Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Раціональне землекористування в наш час

Название: Раціональне землекористування в наш час
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: реферат Добавлен 08:19:14 20 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 178 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Виникає запитання: де взяти кошти для централізованого виконання Загальнодержавної програми використання та охорони земель? Відповідно до статті 21 Закону України "Про плату за землю" для централізованого виконання робіт з охорони земель 30% коштів від земельного податку (600 мли грн) повинні знаходитися на спеціальному бюджетному рахунку. Для централізованого використання ці кошти, що надійшли на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, мають централізуватися на спеціальному бюджетному рахунку Державного комітету України по земельних ресурсах, 10% — на спеціальних бюджетних рахунках Автономної Республіки Крим і областей.

Кошти від земельного податку, що централізуються, направляються на розробку й реалізацію таких заходів:

1)вилучення з обробітку малопродуктивних земель права державної та комунальної власності з подальшим переведенням їх у природні угіддя або під заліснення загальною вартістю 2480 млн грн, щорічно — 4,8 млн грн;

2)охорону земель і підвищення родючості ґрунтів — 11 млрд грн, у 2005 р. — 400 млн грн;

3)упорядкування земель сільгосппідприємств — 2,5 млрд грн, у 2005 р. — 480 млн грн;

4)забезпечення виконання робіт із будівництва та реконструкції протиерозійних гідротехнічних споруд і рекультивації земель на суму 63,08 млн грн, щорічно — 6,3 млн грн;

5)відновлення меліорованих земель — 2,7 млрд грн, утому числі в 2005 р. — 800 млн грн;

6) оновлення матеріалів ґрунтових обстежень сільсько господарських угідь на площі 3 млн га загальною вартістю 27 млн грн;

7) розробку нормативно-правової бази з питань охорони та раціонального використання земель, а саме: методичних рекомендацій щодо механізму консервації де-градованих і малопродуктивних земель, вартість розробки — 0,3 млн грн;

державних стандартів України щодо охорони та раціонального використання земель, рекультивації порушених земель, порядку економічного стимулювання раціонального використання земельних ресурсів та охорони земель тощо — 4,5 млн грн.

У практиці вказана мета не досягається. У зв'язку із скрутним соціально-економічним становищем країни в перехідний період до ринкової економіки Законом України "Про Державний бюджет України"на кожний рік призупиняється дія статей 20, 21, 22 Земельного кодексу України.

Зазначені надходження від плати за землю не мають цільового характеру і використовуються в порядку, затвердженому відповідною радою (на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, програми розвитку населених пунктів тощо). Незначні кошти деякі місцеві ради виділяють на проведення грошової оцінки земель населених пунктів, інвентаризацію земель і виготовлення державних актів на право власності на землю та право користування нею.

У 2005 р. надходження від плати за землю становили близько 2,100 млн грн, відповідно до асигнувань Держкомзему України на охорону земель необхідно 630 млн грн.

У ситуації, що склалася, потрібно прийняти Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо формування джерел фінансування заходів охорони та раціонального використання земель", який врегулює правові питання, пов'язані з централізацією коштів від земельного податку, передбачених статтею 22 Закону України "Про плату за землю" і відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, передбачених на охорону і раціональне використання земель.

Спрямування й реалізація 30% доходів від земельного податку та коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва дадуть змогу здійснити державні програми, спрямовані на охорону земель — відтворення родючості ґрунтів, заліснення, меліорацію, складання проекту землеустрою з контурно-меліоративною організацією території тощо, із зазначенням джерел фінансування.

Для цілеспрямованого розв'язання всіх проблем, які виникли згідно із вимогами статті 183 Земельного кодексу України, статті 2 Закону України "Про землеустрій" і статті 25 Закону України "Про охорону земель", здійснюється землеустрій як комплекс заходів щодо організації раціонального використання та охорони земель, формування й організації території об'єктів землеустрою з урахуванням їхнього цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб, збереження і підвищення родючості ґрунтів. Найприйнятнішою формою розробки цих заходів є землеустрій — головний важіль управління земельними ресурсами конкретної території (сільської (селищної) ради).

Такою землевпорядною документацією повинна стати схема землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель конкретної сільської (селищної) ради.

Метою складання схеми землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель є:

реалізація політики держави щодо наукового перерозподілу земель;

формування раціональної системи землеволодінь і землекорис-тувань;

розробка системи заходів щодо збереження та поліпшення природних ландшафтів, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

відновлення й підвищення родючості грунтів, рекультивація порушених земель, захист земель від ерозії, підтоплення, вторинного засолення, заболочування та інших видів деградації;

консервація деградованих і малопродуктивних земель;

створення екологічно сталих ландшафтів та агросистем;

обгрунтована вартісна оцінка природоохоронних заходів.

Зазначені схеми землеустрою вперше були розроблені для сільських (селищних) рад Іванківського району Київської області та Добропільського району Донецької області відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", Земельного кодексу України, Законів України "Про охорону земель" і "Про землеустрій".

Розроблені схеми землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель конкретної сільської ради обґрунтовують подальше використання земельних угідь, що дасть змогу не тільки зберегти екологічний баланс земельних угідь зазначеної сільської ради, але й уточнити базу справляння плати за землю та забезпечити організаційно-правові умови для здійснення іпотечного кредитування. Крім того, в схемі приділяється велика увага раціональному використанню й охороні земель — основному засобу виробництва:

системі заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів територій з особливими природоохоронними, рекреаційними та заповідними режимами; відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, засолення, заболочування та інших видів деградації;

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

створенню екологічно сталих ландшафтів та агросистем.

Моніторинг-споапвреження та оцінка земель сільськогосподарського призначення. Збирання й опрацювання інформації для забезпечення сталого сільськогосподарського природокористування. Охорона природи та раціональне використання її ресурсів мають важливе значення для економічного й соціального розвитку суспільства. З метою забезпечення найефективнішого використання природних ресурсів у нашій країні провадиться комплекс заходів щодо їхньої охорони та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Господарська діяльність людини впливає практично на всі компоненти природного середовища, причому в глобальному масштабі. У зв'язку з цим завдяки властивості космічних знімків давати інформацію в глобальному і регіональному масштабах їх використовують для вивчення ступеня й характеру впливу людини на природу, розробки різних природоохоронних заходів.

На космічних знімках відображаються такі елементи ландшафту, як населені пункти, транспортна мережа, сільськогосподарські землі, об'єкти меліорації, розробки і видобування корисних копалин (тобто діючі). Крім того, відображаються й об'єкти, які діяли у минулому.

На космічних знімках проглядається ерозія ґрунтів, пригнічена рослинність, забруднення акваторій і атмосфери, неправильні методи господарюванн, що призводять до повного виснаження природних ресурсів. За знімками дешифруються місця порушення ґрунтового покриву через відкрите видобування корисних копалин. Характерними ознаками цих порушень є білі плями неправильної кутової форми, часто "прив'язані" до населених пунктів. На великомасштабних чи збільшених знімках розпізнаються діючі й занедбані кар'єри.

Космічні знімки використовують також для виявлення ділянок порушення рослинності, оскільки на них добре відображаються вирубки, згарища, димові смолоскипи, штучні насадження лісу. Це дає змогу визначати характер антропогенного впливу на рослинність і проектувати відтворювальні й охоронні заходи. За матеріалами з космосу було виявлено опустелювання, пов'язане з інтенсивним випасанням худоби.

За космічними знімками визначають райони, які знаходяться під впливом водної ерозії на різних стадіях її розвитку. На них дешифруються ділянки розвитку площинного та лінійного змивів. Райони вітрової ерозії також добре дешифруються за космічними знімками. За різносезонними знімками і знімками різних років вивчають динаміку розвитку водної й вітрової ерозій.

Завдяки чіткому відображенню на космічних знімках каналів систем зрошення, поливних полів, зон підвищеного зволоження ґрунтів їх використовують для вивчення процесів вторинного засолення земель, виявлення вторинних змін гідрологічних умов, що дуже важливо при проектуванні та здійсненні гідромеліоративних заходів. За матеріалами з космосу визначають ступінь та інтенсивність мінерального і термального забруднення водойм.

У зв'язку з інтенсивним зростанням міст, особливо великих, змінюється вся (навколо міста) агломерація території. Територія, яка зазнає забруднення, в десятки разів перевищує територію самих міст. Зони забруднень особливо добре розпізнаються на телевізійних космічних знімках зимового періоду. Заданими космічних зйомок виявлено зони поширення могутніх димових забруднень атмосфери міст та переміщення димових смолоскипи! і хмар на сотні й тисячі кілометрів від джерела. Одним із джерел димового забруднення, виявлених за космічними матеріалами, є скупчення міст у Північній і Центральній Європі. Було зафіксоване поширення димових хмар у Південній Англії через Північну Францію, Бельгію, Голландію і ФРН на відстань понад 700 км при ширині близько 200 км.

За знімками навколо міст дешифруються антропогенні зміни ландшафтів — території діяльності сільськогосподарських підприємств із специфічною приміською спеціалізацією сільського господарства, паркові ліси, що утворилися з природного лісу, заражені території навколо підприємств із шкідливими відходами виробництва, групи дачних і садових ділянок, що докорінно змінюють природний рослинний покрив та ґрунти.

Поблизу великих міст за знімками виділяються зони забруднення нижніх шарів атмосфери. Добре дешифруються димові шлейфи промислових підприємств, радіуси задимлення атмосфери. Це особливо доцільно для виявлення джерел задимлення, планування правильного розміщення житлових масивів. Найефективнішими для цієї мети є теплові зйомки, спектрометричні виміри з космосу і спектрозональні зйомки.

За космічними знімками вивчають характер і ступінь впливу на навколишню територію штучних водойм. Створюваний водоймами штучний мікроклімат призводить до порушення процесу нормального ґрунтоутворення, зміни рослинності тощо.

Незамінним матеріалом є космічні знімки при вивченні впливу навколишнього природного середовища на здоров'я людини. Поява великомасштабної й регулярної космічної зйомки сприяла створенню передумов для антропоекологічних досліджень на планетарному, регіональному і локальному рівнях.

Комплексність інформації космічних знімків використовують з метою аналізу природного середовища, виокремлення при однотериторіальних комплексах, у межах яких існують найсприятливіші умови для поширення збудників хвороб, виокремлення територій, підданих промисловому зараженню, що впливає на здоров'я людей.

Регулярність космічних зйомок дає змогу простежити динаміку природних явищ, які також позначаються на здоров'ї людей. Це особливо важливо при прогнозуванні стану й розробки заходів щодо поліпшення стану здоров'я населення.

Можливості відображення природних об'єктів на аерокосмічних знімках залежать від ряду факторів: оптичних властивостей об'єктів, що фотографуються, висоти і масштабу зйомки, типу фотографічного апарата, типу плівки й світлофільтра, а також часу доби та стану атмосфери під час зйомки, способів і стабільності опрацювання знімальних матеріалів. Втрата інформації спостерігається при виготовленні похідних матеріалів космічних зйомок (дубль-негатив, дубль-позитив, контактні відбитки на глянцевому чи матовому папері), ще значніше — при виготовленні збільшених фотознімків і копій із фотопланів. Усе це необхідно враховувати при роботі з аерокосмічними фотоматеріалами.

У практиці переважно застосовують чорно-білі фотознімки, на яких можна розпізнати всі об'єкти чи їхні індикатори, потрібні для складання екологічних карт. З метою дешифрування деяких екологічних характеристик та специфічних екологічних умов краще використовувати зональні синтезовані зображення багатозональних космічних фотозйомок і доцільно додатково мати кольорово-кодовані зображення, одержані шляхом перетворення на оптико-електронній апаратурі.

Набір знімків однієї й тієї ж самої ділянки місцевості, одержаних синхронно в різних зонах електромагнітного спектра, дає комплексну характеристику місцевості та достовірну і детальну інформацію про природне середовище — не тільки про його фізіономічні об'єкти, але й приховані компоненти ландшафту.

Аналіз інформативності багатозональних фотознімків, проведений у зв'язку з комплексним вивченням і картографуванням природних ресурсів і динаміки природного середовища, показав, що при загальній оцінці інформативності знімка жодній зоні електромагнітного спектра в цілому не можна віддати перевагу, але при розв'язанні конкретних завдань, наприклад, при оцінці ступеня розходжень морфологічних елементів ландшафту, уточненні гідрографічних об'єктів, визначенні характеру, будівлі й стану рослинного покриву, виділенні характерних типів, видів і різновидів ґрунтів, простежується явна перевага тих чи інших спектральних зон. Інформативність фотознімків, виконаних у різних зонах спектра, змінюється не тільки залежно від розв'язання завдання, а також від району й сезону зйомки. І тільки набір фотознімків тієї самої ділянки місцевості, одержаних одночасно в різні сезони й у різних зонах спектра, може дати багатобічну характеристику природного середовища. Оскільки кожному типу ландшафту в межах визначеної географічної зони властиві свої взаємозв'язки і закономірності, ознаки дешифрування природних об'єктів матимуть місцевий характер.

Отже, і вимоги до космічної інформації — локальні. Так, для ландшафтних досліджень у лісовій зоні переважно використовують фотознімки, одержані влітку в зоні 600—700 км; з метою уточнення морфологічної структури деяких ландшафтів знімки виконані у зоні спектра 500—600 км; уточнення гідрографічних об'єктів — знімки в зоні спектра 700—800 км. Для ландшафтних досліджень у напівпустелі найінформативнішими спектральними зонами є 640—740, 580—620, 520— 620 км.

Літологічні різниці корінних і четвертинних відкладень краще відбиваються в зоні спектра 520—560 км; пухкі четвертинні відкладення — у зоні 500—600 км.

Деревний рослинний покрив добре видно на всіх видах космічної фотоінформації. Рослинний покрив, насамперед реагує на зміни умов середовища та екологічних умов, що відображається в його стані та структурі, а отже, й у відбивній здатності. При поліпшенні умов зростання колір крон дерев стає насиченішим і зеленішим, а їхня відбивна здатність знижується, а при гірших умовах зростання, навпаки, відбивна здатність підвищується. Різну відбивну здатність мають листяні й хвойні насадження, а також суспільства, утворені визначеними екологічними групами рослин (гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти). Використовуючи багатозональну зйомку, можна відрізнити також рослинність, пошкоджену ентомощкідниками та уражену інфекційними хворобами тощо. Таким чином, використовуючи комбінації знімків, виконаних у кількох зонах електромагнітного спектра, можна виявляти об'єкти, не розрізнені на однозональному зображенні.

Для дешифрування рослинного покриву достовірні результати одержують при використанні спектрозональних космічних фотознімків, а також чорно-білих, виконаних у зонах спектра 660—720 чи 600—700 км, що забезпечують найчіткішуй найкращу просторову точність. Спектрозональні зображення підвищують вірогідність диференціації різних типологічних і територіальних категорій рослинного покриву. Знімки, одержані в зонах 520—560, 640—680, 820—890 км, є найінформативнішими при визначенні пошкоджених ентомошкідниками лісів. При інфекційних хворобах лісу найінформативніший діапазон — 640—680 км.

Практично при виявленні ґрунтових вод і визначенні їхніх характеристик найважливішими індикаторами виступають поєднання рослинності та рельєфу, тому найінформативнішими фотознімками при дешифруванні ґрунтових вод варто вважати ті, які є інформативними для визначення цих фізіономічних компонентів ландшафту.

На інформативність знімків й одержання найбільш контрастних зображень ґрунтів впливає ряд факторів, основні з яких — сезон і час проведення зйомки та погодні умови. За таких самих умов зйомки градації зональних тинів ґрунтів орієнтуються гірше, ніж інтро- й азональних ґрунтів.

Найінформативнішими при вивченні та картографуванні ґрунтового покриву визнані фотознімки, одержані в зонах електромагнітного спектра 460—580 і 600—700 км, і спектральні знімки весняного й осіннього періодів, у яких найкраще відображається комплексність ґрунтово-рослинного покриву.

Для визначення окремих екологічних властивостей ґрунтів найбільш інформативними виявилися: зона 700—740 км — для дешифрування вологості; 460—580 — для встановлення солончаків і засолених ґрунтів; 520—560 км — для визначення гранулометричного складу ґрунтів.

У практиці робіт як основний матеріал при тематичному дешифруванні частіше використовують різномасштабні інтегральні чорно-білі зображення, одержані в широкому діапазоні видимої частини електромагнітного спектра (460— 745 км). По них здійснюють суцільне, поконтурне дешифрування.

Для підвищення якості спостережень доцільно працювати не тільки з фотовідбитками, але й з позитивними плівками, а також дубль-негативами.

При виготовленні позитивів чи негативів допускаються значно менші інформаційні витрати, ніж при дублюванні на фотопапір. Іншим важливим моментом на користь прозорої основи позитивів чи негативів є те, що пристрої, що зчитують, і апаратура візуального екранування пристосовані для зчитування інформації на просвіт.

Велике значення для виконання екологічних спостережень над об'єктами природного середовища можуть мати матеріалиповторної зйомки. Синтезовані кольорові зображення, одержані в результаті синтезу різночасних космічних знімків однієї й тієї ж самої території з порівняними технологічними умовами зйомки, дають змогу одержати наочне уявлення про динаміку екзогенних процесів природного середовища. Тепер для цих цілей використовують матеріали, одержані автоматизованими методами опрацювання.

Вимоги до сезонів зйомки при розв'язанні ряду екологічних завдань досить різноманітні. Проте досвід показує, що більшість із них може бути задоволена за наявності двох варіантів зйомки — літньої для забезпечення вивчення екологічних умов та їхньої динаміки в гумідних зонах і трьохсезонної (весна—літо—осінь) — для районів аридпої та субаридноїзон. При сучасній забезпеченості космічною інформацією стало можливим підібрати потрібний матеріал, який може задовольнити більшість різних вимог до сезону та повторюваності зйомок.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:47:37 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:13:01 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Раціональне землекористування в наш час

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150304)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru