Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Порівняльна характеристика стану грошового обігу в Україні та інших країнах

Название: Порівняльна характеристика стану грошового обігу в Україні та інших країнах
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: курсовая работа Добавлен 05:09:07 09 июля 2010 Похожие работы
Просмотров: 1803 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ГРОШІ ЯК ЗАГАЛЬНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ І АБСОЛЮТНО ЛІКВІДНИЙ АКТИВ

1.1. Роль грошей в ринковій економіці

1.2. Емісійна функція Центрального банку в сфері готівково-грошового обігу

1.3. Правові основи обігу готівки в Україні

2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ ТА ІНШИХ КРАЇНАХ

2.1 Оцінка стану готівкового обігу в Україні

2.2 Емісія готівки Національного банку України і грошові агрегати

2.3 Особливості стану готівково-грошового обігу в інших країнах

3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Готівка традиційно посідає важливе місце у платіжній системі країни і відіграє значну роль у здійсненні населенням готівкових платежів для обслуговування своїх потреб.

Переважна частина населення використовує готівку як основний засіб платежу. При цьому слід враховувати, що рівень грошових доходів населення невисокий, характер виплат є нерегулярним, а середня вартість закупок у торгівлі - незначною. За цих умов практично повністю зупинилося зростання безготівкових перерахувань заробітної плати та доходів за здану сільгосппродукцію на рахунки громадян за вкладами.

Економіку України характеризує висока питома вага готівки у загальній грошовій масі.

Існуюча економічна система не стимулює залучення готівки у банківську систему та зберігання заощаджень населення на вкладах.

Необхідність раціоналізації платіжної системи вимагає, з одного боку, відмови від адміністративного регулювання готівкового обігу і повної лібералізації операцій з готівкою, а з другого - суттєвого їх скорочення на користь безготівкових форм розрахунків, таких, як платіжні картки, чеки тощо.

При виборі теми було враховане слідуюче:

- актуальність теми, виходячи із перспективи розвитку об’єкта дослідження та економіки в цілому;

- достатню кількість статистичних даних для розкриття змісту теми.

Тема курсової роботи виконана на прикладі діяльності Центрального банку України.

Виконуючи курсову роботу, були закріплені і заглиблені теоретичні знання, опановані навички самостійного розв’язання організаційно-економічних питань.

Цілями курсової роботи ї:

- поглиблення та закріплення теоретичних знань у зборі та обробці економічної інформації;

- використання різноманітних методів при виконанні аналізу (статистичного спостереження, середніх та відносних величин, вибіркового, обробки рядів динаміки, простих та комбінаційних групувань, індексного, взаємозв’язків та інших);

- виявлення реальних шляхів вдосконалення готівкового обігу в Україні..

Курсова робота складається із змісту, вступу, теоретичного розділу, де освітлюється теорія питання, аналітичного розділу, де вказуються невикористані резерви поліпшення готівкового обігу та надаються пропозиції щодо їх використання, висновків та пропозицій, списку джерел використаної літератури.

Інформаційну базу роботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи, які регламентують готівковий обіг в Україні.


1. ГРОШІ ЯК ЗАГАЛЬНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ І АБСОЛЮТНО ЛІКВІДНИЙ АКТИВ

1.2 Роль грошей в ринковій економіці

Фінансам належить провідна роль у економічній системі. Це зумовлено тим, що їх функціонування визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності.

Обов’язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у здійсненні державою своїх функцій, у задоволенні населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Розмір цих фондів характеризує кількісно й якісно масштаби діяльності та фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина. Ці фонди, власне, і є фінансами.

Суспільний розподіл праці і розвиток товарного виробництва є об'єктивною основою грошового обігу. Створення загальнонаціональних і світових ринків при капіталізмі дало новий поштовх подальшому розширенню грошового обороту. Гроші обслуговують обмін сукупного суспільного продукту, в тому числі кругообіг капіталу, обіг товарів і надання послуг, рух позикового і фіктивного капіталу і прибутків різних соціальних груп.

Початку руху грошей передує їх концентрація у суб'єктів. Вони накопичуються в гаманцях населення, в касах юридичних осіб, на рахунках в кредитних установах, в скарбниці держави. Щоб зародився рух грошей, необхідне виникнення потреби в грошах у однієї з двох сторін. Попит на гроші виникає при здійсненні операцій, гроші потрібні для обігу, платежів за товари і послуги. Їх об'єм визначається номінальним валовим внутрішнім продуктом. Чим більше загальна грошова вартість товарів і послуг, тим більше потрібно грошей для здійснення операцій. Попит на гроші пред'являють і для накопичення, яке виступає в різних формах: внески в кредитних установах, цінних паперах, офіційних державних запасах [12, с.5].

За останні роки в економіці і банківській системі нашої країни відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, що характеризуються зокрема:

- формуванням дворівневої банківської системи;

- створенням власної грошової системи;

- проведенням грошової реформи із запровадженням у готівковий обіг національної грошової одиниці - гривні;

- конституційним визначенням основної функції Національного банку України - забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

- подолання гіперінфляційних процесів в економіці країни і досягненням фінансової стабілізації на основі виваженого застосування механізмів монетарної політики.

Функціонування в нових умовах національної грошової системи, створення якої було започатковано з введенням українського карбованця, вимагає вдосконалення організації грошового обігу (як складової частини загальної платіжної системи країни) з приведенням його у відповідність до потреб ринкової економіки.

Однією з ознак державності є власна грошова одиниця.

Для України національна грошова одиниця — віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні.

Українські гривні — не тільки грошові знаки. На них, у них — наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Розмір цих фондів характеризує кількісно й якісно масштаби діяльності та фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина.

Держава для виконання своїх функцій повинна мати у розпорядженні певний розмір фінансових ресурсів, що створюються в її народногосподарському комплексі. З цією метою держава здійснює фінансову діяльність через законодавче визначення форм мобілізації доходів і витрат для досягнення економічного та соціального прогресу в суспільстві.

Гроші - це загальний еквівалент для всіх інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів. Гроші – специфічний товар. На рисунку 1.1 наведена класифікація грошей.


Мал. 1.1 Види грошей, що знаходяться в обігу

Готівка – представлена у вигляді грошових знаків (банкнот, купюр, монет) і використовується як засіб обігу та платежу.

Економічна корисність грошей полягає в тому, що:

- маючи абсолютну ліквідність, гроші можна обміняти на інший товар;

- гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такій формі потребує мінімуму витрат;

- гроші мають унікальну власність – забезпечення зв’язку сучасного та майбутнього.

Гроші представляють товар особливого роду, здатний обмінюватися на усіх інші товари, отже, гроші - це загальний товарний еквівалент.

Гроші по їхній глибинній сутності - це відокремлений від товару образ його вартості, це форма руху вартості в повсякденній хазяйській практиці. Гроші як вартість - це засіб і міра здійснення торгових відносин між товаровиробниками.

Сутність та роль грошей виявляється в їх 5 функціях: Вартість товару, виражена в грошах, називається ціною. Цю функцію гроші виконують ідеально. При визначенні ціни товару необов'язково мати у своєму розпорядженні грошові знаки. Гроші, як міра вартості, самі повинні бути обмірювані, тобто мати масштаб цін (при цьому державою повинна бути визначена грошова одиниця з її дробовим розподілом і вмістом золота). Масштаб цін - це технічна, умовна, вольова, але об'єктивно необхідна категорія. Уже те положення, що функцію міри вартості гроші виконують ідеально, відкриває можливість заміни золотих грошових знаків іншими символічними грошовими знаками, наділеними державою визначеною грошовою силою.

Гроші - засіб обігу. Ця функція полягає в посередництві грошей у товарному обміні. Цю функцію виконують наявні грошові знаки, виконують її мимолітно, безупинно, переходячи з рук покупців у руки продавців, що використовують їх на закупівлі визначених товарів. Тому для покупців і продавців не має значення повноцінність грошових знаків, і золоті грошові знаки поступово в цій функції заміняються паперовими грошима (білетами державної скарбниці). Подібні грошові знаки в залежності від їхнього співвідношення з товарною масою можуть бути піддані інфляції.

Гроші - засіб нагромадження. У цій функції гроші тимчасово припиняють свій рух і вибувають з обороту. Золото при цьому звертається в скарб, що накопичується; грошова сума являє собою тоді номінальне нагромадження. Реальне нагромадження - придбання за ці гроші майна, насамперед - капітальне будівництво.

Гроші - засіб платежу. Цю функцію гроші виконують при купівлі товарів у кредит і наступній їхній оплаті і при різних нетоварних операціях.

Світові гроші. Спочатку як світові гроші виступали злитки золота по вазі. Потім воно було замінено символічними знаками. Функції світових грошей активно виконує ВКВ.

1.2. Емісійна функція Центрального банку в сфері готівково-грошового обігу

Національний банк України визначає склад банкнот за номіналами на підставі аналізу звітності покупюрного складу готівкового обігу в ретроспективному періоді з урахуванням можливих змін у показниках економічного розвитку країни, насамперед споживчих цін, які безпосередньо впливають на зміни у структурі готівки за номіналами.

Складання прогнозів емісії готівки у розрізі регіонів спрямоване на визначення достатніх запасів готівки, які зберігаються у сховищах регіональних управлінь НБУ, та ефективне управління й оперативне забезпечення потреб комерційних банків у готівці.

Регулюються такі питання, як:

- визначення критеріїв зношеності банкнот та порядку їх сортування в банківській системі України на придатні для подальшого обігу і зношені;

- правила визначення зношеної готівки в банківській системі України, порядок їх обробки, знищення та утилізації;

- правила виявлення фальшивих банкнот у грошовому обігу України; законодавче визначення порядку організації роботи з фальшивими грошима;

- порядок обандеролення і пакування готівки в банківських установах України на різних технологічних процесах її обробки;

- порядок обробки і формування готівки підприємствами позабанківської сфери при її здаванні до банківських установ;

- порядок відшкодування сум при виявленні у процесі контрольних перевірок недостач та неякісних грошових білетів у вкладеннях Банкнотно-монетного двору;

- порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Однією з найважливіших функцій Національного банку України є монопольне здійснення емісії національної валюти України - введення її в обіг і вилучення з обігу. Він організовує виробництво банкнот і монет, визначає їх дизайн, платіжні ознаки, регулює структуру готівки в обігу за номіналами, забезпечує потреби економіки в готівці, контролює стан готівки, вилучаючи з обігу зношені банкноти і монети.

Для виконання цієї функції НБУ створює резервні фонди банкнот і монет у Центральному сховищі.

Резервні фонди банкнот і монет перебувають виключно у віданні Національного банку України. Це означає, що надходження і видача з резервних фондів здійснюються на підставі письмових емісійних розпоряджень департаменту готівково-грошового обігу НБУ.

Готівка надходить у резервні фонди Центрального сховища з Банкнотно-монетного двору і шляхом вивезення надлишків придатних банкнот та монет із регіональних управлінь НБУ. Крім того, регіональні управління НБУ за встановленою схемою вивозять зношені банкноти і дефектні монети в Центральне сховище для подальшого їх знищення.

У регіональних управліннях НБУ запаси готівки зберігаються у сховищах, а для забезпечення щоденних оперативних потреб - в оборотній касі.

З метою децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні управління Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, - передача банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси за їхніми заявками, приймання надлишків готівки від комерційних банків.

Регіональні управління НБУ визначають обсяги готівки, яка зберігається у сховищах, з урахуванням забезпечення поточної діяльності протягом 2-3 місяців, регулюють необхідні обсяги готівки в оборотних касах.

Облік відповідних операцій із готівкою в регіональних управліннях НБУ здійснюються відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Про здійснені готівкові операції протягом дня установи НБУ звітують перед департаментом готівково-грошового обігу НБУ за встановленими формами звітності.

Вдосконалення порядку складання прогнозів емісії готівки повинно здійснюватися у напрямі:

- підвищення ролі аналізу динаміки показників готівкового обігу в ув`язці з показниками, що характеризують економічний стан країни;

- підвищення відповідальності регіональних управлінь щодо обґрунтування прогнозних розрахунків готівкової емісії, що пов`язане з розширенням повноважень і їх самостійності в питаннях управління готівковим обігом у регіоні;

- надання прав регіональним управлінням НБУ та комерційним банкам вирішувати питання щодо переліку показників, які необхідно одержувати від клієнтів для здійснення прогнозних розрахунків готівкової емісії;

- скоротчення етапів розглядання та узгодження прогнозів готівкової емісії (скасування практики затвердження та доведення прогнозних розрахунків до регіональних управлінь НБУ і комерційних банків).

1.3. Правові основи обігу готівки

Організація готівкового обігу в Україні має ґрунтуватися на таких основних законодавчих документах:

- Закон України "Про Національний банк України",

- Закон України "Про банки і банківську діяльність",

- Закон України "Про здійснення платежів на території України та порядок забезпечення податкових зобов`язань",

- Закон України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Також дана тема ґрунтується на відповідні нормативні акти Національного банку України, зокрема:

- Інструкція" Про порядок здійснення установами комерційних банків касових операцій", "З організації емісійно-касової роботи в установах Національного банку України",

- Інструкція "З визначення платіжності національної валюти та валюти іноземних держав",

- Інструкція "Про порядок експертизи банкнот національної та іноземної валюти у банківській системі України",

- Інструкція "Щодо організації обробки банкнот на автоматизованих системах";

- Інструкція "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України",

- Інструкція "Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України",

- Інструкція "Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносини з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками", ряд інших документів;

- Інструкцією "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" .

Потребує зміни законодавча база щодо організації роботи з фальшивими грошима.

Вкрай негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері.


2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ ТА ІНШИХ КРАЇН

2.1 Оцінка стану готівкового обігу в Україні

У національній економіці відбувається безперервний кругооборот доходів і продуктів, який опосередковується відповідним оборотом грошей. Грошовий оборот - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Рух готівки відбувається в процесі обігу товарів або виконання різних платежів. З розвитком товарного виробництва обмін товару на товар ( Т-Т ) став обслуговуватися грошима (Т-Г-Т), тому грошовий оборот пов'язаний із обігом товарів і обслуговується їм. Гроші поступають в обіг, щоб обслуговувати реалізацію товарів, а їх кількість визначається кількістю товарів, рівнем цін на товари і швидкістю обігу грошей. Грошовий оборот відрізняється від товарного тим, що кожний товар тільки тимчасово перебуває в сфері обігу, тоді як гроші знаходяться в обігу постійно.

Гроші, виконуючи функцію обігу і платежу в своєму безперервному русі в рамках грошової системи кожної держави загалом забезпечують грошовий оборот. Рух грошей зумовлений рухом товарів тобто зміни в русі товарів в наслідок скорочення виробництва або його зростання спричиняють збільшення або скорочення грошей в обігу.

Іншими словами для реалізації якої-небудь кількості товарів в певний період необхідна відповідна кількість грошей.

Кількість грошей в обігу можна визначити по формулі:

Кт *Цт

До =------------- (1)

О

де: До - кількість грошей в обігу;

Кт - кількість товарів;

Цт - рівень цін на товари;

О - швидкість обігу грошей.

Грошова маса, що перебуває в обігу, її структура і динаміка вважаються одними з головних макроекономічних показників стану народного господарства.

В основу виділення обсягу і структури грошової маси покладено агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. Грошовий агрегат у даному разі є групуванням певної категорії грошових форм відповідно до рівня їхньої ліквідності. В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою агрегатів:

М0 - готівка;

М1 = М0 + депозити до запитання.

В Україні кошти клієнтів за трастовими операціями банків почали враховуватися статистикою лише з 2005 р.

Таким чином, розмежування окремих грошових агрегатів визначається насамперед ступенем їх ліквідності. Найліквіднішим агрегатом є М0, найменш ліквіднім - М3. НБУ визначає структуру грошової маси в обігу агрегатним методом з 2003 р.

Аналіз структури і динаміки грошової маси має важливе значення при виробленні центральними банками орієнтирів кредитно-грошової політики.

Використання різних показників грошової маси дозволяє диференційовано підійти до аналізу стану грошового обігу.

Зміна об'єму грошової маси може бути результатом як зміни маси грошей в обігу, так і прискорення їх обороту. Швидкість обігу грошей - показник інтенсифікації руху грошей при функціонуванні їх як засобу обігу і засобу платежу. Він важко піддається кількісній оцінці, тому для його розрахунку використовуються непрямі дані.

У промислово розвинених країнах в основному обчислюються два показники швидкості обігу грошей:

- показник швидкості обігу в кругообороті доходів - відношення валового національного продукту або національного доходу до грошової маси, а саме до агрегату М1 або М2; цей показник розкриває взаємозв'язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку;

- показник оборотності грошей в платіжному обороті - відношення суми переведених коштів по банківських поточних рахунках до середньої величини грошової маси.

Зміна швидкості обігу грошей залежить від багатьох чинників, як загальноекономічних (циклічного розвитку економіки, темпів економічного зростання, руху цін), так і чисто монетарних (структури платіжного обороту, розвитку кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівня процентних ставок на грошовому ринку тощо).

Наявна грошова маса в обігу України в розрізі грошових агрегатів представлена в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1Наявна грошова маса в обігу України млн. грн.

Показники 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Готівка Грошова маса (М0) 2623 4041 6132 7158 9583 8777

Кошти на розрахункових

і поточних рахунках

2059 2275 2918 3174 4511 4580
Грошова маса (М1) 4682 6315 9050 10331 14094 13357
Строкові депозити таінші кошти 2164 2708 3398 5100 7620 8096
Грошова маса (М2) 6846 9023 12448 15432 21714 21453
Кошти клієнтів за трастовими операціями 84 341 93 274 355 596
Грошова маса (М3) 6930 9364 12541 15705 22070 22048

Дані таблиці свідчать про стрімкий зріст як усієї наявної грошової маси, так і кожного її грошового агрегату (Графік 1).

НБУ останніми роками вживає заходи щодо зниження темпів зростання сукупної грошової маси, резервів, готівки, особливо у позабалансовому обороті. У підсумку зниження темпів зростання грошових агрегатів призвело до звуження монетарних каналів інфляції. Проте, незважаючи на це, продовжує зберігатися цілий ряд негативних тенденцій у грошовому обороті України. Деформації структури грошової маси породили глибокі суперечності в розвитку національної фінансово-грошової системи і одночасно - дисбаланс між фінансовою та виробничою сферами економіки. Багато в чому втрачені важливі функціональні можливості грошової маси - забезпечення платіжно-розрахункових відносин, стимулювання схильності господарських суб`єктів до заощаджень тощо.

Графік 1. Готівковий обіг в Україні за 2004-2009 рр

Суттєві деформації виникли у розподілі грошової маси між населенням та підприємствами й організаціями. В Україні проявилася тенденція до зростання частки грошової маси у населення, що відображає кризову ситуацію із погіршенням фінансового стану підприємств (фірм). Серйозні деформації у грошовому обороті характерні для співвідношення між готівковою і безготівковою частинами грошової маси. Чим нижча частка М0 у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвиненішою вважається дана національна грошова система. І навпаки, перевищення темпів зростання М0 порівняно з іншими грошовими агрегатами свідчить про негативні процеси в грошовій сфері.

Серед найвагоміших причин зростання частки готівки в обігу - намагання багатьох суб`єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків; мала довіра юридичних і фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ тощо.

Зростання готівки в загальній грошовій масі ускладнює стан з розрахунками у народному господарстві, зменшує грошові надходження на розрахункові рахунки підприємств (фірм), знижує ліквідність та послабляє кредитний потенціал комерційних банків.

Завдяки проведеним заходам фінансової стабілізації у структурі грошової маси відбувся різкий зсув на користь коштів з коротким строком обігу. Гривневі заощадження у банках, які за своїм функціональним призначенням повинні формувати нагромадження, насправді неухильно втягуються в поточний грошовий оборот і втрачають властивості інвестицій.

Розглянути структуру грошової маси за останні роки можна за допомогою диаграм, зображених на мал.2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3.

Мал. 2.1.1 Структура грошової маси в Україні в 2009 р.

Мал. 2.1.2 Структура грошової маси в Україні в 2008 р

Мал. 2.1.3 Структура грошової маси в Україні в 2007 р

За період з 2007 по 2009 рр. в структурі грошової маси значних змін не відбулося.

Негативні наслідки має заміщення в українській економіці засобів обігу, платежу і заощаджень іноземною валютою. Поглиблення дисбалансу фінансово-грошової системи сприяє насамперед доларизація національної економіки. Збільшення частки грошової маси, що розміщена у валютних заощадженнях, свідчить про недовіру юридичних та фізичних осіб до власної національної валюти.

Виходячи з конкретних завдань монетарної політики, НБУ встановлює цільові орієнтири щодо регулювання грошової маси в обігу на основі вибору певних грошових агрегатів. Комерційні банки працюють у межах тієї грошової маси, яка створюється НБУ.

Завдання формування оптимальної схеми і конкретних механізмів регулювання грошової маси в обігу є сьогодні надзвичайно актуальним. Старі випробувані монетарні інструменти - касовий і кредитний плани вже не придатні для ринкових умов.

Сучасна національна грошова система України має перехідний характер. Вона перебуває у стадії становлення і переходу до розвинених грошових структур ринкового типу. В перспективі система управління сукупним грошовим оборотом в Україні має відповідати міжнародним стандартам і вимогам.

Класична монетарна теорія виходить із того, що в умовах розвиненої ринкової економіки діє автоматичний механізм саморегуляції попиту і пропозиції грошей. Ідеться про функцію захисних стабілізаторів, які автоматично спрямовують розвиток грошової системи в напрямку встановлення рівноваги. Звісно, мова йдеться про розвиток лише відповідної тенденції. У дійсності абсолютна рівновага попиту та пропозиції ніколи не досягається. Та річ не в цьому. Важливо зрозуміти, що у випадках, коли існує недостатність грошей або їх надлишок, грошова система включає власні важелі саморегулювання, які діють у напрямку відповідного врівноваження монетарного ринку.

У структурі врівноваження попиту і пропозиції грошей винятково важлива роль належить такому саморегулятору монетарного ринку, як швидкість обігу грошей.

Показник швидкості обігу грошей характеризує швидкість обігу однієї грошової одиниці. Він показує, скільки в середньому разів на рік певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг.

Показник швидкості грошей розраховується в банківській статистиці як співвідношення номінальної величини ВВП до М0 або до М1.

Теорія грошей виходить із того, що швидкість обігу грошей є змінною величиною, на розміри якої впливають декілька чинників. Вважається, що показник швидкості обігу грошей є обернено пропорційною величиною до пропозиції грошей і прямо пропорційною ставці відсотка.

Динаміка загальної грошової маси та її готівкового компоненту за останні роки представлена на графіку 2.1.4. З цього графіка видно, що значного зросту загально грошова маса набула з лютого по грудень 2009 р. Так за вказані термін вона збільшилася на 44 відсотка або на 6,96 млрд. грн. За аналогічний період 2008 р. темпи зростання загальної грошової маси становили 25 %.

У динаміці грошового агрегату М0 також спостерігається тенденція зростання, але його темпи дещо повільніші. Так за 2008 р. готівкова грошова маса зросла на 16,8 %, а у 2007р. на 33,7 %.

Починаючи з 2008 р. спостерігається поступове зменшення частки готівки в загальному обсязі грошової маси. Так в 2008 р. вона скоротилася на 3,3 процентних пункти, у 2009 р. - на 2,1 процентних пункти і на кінець 2009 р. становила 43,42 відсотка. Зменшення частки агрегату М0 в загальній сумі грошової маси - це позитивне явище, але треба зауважити що зменшення питомої ваги готівки в загальній сумі грошової маси повинно досягатися не лише зменшенням суми готівки в обігу, а навпаки збільшенням суми інших грошових агрегатів і підвищенням рівня загальної грошової маси. Насамперед це може бути запровадження нових прогресивних форм безготівкових розрахунків.

2.2 Емісія готівки Національного Банку України і грошові агрегати

НБУ як єдиний емісійний банк і касовий центр держави організує і регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу на основі головних напрямів грошово-кредитної політики. Розв'язання цих питань можливе лише при чіткому прогнозуванні грошового обігу через визначення головних напрямів грошово-кредитної політики, прогнозних розрахунків балансу грошових прибутків і витрат населення і готівкового обороту.

Регіональне управління НБУ для складання прогнозів касових оборотів отримує від обласних і місцевих органів управління і статистики наступні прогнозні і звітні матеріали в територіальному розрізі:

- розрахунки роздрібного товарообігу і дані про обсяг продажу товарів по безготівкових розрахунках;

- розрахунки надходжень грошової виручки від перевезення пасажирів і багажу;

- розрахунки прибутків по окремих видах платних послуг, що надаються населенню;

- розрахунки по надходженню податків і зборів;

- очікувані фонди оплати праці;

- розрахунки закупівлі сільгосппродукції і продуктів її переробки у населення в сумарному вираженні;

- дані про витрати на виплату пенсій і допомоги.

Прогнозування грошового обороту зводиться до визначення кількості необхідної для обігу готівки і регулювання грошової маси, що дозволяє встановлювати необхідне співвідношення між грошовою і товарною масою в обігу. Тобто, для прогнозування основне значення має встановлення співвідношення між грошовими прибутками і витратами населення.

Про те, наскільки реальним є проект касового прогнозу маємо можливість пересвідчитися, порівнявши із затвердженим прогнозом касового обороту, затвердженим Правлінням НБУ для області і фактичним його виконанням. Затверджений прогноз касових оборотів регіональним управлінням розподіляється в 5-ти денний термін згідно з наданих проектів і фактичного виконання за відповідний квартал минулого року, а часто в зв'язку з нестабільністю цін і обсягів виробництва, по фактичному виконанню попереднього місяця попереднього кварталу. У зв'язку з кризовими явищами, що є в економіці виникають труднощі в прогнозуванні і доводиться вдаватися до неординарних форм і методів, які не завжди записані в інструкціях і нормативних документах. Тут чималу роль грає досвід, кваліфікація, оперативність і технічна озброєнність працівників управління НБУ. Великою підмогою в цій складній роботі на сьогоднішній день є численні прикладні програми для персональних комп'ютерів, наявність мережевих зв'язків між всіма установами банків по всій країні і застосування електронної пошти.

НБУ очолює касове обслуговування народного господарства і проводить його через комерційні банки. НБУ здійснює емісію грошей та регулює сферу емісійно-касових операцій у народному господарстві України. Головна мета діяльності НБУ в цій сфері - підтримання стабільності і зміцнення національної грошової системи. НБУ встановлює для всіх господарських суб`єктів єдині правила щодо обігу готівки, її зберігання і раціонального витрачання.

Для підприємств, організацій і установ встановлено єдиний порядок приймання грошей у каси, їх зберігання, транспортування і видачі, єдині вимоги щодо технічного укріплення і обладнання приміщень каси підприємств, оформлення касових документів, ведення касової книги, проведення ревізії каси і контролю за дотриманням касової дисципліни.

Установи банків повинні постійно контролювати дотримання всіма господарськими суб`єктами правил ведення касових операцій.

Сам хід ринкових реформ потребує постійного перегляду та вдосконалення нормативних документів, що регламентують обіг готівки. Нормативна база НБУ щодо регулювання використання готівки повинна охоплювати усі сфери її обігу у народному господарстві.

Перспективи скорочення готівково-грошового обігу в Україні пов`язані з макроекономічною стабілізацією вітчизняного народного господарства.

Основні завдання установ банків у роботі з готівкового обігу - раціональна організація грошового обороту, якнайшвидше залучення готівки до кас банків; подальше зміцнення готівкового обігу; прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою, аналіз стану збалансованості грошових доходів і витрат населення; обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки; вчасна видача готівки всім господарським суб`єктам; здійснення контролю за економним витрачанням готівки, а також за її витрачанням за цільовим призначенням; дотримання встановленого порядку ведення касової та емісійної роботи тощо.

З метою регулювання сфери готівково-грошово обігу НБУ використовує такі основні норми:

- витрачання готівки підприємств (організацій установ) на поточні потреби;

- ліміт залишку готівки в касах підприємств (організацій, установ);

- норми і цілі витрачання грошей з виручки підприємств (організацій, установ).

Комерційні банки повинні встановлювати суворий контроль за виконанням цих норм готівкового обігу всіма суб`єктами господарської діяльності.

Видача готівки банками на поточні потреби підприємств (організацій, установ) проводиться диференційовано в розмірі до тридцятикратного неоподаткованого мінімуму на місяць залежно від їх розмірів (кількості працюючих). Ці кошти підприємства можуть використовувати на поточні потреби за власним розсудом на будь-які виробничі, господарські та інші цілі, крім виплат заробітної плати і відрядних. Витрати на заробітну плату до поточних потреб підприємств не відносяться.

Для аналізу зміни руху грошей на певну дату та за визначений період в фінансовій статистиці стали використовувати спочатку в економічно розвинутих країнах, а потім в нашій країні грошові агрегати М0, M1, M2, M3, М4.

• Агрегат My включає готівкові агрегати в обігу: банкноти, металеві монети, казначейські білети (в деяких країнах). Металеві монети, складаючи незначну долю готівки (в розвинутих країнах 2-3%), дають можливість особам здійснювати домовлення. Як правило ці монети чеканяться з дешевих металів. Реальна вартість монети значно нижче номінальної, щоб не допустити їх переплавку в межах прибуткового продажу в вигляді злитків.

Казначейські білети – паперові гроші, емісія яких здійснюється казначейством. Паперові гроші зараз функціонують в слабо розвинутих країнах.

Переважна роль належить банкнотам.

• Агрегат М1 складається з агрегату М0 та засобів на поточних ахунках банків. Засоби на рахунках можуть використовуватись для платежів в безготівковій формі, через трансформацію в готівкові гроші та без переводу на інші рахунки. Для розрахунків за допомогою засобів на цих рахунках їх власники виписують платіжні доручення . Саме агрегат М1 обслуговує операції по реалізації валового внутрішнього продукту (ВВП), розподілу та перерозподілу національного доходу, накопиченню и споживанню.

• Агрегат М2 містить агрегат М1, термінові та ощадні депозити в комерційних банках, а також короткотермінові державні цінні папери. Останні не функціонують як засіб обігу, однак можуть перетворитись в готівкові гроші або чекові рахунки. Ощадні депозити в комерційних банках вилучаються в будь-який час та перетворюються в готівку. Термінові депозити доступні вкладнику тільки по закінченню певного терміну, відповідно, мають меншу ліквідність, ніж ощадні депозити. В США агрегат M2 включає: M1, - 23% (в тому числі готівка 7% та чекові вклади 19%)» ощадні та термінові депозити - 74%.

• Агрегат М3 містить агрегат М2. , ощадні вклади в спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку, в том числі векселя, виписані підприємствами. Ця частина засобів, вкладена в цінні папери, утворюється не банківською системою, але знаходиться під її контролем, оскільки перетворення векселя в засіб платежу вимагає, як правило, акцепту банка, тобто. гарантії його оплати банком в випадку неплатоспроможності емітента.

• Агрегат М4 дорівнює агрегату М3, плюс різні форми депозитів в кредитних установах.

Між агрегатами необхідна рівновага, в іншому випадку виникає порушення грошового обігу. Практика підказує, що рівновага наступає при М2 > М1, закріплюється при M2 + М3 > M 1.

В цьому випадку грошовий капітал переходить з готівкового обороту в безготівковий. При порушенні такого співвідношення між агрегатами в грошовому обігу починаються ускладнення: не вистачає грошових знаків, ріст цін та ін. Для визначення грошової маси держави використовують різну кількість агрегатів (наприклад, США - чотири, Франція - два). В Україні для розрахунку сукупної грошової маси застосовують агрегати М0, М1, М2, М3. До грошових агрегатів відносять: М0– готівка в обігу; М1, крім М0– засоби підприємств на розрахункових , поточних, спеціальних рахунках в банках, депозити населення в ощадних банках до запитання, засоби страхових компаній; М2 дорівнює М1 термінові депозити населення в ощадних банках, в тому числі компенсація; М3 складається з M2 та сертифікатів, облігацій державного займу.

Дані свідчать, що приблизно третина грошової маси приходиться на готівкові гроші. Причому цей грошовий агрегат за останні роки збільшується. Ріст готівки, яка обслуговує населення, а в сучасних умовах до них часто прибігають юридичні особи, викликає брак грошей в державі. Перехід грошей з безготівкового обороту в готівковий - результат жорсткої фінансової політики, що веде до розширення ухилення від сплати податків. Крім того, скорочення безготівкового обороту свідчить про зниження можливості держави впливати на реальні господарські процеси.

Сукупний обсяг грошової маси (грошовий агрегат М2) збільшується.

На грошову масу впливають два фактора: кількість грошей та швидкість їх обороту.

Кількість грошової маси визначається державою - емітентом грошей, його законодавчою владою. Ріст емісії обумовлений потребами товарного обороту та держави. Головна причина збільшення грошової маси - держави, великий дефіцит бюджету, який в значній мірі погашався на протязі 2002 - 2004 рр. випуском грошей в обіг. Товарний обіг в той же час в реальному виразі скоротився після спаду виробництва.

Другий фактор, що впливає на грошову масу, - швидкість обігу грошей, тобто їх інтенсивний рух при виконанні ними функцій обігу та платежу. Для розрахунку цього показника використовують непрямі методи:

• швидкість руху грошей в кругообігу вартості суспільного продукту або кругообігу доходів визначається як відношення: Валового національного продукту до Грошової маси (агрегаты М1 или М2 ) [29, с.3-6].

Цей показник свідчить про зв’язок між грошовим обігом та процесами економічного розвитку;

• оберненість грошей в платіжному обороті визначається відношенням суми грошей на банківських рахунках до середньорічної величини грошової маси в обігу

Цей показник свідчить про швидкість безготівкових розрахунків. Застосовуються також інші показники швидкості обігу грошей. На швидкість обігу грошей впливають загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його росту, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій та взаємних рахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також впровадження комп’ютерів для операцій в кредитних установах та використання електронних грошей в розрахунках. Крім цих загальних факторів, швидкість обігу грошей залежить від періодичності виплати доходів, рівномірності витрачання населенням своїх коштів, рівня збереження та накопичення. Але так, як швидкість обігу грошей зворотно пропорційна кількості грошей в обороті, прискорення їх обігу визначає ріст грошової маси. Збільшена грошова маса при тому ж обсязі товарів та послуг на ринку веде до знецінення грошей, тобто в кінцевому випадку є одним з факторів інфляційного процесу.

Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору НБУ із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість потрапляння до складу готової продукції бракованих грошей.

З метою забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, недопущення браку, дотримання правильності та повноти їх вкладень впроваджується контроль за їх виробництвом на Банкнотно-монетному дворі.

Система контролю за виробництвом грошових знаків охоплює всі технологічні етапи їх виготовлення - від надходження сировини до виходу готової продукції згідно з вимогами існуючої в Україні нормативно-технічної документації.

Відповідний контроль включає 3 етапи.

Перший етап - вхідний контроль за якістю матеріалів та необхідних компонентів, на основі яких виготовляються грошові знаки.

Другий етап проміжний контроль дотримання технології виготовлення грошових знаків із застосуванням сучасного обладнання.

Третій етап - вихідний контроль готової продукції. Повну відповідальність за якість грошових знаків несе виробник - Банкнотно-монетний двір.

Постійний оперативний контроль за якістю виготовлення грошових знаків шляхом вибіркової їх перевірки проводиться контролерами Центрального сховища із застосуванням сучасних технологічних засобів контролю, включаючи автоматизовані системи обробки банкнот, укомплектовані багатофункціональними датчиками контролю параметрів грошових знаків, методик та інструкцій, які регламентують порядок здійснення контролю за їх якістю.

Обіг банкнот і розмінної монети починається з їх виробництва на Банкното-монетному дворі, передачі до Центрального сховища, де грошові знаки накопичуються і зберігаються. У подальшому проходить циркуляція готівки із зустрічними потоками між Центральним сховищем і регіональними управліннями НБУ, а також між останніми і комерційними банками.

2.3 Особливості стану готівково-грошового обігу в інших країнах

Саме Національний банк ініціював впровадження сучасних технологій і застосувавши комплексний підхід до вирішення всіх технологічних та організаційних проблем обробки готівки. Ця масштабна робота охоплювала розробку і виробництво грошей, інкасацію і транспортування, приймання та видачу, обробку (перерахування, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених банкнот, їх знищення та утилізацію. Крім того відповідно до нових потреб мала розвиватися нормативна база, яка регламентує параметри готівкового обігу.

Світ надбав величезний досвід вирішення таких завдань. У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

В ряді західних країн, як то Бельгія, Франція, Іспанія, Сполучені Штати Америки успішно використовуються автоматизованих систем обробки банкнот. В цих країнах використовують сучасний цілісний технологічний процес обробки банкнот фірм "Giezeke & Devrient" (Німеччина), "DeLaRueSystems" (Англія),"СSІ" (США).

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки охоплює такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

В США створенні сучасні машинні технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення банків автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот, перерахування пакування та ретельний облік.

У країнах світу центральні банки несуть основний тягар щодо забезпечення якісного стану готівки в обігу.

В західних країнах є деякі відмінності в класифікації грошової маси, в складі і кількості агрегатів.

В західних країнах АГРЕГАТ М1 містить: готівкові гроші в обігу; трансакційні (чекові) депозити, у тому числі — вклади до запитання та нау-рахунки; дорожні чеки. Готівкові гроші в обігу охоплюють суму монет і банкнот, яку небанківські економічні агенти тримають поза банками. Готівкові гроші і чекові вклади, які є власністю держави (уряду), центрального банку або депозитних інститутів, в агрегат М1 не входять. Агрегат М1 акцентує увагу на функції грошей як засобу обігу — це гроші, які безпосередньо використовуються для обслуговування угод в економіці. М1 відповідає базовому визначенню грошей і являє собою пропозицію грошей у вузькому визначенні.

Інші високоліквідні фінансові активи утворюють квазігроші. Вони не функціонують безпосередньо як засоби платежу і є предметом певних обмежень з боку банків на їх обмін за вимогою вкладників і на строк платежу. Але квазігроші можуть швидко і без ризику значних фінансових втрат перетворюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити. Вони є складовою частиною грошових агрегатів М2 і МЗ.

АГРЕГАТ М2 — це гроші М1 "плюс" заощаджувальні депозити; невеликі строкові депозити; одноденні угоди про зворотний викуп; одноденні позички в євродоларах; акціонерні рахунки домогосподарств у взаємних фондах грошового ринку; депозитні рахунки грошового ринку. Агрегат М2 охоплює активи, які є ліквідними засобами накопичення купівельної спроможності, і являє собою пропозицію грошей в широкому визначенні. Гроші М2 є найближчими субститутами грошей у вузькому визначенні. При перетворенні грошей М2 в гроші М1 виникають збитки, пов'язані з втратою доходу (процента) на ці фінансові активи.

АГРЕГАТ МЗ — це гроші М2, а також депозитні сертифікати, строкові угоди про зворотний викуп, строкові позички у євродоларах, акціонерні рахунки інституціональних інвесторів у взаємних фондах грошового ринку.

АГРЕГАТ L містить гроші МЗ "плюс" банківські акцепти; комерційні папери; казначейські векселі; заощаджувальні облігації Казначейства.

Аґреґати МЗ та L складають фінансові активи, які можуть використовуватись як інвестиції, і тому вони найдалі перебувають від коштів трансакційного характеру — грошей М1. Особливістю цих фінансових активів є те, що збитки, які виникають при їхньому перетворенні у гроші М1, можуть приймати дві форми: по-перше, втрата доходу на ці фінансові активи; по-друге, зміна (зменшення) ринкової ціни цих активів. Структура і розміщення грошової маси залежить від таких факторів, як розвиненість фінансової системи країни, схильність населення до поточного споживання і заощадження доходів в інститутах фінансової системи, структура депозитів і ліквідних активів (інструментів) фінансового ринку, рівень прибутковості та оподаткування ліквідних фінансових інструментів, рівень життя та ступінь багатства населення тощо. Тому в перехідних економіках структура грошової маси значно відрізняється від її структури в розвинутих країнах.


3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ

В умовах переходу на ринкові засади існуюча система управління готівковим обігом в цілому є централізованою та адміністративною. Зокрема, складання прогнозів касових оборотів (починаючи від суб`єктів господарювання і закінчуючи Національним банком України) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних розрахунків досить значна, недостатньо аналізується стан і динаміка готівкового обігу в регіонах у зв`язку з економічною ситуацією, яка там склалася. Більш чіткою має бути взаємодія з Банкнотно-монетним двором при видачі йому замовлень на виробництво грошових білетів на основі відповідних прогнозних розрахунків.

Окремі недоліки у практиці ведення касових операцій пояснюється певною мірою тим, що Інструкцією № 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь НБУ та комерційних банків, а також єдиного порядку виконання комерційними банками операцій зі зберігання цінностей у депозитних сховищах і операцій з приймання комунальних та інших платежів від населення тощо.

Комерційним банкам бракує ретельності у роботі з відсортування зношених банкнот через відсутність єдиних параметрів зношеності банкнот та реальних стимулів для проведення такої роботи.

Украй негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері. Це веде до зростання витрат на виробництво грошей та їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов`язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, зниження рівня захисту грошових знаків від підробки, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо.

Істотним фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість законодавчої і нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки. В установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом у країні.

Потребують нормативно-правового врегулювання такі питання, як:

- визначення критеріїв зношеності банкнот та порядку їх сортування в банківській системі України на придатні для подальшого обігу і зношені;

- правила визначення зношеної готівки в банківській системі України, порядок їх обробки, знищення та утилізації;

- правила виявлення фальшивих банкнот у грошовому обігу України; законодавче визначення порядку організації роботи з фальшивими грошима;

- порядок обандеролення і пакування готівки в банківських установах України на різних технологічних процесах її обробки;

- порядок обробки і формування готівки підприємствами позабанківської сфери при її здаванні до банківських установ;

- порядок відшкодування сум при виявленні у процесі контрольних перевірок недостач та неякісних грошових білетів у вкладеннях Банкнотно-монетного двору;

- порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Вдосконалення роботи, пов`язаної з організацією готівкового обігу в Україні слід проводити за такими напрямками:

1. Прогнозування грошової емісії та потреби в готівці.

Головна мета прогнозування готівкової маси - визначення на підставі основних напрямів грошово-кредитної політики і показників соціально-економічного розвитку країни необхідного для нормального та безперебійного функціонування економіки обсягу готівки.

Мета прогнозування готівкової емісії - визначення необхідних обсягів виробництва банкнот і монет на Банкнотно-монетному дворі НБУ. Воно здійснюється в кілька етапів:

- на першому етапі визначається необхідний обсяг емісії готівки як у цілому в Україні, так і в розрізі областей;

- на другому етапі визначається потреба у випуску готівки на заміну зношених банкнот та загальна потреба у випуску банкнот за номіналами;

- на третьому етапі (з урахуванням наявних запасів готівки у резервних фондах) визначається кількість банкнот і монет за номіналами, яку необхідно замовити для виробництва грошей на Банкнотно-монетному дворі.

2. Виробництво грошових знаків.

Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору НБУ із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість потрапляння до складу готової продукції бракованих грошей.

З метою децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні управління Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, - передача банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси за їхніми заявками, приймання надлишків готівки від комерційних банків.

3. Організація готівкового обігу.

У позабанківській сфері політика Національного банку України з питань готівкового обігу має спрямовуватися в першу чергу на:

- забезпечення оптимальної кількості та структури грошових знаків в обігу та своєчасне вилучення з обігу зношених, пошкоджених та підробних банкнот і монет;

- проведення гнучкої, виваженої політики щодо організації готівкових розрахунків для активізації підприємницької діяльності;

- постійно здійснювати аналіз руху готівки у значних сумах за рахунками клієнтів виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;

- надання права комерційним банкам самостійно встановлювати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів без обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових розрахунків на основі розширення обсягів безготівкових платежів населення в сфері торгівлі, послуг шляхом створення національної системи масових електронних платежів, використання розрахункових чеків, векселів, акредитивів тощо та здійснення соціальних виплат населенню через установи банків;

- сприяння автоматизації та механізації касових операцій, здійснюваних суб`єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;

- розроблення ефективних санкцій за порушення суб`єктами господарювання правил готівкового обігу та застосування дійових економічних важелів для запобігання таких порушень.

Світ придбав величезний досвід вирішення таких завдань. У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

Вивчення технології обробки банкнот у центральних банках кількох провідних країн світу допомогло Національному банку визначити пріоритети у справі вирішення цього завдання в Україні.

Для організації контролю за технологічними процесами обробки банкнот, виявлення порушень щодо дотримання персоналом інструкцій з експлуатації, встановлення правомірності дій обслуговуючого персоналу у випадках виявлення недостач, надлишків, фальшивих банкнот, банкнот інших номіналів у пачках, сформованих на автоматизованих системах, запобігання випадків зловживання обслуговуючим персоналом, в територіальних управліннях Національного банку України повинно бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки банкнот (балансові протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати обробки банкнот. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам’яті та обсягами даних обробки. Після чого (або у разі переповнення пам’яті системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки.

Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення готівки у конкретному територіальному управлінні Національного банку, але і у значній мірі дозволить управляти процесами готівкового обігу в межах Національного банку. Крім того це надасть змогу мати своєчасну і якісну інформацію про стан та структуру готівки в обігу, оперативно приймати необхідні управлінські рішення щодо перерозподілу готівки між регіонами України, своєчасно забезпечувати підкріпленням той чи інший регіон, забезпечити більш перспективне прогнозування щодо потреб у готівці, а також планування виробництва готівки відповідно до потреб готівкового обігу.

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

Вирішення таких завдань в Україні можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази Національного банку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі. Вирішення цієї проблеми в Україні можливе за рахунок створення сучасної машинної технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення регіональних управлінь НБУ автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот.


Висновки

Готівково-грошовий обіг являє собою сукупність платежів, що здійснюється готівкою. Він є складовою частиною загального грошового обігу країни. Економіку України характеризує висока питома вага готівки в загальній грошовій масі (близько 50 відсотків). Готівка посідає важливе місце у платіжній системі країни і відіграє значну роль у здійсненні населенням готівкових платежів для обслуговування своїх потреб. Ось чому важливо правильно і чітко організувати готівковий обіг в країні. Питаннями організації готівково-грошового обігу в Україні займається Національний банк України. Саме він прогнозує та організовує виробництво й випуск в обіг банкнот і монет національної валюти, створює їх резервні фонди, встановлює номінали, платіжні ознаки та порядок заміни й утилізації зношених банкнот і монет, правила зберігання та інкасації готівки, визначає порядок ведення касових операцій в банківській та позабанківській сферах.

Грошова маса, що перебуває в обігу, її структура і динаміка вважаються одними з головних макроекономічних показників стану народного господарства. В основу виділення обсягу і структури грошової маси покладено агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. Грошовий агрегат є групуванням певної категорії грошових форм відповідно до рівня їхньої ліквідності.

Аналіз структури і динаміки грошової маси має важливе значення при вироблені центральними банками орієнтирів кредитно-грошової політики.

Регулювання Національним банком України обсягу і структури грошової маси в обігу можливе лише при чіткому прогнозуванні грошового обігу через визначення головних напрямів кредитно-грошової політики, прогнозних розрахунків балансу грошових прибутків і витрат населення і готівкового обороту.

Прогнозування грошового обороту зводиться до визначення кількості необхідної для обігу готівки і регулювання грошової маси, що дозволяє встановлювати необхідне співвідношення між грошовою і товарною масою в обігу.

Головна мета діяльності НБУ в цій сфері - підтримання стабільності і зміцнення національної грошової системи.

Удосконалення грошового обігу - скорочення періодів між видачею платні, широке використання кредитних карток, електронного зв`язку, який прискорює здійснення платежів - все це приводить до збільшення швидкості обігу грошей. Це відчутно здешевлює систему обігу грошей, робить її мобільнішою та ефективнішою. У випадку зменшення кількості грошей, що обслуговує певну величину ВНП, швидкість обігу кожної грошової одиниці має зрости. Недостатність грошової маси, необхідної для обслуговування обігу товарів і послуг, компенсується прискоренням V. Важливо звернути увагу і на те, що таке прискорення здійснюється автоматично методом саморегулювання.

Істотним фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість законодавчої і нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки. В установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом .

Реформування системи організації готівкового обігу має ґрунтуватися на таких основних законодавчих документах: закони України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про здійснення платежів на території України та порядок забезпечення податкових зобов`язань", "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Бюлетень Національного банку України 2007 – 2009

2. Закон України "Про банки та банківську діяльність" ухвалений Верховною Радою України 20.03.91. Вісник Національного банку України 2001р. №4.

3. Закон України "Про Національний банк України" ухвалений Верховною Радою України 20.05.99. Вісник Національного банку України 2006р. № 6.

4. Інструкція № 4 "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України".

5. Інструкція з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

6. Інструкція "З визначення платіжності національної валюти та валюти іноземних держав",

7. Інструкція "Про порядок експертизи банкнот національної та іноземної валюти у банківській системі України",

8. Інструкція "Щодо організації обробки банкнот на автоматизованих системах";

9. Інструкція "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України",

10. Інструкція "Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України",

11. Інструкція "Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносини з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками", ряд інших документів;

12. Інструкцією "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" .

13. Постанова Правління Національного банку України від 29.10.2004 № 357 "Про створення сучасних технологічних процесів обробки готівки та вдосконалення системи управління готівковим обігом в Україні", Вісник Національного банку України 2004р. № 11.

14. Постанова Правління Національного банку України від 02.02.2005 № 21 "Про Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України", Вісник Національного банку України 2005р. № 3

15. Концепція організації готівкового обігу в Україні. // Вісник Національного банку України 2005р. № 6 с 48-53.

16. Гальчинський А. Теорія грошей. К., "Основи" 2006. с.80-86.

17. Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші Кредит Банки. Львів. "Центр Європи" 2004. с. 24-26.

18. Деньги Кредит Банки под ред. О.И. Лаврушина, М. Финансы и статистика. 2005. с.15-36.

19. Долан Є.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика ,пер. с англ. –М., 2001

20. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. Навчальний посібник. К., "Знання" 2005. с. 20-35.

21. Общая теория денег и кредита под ред. Е.Ф.Жукова, М.,"Юнити". 2005. с. 99-102.

22. Поляков В.П., Московкина Л.А. Основы денежного обращения и кредита М., Инфра-М. 2004. с. 6-20.

23. Савлук М.І., Мороз А.М. Гроші та кредит К.,"Либідь" 2002. с.46-71

24. Науменкова С.В. Проблемы сбалансированности денежного рынка Украины. К., "Наукова думка". 2004. с. 12.

25. Національний банк і грошово-кредитна політика. Підручник під ред. А.М. Мороза. К., 2006. с.57-71.

26. Сучасні банківські технології у сфері готівкового обігу: етапи становлення та перспективи розвитку.// Вісник Національного банку України 2006 р. № 12, с. 3-6.

27. Потійко Ю.А Розподіл банківських активів в Україні. // Фінанси України 2009 р. № 6, с. 87.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:35:01 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:44:16 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Порівняльна характеристика стану грошового обігу в Україні та інших країнах

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150929)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru