Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Методика складання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на ВАТ "Демітекс"

Название: Методика складання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на ВАТ "Демітекс"
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: курсовая работа Добавлен 17:17:44 16 марта 2011 Похожие работы
Просмотров: 559 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Вступ

Актуальність дослідження. Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити у певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 XIV, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Розв’язанню теоретичних і методологічних питань формування, аналізу та прогнозування фінансової та статистичної звітності присвячена значна кількість досліджень вітчизняних вчених (Бутинця Ф.Ф., Голова С.В., Дем’яненка М.Я., Кірейцева Г.Г., Сопка В.В., Шевчука В.О., Хомина П.Я., Чижевської Л.В. та інших вчених).

Крім того, проблеми фінансової та статистичної звітності, процедури її складання та аналізу в умовах ринкової економіки досить повно висвітлені в працях вчених країн близького і далекого зарубіжжя (Безруких П.С., Ковальова В.В., Єфімової О.В., Кондракова Н.П., Соколова Я.В., Шеремета А.Д., Ван Бреди, Колдуела Д., Нідлза Б., Хендріксена Е.С. та інших).

Значні досягнення названих вчених стали основою подальшого дослідження проблем та формування висновків і пропозицій щодо удосконалення бухгалтерської фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації. Необхідно відмітити, що зарубіжний досвід складання і використання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації представляє значний інтерес у теоретичному і практичному плані, але його вивчення і використання вітчизняними теоретиками і практиками повинно максимально враховувати особливості розвитку і становлення економіки України на сучасному етапі.

Процеси реформування бухгалтерського обліку, як і практика використання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, засвідчили наявність багатьох недостатньо вивчених і неузгоджених питань щодо формування та використання бухгалтерської фінансової звітності при обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень. Отже, виникає об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методологічних розробок, спрямованих на удосконалення практики складання і використання бухгалтерської фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації та забезпечення адекватності її вимогам користувачів, що і визначає актуальність обраної теми курсової роботи.

Об’єкт дослідження - процедури складання, подання та використання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на підприємстві.

Суб’єкт дослідження - ВАТ «Демітекс».

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методологічних і практичних основ формування, аналізу та прогнозування показників бухгалтерської фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації.

Мета курсової роботи полягає у методиці складання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на ВАТ «Демітекс».

Для досягнення поставленої мети, що визначає зміст дослідження, у курсовій роботі було передбачено вирішити такі основні задачі:

- визначити економічну сутність та класифікацію необоротних активів;

- дослідити інформаційне забезпечення для складання річної звітності;

- дати загальну характеристику показників фінансово-господарської діяльності ВАТ «Демітекс»;

- дослідити методику складання фінансової звітності з необоротних активів;

- обґрунтувати порядок складання статистичної звітності на ВАТ «Демітекс»;

- запропонувати напрями вдосконалення звітності необоротних активів.

У курсовій роботі були використані діалектичний, системний та історичний підходи до вивчення теоретичних і методологічних основ формування і використання бухгалтерської фінансової звітності. У межах діалектичного підходу використано методи індукції та дедукції.

При вирішенні поставлених задач в дослідженні використані загальнонаукові методи: аналізу і синтезу; порівняльних характеристик, а також методи групування, деталізації, вибірковий та власне спостереження.

У процесі дослідження були використані законодавчі і нормативні акти, що регламентують бухгалтерський облік, методичний та інструктивний матеріал з формування і аналізу звітних показників, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з теорії і практики бухгалтерського обліку, матеріали статистичної та фінансової звітності ВАТ «Демітекс» за 2007-2009 рр.

Курсова робота складається з вступу, шести розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків.


1. Економічна сутність та класифікація необоротних активів

З набранням чинності Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та запровадженням з 2000 р. національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку словниковий запас українських бухгалтерів значно поповнився новими термінами.

До останніх належить широко всім відоме поняття необоротних активів. Під цим поняттям розуміють, в основному, основні засоби та нематеріальні активи.

В українському законодавстві відсутнє поняття "необоротні активи". Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", "необоротні активи – всі активи, що не є оборотними". У цьому ж Положенні зазначено, що до оборотних активів належать "грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу" [2, с. 56].

Таким чином, під необоротними активами треба розуміти активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та від використання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їх вартість може бути достовірно визначена.

У бухгалтерському обліку до необоротних активів належать:

- основні засоби;

- інші необоротні матеріальні активи;

- нематеріальні активи;

- довготермінові фінансові інвестиції;

- довготермінову дебіторську заборгованість;

- відстрочені податкові активи;

- довгострокові біологічні активи;

- капітальні інвестиції;

- гудвіл [8, с. 99].

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних або соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [3, с. 102]. Такими матеріальними активами можуть бути будинки, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження та інші основні засоби.

До інших необоротних матеріальних активів належать такі матеріальні активи, як бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату тощо.

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [4, с. 45]. До нематеріальних активів належать:

- права на об'єкти промислової власності;

- права на комерційні позначення;

- права користування майном;

- права користування природними ресурсами;

- авторські та суміжні з ними права;

- інші нематеріальні активи [9, с. 72].

Довготермінові фінансові інвестиції - це витрати підприємства на придбання цінних паперів, вкладення коштів у дочірні та інші підприємства на тривалий термін з метою участі в розподілі прибутку, отримання відсотків та дивідендів. Сюди належать довготермінові вкладення коштів у боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довготермінова дебіторська заборгованість - сума заборгованості юридичних чи фізичних осіб, які заборгували підприємству певну суму грошових коштів чи інших активів, що не виникає під час операційного циклу і буде погашена не раніше, ніж через один рік після дати балансу. Така заборгованість може виникнути в результаті операцій фінансової оренди, надання позик іншим підприємствам чи фізичним особам, за реалізовану продукцію, надані послуги, через надзвичайні події тощо.

Відстрочені податкові активи виникають на підприємстві, якщо сума податку на прибуток підприємства, визначена за даними бухгалтерського обліку є меншою від суми податку, визначеної за даними податкового обліку.

Така різниця підлягає вирахуванню з належного до сплати у майбутніх періодах податку на прибуток підприємства.

Для правильного визначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності слід в першу чергу дослідити, що розуміють під цим терміном в різних науках економічної групи. В економічній теорії, фінансах, бухгалтерському обліку по різному розглядають їх, по різному трактують поняття, навіть зустрічаємо різну назву терміну, який є об’єднуючим для засобів довгострокового користування.

Для правильного розуміння поняття необоротних активів необхідно дослідити поняття активу.

Визначено, що активи – це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів і прав, виражених у грошовій вартості, які контролюються підприємством і використовуються з певною метою.

В своїх наукових працях з питань фінансового менеджменту І.О. Бланк [3, с. 153-157]під активами підприємства розуміє контрольовані ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, які характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати дохід, постійний оборот яких в процесі використання зв’язаний з факторами часу, ризику і ліквідності. Зокрема вчений виділяє декілька класифікаційних ознак: за характером функціонування, за характером участі активів в різних видах діяльності підприємства, за характером фінансових джерел формування активів тощо, а також за характером участі в господарському процесі з позицій особливостей їх обороту, відповідно до якої виділяє оборотні (поточні) та необоротні активи. Саме ця класифікація активів призначена для цілей бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Зарубіжні вчені-бухгалтери М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера зазначають, що “поділ активів на основні і оборотні прийшов у практику бухгалтерського обліку з економіки через судову сферу в кінці ХІХ або на початку ХХ століття”.

Варто наголосити на тому, що те, що в економіці та юриспруденції називають капіталом, в бухгалтерському обліку називають активами. Тому однією з теорій походження поділу активів на оборотні та необоротні (основні) є класичний поділ капіталу визначним економістом Карлом Марксом на оборотний і основний.

На думку дослідника М.В. Півторака застосування у П(С)БО 2 “Баланс” терміну “необоротні активи” є не досить коректним стосовно тих об’єктів, які він об’єднує [31, с. 6]. Автор зазначає, що єдиним активом, який не є оборотним, є земля. Виходячи з цього, він пропонує поділяти активи на основні і оборотні, що відповідає класичному принципу поділу капіталу.

Отже, необоротні активи, тобто основний капітал є складовою активу (майна) підприємства. В іноземній економічній та обліковій практиці поняття «необоротні активи» позначають різними термінами, що випливає з особливостей перекладу з різних мов світу. Наприклад, англійською мовою необоротні активи можуть називатися non-current assets (необоротні активи), fixed assets (фіксовані активи), long-term assets (довгострокові активи) тощо.

Для правильного визначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності необхідно провести огляд економічної літератури. Насамперед нами проаналізовано визначення терміну у довідниковій літературі (додаток Г).

При цьому ми зіткнулися з проблемою схожості термінів, тому досліджуємо визначення не тільки необоротних активів, а й основного капіталу, основних засобів, основних фондів, довгострокових активів, тощо.

Розглядаючи визначення бачимо, що дійсно поняття необоротних активів є неоднозначним. Зокрема, в іноземній літературі часто немає об’єднуючого терміну, а відображаються окремі складові довгострокових засобів – основні засоби, нематеріальні активи тощо. У радянський період розвитку економіки нематеріальні активи як такі не існували, тому необоротні активи носили назву основних засобів чи основних фондів, особливістю яких була матеріально-речова форма. Велика кількість авторів називають необоротні активи основним капіталом, який включає матеріальні цінності, фінансові вкладення та нематеріальні активи.

Розглянувши визначення необоротних активів, основного капіталу, довгострокових активів, можемо виділити декілька основних характеристик терміну, а саме майнові цінності, довгострокове використання, підлягають амортизації, призначені не для перепродажу, беруть участь у виробництві, корисний ефект від використання тощо.

Отже, необоротні (довгострокові) активи – це сукупність майнових цінностей і нематеріальних прав, які беруть участь у виробництві продукції та наданні послуг, призначені не для перепродажу, корисний ефект від яких очікується отримувати тривалий час (більше одного року або операційного циклу).

При визначенні змісту поняття необоротних активів російськомовні дослідники піднімають проблему неправильної назви терміну, оскільки в російській мові вживається “внеоборотные активы”, тобто позаоборотні тіякі не беруть участів господарському обороті Ще Я.В. Соколов зазначав, що поділ активів на оборотні та необоротні є досить умовним, “з часів Л. фон Мізеса стало зрозуміло, що всі засоби, вкладені в господарство знаходяться в обороті,і вся різниця лише в часі обороту” [41, с. 491]. Саме тому деякі науковці пропонують перейменувати термін на “довгострокові активи” або ”основні активи” (Л.Л. Горецька, В.Є. Ванкевич, Л.Г. Ловінська, М.В. Півторак).

Проблемними питаннями необоротних активів займалися і займаються багато дослідників, як обліку, аналізу і контролю цього виду активів присвячують свої дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата і доктора наук. Серед українських науковців можна назвати О.П. Гаценко, Л.Л. Горецьку, Н.М. Урбан та інших. Однак, незважаючи на теми досліджень пов’язаних з необоротними активами, вони не розглядали узагальнююче поняття “необоротні активи”, їхні дисертації спрямовані на окремі складові необоротних активів, такі як основні засоби чи нематеріальні активи.

Що стосується іноземних (російських та білоруських) досліджень, то в них вивчається проблема трактування і класифікації необоротних активів. Такі науковці як М.О. Барсукова, В.Є. Ванкевич, Н.М. Поташковаробили спроби вдосконалити визначення засобів довгострокового користування (табл. 1.1).

Таблиця 1.1Авторські визначення терміну “необоротні активи”

Автори Визначення
Барсукова М.О.

Необоротні активи – це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у виробничій діяльності

організації, які характеризуються продуктивністю, здатністю приносити дохід і можливістю контролю

Ванкевич В.Є.

Необоротні активи – це довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина яких

приймає участь в процесі виробництва продукції, робіт і послуг більше одного року і кругообігу

засобів організації, забезпечує приплив грошових засобів

Поташкова Н.М.

Необоротним активом вважається актив, який виникає в результаті минулих подій, контролюється

організацією, приносить організації економічну вигоду, має надійну оцінку, і тривалий строк корисного

використання якого визначається його вкладом в дохід організації


Особливої уваги потребує такий об'єкт необоротних активів як гудвіл.

Окремі науковці, зокрема В.В. Сопко, Ф.Ф. Бутинець, відносять його до нематеріальних активів. Згідно із стандартом 19 "Об'єднання підприємств", гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання [5, с. 109]. Також виділяють від'ємний (негативний) гудвіл, який являє собою перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання. Тобто це перевищення балансової вартості активів та зобов'язань над розміром оплати за них.

Кожній складовій необоротних активів у бухгалтерському обліку планом рахунків визначено окремий рахунок, що призводить до "невикористання" у професійній діяльності бухгалтера терміну "необорний актив".

На відміну від бухгалтерського обліку, при проведенні економічного аналізу, в економічній теорії та споріднених наук більше оперують поняттям "необоротні активи" ніж "основні засоби", "нематеріальні активи", "гудвіл" тощо. Це пояснюється тим, що облік потребує більш детальної інформації про окремі об'єкти, ніж цього вимагають інші економічні науки, зокрема такі як економічний аналіз та економіка. Ці науки переважно використовують узагальнені дані, тільки у деяких випадках, наприклад при проведенні поглибленого аналізу основних засобів тощо, потребують деталізованих даних [12, с. 83].

Водночас, у бухгалтерському обліку здійснюється постійне та неперервне відображення всіх господарських засобів, процесів та явищ у фінансово-господарській діяльності підприємства.

За результатами дослідження поняття необоротних активів можна зробити висновок, що ця категорія бухгалтерського обліку є однією з найважливіших у господарській діяльності будь-якого суб’єкта господарювання, однак не можемо говорити про однозначність і простоту цього поняття. При виборі назви терміну погоджуємося з такими авторами як В.Є. Ванкевич та Л.Г. Ловінською, які пропонують змінити необоротні активи на довгострокові активи (засоби). Нами було виділено декілька характерних рис досліджуваного поняття. Виходячи з цього, удосконалене визначення: довгострокові активи (засоби) – це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів та прав, які належать суб’єкту господарювання, беруть участь у виробничому процесі, переносять свою вартість на продукцію частинами та економічна вигода від використання яких очікується отримувати протягом періоду, який становить більше одного року (або операційного циклу).

2. Інформаційне забезпечення для складання річної звітності щодо необоротних активів

Безпосередньо фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів, щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки управління; оцінки здатності якості управління своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства та інших рішень [9, с. 84].

Інформаційне забезпечення для складання річної звітності щодо необоротних активів підприємства: П(с)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"– про принципи оцінки статей звітності та методів обліку щодо окремих статей звітності та інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них; П(с)БО 2 "Баланс"– першому розділі активу Балансу «Необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, а саме: нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів , П(с)БО 7 "Основні засоби" – у примітках до фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація: вартість за якою основні засоби відображені в балансі, методи амортизації, що застосовуюься підприємством, та діапазон строків корисного викоритання, наявність та рух у звітному році, первісна вартість та сума зносу на початок та кінець звітного року, сума зміни первісної вартісті та суми зносу основних засобів у результаті переоцінки, сума нарахованої амортизації та сума втрат від зменшення корисності і сума вигід від відновлення корисності і т.д.. П(с)БО 8 «Нематеріальні активи» – у примітках до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів наводиться така інформація: вартість за якою відображені в балансі, методи амортизації, що застосовуюься підприємством, та діапазон строків корисного викоритання, наявність та рух у звітному році, первісна вартість та сума зносу на початок та кінець звітного року, сума зміни первісної вартісті та суми зносу нематеріальних активів у результаті переоцінки, сума нарахованої амортизації та сума втрат від зменшення корисності і сума вигід від відновлення корисності. У примітках до фінансової звітності наводиться така нформація: первісна вартість та сума накопиченї амортизації переданих у заставу нематеріальних активів, сума угод на придбання у майбутньому нематеріальних активів, загальна сума втрат на дослідження та розробки, включена до складу витрат звітного періоду. П(с)БО 14 «Оренда» – у примтках до фінансової звітності орендар наводить таку інформацію щодо необоротних активів: первісну вартість і знос орендованих активів за їх кваліфікаційними групами на дату балансу, орендодавець первісну вартість і знос об’єктів операційної оренди на дату балансу за кваліфікаційними групами.

П(с)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» – у примтках до фінансової звітності наводиться така інформація: опис необоротних активів, групи вибуття, опис обставин продажу, спосіб та час, збитки від зменшення корисності та їх подальше сторнуваня, сегмент, у якому необоротні активи, група вибуття подаються відповідно до П(С)БО29 «Фінансова звітність за сегментами».

П(с)БО 30 «Біологічні активи» – вартість біологічних активів у балансі наводиться окремими статтями, у примітках до фінансової звітності інформація наводиться за такими групами: довгострокові біологічні активи, робоча худоба, продуктивна худоба, багаторічні насадження, інщі довгострокові біологічні активи, поточні біологічні активи, тварини вирощуванні на відгодівлі; у примітках до фінансової звітності: вартість кожної групи на кінець і початок звітного року, обсяг сільськогосподарської продукції, придбання та реалізація біологічних активів і інше.Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів, Інструкція з інвентаризації основних засобів , нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу та інші, П(С)БО 14 «Примітки до річної фінансової звітності», П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість».

3. Загальна характеристика показників фінансово-господарської діяльності ВАТ "Демітекс"

Суб’єктом дослідження у даному питанні є: Відкрите акціонерне товариство "Демітекс" (далі – ВАТ "Демітекс").

Місцезнаходження: Україна, Полтавська обл., м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1.

Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.

Товариство має цивільні права та обов'язки та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Статуту (додаток А), рішень органів Товариства та також внутрішніх наказів, розпоряджень, регламентів, правил процедури та інших локальних нормативних актів. Товариство може бути відповідачем та позивачем у суді.

Метою створення товариства є об’єднання матеріальних та фінансових ресурсів його акціонерів з метою отримання прибутку.

Також метою діяльності ВАТ "Демітекс" є розробка, фінансування та реалізація комерційних проектів для отримання максимального економічного ефекту при мінімізації витрат за допомогою об’єднання ресурсів та можливостей акціонерів.

Для реалізації зазначеної мети Товариство здійснює наступні види діяльності:

- бавовняно прядильне виробництво;

- організація громадського харчування, у тому числі, організація кафе, барів, ресторанів з метою надання послуг за готівку та безготівковий розрахунок;

- роздрібна, оптова, комісійна та інші види торгівлі продуктами харчування, товарами народного споживання, промисловими виробами, у тому числі торгівля за готівковий та безготівковий розрахунки;

- виробництво, переробка та реалізація продуктів харчування та сільськогосподарської продукції, у тому числі вирощеної власними силами, товарів народного споживання, операції з давальницькою сировиною;

- закупівля сільськогосподарських товарів у фізичних та юридичних осіб за готівковий та безготівковий розрахунки, а також їх реалізація та переробка;

- експортно-імпортні операції та закупка продукції виробничо-технічного призначення для забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій різних форм власності;

- організація аптек з метою реалізації лікувальних препаратів, формування лікувальних закладів, профілакторіїв, санаторіїв, пансіонатів;

- інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

Майно Товариства формується з джерел, не заборонених чинним законоданством України.

Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Товариство має право у порядку, встановленому чинним законодавством та Статутом, продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, та здійснювати будь-які інші дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту. Від імені Товариства правління може вчиняти юридичні дії в межах компетенції, визначеної статутом.

Товариство має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та порядок розміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

ВАТ "Демітекс" здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку.

Джерелами формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- надходження від роздержавлення і приватизації власності;

- придбання майна іншого підприємства, організації.

Згідно статуту товариство, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Відносини товариства з іншими суб’єктами ринку, здійснюються на основі договорів. Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод.

Джерелом формування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування.

Товариство має право відкривати розрахункові (поточні) та інші рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь – яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлений Національним банком України. Самостійно встановлювати черговість і напрями списання коштів з власних рахунків.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерській облік своєї роботи, веде статистичну звітність. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводиться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, підприємство ліквідується у випадку визнання його банкротом.

Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність і представляє її органам державної статистики.

Відповідальність за стан обліку та своєчасність подання звітності покладається на директора та бухгалтера підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе керівництво підприємства ВАТ "Демітекс".

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика на підприємстві відповідає вимогам повноти, обачності, принципам превалювання сутності над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим принципам, передбаченим Законом України "Про бухгалтерський облік а фінансову звітність в Україні".

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці діяльності підприємства.

Наказ про облікову політику на підприємстві ВАТ "Демітекс" наведено у додатку С.

Безпосередню участь при формуванні облікової політики, а також відповідальність за її формування у ВАТ "Демітекс" беруть на себе директор і головний бухгалтер та інші служби підприємства, відповідальні за планування таких важливих показників, як собівартість виробленої і реалізованої продукції, класифікації витрат, амортизації тощо, розробляють і вносять свої пропозиції з питань формування облікової політики.

Щодо обов’язків керівника і головного бухгалтера стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку, то керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення обліку та організовує контроль діяльності всіх бухгалтерських служб. З метою забезпечення ведення бухгалтерського обліку у ВАТ "Демітекс" створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Головний бухгалтер ВАТ "Демітекс" забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовує контроль за повнотою і достовірністю відображення всіх господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, організовує документооборот; розподіляє обов’язки між працівниками бухгалтерії і здійснює контроль за їх виконанням, готує проекти наказу про облікову політику тощо.

У обов’язки головного бухгалтера та економіста входить: установка нормативних даних для ведення обліку і списання, виняткові права роботи в системі (відкриття закритих документів, коректування карток клієнтів), оперативний аналіз і контроль ведення обліку, подання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством, надання щорічного звіту в органи правління товариства.

У обов’язки бухгалтера входить: заповнення необхідних довідкових даних, контроль оформлення документів на реалізацію товарів і послуг, контроль оформлення податкових накладних, завантаження банку, розноска платежів, формування перерахунку платежів, за наявності модуля обміну контроль завантаження даних.

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу та здатність суб’єкта господарювання фінансувати свою діяльність.

Фінансовий стан підприємства слід здійснювати за допомогою експрес-аналізу, що утворюється з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки активів підприємства та джерел їх формування. Порівняльний аналіз балансу фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовувані в практиці вітчизняних та зарубіжних фірм.

У ході горизонтального аналізу визначають абсолютні та відносні зміни величини різних статей балансу за певний період. Метою вертикального аналізу є розрахунок деяких коефіцієнтів, що характеризують структуру активів підприємства та їх джерел. Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому, побудуємо аналітичну таблицю, що характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динамміку окремих її показників.

З даних табл. 3.1 бачимо, що капітал ВАТ "Демітекс" зріс при порівнянні 2009 року з 2007 р. на 659145 тис.грн., або на 124%, при порівнянні 2009 і 2008 років на 488293 тис. грн. або на 69,5%.

При цьому, необоротні активи зросли при порівнянні 2009 та 2007 років на 7599 тис. грн., або на 75,5%, а у порівнянні 2009 і 2008 років на 5433 тис. грн. або на 44,4%.

У структурі всього капіталу частка необоротних активів знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 0,4%, а при порівнянні 2009 і 2008 років на 0,03%.

Оборотні активи зросли при порівнянні 2009 і 2007 років на 568337 тис. грн. або на 109,1%, а у порівнянні 2009 і 2008 років - на 428587 тис. грн. або на 64,9%. У структурі всього капіталу частка оборотних активів знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 6,5%, а в 2009 і 2008 років на 2,6%.

Щодо джерел формування капіталу, то відбувся ріст власного капіталу відповідно у порівнянні 2009 року до 2007 - на 81358 тис. грн., або на 65,8%, а у порівнянні 2009 року до 2008 на 53113 тис. грн., або на 135%. У структурі всіх джерел формування капіталу частка власного капіталу знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 6%, а у порівнянні 2009 і 2008 років на 4,4%.

Але одночасно відбулося зростання довгострокових і поточних зобов’язань. Довгострокові зобов’язання при порівнянні 2009 і 2007 років знизились на 21200 тис. грн., або на 71%, а з 2008 роком – на 51377 тис.грн., або на 49,8% .

Поточні зобов’язання при порівнянні 2009 і 2007 років збільшились на 597464 тис. грн., або на 178,3%, а в 2009 і 2008 років на 485115 тис.грн. або на 108,4%.

У структурі джерел формування капіталу частка довгострокових зобов’язань у порівнянні 2009 і 2007 років знизилась на 9,4 %, а у порівнянні 2009 року до 2008 – на 49,8%.

Частка поточних зобов’язань зросла у порівнянні 2009 і 2007 років на 15,3%, а у порівнянні 2009 і 2008 років на 14,6%.

Динаміка джерел формування капіталу ВАТ "Демітекс" за 2007-2009 роки, представлена у вигляді рис. 3.2.

Рис. 3.2. Динаміка джерел формування капіталу ВАТ "Демітекс"за 2007-2009 роки

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана із загальною структурою балансу, рівнем залежності суб’єкта господарювання від кредиторів та інвесторів.

Фінансову стійкість підприємства за першою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов’язаннями, короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чтири типи фінансової стійкості: абсолютна, нормальна стійкість, передкризовий (критичний) фінансовий стан, кризовий фінансовий стан (табл. 3.2).

При оцінці фінансового стану потрібно враховувати, що:

1) якщо Е1, Е2, Е3 > 0, то підприємство має абсолютну фінансову стійкість;

2) якщо Е1 < 0, Е2 > 0, Е3 > 0 – то підприємство має нерівномірну фінасову стійкість;

3) якщо Е1 < 0, Е2 < 0, Е3 > 0 – то підприємство має нестійке фінансове положення;

4) якщо Е1 < 0, Е2 < 0, Е3 < 0 – то підприємство має кризовий фінансовий стан.

Таблиця 3.2 Показники фінансової стійкості підприємства ВАТ "Демітекс" протягом 2007-2009 рр. (тис.грн.)

Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік. Відхилення 2009 року (+,-) від:
2007 рік 2008 рік
Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів 113583,0 139743,0 188865,0 75282,0 49122,0
Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів

73000,0

103177,0

51800,0

-21200,0

-51377,0

Наявність оборотного капіталу, довгострокових., короткострокових кредитів та позик для формування запасів

80411,0

-

137097,0

56686,0

137097,0

Запаси 220108,0 289725,0 394763,0 174655,0 105038,0
Надлишок (+) нестача (-) власних обігових коштів для формування запасів – Е1

-106525,0

-149982,0

-205898,0

-99373,0

-55916,0

Надлишок (+) нестача (-) власних обігових та довгострокових позикових коштів для формування запасів – Е2

-147108,0

-186548,0

-342963,0

-195855,0

-156415,0

Надлишок (+) нестача (-) власних обігових, довгострокових і короткострокових позикових коштів для формування запасів – Е3

-139697,0

-289725,0

-257666,0

-117969,0

32059,0

Номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації

Кризовий фінансо-

вий стан

Кризовий фінансо-

вий стан

Кризовий фінансо-

вий стан

-

-

Враховуючи показники фінансової стійкості, розраховані у табл. 3.2, фінансовий стан підприємства оцінюється як кризовий, протягом періоду, що аналізується він не змінився. У 2007-2009 рр. запаси перевищували нормальні джерела фінансування на 106525 тис.грн. – у 2007 році, 149982 тис.грн. – у 2008 році та 205898 тис.грн. – у 2009 році.

Ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень у оборотні активи. ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування (зменшення) їх ліквідності, із зобов’язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи: найбільш ліквідні активи, середньо ліквідні активи, низько ліквідні активи, важко ліквідні активи.

Пасиви балансу групуються залежно від терміновості сплати зобов’язань наступним чином:

- поточні зобов’язання за розрахунками;

- короткострокові кредити банків і позики;

- довгострокові зобов’язання, постійні пасиви.

Аналіз ліквідності передбачає складання балансу ліквідності (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Оцінка ліквідності балансу підприємства ВАТ "Демітекс" на кінець 2008-2009 рр.

Групи

Види активів

Роки

Групи

Види пасивів

Роки

Надлишок (+) або нестача -) платіжних засобів (А-П)
2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009
А1 Високоліквідні 3445,0 5171,0 7375,0 П1 Найбільш термінові 254655,0 447415,0 932530,0 -251210 -442244 -925155
А2 Середньо ліквідні 297915,0 365374,0 687466,0 П2 Короткотермінові 80411,0 - 137097,0 217504 365374 550369
А3 Низьколіквідні 220108,0 289725,0 394763,0 П3 Довгострокові 73000,0 103177,0 51800,0 147108 186548 342963
Разом 521468 660270 1089604 Разом 408066 550592 1121427 113402 109678 113402

Дані табл. 3.3 свідчать, що у 2008 році нестача високоліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов’язань становила 251210 тис.грн., а у 2009 році ця сума нестачі зросла до 925155 тис.грн. По середньоліквідних та довгострокових активах спостерігається надлишок платіжних засобів з тенденцією до його збільшення.

Таким чином, за трьома групами активів надлишок платіжних засобів для покриття зобов’язань збільшився до 113402 тис.грн. Отже, баланс не є абсолютно ліквідним у зв’язку з нестачею високо- та низько ліквідних активів, але динаміка ліквідності підприємства позитивна.

Для об’єктивної оцінки фінансовоо стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій.

Таблиця 3.4 Показники платоспроможності ВАТ "Демітекс" на кінець 2007-2009 рр.

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення 2009 року (+,-) від: 2009 рік у % до:
2007 року 2008 року 2007 року 2008 року
Коефіцієнт миттєвої ліквідності 0,66 0,42 0,78 0,120 0,360 18,2 85,7
Коефіцієнт поточної ліквідності 1,87 1,75 1,49 -0,380 -0,260 -20,3 -14,9
Коефіцієнт загальної ліквідності 4,14 4,56 3,89 -0,250 -0,670 -6,0 -14,7
Коефіцієнт ліквідності запасів 0,532 0,838 0,367 -0,165 -0,471 -31,0 -56,2
Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках 0,828 1,596 1,417 0,589 -0,179 71,1 -11,2
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості 0,789 0,539 0,586 -0,203 0,047 -25,7 8,7
Коефіцієнт мобільності активів 0,291 0,373 0,402 0,111 0,029 38,1 7,8
Коефіцієнт співвідношення активів 0,291 0,595 0,673 0,382 0,078 131,3 13,1

Аналіз показників платоспроможності підприємства вказує, що суб’єкт дослідження є платоспроможним. Так, станом на кінець 2007 та 2008 років, підприємство може негайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно лише 4,2% та 7,8% найбільш термінових зобов’язань, що вище нормативних значень.

У той же час, при нормативі 70-80% підприємство за рахунок наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розраховуватися з боргами короткострокового характеру лише на 8,7% у 2007 році, 7,5% у 2008 році та 7,8% - у 2009 році.

Значне відхилення від рекомендованих значень спостерігається щодо коефіцієнту загальної ліквідності. Отримані кошти від перетворень оборотних активів та готівку станом на кінець 2009 року дозволять перекрити кредиторську заборгованість товарного характеру та поточні зобов’язання за розрахунками лише на 38,9%, що у 6,7 раз менше оптимального значення.

Отже, результатами дослідження виявлено, що підприємство вважати платоспроможним протягом останніх трьох років можна.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2009 році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості залучало 0,586 грн. кредиторської, у 2008 році – 0,539 грн., у 2007 році – 0,789 грн. Тобто, при недостатності власного капіталу підприємство використовувало у господарському обороті, як єдине джерело фінансування, кредиторську заборгованість. Коефіцієнт співвідношення активів у 2009 році становить 67,3%, що що вище рекомендованого значення.

Тобто, підводячи загальний підсумок за усіма розрахунками стверджуємо, що баланс підприємства є ліквідним. Йому вистачає власних джерел фінансування для формування оборотних активів. Крім того, протягом 2007-2009 років підприємство є платоспроможним.

Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства. За результатами аналізу фінансових результатів підприємства (табл. 3.5), для ВАТ «Демітекс».


Таблиця 3.5Фінансові результати ВАТ "Демітекс" за 2007-2009 рр. (тис.грн.)

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення (+,-) 2009 року від 2009 рік у % до:
2007 року 2008 року

2007 року

2008 року

сума,

тис. грн.

у % до виручки

сума,

тис. грн.

у % до виручки
Доход (виручка) від реалізації 1115742,0 1726119,0 3132739,0 2016997,0 - 1406620,0 - 280,8 181,5
Продовження табл. 3.5
Податок на додану вартість

185957,0

287687,0

522123,0

336166,0

16,7

234436,0

16,7

280,8

181,5

Чистий доход від реалізації 906626,0 1400640,0 2537126,0 1630500,0 81,3 1136486,0 81,1 279,8 181,1

Собівартість реалі-

зованої продукції

786008,0

1202757,0

2032890,0

1246882,0

70,4

830133,0

69,7

258,6

169,0

Валовий прибуток (збиток)

120618,0

197883,0

504236,0

383618,0

10,8

306353,0

11,5

418,0

254,8

Інші операційні доходи

171,0

96,0

230,0

59,0

0,01

134,0

0,01

134,5

239,6

Адміністративні витрати

23148,0

36077,0

53313,0

30165,0

2,1

17236,0

2,1

230,3 147,8

Інші операційні вит-

рати

2790,0

2541,0

3647,0

857,0

0,3

1106,0

0,1

130,7

143,5

Фінансові резуль-

тати від операційної діяльності

42131,0

52839,0

8142,0

-33989,0

3,8

-44697,0

3,1

19,3

15,4

Фінансові результа-ти від звичайної діяльності до опо-

даткування

24507,0

31134,0

56875,0

32368,0

2,2

25741,0

1,8

232,1

182,7

Фінансові результа-

ти від звичайної діяльності

23498,0

29124,0

53490,0

29992,0

2,1

24366,0

1,7

227,6

183,7

Чистий прибуток (збиток)

23498,0

29124,0

53490,0

29992,0

2,1

24366,0

1,7

227,6

183,7

необоротний актив статистичний звітність

За результатами аналізу (табл. 3.5) бачимо, що у 2009 році підприємство формувало свої доходи лише процесі операційної діяльності: 90% припадає на дохід від реалізації продукції; 3,8% - інші операційні доходи.

У 2008 році порівняно з 2007 роком дохід від реалізації продукції збільшився на 2016997 тис.грн., а у 2009 році, порівняно з 2008 – на 1406620 тис.грн.

Порівняно з 2007 та 2008 роками відбулося збільшення сум за всіма видами витрат і відрахувань.

Але при цьому суттєво зросла собівартість реалізованої продукції – на 1246882 тис.грн. у 2008 році порівняно з 2007, а у порівнянні 2009 року з 2008 – на 830133 тис.грн. У цілому витрати і відрахування підприємства протягом 2007-2009 рр. збільшились на 17236 тис.рн.

Результати аналізу свідчать про підвіщення економічної ефективності виробництва продукції на підприємстві, загалом протягом 2007-2009 рр. спостерігається тенденція покращення показників ефективності виробництва.

Зокрема, якщо у 2007 році кожен працівник підприємства у середньому забезпечував своєю працею дохід у сумі 4610,5 тис. грн., то у 2008 році виробіток одного працівника становив 7222,3 тис. грн., а вже у 2009 році даний показник більш ніж у 3 рази піднявся до рівня 16148,1 тис. грн. При цьому загальна кількість персоналу у ВАТ "Демітекс" постійно зменшувалась.

Таблиця 3.6Динаміка показників діяльності ВАТ "Демітекс" за 2007-2009 рр.

Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+,-) 2009 року від: 2009 рік у % до:

2007

року

2008

року

2007

року

2008

року

Обсяг реалізації продукції, тис. грн.

1115742,0

1726119,0

3132739,0

2016997,0

1406620,0

180,8

81,5

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

242

239

194

-48

-45

-19,8

18,8

Виробіток одно

го працівника, тис.грн./чол.

4610,5

7222,3

16148,1

11537,6

8925,9

250,2

123,6

За три роки загальна чисельність персоналу скоротилась на 45 осіб. Це явище ми можемо пояснити тим, що на підприємстві впроваджуються нові менш трудомісткі технології. Керівництво підприємства в останні роки веде активну політику по автоматизації та механізації виробництва, що і призвело до скорочення кількості працівників на підприємстві.

За результами аналізу доходів та витрат ВАТ "Демітекс".


Таблиця 3.7Динаміка складу та структури доходів, витрат ВАТ "Демітекс" за 2007-2009 рр.

Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+,-) 2009 року від: 2009 рік у % до:
2007 року 2008 року
сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % у сумі, тис. грн. у структурі, п.п. у сумі, тис. грн. у структурі, п.п. 2007 року 2008 року
Доходи

Доход (ви

ручка) від реалізації

1115742,0

99,98

1726119,0

99,99

3132739,0

99,99

2016997,0

0,01

1406620,0

-

180,8

81,5

Інші операційні доходи

170,9

-

96,0

0,01

230,0

0,01

59,1

-0,01

134,0

-

34,6

139,6

Разом 1115912,9 100,0 1726215 100,0 3132969,0 100,0 2017056,1 - 1406754,0 - 180,8 81,5
Витрати і відрахування
Податок на додану вартість

185957,0

18,6

287687,0

18,8

522123,0

20,0

336166,0

1,4

234436,0

1,2

180,8

81,5

Продовження табл. 3.7

Собіварті-сть реалізо

ваної про

дукції

786007,6

78,8

1202757,0

78,7

2032890,0

77,8

1246882,4

-0,9

830133,0

-0,8

158,6

69,0

Адміністративні витрати

23148,5

2,3

36077,0

2,4

53313,0

2,0

30164,5

-0,3

17236,0

-0,3

130,3

47,8

Інші операційні витрати

2790,0

0,3

2541,0

0,2

3647,0

0,1

857,0

-0,1

1106,0

-

30,7

43,5

Разом 997903,1 100,0 1529062,0 100,0 2611973,0 100,0 1614069,9 - 1082911,0 - 161,7 70,8

Фінансові результати від опера-

ційної діяльності

42131,1

х

52839,0

х

8142,0

х

-33989,1

х

-44697,0

х

80,7

-84,6


Розрахунки засвідчують, що протягом 2007-2009 рр. доходи підприємства сформовані за рахунок доходів, отриманих у результаті операційної діяльності, вони складають більшу частку (99,98% у 2007 році, 99,99% у 2008 році та 99,99% у 2009 році) та інших операційні доходів, їх частка не значна (0,01% та 0,01% відповідно).

Відмічаємо також тенденцію до значного збільшення загальної суми доходів у 2009 році за рахунок підвищення, у першу чергу, обсягів виробничої діяльності та виручки від реалізації(рис. 3.4).

Рис. 3.4. Динаміка доходів ВАТ "Демітекс" за 2007-2009 рр.

У загальній сумі витрат ВАТ "Демітекс" найбільшу питому вагу (77,8%) займає собівартість реалізованої продукції. Негативним є суттєве збільшення суми питомої ваги адміністративних витрат у 2009 році. Це може бути наслідком підвищення оплати праці адміністративно-управлінського персоналу, збільшення витрат на службові відрядження, зв’язок тощо.

Інші операційні витрати у 2009 році відносно 2007 року зросли на 857 тис.грн., або на 30,7%, а у порівнянні з 2008 - на 1106 тис.грн., або на 43,5%. Сума податку на додану вартість збільшилась у 2009 році, порівняно з 2007 роком на 336166,0 тис.грн., або на 180,8%, що пов’язано з динамікою виручки від реалізації(рис. 3.5).

Протягом 2007-2009 років як доходи, так і витрати підприємства сформовані за рахунок операційної діяльності ВАТ "Демітекс". Тому, доцільним є аналіз структури операційних витрат підприємства ВАТ «Демітекс» за 2007-2009рр. (табл. 3.8) .

Таблиця 3.8Структура операційних витрат ВАТ "Демітекс" за 2007-2009 рр.

Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+, -) 2009 року від: 2009 рік у % до:

2007

року

2008

року

2007

року

2008

року

Операційні витрати (разом), тис. грн.

76376,8 145140,0 496324,0 419947,2 351184,0 549,8 242,0
Продовження табл. 3.8

у т. ч.:

Матеріальні затрати, сума, тис. грн.

15722,1

22759,0

33333,0

17610,9

10574,0

112,0

46,5

питома вага, % 20,6 15,7 6,7 -13,9 -9,0 67,4 -57,2
Витрати на оплату праці, сума, тис. грн.

10909,1

17285,0

29644,0

18734,9

12359,0

171,7

71,5

питома вага, % 14,3 11,9 6,0 -8,3 -5,9 -58,2 49,8
Відрахування на соціальні заходи, сума, тис. грн.

4064,4

6434,0

11063,0

6998,6

4629,0

172,2

71,9

питома вага, % 5,3 4,4 2,2 -3,1 -2,2 58,1 49,7
Амортизація, сума, тис. грн. 2338,9 3086,0 2916,0 577,1 -170,0 24,7 -5,5
питома вага, % 3,1 2,1 0,6 -2,5 -1,5 -80,8 -72,4
Інші операційні витрати, сума, тис. грн.

43342,3

95576,0

419368,0

376025,7

323792,0

867,6

338,8

питома вага, % 56,7 65,9 84,5 27,7 18,6 48,9 28,3

Основну частку у структурі операційних витрат ВАТ "Демітекс" займають матеріальні витрати та інші операційні витрати.

Так, у 2009 році матеріальні витрати складають 6,7 % від загальної суми операційних витрати, а інші операційні витрати 27,7 %. Матеріальні затрати займають найбільшу частку у загальній структурі операційних витрат, оскільки підприємство займається виробничою діяльністю.

Порівнюючи тенденцію зміни доходів та витрат ВАТ "Демітекс" відмічаємо деяке перевищення темпів зростання доходів над темпами зростання витрат і відрахувань, що у подальшому може негативно позначитися на діяльності підприємства.

Отже, у ВАТ "Демітекс" спостерігається позитивна динаміка фінансових результатів діяльності підприємства.

4. Методика складання фінансової звітності з необоротних активів

Баланс є головним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства і на цій підставі прийняття ефективних управлінських рішень.

Баланс підприємства - це таблиця встановленої форми, в якій ліворуч розміщуються активи підприємства, а праворуч - пасиви, які включають капітал і зобов'язання. З метою отримання узагальненої інформації за видами активів і пасивів, вони в балансі об'єднуються в розділи за їх економічним змістом.

Баланс підприємства повинен містити загальні дані про назву підприємства, місце знаходження (країну де зареєстроване підприємство), організаційно — правову форму власності, та назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської (холдингової) компанії, галузь та вид економічної діяльності за відповідними державними реєстрами, валюту Балансу та одиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємства та дату на яку складається Баланс.

При заповненні Балансу (графа 3) дані на початок звітного періоду заповнюється із попереднього звіту, а дані на кінець звітного періоду (графа 4) заповнюється за сальдо синтетичних рахунків з Головної книги за журнальною формою обліку або з оборотної відомості за синтетичними рахунками при інших формах обліку.

При цьому слід пам'ятати, що при заповненні статей Балансу за формою № 1 за звітний рік, необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) організаційним змінам, що мали місце на підприємстві, наприклад, вибуття або приєднання частки, структурних підрозділів, цілих підприємств, які відбулися станом на 1 січня звітного року, а також врахувати виправлення виявлених у звітному році таких помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), тобто наводиться скоригована величина відповідної статті Балансу станом на 31 грудня попереднього року.

Заповнюючи Баланс слід враховувати вимоги П(С)БО 2 «Баланс», який не допускає згортання статей активів та зобов'язань, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

Так, згортання сальдо допускається з внутрішньогосподарських розрахунків, а саме за субрахунком 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» при складанні загального Балансу підприємства яке є юридичною особою.

При складанні Баланса слід пам'ятати, що показники фінансової звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включаються до загального фінансового звіту підприємства - юридичної особи.

В Україні Баланси підприємства складають за методом - нетто, тобто валюта Балансу підраховується за виключенням сум за регулюючими рахунками. До регулюючих рахунків відносяться: знос необоротних активів (13);

- резерв сумнівних боргів (38);

- вилучений капітал (45);

- неоплачений капітал (46);

- частка перестраховиків у страхових резервах (494-496).

Суми за регулюючими рахунками наводяться в Балансі у дужках і при підрахуванні підсумків віднімаються.

У першому розділі активу Балансу «Необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, а саме: нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів.

Необоротні активи — це усі активи, що не є оборотними тобто сюди включаються грошові кошти та їх еквіваленти, що обмежені у використанні, інші активи, які призначені не для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (І розділ).

Зміст статей балансу та методика складання розділу 1 «Необоротні активи» наведені у табл. 4.1.

Таблиця 4.1Зміст статей балансу та методика складання розділу 1 «Необоротні активи»

Назва статті та номер рахунка, субрахунка Код рядка Зміст статей та їх оцінка в Балансі
Розділ І. Необоротні активи
Нематеріальні активи: П( С) БО 8 «Нематеріальні активи» (Затв. Наказом Мінфіна України від 18.10.1999 р. № 242, Зареєст-

Залишкова вартість —

(р. 011 -р. 012)*

Первісна вартість (12)

Накопичена амортизація (133)

010*

011

(012)

У цій статті наводиться окремо первісна (р. 011) та залишкова вартість нематеріальних активів (р. 010), а також нарахована в установленому порядку сума накопиченої амортизації (р. 012). Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться у дужках.

В даній статті відображаються залишки за рахунком 12 «Нематеріальні активи» (р. 011) і за рахунком 13, субрахунок 3 «Накопичена амортизація» (р. 012)

Нематеріальний актив— це немонетарний актив, який немає матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам НМА поділяються на такі групи:

Первісна вартість придбаного НМА — складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків,

що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням (п. 11 П (С) БО 8).

Первісна вартість НМА, який придбано у результаті обміну на подібний об'єкт відображається за меншою з двох оцінок:

— або залишковою вартістю переданого НМА;

— або справедливою вартістю із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість НМА, який придбано у результаті обміну на неподібний об'єкт — це справедлива вартість переданого об'єкта, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх

— права користування природними ресурсами;

— права користування майном;

— права на знаки для товарів і послуг;

— права на об'єкт промислової власності;

— авторські та суміжні з ним права;

— незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

— інші нематеріальні активи

еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість безоплатно отриманих НМА — є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням втрат відповідно до п. 11 П(С)БО 8.

Первісна вартість НМА, що внесена до статутного капіталу — це погоджена засновниками (учасниками) справедлива їх вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8.

Первісна вартість НМА, отриманого внаслідок об'єднання підприємства, це справедлива вартість.

Первісна вартість НМА, створеного підприємством, включає прямі витрати безпосередньо пов'язані із створенням НМА та приведення його до стану придатності.

Первісна вартість НМА може збільшуватись на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням НМА і підвищенням їх можливостей та строку використання, якщо це забезпечить збільшення очікуваних економічних вигод у майбутньому

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату Балансу тих НМА, щодо яких існує активний ринок (ринок, якому притаманні такі умови: предмети, які продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; в будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною).

Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація НМА = відповідно первісній вартості або накопиченій амортизації х індекс переоцінки. Індекс переоцінки = справедлива вартість об'єкту / на залишкову вартість об'єкта, який переоцінюється.

Метод амортизації НМА обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

При визначенні строку корисного використання (але не більше 20 років) враховуються: строк корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається і правові та інші обмеження щодо строків його використання та інші фактори. Ліквідаційна вартість, як правило, не визначається, крім окремих випадків (П(С)БО 8 п. 28).

Незавершене будівництво (15, 163,

377) — це незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а саме у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату Балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

В даній статті відображається сальдо рахунків: 15 «Капітальні вкладення», 163 «Інша дебіторська заборгованість», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

020

Відображається вартість незавершених капітальних інвестицій, здійснених підприємством, у будівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифікацію, реконструкцію, придбання та доставку основних засобів, інших

необоротних матеріальних і нематеріальних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, та устаткування в запасі), у придбання і виготовлення устаткування, що потребує і не потребує в подальшому монтажу, а також аванси, перераховані забудовником підряднику.

Не визнаються і не додаються до балансової вартості незавершеного будівництва — наднормативні витрати, витрати на реалізацію, інші витрати, не пов'язані з веденням будівельних робіт. Такі витрати є витратами поточного періоду і відображаються у Звіті про фінансові результати.

Вартість незавершених капітальних інвестицій не є об'єктом амортизації.

На рахунку 15 «капітальні інвестиції» не відображаються вартість необоротних активів, внесених до статутного капіталу, одержаних безоплатно, та сума переоцінки необоротних активів (крім переоцінки і внеску до статутного капіталу об'єктів незавершеного будівництва).

Основні засоби: П(С) БО 7 «Основні засоби» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, Зареєстровано в

Мін'юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509)

Залишкова вартість *

(p. 031-p. 032)

Первісна вартість (10,11)

Знос (131,132)

030*

031

(032)

Наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами).

У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.

В цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. Залишкова вартість (*) включається у валюту Балансу.

Вона визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

Первісна вартість об'єкта основних засобів включає суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без прямих податків), реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням чи отриманням прав на

Основні засоби — це матеріальні активи,

які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або

постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для

здійснення адміністративних і соціально-

культурних функцій, очікуваний строк

корисного використання (експлуатації)

яких більше одного року (або операційно-

го циклу, якщо він довший за рік). В даній

статті відображаються залишки за рахунками: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (р. 031). А

також рахунку 13, субрахунку 1 «Знос основних засобів», субрахунку 2 «Знос інших необоротних матеріальних активів» (р. 032).

об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на

До основних засобів відносяться:

земельні ділянки, капітальні витрати на

поліпшення земель (знос не нараховується), будинки, споруди та передавальні

пристрої машини та транспортні засоби,

інструменти, прилади, інвентар (меблі),

робоча і продуктивна худоба, багаторічні

насадження, інші основні засоби.

До інших необоротних матеріальних активів відносяться: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

транспортування, установку, монтаж, налагодження основних

засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів

до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Переоцінена вартість основних засобів та сума зносу об'єкта визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкту на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Об'єктом амортизації не є вартість землі і незавершених капітальних інвестицій.

Методи амортизації основних засобів та порядок визначення строку корисного використання визначається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

За П(С) БО 7 «Основні засоби» (п. 2 6—п. 30) підприємства можуть нараховувати амортизацію за такими методами:

— прямолінійного;

— зменшення залишкової вартості;

— прискореного зменшення залишкової вартості;

— кумулятивного;

— виробничого

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися за двома методами:

— 50 % у першому місяці використання та решта 50 % у місяці їх вилучення з активів;

— 100 % у першому місяці використання.__

Довгострокові біологічні активи: П(С)БО ЗО «Біологічні активи» (Затверджено наказом Мінфіну України від 18.11.2005 р.

№ 790. Зареєстровано в Мін'юсті України 05.12.2005 р. за № 1456/11736

Довгострокові біологічні активи:

— справедлива (залишкова) вартість*

(р. 036-р. 037)

— первісна вартість(16)

— накопичена амортизація (134)

Довгострокові біологічні активи — біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців.

035

036

037

Відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку ЗО «Біологічні активи». У цій статті наводяться справедлива (первісна, переоцінена) вартість, сума накопиченої амортизації (у дужках) і залишкова вартість довгострокових біологічних активів. До підсумку балансу включається справедлива або залишкова вартість, яка дорівнює різниці між первісною (переоціненою) вартістю і сумою накопиченої амортизації»
Довгострокові фінансові інвестиції: П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91 Зареєстровано в Мін'юсті України 17.05.2000 р. за № 284/4505)

Довгострокові фінансові інвестиції:

— які обліковують за методом участі в

капіталі інших підприємств (141)

— інші фінансові інвестиції (142, 143)

Фінансові інвестиції — це активи, які

утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів

тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

В даній статті показується сальдо рахунку

14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Довгострокові фінансові інвестиції— це інвестиції, які не можуть бути класифіковані як поточні.

040

045

У цій статті відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які обліковуються методом участі в капіталі (р. 040).

Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій згідно з яким Балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестувань, тобто фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі

в капіталі відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням усіх змін у власному капіталі об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до

їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату Балансу відображаються за справедливою вартістю.

Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату Балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

До довгострокових відносяться інвестиції

на строк більше року в доходні активи інших підприємств, а саме в цінні папери —

акції, облігації, сертифікати, казначейські

зобов'язання, процентні облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також

вклади до статутного капіталу інших підприємств і інші фінансові вкладення.

Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення відображаються на дату Балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій

Довгострокова дебіторська заборгованість: П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 08.10.1999 р. № 237 Зареєстровано в Мін'юсті України 25.10.1999 р. за № 725/4018)

Довгострокова дебіторська заборгованість

(181,182,183) — це сума дебіторської забор-

гованості, яка не виникає в ході нормального

операційного циклу та буде погашена після

дванадцяти місяців з дати Балансу.

У даній статті показується сальдо рахунках 181, 182, 183 рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші

необоротні активи»

050

У цій статті показується сума довгострокової дебіторської заборгованості

фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу. Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості

Продовження табл. 4.1

Відстрочені податкові активи (17) —

це сума податку на прибуток, що підлягає

відшкодуванню у наступних періодах

унаслідок виникнення тимчасової різниці

між обліковою та податковими базами

оцінки

060

Заповнюються із застосуванням норм П(С)БО 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 р.

№ 353, і здійсненням облікових записів на рахунках 17 і 54 на дату Балансу.

П(С)БО 17 має застосовуватися лише підприємствами, які є платниками податку на прибуток. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2001 р. № 101 П(С)БО 17 також не застосовується суб'єктами господарювання, які відповідають критеріям суб'єкта малого підприємництва, незалежно від того, що вони сплачують податок на прибуток. Однак платники податку на прибуток можуть на квартальну дату відстрочені податкові активи і податкові зобов'язання не обчислювати. В цьому разі такі підприємства у графі 4 «На кінець звітного кварталу» наводять таку саму суму відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань, що й у графі 3 «На початок звітного року».

Підприємство у балансі повинно наводити згорнутий залишок за рахунками 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «відстрочені податкові зобов'язання» або у рядку 060 І розділу активу Балансу, крім випадків, передбачених п. 17 П(С)БО 17, коли розгорнуте подання залишку є обов'язковим (наприклад, якщо адміністрування податку на прибуток відокремлених підрозділів підприємства здійснюється різними податковими органами, а також у зведеній та консолідованій фінансовій звітності)

Інші необоротні активи (184)— це суми необоротних активів, які не можуть бути відображені у наведених раніше статтях І розділу активу Балансу 070 У цій статті наводиться сума фактичних витрат на придбання інших необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей першого розділу активу Балансу, крім гудвілу і гудвілу негативного, що виникають при придбанні.
Усього за розділом І 080 Сума рядків (010 + 020 + 030 + 035 + 040 + 045 + 050 + 060 + 070)

Звіт про фінансові результати є складовою частиною квартальної і річної фінансової звітності підприємств. Зміст, структура і формат звіту регламентується для великих підприємств П(С)БО З «Звіт про фінансові результати» (ф. 2. код ДКУД 1801003), та П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» ф. 2-М (код ДКУД 1801007) для суб'єктів малого підприємництва.

Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і результати діяльності підприємства.

Метою складання цього звіту є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Формування фінансових результатів у Звіті про фінансові результати підпорядковане видам діяльності підприємства. Діяльність підприємства поділяється на звичайну, яка включає операційну (основну та іншу), фінансову та інвестиційну. Крім цього в Звіт про фінансові результати включаються результати від надзвичайних подій, тобто тих подій або операцій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства та очікується, що вони не повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Інформація щодо необоротних активів у ф.№2 «Звіт про фінансові результати» наводиться у рядку 260 «Амортизація» , що відображає суму нарахованої амортизації :

- основних засобів;

нематеріальних активів; інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції(робіт, послуг), до затрат допоміжних виробництв , до виробничих накладних витрат, адміністративних та збутових витрат. Цей рядок заповнюється за дебетовим оборотом рах. 83 «Амортизація» або за кредитовим оборотом рах. 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Цей звіт входить до складу річної фінансової звітності підприємств. Він складається за звітний період наростаючим підсумком з початку року в тис. гри. Для порівняння інформації у Звіті наводяться дані за аналогічний попередній період.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про Рух грошових коштів» визначає зміст, структуру і формат цього Звіту, який складають усі підприємства крім СМП. Звіт складається за формою № 3 (код ДКУД 1801004).

Мета складання Звіту про рух грошових коштів — надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3) складається із трьох розділів, а саме:

Розділ І. Рух коштів у результаті операційної діяльності (рядки 010—170).

Розділ II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності (рядки 180—300).

Розділ III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності (рядки 310—390).

У кожному з трьох розділів у окремих рядках (р. 160, 290, 380) вказується чистий рух коштів від надзвичайних подій за видами діяльності, а в р. 170, 300 і 390 вказується чистий рух грошових коштів за кожним видом діяльності.

Інформація щодо необоротних активів відображається в І розділі рядок 020 «Амортизація необоротних активів».У графі 3 «Надходження» відображається сума амортизації з матеріальних і нематеріальних необоротних активів, яка нарахована за звітний період. Цей рядок заповнюється за даними ф. №2, розділ ІІ р.260 «Амортизація» або за кредитовим рах.13.

Сума амортизації додається до показника прибутку тому, що незважаючи на те, що нарахування амортизації хоч і веде до зменшення прибутку, але не призводить до зміни сум грошових коштів.

У ІІ розділі це рядок 190 «Реалізація необоротних активів» у графі 3 «Надходження» відображаються суми грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів(крім фінансових інвестицій), рядок 250 «Придбання необоротних активів» у графі 4 «Видаток» відображаються суми грошових коштів, сплачених при придбанні основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів(крім фінансових інвестицій).

Зміст, структура, форма і методика складання Звіту про власний капітал визначені П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал». Цей звіт є складовим елементом річної фінансової звітності підприємств. Він складається за формою №4 (код ДКУД 1801005) за звітний період (календарний рік) за даними з початку року до кінця звітного періоду усіма підприємствами крім СМП.

Звіт про власний капітал — це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Власний капітал утворюється за рахунок двох джерел: внесення власниками (засновниками) грошей чи інших активів; накопичення суми прибутку, що залишається на підприємстві.У цьому звіті стаття переоцінка активів за рядками 060, 070, 080, 090, 100, 110 наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів у порядку, передбаченому відповідними П(С) БО, (дооцінка (+), уцінка (-), за даними рах.423, 746, 975 ураховуючи зменшення корисності цих активів.

Міністерство фінансів України розробило уніфіковані таблиці Приміток до річної фінансової звітності (ф. № 5, код за ДКУД 1801008, наказ Мінфіну України від 29.11.2000 № 302).

Примітки до річної фінансової звітності за формою № 5, є складовою річної звітності підприємств (крім суб'єктів малого підприємництва), яка складається з метою надання повної, правдивої, деталізованої інформації про окремі об'єкти бухгалтерського обліку.

Примітки до річної фінансової звітності включають тринадцять розділів, в яких наводиться більш детальна інформація про окремі види активів зобов'язань, доходів і витрат підприємства, яка забезпечує користувачів необхідною інформацією.

Для заповнення цієї форми звітності необхідно використати:

- Баланс;

- Звіт про фінансові результати;

Дані синтетичного і аналітичного обліку за окремими рахунками, субрахунками.

Розділ І «Нематеріальні активи», заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 12 «Нематеріальні активи» і субрахунку 133 «Накопичена амортизація» і розкриває інформацію про склад і стан нематеріальних активів і зміни, які сталися за рік.

Із залишку нематеріальних активів на кінець року розшифровуються дані про вартість нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права власності, вартість оформлених у заставу нематеріальних активів, вартість самостійно створених та вартість отриманих за рахунок цільових асигнувань нематеріальних активів.

Із загальної суми накопиченої амортизації на кінець року, виділяється та її сума, яка відноситься до нематеріальних активів на які існують обмеження права власності.

Цей розділ деталізує інформацію, яка наведена в першому розділі активу Балансу за рядками 011; 012 вої звітності (ф. № 5) за кодами рядків та граф з використанням рахунків обліку.

Розділ І. «Нематеріальні активи» (включає рядки з 010 по 085).

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, Торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Рядки 081-083 заповнюються на підставі даних аналітичного обліку, щодо нематеріальних активів, на які обмежені права власності, оформлені в заставу, створені самим підприємством та в р. 084, отриманих за рахунок цільових асигнувань. В рядку 085 вказується сума накопиченої амортизації щодо нематеріальних активів, на які існує обмеження права власності.

Зміст та джерела інформації для складання приміток до річної фінансової звітності, розділ 1 «Нематеріальні активи» (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 Зміст та джерела інформації для складання приміток до річної фінансової звітності, розділ 1 «Нематеріальні активи»

Код

рядка

Графа Джерело інформації для заповнення
010-070 3. Залишок на початок року —первісна (переоцінена) вартість Залишок на початок періоду за pax. 12. «Нематеріальні активи»
4. Залишок на початок року —накопичена амортизація Залишок на початок періоду за субрах. 133 «Накопичена амортизація»
5. Надійшло за рік Оборот за дебетом pax. 12 «Нематеріальні активи», крім бухгалтерських проведень за: Д 12 К 133;Д12 К 423; Д 12 К 441 (у частині виправлення помилок минулих літ); Д 12 К 746; Д 12 К 154
6. Переоцінка первісної (переоціненої) вартості Оборот за Д 12 К 746 на суму перевищення попередніх уцінок над попередніми дооцінками та Д 12 К 423 — на всю іншу суму дооцінки; Д 423, 975 К 12
7. Переоцінка накопиченої амортизації Оборот за Д 423 К 13 — на суму дооціненої амортизації; оборот за Д 133 К 12 — на суму уціненої амортизації
8. Вибуло за рік — первісна (переоцінка) вартості Оборот за К 12 крім бухгалтерських проведень: Д 423 К 12; Д 975 К12;Д 13К 12; Д 441 К 12 — у частині виправлення помилок минулих років
9. Вибуло за рік— накопичена амортизація Оборот за Д 133, крім обороту Д 133 К 12 (уцінка зносу)
10. Нараховано амортизацію за рік Оборот за К 133 за винятком обороту за Д 423 К 133
11. Втрати від зменшення корисності за рік Оборот за Д 423 на суму перевищення попередніх дооцінок над попередніми уцінками та Д 975 К 133 — на всю іншу суму зменшення корисності нематеріальних активів
12. Інші зміни за р і к— первісної (переоціненої) вартості Оборот за Д 12 К 44 та оборот Д 44 К 12 — у частині виправлення помилок минулих років; Д 12 К 154 (у частині вдосконалення)
13. Інші зміни за рік — накопичена амортизація Оборот за Д 133 та К 746 на суму перевищення попередніх уцінок над попередніми дооцінками; Д 133 К 423 — на всю іншу суму відновлення корисності; Д 133 К 44 або Д 44 К 133 — у частині виправлення помилок минулих років; Д 423, 746 К 133 (відновлення корисності)
14. Залишок на кінець року — первісної (переоціненої) вартості

Залишок на кінець періоду за pax. 133 або розрахунковим порядком.

Сума гр. 3 + 5 + 6 + 8+12 р. 010 - 070, 120 - 250 ф. № 5

Залишок на кінець року — накопичена амортизація

Залишок на кінець періоду за pax. 133 або розрахунковим порядком.

Сума гр. 4 + 7 + 9+10+11 + 13 р. 010 - 070, 120 - 250 ф. № 5

3-15 Сума за графами: 010 + 020 + 030 + 040 + 050 + 060 + 070 ф. № 5

Розділ ІІ “Основні засоби”, заповнюється за даними бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунків 10 “Основні засоби” і 11 “Інші необоротні матеріальні активи” та субрахунків 131 “Знос основних засобів”, 132 “Знос інших необоротних активів”. Наводиться інформація про стан і склад основних засобів за їх видами і зміни, які сталися за рік. Із залишку на кінець року розкривається інформація про первісну (переоцінену) вартість і знос основних засобів, одержаних у фінансову оренду і переданих у оперативну оренду. Також у рядках 261-268 показується вартість основних засобів щодо яких існує обмеження прав власності тощо.

По земельних ділянках і капітальних витратах на поліпшення земель знос не нараховується.

Цей розділ деталізує інформацію, яка наведена в Балансі за рядками 031 і 032.

Розділ ІІІ “Капітальні інвестиції” заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, де розкриваються склад капітальних інвестицій, сума витрат за рік і незавершеного будівництва на кінець року. Цей розділ деталізує інформацію, яка відображена в Балансі за рядком 020.

Розділі ІV “ Фінансові інвестиції” заповнюється за даними бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” та до субрахунку 352 “Інші поточні фінансові інвестиції” розкривається загальна сума цих інвестицій за їх видами та стан на кінець року (довгострокові, короткострокові). В довідці до цього розділу розшифровується залишок фінансових інвестицій на кінець року за видами їх оцінок (собівартістю, справедливою вартістю, амортизованою собівартістю).

Цей розділ деталізує інформацію, яка відображена в Балансі за рядками 040, 045, 220. Розділ ХІІІ “Використання амортизаційних відрахувань” надає інформацію про суми нарахованої амортизації та її використання. Даний розділ деталізує інформацію наведену у рядку 260 Звіту про фінансові результати і заповнюється за даними балансового рахунку 13 “Знос необоротних активів” та позабалансового рахунку 09 “Амортизаційні відрахування”.

5. Порядок складання статистичної звітності на підприємстві

Статистичні дані повинні бути достовірними і подаватися у повному обсязі, у встановлені строки та за визначеними адресами.

Джерелами статистичних даних про господарську діяльність є статистична звітність і спеціально організовані спостереження.

Звітність - це така форма збору статистичних даних, за якої кожен суб'єкт діяльності регулярно подає відомості до державних органів статистики у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми. Звіти складаються на підставі даних оперативного та бухгалтерського обліку.

Враховуючи значний обсяг форм статистичної звітності розглянемо порядок складання тільки окремих форм з різних галузей народного господарства.Статистична звітність підприємства по продукції складається з форм № 1п “Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами” — помісячна, квартальна і річна. Подають промислові підприємства всіх форм власності 15 числа після звітного періоду, а за рік 20 січня. Звіт складається у тисячах гривен з одним десятковим знаком. Він включає два розділи: економічні показники та виробництво видів промислової продукції.

Розділ І. Економічні показники — обсяг продукції (робіт, послуг) в оптових цінах підприємств без податку на додану вартість і акцизного збору у діючих цінах звітного року за звітний місяць і наростаючим підсумком з початку року.

Крім того, наводяться обсяги продукції в розрізі місяців (гр. 3-14)

Розділ II Виробництво видів промислової продукції— наводяться дані про обсяги виробленої продукції за видами продукції за звітний період всього та у тому числі з давальницької сировини. У графі 2 відображаються дані про виробництво за відповідальний період попереднього року.

У графах «1» і «2» дані наводяться у діючих оптових цінах підприємств відповідного року без ПДВ та акцизного збору.

У випадку виробництва підприємством продукції на давальницьких засадах у графі «10» наводяться дані «у тому числі» з давальницької сировини. У графі «З» наводяться дані про вартість фактично випущеної продукції за звітний рік, призначеної для збуту, тобто вартість товарного випуску у діючих оптових цінах підприємств без урахування вартості давальницької сировини (за виключенням ПДВ та акцизу).

У звіті наводяться дані абсолютно по всіх видах виробленої промислової продукції, а також вартість виконаних робіт промислового характеру, які класифікуються за секціями «С», «D», «Е», КВЕД. Якщо на підприємстві є виробництво продукції, яка не передбачена номенклатурою, її назва вписується у вільних рядках розділу.

2. Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) (Форма № 11-03)— є підсумком державного статистичного спостереження .

Статистичний звіт по формі №11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)» подається підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та видів економічної діяльності до органу державної статистики за місцезнаходженням один раз на рік до 20 лютого після звітного періоду. Адресна частина бланку заповнюється у такому порядку:

- сітка кодів заповнюється органом державної статистики;

- реквізити "Міністерство (відомство), головне управління (управління), МДО, концерн, асоціація та інше об'єднання підприємств" - вказується повне найменування відомства, якому підпорядковане підприємство (організація), що звітує;

- реквізит "Об'єднання, підприємство" - вказується повне найменування підприємства (організації), що звітує (згідно з установчими документами);

- реквізит "Адреса" - вказується його повна поштова адреса;

- реквізит "Форма власності" - вказується форма власності згідно з класифікатором форм власності (КФВ);

- реквізит "Вид діяльності (основний)" - вказується повне найменування виду діяльності (галузі), до якого органом державної статистики згідно з діючим класифікатором галузей народного господарства віднесене підприємство чи організація.

Звіт надсилається на адреси та в строки, які вказані в адресній частині.

1. Заповнення I розділу "Наявність та рух основних фондів".

Заповнення форми проводиться на підставі даних первинного бухгалтерського обліку та звітності (інвентарних карток або книг обліку основних фондів, актів на списання основних фондів, таблиць розрахунку амортизаційних відрахувань та інших первинних документів обліку основних фондів). Ці дані повинні бути пов'язані з відповідними показниками форми N 3 "Звіт про фінансово-майновий стан підприємства".

У звіті відображаються всі основні фонди, які враховуються на балансі основної діяльності підприємства, організації, включаючи і основні фонди здані в оперативну оренду, безкоштовно надані чи недіючі (які знаходяться на консервації, в резерві тощо).

До галузей сфери матеріального виробництва, тобто виробничих галузей, слід відносити:

а) промисловість;

б) сільське господарство;

в) лісове господарство;

г) рибне господарство;

д) транспорт всіх видів (включаючи міський електротранспорт і метрополітен);

е) зв'язок;

є) будівництво;

ж) торгівлю та громадське харчування;

з) матеріально-технічне постачання та збут;

і) заготівлі;

ї) інформаційно-обчислювальне обслуговування;

к) операції з нерухомим майном;

л) загальнокомерційну діяльність по забезпеченню функціонування ринку;

м) геологію і розвідку надр, геодезичну та гідрометеорологічну служби;

н) виробничі види побутового обслуговування (за ЗКГНГ шифр 86000);

о) інші виробничі галузі (редакції, видавництва, заготконтори по збору металобрухту та утилю).

До галузей сфери нематеріального виробництва, тобто невиробничих галузей відносяться:

а) житлове господарство;

б) комунальне господарство, включаючи зовнішній благоустрій;

в) невиробничі види побутового обслуговування населення (шифр 90300);

г) охорона здоров'я, фізкультура і соціальне забезпечення;

д) освіта;

е) наука і наукове обслуговування;

є) культура і мистецтво;

ж) інші невиробничі галузі (фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення (за ЗКГНГ шифр 96000), управління (шифр 97000), об'єднання громадян (шифр 98000).

По рядку 010 "Всього основних фондів" включаються дані про вартість основних фондів всіх структурних підрозділів підприємства (організації). Дані рядка 010 по кожній графі повинні дорівнювати сумі даних рядків 020, 050, 150 і 160.

По рядку 020 (і відповідно по рядках 101-118 розділу II) враховують наявність та рух (склад) виробничих основних фондів основної галузі підприємства, які відносяться до виробничої сфери (пункт 2.1).

Слід мати на увазі, що по виробничих галузях в розділі I при складанні звітів не повинні заповнюватись рядки, назва яких відповідає назві основної галузі. Так, по промисловості не заповнюється рядок 060, по торгівлі відповідно рядок 090, по заготівлях - рядок 100 і т. інш.

Транспортні підприємства та організації по рядку 110 повинні показувати транспортні засоби інших видів транспорту, які не віднесені до основної галузі.

Якщо основною галуззю підприємства чи організації є сільське господарство, то вартість основних фондів в худобі по рядку 020 не включається, а проходить по рядку 150. Те ж саме стосується і рядка 080.

Порядку 030 із загального підсумку рядка 020 виділяється наявність основних фондів по охороні навколишнього середовища, водних ресурсів, атмосфери, надр.

По рядку 040 - дані про наявність машин та обладнання на кінець року повинні дорівнювати даним рядка 105 розділу II "Склад основних фондів".

По рядку 050 підприємства та організації відображають наявність та рух основних фондів інших виробничих галузей, котрі по своєму призначенню безпосередньо не пов'язані з основною галуззю. Їх розшифровка в розрізі галузей показується по рядках 060 - 140.

Підприємства підгалузі "Лісозаготівля" основні виробничі фонди непромислового призначення показують у вільному рядку 130, позначивши їх "Лісове господарство".

Підприємства, які відносяться до галузей "Будівництво" і "Транспорт" і мають на своєму балансі фонди в дорогах показують їх вартість у вільному рядку 140.

В разі заповнення у звітах рядків 130, 140 підприємство чи організація (крім вищеназваних) повинні надати обгрунтоване роз'яснення органу державної статистики.

Сума рядків 060 - 140 повинна дорівнювати даним рядка 050.

По рядку 150 проставляється вартість робочої і продуктивної худоби.

По рядку 160 показується наявність та рух основних фондів невиробничого призначення в цілому, а по рядках 170 - 240 - в розрізі галузей, що в сумі повинно дорівнювати даним рядка 160.

Підприємства та організації, які відносяться до галузей сфери нематеріального виробництва (пункт 2.1), основні фонди основної галузі показують в одному з рядків з 170 по 240, назва якого відповідає назві галузі. Так, підприємства комунального господарства основні фонди основної галузі показують по рядку 180, освіти відповідно по рядку 200, науки і наукового обслуговування - по рядку 230 і т. інш.

Рядок 020 по цих підприємствах не заповнюється і розділ II не розшифровується.

У тому випадку, коли підприємства чи організації невиробничої сфери мають на своєму балансі виробничі основні фонди, то їх необхідно проводити по рядку 050, з розшифровкою відповідних виробничих галузей (рядки 060 - 140), а основні фонди невиробничих галузей показувати по рядках 160 - 230.

Рядок 240 форми N 11-оф заповнюють тільки організації, що відносяться до фінансової системи (за ЗКГНГ шифр 96000), управління (шифр 97000), об'єднання громадян (шифр 98000).

Основні фонди організацій, що за класифікатором належать до господарського управління галузей, повинні бути віднесені до основної галузі і по рядку 240 не показуються.

Дані форми N 11-оф по всіх графах, крім 1, повинні бути наведені в цінах, що склалися у 1996 році.

У зв'язку з Указом Президента України від 25 серпня 1996 року N 762/96 "Про грошову реформу в Україні" всі розрахунки по формі N 11-оф у звітному році проводяться у тис.гривень (100000 крб. = 1 гривні).

Дані графи 1 по рядках 010 - 240 повинні бути співставлені з даними графи 7 "Наявність на кінець року" форми N 11-оф за 1995 рік, у разі розходжень необхідно дати пояснення до звіту.

По графі 2 показується балансова вартість основних фондів на початок року з урахуванням індексації станом на 1 квітня 1996 року, яка проведена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року N 523 "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках".

Для заповнення графи 2 необхідно провести такий розрахунок:

а) проіндексувати вартість основних фондів, які вибули до початку індексації 1996 року на індекси, що застосовувались до аналогічних груп фондів при проведенні індексації станом на 1 квітня 1996 року;

б) до проіндексованої вартості основних фондів на 1 квітня 1996 року додати проіндексовану вартість основних фондів, які вибули до початку індексації і відняти вартість основних фондів, введених в звітному році до початку індексації.

Даний розрахунок необхідно провести як в цілому по всіх основних фондах підприємства чи організації (рядок 010), так і по окремих галузях (по рядках 020 - 240).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 року N 1024 "Про порядок індексації вартості житлового фонду" необхідно провести індексацію балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 1996 року і одержані дані показати в рядку 170 "Житлове господарство".

Індексація балансової вартості об'єктів житлового фонду в 1997 році та наступних роках проводиться до 15 лютого кожного року за станом на 1 січня відповідно до індексів, які затверджуються Державним комітетом у справах містобудування та архітектури за погодженням з Державним комітетом по житлово-комунальному господарству, Міністерством статистики та Міністерством економіки.

У графі 3 відображене загальне надходження основних фондів у звітному році по всіх джерелах, включаючи: дооцінку, раніше необліковані, придбані за плату, перехід з оборотних фондів в основні, безвідплатне надходження від інших підприємств та організацій.

По графі 4 із даних графи 3 виділяються введені в дію у звітному році основні фонди, створені за рахунок всіх джерел фінансування, а також всі витрати, які відносяться до введених в дію основних фондів.

У графі 5 показується загальне вибуття основних фондів у звітному році, включаючи: уцінку, продані за плату у порядку реалізації зайвого невикористаного майна, перехід з основних фондів в оборотні у разі невірного віднесення їх до основних фондів, безвідплатно передані іншим підприємствам та організаціям.

По графі 6 із даних графи 5 відображається повна вартість (без відрахування зносу) основних фондів, ліквідованих у звітному році внаслідок старіння і зносу, стихійних лих та аварій, у зв'язку з реконструкцією і новим будівництвом та з інших причин. Основні фонди, продані за плату, а також вибраковка та падіж худоби в цю графу не входять, а показуються тільки по графі 5.

Для заповнення гр. 5 і гр. 6 необхідно:

- розподілити фонди, які вибули за рік, на дві групи:

а) до початку індексації;

б) після індексації;

- до вартості основних фондів, які вибули після індексації, додати проіндексовану (як для гр. 2) вартість фондів, які вибули до початку індексації.

Дані графи 7 по кожному рядку повинні дорівнювати даним графи 2 плюс дані графи 3 мінус дані графи 5 і дорівнювати даним бухгалтерського звіту про наявність основних фондів на кінець року.

По графах 8 і 9 проставляють залишкову вартість основних фондів відповідно на початок та кінець звітного року з урахуванням індексації.

По графі 10 і 11 показують відповідно суми амортизації (зносу) на повне відновлення і на капітальний ремонт фактично нараховані організаціями за звітний рік. Амортизаційні відрахування проводяться виходячи з проіндексованої вартості основних фондів в порядку, визначеному у листі Міністерства фінансів УРСР і Державного комітету УРСР по економіці від 25 січня 1991 року N 04-503-3/21-31/3 "Про нарахування амортизації", у пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року N 523 "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках" та у листі Міністерства фінансів України від 5 липня 1996 року N 18-489 "Про амортизаційні відрахування".

По рядку 150 "Крім того робоча і продуктивна худоба" амортизаційні відрахування нараховуються тільки на робочу худобу.

По графі 12 розраховують середньорічну вартість тільки основних виробничих фондів, яка визначається як частка від ділення на 12 суми, одержаної від складання половини вартості на 1 січня звітного року, половини вартості на 1 січня наступного за звітним роком та вартості основних фондів на перше число всіх місяців звітного року.

Вартість основних фондів з 1 січня по 1 вересня 1996 року перераховується в гривні.

У тих випадках, коли підприємство було введено в дію не з початку року, середньорічна вартість основних виробничих фондів визначається в такому порядку:

- якщо підприємство введено в дію з початку будь-якого місяця, крім січня (1 лютого, 1 березня і т. д.), середньорічна вартість основних фондів визначається як частка від ділення на 12 суми, що отримана від складання половини вартості основних фондів на 1-е число місяця введення в дію (1 лютого, 1 березня і т. д.), половини вартості на 1 січня наступного за звітним роком і вартості основних фондів на 1-е число всіх місяців звітного року, що залишились;

- якщо підприємство введено в дію в першій половині місяця, то при визначенні середньорічної вартості основних фондів місяць приймається за повний;

- якщо підприємство введено в дію у другій половині місяця, то середньорічні основні фонди розраховуються починаючи з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в дію.

При цьому необхідно врахувати індексацію, для чого потрібно провести дорахунок наявності основних фондів на перше число кожного місяця з січня (або з моменту введення в дію підприємства) і до початку індексації 1996 року аналогічно розрахунку вартості фондів на початок року (або з моменту введення в дію підприємства) по гр. 2, наведеному у пункті 2.11 даної інструкції.

По невиробничих основних фондах середньорічна вартість не розраховується і рядок 010 графи 12 не заповнюється.

Дані розділу III "Ремонт основних фондів", повинні бути пов'язані з даними бухгалтерського звіту по формі N 3 "Звіт про фінансово-майновий стан підприємства", рядок "Затрати на ремонт основних засобів".

Графа 13 "Контрольна сума" і відповідні графи розділу II "Склад основних фондів", розділу III "Ремонт основних фондів" та "Довідково" заповнюються статистичним органом.


6. Напрями вдосконалення звітності необоротних активів

Програмою реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів передбачено:

- створення системи національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і звітності, яка забезпечить потрібною інформацією користувачів, передусім інвесторів;

- забезпечення зв’язку реформування бухгалтерського обліку з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні та станом економічно-правового середовища і ринкових відносин в Україні [3, с.10].

Отже, з цих завдань випливає необхідність поступового систематичного удосконалення системи обліку і звітності з метою гармонізації стандартів на міжнародному рівні та в умовах ринкових відносин в Україні.

Першим і значним кроком у цьому напрямі було створення і введення в практичну діяльність, починаючи з січня 2000 р., національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [3].

Стабільність розвитку системи бухгалтерського обліку і створення належних умов для послідовного та раціонального здійснення нею притаманних їй функцій, особливо в умовах ринкових економічних відносин, постійно потребує додаткової інформації (чи то нової, чи просто більш систематизованої, згрупованої тощо). Таку інформацію містить бухгалтерський облік і звітність. Тому потрібно постійно вдосконалювати (переглядати) чинні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, розробляти нові, а також вносити зміни до відповідних форм звітності.

Зупинимось на найважливіших з цих змін. У балансі введено статті: «Довгострокові біологічні активи» та «Поточні біологічні активи». Для регулювання їх обліку та відображення у звітності Міністерство фінансів України (далі - МФУ) затвердило Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів. Рекомендації призначені для застосування підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які здійснюють сільськогосподарську діяльність.

У рядку балансу 055 наводяться справедлива вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується за справедливою вартістю, та залишкова вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується за первісною вартістю, що дорівнює різниці між первісною вартістю і сумою зносу. Показник цього рядка вноситься до балансу.

У вписуваному рядку балансу 065 відображається гудвіл, який раніше входив до статті 070 «Інші необоротні активи». Гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання (П(с)БО 19 «Об’єднання підприємств») [6].

Первісна (балансова) вартість гудвілу зменшується щомісячним рівномірним нарахуванням амортизації протягом строку корисного його використання, але не більше 20 років.

Якщо гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу, то він списується з

внесенням залишкової вартості до витрат. Наказом МФУ від 07.11.2003 р. № 617 було затверджено П(с)БО 27 «Діяльність, що припиняється». Згідно з наказом МФУ від 03.10.2007 р. № 1100 назву П(с)БО 27 змінено на «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» [7].

Наказом МФУ від 05.03.2008 р. № 353 [10] внесено зміни до деяких нормативно-правових актів МФУ з бухгалтерського обліку, а саме до: П(с)БО 2 «Баланс»; П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати»; П(с)БО 7 «Основні засоби»; П(с)БО 8 «Нематеріальні активи»; П(с)БО 11 «Зобов’язання»; П(с)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» [3]; П(с)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» [7]; Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності; Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [4] та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [1].

Щодо балансу [5], то цим нормативно-правовим актом в активі балансу передбачено четвертий розділ, який подано як вписуваний рядок 275. У цьому вписуваному рядку 275 «ІV. Необоротні активи та групи вибуття» відображається вартість необоротних активів та групп вибуття, утримуваних для продажу, що визначається відповідно до П(с)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» [7].

Згідно ж П(с)БО 27 група вибуття – це сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов’язання, які прямо пов’язані з такими активами, що будуть передані (погашені) внаслідок такої операції.

Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

- економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

- вони готові до продажу в їх теперішньому стані;

- їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

- умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

- здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема, якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.

Якщо необоротні активи, група вибуття визнаються утримуваними для продажу після дати балансу, то таке визнання здійснюється на наступну дату балансу.

Якщо таке визнання відбувається після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності, то інформація про необоротні активи, групу вибуття, утримувані для продажу, розкривається в примітках до фінансової звітності.

Необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.

На необоротні активи, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується.

Необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.

У разі відмови від реалізації необоротного активу, групи вибуття підприємство оцінює необоротний актив, який більше не визнається як утримуваний для продажу або вилучається з групи вибуття, утримуваної для продажу, за нижчою з оцінок:

а) балансовою вартістю необоротного активу або групи вибуття на момент їх визнання як утримуваних для продажу, скоригованою на суми амортизації та переоцінки, які було б визнано за період його утримання для продажу;

б) вищою з оцінок: чистою вартістю реалізації необоротного активу або вартістю використання.

Сума коригування вноситься до інших витрат (доходів) звітного періоду.

У пасиві балансу введено вписуваний рядок 605, на якому відображаються зобов’язання, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу, що визначаються відповідно до П(с)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

Таким чином, зробимо висновок, що розвиток фінансово-господарської діяльності в умовах ринкових економічних відносин викликає систематичні зміни в обліку і фінансовій звітності суб’єктів господарювання.

Для забезпечення правомірності та ідентичного відображення цих змін у різних галузях господарства та форм власності виникає необхідність розробки нових та внесення змін і доповнень у чинні нормативно-правові акти щодо обліку і звітності. Такі розробки, зміни і доповнення МФУ здійснює постійно.

Обґрунтовані зміни та доповнення в обліку і звітності підприємств дозволяють більш детально проводити аналіз господарської діяльності, виявляти можливість збільшення економічних вигод від використання активів та уникнення ризику зменшення економічних вигод.

Однак для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, підвищення ефективності роботи підприємств і організацій необхідно чітко дотримуватись чинних нормативно-правових актів щодо бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також своєчасно виявляти і втілювати в практику діяльності зміни і доповнення до них.

Зміни в обліку і фінансовій звітності суб’єктів господарювання, зумовлені розвитком фінансово-господарської діяльності, потребують подальших досліджень і аналізу.


Висновки та пропозиції

1. Під необоротними активами треба розуміти активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та від використання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їх вартість може бути достовірно визначена.

У бухгалтерському обліку до необоротних активів належать: основні засоби; інші необоротні матеріальні активи; нематеріальні активи; довготермінові фінансові інвестиції; довготермінову дебіторську заборгованість; відстрочені податкові активи; гудвіл.

За результатами дослідження поняття необоротних активів можна зробити висновок, що ця категорія бухгалтерського обліку є однією з найважливіших у господарській діяльності будь-якого суб’єкта господарювання, однак не можемо говорити про однозначність і простоту цього поняття. При виборі назви терміну погоджуємося з такими авторами як В.Є. Ванкевич та Л.Г. Ловінською, які пропонують змінити необоротні активи на довгострокові активи (засоби). Нами було виділено декілька характерних рис досліджуваного поняття. Виходячи з цього, пропонуємо наступне удосконалене визначення: довгострокові активи (засоби) – це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів та прав, які належать суб’єкту господарювання, беруть участь у виробничому процесі, переносять свою вартість на продукцію частинами та корисний ефект від використання яких очікується отримувати протягом періоду, який становить більше одного року (або операційного циклу).

2. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства, яку вони потребують для прийняття рішень.

3. Безпосередню участь при формуванні облікової політики, а також відповідальність за її формування у ВАТ "Демітекс" беруть на себе директор і головний бухгалтер та інші служби підприємства, відповідальні за планування таких важливих показників, як собівартість виробленої і реалізованої продукції, класифікації витрат, амортизації тощо, розробляють і вносять свої пропозиції з питань формування облікової політики.

За трьома групами активів надлишок платіжних засобів для покриття зобов’язань збільшився до 113402 тис.грн. Отже, баланс не є абсолютно ліквідним у зв’язку з нестачею високо- та низько ліквідних активів, але динаміка ліквідності підприємства позитивна.

4. У 2009 році підприємство формувало свої доходи лише процесі операційної діяльності: 90% припадає на дохід від реалізації продукції; 3,8% - інші операційні доходи.

5. Необоротні активи відображаються у балансі та примітках річної звітності

6. Зміни фінансово-господарської діяльності в умовах ринкових економічних відносин викликає систематичні зміни в обліку і фінансовій звітності суб’єктів господарювання.

Для забезпечення правомірності та ідентичного відображення цих змін у різних галузях господарства та форм власності виникає необхідність розробки нових та внесення змін і доповнень у чинні нормативно-правові акти щодо обліку і звітності. Такі розробки, зміни і доповнення МФУ здійснює постійно.

Обґрунтовані зміни та доповнення в обліку і звітності підприємств дозволяють більш детально проводити аналіз господарської діяльності, виявляти можливість збільшення економічних вигод від використання активів та уникнення ризику зменшення економічних вигод.

Однак для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, підвищення ефективності роботи підприємств і організацій необхідно чітко дотримуватись чинних нормативно-правових актів щодо бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також своєчасно виявляти і втілювати в практику діяльності зміни і доповнення до них.

Зміни в обліку і фінансовій звітності суб’єктів господарювання, зумовлені розвитком фінансово-господарської діяльності, потребують подальших досліджень і аналізу.


Список використаних джерел

1. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Л. Ф. Ларікова, Л. І. Белоусова, І. О. Гавриленко - Луганськ: Вид- во Східноукр. нац. ін-ту ім. В. Даля. - 2004. - 384 с.

2. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За редакцією Р. Л. Хом'яка. - 3-те вид., доп. і перероб. - Львів: Національний університет Львівська політехніка «Інтелект — Захід», - 2004. - 912 с.

3. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. Практичний посібник. 2-ге видання доповнене і перероблене / Укладачі Я. Д. Крупка, 3. В. Задорожний, Б. М. Литвин, Р. О. Мельник. - Тернопіль. - Економічна думка, 2006. - 288 с.

4. Бухгалтерський облік і фінансова звітність - об'єкти фінансового контролю. Методичний посібник. - К.: Атіка, Ельга - Н .- 2003. - 304 с

5. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С. Ф. Голова. - Дніпропетровськ ТОВ «Баланс Клуб», 2008, — 768 с

6. Верига Ю. А. Фінансова звітність підприємств України: сучасний стан і шляхи удосконалення // Регіональні перспективи. — 2001. — №2—3. —С 22.

7. Верига Ю. А. Волошин А. М. Бухгалтерська фінансова звітність підприємства. Навчальний посібник. — К.: ННЦ «Укоопосвіта», 2002. — 320

8. Верига Ю. А., Губачова О. М., Ночовна Ю. О., Астахов М. М. Звітність підприємства: Навчальний посібник з дисциплін. — Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2006. — 47 с.

9. Герасим П. М., Журавель Г. П., Хомин П. Я. Податковий облік і звітність на підприємствах: Підручник. — К.: ВД «Професіонал»,2004. — 448 с

10. Голов С. Ф., Костюченко Б. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: Приклади та коментарі. Практичний посібник. К.: Лібра, 2005. —840 с.

11. Гольцова С. М., Плікус І. Й. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного страхування): Навчальний посібник. - Київ: «Центр навчальної літератури» 2004. - 292с.

12. Гончарова Н. М. Аналіз підходів до обліку і відображення у фінансовій звітності операцій і подій відповідно до міжнародних і національних стандартів // Регіональні перспективи. - 2008. - № 5 (12). -С 105-106.

13. Господарський кодекс України; Офіційний текст/ Україна. Верховна Рада. - X.: Одісей, 2002. - 256 с

14. Добровський В. М. Звітність підприємств: Навчально-методичний посібник - К.: КНЕУ. - 2007. - 195 с.

15. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських, операцій підприємств і організацій: Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291. – К., 1999.

16. Звітність підприємств. Навчальний посібник / За ред. профессора Вериги Ю.А. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 656 с.

17. Коцупатрий М. Організація, складання, затвердження і подання річної бухгалтерської звітності // Світ бухгалтерського обліку. - 2008. - № 1 . – С. 20-32.

18. Кузьмінський А. М., Кузьмінський Ю. А. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. К.: «Все про бухгалтерський облік», 2009. - 288 с.

19. Методичні рекомендації з перевірки порівняності показників фінансової звітності підприємства. Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2003 р. № 31 - 04200 - 20-5 / 8622 // Бухгалтерський облік і аудит, № 1, 2004. – 15-18

20. Науково-практичний коментар до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». - К.: Основи, 2000. -61с.

21. Нова бухгалтерія. Документи. Том 1. // спеціальний додаток до тижневика “Дебет-кредит” від 21 серпня 2008 р. – К., 2008.

22. Панасюк В. М, Ковальчук Е. К., Бобрівець С В. Податковий облік: організація, нормативне забезпечення, податкові розрахунки, звітність. Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2003. - 304 с.

23. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV: Зі змінами і доповненнями внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-ІІІ; від 8.06.2000 № 1829-ІП // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 86. - С 3-6.

24. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291.

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87. – К., 1999.

26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об'єднання підприємств”: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. №163, із змінами і доповненнями. – К., 1999.

27. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 3 жовтня 2007 р. №1100. К., 2007.

28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи”: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. №790. К., 2005.

29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 ”Інвестиційна нерухомість”: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 2 липня 2007 р. №779. – К., 2007.

30. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 5 березня 2008 р. №353. – К., 2008.

31. Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку № 1-25 зі змінами і доповненнями // «Бухгалтер», № 47—8 (191—92), грудень (III-ІУ) 2002. — С 1—96.

32. Сотникова Л. Т., Меланич Т. А., Солодовник О. О. Бухгалтерський облік і фінансова звітність на підприємстві. Навчально-методичний посібник. — Харків: ВД «Інжен», 2006. — 327 с

33. Уманець Т. В., Пігарев Ю. Б. Статистика. Навчальний посібник. - Київ: Вікар, 2003. - 623 с

34. Фінансова звітність по-українськи // Збірник систематизованого законодавства. — Випуск 12. — Бліцінформ, грудень 2007 року.

35. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 496 с.

36. Чижевсъка Л. В., Пархоменко В. М., Кривошей М. М. Звітність підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів 7.050106 «Облік і аудит». За редакцією Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ. - 2003. - 436 с.

37. Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероблене і доповнено. - К.: ЦУЛ, 2008. - 360 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:19:09 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:10:27 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Методика складання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на ВАТ "Демітекс"

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151258)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru