Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Порядок проходження служби в митних органах

Название: Порядок проходження служби в митних органах
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: курсовая работа Добавлен 05:46:54 16 марта 2011 Похожие работы
Просмотров: 477 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Курсова робота

На тему: "Порядок проходження служби в митних органах"


Вступ

Тема моєї курсової роботи – «Порядок проходження служби в митних органах». Ця тема досить цікава і актуальна. Вона тісно пов’язана з питанням правового статусу працівника митного органу.

На мою думку, я, як потенційний працівник митного органу, зобов’язаний знати та розуміти питання, пов’язані з даною темою

Відмічу, що тема роботи – досить широка, розрахована на широке коло питань, що відображено в плані моєї курсової роботи.

Щодо нормативно-правового забезпечення порядку проходження служби, слід зазначити, що згідно до ст. 410 Митного кодексу, порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби та порядок просування по службі, оплати та стимулювання праці в митних установах та організаціях, визначаються законодавством України.

Загалом же особливості умов проходження служби в митних органах з точки зору норм, які регулюють ці питання, можна розділити на дві групи: загальні та спеціальні. До першої відносяться умови, які передбачені загальними нормативними актами, норми яких стосуються кожного виду державної служби. До другої умови, які передбачені в відомчих нормативних актах, тобто актах ДМСУ, або тих, які безпосередньо стосуються служби в митних органах.

Відмічу, що дане питання широко регулюється спеціальним законодавством, зокрема і відомчими нормативно-правовими актами ДМСУ.

Можливо, є не досить вдала практика регулювання загальних питань, які стосуються усієї державної служби, або ж якогось конкретного аспекту державної служби в окремому акті, оскільки існує ефект дублювання одного нормативного акту іншим, що досить поширено сьогодні у нашому законодавстві. Приклади такого дублювання я наведу у своїй роботі.

Наприклад і потрібно слідкувати, щоб відомчі, спеціальні норми не заперечували та завжди відповідали загальним нормам. На жаль, сьогодні не можна назвати відповідність актів один одному характерною рисою нашого законодавства. Звичайно, це стосується і своєчасного внесення змін до актів.

Відмічу, що дане питання широко регулюється спеціальним законодавством, зокрема і відомчими нормативно-правовими актами ДМСУ.


1 . Порядок прийняття на службу в митні органи

1.1 Вимоги до кандидатів на вступ до служби в митні органи

митний звання просування орган

Насамперед відмічу, що останнім часом на митниці все серйозніше відносяться до добору кадрів, здійснюється ретельний відбір кандидатів до вступу на службу, а також і перепідготовка осіб, що вже працюють в митних органах. Існують Програма кадрового забезпечення державної служби, Концепція ротації кадрів на окремих посадах державних службовців, затверджена, Положення про формування кадрового резерву для державної служби, які хоч і розраховані на всю систему державної служби, все ж регулюють відносини в митній системі. Існує і кадровий резерв. Більше того, вже існує кілька концепцій по формуванню та роботі з кадровим резервом. Ефективна, систематична, планомірна система роботи з кадровим резервом дозволяє забезпечувати успішну роботу митного органу за будь-яких обставин. Крім того, він частково забезпечує ротацію кадрів. [15,16]

Законодавчо визначено, що на службу до митних органів приймаються громадяни на добровільних договірних засадах. Призначення на посади службових осіб здійснюється керівниками митних органів, яким надано право прийняття та звільнення з роботи. Призначення на посади службових осіб митних органів має забезпечувати використання цих осіб за основною чи спорідненою спеціальністю, набутим досвідом та особистими якостями. Використанню службових осіб за новими для них спеціальностями повинна передувати відповідна перепідготовка. [17]

Отож, як ми бачимо, досить серйозно стоїть питання щодо вступу на службу до митних органів. Щодо нормативно-правового регулювання, то, перш за все, слід зазначити, що ст. 412 МК визначає загальні положення щодо прийняття на службу до митних органів.В цій статті, зокрема, вказано, що на службу приймаються особи, що досягли 18-річного віку і здатні за своїми діловими, моральними якостями та станом здоров’я успішно виконувати завдання, покладені на митні органи.

Наскільки я розумію, в даному випадку моральні та ділові якості-оціночна категорія. До речі, іноді виникає питання, чи є певний критерій щодо рівня освіти працівника митного органу… Очевидно, є, але він не є конкретним адже ні ст. 412, ні законодавство, чіткого критерію щодо освіти не встановлює. Так, в ст. 412 вказано «громадяни, які…, за освітнім рівнем…, здатні виконувати завдання, покладені на митні органи». На мою думку, належний освітній рівень працівника залежить конкретно від посадових обов’язків, зазначених у посадовій інструкції. До речі, Щербина В.І. вказує, що професійну компетентність претендента визначають: професійні знання, професійні вміння й навички, уміння формулювати точку зору (усно, письмово), готовність до дій (ініціативність), оперативність мислення, працездатність і витривалість, самостійність, відповідальність, творчість у вирішенні поставлених завдань та ін. Критерії, що характеризують морально-ділові якості особи такі: рівень загальної культури, стиль спілкування з людьми, схильність до співробітництва з колегами та керівництвом, дисциплінованість та ін. [21, с. 64]

Ч. 2 та ч. 3 ст. 412 вказують на те, що особи, що мають судимість за вчинення умисного злочину, не можуть бути прийняті на службу до митних органів. Якщо ж посадова особа митного органу визнається судом винною у вчиненні умисного злочину, вона звільняється з митного органу (ч. 3 ст. 412). Нагадаю, що під злочином мається на увазі лише таке діяння, яке визначене Кримінальним кодексом. Щодо судимості, то слід відмітити, що вона може бути погашена за рішенням суду, а також вона спливає з настанням певного строку (строк судимості різний для різних злочинів). Врешті, необхідно звернути увагу на те, що дана норма стосується лише тих осіб, які вчинили умисний злочин. Тобто осіб, що вчинили злочин через злочинну необережність чи злочинну недбалість це не стосується. [4]

На мою думку, я розкрив основні положення щодо вимог до кандидатів на вступ до служби в митні органи. Про обмеження ж щодо проходження служби мова піде далі.

1.2 Порядок вступу на службу, урочисте зобов’язання та присяга

Особа, що вступає на службу до митних органів має виконати ряд обов’язкових дій.

Так, робиться відповідний запис в трудовій книжці, а також особа підписує зобов'язання про дотримання обмежень, пов'язаних з проходженням служби. Ці обмеження встановлюються Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, і мова про них піде далі. Прийняття на службу з митні органи часто здійснюється наоснові конкурсного відбору. Умови і порядок проведення конкурсу та перелік посад, які обіймаються наконкурсній основі, визначаються Державною митною службою. [22, c. 61–63]

Встановлено обов’язок прийняття присяги та урочистого зобов’язання. Так, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах, приймають Присягу державного службовця. Особа підписує присягу, і про це робиться відповідний запис у трудовій книжці. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі працівника. Текст присяги такий:

«Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Також особи, яким вперше присвоюється спеціальне звання, приймають урочисте зобов’язання, текст якого визначається Миним кодексом:

«Вступаючи на митну службу, урочисто зобов’язуюсь бути відданим Українському народу, справі української державності, неухильно додержуватись вимог Конституції України, Митногокодексу України та законодавства України. Зобов’язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічний суверенітет та безпеку, суворо додержуватись дисципліни, сумлінно, на високому професійному рівні виконувати свої службові обов’язки, зберігати державну таємницю, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян.» Проголошення урочистого зобов’язання здійснюється на зборах колективу митного органу. [4]

Для особи, яка приймається на митну службу, може бути застосовано випробування з метою перевірки її відповідності роботі, яка доручається. Термін випробування зазначається в наказі про призначення на посаду і не може перевищувати шести місяців. Конкретний термін випробування встановлюється залежно від професійного рівня особи і посади, на яку вона претендує. У цьому випадку особа виконує свою роботу за посадою з якості стажиста, без присвоєння їй спеціального звання.

Випробування не встановлюється для осіб, що вступають на службу на конкурсний основi, випускників навчальних закладів освіти, в яких здійснюється підготовка фахівців для митної служби України, а також інших категорій осіб, визначених чинним законодавством.

2. Особливості проходження служби в митних органах

2.1 Обмеження та заборони, що стосуються працівників митних органів

Державний службовець, а саме посадова особа митного органу в багатьох нормативно-правових актах виступає як спеціальний суб’єкт, з нею часто пов’язано ряд особливостей. Однією з таких особливостей і є сукупність обмежень щодо проходження служби.

По-перше, відмічу, що не можна обирати або призначати на посаду в державному органі та його апарат осіб, які:

– визнані у встановленому порядку недієздатними, тобто відсутня правова передумова щодо можливості громадянина бути дієздатним. Порядок визнання громадянина недієздатним передбачає гл. 34 Цивільного процесуального Кодексу України;

– мають судимість, що є несумісним із заняттям посади. При цьому також слід розуміти, що це обмеження поширюється на осіб, яких суд позбавив права займати посади в державних органах протягом визначеного терміну;

– у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані особам, які є їхніми близькими родичами чи свояками. Підпорядкованість у широкому значенні-нормативно визначений режим організаційних відносин між державними органами, установами й організаціями, для якого характерний інший ступінь адміністративної залежності органів, установ та організацій нижчого рівня від органів вищого рівня. Підпорядкований – посадова особа, яка у службовому відношенні перебуває під чиєюсь владою, комусь підкоряється. За аналогією з державним управлінням підпорядкованість може бути повною (абсолютною) або частковою.

Повна підпорядкованість (підлеглість) передбачає наявність у вищої посадової особи всіх або більшості важелів і повноважень керуючого впливу, а саме: вирішення щодо підпорядкованої посадової особи питань прийому та звільнення, утворення і визначення її правового статусу, здійснення функцій нагляду та контролю таінше.

У чинному законодавстві чітко не окреслено кола посад, які можуть стати перепоною для працевлаштування особи в митному органі за умови, якщо ці посади обіймають близькі родичі. [6]

До речі, вище зазначена та охарактеризована мною норма міститься як в ЗУ» Про державну службу», так і в Митному кодексі.

Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, також не має права вчиняти ряд інших дій, зокрема:

– сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

– займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

– входити самостійно (крім випадків, коли державний службовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

– відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

– сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

– неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень;

– бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює;

– надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень. [45]

Визначення поняття підприємницької діяльності подане в ст. 42 ГК України: підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, па власний ризик господарська діяльність, яку здійснюють суб'єкти господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Посередником є особа, яка виконує від імені та коштом державного митного службовця деякі юридичні дії, пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

Під повіреним мається на увазі особа (державний службовець, працівник митного органу), яка вирішує як юридичні, такі фактичні дії від свого імені і, можливо, без матеріальних витрат та винагороди у справах органу, де він працює в інтересах третіх осіб. Дозвіл бути повіреним насправді мало б означати створення державному митному службовцю можливості використовувати свої посадові прерогативи в інтересах приватних осіб, за діями яких йому доручено здійснювати контроль. Отже, виконання дій за дорученням інших приватних осіб суперечить правовому статусові державного службовця, а тому заборонене законодавством. [20]

Як вже було зазначено вище, державний митний службовець під час проходження служби не має права відмовлятифізичним та юридичним особам вінформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, давати недостовірну чи неповну інформацію. В Митному кодексі існує окрема глава-інформування та консультування з митної справи. В даній главі вказано, що інформація надається на запит осіб, а консультування може здійснюватись на платній основі.

Під інформацією розуміють документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та довкіллі. Так, в ст. 9 Конституції України встановлюється право громадян на інформацію. Це ж право надається і ЗУ» Про інформацію». Крім того, в цьому законі встановлено право вільно користуватися та розповсюджувати і нформацію, крім випадків, встановлених законом. Державні митні службовці володіють передусім адміністративною інформацією (даними), а саме: офіційними документованими даними, які дають кількісну і якісну характеристику подій, процесів, що відбуваються в мінній справі, і які збирають, використовують та зберігають митні органи, спеціалізовані митні установи й організації з метою виконання своїх функцій.

Відповідно до закону України «Про інформацію» учасники інформаційних відносин мають право одержувати, використовувати, поширювати та зберігати й інформацію в будь-який формі з використанням будь-яких засобів. [1]

У деяких випадках державні митні службовці мають право на підставі закону відмовити в інформації або надати неповну інформацію.

Це можливо, якщо інформація є:

– державною таємницею;

– конфіденційною;

– власністю організації, а також, коли її розголошення зашкодить оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню.

Відмова в інформації полягає в умисному ненаданні інформації фізичній чи юридичній особі, які мають право па одержання цієї інформації за законом чи на підставі іншого нормативно-правового акта.

Затримання інформації наявне тоді, коли державний митний службовець невчасно надає її особі чи органові, якому ця інформація мала бути надана відповідно до чинного законодавства.

Якщо державний митний службовець подає неповну інформацію, тобто достовірну інформацію в меншому обсязі, то така інформація не повністю відображає конкретної події або процесу. [22, c. 63]

Державний митний службовець під час проходження служби не має права приймати подарунків від фізичних або юридичних осіб чи використовувати їхні послуги у зв'язку зі своєю службовою діяльністю. Це обмеження полягає в тому, щоб державні митні службовці не надавали переваги деяким особам на основі сімейних, приятельських або інших зв'язків, окрім службових, а також організаціям, у яких вони мають будь-які інтереси.

Також це обмеження спрямоване на те, щоб державні митні службовці не потрапляли в ситуації, у яких вони можуть набути будь-яких обов'язків щодо організацій чи осіб, які хочуть отримати вигоду від особливого ставлення до них державного митного службовця.

Заборонені винагороди конкретизує закон України «Про боротьбу з корупцією». Корущійними діяннями вважають: незаконне одержання матеріальних благ, послуг і пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за істотно нижчою від фактичної вартості ціною (тарифом), одержання кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням пільг і переваг. [6,12]

Ще однією надзвичайно важливою забороною є те, що посадові особи митної служби України не можуть бути членами політичних партій. Посадові особи митної служби України не мають права організовувати страйки і брати участь у них, вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

Щоб зрозуміти, що мається на увазі, слід розкрити поняття політичної партії та умови, за яких особа стає їх членом.

Відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об» єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов’язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

В митних органах України можуть створюватись та діяти громадські об’єднання, але до тих пір, поки вони не переслідують політичної мети. З моменту висунення політичної мети існування того чи іншого громадського об» єднання в митних органах стає неправомірним, як і неправомірні дії посадових осіб митних органів, обумовлені рішеннями політичних партій і здійснені на виконання рішень політичних партій.

Якщо громадянин на момент призначення на посаду в митній службі України є членом політичної партії, то він призупиняє членство у політичній партії на період проходження служби в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях. Після припинення служби громадянин може поновити своє членство у політичній партії.

Частиною 2 ст. 24 цього Закону забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, Суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку, в тому числі працівників митної служби, оскільки Державна митна служба є органом державної виконавчої влади зі спеціальним статусом. [18]

2.2 Присвоєння спеціальних звань та порядок просування по службі

Як я вже зазначав, при вступі на службу в митні органи особі присвоюється спеціальне звання. Митний кодекс визначає 14 видів спеціальних звань, а положення «Про спеціальні звання працівників і курсантів вищих навчальних закладів митної служби» – суб’єктів, що здійснюють присвоєння відповідних звань:

Дійсний державний радник митної служби (звання присвоюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України), державний радник митної служби 1 рангу, державний радник митної служби 2 рангу, державний радник митної служби 3 рангу (всі-Президентом України за поданням Голови Держмитслужби), радник митної служби 1 рангу, радник митної служби 2 рангу, радник митної служби 3 рангу, інспектор митної служби 1 рангу, інспектор митної служби 2 рангу, інспектор митної служби 3 рангу, інспектор митної служби 4 рангу, молодший інспектор митної служби (всі – Головою Держмитслужби за поданням керівника відповідного рівня, курсант-головою відповідного навчального закладу).

В свою чергу, положенням «Про спеціальні звання працівників і курсантів вищих навчальних закладів митної служби» встановлюється, що під час призначення на посади працівникам митної служби присвоюються спеціальні звання в межах відповідної категорії посад:

– особі, що вперше зарахована на посаду, згідно з якою передбачено забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, виконання організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, присвоюється спеціальне звання інспектора митної служби 4 рангу;

– особі, що зарахована на навчання до навчального закладу за державним замовленням митної служби, присвоюється звання курсанта;

– випускникам навчальних закладів, у яких здійснювалася підготовка фахівців для митної служби, присвоюється спеціальне звання інспектора митної служби 4 рангу, а випускникам з відзнакою – спеціальне звання інспектора митної служби 3 рангу, випускникам, що навчалися за направленням митних органів без відриву від роботи та з відзнакою закінчили повний курс навчання, може присвоюватися достроково чергове спеціальне звання в межах, передбачених посадою, за умови перебування в попередньому спеціальному званні не менше ніж протягом половини відповідного терміну;

– особам, що перебували на державній службі та вперше призначені у митному органі, спеціалізованій митній установі та організації на посаду, згідно з якою передбачено забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, виконання організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, може бути присвоєно спеціальне звання за посадою, на яку призначена особа, або на один чи два ступені нижче такого звання з урахуванням рангу державного службовця, стажу державної служби;

– особі, що вперше зарахована на посаду, згідно з якою передбачено забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, виконання адміністративно-господарських та інших подібних функцій, присвоюється спеціальне звання молодшого інспектора митної служби.

У разі присвоєння чергового спеціального звання в межах відповідної категорії посад для працівників митної служби установлюється такий термін перебування у спеціальному званні: радник митної служби 1 рангу – 3 роки, радник митної служби 2 рангу – 3 роки, радник митної служби 3 рангу – 3 роки, інспектор митної служби 1 рангу – 2 роки, інспектор митної служби 2 рангу – 2 роки, інспектор митної служби 3 рангу – 2 роки, інспектор митної служби 4 рангу – 2 роки, інспектор митної служби – 2 роки, молодший інспектор митної служби – 2 роки.

Термін перебування у спеціальному званні, найвищому для відповідної посади, не обмежується. Термін перебування в спеціальному званні дійсного державного радника митної служби, державного радника митної служби 1, 2 і 3 рангу, курсанта не встановлюється. Термін перебування працівника митної служби у відпустці з догляду за дитиною не зараховується до терміну перебування у спеціальному званні.

Слід відзначити, що не всім працівникам митних органів присвоюються спецальні звання. Так, є категорія працівників, що працюють в митних органах, і надання спеціальних звань яким не передбачається. Та все ж, на них повністю поширюється законодавство України про працю. Прикладо таких працівників може бути обслуговуючий персонал.

Присвоєння спеціальних звань працівникам митної служби проводиться послідовно.

Особі, призначеній на посаду з установленням випробувального терміну, спеціальне звання присвоюється після його закінчення.

У разі призначення працівника на вищу посаду йому може бути присвоєно спеціальне звання без дотримання черговості, але не вище, ніж на два ступені від того, яке має працівник. Нагадаю, що одним із видів дисциплінарних стягнень, передбачених дисциплінарним статутом митної служби України, є затримка в присвоєнні чергового спеціального звання на період до одного року або пониження в спеціальному званні на один ступінь. Працівникам, до яких застосовувалося дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь, попереднє звання поновлюється незалежно від посади, яку на момент поновлення звання вони займають. Час перебування у пониженому спеціальному званні до терміну перебування в поновленому спеціальному званні не зараховується.

У разі тимчасового виконання обов’язків на посаді спеціальне звання, що відповідає цій посаді, не присвоюється.

Голова Держмитслужби має право присвоювати працівникам митної служби: які виконують особливо відповідальні завдання або навчалися за направленням митних органів без відриву від роботи та отримали диплом про повну вищу освіту з відзнакою, – спеціальні звання в межах, визначених для відповідної посади, достроково, за умови перебування в попередньому спеціальному званні не менше ніж протягом половини встановленого терміну. В окремих випадках – спеціальні звання радників митної служби, інспекторів митної служби, яким присвоєні персональні звання, без урахування терміну перебування в спеціальному званні та без дотримання черговості, але не вище рівня персонального звання, присвоєного їм до запровадження спеціальних звань.

Спеціальне звання, присвоєне працівнику митної служби, зберігається за ним довічно. Позбавлення спеціального звання здійснюється лише за вироком суду. Про присвоєння та позбавлення спеціального звання робиться відповідний запис у трудовій книжці. Особам, яким присвоєно спеціальні звання, виплачуються щомісячні грошові надбавки у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що крім просування по службі шляхом присвоєння вищого спеціального звання існує просування по службі шляхом зайняття більш високої посади. Взагалі ці два види просування по службі взаємопов’язані, адже звання має більш-менш відповідати займаній посаді. Про це співвідношення вже згадувалось вище.

Отож, переведення по службі на вищу посаду здійснюється з урахуванням ділових і моральних якостей працівника, його організаторських здібностей, результатів роботи і атестації, авторитетності в колективі. Вищі посади можуть заміщатися на конкурсних засадах. Переведення на рівнозначні посади здійснюється в разі службової потреби, необхідності укомплектування вакантних посад або більш доцільного використання службових осіб.

Переведення службових осіб з вищих посад на нижчі провадиться:

– у разі скорочення штатів;

– за станом здоров’я згідно з висновком медичної комісії;

– за особистим проханням;

– за службовою невідповідністю (виходячи з ділових, моральних і особистих якостей, а також висновків атестаційної комісії);

– у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту працівників митних органів України.

У наказах про переведення службових осіб на нижчі посади обов’язково зазначаються передбачені цим пунктом підстави. Рішення про переведення по службі приймається керівниками митних органів, яким надано право прийняття та звільнення з роботи. [11,4]

2.3 Особливості проходження служби в митних органах

2.3.1 Види дисциплінарних стягнень та заохочень

За порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, за недотримання деяких нормативно-правових актів посадовим особам митної служби може бути притягнута до дисциплінарного стягнення.

Керівник митного органу має право застосувати такі види дисциплінарних стягнень: зауваження, догану, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з митного органу.

Дисциплінарні стягнення застосовуються керівниками відповідних митних органів, яким надано право приймати на роботу та звільняти з роботи посадових осіб митної служби.

Відомості про дисциплінарні стягнення заносяться до особової картки посадової особи митної служби у порядку, встановленому цим Статутом.

Дисциплінарні стягнення діють протягом одного року від дня їх застосування.

Протягом строку дії дисциплінарних стягнень до посадових осіб митної служби не застосовуються заходи заохочення, за винятком дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення. [7]

Як відомо, Дисциплінарний статут крім дисциплінарних стягнень містить і заохочення. Заохочення реалізується у формі заходів матеріального та морального стимулювання, які застосовуються до посадових осіб митної служби за сумлінне ставлення до своїх службових обов’язків. Посадові особи митної служби у межах прав, наданих цим Статутом, заохочуються за зразкове виконання покладених на них службових обов’язків, бездоганну службу, активність та ініціативність, виявлені під час виконання своїх службових обов’язків. Заходи морального стимулювання постійно визначаються керівництвом Державної митної служби України та митних органів як важливий фактор позитивного впливу на зміцнення службо вої дисципліни, підвищення відповідальності та результативності в роботі

До посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види заохочень: оголошення подяки, нагородження грошовою премією, нагородження цінним подарунком, іменним подарунком, нагородження грамотою, почесною грамотою, занесення прізвища до Книги пошани Державної митної служби або відповідного митного органу, зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення, нагородження відомчими відзнаками.

Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи користується правом застосування до всіх посадових осіб митної служби будь-яких видів заохочення.

Керівники митних органів мають право застосовувати до підпорядкованих посадових осіб митної служби всі вище перелічені види заохочень, крім нагородження відомчими відзнаками. Керівник митного органу вищого рівня має право в межах своєї компетенції скасовувати заохочення, неправомірно застосоване до посадової особи митної служби керівником нижчого рівня, який йому підпорядкований.

Заохочення застосовуються на підставі сукупної оцінки професійних якостей, результатів роботи, ступеня активності, ініціативності та дисциплінованості посадової особи митної служби.

Відомості про заохочення, заносяться до трудової книжки та доводяться до відома колективу митного органу. [7]

Нагрудний знак «Золота зірка «За заслуги» є найвищою відзнакою Державної митної служби України, якою нагороджуються працівники митної служби України та інші особи. Вручення відзнаки проводиться в урочистій обстановці Головою Служби або за його дорученням членами колегії Держмитслужби України. Працівникам митної служби, нагородженим нагрудним знаком «Золота зірка «За заслуги», видається грошова винагорода в розмірі 3000 грн. за рахунок фонду оплати праці відповідного митного органу.

Особи, які нагороджені цим нагрудним знаком, заносяться в Книгу Пошани Державної митної служби України.

Заохочувальною відзнакою Держмитслужби України «Відмінний митник» 1, 2 ступенів нагороджуються працівники митних органів, спеціалізованих митних управлінь і організацій, які працюють в митних органах не менше трьох років і досягли визначних успіхів у безпосередньому здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил; у впровадженні у практику досягнень науки і передового досвіду; у підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців з митної справи, у створенні високоякісних підручників і навчальних посібників з митно-правової тематики; у підготовці законодавчих та інших нормативно-правових актів з митної справи, у кадровій, планово-фінансовій, адміністративно-господарській роботі. Нагородження працівників митної служби Відзнакою проводиться, як правило, один раз на рік до Дня митної служби України. Особі, нагородженій відзнакою, видається посвідчення.Відзнака та посвідчення до неї вручається Головою Служби, або за його дорученням, членами колегії Держмитслужби, керівниками митних органів в урочистій обстановці. Працівнику митної служби, нагородженому відзнакою, може надаватись винагорода в розмірі посадового окладу за рахунок фонду оплати праці відповідного митного органу. У трудовій книжці, особовій справі нагородженого робиться відповідний запис із зазначенням дати і номера наказу Держмитслужби України про нагородження.

Заохочувальною відзнакою Державної митної служби України – «За сприяння митним органам» нагороджуються особи за плідну співпрацю, активну допомогу митним органам України у виконанні завдань із захисту економічних інтересів держави.

Заохочувальною відзнакою Держмитслужби України – нагрудний знак «За звитягу» 1, 2, 3 ступенів нагороджуються працівники Держмитслужби України, митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій за мужність і відвагу, професіоналізм, принциповість і наполегливість, виявлені з дотриманням етичних норм при виконанні службових обов’язків; за вагомий особистий внесок у зміцнення економічної безпеки України.У трудовій книжці, особовій справі нагородженого працівника кадровою службою робиться відповідний запис із зазначенням дати і номера наказу про нагородження. [13,19, c. 2]

2.3.2 Регламентація робочого часу в митних органах

Тривалість робочого часу посадових осіб митних органів визначається відповідно до законодавства про працю України з урахуванням особливостей здійснення заходів з митного контролю, митного оформлення та боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, та становить 40 годин на тиждень. Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує керівник митного органу за погодженням з профспілковим комітетом з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

З урахуванням специфіки роботи деяких підрозділів (наприклад на безперервно діючих митних постах та пунктах на кордоні), де за характером умов роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є неможливим або недоцільним, і відповідно не може бути додержана щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлюється за погодженням з профспілковим комітетом митного органу змінний цілодобовий режим роботи з запровадженням підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. При цьому працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку митного органу. Загалом час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності.

Надурочні роботи, а також робота у нічний час, у святкові і неробочі дні трудовим законодавством обмежена. Але для виконання невідкладної і непередбаченої роботи, окремі працівники митних органів (підрозділів де не запроваджено цілодобовий змінний режим роботи) можуть залучатися до роботи в надурочний, а також у нічний час, у святкові і неробочі дні. Залучення до роботи у зазначений час та святкові і неробочі дні допускається тільки за письмовим наказом керівника митного органу з дозволу профспілкового комітету цього органу.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Робота у нічний час (нічним вважається час 10 години вечора до 6 години ранку) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному відповідною постановою Кабінету Міністрів України, що встановлює порядок оплати працівників митних органів, галузевою угодою та колективним договором, але відповідно до трудового законодавства повинна бути не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час і в митних органах на даний час становить 35 відсотків.

Отож, як ми бачимо, тривалість робочого часу працівників окремих підрозділів не є чітко визначеною, але в будь-якому випадку це все має бути передбачено або в трудовому, або в колективному договорі. [3]

2.3.3 Поняття та порядок проходження атестації в митних органах

Атестація посадових осіб митної служби-один із видів перевірки її моральних та ділових якостей, відповідності займаній посаді. Атестація проводиться з метою підвищення ефективності їх діяльності та відповідальності за доручену справу.Існує три види атестації – первинна, періодична та позачергова.

Первинній атестації підлягають особи, зараховані вперше на посади митної служби, якими передбачається присвоєння спеціальних звань. Вона проводиться не раніше ніж через два місяці і не пізніше ніж через шість місяців після зарахування на посаду перед допуском до самостійного виконання службових обов’язків та присвоєнням первинного спеціального звання.

Періодична атестація проводиться один раз на три роки. Цій атестації підлягають посадові особи, що обіймають посади не менше одного року, а також ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади менше одного року, якщо їх посадові обов’язки суттєво не змінилися.

Жінки, що перебувають у відпустці по вагітності, пологах і догляду за дитиною, проходять періодичну атестацію не раніше ніж через рік після виходу на роботу. Особи, призначені на посаду на визначений термін, і вагітні жінки проходять періодичну атестацію за власним бажанням. Таким чином ми ще раз пересвідчуємось у захищеності жінок трудовим законодавством.

Позачергова атестація проводиться за рішенням керівника митного органу, спеціалізованої митної установи, організації в разі допущення суттєвих недоліків у роботі, порушення урочистого зобов’язання посадової особи митної служби. Особливості проведення атестації посадових осіб, що призначаються на посади Президентом України (дійсний державний радник та радники митної служби 1,2,3 рангу), визначаються відповідними державними органами.

Для організації та проведення атестації в Держмитслужбі утворюється Вища атестаційна комісія, у регіональних митницях, митницях, спеціалізованих митних установах та організаціях – атестаційні комісії. Керівник митного органу, спеціалізованої митної установи, організації може залучати до роботи в атестаційній комісії незалежних експертів.

Під час атестації оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені посадовими особами при виконанні службових обов’язків, передбачених посадовими інструкціями, затвердженими керівниками митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій.

Атестаційна комісія забезпечує об’єктивний розгляд професійної діяльності посадової особи, що атестується, зокрема з виконання покладених на неї службових обов’язків, а також дотримання урочистого зобов’язання посадової особи, принциповий підхід при підготовці рекомендацій щодо подальшого використання досвіду і знань цієї посадової особи в діяльності митної служби.

Термін і графік проведення атестації затверджуються наказом митного органу, спеціалізованої митної установи, організації та доводяться до відома посадових осіб, що атестуються, не пізніше ніж за місяць до проведення атестації.

На кожну посадову особу, що підлягає атестації, складається службова характеристика і атестаційний лист.

Після проведення приймається рішення про відповідність чи невідповідність посаді. В разі, якщо особа не відповідає займаній посаді, її може бути переведено на іншу посаду або звільнено з митного органу. [10]

2.3.4 Порядок носіння форменого одягу

Ще однією особливістю проходження служби в митних органах є обов’язковість носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення. Крім Митного кодексу, це питання регулюється положенням «Про затвердження зразків форменого одягу посадових осіб митної служби України, їх опису, норм забезпечення і термінів експлуатації ». Власне, зміст постанови випливає з її назви, але скажу, що в постанові детально описано яким має бути формений одяг працівників митних органів. Присутня навіть диференціація одягу залежно від посади. Ще в даному нормативно-правовому акті вказано термін носіння різних частин форменого одягу.

Формений одяг носиться у суворій відповідності до правил носіння форменого одягу працівниками митних органів України. Всі предмети форменого одягу повинні відповідати встановленому опису, бути ретельно підігнані і знаходитись у бездоганному стані. Формений одяг встановлюється: парадний, повсякденний та робочий. Кожна з цих форм одягу в свою чергу ділиться на літню і зимову. Перехід на літню або зимову форму одягу проводиться згідно наказу начальників митниць, митних установ та організацій. Зразки форменого одягу, норми забезпечення ним та строки його експлуатації затверджуються Кабінетом Міністрів України, а правила носіння – Державною митною службою України. Формений одяг видається безплатно.

Працівники митної служби України носять формений одяг встановленого зразка відповідно до виконуваної роботи, визначених обов'язків та згідно з присвоєними званнями. В цілях додержання єдиного зовнішнього вигляду працівників (в залежності від погодних умов), форму одягу встановлює начальник митниці (спеціалізованої митної установи та організації).

Забороняється носіння предметів форменого одягу, взуття, знаків розрізнення та фурнітури невстановленого зразка. Працівники митних органів України, які ухиляються від носіння форменого одягу, або систематично порушують правила його носіння, притягаються до дисциплінарної відповідальності.

Останнім часом постала проблема видачі форменого одягу. Так, виникає питання, чи зобов’язані працівники митних органів дотримуватись правил носіння форменого одягу, якщо ДМСУ не виконує зобов’язань щодо його видачі, і строки використання, зазначені в Постанова КМУ №1988, закінчились. Очевидно, це питання залишається риторичним. [8,14]


Висновок

На мою думку, незважаючи на широке коло питань, яке я мав розглянути в рамках цієї теми, я зміг достатньо широко розглянути та дослідити їх. Все ж, зрозуміло, що деякі проблеми, які як і прямо, так і побічно пов’язані з порядком проходження служби, потребують доопрацювання. Наприклад, це стосується питання законодавчого визначення категорій осіб, що працюють в митних органах.

Інша проблема – дублювання норм в нормативно-правових актах спеціальної і загальної дії. Це і проблема того, що немає нормативно-правового акту, який би прямо зазначав, що працівник митного органу є державним службовцем. Ніде не є чітко визначеним і правовий статус курсанта.

Гострою залишається і проблема забезпечення форменим одягом, про яку я щойно згадував. Звичайно, є варіанти вирішення цих проблем, але ці варіанти здебільшого носять доктринальний характер. Можливо, колись буде прийнято закон України» Про митну службу України», який змінить ситуацію. Хоча, на даний момент більш реальною виглядає ситуація внесення змін домитного кодексу (щоправда, наскільки я знаю, зміни до розділу про працівників митних органів ще не були внесені).

Насамкінець я хотів би сказати, що купа правових норм, що пов’язані з темою моєї роботи, прочитаних та проаналізованих мною, не виконується. Прикладом можуть бути хоча б ті ж правила носіння форменого одягу. На мою думку, причина цього – відсутність чітких санкцій.


Список використаної літератури

1. Конституція України // ВВР, 1996, №30, ст. 141;

2. Господарський кодекс України // ВВР, 2003, №18, №19–20, №21–22, ст. 144;

3. Кодекс законів про працю України // ВВР, 1971, №50, ст. 375;

4. Митний кодекс України // ВВР, 2002, №38–39, ст. 298;

5. Закон України «Про боротьбу з корупцією» // ВВР, 1995, №34, ст. 266;

6. Закон України від 16 грудня 1993 р. «Про державну службу» // ВВР, 1993, №52, ст. 490;

7. Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», ВВР, 2005, №42, ст. 467;

8. Постанова КМУ «Про затвердження зразків форменого одягу посадових осіб митної служби України, їх опису, норм забезпечення і термінів експлуатації» від 26 грудня 2002 р. №1988;

9. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців »від 15 лютого 2002 р. №169;

10. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби » від 25 грудня 2002 р. №1984;

11. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби » від 16 червня 2003 р. №900;

12. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України »від 9 лютого 1993 р. №97;

13. Наказ ДМСУ « Про затвердження положень про відомчі заохочувальні відзнаки «Золота зірка «За заслуги», «За звитягу», «Відмінний митник», «За сприяння митним органам» та описів до них» №337 від 27.04.2006;

14. Наказ ДМСУ» Про затвердження правил носіння форменного одягу особами митної служби України, курсантами митних закладів освіти від 10.09.2003. №602;

15. Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затверджене постановою КМУ від 28 лютого 2001 р. №199;

16. Програма кадрового забезпечення, затверджена Указом Президента України від 10 листопада 1995 р. №1035;

17. Концепція ротації кадрів па окремих посадах державних службовців. затверджена розпорядженням КМУ від 18 березня 2002 р. №144-р;

18. Коментар до митного кодексу/за ред. Каленського, М.М., Пашка П.В. – К.:2003;

19. Крисько М. Державні нагороди, громадські та відомчі ознаки-висока оцінка досягнень митної служби України // Митниця – 2006 – №8;

20. Мироненко А. Порядок проходження служби в митних органах України // Таможенная параллель-2003 – №21;

21. Митне право України/за заг. редакцією Ченцова В.В.-К.:Істина, 2007;

22. Ткаченко Н.В. Кар’єра в митних органах // Митна справа – 2002 – №4;

23. Щербина В.І. Питання правового статусу працівників митних органів України // Митна справа. – 2000. – №4;

24. Щербина В.І., Будикіна В. Проблеми правового регулювання проходження служби в митних органах-Митна справа – 1999 – №5.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:11:51 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:06:35 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Порядок проходження служби в митних органах

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150276)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru