Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Фінанси, як економічна категорія

Название: Фінанси, як економічна категорія
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: реферат Добавлен 11:06:00 08 марта 2011 Похожие работы
Просмотров: 324 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ФІНАНСІВ

1.1 Сутність фінансів

1.2 Фінанси як економічна категорія

РОЗДІЛ ІІ НЕОБХІДНІСТЬ ФІНАНСІВ

2.1 Передумови виникнення фінансів

2.2 Призначення та роль фінансів

РОЗДІЛ ІІІ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСІВ

3.1 Ознаки фінансів

3.2 Зв'язок фінансів з грошима

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ФІНАНСІВ

1.1 Сутність фінансів

Фінанси за своїм економічним змістом дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення меж фінансів в економічній системі держави. Більшість економістів радянської доби звужено трактувала фінанси, надаючи їм роль знарядь розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення. Це зумовлено тим, що у теоретичному плані в комуністичному суспільстві фінанси як елемент економічної системи повинні були відмерти. На стадії будівництва комуністичного суспільства сфера функціонування фінансів має звужуватися разом зі звуженням товарно-грошових відносин, які повинні поступово відмирати. За існування єдиної соціалістичної форми власності теоретично надто складно розкрити економічну суть фінансів, оскільки в межах єдиної державної власності вони справді виконують роль інструменту розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Однак цим їх роль не обмежується.

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками. Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економічного життя, що випливає з об’єктивних процесів в економіці й державному будівництві і є невід`ємною частиною ринкової економіки [2, с. 7].

Фінанси - це сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів [3, с.942].

Фінанси – це сукупність грошових коштів, що є в розпорядженні держави, підприємств, окремих осіб[4, с. 943].

Вперше у сучасному тлумаченні термін «фінанси» став застосовуватися у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп [2, с.4].

Суспільне виробництво як основа існування людини відбувається у вигляді економічного відтворення, ключову роль в якому відіграють фінанси – особлива, специфічна форма виробничих відносин, пов’язана з процесом розподілу і перерозподілу частини вартості виробленого в країні валового внутрішнього продукту, утворенням і використанням на цій основі цільових централізованих і децентралізованих грошових фондів суспільного призначення. Утворення фінансів нерозривно пов’язано з існуванням грошей, як основної фізичної форми їх існування. Таким чином, фінанси є особливою економічною категорією, яка характеризує специфічний вид грошових відносин.

За своєю політекономічною сутністю фінанси являють собою сукупність економічних відносин між державою, організаціями, підприємствами і громадянами, які виникають при розподілі і перерозподілі товарів та послуг, вироблених в державі і пов’язаних із системою утворення та використання фондів грошових ресурсів для задоволення потреб розширеного відтворення суспільного виробництва.

За філософською сутністю фінанси являють собою явище, яке відбувається у суспільній свідомості або у свідомості особи з приводу руху вартостей і виявляється у відносинах з іншими фізичними або юридичними особами, коли для однієї особи вартість (частина вартості) є здобуттям і вона визначає її як набуте й привласнене «своє» (бюджет для держави, виграш в лотерею для фізичної особи, позиковий відсоток для банку), а для іншої особи є забуттям, втратою, яку вона визначає як їй не належне, «чуже» (податок, який сплачує підприємець, відсоток за користування кредитом, сума, відшкодована страховою компанією за понесені збитки страхувальнику) [8, с. 9].

Стосовно підприємницької діяльності фінанси можна визначити як елемент бізнесу, пов'язаний з залученням, розподілом та використанням фінансових ресурсів з метою забезпечення підприємницької діяльності [5, с.8].

Господарський розвиток підприємства передбачає проведення операцій із залучення і використання грошових коштів, емісії цінних паперів, обслуговування позик [5, с. 9].

У практичному плані фінанси – це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку [2, с. 8].

Отже, за сутністю фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій.

фінанси грошовий економічний

1.2 Фінанси як економічна категорія

Як об`єктивна економічна категорія фінанси – абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки пов’язані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних. Суспільне відтворення передбачає наявність таких стадій, як виробництво, розподіл, обмін і споживання. Фінанси відображають не всі економічні відносини, а лише ті, що виникають на стадії розподілу. Кожний суб’єкт ділить дохід на дві частини: споживання і нагромадження. У розподільному процесі бере участь держава, яка централізує частину коштів через податки, обов’язкові платежі, позики, а потім їх перерозподіляє між територіями, галузями, сферами діяльності, підприємствами, фізичними особами. Підприємства, отримавши дохід від своєї діяльності, сплачують податки в бюджети, обов’язкові внески - у позабюджетні фонди. З особистих доходів громадяни сплачують різні послуги, сплачують податки, погашають позички банків. У суспільстві перерозподільні відносини відбуваються неперервно [10, с. 42].

Основну функцію, специфічні ознаки, форми існування і місце фінансів в економіці наведено на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Фінанси як економічна категорія

Джерело: Єщенко П.С. Сучасна економіка: Навч. посібник / П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 216.

Суспільне відтворення передбачає наявність таких стадій, як виробництво, розподіл, обмін і споживання. Фінанси відображають не всі економічні відносини, а лише ті, що виникають на стадії розподілу. Кожний суб’єкт ділить дохід на дві частини: споживання і нагромадження. У розподільному процесі бере участь держава, яка централізує частину коштів через податки, обов’язкові платежі, позики, а потім їх перерозподіляє між територіями, галузями, сферами діяльності, підприємствами, фізичними особами. Підприємства, отримавши дохід від своєї діяльності, сплачують податки в бюджети, обов’язкові внески - у позабюджетні фонди. З особистих доходів громадяни сплачують різні послуги, сплачують податки, погашають позички банків. У суспільстві перерозподільні відносини відбуваються неперервно [10, с. 42].

На першій стадії розподілу суспільного продукту виділяється вартість використаних засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань, придбання нових матеріалів, палива, електроенергії. Відшкодування цих витрат є необхідною умовою виробництва і фінанси тут мають лише опосередкований вплив. На другій стадії розподілу національний дохід поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання, співвідношення між якими залежить від суспільного устрою, економічного розвитку, стратегії уряду. Вкладення коштів у розширене відтворення може відбуватися за рахунок коштів бюджетів, кредитів банку, приватних доходів, іноземних інвестицій. Частково кошти нагромаджуються у резервних і страхових фондах з метою фінансування непередбачених витрат.

Фонд споживання складається із суспільних фондів споживання і фонду особистого споживання, співвідношення між якими залежить від соціальної політики країни. Фінанси обслуговують процес формування і використання суспільних фондів споживання, які в основному проходять через бюджетні видатки на утримання установ соціального забезпечення, здійснення соціального захисту населення, надання безплатних послуг соціальної сфери. Особисте споживання включає отримання таких доходів: заробітна плата, соціальні допомоги, дивіденди, відсотки за депозитними вкладами [10, с. 43].

Отже, фінанси як економічна категорія виражають розподільні відносини, що виникають з приводу розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу у грошовому вираженні.


РОЗДІЛ ІІ. НЕОБХІДНІСТЬ ФІНАНСІВ

2.1 Передумови виникнення фінансів

Термін «фінанси» з`явився у ХІІІ ст. Він походить від середньовічного латинського терміна «financia», що означає обов’язкову сплату грошей. Ця сплата пов`язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту. Так тривало майже до початку XVIII ст. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, як-от: земство, міська община.

У цей же період у деяких державах, наприклад у Німеччині, слово «фінанси» мало негативне значення. Його пов`язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганням [2, с. 4].

Передумовами виникнення фінансів є наявність держави і розвиток економічних відносин в ній. При простому індивідуальному веденні господарства – за первіснообщинного ладу необхідності у фінансах не виникало в зв’язку зі слабко розвинутою господарською системою, коли практично всі потреби задовольнялися за рахунок діяльності членів самої сім`ї при наявності замкнутого циклу суспільного виробництва.

При переході до суспільного поділу праці (спочатку – на скотарство і землеробство) виникла необхідність обміну продуктами праці. У цей період виникли відносини обміну, що вже були економічними відносинами, тому що припускали певну оцінку продуктів і товарів, які підлягали обміну [8, с.9].

Основними витратами рабовласницьких і феодальних держав були витрати на ведення війн, утримання монаршого двору, державного апарату, будівництво суспільних споруд (храмів, каналів, зрошувальних систем, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходження від державного майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами), військова здобич, данина з покорених народів, натуральні і грошові збори, мито, позики [9, с. 5].

З розпадом феодалізму і поступовим розвитком у його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави, а частка натуральних зборів скорочувалася. Найвищого розквіту фінанси досягли у ХХ ст., коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Значний розвиток отримали місцеві (регіональні) фінанси, позабюджетні спеціальні фінансові фонди, фінанси підприємницьких структур [9, с. 7].

При переході до обміну не товарами, а їх еквівалентами по вартості – грошима та по мірі розвитку державних інститутів влади – армії, суду, верховної влади, виникають не просто економічні, а вже фінансові взаємовідносини між суб’єктами економічного життя держави: у зв’язку з необхідністю сплати податків, мита, різних зборів. Таким чином, необхідність розвитку фінансових відносин пов’язана з виникненням і розвитком товарного виробництва.

Фінанси сприяють забезпеченню збалансованості економіки держави на основі досягнення відповідності між матеріальними і грошовими ресурсами. Фінанси надають можливість державі формувати цільові фонди грошових ресурсів суспільного призначення, необхідні для виконання усіх функцій держави. Об’єктивна необхідність фінансів обумовлюється існуванням держави, товарно-грошових відносин і дією закону вартості [8, с. 9].

Отже, виникнення фінансів пов’язано з розвитком товарно-грошових відносин, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій. Причиною появи фінансів можна вважати потреби суб’єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

2.2 Призначення та роль фінансів

Фінанси, як ніяка інша економічна категорія (ціна, кредит, заробітна плата) дають змогу пристосувати потреби виробництва до потреб споживання. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву та територіальну структуру економіки, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність і задовольняти різноманітні суспільні потреби [9, с. 17].

Найважливіша роль належить фінансам на рівні господарських структур . Тут створення й використання фондів фінансових ресурсів спрямовані на підвищення ефективності господарської діяльності, тобто одержання високої норми прибутку на вкладений капітал. Досягнення визначеної мети імовірне при залученні фондів фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, кращому використанні основних фондів через застосування методів прискореної амортизації, забезпечення великих резервів для підтримки зростання ефективності виробництва, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності.

Резервом щодо підвищення ефективності господарювання є використання обігових коштів за рахунок залучення в обіг наднормативних запасів матеріальних ресурсів, прискорення обігу коштів, раціоналізації господарських зв’язків, кращої організації виробництва.

Активне й дієве використання фінансів для підвищення ефективності економіки можливе лише тоді, коли фонди фінансових ресурсів на рівні підприємницьких структур доповнюються відповідними фондами на рівні держави. Йдеться про створення фондів фінансових ресурсів у складі державного бюджету або поза бюджетом [2, с. 12]

У складі державного чи місцевих бюджетів – це витрати на розвиток економіки в формі капітальних вкладень, дотацій, витрат на виконання окремих загальнодержавних комплексних програм. За умов перехідної економіки – це насамперед фонди, призначені для структурної перебудови економіки, проведення прикладних науково-дослідних робіт, створення нових видів машин і механізмів, розробки нових технологій.

Роль фінансів найвідчутніше проявляється при розв’язанні соціальних проблем. Тут створюються фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожного громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, позабюджетних і благодійних потреб, започаткування позабюджетних і благодійних фондів, а також фондів фінансових ресурсів на соціальні цілі в складі бюджетів.

Проте вирішальна роль у задоволенні соціальних потреб належить фондам, які створюються державою. За нинішніх умов у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань, які одержали назву суспільних благ і послуг. Ці блага й послуги є не речовими, нетоварними, але вони істотно впливають на рівень добробуту та якість життя.

Суспільні блага й послуги включають асигнування на національну безпеку й правопорядок, оборону, захист довкілля, освіту, охорону здоров`я, науку, спорт [2, с. 13].

Таким чином, фінанси виникли як реакція на реальні потреби суб’єктів суспільного життя. Завдяки акумуляції грошових ресурсів, тобто зібранню та накопиченню їх у спільному фонді, і розподілу їх незалежно від внеску суб’єктів, що формували цей фонд, здійснюється стабілізаційний вплив на економічний стан членів сім`ї, економічний і соціальний клімат підприємства, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві.

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСІВ

3.1 Ознаки фінансів

Фінанси, як і будь-яке інше явище, мають певні ознаки, за якими їх ідентифікують. Більшість вітчизняних учених вважають, що суттєвою ознакою фінансів є їх розподільний і перерозподільний характер, а відносини обміну до них не належать. Однак формування доходів та здійснення видатків переважно на основі розподілу та здійснення видатків переважно на основі розподілу та перерозподілу вартості створеного продукту стосується лише державних фінансів. На рівні ж фінансів підприємств цей процес більшою мірою пов'язаний саме з обмінними відносинами. Водночас і обмінні, і розподільні, і перерозподільні відносини охоплюють ширше коло відносин, ніж фінанси, а тому не можуть бути їх ключовою ознакою [7, с. 7].

Окремі фінансисти вважають, що характерною рисою фінансів є не просто розподільні чи обмінні відносини, а процес формування і використання фондів фінансових ресурсів чи грошових коштів. Значною мірою це правильно, але дещо обмежує розуміння фінансів. На макрорівні, у

сфері державних фінансів, фондовий характер відносин яскраво виражений. Однак на макрорівні, у сфері фінансів підприємств, ці відносини сьогодні, як правило, не пов’язані з формуванням і використанням фондів. Оскільки фінансові відносини можуть мати і фондовий, і капітальний характер руху коштів, наявність фондів грошових коштів не є ключовою ознакою фінансів.

Головною ознакою, що визначає сутність і форму функціонування фінансів, є рух грошових потоків, у якому відображаються і фінансові відносини, і фінансова діяльність. Саме вони є тією універсальною властивістю, що поєднує всі аспекти функціонування фінансів. У них завжди чітко відображаються відносини двох суб’єктів з яскраво вираженим їх характером: обмін – оплата рахунків за товари і послуги; розподіл і перерозподіл – сплата податків, виплата дивідендів, отримання субсидій. Вхідні потоки пов’язані або з формуванням фінансових ресурсів – надходженням від розміщення акцій, отримання кредиту, бюджетні асигнування, або з отриманням доходів – надходження оплати за товари, роботи, послуги. Вихідні потоки відображають або видатки чи витрати, або процес повернення фінансових ресурсів, що використовувались на поворотній основі, або розміщення тимчасово вільних ресурсів на фінансовому ринку [7, с. 8].

Із суспільного призначення фінансів випливають їх істотні відмінні ознаки: По-перше, фінанси виступають специфічною формою, підсистемою виробничих відносин, відносин економічного базису. Вони виражають частину відносин, що виникають в процесі розподілу і перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту в грошовій формі. Фінанси завжди звернені до валового внутрішнього продукту і носять вторинний, похідний характер [8, с. 11].

По-друге, фінанси, являють собою сукупність грошових відносин, що виникають між державою, суб’єктами господарської діяльності і населенням у зв’язку з розподілом і перерозподілом частини вартості валового внутрішнього продукту в грошовій формі, формуванням і використанням централізованих і децентралізованих цільових грошових фондів суспільного призначення. По-третє, економічна природа державних фінансів обумовлюється первинними відносинами матеріального виробництва.

По-четверте, фінанси визначаються природою і функціями держави, її діяльністю [8, с. 12].

Таким чином, характерними ознаками фінансів є обмінно-розподільний характер, рух вартості від одного суб’єкта до іншого, грошова форма відносин, формування доходів і здійснення видатків, еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподіл.

3.2 Зв'язок фінансів з грошима

Важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. У повсякденному житті ми часто вживаємо слово «фінанси», маючи на увазі гроші. Справді, фінанси завжди мають грошову форму вираження. Гроші є обов’язковою умовою існування фінансів. Наявність фінансових відносин завжди супроводжується реальним рухом грошових коштів. Немає грошей – не може бути і фінансів. Тому часто вживається таке визначення, як фінансово-грошові відносини. Але це не дає підстав для ототожнення категорій «фінанси» і «гроші». За своїм місцем у товарному виробництві й обігу гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом [9, с. 10].

До фінансів не належать гроші, які обслуговують особисте споживання та обмін (купівля товарів у роздрібній торгівлі, оплата комунальних послуг, особистих транспортних засобів, зв’язку, охорони здоров`я). гроші, отримані у вигляді заробітної плати чи грошового переказу від родичів, - теж не є фінансами [1, с. 476].

Не є фінансами і гроші, які, наприклад, центральний банк надає у позику комерційним банкам, або гроші фізичних та юридичних осіб, що перебувають на рахунках комерційних банків. Не відносять до фінансів і гроші, отримані у спадщину або від реалізації нерухомості громадянами. Це означає, що гроші набувають форми фінансів, якщо вони певним чином акумулюються і з певною метою та на строго визначених засадах розподіляються і використовуються [1, с. 477].

Фінанси – це економічні відносини або між людьми в суспільстві, або між державою і суспільством, що виражаються через рух грошових потоків (готівкових або безготівкових). Отже, у суті фінансів відображається не вся сукупність економічних відносин, а лише такі операції, які можна оцінити у вартісних вимірниках. Гроші – це поняття більш загальне. Можна мати гроші і водночас не мати ніякого відношення до фінансів, і навпаки, при відсутності грошей, лише володіючи майном, майновими правами, правами інтелектуальної власності, оцінивши їхню вартість, можна здійснювати інвестування, бути співзасновником фірми, тобто мати відношення до фінансово-господарської діяльності фірми.

Гроші та грошовий обіг суттєво впливають на фінансове становище як фізичних і юридичних осіб зокрема, так і держави в цілому. Не можна досягти стабілізації фінансового становища, не налагодивши нормального грошового обігу [9, с. 10].

Фінанси виражають грошові відносини, які виникають між:

· підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції та послуг;

· підприємствами і вищими організаціями при створенні централізованих фондів, грошових ресурсів та їх розподілі;

· державою і підприємствами при сплаті ними податків до бюджетної системи та фінансуванні витрат;

· державою і громадянами при внесенні ними податків;

· підприємствами, громадянами та позабюджетними фондами при сплаті платежів і отриманні ресурсів;

· окремими ланками бюджетної системи;

· органами майнового й особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових платежів і відшкодування збитків після настання страхових випадків [6, с.15].

Функціонування фінансів базується на таких функціях грошей як засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

Засіб платежу – це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення [9, с. 10].

Засіб нагромадження – це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Залежно від суспільних цілей нагромадження сфера цієї функції грошей підрозділяється на нагромадження у виробничій сфері та у сфері особистого споживання.

Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Світові гроші використовуються для погашення боргів, пов’язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками [9, с. 11].

Таким чином, фінанси неможливі без грошей, адже інструментом фінансових відносин є саме гроші, а зовнішнім, видимим проявом цих відносин є грошові потоки. З іншого боку, функціонування грошей без фінансів багато в чому втрачає сенс і зводиться до суто технічних питань обміну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.

В.Д. Базилевича. – 7-ме вид., стер. – К.: Зання-Прес, 2008. – 719 с.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник / О.Д. Василик. – К.: НІОС,

2001. – 416 с.

3. Єщенко П.С. Сучасна економіка: Навч. посібник / П.С. Єщенко,

Ю.І. Палкін. – К.: Вища школа, 2005. – 325 с.: іл.

4. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній.,

Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.

5. Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник / В.П. Кудряшов. –

Херсон: Олді-плюс, 2002. – 352 с.

6. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко А.А. та ін. Теорія фінансів:

Навчальний посібник / За загальною ред. О.Д. Василика. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 480 с.

7. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. – 2-ге вид.,

доп. і перероб. / В.М. Опарін. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.

8. Петровська І.О. Фінанси (з елементами статистики фінансів).

Навчальний посібник / І.О. Петровська, Д.В. Клиновий. – К.: ЦУЛ, 2002. – 300 с.

9. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник / О.Р. Романенко. – К.: Центр

навчальної літератури, 2004. – 312 с.

10. Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – К.: Знання,

2008. – 611 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:15:02 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:08:15 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Фінанси, як економічна категорія

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149887)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru