Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012

Название: Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012
Раздел: Рефераты по маркетингу
Тип: дипломная работа Добавлен 13:15:18 20 марта 2011 Похожие работы
Просмотров: 1069 Комментариев: 3 Оценило: 1 человек Средний балл: 2 Оценка: неизвестно     Скачать

Дипломна робота

Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012


Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи інвестування

1.1 Необхідність залучення, види , форми і структура іноземних інвестицій.

1.2 Створення сприятливого інвестиційного клімату напередодні Чемпіонату Європи з футболу.

1.3 Бізнес-план інвестиційного проекту, суть, методологія розробки.

2. Аналіз ринку надання готельних послуг у м. Львові

2.1 Мережа готелів міста Львова та перспективи конкуренції в умовах підготовки до чемпіонату Європи

2.2 Аналіз присутності іноземних готельних мереж в Україні

3. Бізнес-план створення готельного-ресторанного комплексу в м. Львові

3.1 Опис проекту, оцінка його конкурентоздатності

3.2 Витратна частина проекту

3.3 Прибутковість проекту та оцінка ризиків

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Напередодні організації проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 році виникає гостра потреба в розвитку інфраструктури міст України, в тому числі і Львова. Необхідно перш за все збудувати нові дороги та провести ремонт та розширення діючих, реконструювати та збільшити потужність аеропортів, побудувати нові стадіони та нові комфортабельні готелі.

На будівництво нових готелів та реконструкцію старих необхідно інвестувати мільярди євро, яких в державному бюджеті України та вітчизняних інвесторів просто немає. Їх в повному обсязі спроможні надати тільки закордонні інвестори, тому тема дипломної роботи є дуже актуальною.

Предметом дослідження є інвестиції: їх економічний зміст та шляхи залучення, механізми та порядок інвестування, контролю за його впровадженням та дотриманням інвестиційних проектів.

Метою дипломною роботи є шляхом складання бізнес-плану інвестиційного проекту створення в м. Львові готельно-ресторанного комплексу за допомогою залучення іноземних інвестицій.

Виходячи з мети дипломної роботи поставлено такі завдання:

1. Вивчити методологію створення інвестиційного бізнес-плану.

2. Вивчити та проаналізувати ринок готельних послуг м. Львова, визначити основні напряму розвитку пропозиції готельних закладів.

3. Проаналізувати присутність іноземних операторів готельного бізнесу на рику України та Львова.

4. Розробити фінансовий та виробничій плани готельного комплексу.

5. Визначити та провести оцінку ризиків інвестування в готельно-ресторанний комплекс в м. Львові, вказати можливі шляхи їх попередження та подолання.

В дослідженні використовувалися метод наукового аналізу (під час вивчення ринку туристичних послуг) та синтезу (під час вибору оптимальної ринкової ніші та цільових споживачів послуг готелю). Також в дипломній роботі використаний метод узагальнення.

Основним джерелом матеріал для дослідження послужили засоби масової інформації: газетні та журнальні статті, вітчизняна методична література та рекламні матеріали.

інвестиція іноземний чемпіонат готельний бізнес план


Розділ 1. Теоретичні основи інвестування

1.1 Необхідність залучення, види, форми і структура іноземних інвестицій

Розвиток і посилення ефективності господарювання виробничих підприємств України значною мірою залежить від загально державного інвестиційного потенціалу , який формується з рахунок різних фінансових джерел , у тім числі іноземних інвестицій .За кризового стану більшості вітчизняних підприємств та організацій , за браком власних інвестиційних ресурсів та інтенсивною інтернаціоналізацією виробничо-господарських систем об’єктивно необхідним стає все ширше залучення іноземних інвестицій. Останні використовуються для фінансової підтримки вітчизняних товаровиробників та інших суб’єктів господарювання , запровадження нових технологій , нарощування експортного потенціалу , структурної перебудови економіки.

Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора , його мети та ступеня ризику , на який він готовий .Основними типами прямих іноземних інвестицій зазвичай бувають : а) створення спільних підприємств; б) започаткування діяльності дочірніх підприємств; в) укладання ліцензійних угод з вітчизняними фірмами; г) придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизняних фірм-емітентів;

д) купівля контрольних пакетів акцій у підприємств , що їх випускають і реалізують .

Спільні підприємства створюються та управляються спільно іноземними інвестиціями й місцевими парламентами. У ролі останніх виступають найчастіше приватні фірми ,але такими можуть інколи бути й державні підприємства . Кілька іноземних інвестицій з різних країн можуть створити спільне підприємство в третій країні з метою зменшення стартових інвестиційних витрат. Спільні підприємства дають змогу зарубіжним інвесторам мати більшу нішу на місцевому ринку з меншим підприємницьким ризиком, ніж за прямої купівлі місцевої фірми на аукціоні або створення дочірнього підприємства.

Створення власних дочірніх підприємств як варіант вкладення капіталу є найбільш ризикованим і зв’язаним із найбільшими зобов’язаннями з боку іноземного інвестора. Такий варіант, як право, застосовується в країні, на ринках котрої можна досягнути найбільшого потенціалу для отримання прибутку ( доходу ).

Ліцензійну угоду місцева фірма укладає здебільшого з відповідною транснаціональною корпорацією .

Відповідно до ліцензійної угоди остання передає право на використання нової технології місцевій фірмі , яка стає відповідальною за маркетинг і виробництво певного товару . Така угода дає іноземному партнеру можливість виходити на ринок з мінімальним підприємницьким ризиком . Крім того , іноземні інвестори можуть придбати акції місцевої фірми , з якою укладено ліцензійну угоду .

Придбання неконтрольних пакетів акцій місцевих фірм здійснюється іноземним інвестором через пряму купівлю на місцевому фондовому ринку . Оскільки іноземні партнери внаслідок придбання такої кількості акцій не набувають права контролювати діяльність місцевої фірми , то такі інвестиції заведено називати , як ми вже зазначали , портфельними ( пасивними ).

Таким способом інвестування використовується переважно в процесі приватизації місцевих підприємств або обміну боргів приватних чи державних суб’єктів господарювання на їхні акції .

Контрольні пакети акцій місцевих фірм іноземні інвестори можуть придбати різними способами ( прямою купівлею , у процесі приватизації , обміну боргів на акції тощо ). Цей варіант інвестування вітчизняних фірм ( підприємств , організацій ) надає право контролювання їхньої діяльності . Водночас він передбачає більшість зобов’язань іноземного інвестора і триваліший час для одержання очікуваних прибутків . Проте така форма інвестування забезпечує значні вигоди місцевим підприємства : прискорює оновлення номенклатури продукції , що виробляється , допомагає покривати борги за комунальні послуги тощо .

Дуже важливим для іноземних інвесторів є встановлення ступеня привабливості інвестування в місцевій фірмі . Потенційні іноземні інвестори , коли приймають рішення про доцільність інвестицій у тій чи тій країні , звертають увагу на наявність достатніх ознак привабливості інвестування . До таких ознак належать :

1. характеристика місцевого ринку ;

2. доступність ринку з погляду сприятливого законодавчого середовища;

3. наявність у достатній кількості кваліфікованої робочої сили , її реальна вартість і продуктивність ;

4. ступінь валютного ризику ;

5. можливість репатріації капіталу ;

6. стан захисту інтелектуальної власності ( ця ознака є пріоритетною , особливо для динамічних галузей - виробництва комп’ютерів );

7. торгова політика , яка істотно впливає на вартість і масштаби експорту та імпорту певної продукції ;

8. міра державного регулювання економіки , що є важливим для захисту інтересів вибірників і споживачів , а також для сприяння припливу іноземних інвестицій ;

9. наявність або можливість запровадження податкових та інших пільг , що стимулюють активне залучення іноземних інвестицій ;

Види іноземних інвестицій :

1) будь-які види цінних паперів , корпоративних прав у конвертованій валюті ;

2) будь-яке рухоме і нерухоме майно та майнові права ;

3) валюта України ;

4) іноземна валюта ;

5) Грошові вимоги та вимоги виконання договірних зобов’язань , що гарантовані відповідними банками , у конвертованій валюті ;

6) Права інтелектуальної власності , вартість яких у конвертованій валюті відповідно підтверджено ;

7) Право на здійснення господарської діяльності;

8) Інші цінності ;

Форми іноземних інвестицій :

1) Придбання прав на використання природних ресурсів і на користування землею ;

2) Придбання інших майнових прав ;

3) Інші форми за договорами з вітчизняними підприємцями ;

4) Придбання нерухомого чи рухомого майна , або окремих видів цінних паперів ;

5) Створення підприємств , що повністю належать іноземним інвесторам , або придбання у власність діючих підприємств повністю ;

6) Пайова участь у спільних підприємствах , або придбання частки діючих підприємств ;

7) Політична стабільність , яка в кінцевому підсумку є найважливішою ознакою для прийняття рішення про доцільність інвестування , оскільки зарубіжні інвестори просто не будуть ризикувати своїми капіталами в нестабільному політичному середовищі ;

8) Сприятливий економічний клімат , підтримування низького й передбачуваного рівня інфляції ;

9) Достатній розвиток інфраструктури виробництва та ринку , наявність або можливість створення зон вільної торгівлі .

За останні кілька років помітно змінилася галузева структура іноземних інвестицій в Україну . Якщо 1994 р. їхня питома вага у виробничих галузях становила 92,9% загального обсягу, то 1999 р. - приблизно 80% . При цьому в промисловості України вини знизилась з 52,5 до 35% . У 3 рази скоротилися іноземні інвестиції в чорну та кольорову металургію ( з 7,5 до 2,5% ); у 2,5 рази - у легку промисловість ( з 5,6 до 2,2% ); в 1,7 рази - у машинобудування і металообробку ( з 17,3 до 10,0% ). Водночас обсяг прямих іноземних інвестицій збільшився в торгівлю ( з 22,2 до 34,8% ), невиробничу сферу в цілому ( з 7,1 до 20% ), у тім числі в охорону здоров’я - у понад 50 разі .

Законодавче регулювання іноземних інвестицій у національну економіку здійснюється кількома законами України , ухваленими протягом 1991-1996 рр. Верховною Радою , і декретом Кабінету Міністрів України .

Закон України “Про захист іноземних інвестицій на Україні” 1991 р. передбачає , що :

а) інвестиції , прибутки , законні права та інтереси іноземних інвесторів захищаються законами України ;

б) держава не може реквізувати іноземні інвестиції за винятком випадків стихійного лиха ;

в) іноземним інвесторам гарантується можливість переказу за кордон їхніх прибутків та інших сум , отриманих на законних підставах .

Національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності щодо іноземних інвестицій встан6овлено Законом України “Про іноземні інвестиції” ( 1992 р. ). Цим законом передбачено , що :

1) іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації ;

2) іноземні інвестори мають гарантії на 10 р. на випадок змін законодавства України про іноземні інвестиції ;

3) встановлюється низка податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями.

1.2 Створення сприятливого інвестиційного клімату напередодні Чемпіонату Європи з футболу

Інвестиційний клімат держави — це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків. Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українська держава намагається створити сприятливі рамкові умови для розвитку інвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціями на базі ринкових відносин. Формується багато секторна система капітального будівництва. Ліквідовані будівельні міністерства.

Розукрупнені та приватизуються будівельні організації. У макроекономічній політиці наголос робиться на створенні передумов зростання інвестицій — послаблення інфляції, забезпечення оптимальних процентів за депозитами і вкладеннями, зниження відсоткових ставок за кредитами, скорочення заборгованості та зростання споживчого попиту населення.

До чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків для інвесторів в Україні, належать:

1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;

2) правове поле держави (законодавча база);

3) політична воля усіх гілок влади;

4) стан фінансово-кредитної системи;

5) статус іноземного інвестора;

6) інвестиційна активність населення.

За умов підготовки країни до «Євро – 2012» важливе значення має державна підтримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних інфраструктурних проектів виробництв, а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної активності.

Рівень розвитку продуктивних сил держави — один з найважливіших чинників, що впливає на покращення інвестиційного клімату. Оскільки основні джерела інвестицій формуються у виробництві, то велике значення має зростання ВВП та національного доходу, що спрямовуються на нагромадження.

Важливим чинником, що впливає на інвестиційний клімат, є рівень розвитку інвестиційної сфери, особливо активних її елементів — підприємств і організацій будівельного комплексу.

Будівель ні підприємства України на сьогоднішній день вже майже повністю оновили основні виробничі за рахунок власних коштів, а також – за рахунок кредиту та лізингу.

Одним з найважливіших чинників покращення інвестиційного клімату в Україні є створення адекватного ринковій економіці правового поля, яке цілком залежить від політичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади, а також позиції місцевих органів влади.

Так, наприклад, реалізація угоди про вільну торгівлю між Україною та РФ дозволила вести торгівлю з Росією без стягування ПДВ, що значно покращило інвестиційний клімат.

Загальне правове поле інвестиційної діяльності регулюється законами, більшість з яких прийняті ще в 1991 р.

Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає рівність суб'єктів цієї діяльності (вітчизняних та іноземних), гарантії прав власності, право представництва, реєстраційний порядок організації діяльності. В законі передбачені податкові, митні норми регулювання, експортно-імпортні квоти.

Розрахунки між суб'єктами інвестиційної діяльності (резидентами і нерезидентами) здійснюються згідно з Законом "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

В Законі "Про інвестиційну діяльність" зафіксовані державні гарантії прав інвестора. Передусім передбачено стабільність умов діяльності інвесторів внаслідок зміни законодавства впродовж 10 років, відшкодування збитків, що спричинили інвестору державні органи та ін. Закон України "Про іноземні інвестиції" (березень 1992 р., його дію припинено 19.03.1996 р.) був визнаний одним з найкращих у країнах колишнього Радянського Союзу щодо заохочення прямих іноземних інвестицій. Він надавав значні гарантії, права та пільги іноземним інвесторам.

Розпорядженням Президента України 20.05.97 р. створено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій. Затверджено перелік суперечок, з якими інвестори можуть звертатись до Палати, в тому числі про нечесну конкуренцію, одностороннє невиконання домовленостей, розголошення конфіденційної інформації тощо.

Сьогодні статус іноземного інвестора в Україні визначається Законом "Про режим іноземного інвестування", який був прийнятий в березні 1996 р.

Останні пільги іноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування іноземних інвестицій на загальних засадах.

Закон "Про банки і банківську діяльність" визначає дозволені банкам види операцій, пов'язаних з інвестиційною діяльністю: фінансування реальних інвестицій за дорученням їх власників або розпорядників, випуск цінних паперів, їх придбання та продаж; лізингові, факторингові та довірчі операції. Законом забороняється діяльність банку як інвестора в виробничій сфері, в законопроекті нової редакції цього закону передбачаються суттєві зміни щодо активізації інвестиційної діяльності банків.

Важливе значення має Указ Президента "Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні", в якому надавались доручення Кабінету Міністрів щодо впровадження в практику нового порядку визначення амортизації, норм амортизаційних відрахувань, віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу), використання прискореної амортизації основних фондів. Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" зумовлює:

— необхідність приватизації об'єктів незавершеного будівництва одночасно з приватизацією земельних ділянок;

— спрощення системи отримання дозволів на проведення проектно-розвідувальних робіт;

— звільнення компаній, що споруджують об'єкти за рахунок бюджету, від сплати земельного податку.

Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють фондовий ринок, фінансово-кредитна система, залучення іноземного капіталу, інвестиційна активність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки та інші чинники.

Залучення іноземного капіталу.

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування в інфраструктурні проекти, пов’язані із підготовкою до «Євро – 2012». Найважливіші з них:

— прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;

— портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;

— кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється

Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою України.

Створена певна кількість державних інституцій, що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну:

Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;

Національне агентство України по реконструкції і розвитку;

Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну;

Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;

Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва.

В липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкції і розвитку, завданням якого є участь в формуванні державної політики при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гуманітарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з Положенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання, пов'язані з залученням фінансових і інвестиційних ресурсів в рамках інвестиційно-клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Президентові України, метою якого є запобігання конфліктів між іноземними інвесторами і органами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитів приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько 70 нормативними актами різного рівня, якими іноземному інвестору досить важко керуватися в зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, до діючого Законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесторів. З метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного боку, прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з другого боку — усунення протиріч та неоднозначних положень в уже діючих законодавчих та нормативних актах.

В загальному на державному рівні вже зроблено все можливе для залучення іноземних інвестицій в проекти пов’язані із проведення «Євро – 2012» на території України. Решта – справа органів місцевої влади. Найбільше проблемних питань із цим виникає саме в м. Львові. На сьогодні існує ряд проблем, які потрібно вирішити місцевій владі Львова для залучення інвестицій в регіон, а саме:

1. Визначитися із забудовником та інвесторами нового стадіону у Львові;

2. Розробити та впровадити план забудови міста Львова;

3. Пролобіювати у Верховній Раді розширення меж міста;

4. Визначитись із реконструкцією аеропорту.

Та вирішити ще багато інших, які стримують вітчизняних та іноземних інвесторів від вкладання коштів у Львів.

1.3 Бізнес-план інвестиційного проекту. Суть, методологія розробки

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї ставить багато різноманітних запитань: хто виступає як конкретні споживачі, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.

Бізнес-план — це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів [34].

У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

Бізнес-план дає можливість визначити життєздатність фірми за умов конкуренції, прогнозує процеси розвитку виробництва, конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод, є чинником, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніх пошуках вкладання коштів у розвиток виробництва.

У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції:

1) зовнішню — ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) — опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Не менш важливою є і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два напрямки його застосування:

1) як інструменту стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для досягнення таких. Тобто бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних зі спільним для них бізнесом;

2) як механізму аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

Таким чином, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план — це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від характеристики фірми незалежно від того, належить вона до сфери послуг чи до виробничої сфери. Специфіка бізнес-плану полягає в тому, що це комплексний документ, який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту. В ньому розглядається широке коло проблем, на які може натрапити підприємець і визначаються способи їх розв'язання. Водночас слід зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність урахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємницького проекту факторів. Відтак з'являється можливість класифікувати бізнес-плани за певними ознаками:

1) за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оптова торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо);

2) за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);

3) за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).

У межах кожної класифікаційної ознаки можна виокремлювати й розробляти: а) повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проекту (для потенційних партнерів та інвесторів); б) бізнес-план фірми (для ради директорів або зборів акціонерів): в) бізнес-план структурного підрозділу (для вищого керівництва фірми). Можуть також складатися спеціальні (скорочені) бізнес-плани для певного кола заінтересованих осіб, а також бізнес-плани розвитку конкретного регіону для органів із бюджетними повноваженнями.

Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. Складання бізнес-плану — нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю. Робота над планом — це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1) здійснюється пошук підприємницької ідеї;

2) вибирається сфера діяльності;

3) обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

4) приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи ("мозкового штурму", конференції ідей, "колективного блокнота", контрольних запитань, фокальних об'єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:

1) суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;

2) особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);

3) зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

1) визначення форм організації бізнесу, які відповідають законодавству України;

2) визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

3) визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);

4) безпосередній вибір форми організації бізнесу.

До основних питань опрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

1) створення нового підприємства "з нуля";

2) придбання фірми, що вже існує;

3) придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Підготовча стадія. Наявність концепції власної справи ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них — це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчій стадії:

1) збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Чим більше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступні розрахунки;

2) з'ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори, конкуренти;

3) оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми — це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони — це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

4) визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;

5) формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;

6) аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контроль за витратами, диференціацію; фокусування.

Основна стадія — це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії — довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу утворюють "каркас" бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою TJ найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далі розглядатимемо структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність, у структур якого, як правило, виділяють такі складові.

1. Титульний аркуш.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Резюме.

4. Галузь, фірма та її продукція (послуги).

4.1. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі.

4.2. Опис продукту (послуги) фірми.

4.3. Патенти, товарні знаки, інші права власності.

4.4. Стратегія зростання фірми.

5. Дослідження ринку.

5.1. Загальна характеристика ринку продукту.

5.2. Цільовий ринок бізнесу.

5.3. Місцезнаходження фірми.

5.4. Оцінка впливу зовнішніх чинників.

6. Маркетинг-план.

6.1. Стратегія маркетингу.

6.2. Передбачувані обсяги продажу.

7. Виробничий план.

7.1. Основні виробничі операції.

7.2. Машини й устаткування.

7.3. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби.

7.4. Виробничі й невиробничі приміщення.

8. Організаційний план.

8.1. Форма організації бізнесу.

8.2. Потреба в персоналі.

8.3. Власники бізнесу й команда менеджерів.

8.4. Організаційна схема управління.

8.5. Кадрова політика та стратегія.

9. Оцінка ризиків.

9.1. Типи можливих ризиків.

9.2. Способи реагування на загрози для бізнесу.

10. Фінансовий план.

10.1. Прибутки і збитки.

10.2. План руху готівки.

10.3. Плановий баланс.

10.4. Фінансові коефіцієнти.

11. Додатки.

Зазначена структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним. Але тут указані ті основні розділи, які необхідно включити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

Багато хто з підприємців помилково вважає, що структура бізнес-плану й послідовність його розробки — одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: "Хочеш створити бізнес — починай з маркетингу" не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації.

Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважає підприємцеві "перескочити" через ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

Бізнес-план — це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану .

Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

1) бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80—100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20—25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);

3) бізнес-план має ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш "вразлива" частина бізнес-планування) мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньогалузевих показників не мають достатніх підстав;

4) бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає "на виході" кілька результатів — від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас "міцності" бізнесу;

5) бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;

6) бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.

Існують також певні правила технічного оформлення бізнес-плану. Вони передбачають:

— наявність титульного аркуша;

— наявність сторінки змісту;

— розміщення резюме на початку бізнес-плану;

— розміщення в кінці бізнес-плану додатків;

— наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

Форма титульного аркуша. На титульному аркуші зазначаються:

— повна назва фірми;

— адреса фірми;

— телефон фірми;

— прізвища (назви), титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;

— відомості щодо характеру та сфери бізнесу фірми;

— відомості про загальні фінансові потреби;

— вказівка на конфіденційність бізнес-плану;

— місяць та рік складання бізнес-плану;

— прізвища авторів бізнес-плану.

На титульному аркуші не повинно бути зайвих подробиць.

Оформлення змісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу, додатків.

Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану. Головне завдання резюме — показати, що підприємець добре усвідомлює основні положення бізнес-плану та здатний чітко й логічно їх викласти. Занадто детальне та великого обсягу резюме важко читати. Занадто стисле — може створити неадекватне уявлення про бізнес.

Резюме — це короткий (1—2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільш важливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного інвестора та зацікавити його в подальшому детальнішому вивченні бізнес-плану.

Фактично резюме є гранично стислою версією бізнес-плану, не вступом до нього, а ніби "повідомленням про наміри".

Складання резюме — важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проектів. Вони, як правило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, бізнес-план далі не розглядають. Тому резюме обов'язково:

1) має бути написане так, щоб максимально зацікавити в подальшому ознайомленні з бізнес-планом;

2) має дати читачеві достатньо чітке уявлення про питання, детальніше розглянуті в основній частині бізнес-плану.

На практиці резюме складають, використовуючи вже написану основну частину бізнес-плану. З кожного його розділу вибирають найбільш суттєві та "яскраві" аспекти майбутнього бізнесу.

Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме, такий:

— опис концепції бізнесу, його можливостей, які забезпечуватимуть переваги на ринку та стратегії їх реалізації;

— відомості про цільовий ринок бізнесу (основні споживачі, особливості їх обслуговування, передбачувані обсяги продажу, частка ринку);

— унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які мають місце або будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії;

— відомості про компетенцію й професіоналізм керівника фірми та членів команди менеджерів;

— основні передбачувані показники фінансової діяльності фірми (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);

— характеристика загальних потреб у коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їх використання, форм повернення інвестору.

Резюме завершується особистою оцінкою підприємцем шансів на успіх його проекту.

Підрозділ Галузь, фірма та її продукція опрацьовується в бізнес-плані, щоб:

— переконати читача в перспективності галузі, до якої належить вибраний бізнес;

— породити довіру до даного бізнесу описом переваг та особливостей його продуктів (послуг).

У структурі цього підрозділу, як правило, виділяють такі основні складові:

1) сучасна ситуація та тенденції розвитку галузі;

2) фірма, її продукти і (або) послуги;

3) патенти, товарні знаки, інші права власності на продукт (послуги);

4) стратегія зростання фірми.

Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неї належить фірма або в котрій вона має намір розпочати свою діяльність. Галузь із ринком, що швидко зростає, розглядається, звичайно, як сприятливіша для бізнесу. Тому цей підрозділ бізнес-плану починається, як правило, зі стислого аналізу стану справ у галузі. Для цього необхідно:

— навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденцій її розвитку;

— стисло охарактеризувати нові для галузі продукти і ринки;

— визначити нові чинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.

Центральне місце в стратегії будь-якої фірми займає стратегія маркетингу. Фірма для того й існує, щоб поставляти свою продукцію на ринок. Розвиток фірми та величина отримуваного прибутку залежать від того, наскільки повно й ефективно вона задовольнятиме потреби своїх клієнтів. Інші компоненти загальної стратегії фірми (фінанси, виробництво, дослідження й розробки) мають сприяти досягненню загальної мети маркетингу. Одночасно й сама стратегія маркетингу має враховувати наявні ресурси фірми та поєднуватися з іншими напрямками ЇЇ діяльності.

У широкому розумінні стратегія маркетингу — це система конкретних стратегій щодо вибору і формування:

1) цільового ринку фірми;

2) номенклатури та асортименту продукції;

3) системи збуту та реалізації продукції;

4) політики ціноутворення;

5) способів організації рекламної кампанії;

6) політики підтримки продукції фірми.

Бізнес-план як документ для внутрішньо фірмового користування має бути детальним планом виробничої діяльності. Це дає змогу розв'язати багато проблем фірми заздалегідь, на папері, раніше, ніж підприємець перейде до конкретних практичних дій.

Невід'ємною складовою бізнесу, орієнтованого на виробничу діяльність, є оцінка того, як фірма вироблятиме свою продукцію. Основне завдання виробничого плану — довести, що фірма:

— реально спроможна організувати виробництво;

— здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;

— має можливості придбати необхідні для цього ресурси.

Отже, виробничий план має дати відповіді на такі запитання.

Які виробничі операції будуть застосовуватись фірмою в процесі виготовлення продукції (надання послуг)?

Які конкретно матеріально-технічні ресурси потрібні для виготовлення продукції (надання послуг)?

Які зовнішні фактори впливатимуть (або можуть вплинути) на виробничий процес?

Виробничий план доцільно розпочинати з короткої характеристики виробничого процесу, тобто з опису основних виробничих операцій у їх послідовності.

У виробничому плані необхідно також вказати і на зовнішні фактори, які впливатимуть на виробничий процес або обмежуватимуть виробничі можливості фірми.

Отже, у виробничому плані, як правило, виділяють такі блоки (підрозділи):

1) основні виробничі операції;

2) машини та устаткування;

3) сировина, матеріали і комплектуючі вироби;

4) виробничі та невиробничі приміщення;

5) вплив зовнішніх факторів.

Обсяг і ґрунтовність виробничого плану залежать від характеру бізнесу фірми та сфери, до якої він належить. Зрозуміло, що цей розділ бізнес-плану буде найдокладнішим для виробничого підприємства. Більше того, у певних випадках саме виробничий процес (особливості його технологій, унікальність обладнання тощо) може бути одним із найпривабливіших факторів для зовнішніх інвесторів. Навпаки, фірми, які займаються, наприклад, оптовою або роздрібною торгівлею, можуть взагалі обійтися без цього розділу.

Привабливість фірми, віра в успіх її бізнесу багато в чому залежать від ділових навичок і професіоналізму персоналу фірми та команди менеджерів. Досвідчені керівники і кваліфіковані виконавці можуть вивести підприємство з кризи, а безпорадні, навпаки, здатні зіпсувати найліпшу справу. Тому організаційний план, в якому розглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.

Розробляючи організаційний план, підприємець має на меті:

— по-перше, переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним вибрано доцільну організаційно-правову форму бізнесу;

— по-друге, показати, з ким він збирається організовувати своє діло, тобто охарактеризувати менеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення та управління фірмою;

— по-третє, довести, що він, його команда менеджерів та інший персонал фірми здатні практично реалізувати бізнес-план.

Розробку цього розділу бізнес-плану рекомендується починати з обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу, оскільки вона позначається на всій подальшій підприємницькій діяльності й багато в чому визначає інші організаційно-правові аспекти бізнесу.

Далі в організаційному плані слід охарактеризувати потреби фірми в трудових ресурсах, тобто визначити, які саме працівники (основні, допоміжні, спеціалісти) необхідні для ведення справи.

Принципово важливо подати в організаційному плані відомості про власників та провідний управлінський персонал фірми. Організаційний план має містити короткі характеристики практично всіх тих працівників, від яких у кінцевому підсумку залежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальну характеристику команди менеджерів варто доповнити інформацією про використання зовнішньої допомоги в управлінні бізнесом. Ураховуючи, що багато фірм, особливо малих, залучають для виконання окремих функцій управління спеціалістів зі сторони, організаційний план треба доповнити описом консалтингових потреб фірми.

Кінцевий розділ організаційного плану містить пояснення щодо кадрової політики та стратегії фірми. З нього має стати зрозумілим, як будуть здійснюватися добір, підготовка та оплата праці працівників фірми. Можна подати й відомості про передбачувані для працівників фірми пільги стимулюючого характеру.

Отже, організаційний план, як правило, складається з таких підрозділів:

— організаційна форма бізнесу;

— потреба фірми в персоналі;

— власники фірми, команда менеджерів і зовнішні консультанти;

— організаційна схема управління;

— кадрова політика і стратегія.

У бізнес-плані необхідно виділити й розглянути лише найбільш імовірні для даного бізнесу ризики. Найчастіше в бізнес-плані розглядаються ризики, що можуть виникнути як наслідки:

1) несприятливих тенденцій у зовнішньому середовищі галузі, до якої належить даний бізнес;

2) реакції конкурентів (наприклад, можливе зниження цін на аналогічні види продукції чи послуг);

3) сезонної циклічності обсягів продажу;

4) недостатньої компетентності персоналу, який займається маркетингом, виробництвом чи управлінням;

5) появи нових технічних і технологічних досягнень, які можуть призвести до надто швидкого техніко-економічного старіння продукту даного бізнесу;

6) перевищення виробничих витрат над запланованими:

7) труднощів з одержанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також кредитів;

8) циклічності потоку готівки тощо.

З погляду можливого впливу на кінцеві результати діяльності слід розрізняти динамічний та статичний ризики. Динамічний ризик може бути зумовлений непередбачуваними змінами вартості основного капіталу внаслідок прийняття певних управлінських рішень або непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. Цей тип ризику може стати причиною як збитків, так і доходів (за сприятливих змін). Статичний ризик завжди призводить до збитків, оскільки його сутнісна характеристика пов'язана з утратою реальних активів, а також з утратою доходу через недієздатність суб'єкта господарювання.

Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

Особливий інтерес до фінансового плану пов'язаний з тим, що в ньому:

— узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;

— кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях;

— обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Розрахунки, які містить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів.

Звідки фірма отримуватиме кошти і на що конкретно останні будуть витрачені?

Як співвідносяться поточні потреби фірми у грошах з рухом готівки?

Яким буде фінансовий стан фірми на кінець прогнозованого періоду?

Чи зможе підприємець виконати взяті на себе зобов'язання?

Чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал?

У процесі розробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості.

По-перше у багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він має містити відповідний перелік фінансових документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен із цих документів повинен мати стандартну форму. Жорсткі вимоги до опрацювання цих документів викликані необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунків фінансових показників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор може самостійно за стандартною методикою провести аналіз фінансової інформації, яку містить бізнес-план, оцінити фінансовий стан даної фірми та прийняти рішення щодо вкладання своїх коштів у даний проект.

По-друге, інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий план складався з перспективою на три роки (до того ж із щомісячними показниками за перший рік та щоквартальними — за другий і третій).

По-третє, фінансовий план не може мати розбіжностей з іншими розділами бізнес-плану. Якщо, наприклад, у маркетинг-плані йдеться про наміри розгорнути широкомасштабну рекламну кампанію, то це обов'язково має знайти відображення в плані доходів і видатків. Якщо на бізнес фірми впливає фактор сезонності продажу, то його слід ураховувати, проектуючи рух готівки, тощо.

По-четверте, у зв'язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певним ступенем невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум два варіанти фінансових показників. Один із них має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, а другий — враховувати повний потенціал бізнесу.

По-п'яте, у фінансовому плані треба (по можливості) підкреслювати достовірність інформації, яку він містить. Якість первинної інформації безпосередньо позначається на точності фінансових розрахунків. Інвестори часто проводять власні дослідження з метою оцінки достовірності розрахунків у бізнес-плані. Тому в разі відхилення відповідних фінансових показників бізнес-плану від середніх по галузі, до якої належить даний бізнес, обов'язково треба дати вичерпне пояснення цього.

Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання. Фінансовий план містить такі основні підрозділи.

1. План доходів і видатків (план прибутків і збитків).

2. План грошових надходжень і виплат (план руху готівки).

3. Плановий баланс.

Поряд з основними показниками цих підрозділів у фінансовому плані мають бути наведені припущення, на підставі яких ці показники розраховано. Чітко й стисло викласти всі ці припущення й передбачення необхідно в текстовій частині фінансового плану. Без цього всі наведені у фінансовому плані розрахунки не матимуть належного практичного значення. Лише після ретельного аналізу таких припущень можна оцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Оскільки розрахунки всіх зазначених фінансових документів ґрунтуються на таких передбаченнях, вони є важливою складовою фінансового плану.

Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов'язково слід навести динаміку основних фінансових показників за минулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансових документів подаються в додатках.

Відповідно обґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів, а й для оцінювання результатів діяльності фірми після фактичного започаткування бізнесу.

Висновки

1. Бізнес-план — це письмовий документ, у якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

2. У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції: зовнішню та внутрішню.

3. Бізнес-плани можна класифікувати за певними ознаками: за сферою бізнесу; за масштабами бізнесу; за характеристиками продукту бізнесу.

4. У процесі розробки бізнес-плану виділяють три стадії: початкову, підготовчу, основну.

5. У структурі бізнес-плану, як правило, виділяють такі складові: титульний аркуш; зміст бізнес-плану; резюме; галузь, фірма та її продукція (послуги); дослідження ринку; маркетинг-план; виробничий план; організаційний план; оцінка ризиків; фінансовий план; додатки.

6. Ключовим розділом бізнес-плану є фінансовий план. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного "підприємницького проекту з економічного погляду


Розділ 2. Аналіз ринку надання готельних послуг у м. Львові

2.1 Мережа готелів міста Львова та перспективи конкуренції в умовах підготовки до чемпіонату Європи

Львівський ринок готельних послуг почав бурхливо розвиватися близько 2006 – 2007 років. В великій мірі це пов’язано із перспективою проведення у Львові Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.

У Львові зараз функціонує 36 готелів, які сумарно містять 2 115 готельних номерів.

Середня тривалість перебування становить 2,6 доби (у 2006 р.), тоді як у 2000р. цей показник становив 2, 1 доби.

Сьогодні розвиваються три направлення в готельному розвитку міста:

1. готелі євро класу (3-4 зірки), які прагнуть розташовуватися в історичному центі Львова. Кількість номерів в таких готелях не перевищує 50. Цільова аудиторія – туристи з Європи з високим рівнем доходу та бізнес-подорожуючі. Типові представники цього сегменту: «Леополіс», «Опера», «Швейцарський», «Гранд-Готель», «Віденський».

2. готелі економ-класу, розташовані переважно в спальних районах міста. Кількість номерів коливається в межах 10-30 приблизно. Цільова аудиторія – туристи з середнім рівнем доходом. Представники цього сегменту: «Південний», «Гелікон», «Замок Лева», «Український дворик».

Готель «Замок Лева» м. Львів, вул. Глинки, 7.

Оплата та умови проживання: 14 комфортабельних номерів різної категорії: 7 стандартних, 2 напівлюкси, 4 люкс-класу, 1 суперлюкс, зал ресторану на 20 місць, ексклюзивний ,на 8 місць, бенкетний зал, літнє кафе, безкоштовне паркування. Знаходиться у центрі міста Львова.

Оплата за проживання та інші послуги проводиться у гривнях, а також кредитними картками Visa, Maestro , Master card. та American express. Вартість додаткового проживання у номері – 100 грн. за одну особу. Сніданок включений у вартість проживання, паркінг – безкоштовний.

Таблиця 2.1.

Вартість проживання у готелі «Замок Лева»

Назва номеру Вартість, грн. на добу
1 особа 2 особи
Стандарт 650 грн. 700 грн.
Напівлюкс 800 грн. 850 грн.
Суперлюкс 1150 грн. 1200 грн.
“Сучасна” будівля
Стандарт: 410 грн. 460 грн.
Стандарт покращений 500 грн. 550 грн.
Люкс 550 грн. 600 грн.
Люкс покращений 700 грн. 750 грн.
Стандарт цоколь 280 грн. 330 грн.

Готель «Марс», біля в'їзду у місто Львів по трасі Львів-Київ, с.Малехів (3 км.від Львова).

Умови проживання: розрахований на 52 місця. 24 номери: одномісні, двомісні , категорії люкс та напівлюкс. Всі номери мають вигоди (душова кабіна) ,туалет, телефон , телевізор, холодильник, міні –бар, кондиціонер. Для проведення семінарів, конференцій існує конференц-зал на 50 осіб, обладнаний необхідною оргтехнікою. Ресторан розрахований на 70 чоловік. распорт буде під надійною охороною на готельному паркингу.

Готель «Гелікон», м. Львів, вул. Кульпарківська, 230.

Оплата та умови проживання. 55 номерів: 18 – одномісних, 8 – двомісних, 16 – тримісних і 13 апартаментів категорії «напівлюкс».

Усі покої оснащені телефонами, сателітарним телебаченням, душовими кабінами, холодильниками. Є номери, що спеціально обладнані для потреб людей з обмеженими можливостями. Серед додаткових послуг в готелі присутні: перукарня і пральня, бар та ресторан, більярд та сауна, паркінг (із цілодобовою охороною).

Два бенкетних зали ресторану (на 250 та 70 осіб ) слугують для проведення ділових зустрічей і урочистостей. Готель "Гелікон" має унікальний для Львова конференц-центр з двома залами, оснащеними найсучаснішою аудіо- та відеотехнікою для проведення конференцій, корпоративних і приватних заходів.

Таблиця 2.2.

Вартість проживання у готелі «Гелікон»

Назва номеру Вартість, грн. на добу
одномісних 130 грн.
двомісних 200 грн.
тримісних 300 грн.
напівлюкс 200 грн.

Готель "Український дворик", м. Львів, пр. Червоної калини, 98.

Таблиця 2.3.

Умови проживання та вартість оплати в готелі «Український дворик»

Назва номеру Вартість, грн. на добу Характеристика номеру
двомісних 245,00 17 номерів; 2 односпальних ліжка, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ)
напівлюкс 255,00 1 номер; 2 односпальних ліжка, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ)
люкс 370,00 2 номери; двокімнатний номер, спальня (двоспальне ліжко), вітальня, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ)

Серед додаткових послуг готелю присутні: сауна, джакузі, ресторан, автостоянка, конференц-зал.

Інші готелі:

Готель «Південний», м. Львів, вул. Щирецька,36. 31 номер різноманітного класу: звичайні двомісні, однокімнатні напівлюкси, двокімнатні люкси. В усіх номерах є нові меблі, телевізор з сателітарним телебаченням. У готелі працює ресторан та кафе, фінська сауна з басейном, перукарня, доступ до Інтернету, автостоянка. Також є конференц-зал на 150 місць.

Готель "ПРИСТИЖ", м.Львів вул.Я.Мудрого, 33. Готельний комплекс на 20-25 місць

Готель "Відень”, м. Львів пр. Свободи, 12. 20 одно- і двомісних номери. У кожному кабельне телебачення, телефон, кондиціонер, туалетна кімната з душовою кабіною (ванною).; На першому поверсі розташований ресторан „Віденська кав’ярня” (ресторан, кав’ярня, більярдний зал).

Готель "Волтер" м. Львів, вул. Липинського, 60а.

3. Най динамічніше останнім часом розвивається будівництво готелів в приміській зоні Львова. Це ідеальний варіант для подорожуючих на власному автомобілі. Поміркований рівень сервісу та прийнятна ціна навіть для вітчизняного споживача – головні ознаки цього сектору. Кількість номерів в таких готелях різноманітна: від 5 до 50. В зв’язку із прогнозованим розширенням меж міста частина цих готелів отримають львівську прописку. Кілька типових представників цього сегменту наведені нижче.

«Галактика» (Львів-Винники вул. Миколайчика 1): 46 номерів різного класу, ціна 120 – 380 грн./доба.

«Ельбрус» (траса Львів - Стрий – Ужгород, 10 км. від Львова): 6 номерів, ціна 175 – 250 грн./доба.

«Юкон» ( 3,5 км від виїзда зі Львова, з вул.Городоцької на трасу в напрямку на Мостиська): 6 номерів, ціна 120 – 250 грн./доба.

«Віконт» (траса Київ – Чоп, біля виїзду з міста на Тернопіль - 200 м. в бік Чопа): 15 номерів, ціна 160 – 380 грн./доба.

«Валентина» (Брюховичі): 38 номерів, ціна 100 – 260 грн./доба.

«Галіція» (кільцева догога Львова»: 51 номер, ціна 100 – 350 грн./доба.

Великих готелів у місті Львові явно не вистачає, цей сегмент не розвинутий. В будівництво готелів із кількістю місць 100 і більше інвестори поки-що не поспішають вкладати кошти. Представники цього сектору: «Львів», «Турист», «Дністер» та «Супутник».

Прийнятними для проживання вимогливих туристів із Західної Європи (яких буде більшість на чемпіонаті) з-поміж цих закладів, тільки 2: «Супутник», який постійно розвивається та розширює асортимент додаткових послуг та невпинно підвищує рівень сервісу, та «Дністер», реконструйований спеціально до президентського самміту 1999 року. Готель «Супутник» має лише кілька відремонтованих та по-сучасному обладнаних номерів.

Комунальний готель «Львів» теж в своєму активі має кілька номерів напівлюкс, проте в загальному йому притаманні такі ж риси, як і готелям «Київ» та «Незалежність»: радянські меблі, гаряча вода за графіком, частина номерів без вигод, ремонт не проводили вже давно.

Проте пропозиція готельних номерів у Львові буде зростати.

За останні місяці міська влада видала понад 20 дозволів на будівництво готелів

Для будівництва готельних комплексів за останніх 6 місяців місто видало 24 дозволи. Відтак нові готелі з’являться по вул.Фредра,7; вул. Городоцька,65; вул. Стрийська,108; вул. Друкарська, 9; пр. Червоної Калини, вул. Любінська, 93 та інші.

Водночас заплановано продаж права оренди п’яти земельних ділянок для будівництва готелів по вул. В. Липинського - вул. Б. Хмельницького (1,0500 га), вул. В.Липинського - вул. А.Лінкольна (1,2000 га), вул. Стрийська, 12 – вул.Зарицьких (0,1426 га), вул. Липова Алея - вул. В.Стуса (0,6291 га) та вул. Щирецька,8 (0,9436 га).

2.2 Аналіз присутності іноземних готельних мереж в Україні

В Україні спостерігається дійсний готельний бум. Про вихід на наш ринок заявляють всі нові й нові мережі зі світовим ім'ям. Однак витрачати власні гроші іноземці не поспішають, воліючи працювати через місцевих партнерів, одержуючи не більше 3-7% можливого прибутку. Причина такого підходу не нова - складності з рішенням земельних питань і бюрократизація погоджувальної системи. Втім, якщо галузь збереже рекордні темпи розвитку, то жадібність може пересилити страх.

Міжнародні готельні мережі усе активніше цікавляться можливістю закріпитися в нашій країні. До уже працюючим у Києві Radisson SAS і Hyatt Regency незабаром обіцяють приєднатися як мінімум три-п'ять їхніх конкурентів. Минулі й нинішній роки можуть стати рекордними по кількості голосних заяв від іноземних готельних магнатів і їхніх українських партнерів.

Зокрема найбільший міжнародний готельний оператор "Residor", що відкрив в 2005 році в Києві 4-зірковий готель під брендом "Radisson SAS", має намір вести агресивну політику завоювання українського ринку готельних послуг. Завдання "Residor" - "зайти" в 12 великих міст України, а також в 22 менш великі міста з поруч своїх брендыв. Про це на форумі, що відбувся, по готельному бізнесі, організованому компанією "Meeting Point Ukraine", заявив директор по розвитку бізнесу "Residor Hotel Group" Даррен Бланчард.

Зокрема, Д.Бланчард відзначив, що протягом найближчих 2-5 років компанія відкриє під брендом "Radisson SAS" 2-3 готелю в Києві, по одній у Харкові, Дніпропетровську й Львові, 1-2 - у Ялті. У довгостроковій перспективі мережа цих готелів збільшиться ще на 2-5, у Харкові й Дніпропетровську - на 2, у Львові - на 1 і в Ялті додасться ще 2-3.

Велика кількість готелів в Україні з'явиться під брендом "Park Inn" рівня "3 зірки". Так, до 2012 року 2-3 таких готелю будуть зведені в Києві (у довгостроковому періоді з'явиться ще 8-10), 2 - у Харкові (+ 4), 1 - в Одесі (+ 2-3), 1 - у Кривому Розі (+2), 1 - у Луганську (+1). Компанія також розглядає варіант будівництва таких готелів у центральних районах Ужгорода. Це невелике місто, як відзначив Д. Бланчард, дуже динамічно розвивається й становить інтерес для компанії. Крім того, за словами Д.Бланчарда, у Києві очікується поява таких брендів, як "Regent" і "Missoni", які позиціюються як модний дизайнерський бренд "5 зірок".

На сьогодні "Residor" управляє готельною нерухомістю з більш ніж 300 готелями на 62 тис. номерів в 50-ти країнах світу.

Група «XXI Століття» анонсувала будівництво під керуванням французької групи Accor п'ятизіркового готелю Sofitel на вулиці Лютеранської в столиці. Компанія DeVision домовилася про співробітництво зі світовою мережею Starwood Hotels, що планує передати в керування кілька своїх готелів.

Очікується, що готель DeVision у Кончі-Заспі в найближчому майбутньому придбає мережне ім'я Le Meridien. Експерти не виключають, що Starwood Hotels спробує вивести в Україну й свій не менш знаменитий бренд Sheraton. Компанія також вела переговори з поруч українських девелоперів про будівництво в Києві мережного готелю St. Regis.

Міжнародна мережа Fairmont Raffles Hotels домовилася з вітчизняною компанією «Ярославів Вал» про зведення в Києві готелю під брендом Fairmon, що є люксовим у лінійці ТМ компанії. Очікується, що об'єкт, у який по самих скромних підрахунках буде вкладено не менш $120 млн, прийме перших відвідувачів уже в 2009 р.

Не збираються зупинятися й ті, хто вже встиг обзавестися активами в нашій країні. Зокрема, Rezidor Group побудує на Бориспільському шосе ще одну чотиризіркову Radisson SAS. Вона також планує реалізувати кілька проектів у регіонах, однак подробиці поки не розголошує. Незабаром обіцяють відкрити й столичні довгобуди - Hilton на бульварі Шевченко й «Інтерконтиненталь» на Великий Житомирській.

Причому якщо донедавна мережевики цікавилися винятково будівництвом в Україні фешенебельних готелів, те зараз всі частіше звертають увагу на економ-сегмент. Керівник відділу аналитики й досліджень Deol Partners Олександр Романишин розповідає, що Wyndham Hotel Group (США) уклав з компанією «Українські готелі» (входить у корпорацію «Астрон-УкраЇна») ексклюзивна угода, що передбачає будівництво мережі тризіркових готелів Ramada Encore у столиці й містах з населенням понад 200 тис. Очікується, що протягом найближчого років буде споруджено, по менше мері, 15 таких об'єктів.

Ледве раніше компанія Clubhouse Group Holdings, заручившись дружбою з одним із власників мережі «Фуршет» Ігорем Баленко оголосила про будівництво мережі тризіркових готелів «7 днів». Їх плануються відкрити в Києві, Львові, Трускавцеві й Криму.

Віце-президент по готельному бізнесі корпорації «ВР Энерджи Интернейшнл Україна» (готелі «Прем'єр Палас», «Ореанда», «Дністер», «Лондонська», «Космополіт», «Стара», «Аврора») Олег Болотов уважає інтерес іноземних мереж до нашої країни цілком закономірним. «Однієї з головних причин їхньої лояльності до нашого ринку є перспективність готельного бізнесу в Україні. На сьогоднішній день внутрішній ринок відчуває дефіцит якісної пропозиції», - говорить він. По його даним, якщо, приміром, у Європі період окупності середньостатистичного готелю становить порядку 12 років, а в США - до 18 років, то в нас цілком реально повернути інвестиції вже протягом шести-дев'яти років. При цьому, по оцінках представника компанії «Астрон-Україна» Владислава Вежніна, інвестиції в готель рівня п'ять зірок можуть досягати $100 млн, а вкладення в об'єкт економа-класу стартують із $5-6 млн. У Європі вони вище як мінімум на 10%. Зрозуміло, що подібні рекорди забезпечує дефіцит готельних номерів і їхня висока вартість. Член ради директорів компанії «XXI Століття» Андрій Миргородський відзначає, що в Києві на тисячу жителів доводиться всього 0,4 готельні номери, тоді як, наприклад, що відповідає коефіцієнт для Москви становить 0,8, Варшави - 5, Берліна - 6, Парижа - 6,4, а Рима - більше 16.

На думку Олега Болотова, найбільш перспективним є сегмент тризіркових готелів, оскільки саме в них бідують порядку 80% потенційних постояльців. «Але з погляду прибутковості вигідніше будувати п'ятизіркові готелі - вони окупаються швидше, а попит на фешенебельні номери поки ще перевищує пропозиція», - вважає Болотов, прогнозуючи, що найближчим часом у столиці може бути зведено не менш п'яти-шести готелів рівня чотирьох і п'яти зірок.

Андрій Миргородський додає, що свою лепту в бум готельних інвестицій вніс і чемпіонат Європи по футболі 2012 р., що, як очікується, залучить в Україну потік клієнтів, у п'ять-сім разів перевищуючі сьогоднішні показники. Поки мережевики не озвучили конкретних планів щодо розвитку у Львові й Донецьку, але Романишин не сумнівається, що вони вже найближчим часом спробують закріпитися в цих містах. Тим більше що влади Львова не раз заявляли, що зацікавлено в дружбі зі світовими готельними операторами. Серед пріоритетних для розвитку готельного бізнесу Романишин називає також Одесу, Дніпропетровськ і Харків.

Втім, поки іноземці все-таки поводяться обережно. За словами Олега Болотова, жоден з них не будує в нашій країні об'єкти за свій рахунок, воліючи витрачати засоби українських партнерів. Максимум, на що вони готові піти, - постачати готелі мережними іменами й брати їх у керування, за що ми повинні сплатити 3-7% від прибутку.

«Головна причина, по якій оператори не хочуть вкладати свої гроші в проекти, - високі ризики ведення бізнесу в Україні, зокрема, розгалужена бюрократична система, дорожнеча землі й складність доступу до ділянок», - пояснює Болотов. Андрій Миргородський додає, що саме із цієї причини міжнародні мережі виходять на наш ринок через місцевих партнерів, які вже мають підходящі земельні ділянки або знають, як полегшити й здешевити процедури погоджень. На думку Владислава Вежніна, земельні питання й непрозорість ринку в цілому змушують міжнародні компанії дозувати своя присутність у нашій країні - більшість із них підписують контракти лише на реалізацію конкретних об'єктів, а не на розвиток мережі в цілому. Варто визнати, що побоювання іноземців не необґрунтовані. Досить згадати невдалий досвід Kempinsky в Україні (мережі так і не вдалося вивести на прийнятну норму прибутковості готель в Одесі) або ж тривалі земельні позови Hilton і «Інтерконтиненталь», які відстрочили відкриття готелів майже на десять років.

Експерти думають, що неготовність міжнародних мереж до ризику може пригальмувати їхню експансію на наш ринок надалі, адже в Україні не так багато девелоперських компаній, які готові працювати з іноземцями на умовах партнерських угод. До того ж, як стверджує Олександр Романишин, для вітчизняних інвесторів житлова й комерційна нерухомість поки залишається більше цікавої, ніж готельна, тому що дозволяє скоротити строки повернення інвестицій майже вдвічі. Втім, все залежить від темпів розвитку ринку. Якщо, як прогнозують аналітики, у нашу країну дійсно заюшить потік туристів і бізнесменів, що забезпечує щорічний ріст попиту на готельні номери на 30-50%, жадібність може перемогти страх, змусивши мережі ще більш активно освоювати Україну, у тому числі й за свій рахунок.


Розділ 3. Бізнес-план створення готельного-ресторанного комплексу в м. Львові

3.1 Опис проекту, оцінка його конкурентоздатності

Резюме

Представлений бізнес-план дає загальну оцінку рентабельності проекту по створенню готельно-ресторанного комплексу у місті Львові із залученням іноземних інвестицій.

Основні характеристики комплексу:

Готельно-ресторанний комплекс включає в себе:

1.Споруда готелю:

· готелі-котеджі

· ресторан

· спорт зал

· конференц-зал

2. Споруда бару

· бар-кафе

· медпункт

· більярд

3. Дитяча площадка

4. Автотранспорт (2 автобуси та 2 легкові автомобілі)

5. Види послуг: екскурсійні поїздки , піші та велосипедні прогулянки

Кількість місць для розміщення туристів – до 600 осіб

Кількість місць: В ресторані на 300 місць – столи на 4 персони: 50 столиків; столи на 2 персони:50 столиків

Бар на 70 місць

Кількість працівників 48 чоловік.

Короткі коментарі до фінансових таблиць:

Необхідні капітальні вкладення: 2 723 700 євро.

З яких кошти інвестора: 1 316 800 євро (50%).

Всі розрахунки наведені в євро.

Розрахунки зроблені у відповідності з податковою системою України. (Податок на прибуток 25%, підприємство платник ПДВ)

Фінансові результати:

1. Термін окупності проекту – 2,5 роки.

2. Чистий щорічний прибуток (після періоду окупності, сер. значення): – 986 000,00 євро.

.В розрахунках бралися до уваги інфляційні процеси.

1. Максимізація прибутку отримується за рахунок розширення ринку збуту, росту об’ємів продажу, не за рахунок високої ціни.

2. Наші клієнти – люди, туристи із країн західної Європи, СНД, футбольні вболівальники, спортсмени, спортивні та урядові делегації.

Загальна характеристика органiзацiї.

Підприємство: ПП «ЛК «Комунал-Транс», м. Львів, вул. Б.Котика, 7. Код ЄДРПОУ 31774021.

Засновниками підприємства виступають фізичні особи.

Мета проекту: Створення із залученням іноземних інвестицій готельно-ресторанного комплексу європейського класу у м. Львові для забезпечення європейських туристів та вболівальників якісними готельними послугами; отримання прибутку від функціонування готелю.

Всі розрахунки в бізнес-плані проведено не у вітчизняній валюті а в євро, це пов’язано із залученням іноземних інвестицій в створення комплексу та його орієнтацією готелю на закордонних (переважно європейців) туристах.

Метою бізнес-плану є вивчення перспективи новоствореного готелю у місті Львові та обсяг інвестицій, необхідних для цього.

Інформацiя про пiдприємство.

Приватне підприємство «Лізингова компанія «Комунал-Транс» створена в лютому 2005 року. Основний вид діяльності компанії – фінансовий лізинг. З 2007 року підприємство вийшло на ринок туристичних послуг: а саме був придбаний готель в м. Почаєві.

В зв’язку із запланованим проведенням Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році прибутковим сьогодні є будівництво готелів з перспективою вводу їх в експлуатацію до вказаного чемпіонату.

Підприємство інформує про свою діяльність в майбутньому, їхні основні майбутні дії по даному проекту. Підприємство має можливість придбати приміщення під будівництво трьох поверхового готельно-ресторанного комплексу на 3 660,3 метрів квадратних. Планується придбати і збудувати та реконструювати наступне:

- реконструювати будівлю, зробити необхідний ремонт євро-класу;

- облаштувати паркінг;

- замінити ліфт;

- створити ресторан на 100 місць та бар на 50 місць;

- більярд (більярдний стіл («американка») буде знаходитися поряд з приміщенням ресторану і бару, ця гра користується великою популярністю як серед українців, росіян, так і серед європейців);

- створити дитячу площадку (дитяче містечко буде місцем розваг дітей, що обов’язково ціниться їх батьками, нашими клієнтами);

- облаштувати бібліотеку та інтернет-кафе;

- створити медпункт;

- створити спортзал.

Готель буде розміщено в спальному районі Львова (франківському) поруч з магістральною вулицею.

Обов’язкова наявність в готелі власних транспортних засобів: 2 автобуси та 2 легкові автомобілі.

Автобуси необхідні для:

- супроводження туристів без автомобіля від пункту прибуття до готелю;

- екскурсійних поїздок;

- транспортування продуктів.

Легкові автомобілі будуь використовуватис дл влансх господарських потреб готелю.

Екскурсійні поїздки. Екскурсійні пізнавально-розважальні поїздки до природних джерел мінеральних вод, історичних пам’яток, фольклорних і архітектурних музеїв на автобусі. Поїздки проводяться 2 рази на тиждень.

Паркування. Стоянка охороняється цілодобово сторожем, і є платною. Ціни диференційовані в залежності від статусу клієнтів.

Складові частини проекту

1. Реконструкція сучасного готелю.

2.Розробка, маркування та промоція туристичних маршрутів.

3.Створення підприємств харчування.

4.Створення сітки торгових підприємств з продажу сувенірів, товарів спортивного і туристичного призначення, продуктів харчування, товарів щоденного вжитку.

5.Створення спортивно-оздоровчого комплексу.

9. Реконструкція під’їзних автошляхів та облаштування паркінг.

Додаткові заходи.

Телефонізація номерів

Обладнання централізованого цілодобового водопостачання гарячої та холодної води.

Органiзацiйна структура підприємства

Етап виведення товару на ринок характеризується високими витратами і відсутністю прибутку. Для того, щоб знизити витрати, потрібно ретельно контролювати всі процеси. Щоб управління здійснювалося відповідним чином, директор повинен особисто бути зацікавлений в якісному контролі і прогресі прокату. Для цього крім фіксованої заробітної плати директор повинен одержувати відсоток від прибутку, тоді він буде зацікавлений в рості прибутку.



Рис.3.1. Організаційна структура управління готелем

Бухгалтер.

Грамотно поставлена система бухгалтерського обліку на підприємстві дозволяє оптимізувати систему оподаткування і відповідно збільшити дохід ресторану та готелю. Необхідний робітник зі спеціальною економічною освітою і з досвідом роботи.

Медичний працівник (2 особи).

Присутність медичного працівника є необхідним. Робітник повинен мати вищу медичну освіту і мати досвід роботи.

Водії (3 особи).

Бармен (3 особи). Барменом в готель краще за все прийняти на роботу молодого мужчину або молоду жінку із хорошою фізичною формою з досвідом роботи. При співбесіді необхідно вимагати довідку з медичного закладу про загальний стан здоров’я.

Покоївки та офіціантка (10 осіб).

Працівником в сфері обслуговування може бути жінка без спеціальної освіти, але з навиками роботи. Необхідно вимагати довідку з медичного закладу про загальний стан здоров’я.

Повар (3 особи).

Поваром повинен бути працівник зі спеціальною освітою і досвідом роботи, обов’язково зі знанням особливої української національної кухні. Надання довідки з медичного закладу про загальний стан здоров’я є обов’язковим.

Портьє (4 особи).

Портьє – обов’язкова, комунікабельна, акуратна і дисциплінована людина без спеціальної освіти, але із знанням комп’ютера на рівні користувача.

Обов’язкове знання іноземних мов, а особливо російської, англійської або німецької для всіх працівників готелю. (крім повара, двірника, бухгалтера).

Характеристика послуги

Львів – найбагатше архітектурними пам’ятками місто України, Одне з найкрасивіших міст в Східній Європі, справжній рай для любителів одиноких та екскурсійних прогулянок вулицями древнього міста, його визначними пам’ятками. Окрім того Лівів розташований у відносній близькості до кількох курортних містечок: Трускавець, Моршин, Буковель (Карпат в загалом).

Ідейний зміст запропонованого проекту полягає в створенні у Львові готельно-ресторанного комплексу комплексу, що поєднає єдиною організаційною структурою рiзноманiтнi ланки послуг в сфері екскурсійного, оздоровчо-спортивного відпочинку й туризму: пiдроздiли по органiзацiї та презентації туру, забезпеченні поселення і проживання, послуг харчокомплексу, частково прокату, програми перебування з донесенням останньої до потенційного споживача - визначальних чинників, які необхiднi для створення й успішної реалiзацiї якісного конкурентноспроможного вітчизняного турпродукту.

Рівень сервісу має бути на достатньо високому рівні для того, щоб забезпечити прийняття та комфортабельне розміщення як мінімум 2 футбольні команди (разом з тренерським штабом та обслуговуючим персоналом).

Аналіз ринку

На даний час підприємство вже має успішний досвід в організації та веденні готельно-ресторанного бізнесу та прагне вийти з цією послугою на ринок Львова.

Стан ринку збуту готельно-ресторанних послуг. Оцінка ринку збуту. Виявлення споживачів.

З цією метою використовується метод сегментації ринку – поділ ринку на групи покупців, за однорідними ознаками, щодо споживання товарів.

Відбір сегменту ринку забезпечує:

- задоволення потреб споживачів в різних товарах та послугах;

- оптимізація затрат;

- конкурентоздатність товару і фірми.

Щоби визначити потенційних споживачів, потрібна сегментація ринку.

Таблиця 3.1.

Сегментація ринку споживачів

Сегментація ринку за принципами
2009– 2010 2011 – 2012
1. Географічний
- регіон Україна, РФ, країни СНД, Чехія, Німеччина, . Україна, РФ, країни СНД, Країни Європейського Союзу, США, Ізраїль.
- адміністративний поділ Київ, Одеса, Санкт-Петербург, Москва, Мінськ, і т.д.

Санкт-Петербург, Москва, Київ,

Мінськ, Тель-Авів, Варшава, Берлін, Лондон та ін.

- густота населення Будь-яка Будь-яка
- вік Будь-який Будь-який
- стать Ч/Ж Ч/Ж
- сімейний стан Не має значення Не має значення
- рівень доходів від 200 $/міс від 200 $/міс
- освіта Не має значення Не має значення
- національність Не має значення Не має значення
3. Психологічний
- соціальний стан Середній достаток Середній достаток
- стиль життя Немає значення Немає значення, влітку 2012 - спортивний
4. Мотив придбання
- ступінь випадковості покупки Деколи, регулярно Деколи, регулярно
- ступінь потреби в товарі 1-2 рази в рік 1-2 рази в рік
- ступінь готовності купити товар Інтерес, бажання Бажання
- емоційне відношення Позитивне Позитивне

Можливі споживачі громадяни різних країн:

- відпочиваючі;

- туристи (включно з груповими екскурсійними поїздками);

- спортсмени (включно із ;

- футбольні вболівальники;

- реклама в ЗМІ і договори з туристичними фірмами

юридичні особи:

- дитячі спортивні школи

- турніри, змагання

- пропозиції спортивним школам, секціям, оргкомітетам по туризму і спорту.

Конкурентний аналiз

Найбільшими конкурентами готелю, які мають прийнятний рівень сервісу та всю необхідну інфраструктуру для розміщення великої кількості відпочиваючих це готелі «Супутник» та «Дністер». Проте на сьогодні у Львові вже здійснюється будівництво понад 20 готелів, тож до 2012 року конкуренція може дуже посилитися.


Таблиця 3.2.

Порівняльні ціни конкурентів

з/п

Вид номеру Вартість номеру, євро
Супутник Дністер
1 двомісний 26 58
2 напівлюкс 70 77
3 люкс 83 103
4 апартаменти 125 --------------

Аналіз цін.

Таблиця 3.3.

Прогнозованй рівень цін на послуги готелю

з/п

Вид номеру Вартість номеру, євро
1 двомісний 320
2 напівлюкс 450
3 люкс 530
4 апартаменти 700

План маркетингу

Для розширення сегменту і залучення більшої кількості споживачів, потрібно розробити комплекс маркетингових заходів і стратегій:

1. Різновидність заходів і програм

Для залучення більшої кількості споживачів, необхідно розробити різноманітні послуги і розважальні програми готелю:

- екскурсії до природних джерел мінеральних вод, історичних пам’яток, фольклорних і архітектурних музеїв на автобусі;

- розважальні шоу-програми в ресторані готелю;

- створення конференц-залу для проведення переговорів, ділових зустрічей, нарад;

- створення спортзалу, басейну (особливо актуально для спортсменів);

- організація просмотру футбольних матчів Чемпіонату Європи на великому екрані в холлі або конференц-залі готелю – для тих відвідувачів готелю, яким не вистачило місця на трибунах стадіону.

Характеристика кінцевих споживачів і задоволення їх вимог щодо продукції:

· за рівнем прибутковості;

· за споживчими перевагами.

Таблиця 3.4.

Характеристика споживачів

Споживча перевага За рівнем прибутковості
Високий Середній Низький
Вимогливий смак 40% 30% 20%
Невимогливий смак 40% 25% 16%

Таблиця 3.5

Витрати на організацію збуту

№ з/п Канал збуту Обсяг реалізованих послуг відвідувачам за 2009 рік.
1 Туристичні фірми 800 000
2 Через власний сайт 400 000
3 Через оголошення, рекламу 800 000
4 Разом 2 000 000

Рекламна компанія

Необхідна масова реклама в Україні, Росії, Білорусії, країнах СНД та особливо - Європи, та інших країнах.

Послуги готельно-ресторанного комплексу повинні різноманітно рекламуватися:

- реклама в популярних і читаючих газетах і журналах України, РФ, Білорусії, Чехії, Німеччини;

- пропозиції в туристичних агентствах великих, перспективних міст;

- кольорові рекламні проспекти зі всією необхідною інформацією і фотографіями повинні бути розміщені в місцях скупчення людей, наприклад, на борту різних авіаліній, готелях, ресторанах;

- реклама в Інтернеті, на сайтах великих туристичних агентств;

- декілька власних web – сторінок зі всією необхідною інформацією в Інтернеті на українській, російській, англійській, німецькій, іспанській та декількох інших мовах Європи;

- рекламні статі в читаючих журналах для любителів спорту і відпочинку;

Всі ці види реклами є каналами збуту. Потрібно збільшити рівень доходу шляхом постійного росту об’ємів продажу за рахунок розширення ринку збуту.

Особливим методом розширення кола потенційних споживачів – надсилання адресних письмових пропозиція напередодні «Євро – 2012» федераціям футболу, тих країн, команди яких прийматимуть участь в чемпіонаті.

Як показує досвід діяльності ПП «ЛК «Комунал-Транс», адресна письмова пропозиція в адресу керівника будь-якої організації – найдієвіший механізм залучення додаткових клієнтів та розширення кола партнерів по бізнесу.

Саме шляхом надсилання письмової оферти ПП «Лізингова компанія «Комунал-Транс» випадково вийшла на ринок туристичних послуг, придбавши готельно-ресторанний комплекс в м. По чаєві.

Таблиця 3.6.

Витрати на просування

№ з/п Канали розміщення реклами Періодичність розміщення реклами (тиждень, місяць ). Частота показу реклами (кількість разів на день або тиждень) Вартість розміщення реклами Сума витрат Податок на рекламу 0,5%
туристичних агентствах місяць Раз в тиждень 2000 2010 10
2 кольорові рекламні проспекти місяць Раз в тиждень 1000 1005 5
3 Реклама в популярних і читаючих газетах і журналах місяць Раз в тиждень 2000 2010 10

3.2 Витратна частина проекту

Виробничий план

Таблиця 3.7.

Дохід за видами послуг готелю на 2009 – 2012 роки

Варіанти Джерело доходу Обсяг наданих послуг, євро
2009 рік 2010 рік 2012 рік
1 Готельні номери 2450000 4 370 160 5 035 800
2 Ресторан 567000 1 042 800 1 053 600
3 Бар 345600 716 400 3 034 800
4 Екскурсії 50000 86 400 171 360
5 Паркування 12000 51 840 180 000
6 Більярд 54000 120 960 340 200
7 Разом 3 478 600 6 388 560 9 815 760

Таблиця 3.8.

План по обсягу заселеності готельних номерів протягом першого календарного року дії готелю з поступовим виходом на максимальну потужність

№ з/п Місяць Потужність виробництва, %
1 Березень 30
2 Квітень 40
3 Травень 50
4 Червень 50
5 Липень 60
6 Серпень 70
7 Вересень 80
8 Жовтень 80
9 Листопад 90
10 Грудень 100

Таблиця 3.9.

Потреба в основних фондах.

№ з/п Основні засоби Вартість, євро з ПДВ
1 Будівлі , споруди 822037
2 Ліфт 80000
3 Робочі машини та устаткування 220000
4 Транспортні засоби 80000
5 Облаштування ресторану та бару 300000
6 Комп’ютерна техніка, телефони, інша оцісна техніка 35000
7 Меблі 700000
8 Інші 30000
5 Разом 2267037

Таблиця 3.10.

Передвиробничі витрати

№ з/п Призначення витрат Витрати ,грн
1 Вартість шеф - монтажу устаткування силами постачальника , з них 100000
2 оплата 1 фахівця за 7 тижнів роботи 40000
3 Оплата за налагодження устаткування 40000
4 Транспортні витрати 20000
5 2.Оплаиа монтажних і пусконагоджувальних робіт 48650
6 Оплата 10 чол. робітників за 7 тижнів роботи : 35000
7 - нарахування на фонд з/п 13650
8 3. Транспортні витрати 2000
9 4. Витрати сировини і енергії під час пусконалагоджених робіт 5000
10 5. Заробітна плата навчального персоналу 5 чол.в період запуску ( 3 тижні )з них: 6255
11 Оплата 3 чол. робітників за 3 тижнів роботи 4500
12 - нарахування на фонд з/п 1755
13 6.Видаткові матеріали на період монтажних пусконалагоджених робіт ( робочий одяг) 5000
14 7. оформлення сертифікату відповідності : 3000
15 8. Оформлення технічної документації 10000
16 9.Витрати , пов’язані з відкриттям рахунку в банку під контракт 1000
17 Разом 178205
18 10. Додатково 10 % непередбачених витрат 17820,5
19 Витрати на ремонт та реконструкцію будівлі 1915416
20 Разом по розділу «Передвиробничі витрати», грн. 2447251,5
21 Разом по розділу «Передвиробничі витрати», євро 305906,4

Таблиця 3.11.

Плановий обсяг послуг за 2009 рік

Готельні номери
Номер Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна в день за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Двомісний 120 310 37200 446400
Півлюкс 70 440 30800 369600
Люкс 35 520 18200 218400
Апартаменти 8 690 5520 66240
Всього: 91720 1100640
Ресторан
Харчування Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Сніданок 50 150 7500 90000
Обід 35 170 5950 71400
Вечеря 45 210 9450 113400
Всього 274800
Бар
Пропонована продукція Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість спожитих порцій на 1 чоловіка в день Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Гарячі і холодні напої 40 2 5 6000 72000
Тютюн 16 1 7,5 1800 21600
Алкоголь 35 2 10 9000 108000
Закуски 22 2 10 12000 1440000
Всього: 345600
Екскурсії
Послуги Середня кількості відвідувачів 1 екскурсійній поїздці (чол.) Середня ціна за 1 екскурсійну поїздку (євро) Середня кількість екскурсій в місяць Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Екскурсійні поїздки на автобусі 10 55 8 4400 52800
Всього 52800
Паркування
Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за день (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Паркування автомобілів 10 10 3000 36000
Всього: 4500 36000
Більярд
Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість ігор на 1 пару Ціна за 1 гру (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Гра в більярд 5 пар 3 10 4500 54000
Всього: 4500 54000
Разом 3519000

Таблиця 3.12.

Плановий обсяг послуг за 2010 рік

Готельні номери
Номер Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна в день за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Двомісний 125 510 63750 765000
Півлюкс 73 600 43800 525600
Люкс 35 700 24500 294000
Апартаменти 9 940 8460 101520
Всього: 140510 1686120
Ресторан
Харчування Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Сніданок 55 210 11550 138600
Обід 40 290 11600 139200
Вечеря 55 330 18150 217800
Всього 495600
Бар
Пропонована продукція Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість спожитих порцій на 1 чоловіка в день Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Гарячі і холодні напої 40 2 7 16800 201600
Тютюн 20 1 9,5 5700 68400
Алкоголь 35 2 11 23100 277200
Закуски 30 2 11 19800 237600
Всього: 784800
Екскурсії
Послуги Середня кількості відвідувачів 1 екскурсійній поїздці (чол.) Середня ціна за 1 екскурсійну поїздку (євро) Середня кількість екскурсій в місяць Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Екскурсійні поїздки на автобусі 15 60 8 7200 86400
Всього 86400
Паркування
Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за день (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Паркування автомобілів 12 12 4320 51840
Всього: 51840
Більярд
Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість ігор на 1 пару Ціна за 1 гру (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Гра в більярд 8 3,5 12 10080 120960
Всього: 120960
Разом 6388560

Таблиця 3.13.

Плановий обсяг послуг за 2009 рік

Готельні номери
Номер Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна в день за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Двомісний 120 600 72000 864000
Півлюкс 70 700 49000 588000
Люкс 40 800 32000 384000
Апартаменти 12 1050 12600 151200
Всього: 165600 1987200
Ресторан
Харчування Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Сніданок 85 190 16150 193800
Обід 45 240 10800 129600
Вечеря 60 290 17400 208800
Всього 532200
Бар
Пропонована продукція Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість спожитих порцій на 1 чоловіка в день Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Гарячі і холодні напої 40 2 8 19200 230400
Тютюн 20 1,5 10 9000 108000
Алкоголь 30 3 14 37800 453600
Закуски 45 3 14 56700 680400
Всього: 3034800
Екскурсії
Послуги Середня кількості відвідувачів 1 екскурсійній поїздці (чол.) Середня ціна за 1 екскурсійну поїздку (євро) Середня кількість екскурсій в місяць Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Екскурсійні поїздки на автобусі 17 70 12 14280 171360
Всього 171360
Паркування
Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за день (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Паркування автомобілів 20 25 15000 180000
Всього: 180000
Більярд
Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість ігор на 1 пару Ціна за 1 гру (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро)
Гра в більярд 15 3,5 18 28350 340200
Всього: 340200
Разом 9815760

Витрати проекту

Таблиця 3.14.

Умовно-постійні витрати

№ з/п Стаття витрат Приблизний розмір в місяць/ євро
1 Заробітна плата 19125
2 Амортизація 46624
3 Тех. Обслуговуваня та ремонт 10732
4 Страхування 7692
5 Зв’язок, інтернет, канцтовари 5000
6 Інші витрати 1750
7 Разом 90923

Таблиця 3.15.

Витрати на оплату праці

Найменування категорій Потреба, чол. Оклад на 1 особу, грн. Загальний оклад, грн. Податки на зарплату, грн. Фонд оплати праці, грн.
1 Директор 1 6600 6600 2310 8910
2 Бухгалтер 1 3000 3000 1050 4050
3 Адміністраторп 2 4600 9200 3220 12420
4 Медичний працівник 2 2000 4000 1400 5400
5 Водій 3 2500 7500 2625 10125
6 Бармен 4 3000 12000 4200 16200
7 Покоївка, офіціантки 16 1500 24000 8400 32400
8 Повар 4 2500 10000 3500 13500
9 Портьє 6 1800 10800 3780 14580
10 Охорона 8 3000 24000 8400 32400
11 Двірник 1 1500 1500 525 2025
12 Всього: 48 112600 39410 152010
13 Всього, в євро 19001

Таблиця 3.16.

Розрахунок змінних витрат

№ з/п Стаття витрат Приблизний розмір в місяць/ євро
1 Продукти харчування 20000
2 Рушники, постіль 10000
3 Засоби для прибирання 2000
4 Алкоголь, тютюн 5000
5 Посуд 10000
6 Комунальні платежі 5000
7 Пальне 5000
7 Інші витрати 2756
8 Разом 59756

3.3 Прибутковість проекту та оцінка ризиків

Фiнансовий план.

Детальний план доходів і витрат по роках та по місяцях поданий в Додатку Б до роботи.

Основні планово-економічні показники проекту

Необхідна потреба в інвестиціях протягом 2008 – березня 2009 років: 2 723 700 євро з врахуванням ПДВ.

Приватне підприємство «Лізингова компанія «Комунал-Транс» спроможне забезпечити 50% капіталовкладень. Решта суми – це близько 1 361 800 грн. необхідно залучати.

Найоптимальнішою формою інвестування керівництво підприємства вважає залучення іноземних інвестицій.

Період окупності проекту позначимо шляхом складання графіку беззбитковості (рис. 3.2.)


Рис. 3.2. Графік беззбитковості

Графік показує, що період окупності проекту складатиме 26 місяців. Тобто за умови старту проекту в березні 2009 року, вже в квітні 2011 року можна буде очікувати отримання перших прибутків.

Проте це дуже оптимістичний план прибутковості проекту.

Як передбачається проектом – найбільше прибутку буде отримано під час проведення у Львові матчів чемпіонату Європи з футболу.

Cash-flow проекту 2009 – 2012 років дії проекту складе 1 757 369 євро.

Прибуток інвестора з вказаний період складе 2 585 920,88 євро.

Очікувана рентабельність капіталовкладень:

· - 95,13% протягом 2009 року;

· 56,27% протягом 2010 року;

· 54,72% протягом 2011 року;

· 113,18% протягом 2012 року.

3.10 Оцiнка ризикiв i страхування

Основні ризики, що можуть вплинути на реалізацію проекту:

1. Ризик не проведення у Львові "Євро - 2012". Починаючи з грудня 2007 року у пресі неперервно мусуються чутки про зрив підготовки чемпіонату у Львові, що спричинено незадовільними темпами підготовки. В цьому випадку матчі зі Львова можуть бути перенесені в Одесу чи Харків. (50*).

2. Збитки, спричинені пожежами, будівельно-монтажними ризиками, стихійними лихами. В разі реалізації цього виду ризику постане питання подальшого існування готелю (10*).

3. Ризик зниження доходів населення внаслідок світової фінансової кризи, що почалась 2007 року і продовжується дотепер. Цей ризик може спричинити інвестиційний голод в України та при його подальшому загостренні поставить під сумнів сам факт можливості надання інвестицій іноземними партнерами ПП «ЛК Комунал-Транс» на цей проект (50*).

4. Підвищення конкуренції. Кількість діючих у м. Львові готелів складає 36, будується ще 20. Очевидно, може статися так, що підприємству доведеться коригувати цінову політику підприємства в бік зменшення.

Вплив перелічених факторів характеризується величиною їх негативного впливу на проект та ймовірністю настання.

Ймовірність настання несприятливих подій під дією того чи іншого фактора визначається наступною системою балів (відсотків ймовірності настання ризику):

0 – 19ризик несуттєвий; подія не відбудеться;

20 – 39ризик скоріше за все не реалізується;

40 – 59про настання події не можна сказати із впевненістю;

60 – 79ризик може проявитися;

80 – 99ризик, скоріше за все проявиться;

100ризик обов’язково реалізується.

Таблиця 3.17.

Оцінка ризиків за проектом.

Пріоритет Назва ризику Усереднена вірогідність настання, % Питома вага фактору ризику Загальний ризик по кожному фактору %
1 Ризик зниженя доходів населення внаслідок світової фінансової кризи 30 0,261 7,83
2 Збитки, спричинені пожежами, будівельно-монтажними ризиками, срихійними лихами 10 0,087 0,87
3 Ризик непроведення у Львові "Євро - 2012" 50 0,435 21,74
4 Підвищення конкуренції 25 0,217 5,43
Разом ризик за проектом 35,87

Проведений розрахунок показує, що усереднена ймовірність невиконання проекту по створенню готельно-ресторанного комплексу дорівнює 35,87% (“чиста”; без врахування реально існуючих механізмів мінімізації ризиків та упереджуючих їх появу факторів, що наводяться нижче).

В грошовому вираженні ризик складає 5 481 360,66 євро (35,87% від очікуваного грошового доходу від реалізації проекту за період 3 2009 по 2012 роки.

Тобто ймовірність недоотримання доходу за існуючих соціально – економічних умов така величина ризику, в цілому, не може рахуватися прийнятною для інвестора та ПП «ЛК «Комунал-Транс». Необхідно ще на підготовчому етапі приймати заходи по мінімізації ризику.

Механізми мінімізації ризиків та фактори, що упереджають їх появу

Вірогідність настання 1-го ризику суттєво зменшується шляхом перенесення виконання проекту до іншого міста України, де вже сьогодні зрозуміло, що зриву в підготовці до Чемпіонату не буде. Це на вибір: Київ, Дніпропетровськ, Донецьк. Інший варіант виходу із ситуації – дочекатися кращих часів, коли остаточно буде зрозуміло, чи відбудуться у Львові футбольні матчі. Проте для закордонних (і вітчизняних) інвесторів такий варіант неприйнятний з кількох причин: дорожчає нерухомість, робоча сила, зменшується час на промоушн проекту, за умови високої інфляції в єврозоні (січень – березень 3,5%).

Тому найкращий варіант – переніс реалізації проекту в Дніпропетровськ чи Донецьк, тим більше, що ПП «ЛК «Комунал-Транс» має досвід реалізації проекту поза межами Львівської області.

Наслідки настання другого ризику мінімізовані страхуванням готелю від пожежі, стихійних лих, титульних ризиків, будівельних ризиків. Окрім того передбачається встановити сучасну пожежну сигналізацію та обладнати готель системою автоматичного пожежогасіння.

Світова фінансова криза справді сильно «заділа» увесь інвестиційний ринок світу. Єдиним шляхом мінімізації цього ризику є переконання інвесторів в низько ризикованості даного проекту, та в його високій прибутковості, в інакшому випадку компанії доведеться здійснювати пошук всієї суми фінансування проекту самостійно, що також виглядає проблематично, оскільки фінансовий ринок України сьогодні не страждає на «перегрів».

Криза також може вплинути і на доходи населення країн Єврозони, що також може спричинити коригування розцінок готельних послуг.

Вірогідність 4-го ризику мінімальна. Готель займе нішу в місті Львові, яка ще не освоєна: великі готелі місткість до 600 осіб з сервісом європейського класу. В разі старту проекту найближчим часом, в менеджменту буде достатньо можливостей здійснити просування готелю серед потенційних споживачів.

Вказані заходи із мінімізації ризиків дозволять зменшити відносну розрахункову величину ризику до 9,09% (Таблиця 3.18.).

В грошовому вираженні ризик складає 2 512 649 євро (9,09% від очікуваного грошового доходу від реалізації проекту за період 3 2009 по 2012 роки.

Таблиця 3.18.

Оцінка ризиків за проектом після запровадження заходів щодо їх мінімізації

Пріоритет Назва ризику Усереднена вірогідність настання, % Питома вага фактору ризику Загальний ризик по кожному фактору %
1 Ризик зниженя доходів населення внаслідок світової фінансової кризи 10 0,435 4,35
2 Збитки, спричинені пожежами, будівельно-монтажними ризиками, срихійними лихами 3 0,130 0,39
3 Ризик непроведення у Львові "Євро - 2012" 0 0,000 0,00
4 Підвищення конкуренції 10 0,435 4,35
Разом ризик за проектом 9,09

Розмір цих втрат вже не спричинять загрози реалізації проекту та втрати всіх вкладених коштів. Тому цей варіант проекту є прийнятним для реалізації.


Висновки

Бізнес-план є найнеобхіднішою річчю для залучення зовнішнього фінансування, особливо коли йде мова про іноземні інвестиції. Це стосується будь-яких сфер діяльності: виробництва, будівництва, послуг. Особливе значення бізнес-план набуває під час реалізації довготривалих проектів, період окупності яких є значним. Він допомагає інвесторам оцінити можливість повернення коштів та розмір дивідендів та побачити компетентність осіб, які цей бізнес-план склали.

Без іноземних інвестицій країні під час проведення Євро 2012 не обійтися, в то числі і в побудові мережі сучасних комфортабельних готелів.

Ринок готельних послуг Львова поки-що не заповнений готельними номерами із рівнем обслуговування європейського класу. Кількість великих готелів незначна, а сервіс більшості з них залишає бажати кращого. Проте на ринку з’являються все нові і нові гравці, в тому числі і закордонні, про що свідчать численні дозволи на будівництво готелів, виданих Львівським міськвиконкомом протягом останніх місяців.

Очікується посилення конкуренції на ринку протягом 2009 – 2010 років.

Дослідження показало, що створення готельних комплексів у містах України, де відбуватимуться матчі чемпіонату Європи з футболу 2012 року є дуже перспективною справою. Проте за умови обмеженості внутрішнього ринку запозичень, для створення готелю необхідно залучати зовнішнє інвестування.

Період окупності готелю, що описаний в третьому розділі дослідження складає 9 місяців. Розмір необхідних інвестицій (в тому і інвестованих з-за кордону) 2 724 тис. євро.

Проте не слід забувати і про ризики, які супроводжують будь-який інвестиційний проект. Найбільшим ризиком для інвестора є ризик не проведення у м. Львові матчів із Євро-2012. Це суттєво підкоригує показники вхідного грошового потоку не тільки під час проведення чемпіонату, але й до його початку, адже репутація міста-невдахи не сприятиме привабленню туристів з країн Європи.

Тому найбезпечніше з погляду іноземного інвестора буде створення аналогічного готельного комплексу в Дніпропетровську чи Донецьку, оскільки там дефіцит готельних номерів ще більший ніж у Львові чи Києві. Решта ризиків мінімізується звичайними заходами і ці ризики не становлять серйозної загрози для реалізації проекту.

З огляду на вищевикладене можна сказати, що мету дипломної роботи досягнуто.


Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р. № 436-ІV.

2. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49.

3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР.;

4. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР.;

5. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» // Урядовий кур'єр. — 1994. — № 31—32.

6. Абрютина М.С. Грачев А.В. Анализ финансово-єкономической деятельности предприятия: Учебно-практическое цособие,- М.: Дело и Сервис, 1998.

7. Андреева О. Д. Технология бизнеса: маркетинг. — М.: ИНФРА-М -НОРМА, 1997.

8. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом — М.: Финансы и статистика, 2005.

9. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория економического анализа: Учебник.-4-е. изд., перераб. й доп. - М.: ФинансьІ й статистика, 1999.-416с.

10. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. — К.: Ника-Центр, 1999. — 512 с.

11. Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання.

12. Каплан Р. Нортон Д. Сбалансрованная система показателей. – М.: Юнити, 2002.;

13. Карпенко М. Трудности с дисконтом// Комп&ньйон, - 2006 - №2 (466) - С. 54 – 60

14. Карпенко М., Терещенко О. Аналоговые риски.// Комп&ньйон, - 2005 - №47 (459) - С. 48 – 52.

15. Карпенко М., Терещенко О. Будущее по нынешним ценам.// Комп&ньйон, - 2005 - №49 (461) - С. 50 – 53.;

16. Карпенко М., Терещенко О. Когда затраты равны доходам // Комп&ньйон, - 2005 - №49 (461) - С. 50 – 53.;

17. Карпенко М., Терещенко О. Не прибылью единой.// Комп&ньйон, - 2006 - №51-52 (463 – 464) - С. 56 – 60.;

18. Кіндрадська Г.І. Основи стратегічного менеджменту. – Львів: «КІНПАТРІ ЛТД», 2003.;

19. Ковалёв Д. Революция в бюджетировании.// Комп&ньйон, - 2005 - №35 (447) – С. 38 – 41.;

20. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. – Харьков: Фактор, 2003.;

21. Макконнелл Кэмпбелл Р., Стенли Л. Брю. Экономикс. — К.; 1993. - С. 52.

22. Мескон М. X. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: 1998.

23. Павлова Л. Н. Финансы предприятия: Учебник. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

24. Покропивний С. Ф. “Економіка підприємства” Підручник Київ 2001

25. Покропивний. С. Ф., . Колот В. М “Підприємство: стратегія, організація, ефективність.” Навчальний посібник - Київ , КМЕУ , 1997.

26. Примак. Т. О. “Економіка підприємства” Навчальний посібник , Київ 1999.

27. Рейзвіх Е.П. ′′ Інвестиційна діяльність ′′, Посібник. Кіровоград, КІСМ, 1997 р.,- 165с., стор. 100 - 103.

28. Рэдхэд К., Хъюс С. Управление финансовыми рисками / Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 288 с. 17.

29. Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. – К.: Издательский дом «Максимум», 2005. – 884 с.

30. Уокер Дж. Введение в гостеприимство. - М.: ЮНИТИ, 1999 - 437 с.

31. Управление организацией: Учеб. для вузов / Под ред. А. Г. Поршнева и др. - М.: ИНФРА - М.1999.

32. Управление персоналом: Учебник / Под ред. Кибанова. А. Я. — М.: ИНФРА-М, 1998.

33. Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. — К.: Знання, 1998.

34. Федоренко В.Г. Інвестознавство: Підручник. – 2-ге вид., переробл. – К.: МАУП, 2002. – 408 с.

35. Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових Умовах. — К.: Міжнарод. фінансова агенція, 1998.

36. Фінанси підприємств/ За ред.. Поддерьогіна А.М. – К.: В-во КНЕУ,1999. – 384 с.

37. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.: Ист-сервис, 1995. — 240 с.

38. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємств та її аналіз: Навч. посібник -2-е. вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001.-300с.

39. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Нагашев В.В. Методика фінансового анализа: - М.: ИНФРА-М, 2000.-208с

40. Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:25:47 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:13:54 29 ноября 2015
фигня
02:19:03 16 мая 2013Оценка: 2 - Плохо

Работы, похожие на Дипломная работа: Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151311)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru