Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Діалог дитини та дорослого

Название: Діалог дитини та дорослого
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: реферат Добавлен 03:02:17 04 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 192 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

ВСТУП

1.СПІЛКУВАННЯ І СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

2. ДІАЛОГ З ДОРОСЛИМИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Спілкування і спільна діяльність - це та основа, на якій будується все життя дітей. Культивування спілкування в групах дитячого саду і на уроках в школі є однією з найважливіших цілей і в той же час основним засобом виховання і навчання.

При організації і теоретичному осмисленні спілкування з дітьми виникає закономірне питання - як відрізнити спілкування від того, що спілкуванням не є? Дві дитини мирно грають «поруч». Питання - вони спілкуються чи ні? Інший приклад - група дітей грає в лікарню. Одне дитя - «доктор», він всіх «пацієнтів» вислуховує, у всіх дивиться горло за допомогою шпателя, а потім всім робить уколи. Зовні все це дуже схоже на спілкування, а як насправді?


1.СПІЛКУВАННЯ І СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У тлумачному словнику російської мови спілкування зв'язується із словами «спільністю», «община». Цей сенс даного поняття може служити і головним критерієм справжнього спілкування людини з іншими людьми. Якщо є загальний контекст, загальне поле, це означає, що людина спілкується. Часто на заняттях в дитячому саду або на уроках в школі можна спостерігати таку картину - дитя на питання вчителя або вихователя дає «потрібну» відповідь, а в реальному житті поводиться не так, як потрібно. Пояснити це можливо, якщо передбачити, що у дитяти і в дорослого різні контексти, якщо у них немає спільності, а значить, і спілкування. Відповідь дитяти є наслідком не його особового розвитку, а результатом роботи його пам'яті.

Необхідною умовою, що свідчить про наявність справжнього спілкування, є здібність до ідентифікації, до уміння ототожнитися з партнером по спілкуванню, до можливості встати на іншу точку зору. Педагоги знайомі з тим фактом, що дитя може слухати і не чути, може дивитися і не бачити. В той же час дорослі також не уміють слухати і чути дітей і тому не розуміють їх. Іншими словами, в спілкуванні завжди є діалог.

Всі ці умови і критерії спілкування виявляються на всіх вікових рівнях розвитку дитяти. В той же час в кожному віці спілкування має свою специфіку. Спілкування маленьких дітей завжди засноване на їх особистих, конкретних стосунках, симпатії один до одного і дорослим. Ці стосунки дуже вибіркові. У кожного дитяти буває один або декілька однолітків, що віддаються перевага, так само як і коханих дорослих. В дитячої дружби є своя динаміка - початок взаємної приязні (покладене в загальній грі, пов'язане з колишнім знайомством по двору і так далі), її зміцнення, неминучі сварки, примирення, можливе охолоджування при виникненні нової дружби. Все це реальні факти дитячого життя. Враховуючи їх, дорослий може впливати на розвиток дитяти. При цьому і він сам вступає в особистих, дуже значимі для обох сторін стосунки. Стосунки вихователя і дитяти, вчителя і учня можуть розвиватися по-різному, залежно від конкретних умов і проблем. Незмінним залишається лише відчуття симпатії і пошани з боку дорослого по відношенню до кожного з дітей.

Життя дітей складається з безлічі справ, загальних або для всіх дітей відразу, або для невеликих дитячих об'єднань. У повсякденних справах, іграх, в освоєнні нового діти відчувають себе упевнено і комфортно разом із звичною компанією, дитяті дуже потрібно поглянути, як виходить те або інша справа у його приятеля, яка не виходить у нього самого, як допомогти сусідові, щось показати один одному і так далі

Коли діти навчаться змістовно взаємодіяти з двома-трьома друзями, дорослий може запропонувати їм об'єднатися для деяких справ по-іншому, відповідно до задуму. Це допомагає дітям знайти нові емоційні і ділові контакти, служить підтримці атмосфери симпатії і пошани один до одного. Крім того, деякі діти, звиклі в своїй компанії грати одну і ту ж роль, наприклад, лідера або виконавця, потребують зміни ролей і зміни партнерських взаємин.

У дитячому саду, в школі, в сім'ї разом із спілкуванням і спільними видами діяльності повинна мати місце і індивідуальна діяльність дитяти. Для її організації поважно створити необхідні умови. У дитяти має бути свій куточок, своє місце, свій час і простір, де він може дати волю уяві. Для такої діяльності потрібно багато дрібного ігрового матеріалу, будівельні набори і конструктори, настольно-печатные ігри, автодидактичні іграшки, матеріали для майстерності. Розвиток індивідуальної діяльності дитяти є обов'язковою умовою появи нових, вищих форм спілкування, співпраці і взаємодії.

В процесі спілкування дорослі і діти можуть займати по відношенню один до одного різні позиції. Це можуть бути позиції «зверху», «знизу», «поруч», «збоку» і так далі Звичайне уявлення про взаємні позиції дорослого і дитяти зводиться до того, що дитя має бути слухняне дорослому, повинен у нього вчитися, тобто знаходитися в позиції «знизу».

В той же час останніми роками всі звикли до того, що, коли мова заходить про педагогічний процес, то найправильнішою, бажанішою і обґрунтованою для дорослого по відношенню до дитяти є позиція демократичної співпраці, позиція «на рівних».

В той же час кожному педагогові і батьку зрозуміло, що без позиції «зверху», тобто без прямого керівництва, прямого навчання і оберігання дитяти від всяких небезпек, від всяких нещасних випадків не можна побудувати життєво розумний виховно-освітній процес. Діти і самі дуже часто звертаються до дорослого як до сильнішої, знаючої, умілої і авторитетної людини. В той же час діти обтяжуються надмірною опікою, невідступним керівництвом і повчаннями, які дорослий підносить їм з цієї позиції «зверху». Як же бути з настільки звичайною в освітніх установах і в сім'ї позицією дорослого «зверху»? Як до неї відноситися? Як нею користуватися?

З іншого боку, не зовсім ясно, як реалізувати в умовах дитячої групи або учбового класу позицію «поруч». Легко сказати - «бути разом з дітьми, поряд з ними». Багато педагогів, які пробували перейти в своїй роботі до нових форм і методів, стикалися з тим, що, як тільки вони покидають звичну позицію (стоячи в дошки перед сидячими дітьми, зібравши по можливості на собі і на своїх діях вся їх увага), ґрунт спливає у них з-під ніг. Діти, відчувши свободу, починають активно досліджувати її кордони, і єдиним порятунком як для дорослого, так і для дитяти виявляється втеча назад, в звичних для педагога і дітей, радощі, що не приносять ним, проте безпечні межі позиції «дорослий зверху - діти знизу».

Що ж таке позиція «дорослий поряд з дитям»? Коли вона насправді буває, звідки береться, як поєднується з іншими позиціями спілкування? Чи правда, що вона найголовніша і найкорисніша для розвитку дитяти і побудови його стосунків з дорослими? А як це буває в дитячому спілкуванні, без дорослих, які там бувають позиції? А в спілкуванні дорослих між собою, без дітей?

Якщо ми поставимо собі питання, коли дорослий абсолютно реально відчуває себе не «поруч», а що злиться з дитям, що живе з ним єдиним життям, то відповідь буде дуже простою і очевидною. Це буває з будь-якою мамою, поки її дитя ще зовсім маленьке - від народження до двох-трьох років. По відношенню до такого маляти немає нужди ставати в які-небудь позиції вже хоч би тому, що саме маля ще абсолютно нездібне встати в додаткову позицію. Що товчу керувати однорічним дитям, повчати його, пояснювати йому які-небудь істини з позиції «зверху», коли потрібно просто бути разом з ним, ставши його частиною і зробивши його своєю частиною при одночасному збереженні самобутності кожного?

Базова стадія розвитку людського спілкування у максимальній мірі реалізується в дитячому віці, в той час, коли спілкування є провідною діяльністю дитяти і в його руслі відбувається психічний розвиток. Ця форма спілкування, дає, розчіпляючись, різні варіанти взаємних позицій дорослого і дитяти. Це відбувається у міру того, як дитя набуває досвіду спілкування і навчається відділяти себе від навколишнього його світу, у тому числі від інших людей. Яка ж позиція по відношенню до дорослого виникає у дитяти першої - «зверху» або «знизу»? Здавалося б, першою повинна з'являтися позиція «знизу», але в реальності це не так. Маленьке дитя ясно більш схильне вимагати, ніж просити. Там, де все відбувається «по-хорошому», без капризів і необґрунтованих вимог. Пізніше, в дошкільному віці, він здатний довільно вставати в позицію що просить, використовувати різні «чарівні» слова і взагалі за бажання поводитися демонстративно добре. Вимога ж (на відміну від прохання - акт більш безпосередній, витікаючий з афектний забарвленого бажання або наміру) властива саме маленьким дітям, що вперше стверджують своє «я». В той же час вимога - це симптом осмислення свого відношення до дорослого як джерелу можливого задоволення бажання.

Зароджуючись в ранньому віці і проходячи різні стадії становлення в дошкільному і молодшому шкільному віках, уміння дитяти приймати в спілкуванні позиції «зверху» і «знизу» удосконалюється. Динаміка опанування цих позицій в спілкуванні дитяти з іншими дітьми декілька відрізняється від того, що відбувається в його спілкуванні з близькими дорослими. Якщо при спілкуванні з дорослим дитя спершу навчається вимагати і тільки потім просити, то в спілкуванні з однолітками відбувається все навпаки, дитя раніше починає орієнтуватися на дітей старше за себе. Вони залучають маляти, йому нескінченно цікаво все, що вони роблять, він прагне їм наслідувати, займає в спілкуванні з ними позицію що вчиться, підстроюється «знизу». Проте відбувається це на основі уміння бути «зверху», що вже склалося, «над» дорослим, уміння добитися чогось з його допомогою, підпорядкувавши його дії своїй волі. Осмислене підпорядкування можливе лише тоді, коли сталося розуміння, як за допомогою іншого досягти бажаного результату.

Якщо в іграх із старшими дітьми, а потім в діяльності з однолітками привабливість результату полягає для трьох-чотирилітнього, та і для більш старшого дитяти в самому спілкуванні, то в разі контактів з дорослим до цього часу самооцінка спілкування вже не забезпечує готовності дитяти підкорятися.

При спілкуванні з дорослим, для того, щоб дитя стало чомусь активно вчитися, виконувати які-небудь вимоги, орієнтуватися на керівного загальною діяльністю дорослого, потрібно, аби ця діяльність була для дитяти цікава, аби йому хотілося в ній брати участь. Необхідний загальний контекст спільної діяльності, рівно актуальний для дорослого і для дитяти.

В рамках контексту загальної діяльності захоплені нею дитя і дорослий неодноразово міняють позиції «знизу» і «зверху». Те ж саме відбувається у дитяти, що підросло, при спілкуванні з іншими дітьми. Він починає активно займати позицію «зверху» по відношенню до дітей молодше або особово слабкіше за себе, продовжуючи із задоволенням і інтересом орієнтуватися на старших або жвавіших, вміліших і популярніших дітей, на їх справи і ігри, активно наслідуючи їм і вчившись у них. В результаті до кінця дошкільного віку у дитяти складається здібність до в не ситуативному, довільного спілкування з дорослими і з іншими дітьми, що реалізовується в різних іграх і заняттях.

А що ж відбувається з позиціями «поруч» і «разом»? Чи набувають вони нові форми або так і залишаються рудиментом позиції, що зберігся з дитинства,?

Необхідно сказати, що позиція поступаючись верховенством іншим формам і позиціям спілкування, зберігає актуальність не лише в дошкільному, але і в молодшому шкільному віці, а у деяких дітей і довше. Вона використовується вчителями при індивідуальній роботі з дітьми, що мають труднощі в навчанні. Наприклад, чарівна дія може надати рука, лежача на плечі або голові не упевненого в собі школяра, що виконує важке завдання в зошиті. Ця рука - знак спільності, єдність з дорослим, захищеності».

На основі становлення довільності спілкування з'являється позиція ділового наочного спілкування, яку можна умовно назвати партнерською. За своєю суттю це позиція «на рівних», хоча психологічний аналіз напевно дозволить виділити в ній мікрофази позицій «знизу» і «зверху» і в того, і у іншого партнера. Таке партнерське спілкування виникає разом з розвитком колективно-розподілених форм дитячої гри. Одночасно з колективними формами ігри розвиваються і колективні форми продуктивної діяльності: музичення, побутової дитячої праці, перед шкільні колективні форми навчання. Всі ці ситуації - ґрунт для формування і реалізації партнерського ділового спілкування «на рівних». Основною діагностично значимою ознакою, по якій можна визначити, що дитя володіє партнерським спілкуванням, є перехід до ігор з правилами.

Слід згадати ще один вигляд позиції в спілкуванні - нарочиту усунутість дорослого по відношенню до дитяти. На перший погляд така позиція зовсім не має на увазі спілкування. Але це не зовсім вірно. Так, присутність в класі вчителя, демонстративно зайнятого своєю справою, але готового прийти на допомогу тому, хто цього потребує, дуже значимо для дітей. Цілком можливо, що ніхто з них і не підійде до нього з питаннями, але вони відчуватимуть себе впевненіше, ніж якби вони залишилися одні із завданням. То ж можна сказати про маму або бабусю, яка сидить з шиттям біля дитяти, що робить уроки, малює, щось майструє. Вона тут, вона бачить краєм ока, як у нього йдуть справи, і він знає це, орієнтується на неї і її відношення до того, що відбувається.

Позиція демонстративної усунутості є для дитяти потенційним джерелом розгортання спілкування в будь-яких доступних йому позиціях. Її актуальність для дитяти - це результат довгої дороги розвитку спілкування.

Позиції в спілкуванні у дорослої людини включають все ті стадії і етапи, які реалізовувалися у дитяти в його розвитку. Дорослий уміє довільно використовувати їх в побудові свого спілкування з різними партнерами. Якщо у дорослої людини є труднощі в спілкуванні, це означає, що свого часу, в дитинстві, відповідна стадія розвитку спілкування чомусь виявилася не прожитою їм повноцінно, і цей пропуск продовжує позначатися в його дорослому житті.

2. ДІАЛОГ З ДОРОСЛИМИ

Вже на ранній стадії розвитку чутливість дитяти до зовнішніх дій, характер реакції на них можуть сильно розрізнятися. Реакція маляти залежить від багатьох причин. Велике значення мають стан його здоров'я, настрій, відношення до дорослого, такого, що знаходиться поруч. Ще до того; як дитя навчиться взнавати матір і батька, він розрізняє, хто його доглядає. Рухи дорослого, голос, запах різні. Зрозуміти поведінку дитяти можна, лише маючи з ним безперервний контакт.

Початок діалогу. Рухи новонародженого дитяти, його плач, вираз обличчя, напружене тільце показують, що він потребує захисту дорослого. Дитя як би подає сигнал: Допоможіть! Якщо ви прагнутимете відповідати на такі сигнали, то тим самим покладете початок найпершого діалогу між вами і вашим малям. Але спочатку ініціатива дії завжди належить лише вам. Адже в період новонародженості в поведінці дитяти виявляються рефлекси виключно безумовні, тобто природжені, такі, що передаються по спадку, як те: смоктання, ковтання. Наприклад, спочатку маля однаково реагує на наближення будь-якого предмету до рота - смокче і груди, і свої пальці, і білизну, і пустушку. Проте поступово він починає розуміти, що смоктання різних предметів дає неоднакові результати і його реакції на різні дії також видозмінюються. Смоктання грудей він пов'язує із здобуттям їжі, а смоктання пальця приносить йому інше задоволення. Так відбувається формування рефлексів умовних, які складаються в процесі пізнання навколишнього світу.

Поступово здібність дитяти до взаємодії з оточенням зростає. Він починає посміхатися, грати своїми ручками і ніжками. Як і раніше велике значення має для нього акт годування, коли він відкриває для себе, як приємно бути разом з матір'ю (смоктальні рухи починаються у нього в той момент, коли він, будучи голодним, її бачить). Проте діалог змінюється. Оскільки ви постійно задовольняєте найважливіші потреби маляти, то його крик стає сигналом, призначеним спеціально для вас. Якщо ви відповідаєте на цей крик без зволікання, то тим самим допомагаєте дитяті встановити зв'язок між сигналом і допомогою дорослого, і у нього починає формуватися відчуття упевненості і довіри до вас. Але у тому випадку, коли ви своєю поведінкою не даєте дитяті підтвердження, що йому буде надана допомога, як тільки в цьому виникне необхідність, довіра вашого дитяти до вас може ослабіти.

Діалог продовжується. Коли добовий ритм дитяти набуває деякої регулярності і ви починаєте розуміти, що у кожному конкретному випадку йому потрібно, ваше спілкування набуває нових рис. Віднині ви можете підтримувати ритм, що понад усе владнує вашого маляти, і в той же час дістаєте можливість планувати свої дії.

Саме на цьому етапі потреба в їжі вже не обов'язково повинна задовольнятися без зволікання. Проте допускати тривалого чекання не можна, оскільки око може підірвати довіру дитяти до вас.

Встановленню тісного контакту з дитям сприяє також безліч ситуацій, в яких ви здійснюєте догляд за ним.

Подальший розвиток діалогу. З часом дитя починає розрізняти знайомі і незнайомі обличчя, голоси людей, реагувати на зміну навколишнього оточення. У цей період контакт з дорослими стає дуже значним чинником для його розвитку. Сите і відпочиле маля до свого оточення налагоджене позитивно, унаслідок чого проявляє допитливість, активний інтерес до інших людей і предметів. Проте коли до нього присувається дуже близько незнайоме обличчя, дитя відводить погляд, його тільце напружується, він може заплакати. Але якщо, сидячи в колясці, він посміхається і сміється, це може означати, що він чекає, коли до нього виявлять цікавість близькі люди. Цей період грає велику роль не лише для нього, але і для вас, батьків. Зараз можна встановити контакт і чекати спілкування один з одним. . .

Умови, сприяючі діалогу. У перший рік життя дитяти велика частина діалогів заснована на тому, що дорослі усувають те, що йому не подобається, і допомагають робити те, що він хоче. Якщо ви дозволятимете своєму маляті лежати (або сидіти) так, як йому хочеться, і там, де йому хочеться, то тим самим зробите позитивний вплив на його активність і нормальний розвиток.

Після того, як маля навчиться пересуватися рачки, повзати і ходити, він повинен знаходитися в ліжечку лише тоді, коли втомився і йому необхідний відпочинок або сон. Пам'ятаєте, що в цей період дитяті потрібні умови, в яких він мав би можливість контактувати з оточенням і вільно діяти.

Треба так організувати повсякденний побут дитяти, аби у вашій розмові з ним частіше звучало так, чим немає, оскільки у немовлят здатність утримуватися від якої-небудь забороненої дії надзвичайно мала. Доцільніше не повторювати багато раз не можна, не вирішую, а відразу ж постаратися перемкнути увагу маляти, відвернути його.

Говорите з дитям спокійним голосом. Він відчуває себе упевненіше, коли бачить, що ви спокійні. Це закладено природою: дитя - маленьке дзеркало вашого стану. Якщо ви чимось стривожені, дитя це швидко відмітить і теж затурбується.


ВИСНОВКИ

Однією з важливих умов спілкування дорослих і дітей є позитивне ігрове середовище. Довгий час при спілкуванні з дитям словесний діалог ведете ви. Маля сприймає інтонацію вашої мови, її методику задовго до того, як почне говорити сам. А коли він знаходить здатність виголошувати окремі слова, то радості його немає межі. Віднині він імітує вас у ваших діях, інтонаціях і словах, його неспання починають заповнювати ігрові пісеньки і приказки, а сам він незрідка буває ініціатором різних ігор і дій.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Марцинковская Т.Д. Детская практическая психология – М.: Гардарики, 2006 – 564 с.

2. Реан А.А. Психология и педагогика. – П.: Спб, 2006 – 240 с.

3. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр "Академия", 1999. - 456 с.

4. Абрамова Г.С. Практическая психология. Учебник для студентов вузов.. - М.:Юнити, 2004. – 224 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:58:34 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:20:23 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Діалог дитини та дорослого

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150861)
Комментарии (1841)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru