувати номінальний. Якщо держава поставила за мету захистити від іноземної конкуренції сектори, виробляючі проміжну продукцію, то можна встановити високий імпортний тариф на проміжну продукцію, в результаті чого номінальна ставка тарифу на готову продукцію буде означати більш низький, а іноді й від'ємний рівень дійсного митного захисту.

Структура тарифів багатьох країн перш за вcе забезпечує захист національних виробників готової продукції, не сильно перешкоджаючи імпорту сировини та полу фабрикатів.

Тарифна ескалація – підвищення рівня митного обкладення товарів по мірі зростання степені їх оброблення. Тобто чим вище зростання ставки тарифу по мірі просування від сировини до готової продукції, чим вище рівень захисту виробників готової продукції від зовнішньої конкуренції. Наприклад рівень митного обкладення товарів із шкіри зростає по мірі рівня обробки шкіри. Так у США шкала тарифної ескалації складає 0,8 -3,7 – 9,2%, в Японії – 0 – 8,5 – 12,4, у Європейському Союзі 0 – 2,4 -5,5%. По даним ГАТТ, тарифна ескалація особливо важлива у розвинутих країнах.

Тарифна ескалація у розвинутих країнах стимулює виробництво сировини у розвиваючихся країнах.

Розглянемо вплив тарифних заходів протекціонізму на суспільний добробут громадян в Україні.

Рис. 2.5.Вплив мита на суспільний добробут громадян

Де:

Di– попит на імпортний товар;

Рin– ціна товару після введення мита;

Рі – ціна товару до введення мита;

Qі, Оіn– пропозиція імпортного товару до і після введення мита;

Тм – розмір мита.

Після введення мита ціна імпортного товару збільшується і дорівнює Рin,

Ріn = Рі+Т*М, (2.13)

де: М – коефіцієнт, який враховує збільшення інших зіставних ціни товару (НДС, аналіз), М >1.

Витрати споживачів до введення мита:

Gі = Тm*Qіn + Тm*(Qі – Qin) / 2 (2.14)

де: Тm*Qіn– витрати споживачів, які залишились на ринку і сплачують більше за цей товар;

Тm*(Qі – Qin) / 2 – витрати споживачів, які залишили ринок;

Економічна роль тарифів

Вплив імпортного тарифу на економіку окремих країн різний та залежить від економічної ваги країни. Китай у 1800 році по даному параметру був малою країною і з цієї причини був дуже чутким до порушенню правил митного регулювання. У міжнародній економіці країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари не приводить до зміни світових цін. Країна вважається великою, якщо зміна попиту на імпортні товари призводить до зміни світових цін.

Вплив митного тарифу на економіку малої країни.

Розглянемо три стадії моделі [рис. 2.5]: до початку торгівлі, коли товар виробляється та споживається тільки всередині країни, при свободі торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону нічим не обмежено, та після введення митного тарифу.

До початку торгівлі. Мала країна виробляє та споживає товар у точці Е, при цьому лінія Sd представляє собою пряму внутрішнього попиту, а лінія Db– пряму внутрішньої пропозиції. Країна виробляє та споживає 50 одиниць товару по ціні 9.5дол. за штуку.

При свободі торгівлі. Країна відкривається для світової торгівлі та виявляє, що світова ціна на її товар (Рw) нижче, чим її внутрішня ціна. Оскільки світовий ринок може поставити в дану країну необмежену кількість товару по ціні (Рw), крива пропозиції буде представлена горизонтальною прямою Sd+w, яка покаже об'єм товару, доступний споживачам країни як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Рівність попиту та пропозиції в умовах свободи торгівлі буде досягнено у точці F, у якій об'єм попиту на товар складе Q5, тоді як його внутрішня пропозиція – тільки Q1. Кількість товару, яка не вистачає – Q1 Q5 імпортується. У результаті імпорту внутрішня ціна товару впала з рівня Рd до рівню Рw, а місцеві товаровиробники продають на Q3 Q1 товару менше, чим торгівлі.

При свободі торгівлі ринкова ціна падає з 9.5 до 8 дол., споживання росте до 80 одиниць, тоді як внутрішнє виробництво скорочується до 20 одиниць. Щоб забезпечити споживання, країн імпортує 60 одиниць товару.

Після введення тарифу.

Влада вирішує захистити місцевих товаровиробників, які несуть збитки по причині напливу більш дешевого товару з-за кордону, та зводить імпортний митний тариф. Оскільки мова йде промалу країну, то факт введення нею імпортного тарифу не впливає на рівень світових цін, котрий залишається сталим. Це означає, що умови торгівлі країни не змінюються, а виростає тільки внутрішня ціна імпортного товару на розмір мита з Рw до Рw+t, за яку розраховується споживач.

Крива сумарної пропозиції переміщується вверх на величину веденого тарифу (t) на рівень Sd+w+t. При новому рівні пропозиції рівність внутрішнього попиту та сумарної пропозиції досягається у точці G, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q1 Q2, а внутрішнє споживання падає на Q5Q4. Імпорт скорочується з Q1Q5 до Q2Q4. У результаті введення тарифу виникло скорочення внутрішнього споживання та збільшення внутрішнього виробництва товару, що, з свою чергу, привело до скорочення імпорту.

Рис. 2.6. Вплив імпортного мита на економіку малої країни

Після введення тарифу внутрішня ціна одиниці товару збільшилась з 8 до 9 дол., його внутрішнє споживання скоротилось з 80 до 60 одиниць, внутрішнє виробництво зросло з 20 до 40 одиниць та імпорт скоротився з 60 до 20 одиниць.

До обкладення імпорту тарифом лишки споживання складали: a+b+c+e+f+g, тобто споживачі могли споживати товар у любій кількості, обмежених кривою сукупного внутрішньої та зовнішньої пропозиції та кривою внутрішнього попиту. У результаті того, Що крива пропозиції після обкладення імпорту тарифом перемістилась угору на величину тарифу, надлишок споживання обмежився тільки сегментами e+f+g. Втрата надлишку споживання склала а + b + с + d. У цілому в результаті обкладення імпорту тарифом з'являються дві групи економічних ефектів перерозподільчі ефекти (ефект прибутку та пороговий ефект) та ефекти втрати (ефект захисту і ефект споживання):

1. Ефект прибутку – являє собою об'єм збільшення доходів бюджету у результаті обкладення імпорту митом. Він розраховується як розмір імпорту країни після введення тарифу, помножений на розмір мита, та графічно представляється прямокутником с. Ефект прибутку мне являє собою втрату для економіки країни, але являється втратою для споживачів. Оскільки їх прибутки стягуються державою в прибуток бюджету. Тобто відбувається переміщення прибутку з приватного у державний сектор. На малюнку ефект прибутку складає: (60 -40)*1 (дол)=20 (дол).

2. Пороговий ефект – являє собою перерозподілення прибутку від споживачів до товаровиробників, продукція яких конкурує з імпортом. Являє собою різницю між додатковим прибутком, отримуваним товаровиробниками у результаті введення імпортного тарифу та представляється на графіку чотирикутником а. На малюнку 2.6. під захистом імпортного тарифу споживачі всередині країни куплять 40 одиниць товару по ціні 8 дол. Місцеві споживачі витратили би тільки 320 дол. Таким чином, в результаті обкладення імпорту тарифом місцеві виробники отримали: 360 – 320 = 40 (дол) додаткового прибутку. Оскільки у результаті введення тарифу на імпорт місцеве виробництво виросте з 20 до 40 одиниць, збільшені прибутки виробника приводять до росту його витрат на величину b або (40 – 20)* $1/2= 10 (дол).

Чистий ріст прибутку виробників складе: 40 – 10 = 30 (дол). Перерозподільчі ефекти не приводять до погіршання економічного положення країни у цілому.

3. Ефект захисту – відображає економічні втрати країни, які з'являються у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової якості товару при більш високих витратах. По мірі того, як зростає захист внутрішнього ринку з допомогою тарифів, усе більша кількість ресурсів, не призначених спеціально для виробництва даного товару, задіється для його виробництва. Це приводить до більш високих витрат виробництва по порівнянню з тими, які країна понесла б, купляючи товар бо більш низькій ціні у іноземного постачальника. Ефект захисту виникає у результаті того, що більш ефективні у виробництві товари замінюються на внутрішньому ринці менш ефективними у виробництві товарами. Рис. 2.1 показує, що витрати на збільшення внутрішнього виробництва товару з 20 до 40 штук ростуть вздовж кривої Sd з 8 дол., до 9 дол., за одиницю. У той же час таке ж збільшення пропозиції могло би бути досягнено за рахунок поставки з-за кордону додаткових 20 штук товару вздовж кривої Sd+w по ціні 8 дол., за одиницю. Втрати економіки представлені трикутником b та складають: 9–8+1 (дол) на кожну одиницю товару.

4. Ефект споживання – виникає у результаті того, що скорочується споживання товару у результаті росту його ціни на внутрішньому ринці. На малюнку 2.1 цей ефект зображений трикутником d, представляючим (80 – 60)*$1/2 = 10 (витрат), виникаючих у результаті того, що споживачі з-за введення тарифу не можуть купляти товар по більш низькій світовій ціні.

Вплив тарифу на економіку великої країни.

Якщо імпортуюча країна має велике економічне значення, тобто введення нею імпортного тарифу може вплинути на рівень світових цін на даний товар, то вплив імпортного тарифу на її економіку визначається наступним чином. Для великої країни імпортний тариф являється не тільки засобом захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції. Скільки засобом покращення своїх умов торгівлі з зовнішнім світом. Оскільки велика країна являється крупним імпортером товарів на світовому ринку, то обмеження його імпорту з допомогою імпортного тарифу відчутно знижує сукупний попит на даний товар. Падіння цін на імпортні товари при постійному рівні цін на експортні товари веде допокращенню умов торгівлі країни. Але і велика країна може розраховувати на позитивний ефект тарифу, тільки якщо він не перекривається негативними ефектами втрати для національної економіки у результаті його введення, які існують такі ж як і у малої країни. Розглянемо три стадії розвитку моделі: до початку, при свободі торгівлі та після введення імпортного тарифу (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Вплив імпортного мита на економіку великої країни

А – до початку торгівлі. Велика країна виробляє та споживає товар у точці Е, при цьому лінія Sd представляє собою пряму внутрішньої пропозиції, а лінія Dd– пряму внутрішнього попиту. Країна виробляє та споживає 70 одиниць товару по ціні 9.6 дол., за штуку.

В - при свободі торгівлі. Країна відкривається світовій торгівлі та знаходить, що світова ціна на її товар (Рw) нижче, чим її внутрішня ціна (Рd).

Оскільки світовий ринок може поставити у дану країну тільки визначену кількість товару по ціні Рw, а при зменшенні ціни пропозиція товару також знизиться, пропозицію буде представлено нахиленою прямою (Sd+w). Вона показуватиме обсяг товару, доступний споживачам країни як із внутрішніх так із зовнішніх джерел. Ціна світового ринку напряму залежить від кількості товару, закупляє мого великою країною. Рівність попиту та пропозиції у вищезазначених умовах буде досягнуто у точці F, у якій обсяг попиту на товар складе Q5, тоді як його внутрішня пропозиція – тільки Q1. Кількість товару Q1Q5, яка не вистачає імпортується. У результаті імпорту внутрішня ціна товару упала з рівня Рd до рівня Рw, а місцеві товаровиробники продають на Q3Q1 менше, ніж до торгівлі. При свободі торгівлі ринкова ціна товару падає з 9.6 до 8 дол., споживання зростає до 110 одиниць, тоді як внутрішнє виробництво скорочується до 30 одиниць. Щоб забезпечити споживання, країна імпортує 80 одиниць товару.

В – після введення тарифу. Влада дозволяє захистити місцевих виробників, які несуть збитки із-за напливу більш дешевого товару з-за кордону, та вводить імпортний тариф. Оскільки мова йде про велику країну, то факт уведення нею імпортного тарифу значно впливає на рівень світових цін, який падає. Імпорт країни дешевшає, що при постійній ціні експорту означає, що умови торгівлі країни покращуються. Але внутрішня ціна імпортного товару зростає на розмір мита (t) з Рw до Рw+t. Крива сукупного попиту переміщується вгору на величину введеного тарифу на рівень Sd+w+t. При новому рівні пропозиції рівність внутрішнього попиту та сукупної пропозиції досягається у точці G, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q1Q2, а внутрішнє споживання падає на Q5Q4 (рис. 2.7). У результаті введення тарифу відбувається збільшення внутрішнього виробництва та скорочення внутрішнього споживання, що в свою чергу приводить до скороченню імпорту. Після введення тарифу внутрішня ціна одиниці товару зростає з 8 до 8.8 дол., внутрішнє споживання скорочується з 110 до 90 одиниць, внутрішнє виробництво зростає з 30 до 50 одиниць а імпорт скорочується з 80 до 40 одиниць.

У результаті того, що крива пропозиції після обкладення імпорту тарифом перемістилась угору на величину тарифу, втрата надлишку споживання склала: а + b + с + d. У цілому, як і у випадку з малою країною, урезультаті обкладення імпорту великої країни тарифом, виникають дві групи економічних ефектів – перерозподільчі та ефекти втрати.

Ефект втрати представлений сегментом b– ефектом захисту, який приводить до втрату результаті меншої економічної ефективності внутрішнього виробництва у порівнянні з закордонним та складаючим 8 дол. Перерозподільні ефекти представлені сегментом а. Вони, як і у випадку малої країни означають перерозподілення прибутків від споживачів до виробників конкуруючої з імпортом продукції. Вартісний обсяг ефекту перерозподілення обчислюється так же, як і у випадку малої країни, та складає 32 дол.

Основна відмінність впливу тарифу на економіку великої та малої країни заключається в оцінці перерозподільного ефекту прибутку.

Мито є однією із статей доходів державного бюджету, крім того, зміна мита призводить до зміни рівня деяких податків. Для визначення впливу підвищення мита на доходи бюджету можна використовувати наступну формулу:

(2.15)

мита

де:

Д – зміна доходів бюджету;

Т та Тn– початковий і збільшений розмір мита;

П та Пп – розмір податків до і після збільшення мита;

ТП – зміна суми мита і податків після підвищення мита;

Qі таQіn- обсяг товару, який ввозиться в Україну до і після збільшення мита;

– зміна обсягу товару, який ввозиться до України.

Таким чином, якщо велике по модулю та має знак «–», зміна доходів бюджету (Д) може бути від'ємною. Тобто якщо попит на імпортний товар є дуже еластичний, то збільшення мита може викликати зменшення доходів бюджету.

Слід зауважити, що доходи бюджету зміняться відповідним чином, якщо всі товари будуть ввозитись за однаковими умовами, тобто без пільг.

Після введення протекціоністських заходів збільшується зайнятість у галузях, які замінюють імпортний товар, але скорочується у сфері торгівлі, яка пов'язана з імпортом. Але збільшення рівня зайнятості може не викликати збільшення доходів населення, тому що дуже часто заробітна плата у галузях, які замінюють імпортний товар, набагато нижча від заробітної плати у сфері імпортної торгівлі, отже зміна доходів населення може бути від'ємною навіть у випадках, коли кількість зайнятих збільшується.

Природно, що застосовуючи протекціонізм, країна повинна очікувати такої самої реакції по відношенню до себе з боку інших країн. Зараз ми можемо спостерігати реакцію світового співтовариства на заборону ввезення деяких видів товару, тобто країни роблять адекватну реакцію і підвищують, або забороняють Україні ввезення товару.

Тому застосовуючи політику протекціонізму Україна повинна враховувати таку реакцію і адаптовуватись до неї.

2.4 Нетарифні методи регулювання

Нетарифні методи регулювання включають в себе два основні методи: Квотування / контингентування

Ліцензування

1. Квотування.

Найбільш розповсюдженою формою кількісних обмежень являється квота або контингент – кількісна нетарифна міра обмеження експорту або імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу.

Квоти діляться на експортні та імпортні, глобальні та індивідуальні.

Прикладом являється перешкоджання вивозу з України вивозу товару, який завдає шкоди економіці країни: цукор, зернові культури.

Дослідимо з допомогою рис. 2.8 як імпортна квота впливає на економіку країни.

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні складе Sd а попит Dd (рис. 2.8).

Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежено та складає Sw по світовій ціні Рw. У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q1, споживання – Q4, імпорт товару – Q4Q1. Країна вирішує обмежити імпорт товару, вводячи імпортну квоту у розмірі Q3Q2.

Рис. 2.8. Вплив квоти на економіку країни

У результаті скорочення імпортної пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Рq, внутрішнє виробництво збільшиться до Q2, внутрішній попит скоротиться до Q3, імпорт зменшиться до розмірів квоти, тобто Q3Q2. Як і у випадку імпортного тарифу, скорочення надлишку споживання складе суму сегментів а +b + с + d. Де сегмент а – порогів ефект, b– ефект захисту, с – ефект доходів, d– ефект споживання. Сукупні економічні втрати складуть b + d. Порогів ефект має те ж економічне значення, що і у випадку імпортного тарифу – перерозподілення прибутку від споживачів до виробників.

2. Ліцензування

Ліцензування використовується багатьма країнами світу та являється складовою частиною квотування. Ліцензування використовується для регулювання імпорту, рідше експорту. Розвинуті країни частіше всього використовують ліцензії як документ, який підтверджує право імпортера на ввезення товару в рамках встановленої квоти.

3. Добровільне обмеження експорту – кількісне обмеження експорту, яке базується на обов'язку одного із партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати об'єм експорту, прийнятому в рамках офіційного міждержавного або неофіційного договору про встановлення квот на експорт товару.

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару у країні складає Sd, а попит складає Dd (рис. 2.8). Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежена та складає з першої країни S1 по ціні Р1, а з іншої S2 по ціні Р2. В цій ситуації виробництво товару складе Q1. імпорт товару – Q7Q1, який весь прийдеться на першу країну, оскільки товари з другої країни дорогі.

Припустимо, що під загрозою санкцій з боку імпортуючої країни влада першої країни вирішує добровільно обмежити експорт свого товару, впровадивши квоту на його експорт у розмірі Q5Q3.

У результаті скорочення зовнішньої пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Р3, внутрішнє виробництво збільшиться доQ3, внутрішній попит скоротиться до Q5, імпорт скоротиться до Q5Q3.

Як і у випадку імпортної квоти, надлишок споживання скоротиться до визначеної межі: а + b + с + d + е + f+g + h + І+j+k + 1/ При цьому порогів ефект складе а + h, ефект захисту – b + с + І, ефект доходу – d + е+j+k, ефект споживання –f+ g + 1 (рис. 2.9).

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено.

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутності добровільного обмеження експорту першої країни була не конкурентоздатна, після його введення став конкурентним так як Р2< 33.

Рис. 2.9. Економічний ефект добровільного обмеження експорту

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутності добровільного обмеження експорту першої країни була не конкурентоздатна, після його введення став конкурентним так як Р2< З3. Якщо перша країна підніме ціни до рівня цін другої країни, то збільшить свої доходи на розмір сегментів с + d. Сегменти e + f складуть ефект скорочення в торгівлі, який виникає у зв'язку з тим, що імпортер повинен купувати додаткову кількість товару у іншій країні, де ціни най нього вище, чим у першій. Експорт додаткової кількості товару по більш високій ціні з іншої крани приводить до скорочення повних економічних втрат для імпортуючої держави, які складуть тільки сегменти: І + j + k + 1. При експорті товару з двох країн імпортуючи країна виробляє 2 одиниці товару, споживає 6 та імпортує 4 одиниці 2 з яких по ціні 6.5 дол., за штуку – з другої країни та 6 дол. з першої. Враховуючи це імпортуючи країна повинна купувати 2 одиниці товару по ціні 6.5 дол., за одиницю.

Повні економічні втрати при цьому скоротяться до 2 дол.:

0.5*1/2 + 0.5*2 + 0.5*1/2 = 2 (дол.)

Взагалі добровільні обмеження експорту являються більш широкою групою мір, направлених на завоювання домінуючого положення на ринці.

2.5 Обчислення митної вартості, та вплив митного регулювання

При здійсненні експортно-імпортних операцій підприємством ВАТ «ХК» окрім витрат на матеріали, зарплату, транспортування з'являються і такі витрати, як сплата певної суми за проходження митного контролю, заповнення ВМД, розмитнення товару при імпорті.

Тому для правильного прогнозування ціноутворення після проходження митного контролю менеджери повинні враховувати таку вартість, як митну вартість. Це необхідно для того, щоб спрогнозувати, як збільшиться ціна (на даний вид товару – сільгосптехніка при ввозі до іншої країни, Росії наприклад на умовах поставки СІР ВАТ «ХК» сплачує мито у розмірі 15% від вартості виробу) та вплине на реалізацію товару.

При цьому треба враховувати, що при визначенні митної вартості товару, витрати, понесені до моменту перетину кордону (якщо вони не включені в рахунок фактуру), прибавляється до митної вартості: за завантаження транспорту, страхування, сплачення ввізного мита. А витрати, які були після перетину території – відраховуються.

Розглянемо протекціоністський метод регулювання при імпорті продукції, розрахувавши митну вартість.

До України з Германії ввозиться комбайн по збиранню зерна DominatorClaas. Згідно договору купівлі-продажу товар поставляється за умовами DDUХарків, вартість його по контракту, тобто фактурна вартість – 53000 дол. США. Враховуючи умови контракту в рахунок фактуру продавець включив усі витрати при поставці вантажу у Харків, в тому числі й зроблені після перетину митного кордону України. Вартість транспортування після перетину митного кордону 150 дол. США.

Таким чином митна вартість в даному випадку визначається як різниця між фактурною вартістю та вартістю витрат на транспортування від кордону України до Харкова: 50000 -150 – 49850 (дол. США).

Розрахуємо митну вартість двигунів та кондиціонерів до комбайну Славутич. Згідно договору купівлі-продажу товар постачається за умовами EXW Лейпциг, вартість контракту – 200 дол. США за кондиціонер та 18000 дол. США за двигун. По контракту кількість кондиціонерів – 5, двигунів – 2. Отже фактурна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості плюс вартості витрат на транспортування до Одеси.

Фактурна вартість = 1000 + 32004 = 33000 дол.

Вартість завантаження на поїзд у Лейпцизі – 200 дол. США, транспортування вантажу до Одеси – 1200 дол.

Таким чином митна вартість буде дорівнювати: 250 + 1200 + 33000 = 34450 дол. США.

Розрахуємо ціну та митну вартість контракту вартість контракту №643. Для розрахунку ціни на товар – пристрій до комбайну по збиранню кукурудзи Дон 1500 Б КМД 6 з комплектом ЗИП згідно з контрактом 6 штук. Усі розрахунки проводяться у рублях РФ. Ціні техніки з вартістю тари та пакування складає 176400 руб. РФ. Згідно митного кодексу митні витрати складуть на даний вид товару 100 дол. США за 1 годину митного догляду, 20 дол. ВМД, 10 дол. США – інші витрати.

Вартість сертифікату походження – 20 дол. США.

Вартість сертифікату якості – 35 дол. США

Транспортні витрати до митного кордону (ст. Тополі), вид транспорту – залізниця; завантаження 50 дол. США, транспортування 120 дол. США.

Таким чином ціна за техніку складе (при діючому курсі 32 рублі за дол. США)

Цт =100*32 + 20*32 + 320 + 640 +1120 + 50*32 +120*32 +176470=

=3200 + 640 + 320 + 640+11220 + 1600 + 3840 + 176470 = 187830 руб.

Митне регулювання імпорту (тарифне або нетарифне) повинно бути урегульованим щодо встановлення ставок мита, так як збільшення ставки мита веде до скорочення імпорту, що породжує дефіцит на ринці, а занизька – профіцит, та створення натиску на національного товаровиробника з боку країн імпортерів. Наприклад зі збільшенням ставки ввізного мита на деталі до комбайнів, які випускає ВАТ «ХК» воно втрачає постачальника, так як збільшується митна вартість, а отже і ціна, а зі зменшенням ставки мита відбувається збільшення імпорту, що приводить до втрати цільового ринку всередині країни. Тобто правильне встановлення ставок ввізного мита має велике значення для суб'єктів ЗЕД (ВАТ «ХК» у нашому випадку).

На основі досліджень економістів у середньому при зменшенні ставки мита на 5% (адвалерна ставка) поток товару збільшується на 40% у середньому [28]. Ставка тарифу, яка існує на даний момент на деталі до сільгосптехніки складає 20% від загальної вартості. Обсяг імпорту у 2005 році складав 200 шт. приставок до зернозбиральних комбайнів, середня вартість одного виробу -30000 грн. Зменшуватиме ставку поступово на 5% (табл. 2.8) Також умовою, буде те, що оптимальний обсяг імпортного товару, необхідний для задоволення потреб 300 [18].


Таблиця 2.8. Регулювання імпорту с/г техніки

Показники періоди
1 2 3
Ставка ввізного мита (адвалерна) (%) 20 15 10
Обсяг імпорту(шт.) 200 280 390
Фактурна вартість імпортованого товару (грн. за шт.) 30000 30000 30000
Надходження до держбюджету 1200400 1260000 1170000
Обсяг імпортованого товару, необхідний для задоволення потреб 300 300 300
Задоволення потреб на ринці імпортною продукцією (%) 66 93 130

На основі даної таблиці можна зробити висновок, що оптимальною ставкою при регулюванні імпорту товару буде 15%, так як при даній ставці відбувається максимальне надходження до бюджету з оптимальним заповненням ринку України.

При регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держава також «захищає» власних товаровиробників та створює їм режим максимального сприяння, при якому знижуються витрати на митний огляд, розмитнення товару при експорті.

Наведемо приклад механізму митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства на прикладі ВАТ «Херсонські комбайни»: ВАТ імпортує з Росії запчастини для виробництва комбайну «Славутич».

Код імпортованого товару: 392630000, що згідно з класифікатором за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності означає кріпильні вироби і фурнітуру для меблів і транспортних засобів.

Згідно з контрактом:

Ціна контракту: 380000 руб. РФ, що згідно з курсом рубля до гривні (1 рубль = 0,17907 грн.), встановленим на той момент НБУ, складає 60446,6 грн.

Поставка товару здійснюється частинами, тому згідно з доповненням №1 до контракту сума контракту складає 6550 рублів =1041,9 грн.

Умови поставки – ЕхWабо РСА М.Сімферополь.

ЕхW означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки у той момент, коли товар передано у розпорядження покупця на своєму підприємстві. Цей термін не може використовуватися у випадку, коли покупець не може здійснити прямо або опосередковано потрібні формальності, пов'язані з експортом. У таких випадках має застосовуватися термін FСА, що й відбулося у даному випадку, коли навіть у пункті контракту було зазначено, що митне оформлення вантажу провадить продавець. Термін FСА означає, що продавець виконав свої зобов'язання, коли він передав товар, очищений від експортних митних зборів, перевізнику, у вказаному покупцем погодженому місці або пункті.

Згідно з Постановою КМУ №15 від 24 січня 2003 року така імпортна операція не підлягає квотуванню і ліцензуванню.

Для визначення розміру митних платежів треба обрахуватимитну вартість, яка буде дорівнювати:

Митна вартість = рахунок-фактура + транспортні витрати, тобто: (6550 рублів (рахунок-фактурна вартість)* 0,15907 (курс рубля до гривні)) + (225 рублів (транспортні витрати)* 0,15907) = 1041,9 грн.+35,8 грн.=1077,7 грн.

Перш ніж обраховувати митні платежі, треба зазначити, що за Угодою між Україною і Росією, а також Інструкцією Державної митної служби України №11/2–2782 від 20 березня 2002 року «Про застосування положень угоди про вільну торгівлю», згідно з якими, за наявності сертифіката походження СТ-1, товари, вироблені в Росії, не оподатковуються митом і ПДВ.

Згідно з «Інструкцією про Порядок заповнення вантажної митної декларації» у графі 4 декларації нараховуються умовні нарахування. Це робиться на той випадок, якщо підприємство використовує прибулі товари не для виробничих потреб або не пред'являє оригінал сертифіката СТ-1. Ці суми вилучаються податковою інспекцією і накладається штраф.

Згідно з наказом Державної митної служби України від 1 жовтня 2002 року №615 з цього товару не справляється акцизний збір.

Відповідно обраховується:

1) 003 – за митний огляд товарів (з 1 годину одного працівника митниці) -20 дол. США, що з урахуванням курсу гривні до долара на той момент, буде складати: 20 дол. США*3,762 (курс НБУ) = 75,24 грн.

2) 010 – за митне оформлення вантажу при митній вартості понад 1000 дол. США – 0,2% митної вартості товарів, але не більше 1000 дол. СІЛА. При митній вартості у межах від 100 дол. США до 1000 дол. США (як у нашому випадку) розмір ставки дорівнює 5 дол. США, тобто 5 дол.*3,762 =18,81 грн.

3) 020 – пільгове мито складає 5% від митної вартості: 1077,7*0,05= 53,88

4) 028 – ПДВ – 20%, який обраховується за формулою: (митна вартість + акцизний збір + митні збори + мито)* 0,2=(1077,7+75,24+18,81+53,88)*0,2=1225,63*0,2=245,126 грн.

Тобто нараховані суми платежів складають: митний огляд + митне оформлення вантажу + пільгове мито + ПДВ=75,24 + 18,81 + 53,88 + 245,126 =393,056 грн.

А фактично підприємство платить тільки за митний огляд вантажу та його оформлення, що складає:

75,24 грн. + 18,81 грн. = 94,05 грн.

Отже, завдяки пільгам підприємство платить тільки близько 24% від нарахованої суми платежів.


3. Заходи щодо підвищення ефективності управління митними платежами при здійсненні експортно-імпортних операцій

3.1 Створення рівноваги у митному регулюванні ЗЕД

Однією із важливіших тенденцій розвитку сучасної економіки є значне зростання зовнішньо-торгівельного обороту. За останні 50 років обсяг світової торгівлі збільшився у 14 разів, а виробництво тільки у 5,5 рази. Головним каталізатором різкого збільшення обсягів світової торгівлі є значне зменшення середньозважених тарифів у торгівлі промислово-розвинутих країн. Підписання дво і багатосторонніх угод у галузі міжнародної торгівлі, участь країн у різних торгівельних блоках і зонах вільної торгівлі створює потужну базу для нарощування обсягів світової торгівлі. На сучасному етапі відбувається процес поступового зниження тарифів у торгівлі між країнами, але разом з тим кожна держава намагається використовувати свій ефективний інструмент для захисту внутрішнього ринку та стимулюванню експорту.

На сучасному етапі становлення ринкових відносин основним дійовим інструментом стає нетарифний метод регулювання. В умовах зменшення дії на міжнародну торгівлю тарифних факторів підвищується роль нетарифних методів регулювання. Складові цього методу: встановлення експортно-імпортних квот та стандартизації, ліцензування експорту – імпорту, експортні субсидії, принцип недискримінації у зовнішній торгівлі.

Питання нетарифного регулювання особливо загострюється в країнах, які за станом розвитку своєї економіки не можна віднести до високо розвинутих, оскільки вони перебувають на перехідному етапі економічного становлення.

Процес переходу економіки України до ринкових відносин, а відповідно і лібералізація зовнішньо-торгівельних відносин тісно пов'язаний із можливим вступом України до ВТО. Вона обмежує кількісно експортно-імпортний тариф, а саме адвалерні ставки, які встановлюються у% відповідно до вартості товару. Тобто на перший план в українській митній політиці починають виходити нетарифні методи, тому, що потреба у захисті національного ринку та стимулювання експорту залишиться, а метод тарифного регулювання за діючими правилами використовувати буде неможливо.

Митні органи пропонують поступову зміну у методах регулювання зовнішньої торгівлі, так як швидка трансформація може призвести до негативних наслідків (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Трансформація у регулюванні ЗЕД

Аналізуючи дану діаграму, можна запропонувати просту трансформацію у регулюванні ЗЕД тарифного та нетарифного і зміну відповідно: 75% /25% на 50% /50%, що певною мірою збалансує два методи регулювання ЗЕД і призведе до поступового наближення митної системи до світового рівня.

3.2 Пропозиції щодо вдосконалення митно-тарифного регулювання ЗЕД

Як відомо, митно-тарифна політика будь-якої держави, яка здійснює радикальні економічні перетворення, повинна служити двом основним цілям:

1. забезпечувати належний рівень надходжень до держбюджету і тим самим робити певний внесок у суспільні зусилля уряду по макроекономічній стабілізації;

2. створювати рівні умови для конкуренції вітчизняних та іноземних товаровиробників, що на першому етапі може передбачити тимчасове застосування обмежених заходів захисту національних виробників, які здійснюють перебудову виробництва, його раціоналізацію та реструктуризацію, впроваджують нові методи управління з метою підвищення рівня зайнятості.

Потрібно зазначити, що держави з перехідною економікою, до яких належить і Україна, як і держави, що розвиваються, повинні приділяти увагу зовнішнім джерелам державного бюджету, оскільки трансформаційні процеси в економіці, як правило, пов'язані з тимчасовим спадом виробництва. А це звужує базу податкових надходжень від джерел.

В Україні рівень оподаткування ввізного мита перевищує 30%, хоча, як показує міжнародна практика, рівень митно-тарифного регулювання (захисту) для забезпечення ефективності повинен бути невисоким – не більше 10-15%. У будь-якому випадку рівень оподаткування ввізного мита не повинен перевищувати 30%. Перевищення цього бар'єру може призвести не до збільшення надходжень до державного бюджету, а навпаки до скорочення цих надходжень. Понад те, дуже високі ставки мита і податків на імпорт не захищають національних товаровиробників, а призводять до значного порушення умов конкуренції. Тому важливим для митної систем та економіки України в цілому є поступове зниження ставок ввізного мита до світових стандартів.

Також для ведення правильної митної політики України потрібно встановити «товарний класифікатор» нового типу, який відповідав би світовим стандартам, базуючись на Гармонізованій системі опису і кодуванню товарів – тобто з рівнем національної деталізації до 10 знаків, щоб уникнути використання на сьогодні так званих «буферних» вантажоперевозок із зазначенням тільки конкретного виду товару.

Важливе значення для митної системи та економіки України в цілому є прийняття нового закону: «Про єдиний митний тариф», який вступив у силу 1 червня 2005 року. Закон був прийнятий Декретом КМУ №4 – 93. В ньому було затверджено те, що тепер верховні органи виконавчої влади втрачають можливість встановлювати та змінювати ставки ввізного мита на усі без виключення товари. Крім того новим документом закріплюється існуючий дев'ятизначний класифікатор товару (ТН ЗЕД), який відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів та комбінованій номенклатурі ЄС.

Особливе значення для чіткого нарахування мита має митна вартість, до якої входять: ціна товару, мито, митні збори, транспортування, комісійні та ін. Відомо, що заниження правопорушниками митної вартості товарів разом з їх декларуванням не своїм найменуванням, ввезенням або вивезенням поза митним контролем або з приховуванням такого контролю є одним з найпоширеніших видів порушення митних правил і завдає великої шкоди бюджетові та економіці України, тому з метою усунення цих негативних тенденцій і захисту фінансово – економічних інтересів держави вирішувалось питання щодо відділів «тарифів і митної вартості» товарів. Про позитивні результати їх роботи свідчить діяльність відділу Карпатської регіональної митниці [14]. Такі відділи мають свою електронну картотеку, у якій існує інформація стосовно митної вартості п'яти тисяч різних товарів, які ввозяться на територію України. Тільки за 2004 рік відділом були виявлені факти заниження митної вартості товарів деякими суб'єктами ЗЕД на суму майже 750000 грн.

Загалом економічна ефективність цього відділу становила понад 1,5 млн. грн. [12].Також з метою усунення правопорушень та завдання збитку бюджетові України пропонується знизити ставку на товари при їх ввезенні або вивезенні на 10%, при цьому, як свідчить статистика [18] зменшиться і таким чином збільшаться надходження в бюджет (табл. 3.1)

Таблиця 3.1. Вплив зниження ставки на надходження до бюджету»

Існуюча ставка Запропонована ставка обсяг товару (ум. од) надходження в бюджет за ставкою Кількість правопорушень за ставкою
існуючою запропонованою Існуючою Запропонованою
25% 20% 100000 15000 18000 40% 10%
12% 10% 100000 9000 11000 40% 10%

Тобто сучасна українська митна система повинна притримуватись принципу: «Краще отримувати менше але частіше, чим багато але рідко». Але при цьому треба враховувати стан економіки України, тобто встановити такий рівень митного обкладення при якому не завдавалося шкоди економіці і при цьому зменшувалась кількість правопорушень.

На сучасному етапі необхідно притримуватись певних стандартів якості, так як тільки при якісній продукції яка задовольняє вимоги до товару можна експортувати товар за кордон.

У вирішенні проблеми якості та безпеки продукції умовно можна виділити два основних напрямки:

1 Вплив на якість та безпеку на до ринковій стадії

2 Забезпечення якості та безпеки продукції на ринку споживача. Об'єктом впливу держави на кожному з цих напрямків являється мотивація людей у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Держава повинна забезпечувати необхідну правову, технічну, організаційну та інформаційну інфраструктури, організовувати діяльність по стандартизації та сертифікації, метрології, державному контролю та нагляду, ліцензуванню. Таким чином основною задачею являється підготовка пропозицій по формуванню державної політики якості та розробки засобів її реалізації.

3.3 Політика протекціонізму та лібералізму – шляхи подолання проблем

Україні, як молодій державі з перехідною економікою, потрібно дуже уважно ставитись до своєї зовнішньої політики, тому, що неправильні кроки можуть призвести до серйозних економічних наслідків.

Основними суперечностями на сьогоднішній день у митній політиці являються: протекціонізм та лібералізм стосовно експортних товарів.

Тобто перший метод захищає національного товаровиробника та внутрішній ринок України від зростання заповнення його обсягу імпортним товаром, а другий навпаки стимулює в Україну імпорт певного виду товару.

Неправильне встановлення балансу між цими двома методами приводе до негативних наслідків: заповнення імпортним товаром ринку України та витіснення національного товаровиробника з нього, або навпаки дефіцит певного виду імпортного товару, який на Україні виробляється у малих обсягах. Одним із вирішень такого протиріччя у митній політиці є більш детальне дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку та на основі аналізу створити рівновагу у регулюванні зовнішньої торгівлі та встановлення відповідних ставок на товар, який ввозиться / вивозиться.

Щодо імпорту товарів, то пропонується проста схема регулювання, яка в залежності від впливу на економіку ввозу товарів відповідно трансформується (табл. 3.2). При цьому враховуються не тільки економічні інтереси України, а й відповідність міжнародним стандартам у митному регулюванні ЗЕД.

Наприклад Україна по відношенню до Росії та других країн СНД веде політику лібералізму так як має чіткі та інтенсивні стосунки з даними країнами і заінтересована у підтримуванні торгівельних відносин таким методом, тим паче що таку ж саму політику проводять і вищезазначені країни.

Таблиця 3.2. Регулювання імпорту на Україні

ІМПОРТ
Вплив на економіку Відповідні дії щодо регулювання
Впливає на стан економіки негативно Підвищення ставок ввізного мита до рівня 25 – 30%
Не має значного впливу Регулювання ввозу у межах 15 -20%
Впливає на економіку позитивно Політика найбільшого сприяння: зниження ставок ввізного мита, надання пільг

Стосовно експорту усе зрозуміло: чим більше ми торгуємо тим більше ми маємо. Тобто створення режиму найбільшого сприяння очевидне, так як чим більше товару вивозиться, тим більше здвигається крива торгівельного балансу вліво (тобто до позитивного значення). Але треба враховувати, що вивіз товару «стратегічного значення», тобто товару, вивезення якого завдасть шкоди економіці України потрібно обмежувати шляхом підвищення ставок на експорт такого виду товару або кількісного обмеження його вивозу чи забороні (табл. 3.3). Наприклад при експорті олії, зернових культур потрібно вводити обмеження на експорт (квотування), підвищувати рівень ставок вивізного мита до 30-40%.

Таблиця 3.3. Регулювання експорту на Україні

ЕКСПОРТ
Вплив на економіку Відповідні дії щодо регулювання
Позитивний вплив Режим найбільшого сприяння
Негативний вплив Квотування, підвищення ставок

Ефективність створення митних управлінь

Велике значення для суб'єктів ЗЕД має створення регіональних митних управлінь та створення митних відділів.

Ефективність створення митних відділів полягає у тому, що при їх функціонуванні підприємство економить:

1 – час.

2 – грошові засоби.

Зобразимо умовно економію на вищевказаних показниках підприємством ВАТ «Херсонські комбайни» при створенні на ньому митного управління.

На даний момент митний огляд на митницях становить: 100 дол., за годину + за оформлення ВМД 20 дол. + 10 дол., – інші витрати. До 2004 року митний огляд проводився протягом 2 годин, на даний момент складає 3 години.

При імпорті сума витрат на митне оформлення складає приблизно 145 дол., за партію товару.

При власному митному відділі ця сума скорочується. Так за митне оформлення товару при імпорті підприємство сплачує 120 дол. + розмитнення, та при експорті – 25 дол., за митний огляд. Таким чином загальна сума митного оформлення на митному кордоні складає: 220 + 80 = 310 (грн.); а при митному відділі: 120 + 25 = 145 (грн.).

Розрахуємо економію підприємством ВАТ «Херсонські комбайни» грошових засобів, при умові, що за перший рік експортовано 15 та імпортовано 16 партій товару, за другий – відповідно 14 та 18, за третій 13 та 17, за четвертий 16 та 12 партій.

Таким чином за перший рік загальна сума витрат без створення митного відділу складе (См):

См = (сума при імпорті + сума при експорті)*(загальну кількість партій)*(курс грн.) = 310*(15 + 16)*5.3 = 50933 (грн.).


Із створенням митного відділу витрати складуть (Св):

Св = 145*(15 + 16)*5.3 = 23823 (грн.)

Економія складе: Зп + См – Св (табл. 3.4.)

Таблиця 3.4. Економія витрат при створенні митного відділу на ВАТ «ХК»

Показник 2002 2003 2004 2005
Заробітна плата митного відділу Зп 9600 9600 10800 12004
Витрати на оформлення товару на митниці См., грн. 50933 36146 32860 60844
Витрати при митному відділі Св., грн. 33823 16907 15370 21518
Економія Е., грн… 17510 9639 6690 26326

3.4 Шляхи вдосконалення митних режимів експорту, імпорту та транзиту

Як відомо, Україна знаходиться на перетині важливих торгівельних шляхів між Європою та Азією. Тому товарні потоки через Україну з часом набирають свою інтенсивність. Треба зазначити, що високі ставки на імпорт не приводять до збагачення економіки країни, а навпаки спонукають появу дисбалансу у регулюванні зовнішньої політики.

На сучасному етапі вантажопоток у напрямку Захід – Схід піднявся до 600 млн.$ на рік. грн. вантажопоток у напрямку Європа – Азія оцінюються приблизно у 90 млн. Тонн, причому 30% – контейнерного типу. На 2003 рік прогнозується зростання транснаціонального потоку між країнами західної Європи та Азії, Північної Європи та країн Ближнього Сходу на 15 – 20%.

Географічне положення України дозволяє не тільки підтримувати зовнішньоекономічні зв'язки між країнами – учасницям ЗЕД, а й бути для них транзитною країною. Про це свідчить високий рівень транзитності (коефіцієнт) який дорівнює майже 3,1 одиниці. Загальний обсяг споживання транзитного вантажу по Україні складає біля 190 млн. Тонн на рік, а з урахуванням переробки транзитних вантажів у портах – більш ніж 223 млн. Тонн. На трубопроводи припадає 154 млн. тонн транзиту, на залізничний транспорт – 17,7 млн. тонн, на автотранспорт – 14 млн. Тонн. Кожна тонна вантажу у середньому приносить біля 50-55 грн. Прибутку. Але впровадження додаткових зборів та платежів зменшує потенціал України як транзитної. Це доводить така цифра, як зменшення обсягу транзитних потоків через країну на 15,4% [29]. Також це доводить відмова Росії на проведення через територію України нафтопроводів, відмову багатьох країн провозити вантажі у режимі транзиту через митну територію України, базуючись на високих ставках на товари, які перевозяться у режимі транзиту [25].

Одним із методів вирішення цієї проблеми являється орієнтація щодо встановлення ставок до світового рівня а також впровадження нових методів щодо регулювання митної діяльності у сфері регулювання товаропотоків у режимі експорту, імпорту та транзиту.

3.5 Впровадження оптимальної митної ставки при регулюванні імпорту продукції

Позитивний економічний ефект з'являється тільки якщо прибуток від покращення торгівлі перекриває втрати, які з'являються з-за необхідності збільшувати менш ефективне внутрішнє виробництво товарів та з причини скорочення внутрішнього споживання. Ставка тарифу може бути настільки високою, що перекриє імпорт взагалі, зробив експорт товарів у дану країну невигідним для іноземних постачальників (рис. 3.2). Тому з'являється проблема знаходження оптимального митного тарифу.

При невисокому оптимальному рівні тарифу на імпорт товару великою країною існує можливість находження його оптимальної ставки. При відсутності тарифу (Т = 0) відношення благоустрою знаходиться на рівні Е1. Максимальний позитивний вплив тарифу на економіку досягається при оптимальному рівні тарифу Т0, при якому за рахунок перевищення від покращення умов торгівлі над витратами від введення тарифу економічний благоустрій зростає до рівня Е2. потім по мірі збільшення ставки тарифу, економічні втрати починають усе більше перекривати одержання доходу до тих пір, коли рівень тарифу не стане настільки високим та заборонним (Тр), що імпорт товару в країну втратить економічну суть.

Рис. 3.2 Ставка оптимального митного тарифу

По причині того що у других країнах ставка мита не зміниться, тобто імпорт буде більш дешевим підвищення ставки тарифу уже ніяк не зможе позитивно впливати на економіку країни, оскільки імпорту просто не буде. Оптимальний тариф має наступні риси:

– Ставка оптимального тарифу завжди позитивна та знаходиться у проміжку 0 та заборонною ставкою тарифу

– Ставка відносно невелика.

– Ставка оптимального тарифу обернена еластичності імпорту – обсяг імпорту істото не змінюється при коливанні цін на нього.

3.6 Рішення економічної задачі з допомогою програмних засобів Міс rosoft Excel

На прикладі ВАТ «Херсонські комбайни» можна розглянути процес встановлення ставок імпортного мита з метою захисту продукції даного підприємства від конкуренції.

На основі формул, які наведені у 2 пункті можна прослідити як саме регулюється імпорт зернозбиральних комбайнів Dominator виробництва Німеччини.

На основі розрахунків з допомогою програми МісrosoftExcelрозрахуємо ефективний рівень захисту (Те), та оптимальну ставку митного тарифу (То).

Для цього введемо дані, з допомогою яких ми зможемо провести розрахунки (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Знаходження ефективної ставки митного захисту
Показник Значення 2003 2004 2005 2006
Pd Внутрішня ціна товару (тис. грн.) 300 310 310 312
Рd' Середня внутрішня ціна товару (тис. грн.) 290 295 295 298
Ріm Імпортна ціна (тис. грн.) 280 280 295 270
Рх Експортна ціна (тис. грн.) 305 305 308 314
Тs Специфічна ставка 20040 30000 15000 42004
Таv Адвалерна (%) 7 11 5 14
Тv Перемінний тариф 10000 15000 0 18000
Тn Номінальна ставка (%) 6 10 7 9
Тіm Номінальна ставка на імпортні частини (%) 4 7 6 8
Те Ефективний рівень захисту 10.6 14.2 11 10.5
А Доля імпортованих частин у готовій продукції 0.7 0.7 0.8 0.6

Із проведених вище розрахунків можемо сказати, що зі збільшенням номінальної ставки тарифу збільшується і ефективний рівень митного захисту, при зміні долі імпортованих частин у готовій продукції змінюється і Те.

Згідно з парадоксом Метцлера рівень митного захисту ефективний до певної межі, тому для правильного впровадження митної ставки треба розрахувати оптимальний рівень митного захисту.

Згідно з визначенням оптимального митного (То) захисту він дорівнює середньому арифметичному між номінальною та ефективною ставкою тарифу. Тобто, вставивши необхідні обмеження одержимо наступні дані (табл. 3.6), розрахунок яких ми одержимо за формулою:

То = Тп – (Тіm*А)/1 – А (3.1),

При цьому Тп = Таv* 10%

Таблиця 3.6. Розрахунок оптимальної ставки митного тарифу

Показник 2003 2004 2005 2006
Тn 6 10 7 9
Тіm 4 7 6 8
Те 10.6 14.2 11 10.5
А 0.7 0.7 0.8 0.6
То 8.3 12.1 9.3 9.75

Розрахуємо, як впливає ставка мита при імпорті на поповнення держбюджету, та методи максимізації поповнення.


Таблиця 3.7. Вплив ставки мита на поповнення держбюджету

Найменування Вартість одного виробу (тис, грн) Адвалерна ставка проценту при імпорті продукції Поповнення бюджету від стягнення мита (тис, грн)
кондиціонери 4 15% 0,6
Приставка до зернозбирального комбайну КМЗ 12 15% 1,8
Культиватор КПСП-4 20 7% 1,4
Сівалка СЗ – 5,4 14 7% 0,98
Двигун JmS 45 14% 6,3
Приставка до кукурудзозбирального комбайну ККМ 22 4% 0,88
Дозатори КП – 2 78 6% 4,68
Передня підвіска 3,5 6% 0,21
Всього 198,5 16,85

А також проаналізуємо, як максимізувати імпортеру товару ціну, щоб вона не перевищувала ліміту і при цьому давала прибуток країні імпортеру за допомогою табл. 3.8.

Таблиця 3.8. Максимізація ціни товару при її обмеженнях

Найменування товару Вартість одного виробу адвалерна ставка мита Поповнення бюджету
Кондиціонери 3000 15% 450
Приставка КМЗ 12004 15% 1800
Дозатори КП-2 13000 7% 910
Сівалка 10000 14% 1400
Всього 38000 4560

Висновки

На основі проведеного аналізу митної діяльності України треба відмітити, що вона являється основним регулятором зовнішньоекономічної діяльності країн, та при правильному її веденні має позитивний вплив на економіку України. Тобто митна політика являється однією із складових зовнішньої політики України. Але в умовах формування розвитку ринкових відносин митна політика поступово стає інструментом і засобом рішення внутрішньо-економічних задач: по перше вона призвана стимулювати всебічний розвиток вітчизняної економіки, придавати їй нові імпульси, по друге – захищати її від проникнення деструктивних елементів та руйнівного впливу.

Але на практиці, на основі детального аналізу митної політики ця тенденція не спостерігається. Порівнюючи рівень ефективної митної діяльності країн – учасниць ЗЕД та України, можна відмітити, що рівень митної діяльності України не відповідає світовим стандартам та показникам ефективної митної політики країн – учасниць ЗЕД, тому треба всебічно дотримуватись встановлених в усьому світі порядків ведення митної політики. Одним із вирішенням цієї проблеми являється зниження ставок на імпорт товару на 20 – 30%, встановлення та введення нових методів митного огляду, контролю та перевірки товарів, встановлення сталих стандартів щодо обчислення митної вартості товару та методу його визначення (класифікації).

На основі досліджень політики лібералізму можна сказати, що вона відбувається тільки у напрямку вивезення товару, що має позитивний вплив на торговий баланс України. Негативною стороною являється те, що у напрямку імпорту товару ця політика зводиться до мінімуму. Зрозуміло, що перенасичення імпортним товаром ринку України веде до витіснення національного товаровиробника з аналогічним товаром, але треба враховувати, що при підвищенні ставок з країнами – партнерами можуть з'явитися конфлікти, як це було у ситуації з українським цукром, коли при підвищенні ввізного мита на транспортні засоби з боку України, з боку Німеччини та Угорщини провелися заходи щодо підвищення ставок на український цукор. Тобто у напрямку імпорту на сучасному етапі основним методом митної політики являється протекціонізм, при чому максимізація даної політики, що суперечить усім стандартам та правилам її ведення заганяє Україну у глухий кут, так як захищаючи свій ринок від заповнення імпортної продукції та зачиняючи його. вона й сама втрачає доступ на внутрішні ринки країн – учасниць ЗЕД.

Також на сучасному етапі становлення ринкових відносин треба приділити увагу нетарифному методові регулювання ЗЕД, так як його роль у світі зростає.

Аналізуючи транзитні операції можна визначити, що і у цьому випадку Україна проводить некоректну політику, так як встановлює високі ставки на даний вид режиму. Треба враховувати, що при проведенні через свою територію нафто – та газопроводів при нижчих тарифах бюджет України буде поповнюватися на 7–10% більше, чим при існуючих ставках для режиму транзит.

Також треба враховувати, що митні тарифи мають ряд негативних аспектів:

– вони уповільнюють економічний розвиток країни

– економічний благоустрій понижається у всіх випадках, окрім випадків, коли ефект покращення торгівлі перекриває економічні втрати, які виникають від введення тарифу.

– Одностороннє введення тарифу нерідко приводить до торгових війн

– Тариф приводить до збільшення податкового обкладення громадян

– Тариф на імпортні товари підриває у непрямому впливі експорт країни

Але існують і позитивні риси:

– Тариф – це захист тих галузей, які розвиваються

– Тариф стимулює виробництво товарів вітчизняними товаровиробниками

– Тариф сприяє надходженню доходу у бюджет країни

Отже перспективною формою реалізації планів щодо подальшого удосконалення роботи митної служби є уніфікація вітчизняного митного законодавства і його поступове наближення до світових норм.

В центрі уваги повинен бути пошук найбільш спрощених варіантів оформлення товарів і вантажів, що переміщуються через митний кордон України. Це певною мірою могло б стати чинником розвитку вітчизняного товаровиробника, бо саме підвищення рівня організації та якості здійснення митного контролю покликане створювати усі необхідні для вітчизняного товаровиробника умови для широкого виходу на зовнішній ринок.

Загалом пройдений шлях дає підстави констатувати, що незважаючи на певні недоліки в розробці та удосконаленні правового поля в нашій державі починає свій розвиток і існує динамічна, організована та досить ефективна для свого рівня розвитку митна служба, здатна вирішувати складні завдання, які ставлять перед нею життя і розвиток нашої економіки.


Література

1. Закони. Митний кодекс України. Постанова КМУ від 08.09.2000.

2. Закон України від 5 лютого 1992 р. №2098 -10. «Про Єдиний митний тариф України».

3. Закон України «Про ЗЕД» від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №18.

4. Закон України від 03.04.97. №170/97 – ВР «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, які ввозяться на митну територію України».

5. Закон України від 16 травня 2005 року «Про митний тариф України».

6. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1994 року // Все про бухгалтерський облік. – 1999. – 28 квітня.-с. 5–12.

7. Декрет Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року №4 – 93 «Про Єдиний митний тариф України».

8. Декрет Кабінету Міністрів України №255/96 «Про трансформацію митного тарифу України на 2000–2005 рр., згідно з системою ГАТТ/СОТ».

9. Постанова КМУ від 03.08. 98. №1213 «Про порядок внесення змін до ставки ввізного мита».

10. Україна. КМУ. 04.05.97 р. Постанова: «Про міри по спрощенню та упорядкуванню митного оформлення вантажів».

11. Україна. КМУ. 14.07.98 р. Постанова: «Про створення регіональних митних управлінь».

12. Указ президента України від 6 квітня 2000 року №250/96 «Про створення та трансформацію митного тарифу України на 2000–2005 р.р., згідно з системою ГАТТ/СОТ».

13. Лист ДСМУ від 16.07.99 р. №11/1–6489 та ДПАУ від 16.06.99 р. №8677 «Щодо застосування норм Закону України про податок на додану вартість».

14. Буглай В.Б., Ливенцев Н. Международные экономические отношения. Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 160 с.

15. Бурда Б.Н. Таможня: Факты. Страны. Века. // Оficсе. 2001. – №2.-с. 80– 82.

16. Вовненко В.Н. З 15 вересня можна тимчасово ввозити лише один автомобіль. // Галицькі контракти. – 2000. – №39.-вересень. – с. 70 – 72.

17. Зотова Н.В. Митниця: митне оформлення при ввезенні та вивезенні товарів // Приватний бізнес. – 2000. – №8. – с. 10 – 14.

18. Загребельний Ю.М. Кого лишают льгот неоправданные льготы // Плюс-минус.– №45 – 46. -29 ноября с. 1. – 3.

19. Киреев К.Н. Международная экономика: Учебное пособие.-М.: Наука, 2004. – 540 с.

20. Копач В.С. Фіскальні функції митних органів України, Німеччини та Росії: порівняльний аналіз // Фінанси України. -2004. – №3. – с. 47 – 50.

21. Митюков О.В. Правила таможенного оформления транспортных средств, перемещаемых через таможенную границу Украини // Бизнес. -1999. – 29 августа.-с. 22 – 25.

22. Морков А.Г. Аналіз впливу ставки мита на економіку країни // Митний брокер. – 2003. №4. – с, 18 – 22.

23. Макаренко О.В. Сучасне державне регулювання // Ехіm. Rероrt. – 2004. №6-с25

24. Нікішенко М.П. Про спрощення процедур митного оформлення при здійсненні зовнішньоекономічних операцій // Бізнес. – 1999. – 16 травня.-с. 10–18.

25. Павлов С.П. Створення та вдосконалення фінансово – правової бази митних органів // Фінанси України.– 2004. – №3. – с. 10 – 17.

26.Петров И.Н. Практика таможенного регулирования.-Москва: Наука, 1994 г. – 506 с.

27. Радионов М.П. Ставки ввозных таможенных пошлин // Внешняя торговля. – 2002. – №11.-С. 46 – 50.

28. Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина. – Киев: «Демос». – 1999. – 355 с.

29. Хейес Т.Л. Таможня в 2005–2010 гг. // Митна газета. – 2001. – травень №10.-с. 1–3.

30. Хейес Т.Л. Таможня в 2005–2010 гг. // Свое дело. – 1999. 12 октября с. 7. – 9.

31. Щербина Б.С. Проблеми митно-тарифного регулювання // Митна справа. 2003. – №5.-с. 6 – 14.

32. Яковенко М.І. Митно-тарифне регулювання – аналіз та перспективи. Київ: Наука. – 2003. – 488 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:15:00 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:37:11 29 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")
Экзаменационные вопросы по курсу "Международная торговля" \укр\
ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З КУРСУ "МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ" 1 Характеристика базових теоретичних підходів до визначення міжнародної торгівлі. 2 ...
... дефіцитних товарів; імпортні - вводяться національним урядом для захисту місцевих товаровир-ків, для досягнення збалансованості торг-го балансу, регулювання попиту і пропизиції на ...
*захист за допомогою мита (система захисту національного виробництва має будуватися тільки на митних тарифах, а не на будь-яких інших комерційних чи адміністративних заходах.)
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: шпаргалка Просмотров: 1020 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпоры по международной экономике
Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку. Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек ...
підтримувати позит. торг. баланс, оскільки це забезпечує приток золота в якості платежів, що, в свою чергу, дозволить збільшити внутр. затрати, вир-во і зайн-сть;
Принципи ГАТТ:* принцип найбільшого сприяння, *захист за допомогою мита (система захисту національного виробництва має будуватися тільки на митних тарифах, а не на будь-яких інших ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: реферат Просмотров: 2029 Комментариев: 10 Похожие работы
Оценило: 12 человек Средний балл: 4.3 Оценка: 4     Скачать
Організація та ефективність використання митних складів при експорті ...
Міністерство освіти та науки України Дніпропетровській національний університет Факультет міжнародної економіки Кафедра менеджменту ДИПЛОМНА РОБОТА на ...
Обкладення митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" [3].
Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, перебувають та ...
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Просмотров: 3343 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Особливості експертизи якості шоколаду, дослідження асортименту ...
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ I. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧОЇ І НОРМАТИВНОЇ БАЗИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТОВАРОЗНАВЦЯМИ-ЕКСПЕРТАМИ В МИТНІЙ СПРАВІ В УКРАЇНІ. 1.1 ...
Для захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів, сприянню зміцнення системи митних органів, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби з ...
Основні положення тарифного регулювання в Україні викладено в Законі "Про Єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992 року, а ставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету ...
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Просмотров: 13581 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Ідентифікація автомобільних причепів та митне оформлення
Вступ На сучасному етапі розвитку України одним із стратегічних завдань є використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу такої ...
Це є відносно природно: причепи "Новтрак" відповідають всім європейським нормам безпеки, при цьому істотно дешевше імпортних, не мають митних проблем і сертифіковані в Україні ...
Отже, згідно Закону України "Про єдиний митний тариф України" при ввезенні на митну територію України автомобільного причепу фактурна вартість якого складає 21450, 47 грн., ставка ...
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Просмотров: 3477 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Митне оформлення товарів
Зміст Вступ Розділ 1. Митне оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 1.1 Поняття митного оформлення експортно-імпортних ...
Існують також певні правила заповнення вантажної митної декларації для різних випадків переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України: експорт товарів, експорт ...
Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України.
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Просмотров: 5095 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі
Дипломна робота МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ ЗМІСТ ВСТУП ГЛАВА 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ...
Дамо визначення поняттю митний тариф - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари й інші предмети, увезені на митну територію країни, чи які вивозяться за межі ...
Ѭ Що таке митний тариф?
Раздел: Рефераты по международным отношениям
Тип: дипломная работа Просмотров: 8146 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі ...
Міністерство освіти і науки України Академія муніципального управління Кафедра зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу ДИПЛОМНА РОБОТА Вплив ...
Прийнятим на початку 1993 року Єдиним митним тарифом України були запроваджені ставки імпортного мита на рівні 0-10% на більшість товарних позицій.
Імпортний митний тариф дозволяє формувати оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на різні товарні групи, впливає на господарську діяльність підприємств ...
Раздел: Рефераты по международным отношениям
Тип: дипломная работа Просмотров: 1867 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Економіка зарубіжних країн \укр\
перелік екзаменаційних питань з курсу "Економіка зарубіжних країн" 1. Причини та наслідки фінансових криз у світі в 90-ті рр. ХХ ст. 2. Сучасна модель ...
Багато видів їхньої продукції вийшли на світовий ринок, стали важливою частиною експорту, валютні надходження перевищили 20 млрд дол.
У взаємній торгівлі скасовані мита і кількісні обмеження, проте, відсутній єдиний зовнішній тариф.
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: шпаргалка Просмотров: 7981 Комментариев: 6 Похожие работы
Оценило: 9 человек Средний балл: 3.3 Оценка: 3     Скачать
Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні ...
Реферат з митної справи на тему: "Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні завдання" Київ 2009 Одним із найпоширеніших ...
Одним із найпоширеніших економічних заходів регулювання міжнародних економічних відносин є митний тариф, який містить деталізований перелік товарів, що оподатковуються імпортним ...
Можливе також використання варіанта впровадження єдиної низької ставки мита на всі товари, що перетинають митний кордон країни незалежно від напряму руху, - експорт, імпорт ...
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: реферат Просмотров: 929 Комментариев: 4 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни") (1081)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150490)
Комментарии (1831)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru