Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Обов'язки і права підрозділів, що здійснюють ОРД

Название: Обов'язки і права підрозділів, що здійснюють ОРД
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: реферат Добавлен 07:28:57 24 февраля 2011 Похожие работы
Просмотров: 611 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Обов'язки і права підрозділів, що здійснюють ОРД


План

1. Обов’язки підрозділів, що здійснюють ОРД

2. Права підрозділів, що здійснюють ОРД


1. Обов'язк и підрозділів, що здійснюють ОРД

Обов'язки підрозділів, що здійснюють ОРД - це коло покладених на них дій з метою рішення завдань ОРД, які є безумовними для виконання.

Звернувшись до структурної побудови ЗУ «Про ОРД» і окремих законодавчих актів, що визначають нормативно-правовий статус підрозділів, що здійснюють ОРД можна побачити, що:

по-перше , останні покликані вирішувати певні завдання. Це означає, що будь-які дії оперативно-розшукового підрозділу будуть законні винятково за умови їхньої спрямованості на рішення завдань, чітко позначених законодавцем (ст. 2 ЗУ «Про ОРД», ст. 2 ЗУ «ПРО СБУ», ст. 4 ЗУ «Про розвідувальні органи України та ін.).

по-друге , ці завдання відтворюються й конкретизуються в обов'язках, які покладаються на правоохоронні органи й спецслужби. При цьому вони закріплені у відповідних статтях зазначених законодавчих актів.

по-третє , обов'язки підрозділів, що здійснюють ОРД, розділяються на ті, які безпосередньо стосуються здійснюваної ними оперативної роботи й на ті, які стосуються інших служб цих відомств.

Так, у ст. 10 ЗУ «Про міліцію» вказується, що міліція відповідно до поставлених перед нею завдань зобов'язана:

-забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

-виявляти, попереджати, припиняти й розкривати злочини, здійснювати з цією метою оперативно-розшукові й профілактичні заходи, передбачені чинним законодавством;

- проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, у відношенні яких він установлений, а також контроль за засудженими до кримінального покарання, не пов'язаному з позбавленням волі;

- розшукувати осіб, що зникли від дізнання, слідства й суду, ухиляються від відбуття покарання, що безвісно зникли й інших осіб у випадках, передбачених законодавством;

- проводити криміналістичні дослідження з матеріалів ОРД, забезпечувати у встановленому порядку участь фахівців криміналістичної служби в слідчих діях;

- забезпечувати виконання у встановленому законом порядку й у межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду та ін.

Це ж передбачають законодавчі акти, що регулюють діяльність інших відомств, перерахованих у ст. 5 ЗУ «Про ОРД».

Законодавець визначив найбільш загальні групи обов'язків органів, що здійснюють ОРД. Їхня конкретизація й деталізація дана в перерахованих вище законах, що визначають нормативно-правовий статус кожного правоохоронного відомства й спецслужби, у яких є відповідні розділи й окремі статті.

Виходячи з наданого оперативним підрозділам правоохоронних відомств статусу суб'єктів ОРД, ст. 7 ЗУ «Про ОРД» поклала на них наступні обов'язки:

- у межах своїх повноважень й відповідно до законів, що становлять правову основу ОРД, приймати необхідні оперативно-розшукові заходи щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення й розкриття злочинів, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень. Як ми бачимо, законодавець позначив стратегічну мету - захист життя, прав і свобод людини й громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства, держави від злочинних зазіхань;

- виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора, постанови суду, запити вповноважених державних органів, установ і організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;

- виконувати запити відповідних міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод;

- інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти і дані, які свідчать про загрозу безпеки суспільству й держави, а також про порушення законодавства, пов'язаного зі службовою діяльністю посадових осіб;

- здійснювати взаємодію між собою й іншими правоохоронними органами з метою швидкого й повного розкриття злочинів і викриття винних;

-забезпечувати із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду й правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб;

-брати участь у проведенні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки у випадку одержання допуску до особливих робіт.

Пріоритетний напрямок ОРД включає заходи , що забезпечують попередження, своєчасне виявлення, припинення й розкриття злочинів, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, здійснення профілактики правопорушень (п. 1 ст. 7 ЗУ «Про ОРД»).

Боротьба зі злочинністю має на увазі діяльність правоохоронних органів у трьох напрямках:

- попередження злочинів;

- розкриття злочинів;

- розшук осіб, що переховуються від органів слідства, суду або ухиляються від відбуття кримінального покарання, а також безвісно відсутніх громадян.

Попередження злочинів містить у собі комплекс оперативно-розшукових заходів, що забезпечують профілактику, запобігання, замислюємих й підготовлюваних злочинів, а також припинення злочинів на стадії замаху.

Крім профілактичної роботи, яка полягає у виявленні причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і вживанні заходів з їх усунення, індивідуальної профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення протиправних дій, на оперативні підрозділи покладаються обов'язки запобігання замислюємих і підготовлюваних злочинів.

Запобігання злочинів містить у собі комплекс оперативно-розшукових заходів, здійснюваних оперативними підрозділами, з виявлення осіб, що замишляють або підготовляють вчинення злочинів, і прийняття до них мір з метою недопущення переростання наміру в підготовчі дії, а підготовчих дій у злочин.

Розкриття злочинів містить у собі комплексні оперативно-розшукові заходи й процесуальні дії з метою виявлення фактів злочинів, установлення обставин їхнього вчинення, виявлення осіб, що їх вчинили, виявлення й вилучення викраденого, а також предметів, які можуть служити судовими доказами.

Прямим обов'язком оперативного підрозділу є виконання письмових доручень слідчого, вказівок прокурора й постанов суду, запитів повноважних державних органів, установ і організацій про проведення ОРД (п. 2 ст. 7 ЗУ «Про ОРД»). Звернувшись до КПК України, можна побачити, що окремі органи, що здійснюють ОРД, мають статус органів дізнання. Тому окремі керівники суб'єктів ОРД мають одночасно правове положення як керівників оперативної служби (підрозділу), так і повноваження кримінально-процесуального характеру. Це дозволяє їм давати підлеглим співробітникам вказівки не тільки про проведення оперативно-розшукових заходів, але й доручення на здійснення кримінально-процесуальних дій.

Безумовно, основна процесуальна робота з кримінальної справи повинна бути виконана самим слідчим. Доручення оперативному підрозділу слідчий може давати з таких питань, які він самостійно, чисто процесуальним шляхом вирішити не може. Слідчий не вправі доручити оперативному підрозділу проведення таких дій, як: перевірка й оцінка доказів, прийняття процесуальних рішень, залучення особи в якості обвинувачуваного, визнання окремих осіб учасниками процесу, призначення експертизи, ухвалення рішення про напрямок справи в суд і інші.

Однак слідчий може опиратися на допомогу оперативного підрозділу при проведенні таких слідчих дій як: проведення обшуків, виїмка, огляд місця події або злочину, пред'явлення особи для впізнання й інших.

Особливо слід зазначити, що слідчий вправі доручити оперативному підрозділу, що одночасно є й органом дізнання, здійснення або сприяння в здійсненні кримінально-процесуальних дій (наприклад, у застосуванні заходів припинення).

Спільна робота підрозділу, що здійснює ОРД, і слідчого з погодженого здійснення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій охоплюється такою організаційно-тактичною формою ОРД, як оперативно-розшуковий супровід досудового слідства.

Оперативно-розшукова практика виробила два варіанти комплексного здійснення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій у рамках даної організаційно-тактичної форми:

- по-перше , цей оперативний супровід досудового слідства з кримінальних справ, порушуваним за матеріалами оперативно-розшукових справ відносно встановлених осіб;

- по-друге , цей супровід досудового слідства у зв'язку з необхідністю розкриття тяжкого злочину, коли винний, що вчинив діяння, що стало загальновідомим, залишається невстановленим.

Взаємодія слідчого й оперативного підрозділу в процесі провадження з кримінальної справи обумовлене тим, що вони покликані вирішувати ті самі завдання, однак різними засобами й методами, адекватними відповідним функціям кримінальної юстиції - ОРД і кримінального процесу. Причому, якщо оперативний працівник наділений повноваженнями здійснювати окремі процесуальні дії, то проведення оперативно-розшукових заходів слідчим неодмінно спричиняє порушення законності.

З огляду на цю об'єктивну реальність, законодавець, насамперед створює сприятливі умови для взаємодії слідчого й суб'єкта ОРД. Так, у складі правоохоронного органу або спецслужби створюються як оперативні, так і слідчі підрозділи. Поряд із цим зазначені структури керуються відомчими нормативними актами, що визначають організацію й тактику взаємодії слідчих і співробітників оперативних підрозділів з урахуванням різних варіантів оперативно-розшукового супроводу. Однак при цьому дотримуються спеціальних правил:

-слідчий визначає перед оперативним підрозділом у письмовій формі проблему, що, на його думку, може бути вирішена тільки оперативно-розшуковим шляхом. При цьому він уводить оперативних працівників у курс проблеми, додає до свого доручення різного роду документи, використання яких може сприяти вирішенню поставленої слідчим проблеми;

- підрозділ, що здійснює ОРД, самостійно визначає види, організацію й тактику оперативно-розшукових заходів, за допомогою здійснення яких забезпечується рішення проблеми, сформульованої в дорученні слідчого, Однак це не виключає оформлення ухваленого рішення планом, що затверджується спільно слідчим і оперативним працівником.

Доручення адресуються підрозділу, уповноваженому на проведення оперативно-розшукових заходів, але не конкретному працівникові. Керівник підрозділу призначає співробітника, відповідального за проведення оперативно-розшукового заходу. Виключення становлять ситуації, коли слідчий і оперативний працівник працюють у складі однієї слідчо-оперативної групи.

Підрозділ, що здійснює ОРД, зобов'язаний виконати в межах своїх повноважень доручення в письмовій формі, вказівки прокурора й рішення суду про проведення оперативно-розшукових заходів щодо кримінальних справ, прийнятим до провадження.

Відомо, що провадження з кримінальної справи охоплює цілий ряд стадій, у тому числі порушення кримінальної справи, досудове слідство, направлення обвинувачуваного до суду, судовий розгляд і ін. При цьому істина з кримінальної справи встановлюється зусиллями різних процесуальних фігур, серед яких слідчий, прокурор, суддя, а також суд. У частині 4 ст. 6 ЗУ «Про ОРД» вказується, що підстави для здійснення ОРД можуть міститися в письмових дорученнях слідчого, вказівках прокурора, постановах суду з кримінальних справ, що перебувають в його провадженні. Ст. 14 ЗУ «Про ОРД» делегуючи органам прокуратури здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення ОРД, крім інших повноважень, у п. 4 надає право прокуророві давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб безвісно зниклих. Виконання цих документів суб'єктами ОРД здійснюється відповідно до вище наведених правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про ОРД» виконання оперативно-розшуковим підрозділом запитів повноважних державних органів, установ і організацій пов'язано з необхідністю перевірки осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці й до роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках.

Україна є країною-учасником міжнародних договорів з питань боротьби зі злочинністю. Крім того, Україна уклала ряд обопільних умов з іншими державами про співробітництво в сфері попередження й розкриття злочинів. Зобов'язання, що випливають із цих договорів, підлягають виконанню (п. З ст.7 ЗУ «Про ОРД»).

Згідно п. 3 ст.6 Закону «Про ОРД», органи, що здійснюють ОРД, зобов'язані виконувати в порядку, передбаченому міжнародними договорами України запити відповідних міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод. Міжнародне право допускає можливість і регулює двосторонні й багатобічні відносини правоохоронних органів і спецслужб різних держав. Упорядковані взаємини подібного роду, передбачають рішення питань про надання допомоги один одному, характері цієї допомоги, сферах спільної діяльності тощо.

У сучасних умовах сферою спільної діяльності є виявлення, попередження, припинення й розкриття злочинів, що зачіпають інтереси різних країн. Мова йде про так звані міжрегіональну, транснаціональну й міжнародну форми прояву злочинності. Крім того, існують проблеми, пов'язані з потребою забезпечити притягнення до кримінальної відповідальності громадян, підозрюваних у вчиненні злочинів на території України, а потім зникли на території іншої країни.

Формою взаємодії у рішенні цих проблем є заключення між країнами угоди правового характеру. Це, наприклад, Конвенція про правову допомогу й правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ країн СНД, підписана в Мінську 22 січня 1993 р. і вступила в дію 10 грудня 1994 року. Взаємодія може здійснюватися безпосередньо між оперативно-розшуковими відомствами різних країн. Так, 24 квітня 1992 року в Алма-Аті була підписана угода про взаємодію МВС незалежних держав у сфері боротьби зі злочинністю. Цей документ визначає основні напрямки співробітництва, його форми, у тому числі обмін оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою й криміналістичною інформацією про злочини, що готуються або вчинених і причетних до них осіб, сприяння в проведенні оперативно-розшукових заходів. Крім того, він установлює види документів, призначених для організаційного забезпечення співробітництва, його реквізити й окремі особливості документообігу: його умови, наприклад, конфіденційність; підстави відмови в задоволенні запитів, допустимість усних запитів і ін.

Традиційна взаємодія практично між всіма країнами світу оптимізується зусиллями такої організації, як Інтерпол, зокрема в Україні його Національним бюро, що функціонує в складі МВС. Ця структура виконує запити, спрямовані як Генеральним секретарем Інтерполу, так і органами кримінальної поліції закордонних країн. При цьому вона опирається на сприяння оперативних служб ОВС, у компетенцію яких входить рішення відповідного завдання ОРД, про яке мова йде в конкретному запиті. При цьому безумовному виконанню підлягають запити, які стосуються загально кримінальних злочинів, що не зачіпають протиправних діянь політичного, військового, релігійного, національного (расового) характеру.

ЗУ «Про ОРД» зобов'язує оперативні підрозділи вчасно інформувати відповідні органи державної влади України про відомі їм факти і дані, які свідчать про загрозу безпеки суспільства й держави, а також про порушення законодавства, пов'язаного зі службовою діяльністю посадових осіб (п. 4 ст. 7 ЗУ «Про ОРД»).

Оперативні підрозділи, що здійснюють ОРД, збирають інформацію про протиправну діяльність окремих осіб і груп, розвідувально-підривної діяльності іноземних держав і організацій з метою попередження правопорушень і в інтересах кримінального судочинства, а також одержують інформацію в інтересах безпеки громадян, суспільства й держави й інформують зацікавлені органи державної влади, яким дано право використовувати оперативно-розшукову інформацію, або тих, які зобов'язані вжити необхідних заходів по такій інформації.

ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» деталізує основні напрямки боротьби з організованою злочинністю, а саме це:

- створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва в цій сфері;

- виявлення й усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність або сприяють їй;

- виявлення, розслідування, запобігання й припинення правопорушень, вчинених учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності;

- припинення встановлення корумпованих зв'язків з державними службовцями і іншими посадовими особами;

- протидія використанню учасниками злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації;

- припинення легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом, використання суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів.

Безумовно, що перераховані основні напрямки боротьби з організованою злочинністю не можуть бути реалізовані без взаємодії з органами державної влади. Такими органам державної влади в першу чергу є Президент України, ВР України, Кабінет Міністрів України. Інформація про результати ОРД може направлятися в Раду національної безпеки й оборони України, Координаційний комітет з боротьбі з корупцією й організованою злочинністю при Президенті України, адміністрацію Президента, Національний банк України, Фонд державного майна, Антимонопольний комітет, Державну контрольно-ревізійну службу, а також в інші державні органи, які мають право здійснювати контроль за дотриманням організаціями й громадянами законодавства України з метою боротьби зі злочинністю, усунення її причин та умов.

Кримінально-процесуальне законодавство України ставить за обов'язок органам дізнання, слідства, прокурора й суд виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню злочину. У відповідності зі ст. 23 КПК причини злочину й умови, які сприяли його вчиненню, входять у предмет доказування в кожній кримінальній справі, Такими умовами можуть бути несприятливі умови формування особистості підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, які привели до формування в нього антигромадських поглядів, навичок, звичок; обставини його життя перед вчиненням злочину, які спонукали його до протиправного поводження; конкретні недоліки в діяльності підприємств, організацій, посадових осіб, інших фізичних і юридичних осіб, які полегшили вчинення злочину. Подання про встановлені причини й умови вносяться у відповідний орган державної влади, громадську організацію або конкретній посадовій особі для вживання заходів з усунення цих умов і причин.

Оскільки оперативні підрозділи наділені процесуальними правами органу дізнання, то на їхню діяльність повністю поширюються вимоги кримінально-процесуального законодавства, у тому числі ст.ст. 23 і 23-1 КПК.

Готовлячи подання про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину й інформацію про ситуацію при якій може бути вчинений злочин, оперативні підрозділи не розкривають прийоми, методи й тактику своєї діяльності й не зобов'язані вказувати з яких джерел надійшли до них повідомлення, яким чином були встановлені факти про які направляється інформація. Якщо подання готується за матеріалами кримінальної справи, то інформація може бути підготовлена за матеріалами оперативно-розшукових заходів, не пов'язаних з розкриттям конкретного злочину. Подання ґрунтуються на кримінально-процесуальному законі, а інформація як обов'язок оперативних підрозділів - на оперативно-розшуковому законі.

Відповідно до п. 5 ст. 7 ЗУ «Про ОРД» оперативні підрозділи зобов'язані здійснювати взаємодію між собою й іншими правоохоронними органами з метою швидкого й повного розкриття злочинів і викриття винних.

В ОРД під взаємодією розуміється комплекс спільних або погоджених за часом і місцем дій декількох оперативних підрозділів за рішенням завдань у боротьбі зі злочинністю спільними зусиллями.

Оперативні підрозділи діють не самі по собі, а в системі органів, які здійснюють ОРД. Вони здатні вирішувати завдання не ізольовано, а у взаємодії з іншими підрозділами правоохоронних органів, використовуючи їх можливості. Питання координації діяльності оперативних підрозділів особливо актуальні, тому що злочинність носить різнобічний характер, глибоко законспірована, а їй протистоїть діяльність розгалуженої мережі підрозділів, правоохоронних органів, що вимагає впорядкування, взаємозв'язку, погодженості їхніх спільних дій, що відповідає підпорядкованості й спільного маневру силами й засобами.

Взаємодія залежить від розв'язуваних оперативним підрозділом завдань і відомчої приналежності. Так, наприклад, оперативні підрозділи ОВС можуть взаємодіяти:

- між собою в межах органу внутрішніх справ (КР, ДСБЕЗ, БНОН і ін.);

- с іншими неоперативними службами свого органу внутрішніх справ (СУ, АСМ і ін.);

- с оперативними підрозділами іншого органу внутрішніх справ;

- с оперативними підрозділами іншого правоохоронного відомства;

- с неоперативними підрозділами іншого правоохоронного відомства.

Взаємодія в інтересах рішення оперативно-розшукових завдань здійснюється між оперативними підрозділами кожного відомства, що здійснює ОРД.

Так, у процесі розкриття злочинів силами ОВС взаємодія здійснюється:

- підрозділами карного розшуку , іншими оперативними підрозділами й службами - при розкритті злочинів, по справах, з яких провадження досудового слідства обов'язково: здійснюється оперативно-розшуковими заходами: розшуку осіб, що вчинили злочин, що зникли від слідства або суду, безвісно зниклих громадян;

- підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю з іншими оперативними службами - при проведенні спільних операцій і провадження з оперативно-розшукових справ з виявлення й викриття організованих злочинних груп і злочинних організацій; виявлення й припинення фактів корупції; виявлення причин і умов розвитку організованої злочинності й усунення її негативного впливу на життєдіяльність суспільства й держави;

- підрозділами по боротьбі з незаконним обігом наркотиків з іншими оперативними підрозділами й службами - при припиненні й розкритті злочинів, пов'язаних з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, пересиланням, збутом, викраданням, контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів; організацією наркотрафиків, утримуванням припонів для споживання наркотиків, а також з культивуванням заборонених наркотико утримуючих рослин;

- підрозділами по боротьбі з економічною злочинністю з оперативними підрозділами й службами - при одержанні й обміні оперативною інформацією, спрямованої на припинення й розкриття злочинів, вчинених на об’єктах і територіях, що ними обслуговуються.

Як відзначалося раніше, оперативні підрозділи при рішенні завдань боротьби зі злочинністю тісно взаємодіють і з неоперативними службами, такими як слідчими і криміналістичними підрозділами, підрозділами охорони громадського порядку, дільничними інспекторами і ін.

Форми взаємодії можуть бути різними, але загальним для них є наявність: по-перше, єдиної мети; по-друге, чітко певної компетенції; відомчих нормативних актів, що регламентують взаємодію, а у співробітників - функціональних обов'язків; по-третє, взаємне інформування оперативних підрозділів.

ОРД, являючи собою діяльність з пошуку й фіксації інформації кримінального характеру за рахунок здійснення оперативно-розшукових заходів, безумовно, має специфіку залежно від суб'єкту, що її здійснює. Однак в останніх можуть збігатися об'єкти оперативного обслуговування. Територія, на якій здійснюється ОРД, нерідко підлягає відпрацьовуванню зусиллями оперативних підрозділів, що мають різну відомчу приналежність, але одночасно здійснюючих на ній пошук відомостей, що представляють оперативний інтерес. Тому кожний суб'єкт ОРД| неминуче стає власником відомостей, оперативно-розшукове провадження з перевірки й використання яких повинне здійснювати інше оперативно-розшукове відомство. Виходячи із цього, підрозділи, що здійснюють ОРД проводять інформаційно-аналітичну роботу, у ході якої ці відомості підлягають систематизації, аналізу й оцінці. На основі цього готується об'єктивна й максимально повна інформація для того відомства, компетенція якого припускає її наступну оперативну перевірку й реалізацію. Характерним прикладом може служити поділ повноважень між ДСБЕЗ МВС і податковою міліцією ДПА, підрозділами БОЗ МВС і СБУ, об'єкти оперативного обслуговування й оперативного впливу яких збігаються.

Разом з тим, взаємодія між органами, що здійснюють ОРД, не повинне обмежуватися тільки обміном інформацією, а охоплювати й сприяння один одному в рішенні завдань, потребуючих спільних зусиль. Для впорядкування процесу такої взаємодії підрозділи, що здійснюють ОРД, традиційно видають відомчі нормативні акти, що визначають організацію й тактику спільної діяльності. У таких документах узгоджуються питання, що стосуються форм взаємодії, наприклад, спільне планування типових дій у надзвичайних ситуаціях, порядок підготовки, і проведення різного роду заходів відносно об'єктів оперативно-розшукової зацікавленості, розроблювальних різними відомствами. Широко застосовується розробка міжвідомчих типових планів. Крім того, практикуються періодичні зустрічі відповідних представників різних оперативно-розшукових відомств для обговорення проблемних питань, обміну досвідом, визначення необхідності в міжвідомчих нормативних актах або обговорення вже підготовлених їхніх проектів.

Оперативні підрозділи зобов'язані забезпечувати із залученням інших служб, безпеку працівників суду й правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють ОРД, осіб які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб (п. 6 ст.7 ЗУ «Про ОРД»). ЗУ «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів» передбачає систему спеціальних заходів, що забезпечують безпеку посадових осіб правоохоронних органів, а також членів їхніх родин і родичів.

Для забезпечення безпеки зазначених осіб, недоторканності житла, а також схоронності їхнього майна залежно від конкретних обставин, оперативні підрозділи із залученням інших служб можуть вживати наступних заходів:

- особиста охорона, охорона житла й майна;

- видача зброї, засобів індивідуального захисту й інформування про небезпеку;

- установлення телефону за місцем проживання;

-застосування технічних засобів контролю й прослуховування телефонних і інших переговорів, візуальне спостереження;

- тимчасове розміщення в місцях, які забезпечують безпеку;

- забезпечення конфіденційності даних про об'єкт захисту;

- перевід на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зміна зовнішності, переселення в інше місце проживання.

ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві» передбачає забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, тобто у виявленні, попередженні, припиненні й розкритті або розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ, що передбачає здійснення правоохоронними органами правових, тактичних і інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я й майна цих осіб від злочинних зазіхань з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

У зазначених законах вказаний перелік категорій осіб, що підлягають державному захисту й припустимим заходам для її забезпечення, а також права оперативних підрозділів.

оперативний розшуковий правовий обов'язок

2. Права підрозділів, що здійснюють ОРД

Постановка законодавцем завдань перед органами, що здійснюють ОРД, і покладання на них відповідних обов'язків є необхідністю надання суб'єктам ОРД ефективного інструментарію. Тому оперативно-розшуковий закон повинен об'єктивно зафіксувати засоби й методи, що забезпечують досягнення тієї стратегічної мети відповідно даного законодавчого акту для ОРД.

Законодавчо подібний інструментарій закріплений у ст. 8 ЗУ «Про ОРД», яка визначила права підрозділів, що здійснюють ОРД. Разом з тим ці права не слід розуміти тільки як узаконені державою можливості здійснювати ті або інші оперативно-розшукові заходи.

У цьому випадку права - це повноваження, якими наділяються відповідні служби з метою рішення завдань ОРД. В оперативно-розшуковій практиці під повноваженнями варто розуміти елемент компетенції й одночасно правового статусу оперативного підрозділу (його посадових осіб), передбаченого ЗУ «Про ОРД» і відповідно до нього іншими законодавчими актами.

Повноваження означає надання оперативно-розшуковому відомству (оперативному підрозділу відомства) право здійснювати оперативно-розшукові заходи й приймати інші юридично значимі рішення, установлювати заборони, дозволяти або заохочувати ту або іншу діяльність, видавати обов'язкові для виконання в сфері ОРД нормативні приписи.

Закріплення повноважень підрозділів, що здійснюють ОРД, є в різних законах України, зокрема, «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про розвідувальну діяльність» і в ряді інших. Однак найбільш повно, детально й безпосередньо права оперативних підрозділів, гарантії дотримання прав і свобод людини при проведенні оперативно-розшукових заходів містяться в ЗУ «Про ОРД». Разом з тим компетенцію кожного правоохоронного органу або спецслужби визначають базові правові акти, такі як ЗУ «Про міліцію», аналогічні йому «Про СБУ», «Про державну податкову адміністрацію», «Про державний кордон України» і інші правові акти.

Не викликає сумнівів те, що ст. 8 ЗУ «Про ОРД», яка закріплює права підрозділів, що здійснюють ОРД, займає ключове місце. Завдяки їхньої фіксації забезпечується легітимність оперативно-розшукових процедур, призначених для пошуку й фіксації фактичних даних у сфері й інфраструктурі злочинності.

У цій статті законодавець не обмежився лише перерахуванням у лаконічній формі термінів, що визначають оперативно-розшукові заходи, але й пояснює певні аспекти їхнього застосування. Наприклад, надаючи право оперативним підрозділам опитувати осіб, законодавець указав, що вони вправі використовувати й добровільну допомогу громадян, У свою чергу, надаючи можливість оперативним підрозділам проникати в злочинну групу, законодавець гарантує негласним працівникам оперативних підрозділів або особам, що співробітничають з ним, збереження в таємниці достовірних даних їхніх особистостей, а також правовий захист у випадках, якщо вони діяли в стані необхідної оборони або крайньої необхідності. Надаючи оперативно-розшуковим підрозділам для рішення завдань ОРД зазначені права, законодавець попереджає, що їх можна використовувати тільки при наявності підстав, передбачених у ст. 6 ЗУ «Про ОРД».

Оперативно-розшукові заходи, перераховані в ст. 8 ЗУ «Про ОРД» можуть проводитися як гласно, так і негласно, причому деякі з них, наприклад, проникнення негласного працівника в злочинну групу й зняття інформації з каналів зв'язку, проводяться тільки негласно. Під гласними оперативно-розшуковими заходами розуміються ті, які проводяться оперативними підрозділами відкрито, без приховування від сторонніх осіб їхнього характеру й цілей, а оперативний працівник, не приховуючи свою приналежність до ОВС, виступає офіційно як представник підрозділу. Негласні оперативно-розшукові заходи здійснюються конфіденційно, а оперативні працівники, що виконують їх, приховують свою приналежність до оперативного підрозділу, а завдання й мети, які їм необхідно досягти зашифровуються іншими намірами. Негласність, будучи способом конспірації, дозволяє більш ефективно вирішувати завдання, що стоять перед ОРД.

Конспірація відображає специфічний розвідувальний характер ОРД і означає необхідність використання при її здійсненні правил і прийомів, що дозволяють зберегти в таємниці від злочинців дії правоохоронних органів з їхньому викриття. При цьому ОРД здійснюється в таємниці не тільки від осіб, причетних до вчинення злочинів, але й від навколишніх громадян.

Ст. 8 ЗУ «Про ОРД» говорить, що оперативним підрозділам для рішення завдань ОРД при наявності передбачених ст. 6 ЗУ «Про ОРД» підстав надається право:

1. опитувати осіб за їхньою згодою, використовувати їхню добровільну допомогу;

2. проводити контрольну, оперативну закупівлю й поставку товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних і юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення й документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі й контрольованої поставки визначається нормативними актами МВС України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України й зареєстрованими в Міністерстві юстиції України;

3. порушувати у встановленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності й осіб, що займаються підприємницькою діяльністю й іншими видами господарської діяльності індивідуально, і брати участь у їхньому проведенні;

4. ознайомлюватися, збирати й вивчати документи й дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочинів, джерело й розміри їхніх доходів;

5. проводити операції по захопленню злочинців, припиненню злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав і окремих осіб;

6.відвідувати жилі й інші приміщення за згодою їхніх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або підготовлюваного злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, у відношенні яких здійснюється перевірка;

7. негласно виявляти й фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи й інші предмети, які можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

8. здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, що співробітничає з останнім, при збереженні в таємниці достовірних даних про їхню особистість. Про необхідність такого проникнення виноситься постанова, що затверджується начальником відповідного органа;

9.знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби одержання інформації;

10. контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;

11. здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозапису, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів;

12. мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників;

13. установлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;

14. одержувати від юридичних і фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які підготовляються або вчинені, та загрозу безпеці суспільства й державі;

15. використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби й інше майно підприємств, установ, організацій, а також за згодою громадян - житло, інші приміщення, транспортні засоби й майно, що їм належить;

16. створювати з метою конспірації підприємства, організацій, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

17. створювати й застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

18. застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю на підставі й порядку, установлених законами про міліцію, Службу безпеки, Державну Прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України й посадових осіб.

Розглядаючи позначений законодавцем системний характер оперативно-розшукових заходів, за допомогою яких реалізуються права оперативних підрозділів, можна виділити:

- перший блок - це заходи, що чітко вказують на завдання й мету ОРД, які зводяться головним чином, до пошуку й фіксації фактичних даних про злочинні діяння окремих осіб і груп з метою припинення злочинів і в інтересах кримінального судочинства, включаючи виявлення, розкриття злочинів, розшук злочинців, що зникли. До них можна віднести: проведення контрольних закупівель товарів, предметів і речовин з метою виявлення фактів протиправної діяльності; витребування, збір і вивчення документів і даних, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчинені злочину; проведення операцій із захоплення збройних злочинців і припинення тяжких злочинів; відвідування житлових і інших приміщень за згодою їхніх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або підготовлюваного злочину, а також збору відомостей про протиправну діяльність підозрюваних осіб; здійснення негласного виявлення й фіксації слідів тяжкого злочину, документів і інших предметів, які можуть служити доказами підготовки або вчинення такого злочину, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки (ч. 1 пп. 2, 4-8 ст. 8 Закону «Про ОРД»).

- другий блок - це оперативно-розшукові заходи, мета яких прямо не виражена, але самі вони мають чітку спрямованість на одержання оперативно-розшукової інформації - це: проведення опитування осіб з їхньої згоди й використання їхньої добровільної допомоги; прийняття участі в перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій і окремих осіб; зняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів одержання інформації; здійснення контролю шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових відправлень, здійснення візуального спостереження в громадських місцях с застосуванням фото-, кіно- і відеозапису; одержання від юридичних або фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформації про підготавлюємі або вчинені злочини (ч. 1 пп. 1, 3, 9-11, 14 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»).

- третій блок оперативно-розшукових заходів, що включає ці заходи, які за своїм характером, змістом й специфічною спрямованістю відносяться до особливих (головним чином конфіденційним) формам і способам одержання оперативно-розшукової інформації, тобто до заходів, що визначають основний зміст розвідувальної роботи - це: здійснення проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, що співробітничає з ним; придбання негласних працівників і встановлення конфіденційного співробітництва з особами на основах добровільності; використання за згодою адміністрації службових приміщень, транспортних засобів і іншого майна підприємств: організацій, а також за згодою осіб, - належні їм житла й інші приміщення; створення з метою конспірації підприємств, що зашифровують особу або відомчу належність працівників, приміщень, транспортних засобів оперативних підрозділів; створення й застосування автоматизованих інформаційних систем (ч. 1 пп. 8, 12-13, 15-17 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»).

Як бачимо, перед нами не механічний набір, а органічна сукупність заходів ОРД, які носить системний характер.


Література:

1. Долженков О.Ф., Думко А,Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції.- Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000.- 134 с.;

2. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Ч.1: Підручник-Харків: Вид-во Нац. ун.-ту внутр. справ, 2002.-336 с.;

3. Вишня В.Б., Захаров В.П., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання ОРД ОВС (структурно-логічні схеми): Навч. посіб. –Д.: Юрид. акад. МВС, 2003.- 180 с.;

4. Оперативно-розшукова діяльність: правові основи (структурно-логічні схеми). Навчальний посібник / за ред. проф. Ю.М. Грошевого.- Харків: РВФ Арсіс, ЛТД, 2003.- 192 с.;

5. Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое обеспечение). Учебное пособие.- К.:Центр учебной литературы, 2007.- 264 с.;

6. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.-2007.- Спец. Випуск № 1 (№ 36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С.298-303.;

7. Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та гарантії захисту прав і свобод людини: Монографія / В.М. Тертишник, О.В. Негодченко, І.П. Козаченко, К.В. Антонов. - Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС, 2004. - 184 с.;

8. Антонов К.В., Тертишник В.М. Допустимість використання при доказуванні даних, здобутих органами оперативно-розшукової юрисдикції // Права людини та інформація: Збірник наукових праць. - К.: НАВСУ, 2001. - С. 115-127;

9.Антонов К.В. Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві // Проблеми оперативно-розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за іі законністю: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 194-208;

10. Антонов К.В. Проблеми зв’язку і співвідношення оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 314-322.- 2007.- № 3(34).- 368с.;

11. Антонов К.В. Загальнотеоретичні поняття оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- С. 41-50.- Спеціальний випуск. Ч.1.- 2008.-№ 1.- 207с.;

12. Антонов К.В. Теоретичні аспекти визначення співвідношення понять «оперативно-розшукова міра» і «оперативно-розшуковий захід» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 16-21.- 2007.- № 4(35).- 328с.;

13. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- 2007.- Спеціальний випуск № 1 (36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С. 298-303.- 364 с.;

14.Антонов К.В. Оперативно-розшукова профілактика в системі запобіжного впливу на злочинність // Науковий вісник Одеського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 109-111.- 2007.- № 4.- 328 с.;

15. В. Ченців, К. Антонов, В. Варава. Перебудова правоохоронної діяльності митних органів України в контексті європейських стандартів: оперативно-розшукові аспекти // Право України. - 2008.-№ 7.- С. 141-146.

16. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого наблюдения и сьема информации: Практическое пособие.- Мн.: «Харвест», 1998.-368 с.;

17. Антология сыска: от полиции к внешней разведке [В 14 т.] / Отв. Ред.: Ю.И. Римаренко, В.И. Кушерец.- К.: Знания Украины, 2006. Т. 1: Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ – нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников.- 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников. (Предисл. В.Н. Чисникова).- 504 с.;

18. Ивахин А.Е., Прыгунов П.Я. Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (По материалам открытой печати и литературы). Т. 1.- К.: КНТ, 2006.-408 с.; Т. 2.-К.: КНТ, 2006.-224 с.; Т. 3.-К.: КНТ, 2006.-960 с.; Т. 4.-К.: КНТ, 2007.-432 с.; Т. 5.-К.: КНТ, 2007.-484 с.; Т. 6.-К.: КНТ, 2008.-608 с.;

19. Погорецький М.А. Функціональне призначення ОРД у кримінальному процесі: Монографія.- Х.:Арсіс, ЛТД, 2007.-576 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:01:05 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:00:12 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Обов'язки і права підрозділів, що здійснюють ОРД

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150913)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru