Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Транзактний аналіз Е.Берна

Название: Транзактний аналіз Е.Берна
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: курсовая работа Добавлен 03:22:03 15 апреля 2011 Похожие работы
Просмотров: 447 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Національний авіаційний університет

Інститут заочного та дистанційного навчання

Спеціальність психологія

Курсова робота

з дисципліни:

Історія психології

Транзактний аналіз Е. Берна

Виконала студентка 2 курсу

Ігнат’єва Євгенія Юріївна

ЦЗДН м. Лубни 2010 р.


ЗМІСТ

1. Ерік Берн. Виникнення транзактної теорії (ТА)

2. Транзактний аналіз: основна ідея і зміст

3. Звіт про психологічні центри по ТА

4. Система суспільства як гра

Висновок


1. Ерік Берн. Виникнення транзактної теорії (ТА)

Ерік Берн був сорокашестирічним лікарем-психіатром, коли відмовився від подальшого навчання психоаналізу після п'ятнадцяти років роботи в цьому руслі.

Він відмовився від подальших зусиль в цьому напрямі, після того, як в 1956 році Інститут психоаналізу Сан-Франциско відмовив йому в членстві як психоаналітик. Ця хвороблива відмова підштовхнула його до здійснення давнього бажання внести свій внесок до теорії психоаналізу. Він вважав, що терапевт повинен грати активнішу роль в процесі терапії, чим це дозволялося психоаналітичною концепцією.

Протягом десяти років він досліджував прояви інтуїції. Берн виявив, що може досить точно вгадати професію людини, що прийшла до нього, особливо якщо він механік або фермер.

Це відкриття привело до написання Берном ряду статей об інтуїції, які, у свою чергу, привели до розвитку теорії транзактного аналізу. Він вирішив відмовитися від тієї «нісенітниці», якій його учили, і «почати слухати, що говорять йому пацієнти».

З часом Ерік Берн почав бачити в кожному клієнтові образ ЕГО, пов'язаний з дитинством людини. Берн зрозумів, що образи ЕГО є у кожної людини, і назвав їх станами ЕГО. Він побачив, що «дитячий» стан відрізняється від «дорослого», яке є своєрідною «вивіскою» і тому найпомітніше.

Пізніше Берн почав розрізняти два дорослих стану людини, одне – раціональне, яке він називав Дорослим, і інше – не обов'язково раціональне, яке він називав Батьком, тому що воно, як правило, було скопійоване з його батьків.

Берн продовжував спостерігати за пацієнтами, прагнучи забути, то чому його учили. Так він відкрив значущість погладжувань і структуризації часу. Він побачив транзакції, ігри, проведення часу і, нарешті, сценарії.

До кінця 60-х років його робота «Ігри, в які грають люди» (1964) була розвинена майже повністю. У перші роки своєї роботи Берн вважав, що транзактний аналіз хороший для формування «соціального контролю», пізніше він почав вважати, що ТА виконує основну терапевтичну роботу.

З 1965 по 1970 рік Ерік Берн був захоплений ідеєю розвитку сценарного аналізу на основі поняття про сценарну матрицю і сценарні заборони, і в цей період він написав свою книгу «Люди, які грають в ігри» (1972).

2. Зміст і ідея транзактної теорії

Транзактний аналіз був заснований Еріком Берном в 1955 р. (США). У основі транзактного аналізу лежить філософське припущення про те, що кожна людина буде "в порядку" тоді, коли він буде сам тримати своє життя у власних руках і сам за неї нестиме відповідальність. Транзакція це дія (акція), направлена на іншу людину. Це одиниця спілкування. Концепція Е. Берна була створена у відповідь на необхідність надання психологічної допомоги людям, що мають проблеми в спілкуванні.

Е. Берн виділяє наступні три особи людини, що становлять, які обумовлюють характер спілкування між людьми: батьківське, доросле, дитяче.

Батьківське (Батько – Р), яке підрозділяється на дбайливий батьківський стан Я, критичний батьківський стан Я. Батьківське Я, що складається з правил поведінки, норм, дозволяє індивідові успішно орієнтуватися в стандартних ситуаціях, "запускає" корисні, перевірені стереотипи поведінки, звільняючи свідомість від завантаженості простими, буденними завданнями. Крім того, Батьківське Я забезпечує з великою вірогідністю успіху поведінку в ситуаціях дефіциту часу на роздуми, аналіз, почерговий розгляд можливостей поведінки.

Дорослий (Дорослий – В) стан Я сприймає і переробляє логічну складову інформації, ухвалює рішення переважно обдумано і без емоцій, перевіряючи їх реальність. Доросле Я, у відмінності від Батьківського, сприяє адаптації не в стандартних, однозначних ситуаціях, а унікальних, вимагаючих роздумів, що дають свободу вибору і, разом з цим, необхідність усвідомлення наслідків і відповідального ухвалення рішень.

Дитячий (Дитя – Д, або Дитина) стан Я слід життєвому принципу відчуттів. На поведінку в сьогоденні впливають відчуття з дитинства. Дитяче Я також виконує свої, особливі функції, не властиві двом іншим складовими особи. Воно "відповідає" за творчість, оригінальність, розрядку напруги, отримання приємних, іноді "гострих", необхідних певною мірою для нормальної життєдіяльності вражень. Крім того, Дитяче Я виступає на сцену, коли людина не відчуває достатньо сил для самостійного вирішення проблем: не здатний подолати трудності или / и протистояти тиску іншої людини. Це Я підрозділяється на: природне дитяче Я (спонтанні реакції типу радості, печалі і так далі), дитяче, що пристосовується, Я (що пристосовується, прислужується, боязливий, винуватий, такий, що коливається і тому подібне), заперечуюче дитяче Я.

З позиції батька "граються" ролі батька, старшої сестри, педагога, начальника; з позиції дорослого – ролі сусіда, випадкового попутника, підлеглого, що знає собі ціну, і т.д.; з позиції дитини – ролі молодого фахівця, артиста – улюбленця публіки, зятя.

У особі кожної людини виявляються всі три складові, проте за умови поганого виховання особа може деформуватися так, що одна складова починає пригнічувати інші, що обумовлює порушення спілкування і переживається людиною, як внутрішня напруга.

У розкритті змісту ТА будуть використані ряд робіт послідовників ідей Берна. Зокрема це роботи професора РМАПО В.В. Макарова, Клода Штайнера, учня Еріка Берна і роботи Томаса Харріс.

У роботі професора В.В. Макарова "Психотерапія кожного дня і всього життя" розділені складові класичного транзактного аналізу. Це п'ять великих розділів:

1. Аналіз фіксованих екзистенційних позицій

- я неблагополучний - ви благополучні (самознецінювання);

- я неблагополучний - ви неблагополучні (безнадійний відчай);

- я благополучний - ви неблагополучні (гордовита перевага);

- я благополучний - ви благополучні (повноцінна особа);

На кафедрі В.В. Макарова були розроблені терапевтичні опитувальники, що дозволяють визначити рівень фіксованої емоційної установки людини (Удачник, Середняк, Невдаха). Автори відзначають, що опитувальники є терапевтичними і не призначені для діагностичної роботи. Вони є стимульним матеріалом для психотерапії і самоаналізу.

Також пропонується кожній людині збирати свої погладжування – створити свій банк погладжувань, для підвищення самооцінки, упевненості в собі. Людина вчиться віддавати і приймати погладжування. У більшості людей не сформувалися внутрішні резерви хорошого відношення до себе. Самоповага, любов до себе формуються шляхом накопичення фактів визнання своїх достоїнств, результатів, заслуг. Берн говорив, що людині потрібні погладжування, щоб «його хребет не висох».

На думку Т. Харріс, перша позиція у всіх людей однакова – «Я не благополучний – Ви благополучні», і утворюється вона по причині постійної безпорадності немовляти і очікування погладжувань. Далі на базі цієї установки можуть формуватися 2 або 3 позиції. А позиція «Ви благополучні – Я благополучний» може сформуватися тільки на підставі усвідомленого і словесно оформленого рішення. У основі четвертої лежать думка, віра і прагнення до дії. Дорослий — це те, що містить в собі дію, надію і можливість змін.

2. Структурний аналіз

- Батько

- Дорослий

- Дитина

Також В.В. Макаров пропонує розробленого Опитувальника «Шкала особових рис (Б-Д-Д)». Опитувальник створений на основі американського аналога в трьох варіантах: для дорослих, для підлітків, для дітей. Опитувальник засто-совується при психологічному консультуванні і терапії в традиціях транзактного аналізу. Використовується для оцінки стану особи і оцінки змін в процесі терапії. Вимірюється переважання компонентів особи.

Вимірювані компоненти особи:

Сприяючий розвитку Батько – адаптивний компонент Батько, що включає характеристики, що сприяють індивідуальному розвитку, самоповазі людини. Для нього характерна: гуманістична філософія життя. Гуманізм у вихованні дітей, що виявляється в таких рисах як пошана, правдивість, розуміння, близькість.

Консервативний Батько – переважний, відсталий, самознецінюючий Батько, високо критичний, караючий, консервативний, неадаптивний.

У нього авторитарна філософія, ригідна, заснована на силі і свавіллі; що особливо яскраво виявляється у вихованні.

Дізнатися, чи володіє особа Батьком, можна, якщо з'ясувати, чи присутні в ній відчуття сорому, збентеження і провини – це означає, що Батько присікає Дитяти. (Т. Харріс).

Раціональний Дорослий – адаптивний, з добре розвиненим відчуттям реальності, повно і швидко одержуючий інформацію і оброблювальний її. Що яскраво проявляє спрямованість до мети, гнучка поведінка, орієнтована на дозвіл проблем.

Ірраціональний Дорослий – із спотвореним відчуттям реальності і здатністю отримувати і обробляти інформацію. Що у поєднанні з неповноцінним мисленням знижує можливості адаптованої поведінки.

Т. Харріс в своїй книзі: «Я – ОК, Ви – ОК» описує як формується Сильний Дорослий:

1. Навчитеся розпізнавати своє Дитя, всі його вразливі місця, страхи, основні способи виразу відчуттів.

2. Навчитеся розпізнавати свого Батька, його повчання, розпорядження і фіксовані установки, а також основні форми прояву цих повчань, розпоряджень і установок.

3. Спілкуючись з іншими людьми, будьте уважні до їх Дитя, звертайтеся до нього, заохочуйте і оберігайте його, з розумінням відноситеся до його потреби в самовираженні, а також до неблагополуччя, що обтяжує його.

4. Іноді, якщо це необхідно, краще про себе злічити до десяти, щоб дати Дорослому час на обробку даних, що поступають, на розрізнення вимог реаль-ності і реакцій Батька і Дитяти.

5. Якщо сумніваєшся, утримайся. Ніхто не засудить вас за те, чого ви не говорили.

6. Розробіть власну систему цінностей. Без етичної опори неможливо ухвалювати рішення.

Позитивне Дитя – переважає інтерес до життя, радість, інтуїція, пошук задоволень. Згідлива, легко виховувана, така, що адаптується дитина.

Важке Дитя – переважають імпульсні, егоцентричні, опозиційні, бунтівні прояви в поведінці. Характерна залежність, лякливість і боязлива, дезадаптація. Оскільки діти народжуються, не маючи внутрішнього цензора, їх перші хворобливі докори совісті є результатом транзакцій Батько-Дитина.

Як пише Т. Харріс: Людина, чиє неблагополучне Дитя постійно активно, нездібний на транзакції, що пов'язують його з реальністю, оскільки він весь час стурбований незавершеними справами у минулому. Він не може з вдячністю прийняти комплімент, бо вважає за його незаслужений і такий, що містить приховану насмішку. Він постійно прагне ранити в недоторканності ту установку, яка виникла в дитинстві. Людина, що дозволяє реагувати своєму Дитя, насправді як би говорить: "Подивитеся на мене, я не в порядку".

Той, хто дозволяє Батьку вступити в діалог, насправді говорить: "Подивитеся на себе, ви не в порядку (і я від цього відчуваю себе краще)". Обидва маневри є виразом неблагополуччя, і обидва вони сприяють твердженню в безвихідності.

Кожен стан по-своєму відноситься до часу. Дитячий стан час не цінує. Батьківський стан живе у минулому. Дорослий стан уміє цінувати час.

Виділяються два варіанти структуризації часу: годинне і цільове.

При годинній структуризації людина живе за розкладом, виходячи з витрат часу. Найбільш дисципліновані люди щодня по годиннику розписують свій день.

При цільовій структуризації часу люди діють відповідно до поставлених цілей, не обертаючи уваги на тимчасові витрати. Такі люди досягають основних своїх цілей. Часто вони визнають себе важливими персонами і ламають тимчасові графіки інших людей.

Життєва енергія, рушійна прогрес усередині особи і між поколіннями людей, отримала назву фасис.

Катексис – прийняте поняття, що позначає перехід психічної енергії, фасиса, з однієї частини особи в іншу. Тільки фасис в результаті негативних емоцій швидко витрачається і вимагає нового наповнення. А значить, і нових негативних емоцій. Такі люди шукають можливості розгніватися або образитися.

Патологія ЕГО-стану Дорослий може бути результатом браку адекватної інформації. Зазвичай вся проблема в контамінації. Цей термін використовується, щоб пояснити проникнення одного ЕГО-стану в інше. Людина приймає Батька або Дитину за Дорослого. Патологія в ТА детально розглянута Т. Харріс в книзі «Я-ок, Ти-ок».

3.Аналіз дій

Всяка взаємодія має соціальний і психологічний рівні. У явній взаємодії ці рівні збігаються, в прихованому – не збігаються.

Всі взаємодії з самим собою, між двома, а також великою кількістю людей можна описати шістьма варіантами або типами взаємодій:

- відхід в себе;

- процедура (серія простих, додаткових Дорослих взаємодій, направлених на отримання передбачуваного або передбаченого результату);

- операція (серія простих, додаткових комунікацій із заздалегідь відомими цілями, де задіяні не тільки Дорослі стани);

- ритуали (стереотипна серія простих, додаткових, заданих зовнішніми обставинами і контрольованих Батьківськими станами взаємодій, знак взаємного визнання);

- розвага, або проведення часу (серія простих додаткових взаємодій, згрупованих навколо однієї теми з метою структуризації певного інтервалу часу. Людина, початківець те або інша розвага, розраховує на підтримку цікавих для нього співбесідників. Коли ж хтось один в групі починає суперечити що влаштовує інших розвазі, то його обов'язково не приймуть в інші форми взаємодії);

- близькість (це вільний від ігор, щирий обмін відчуттями, без експлуатації, що виключає витягання вигоди).

Всі три стани «Я» насторожено відносяться до близькості. Батьківський стан боїться бути скомпрометованим близькістю, вважає, ніби близькість розцінюється такими, що оточують як прояв слабкості. Воно допускає близькість тільки у приватному житті. Дорослий розуміє, що близькість – це такий стан, в якому людина особливо незахищена і яким легко зловжити зловмисникові. Дитячий стан боїться розплати за близькість.

Близькості нелегко дати визначення, проте можна вказати ряд умов, що сприяють її виникненню: виключення ігор, розкріпачення Дорослого, проходження установці "Я — о'кей, ви — о'кей". (Т. Харріс).

Можливо, тому в нашому житті так мало близькості. А для того, щоб уникнути небезпеки близькості і нестерпної нудьги, люди і заповнюють іграми найцікавіший годинник життя.

4. Аналіз неусвідомлюваних планів життя, або життєвих сценаріїв

Неусвідомлюваний план життя отримав назву життєвого сценарію.

Формула закладки сценарію:

Сценарій дорівнює сценарним заборонам плюс сценарним розпорядженням і рішенням, які приймає по їх приводу дитина. Розпорядження повідомляють дитину, що він повинен робити, заборони – від чого він повинен утриматися. Виконання розпоряджень винагороджується, порушення заборон карається. Ця «сімейна програма модифікації поведінки» допомагає батькам контролювати дії своїх дітей.

Заборони + Розпорядження > Рішення = Сценарій

(що не робити) (що робити) (дитина приймає одну (один з 6-ти по Берну) з 4-х позицій «+» «-»)

Відповідно, виходячи з сценарію, людина вибирає ігри, в які гратиме.

Пророцтва, що самі реалізуються, – це один з варіантів конструювання майбутнього. Їх закріпленням і контролем реалізації може служити щоденник майбутнього, коли клієнт записує в щоденнику ті події, які повинні відбутися.

Автономні рішенням є самостійні рішення, ухвалення Дорослим станом за наслідками аналізу інформації, наявної у всіх трьох станах особи людини. Чим більше автономних рішень, тим більше людина вільна від свого сценарію.

Звичайна поведінка в буденному житті може визначатися здоровим глуздом або автономним рішенням. А ухвалення відповідальних рішень або поведінка в стресовій ситуації визначається сценаріями. І багато людей проживають життя, одурюючи мир і самих себе.

Сценарії ґрунтуються на заборонах і розпорядженнях.

Розпорядження

У книзі Яна Стюарта і Вен Джойнс «Життєвий сценарій», розглядаються директиви, які психолог Тейбі Кейлер виявив, спостерігаючи поведінкові реакцій, незмінно демонстровані людьми відразу перед тим, як включитися в якусь сценарну поведінку.

Кейлер і його колеги склали список з п’яти таких посекундно розписаних поведінкових послідовностей, які вони назвали директивними («драйверами», «тим, що веде»).

П'ять директив виявилися також особливим чином пов'язані з шістьма схемами розвитку сценарію. Спостерігаючи директивні стереотипи поведінки людини, можна з упевненістю передбачити, по якій схемі розвиватиметься його сценарій.

Відомо п'ять директив:

Будь досконалим/досконалою

Подобайся іншим

Наполегливо намагайся

Будь сильним/сильною

Поспішай

У житті вони можуть складатися з вказівок про те, що потрібно робити або не робити, а також думок про людей і мир в цілому. Ось декілька типових розпоряджень:

"Поводься пристойно!"

"Не вередуй!"

"Будь хорошою дівчинкою!"

"Багато працюй!"

"Ти маєш бути кращим в класі!"

"Брехати негарно!"

"Не винось сміття з хати!"

Кожна з них дає про себе знати певною сукупністю слів, інтонацій, жестів, положення тіла і виразу обличчя. Я. Стюарт і В. Джойнс детально описують як, і по яких конкретно діям, можна навчитися розпізнавати ці директиви.

Таким чином, уміючи розпізнавати п’ять форм директивної поведінки, за короткий час можна багато дізнатися про людину. Від кожної директиви є протиотрута, яка називається дозволом. Якщо вам повезло з батьками, деякі з цих дозволів ви отримали від них. Якщо немає, то можна дати їх собі самі.

Директива

Дозвіл

Будь досконалим/досконалою

Будь собою, ти і так непоганий

Подобайся іншим

Подобайся собі

Будь сильним/сильною

Будь відкритий і висловлюй свої бажання

Наполегливо намагайся

Зроби

Поспішай

Не поспішай

Кожного разу, коли ви свідомо зупиняєте свою директивну поведінку і поводитеся незалежно від директиви, ви невербально затверджуєте відповідний дозвіл.

Слідуючи директиві, людина вважає, що «Я ОК до тих пір, поки я… досконалий, подобаюся іншим і так далі». До тих пір, поки я слухаюся ув’язненого в директиві контрсценарної вказівки, я вважаю, що мені не потрібно слухатися заборони. Буває, проте, і так, що я не в силах діяти згідно директиві. Мені не вдається бути досконалим, подобатися іншим і так далі в тій мірі, яка б задовольнила мого Батька. А з цього, згідно моїм сценарним переконанням, витікає, що я повинен слухатися заборони.

В результаті людина починає переживати негативні почуття, оскільки стикається з раннім рішенням, прийнятим у зв'язку з даною забороною. Проробляючи ці кроки, він кожного разу відтворює свій сценарій в мініатюрі. Тим самим, підкріплюючи його.

Тейбі Кейлер представив цей процес у формі моделі, яку він назвав мінісценарієм.

1. ДИРЕКТИВА (Я + якщо) Ніяких відчуттів

2. СТУПОР (Я-ти + ) Типові форми здирства:

Відчуття провини, образи, неспокою, спантеличеної, збентеження, сконфуження

3. ЗВИНУВАЧЕННЯ (Я + ти) Типові форми здирства:

Відчуття засудження, торжества, захопленості, уїдливості, бездоганності, люті

4. ВІДЧАЙ (Я-ТИ) Типові форми здирства:

Відчуття нікчемності, непотрібності, безнадійності, загнаності в кут, «ніхто мене не любить», «все марно»

Виконуючи директиву людина не випробовує ніяких емоцій. Його дитина, що Пристосовується, вважає, що поки він керується директивою, він ОК.

Якщо людина не задовольняє умовам Окейності, які висуває його внутрішній Батько, – внутрішньо він судить себе: «Мені не вдалося бути досконалим. Означає я не - ОК». В термінах мінісценарію цю заборону, яку він чує, переходячи від директиви в позицію 2, називається ступором. При переході з директиви в стопор людина міняє життєву позицію. Він переходить від директивного «Я ОК, якщо» до «Я не - ОК, ти ОК».

Допустимо, в дитинстві людина вирішила, що за не - Окейні події зручніше винити інших, а не себе. В цьому випадку людина може швидко перейти в третю позицію мінісценарію, позицію звинувачення.

Якщо життєвий досвід в ранньому дитинстві привів людину до виводу, що «Я не - ОК, і ти теж», в ході мінісценарію я можу перейти в життєву позицію Я-Т-. В цьому випадку я опиняюся в четвертій позиції мінісценарію – позиції відчаю. Я можу потрапити в неї прямо з позиції 2 або в обхід, через позицію 3.

Теорія мінісценарію не припускає якоїсь певної послідовності кроків при переміщенні з однієї позиції в іншу. Кожна людина має свою власну, типову для нього схему такого переміщення.

Заборони

Психотерапевти Боб і Мері Гулдінг звернули увагу, що в основі ранніх негативних рішень у різних людей знов і знов виявляються дванадцять заборонних тим.

12 батьківських заборон (з частинкою НЕ):

- не будь

- не роби

- не рости

- не будь дитиною

- не будь самим собою

- не будь значущим (не висовуйся)

- не належ (не зв'язуйся)

- не будь близьким

- не досягай успіху

- не думай

- не відчувай

- не будь здоровим

Сценарій є результатом компульсивного повторення – люди прагнуть знову і знову пережити нещасливі події свого дитинства.

Типи сценаріїв: Переможці, Непереможці, Невдахи. (Е. Берн)

Різновиди сценаріїв:

- сценарій «Ніколи» (міф про Тантал)

- сценарій «Завжди» (міф про Арахне)

- сценарій «До тих пір, поки» і «Перш ніж» (міф про Язоне)

- сценарій «Після» (міф про Дамокла)

- сценарій «Знову і знову» (міф про Сізіфа)

- сценарій «Рай в небесах» (історія Філемона і Бавкиди)

Клод Штайнер в своїй книзі «Сценарії життя людей. Школа Еріка Берна», виділяє три основні життєві сценарії і звільнення від них:

- «Без любові» (депресія) – потрібно уміти приймати і віддавати погладжування

- «Без розуму» (божевілля) - потрібно пізнавати мир уникати ігнорування і помилкової інформації.

- «Без радості» (пристрасть до наркотичних речовин) - потрібно знайти втрачений контакт з власним тілом, навчитися отримувати природне задоволення.

Феноменом ігнорування є спотворення реальності: знецінення або перебіль-шення інформації/ситуації, пасивна поведінка.

В.В. Макаров наводить багато прикладів ігор і сценаріїв, установок властивих саме Росії. Докладний опис цих аспектів описаний в його книзі «Ігри, в які грають… у Росії. Психологічні ігри нової Росії». Це такі ігри як: «Ігри міських вулиць», «Приходите завтра», «Я припиняю у будь-який момент», Ігри «Жебраків», «Ігри маленьких дітей».

5. Аналіз психологічних ігор

Йохан Хейзінга в своїй книзі "Homo Ludens" пише: "одна стара думка свідчить, що якщо проаналізувати будь-яку людську діяльність до самих меж нашого пізнання, вона покажеться не більше ніж грою".

У ТА грою називається послідовність дій, часто завчених, на перший погляд очевидних, але з прихованою мотивацією. Дві найважливіші ознаки гри:

- приховані мотиви

- наявність виграшу

Головне, що відрізняє гри від інших видів людської діяльності, - це не брехливість емоцій, а то, що їх прояв підкоряється правилам.

Хейзінга пише, що у кожної гри свої правила, варто порушити правила, і вся будівля гри негайно ж рушиться. Свисток спортивного судді.

В світі високої серйозності шулерам, шахраям і лицемірам завжди діставалося менше, ніж тим, хто порушував гру: віровідступникам, єретикам, неофітам, в'язням совісті.

Антитезиси – зовнішнє звільнення від гри. Цим звільненням є уникнення брехні.

У Т. Харріса - всі ігри ведуть походження від простий дитячої гри "Моє краще, ніж твоє", "У мене краще", яку легко спостерігати в будь-якій групі чотирилітніх дітей.

Тоді, як і тепер, ця гра заводилася ради швидкоплинної миті вивільнення з-під гніту неблагополуччя.

Формула гри:

Схема 1

Слабкість > Пастка > Відповідь > Удар > Розплата > Винагорода

Схема 2

Переслідувач («я - ок, ви - не ок»)

Жертва Рятівник («я-ок, ви-не ок»)

(«я-не ок, ви-ок»;

«я-не ок, ви-не ок»)

Або: Гачок + Клювання. = Реакція – Перемикання + Збентеження + Розплата

К. Штайнер розглядає гру в «Порятунок» - в це гру грають майже всі («Ігри на все життя). Це трикутник: Рятівник, Переслідувач і Жертва. Дитині з дитинства нав'язують роль Жертви, а ролі Рятівника і Переслідувача він засвоює на прикладі батьків. Ці ролі неминуче міняються, пересуваються.

Більшість сімей програмують хлопчиків і дівчаток по-різному: хлопчиків учать не знати себе і не уміти виразити відчуття любові, а дівчаток – не уміти логічно мислити.

Відмовившись від трьох ролей, люди виявляють у себе нові здібності, про існування яких вони навіть не підозрювали.

Особливий інтерес представляють ігри людини з самим собою. Людина заявляє таким, що оточує або собі, ніби він у будь-який момент припинить або почне. на місце багатокрапки можна поставити те, від чого людина, хай неусвідомлено, не збирається відмовлятися або навпаки те, що він не збирається робити (кинути палити, пити, сісти на дієту або почати вивчати іноземну мову, займатися спортом).

Антитезис в цих ситуаціях: важливо почати без зволікання і відкладання. Потрібно стимулювати людину в спробі здійснення задуманого. І якщо така спроба навіть виявиться невдалою, то людина все ж таки усвідомлює свою проблему. А це означає, що гра з самим собою буде усвідомлена і зруйнована.

На думку Берна, коли в грі суспільна корисність переважує складність її мотивів, коли гра йде на благо всім гравцям – таку гру можна назвати хорошою.

Автономія – вихід з сценарію, досягається при розкритті і відновленні трьох здібностей: до усвідомлення, спонтанності і близькості. За автономну вважаються поведінка, мислення або відчуття, які є реакцією на реальність «тут і тепер». Відхід від гри:

– вирівнювання тіла

- зворотний зв'язок

- відмова від зневаги

транзактний погладжування гра сценарій

3. Звіт про психологічні центри по ТА

Фахівців з ТА в Москві знайти важко. Їх дуже мало. Є багато психологіч-них центрів, де разом з іншими психологами, консультують транзактні ана-літики, здійснюються тренінги по ТА для організацій, але це не комплексний підхід, не ціла серйозна терапія саме по Берну, з методами ТА. Існують інсти-тути по Транзактному Аналізу в Санкт-Петербурзі і Україні (багато фахівців з Санкт-Петербургу часто проводять семінари, тренінги в Москві).

У Москві ж найяскравіше ТА відбитий двома представниками учення Берна. Перший представник – це професор В.В. Макаров завідувач кафедрою психотерапії і медичної психології Російської медичної академії післядипломної освіти. Автор безлічі робіт по ТА.

Другий представник – це психотерапевт, що позиціонує себе як єдиного в Москві фахівця з ТА, що пройшов повне навчання ТА в Англії. І що є сертиікованим міжнародним фахівцем. У Росії всього 6 фахівців – за інформацією з його сайту. Має свій Психологічний кабінет ТА.

Як клієнт я пройшла декілька сесій, зокрема групових.

Психологічний кабінет ТА – як протікає сесія:

Запис бесіди ведеться на диктофон, плюс документально.

Укладають два договори між терапевтом і клієнтом. Перший як цивільно-правовий, другий визначає мету, завдання, поставлені перед терапевтом клієнтом, умови-критерії, по яких визначатиметься чи виконані вони. Також, залежно від мети, визначається кількість сесій (відвідин), яка знадобиться для вирішення проблеми.

У Транзакційної Терапії є також етичний кодекс.

Отже, полягає перший договір на надання послуг – як звичайний цивільно-правовий договір. Де передбачені права і обов'язки клієнта з терапевтом, література, яку повинні читати клієнт і регламент.

Після визначення мети-проблеми терапії, складається контракт, в якому визначається, скільки буде потрібно занять для її вирішення, і по яких критеріях визначатиметься вирішено завдання чи ні. Документально ця мета може просто бути записана в перший цивільно-правовий договір. Все це може бути також обумовлено і усно.

У роботах В.В. Макарова, наприклад, пропонується така схема контракту:

Робота з діаграмою дозволяє визначити область, порівняти її з областю А, звести наклеп умови Переходу і прийняти відповідальність Клієнтові за Рішення зробити ці зміни в своєму житті.

Після визначення проблеми і укладення контракту людина може скласти програму поведінки свого Дорослого за допомогою питання відповідного цій проблемі. Потім, в критичний момент, коли може використовуватися тип поведінки, який людина вирішила змінити, він ставить собі питання. Це питання активізує Дорослого.

Активізація Дорослого ЕГО стану, необхідного для укладення контракту, відбувається при використанні схем, діаграм, графіків. Корисно малювати діаграми на період ухвалення контракту на зміну.

Сесії (відвідини):

Сесія 1. Спочатку ведеться бліц-опитування по головних анкетних питаннях. Питань багато. З'ясовується мета запиту, проблема. Розглядаються розпорядження ЕГО стану по Берну.

Сесія 2. Відповідно до запиту (Як в Сценарному запитальнику Е. Берна).

Як людина бачить себе з метою, що здійснилася, через:

- 10 років

- 20 років

- 30 років

- 40 років

- перед смертю

- після смерті

- що написане на могильній плиті

- хто стояв у ліжка вмираючого, і як все було

Сесія 3–4. Дається завдання пригадати улюблену казку в дитинстві до 5 років. І улюблених героїв з історії взагалі.

Також, необхідно починаючи від першого кохання, перерахувати все подальші стосунки.

- чому розлучалися, причини

- як протікали стосунки

Даються завдання до наступних відвідин.

Сесія 5

Задаються питання про те, як:

- протікала вагітність мами

- що читалося під час вагітності

- як відбувалися пологи

- годування

- відчуття мами

- деталі

- події

Все, що зв'язаний з моменту зачаття і після пологів.

Сесія 6. Аналіз сценарію

Сесія 7. Я записуюся в терапевтичну групу. Для цього існує окремий контракт з регламентом. І також формулюється мета моїх групових відвідин, яка оповіститься в групі. Групова терапія триває 2 години. Береться зобов'язання (принаймні, це бажано виконувати) відвідувати її не менше на півроку. При пропуску місце в групі оплачується. Всього в групі близько 6 людина.

Спочатку всі представилися і розповіли про мету, з якою вони тут, можна ставити питання. Атмосфера легка, приємна. Лідер допомагає, але втручається рідко, в основному мовчить, спостерігає.

Потім потрібно розповісти про свою проблему, всі висловлюють свою думку, свої реакції. Є заняття, які присвячуються кому-небудь одному, але зачіпає і допомагає всім, всі міркують про його проблему, питають, дають поради, роблять виводи. Людина відчуває себе значущою, його розуміють. Мовиться про свої Станах Я. Сценарних заборонах. Відчуття потрібно висловлювати відразу. Прямо. Чого я хочу від групи, що вирішити.

Сесії 8–10. Наступні відвідини групи: всі організаційні питання вирішуються і обговорюються на групі. Після групової сесії відчувається великий енергетичний заряд, взаємне розуміння, починаю розуміти, чому це вважається за найефективніше з терапій. У групі тебе спостерігають відразу декілька людина, і людина може спостерігати інших, бачити їх щирість, порівнювати свої проблеми, аналізує, йде постійна інтелектуальна і особливо емоційна робота, переживається безліч відчуттів. Розігруються сцени з життя. Перенесення в минуле. Психодрама. Робота зі своїми Станами Батько, Дитина, Доросла і з цими Станами вже реальних своїх батьків.

Сесії 11–12. Якщо людина припиняє роботу в групі, про це рішення має бути оповіщено за два заняття. У останній день на групі, кожен учасник говорить про свої думки і відчуття на аресу того, що йде з групи. Робиться акцент на тому, що все повинно бути щиро. Не можна втаювати відчуття, все мовиться відкрито.

Підводячи підсумки відвідин терапії по ТА, в цілому складається позитивне і надійне відчуття. Багато привертає контракт, якою є гарантією. У ТА також ставляться конкретні цілі, є чітка структура дій. Клієнт зобов'язаний читати літературу ТА, говорить з терапевтом на одній мові.

Взагалі, коли є чітка структура лікування, що розуміється і приймається, видно напрям і ясно, як до нього йти – клієнт починає довіряти і допомагати терапевтові, бере участь в процесі, – він не пацієнт, він рівний учасник терапії.

4. Система суспільства як гра

Сценарій є неусвідомлений план нашого життя. Велику частину свого життя ми живемо усвідомлено, проте генеральний проект може не усвідомлюватися. Наприклад, чому мені потрібно народитися, потім йти в школу, потім в інститут, потім працювати і створювати сім'ю, заводити дітей, а врешті-решт старіти і вмирати? Чому такий порядок, а не інший?

Існує одна гра, в яку грають всі без виключення, і хто не хоче грати, автоматично виключається. Це гра в систему. Власне вона об'єднує всі ігри і сценарії в один організм.

Передаючись з покоління в покоління, це програма одна на всіх. Чіткі правила, виправдані заходи забезпечення, виконання всіма. Система настільки володіє жорсткою прихильністю до кожного, що навіть в часи, коли якась частина суспільства повстає (і це називається революцією, наприклад) і все міняє, через якийсь час в нових умовах починає існувати все поверсі страшна система.

Полягає вона в наступному, основні аспекти: сім'я, робота, дозвілля.

1. Сім'я:

Клод Штайнер і Ходжі Вікофф пишуть, що дві основні перешкоди, які стоять на шляху до досягнення задовольняючих стосунків між людинаом і жінкою, полягають в тому, що, по-перше, людина і жінка не в змозі побудувати близькі любовні стосунки один з одним і, по-друге, людина і жінка часто не уміють побудувати рівні стосунки у сфері спільної діяльності.

Структурний аналіз чоловічої ролі: людинаів примушують відповідати певному сценарію. От їх потрібно розвинути свого Дорослого: вони повинні поводитися логічно, добре встигати в точних науках, уміти мислити логічно. Їм не рекомендується розвивати свого Дбайливого Батька – вчитися піклуватися про інших або самому собі.

Структурний аналіз жіночої ролі: жінку програмують бути доповнюючою другою половиною людини. Розвивати Дбайливого Батька і Маленького Професора (інтуїція). Зате від жінки ніхто не чекає, що у неї буде сильний Дорослий. Загальна ідея жіночого сценарію – безпорадність.

Одним з хворобливих наслідків поролевої соціалізації – те, що вона створює «пропуски» в осіб, які обмежують її потенціал, не даючи людині можливість стати цілісним.

З вказаної причини багато чоловіків і жінок відчувають себе неповноцінними, коли у них немає партнера протилежної підлоги, тому прагнуть доповнити себе до цілого за допомогою іншої людини. Окрім відчуття неповноцінності вони також відчувають, що вони «не в порядку», тому що ні з ким не полягають в близьких стосунках. Як два фрагменти пазлу або дві половинки цілого, чоловіки і жінки часто прагнуть знайти когось, щоб заповнити внутрішню порожнечу і компенсувати свої недоліки.

Тому, як тільки вони знаходять когось хоч трохи відповідного на роль «компенсатора», то стрімголов мчать назустріч заздалегідь визначеним стосункам залежності.

Найпоширеніша гра в сім'ях – це «Трикутник порятунку»: Переслідувач, Рятівник і Жертва. Причому людина, дружина і діти в нім можуть постійно мінятися ролями.

Віддаючи і ділячись, людина тим самим природно проявляє свої кращі відчуття, а не слід суспільно запрограмованим ритуалам.

Близькість стає можливою, коли відсутність страху дозволяє якнайповніше сприймати світ, коли краса може бути побачена незалежно від практичної користі, коли прагнення до власності стає непотрібним унаслідок реальності володіння.

Корабель, що не має мети, носиться по хвилях без керма і без вітрил; у бурю, він тріщить по всіх швах, а в штиль він нерухомий. Він весь у владі стихії. Багато сімей схожі на такий корабель. Вони тримаються на плаву, але не мають мети. Ухвалюючи рішення, вони головним чином керуються принципом: "А як поступають інші?" Вони наслідують своєму колу в одязі, господарюванні, вихованні дітей, в системі цінностей і образі думок. "Раз всі так роблять, означає так і треба" — ось їх життєвий стандарт. Якщо "всі" купують певну модель розкішної автомашини, то і вони зроблять цю покупку, хоча вона і не по засобах. У них немає власної незалежної системи цінностей, заснованої на реаліях їх життя, і тому справа для них часто кінчається розчаруванням і боргами.

У соціальній психології це називається Ефект «Фургон з оркестром» - один з прийомів маніпуляції свідомістю, при якій використовують прагнення людини поступати «як все».

Взаємини в багатьох парах є складним переплетенням ігор, оскільки роздратування, що накопичилися, і відчай породили витончені варіанти сценаріїв, що повторюються, "Скандал", "Все через тебе", "Як тобі не соромно", "Ти як твій тато" і "Коли б не ти, я б міг..."

2. Робота:

Безпорадність громадян – вимога авторитарного суспільства, тому сім'я і позбавляє дитину сили і самостійності, роблячи його дисциплінованим і слухняним.

Очікування батьків щодо дітей сконцентровані на шкільній успішності, тобто на підготовці нової робочої сили для ринку праці, тому вони не вимагають від дітей нічого, окрім дисципліни і гарних оцінок, які відбирають майже всю енергію дітей. Батьки готують нових працівників, яких експлуатуватимуть індустрія і комерція.

Культ інтелектуальної праці як престижного, і фізичного як другосортного - Соціальна стратифікація, замкнутий соціальний організм.

Головне, що засвоюють діти в результаті такого виховання, - це три ролі трикутника порятунку: Рятівник, Переслідувач і Жертва. Засвоєння цих ролей готує їх до участі у владній ієрархії, де кожна людина по положенню вища за когось одного і нижча за когось іншого.

Трикутник Порятунку не припускає рівності між людьми: у нім вони можуть бути тільки вище або нижче за один одного. Ми неначе живемо на сходах, де одні люди йдуть вгору по наших головах, а ми самі деремося вгору ще по чиїх-небудь головах.

Райх ясно вказав, як структура суспільства відбивається в структурі характерів її окремих членів (проникливість, яка прояснила ірраціональні аспекти політики).

3. Дозвілля.

Любов, відпочинок, захоплення, хобі. Навіть це строго регламентовано, як нас навчили так ми це і робимо. Запрограмованість всього, навіть щастя (по Берну Впорядкування часу).

Як пише Берн: впорядковування часу – це об'єктивний термін для позначення екзистенціональних проблем, пов'язаних з питанням: що робити після того, як ви сказали «Здрастуйте».


Висновок

Висновок я хочу представити як зведення загальних практичних виводів, що відображають всі переваги Транзактного Аналізу, його ефективність і працездатність.

Мета, яку переслідує транзактна терапія:

1. Вихід на позицію «Я – ОК, Ви – ОК»

2. Активація Дорослого стану для керівництва своїм життям

3. Усунення Неблагополучного Дитяти в людині

4. Розвиток найголовніших якостей Усвідомленості, Спонтанності, Близькості

5. Відмова від Сценаріїв і Ігор

6. Автономність особи – відчуття і думки «тут і тепер»

7. Уникнення всіх ролей трикутника Рятівник, Жертва, Переслідувач

8. Автентичність

Що пропонує ТА для здійснення цих цілей:

1. Освоєння структурного аналізу Батько-Дорослий-Дитина

2. Терапевтичний контракт

3. Рівноправні стосунки клієнта і терапевта

4. Простій, зрозуміла і загальна мова

5. Чітко розроблені порядок дій в терапії; методики, техніка і вправи ТА для виявлення і вирішення проблем

6. Систему накопичення погладжувань.

7. Ефективну групову психотерапію

Йохан Хейзінга наводить слова Платона: «Людина – це якась вигадана іграшка Бога. Кожен чоловік і кожна жінка хай проводять своє життя, граючи в прекрасні ігри».

Але Хейзінга розглядає ті ігри, які Берн назвав би продуктивні, вільні ігри.

На погляд Хейзінга, використання хитрості і обману зі всією очевидністю ламає гру і відмітає ігровий характер змагання. Гру не по правилах, з таємним наміром Хейезінга називає псевдогрою.

Дух вільної гри це радісне натхнення, а не істерична згвинченість.

На мій погляд, Транзактний аналіз є тим методом в психології, який може об'єднати відразу декілька напрямів в науці. Тим самим створюється єдиний метод психотерапії.


ЛІТЕРАТУРА

1. Берн Е. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры, или вы Сказали «здравствуйте». Что дальше? Психология человеческой судьбы. – Екатеринбург: ЛИТУР, 2002. – 576 с.

2. Гулдинг М., Гулдинг Р. Психотерапия нового решения: Теория и практика. (Библиотека психологии и психотерапии; Вып. 22) / Пер. с англ. В.М. Сариной. – М.: Класс, 1997.

3. Джеймс М. Джонгвард Д. Рожденные выигрывать.

4. Кравченко А.И. Социология: Учебник. – М.: ТК ВЕЛБИ, Изд-во Проспект, 2004. – 536 с.

5. Макаров В.В., Макарова Г.А. Транзактный анализ – восточная версия – М.: Академический проект, ОППЛ, 2002. – 496 с.

6. Макаров В.В. Психология каждого дня и всей жизни. – М.: ПЕР СЕ; Профессиональная психотерапевтическая лига, 2001. – 191 с.

7. Макаров В.В., Макарова Г.А. Игры, в которые играют… в России. Психологические игры новой России. – М.: Академический проект; 2004. – 112 с.

8. Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. Техники транзактного анализа и психосинтеза. – М.: Изд-во Ексмо, 2004. – 352 с.

9. Стюарт Я., Джойнс В. Современный транзактный анализ. – СПб.: Социально-психологический центр, 1996.

10. Харрис Т.А. Я – ОК, Ты – ОК.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:54:54 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:26:22 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Транзактний аналіз Е.Берна

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150305)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru