Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Міжнародні міграційно-трудові відносини як об'єкт міжнародно-правового регулювання

Название: Міжнародні міграційно-трудові відносини як об'єкт міжнародно-правового регулювання
Раздел: Рефераты по международным отношениям
Тип: реферат Добавлен 03:53:54 04 апреля 2011 Похожие работы
Просмотров: 633 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

РЕФЕРАТ

Міжнародні міграційно-трудові відносини як об'єкт міжнародно-правового регулювання


Сучасне міжнародне право є дуже об’ємним і складним комплексом історичних, доктринальних, юридичних і практичних положень, що характеризують, регулюють, коментують і в цілому визначають міжнародно-правові відносини у світовому співтоваристві. Ці відносини стають усе більш різноманітними, різнобічними, і це, у свою чергу, розширює та ускладнює міжнародне право [6, с. 3].

Прогресуючий розвиток міжнародних міграційно-трудових відносин, регульованих також міжнародним правом, висуває міжнародне право в число найважливіших координаторів міжнародного життя. В сучасному міжнародному праві склався механізм міжнародно-правового регулювання, покликаний сприяти поліпшенню умов праці, створенню умов для захисту прав трудящих-мігрантів [8, с.32].

У питанні про механізм міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення (надалі МПРТМН) слід зазначити, що дія цього механізму виявляється у впливі держав на свої взаємовідносини за допомогою норм міжнародного права. Це обумовлено тим, що міжнародне право виступає як координатор і правовий регулятор міжнародних міграційно-трудових відносин. Через це такі відносини, які складаються між державами, мають юридично-владний характер, тому що держави, хоча й добровільно, але узгоджено беруть на себе певні обов’язки і за їхнє дотримання несуть відповідальність перед міжнародним співтовариством.

При цьому слід зазначити, що серед факторів, які впливають на відносини між суб’єктами міжнародного права, і насамперед державами, крім факторів юридичного характеру присутні ще й політичні, дипломатичні, ідеологічні, економічні та інші засоби. Система міжнародно-правового регулювання є найбільш організованою, цілісною і глобальною системою координації міждержавних відносин міграційно-трудового характеру. Механізм міжнародно-правового регулювання – це система засобів і способів регулювання і реалізації міжнародних відносин. В якості основних елементів механізму виступають „засоби і способи“, зазвичай розуміються: принципи і норми міжнародного права, міжнародно-правова свідомість і міжнародно-правові відносини. При цьому принципи і норми, як засоби, відіграють роль безпосереднього впливу на процес реалізації їхніх положень, а міжнародно-правова свідомість і міжнародно-правові відносини як способи сприяють успіху цієї реалізації. Зазначений механізм має на меті регулювати міжнародні відносини в рамках міжнародного права. Для найбільш повного досягнення цієї мети паралельно з механізмом і ніби йому в допомогу, як правило, використовуються методи функціонування міжнародного права, за дії яких реалізація міжнародно-правових норм здійснюється більш ефективно [6, с. 79–80].

Основними критеріями для розмежування відносин є предмет регулювання (однорідні суспільні відносини) та метод (сукупність прийомів правового впливу на учасників суспільних відносин, які зумовлені предметом регулювання) [7, с. 375; 8, с. 432; 4, с. 21–22].

У сучасному міжнародному праві існує велика кількість норм, які регулюють міжнародні міграційно-трудові відносини суб’єктів міжнародного права [8, с. 113; 5, с. 4–5]. Об’єм регламентації і якісна своєрідність дозволили виділити міжнародні міграційно-трудові відносини із всієї сукупності міжнародних відносин в окрему групу, яка має свою специфіку [6, с. 3]. Виникнення міжнародних міграційно-трудових відносин зумовлено об’єктивними причинами – розвитком суспільних відносин у сфері міжнародного права. По суті, норми, що регулюють міжнародні міграційно-трудові відносини існують як міжгалузевий функціональний комплексний інститут. Це пов’язано з тим, що одні й ті ж міжнародні міграційно-трудові відносини регулюються різними галузями права. Створення та існування таких інститутів не є штучним, воно зумовлюється об’єктивним розвитком суспільства, необхідністю комплексно регулювати певні види суспільних відносин. Особливо це стосується міжнародних відносин, адже вони відображають постійно зростаючу взаємозалежність держав (у контексті міжнародної трудової міграції – держав імміграції та держав еміграції), що дозволяє в результаті говорити про єдність світу [9, с. 3–6; 9, с. 27–39]. Ця цілісність дає можливість розглядати сучасні міжнародні міграційно-трудові відносини як певну систему правових норм. Поступовий розвиток міжнародних міграційно-трудових відносин спричинив виокремлення предмета, методу, принципів та механізму правового регулювання [6, с. 35; 8, с. 21–29].

Роль міжнародних міграційно-трудових відносин полягає в суттєвій і переважній ролі публічно-правових відносин у нормативній надбудові, що регулює міжнародних ринок праці. Водночас звертає на себе увагу той факт, що саме в цій сфері міжнародне право, а саме “право МОП”, глибоко проникло у внутрішнє право: норми конвенцій МОП так чи інакше стали складовою частиною внутрішньодержавного трудового права, охопивши своїм регулюванням практично всі важливі сторони внутрішніх трудових відносин [3, с. 4; 9, с. 180].

Унаслідок масового характеру будь-яких міграційних процесів (як комплексного явища), у тому числі й трудових (як специфічних за складом і вагомих для економічного та суспільного життя), що перебувають на стадії становлення і вимагають внутрішньодержавного та міжнародно-правового регулювання. Оскільки в результаті міграції робочої сили склався і функціонує міжнародний ринок праці, а не лише національні ринки, який охоплює різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні державні кордони [5, с. 245]. Предметом МПРТМН беззаперечно виступають міжнародні міграційно-трудові відносини, які включають у себе різні види діяльності як на макрорівні, так і на мікрорівні [1, с. 5; 5, с. 12]. Міжнародне економічне право, будучи складною галуззю міжнародного права, також регулює міждержавні відносини економічного характеру шляхом досягнення згоди між зацікавленими учасниками таких відносин (саме учасниками, а не тільки суб’єктами) щодо створення певних міжнародно-правових норм [6, с. 4, 46]. Це є одночасно і об’єктивним, і суб’єктивним процесом, які один без одного не можуть існувати [9, с. 5].

У міжнародних економічних відносинах об’єктивна необхідність регулювання міжнародних суспільних відносин виникає перш за все у відносинах торгових [5]. Отже, ми говоримо про міжнародну торгівлю, яка власне і є основою міжнародних економічних відносин і становить основний інтерес їх учасників, у тому числі держав [8]. Якщо розглядати торгівлю в широкому розумінні, то до неї також слід включити й торгівлю працею. Адже праця, як і її результат, – це товар, однак дуже специфічний[1] . Причому, якщо результат праці, порядок її використання – це завжди приватноправові відносини, то сама праця, процес присвоєння результатів праці – це публічно-правові відносини. Тобто сама праця як складова виробництва суспільно корисного продукту вимагає публічно-правового регулювання, як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівнях, унаслідок взаємозалежності, взаємообумовленості та взаємозв’язку багатьох процесів у світі (особливо економічного та екологічного характеру). Власне такі відносини і будуть об’єктом правового регулювання. Однак у будь-якому разі праця має перш за все економічний зміст і економічні наслідки.

В основі міжнародної трудової міграції лежить суб’єктивна необхідність продати товар (працю) внаслідок відсутності в державі резидентності попиту або “належного ставлення (оцінювання)”, абочерез те, що такий товар доцільніше або вигідніше реалізовувати на інших ринках, де він коштує дорожче. Отже, предметом міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення виступає міжнародний ринок праці, на якому здатність трудящих-мігрантів до праці є товаром.

Друга складова -- міжнародна трудова міграція як поняття відображає два взаємопов’язані між собою процеси економічного (трудового) та міграційного характеру (імміграційні та еміграційні). На взаємозв’язок зазначених процесів вказує, зокрема, процес рееміграції, тобто повернення робочої сили в державу еміграції [9]. Міжнародна міграція робочої сили спричиняється факторами внутрішнього економічного розвитку окремої держави, а також станом міжнародної економіки, економічних взаємозв’язків між державами та позиції та ролі держави в регулюванні даних процесів тощо.

У певні періоди та етапи історії розвитку трудових міграційних процесів факторами впливу можуть виступати: військово-політичні, політичні (нестабільність, військові та політичні перевороти), територіальні, демографічні, етнічні, релігійні, соціальні, економічні (у тому числі ресурсні, фінансові рівні розвитку тощо), природо-ресурсні, науково-технічні, природничі, екологічні, кліматичні та інші соціальні умови (захищеність, зайнятість, рівень доходів) у будь-якому поєднанні, взаємозв’язку, впливі, обумовленості, значущості та послідовності.

Особливо характерні переселення в пошуках роботи, що обумовлені економічною нестабільністю та безробіттям [7, с. 182]. При класифікації форм велике значення має причина (мотиви) міграції , і залежно від цього її суб’єктів поділяють на: економічних та неекономічних (біженців) з багатьма підвидами (залежно від причин, про які йшлося вище). Традиційно основною причиною міграції є економічний фактор, пов’язаний з масштабами, темпами та структурою накопичення капіталу [5, с. 67]. Міжнародна трудова міграція – це форма руху надлишкового населення з одного центру накопичення ресурсу в інший. У цьому й полягає суть економічної природи трудової міграції та регуляторна роль у даному процесі держав.

Крім економічних причин, міжнародна трудова міграція має економічні наслідки (позитивні та негативні), зокрема економічний ефект як для держави-імпортера, так і для держави-експортера трудової сили. Наприклад, грошові перекази трудових мігрантів вивели Україну на шосте місце в світі за сумою отриманих коштів – 8,4 млрд дол. США, що стає особливо актуальним у часи світової фінансової кризи [5, с. 20–24]. Характерно, що на міжнародному ринку праці держави далекі від політики лібералізації, за винятком спрощень у рамках інтеграційних економічних об’єднань. Транскордонний рух робочої сили породжує наприклад, проблему зайнятості, фінансового навантаження для приймаючої держави (матеріальна підтримка, депортація тощо). У результаті в більшості розвинених країн склалося або складається досить жорстке державне регулювання трудової міграції.

Звідси, власне, і випливає полісистемність та комплексність відносин, пов’язаних із міжнародною трудовою міграцією, – з одного боку ці відносини мають публічний характер, а другого – приватний [9, с. 22]. З метою міжнародно-правового регулювання різних аспектів трудової міграції держава укладає двосторонні або багатосторонні угоди. У сфері міжнародно-правового регулювання міжнародного ринку праці співвідношення між конвенційним та звичаєвим регулюванням безперечно складається за суттєвого пріоритету конвенційного методу регулювання. Роль публічних „операторів“ на міжнародному ринку переважає над роллю приватних „операторів“ [9, с. 175].

Незважаючи на це, в основі правового регулювання знаходяться норми міжнародного публічно-правового характеру. Це випливає як із предмета, так і з методів правового регулювання [4, с. 20–22]. Більше того, для міжнародно-правового регулювання трудової міграціїпритаманна ціла система принципів правового регулювання .

Відносини, що виникають у зв’язку з міжнародною трудовою міграцією, мають системний (комплексний) характер, тобто перебувають у системі, яка з формальної точки зору передбачає наявність складу елементів, специфічну взаємодію між ними, структуру та оточення [1, с. 168]. Причому поняття „оточення“ має два аспекти – зовнішній та внутрішній. Внутрішній аспект – це сукупність специфічних внутрішньодержавних (національних) умов, які характерні для функціонування міжнародних міграційно-трудових відносин у кожній країні. Зовнішній аспект – сукупність суспільних відносин економічного, а саме трудового, характеру, які мають стосунок до міжнародної трудової міграції, участі та ролі в них держави.

Якщо ж розглядати ці поняття з точки зору теорії міжнародного права [3, с. 9], то як уже зазначалося, елементи та взаємодію між ними можна віднести до предмета МПРТМН – міжнародного ринку праці, на якому здатність трудящих-мігрантів до праці є товаром, а оточення можна віднести до форми, тобто до норм, які регулюють елементи та їх взаємодію. МПРТМН має свої системні межі, що зумовлені специфічним предметом, – суспільними відносинами міграційно-трудового характеру, які виникають у зв’язку із транскордонним переміщенням трудової сили (трудових ресурсів), і у свою чергу зумовлюють функціональний характер, адже такі межі (рамки), по суті, є „прикордонними“ нормами – нормами і міжнародного міграційного права, і міжнародного трудового права, і міжнародного приватного права, і міжнародного економічного права.

МПРТМН у сучасний момент являє собою рухомий механізм у період становлення, який включає в себе міжнародно-правові норми (джерела) універсального, регіонального походження, що мають лише рамковий характер, а безпосередніми регуляторами є держави з їх національними позиціями (концепціями, стратегіями, законодавством тощо).

Для того щоб чіткіше визначити зміст МПРТМН необхідно проаналізувати власне об’єкт, на регулювання якого і спрямована сукупність норм такого регулювання. Основним елементом об’єкта є трудящий-мігрант, який виступає в той же час суб’єктом зовнішньої міграції. Трудящий-мігрант, виходячи за межі своєї правової системи, стає суб’єктом відносин зовнішньої (міжнародної) міграції і одночасно об’єктом міжнародно-правового регулювання в плані забезпечення і захисту його прав та прав членів його сім’ї .

До суб’єктів зовнішньої міграції відносять осіб, що від’їжджають з однієї держави та в’їжджають до іншої. Необхідно відрізняти імміграцію, тобто в’їзд працездатного населення в країну, та еміграцію, тобто виїзд працездатного населення з країни, різниця між якими утворює міграційне сальдо. Міжнародна трудова міграція – це транснаціональне переміщення самої праці, переселення працездатного населення з однієї країни до іншої з метою отримання роботи. Таких мігрантів називають суб’єктами зовнішньої трудової міграції [9, с. 172].

Існує кілька класифікацій міжнародних мігрантів як категорії зовнішніх мігрантів [6, с. 16–18]. Однак усі класифікації мають певні вади, оскільки поняття „суб’єкти“ міжнародних трудових міграційних відносин у різних джерелах та видах, формах і категоріях, доводить їх (класифікацій) неоднозначність та недосконалість, що спостерігається навіть у версії МОП, тим більше, що вони в жодному з джерел не розглядаються як об’єкт правового регулювання [4, с. 67–70]. У першу чергу необхідно звернути увагу на класифікації всіх існуючих зовнішніх мігрантів, що допоможе з’ясувати місце в них трудящих-мігрантів та визначити правовий статус останніх. Основними класифікаційними ознаками в даній сфері можуть бути цілі та завдання перебування мігрантів на території держави.

Одним із найпроблемніших питань сучасної міжнародної доктрини є вирішення юридичного та практичного завдання щодо розмежування двох основних категорій суб’єктів міграційних процесів, а саме: економічних (трудових) і політичних (біженців) мігрантів [9, с. 6; 5, с. 3-5].

Термін “економічні мігранти” використовується переважно для характеристики мігрантів, більшість з яких залучається на тимчасовій основі, але деяким із них може надаватися право довготривалого проживання, якщо мігрант інвестує певну (мінімальну) кількість коштів в економіку приймаючої країни чи організує різні підприємства (суб’єкти господарської діяльності), що дозволяє працевлаштувати певну кількість працівників цієї країни [6, с. 12]. Термін „Мігрант у ділових цілях“ використовується для визначення тимчасової економічної міграції. Термін „іммігруючі інвестори“ використовується для визначення категорій іноземних працедавців, що організували свою справу в країні прибування трудящих-мігрантів, чи іноземців, які здійснюють у державі значне капіталовкладення іншого типу замість права довгострокового проживання.

Будучи частиною механізму міжнародно-правового регулювання, регулювання міжнародних міграційно-трудових відносин у свою чергу користується методами міжнародного права [6, с. 80]. У МПРТМН активно застосовуються методи договірного (двостороннього та багатостороннього; регіонального, субрегіонального та універсального) регулювання. При цьому в рамках інтеграційних об’єднань (регіонального регулювання) спостерігається тенденція до заміщення багатостороннього регулювання методом наднаціонального регулювання, зокрема в рамках ЄС.

Розглядаючи, таким чином, методи, слід зазначити, що в основі методології міжнародного економічного права лежать два методи – імперативний і диспозитивний . Імперативний метод майже не застосовується, оскільки в основі виникнення міжнародно-правової норми лежать домовленість суб’єктів, що притаманна диспозитивного методу [4, с. 21]. Однак уже саме положення про те, що норми в міжнародному праві виникають виключно через домовленість – це приклад застосування імперативного методу. Ще Х. Тріпель зазначав, що спільна воля стоїть над волею окремої держави, є волею наддержавною і є джерелом обов’язкових для держав норм права [3, с. 32].

Передумови створення імперативного регулювання було закладено Статутом ООН. Імперативному регулюванню мають піддаватися відносини, які виникають у зв’язку з реалізацією та захистом загальносвітового інтересу (ergo omnes). Наявність такого явища, як ergo omnes, підкріплена Міжнародним Судом ООН у консультативному рішенні щодо Східного Тимору (Португалія проти Австралії) від 30.06.1995 [3]. Завдяки імперативному методу формується таке об’єктивне явище, як міжнародний публічний порядок, і основне завдання методу – підтримувати існуючий правопорядок у будь-якій сфері [6, с. 67]. Поширення на трудящих-мігрантів правил із захисту своїх трудящих, рівноправність громадян держави та іноземців щодо відшкодування трудящим при нещасних випадках, право всіх людей, незалежно від раси, віри чи статі на забезпечення свого матеріального стану та духовного розвитку в умовах свободи, економічної стабільності та рівних можливостей та інші положення є, по суті, відображенням застосування імперативного методу регулювання.

Окрім двох основних методів, у міжнародному міграційно-трудовому регулюванні використовуються й інші методи міжнародного права. Зупинимося на деяких із них.

Політико-правовий метод [4, с. 166], коли йдеться про політичні методи в міжнародних міграційно-трудових відносинах. Особливо це стосується принципів міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення, наприклад принцип співробітництва, де обов’язково разом із правовими елементами існують політичні. (Наприклад, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грузії про взаємне працевлаштування і соціальний захист громадян України та Грузії [2]), Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян [6] та ін.).

Морально-правовий метод [4, с. 165] передбачає, що для збільшення ефективності міжнародно-правового регулювання міжнародних трудових (міграційних) процесів слід говорити про мобілізацію моральних засобів для сумлінного виконання взятих на себе зобов’язань, одним з основних серед яких є дотримання положення про однакове ставлення до трудових мігрантів: національних і іноземних та іноземних між собою. Ідейно-правовий метод – це вплив на міжнародні відносини, які виникають у зв’язку з міжнародною трудовою міграцією шляхом створення впевненості в необхідності реалізації норм міжнародного права [3, с. 60].

Організаційно-правовий метод полягає у здійсненні організаційних заходів для прийняття та виконання міжнародно-правових норм у сфері міжнародних трудових міграційних відносин. Цей метод регулювання відносин у сфері трудової міграції посідає особливе місце, адже він має два аспекти: національний і міжнародний. При чому зі збільшенням ролі міжнародного права зростає значення саме національного аспекту [8, с. 60]. Із розвитком і ускладненням МПРТМН усе більша кількість державних органів бере участь у проектуванні міжнародно-правових норм, а також в їх реалізації. Наприклад, Меморандум Мінпраці України і Мінпраці Польщі про співробітництво в галузі розвитку системи інспекції праці на 2004–2007 рр. від 24.06.2004 [5], або Договір між Міністром праці України і Міністром праці та соціальної політики Республіки Польща про співробітництво в галузі праці та соціальної політики від 16.02.1994 [13].Міжнародний аспект цього методу виявляється у формі міжнародної взаємодії суб’єктів щодо створення та реалізації міжнародних норм [15, с. 117], які регулюють питання міжнародної трудової міграції. Сюди можна віднести також і співробітництво держав у рамках спеціалізованих міжнародних організацій МОП [3] та МОМ . Адже одна з основних функцій міжнародних організацій – це сприяння створенню та реалізації норм міжнародного права. Як приклад документа, прийнятого саме завдяки цьому методу, можна назвати Рекомендацію МОП № 19 „Про надання Міжнародному бюро праці статистичних та інших даних, які стосуються еміграції, імміграції, а також репатріації та транзиту емігрантів“.

Як і будь-яка система правових норм МПРТМНспрямоване на регулювання певних видів суспільних відносин, тобто виконує певні функції . Роль (функція) міжнародних міграційно-трудових норм як системи принципів і норм – це реакція на вплив оточення, спрямована на збереження певного типу взаємозв’язків між елементами системи (нормами). Від стабільності цих взаємозв’язків залежить стабільність існування та розвиток усієї системи міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення.

З точки зору теорії міжнародного права, до основних функцій права належать: регулююча, стабілізуюча, координаційна, контрольна та охоронна .

Основна функція – регулююча . Система правових норм має регулювати відносини міжнародної трудової міграції максимально комплексно та ефективно, чітко визначаючи механізми взаємодії держав у сфері міжнародно-правового регулювання трудових відносин з елементами міграційного процесу. Пов’язаною з регулюючою, є стабілізуюча функція МПРТМН, яка закріплює відносини, що склалися між державами з приводу міжнародних зобов’язань, які виникають у даній сфері. Зі стабілізуючою функцією межує координаційна , яка відображається у загальноприйнятих стандартах поведінки держав, наприклад стандарти щодо порядку захисту прав трудящих-мігрантів та прав членів їхніх сімей. Регулюючи та координуючи, держави мають забезпечувати прийняття норм, які зобов’язують держави дотримуватися міжнародних норм рамкового характеру щодо міжнародних трудових мігрантів. Однак для повної реалізації цієї функції міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення необхідно створити дієві механізми контролю за дотриманням договорів у сфері міжнародної трудової міграції. Охоронна функція МПРТМН має на меті захищати держави та їхні інтереси, в тому числі прав своїх громадян на працю за кордоном та іноземних на своїй території, а також вирішувати інші питання адміністративного, судового та іншого характеру. Охоронна функція спрямована на захист інтересів держави, в тому числі через захист державою своїх громадян і забезпечення реалізації прав громадян на працю, як усередині держави, так і за її межами, що відповідає принципам міжнародного права: співробітництва та захисту прав людини.

Зміст правового регулювання відносин залежить від суб’єктного складу цих відносин. Доктрина міжнародного права неоднозначно визначає приналежність учасників міжнародних відносин до суб’єктів міжнародного права, починаючи від концепції держави як єдиного суб’єкта міжнародного права і закінчуючи більш широким колом суб’єктів, що включають у себе як класичних суб’єктів міжнародного права, так і юридичних та фізичних осіб. Критерієм для розмежування учасників-суб’єктів і просто учасників виступає наявність міжнародної правосуб’єктності – сукупності право- та дієздатності. Основним елементом цієї правосуб’єктності виступає можливість своїми діями набувати для себе прав та обов’язків, а не просто користуватися правами, які надаються в результаті діяльності інших суб’єктів.

Єдине, в чому сходяться всі автори, це те, що держава є основним суб’єктом міжнародно-правових відносин публічного характеру в будь-якій сфері, оскільки володіє найбільшим обсягом правосуб’єктності. Хоча, маючи рівну правосуб’єктність, держави внаслідок об’єктивних причин мають різні можливості її реалізації, тобто об’єктивна правосуб’єктність збігається, а суб’єктивна правосуб’єктність є абсолютно різною. Принцип рівності держав у сфері правового регулювання міжнародних міграційних (трудових) потоків може бути дотриманий mutatіs mutandis: існує розмежування держав на держав-імпортерів, держав-експортерів та держав-посередників з відповідним набором прав і обов’язків, що знаходить своє відображення в міжнародних договорах (наприклад, Угоді між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18 червня 2007р., ратифіковано Україною 15.01.2008 [2]).

Забезпечення та захист прав людини, зокрема зовнішніх мігрантів, входить до виключної компетенції держав [3]. Для визначення правового статусу необхідно звернути увагу на правовий режим держави щодо трудящих-мігрантів та сукупність методів впливу в цій сфері. Для вирішення питань загального характеру держави, об’єднуючись (міжнародне договірне співробітництва та створення міжнародних організацій), беруть на себе зобов’язання діяти відповідно до взятих на себе обов’язків. Крім того, держави-учасниці міжнародних договорів у випадку, якщо в межах їх території знаходяться трудящі-мігранти та члени їх сімей, що не мають постійного статусу, повинні застосовувати належні заходи, спрямовані на впорядкування положення таких осіб у відповідності до національного законодавства та двосторонніх чи багатосторонніх угод [1, с. 53]. „Ніхто не заважає державам піддавати міжнародно-правовому регулюванню ці питання та брати на себе відповідні зобов’язання“ [8, с. 125–128]. Тому міжнародно-правовий захист трудящих-мігрантів здійснюється засобами регулювання відносин на міждержавному (міжнародному) та національному (внутрішньодержавному) рівнях у сфері забезпечення економічних, соціальних, культурних, політичних та особистих прав трудящих-мігрантів. Це регулювання здійснюється головним чином шляхом укладання різних видів міжнародних (міждержавних) договорів та здійснення контролю за їх виконанням.

Окремою ознакою механізму МПРТМН є система певних принципів і норм (джерел) [1, с. 55–66]. Що стосується загальної характеристики джерельної бази МПРТМН, то її умовно можна поділити залежно від:

– простору дії – на три рівні: міжнародний (всесвітній), регіональний та національний (внутрішньодержавний);

– походження нормативного акта – на три різновиди: універсальний, регіональний, у тому числі субрегіональний;

– кількості учасників (стосується лише міжнародних документів (універсальних та регіональних): на двосторонні та багатосторонні.

Будучи основним суб’єктом МПРТМН, держави в умовах глобалізації не можуть ефективно здійснювати правове регулювання без участі міжнародних інституцій [1, с. 66–77]. Перша категорія міжнародних інституцій – це міжнародні міждержавні організації та їхні органи. Перш за все йдеться про ООН (Діалог на вищому рівні щодо міграції та розвитку ГА ООН [5, с. 63]) та організації системи ООН – МОП [222], Світовий Банк (Дослідження в рамках економічних перспектив – економічні наслідки міграційних процесів), МОМ [5]. Деякі аспекти міжнародної міграції розглядаються в ході діяльності РЄ (в аспекті регіонального забезпечення захисту прав людини), ОБСЄ (спільно з МОМ та МОП розробила Довідник щодо встановлення Ефективної політики міграції робочої сили в державах походження та призначення [8]) та ряду інших інституцій. Детальніше про діяльність цих організацій мова піде в Розділі 2 дисертації.

Говорячи про суб’єктний склад МПРТМН,не можна оминути питання правосуб’єктності міжнародних неурядових організацій (non-governmentаlorgаnizаtions) [16, с. 68]. Міжнародні неурядові організації, не будучи “повноцінними” суб’єктами міжнародного права, значною мірою впливають (переважно за рахунок неправових методів) на формування правових стандартів у сфері захисту прав людини, в тому числі й плані міжнародно-правового регулювання захисту прав трудових мігрантів. Саме тому в рамках Седеркопінгського процесу [3] (Процес прикордонного співробітництва) було проведено низку зустрічей за участю неурядових організацій.

Отже, механізм МПРТМН має власні структурні елементи: зміст, об’єкт і предмет регулювання, суб’єктний склад, методи та функції, принципи та норми (джерела) [17, с. 21].

Виходячи з вищезазначеного МПРТМН – це функціональний механізм (система способів та методів) міжнародного права, що являє собою систему міжнародно-правових норм та принципів, які знаходяться в стадії формування, спрямовані на регулювання міждержавних відносин міграційно-трудового характеру зі специфічним об’єктом регулювання, який виникає у зв’язку з міграційним (постійним і масовим) переміщенням робочої сили з однієї національної юрисдикції в іншу та захистом прав трудових мігрантів.

міжнародний право трудовий міграція

Література

1. Лукашук, И.И. Международное право : элементарный курс [Текст] / И.И. Лукашук, Г.Г. Шинкарецкая. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2004. – 224 с.

2. Малиновська, О. Розширення ЄС і зони чинності Шенгенської угоди та міграційні процеси в Україні [Текст] / О. Малиновська // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – 2003. – № 1. – С. 475–483.

3. Малиновська, О.А. Формування спільної міграційної політики Європейського Союзу [Текст] / О.А. Малиновська // Стратегічна панорама. – 2006. – № 2. – C. 142–151.

4. Мальський, Олег Маркіянович. Міжнародне торговельне право [Текст] : навч. посіб. / О. М. Мальський, А. М. Ягольник. – К. : Знання, 2005. – 596 с.

5. Международное торговое право: некоторые вопросы теории и практики [Текст] : cб. статей / под ред. В. И. Лисовского. – М.: Международные отношения, 1979. – 272 c.

6. Международные экономические отношения [Текст] : учеб. / А. И. Евдокимов. – М. : Проспект, 2003. – 548 с.

7. Международные экономические отношения [Текст] : учеб. / ред. Н. Н. Ливенцев. –М. : МГИМО : РОССПЭН, 2001. – 512 с.

8. Метелев, Сергей Ефимович. Международная трудовая миграция в условиях глобализации и нелегальная миграция в России [Текст] : моногр. / С. Е. Метелев. – М. : Изд-во РГТЭУ. – 2006. – 267 с.

9. Метелев, Сергей Ефимович. Международная трудовая миграция и развитие российской экономики [Текст] : моногр. / С. Е. Метелев. – М. : ЮНИТИ: Закон и право. – 2006. – 271 с.

10. Методология исследования теоретических проблем международного права [Текст] / [Д. И. Фельдман, Г. И. Курдюков, Л. Х. Мингазов и др.]; науч. ред. Ю. Я. Баскин. – Казань : Изд-во Казан. ун-та. – 1986. – 136 с.

11. Мигранты шлют миллиарды [Текст ] // Дело. – 2007. – 23 окт. (№ 176). – С. 20–24.

12. Миграция рабочей силы как вид внешнеэкономической деятельности [Текст ] // Бюллетень иностранной коммерческой литературы. – 1999. – № 107. – С. 4–5.

13. Міграційні процеси в сучасному світі : світовий, регіональний та національний виміри [Текст] : понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика: енцикл. / ред. Ю. І. Римаренко. – К. : Довiра, 1998. – 912 с.

14. Міжнародне приватне право [Текст] / відп. ред. А. Довгерт. – К. : Port Royal, 2000 – Т. 2 : Двосторонні міжнародні економічні договори України / ред. А. Довгерт. – 1312 с

15. Міжнародно-правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками (теоретико-методологічний аналіз) [Текст] / відп. ред. Ю. І. Римаренко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 532 с.

16. Мозоль, А. Характеристика і аналіз міграційного законодавства та міграційних процесів в Україні [Текст] : [Регулювання міграційних процесів у галузях публічного права – конституційного і адміністративного] / А. Мозоль; Національна академія внутрішніх справ України // Право України. – 2001. – № 4. – С. 118–122. – (Становлення законодавчих систем України).

17. Морозов, Григорий Иосифович. Международные организации. Некоторые вопросы теории [Текст] / Г. И. Морозов ; Ин-т мировой экон. и междунар. отношений АН СССР. – 2-е изд., доп. – М. : Мысль, 1974. – 332 с.

18. Москвин, Л. Миграционные процессы в СНГ : тенденции развития, проблемы, перспективы [Текст] / Л. Москвин, О. Потемкина // Социально-политический журнал. – 1995. – № 1. – С. 34–36.

19. Мосьондз, Сергій Олександрович. Адміністративно–правові основи державної міграційної політики в Україні [Текст] : навч. посіб. / С. О. Мосьондз; Університет економіки і права «КРОК». – К. : Магістр-ХХІ сторіччя, 2005. – 208 с. – Бібліогр.: с. 203–206.

20. Надьон, О. Міжнародна жіноча міграція: соціальний та правовий аспекти [Текст] / О. Надьон // Право України. – 2004. – № 3. – С. 29–33.

21. Население и глобализация [Текст] : моногр. / ред. Н. М. Римашевская. – 2-е изд. – М. : Наука, 2004. – 322 с.

22. Національний тристоронній семінар «Політика у галузі трудової міграції, нормативно–правова база та її застосування з метою запобігання торгівлі жінками в Україні» [Текст] : матеріали Нац. тристороннього семінару, 15–17 берез. 2004 р., м. Київ. – К., 2004. – 173 с.


[1] Хоча Філадельфійська декларація і стверджує, що праця не є товаром, але це більше схоже на політичну декларацію, ніж на реальне відображення економічної суті явища. Існує навіть таке явище, як міжнародний ринок праці, який власне і визначає особливості міграційний трудових процесів у світі.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:48:27 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:22:57 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Міжнародні міграційно-трудові відносини як об'єкт міжнародно-правового регулювання

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151075)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru