Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Учебное пособие: Застосування з'єднань та військових частин (підрозділів) армійського корпусу в спеціальних операціях

Название: Застосування з'єднань та військових частин (підрозділів) армійського корпусу в спеціальних операціях
Раздел: Рефераты для военной кафедры
Тип: учебное пособие Добавлен 01:55:20 15 августа 2009 Похожие работы
Просмотров: 4237 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ПО ЗАСТОСУВАННЮ З'ЄДНАНЬ ТА ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН (ПІДРОЗДІЛІВ) АРМІЙСЬКОГО КОРПУСУ В СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЯХ

Рівне


1. Погляди провідних іноземних держав на ведення спеціальних операцій (бойових дій)

Воєнно-політичне керівництво держав НАТО протягом останніх років стало надавати особливе значення розвитку та удосконаленню розвідувально-диверсійних сил, вважаючи, що вони зроблять значний вплив на хід та результати перших операцій початкового періоду війни.

Командування провідних держав НАТО і світу в цілому, переглядають погляди щодо бойового застосування ССО, форм і способів їх дій, з тим щоб можна було ефективно застосовувати їх в тих випадках, коли використання звичайних ЗС є передчасним, не доцільним або не можливим для проведення блискавичних акцій, а також для того, щоб взяти під контроль ситуацію, або покласти край кризі на вигідних умовах. З цією метою і проводяться практичні заходи, які направлені на удосконалення організаційної структури розвідувально-диверсійних частин та їх всебічне матеріально-технічне забезпечення.

Протягом останніх років в арміях провідних країн світу продовжується удосконалення форм і способів бойового застосування ССО.

Західні політологи і спеціалісти з розвитку ЗС, прогнозуючи перспективи міждержавних відносин, відмічають тенденцію зростання кількості збройних конфліктів у світі в тому числі і в 21-му столітті. За їх оцінками конфлікти низької інтенсивності (регіональні), як найбільш поширене явище можуть виникають головним чином на територіях слаборозвинутих країн. Подібні висновки привели до необхідності нарощування ССО – інструменту, за допомогою якого можливо контролювати райони воєнної конфронтації, забезпечувати раптовість бойових дій та масштабність ураження найважливіших об¢єктів противника.

Термін «спеціальні операції» включає комплекс заходів щодо бойового застосування ССО на ТВД і передбачає розгортання оперативних загонів в районах призначення, а також органів забезпечення та управління, до початку або в ході війни.

ССО являють собою спеціально відібрані, підготовлені та оснащені частини і підрозділи СВ, ВПС і ВМС, які розглядаються воєнно-політичним керівництвом та командуванням ЗС іноземних держав в якості особливого військового контингенту, призначеного для досягнення політичних і стратегічних цілей на світовій арені в мирний і воєнний час.

Головними особливостями ССО є їх пристосованість і постійна готовність до бойового застосування для здійснення раптових і стрімких акцій вже в мирний час, коли залучення формувань звичайних ЗС вважається політично не доцільним або передчасним, а також специфічні способи і тактика їх дій при проведенні спеціальних операцій. Крім того, на відміну від багатоваріантного оперативного призначення загальновійськових (авіаційних і флотських) з¢єднань і частин, підрозділи ССО вже в мирний час зорієнтовані і спеціально готуються до дій на конкретних ТВД.

Основне призначення ССО в мирний час полягає в підготовці умов та безпосередній участі в організації і проведенні спеціальних операцій на територіях іноземних держав з метою повалення не потрібного для уряду або надання допомоги дружнім режимам в їх боротьбі проти внутрішніх виступів опозиційних сил.

У воєнний час, крім того, призначення ССО полягає в проведенні розвідувально-диверсійних, рейдових, психологічних операцій і збір розвідувальних відомостей в тилу противника в інтересах дій угруповань збройних сил держави та її союзників на ТВД.

На ССО покладаються слідуючи основні завдання:

В мирний час :

– організація антиурядових виступів, руху повстанців і партизан з метою дестабілізації обстановки в певній державі і повалення її уряду;

– захоплення та вбивство видатних політичних, державних і військових діячів;

– проведення диверсій і актів саботажу;

– збір розвідувальних даних політичного, економічного і воєнно-стратегічного характеру;

– підготовка і формування партизанських і повстанських загонів;

– накопичення, розподіл і розміщення у визначених районах зброї і засобів МТЗ, які плануються на воєнний час для забезпечення проведення спеціальних операцій;

– захоплення заручників, визволення своїх громадян;

– охорона громадян і майна, які знаходяться на території іншої держави, вивезення їх, при необхідності, з держави;

– організація та ведення операцій по придушенню опозиційних сил;

– проведення психологічних операцій;

– надання допомоги в боротьбі з терористами, організація та здійснення нападу на штаб-квартири та бази терористичних організації.

У воєнний час:

– збір розвідувальних даних в інтересах дій своїх військ на ТВД;

- виведення із строю або захоплення важливих воєнних і промислових об¢єктів в тилу противника із застосуванням як звичайної, так і ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї;

- здійснення рейдів і улаштування засідок в тилу противника;

- порушення комунікацій, системи державного і воєнного управління тилового забезпечення;

- наведення на об¢єкти своєї авіації, коригування ударів по них ракетами і вогнем артилерії;

- диверсії і саботаж в тилу противника;

- виявлення і викрадення ядерної зброї, зразків техніки і озброєння, таємних і державних документів;

- організація втеч із полону військовослужбовців та громадянського персоналу.

Завдання, які виконують ССО поділяються на:

- першочергові;

- другорядні.

ССО провідних країн світу мають широкий діапазон варіантів бойового застосування, володіють високими мобільністю і маневреністю. Вони знаходяться в такому стані бойової готовності, який дозволяє їм почати негайні бойові дії в будь-якому географічному регіоні.

Питання організації і тактичні прийоми бойового застосування ССО постійно відпрацьовуються і удосконалюються в ході навчань, які проводяться в районах з різноманітними географічними і кліматичними умовами.

Командування ПКС вважає, що проведення спеціальних операцій, тобто комплексним використанням розвідувальних, розвідувально-диверсійних і диверсійно-штурмових формувань на ТВД, в окремих регіонах можна нанести значні ушкодження потенціальному або діючому противнику, за короткі терміни забезпечити підрив його політичного, економічного, воєнного і морального потенціалів, вести боротьбу з національно-визвольним та демократичним рухом.

Практичну розвідувально-диверсійну діяльність на ТВД (театрах війни) силами спеціальних операцій командування армій ПКС розглядає, як важливий забезпечуючий елемент воєнної політики.

Спеціальні операції плануються військовими органами (штабами) і спеціальними службами в мирний і воєнний час з санкції глави держави, можуть проводитись відкрито або скрито і носять тайний характер.

За масштабами спеціальні операції поділяються на стратегічні, оперативні і тактичні і проводяться в інтересах усіх видів ЗС.

В останні роки командування США і ПКС до проведення спеціальних операцій притягають частини і підрозділи ПДВ і морської піхоти (Гренада, Панама, Фолькленди, Чад, Перська затока), розглядаючи їх в якості ударного ешелону і ефективного засобу досягнення оперативно-стратегічних цілей війни. Десантні частини можуть вести на території противника штурмові дії, швидко нарощувати зусилля на окремих напрямках (в районах), вказувати дезорганізуючий вплив на противника.

З прийняттям нових концепцій ведення війни, дії ССО об'єднуються загальним задумом використання ЗС і інтересами проведення масштабних повітряно-наземних операцій (Перська затока). ССО, які застосовуються в тилу противника, збільшують глибину бойового впливу на нього, заставляють противника відволікати значну кількість бойових з'єднань і частин на контрдії, захист і оборону тилових районів, вказують безпосередній і довгочасний вплив на хід збройної боротьби.

На сьогодні, об'єднане командування спеціальними операціями ЗС США виконує такі основні завдання:

1. Боротьба з розповсюдженням зброї масового ураження (СР);

2. Боротьба з тероризмом (СВТ) – використання можливостей ССО для проведення заходів щодо звільнення захоплених заручників, запобігання проведенню терористичних актів, пошуку і знищенню груп бойовиків та ліквідація баз терористичних організацій;

3. Надання допомоги іноземним державам у забезпеченні їх внутрішньої безпеки (FID) – вирішення організаційних питань або особиста участь підрозділів ССО у заходах, спрямованих на запобігання та придушення в певній країні антиурядових виступів, підривної діяльності або збройного опору, які здійснюються силами внутрішньої опозиції;

4. Спеціальна розвідка (SR) – доповнення інших компонентів розвідки специфічною, детально визначеною інформацією стратегічного або оперативно-тактичного рівня;

5. Силові (безпосередні) дії (ДА) – операції (дії), що обмежені за масштабом, часом, завданням і місцем проведення на території противника щодо захоплення, знищення (виведення) з ладу важливих або будь-яких інших об'єктів; ліквідації або захоплення, з наступною доставкою на свою територію, визначених посадових осіб, документів, зразків озброєння та військової техніки;

6. Психологічні операції (PpSVOP) – це сукупність узгодження та взаємопов'язаних за метою, місцем та часом заходів, які проводяться з метою здійснення в бажаному напрямі морально-психологічного впливу на особовий склад ЗС та цивільне населення країни, з емоційних станів та стимулювання визначених типів поводження та поведінки з.метою зміни ідеологічних і психологічних структур їх свідомості, підсвідомості, поглядів, трансформації емоційних станів та стимулювання визначених типів поводження та поведінки.

З прийняттям нових концепцій ведення війни, дії ССО об'єднуються загальним задумом використання ЗС і інтересами проведення масштабних повітряно-наземних операцій (Перська затока). ССО, які застосовуються в тилу противника, збільшують глибину бойового впливу на нього, заставляють противника відволікати значну кількість бойових з'єднань і частин на контрдії, захист і оборону тилових районів, вказують безпосередній вплив на хід збройної боротьби;

7. Заходи з питань цивільних справ (СА) – координація проведення військових операцій з іноземними цивільними офіційними особами, цивільними установами США і міжнародними урядовими та приватними організаціями;

8. Нетрадиційні бойові дії (UW), зокрема:

а). диверсійно-підривна діяльність – сукупність спланованих за місцем, часом і завданням акцій, спрямованих на дестабілізацію обстановки в будь-якій країні, а також заходів щодо знищення або виводу з ладу елементів оборонного потенціалу певної держави;

б). організація партизанської діяльності в тилу противника, яка спрямована на створення партизанських формувань з подальшим їх навчанням, забезпеченим озброєнням і бойовою технікою. (бойові партизанські дії (операції) передбачається здійснювати у військовий час);

9. Інформаційні операції (ІО) – тривалі операції, які підсилюють та зміцнюють бойові можливості ЗС США або їх союзників (збір, обробка та використання інформації з метою досягнення переваги в будь-яких операціях;

10. Будь-яка інша діяльність, яка класифікована президентом або МО США, як спеціальна операція.

Воєнно-політичне керівництво США планує також використовувати ССО в нетрадиційних сферах зовнішньої діяльності, зокрема;

1. Підтримка коаліційної діяльності (CS) – підготовка і навчання особового складу та цивільного населення дружніх держав;

2. Бойові пошуково-рятувальні операції (СSAR);

3. Боротьба з розповсюдженням наркотиків (СДА);

4. Заходи з розмінування (НДА), або спеціальні дії з інженерно-саперного забезпечення;

5. Гуманітарна допомога (НА);

6. Заходи щодо надання допомоги з питань безпеки (SA), а також стримування та поширення регіональної нестабільності.

Скритність підготовки і проведення операцій військ СпП досягається шляхом ретельного підбору особового складу цих військ, суворою дисциплінарною практикою, застосуванням заходів скритності радіообміну (використання шифрів, кодів, щоденно змінних позивних, індивідуальних паролів, змінних адресно-показових груп, суворі обмеження на ознайомлення з інформацією з питань бойового застосування і використання військ СпП і т.і.).

Планування, підготовку та керівництво бойовим застосуванням і використанням військ СпП на ТВД здійснює обєднане командування спеціальних операцій. Безпосереднє управління діяльністю частин і підрозділів СпП в інтересах проведення операції на ТВД здійснює командування спеціальних операцій в зоні.

Принцип децентралізованого застосування військ СпП вимагає організації декількох ешелонів управління бойовим застосуванням частин і підрозділів СпП, а також їх бойового і тилового забезпечення.

Група СпП розгортає операційну базу військ СпП, за допомогою якої здійснюється командування, управління і забезпечення діяльності оперативних підрозділів СпП. В складі бази створюються, як правило, три центри: оперативний, тиловий та звязку. Керує базою командир групи СпП.

За рішенням командира групи СпП в інтересах більш ефективного керівництва оперативними загонами можуть створюватись 1–3 передові операційні бази (на основі загонів «С»). В деяких випадках може створюватись окрема операційна база (на основі батальйону СпП), при цьому вона підпорядковується безпосередньо штабу спеціальних операцій на ТВД або штабу АК (ГрА), якому приданий батальйон СпП. В залежності від умов обстановки передова операційна база може виконувати функції допоміжної ланки управління, передового пункту по засиланню оперативних загонів в тил противника, радіо ретрансляційного пункту і т.і.

На озброєнні розвідників-диверсантів є найрізноманітніші найновіші і ефективні засоби для ведення розвідки та озброєння:

- швидкодіюча прийомопередавальна радіоапаратура з необмеженою дальністю звязку (через штучні супутники землі);

- військово-транспортні літаки з системою пристосування до рельєфу місцевості для подолання великих відстаней на висотах 100–300 м;

- зверхмалі підводні човни, які використовуються з надводних, підводних і повітряних носіїв та здатних діяти в руслах річок;

- безшумна і без полум’яна автоматична стрілецька зброя.

Приймач глобальної дії РНС (GPS) за допомогою трьох штучних супутників Землі миттєво визначає точну довготу і широту будь-якої точки на Землі. Крім того, індивідуальні приймачі (GPS) можуть бути перепрограмовані для вказівки напрямку руху, відстані до цілі та оцінки часу шляху).

Бойове застосування ССО передбачається здійснювати поперед усього в інтересах перших ударів початкового періоду війни. Найвища активність дій ССО планується за 3–30 діб до розв'язування конфлікту.

В плані підготовки ССО до виконання бойових завдань значна увага приділяється розробці тактики дій розвідувально-диверсійних формувань в прифронтовій і фронтовій зонах на глибину до 500 км, а також організації і проведенню широкомасштабних заходів диверсійно-підривного характеру загонами психологічного і адміністративного впливу. В теперішній час появилась реальна можливість використовувати розвідувально-диверсійні загони ССО (в основному типу «Рейнджерс» та «Командос» (в інтересах військ для розвідувально-диверсійного забезпечення бригад на глибину до 40 км, дивізій до 100 км. корпусів – у межах 300 км і груп армій – 700–800 км.

Заслання в тил противника бойових загонів ССО може виконуватись шляхом переходу кордонів (лінії фронту), повітряним шляхом (літаки, вертольоти, дельтаплани) і морем (бойові кораблі, в т.ч. малі та зверх малі підводні човни, катери, рибальські шхуни і т.і.). При десантуванні райони збору призначаються в 5–10 км від місця десантування.

Розгортання загонів в тилу противника планується проводити з операційних баз спеціальних сил (на своїй території або тій, що контролюється), які керують їх діями в межах ТВД.

Пересування в тилу, в т.ч. і на захопленій у противника техніці, РДЗ можуть здійснювати скритно вночі або в умовах обмеженої видимості з виконанням заходів безпеки і маскування. Піший добовий перехід при максимальній напрузі сил може скласти 30–50 км. Формування ССО здатні знаходитись в тилу противника на протязі 30 діб і більше, використовуючи документи прикриття, військову форму або цивільний одяг противника. В районах призначення передбачається діяти поодинці, парами або невеликими групами.

Загонами ССО для ураження (знищення) як правило, призначаються КП і вузли звязку, ПУ ракет, аеродроми, об'єкти тилу і ППО, вузли комунікацій та інші об'єкти, виведення з ладу яких проводить до значних втрат та забезпечує порушення системи управління. Вони можуть утворювати зони затоплень, розрух і заражень, забезпечувати ізоляцію районів бойових дій. Для виконання окремих завдань загони ССО можуть передаватись в оперативне підпорядкування загальновійськовим командирам, а керують ними відповідні ЦБУ.

На думку експертів НАТО ескалація на ТВД почнеться з проведення спеціальних операцій і забезпечуючих дій ССО, з початком яких буде значне нарощування підривних і спеціальних дій, а потім (за декілька діб до розв'язання війни) – розвідувально-диверсійних. Оптимальною глибиною розвідувально-диверсійних дій вважається 50–150 км, а спеціальні та підривні дії проводяться, як правило, в оперативній і стратегічній глибині.

Командування ПКС оцінює діяльність формувань ССО в тилу противника, виділяючи ЇЇ сильні і слабкі сторони.

До сильних сторін відносяться:

- можливість масового застосування в звичайній і ядерній війні;

- можливість застосування в мирний час при проведенні спеціальних операцій по звільненню заручників, здійсненню державних переворотів, знищення окремих політичних діячів та боротьби з тероризмом;

- висока бойова ефективність застосування ССО для ураження малогабаритних та рухомих об'єктів противника на дальностях 30–120 км і більше.

- можливість здійснення диверсій з використанням малогабаритних ядерних боєприпасів;

- точність і достовірність здобутої інформації;

- можливість ураження ракетно-ядерної зброї та її носіїв у противника;

- різнобічність (вирішення різноманітних завдань), багатоплановість (виконання багатьох завдань) і багатократність (вирішення декількох завдань) використання;

- здатність до ведення самостійних, і в той же час, управляємих дій на території противника протягом 30 і більше діб;

- скритність застосування, висока оперативність і мобільність, раптовість, маневреність по фронту і в глибину;

- унікальна здатність вирішення окремих розвідувально-диверсійних завдань методами, які використовують тільки підрозділи ССО (використання агентури, партизан і повстанців, психологічного і адміністративного впливу);

- сильний морально-психологічний ефект з непередбаченими наслідками.

До слабких сторін використання ССО відносяться слідуючі:

- застосування ССО в тилу противника в значній мірі визначається імовірністю виконання конкретного бойового завдання і залежить від вдалого десантування, виходу в район розвідки (диверсії) і ведення бойових дій;

- малочисельні за складом формування ССО не можуть бути використані проти великих стаціонарних об'єктів противника з метою їх знищення в умовах ведення звичайної війни.

2. Основи застосування механізованих (танкових) з'єднань і військових частин (підрозділів) в спеціальних операціях

За певних умов обстановки: політичному непорозумінні між суміжними державами, або територіальних претензій до України зі сторони інших держав, можуть виникнути ті чи інші конфліктні ситуації, вирішення яких буде проводитись із застосуванням сили, тобто виникне необхідність у проведенні спеціальної операції ОСШР.

У прикордонному збройному конфлікті для проведення спеціальних операцій може створюватись тимчасове об'єднання військ (оперативне угруповання військ (сил)). Бойовий склад об'єднання буде визначатись ГШ в залежності від умов обстановки яка склалася.

До складу об'єднання будуть залучатись з'єднання і частини ОСШР, видів ЗС, війська спеціального призначення, сили спеціальних операцій, МВС, СБУ та інші військові формування.

Розглянемо суть, мету, завдання і зміст спеціальної операції.

Спеціальна операція являє собою сукупність узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом одночасних або послідовних бойових дій, спеціальних дій, боїв, ударів, заходів територіальної оборони, що проводяться з'єднаннями і частинами ОСШР, силами спеціальних операцій, інших видів ЗС, службово-бойових дій та заходів, які проводяться органами і військами МВС, СБУ, іншими військовими формуваннями для виконання покладених завдань.

Метою операції є недопущення розв'язання конфлікту, а у разі його виникнення – локалізація і зрив намірів противника щодо його поширення на територію України і переростання збройного конфлікту у війну.

Цілі операції досягаються виконанням ряду оперативних (оперативно-тактичних) завдань:

- ізоляція району збройного конфлікту;

- виявлення, блокування районів базування диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань та їх роззброєння;

- розгром (знищення) диверсійно-розвідувальних сил та незаконно створених збройних формувань;

- посилення охорони та прикриття державного кордону;

- надання допомоги органам МВС, СБУ у проведенні фільтраційних заходів, вилучення зброї, боєприпасів, військового спорядження;

- охорона важливих об'єктів;

Крім того, в ході спеціальної операції з'єднання (частини) АК можуть вирішувати завдання щодо підтримки правового режиму воєнного (надзвичайного) стану; надання гуманітарної допомоги місцевому населенню, його захисту та евакуації з небезпечних районів; охорона таборів біженців; знешкодження різноманітних мінно-вибухових загороджень; супроводження і охорона автомобільних колон; охорона комунікацій і несення комендантської служби та інші.

Змістом спеціальної операції може бути:

- спеціальні (нетрадиційні) дії загальновійськових з'єднань, частин (підрозділів), частин (підрозділів) спеціального призначення щодо пошуку, блокуванню та розгрому (знищенню) диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань;

- вогневе ураження противника;

- бойові дії: ВПС; РВіА; армійської авіації; військ ППО;

- бойові дії з'єднань (частин) АК спільно з військами Державної Прикордонної служби щодо здійснення охорони та прикриття державного кордону;

- службово-бойові дії частин (підрозділів) Внутрішніх військ;

- заходи органів МВС, СБУ по підтримці правового режиму воєнного або надзвичайного стану та попередженню терористичних актів;

- охоронні дії щодо охорони важливих об'єктів;

- забезпечення переміщень на комунікаціях та недопущення диверсій;

- дії по виконанню заходів територіальної оборони.

Спеціальна операція організовується і буде проводитись за етапами, основними з яких можуть бути:

- підготовка операції;

- зосередження, розгортання і зайняття операційної зони військами (силами);

- ізоляція району збройного конфлікту;

- ведення операції;

- забезпечення (підтримання) правового режиму воєнного (надзвичайного) стану.

Територія держави, яка охоплена збройним конфліктом буде визначатись як район збройного конфлікту.Межі району збройного конфлікту встановлюватимуться, Указом Президента – Верховного Головнокомандувача ЗС України (директивою ГШ).

Способи застосування підрозділів бригади в операції з ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту залежать від характеру дій противника, мети бойових дій, змісту поставлених завдань, наявних сил і засобів, фізико-географічних умов району операції, а також встановлених обмежень та інших чинників.

Для досягнення мети операції можуть проводитись заходи щодо примушення противника відмовитися від протиправних дій, які можуть загрожувати національним інтересам України, без застосування зброї або шляхом силового примушення противника відмовитись від своїх намірів.

У міждержавному збройному конфлікті для відбиття вторгнення та відновлення положення по державному кордону залежно від обстановки на різних напрямках, у різних поєднаннях може застосовуватись позиційна, маневрена і мобільна оборона та одночасний або послідовний розгром угруповань (сил) противника, що вклинились, завданням вогневого ураження, контрударів (контратак), а за певних умов і проведенням наступу.

У збройних зіткненнях всередині держави (внутрішньому збройному конфлікті), вирішального значення набувають такі способи дій, як блокування , оточення , пошук , наліт , рейд , прочісування місцевості , засадні дії та інші, а на приморському напрямку – морська блокада території, охопленої збройним конфліктом з моря, оборона та оборона узбережжя і прилеглої морської зони способом створення зони оборони.

Блокування – спосіб бойових дій щодо ізоляції району зосередження ДРС противника, НЗФ з метою заборони виходу їх з цього району та подальшого розгрому. Блокування здійснюється створенням системи блокпостів, сторожових застав (постів), контрольно-спостережних та контрольно-перепускних пунктів, окремих опорних пунктів на імовірних напрямках висування ДРС, НФЗ, які об’єднуються в єдину систему. Важливого значення при цьому набувають: цілодобове спостереження за районом дій, дальнє високоточне вогневе ураження противника з завданням йому ураження до втрати боєздатності, дистанційне мінування місцевості поза районами проживання місцевого населення, що дозволяє вирішувати поставлені завдання по розгрому ДРС, НЗФ з найменшими втратами: автономне застосування підрозділів різного призначення (тактичних груп); маневрені дії, у тому числі з охопленням противника з повітря.


Оточення – спосіб бойових дій щодо ізоляції виявлених (зокрема при блокуванні) формувань (угруповань) противника, який полягає у створенні навколо них суцільного фронту оточення, з підтриманням між всіма підрозділами вогневого зв’язку, з метою знищення (полонення) противника. При цьому ж знищення противника, здійснюється одночасно з оточенням, завданням потужних вогневих ударів, проведенням наступу на декількох напрямках для розчленування противника та розгрому його частинами. Підрозділи, які утворюють фронт оточення, в залежності від умов місцевості та кількості оточеного противника, можуть займати опорні пункти по фронту більші, ніж за умов звичайної оборони, а проміжки між ними повинні надійно прикриватися вогнем та загородженнями.


Пошук – спосіб бойових дій, який полягає у послідовному огляді місцевості (акваторії) у визначеному районі з метою виявлення противника (об’єкта) та подальшого його знищення (знешкодження, захоплення) наведенням засобів ураження або проведенням нальоту. Виходячи з умов обстановки він може бути суцільним або вибірковим, а за способами виконання – одностороннім (з одного напрямку) та комбінованим (по декількох напрямків).

Наліт – спосіб бойових дій, який полягає у раптовому нападі на завчасно вибраний або знову виявлений об’єкт противника з метою його знищення (виведення із ладу), захоплення полонених, документів, ОВТ, матеріально-технічних засобів, а також для звільнення своїх полонених (заручників).



Рейд (рейдові дії) – спосіб бойових дій, який полягає у стрімкому просуванні територією (акваторією), що контролюється противником, і веденні боїв з метою послідовного захоплення і знищення (виведення із ладу) раніше призначених або знову виявлених об’єктів противника, встановлення своїх базових районів, блокпостів, окремих пунктів, відновлення (встановлення) контролю над визначеним районом.


Морська блокада – комплекс дій ВМС у взаємодії з іншими видами Збройних Сил, формуваннями ДПС на приморському напрямку, які спрямовані на встановлення особливого режиму плавання у визначеному районі з метою повного або вибіркового припинення плавання іноземних кораблів та комерційних суден у районі збройного конфлікту та контролю за цивільними суднами державами.

Вогневе ураження противника в спеціальній операції планується і здійснюється з урахуванням безпеки мирного населення та збереження об’єктів інфраструктури. Головною особливістю вогневого ураження в цих умовах є врахування обмежень у виборі об’єктів, методів та засобів ураження. Воно організується і здійснюється узгодженим застосуванням авіації, ракетних військ і артилерії, берегових ракетних частин, з’єднань ракетних кораблів і катерів ВМС, інших засобів ураження і структурно включає: загальне та безпосереднє вогневе ураження,

Загальне вогневе ураження противника організовується і здійснюється поодинокими та груповими вогневими ударами, з метою завоювання і постійного утримування вогневої переваги, завдання рішучої поразки найважливішим угрупованням та об’єктам противника. Незалежно від обраних форм вогневого ураження, перевага завжди має надаватися вибірковим «точечним» ударам. Вогневі удари, проводяться за участі максимальної кількості сил і засобів авіації, ракетних військ і артилерії, берегових ракетних частин, з’єднання ракетних кораблів і катерів ВМС, інших засобів вогневого ураження та РЕБ на всю глибину операційної зони.

До особливостей бойового застосування артилерії в операції належать: надання загальновійськовим командирам більших прав і можливостей в організації розвідки, розподіл артилерії між тактичними групами за принципом «рота – батарея», тісна взаємодія з органами розвідки та РЕБ в операційних зонах за принципами «розвідка – ураження» і «виявлення – ураження». У з’єднаннях і військових частинах більша частина артилерії передається до складу батальйонних і ротних тактичних груп.

Прикриття повітряного простору в зоні (районі) проведення спеціальної операції здійснюється в загальній системі ППО України з єдиною організацією радіолокаційної розвідки повітряного противника, вогню і управління.

Всебічне забезпечення під час підготовки та ведення операції угруповання військ (сил) з ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту організується і здійснюється на основі загальних принципів забезпечення операції (бойових дій), з урахуванням конкретних умов виконання завдань і особливостей застосування з’єднань (військових частин) Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів держави, захисту та надання допомоги цивільному населенню.

Для управління військами (силами), що залучаються до виконання завдань операції, на базі елементів державної системи управління Збройних Сил України, а також систем управління інших військових формувань та правоохоронних органів у районі збройного конфлікту створюється система управління, яка має забезпечувати координацію дій всіх органів і формувань.

Для проведення спеціальної операції об'єднанню (угрупованню) буде визначатись операційна зона.

Операційна зона(схема №1, додатку) – це частина території держави охопленої збройним конфліктом, або весь район збройного конфлікту. Операційна зона встановлюється рішенням Головнокомандувача ЗС або директивою ГШ.

Якщо район збройного конфлікту обмежується незначною територією (1–2 області), то операційна зона, буде, співпадати з цим районом. Війська (сили), що будуть залучатися до вирішення завдань в операційній зоні є оперативно-тактичним об'єднанням, під єдиним командуванням, як правило, командувача армійського корпусу, який несе повну відповідальність за виконання поставлених завдань перед Головнокомандувачем Збройних Сил.

Всебічне забезпечення об'єднання буде покладатись на командувача військ ОК, у смузі якого проводиться спеціальна операція.

У випадку, коли район збройного конфлікту охоплює значну територію (кілька областей)операційна зона визначається в його межах. Війська (сили) в операційній зоні будуть оперативним об'єднанням, на чолі з командувачем військ ОК, в межах відповідальності якого виник збройний конфлікт.

В цьому разі, операційна зона може розділятися на ОПЕРАЦІЙНІ РАЙОНИ. У операційному районі створюються оперативно-тактичні угруповання військ або тактичні командування. В найбільш важливому операційному районі створюється оперативно-тактичне угруповання військ (сил), основу якого складає АК ОСШР.

В операційній зоні (районі) з'єднанням, частинам, за необхідності, можуть визначатися СЕКТОРИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ,які включатимуть один або кілька адміністративних районів області. Старшим сектору відповідальності призначається командир тактичної групи, основою якої є бригада, батальйон.

Для розташування з'єднань (частин) в операційній зоні (районі) визначаються базові райони (пункти).

Базовий район (схема №2, додатку) становить собою ділянку спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування озброєння і військової техніки, складами і призначений для розташування одного або кількох з'єднань, військових частин (підрозділів), пунктів управління, тощо.

Базовий район (пункт) вибирається за межами населених пунктів, обладнується в інженерному відношенні і повинен забезпечувати сприятливі умови розташування і життєдіяльності військ (сил). Організується надійна охорона і оборона базового району (пункту), які б виключали проникнення на його територію диверсійно-розвідувальних груп противника і забезпечували успішне відбиття їх нападу. Для цього на пунктах управління, в підрозділах встановлюється цілодобове бойове чергування чергових змін оперативного складу, особового складу та сил і засобів вогневого ураження противника, а також військ ППО.

Прикладом створення базового району – являється базовий район 5 омбр в місті Аль-Кут в республіці Ірак.

Для контролю за дотриманням місцевим населенням встановленого порядку, режиму воєнного (надзвичайного) стану у визначених операційних зонах (районах), в містах, інших великих населених пунктах призначаються військові коменданти і створюються військові комендатури. Покладені обов'язки воєнні коменданти виконують у тісній взаємодії з місцевими органами державної влади, МВС, СБУ, прокуратури.

Механізована бригада є загальновійськовим тактичним з'єднанням і призначена для вирішення тактичних задач. Місце механізованої бригади в оперативній побудові корпусу в кожному конкретному випадку визначається командувачем корпусу в замислі на операцію. В залежності від замислу на операцію та в умовах обстановки механізована бригада може застосовуватися в складі ешелонів ізоляції, пошуково-ударного, охорони комунікації важливих об'єктів, загальновійськового резерву корпусу, а з'єднання, частини та підрозділи аеромобільних військ, крім цього, можуть застосовуватися в складі ешелону негайного реагування.

Для ведення бойових дій буде створюватися відповідна побудова бригади, яка може включати:

- бойовий порядок бригади;

Системи:

- боротьби з диверсійно-розвідувальними силами і незаконно створеними збройними формуваннями;

- комплексного вогневого ураження противника;

- ППО;

- інженерних загороджень;

- протитанкової оборони;

- боротьби з повітряними десантами;

- бойового, технічного, тилового, забезпечення;

- управління військами.

Бойовий порядок механізованої бригади при виконанні завдань в операційному районі (секторі відповідальності) буде включати:

- підрозділи прикриття державного кордону;

- підрозділи пошуково – ударного ешелону;

- підрозділи охорони комунікації важливих об'єктів;

- рейдові загони;

- бригадно – артилерійська група;

- підрозділи ППО;

- резерви: загальновійськовий, протидесантний, протитанковий;

- рухомий загін загороджень.

Рішенням командира бригади склад бойового порядку буде визначатися в залежності від поставлених завдань, тому деякі елементи бойового порядку можуть не призначатися, а їх завдання покладатися на інші елементи бойового порядку (наприклад: загальновійськовий резерв може виконувати і завдання, які покладаються на протидесантний резерв).

Склад зазначених ешелонів, елементів визначається для кожного конкретного завдання.

Ешелон ізоляції (схема №3, додатку) – призначений для блокування району збройного конфлікту, здійснення контрольно-пропускного режиму на шляхах і дорогах пересування в район і з району конфлікту та недопущення прориву диверсійно-розвідувальних груп, угруповань незаконно створених збройних формувань за межі району збройного конфлікту.

До його складу включаються частини(підрозділи) механізованих та аеромобільних військ, Внутрішні війська МВС, Прикордонні війська.

Пошуково-ударний ешелон (схема №3, додатку) – призначений для ведення бойових (спеціальних) дій з застосуванням різних способів щодо розгрому (знищення) диверсійно-розвідувальних сил та незаконно створених збройних формувань у операційній зоні (районі). До його складу входять частини(підрозділи) АК, частини, підрозділи спеціального призначення в т.ч. Внутрішніх військ МВС, СБУ, а в прикордонній смузі і Прикордонних військ.

Пошуково-ударний ешелон складає основу угруповання призначеного для ведення спеціальної операції. До його складу включаються найбільш боєздатні, оснащені сучасною зброєю, військовою технікою і краще підготовлені з'єднання, частини армійського корпусу та спеціального призначення. Він буде розташовуватись в базових районах операційної зони (району).

Ешелон охорони комунікацій і важливих об'єктів (схема №4, додатку) призначений для охорони і оборони комунікацій, важливих об'єктів, проведення заходів територіальної оборони в операційній зоні (районі). Для цього призначають комендантські райони з об'єктами охорони (оборони).

До його складу залучаються частини, підрозділи механізованих військ, Внутрішніх військ МВС, а в прикордонній смузі – – війська Державної Прикордонної служби. В залежності від ступеню важливості, розмірів комендантського району, визначені об'єкти охороняються або обороняються окремо призначеними тактичними групами на основі взводу, роти, інколи батальйону. Тактичні групи готують позиційну, кругову оборону з обладнанням опорного пункту, зі створенням системи вогню, інженерних загороджень.

Для вогневої підтримки та підсилення окремих або декількох тактичних груп буде призначатись артилерія і мобільні ударно-вогневі групи зі складу з'єднань (частин), що знаходяться в базових районах операційної зони (району). Також можуть призначатися сили і засоби вогневого ураження противника зі складу угруповання загальної підтримки. Ешелон охорони комунікацій і важливих об'єктів буде розташовуватись біля охороняємих об'єктів, вузлів комунікацій, вздовж маршрутів руху військ, підвозу і евакуації.

Ешелон негайного реагування призначений для посилення та надання допомоги ешелону ізоляції, пошуково-ударному ешелону та ешелону охорони комунікацій і важливих об'єктів під час виконання ними поставлених завдань. До його складу буде входити з'єднання аеромобільних військ, морської піхоти, спеціального призначення. Розташовується в базових районах операційної зони (району).

Загальновійськовий резерв призначається для виконання несподівано виникаючих завдань в операційні районі.

Він може бути в складі посиленого мб і розташовуватись в базовому районі.

Протидесантний резерв – призначений для розгрому повітряних (морських) десантів противника. Може включати 1–2 механізованих роти.

Протитанковий резерв, рухомий загін загородження можуть створюватися в складі підрозділів прикриття державного кордону і виконують завдання притаманні для оборони, їх може бути 2–3 в залежності від обстановки.

Рухомий загін загороджень, може створюватись для виконання завдань щодо встановлення мінно-вибухових загороджень під час ведення бойових дій в операційній районі (секторі відповідальності) з розгрому (знищення) диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань. Розташовується в базовому районі.

Підготовка бригади проводиться на підставі розпоряджень командира корпусу. Вона починається з усвідомлення отриманого завдання, в ході якого необхідно чітко зрозуміти дозволені межі ведення бойових дій та їх просторовий розмах, мінімально необхідну кількість підрозділв, що залучаються, імовірні терміни початку воєнних дій та інші особливості виконання завдання крім того, моделюванням можливих сценаріїв розвитку конфлікту здійснюється прогнозування можливих наслідків ескалації конфлікту.

Послідовність роботи командира бригади під час підготовки бойових дій залишається такою ж, як при підготовці загальновійськового бою з врахуванням певних особливостей. Вона починається з усвідомлення командиром отриманого завдання, в ході якого необхідно чітко зрозуміти мету, дозволені межі ведення бойових дій та їх просторовий розмах, особливості виконання поставлених завдань та інші особливості.

В подальшому, командира бригади:

- оцінює обстановку;

- приймає рішення, за необхідності проводить рекогносцировку;

- затверджує рішення у старшого начальника;

- здійснює постановку завдань військам;

керує плануванням бойових дій і організує:

- взаємодію;

- всебічне забезпечення;

- управління військами;

- прийом у склад бригади визначених частин, підрозділів і надалі здійснює підготовку штабу, підрозділів, району зосередження, базового району бригади та контроль готовності підрозділів до виконання завдань.

Організація бойових дій включає:

- прийняття рішення;

- рекогносцировку (за необхідності);

- постановку завдань підрозділів;

- планування бойових дій;

- організацію вогневого ураження противника;

- організацію взаємодії;

- організацію всіх видів забезпечення;

- організацію управління підрозділами.

Проводячи роботу по виробленню рішення, командир під час оцінки обстановки повинен більше уваги приділити аналізу особливостей воєнно-політичної обстановки в районі збройного конфлікту, складу населення, його відношення до подій, що відбуваються, ставлення до збройних формувань, які діють на боці противника, інформаційно-психологічний вплив, який здійснюється на ті чи інші групи населення; заходи, які проводилися раніше в районі виконавчою владою, органами місцевого самоврядування, органами, військами МВС, СБУ, МНС іншими силовими структурами і їх результати. На основі ретельного вивчення особливостей обстановки, що склалася, з урахуванням прогнозу її можливого розвитку приймається рішення на бойових дій.

У рішенні командира бригади на участь в спеціальній операції визначають:

- замисел операції;

- завдання підрозділам;

- основні питання організації взаємодії, всебічного забезпечення та управління.

У замислі визначаються:

- етапи бойових дій;

- завдання, на виконанні яких мають бути зосереджені основні зусилля;

- способи виконання найважливіших завдань із визначенням порядку вогневого ураження противника, інформаційної боротьби та заходів щодо введення противника в оману;

- бойовий порядок бригади, порядок їх нарощування;

- порядок висування і розгортання в районі збройного конфлікту;

- особливості організації взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- заходи правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, які планується проводити. Замисел операції доводиться до обмеженого кола посадових осіб .

Крім того, додатково можуть визначатись :

- перелік об’єктів, які не підлягають ураженню у зв’язку з екологічною небезпекою;

- порядок розгортання підрозділів бригади у важливих районах;

- встановлення рубежів, за які не можуть просуватись угруповання військ та визначення районів, у яких забороняється вести бойові дії;

- обмеження щодо застосування певних видів озброєння;

- заходи щодо забезпечення безпеки населення у районі конфлікту;

- порядок надання гуманітарної допомоги і евакуації. У цілому в рішенні має відображатись сукупність бойових дій та бойової діяльності, узгоджених із заходами, що здійснюються виконавчою владою та органами місцевого самоврядування .

На підставі прийнятого рішення командири приймають рішення на застосування підпорядкованих підрозділів, сил і засобів, а також визначають способи виконання поставлених завдань.

Під час поставлення бойових завдань командирам, відповідальним за операційні зони, вказується :

- можливий характер дій ДРС противника на НЗФ у зоні (районі) та у районах, що прилягають до неї;

- межі операційної зони (району відповідальності);

- склад сил та засобів; напрямки (райони) зосередження основних зусиль;

- райони на утриманні яких зосередити основні зусилля, важливі об’єкти, що підлягають охороні та обороні;

- послідовність і способи відбиття вторгнення противника та розгрому (роззброєння) НЗФ;

- порядок вогневого ураження противника, боротьби з його ДРС і повітряними (морськими, повітряно-морськими) десантами;

- порядок інженерного обладнання районів;

- кількість боєприпасів, що виділяються на операцію;

- льотний ресурс авіації;

- завдання, що виконуються старшим начальником у зоні;

- місце і час розгортання командних пунктів угруповання;

- заходи щодо забезпечення безпеки цивільного населення;

- обмеження щодо районів бойових дій та застосування зброї;

- основні питання організації всебічного забезпечення;

- заходи щодо введення противника в оману;

- термін готовності до операції.

Для уточнення рішення прийнятого по карті, як правило, проводиться рекогносцировка на місцевості в районах запланованих дій. Рекогносцировка проводиться рекогносцирувальними групами, приховано під охороною спеціально виділених підрозділів.

На основі прийнятого рішення визначаються завдання підрозділам.

Постановка завдань здійснюється бойовими наказами і розпорядженнями.

При постановці бойових завдань командирам, відповідальним за сектора, вказуються:

- можливий характер дій диверсійно-розвідувальних сил та незаконно створених збройних формувань противника в секторі та у районах, що прилягають до неї;

- межі сектору відповідальності;

- розташування базових районів частин (підрозділів), що діють на території операційного району (сектору відповідальності);

- склад сил та засобів, що додатково підпорядковуються та порядок підпорядкування;

- райони (напрямки) зосередження основних зусиль;

- ділянки сухопутного кордону (морського узбережжя), що необхідно прикрити та надійно обороняти;

- важливі об'єкти, що підлягають охороні та обороні;

- маршрути висування до сектору відповідальності, порядок організації комендантської служби;

- порядок боротьби з диверсійно-розвідувальними групами і повітряними десантами противника;

- порядок встановлення і підтримки режиму воєнного стану та участь у підтримці надзвичайного стану;

- порядок інженерного обладнання районів (позицій, опорних пунктів);

- кількість боєприпасів, що виділяються на бойові дії;

- льотний ресурс авіації;

- завдання, що виконуються старшим начальником у районі;

- місце і час розгортання командного пункту;

- заходи щодо забезпечення безпеки цивільного населення та об'єктів, що мають статус захищених;

- порядок здійснення цивільно-військових відносин;

- обмеження щодо районів бойових дій та застосування озброєння;

- термін готовності.

Планування бойових дій здійснюється за районами (напрямками) дій і за завданнями, що виконуються частинами і підрозділами.

Особливістю планування бойових дій під час підготовки і особливо в ході її ведення є те, що у штабі бригади планування здійснюється з ретельною деталізацією порядку дій підрозділів під час виконання поставлених завдань та забезпечення бойових дій. Це пов'язано зі швидкою зміною обстановки, високою мобільністю і швидкоплинністю характеру дій диверсійно-розвідувальних сил та незаконно створених збройних формувань, що потребує постійного корегування і уточнення рішення, внесення змін у плани. Планування традиційними методами, які притаманні під час підготовки оборони і наступу призводить до зростання загального часу на планування в усіх інстанціях; надмірної централізації; сковування ініціативи підлеглих; зростання ймовірності витоку інформації про замисел ї і завдання частин і підрозділів.

Загальне планування вогневого ураження противника здійснюється у штабі АК, детальне – в штабах з'єднань, частин.

Організація вогневого ураження противника проводиться відповідними посадовими особами на протязі всього процесу вироблення рішення і організації бойових дій в цілому, тобто під час усвідомлення завдання, оцінки обстановки, вироблення замислу, визначення завдань підрозділам, планування бойових дій, організації взаємодії, забезпечення та управління.

Основу організації вогневого ураження противника складає визначення мети, методу, порядку вогневого ураження найважливіших угруповань диверсійно-розвідувальних сил, позазаконне створених збройних формувань і об'єктів, що підлягають ураженню, завдань та ступеню вогневого ураження.

Найважливішим обов’язком усіх командирів і штабів всіх рівнів є організація взаємодії та підтримання її під час ведення бойових дій. Складність її організації обумовлюється відсутністю або недостатністю інформації про НЗФ і можливий характер їх дій, необхідністю дотримання прихованості підготовки бойових та спеціальних дій, обмеженістю можливостей щодо організації взаємодії на місцевості, наявністю цивільного населення у районі конфлікту та екологічно небезпечних об’єктів, руйнування яких неприпустиме.

Взаємодія організується командиром бригади – безпосередньо в операційному районі (секторі відповідальності) між військовими формуваннями, які знаходяться в межах району(сектору), а також з місцевими органами влади.

Взаємодія досягається узгодженням зусиль військових частин за завданнями, напрямками, рубежами, об’єктами, часом і способами дій щодо кожного з визначених у рішенні районів дій. Порядок організації взаємодії в операції переважно залишається таким, як і під час підготовки та ведення загальновійськового бою. Водночас він матиме свої принципові особливості, які полягають у необхідності узгоджувати зусилля не тільки між приданими та взаємодіючими підрозділами під час виконання ними нетипових завдань, але з військовими формуваннями, які належать до інших державних структур, а також з правоохоронними органами і місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, в деяких випадках з представниками міжнародних гуманітарних організації, спостерігачами ООН. При цьому, необхідно враховувати різного роду обмеження щодо недопущення ураження об’єктів, знищення яких може привести до втрат серед мирного населення, екологічних і техногенних катастроф; стан і бойові можливості військових частин і підрозділів інших міністерств та відомств, що оперативно підпорядковуються військовому командуванню.

Загальними питаннями, які потребують узгодження під час організації взаємодії є: порядок підпорядкування командиру приданих підрозділів, інших військових формувань та правоохоронних органів, основи управління ними; порядок взаємного обміну інформацією про обстановку, порядок і сигнали взаємного розпізнавання, порядок забезпечення висування і виходу на визначені рубежі (в райони, єдина система сигналів управління та оповіщення; порядок здійснення усіх видів забезпечення під час виконання спільних завдань, у тому числі використання транспортних засобів, комунікацій, систем зв’язку, витрат матеріальних засобів; місце розміщення пунктів управління і порядок обміну оперативними групами; порядок спільних дій із підтримування режиму воєнного (надзвичайного) стану в районі конфлікту.

- з органами МВС і з'єднаннями (військовими частинами) Внутрішніх військ: завдання і порядок їх спільного виконання, перелік з'єднань, військових частин (підрозділів) Внутрішніх військ, які передаються в підпорядкування командиру бригади; райони (ділянки), де формування Внутрішніх військ виконують завдання залишаючись у підпорядкуванні свого командування; завдання формуванням Внутрішніх військ із пошуку та знищення ДРС та НЗФ; перелік районів, охорона та оборона яких повністю покладається на Внутрішні війська, та об’єкти, охорона яких підсилюється силами і засобами бригади; порядок участі у підтриманні режимів надзвичайного або воєнного стану; порядок організації дорожньо-комендантської служби і забезпечення безпеки дорожнього руху; порядок забезпечення дій Внутрішніх військ силами і засобами бригади; заходи щодо відселення населення із прикордонної зони (району конфлікту), створення контрольно-перепускних пунктів, таборів біженців, їх охорони і матеріального забезпечення; порядок підтримання громадського порядку в районах, у яких введено надзвичайний (воєнний) стан;

- з Державною прикордонною службою України: спільні завдання, порядок розвідки з метою виявлення ознак проникнення через державний кордон ДРС противника на НЗФ, планування проведення ним збройних провокацій, а в разі ескалації конфлікту – ознак підготовки його до нападу; порядок підсилення прикриття та охорони державного кордону; підрозділи, що виділяються для забезпечення заходів щодо підсилення режиму в межах контрольованих прикордонних районів та в пунктах пропуску через державний кордон; порядок пропуску через державний кордон своїх розвідувально-диверсійних формувань; обсяг, порядок і термін інженерного обладнання районів оборони і місцевості в прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах;

зі Службою безпеки України: порядок ведення розвідувальної та інформаційно-аналітичної роботи в інтересах проведення операції; заходи щодо підсилення охорони та оборони об’єктів, на які можуть бути спрямовані розвідувальні та диверсійні дії противника; порядок забезпечення правового режиму воєнного стану; порядок забезпечення засекреченим і шифрованим зв’язком державних органів і посадових осіб;

- з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій порядок залучення сил і засобів для ведення розвідки та обміну інформацією про обстановку, особливо поблизу АЕС і підприємств хімічної промисловості; питання радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення від наслідків воєнних дій, аварій (руйнувань), зумовлених застосуванням засобів ураження, терористичними актами та диверсіями; заходи щодо проведення аварійно-рятувальних робіт та інших невідкладних робіт за наслідками бойових дій; порядок відселення населення з небезпечних районів та їх життєзабезпечення під час ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха; порядок залучення військ до виконання окремих робіт з інженерного обладнання місцевості;

- з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування: порядок евакуації (відселення) і надання гуманітарної допомоги населенню із залученням військ (сил); порядок обміну інформацією про дії ДРС і НЗФ, оповіщення і підтримання зв’язку; порядок оборони об’єктів життєзабезпечення мирного населення; заходи щодо створення в населених пунктах комендатур і підтримування їх діяльності; порядок встановлення «комендантської години, перепускного режиму, паспортного контролю, забезпечення безпеки функціонування органів місцевої влвди та самоврядування, супроводження і охорони автомобільних колон під час переміщення населення, організації патрулювання в населених пунктах.

Під час організації всебічного забезпечення дій підрозділів з ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту необхідно враховувати автономність їх дій, відсутність суцільної лінії фронту, осередковий характер бойових дій, можливість застосування з боку НЗФ диверсійних і терористичних методів боротьби.

Командири бригад під час організації всебічного забезпечення повинні узгодити порядок забезпечення боєприпасами та іншими матеріальними засобами військових частин і підрозділів інших військових формувань, а також відновлення їх озброєння і військової техніки; організувати тісну взаємодію з центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади автономної Республіки Крим та органами самоврядування з питань матеріально-технічного забезпечення військ (сил).

Особлива увага має бути приділена морально-психологічній підготовці особового складу з урахуванням специфіки збройних конфліктів.

Необхідно відзначити важливість підготовки особового складу і правовому відношенні. Військовослужбовці повинні чітко знати правові аспекти участі у спеціальній операції. Це дає можливість уникнуть протиправних дій і забезпечити впевненість у діях під час виконанні поставлених завдань.

В операційній районі (секторі відповідальності) система управління розгортається таким чином, щоб забезпечити безперервне, стійке управління частинами і підрозділами, які ведуть бойові дії, здійснюють охорону (оборону) важливих об'єктів, комунікацій, ізоляцію району збройного конфлікту, супроводження автомобільних колон, проводять заходи щодо підтримання режиму воєнного (надзвичайного) стану.

Для виконання такого обсягу завдань необхідно, щоб кількість складу на КП, ЗКП бригад, була одноковою, а не 80% і 20%, як це передбачено діючими настановами, при цьому повинна забезпечуватися робота складу у 2–3 зміни на всіх пунктах управліннях.

Підготовка командирів, штабів, частин (підрозділів) до виконання завдань становить комплекс заходів, проведення яких повинно забезпечити всебічну і своєчасну готовність до виконання завдань. З цією метою штабами з'єднань планується проведення додаткових заходів бойової підготовки штабів, частин (підрозділів). В планах передбачається відпрацювання питань підготовки штабів, частин (підрозділів) до виконання спеціальних завдань. Для цього, за відповідною тематикою проводяться КШН, ШТ., стрільби, водіння бойових машин, тактико-стройові, тактичні заняття, навчання, в тому числі і з бойовою стрільбою, та інші заходи. Особлива увага приділяється підготовці і тренуванню у спільних діях підрозділів, частин різних видів Збройних Сил, органів і внутрішніх військ МВС, СБУ, Прикордонних військ і інших військових формувань щодо виконання покладених завдань.

Оскільки у виконанні завдань спеціальної операції прийматимуть участь органи управління, з'єднання (частини) всіх силових структур, необхідно визначитись з заходами бойової підготовки щодо виконання завдань в населених пунктах, горах, навчати особовий склад діяти в складі штурмових загонів, тактичних груп, вести пошуково-ударні, спеціальні дії, нести режимно-комендантську службу і т. п.

Підготовка органів управління частин (підрозділів), повинна здійснюватись за спеціально розробленими програмами ще у мирний час.

Можливі різні варіанти підготовки частин (підрозділів) до бойових дій за місцем і часом. Підготовка командирів, штабів, частин (підрозділів) до бойових дій може здійснюватись в районах зосередження після приведення в повну бойову готовність, на визначених полігонах, навчальних центрах або у районі зосередження поблизу району збройного конфлікту.

Важливе значення для успішного виконання завдань є підготовка маршрутів висування, району зосередження та операційного району (сектору відповідальності). Яка включає:

- підготовку основних і запасних шляхів, доріг, переправ через водні перешкоди, вихідних пунктів, пунктів регулювання руху, районів привалів, відпочинку;

- підготовку районів зосередження з'єднань, частин, підрозділів;

- мережі шляхів, доріг у районах зосередження;

- місць розгортання пунктів управління;

- позицій підрозділів охорони;

- обладнання базових районів військ;

- районів розгортання пунктів управління;

- мережі шляхів, доріг маневру, підвозу і евакуації;

- позиційних районів і вогневих позицій чергових сил і засобів;

- позицій підрозділів охорони і оборони базових районів, важливих об'єктів і комунікаційне створення системи інженерних загороджень в операційній зоні;

- районів ізоляції;

- створення складів, сховищ ракет, боєприпасів, запасів матеріально-технічних засобів;

- проведення заходів щодо запобігання пожеж в районах розгортання військ та екологічних і санітарно-епідеміологічних заходів.

Практична робота у підлеглих частинах(підрозділах) проводиться з метою контролю і надання допомоги у підготовці до виконання завдань. Для її проведення командир бригади, заступники, начальники родів спеціальних військ, служб, у відповідності до плану виїжджають у підпорядковані частини і підрозділи. Необхідно підкреслити, що виявлені в ході роботи недоліки, невирішені питання, труднощі, які можуть негативно вплинути на їх готовність до виконання завдань, усуваються і вирішуються на місці.

Особливості ведення бойових дій механізованої бригади в спеціальній операції

В основу ведення бойових дій покладено загальні принципи загальновійськового бою з урахуванням ряду особливостей, які залежать від характеру збройного конфлікту, складу та специфіки дій диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань.

З'єднання і частини корпусу після приведення у повну бойову готовність у відповідності до рішення виходять в райони бойового призначення поблизу району збройного конфлікту.

Для цього з'єднання і частини здійснюють марш з пунктів дислокації (районів зосередження), полігонів в призначені райони.

Армійська авіації перебазовується на вказані аеродроми, майданчики.

В залежності від оперативної обстановки перегрупування може здійснюватися своїм ходом, залізничним, повітряним, водним транспортом або комбіновано.

Умовами оперативної обстановки визначається і послідовність перегрупування з'єднань і частин. Першими в район збройного конфлікту висуваються частини розвідки, РЕБ, з'єднання і частини, які входять до ешелону ізоляції району збройного конфлікту. В подальшому перегруповуються з'єднання і частини пошуково-ударного ешелону, за ними перегруповуються решта визначених з'єднань, частин.

З прибуттям у райони зосередження з'єднання і частини АК організовують охорону, ППО, створюється мережа шляхів, доріг, розгортається комендантська служба, а також проводяться заходи щодо завершення їх підготовки до виконання поставлених завдань.

В районах зосередження також здійснюється перепідпорядкування командувачу АК з'єднань, частин, які залучаються до проведення операції. Внутрішні війська МВС, СБУ, а в прикордонній смузі і Прикордонні війська, з'єднання, частини інших військових формувань, що залучаються до проведення операцій або дій в районі збройного конфлікту переходять в оперативне підпорядкування командувача операційної зони розпорядженням президента України – Верховного Головнокомандувача ЗС України і в подальшому вони виконують завдання у відповідності до рішення і плану спеціальної операції.

У деяких випадках війська можуть розгортатись і займати операційну зону(район), безпосередньо з пунктів дислокації, минаючи райони зосередження.

У відповідності до прийнятого рішення або за окремим розпорядженням Генерального штабу проводиться ізоляція району збройного конфлікту.

Для ізоляції району збройного конфлікту з'єднання, частини ешелону ізоляції висуваються на свої напрямки, займають визначені райони ізоляції, перехоплюють всі комунікації та інші шляхи пересування в район конфлікту. Органи сторожової охорони обладнують місця несення служби і приступають до виконання завдань щодо підтримання контрольно-перепускного режиму.

Розгортання військ і зайняття операційної зони (району) може здійснюватись при неактивній протидії противника або при активному його опорі.

В обох випадках зайняття операційної зони і розгортання з'єднань і частин АК буде включати дві фази:

- завоювання територіального простору, тобто встановлення контролю над всією операційною зоною (районом);

- здійснення воєнної присутності, у взаємодії з органами, військами МВС, іншими військовими формуваннями, тобто підтримання правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, роззброєння населення, окремих збройних формувань та знищення противника, що залишився.

При неактивній протидії противника з'єднання і частини АК із районів зосередження висуваються на свої напрямки, входять у визначені райони операційної зони і займають базові райони, розташовуються біля вказаних об'єктів. При цьому на маршрутах висування організовується розвідка, похідна охорона, охорона комунікацій, комендантська служба. Висування з'єднань і частин АК буде прикриватись авіацією, частинами і підрозділами ППО, а супроводження колон – армійською авіацією.

Після розгортання і зайняття операційної зони (району) з'єднання і частини АК приступають до ведення бойових (спеціальних) дій по розгрому (роззброєнню) диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань.

У випадку активної протидії противника з створенням елементів оборони, обладнанням опорних пунктів, укріплених районів, інженерних загороджень, частини та підрозділи пошуково-ударного ешелону висуваються і розгортаються на напрямках дій, проводиться вогневе ураження противника, після чого вони входять в операційну зону і ведуть бойові дії по розгрому диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань. При цьому, з'єднання і частини АК зустрівши опір противника, не вступають з ним в ближній бій і не атакують його, а відходять на небезпечну відстань, організовують розвідку об'єктів, розгортають засоби вогневого ураження, викликають армійську авіацію, здійснюють його вогневе ураження. Одночасно частиною сил проводиться маневр з виходом на фланги і тил противника. Після надійного вогневого ураження, розгром противника завершується діями частин та підрозділів з флангів і тилу при сковуванні вогнем з фронту.

Після розгрому великих угруповань диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань і оволодіння операційною зоною з'єднання і частини розташовуються у визначених базових районах і переходять до розгрому (роззброєнню) залишків диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань, а також виконання завдань по підтриманню правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, надання гуманітарної допомоги, повернення населення у місця проживання та виконання інших завдань.

По мірі просування пошуково-ударного ешелону в глибину території операційної зони ешелон охорони комунікацій і важливих об'єктів розгортається на визначених шляхах, дорогах, об'єктах комунікацій, інших об'єктах І організує їх охорону і оборону.

При цьому створюються позиції органів сторожової охорони по принципу позиційної кругової оборони, система вогню, інженерних загороджень, спостереження.

Дії сил і засобів ешелону охорони комунікацій і об'єктів тривають упродовж всієї операції. Для вогневої підтримки та підсилення окремих тактичних груп, інших органів сторожової охорони призначається артилерія і мобільні ударно-вогневі групи зі складу з'єднань і частин, що знаходяться в базових районах операційної зони, а також сили і засоби РВіА зі складу угруповання загальної підтримки та залучаються чергові сили армійської авіації.

В разі необхідності, за особливим розпорядженням Генерального штабу частини, підрозділи прикриття висуваються в район оперативного призначення і розгортаються поблизу державного кордону для посилення охорони або його прикриття.

Частини підрозділи прикриття спільно з органами, частинами і підрозділами Державної прикордонної служби, які безпосередньо охороняють державний кордон в районі збройного конфлікту, організовують розвідку, систему вогню, обладнують у інженерному відношенні опорні пункти, вузли оборони, позиції, блокпости, готують систему інженерних загороджень.

З початком бойових дій і переходом окремими частинами, групами противника кордону вони застосовуючи, як правило, види маневреної та мобільної оборони відбивають їх наступ. При цьому органи, частини, підрозділи Державної прикордонної служби переходять у підпорядкування командувача АК.

Ведення бойових дій по виконанню завдань щодо розгрому диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань в операційній зоні буде мати свої особливості.

Одна з основних особливостей полягає у відсутності чітко означеного фронту бойових дій, тобто, коли дії противника можна очікувати не тільки з фронту, а і з флангів і тилу, причому в любому районі операційної зони. Бойові дії будуть носити осередковий характер, у більшості випадків, тактичного масштабу при значній самостійності дій підрозділів типу батальйон, рота. Відмінною рисою операції буде наявність різних обмежень і заборони нанесення ударів авіації, ракетних військ, вогню артилерії по певних районах, об'єктах; встановлення рубежів, далі яких не можуть просуватися з'єднання і частини.

Під час ведення бойових дій з розгрому диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань можуть застосовуватися наступні способи дій:

- нанесення вогневих (авіаційних, ракетно-артилерійських) ударів у визначених вогневих районах; блокування противника, розсічення угруповань противника і розгром частинами;

- фронтальні удари у сполученні з фланговими ударами;

- десантно-штурмові дії;

- оточення і знищення угруповання противника;

- пошуково-ударні дії; проведення рейдів;

- засадні дії;

- сторожові дії;

- дії по обороні і утриманню визначених об'єктів;

- прочісування;

- оперативно-пошукові дії охоронні дії в комендантських районах та інші.

Нанесення вогневих (авіаційних, ракетно-артилерійських) ударів проводиться у визначеному вогневому районі, у якому знаходяться певні угруповання противника.

Для здійснення вогневого ураження механізовані з'єднання і частини висуваються в район визначених позиційних районів, вогневих позицій РВіА, розгортаються в бойовий порядок і організовують їх охорону (оборону) в т.ч. з флангів і з тилу, охорону шляхів висування. Після цього з'єднання і частини РВіА стрімко висуваються, розгортаються у визначених районах, наносять удари ракетами і ведуть вогонь артилерією. У відповідності до плану наносить удари армійська авіація. При цьому, в ході вогневого ураження проводиться дорозвідка об'єктів і коректування ударів і вогню.

Оточення і знищення угруповань противника полягає в його ізоляції і одночасному розгромі або роззброєнні і захопленні у полон. При цьому, з'єднання, частини пошуково-ударного ешелону швидко виходять, а за певних умов прориваються на фланги і в тил угруповання противника, створюють внутрішній і зовнішній фронти оточення. З'єднання і частини внутрішнього фронту наносять сковуючі і розсікаючі удари, розчленують його і знищують частинами.

З'єднання і частини, які утворюють зовнішній фронт оточення займають вказані позиції, прикривають з'єднання і частини внутрішнього фронту оточення з тилу і не допускають підходу резервів противника та його дій по деблокуванню оточеного угруповання.

Дії з'єднань і частин під час оточення і знищення противника супроводжуються сильним вогневим впливом на противника.

Пошуково-ударні дії становлять собою спосіб бойових дій, який полягає у послідовному огляді місцевості у визначеній смузі, визначеному районі, або напрямку дій, з метою виявлення противника (об'єкта) та подальшого його знищення (захоплення) ударами і вогнем сил і засобів вогневого ураження, або проведенням нальоту чи ударом військ у визначеному районі, напрямку дій.

Наліт – спосіб бойових дій, який полягає у раптовому нападі на завчасно вибраний або знову виявлений об'єкт противника з метою його знищення (виведення з ладу), захоплення противника, що там перебуває, а також документів, озброєння і техніки, матеріально-технічних засобів, звільнення своїх полонених або заручників.

Проведення рейдових дій (рейдів) спосіб бойових дій, який полягає у стрімкому просуванні по території, що контролюється противником і веденні бою з метою послідовного захоплення і знищення (виведення з ладу) раніше призначених або знову виявлених об'єктів.

Блокування великих формувань у визначеному районі ведеться без втягування з'єднань і частин у ближній бій. З'єднання і частини пошуково-ударного ешелону із базових районів (районів зосередження) стрімко висуваються по шляхах, дорогах, колонних шляхах на визначені рубежі блокування, розгортаються у бойовий порядок, створюють систему вогню, бойову охорону на флангах і у тилу; встановлюють інженерні загородження і не допускають виходу (прориву) противника з блокованого району. При цьому максимально використовується місцевість, а за необхідності рубіж блокування може частково обладнуватися в інженерному відношенні. На рубежі блокування також влаштовуються блокпости, позиції сторожових застав (постів), КПП і т.п. після чого в подальшому, здійснюється вогневе ураження противника.

Після вогневого ураження противника, завершення розгрому (знищення) здійснюється ударом визначеного ударного угруповання з одного напрямку чи з двох напрямків назустріч один одному, завершення розгрому проводиться в поєднанні з десантно-штурмовими діями підрозділів аеромобільних з'єднань і частин. Після виконання завдань ударним угрупованням АК в блокованому районі, підрозділи спеціального призначення проводять прочісування по розшуку окремих або невеликих груп противника, що залишилися.

Для ведення бойових, спеціальних дій в операційній зоні буде характерним ретельна підготовка з'єднань і частин до бойових дій, раптовість дій і обов'язкове проведення заходів щодо введення противника в оману. Потрібно мати на увазі, що противник буде постійно вести розвідку і матиме достатньо інформації про замисел, завдання і наміри з'єднань і частин.

В ході виконання завдань операції пріоритет повинно віддавати дальньому вогневому ураженню противника. Практично, дії з'єднань і частин пошуково-ударного ешелону будуть полягати у створені умов для сил і засобів вогневого ураження щодо виконання завдань по розгрому противника нанесенням ударів армійською авіацією, а також вогнем артилерії.

Із завершенням розгрому основних сил противника, силами СБУ, органів МВС і внутрішніх військ із залученням з'єднань і частин АК, відновлюється законність і правопорядок, забезпечується громадська безпека, створюються комендантські райони. Для ліквідації окремих груп противника, що чинять опір організується та проводяться розвідувально-пошукові дії. Виявлені групи противника блокуються і знищуються ударами авіації та вогнем артилерії.

Таким чином, спеціальна операція є важливою формою застосування армійського корпусу ОСШР у збройному конфлікті сьогодення, тому на теперішній час особливе значення в сучасних умовах реформування Збройних Сил України набуває завдання – розвитку тактики застосування з'єднань і частин армійського корпусу ОСШР. Адже саме від успішних дій з'єднань і частин армійського корпусу у повній мірі будуть залежати результати як операцій ОСШР, так і збройного конфлікту в цілому.

Рейдові дії

Пошуково-ударний ешелон – призначений для ведення бойових (спеціальних) дій з застоуванням різних способів щодо розгрому (знищення) ДРС та НСЗФ у операційній зоні (районі). Склад: найбільш боєздатні, оснащені сучасною зброєю, військовою технікою і краще підготовлені з'єднання, частини АК ОСШР, СпП, в т.ч. ВВ МВС, СБУ, а в прикордонній смузі і Прикордонних військ. ПУЕ розташовується в базових районах операційної зони (району).

Для ведення рейдів ПУЕ (рейдовому загону) визначається смуга висування, об'єкти і час виходу на них, порядок підтримки їх дій угрупуванням сил і засобів загальної підтримки, повітряних (аеромобільних) десантів, що висаджуються у тил противника або поблизу об'єкту атаки.

Ведення рейдових дій (рейдів) – спосіб застосування (ведення бойових дій) військ, який полягає: у стрімких діях ПУЕ (РЗ) по декільком визначеним об'єктам, що знаходяться під контролем, невеликим угрупуванням противника у поєднання з інтенсивним вогневим впливом по ним з метою послідовного захоплення і знищення (виводу з ладу) раніше призначених або знову виявлених об'єктів противника. Встановлення своїх базових районів, блокпостів, окремих пунктів, встановлення контролю над визначеним районом.

Рейдові дії в складі БТГР

Назва нормативу

Можливості

(нормативні показники)

Вихідний район:

– відстань від переднього краю 40–60 км або 15–20 км (в лісистій або заболоченій місцевості);

– добре замаскований;

– добре прикритий засобами ППО;

– займається на короткий час.

Маршрути висування:

– переважно по наявним шляхам (для швидкого пересування);

– завчасне і в повному обсязі розгортання комендантської служби;

– інженерне забезпечення.

Похідний порядок рейдового загону (БТГр):

– похідна охорона (мр з тв, мінвзв);

– ЗЗР (ідв із засобами розгородження);

– колона підрозділів головних сил (мр, тр, птв, КП БТГр, зрбатр без зрав, гсадн);

– колона підрозділів тилу;

– колона підрозділів для дій у другому ешелоні (мр, зрав зрбатр, мінбатр без мінвзв);

– повітряний ешелон.

Способи подолання переднього краю противника:

– через проломи, розриви і проміжки в оперативному шикуванні військ противника;

– на суміжних напрямках із наступним виходом на його тилові комунікації;

– переважно без бою.

Глибина дій: – для БТГр – до ЗО км, а іноді й більше (у взаємодії із дшб та АА).
Кількість об'єктів – 1–2 об'єкти.
Тривалість -до 1 доби.
Типові об'єкти, призначені для знищення: – ПКП, КП, ТПУ армії (корпусу, бригади); – вертольоти на майданчиках; – батареї ППО; – ракетні батареї; – батареї РСЗВ; – наземні елементи управління ВТЗ; – бази, склади; – мости, переправи, залізничні мости.
Основні завдання БТГр, яка призначена для дій у складі рейдового загону:

– знищення ПУ, засобів ППО, авіації, ракетних, реактивних підрозділів, МТЗ;

– захоплення і утримання аеродромів, крупних переправ, вузлів доріг, окремих ділянок комунікацій;

– вплив на морально-психологічний стан противника;

– захоплення документів, зразків озброєння і бойової техніки;

– підрив наземних (підземних) об'єктів і бойової техніки;

– захоплення в глибині противника важливих рубежів і їх утримання до підходу головних сил.

Тактика дій БТГр, яка призначена для дій у складі рейдового загону:

– при знищенні нерухомого об'єкту – швидкий вихід до об'єкту, раптове вогневе ураження противнику, нанесення короткотривалого сильного удару, швидкий і окритий маневр до іншого об'єкту;

– при знищенні рухомого об'єкту – переважно із засади, шляхом раптового використання в обмежений час всієї могутності свого вогню по найбільш важливим об'єктам в його похідних колонах із наступним завершенням їх розгрому ударами підрозділів.

Що вказується рейдовому загону:

– склад із засобами посилення;

– конкретні об'єкти, які потрібно захопити або знищити (бойова задача);

– район або пункт, в якому даний загін повинен відокремитись від головних сил;

– напрямок рейду (дій);

– строки виконання кожної із задач та час і місце (район), в якому рейдовий загін пристане до головних сил;

– крім того додатково вказується: по яким об'єктам, коли і якими засобами наносяться вогневі удари в інтересах вирішення задачі (порядок підтримки вогнем артилерії і ударами авіації).

Необхідні умови для ведення рейдових дій:

– дії рейдових загонів не повинні бути ізольовані діями окремих підрозділів, а спільними і чітко організованими із своєчасним нанесенням ракетних і вогневих ударів, сміливими, із використанням повітряних десантів;

– важлива роль відводиться діям бойових вертольотів, які поряд із активними штурмовими ударами ударної авіації будуть розчищати шлях рейдовому загону;

– найбільш активно бойові дії повинні вестись вночі (ведення розвідки (спостереження) за об'єктами, які повинні бути знищенні, організації чіткої взаємодії і надійного взаємного розпізнавання між своїми військами, насамперед між артилерією і авіацією.

Розвідка:

– повітряна (МІ-8Т із апаратурою для перспективного фотографування на глибину до 20 км від лінії зіткнення військ);

– космічна (обзорна, детальна і високодетальне фотографування);

– глибинна розрідка;

– військова розвідка.

Інженерне забезпечення:

– ІМР, УР-77, МТ-55, ТММ, понтонні і переправочно-десантні підрозділи;

– вертольотні РЗЗ (4 Мі-8 із установками мінування ВМР-2);

– ГМЗ;

– засоби керованого мінування (ПД-530).

Вогневе ураження противника при вводі рейдового загону:

Три періоди:

– вогневе забезпечення висування (з початком висування до виходу на передній край);

– вогнева підтримка вводу рейдового загону (на глибину до 6 км і більше);

– вогневе супроводження (по виклику на максимальну глибину для прикриття флангів, вогневе ураження по периметру смуги вводу). Боротьба із РУК (РОК).

Десантно-штурмові дії

ДШД – сукупність ряду найбільш важливих та напружених боїв і ударів десантно-штурмових загонів (груп) і аеромобільних підрозділів у складі повітряних десантів, що проводяться у тісній взаємодії з визначеними угрупуваннями інших видів та родів військ для виконання важливих оперативно-тактичних (тактичних) завдань.

Мета ДШД:

а) в загрозливий період – оперативне виконання завдань по знищенню ДРГ противника та бандитських угрупувань за планом спеціальної операції у визначених районах (зонах).

б) у ході оборонної операції – виконання завдань щодо сприяння головному угрупуванню ОСШР, що обороняється, у зриві організованого наступу противника та захопленні ініціативи шляхом випередження його у маневрі військами та швидкого використання результатів нанесення масованих ударів авіації, РВіА по важливим воєнним об'єктам і перенесення бойових дій на його територію;

в) у ході наступальних операцій – виконання завдань щодо сприяння головному угрупуванню ОСШР в збільшенні темпів наступу, глибини операції, скорочення строків її проведення шляхом створення активно діючого фронту в його тилу, зриву формування резервів противника і їх перекиду в райони ведення бойових дій.

Завдання ДШД:

- участь у блокуванні і знищенні ДРГ противника, бандитських та терористичних формувань на своїй території;

- забезпечення розгортання головних сил ОСШР;

- підсилення охорони важливих державних та воєнних об'єктів у смузі відповідальності ОСШР;

- порушення системи управління військами та зброєю противника; захоплення та знищення важливих об'єктів;

- порушення системи постачання боєприпасів та матеріальних засобів;

- захоплення та утримання до підходу головних сил важливих районів, рубежів, переправ, мостів, плацдармів на водних перешкодах, гірських перевалів та проходів, вузлів комунікацій;

- швидке використання результатів вогневого ураження та завершення знищення важливих об'єктів противника;

- тимчасова ізоляція району бойових дій від підходу резервів противника або захоплення і утримання важливих районів і бар'єрних рубежів на напрямку проведення контрнаступу (контрудару) головними силами ОСШР.

Способи ведення ДШД:

Десантно-ударні дії – дії аеромобільних (десантно-штурмових) частин (підрозділів) у взаємодії з частинами АА щодо знищення (завершення знищення) розвіданих (координатних) об'єктів противника та повернення до розташування своїх військ. Ведення десантно-ударних дій одним підрозділом може здійснюватися на дальність тактичного радіусу АА (120–150 км) і визначається часом знаходження у повгрі вертольотів АА (до 2-х годин).

Десантно-рейдові дії – дії аеромобільних (десантно-штурмових) частин (підрозділів) у взаємодії з частинами АА у тилу противника на визначеному напрямку з метою дорозвідки і послідовного знищення декількох об'єктів противника. Тривалість ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених десантом задач. ДРД проводяться, як правило, з базових районів, що захоплюються і утримуються десантниками в тилу противника на головних напрямках контрнаступу (контрудару) своїх військ. Завершенням цих дій може бути захоплення та утримання до підходу головних сил ОСШР важливих районів (рубежів), або повернення до розташування своїх військ.

Десантно-пошукові дії – дії підрозділів аеромобільних військ (взвод, рота) у взаємодії з АА в тилу противника у визначеному районі (напрямку) з метою пошуку та знищення елементів систем управління, постачання та комунікацій. Тривалість ведення ДПД визначається часом необхідним для виконання поставлених десантом задач.

В залежності від складу десантів, можливостей АА та наявності ВТА, умов обстановки десантування може здійснюватись одним або декількома вильотами АА (ВТА) парашутним, посадочним або комбінованим способами.

Глибина десантування ТПД: в складі батальйону – до ЗО км, в складі роти – до 15км.

Для виконання завдань по знищенню особливо важливих об'єктів в тилу противника, дії ТПД можуть плануватись на всю глибину повного тактичного радіусу дій вертольотів (120–150 км).

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:54:41 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:17:46 29 ноября 2015

Работы, похожие на Учебное пособие: Застосування з'єднань та військових частин (підрозділів) армійського корпусу в спеціальних операціях
Принцип ведення бою та оборони
Розділ перший. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Основи загальновійськового бою 1. Бій - основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені ...
Решта майна складає возиму частину екіпіровки, яка перевозиться на бойовій машині піхоти (бронетранспортері, автомобілі), танку і розміщується в місцях, визначених порадниками з ...
223] Будівлі, майно і склади постійних санітарних закладів збройних сил залишаться підпорядкованими дії законів війни, але не зможуть отримати іншого призначення, доки вони будуть ...
Раздел: Рефераты для военной кафедры
Тип: реферат Просмотров: 11522 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпоры по финансовому менеджменту
Билет 1 1. Сущ-ть, содерж-е и виды фин. рисков Под фин риском предп-ия поним вероятность возник-ия неблагоприятных фин последствий в форме потери ...
-Риск неплатежесп-ти (или риск несбалансир-ой ликвид-ти) предп-ия.Х-ся сниж-ем ур ликвид-ти ОА, порождающим разбалансир-сть полож и отриц-го ден потоков предп-ия во времени.
4Примен операц-го Л при планир-ии выручки и прибыли позволяет без спец расчетов опред макс-ое сниж-е выручки для сохранения безубыточности.
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: реферат Просмотров: 5457 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Основи бойового застосування військ РХБ захисту
ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА 1. Основи бойового застосування військ РХБ захисту - Загальні положення Підрозділи військ РХБ захисту призначені для ...
Командир відділення (машини) зобов"язаний: знати і підтримувати в справному стані і постійній бойовій готовності озброєння, спеціальну техніку відділення; підтримувати постійну ...
Бойовий стан - аерозоль - О-етілен-S-ѭ-діізопропіламіноетилтіолфосфонат.
Раздел: Рефераты для военной кафедры
Тип: учебное пособие Просмотров: 4951 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Формування в учнів умінь розв"язувати задачі на рух
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи розв"язування задач на рух 1.1 Роль задач у початковому курсі математики 1.2 Місце задач на рух у системі складених ...
- Скільки часу рухався пішохід, доки виїхав вершник?
А.А. Столяра, В.Л. Дрозда.
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 20461 Комментариев: 4 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 3.7 Оценка: неизвестно     Скачать
Радянський військово-морський флот в роки Другої світової війни
Зміст Вступ 1. Розвиток військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни 2. Військово-морський флот в умовах ...
Дослідження бойової діяльності Військово - морського флоту Радянського Союзу в 1941 - 1945 роках є складовою частиною вивчення проблеми участі збройних сил СРСР у Великій ...
У відповідності до цього плану Північний флот готувався до того, щоб знищити флот противника при його появі в Баренцовому і Білому морях; сприяти 14-ій армії в обороні півостровів ...
Раздел: Рефераты по истории
Тип: курсовая работа Просмотров: 637 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Загальний стан збройних сил провідних країн світу та суміжних держав ...
РЕФЕРАТ На тему: "Загальний стан збройних сил провідних країн світу та суміжних держав, напрямки їх реформування та розвитку" Вступ Загальний розвиток ...
У складі головних оборонних сил НАТО, до яких відноситься решта з"єднань і частин ЗС нових членів альянсу, найбільш значна роль у планах НАТО відводиться німецько-датсько ...
Крім того, головним завданням сил загального призначення ВМС залишається підтримка їх у високій бойовій готовності до ведення спільних з СВ та ВПС операцій у складі об"єднаних ...
Раздел: Рефераты для военной кафедры
Тип: реферат Просмотров: 1249 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпаргалки по геометрии, алгебре, педагогике, методике математики (ИГПИ ...
Кольцом называется числ. множ. На котором выполняются три опер-ии: слож, умнож, вычит. Полем наз. Числ множ. На котором выполняются 4 операции: слож ...
Алгебр-ие операц-и на N: 1. Сложение - это алг. опер-я определенная на N и обладающая свойствами:
2) Предположим справ-ть утвер-я для m-1 вектора, т.е. ѭ(ѭ1a1+ѭ2a2+.ѭm-1am-1) = ѭ1ѭ(a1)+ѭ2(a2)+.+ѭm-1ѭ(am-1). 3) Док-м справ-ть данного утвер-я для m век-а, т.е. ѭ(ѭ1a1+ѭ2a2+.+ ѭm ...
Раздел: Рефераты по математике
Тип: реферат Просмотров: 3488 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 3 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Учебное пособие: Застосування з'єднань та військових частин (підрозділів) армійського корпусу в спеціальних операціях (435)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150026)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru