Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці

Название: Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: курсовая работа Добавлен 17:20:39 23 февраля 2011 Похожие работы
Просмотров: 146 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Державна митна служба України

Академія митна служба України

Кафедра цивільно-правових дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: Організація правові та претензійно-договірної роботи митних органів

На тему: “Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці.”

Виконав :

курсант групи П03-3

Величко С.В.

Превірив : доцент

Зуєв В.А.

Дніпропетровськ

2008


План

Вступ

1. Загальні положення проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці.

2. Етапи проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці.

2.1 I етап Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту.

2.2 II етап Проведення поточних аудиторських процедур.

2.3 III етап Дослідження річної фінансової звітності.

3. Порядок оскарження результатів проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу.

4. Використана література.

Висновок


Вступ

Держава в результаті своєї діяльності реалізує свої функції через відповідні спеціально створені органи. Одним з таких органів є митні органи України. Митні органи України виконують покладені на них специфічні функції,виконучи спеціальні завдання, використовуючи кошти державного бюджету України. Звичайно, що цільове використання коштів державного бюджету має забезпечуватися контролем спеціально уповноважених органів, а саме контрольно-ревізійними органами України.

Для дослідженя теми моєї курсової роботи я використовував наступні методи :

- індуктивний;

- дедуктивний;

- аналіз;

- синтез;

- абстрагування;

- історично-правовий;

- системний;

- порівняльний.

Предметом дослідження моєї курсової роботи є проведеня комплексних та тематичних перевірок регіональної митниці, митниці та участь юридичної служби регіональної митниці, митниці під час здійснення цих перевірок. перевірка митний орган юридична служба

Отже, метою моєї курсової роботи, є:

- дослідження організації здійснення контролю митних органів, шляхом проведення комплексних та тематичних перевірок за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці ;

- визначення послідовності проведення таких превірок ;

- дослідження порядку оскарження результатів проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу.

1. Загальні положення проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці

Юридичний відділ регіональної митниці, митниці з метою забезпечення виконання митними органами зі здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, з боротьби з митними правопорушеннями, а також контролю за виконанням цих функцій зобов’язаний брати участь у проведенні комплексних та тематичних перевірок митних органів відповідно до положень п.7.13 Наказу Державної митної служби України “Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізлваної митної установи, організації” від 14.02.2006 № 112. [13]

Відповідно до Закону України “Про державно контрольно-ревізійну службу в України” від 26.01.1993 № 2939-XII проведення комплексних та тематичних перевірок здійснює Контрольно-ревізійна служба України. [8]

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом.

Ці перевірки здійснюються шляхом проведення аудиту фінансо-господарської діяльності бюджетних установ.

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету.

Оскільки регіональні митниці, митниці є бюджетними установами, то до них застосовується аудит фінансової та господарської діяльності.

Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи — це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

Основним завданням фінансово -господарського аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності і ефективності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, формування достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішньогосподарського фінансового контролю.

Об’єктами фінансово-господарського аудиту є управлінські рішення керівництва бюджетної установи з питань її фінансово-господарської діяльності, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, бухгалтерський облік, фінансова і статистична звітність та внутрішньогосподарський фінансовий контроль.

Базовим елементом фінансово-господарського аудиту є визначення ризиків та оцінка їх можливого впливу на результати фінансово-господарської діяльності бюджетної установи і показники її фінансової звітності. Визначення і оцінка ризиків здійснюється на кожному етапі фінансово-господарського аудиту. Методика визначення та оцінки ризиків затверджується Голов КРУ. [8]

2. Етапи проведення комплексних та тематичних прервірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці

Відповідно до чинного законодавстава України господарсько-фінансовий аудит має здійснюватися поетапно.

Господарсько-фінансовий аудит проводиться за такими етапами :

I етап Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту (лютий — квітень поточного бюджетного року);

II етап Проведення поточних аудиторських процедур (квітень — грудень поточного бюджетного року);

III етап Дослідження річної фінансової звітності (січень — березень року, наступного за звітним). [14]

2.1 I етап Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту

Завданням першого етапу “Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту” є детальне ознайомлення з особливостями діяльності бюджетної установи, системи її бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішньогосподарського фінансового контролю, здійснення оцінки ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту зі взаємодією юридичної служби регіональної митниці, митниці.

Державний аудитор — посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби, яка наділена повноваженнями на здійснення аудиту

На цьому етапі державний аудитор зобов’язаний:

1) визначити систему факторів ризику (слабкі місця в управлінні фінансами та майном бюджетної установи, у здійсненні внутрішньогосподарського фінансового контролю);

2) здійснити оцінку ризиків;

3) за результатами оцінки ризиків скласти програму фінансово-господарського аудиту.

При попередньому плануванні аудиту державний аудитор:

- більш детально вивчає діяльність бюджетної установи;

- більш детально вивчає систему бухгалтерського обліку бюджетної установи;

- оцінює результати попередніх контрольних заходів;

- визначає пов’язані з бюджетною установою сторони;

- оцінює стан використання бюджетною установою інформаційних технологій;

- оцінює середовище внутрішнього контролю;

- визначає суттєвість ризиків;

- визначає засоби, які зменшують ризики.

Більш детальне вивчення діяльності бюджетної установи здійснюється шляхом аналізу:

1) нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують фінансово-господарську діяльність бюджетних установ відповідного профілю;

2) установчих документів, організаційної структури та управління бюджетної установи;

3) видів діяльності бюджетної установи.

За результатами аналізу визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику діяльності можна віднести:

зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові регламенти, необхідні для здійснення певних господарських операцій;

зміни схемних посадових окладів чи порядку розрахунку конкретних видів нарахувань заробітної плати;

зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції у фінансово-господарській діяльності виконуватимуться структурними підрозділами, працівники яких не мають відповідного досвіду чи кваліфікації;

створення відокремлених підрозділів;

призначення нових керівників, які не мали практичного досвіду з управління бюджетними установами відповідного профілю чи досвіду роботи в бюджетній сфері;

зміни у видах діяльності тощо.

Детальне ознайомлення з системою бухгалтерського обліку бюджетної установи полягає у:

1) більш глибокому вивченні нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

2) вивченні облікової політики та організації бухгалтерського обліку;

3) аналізі основних фінансових показників та їх змін. Для цього проводиться камеральна перевірка фінансової звітності бюджетної установи за попередній рік (якщо аудитором не здійснювався фінансовий аудит цієї установи у попередньому році), аналізуються розрахунки та обґрунтування до кошторису на поточний рік, зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками; 4) визначенні системних та несистемних операцій.

Після цього визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику бухгалтерського обліку можна віднести:

- зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими змінюється порядок відображення в обліку тих чи інших операцій, віднесення до кодів економічної класифікації видатків ;

- відсутність положення про бухгалтерію, посадових інструкцій облікових працівників, правил документообігу, наказів керівника про надання права підпису конкретних документів посадовим особам бюджетної установи, внаслідок чого працівники бухгалтерії не можуть визначити, чи має певна посадова особа повноваження на підписання конкретного документа;

- суттєві зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками (зокрема, збільшення асигнувань на оплату праці, на придбання товарів, робіт і послуг, яке повинно здійснюватися відповідно до законодавства про державні закупівлі; наявність асигнувань на капітальні видатки тощо);

- суттєве збільшення видатків при неадекватному збільшенні обсягів робіт (послуг);

- значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості;

- наявність асигнувань за кодами програмної (функціональної), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році;

- відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій. [14]

Аналіз матеріалів попередніх контрольних заходів, стану та обраних бюджетною установою шляхів усунення виявлених недоліків і порушень також здійснюється з метою визначення факторів ризику та оцінки їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику у цій сфері можна віднести такі випадки:

- попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документа з метою усунення виявлених порушень;

- попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася;

- попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необґрунтовано завищених (у порівнянні з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо.

Визначення пов’язаних з бюджетною установою сторін здійснюється шляхом вивчення договорів і операцій бюджетної установи, після чого визначаються фактори ризику та оцінюється їх можливий вплив.

Наприклад, до факторів ризику можна віднести:

- укладення договорів з тими самими суб’єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб’єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів; укладення договорів з маловідомими суб’єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю;

- укладення договорів з суб’єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо.

Ознайомлення з станом використання бюджетною установою інформаційних технологій (ІТ) здійснюється шляхом вивчення:

ступеня використання ІТ в бухгалтерському обліку;

використання різних програм, їх сумісності та відповідності встановленим Державним казначейством України правилам ведення обліку;

порядку обслуговування (поновлення, внесення змін) програм відповідно до змін у методології ведення бухгалтерського обліку;

доступу до інформації, у тому числі можливості внесення несанкціонованих змін.

За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику можна віднести:

застосування бюджетною установою неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, не пристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах;

невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Державним казначейством України зміни до порядку ведення обліку;

відсутність розмежування доступу до ділянок обліку, доступ до комп’ютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо. [14]

Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи полягає у:

1) ознайомленні з середовищем, у якому функціонує система внутрішньогосподарського контролю;

2) визначенні заходів, що вживаються керівництвом бюджетної установи для створення і надійного функціонування внутрішньогосподарського контролю (накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо);

3) визначенні ступеня додержання правил, встановлених керівництвом бюджетної установи (чи виконуються фактично накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо) для попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів обману (крадіжок, приписок, шахрайства тощо); встановлені правила також мають забезпечити досягнення бюджетною установою визначеної установчими документами та кошторисом (іншими плановими документами) мети.

За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику можна віднести такі випадки:

керівництвом бюджетної установи не встановлено правила здійснення внутрішньогосподарського контролю — немає наказів, розпоряджень тощо;

аналіз встановлених правил свідчить про їх формальність, неврахування специфіки діяльності бюджетної установи чи наявності ризиків, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки, неможливо попередити та виявити факти обману, правила не забезпечують досягнення мети;

аудиторськими процедурами виявлено, що встановлені правила фактично не виконуються або виконуються формально тощо.

На етапі підготовки до проведення аудиту державний аудитор має право:

1) одержувати від бюджетної установи та органів Державного казначейства України фінансову та статистичну звітність, кошториси та розрахунки і обґрунтування до них, інші документи (матеріали попередніх контрольних заходів, накази, розпорядження, правила, положення, посадові інструкції, правила документообігу тощо);

2) направляти пов’язаним особами запити та у встановленому законодавством порядку проводити зустрічні перевірки (звірки), одержувати копії документів та пояснення щодо операцій з бюджетною установою;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівника та інших посадових осіб бюджетної установи;

4) проводити безпосередньо в бюджетній установі опитування, анкетування, тестування, обстеження та інші аудиторські процедури для визначення ризиків, їх оцінки та складання програми аудиту.

Програма аудиту затверджується керівником (заступником керівника) відповідного органу ДКРС і повинна включати:

1. конкретні ризикові сфери діяльності, операції, ділянки бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю, ризики ІТ тощо;

2. перелік суб’єктів господарювання (пов’язаних осіб), від яких доцільно отримати інформацію шляхом направлення запитів, проведення у них зустрічних перевірок (звірок) у встановленому законодавством порядку;

3. конкретна мета аудиторської процедури чи її елемента (наприклад, під час вивчення системи бухгалтерського обліку досліджується облік основних засобів, однією конкретною метою цього дослідження є здійснення оцінки правильності визначення вартості основних засобів при їх придбанні, проведенні індексації їх вартості, тобто оцінка правильності визначення вартості основних засобів);

4. обсяг аудиторських процедур за кожним фактором ризику;

5. назву робочого документа, який складатиметься після виконання аудиторської процедури чи окремого її елемента;

6. виконавця (конкретного державного аудитора);

7. дату виконання аудиторських процедур, у тому числі обстежень в бюджетній установі;

8. дату перегляду матеріалів вищестоящим керівником державного аудитора.

Обов’язковим є вихід державного аудитора в бюджетну установу з метою обстеження її фінансово-господарських операцій протягом місяця після дати складання нею фінансової звітності за кожний квартал та для дослідження річної фінансової звітності.

При цьому дати виконання аудиторських процедур мають бути максимально пов’язані з фактичним проведенням операцій та складанням фінансової звітності. Наприклад, дослідження правильності та обґрунтованості визначення асигнувань на поточний рік доцільно проводити не пізніше квітня, обстеження законності використання коштів на капітальні видатки — в тому періоді, в якому здійснюються видатки та проводяться роботи, обстеження правильності перерахунку заробітної плати (у разі змін посадових окладів) — у місяці, наступному за першим нарахуванням заробітної плати у нових розмірах тощо.

При необхідності до програми аудиту можуть вноситися зміни в порядку, встановленому для затвердження програми.

2.2 II етап Проведення поточних аудиторських процедур

Завданням другого етапу Проведення поточних аудиторських процедур є підтвердження законності проведених операцій, достовірності їх відображення в бухгалтерському обліку та періодичній фінансовій звітності, а у разі виявлення недоліків чи порушень — надання керівництву бюджетної установи рекомендацій щодо їх усунення та моніторинг стану їх врахування.

Для з’ясування законності фінансово-господарських операцій, достовірності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності бюджетної установи даних про стан взаєморозрахунків з іншими суб’єктами господарювання (пов’язаними особами) державний аудитор ініціює направлення їм відповідних запитів та у передбачених законодавством випадках проводить у них зустрічні перевірки (звірки) зі взаємодєю юридичної служби регіональної митниці, митниці.

Основними завданнями моніторингу операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України, та фінансової звітності бюджетної установи є:

1) виявлення якомога раніше ознак, що можуть свідчити про відхилення від встановлених законодавством принципів використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

2) звернення уваги відповідальних посадових осіб бюджетної установи на ці ознаки з метою запобігання незаконним і неефективним витратам та втратам фінансових ресурсів, коригування управлінських рішень.

Моніторинг проводиться без виходу в бюджетну установу за допомогою відстеження операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України, аналізу періодичної (місячної, квартальної) фінансової звітності бюджетної установи. При необхідності, може досліджуватися періодична статистична звітність. [14]

Моніторинг — аудиторська процедура, яка полягає у безперервному відстеженні операцій на рахунках бюджетної установи, відкритих в органі Державного казначейства України, та показників її фінансової звітності з метою виявлення ознак, які можуть свідчити про можливість допущення фінансових порушень

Основними завданнями камеральної перевірки фінансової звітності є:

1) виявлення шляхом суцільної перевірки фінансової звітності фактів неузгодженості між показниками, наведеними у різних формах звітності або в тих самих формах звітності за різні періоди бюджетного року;

2) аналіз виявлених відхилень у звітності та встановлення можливих причин їх утворення;

3) звернення уваги відповідальних посадових осіб бюджетної установи на ці порушення і відхилення з метою оперативного усунення недоліків і порушень та забезпечення достовірності фінансової звітності;

4) визначення питань для обстеження під час виходу в бюджетну установу.

Камеральна перевірка — аудиторська процедура, що здійснюється без виходу в бюджетну установу з метою виявлення та попереднього аналізу відхилень між плановими та фактичними показниками фінансової звітності, неузгодженості між показниками, наведеними у різних формах звітності

Камеральна перевірка фінансової звітності здійснюється без виходу в бюджетну установу.

Обстеження здійснюється з обов’язковим виходом в бюджетну установу, під час якого за кожним фактором ризику застосовуються документальні та/або фактичні методи контролю за затвердженою програмою аудиту, використовуються інформаційні та аналітичні матеріали, підготовлені за результатами моніторингу і камеральних перевірок.

Обстеження — аудиторська процедура, що здійснюється безпосередньо в бюджетній установі і полягає у дослідженні планових та бухгалтерських (первинних і зведених) документів, господарських договорів, фінансової та статистичної звітності, інших документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю, бухгалтерським обліком та внутрішньогосподарським фінансовим контролем.

Основними завданнями обстеження є:

1) оцінка законності ризикових операцій, правильності їх відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, виявлення фактів її недостовірності, відхилень від встановлених законодавством норм при використанні коштів і майна;

2) встановлення причин допущення фінансових порушень;

3) оцінка стану внутрішньогосподарського контролю;

4) підготовка рекомендацій щодо виправлення недоліків, усунення фінансових порушень та їх наслідків.

На рівні спеціалізованого контрольного підрозділу бюджетної установи вивчається, чи встановлені розпорядчими документами правила контролю та чи забезпечується їх фактичне виконання з таких питань:

- обґрунтованість застосування контрольним підрозділом методів контролю;

- своєчасність і повнота здійснюваних контрольним підрозділом, з огляду на наявні ризики, контрольних заходів та правильність документування виявлених порушень і недоліків;

- своєчасність і обґрунтованість внесення за результатами контрольних заходів пропозицій керівництву установи з метою усунення виявлених порушень, забезпечення відшкодування нанесених збитків та удосконалення внутрішньогосподарського фінансового контролю;

- повнота заходів, які вживаються керівництвом контрольного підрозділу для забезпечення врахування керівництвом установи вищезазначених пропозицій.

Письмовий висновок за результатами розгляду зауважень (заперечень) складається державним аудитором та підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу ДКРС у двох примірниках. Один примірник висновку надається бюджетній установі під розпис не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня отримання зауважень (заперечень) у разі їх камерального розгляду, та не пізніше ніж через 15 робочих днів — у разі розгляду зауважень з виходом в бюджетну установу.

Стан виправлення недоліків та/або усунення порушень і їх наслідків державний аудитор досліджує під час чергового обстеження в бюджетній установі.

Державний аудитор веде облік наданих бюджетній установі впродовж бюджетного року рекомендацій в Журналі обліку роботи державного аудитора та здійснює постійний моніторинг і оцінку стану їх врахування керівництвом бюджетної установи.

Безпосередній керівник державного аудитора систематично контролює хід проведення аудиту, виконання його програми, дотримання термінів та повноту проведення аудиторських процедур, правильність висновків, про що робить відповідні відмітки (та при необхідності — зауваження) в програмі аудиту та журналі обліку роботи державного аудитора.

За результатами поточних аудиторських процедур:

- не пред’являються обов’язкові до виконання вимоги (приписи)

бюджетним установам;

- не застосовуються фінансові санкції та заходи впливу, передбачені Бюджетним кодексом України ; [6]

- не складаються протоколи про адміністративні правопорушення, визначені статтями 164-2, 164-12, 164-14 та 166-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ; [3]

- не ініціюється пред’явлення цивільних позовів до винних осіб.

2.3 III етап Дослідження річної фінансової звітності

Завданням III етапу Дослідження річної фінансової звітності, документування результатів фінансово-господарського аудиту та реалізація його матеріалів є підготовка висновку щодо достовірності річної фінансової звітності, складання, узгодження та підписання аудиторського звіту та реалізація результатів дослідження зі взаємодєю юридичної служби регіональної митниці, митниці.

Під час цього етапу державний аудитор має право застосовувати будь-які аудиторські процедури, передбачені Наказом Головного Контрольно-ревізійного управління “Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ” від 19.12.2005 № 451, використовуючи документальні та/або фактичні методи контролю, одержувати документи і пояснення. [14]

Аудиторське дослідження має бути завершено не пізніше ніж через місяць після здачі регіональної митниці, митниці річного фінансового звіту.

Результати фінансово-господарського аудиту відображаються в звіті, який повинен виключати можливість неоднозначного трактування будь-яких його положень і містити лише обґрунтовану та об’єктивну інформацію.

Аудиторський звіт — документ, який складається керівником групи державних аудиторів (державним аудитором) у встановленому порядку за результатами проведення фінансово-господарського аудиту за бюджетний рік

Аудиторський звіт складається з:

вступної частини;

описової частини (результати аудиту);

аудиторського висновку;

рекомендацій;

додатків.

У вступній частині наводяться ті самі загальні відомості, що і у вступній частині акта ревізії чи довідки про перевірку.

В описовій частині (результати аудиту) викладається процес дослідження: які операції, процеси, системи контролювалися; які аудиторські процедури застосовувалися та в яких обсягах; яких заходів вжито бюджетною установою для зміцнення фінансової дисципліни, виправлення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підвищення ефективності внутрішньогосподарського фінансового контролю; який позитивний ефект від запровадження таких заходів (якщо його можна встановити та виміряти). Незалежно від того, за чиєю ініціативою вжито такі заходи (регіональної митниці, митниці чи державного аудитора), в аудиторському звіті вони викладаються без посилання на рекомендації державного аудитора.

В аудиторському висновку, який є основним розділом аудиторського звіту, має міститися оцінка достовірності фінансової звітності регіональної митниці, митниці. Аудиторський висновок загалом може бути:

- позитивним — підтверджується достовірність фінансової звітності;

- позитивним із застереженням — засвідчується, що фінансову звітність можна прийняти, однак є застереження до певних господарських операцій або відображення їх в обліку і звітності; при цьому застереження суттєво не впливають на достовірність звітності;

- негативним — застерігається, що фінансова звітність бюджетної установи є недостовірною, оскільки виявлені і не усунуті регіональною митницею, митницею відхилення, недоліки чи порушення суттєво впливають на достовірність звітності.

Негативний висновок надається, якщо у фінансовій звітності:

1) не відображені господарські операції (події), що відбулися;

2) та/або відображені господарські операції (події), які не відбулися;

3) та/або відображені господарські операції (події) з порушенням встановленого порядку — за невідповідний період, у неправильних сумах, на невідповідних рахунках, у невідповідних формах звітності чи за невідповідними кодами програмної (функціональної), економічної класифікації доходів або видатків та кредитування бюджету;

4) вплив цих чинників або одного з них суттєво впливає на достовірність звітності.

До висновків включаються лише ті недоліки і порушення, які були виявлені державним аудитором, але залишилися не усунутими (не відшкодованими) в поданій відповідним органам річній фінансовій звітності.

У рекомендаціях наводяться, при необхідності, додаткові пропозиції щодо виправлення бухгалтерського обліку, уточнення фінансової звітності, пропозиції стосовно підвищення дієвості внутрішньогосподарського контролю, реалізація яких сприятиме забезпеченню правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, формування достовірної фінансової звітності та організації внутрішнього фінансового контролю відповідно до визначених законодавством стандартів, а також зазначаються пропозиції щодо внесення змін до діючих нормативно-правових актів. По можливості, розділ із рекомендаціями повинен мати таку саму структуру, як і розділ, де викладено висновки.

Рекомендації мають бути об’єктивними і обґрунтованими;

базуватися на досліджених даних та посилатися на конкретні нормативно-правові акти. Рекомендації повинні зосереджуватися на тому, що треба змінити, але мають залишити на розсуд керівництва регіональної митниці, митниці способи проведення змін; бути достатньо детальними і реальними, щоб їх можливо було впровадити.

При формуванні аудиторського звіту необхідно забезпечити:

- достовірність і повноту зібраної інформації;

- точність і об’єктивність аналізу та ґрунтовність висновків;

- реальність, конкретність та корисність наданих рекомендацій;

- переконливість (доказовість) опису висновків і рекомендацій.

Проект аудиторського звіту на термін до 3-х робочих дні передається для обговорення керівництву регіональної митниці, митниці. За результатами обговорення проекту звіту та зауважень і пропозицій до нього складається протокол.

Звіт підписується керівником групи державних аудиторів (державним аудитором). [14]

Один примірник аудиторського звіту передається керівнику або головному бухгалтеру регіональної митниці, митниці під розпис, другий — головному розпоряднику бюджетних коштів (вищестоящій організації), а в разі його відсутності — відповідному фінансовому органу, третій — відповідному органу Державного казначейства України. Один примірник аудиторського звіту залишається у справі органу ДКРС.

За фактами порушень, виявлених поточними аудиторськими процедурами впродовж бюджетного року, але не усунутих регіональною митницею, митницею на час складання річної фінансової звітності та, як наслідок, відображених у розділі “висновки” аудиторського звіту, державний аудитор ініціює притягнення винних осіб до дисциплінарної, матеріальної та/або кримінальної відповідальності, складає протоколи про притягнення їх до адміністративної відповідальності, готує подання про застосування до регіональної митниці, митниці фінансових санкцій.

Оприлюднення органами ДКРС інформації, що міститься в аудиторських звітах, здійснюється відповідно до законодавства про інформацію, про звернення громадян тощо. Така інформація може також використовуватися органами ДКРС в інформаційних та оглядових листах, що направляються державним органам.

3. Порядок оскарження результатів проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу

Дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку. Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дії службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.

Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються керівниками відповідних органів державної контрольно-ревізійної служби не пізніш як у місячний строк з моменту їх надходження. У разі незгоди керівництва регіональної митниці, митниці з цими рішеннями вони можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби.[8]

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, митний орган має право оскаржувати дії та рішення підрозділів Контрольно-ревізійної служби України у судовому порядку, шляхом подання адміністративного позову.

Відповідно до положень Наказу Державної митної служби України “Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізлваної митної установи, організації” від 14.02.2006 № 112 юридичний відділ регіональної митниці, митниці зобов’язаний організовувати претензійну й вести позовну роботу, представляти в установленому законодавством порядку інтереси митного органу в судових та інших органах під час розгляду правових питань і спорів. [13]

У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі необхідності — клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. [3]

Висновок

Таким чином, дослідивши порядок проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу, за участю юридичної служи регіональної митниці, митниці можна зробити висновки про наступне :

- проведення комплексних та тематичних перевірок здійснює Контрольно-ревізійна служба України. Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом.

Ці перевірки здійснюються шляхом проведення аудиту фінансо-господарської діяльності регіональної митниці, митниці.

Відповідно до чинного законодавстава України господарсько-фінансовий аудит має здійснюватися поетапно.

Господарсько-фінансовий аудит проводиться за такими етапами :

I етап Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту (лютий — квітень поточного бюджетного року);

Завданням першого етапу є детальне ознайомлення з особливостями діяльності регіональної митниці, митниці, системи її бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішньогосподарського фінансового контролю, здійснення оцінки ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту зі взаємодією юридичної служби регіональної митниці, митниці.

II етап Проведення поточних аудиторських процедур (квітень — грудень поточного бюджетного року);

Завданням другого етапу є підтвердження законності проведених операцій, достовірності їх відображення в бухгалтерському обліку та періодичній фінансовій звітності, а у разі виявлення недоліків чи порушень — надання керівництву регіональної митниці, митниці рекомендацій щодо їх усунення та моніторинг стану їх врахування.

III етап Дослідження річної фінансової звітності (січень — березень року, наступного за звітним).

Завданням III етапу є підготовка висновку щодо достовірності річної фінансової звітності, складання, узгодження та підписання аудиторського звіту та реалізація результатів дослідження зі взаємодєю юридичної служби регіональної митниці, митниці.

Результати фінансово-господарського аудиту відображаються в звіті, який повинен виключати можливість неоднозначного трактування будь-яких його положень і містити лише обґрунтовану та об’єктивну інформацію.

Використана література

1. Конституція України від 28.06.1998 № 254к/96-ВР // ВВР, 1996, № 30, ст.141

2. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV // ВВР, 2002, № 38-39, ст.288.

3. Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 // ВВР, № 35-36, ст. 446.

4. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004 // rada.gov.ua

5. Господарський процесуальний кодекс України № 1798-XII від 06.01.1991 // rada.gov.ua

6. Бюджетний кодекс України № 2542-ІІІ від 21.06.2001 // ВВР, 2001, № 37-38, ст.189.

7. Кодекс про адміністративні правопорушення України № 8073-Х від 07.12.1984 // ВВР, додаток № 51, ст.1112.

8. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” № 2939-XII від 26.01.1993 // ВВР, 1993, № 13, ст.110.

9. Указ Президента України “Про Положення про Головне контррльно-ревізійне управління” № 280/204 від 05.03.2004 // rada.gov.ua

10. Постанова Кабінета міністрів України “Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні” № 515 від 05.07.1993 // rada.gov.ua

11. Постанова Кабінета міністрів України “Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншлго цетрального органу виконавчої влади, державного підприємтсва, установи, організації” № 690 від 27.08.1995 // rada.gov.ua

12. Постанова Кабінета міністрів України “Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ” № 1777 від 31.12.2004 // rada.gov.ua

13. Наказ Державної митної служби України “Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізлваної митної установи, організації”№ 112. від 14.02.2006 // rada.gov.ua

14. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління “Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення органами контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ” № 451 від 19.12.2005 // rada.gov.ua

15. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління “Типове положення про котрольно-ревізійний відділ у районі, місті, районі в місті та міжрайонний контрольно-ревізійний відділ без статусу юридичної особи ” № 11 від 07.02.2001 // rada.gov.ua

16. Постанова Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами цивільних справза позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 // rada.gov.ua

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:40:01 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:47:19 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150945)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru