Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Загальний стан збройних сил провідних країн світу та суміжних держав, напрямки їх реформування та розвитку

Название: Загальний стан збройних сил провідних країн світу та суміжних держав, напрямки їх реформування та розвитку
Раздел: Рефераты для военной кафедры
Тип: реферат Добавлен 19:52:15 24 августа 2009 Похожие работы
Просмотров: 1249 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

РЕФЕРАТ

На тему: "Загальний стан збройних сил провідних країн світу та суміжних держав, напрямки їх реформування та розвитку "


Вступ

Загальний розвиток воєнно-політичної обстановки в світі та розширення спектру ризиків і загроз для європейської безпеки визначає прагнення Заходу діяти в напрямку формування більш ефективного механізму забезпечення колективної безпеки та захисту спільних інтересів з опорою, насамперед, на Північноатлантичний альянс та створення воєнного компоненту Європейського союзу. З метою уникнення знаходження в «буферній зоні» між США/НАТО – на заході і «Союзом Росії і Білорусі» – на сході та забезпечення реалізації курсу на інтеграцію до європейських і євроатлантичних структур, Україні необхідно враховувати геостратегічний баланс сил, який складається на сьогодні в Європі. Визначальними чинниками, що впливають на формування воєнно-стратегічної обстановки в Європі є розширення Північноатлантичного альянсу за рахунок країн ЦСЄ, при одночасному реформуванні його командної структури та практичній реалізації концепції Міжнаціональних оперативних сил (МОС); формування оборонно-політичного союзу європейських країн у рамках Євросоюзу та регіонального угруповання військ Союзу Росії і Білорусі на Західному стратегічному напрямку; реформування національних збройних сил країн ЦСЄ з метою досягнення сумісності з ОЗС НАТО в Європі, а також проведення операції Сил стабілізації в Боснії і Герцеговині та миротворчої операції в Косово.

1. Загальний стан ОЗС НАТО, національних збройних сил провідних країн блоку та ОЗС ЄС, напрямки їх реформування та розвитку

Протягом 1999–2000 рр. керівництво Північноатлантичного союзу в основному завершило перехід на нову командну структуру ОЗС НАТО в Європі , створивши нові органи управління у Північній та Південній Європі.

Нова військова структура НАТО складається з двох Верховних головних (стратегічних ) командувань: ВГК ОЗС НАТО в Європі та ВГК ОЗС НАТО на Атлантиці.

До складу ВГК ОЗС НАТО в Європі входять два головних (регіональних ) командування: ГК ОЗС НАТО у Північній Європі та ГК ОЗС НАТО у Південній Європі, які мають визначені зони відповідальності, а також чотири командування видів збройних сил і сім об’єднаних (субрегіональних ) командувань. (Слайд №)

Остаточно визначено місце трьох нових країн-членів НАТО у командній структурі альянсу (Польща і Чехія – в зоні відповідальності ГК ОЗС НАТО у Північній Європі, Угорщина – в зоні відповідальності ГК ОЗС НАТО у Південній Європі ) та їх внесок у формування основних компонентів ОЗС НАТО.

При цьому, підрозділи, виділені зі складу ЗС трьох нових членів альянсу до сил негайного реагування НАТО, з 1 січня 2001 року будуть офіційно передані до складу мобільних сил (МС ) НАТО, в результаті чого кількість бойових батальйонів, що знаходяться в розпорядженні командування МС, збільшиться з 10 до 12.

Остаточний термін приведення в оперативну готовність формувань, виділених до складу сил швидкого розгортання НАТО (ОАК СШР НАТО ), – 1 січня 2003 року (10 бркбр ЗС Польщі, 4 бр ШР ЗС Чехії, 25 мбр ЗС Угорщини ). Водночас, найбільш боєздатні підрозділи планується привести в оперативну готовність до початку 2001 року. В результаті цього, кількість бойових бригад у складі ОАК СШР НАТО збільшиться з 30 до 33 одиниць, а кількість бойових літаків у складі повітряного компоненту СШР – з 550 до 600 одиниць.

У складі головних оборонних сил НАТО , до яких відноситься решта з’єднань і частин ЗС нових членів альянсу, найбільш значна роль у планах НАТО відводиться німецько-датсько-польському армійському корпусу «Північний Схід». (Слайд №)

За планами командування НАТО, остаточне приведення нової структури управління у повну готовність до застосування планується завершити на початку 2003 року. Тим самим, керівництво альянсу розраховує завершити створення гнучкої системи управління, здатної забезпечити ефективне застосування коаліційних ЗС у збройних конфліктах різної інтенсивності, включаючи участь у миротворчих операціях як в зоні відповідальності НАТО, так і поза її межами.

Значної реорганізації зазнала система управління бойовими діями авіації і протиповітряної оборони (УБДА і ППО) НАТО , яка є підсистемою контролю повітряного простору і управління повітряним рухом. Концептуальна суть цієї трансформації полягає у переході від системи «NADGE» до системи «ACCS»[1] , де процеси управління діями авіації та засобами ППО технологічно поєднані.

Основу нової об’єднаної системи УБДА і ППО НАТО «ACCS» складають :

11 стаціонарних Об’єднаних центрів повітряних операцій (ОЦПО ), з них чотири – у підпорядкуванні командування ОВПС НАТО у Північній Європі, п’ять – у підпорядкуванні командування ОВПС НАТО у Південній Європі, один – у підпорядкуванні командування ВПС Франції, один – у підпорядкуванні командування ВПС Великобританії;

один мобільний ОЦПО (Рамштейн, ФРН ) для забезпечення можливості швидкого розгортання системи УБДА і ППО за межами зони відповідальності НАТО.

Подальший розвиток системи УБДА і ППО НАТО буде здійснюватись за рахунок розгортання нових ОЦПО на території нових країн-членів НАТО (на теперішній час, кожна з трьох країн знаходиться в зоні відповідальності визначеного ОЦПО, а саме: Польща – ОЦПО-2 «Калькар» /ФРН/; Чехія – ОЦПО-4 «Месштеттен» /ФРН/; Угорщина – ОЦПО-5 «Поджіо-Ренатіко» /Італія/ ).

Введення системи «ACCS» до експлуатації планується закінчити до 2002 р., а приведення її до повної оперативної готовності – до середини 2005 р.

Створення у новій командній структурі НАТО об’єднаних командувань (органів управління третього рівня ) фактично означає втілення в життя концепції Міжнаціональних оперативних сил (МОС) , яка надаватиме можливість штабам даного рівня проводити комплексну операцію з застосуванням різних видів збройних сил.

У загрозливий період, на основі штабу об’єднаного командування (ОК ), який фактично є ядром штабу МОС, формуватиметься контингент Міжнаціональних оперативних сил. Основу контингенту МОС складатимуть сухопутні війська, які призначені для передачі в оперативне підпорядкування штабу ОК (національні – від ЗС країни, на території якої розташовано штаб; багатонаціональні – зі складу сил реагування НАТО або інших контингентів, які формуватимуться ). До складу контингенту МОС також можуть бути включені багатонаціональні авіаційні та морські компоненти, що знаходяться в підпорядкуванні командувача регіональним командуванням та виділятимуться штабу ОК за розпорядженням командувачів видами збройних сил.

На стадії формування знаходяться ядра штабів МОС, що створюються на основі базових штабів НАТО (регіональних командувань в Північній і Південній Європі та командування ударним флотом НАТО на Атлантиці /на базі корабля управління ВМС США «Маунт Уітні»/ ).

Імплементацію Концепції МОС (МС 389/1 ) передбачається завершити протягом 2004–2005 рр.

В рамках реалізації натовської концепції Європейського компоненту безпеки і оборони (ЄКБО ) продовжується робота з опрацювання сучасного механізму взаємодії НАТО і ЗЄС при управлінні кризовими ситуаціями в Європі. В основу даного механізму покладено принцип використання сил та засобів НАТО при проведенні операції під егідою ЗЄС, який виходить зі спільного усвідомлення нинішньої неспроможності європейців самостійно проводити широкомасштабні миротворчі операції. Враховуючи, що наявний на сьогодні великий технологічний розрив між США та їх європейськими союзниками зберігатиметься достатньо тривалий час, очевидно, що даний принцип залишатиметься базовим і після створення в рамках ЄС власної ефективної військової структури.

Подальшого розвитку набуває процес реалізації Спільної європейської політики безпеки і оборони (СЄПБО ), в рамках якого (в тісній координації з НАТО ) створюватимуться Європейські оборонні сили ЄС .

На підставі рішень Хельсінкського (грудень 1999 р .) та Португальського (червень 2000 р .) саммітів ЄС визначені головні напрямки діяльності Євросоюзу з метою набуття автономної здатності до проведення миротворчих операцій. Зокрема, прийнято рішення про формування до 2003 року контингенту збройних сил Європейського союзу (сил швидкого реагування ) чисельністю до армійського корпусу (до 60 тис. чол. ) з власними структурами управління, розвідки, бойового та тилового забезпечення, а також приданими авіаційними та морськими компонентами. Відповідно до існуючих поглядів, європейські оборонні сили повинні бути в готовності до застосування протягом 60 діб та мати змогу автономно проводити операцію протягом одного року, з додатковою можливістю ротації контингенту через рік.

До кінця 2000 року в рамках Ради ЄС (на базі відповідних тимчасових органів, які вже створені ) передбачено створити постійні політичні та воєнні органи (Постійний комітет з питань політики та безпеки, Воєнний комітет, Військовий штаб ).

Водночас, досягнуто домовленості щодо створення до 2003 року контингенту поліцейських сил для застосування у складі миротворчих місій чисельністю 5 тис. осіб, з яких 1 тис. поліцейських має знаходитись у 30-добовій готовності до застосування (решта – у 60-добовій ).

Рішення щодо формування європейських оборонних сил повинно бути опрацьовано до кінця 2000 року та прийнято на самміті ЄС в грудні ц. р. в Ніцці.

Остаточно, формування європейської оборонної складової планується завершити до 2003 року.

Перехід на нову командну структуру НАТО та набуття європейцями оборонних можливостей (в рамках ЄС ) сприятиме удосконаленню національних ЗС у напрямку їх мобільності, взаємосумісності та ефективності, а також розвитку ЄКБО в рамках НАТО. В цілому, відповідно до вимог сучасної воєнної стратегії НАТО, збройні сили країн-членів альянсу повинні бути готові до проведення одночасно двох широкомасштабних військових операцій.

Виходячи з цього, основними напрямками реформування збройних сил провідних країн НАТО є:

– модернізація та удосконалення ядерного компонента збройних сил Великобританії та Франції (перегляд існуючого рівня стратегічних ядерних сил та визначення їх мінімально необхідного рівня для проведення політики «ядерного стримування» );

– структурне реформування сил загального призначення (Франції, Великобританії, ФРН, Бельгії, Данії ) з метою оптимізації організаційно-штатної структури і кількісних параметрів ЗС, вдосконалення системи управління та зв’язку;

– скорочення загальної чисельності військ, при пріоритетному розвитку авіаційних, протиповітряних і високо мобільних сухопутних компонентів ЗС (СНР, СШР, мобільних сил тощо ) та стійкому зростанні бюджетних асигнувань на потреби оборони (перш за все, у Великобританії, Туреччині, Канаді, Чехії, Угорщині, Італії, Люксембурзі, Нідерландах і США );

– поступовий перехід до професійної армії (Франція, Італія, ФРН );

– підготовка підрозділів для проведення миротворчих операцій;

– створення системи стратегічного перекиду сил та засобів у віддалені регіони;

– послідовне переозброєння на засоби високоточної зброї;

– комплексний розвиток систем управління, сил та засобів АСУ військами та зброєю, розвідки та РЕБ;

– вдосконалення форм, сил та засобів інформаційної боротьби;

– створення системи тилового забезпечення на далеких відстанях та на тривалий період.

Реформування та розвиток ЗС США продовжують здійснюватись згідно з концепцією «Чотирирічний оборонний огляд» (1997–2001 роки). В основному плануючому документі ОКНШ ЗС США – рамковій концепції «Joint Vision 2020»/JV2020 («Спільне бачення 2020» ), визначені основні напрямки будівництва ЗС США до 2020 року. Концепція «Concept for Future Operations» («Спільні операції майбутнього» ), в свою чергу, визначає основні напрямки трансформації ЗС США з метою найбільш ефективного та комплексного використання ЗС країни на початку ХХІ сторіччя.

В оприлюдненій у травні 2000 року концепції ОКНШ ЗС США «Спільне бачення – 2020» зазначається, що Сполучені Штати, не змінюючи зовнішньополітичного курсу, прагнуть зберегти за собою роль світового лідера і продовжують заявляти про себе як про державу, що має інтереси в усьому світі, які захищатиме будь-якими засобами, у т.ч. з використанням збройних сил. Нова концепція висвітлює концептуальні підходи до основних напрямків будівництва та застосування збройних сил, вирішення проблем захисту американських інтересів на заморських ТВД.

У сухопутних військах реформування передбачає: створення високомобільних з’єднань сухопутних військ здатних до швидкого перекидання у будь-який регіон світу; забезпечення їх домінування над противником в усьому спектрі можливих операцій: від миротворчих – до участі у повномасштабних бойових діях на ТВД. Відповідно до рекомендованого варіанта будівництва збройних сил армія США збереже 10 боєготових дивізій. Буде прискорена реалізація плану «Армія-ХХI» , що внесе революційні зміни в боєздатність військ у результаті впровадження сучасних інформаційних технологій. Для досягнення цієї мети планується суттєво посилитипотенціал з’єднань та частин сухопутних військ

Реформування військово-повітряних сил здійснюється відповідно до концепції «Глобальне застосування: вигляд ВПС 21 сторіччя», згідно з якою військово-повітряні сили у майбутніх конфліктах повинні вирішувати задачі: забезпечення переваги над противником у повітрі та космосі; застосовування проти конкретних цілей оптимального складу сил. Основна суть реформування – створення 10 експедиційних повітряних з’єднань (ЕПЗ), призначених для вирішення завдань у кризових регіонах за планами як штабу БАК, так і регіональних командувань. Згідно з новим планом, буде створено географічний зв’язок між окремими оперативними авіаційними крилами, авіагрупами та ескадрильями, що входять до складу активного компоненту ВПС та резерву. ЕПЗ планується підсилити стратегічними бомбардувальниками (до 100 ) дальнього радіусу дій. Крім цього, у ВПС США йде об’єднання підрозділів винищувальної і бомбардувальної авіації з тим, щоб спростити структуру бойового керування. Буде скорочена чисельність підрозділів, які задіяні у ППО материкової частини США.

У військово-морських силах розроблений документ під назвою «Вперед… з моря» відповідно до якого визначені основні завдання ВМС: контроль морських просторів і завоювання переваги на морі; забезпечення стратегічного стримування, стратегічного перекидання та передової присутності на морі. Крім того, головним завданням сил загального призначення ВМС залишається підтримка їх у високій бойовій готовності до ведення спільних з СВ та ВПС операцій у складі об’єднаних угруповань – експедиційних сил. Основна увага сучасної концепції використання ВМС приділяється їх залученню у прибережних зонах поблизу кризових районів (так званих «експедиційних війн» по захисту національних інтересів ) з головним завданням – забезпечити панування на морі і перевагу у повітряному просторі над акваторіями в районах конфліктів у прибережних водах і у повітряному просторі над самим узбережжям на глибину дальності дії високоточної зброї кораблів і літаків палубної авіації (1200–1800 км від берега ).

Водночас, продовжується структурна реорганізація ВМС, яка викликана скороченням бюджету на потреби ВМС. Скорочується кількість бойових кораблів за рахунок виведення з бойового складу застарілих кораблів. Водночас до бойового складу ВМС включаються нові кораблі різних класів, в основному носії високоточної зброї, бойові можливості яких дозволяють замінити одним декілька кораблів старих типів.

В найближчому майбутньому зусилля ВМС США будуть спрямовані на продовження передової присутності експедиційних сил у передових районах у складі оперативних флотів (ОФ) з метою контролювання і запобігання кризам та негайного реагування «усією міццю з моря» у випадку невдачі залякування та початку регіонального конфлікту.

Сучасна роль морської піхоти щодо присутності у передових районах та дій «проти берега» є унікальною і буде постійно зростати. Крім того, з’явилась тенденція щодо використання морської піхоти в якості сил швидкого розгортання, особливо під час проведення спільних операцій і навчально-бойових заходів з країнами ЦСЄ та АТР. Активно впроваджується нова концепція «Корабель-ціль-маневр» (Ship-to-Objective Maneuver), яка передбачає нанесення удару по віддаленим від узбережжя об’єктам противника силами МП без попереднього захоплення берегового плацдарму.

Реформування та розвиток ЗС Великобританії здійснюються згідно з новою програмою МО Великобританії «Стратегічний оборонний перегляд », яка визначає основні цілі та завдання національних ЗС, пріоритетні напрямки їх подальшої розбудови, а також роль та місце збройних сил у майбутній системі національної безпеки. Новим елементом даної програми є розвиток військового співробітництва з країнами ЦСЄ та СНД.

Передбачається створення об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), які включатимуть елементи об’єднаних сил швидкого розгортання, а такожз’єднання та частини СВ, ВПС і ВМС, підрозділи бойового та матеріально-технічного забезпечення. Це дозволить Великобританії брати участь одночасно в двох миротворчих операціях з контингентами сухопутних військ до 15 тис. чол. в кожному. Для посилення можливостей ОСШР створено: об’єднане авіаційне крило літаків ВМС та ВПС, об’єднане вертолітне командування. Термін оперативної готовності нового об’єднання ЗС визначено середину 2001 року.

Головною метою реорганізації сухопутних військ є створення високомобільних з’єднань, оснащених сучасними зразками озброєння і військової техніки та спроможних вирішувати завдання у складі багатонаціональних сил угруповань ОЗС НАТО на Європейському ТВД, здійснювати оборону країни та самостійно і ефективно діяти за межами зони відповідальності альянсу. При цьому, загальна чисельність СВ буде збільшена на 3300 чол., в основному, за рахунок розгортання додаткових підрозділів бойового та матеріально-технічного забезпечення (зв’язку, інженерних, тилових тощо).

Реорганізація та модернізація військово-повітряних сил Великобританії спрямовані, перш за все, на підготовку сил до участі в операціях «проекції сили», внаслідок чого головна увага приділяється збереженню збалансованого складу авіації, в тому числі: ударних літаків, літаків ППО, морської авіації, ДРЛВ, літаків-заправників та вертольотів пошуку і рятування. Головними напрямками зосередження зусиль з реформування ВПС є вдосконалення системи управління і технічна модернізація. Центральне місце в плані посилення ударних можливостей ВПС Великобританії відводиться програмі «Єврофайтер».

Розвиток британських військово-морських сил здійснюється на основі перспективного плану розвитку ВМС «Стратегічний план на 2000–2015 роки» і спрямований на поступовий відхід від проведення великомасштабних бойових дій на океанському просторі та перехід до проведення операцій, перш за все, в прибережних районах. На сучасному етапі, основна увага зосереджена на розвитку основної тріади флоту – ударних авіаносних груп, атомних підводних човнів та амфібійно-десантних сил, оскільки з введенням у 1999 році до бойового складу ВМС четвертого ПЧАРБ типу «Вейнгард» командування ЗС Великобританії завершило реалізацію програми модернізації стратегічних сил і протягом принаймні 10–15 років не планує будівництва нових аналогічних систем .

Реформування та розвиток ЗС ФРН здійснюється в рамках програми Федерального міністерства оборони «Бундесвер – продовження розвитку в ХХІ столітті: основоположні засади фундаментального відновлення.»

Реформа включає комплекс заходів з реорганізації Бундесверу протягом наступних 10–15 років. Очікується, що остаточну програму реформування ЗС ФРН буде затверджено ще до кінця 2000 року. План реформування, який охоплює питання структури, чисельності, завдань і озброєння Бундесверу, отримає фінансове обґрунтування і забезпечення. Після прийняття загального плану реформи буде затверджена (очікується на початку 2001 р.) нова «Концепція озброєння Бундесверу », а також «Концепція нової дислокації ЗС ФРН».

Реорганізація збройних сил передбачає, перш за все, значне їх скорочення – із сьогоднішніх 320 тис. військовослужбовців має залишитися 277 тис. осіб. (у тому числі 150 тис. у підрозділах сил кризового реагування). Значно зменшується число військовослужбовців строкової служби, причому передбачено поступове скорочення їх чисельності до 77 тис. в 2004 р., а в подальшому до 53 тис. в 2010 р. (тривалість строкової служби теж зменшується – з 10 до 9 місяців).

Значних змін зазнає система управління Бундесверу, яка буде організована відповідно до сучасних вимог та принципу поєднання адміністративного і оперативного контролю за виконанням оперативних завдань різними установами (відомствами ). З цією метою, пропонується:

· розширити повноваження Генерального інспектора Бундесверу;

· створити Об'єднану службу забезпечення (Базис збройних сил) на яку покладаються завдання: планування і управління бойовими діями; організація підтримки бойового застосування збройних сил; організація об'єднаного тилового забезпечення; ведення розвідки; топогеодезичне забезпечення; управління службою фельд'єгерів; організація військової підготовки і навчання; автотранспортне забезпечення; організація захисту від зброї масового ураження;

· реорганізувати Центральне медичне відомство Бундесверу;

· удосконалити систему територіальної оборони країни шляхом реорганізації семи існуючих військових округів в чотири округи.

.

Скорочення збройних сил особливо позначиться на загальній структурі сухопутних сил . Схема управління військами, яка діяла до цього часу (командування сухопутних сил – корпус – дивізія – бригада) змінюється. Штаби корпусів будуть звільнені від обов'язків адміністративного управління.

Після відповідної реорганізації, сухопутні сили матимуть в своєму складі вісім дивізійних еквівалентів, з них:

п'ять важких дивізій (танкові або мотопіхотні);

одну дивізію для виконання спеціальних операцій (складатиметься із двох повітрянодесантних бригад і командування спеціальних сил /бригадного рівня/);

одну дивізію для проведення аеромобільних операцій;

командування підтримки (дивізійного рівня ), до складу якого увійдуть частини бойового забезпечення: артилерійські, інженерні війська, тилові підрозділи);

Розвиток ВПС передбачає реорганізацію організаційно-штатної структури, вдосконалення системи оперативного управління силами та засобами, модернізацію старого повітряного парку та закупівлю нових сучасних літаків, поліпшення системи тилового забезпечення ВПС.

Продовжується приведення в оперативну готовність спільного американо-німецько-нідерландського оперативного з’єднання протиракетної та протиповітряної оборони, основним призначенням якого є швидке розгортання системи ПРО і ППО у кризових регіонах поза межами зони відповідальності НАТО.

Розбудова ВМС здійснюється відповідно до програми розвитку військово-морських сил «Флот 2005». В ході другого етапу реорганізації (1995–2005 рр.) продовжується скорочення чисельності кораблів (до 93 одиниць), проводиться оптимізація структури військово-морських сил та оснащення їх сучасним озброєнням.

Триває будівництво чотирьох підводних човнів проекту «212» (введення до бойового складу планується у 2002–2005 рр .), фрегатів нового покоління проекту «124» (введення до бойового складу планується у 2002–2005 рр. ). У 2000–2007 рр. на озброєння ВМС надійде 5 з 15 корветів К-130, оснащених найсучаснішим радіоелектронним обладнанням.

У рамках створення багатонаціональних військових формувань, продовжується формування німецько-італійської альпійської бригади, створено спільний німецько-датсько-польский армійський корпус та німецько-американське з’єднання ППО.

Розвиток та реформування ЗС Франції продовжує здійснюватись відповідно до військової реформи країни, яка розрахована на період до 2015 року та проводиться у три етапи (перший – 1997–2002 рр., другий – 2002–2008 рр., третій – 2008–2014 рр. ). Основні напрямки реформи: модернізація сил ядерного стримування; реформування сил загального призначення; перехід до професійної армії та нової моделі збройних сил; реструктуризація оборонної промисловості; удосконалення системи управління територіальною обороною.

Реформування збройних сил Франції здійснюється відповідно до Закону про військове програмування збройних сил на період 1997–2002 рр. та на подальшу перспективу (перший етап). Основна увага приділятиметься переведенню національних збройних сил на професійний принцип комплектування військ. Остаточний перехід ЗС Франції на професійну основу (включаючи національну жандармерію) передбачається здійснити до 2002 року.

У розвитку сил ядерного стримування основну увагу буде приділено модернізації та удосконаленню засобів доставки ядерних зарядів – надводних кораблів та підводних човнів, а також літаків стратегічної авіації. Програма модернізації морського компонента передбачає будівництво до 2008 року чотирьох ПЧАРБ нового покоління типу «Тріомфан», які будуть оснащені балістичними ракетами (БРПЧ) М-45 (на теперішній час на озброєнні ВМС прийнято два підводних човни нового покоління – «Тріомфан» і «Темерер»). Прийняття двох інших ПЧАРБ заплановано у 2003 та 2008 роках відповідно.

Триває виконання заходів з прийняття на озброєння ВМС нового АВБА «Шарль де Голь». Перші 10 палубних літаків «Рафаль» (із 60 запланованих) надійдуть на озброєння авіаносія в 2000–2001 рр., останні 50 – починаючи з 2004 року.

З прийняттям в 2005 році на озброєння ВПС нових багатоцільових літаків «Рафаль», передбачається поетапна заміна літаків «Міраж 2000 N», які на теперішній час складають авіаційний компонент тактичних ядерних сил ЗС Франції.

В рамках реформування та розвитку сухопутних військ створено два нових оперативних командування (Командування сил наземних дій і Командування тилового забезпечення ); остаточне завершення переходу військ з дивізійної на бригадну структуру; реформовано територіальні командування (військові райони ). Водночас, тривають заходи з подальшої професіоналізацію та скорочення загальної чисельності військ (до 2002 року – до 138,5 тис. чол .), переоснащення сухопутних військ сучасними зразками озброєння та військової техніки.

Розвиток та реформування ВПС включає: удосконалення організаційно-штатної структури, системи управління ВПС та наземних систем обробки супутникової інформації; розширення можливостей ВПС з використання супутникової розвідувальної інформації; прийняття на озброєння нових та модернізацію існуючих авіаційних засобів.

При цьому, головна увага приділяється виконанню чотирьох основних функцій: ядерного стримування, попередження, перекиду військ та захисту території.

Розвиток та реформування ВМС буде здійснюватись у напрямку удосконалення організаційно-штатної структури спеціалізованих командувань військово-морських сил Франції (протягом першої половини 2000 року на базі спеціалізованих командувань /військово-морських дій, протичовнових дій та мінно-тральних сил/ сформовано об’єднане командування надводних сил ), поступового оновлення корабельного складу та оснащення ВМС новими системами озброєння.

Структури забезпечення ВМС мають об’єднатися навколо єдиних ВМБ Брест та Тулон.

Значна увага приділяється введенню до бойового складу ВМС нового АВБА «Шарль де Голь» та підготовки до будівництва другого АВБА (2002–2012 рр.).

Реформування та розвиток збройних сил Туреччини здійснюється в рамках загальнонаціональної Системи планування, розробки програм та формування бюджету.

Основою оборонного планування ЗС Туреччини є «Національна військова стратегія Туреччини» (НВСТ), яка розробляється Генеральним штабом. В рамках НВСТ і з урахуванням пропозицій (заявок) командувачів видами ЗС розробляється «План стратегічних цілей» (ПСЦ) – концептуальний документ, який визначає бойовий та чисельний склад, оперативні та матеріальні потреби ЗС на 10-ти річну та 25–30-ти річну перспективи.

Технічна модернізація ЗС Туреччини здійснюється в рамках «Десятирічної програми закупок і поставок» на період 1999–2008 рр. Вона містить близько 1300 проектів щодо придбання озброєння і військової техніки для ЗС Туреччини, загальна вартість яких складає 67 млрд. дол. США.

Оборонними проектами найвищого пріоритету в Туреччині визначені:

- впровадження об’єднаної автоматизованої системи зв’язку ЗС Туреччини ТАФІКС;

- впровадження тактичної системи зв’язку району бойових дій ТАСМУС;

- створення об’єднаної автоматизованої системи спостереження за надводною обстановкою «Далекий горизонт»;

- придбання 19 розвідувальних комплексів на базі безпілотних літальних апаратів;

- створення супутникової системи розвідки і спостереження.

Розвиток та реформування сухопутних військ здійснюються на основі «Плану модернізації СВ», розрахованого на 1999–2008 рр.

Основними напрямками розвитку СВ залишатимуться: підвищення мобільності та вогневої моці; вдосконалення можливостей з розвідки, виявлення місцеположення та ідентифікації противника в глибині бойового порядку; підвищення живучості військ на полі бою; поліпшення процедур бойового управління і контролю за рахунок автоматизації; вдосконалення процесів оперативного і мобілізаційного розгортання; вдосконалення можливостей з проведення спеціальних (антитерористичних, правоохоронних, розвідувально-диверсійних тощо), миротворчих, гуманітарних операцій, в тому числі під егідою НАТО, ОБСЄ та ООН.

Розвиток та реформування ВПС здійснюватиметься шляхом вдосконалення організаційно-штатної структури частин і підрозділів, модернізації авіаційного, ракетного та радіолокаційного озброєнь в рамках реалізації «Плану модернізації ВПС» і «Десятирічної програми поставок і закупок».

Підвищення бойових можливостей системи ППО Туреччини здійснюється за рахунок надходження у підрозділи ППО сучасних винищувачів F-16С, ЗУР «Рапіра», 35-мм ЗУ «Ерлікон», сучасних мобільних трикоординатних РЛС виявлення повітряних цілей.

Розвиток та реформування ВМС здійснюватиметься у напрямку подальшого нарощування їх бойових можливостей за рахунок введення до бойового складу нових та модернізації наявних кораблів флоту і вертольотів авіації ВМС.

Основними напрямками модернізації ВМС залишатимуться: поступове скорочення корабельного складу в рамках його кардинального оновлення; посилення можливостей флоту з ведення надводних та підводних бойових дій, протимінної, протичовнової, протиповітряної оборони (зокрема, із зональної ППО); забезпечення надійного контролю надводної та підводної обстановки; вдосконалення тактики бойового застосування сил флоту, авіації та морської піхоти; поліпшення матеріально-технічного забезпечення ВМС.

2. Загальний стан збройних сил суміжних країн Східної Європи, напрямки їх реформування та розвитку

Збройні сили суміжних країн (Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії) знаходяться у стані глибокого реформування, основними напрямками (відповідно до національних концепцій і програм розвитку та будівництва ) є :

– скорочення їх чисельності, при одночасному стійкому збільшенні бюджетних асигнувань на потреби оборони;

– розосередження ЗС по всій території країни (перегрупування військ /сил/ у тому числі і на Східному напрямку, де раніше угруповань військ не створювалось);

– перехід з організаційно-штатних структур «армія-дивізія» на «корпус-бригада» (відповідно до вимог НАТО) ;

– доведення співвідношення унтер-офіцерського складу до офіцерського 3:1;

– створення мобільних компонентів збройних сил (сил швидкого реагування);

– оснащення з’єднань та частин сучасними видами озброєння та бойової техніки (як правило, західних зразків );

- комплексне удосконалення систем ППО, управління та зв’язку за рахунок модернізації та розвитку національних систем зв’язку, а також закупівлі засобів зв’язку стандартів НАТО.

Реалізація військового аспекту програми подальшого інтегрування до Північноатлантичного союзу на першому етапі передбачає:

– приведення у відповідність до вимог НАТО законодавчої бази;

– приведення у відповідність до вимог НАТО системи управління військами.

На сьогодні, на територіях держав – нових членів альянсу (Польща, Угорщина) здійснюється:

– підготовка об'єктів військової та цивільної інфраструктури, визначених для можливого забезпечення прийняття контингенту зі складу ОЗС НАТО;

– розгортання нових високоефективних засобів контролю за повітряною обстановкою і управління повітряним рухом (на базі РЛС AN/FPS-117 ) та інтегрування їх в об’єднану систему ППО НАТО в Європі;

– освоєння нових маршрутів польотів літаків далекого радіолокаційного виявлення системи «АВАКС–НАТО», що дає змогу вивчати повітряну та радіоелектронну обстановку на Східному напрямку, в тому числі і на території України (до рубежу Коростень-Житомир-Вінниця ).

З метою скорішої інтеграції нових членів НАТО до військової структури альянсу, визначено ступінь їх участі у складі основних компонентів сил загального призначення ОЗС НАТО, а саме: сил реагування, головних оборонних сил та сил посилення.

Реформування та розвиток ЗС Угорської Республіки проводиться згідно з «Програмою стратегічного реформування Угорської Армії», яка розрахована на 10 років та складається з трьох етапів:

1-й етап (2000–2003 pp.) – «Структурні зміни, скорочення особового складу»;

2-й етап (2003–2006 pp.) – «Зростання бойових можливостей та рівня бойової підготовки, початок закупівлі зразків нової техніки»;

3-й етап (2006–2010 pp.) – «Технічна модернізація УА».

У Сухопутних військах планується : сформувати на базі Головного штабу СВ УА штаб армійського корпусу; розформувати штаби 2 та 3 механізованих дивізій та ліквідувати дивізійну ланку управління; завершити комплектацію Сил швидкого реагування особовим складом; переформувати артилерійську бригаду зі складу 3 мд в окрему корпусну бригаду польової артилерії; сформувати командування сил підтримки АК

У Військово-повітряних силах планується : перерозподілити весь льотний склад ВПС з урахуванням віку та класності; реформувати 59 авіаполк відповідно до стандартів НАТО; модернізувати авіабазу «Кечкемет» в якості резервного аеродрому НАТО та розмістити на ній запасний оперативний центр контролю повітряного простору; розширити можливості авіабази «Сольнок» з метою створення центру авіаперевезень; посилити можливості 12 змішаного зенітно-ракетного полку ППО за рахунок введення до його штату одного зрдн «Містраль-2»; модернізувати літаки МіГ-29; продовжити інтеграцію національної системи ППО до об'єднаної системи ППО НАТО в Європі; закупити та ввести в дію (до 2005 року) три нових потужних стаціонарних РЛС далекого радіуса дії; інтегрувати до складу 64 радіотехнічного полку ППО новий елемент – оперативний центр ППО.

Реформування та розвиток збройних сил Румунії

Процес реформування Румунської Армії (РА) триває у відповідності до «Концепції реструктуризації та модернізації ЗС Румунії» (FARO 2005/2010) .

Передбачається, що Румунська Армія зразка 2005–2010 рр. базуватиметься на таких кількісних показниках: загальна чисельність особового складу – 140 тис. чол. (передбачно, до 2007 р.) , в т.ч. 112 тис. – військових та 28 тис. – цивільних службовців; бюджетне фінансування оборонних витрат в межах – від 750 млн. дол. США (2000 р.) до 1190 млн. дол. США (2007 р.) .

При цьому, зберігаючи загальну структуру, а саме: три види збройних сил, які матимуть назви – Наземні сили, Повітряні сили та Морські сили, в оперативному плані Румунська Армія складатиметься з таких компонентів:

Сили спостереження та раннього попередження,

Сили реагування в кризових ситуаціях,

Головні (або територіальні) сили,

Резервні сили.

З квітня 2000 року в Румунії розпочато практичну реалізацію перспективних планів реформування національних ЗС, відповідно до «Концепції реструктуризації та модернізації ЗС Румунії» та «Доктрини оперативного застосування СВ».

Зазначений процес має проходити по трьох напрямках: перегляд чисельності об’єднань і оперативно-тактичних з’єднань; переформування частин і підрозділів на тактичному рівні; розформування окремих частин.

Причому до кінця 2000 року передбачено :

провести значну реорганізацію штабів видів ЗС, які матимуть назву – Головний штаб наземних сил, Головний штаб повітряних сил, Головний штаб морських сил;

ввести нову оперативно-стратегічну структуру – оперативне командування, яке матиме територіальну зону відповідальності;

продовжити скорочення парку бойових танків, ББМ, бойових літаків, кораблів та допоміжних суден ВМС.

У наземних силах передбачається:

розформувати командування трьох армій та сформувати на їх основі командування двох територіальних армійських корпусів (м. Бухарест, м. Клуж-Напока) та об’єднаного оперативного командування (м. Бузеу);

переформувати 10 АК (м. Ясси) 2 А СВ в 10 територіальний армійський корпус і виділити його до складу Територіальних сил;

переформувати окремі корпуси в дивізії (або бригади) оперативних (або територіальних) сил (6 АК (м. Тиргу-Муреш) 4 А СВ буде переформований у танкову бригаду в складі Сил швидкого реагування) ;

У повітряних силах передбачається створення 2 командувань авіаційних дивізій.

У морських силах передбачається створити об’єднане оперативне командування. Морський флот буде складатись з двох морських флотилій і Дунайської річкової флотилії.

Реформування та розвиток ЗС РП.

Прийнята урядом Республіки Польща (РП) 4 січня 2000 року «Стратегія безпеки Республіки Польща», передбачає колективний захист Польщі в рамках Альянсу, а також готовність РП підтримати дії НАТО у випадку збройного нападу на території країн Північноатлантичного союзу.

Одним із важливих завдань є прискорений розвиток сил швидкого реагування ЗС РП, забезпечення високого рівня готовності, мобільності та здатності виконувати завдання поза межами країни.

На основі «Стратегії безпеки Республіки Польща» розроблена – «Стратегія оборони», яка включає військову стратегію та позавійськові аспекти національної оборони РП.

«План розвитку ЗС РП на період 2001–2006 років» повинен забезпечити мобільність ЗС РП та їх спроможність до можливих дій як на власній території, так і поза межами країни, створення технічних умов до розгортання на території РП сил НАТО, а також переозброєння сучасною бойовою технікою.

Програмою реформування передбачається, що ЗС РП поділятимуться за функціональних призначенням на такі складові частини:

сили реагування;

головні оборонні сили;

сили територіальної оборони.

У сухопутних військах з 1 січня 1999 року функціонують два військові округи:

Поморський ВО (м. Бидгощ) та Сілезький ВО (м. Вроцлав). На базі частин Краківського та Сілезького ВО сформовано аеромеханізований корпус (м. Краків).

Програмою реформування СВ передбачається:

– сформування та призначення до СШР НАТО інженерного полку;

– доведення до рівня дивізії системи явного та закритого комп’ютерного зв’язку та завершення створення єдиної комп’ютерної мережі СВ.

У військово-повітряних силах на базі винищувально-авіаційних полків сформовані бригади тактичної авіації. Учбові авіаполки переформовуються у Центри льотної підготовки.

У військово-морських силах практично завершений процес реорганізації організаційно-штатної структури. Завершена також програма введення в експлуатацію нової автоматизованої системи управління флотом, яка сполучена з автоматизованою системою управління збройними силами РП.

Переозброєння ВМС РП новими типами кораблів є одним з найактуальніших завдань Командування ВМС РП.

Військово-морські бази Гдиня і Свиноусьцє, які до 2007 року повинні бути готовими до розміщення та обслуговування до 40 військових кораблів НАТО різних класів.

Згідно з рішенням уряду Польщі, кількісний склад Війська Польського до 2003 року становитиме 150 тисяч військовослужбовців.

Реформування та розвиток Армії Словацької Республіки

Прискорення процесу вступу Словацької Республіки (СР) до НАТО є головним пріоритетом воєнно-політичного керівництва країни у підготовці збройних сил.

Концепції реформи оборони до 2002 року з перспективою до 2010 року полягає в тому, щоб створити таку модель Армії Словацької Республіки (АСР), яка б забезпечила перехід від індивідуального принципу оборони до колективного. Реформа передбачає підвищення рівня надійності системи оборони СР до рівня країн НАТО та створення такої армії, яка буде спроможною: самостійно забезпечити обороноздатність країни на випадок збройного конфлікту низької або середньої інтенсивності; брати активну участь у миротворчих та гуманітарних операціях ООН, ОБСЄ; брати участь в операціях НАТО. В перспективі – зменшення кількісних показників армії СР до 30 тис. військовослужбовців, а чисельність озброєння – до 240–250 бойових танків, 60–72 бойових літаків, 20 бойових і 15 транспортних вертольотів.

Протягом 2000 року відбувся перехід на нові структури міністерства оборони і генерального штабу АСР. Створено інтегроване з генеральним штабом міністерство оборони у м. Братиславі, що дозволяє виключити дублюючі ланки управління, збільшити ефективність керівництва військами.

З 1 січня 2000 року Армія СР складається із Наземних(м. Тренчин) таповітряних сил (м. Зволен).

Згідно з планами другого етапу (до 2002 року) реформування Наземних сил планується:

- завершення формування механізованих бригад;

- завершення створення учбових баз для родів військ, тилу, наземних ВПС;

- створення мобілізаційних баз (чотири) сил територіальної оборони та бази тилового і технічного забезпечення;

- відпрацювання мобілізаційної документації у відповідності з новими організаційно-штатними структурами;

Таким чином, керівництво Польщі, Румунії, Угорщини, Словацької Республіки вживає всі необхідні заходи з метою створення малочисельних мобільних збройних сил, які б відповідали вимогам НАТО та фінансовим можливостям країни.

Спостерігається проведення принципових змін в системі підготовки, організаційно-штатній структурі та в планах застосування видів ЗС цих країн.

Перспективними напрямками військової реформи країн Східної Європи визначено: оптимізацію організаційно-штатної структури та кількісних показників збройних сил відповідно до потреб оборонної достатності; модернізацію та переоснащення військ сучасними зразками озброєння та військової техніки, що має на меті підвищення рівня боєздатності та оперативності національних ЗС, а також приведення їх у відповідність до вимог та стандартів НАТО.

3. Загальний стан збройних сил прикордонних країн СНД, напрямки їх реформування та розвитку

У рамках Союзної держави Росії та Білорусі найбільш інтенсивно розвиваються інтеграційні процеси у воєнно-стратегічній сфері.

На цей час, відповідно до попередніх планів, вже здійснено наступне:

i створено регіональне угруповання військ;

i забезпечено щорічне формування спільного оборонного замовлення;

i фактично завершено інветаризацію об´єктів військової інфраструктури в межах загального оборонного простору, відбувається практична перевірка їх готовності до використання та проходять роботи по відновленню та розбудові необхідних об´єктів;

i сформовано систему підготовки військовослужбовців ЗС РБ у вищих навчальних закладах МО РФ.

Планується:

i прийняти Воєнну доктрину Союзної держави /термін – квітень 2001 року /;

i розробити спільну програму озброєння держав-учасниць на 2001–2005 рр., включаючи розробку єдиних оперативно-стратегічних вимог до розвитку озброєнь держав-учасниць /термін – до кінця 2000 року /;

i прийняти положення стосовно проведення спільних науково-дослідних робіт в інтересах міністерств оборони держав-учасниць /термін – до кінця 2000 року /;

i провести роботи щодо створення автоматизованої системи управління формуванням спільного оборонного замовлення та спільних програм озброєння, обліком озброєння та військової техніки регіонального угруповання військ, забезпеченням інформаційної безпеки програмних продуктів іноземного виробництва, створенням перспективних і модернізації існуючих зразків ВВТ /термін – 2000–2003 рр. /;

Реформування та розвиток ЗС Російської Федерації будездійснюватись відповідно проекту Стратегії (концепції) розвитку Збройних сил Російської Федерації на період до 2015 року, ухваленого Радою безпеки РФ (юридичне затвердження Стратегії очікується до кінця 2000 року ).

Реформування передбачається здійснити за три етапи (до 5 років кожен ), для чого заплановано ряд заходів:

1. Зменшення чисельності збройних сил з 1200 тис. чол. до 850 тис. чол. за рахунок оптимізації оргштатної структури.

2. Скорочення та реорганізація (в рамках двох етапів ) Ракетних військ стратегічного призначення , в тому числі:

i включення РВСП до складу ВПС (на першому етапі /до 2002 року/ до складу ВПС будуть включені лише Військово-космічні сили та війська Ракетно-космічної оборони, в той час як в цілому РВСП зберігатимуть свій статус до 2006 року, після чого це питання буде знову винесено на розгляд );

i ліквідація (скорочення ) ряду структур управління, насамперед, армійської ланки (зараз до складу РВСП входить чотири армії, структури управління яких передбачається ліквідувати ).

i зняття з бойового чергування міжконтинентальних балістичних ракет – по мірі відпрацювання їх ресурсу, і відповідне реформування частин (з’єднань);

i скорочення ядерних боєголовок на стратегічних носіях – до 1,5 тис. боєзарядів згідно з параметрами перспективного Договору СНО-3.

i подальше розгортання нових мобільних ракетних комплексів «Тополь-М», а також продовження ресурсу ракет «Тополь».

3. Реформування сил загального призначення та реорганізація (перепідпорядкування ) ряду військових формувань, які не входять до складу Міністерства оборони , зокрема:

i збільшення Сухопутних військ до 22 з’єднань постійної готовності та переведення ряду бригад (в першу чергу, у Повітряно-десантних військах) на систему подвійного базування);

i зняття (за пропозицією керівництва ВПС РФ – для економії коштів ) з бойового чергування частин зенітно-ракетних військ з передачею функцій чергових сил авіації ППО;

i передача (в перспективі ) у підпорядкування ГШ ЗС ряду збройних формувань МВС, МНС та інших відомств.

4. Оптимізація військових витрат , а також перерозподіл коштів як всередині Міністерства оборони Російської Федерації, так і між МО та іншими силовими відомствами, а саме:

i зменшення частки військових витрат у ВВП при збереженні відносних обсягів фінансування Збройних сил за рахунок абсолютного зростання валового внутрішнього продукту;

i передача коштів, що вивільняються внаслідок скорочення РВСП на потреби інших видів та родів військ;

i зміна пропорції у фінансуванні МО та інших силових відомств (яка зараз складає 3,5: 1,5 ) на користь Міністерства оборони (4: 1 ).

Реформування та розвиток ЗС Республіки Білорусь.

На сьогоднішній день, Міністерством оборони Білорусі завершено розробку Програми реформування Збройних сил Республіки Білорусь на 2001–2005 роки з урахуванням соціально-політичних та військово-технічних умов, що склалися в Білорусі та її ЗС, а також економічних можливостей держави.

За станом на 1.11.2000 року, офіційного її затвердження не відбулося.

Відповідно до основних завдань Програми заплановано здійснити наступні заходи:

У воєнно-політичній галузі

- протягом 2001 року уточнити концептуальні положення Воєнної доктрини та теорії ведення оборонних дій, завершити розробку Концепції територіальної (загальної ) оборони держави (поряд з цим, очікується затвердження Воєнної доктрини Союзної держави в квітні-травні 2001 року);

- завершити створення регіонального угруповання військ (сил) Союзної держави (до кінця 2001 року );

- поступово здійснювати реалізацію спільної програми «Основи формування та реалізації спільного оборонного замовлення держав-учасниць Союзу Білорусі і Росії на 2000–2001рік» (до кінця 2001 року);

- розробити та затвердити Програму озброєння Союзної держави на 2001–2005 роки (до кінця 2000 року);

- завершити створення єдиної системи ППО Союзної держави (до кінця 2002 року);

У військовій галузі

- поступово вдосконалити управління Збройними силами: провести оптимізацію органів управління Збройними силами (посилення функцій Міністерства оборони і Головного штабу стосовно координації діяльності міністерств і інших республіканських органів виконавчої влади з питань оборони; перейменування Головного штабу в Генеральний штаб; реорганізація Розвідувального управління та служби РЕБ ГШ; скорочення чисельності центрального апарату Міністерства оборони; створення Управління бойової підготовки і територіальної оборони; формування Головного оперативного управління ГШ) (термін – 2000–2001 р.);

- створити об’єднане командування ВПС і ППО (до червня 2005 року);

- створити автоматизовані системи управління (АСУ ) оперативно-стратегічного (до кінця 2003 року ), оперативного та тактичного рівня (до кінця 2004 року );

- провести переоснащення ЦКП військ ППО Республіки Білорусь на АСУ «Бор-1» (до кінця 2000 року).

Вдосконалення структури ЗС Білорусі

Здійснити перехід на двохвидову структуру ЗС: сухопутні війська, ВПС та ППО (2003–2005 р.); перевести на єдину організаційно-штатну структуру окремі механізовані бригади, бази збереження військової техніки, а також провести реформування мобільних бригад (2001 рік); створити в структурі сухопутних військ формування територіальних військ (початок 2005 р .); оптимізувати склад та організаційно-штатну структуру ракетних військ та артилерії (2001–2005 р.), частин та підрозділів РЕБ (2000–2001 р .), частин технічного забезпечення (2000–2005 р.) ; вивести зі складу ЗС військові комісаріати та місцеві органи військового управління (до кінця 2005 року ).

Вдосконалення системи мобілізаційного розгортання

Створити базу мобілізаційного розгортання територіальних військ (до 2005 року) ; провести приписку мобілізаційних ресурсів до формувань територіальних військ (до кінця 2003 року).

Визначити порядок комплектування формувань територіальних військ (до кінця 2002 року ); сформувати перспективне (не менш 5 років) державне замовлення на підготовку військових кадрів; перейти на дворічну систему підготовки офіцерів середньої ланки (для отримання вищої військової освіти); вдосконалити систему підготовки офіцерів з середньою військовою спеціальною освітою.

Вдосконалення системи організації воєнної науки

Створити Академію воєнних наук Республіки Білорусь (як самостійного суспільного воєнно-наукового творчого об’єднання /до кінця 2001 року/); створити при Міністерстві оборони РБ Центр військової та військово-технічної інформації (до кінця 2001 року ).

У військово-технічній галузі

Планується розробити та затвердити (до кінця 2000 року ) державну програму озброєння на 2001–2010 роки, а також до кінця 2002 року розробити концепцію розвитку озброєння та військової техніки на період до 2015 року; провести закупку підкомплексів радіорозвідки та обробки інформації «Оазіс – Ж, Т», «Дубровник», «Екран» із складу комплексу регіональної системи радіоконтролю (до кінця 2002 року ); провести ремонт станцій радіотехнічної розвідки «Кольчуга» на підприємствах РФ та освоїти ремонт блоків станції РТР СДР – 2А на підприємствах МО РБ (протягом 2001 року ); провести закупку ЗРК С-300 ПС, а також модернізувати наявні власні ЗРК С-300 ПС та «Бук» (2002–2005 роки ); організувати щорічне проведення капітального ремонту окремих зразків О та ВТ на підприємствах Російської Федерації.

За наявними даними, на цей час, відбувається уточнення параметрів «Програми реформування Збройних сил Республіки Білорусь на 2001–2005 роки», а також вивчення реального стану Збройних сил країни. При цьому, державним керівництвом РБ здійснюється постійне корегування напрямків воєнної реформи в країні.

Так, 3.11.2000 року в ході інспекторської перевірки 34 бази зберігання озброєння та техніки (БОРИСОВ ), Президент РБ О. Лукашенко заявив про необхідність проведення подальшого реформування Збройних сил РБ, пріоритетними напрямками якого визначені наступні:

· удосконалення структури ЗС РБ, оптимізація чисельності (скорочення до 80 – 75 тисяч чоловік, в першу чергу – за рахунок скорочення чисельності службовців ЗС та військовослужбовців строкової служби ). При цьому не виключається об’єднання окремих видів і родів військ ЗС РБ;

· зміна якісного складу озброєння та військової техніки ЗС РБ;

· підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців.

Президентом РБ було особливо підкреслено, що всі зміни в ЗС РБ будуть проводитись з врахуванням курсу на подальше зміцнення військового співробітництва з Російською Федерацією та формування регіонального угруповання військ Союзу РБ-РФ. На початку грудня ц.р. має бути проведено спеціальне засідання Ради безпеки РБ стосовно остаточного визначення параметрів воєнної реформи в країні.

Реформування та розвиток ЗС Республіки Молдова .

На сьогоднішній день проект «Концепції воєнної реформи ЗС РМ на період з 2000 до 2012 року «знаходиться на розгляді у Парламенті РМ.

Згідно з проектом реформування ЗС РМ планується проводити в 3 етапи:

1 етап – 2001–2002 роки;

2 етап – 2003–2006 роки;

3 етап – 2007–2012 роки.

Одним із пунктів другого етапу реформи передбачено «розпочати процес переоснащення ЗС РМ якісно новими зразками техніки і озброєння». Завершення даного процесу планується на третьому етапі. Цілком ймовірно, що Програму переоснащення ЗС РМ буде відпрацьовано додатково.

Однак, зважаючи на параметри військового бюджету, передбаченого на 2001 рік (близько 5,5 млн. дол. США) практична реалізація планів технічного переоснащення ЗС РМ найближчим часом малоймовірна. Таким чином, реальне реформування Збройних сил Республіки Молдова, у зв’язку з відсутністю системи фінансування зазначених планів, найближчим часом не передбачається.


[1] Air Command and Control System - ACCS (англ.).

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:54:37 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:17:43 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Загальний стан збройних сил провідних країн світу та суміжних держав, напрямки їх реформування та розвитку

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149897)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru