Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Традиційний український календар

Название: Традиційний український календар
Раздел: Рефераты по краеведению и этнографии
Тип: реферат Добавлен 06:48:29 09 апреля 2011 Похожие работы
Просмотров: 1339 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Вступ

Нині важко обійтися без календаря. Окрім перекидних, настінних і кишенькових календарів, ми користуємося ще й електронно-годинниковими: один натиск пальцем – і спалахує на циферблаті рік, місяць, число, навіть день. Але чим більше послуговуємося механічною пам'яттю, тим помітніше слабне природно-біологічна.

Між тим, старші люди, навіть не користуючись будь-якими календарями, пам'ятають майже всі народні та релігійні свята.За святами визначали терміни сіяння зернових, висаджування в ґрунт розсади, збирання врожаю тощо. Практично все господарське життя чітко регламентувалося календарно-святковою структурою. В обрядово-побутовому житті селяни користувалися традиційними віруваннями.

Головним для селян був поділ року на чотири пори – зиму, весну («ярь»), літо, осінь. Менші відрізки часу визначали за проведеними сільськогосподарськими роботами: наприклад, «як орали», «як сіяли», «як жали», «сінокоси», «як худобу відганяли» тощо. Таке означення пори року стосувалось саме певної місцевості, оскільки, скажімо, час оранки, сівби чи жнив був інший у Карпатах, ніж у Подніпров'ї, на Поділлі чи у степовій частині України. Однак співвідношення часу з церковними святами було притаманним для всієї території України: «по Великодню декілька тижнів», «по Різдві», «на Спаса», «на Івана», «Іллі день», «на Купала» тощо.

Кожне релігійне свято поза церковною відправою обростало різноманітними дійствами дохристиянських вірувань. Усі вони так чи інакше стосувалися хліборобських уявлень. Народні свята були своєрідними календарними сторінками річного циклу, який залежав від сонцевороту. Саме це давало змогу нашим пращурам, серед яких не було у звичному розумінні астрономів і метеорологів, чітко фіксувати зміни в природі, завбачувати погоду й температурні явища та їхній вплив на біологічний ритм життя. Усе це чітко зафіксовано в численних приповідках, прикметах, загадках тощо.

Народний календар тісно пов'язаний з обрядовими діями. Найповніше вони збереглися в піснях, що сягають глибокої давнини.Кожне свято чітко регламентувало господарську діяльність, тому народний календар був насамперед хліборобським. З прийняттям християнства з'явився й новий поділ на місяці, дні та числа.

Історія народного календаря, – це спроба увібрати весь спектр матеріальної й духовної культури. Цей цінний документ об'єднав тисячолітній досвід українського народу. Упродовж віків він удосконалювався й доповнювався новими формами та філософськими постулатами. Із запровадженням нової релігії народний календар злився з юліанським календарем та християнськими святами, що, безперечно, розмило його чітку структуру.


Весна

Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів і лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, тане лід на ріках і озерах, почала тужавіти земля, прокльовується перша травичка

Березень – найочікуваніший місяць селянина. Упродовж усієї зими він жив очікуваннями про час коли земля прокинеться від зимової сплячки.

Хліборобська весна починалася здебільшого наприкінці березня, коли ледь просохлі пагорби засівали вівсом та ячменем. Трохи пізніше, на початку квітня, на більшості території України сіяли горох, у Карпатах – ще й біб, і лише після того, м'яко виоравши землю, засівали яровою пшеницею або житом.

Перш ніж вийти в поле хлібороби чекали коли офіційно завітає в гості довгождана господиня – весна. Її справжній прихід традиційно пов'язували зі святом Явдохи, котре припадає на 14 березня. До цього дня випікали обрядове печиво, дівчата і хлопці брали його в руки і йшли на околицю села щоб закликати весну. Це супроводжувалося обрядами, піснями, сценками.

– Ой весно весно днем красна,

Що ти нам весно принесла?

– Та принесла я вам літечко,

Ще й червонії квіточки,

Щоб квітчалися дівочки,

Пісеньки співали,

В решето складали

Перша ознака приходу весни – посвист байбака «Просвистів байбак – ховай у затінок сіряк». Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок – найперших перелітних птахів.

Особливо шанувався Теплий Олекса (30 березня) на якого «щука-риба вже хвостом лід розбиває», і все ж остаточним утвердженням весни вважалося Благовіщеня (7 квітня). Після цього дня вже можна розпочинати ранню оранку. Рекомендувалося спочатку сіяти овес і ячмінь на горбах. Після цього сіяли яру пшеницю.

Серед весняних свят найбільшим багатством обрядових дій виділявся великодній цикл. Встановлене християнською церквою на честь «чудесного воскресіння Ісуса Христа» свято Пасхи (Великодня) у народному побуті чітко утримувало язичницькі традиції.До них можна віднести випікання обрядового печива, фарбування яєць, весняні ігри і танці молоді, культ предків, очисні обряди тощо.

Літо

Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями травня. Першою такою датою був день Івана Богослова, який припадав на 21 травня. За народним календарем, це був рубіж для весняної сівби ярих. Недаремно з цього приводу казали: «Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова».

У цей час настає пора сінокосів та зливних дощів. Здебільшого на червень припадають зелені свята. Під кінець місяця, з 29 червня по 12 липня, наступає двотижневий Петрів піст. Жінки бралися за рукоділля. Для дівчат це був період вибілювання полотна.

Перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна. У багатьох селах найдосвідченіші косарі виходили на вулицю і б’ючи мантачками в коси оповіщали в такий спосіб односельців, що вже пора косити траву.

Серед літніх місяців, серпню належить особлива роль. Протягом року хлібороб працював на останній місяць літа. Від того, як защедрить урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Відтак із серпнем – вінцем року, люди пов’язували свої великі надії. «Один серпневий день рік годує»

Хоч у серпні літо не думає подавати у відставку, але осінь уже не за горами. У другій половині місяця стають тривалішими і прохолоднішими ночі.

Заключними акордами літнього обрядового циклу були звичаї, приурочені до церковних святих Петра і Павла (12 липня), Прокопія (21 липня), Кирила (28 липня) та ін. Серед них важливим у народній і церковній інтерпретації було свято апостолів Петра і Павла. До цього дня колись майже по всій Україні починали зажинати жито.Жниварська обрядовість розпочиналася зажинками – обрядами, що супроводжували початок жнивної пори. До цієї події хлібороби чисто зодягалися, дівчата причепурювалися квітами. У «легкий» день (а таким у народі вважали вівторок або четвер) з хлібом – «зажиначем» ішли зажинати достигле збіжжя. Першого снопа, званого «воєводою», «зажинком», урочисто приносили додому і ставили у світлиці, де він стояв аж до кінця жнив. Хазяїн частував женців або сусідів безпосередньо в полі або вже потім, удома. Часом до Петра вже пекли перший хліб з нового врожаю. У більшості випадків з цим днем пов'язували закінчення літньої пори. Недаремно в народі казали: «Як по Петрі, то й по теплі».

Осінь

Головними моментами осіннього циклу були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ – полонин (у Карпатах).

З середини вересня відлітають у вирій птахи. Наші пращури, побачивши у небі ключ журавлів, приказували «із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку». При цьому годилося загорнути в хустину грудочку землі і тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, грудочку одразу закопували в полі чи в городі. Це означало, що весна буде щедрою і буйною.

Після Семена, 14 вересня, вже дозволялось йти у свати. Проте справляти весілля починали лише через місяць від Покрови. Цей період називали весільним переджнив’ям. Місяць жовтень в народі називали «весільник». В селах масово шлюбували дітей. По закінченню жнив дозволяли собі відпочити, дівували і парубкували, на окраїнах сіл гуділи вечорниці.

З жовтнем також пов’язано багато храмових свят. Здавна в Україні кожне село мало свій «іменний праздник». Його визначали за датою закінчення будівництва й освячення церковного храму. Цей період намагались скорегувати так, щоб ритуальний день припадав на середину жовтня.Останій місяць осені листопад, в народі називали братом березня, позаяк обидва відмежовують різні пори року. Якщо березень запрошує в часті весну, то листопад замикає ворота осені.

З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин. Вже на повну гуляли весілля, влаштовували всілякі гуляння. Серед них особливе місце належало братчанням, на яких зустрічали перший сніг та зиму.

Зима

Хоч народне прислів’я і стверджує, що «сумний грудень у свято і в будень», але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю. Бо хоч зима й повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо.

З останнім місяцем року пов’язано чи не найбільше народних свят. Кожне з них так чи інакше стосувалося вечорницьких дійств. Адже молодіжні зібрання в грудні відбувалися майже щодня.

Скажімо 13 грудня відзначали Андрія. Дівчата в цей день починали ворожити. Не менш оригінальні дійства пов’язано з Савою (18 грудня), Миколою (19 грудня), Ганною (22 грудня), Спиридоном (25 грудня) тощо. Крім молодіжних вечорниць широко практикували полостинина на які сходились люди старшого віку. Адже грудень як і січень, зі своїм різдвяно – новорічним циклом, вважався місяцем відпочинку.

На січень припадає також не менше свят ніж на грудень. Це пов’язане не лише з новорічною обрядовістю. Зимовий період давав змогу селянам абстрагуватися від тяжкої фізичної праці, насамперед землеробської. Оскільки вільного часу було вдосталь, його заповнювали різноманітними формами дозвілля. Протягом усіх різдвяних свят, які тривали два тижні від Різдва і до Водохреща, у кожній господі тричі варили кутю – багату, щедру й холодну. Цей ритуал був наповнений багатьма символічними значеннями.

З останнім місяцем зими у хліборобів завершувався і традиційний зимовий відпочинок. Селяни починали готуватися до нового хліборобського сезону: вивозили на поля гній, перевіряли зерно, лаштували сільсько – господарський реманент. Тому з лютим міцно пов’язані й природні передбачення погоди – якими будуть весна й літо, чи защедрить врожаєм рік грядущий.


Висновок

Отже традиційний, народний український календар наповнений великою кількістю різноманітних дохристиянських звичаїв та обрядів. Українські календарні традиції, звичаї, обряди є тим матеріалом, який у віках зберігав нашу національну ідентичність. Саме календарна обрядовість допомогла народу єднатись і зберегти його самобутній національний дух, вижити і розвиватись. Становлення народного календаря відбувалось протягом тривалого часу. Вирощуючи культурні злаки, випасаючи худобу тощо, селянин фіксував усі атмосферні зміни з огляду позитивних чи негативних впливів на результати його праці. Оскільки головним заняттям населення ще з правіку було хліборобство, народний календар українців з повним правом можна назвати хліборобським, або аграрним, календарем. Таким чином, аграрний календар відтворював здобуті впродовж віків народні знання про природні явища, був уособленням справжньої народної мудрості.


Література

календар обрядовий народний побут

1. Воропай О. «Звичаї нашого народу» Київ «Оберіг» 1993 р.

2. Скуратівський В.Т. «Український народний календар» К: Техніка 2003 р.

3. Скуратівський В.Т. «Український рік» Київ «Веселка» 1996 р.

4. Ткачук Т. «Український календар» Вінниця 2004 р.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:03:01 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:30:45 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Традиційний український календар
Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках ...
Міністерство освіти та науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра природничих та математичних ...
Поступово утворився народний календар - перелік прикмет на кожен день і пов"язана з ним народна мудрість, де використано власні імена:
Народний календар мав практичне застосування і багато в чому впливав на господарську діяльність селян-хліборобів.
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 5253 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній ...
Міністерство освіти і науки України Житомирський державний університет імені Івана Франка Навчально-науковий інститут педагогіки Кафедра педагогіки ...
З цією метою необхідно широко запроваджувати святкування родинами дат народного календаря, оскільки народний календар зберігає багатовікову історію України, її невичерпні традиції ...
... та народні символи, історію країни, рідного народу, родоводу, про культуру, традиції, звичаї українського народу, природу рідного краю; формування відповідних поглядів на факти ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 28826 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Традиційні зимові календарні обряди як об"єкт етнолінгвістичного ...
Міністерство освіти і науки України Житомирський державний університет імені Івана Франка Кафедра української мови Номінація традиційних календарних ...
Зубрицький М. "Народний календар, народні звичаї і повірки, прив"язані до днів в тижні і до рокових свят" (1900), Гнатюк В. "Колядки і щедрівки" (1914), Оніщук А. "Народний ...
Характерною рисою ритуального бешкетування молоді на Поліссі є те, що воно могло здійснюватись в різні періоди: зимою - в ніч на Різдво, Новий рік, Водохреща, перед святом Андрія ...
Раздел: Рефераты по краеведению и этнографии
Тип: дипломная работа Просмотров: 1579 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Уявлення стародавніх слов"ян
Курсова робота Уявлення стародавніх слов"ян Зміст Вступ І. Теоретична характеристика та формування уявлень ІІ. Міфи і релігійні вірування східних слов ...
Також до найдавніших джерел можна віднести пам"ятники літератури, усної народної творчості, які донесли до нашого часу міфи та легенди, казки, звичаї і ритуали тощо.
Звичаї були напряму пов"язані з народним календарем, тобто існувала система звичаїв, як змінювалась циклічно раз на рік.
Раздел: Рефераты по религии и мифологии
Тип: курсовая работа Просмотров: 8702 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 3 Оценка: неизвестно     Скачать
Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
План Вступ Розділ І. Джерела та історіографія 1.1 Джерела 1.2 Історіографія Розділ ІІ. Язичництво Київської Русі 2.1 Язичництво та язичницький ...
Власне це завдання і виконував аграрний (народний, річний) календар - неписаний кодекс рільника [47; с. 11].
Боротьба між церквою й народними звичаями точилася довго і запекло.
Раздел: Рефераты по истории
Тип: курсовая работа Просмотров: 3753 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання
В.Я. Тимофєєв ДАМІВСЬКА СІЧ - ШКОЛА КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ 2004 Українця можна виховати тільки, виховуючи українця. В. Тимофєєв. Директоре ...
Одним із найперших чинників впливу на особистість українська етнопедагогіка називає середовище - стосунки в сім"ї, режим дня, побут, звичаї, традиції, житлові умови тощо.
"Осінь", "Зима", "Весна", "Літо", розглядають їх і розповідають про красу природи в різні пори року.
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: книга Просмотров: 1410 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Аграрна реформа П.А. Столипіна та її здійснення в Україні (1906-1914 ...
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ" На правах рукопису УДК 94/99 (477) "19" - 332.01.021.8:63 Ігнатова ...
3. Повернення селянам грошових сум, які були взяті з них у вигляді викупних платежів; конфіскації з цією метою монастирського та церковного майна, а також маєтків, які належать ...
Вона повинна була забезпечувати селянам розподілення надільної землі у відповідній кількості та відповідній якості на кожний двір.
Раздел: Рефераты по истории
Тип: дипломная работа Просмотров: 3980 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Декоративно-прикладне мистецтво
НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО - НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА МАТЕРІАЛЬНО-ДУХОВНОЇ, ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ НАРОДУ Народна творчість - це історична основа, на якій ...
Виникнувши внаслідок трудової діяльності, мистецтво, нерозривно пов'язане з життям народу, було тільки народним.
Звичай колективної праці над різними процесами виготовлення тканин мав глибокі традиції (звідси - вечорниці, досвітки, толоки тощо).
Раздел: Рефераты по культуре и искусству
Тип: курсовая работа Просмотров: 29586 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 3.7 Оценка: неизвестно     Скачать
Антифеодальні виступи селян в Україні у другій половині XVI - першій ...
Міністерство освіти України Волинський державний університет імені Лесі Українки Історичний факультет Кафедра історії України на правах рукопису ...
Духовенство й миряни мали підлягати в справах віри римському папі й прийняти новий календар.
Люстатор зауважує, що якби довелося з цих селян брати податки, які дають старі села і змушувати виконувати повинності, то "неодмінно скоро б повтікали з цих селищ і шукали собі ...
Раздел: Рефераты по истории
Тип: реферат Просмотров: 2709 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Геноцид голодом на Вінниччині (Поділлі) у 1932-1933 рр.: передумови ...
РЕФЕРАТ На тему: "Геноцид голодом на Вінниччині (Поділлі) у 1932-1933 рр.: передумови, причини та наслідки" 1. Протистояння українського селянства з ...
Аналіх зазначених документальних джерел свідчить, що "експертним" податком можна було обкласти практично кожне більш-менш рентабельне селянське господарство; виконати такий податок ...
Враховуючи, що зима та весна цього року була дуже несприятлива для степових округів, через що велика кількість озимини загинула, а також і те, що значна кількість хлібних лишків ...
Раздел: Рефераты по истории
Тип: реферат Просмотров: 2753 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Реферат: Традиційний український календар (5498)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150370)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru