Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Концепція національної безпеки Росії і сучасного суспільства

Название: Концепція національної безпеки Росії і сучасного суспільства
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: реферат Добавлен 22:35:06 07 апреля 2011 Похожие работы
Просмотров: 31 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

КонцепціянаціональноїбезпекиРосіїі сучасногосуспільства


ЗМІСТ

ВСТУП

1. СИСТЕМНІ СУБ'ЄКТИ РОСІЇ

2. ЦІЛІ СИСТЕМНИХ СУБ'ЄКТІВ

3. НЕБЕЗПЕКИ І ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЇ

4. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЇ

5. КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ВІЙСЬКОВА ДОКТРИНА

5.1 Про деякі положеннях Концепції національної безпеки Росії

5.2 Про мотиви створення Військової доктрини Росії

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

національний безпека військова доктрина

Концепція національної безпеки Росії - система поглядів на забезпечення в Російській Федерації безпеки особистості, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у всіх сферах життєдіяльності. У Концепції сформульовано найважливіші напрямки державної політики Російської Федерації.

Під національною безпекою Росії розуміється безпеку її багатонаціонального народу, що включає російську народ як державотворчий, а також інші народи Російської Федерації, історично зв'язали свою долю з російським народом, як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Російській Федерації.

Під визначенням народ в Концепції розуміється соціальна система, що включає одну або групу етнічно близьких народностей з історично сформованої культурою на основі мовного подібності та єдиної історичного середовища проживання, з повною управлінською діяльністю і самодостатнім розвитком.

Під визначенням небезпеку в Концепції розуміються можливі або реальні явища, події та процеси, здатні знищити суб'єкти (особистість, соціальну групу, народ, держава, цивілізацію), а також природні цінності або важливі об'єкти, чи завдати шкоди, призвести до деградації, закрити шлях до розвитку.

Під визначенням загроза в Концепції розуміється небезпека на стадії готовності перейти з можливості в дійсність, попередження словом або демонстраційним дією, або введення в оману з метою завдати шкоди, знищити суб'єкт, викликати його деградацію, закрити шлях до розвитку.

Глобальний історичний процес, в ході якого склалася державність російської народу, визначається єдністю і боротьбою цивілізацій (народів, націй) за володіння повноцінними компонентами самодостатності та стійкості розвитку.

Під компонентами самодостатності та сталого розвитку в Концепції розуміються:

- Наявність життєво формуючі концепції розвитку;

- Наявність дієздатного по кількості і задовільного за якістю населення (генофонду);

- Наявність енерго сировинного ресурсів.

Основні об'єкти глобального історичного процесу або фактори глобальної історичної обстановки, якими оперує Концепція:

- Середовище перебування;

- Ресурси;

- Люди;

- Інфраструктура;

- Інформація;

- Технології які розподілені в рамках астрономічного, біологічного та соціального часу.

Концепція, виходячи з визначення безпеки, як стану захищеності життєво важливих інтересів суб'єкта від внутрішніх і зовнішніх загроз, трактує національну безпеку як властивість функціонування соціальної спільності, об'єднаної юрисдикцією конкретної держави, здатність і готовність людей, суспільства, держави щодо виявлення, попередження, послаблення, усунення і відображенню небезпек і загроз, які можуть погубити їх, позбавити фундаментальних матеріальних і духовних цінностей, завдати шкоди, закрити шлях до подальшого розвитку.


1. СИСТЕМНІ СУБ'ЄКТИ РОСІЇ

Для забезпечення національної безпеки Росії Концепція виділяє 5 основних підсистем, інтереси яких повинні бути захищені:

- Геополітична підсистема

- Соціальна підсистема

- Економічна підсистема

- Політична підсистема

- Військова підсистема

Даний перелік має в своєму розпорядженні підсистеми суспільства в ієрархічному порядку від найважливішою до менш важливим.

Оскільки потреби людей у ​​середовищі проживання і ресурсах найбільш значущі, то на першому місці стоїть геополітична підсистема (територія + люди + ресурси).

На другому місці після неї варто соціальна підсистема з її потребами (люди + потреби), в першу чергу - біологічними.

Потреби соціальної підсистеми Концепція поділяє на 5 груп:

1 група - індивідуальні біологічні потреби для життєзабезпечення організму. Тобто потреби у воді, теплі, їжі, засобах праці і т.д.

2 група - індивідуальні потреби соціального рівня, так звані ' вищі ', людські потреби. Сюди входять потреби людини у спілкуванні, його естетичні запити, потреби в кар'єрному зростанні та ін..

3 група - індивідуальні соціальні потреби, ті потреби, які пред'являє до індивіда суспільство. Це рамки, якими обмежує суспільство діяльність індивіда: закони, кодекси, правила, норми і т.д.

4 група - соціум-соціальні потреби, тобто потреби, які пред'являються спільнотою до окремих груп, наприклад: вимоги творчої інтелігенції до вчителів дошкільної освіти.

5 група - соціум-індивідуальні потреби. Вища група потреб. Це потреби індивіда до розвитку соціальної організації, що дозволяють їй бути готовою до реалізації зовнішніх вимог до неї не виходячи за межі внутрішніх можливостей. Це той випадок, коли відбувається усвідомлене збіг цілей індивіда і соціальної організації.

Необхідність більш повного задоволення потреб створила в межах геополітичного простору економічну підсистему (люди + знаряддя праці + предмети праці).

Питання володіння владою щодо розподілу знарядь праці і предметів праці породив політичну підсистему (люди + влада політична + влада законодавча + влада виконавча + влада судова) і державу як таку.

І, нарешті, необхідність захисту перерахованих підсистем від зовнішніх і внутрішніх загроз створила військову підсистему (люди + зброя).

Концепція визначає поняття основних підсистем суспільства, інтереси яких повинні бути захищені:

Геополітична підсистема - функціонуюча сукупність соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій, розташованих на певному географічному просторі в процесі спільної діяльності з контролю цього простору, необхідного для використання його ресурсів з метою задоволення вихідних потреб цих індивідів, груп, інститутів, організацій. ' Територія + люди + ресурси.

Соціальна підсистема - функціонуюча сукупність соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій у процесі спільної діяльності по досягненню певного результату, необхідного для задоволення вихідних потреб цих індивідів, груп, інститутів, організацій. ' Люди + потреби '

Економічна підсистема - функціонуюча сукупність соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій, розташованих на певному географічному просторі в процесі спільної діяльності по вилученню, перетворенню і обміну ресурсів цього простору. ' Люди + знаряддя праці + предмети праці'.

Політична підсистема - функціонуюча сукупність соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій, розташованих на певному географічному просторі і вступають у відносини з приводу розподілу влади. ' Люди + влада політична + влада законодавча + влада виконавча + судова влада ' (тобто держава як така).

Військова підсистема - функціонуюча сукупність соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій, розташованих на певному географічному просторі в процесі спільної діяльності із захисту цього простору, своєї економічної і політичної системи від внутрішніх і зовнішніх загроз. ' Люди + зброя '


2. ЦІЛІ СИСТЕМНИХ СУБ'ЄКТІВ

У геополітичній підсистемі:

Гарантувати цілісність Російської Федерації - ' Своєї землі ні п'яді нікому!'

Повний контроль за використанням ресурсів простору Російської Федерації - ' Ресурси держави повинні забезпечувати потреби його громадян "

У соціальній підсистемі:

Гарантувати стійкий стан, при якому кількісно і якісно кожне наступне покоління громадян країни буде більше і краще, ніж попереднє.

В економічній підсистемі:

Гарантувати стійкий масштаб цін на внутрішньому ринку, заснованому на співвідношенні рівня енерго забезпеченості економіки Росії і розмір грошової емісії рубля.

Здійснювати торгівлю російськими товарами на зовнішньому ринку тільки за рублі, стимулювати таким чином розвиток кредитно-фінансової системи країни.

Гарантувати прибутковість в кредитно-фінансовій сфері тільки на основі зростання реального виробництва товарів і послуг.

Гарантувати стійке зростання добробуту всіх громадян країни.

Гарантувати максимальне співвідношення в розмірі оплати праці між найбільш багатою і найбільш бідною частинами громадян не більше ніж 5:1.

У політичній підсистемі:

Забезпечити громадянам країни такий рівень управління, при якому гарантовано будуть досягатися цілі функціонування соціальної підсистеми.

Забезпечити громадянам країни рівну можливість участі в управлінні Російською Федерацією.

Гарантовано забезпечити невідворотність покарання за скоєні злочини.

У військовій підсистемі:

Забезпечувати такий рівень боєздатності збройних сил, при якому гарантовано можна протистояти військовим загрозам Російської Федерації.

Забезпечувати високий ядерний потенціал Російської Федерації і готовність його застосування у разі масштабного втручання у внутрішні справи Росії або відкритої військової агресії проти держави.


3. НЕБЕЗПЕКИ І ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЇ

Небезпеки та загрози національній безпеці Росії розподіляються в Концепції на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні небезпеки і загрози - небезпеки і загрози, які породжуються внутрішніми факторами та джерелами, а також спрямовані на внутрішній для системи об'єкт.

Зовнішні небезпеки і загрози - небезпеки і загрози, які породжуються зовнішніми факторами та джерелами.

Небезпек і загроз геополітичної підсистемі Росії є можливі або реальні явища, події та процеси, здатні завдати шкоди територіальній цілісності Російської Федерації, послабити контроль на певному географічному просторі, позбавити можливості використовувати його ресурси з метою задоволення вихідних потреб індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і організацій Російської Федерації.

Критеріями оцінки небезпек і загроз геополітичної підсистемі Росії є розмір території держави, розміри нерухомого майна, що перебуває у державній власності Росії за межами країни, доступність світових комунікаційних і інфраструктурних об'єктів, виходи у світовий океан, кількість космічних і орбітальних систем, запаси сировинних ресурсів та ін

Небезпек і загроз соціальної підсистемі Росії є можливі або реальні явища, події та процеси, здатні завдати шкоди діяльності соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій Російської Федерації з метою задоволення вихідних потреб цих індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і організацій.

Критеріями оцінки небезпек і загроз соціальної підсистемі Росії є середня тривалість життя громадян, рівень захворюваності, в т.ч. хронічними захворюваннями, рівень смертності від різних причин, в т.ч. від насильницьких, середній рівень освіти громадян, доступність безкоштовної освіти, коефіцієнт корисності інформації та збалансованість видів інформації у засобах масової інформації Російської Федерації, доступність безкоштовного медичного забезпечення громадян, народжуваність, рівень злочинності, кількість народжених з різними патологіями та порушеннями, рівень бідності, розмір мінімальної оплати праці, рівень доступності культурної спадщини, рівень забезпеченості житлом, вартість комунальних послуг та ін..

Небезпек і загроз економічній підсистемі Росії є можливі або реальні явища, події та процеси, здатні завдати шкоди діяльності соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій Російської Федерації по вилученню, перетворенню і обміну ресурсів з метою задоволення вихідних потреб цих індивідів, соціальних груп , соціальних інститутів і організацій.

Критеріями оцінки небезпек і загроз економічній підсистемі Росії є розмір інфляції рубля, рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості, розмір ставки рефінансування Центрального банку Російської Федерації, вартість мінімального споживчого кошика, розмір пенсій, розмір ВВП, розмір ВНП, сировинна частка в експорті, рівень безробіття, в т.ч. прихованої, частка іноземних власників у стратегічних галузях економіки, співвідношення у рівні оплати праці між найбільш забезпеченої і найменш забезпеченої частинами населення та ін..

Небезпек і загроз політичної підсистемі Росії є можливі або реальні явища, події та процеси, здатні завдати шкоди діяльності соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій вступають у відносини з приводу розподілу влади в Російській Федерації.

Критеріями оцінки небезпек і загроз політичної підсистемі Росії є збереження конституційного ладу, можливість прямого волевиявлення народу Російської Федерації, рівень обмеження громадян в участі управління державою, тривалість судових процедур, тривалість процедури відсторонення від влади осіб, в результаті діяльності яких погіршуються показники оцінки стану соціальної підсистеми Російської Федерації, рівень корумпованості влади та ін..

Небезпек і загроз військової підсистемі Росії є можливі або реальні явища, події та процеси, здатні завдати шкоди діяльності соціальних індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних організацій по захисту Російської Федерації, своєї економічної і політичної системи від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Критеріями оцінки небезпек і загроз військової підсистемі Росії є чисельність збройних сил і їх боєздатність, кількість військових конфліктів за їх участю на території Росії і за її межами, кількість і якість ядерного потенціалу країни, рівень підготовки особового складу, рівень забезпеченості сучасними видами озброєнь, кількість космічних і орбітальних військових комплексів, втрати особового складу і бойової техніки у воєнний і мирний час та ін.


4. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЇ

Основний засіб забезпечення національної безпеки Росії - влада.

Концепція визначає види влади, розташовуючи їх ієрархічно по важливості:

1. Концептуальна влада.

Найважливіша. Розрізняє чинники і, виходячи із законів, виробляє цілі розвитку і концепції.

2. Ідеологічна або політична.

Наділяє концепцію у просту і зрозумілу форму, прийняту більшістю населення країни.

3. Законодавча.

Під концепції підводить норми права.

4. Виконавча

Реалізує

5. Судова.

Стежить за дотриманням законності.

Засобом боротьби за владу є зброя.

Концепція визначає наступні узагальнені види зброї, які використовуються для забезпечення національної безпеки Російської Федерації, розташовуючи їх пріоритети в ієрархічному порядку щодо зменшення ступеня впливу та збільшення швидкості впливу при застосуванні:

1. Концептуально-методологічне зброю, до якого відносить

- Світоглядну філософську інформацію;

- Філософський погляд на Всесвіт, на добро і зло;

- Рішення з основних напрямів розвитку народів і держав (капіталізм, соціалізм та ін..);

- Методологічні стереотипи (індивідуалізм, колективізм, боротьба класів та ін.)

2. Хронологічне зброю, до якої відносить:

- Інформація про хронологічному порядку речей, подій, процесів і ін

3. Фактологічне зброю, до якої відносить:

- Прикладна інформація про технології, в тому числі і соціальних (релігійні, політичні та ін.)

4. Економічне зброю, до якої відносить:

- Світові гроші, кредитні організації, блокади, ембарго та ін..

5. зброя геноциду, до якого відносить:

- Те, що може змінити генофонд народу (ядерну, біологічну, хімічну, генно-етнічна, алкоголь, наркотики та ін..).

6. Звичайна зброя фізичного поразки, до якої відносить:

- Ножі, пістолети, гармати, танки, ракети, літаки, кораблі та ін..

Концепція визначає такий порядок застосування засобів забезпечення національної безпеки Росії, при якому для гарантованої здатності і готовності людей, суспільства, держави щодо виявлення, попередження, послаблення, усунення та відображенню небезпек і загроз, які можуть погубити їх, позбавити фундаментальних матеріальних і духовних цінностей, завдати збиток, закрити шлях до подальшого розвитку, вибираються засоби не нижче пріоритету небезпеки і загрози.

Система забезпечення національної безпеки Російської Федерації створюється і розвивається відповідно до Конституції Російської Федерації, федеральними законами, указами і розпорядженнями Президента Російської Федерації, постановами і розпорядженнями Уряду Російської Федерації, федеральними програмами в цій галузі.

Основу системи забезпечення національної безпеки Російської Федерації складають органи, сили та засоби забезпечення національної безпеки, які здійснюють заходи політичного, правового, організаційного, економічного, військового та іншого характеру, спрямовані на забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави.

Повноваження органів і сил забезпечення національної безпеки Російської Федерації, їх склад, принципи і порядок дій визначаються відповідними законодавчими актами Російської Федерації.

У формуванні і реалізації політики забезпечення національної безпеки Російської Федерації беруть участь:

- Президент Російської Федерації - керує в межах своїх конституційних повноважень органами та силами забезпечення національної безпеки Російської Федерації; санкціонує дії щодо забезпечення національної безпеки; відповідно до законодавства Російської Федерації формує, реорганізує і ліквідує підлеглі йому органи і сили забезпечення національної безпеки; виступає з посланнями , зверненнями та директивами з проблем національної безпеки, у своїх щорічних посланнях Федеральним Зборам уточнює окремі положення Концепції національної безпеки Російської Федерації, визначає напрями поточної внутрішньої і зовнішньої політики країни;

- Федеральних Зборів Російської Федерації - на основі Конституції Російської Федерації за поданням Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації формує законодавчу базу в галузі забезпечення національної безпеки Російської Федерації;

- Уряд Російської Федерації - у межах своїх повноважень і з урахуванням сформульованих у щорічних посланнях Президента Російської Федерації Федеральних Зборів пріоритетів у галузі забезпечення національної безпеки Російської Федерації координує діяльність федеральних органів виконавчої влади, а також органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, формує в установленому порядку статті федерального бюджету для реалізації конкретних цільових програм у цій галузі;

- Рада Безпеки Російської Федерації - проводить роботу по попереджувальний виявлення й оцінки загроз національній безпеці Російської Федерації, оперативно готує для Президента Російської Федерації проекти рішень щодо їх запобігання, розробляє пропозиції в галузі забезпечення національної безпеки Російської Федерації, а також пропозиції щодо уточнення окремих положень Концепції національної безпеки Російської Федерації, координує діяльність сил та органів забезпечення національної безпеки, контролює реалізацію федеральними органами виконавчої влади та органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації рішень в цій галузі;

- Федеральні органи виконавчої влади - забезпечують виконання законодавства Російської Федерації, рішень Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації в області національної безпеки Російської Федерації; в межах своєї компетенції розробляють нормативні правові акти в цій області і представляють їх Президентові Російської Федерації та Уряду Російської Федерації;

- Органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації - взаємодіють з федеральними органами виконавчої влади з питань виконання законодавства Російської Федерації, рішень Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації в області національної безпеки Російської Федерації, а також федеральних програм, планів і директив, що видаються Верховним Головнокомандувачем Збройними Силами Російської Федерації, у сфері військової безпеки Російської Федерації; спільно з органами місцевого самоврядування проводять заходи щодо залучення громадян, громадських об'єднань і організацій до надання сприяння у вирішенні проблем національної безпеки відповідно до законодавства Російської Федерації; вносять у федеральні органи виконавчої влади пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення національної безпеки Російської Федерації.


5. КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ВІЙСЬКОВА ДОКТРИНА

Робота над текстами Концепції національної безпеки та Воєнної доктрини велася майже одночасно, що вперше дозволило погодити зміст цих найважливіших документів, що регламентують питання національної, в тому числі й військової безпеки Росії.

5.1 Про деякі положеннях Концепції національної безпеки Росії

Як вже було згадано вище, Концепція національної безпеки Російської Федерації - політичний документ, що визначає основні напрями державної політики в галузі забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави, захищеності країни від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Окремі положення Концепції національної безпеки є базовими для Військової доктрини Росії, яка розвиває їх стосовно до військово-політичної та військово-стратегічної галузі.

Таким чином, Концепція і Військова доктрина Росії утворюють єдину систему поглядів у сфері оборонної політики і військової безпеки держави.

Перший розділ Концепції називається "Росія у світовому співтоваристві".

У цьому розділі представлений аналіз спектру викликів і загроз Росії, аналізуються суперечності, які породжують їх.

У цьому ж розділі дається характеристика складається системи міжнародних відносин, визначено основні тенденції формованого багатополюсного світу.

"При збереженні значення військово-силових аспектів у міжнародних відносинах все більшу роль відіграють економічні, політичні, науково-технічні, екологічні та інформаційні фактори. Росія буде сприяти формуванню ідеології становлення багатополярного світу на цій основі".

"Формування багатополярного світу супроводжується міжнародною конкуренцією, а також прагненням ряду держав посилити свій вплив на світову політику шляхом створення зброї масового знищення, у тому числі ядерного".

Мова йде про що спостерігається в даний час тенденції домінування США у міжнародних відносинах, проектуванні своїх національних інтересів на всі регіони світу.

США прагнуть багато міжнародні проблеми вирішувати одноосібно з використанням військової сили в обхід основоположних норм і принципів міжнародного права. Тим самим підривається ефективність діяльності ООН - основного інституту підтримки миру і безпеки в галузі міжнародних відносин.

Особливо в Концепції звертається увагу на появу спектру нових викликів і загроз. Серед них тероризм, сепаратизм та регіональні внутрішні конфлікти.

Наступний розділ Концепції присвячений формулюванню національних інтересів Росії в сучасному світі. У ньому зазначено, що

"Національні інтереси Росії носять довгостроковий характер і визначають основні цілі на її історичному шляху, формують стратегічні і поточні завдання внутрішньої і зовнішньої політики держави. Вони забезпечуються інститутами державної влади, в тому числі у взаємодії з діючими на основі Конституції і законодавства Російської Федерації громадськими організаціями" .

У міжнародній сфері.

Розвиток рівноправних і взаємовигідних відносин з провідними державами та інтеграційними об'єднаннями світового співтовариства відповідає зовнішньополітичним інтересам Російської Федерації, сприяє зміцненню глобальної та регіональної безпеки.

В оборонній сфері.

Це запобігання військової агресії та забезпечення військової безпеки Росії всією сукупністю наявних у розпорядженні держави сил, засобів і ресурсів.

Необхідною умовою є можливість самостійно вирішувати внутрішні політичні, економічні та соціальні завдання, підтримувати такий рівень життя населення, який би забезпечував національне порозуміння і суспільно-політичну стабільність в країні.

Найцікавішим для військових аналітиків є, на мій погляд, третій розділ Концепції - загрози національній безпеці Російської Федерації.

Вперше в тексті Концепції представлено глибокий аналіз переліку внутрішніх погроз Росії.

У числі основних причин, що визначають появу внутрішніх загроз безпеці країни, названі: стан вітчизняної економіки, соціальна поляризація російського суспільства і загострення міжнаціональних відносин, істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної активності і науково-технічного потенціалу, розбалансування банківської системи, зростання зовнішнього та внутрішнього державного боргу, переважання в експортних поставках паливно-сировинної та енергетичної складових і т.д.

Особливо хочеться звернути увагу на те, що до погроз безпеці Росії віднесені спроби порушення єдності правового простору країни і її територіальної цілісності.

Поява зовнішніх загроз національній безпеці Російської Федерації зумовлено наявністю наступних факторів:

"... Небезпекою ослаблення політичного, економічного та військового впливу Росії в світі;

зміцненням військово-політичних блоків і союзів, перш за все розширенням НАТО на схід;

можливістю появи в безпосередній близькості від російських кордонів іноземних військових баз і військових контингентів;

триваючим розповсюдженням зброї масового знищення та засобів її доставки;

посиленням відцентрових процесів у Співдружності Незалежних Держав;

виникненням та ескалацією конфліктів поблизу державного кордону Російської Федерації і зовнішніх кордонів СНД;

територіальними претензіями до Росії ".

Зазначається:

"Зведений у ранг стратегічної доктрини перехід НАТО до практики силових військових дій без санкції Ради Безпеки ООН загрожує загрозою дестабілізації всієї стратегічної обстановки у світі".

Серйозну небезпеку для Росії становить прагнення ряду країн до домінування у світовому інформаційному просторі.

Центральним і найбільшим за обсягом є розділ присвячений забезпечення національної безпеки Російської Федерації.

До найбільш важливим завданням в галузі забезпечення національної безпеки Російської Федерації віднесені:

(З тексту Концепції національної безпеки Росії).

"Своєчасне виявлення і нейтралізація зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці Російської Федерації;

забезпечення територіальної цілісності Російської Федерації та безпеки прикордонного простору країни;

підйом економіки країни;

забезпечення особистої безпеки громадян Російської Федерації, їх конституційних прав і свобод;

забезпечення рівноправного і взаємовигідного співробітництва Росії, перш за все, з провідними державами світу;

підйом і підтримка на достатньому рівні військового потенціалу держави;

зміцнення режиму нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки ".

З метою вирішення перерахованого переліку завдань у сфері зовнішньої політики держави необхідно виконання наступних заходів:

(З тексту Концепції національної безпеки Росії).

"Проведення активного зовнішньополітичного курсу;

зміцнення ключових механізмів багатостороннього управління світовими політичними та економічними процесами, в першу чергу Ради Безпеки ООН;

забезпечення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку країни, глобальної та регіональної стабільності;

розвиток відносин з державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав згідно з принципами міжнародного права, розвиток відповідають інтересам Росії інтеграційних процесів у рамках Співдружності;

повноправна участь Росії в глобальних і регіональних економічних і політичних структурах;

сприяння врегулюванню конфліктів, включаючи миротворчу діяльність під егідою ООН, ОБСЄ, СНД;

досягнення прогресу у сфері контролю над ядерними озброєннями, підтримання стратегічної стабільності, збереження і зміцнення режиму Договору щодо обмеження систем протиракетної оборони 1972 року;

сприяння створенню зон, вільних від зброї масового знищення ".

В галузі забезпечення військової безпеки Росія буде прагнути:

"... Віддавати перевагу політичним, дипломатичним, економічним та іншим невійськовим засобів. Однак ... Збройні Сили Російської Федерації грають головну роль в забезпеченні військової безпеки Російської Федерації.

Найважливішим завданням Російської Федерації залишається забезпечення стримування в інтересах запобігання як ядерної, так і звичайною великомасштабної або регіональної війни, а також здійснення союзницьких зобов'язань ".

При цьому Росія повинна мати "... ядерними силами, здатними гарантовано забезпечити нанесення заданого збитку будь-якій державі-агресору або коаліції держав у будь-яких умовах обстановки".

Національні інтереси Росії "зумовлюють при відповідних умовах необхідність військової присутності Росії в деяких стратегічно важливих регіонах світу. Готовність Росії виконувати свої зобов'язання, сприяти формуванню стійкого військово-стратегічного балансу сил у регіонах і давати можливість Російської Федерації реагувати на кризову ситуацію в її початковій стадії".

У цілому Російська Федерація розглядає можливість застосування військової сили для забезпечення своєї національної безпеки, виходячи з таких принципів:

"Застосування всіх наявних у розпорядженні Росії сил і засобів, включаючи ядерну зброю, в разі необхідності відсічі збройної агресії, якщо всі інші заходи виходу з кризової ситуації вичерпані або виявилися неефективними".

Застосування військової сили всередині країни допускається:

"У випадках виникнення загрози насильницької зміни конституційного ладу, територіальної цілісності країни, а також життю та здоров'ю громадян".

5.2 Про мотиви створення Військової доктрини Росії

При розробці Військової доктрини реалізовані найсучасніші вимоги, які пред'являються до подібних документів. Вперше не тільки у вітчизняній, а й у світовій практиці проект військово-політичного документа такого масштабу і значення був оприлюднений ще до його остаточного затвердження.

Росія на практиці підтвердила свою прихильність курсу відкритості, зміцнення взаємної довіри, який розглядається як основа будівництва нових міждержавних відносин у пост конфронтаційну епоху.

З самого початку встановлення відносин по лінії Росія-НАТО ми неодноразово пропонували налагодити дієву різнорівневу систему обміну інформацією, обговорення найбільш важливих проблем в області військової політики, військової стратегії, формування військових доктрин. Такі пропозиції робилися на самому високому рівні і могли б втілитися у конструктивну роботу в рамках Постійної спільної Ради і Постійної спільної Військового Комітету Росія-НАТО.

На жаль, належної відповіді з Брюсселя не було. Більше того, НАТО не тільки включило в нову стратегічну концепцію положення, які прямо зачіпають наші національні інтереси і викликають нашу крайню стурбованість, реалізувала їх на практиці, розв'язавши нічим не спровоковану агресію проти суверенної Союзної Республіки Югославії.

У розпал цього самого глибокого і кровопролитного кризи, яку переживала Європа в післявоєнний період, з різних, часто протилежних флангів політичного спектру російського суспільства лунали пропозиції як про повне згортання наших відносин з НАТО, так і про односторонній вихід з режиму ембарго відносно СРЮ, введеного ООН, надання конкретної військової допомоги Белграду і т.д. Однак, засуджуючи агресора, і ведучи безкомпромісну боротьбу з натовцями на політико-дипломатичному рівні, ми не вважали за можливе йти шляхом руйнування усталеної міжнародно-договірної основи сучасного світо устрою. Порушивши відповідні резолюції Ради Безпеки ООН, ми прийняли б правила гри, нав’язуванні сьогодні Заходом світовій спільноті.

Росія ж була і залишається послідовним прихильником основоположних принципів міждержавних відносин, що базуються на пріоритеті міжнародного права, транспарентності, взаємній довірі, повазі суверенітету і територіальної цілісності.

Визначаючи основу нової Воєнної доктрини, розробники не прагнули створювати принципово новий документ, а пішли по шляху уточнення і розширення змісту діючих Основних положень Військової доктрини Російської Федерації 1993 року. При цьому враховувалося, що об'єктивні передумови для розробки якісно нової військової доктрини з ряду об'єктивних причин ще не дозріли.

У геополітичному плані не завершено формування нового світо устрою. Воно проходить у протиборстві двох тенденцій: з одного боку прагнення США до одноосібного світового панування, з іншого - формування багатополярного світу, що базується на рівноправності народів і націй, облік та забезпечення балансу національних інтересів держав, дотримання і реалізації основоположних норм міжнародного права.

З точки зору внутрішньої ситуації, на стадії формування та перевірки знаходяться основоположні принципи державного будівництва, йде становлення нової економічної і соціальної системи країни.

Разом з тим, необхідність серйозних змін у підходах до забезпечення військової безпеки Росії стає все більш очевидною.

По-перше, істотно змінився спектр загроз безпеці Росії. З'явилися загрози, пов'язані з нетрадиційними, якісно новими формами інформаційної, технологічної та економічної експансії, із зростанням міжнародного тероризму.

По-друге, поява якісно нових засобів збройної боротьби призвело до кардинальної зміни характеру воєн і збройних конфліктів.

По-третє, суттєво змінилися економічні та демографічні можливості країни.

Хоча вірогідність розв'язування проти Росії велику війну в найближчій перспективі знизилася, події у Перській затоці, у Югославії, на Північному Кавказі наочно показали, що локальні війни і збройні конфлікти в сучасному світі - об'єктивна реальність.

Тому потрібні нові підходи до військового будівництва.

Суть цих підходів полягає в наступному:

Перше. Забезпечення воєнної безпеки розглядається як загальнодержавна задача, розв'язувана узгодженими зусиллями різних міністерств і відомств, організацій та установ, а також всіма громадянами країни.

У Військовій доктрині вперше детально розкрито принципи та зміст комплексу як невійськових, так і військових заходів щодо забезпечення військової безпеки країни.

Основним завданням у цій галузі є забезпечення можливості адекватного реагування на загрози, які можуть виникнути в XXI столітті, при раціональних витратах на національну оборону.

Друге. Забезпечення військової безпеки Росії неможливо без об'єднання зусиль різних міністерств і відомств у галузі національної безпеки. При цьому військова організація держави розглядається як сукупність трьох основних компонентів: силового (Збройні Сили та інші війська); забезпечує (частина промислового та наукового комплексів країни, виділена для забезпечення завдань військової безпеки); управлінського (органи управління силовим і забезпечує компонентами).

Третє. Детальний розгляд характеру всіх видів військових конфліктів, у які може бути втягнута Росія, дозволило сформулювати завдання Збройних сил, інших військ, військових формувань і органів, уточнити форми їх застосування при відбитті агресії будь-якого масштабу. Ці положення є вихідною точкою для розробки системи статутних документів Збройних Сил та інших військ.

Четверте. Реформування Збройних сил, інших військ, військових формувань і органів в документі найтіснішим чином пов'язані з реформуванням оборонного промислового комплексу.


ВИСНОВОК

Слідуючи духу партнерства, Росія підтверджує в своїй військовій доктрині, що вона віддає перевагу політичним, дипломатичним і іншим невійськовим засобам запобігання, локалізації і нейтралізації загроз на регіональному і глобальному рівнях.

Зрозуміло, застосування військової сили при підтримці стабільності і світу може виявитися необхідним і виправданим у тих випадках, коли всі несилові кошти використані, але не дали належного ефекту. Але і в цих випадках таке застосування повинно здійснюватися тільки в рамках Статуту ООН, на основі і в контексті рішень Ради Безпеки ООН.

Такі основні орієнтири нової військової доктрини Росії. Вона створює базу для спільної, узгодженої практичної роботи всіх гілок, всіх органів державної влади та управління, суспільства і громадян з концентрації сил, коштів і ресурсів на завданнях забезпечення військової безпеки. Військова доктрина, безсумнівно, стане важливим інструментом реалізації та захисту національних інтересів нашої країни, підтримання міжнародної стабільності та загального миру.

Російська Федерація має намір рішуче і твердо гарантувати свою національну безпеку, ґрунтуючись на інтересах народу і керуючись даною Концепцією.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бульба Д.Д. Концепція національної безпеки Росії (проект) / / ІАМЦ Стратегія майбутнього. - 28.12.2004 (редакція 2007 р.).

2. Івашов Л.Г. Про концепцію національної безпеки та Військової доктрини Російської Федерації / / Євразійський вісник. - № 8. - 27.03.06.

3. http://future.fcos.ru/content/blogsection/0/9/

4. http://www.rusidea.ru/?part=67&id=443

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:50:10 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:23:50 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Концепція національної безпеки Росії і сучасного суспільства

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150684)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru