Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Економіка сучасної Греції

Название: Економіка сучасної Греції
Раздел: Рефераты по международным отношениям
Тип: курсовая работа Добавлен 09:46:38 13 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 892 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

Загальна характеристика країни

Бюджетна система країни

Податкова система

Банківська система

Фінанси суб’єктів господарювання

Фінанси домогосподарств

Фондовий ринок

Аналіз впливу кризи на фінансову систему

Заходи уряду, які були спрямовані на мінімізацію наслідків та їх подолання

Аналіз результативності антикризових заходів; перспективи фінансової системи та соціально-економічної системи країни в цілому

Висновок

Список літератури

Додаток

Вступ

Економіка Греції в докризовий період істотно відрізнялася від нинішньої. Господарське зростання в 2000-і роки було досить значним, що дозволило країні відповідати т.з. "Маастрихстським стандартам" і вступити в Європейський Союз. До того ж, показник зростання грецької економіки з 1994 виявив прискорення на 3.2% в рік і перевищував середню норму, досягнуту ЄС. У 2000 ВВП збільшив показники на 4.1% залишаючись, таким чином, вище середнього показника ЄС. Рівень інфляції так само був невеликий і складав 3.2% в 2000 і 3.4% в 2001 роках, зростання промислового виробництва також було істотним. Проведення літньої Олімпіади в Афінах в 2004 році сприяло припливу інвестицій в грецьку економіку, що зрештою вивело країну в лідери економічного зростання серед країн-учасниць Євросоюзу.

Незважаючи на вказані вище позитивні сторони, надалі розвиток ситуації погіршувався і до справжнього моменту істотно змінилася не в кращу сторону. Так, хоча і на початку 2008 року ВВП продемонстрував збільшення на 3,6% в річному вираженні, вже в перші місяці року сталося 1% скорочення іноземних інвестицій, а ввезення зарубіжних товарів в Грецію зменшилося на 4,6%. В цих "дивних ознаках" ніхто не розгледів симптоми проблем. З початку року втрати фондового ринку Греції склали близько 70%. По цьому показнику країна виявилася в одному ряду з Росією, Індією і Китаєм, випереджаючи Францію, Великобританію і США. Надлишок капіталів, що підтримували за рахунок доступних кредитів зростання купівель населенням, змінився дефіцитом у банків платіжних засобів. Міжнародні морські і океанські перевезення скоротилися. Склади країн "Третього світу" - індустріальній периферії планети стали заваленими товарами, для яких не було покупців.

На початок 2010 року Греції загрожував широкомасштабна економічна і політична криза. Так, за повідомленням інформаційного агентства "РІА-новини" сукупний борг Греції перевищив 300 мільярдів євро, причому тільки в 2009 році країна позичила близько 80 мільярдів євро, або 30% ВВП. Бюджетний дефіцит склав рекордні для єврозони 12,7% ВВП. Уряд оголосив про заходи по зниженню витрат і підвищенню зборів податків, проте провідні профспілки країни не погодилися з цими заходами і попередили про масові страйки в лютому.

Виходячи з цього тема курсової роботи дуже актуальна для економіки України.

Загальна характеристика країни

Греція. Державний герб: блакитний щит з білим хрестом в обрамлені двох оливкових гілок. Гімн Греції з 1860 р. - славетний "Гімн Свободи", написаний початківцем новогрецької поезії Д.Соломосом у 1825 р. Державна мова - новогрецька. Чисельність населення - понад 10.5 млн. чоловік. Національне свято - День незалежності Еллади - 25 березня.

Фізико-географічна характеристика

Грецька Республіка, незалежна держава в південно-східній Європі, що займає південь Балканського півострова. Греції належать також численні острови в Іонічному й Егейському морях, у тому числі Крит.

Материкова частина Греції з трьох сторін омивається морями, берегова лінія сильно порізана і має довжину 4100 км (з урахуванням островів – 15 000 км). Площа Греції 132 тис. кв. км, у тому числі островів – 25 тис. кв. км. На півночі країна граничить з Албанією, Македонією і Болгарією, на сході – з Туреччиною. Південні береги омивається Середземним морем, західні – Іонічним і східні – Егейським.

Релігія

Майже все населення країни належить до грецької православної церкви. Відповідно до конституції, православне християнство є державною релігією. Воля вибору віросповідання гарантується, але місіонерська діяльність інших релігійних груп серед православних християн заборонена. Серед послідовників інших релігій мусульман – 230 тис. (1990), католиків 58 тис., протестантів 17 тис. і іудеїв 5 тис. (переважно в Салоніках). У 1943, до початку масового знищення євреїв, них нараховувалося в Греції 75 тис.

Демографія

За переписом 2003, населення Греції складало 10 665,989 тис. чоловік (за оцінкою 1996 – 10 475 тис.). Природний приріст населення в 1961–1971 досягав 0,5% у рік, у 1971–1981 – 1%, у 1981–1991 – 0,6%, у 1990–1996 – 0,5%, у 2003 – 0,19%. У 1960-х і початку 1970-х років відбувалася масштабна еміграція. Багато хто залишили Грецію в пошуках роботи в більш процвітаючих країнах Європи, особливо у ФРН і Бельгії. У 2003 коефіцієнт народжуваності в розрахунку на 1000 чоловік складав 9,79, смертності – 9,86. Дитяча смертність за останні 50 років різко скоротилася: від майже 49 у 1951 до 6,12 у 2003.Середня тривалість життя в Греції – 76,32 у чоловіків і 81,65 у жінок.

Державний устрій

За конституцією 1975 Греція має парламентську форму правління. Головою уряду є прем'єр-міністр – керівник партії, що має більшість місць у парламенті. Уряд на чолі з прем'єр-міністром відповідально перед парламентом. Парламент складається з однієї палати, що нараховує до 300 депутатів, обраних терміном на чотири роки.

Голова держави – президент, що обирається парламентом терміном на п'ять років і може бути переобраний ще на один термін. Президент наділений повноваженнями попереджувати війну й укладати договори з іншими країнами. Він призначає прем'єр-міністра і за рекомендацією останнього – інших членів уряду. Президент може скликати спеціальні засідання парламенту і розпускати його по представленню уряду або по згоді Ради республіки. До складу Ради входять прем'єр-міністр, глава парламентської опозиції, спікер парламенту і колишніх прем'єр-міністрів і президенти демократично обраних урядів. Президент має право накладати вето на законопроекти, але вето може бути переборено абсолютною більшістю голосів членів парламенту. Посаду президента Греції послідовно займали: Константинос Цацос (1975–1980), Константинос Караманлис (1980–1985), Христос Сардзетакис (1985–1990), Константинос Караманлис (1990–1995), Константинос Стефанопулос (з 1995).

Самоврядування. Греція розділена на 13 областей, а ті у свою чергу – на 51 ном. Номи складаються з єпархій, а єпархії розділені на муніципалітети, кінотіти (комуни). Міністр внутрішніх справ призначає префектів номів, яким підлеглі місцеві чиновники (обрані жителями). Монастирі на горі Афон мають особливий автономний статус.

Судоустрій. Система правосуддя включає суди по цивільних і кримінальних справах. Верховний суд розбирає апеляції по вироках судів нижчих інстанцій. У випадку винесення будь-якими судами або адміністративними інстанціями суперечних один одному рішень особливий верховний трибунал розбирає справи з погляду відповідності цих рішень конституції країни.[1]

Бюджетна система країни

У Греції аудит виконання державного бюджету, що проводиться Судом Аудиту, включає три основні завдання:

- призвати тих, хто управляє державними коштами (як розпорядників, так і бухгалтерів), до звіту перед Судом Аудиту;

- розглядати будь-які спори, що виникають при перевірках;

- інформувати законодавців про юридично правомірне і належне управління державними коштами з боку виконавчої влади.

Ст. 136 Конституцій Греція визначає Рахункову палату як "найвищий орган фінансової перевірки звітів і економічного управління держави, а також державного сектора економіки". Законодавчі акти, регулюючі діяльність Рахункової палати Іспанії, надають їй право пропонувати заходи по вдосконаленню економіко-фінансового управління державного сектора.

Так само Греція в законі від 2001 р. встановлює представлення бюджету через завдання і програми, відповідно Рахункова палата з 2007 р. почне здійснювати сертифікацію "законності, правдивості і правильності рахунків держави".

Закон про структуру бюджету вимагає, щоб звіт найвищого органу фінансового контролю включав оцінку використання затверджених асигнувань на досягнення програмних цілей з позицій ефективності, міри досягнення програмних цілей, дотримання закону.

Прогноз

Грецький міністр фінансів Джордж Папаконстантину планує компенсувати відставання зростання прибутків в його бюджеті в 2011 році. Щоб урізати другий за величиною дефіцит бюджету в Європейському союзі, він дозволить країні відновити запозичення на ринках облігацій.

Папаконстантину представляє пропозицію, яка прагне до досягнення цілей по зменшенню дефіциту. Він пообіцяв Європейському союзу повернути 110 млрд. євро ($ 150 млрд.) надзвичайних кредитів, необхідних для запобігання спаду. У перші вісім місяців, дохід виріс на 3,4%, поступаючись необхідним 13,7%, які були запорукою порятунку Греції під керівництвом ЄС.

""Це дуже складний бюджет", сказав Ніколас Магинас, економіст Національного банку Греції, видатного кредитора країни. "Стає усе більш вірогідним, що буде прийнятий менш оптимістичний прогноз прибутків".

Прем'єр-міністр Папандреу, обраний рік тому, намагається показати інвесторам, що Греція може продовжити скорочення дефіциту бюджету, хоча це скоротило зарплати і пенсії, і привело до вуличних протестів. Греція прагне повернутися на ринок облігацій наступного року. І це після побоювання інвесторів, про неможливість повернення 300-мільярдного боргу і необхідності порятунку країни під керівництвом ЄС.

Покупець Китай

Китайський прем'єр Вэнь Цзябао заявив, 2 жовтня, що Китай планує купувати облігації Греції. Китай підтримуватиме судноплавну галузь країни, оскільки Греція прагне притягнути інвестиції для стимулювання зростання і виходу з другого року рецесії, заявив Вэнь Цзябао в ході візиту в Афіни.

Завдяки своїм облігаціям Греція планує скоротити дефіцит бюджету до 8,1% від валового внутрішнього продукту цього року, з 13,6% минулого року. ЄС передбачає дефіцит в 7,6% наступного року.

Грецькі облігації піднялися на 3,9% за три місяці, це перший квартальний приріст з часу приходу до влади соціалістичної партії Папандреу. Новий уряд відкрив реальний дефіцит в два рази більше попередньої оцінки і в чотири рази дозволений, що перевищує, в ЄС. Одкровення викликали європейську боргову кризу, яка дуже ударила по облігаціях інших країн з високим рівнем дефіциту, таких як Ірландія і Португалія і підняв заклопотаність інвесторів з приводу розпаду єдиної валюти Європи.

Прибутки і витрати

Відповідно до угоди про допомогу з боку ЄС і Міжнародного валютного фонду, Греція зобов'язалася заробити 6 600 000 000 євро додаткових прибутків наступного року і скоротити витрати на 2,6 млрд. євро, або близько 1% ВВП.

ЄС і МВФ у вересні заявили, що Греція знаходиться на шляху до досягнення прогнозного дефіциту бюджету цього року. У перші вісім місяців дефіцит скоротився на 32%, за допомогою скорочення зарплат, пенсій, інвестиційних і інші витрат.

Папаконстантину говорить, що додатковий прибуток в 2011 році буде забезпечений заходами по підвищенню цін і податків з продажів на тютюн і алкоголь.

Податок з продажів

Оскільки економіка скорочується на 4% цього року і на 2,6% в наступному, Папаконстантину не мають багатьох можливостей для підвищення податків. Він вже сказав, що переглядає план збільшення податків з продажів наступного року на 1 млрд. євро, оскільки це може перешкоджати зростанню.

""Є ризик продовження рецесії із-за збільшення податків", відмітив в Лондоні Дієго Іскаро з IHS Global Insight. "Що стосується витрат, є багато речей, які треба зробити".

У повідомленні МВФ говориться, що Греція досягла успіху у своїй кампанії по припиненню ухилення від сплати податків і поліпшила збір, що може бути ключем до досягнення планованого дефіциту.

Греція вже давно боролася з недостатнім збором податків і соціальним страхуванням вкладів, адже це найбільше, постійне джерело доходу. Прибутки від податків є одними з найнижчих в ЄС.

""Подальше посилення бюджетної політики, не має сенсу без ефективного скорочення ухилення від сплати податків і розширення податкової бази країни", говориться в доповіді Alpha Bank SA. "Будь-яка відсутність прогресу на цьому фронті може поставити під загрозу успіх плану країни по виходу з кризи".

Минулого тижня парламент ухвалив новий закон, щоб компенсувати деякі з 30 млрд. євро недобраних з податків 1,3 мільйона греків, це майже 10% населення. Нова міра передбачатиме 10-річне ув'язнення за заниження податку на прибуток і закриття бізнесу протягом 48 годин, при відмові від видачі квитанції про податки.

Податкова система

Основними джерелами податкового законодавства Греції є Конституція, різні закони і розпорядження, а також міжнародні угоди з податкових питань. Основним законодавчим органом, в компетенцію якого входить в т.ч. і ухвалення законів з податкових питань, являється Парламент. Міністерство Фінансів є органом виконавчої влади, відповідальним за їх застосування і безпосереднє стягування податків.

Конституція передбачає деякі обмеження повноважень Уряду в області оподаткування. Згідно ст.78:

- Податок може накладатися і стягуватися тільки на підставі закону, прийнятого Парламентом;

- Свої повноваження за визначенням суб'єкта оподаткування, бази оподаткування, ставки податку, пільг, Парламент не може делегувати Уряду;

- Податок або яке-небудь інше фінансове зобов'язання не може бути накладене законом, що має зворотну силу.

Згідно п. 5 ст. 4, громадяни Греції без яких-небудь відмінностей беруть участь у виконанні публічних обов'язків відповідно до своїх можливостей.

Податки в Греції, як і в більшості країн світу, можна розділити на прямі і непрямі. Податкова система Греції спирається в основному на непрямі податки (складають до 50% від вступів до бюджету). Податковий тягар несуть громадяни, які є резидентами Греції. Громадянин розглядається як резидент Греції :

- Якщо його економічні інтереси зосереджені в Греції (тут його бізнес, інвестиції, робота, інші основні джерела прибутків)

- Працює в Греції

- Якщо має вигляд на проживання в Греції, то передбачається, що є резидентом тут, якщо не може підтвердити іншого

- Проводить в Греції не менше 185 днів в році, тут його основне місце проживання і сім'я.

Усі резиденти Греції отримують реєстраційний податковий номер (АФМ). Він також потрібний і для нерезидентів, які придбавають тут нерухомість.

Основні податки, що сплачуються в Греції, :

1. Прибутковий податок.

2. Податок на перехід права власності на нерухомість.

3. Податок на майно, що переходить в порядку спадкоємства.

4. Податок на майно, що переходить в порядку дарування.

5. Місцеві податки.

6. ПДВ[2]

ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК

Громадяни, що є резидентами Греції, сплачують прибутковий податок з прибутків, отриманих як в Греції, так і за кордоном. Нерезиденти сплачують прибутковий податок тільки з прибутків, отриманих в Греції.

Сума, що не оподатковується, - 10 000 євро. Зверху цієї суми податок стягується за прогресивною шкалою.

Згідно з податковим законодавством Греції, кожна особа, чий річний дохід перевищує 3 000 євро, повинна подавати податкову декларацію. Іноземний громадянин зобов'язаний подавати таку декларацію, якщо має тут власність, машину або дохід від здачі нерухомості в оренду, що перевищує 600 євро.

Якщо Ви не є резидентом в Греції, і не отримуєте тут доходу, а придбали тут нерухомість, то Ваші взаємини з податковими органами зведуться до першої подачі податкової декларації після придбання нерухомості.

Податкова декларація по прибутковому податку подається в травні року, що йде за звітним, самим громадянином або його представником, в податковий орган за місцем проживання платника податків.

Законодавство передбачає деякі пільги по прибутковому податку:

- 15% витрат по оренді, якщо резидент в Греції проживає на знімній квартирі, на загальну суму до 150 євро

- витрати на страхування життя

- 15% витрат платника податків на власне навчання або на навчання дітей на приватних уроках

- витрати на соціальне страхування

- 15% від загальної річної суми медичних витрат (відвідування лікаря і госпіталізація), на суму, що не перевищує 6 000 євро.

- 15% від суми відсотків по кредитах на придбання нерухомості

- витрати на придбання акцій грецьких компаній, вкладів до інвестиційних фондів

- витрати на придбання комп'ютера.

ПОДАТОК НА ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМІСТЬ

Покупець і власник нерухомості сплачує тільки 1 істотний податок - на придбання нерухомості. Його платить покупець. Розмір податку складає 9% для нерухомості вартістю до 15 000 євро, і 11% - для усієї іншій нерухомій власності. Податок сплачується до ув'язнення основного, нотаріально завіреного договору купівлі-продажу. Продавець не несе таких витрат.

ПОДАТОК НА МАЙНО, ЯКЕ ПЕРЕХОДИТЬ В СПАДКОЄМСТВО

Правила спадкоємства, передбачене законодавством Греції, діє тільки відносно осіб, які є громадянами Греції.

Якщо спадкодавець помер в Греції, податкова декларація по цьому податку має бути подана протягом 6 місяців з дня смерті, і 1 року (якщо помер за межами Греції або не був резидентом, і усі спадкоємці також знаходяться за кордоном на день смерті). Податкова декларація подається в податковий орган за місцем проживання померлого. Податок стягується залежно від вартості спадкового майна і від міри спорідненості між померлим і спадкоємцем. До спадкоємців першої черги відносяться батьки і чоловік, що пережив, другий, - батьки, брати і сестри, а також їх діти і онуки. Бабусі і дідусі відносяться до третьої черги, а прадідусі-прабабусі - до четвертої. Заповіт, як правило, оформляється у вигляді документу, складеного у присутності нотаріуса і ним засвідченого.

ПОДАТОК НА МАЙНО, ЯКЕ ПЕРЕХОДИТЬ В ПОРЯДКУ ДАРУВАННЯ

Майно, дароване батьками дітям, також оподатковується. Ставка і сума податку розраховуються так само, як і податок на майно, що переходить в порядку спадкоємства, і теж залежать від вартості майна і міри спорідненості. Податкова декларація подається батьком і обдаровуваним в податковий орган за місцем проживання дарувальника до підписання договору.

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ

До місцевих податків відносяться муніципальні платежі, податок на власність (залежить від розміру власності і місця розташування), і збір в національну радіотелекорпорацію. Усі ці податки невеликі, і зазвичай включаються в рахунок за електрику. Крім того, стягується також збір за воду, розмір якого також незначний.

ПДВ

Податок на додану вартість - основний і найбільш важливий непрямий податок, що сплачується в Греції. ПДВ стягується на всіх стадіях виробництва, поширення товарів і надання послуг. Усі фізичні і юридичні особи, незалежно від місця своєї установи, напрямів або результатів діяльності зобов'язані сплачувати ПДВ, якщо ведуть незалежну економічну діяльність.

Згідно із законодавством Греції, під такою діяльністю розуміються: виробнича, торговельна, а також діяльність за поданням послуг. Крім того, сільське господарство і професійна діяльність також обкладаються ПДВ.

Також ПДВ сплачують осіб, які періодично ввозять нові транспортні засоби, які потім пересилаються або транспортуються в інше держава-член ЄС.

Податок стягується по наступних ставках:

19% - на основні види товарів і послуг;

9% - на основні споживчі товари (продукти, медичні товари і устаткування, послуги ресторанів, а також транспортні і готельні і так далі).

4,5% - на книги, газети, журнали.

Ставка податку зменшується на 30% на деяких островах (Лесбос, Самос, Додеканіси, Скірос і так далі

Декларації по цьому податку подаються залежно від системи бухгалтерського обліку компаній (щомісячно, кожні 2 місяці, або кожні 3 місяці).

ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Податок стягується з усього чистого прибутку, отримуваною компанією. Чистий прибуток розраховується як прибутки компанії, отримані з усіх джерел (дохід від продажів, вартість зроблених послуг, прибутки від здачу в оренду землі, будівель і так далі), мінус витрати (на підставі даних бухобліку).

Оподаткуванню підлягає:

- Грецькі компанії - увесь прибуток, отриманий як в Греції, так і за кордоном. Іноземні компанії, управління якими здійснюється з Греції (незалежно від того, де вони зареєстровані - в Греції або за кордоном) сплачують податок в тому ж порядку.

- Іноземні компанії , що ведуть свою діяльність в Греції, - прибуток, отриманий від джерел в Греції. У разі наявності Договору про уникнення подвійного оподаткування між Грецією і державою, в якій заснована іноземна компанія, визначення бази оподаткування і порядок сплати податку виробляються згідно з відповідною Угодою.

Будівельні компанії полежать оподаткуванню в тому ж порядку, як інші юридичні особи, тобто сплачують податок з прибутку, відбитого в бухгалтерській звітності.

З бази оподаткування виключаються:

- прибутки, отримані від управління судами під грецьким прапором;

- на умовах взаємності - прибутки іноземних компаній, отримані ними в Греції від управління судами і літаками під іноземними прапорами;

- на умовах взаємності - передбачуваний дохід від нерухомості, що належить іноземним державам (якщо використовується для розміщення посольств і консульств), а також відомим іноземним релігіям (якщо використовується для проведення релігійних служб);

- відсотки по національних позиках, випущених у формі облігацій і казначейських векселів;

- відсотки по облігаціях ОТЕ (телекомунікаційній корпорації Греції) і так далі

Від сплати податку на прибуток також звільняються:

- Грецька держава, муніципалітети, громади;

- Грецька церква - відносно прибутків, отриманих від будівель і здачі землі в оренду.

З 1 січня 2007г. ставка податку складає 25% (в т.ч. і для представництв і дочірніх підприємств іноземних компаній). Податок на прибуток оплачується за календарний рік.

ДОГОВОРИ ПРО УНИКНЕННЯ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Практика укладення Договорів про уникнення подвійного оподаткування широко поширена у сучасному світі. Згідно з положеннями таких договорів, право стягування податків розділене між 2 державами - державою, в якій веде діяльність і отримує прибутки фізична або юридична особа, і державою його походження (тобто того, чиїм громадянином є фізична особа, або заснована юридична особа).

Як правило, такі договори передбачають, що податок, що сплачується в одній країні, що підписала такий договір, повторно не сплачується в іншій. Ці договори мають переважну силу перед внутрішнім, національним податковим законодавством, тобто якщо Договір передбачає ставку податку нижче, ніж внутрішній податковий закон, то застосовується ставка, вказана в Договорі.

Грецька Республіка уклала Договори про уникнення подвійного оподаткування з усіма країнами ЄС, а також з про Швейцарією, США та ін.

Резиденти Греції (фізичні і юридичні особи), одержуючі дохід в державі, яка є стороною Договору про уникнення подвійного оподаткування з Грецією, повинні представити податковим органам цієї держави документ, що підтверджує їх податкове резидентство в Греції, і тоді положення Договору відносно сплати ними податків застосовуватимуться безпосередньо.

У Греції такий документ видається Міністерством Економіки і фінансів на підставі заяви зацікавленої особи і представлених ним документів.

На січень 2007г. Грецька Республіка підписала і ратифікувала Договори про уникнення подвійного оподаткування з наступними державами:

Албанія; Вірменія; Австрія; Бельгія; Болгарія; Великобританія; Угорщина; Німеччина; Грузія; Данія; Єгипет; Ізраїль; Індія; Ірландія; Ісландія; Іспанія; Італія; Кіпр; КНР; Корея; Кувейт; Латвія; Литва; Люксембург; Мексика; Молдова; Нідерланди; Норвегія; Польща; Португалія; Румунія; Словаччина; Словенія; США; Туриця; Україна; Узбекистан; Фінляндія; Франція; Хорватія; Чеська Республіка; Швеція; Швейцарія; ПАР

Банківська система

Центральний банк країни, Банк Греції (БГ), є акціонерним товариством, 50% акцій якого належить державі, інші - інституціональним інвесторам, у тому числі і іноземним, а так само дрібним акціонерам. Очолює БГ керівник, призначає Президентом країни за пропозицією уряду на чотири роки. Внутрішніми справами Банку, в якому працює близько 3000 чоловік, розпоряджається Адміністративна рада з 12 чоловік: керівника, двох його заступників і 9 представників промисловості, торгівлі і профспілок. Грошово-кредитну політику визначає уряд, одноосібну відповідальність за її реалізацію несе керівник БГ.

Банки Греції можна розділити на три групи: комерційні банки (державні і приватні), спеціалізовані кредитні інститути і філії зарубіжних банків. До 1993 року в Греції діяли 27 грецьких банків і 19 філій іноземних банків, що функціонували в країні на постійній основі. Банківський сектор контролюється чотирма найбільшими держбанками, на які доводиться більше 70% обороту галузі. Найбільші грецькі банки, окрім Банку Греції, - Національний банк, Сільськогосподарський банк, Торговельний банк, Іпотечний банк.

Спеціалізовані кредитні інститути є інструментом державного фінансування окремих секторів економіки. Їх діяльність, часто збиткова, субсидується державою. В ході лібералізації банківського сектора, що почалася в 80е роки, сфера діяльності спеціалізованих кредитних установ розширилася і перетнулася з областю діяльності комбанків.

В процесі реформи утворилися також приватні банки, що спеціалізуються на роботі з корпоративними клієнтами, наданні товарних кредитів і фінансуванні зовнішньої торгівлі. Банкам країни зараз дозволено (і від них навіть вимагають) бути конкурентоздатними, різноманітити послуги, що робляться, у тому числі за допомогою комп'ютеризації. Тепер лише питання часу, коли грецькі банки стануть повністю приватними. Проте державний статус зберігають Сільськогосподарський банк Греції і Національний банк промислового розвитку (ЕТВА). Вони діють більше як державні фінансові інститути, що спеціалізуються на фінансуванні сільського господарства і промисловості. В той же час повного дерегулювання банківської системи не сталося, зокрема, держава продовжує встановлювати розмір ставок середньо і довгостроковим кредитам виробничому сектору і визначає максимальні розміри споживчих кредитів.

Серед іноземних філій безперечним лідером є філія "Ситібанка", відкрита в Греції в 1964 році. Окрім нього також діють філії: "Барклейз Бенк", "Алхемєйне Банк Недерланд", "Мідлєнд Бенк", "Нешнл вестмінстер бенк", "Банк Насьональ де Пари", "Сосьете Женераль" (90 млн драхм), "Бенк оф Нова Скотіа" (77 млн драхм), "Амерікан єкспрес" (71 млн драхм), "Ройал бенк оф Скотланд" (69 млн драхм). Працюють з грецькими клієнтами також "Креди коммерспаль де Франс", "Гриндліз бенк", "Байерише Ферайнсбанк", "Чейз Манхеттен Бэнк", банк "Паріба", "Бенк оф Америка", "Араб бенк", "Транезу Кіпру" (Кіпр), іранський банк "Садерат". За опублікованими даними, на червень 2009 року на грецькі комерційні банки доводилося 88,64% усіх депозитів і 82,05% усіх позик в Греції, тоді як іноземні банки розташовували там 11,36% депозитів і надавали 17,95% усіх позик.[3]

Історично грецька держава завжди фінансувала свої дефіцити через банківську систему. Комерційні банки повинні були резервувати до 40% усіх нових депозитів і купувати державні облігації і інші цінні папери. Проте з 2005 року частина дефіциту стала фінансуватися шляхом продажу державної заборгованості приватним особам в обмін на облігації, що випускалися щомісячно, і інші цінні папери. Привабливість їх в тому, що вони дають найвищий відсоток на фінансовому ринку, а отримуваний від операцій з ними дохід не оподатковується. З 1 січня 2004 року Банк Греції не має більше за право брати участь у фінансуванні державного сектора.

Банк Греції здійснює нагляд за кредитною системою. У зв'язку з цим він встановлює нормативи власних засобів, максимального розміру кредиту одному клієнтові і так далі. Банк Греції також видає банківські ліцензії.

Однією з серйозних проблем для грецького банківського сектора є зростаюче число недостатньо платоспроможні компанії: на межі неплатоспроможності стоять кожне третє промислове підприємство і кожне друге торговельне підприємство країни.

Таким чином, банківський сектор Греції є переважно державним і включає невелику кількість банківських установ, діяльність яких значною мірою регулюється органом державної влади. На положення Банку Греції сильний вплив зробив переважаючу думку про другорядність ролі фінансової системи в економіці країни. Він фактично є лише технічним агентом уряду по реалізації його грошово-кредитної політики.

Останніми роками банківська система Греції розвивається швидкими темпами, завдяки жорсткій фінансовій політиці. ВВП Греції по такій галузі, як туризм, складає 65%.

2010

У липні грецька банківська система вже проходила випробування на міцність. Тоді тестування проходили і інші європейські банки (в цілому 91 структура). Стрес-тести пройшли під патронажем комітету ЄС з Європейського банківського сектора. Перевіряючі аналізували баланс банків, рівень капіталізації і інші показники, причому для кожного банку розраховувалися три сценарії - базовий, несприятливий і украй несприятливий.

Липневий стрес-тест провалив тільки один банк - ATEbank, чий показник адекватності капіталу першого рівня склав усього 4,36% проти необхідних 6%. Показник ще одного банку - четвертої найбільшої фінструктури країни Piraeus Bank - виявився на допустимому рівні 6%. Показники інших банків дещо вищі.

""При проведенні стрес-тест застосовувалися загальні для усіх країн і банків стани і вимоги. Але це не означає, що вони були абсолютно ідентичні для усіх держав. Вимоги до грецької банківської системи були завищені у зв'язку з поганими фіскальними показниками країни і на той момент високим спредом на десятирічні казначейські папери Греції", - пояснив глава Центробанку Греції Джордж Провопулос на зустрічі з делегацією українських журналістів.

За інформацією Провопулоса, нинішнє положення Piraeus Bank дуже стабільно. А ось АТЕbank буде поглинений, причому його планує купити якраз Piraeus Bank. Зараз цей грецький банк веде переговори з Мінфіном про купівлю двох банків (TT Hellenic Postbank і ATEbank). За попередніми оцінками, сума угоди складе біля EUR700 млн. за дві фінструктури.

В цілому Провопулос не вважає, що грецьким банкам буде потрібно серйозну докапіталізацію після проведення другого, жовтневий стрес-тест. "Грецькі банки вже досить стійкі і серйозну докапіталізацію їм не буде потрібно. У тому числі не буде потрібно істотні вливання капіталу для виконання вимог Basel III", - сказав Джордж Провопулос.[4]

Втім, це не означає, що грецька банківська система зовсім не постраждала від кризи. Для порятунку грецького банківського сектора Центробанк направив EUR4 млрд. в обмін на привілейовані акції постраждалих банків плюс надав банкам гарантії під кредити на суму EUR30 млрд. Причому поки що ці гарантії - єдине фінансове підживлення для грецького банківського сектора (не рахуючи акціонерний капітал), оскільки іноземні інвестори як і раніше з великою недовірою відносяться до кредитування грецьких позичальників.

Фінанси суб’єктів господарювання

Уряд зацікавлений в активному розвитку цього сектора економіки. Для цього є всілякі державні програми підтримки. Реалізуються вони через Організацію підприємств малого і середнього бізнесу, яка є державною структурою.

Минулого року на фінансування малого підприємництва держава тільки через нашу структуру виділило більше 400 млн євро. Частину цих коштів виділив бюджет Греції, інша частина була виділена ЄС. За минулий рік держпідтримкою скористалися більше 50 тис. підприємців. Суть підтримки - в компенсації частини витрат на організацію або на розвиток бізнесу.

Одна з програм розрахована, наприклад, на молодих бізнесменів від 20 до 35 років, які уперше організовують бізнес. Таким підприємцям уряд покриває 45% витрат на створення свого підприємства, але при умові, що це підприємство не закриється через рік, а пропрацює не менше 5 років. Ще держава дуже зацікавлена в розвитку жіночого бізнесу : багато пані після навчання в грецьких вузах не знаходять роботу за фахом і стають домогосподарками. Щоб цього уникнути, бюджет виділяє гроші, які покривають ті ж 45% витрат на організацію власної справи жінці, яка уперше організувала бізнес.

Є програми підтримки існуючих підприємств. Якщо компанія добросовісний платник податків, і беззбитково працювала останні 3 року, вона може подати заявку на відшкодування частини витрат на ремонт, купівлю устаткування або відкриття філій і нових торговельних точок.

Раніше серйозною проблемою для грецьких підприємців була бюрократія.

Для того, щоб зареєструвати фірму, потрібно було витратити не менше 2 місяців і зібрати 35 документів. Приблизно рік тому міністр розвитку Греції Димитриос Скюфас, якого у нас вважають головним борцем за права малого бізнесу, наполіг на зміні законодавства. Тепер на створення фірми йде в середньому 10 днів, при цьому потрібно 12 документів.

Фінанси домогосподарств

ВНП Греції в 2009 становив 120 млрд дол. ВНП на душу населення в 2009 досягав 11,5 тис. дол. Валовий внутрішній продукт зростав приблизно на 4,9 % в першій половині 1990-х років, в першій половині 2000-х приріст поменшав до 1,6 %. З 1995 по 2008 виробництво промислових товарів щорічно збільшувалося на 10,5 %, а сільськогосподарської продукції — на 3,5 %. Частка сільського господарства у ВВП знизилася з 31 % в 1999 до 16,6 % в 2002 і 14 % в 2006; частка промисловості в 1999 досягала 17,4 %, а в 2007 — 24 %. Частка сфери послуг в 2006 становила 62 %. Безробіття в 2006 досягло 10,6 %. У 2008 бл. 23 % населення було зайнято в промисловості і будівництві, 57 % — в сфері послуг, а 20 % — в сільському господарстві. Жінки складали третину зайнятих, їх частка особливо велика в текстильній і тютюновій галузях.[5]

З більшості показників Греція поступається своїм партнерам по ЄС. Сильні позиції в грецькій економіці займає американський, французький, німецький, італійський та швейцарський капітал. Іноземна участь складає: в обробній промисловості — 25 %, в галузі послуг — 22 %, в банківській системі — 16 %, в добувних галузях −10 %. Сучасна національна економіка країни активно адаптується до процесів західноєвропейської інтеграції.

Промисловість має високий рівень монополізації (200 компаній отримують 50 % усіх прибутків промисловості) і водночас — великою чисельністю малих підприємств (120 тис. підприємств, з них лише 700 мають понад 100 працюючих). На мікропідприємствах (4-6 чол.) працюють робітники дуже високої кваліфікації. ВВП по секторах: сільське господарство — 8,3 %; промисловість — 27,3 %, послуги — 64,4 %. Інфляція: 2,04 % (2008 р).

Потреби Греції в рідкому паливі на 95 % покриваються за рахунок імпорту. Використовуються також запаси місцевого бурого вугілля. Виробництво електроенергії, що складає державну монополію, швидко розвивалося з середини 1999-х років за рахунок пуску нових тепло- і гідроелектростанцій. ГЕС виробляють біля третини всієї електроенергії, інше припадає на частку ТЕС.

Фондовий ринок

Грецький фондовий ринок постав афінською фондовою біржею.

Афінська фондова біржа (грец. Χρηματιστήριο Αθηνών, англ. Athens Stock Exchange або англ. ATHEX) — фондова біржа, розташована в Афінах, Греція, вперше відкрита в 1876 році.

Афінська фондова біржа — філія Hellenic Exchanges S.A, чиї акції мають лістинг на ATHEX. У серпні 1999 року почав діяти ринок похідних фінансових інструментів (строковий ринок). 2002 року Афінська фондова біржа та Афінська біржа похідних фінансових інструментів (англ. Athens Derivatives Exchange) об'єдналися в Афінську біржу (англ. Athens Exchange).

До 2007 року штаб-квартира афінської біржі розташовувалась у районі Афін Псирі по вулиці Софокла. Нова штаб-квартира розташована на вулиці Афінський (раніше вулиця Кавали). Торговельні сесії тривають з з 10:00 до 17:20 годин усі дні тижня, крім суботи, неділі і свят, про які біржа повідомляє заздалегідь.

Аналіз впливу кризи на фінансову систему

Глибокі причини грецької кризи пов'язані з диспропорціями в державних фінансах. У 1998 р., коли створювався Валютний союз, Греція не дотримувала ряд критеріїв конвергенції, передбачених Маастрихтською угодою. У березні 2001 м. Греція увійшла до складу зони євро, хоча її показники не відповідали критеріям конвергенції. Крім того, Греція переживала кризу бюджетних прибутків, незважаючи на вживання інтенсивних заходів в сфері податкової політики. В результаті в 2000 - 2007 рр. доля бюджетних прибутків у ВВП зменшилася на 2,25 процентних пункту. Це пояснювалося недостатньою боротьбою з ухиленням від сплати податків і з "тіньовою" (нелегальною) економікою, масштаби якої складали 25% ВВП проти 14% в середньому по усіх країнах ОЭСР.

У останнє десятиліття в Греції спостерігалося підвищення долі бюджетних витрат у ВВП. В той же час в 2009 р. вони склали 50,4% ВВП, що дещо нижче, ніж в середньому по зоні євро (50,8%).

Для Греції характерна стратегія, спрямована на підтримку системи соціального забезпечення і підвищення заробітної плати, що у відсутність структурних реформ привело до "бюджетної надтерпимості" ("laxisme budgеtaire"). Проявом цього, зокрема, являються пенсійна політика і зростання витрат на державне управління.

Пенсійні витрати складали в 2005 р. 11,5% державних витрат. У країні існує єдиний режим пенсійного забезпечення, попереджуючий коефіцієнт заміщення в 70 - 80% середньорічної базової заробітної плати за п'ять останніх років. При цьому тривалість сплати соціальних внесків складає 35 років.

Наслідком порушення рівноваги між бюджетними прибутками і витратами став бюджетний дефіцит, який в 2009 р. досяг 13,5% ВВП. Після періоду відносної стабільності 2000 - 2004 рр., коли дефіцит платіжного балансу Греції по поточних операціях складав в середньому 6,8% ВВП, в 2008 р. цей дефіцит зріс до 14,5% ВВП, що поставило країну по цьому показнику на перше місце - перед Португалією (10,1% ВВП), Іспанією (9,7% ВВП) і Ірландією (5,1% ВВП). В ході нинішньої кризи темпи зростання грецького ВВП знизилися з 4,5% в 2007 р. до 2% в 2008 р. і до (- 2%) в 2009 р.

Греція на перехресті доріг

Великий державний борг в умовах низької норми внутрішніх заощаджень (5% ВВП в 2009 р.), а також фінансування боргу за рахунок засобів, що отримуються на фінансових ринках, створюють ризик нестачі ліквідності. Це обумовлює необхідність зниження державної заборгованості, яка в країнах зони євро продовжує рости (таблиця. 1.1).

Таблиця 1.1 Відношення державного боргу до ВВП в 2009 - 2010 рр., % [6]

Відношення держборгу до ВВП в 2009 р. Відношення відсотків по боргу до ВВП в 2010 р. Темпи зростання ВВП в 2010 р. Відношення держборгу до ВВП в 2010 р.
Німеччина 73,2 3,4 1,9 77,5
Іспанія 53,2 3,3 - 0,2 63,9
Франція 77,6 2,8 1,7 84,3
Греція 115,1 4,5 - 3,8 127,9
Ірландія 64,0 3,8 - 0,7 75,8
Італія 115,8 4,0 1,1 119,7
Португалія 76,8 3,9 1,0 83,3

Хоча Греція отримала позики від Європейської комісії, ЕЦБ і МВФ під 5% річних, рецесія збережеться в 2010 р. і продовжиться в 2011 р., коли ВВП країни, за прогнозами ЕЦБ, зменшиться на 2,5%. Існують три головні двигуни економічного зростання - державне споживання, приватне споживання і інвестиції, які в Греції зараз майже не діють. Із-за курсу на жорстку економію росте рівень безробіття (у травні 2010 р. він склав 12% проти 8,5% в травні 2009 р.), що означає зниження прибутків домашніх господарств, а це, у свою чергу, призводить до зменшення податкових зборів. Крім того, відносно низький рівень конкурентоспроможності грецької економіки не дозволяє зовнішній торгівлі внести вклад до підвищення темпів економічного зростання.

Щоб виконати своє зобов'язання по зниженню відношення дефіциту державних фінансів до ВВП з 13,6% в 2009 р. до 8,1% у кінці 2010 р., уряд Греції може використовувати бюджетні важелі, тобто радикально збільшити прибутки або понизити витрати бюджету.

Завдяки реалізації економічної програми грецького уряду і спільним заходам Єврокомісії, ЕЦБ і МВФ, в першому півріччі 2010 р. дефіцит державних фінансів склав 11,4 млрд євро проти 19,7 млрд євро в першій половині 2009 р., тобто знизився на 40%.

З січня по червень 2010 р. був досягнутий чималий прогрес в області структурних реформ - пенсійну, бюджетну і податкову. Зменшення дефіциту було більше пов'язане із скороченням бюджетних витрат (на 10% за сім місяців 2010 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р.), чим із зростанням прибутків, які за той же період зросли на 4,1%. Поле маневрів для Греції в сфері бюджетно-податкової політики залишається досить широким: це стосується боротьби з "тіньовою" економікою і реформи оподаткування.

Заходи уряду, які були спрямовані на мінімізацію наслідків та їх подолання

З метою протидії кризі керівництвом Греції були розроблені програми по боротьбі з кризою. Так, вже в січні гречеськім урядом була почата розробка програми приватизації з метою зібрати в 2010 році до 2,5 мільярдів євро. телефонною монополіях. Крім того, державі належить національна газова компанія DEPA і оператор газотранспортної системи DESFA. Нарешті, уряд володіє вантажними портами країни і ігорною монополією OPAP, а також нерухомістю.

Планується, що контрольний пакет держави (більше 51%) залишиться лише в деяких компаніях, найбільш важливих з точки зору безпеки, інфраструктури і надання послуг населенню. У інших випадках пакет держави буде понижений до блокуючого (34%) або нижче [7] .

Також, незважаючи на деякі недавні протиріччя з Німеччиною, Єврозона в квітні була готова надати кредит розміром 30 млрд євро для забезпечення фінансової стабільності і наданню підтримки Греції[8] . У травні цього року розмір допомоги був збільшений до 120 млрд (за іншими даними - 110). Це стало можливим після того, як Греція погодилася з проектом скорочення державних витрат на 24 млрд євро, включаючи заморожування зростання заробітної плати бюджетників на три роки[9] . Метою уряду є скоротити бюджетний дефіцит в поточному році з 12,7% ВВП до 8,7% ВВП. Борг країни продовжуватиме рости до 2012 року - так, в поточному році заплановані запозичення у розмірі 54 мільярдів євро.

В цілому, заходи, що проводяться державою, по боротьбі з кризою привели до позитивних результатів. Так дефіцит поточного платіжного балансу Греції знизився в січні-липні поточного року на 32,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Цей показник склав за перші сім місяців 2010 року 14,47 мільярда євро проти 21,47 мільярдів євро в січні-липні 2009 року.

Також в повідомленні наводяться дані про стан бюджету країни. Так, в січні-липні поточного року прибутки підвищилися до 27,9 мільярдів євро з 26,8 мільярдів євро за підсумками перших семи місяців 2009 року, а витрати в даний період знизилися з 42,7 мільярдів до 37,9 мільярдів євро.

Бюджетний дефіцит на кінець 2009 року склав 13,7% ВВП, що поставило Грецію на грань дефолту по зовнішньому боргу. Вийти з цього положення Афінам вдалося в травні, коли країни єврозони і МВФ обіцяли країні 110-мільярдний кредит в обмін на жорсткі реформи.

Як показують дані ЦБ Греції, країна укладається в меті поточного бюджетного року, проте стабілізація відбувається головним чином завдяки скороченню витрат. В той же час, уряду доки не вдалося підвищити прибутки, незважаючи на різке підвищення споживчих податків і інші фіскальні заходи.

Нещодавно з'явилося повідомлення про те, що прем'єр-міністр Греції Йоргос Папандреу заявив, що готовий до можливих дострокових парламентських виборів, щоб добитися від виборців підтримки реформ, що проводяться в країні в обмін на кредити. "Якщо наш курс виявиться під сумнівом, якщо ми покажемо, що втрачаємо рішучість на середині шляху і що ми йдемо до дестабілізації, то буде втрачено довіру до країни", - сказав Папандреу


Аналіз результативності антикризових заходів; перспективи фінансової системи та соціально-економічної системи країни в цілому

Перспективи

Відновлення стійкості державних фінансів Греції неможливе без одночасної перебудови бюджетної політики ЄС. Грецька криза показала, що критерії конвергенції, встановлені в Пакті стабільності і зростання (ПСР), виявилися недостатніми для проведення надійної бюджетної політики. Відсутність у рамках зони євро механізмів солідарності показала слабкість і недоліки ПСР в умовах погіршення стану державних фінансів. Для подолання цього недоліку пропонуються різні заходи, у тому числі створення наглядового бюджетного органу. В той же час ніхто не пропонує змінити сам пакт.

Проте, як показала грецька криза, незалежність державних бюджетів в раках зони євро є обманом.

З одного боку, країни зони євро взаємопов’язані. За даними Банку міжнародних розрахунків, вимоги іноземних банків до Греції складають 177 млрд євро, з яких 141 млрд, або 80%, належить європейським банкам, у тому числі 42% - французьким і 25% - німецьким. Подібне переплетення капіталів у рамках зони євро означає, що банкрутство однієї країни негайно позначиться на положенні інших країн.

З іншого боку, країни зони євро використовують єдину валюту. Відсутність довіри до здатності Греції управляти кризою викликала знецінення євро, що вплинуло на усі країни зони.

Інший недолік ПСР полягає в тому, що він не враховує циклічні ефекти економічної діяльності. В період уповільнення економіки дотримання вимог ПСР може привести до використання негативних проциклічних заходів. Тим часом слід було б ввести правило про досягнення рівноваги держбюджету в період швидкого економічного зростання, тобто у верхній фазі циклу, і про дозвіл проводити протициклічні бюджетні акції в період рецесії або в'ялого економічного зростання. При цьому норма бюджетного дефіциту повинна встановлюватися не на кожен рік, а на увесь економічний цикл.

Ще один недолік ПСР пов'язаний з тим, що вказані в нім показники відносяться до усіх країн зони євро, хоча поняття бюджетної стійкості в різних країнах по-різному. ПСР не враховує міжкраїнових відмінностей в темпах економічного зростання, об'ємах держборгу, процентних ставках і т. д. Не враховуються і такі особливості країн, як доля державних інвестицій і потенційні темпи майбутнього зростання.

Перш ніж намагатися врятувати ПСР, слід було б створити європейський бюджетний орган, головним завданням якого має бути координація національних бюджетних планів, як це пропонує ЕЦБ. У пору, коли Європа відчуває дефіцит довіри, необхідно зробити рішучий крок в європейському будівництві.

Підсумки

Греція оголосить дефолт за своїм державним боргом. Цей дефолт багато в чому буде наслідком її членства в Європейському валютному союзі. Якби Греція не була частиною системи євро, то могла б і не потрапити у нинішнє скрутне становище, а навіть якби потрапила, то змогла б уникнути дефолту.

Оголошення Грецією дефолту не означає, що вона навмисно не повертатиме основну суму боргу і відсотків за ним, коли настане час виплати. Більш вірогідною буде організована МВФ реструктуризація існуючого боргу.

Інший варіант - "м'який дефолт", коли Греція в односторонньому порядку погасить існуючий борг новим боргом, замість того, щоб заплатити готівкою. У будь-якому випадку, власники грецького боргу не отримають усієї суми заборгованості.

Єдиним способом уникнення дефолту є урізання майбутнього щорічного бюджетного дефіциту країни до рівня, який іноземні та національні інвестори захочуть фінансувати добровільно. Як мінімум, для цього доведеться зменшити дефіцит до такого рівня, який дозволить зупинити підвищення співвідношення боргу до ВВП.

Щоб досягнути цієї мети, поточний дефіцит - 14% ВВП - повинен впасти до 5% ВВП або ще нижче. Однак для доведення співвідношення боргу до ВВП до рівня 60%, встановленого Маастрихтською угодою, доведеться скоротити дефіцит бюджету до 3% ВВП. Такого рівня Греція повинна досягти до 2012 року, кажуть чиновники ЄС.

Для скорочення бюджетного дефіциту до 10% ВВП буде потрібно значно урізати державні витрати та різко підвищити доходи від податків. Крім політичної складності досягнення даної мети, це вкрай негативно вплине на сукупний внутрішній попит і, отже, на рівень виробництва та безробіття.

До слова, рівень безробіття у Греції вже складає 10%. За прогнозами, ВВП країни буде падати на 4% на рік, що ще більше загострить проблему зайнятості.

Подальше придушення економічної активності за допомогою підвищення податків і скорочення державних витрат призведе до необхідності компенсувати скорочення доходів від податків і до потреби збільшити платежі на допомогу безробітним.

У будь-якому разі кожен запланований євро скорочення дефіциту дає менше одного євро реального скорочення дефіциту. Це означає, що заплановане підвищення податків і урізання основних державних витрат повинно бути більшим, ніж 10% ВВП, щоб досягти бюджетного дефіциту у розмірі 3% ВВП.

З арифметикою, що випливає з масштабів скорочення дефіциту і супутнього економічного спаду, не посперечаєшся: дефолт боргу Греції неминучий. Можливо, Афіни й уникнули б такого результату, якби не були у зоні євро. Маючи власну валюту, уряд девальвував би її, посиливши податково-бюджетну політику.

Девальвована валюта призвела б до зростання експорту і змусила б грецькі сім'ї та фірми замінювати внутрішню продукцію імпортованими товарами. Підвищений попит на грецькі товари і послуги призвів би до зростання ВВП, збільшивши доходи від податків і скоротивши виплати на соціальне забезпечення.

Загалом, зміцнення податково-бюджетної політики було б і більш здійсненним, і менш болючим, якби Греція мала власну кредитно-грошову політику.

Членство Греції в зоні євро також стало основною причиною її поточного великого бюджетного дефіциту. Оскільки країна не має власної валюти вже більше десятиліття, її ринок не подав жодного сигналу, який попередив би Грецію про те, що її борг підвищується до неприпустимого рівня.

Якби Греція залишилася за межами зони євро і зберегла свою валюту - драхму, значне збільшення пропозиції грецьких облігацій призвело б до падіння курсу драхми і до зростання процентних ставок за облігаціями.

Оскільки грецькі єврооблігації сприймалися як близький аналог єврооблігацій інших країн зони євро, процентні ставки за грецькими облігаціями не підвищувалися в міру збільшення позик Греції - до тих пір, поки ринок не почав побоюватися дефолту.

Нинішнє значне зростання процентних ставок за грецьким облігаціями порівняно з німецькими паперами свідчить: ринок вважає, що ймовірність дефолту дуже висока. Поєднання кредитів, що надаються іншими країнами зони євро, і позик МВФ може надати досить ліквідності для відстрочки дефолту. В обмін на підтримку ліквідності Греція буде змушена піти на хворобливе посилення податково-бюджетної політики і погодитися з падінням рівня ВВП. У кінцевому підсумку, Греції, іншим країнам зони євро і кредиторам Афін доведеться визнати, що країна неплатоспроможна і не може погасити існуючий борг. І тоді Греція оголосить дефолт.

Висновок

Як бачимо, фінансова криза сильно торкнулася колись сильної і розвиненої економіки Греції, що ще раз підтверджує висновок про те, що від торби до в'язниці не зарікаються. Подібна ситуація може послужити хорошим прикладом того, що сподіватися тільки на краще не варто.

Варто також звернути увагу на те, що колись колишні партнери у рамках єдиного економічного співтовариства по-різному можуть віднестися до держави-боржника. Звідси витікає, що порятунок потопаючих частенько є справою рук самих потопаючих.

Як би то не було, Греції вдалося уникнути великомасштабної економічної, а можливо, соціальної і політичної кризи. Хай і великою ціною, але стан справ вдалося врятувати. Думається, цей урок може сказати багатьом країнам про те, що необхідно проводити аналіз поточного стану справ, іншими словами, профілактика часом виявляється дієвішим засобом, ніж лікування довгої і затяжної хвороби

Список літератури

1. GreeceToday. Криза в Греції і прогнози її наслідків. 06.03.2010

2. Відділ друку посольства Греції в Москві -

3. Журнал "Європа" № 2 березня/квітень 2010 р. 43 з

4. И.В. Григорьева, Ю.В. Рогилев, В. П. Смирнов і др, під редакцією Е.Ф. Языкова. "Історія новітнього часу країн Європи і Америки : 1945-2004 гг". - М.: Вища школа, 2008 р.

5. Інститут глобалізації і соціальних рухів

6. Інформаційне агентство РІА-новини

7. Лагутенко В. Т. "Основи страноведения" навчань. посібник Москва 2008г

8. Молчанов Анатолій. "Хвору" Грецію Євросоюз лікуватиме примусово 11.06.2010 http://www.newsinfo.ru/articles/ 2010-06-11/grecij/728159/

9. Німецький друк: Криза в Греції - випробування для Євросоюзу 09.08.2010

10. Павло СВИРИДОВ. Греція: криза і протестне повстання. Радянська Росія. №23 06.05.2010

11. Сергій Сенинский. Криза в Греції і криза основ Єврозони 06.05.2010

Додаток

Ріст ВВП Греції у порівнянні із Єврозоною у 1996—2006 роках


[1] Лагутенко В. Т. "Основи страноведения" навчань. посібник Москва 2008г

[2] Лагутенко В. Т. "Основи страноведения" навчань. посібник Москва 2008г

[3] Молчанов Анатолій. "Хвору" Грецію Євросоюз лікуватиме примусово 11.06.2010 http://www.newsinfo.ru/articles/ 2010-06-11/grecij/728159/

[4] Німецький друк: Криза в Греції - випробування для Євросоюзу 09.08.2010

[5] Молчанов Анатолій. "Хвору" Грецію Євросоюз лікуватиме примусово 11.06.2010 http://www.newsinfo.ru/articles/ 2010-06-11/grecij/728159/

[6] GreeceToday. Криза в Греції і прогнози її наслідків. 06.03.2010

[7] 9 авг - РИА Новости, Алексей Богдановский http://www.rian.ru/economy/20100809/263492043.html

[8] Премьер Греции заявляет о готовности к досрочным выборам 31/10/2010

[9] Спасет ли евро кредит, предоставляемый Греции - http://www.newsland.ru/News/Detail/id/496892/cat/86/

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:52:33 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:16:19 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Економіка сучасної Греції

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150724)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru