Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Сутність і поняття фрейму "жіночність"

Название: Сутність і поняття фрейму "жіночність"
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Добавлен 09:45:02 19 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 814 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

Розділ 1. Виділення когнітивних компонентів фрейма «жіночність»

1.1 Поняття “ жiночнiсть” у лінгвістиці

1.2 Фреймовий підхід в дослідженнях семантики

1.3 Виділення облігаторних і не облігаторних компонентів

Розділ 2. Ядро і периферія фрейма “ жiночiнсть”

2.1 Природа фрейму, його категоризація і типи фреймів

2.2 Ядерні номінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”

2.3 Периферійні номінації і компоненти фрейма “ жiночiсть”

2.4 Емоционально-оценочниє і концептуальні номінації

Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма

3.1 Метод фреймової семантики

3.2 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність”

3.3 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність”

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

В сучасних дослідженнях по лінгвістиці, як, втім, і в інших галузях знань, спостерігається поступове просування до поєднання в одному фокусі власне наукових, філософських і релігійних уявлень про світ і людину. Показовою віхою зміни парадигми гуманітарного знання є стрімкий розвиток когнітології і її самостійного відгалуження — когнітивної лінгвістики.

Ключові позиції когнітивної лінгвістики пов'язані із спільною теорією інформації і її обробкою людиною. Вона оперує особливими за своєю природою одиницями, які є провідниками найрізноманітнішої інформації і повністю або частково матеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць закріпився термін концепт.

Сучасний напрямок лінгвістичних досліджень розглядає мовну діяльність як один з модусів когниції, що становить вершину айсберга, у основі якого лежать когнітивні здібності, що не є чисто мовними [1, c.306].

Один із центральних постулатів когнитивізму - постулат про примата когнітивного [2.с.21] - визначає розгляд концепту в напрямку від ментальних феноменів до способів їхньої вербалізації, від одиниць концептуальної системи автора - до їхнього мовного втілення.

У більшості робіт, що зачіпають когнітивний аспект, центральною категорією дослідження є індивідуально-авторський концепт. Ось чому актуальними є завдання створення типології концептів авторської свідомості, виявлення форм їхнього ментального уявлення, розгляду їхнього співвідношення з типами ментальних репрезентацій, з одного боку, і з більшими одиницями - когнітивними структурами - з іншого.

В основу нашого дослідження покладена гіпотеза про дворівневу будову індивідуальної концептосфери: на першому рівні нами виділяються індивідуальноавторські концепти як одиниці поетичної свідомості автора, на другому - когнітивні структури, що являють собою процес і результат взаємодій між концептами.

Поняття художнього концепту перебуває в стадії осмислення.

У статті Л.В.Міллер цей феномен визначається як «складне ментальне утворення, що належить не тільки індивідуальній свідомості, але й ... психоментальній сфері певного етнокультурного співтовариства», як «універсальний художній досвід, зафіксований у культурній пам'яті й здатний виступати як фермент і будівельний матеріал при формуванні нових художніх змістів» [3, c.41-42].

У роботі О.Е.Беспалової під художнім концептом пропонується розуміти «одиницю свідомості поета або письменника, що отримує свою репрезентацію в художньому творі або сукупності творів і виражає індивідуально-авторське осмислення сутності предметів або явищ» [4, c.6].

Таким чином, при різних підходах художній концепт може займати нежорстке положення на шкалі «універсальне/індивідуально-авторське».

Вважаємо продуктивним розглядати концепт насамперед як одиницю індивідуальної свідомості, авторської концептосфери, вербалізовану в єдиному тексті творчості письменника (що не виключає можливості еволюції концептуального змісту від одного періоду творчості до іншого).

Форми уявлення шарів концепту можуть бути різними. Предметний і понятійний шари репрезентуються через фрейми-структури, що розуміють, слідом за В.В.Червоних [5, c.167], як носії типової, логічно впорядкованої інформації; образний шар адекватно описується за допомогою метафоричних інваріантів, нарешті, асоціативний і символічний шари концепту вимагають для свого розкриття польової моделі.

У даній статті ми зупинимося докладніше на питанні про співвідношення понять концепту, з одного боку, фрейму й поля як когнітивних структур, з іншого боку, а потім проілюструємо отримані нами теоретичні результати на прикладі концепту «жіночність»

Не буде перебільшенням сказати, що концепт і фрейм є центральними категоріями когнітивної лінгвістики.

У низці робіт спостерігається перетинання об'ємів цих понять. Так, на думку А.П.Бабушкіна, серед інших типів ментальних структур варто виділяти концепти-фрейми, що представляють собою сукупність, збережених у пам'яті типових асоціацій [7, c.19].

А.П. Бабушкін розглядає фрейм як тип концепту (поряд зі схемами, інсайтами, сценаріями, концептами, які логічно конструюються й розумовими картинками), що, на наш погляд, не цілком коректно. Справа в тому, що типологія, запропонована автором, зводиться фактично до різних типів ментальних репрезентацій: образних, пропозиціональних, змішаних (гештальтам).

У цьому випадку фрейм, зрозумілий як свого роду «кадр», побачений внутрішнім зором, повинен бути співвіднесений з аналоговими репрезентаціями й виступати в одному ряді з «розумовими картинками» як «мислимий у цілісності його складових частин багатокомпонентний концепт» [8, c.73].

Дане дослідження знаходиться на стику актуальних на сьогоднішній день лінгвістичних підходів: когнітивного і гендерного.

Виникнення гендерної лінгвістики, що вивчає прояв гендерного чинника в одиницях мови, з'явилося результатом усвідомлення того факту, що відмінності між статей, що настільки значно проявляють себе в різних структурах суспільного життя вельми своєрідно реалізуються і в процесі мовної комунікації. Якщо на перших етапах свого існування гендерна лінгвістика зосереджувала на проблемах гендеру переважно в аспекті аналізу живої мови представників різної статі то зараз у сфері її інтересів знаходяться найрізноманітніші питання, що зачіпають зв'язок мови зі всіма видами людської діяльності.

Згідно новим концепціям основна функція мови полягає не стільки в передачі інформації і здійсненні відзиву до незалежної від нього реальності, скільки в орієнтації особи в її власній когнітивній області, тобто мова розглядається як система орієнтуючої поведінки, де прагматична функція грає вирішальну роль.

Названі факти говорять про актуальність теми дослідження, яка багато в чому визначається якісним зсувом парадигми лінгвістики у бік ментальної семантики. Крім того, сучасній науці властивий антропоцентрізм. Значущість індивідуальних параметрів суб'єкта, що говорить, у зв'язку з цим істотно зростає. Стать людини - одна з важливих характеристик особи, що багато в чому визначає її соціальну, культурну і когнітивну орієнтацію в світі, у тому числі за допомогою мови.

Останнім часом особливої значущості набуває вивчення суті і мовної репрезентації концепту “жіночність”. В цьому відношенні особливо сприятливим для аналізу стереотипів, що існують в суспільстві, пов'язаних з даними концептами, виявляється художній текст оскільки за його допомогою здійснюється відображення картини світу зі всіма ритуалами, традиціями, тобто всієї структури знань, придбаних людством в процесі свого існування. Крім того, текст може впливати на модель світу в свідомості реципієнта, змінювати її. Текст при цьому знаходить «социальную силу» [94, з. 105-114].

Виходячи з викладеного, метою дослідження є опис концепту «жіночність» за допомогою аналізу мовних одиниць різних рівнів з урахуванням особливостей їх функціонування в художньому тексті.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

1. Виділити когнітивні компоненти фрейма “ жіночність”, визначити поняття “ жіночність” у лінгвістиці.

2. Виділити облігаторні і не облігаторні компоненти.

3. Виділити ядро і периферію фрейма “ жіночність”.

4. Розглянути ядерні номінації і компоненти фрейма “ жіночність” і периферійні номінації і компоненти фрейма “жіночність”, а також його емоционально-оціночні і концептуальні номінації.

5. Виділити семантичні особливості репрезентації фрейма методом фреймової семантики.

6. Провести семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають периферію фрейма “жіночність”.

Об'єктом дослідження є процес концептуалізації понять “жіночність” у сучасній англійській мові.

Людська мова, будучи гнучким засобом віддзеркалення миру, рясніє засобами для передачі існуючих гендерних стереотипів і вербалізації концептів фемінінності.

Основою дослідження є положення когнітивної лінгвістики про мовну картину світу [34, c.22-28], концепт [21, c.12-34], стереотип [44, c.2-7], а також теорія про соціальну і культурну обумовленість гендеру [3, c.8-23] основні положення теорії соціального статусу [18, c.6], теорія значення слова [8, c.45-50], теорія функціональної семантики оцінки [66, c.192].

Матеріалос для дослідження були тексти художніх творів британських і американських авторів XX століття (Ст Вулф, Д.Г. Лоренса, У.С. Моема, А. Мердок, Д. Стіл, Ф.С. Фіцджеральда і ін.) що містять понад 2000 контекстів, мовну репрезентацію концептів «жіночність» і пов'язаних з ними стереотипів.

Мета і завдання зумовили вживання різних взаємодоповнюючих методів і методик: комплексна методика лінгвістичного дослідження, і, зокрема, методика опису культурного концепту, що включає аналіз словарних дефініцій, метод компонентного аналізу методи контрастівного і контекстуального аналізу, метод інтерпретації художнього тексту.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:

- вперше такий опис фрейма за допомогою комплексного аналізу мовних одиниць;

- отримані нові дані, що розкривають специфіку фрейма “жіночність” у сучасній англійській мові;

- семантичні особливості репрезентації фрейма “жіночність


Розділ 1. Виділення когнітивних компонентів фрейма «жіночність»

1.1 Поняття “ жiночнiсть” у лінгвістиці

Концепт і фрейм є центральними категоріями когнітивної лінгвістики. У ряді робіт спостерігається перетин обсягів цих понять. Так на думку А.П.Бабушкина, серед інших типів ментальних структур слід виділяти концепти-фрейми що є сукупністю типових асоціацій, що зберігаються в пам'яті [7, c.19]. А.П. Бабушкин розглядає фрейм як тип концепту (поряд із схемами, інсайтамі, сценаріями, логічно сконструйованіми концептами і розумовими картинками), що, на наш погляд, не цілком коректно.

Річ у тому, що типологія, запропонована автором, зводиться фактично до різних типів ментальних репрезентацій: образним, змішаним (гештальтам). В цьому випадку фрейм, що сприймається як свого роду «кадр», побачений внутрішнім зором, має бути співвіднесений з аналоговими репрезентаціями і виступати в одному ряду із «розумовими картинками» як «мислимий, у цілості його складних частин багатокомпонентного концепту» [8, c.73].

Поняття фрейму, спочатку пов'язане із проблемою розуміння й розпізнавання ситуації, потім було розширено й стало застосовуватися до вивчення особливостей організації мовної системи в цілому.

У середині 70-х років Ч.Філмором як лінгвістична концепція запропонована фреймова семантика, що розглядається автором як програма досліджень, що дає спосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і речень, додавання нових значень слів, а також збірки значень елементів у ціле [19,с.82].

Досліджуючи фрейми як засоби організації досвіду й формування семантики розуміння, Ч.Філмор бачив у них (що досить важливо для нашого дослідження) інструменти опису й пояснення мовного матеріалу, стверджуючи, що між мовними одиницями й фреймами є зв'язок [19,c.88].

Нас найбільше цікавить останнє положення, яке дає теорії фреймів концептуальне обґрунтування, що дозволяє простежити реалізацію певного фрейму на язиковому рівні.

Саме таке уявлення фрейму, на наш погляд, лежить в основі аналізу семантики мовних одиниць, привертає до дослідження когнітивних структур, що забезпечують їхнє розуміння.

Розглядаючи когнітивну сутність мовної одиниці, Н.Ф.Алефіренко виділяє її основну визначальну - «когнітивну структуру», концепт як «універсальний пакувальний формат для знань, об’єктивованих мовних одиниць» [20,с.279].

У цей час ведеться досить багато дискусій із приводу того, чи вважати концепт і фрейм одиницями одного або різних рівнів узагальнення, повними або частковими термінологічними синонімами, чи розглядати фрейм як тип концепту або навпаки.

Відсутність загальноприйнятих визначень пояснюється складністю даних об'єктів когнитивно-лінгвістичного аналізу, їхньою багаторівневою структурою, зміст якої виявляється через мовні засоби репрезентації.

Крім того, як справедливо відзначає О.Н.Прохорова, і даний виявлений зміст буде носити суб'єктивний характер, тому що він прямо залежить від умов формування змістів слів у кожної конкретної людини [20, с.49].

Погоджуючись із тим, що між концептом і фреймом існує досить міцний зв'язок, обумовлений, по-перше, тим, що обидва поняття відносяться до рівня репрезентації бази знань у свідомості людини, по-друге, спільністю їхньої онтології як ментальних утворень, ми, проте, не проводимо аналогії між ними.

На наш погляд, між концептом і фреймом існує певне й досить значиме розходження: концепт може бути й структурною, і гештальтною (цілісною), і мінімальною (неподільною) одиницею репрезентації бази знань у значенні одиниць мовного рівня.

Фрейм - завжди структурований і по суті не може бути неподільним. Так, у семантиці мовних одиниць, репрезентуючих той або інший фрейм, значення окремих компонентів зводяться в єдину, комплексну ситуацію, її об'ємне уявлення.

Знання цієї ситуації дозволяє цілісно сприймати значення конкретної язикової одиниці.

Крім того, нам представляється справедливим розгляд фрейму як моделі повсякденного знання про основні концепти.

Репрезентуючи той або інший концепт, мовна одиниця активує й відповідний когнітивний контекст, що несе інформацію й про зміст, і про структуру досліджуваного концепту.

На наш погляд, тип фрейма як ментальної репрезентації визначається як індивідуальними особливостями мовної особи, так і специфікою кодованого представлення. Наприклад, фрейм «жіночність» носить характер гештальта, оскільки дозволяє систематизувати логічні стосунки .

У когнітивній інтерпретації поняття фрейма, заслуговує на увагу ще одне трактування, згідно якого фрейм розглядується не як тип концепту, а як форма його ментальної вистави, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10,c.124].

Таким чином фрейм розуміється як один із способів ментальної репрезентації концепту: через звернення до концептуальної області, в якій цей концепт інтерпретується.

Ми вважаємо, що коректніше трактувати фрейм не як концепт, а як когнітивну структуру більш високого рівня, тип взаємодії між концептами, як спосіб (форму) організації ментального простору.

Питання про співвідношення фрейма і поля (лексичного, семантичного, понятійного) тісно пов'язане з проблемою співвідношення фреймової семантики і теорії поля в лінгвістиці і не раз зустрічалося в зарубіжних дослідженнях.

Так, Ч.Філлмор визначає принципову відмінність між двома цими концепціями в тому, що «теорія поля відрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груп лексем заради них самих і інтерпретацією лексико-семантичних областей як власне мовних феноменів.

Семантика фреймів розглядає безліч інтерпретації фреймів як альтернативних «способів бачення речей». Загалом, відмінності визначаються тим, де концентрується пошук структури – у мовній системі або назовні неї» [11, c.61].

Між семантичним полем і фреймом можна визначити, на наш погляд, і інші відмінності:

• фрейм – жорсткіша структура, що відображає типові зв'язки в типових ситуаціях; поле – структура м'якша, ассоциатівно-конкретна, інколи – індивідуальна;

•інтегруючим початком у фреймі служить ситуативна близькість, в полі – ассоциатівно-семантична;

•структурна організація фрейма передбачає наявність вузлів (слотів), поля –ядра, центру і периферії, кордони між якими вельми нечіткі і рухливі;

•лексична репрезентація фрейма щонайближче відповідає тематичній групі; ментальна модель семантичного поля призводить до необхідності введення терміну «концептуальне поле».

Польові дослідження набули широкого поширення в семантиці художньої мови, де семантичні (у іншій термінології – ассоціатівно-образні, смислові) поля трактуються як засіб віддзеркалення специфіки авторського стілю, як засіб виходу на мовну і концептуальну картину миру письменника.

Поняття фрейма було введене М. Мінським в його роботі “Фрейми для представлення знань” для позначення одного із способів представлення стереотипної ситуації (похід в магазин, вечірка, візит). На думку Мінського, людина сприймає те, що відбувається в термінах раніше вживаних структур-фреймів. З кожним фреймом пов'язана інформація різних видів: що відноситься до використання даного фрейма; застережлива про те, що може статися далі; приписуюча, що слід зробити, якщо ці очікування не підтвердяться. [8. c. 289].

У концепціях різних дослідників поняття, що назване М.Мінським “фрейм”, може називатися інакше: “скрипт”, “сцена”, “сценарій”, псевдотекст” “план”, “схема”, “основа” і так далі. Наприклад, А. Вежбіцка використовує термін “культурно-обумовлений сценарій” (cultural script) підкреслюючи таким чином вплив соціокультурних чинників на сприйняття інформації, що поступає до інтерпретатора. Носії мови, що належать до певної культури, при сприйнятті інформації зазвичай керуються якоюсь підсвідомою нормою. Подібні норми міняються від культури до культури. У своїй роботі А. Вежбіцка порівнює західну і східну культурні традиції і їх вплив на сприйняття подій і об'єктів носіями представлених традицій [1. c. 63].

Отже, у кожної людини є визначена “база знань”, якість і об'єм якої залежать від особових характеристик індивіда, а також універсальний (і потенційно не обмежений) набір когнітивних стратегій операції знанням.

Поняття стратегії до цих пір не отримало загальноприйнятого визначення і трактується по-різному різними дослідниками.

Частина лінгвістів (В.Шмідт, Х. Харніш, Й. Ребайн) розуміють під стратегією якийсь план оптимальної реалізації інтенції автора, що визначає внутрішню і зовнішню структуру тексту [11. c. 20-22]. Якнайповніше поняття стратегії розроблене Т.А. ван Дейком і В. Кинчем. У широкому сенсі під стратегією вони розуміють якусь спільну інструкцію для кожної конкретної ситуації-інтерпретації.

Використовувані при розумінні тексту стратегії в більшості випадків не є заздалегідь запрограмованими. Слід зазначити їх гнучкість, залежність від когнітивних структур даного індивіда (знання, установки, плани, наміри). За допомогою стратегій проводиться швидке і ефективне прогнозування найбільш вірогідного значення мовних подій. [3. c. 164].

Розглянемо наступний приклад:

“Here’s Sir Pitt, ma’am!” - сried out Rebecca.

“My dear, I can’t see him. I won’t see him. Say I’m too ill to receive anyone.

My womannature really won’t bear my brother at this moment,” - said Miss Crawley.

“She’s too ill to see you, sir” - Rebecca said, tripping down to Sir Pitt [14. c.182].

У даному дискурсі кожну нову пропозицію містить референт, тотожний тому, що міститься в попередній пропозіції, це представлене в наступних ланцюжках: референт1 (учасник дискурсу, спочатку позначений Sir Pitt);

Sir Pitt - him - him - anyone - my brother - sir - Sir Pitt;

референт 2 (участник, першоначально позначений Ma’am)

ma’am - I - I - I - Miss Crawley – she-womannature.

Витягуючи з нашого “хранилища знань” фрейм жіночності, ми бачимо, що вживання фрейма “ womannature” є останнім і ваговим аргументом, робиться акцент саме на слабке положення жінки, її втому, на момент “ жіночність”.

Таким чином, ми можемо сприймати даний текст як зв'язний.

Отже, ми розглянули поняття “фрейм” і фрейм “жіночності” з точки зору когнітивної лінгвістики.

1.2 Фреймовий підхід в дослідженнях семантики

Провідним напрямком сьогоднішньої когнітивної лінгвістики є когнітивна семантика, для якої характерне прагнення так чи інакше співвіднести мовні форми з їх ментальними репрезентаціями, встановити способи представлення інформації в людській свідомості і описати взаємозалежності, що існують між ними і мовою [2, c. 12].

Тому не дивно, що значна частина робіт з когнітивної лінгвістики присвячена змістовним аспектам мовних форм.

Як і Е. Кибрік, ми вважаємо, що до області семантики (у широкому сенсі) відноситься вся інформація, яку має той хто говорить, при розгорненні вислову і яку необхідно відновити адресатові для правильної інтерпретації цього вислову» [3, c.36].

Для повного і успішнішого дослідження семантики мовних одиниць необхідно надати енциклопедичну інформацію, тому одним з ключових постулатів когнітивної лінгвістики А.Н. Баранів і Д.О. Добровольський називають тезис про нерелєвантність зіставлення лінгвістичного і екстралінгвістічеського знання [4,c.56].

Перспективним методом когнітивного дослідження, що дозволяє описати семантику мовних одиниць, об'єднуючи мовну і немовну інформацію, є метод фреймової семантики. За його допомогою можна спробувати представити когнітивну структуру – фрейм, що лежить в основі значення визначеної групи лексем.

Система асоціативно-семантичного контекстного аналізу текстів розроблена на основі глобальної мультилінгвістичної лексико-семантичної онтологічної бази знань UkrRusWordNet, що підтримує лексикони української, російської й англійської мов.

Функції й процедури семантичного аналізу реалізовані на базисі гіпермережі даної онтології. Процес асоціативно-семантичного аналізу в системі можна умовно позділити на три етапи:

- перехід від слів і словосполучень речень до відповідних семантичних значень – концептів онтології;

- збірка семантичних фреймів речень тексту;

- об'єднання семантичних структур речень тексту в єдину семантичну мережу тексту.

На першому етапі система визначає в семантичній мережі онтологічної бази знань концепт, що відповідає коректному значенню слова або словосполучення в тексті.

Це завдання вирішується пошуком того значення слова з множині можливих альтернатив концептів, що семантично є найбільш близьким до значень слів-сусідів з локального оточення даного слова.

Ступінь близькості знаходиться пошуком найкоротшого шляху між концептами в мережі онтології [12,с.2].

Таким чином, обчислюється відстань в онтології між передбачуваним значенням слова й концептами-значеннями слів найближчого оточення. У системі реалізована алгоритмічна модель контекстного аналізу.

Другий етап – побудова семантичного фрейму поточного речення вхідного тексту. Він полягає в заповненні слотів фреймової структури речення.

Вибір типу слота для заповнення значенням концепту слова залежить від синтаксичної позиції цього слова в граматичній структурі речення. Заповнення слотів виконується шляхом аналізу дерева розбору речення й синтаксичних позицій слів і словосполучень для кожного концепту з використанням семантико-синтаксичних таблиць модально-рольових відмінків, подібних до відмінків Філмора [33,с.123].

Третя фаза значеннєвого аналізу – об'єднання ізольованих семантичних фреймів речень у зв'язну семантичну мережу тексту. Об'єднання двох структур в одну мережу виконується за принципом об'єднання семантично тотожних вершин, тобто якщо в структурах G1 і G2 є вершини, які посилаються на один семантичний концепт, ці вершини поєднуються в одну.

На виході системи генерується семантична мережа вхідного тексту, що містить у вершинах концепти тексту, пов'язані дугами семантичних відносин. Подальша значеннєва обробка отриманої семантичної мережі тексту дозволяє вирішувати широкий клас завдань комп'ютерної лінгвістики.

Був запропонований метод моделювання семантичного контексту й обчислення семантичної контекстної близькості значень слів з використанням онтологічної бази знань.

Онтологія є основою семантичного аналізу, тим семантичним полем, у рамках якого можна обчислювати значеннєву близькість семантичних інтерпретацій лексем тексту щодо найближчого оточення, тобто контексту.

Це і є відправною точкою для моделювання такого ключового явища, як язиковий контекст взагалі, і контекстного аналізу ЕЯ текстів зокрема.

Онтологія є ієрархічною семантичною мережею, вершини якої містять концепти (значеннєві одиниці), а дуги – це семантичні відносини між концептами.

Семантика (зміст) концепту описується його значеннєвими відносинами з іншими концептами мережі. Реляційна позиція концепту в онтологічній мережі описує його семантичне значення, властивості, відносини з іншими концептами й всі інші характеристики, які можливо передати природною мовою. Онтологічні технології використовують лінгвістичні моделі уявлення знань про навколишній світ і предметні галузі для ефективного запису й обробки інформації ЕЯ типу[42.с.18].

Слова й словосполучення мови зберігаються в лексиконі системи. Кожна лексема в системі посилається на безліч значень, які їй відповідають у даній мові.

Слово, ужите поза контекстом, може мати будь-яке значення з безлічі концептів, які прописані йому в онтологічній базі знань. Якщо слово вживається в контексті певного речення, то його значення повинне узгоджуватися зі значеннями слів, які стоять поруч.

Семантичні значення слів речення повинні створювати значеннєву єдність у структурі семантичного фрейму речення. Тому значення концептів слів, які стоять поруч у реченні, повинні бути семантично якнайближче один до одного.

На вхід блоку контекстного аналізу подається послідовність слів w1 w2 … wn... Кожному слову послідовності відповідає безліч значень-концептів з онтологічної мережі – {s1i}{s2i} … {sni}...

З кожної безлічі в процесі контекстного аналізу необхідно вибрати по одному значенню таким чином, щоб вони перебували на максимально близькій відстані один від одного. Тобто, щоб сума відстаней від кожного концепту до всіх інших була мінімальною [56,с. 70].

Семантична відстань між двома концептами може бути проінтерпретована як довжина найкоротшого шляху між відповідними вершинами в графі онтологічної мережі.

Окремого розгляду заслуговує алгоритм пошуку найкоротшого шляху в онтологічному графі між вузлами концептів слів. Чи можна будувати шляхи, не з огляду на типи зв'язків-відносин між вузлами й уважаючи їх однотипними?

Якщо ні, то які послідовності типів зв'язків-відносин у шляху можна вважати коректними, а які ні? Залежно від відповіді на ці питання можна запропонувати два підходи до визначення семантичної відстані:

Простий пошук шляху. Тоді вирішується класичне завдання пошуку найкоротшого шляху в графі. Типи зв'язків-відносин не враховуються. Вважається що всі дуги одного типу. Ще одним варіантом цього підходу є числове ранжирування зв'язків-відносин, де дугам різного типу привласнюються різні вагові коефіцієнти, але сам алгоритм пошуку найкоротшого шляху залишається без змін.

Евристичний пошук. При побудові найкоротшого шляху дозволяються тільки деякі послідовності типів зв'язків-відносин (Наприклад, у ланцюжку шляху дозволена послідовність типів зв'язків гіпернімія-голонімія-гіпонімія, і не дозволена послідовність гіпернімія-антонімія-гіпонімія). Такі послідовності пропонується називати евристиками шляхів. Процедура пошуку найкоротших шляхів управляється автоматом евристик, що як фільтр відбирає тільки ті зв'язки-відносини, які відповідають закладеним евристикам.

Коли найкоротший шлях знайдений, його довжина приймається як семантичну відстань між даною парою концептів.

Коли на вхід блоку контекстного семантичного аналізу надходить пари слів W1 і W2, потрібно з безлічей їхніх семантичних значень S1 і S2 вибрати відповідно парі значень концептів, який буде відповідати мінімальна семантична відстань, тобто мінімальна довжина найкоротшого шляху в мережі онтології.

Якщо побудувати найкоротший шлях в онтології між лексемами W1 і W2, він пройде через дану пару концептів, розташованих ближче всього один до одного. Якщо на вхід надходить послідовність із n лексем, то для кожної з них потрібно виконати (n-1) операцію пошуку найкоротшого шляху до лексем-сусідів за даним контекстом.

Тобто при рішенні завдання контекстного аналізу вхідної послідовності довжиною в n лексем необхідно виконати n(n-1)/2 операцій пошуку.

Пошук найкоротшого шляху між вершинами в графі є алгоритмічно дуже складною операцією, тому дана оцінка є, мабуть, украй неприйнятною.

Немає необхідності будувати найкоротші шляхи в онтологічній мережі між всіма лексемами вхідного речення. Здійснювати контекстну прив'язку в онтології з визначенням значень концептів лексем потрібно, якщо ці лексеми пов'язані синтаксичними відносинами в структурах дерева розбору речення.

У випадку існування правила, що пов'язує деяку пару слів вхідної послідовності в єдину синтаксичну групу, дані лексеми пов'язуються побудовою найкоротшого шляху між ними в онтологічній мережі.

Серед безлічей значень даних лексем вибираються ті вершини-концепти, через які знайдене найкоротший шлях в онтології.

Таким чином, відпадає необхідність побудови надлишкових ланцюжків найкоротших шляхів між всіма словами речення. Перевіряються тільки ті пари лексем, які мають зв'язок у синтаксичній структурі речення.

Результати роботи синтаксичного аналізу враховуються асоціативно-семантичним контекстним аналізом для оптимізації процесу побудови асоціативних зв'язків контексту між словами й словосполученнями речення в ієрархічній мережі онтологічної бази знань. Синтаксична структура вхідного речення є фундаментом і каркасом для етапу семантичного аналізу.

Але синтаксичний аналіз, як правило, не в змозі визначити на рівні граматики однозначну синтаксичну структуру вхідного речення. Завжди існує кілька варіантів дерев виводу вхідної послідовності речення, але тільки один є найбільш адекватним з погляду семантичної інтерпретації синтаксичного дерева [69,с.7].

Використовуючи описану техніку контекстного семантичного пов'язування концептів-значень в онтологічній мережі, можна ефективно вирішувати проблеми синтаксичної структурної неоднозначності ЕЯ речень.

Для цього в алгоритмах побудови дерев виводу речення в місцях утворення альтернативних зв'язок потрібно з набору варіантів вибирати зв'язок, що поєднує в одну синтаксичну групу найбільш близькі за змістом концепту-значення.

Для цього потрібно для кожного синтаксичного зв'язку обчислювати найкоротшу відстань в онтології між концептами-значеннями слів, поєднуваних даним зв'язком. Значення довжини знайденого шляху приймається за вагу побудованого зв'язку. Найбільш легкі зв'язки є більше пріоритетними на наступному етапі побудови дерева.

Таким чином, контекстний семантичний аналіз керує процесом синтаксичного аналізу, а синтаксичний аналіз генерує вхідну структуру для семантичного аналізу.

Ми одержуємо модель лінгвістичного процесора, у якому процеси різного рівня аналізу є не стільки послідовними, скільки взаємодіючими в паралельно-послідовному режимі, причому управління належить більше високорівневому процесу - семантичному аналізу.

Лексичні одиниці, що репрезентують концепт, відображають зміни, які відбуваються у певній лінгвокультурі та є віддзеркаленням відмінностей, які відрізняють одну лінгвокультуру від іншої. С. Г. Воркачов у семантичній структурі концепту виділяє два ряди семантичних ознак: по-перше, семантичні ознаки, спільні для усіх його мовних організацій, які утворюють його понятійну або прототипічну основу, та, по-друге, семантичні ознаки, спільні принаймні для частини його реалізацій, які відзначені лінгвокультурною, етносемантичною специфікою та пов’язані з ментальністю носіїв мови або з менталітетом національної мовної особистості [13,c.53].

Аналіз лексичної структури концепту полягає у виділенні його ядра (словникового значення тої чи іншої лексеми) та периферії, яку за В.А.Масловою, визначаємо як суб’єктивний досвід, різні прагматичні складові лексеми, конотації й асоціації [51, с. 45]. Лексична структура концепту розглядається у когнітивних дослідженнях як польова структура. При цьому сучасні дослідники вдаються до таких термінів як лексико-семантична група [13,c.9], абстрактне семантичне поле [14,c.4], концептуальне поле [23,c.2], семантико-тематичне поле [8,c.5] тощо. Польовий підхід до дослідження лексики широко використовується структурною лінгвістикою. Основною відмінністю когнітивного підходу до вивчення лексичних полів є зв’язок значення слова зі структурою знання, що лежить в його основі, в той час як структурна лінгвістика займається дослідженням груп лексем заради них самих [30, с. 30].

Вивчення лексичної структури концепту як польової структури передбачає виділення ядерних та периферійних елементів. Ядро концепту визначається як його базовий шар та сукупність когнітивних шарів та когнітивних сегментів у сукупності когнітивних ознак, що їх утворюють. Периферію концепту складає його інтерпретаційне поле – сукупність слабко сконструйованих предикацій, які відображають інтерпретацію окремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді тверджень, установок свідомості, що випливають у даній культурі із змісту концепту.

М. В. Нікітін називає ядро концепту його інтенсіоналом, який вписує концепт у глобальну когнітивну структуру знання. Периферійне поле концепту утворюється його імплікаціоналом – сукупністю ознак, з різним ступенем ймовірності пов’язаних з ядром. Імплікаціонал вписує концепт у глобальну структуру знання у її горизонтальному (лінійному) вимірі – як ланку загальної системи зв’язків та взаємодії сутностей [68, с. 54].

Однією з методик концептуального аналізу є вивчення концепту через лексико-граматичне поле лексеми, що його репрезентує [5,c.10]. При цьому під лексико-граматичним полем розуміють „об’єднання лексем, їх словоформ і дериватів, певним чином упорядкованих” [5,c.11]. Абстрактний характер концепту зумовлює необхідність включення до числа його мовних репрезентантів лексем різного ступеню абстракції. Як зазначає І. А. Стернін, жоден концепт не може бути представлений як жорстка структура, тотожна значенню слова [75, с. 58].

Базові номінанти, або, за визначенням І. Стерніна, ключові слова-репрезентанти [75, с. 61] концепту „жіночність” є спільними для вікторіанської культури і для сучасного дискурсу. Проте, як зазначає И. Манкевич, відтінки значень, що несуть прагматичну інформацію, формуються у діахронічній вертикалі дискурсу. тобто в історичному контексті [52,c.180]. Лексичні одиниці матеріально фіксують чисельні культурні трансформації, що відбувається на тому чи іншому етапі розвитку етносу.

Встановлення семантичного обсягу лексем, що вербалізує концепт, полягає у виявленні диференційних та контекстуальних семантичних ознак, які створюють у тексті різні конотативні смислові відтінки значення. Крім того, як зазначає И. Манкевич, номінації жіночого роду реалізують цілу низку асоціативних смислів, які не можуть бути кваліфіковані як конотації, оскільки вони не залучені до структури значення номінації, а набуваються в дискурсі [52, с. 182]. Для аналізу даних, отриманих під час компонентного аналізу, С. А. Жаботинська пропонує концепцію базових фреймів. Дослідниця виділяє предметний, акціональний, посесивний, таксономічний та компаративний типи фреймів. В результаті інтеграції базових фреймів виникає міжфреймова сітка, яка відображає структуру лексичного значення [34, с. 84 ]. Дослідниця розглядає базові фрейми як свого роду „будівельні блоки” для ментальної репрезентації тої чи іншої області людського досвіду [34, с. 88].

С. А. Жаботинська вважає, що базові фрейми можуть бути використані в якості універсального інструментарію для структуризації інформації, що стоїть як за окремою лексичною одиницею, так і за лексичним полем [34, с. 91 ].

Визначення семантичного обсягу концептуального поля відбувається на основі словникових дефініцій, проте подібний підхід виявляється недостатнім для вивчення концептів, що мають складну семантичну структуру, характеризуються універсальною та водночас культурно обумовленою природою, розмаїттям авторських інтерпретацій тощо. До числа таких концептів належить концепт „Жіночність”, який розглядається у даній роботі як такий, що є ширшим та більш абстрактним за концепт „Жінка”. Виявлення корпусу номінантів концепту „Жіночність” ускладнюється тим, що його не можна обмежити лише фемінізмами (що визначаються як „лексичні та фразеологічні найменування, які поєднані значенням „особа жіночої статі” [5,с.416]. В якості номінацій концепту „Жіночність” у нашій роботі розглядаються як лексичні одиниці, що є номінантами жінок, так і лексеми, які здійснюють референцію до станів, якостей та дій, тою чи іншою мірою пов’язаних з поняттям „жіночність”.

Враховуючи сказане вище, концепт „Жіночність” подаємо у вигляді фреймової структури, ядерними елементами якої є абстрактні іменники зі значенням „жіночність” або „жіноцтво”. Периферійними елементами концепту вважаємо іменники-номінації особи жіночої статі, а також прикметники зі значенням „жіночий”, жіночний”, „притаманний жінці”.

Лексичні одиниці, що репрезентують концепт, відображають зміни, які відбуваються у певній лінгвокультурі та є віддзеркаленням відмінностей, які відрізняють одну лінгвокультуру від іншої. С. Г. Воркачов у семантичній структурі концепту виділяє два ряди семантичних ознак: по-перше, семантичні ознаки, спільні для усіх його мовних організацій, які утворюють його понятійну або прототипічну основу, та, по-друге, семантичні ознаки, спільні принаймні для частини його реалізацій, які відзначені лінгвокультурною, етносемантичною специфікою та пов’язані з ментальністю носіїв мови або з менталітетом національної мовної особистості [22,c.83].

Аналіз лексичної структури концепту полягає у виділенні його ядра (словникового значення тої чи іншої лексеми) та периферії, яку за В.А.Масловою, визначаємо як суб’єктивний досвід, різні прагматичні складові лексеми, конотації й асоціації [53, с. 245]. Лексична структура концепту розглядається у когнітивних дослідженнях як польова структура. При цьому сучасні дослідники вдаються до таких термінів як лексико-семантична група [13,c.9], абстрактне семантичне поле [14,c.4], концептуальне поле [23,c.2], семантико-тематичне поле [8,c.5] тощо. Польовий підхід до дослідження лексики широко використовується структурною лінгвістикою. Основною відмінністю когнітивного підходу до вивчення лексичних полів є зв’язок значення слова зі структурою знання, що лежить в його основі, в той час як структурна лінгвістика займається дослідженням груп лексем заради них самих [30, с. 30].

Вивчення лексичної структури концепту як польової структури передбачає виділення ядерних та периферійних елементів. Ядро концепту визначається як його базовий шар та сукупність когнітивних шарів та когнітивних сегментів у сукупності когнітивних ознак, що їх утворюють. Периферію концепту складає його інтерпретаційне поле – сукупність слабко сконструйованих предикацій, які відображають інтерпретацію окремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді тверджень, установок свідомості, що випливають у даній культурі із змісту концепту [75, с. 61]. Н. Н. Нечаев називає ядро концепту його інтенсіоналом, який вписує концепт у глобальну когнітивну структуру знання. Периферійне поле концепту утворюється його імплікаціоналом – сукупністю ознак, з різним ступенем ймовірності пов’язаних з ядром. Імплікаціонал вписує концепт у глобальну структуру знання у її горизонтальному (лінійному) вимірі – як ланку загальної системи зв’язків та взаємодії сутностей [56, с. 5].

Однією з методик концептуального аналізу є вивчення концепту через лексико-граматичне поле лексеми, що його репрезентує [5,c.10]. При цьому під лексико-граматичним полем розуміють „об’єднання лексем, їх словоформ і дериватів, певним чином упорядкованих” [5,c.11]. Абстрактний характер концепту зумовлює необхідність включення до числа його мовних репрезентантів лексем різного ступеню абстракції. Як зазначає І. А. Стернін, жоден концепт не може бути представлений як жорстка структура, тотожна значенню слова [75, с. 58].

Базові номінанти, або, за визначенням І. Стерніна, ключові слова-репрезентанти [75, с. 61] концепту „жіночність” є спільними для вікторіанської культури і для сучасного дискурсу. Проте, як зазначає И. Манкевич, відтінки значень, що несуть прагматичну інформацію, формуються у діахронічній вертикалі дискурсу. тобто в історичному контексті [52,c18.7]. Лексичні одиниці матеріально фіксують чисельні культурні трансформації, що відбувається на тому чи іншому етапі розвитку етносу.

Встановлення семантичного обсягу лексем, що вербалізує концепт, полягає у виявленні диференційних та контекстуальних семантичних ознак, які створюють у тексті різні конотативні смислові відтінки значення. Крім того, як зазначає И. Манкевич, номінації жіночого роду реалізують цілу низку асоціативних смислів, які не можуть бути кваліфіковані як конотації, оскільки вони не залучені до структури значення номінації, а набуваються в дискурсі [52, с. 182]. Для аналізу даних, отриманих під час компонентного аналізу, С. А. Жаботинська пропонує концепцію базових фреймів. Дослідниця виділяє предметний, акціональний, посесивний, таксономічний та компаративний типи фреймів. В результаті інтеграції базових фреймів виникає міжфреймова сітка, яка відображає структуру лексичного значення [34, с. 84 ]. Дослідниця розглядає базові фрейми як свого роду „будівельні блоки” для ментальної репрезентації тої чи іншої області людського досвіду [34, с. 88].

С. А. Жаботинська вважає, що базові фрейми можуть бути використані в якості універсального інструментарію для структуризації інформації, що стоїть як за окремою лексичною одиницею, так і за лексичним полем [34, с. 91 ].

Визначення семантичного обсягу концептуального поля відбувається на основі словникових дефініцій, проте подібний підхід виявляється недостатнім для вивчення концептів, що мають складну семантичну структуру, характеризуються універсальною та водночас культурно обумовленою природою, розмаїттям авторських інтерпретацій тощо. До числа таких концептів належить концепт „Жіночність”, який розглядається у даній роботі як такий, що є ширшим та більш абстрактним за концепт „Жінка”. Виявлення корпусу номінантів концепту „Жіночність” ускладнюється тим, що його не можна обмежити лише фемінізмами (що визначаються як „лексичні та фразеологічні найменування, які поєднані значенням „особа жіночої статі” [5,с.416]. В якості номінацій концепту „Жіночність” у нашій роботі розглядаються як лексичні одиниці, що є номінантами жінок, так і лексеми, які здійснюють референцію до станів, якостей та дій, тою чи іншою мірою пов’язаних з поняттям „жіночність”.

Враховуючи сказане вище, концепт „Жіночність” подаємо у вигляді фреймової структури, ядерними елементами якої є абстрактні іменники зі значенням „жіночність” або „жіноцтво”. Периферійними елементами концепту вважаємо іменники-номінації особи жіночої статі, а також прикметники зі значенням „жіночий”, жіночний”, „притаманний жінці”.


1.3 Виділення облігаторних і не облігаторних компонентів

Фрейм є структурою знання, організованого “навколо” деякого концепту [1,c.16], і включає облігаторні (достеменні для всіх ситуацій) і факультативні (заповнювані залежно від ситуації) компоненти і ознаки. Окрім вищезгаданих позитивних рис основною перевагою фреймової теорії для справжнього дослідження є відмічена Н.А. Бердяевим можливість фокусувати увагу людини на будь-якій частині фрейма, а саме можливість «наближати до себе» або «віддаляють від себе» ті або інші ділянки фрейма залежно від ситуації [9,c.349].

У нашому випадку облігаторними компонентами, тобто достовірними для всіх ситуацій є всі компоненти, пов’язані з фреймом “ жіночність”.

1. Особа жіночої статі, лексема, антонімічна до man:

Of course, I know that, as a rule, sensible men fall in love with the most sensible women of their acquaintance [81,c.338].

Tom was almost ready to rush away, with that impatience of painful emotion which makes one of the differences between youth and maiden, man and woman . [82,c.406].

Pardon the wrong which a desperate man is forced to commit, and pity a miserable, miserable woman [88,c.265]

Як зазначалося вище, woman також вживається у значенні „жіноцтво”, що синтаксично передається шляхом вживання цієї номінації без артиклю у виразах sort of, kind of:

'Maggie is not the sort of woman Stephen admires [84, c.425].

[…] she is a very decent kind of woman , I believe" [84, c.245].

У порівнянні з womanномінація ladyє більш інформативною, оскільки включає як соціальні, так і особистісні характеристики жінки. До того ж ladyвтілює одне із ключових понять британської культури та може розглядатися як етнокультурний компонент концепту „Жіночність”. Номінація ladyвключає також оцінний компонент, оскільки є еталоном, з яким порівнюють жінку.

Лексема lady виступає у таких значеннях:

1. Особа жіночої статі, яка має аристократичне походження:

Nevertheless it was hard to account for this behaviour of a lady greatly his friend and admirer, a lady of birth [82, c.436].

2. Жінка, що має належне виховання, відрізняється гарними манерами:

I have the honour and happiness of presenting Miss Amelia Sedley to her parents, as a young lady not unworthy to occupy a fitting position in their polished and refined circle[88, c.2].

3. Особа жіночої статі незалежно від походження, евфемізм woman:

Becky!” said Miss Jemima to a young lady of whom nobody took any notice and who was coming down stairs with her own bandbox [88, c.5].

"And where did you leave Miss Middleton when you went to buy the bun? You should never leave a lady ; and the street of a country town is lonely at that early hour. Crossjay, you surprise me." [86, c.303].

Також, не облігаторних компонентiв. Номінації lass, maid, female, gentlewoman розглядаються в якості регулярних периферійних елементів ЛСП “Woman”, оскільки вони регулярно вживаються для позначення особи жіночої статі. Ці номінації (крім female ) не є характерними для сучасного дискурсу, отже, на відміну від ядерних номінацій, їх потрібно розглядати в якості культурно детермінованих компонентів концепту „Жіночність”. Загальна частота регулярних периферійних номінацій у вікторіанських романах становить 163, при цьому найбільш частотною є lass, найменш частотною – gentlewoman.

Номінація lass вживається для номінації дівчини переважно у мовленні простих людей та передає позитивне ставлення мовця до референта. В авторських висловлюваннях номінація lass також передає позитивне ставлення автора до дівчини, що підкреслюється вживанням lass з оцінними прикметниками, які передають привабливу зовнішність, юність, свіжість, здоров’я та приємний характер референта (hearty-looking, bonny-cheeked, rosy-cheeked, buxom-looking, fresh-cheeked, cheery ):

'Well, Bessy Cranage is a hearty-looking lass , I dare say she'll come round again, Joshua [81, c.66].

A buxom-looking lass of sixteen, with bright eyes and purple cheeks, came to answer the knock [88, c.562].

I remember thinking what a pretty lass she was, as she sat on a low stool by Mary [84, c.8].

[…] he spied his only daughter, a bonny lass of thirteen or so (Mary Barton, c.).

But that bonny-cheeked lass was blest with an elasticity of spirits that secured her from any rankling grief [87, c.268].

Once more she was a fresh-cheeked lass of eighteen; she was at evening church, and the hectic writing-master and she were quavering out of the same psalm-book [88, c. 137].

This might have been, but for you, a cheery lass [88, c.73].

[…] a rosy-cheeked lass coming singing into the room [88, c.418].

Лексема maid(en), подібно до lass вживається для номінації молодої жінки:

[...] though you might conjure up the image of a lovely woman, she would not in the least resemble that distracting kitten-like maiden [82, c.90].

[...] she was not quite a common village maiden [85, c.107].

Номінація female вживається для позначення особи жіночого статі, щоб уникнути вікових та інших конотацій. Цій номінації надається превага, коли вік жінки неможливо визначити з її зовнішнього вигляду:

Mesrour conducts the slave-merchant into my lord’s presence: he brings a veiled female with him [89, c.470]

Female вживається, коли йдеться про будь-яку жінку взагалі, зокрема про представницю певної національності:

[…]and a polite public will no more bear to read an authentic description of vice than a truly-refined Englishor American female will permit the word breeches to be pronounced in her chaste hearing [88, c.209].

The house was filled with familiar British faces, and those toilettes for which the British female has long been celebrated [88,c.264].

This is a species of dignity in which the high-bred British female reigns supreme [45,c.290].

Pitt Crawley declared her behaviour was monstrously indecorous, reprobated in strong terms the habit of play-acting and fancy dressing, as highly unbecoming a British female [49,c.509].

The continental 'female ' is quite a different being to the insular 'female ' of the same age and class: I never saw such eyes and brows in England [35, c.100].

Урахування історичного чинника дозволяє визначити зміни, які відбувалися у лексичній структурі концепту „Жіночість” протягом Вікторіанської епохи. Як зазначає О. С. Бондаренко, лексичні одиниці, що входять до структури концепту, володіють властивістю бути одночасно як стійкими, незмінними, так і рухливими, тобто здатними еволюціонувати відповідно до вимог певної ситуації [13, с. 19]. Ключовими подіями, які вплинули на лексичну структуру концепту „Жіночість” є передусім є виникнення суфражистського руху у 1850-60рр, відкриття вищих освітніх закладів для жінок (Queen’s College у 1848 р., Bedford College у 1849 р., перший жіночий коледж у Кембриджі у 1869 р.), поява періодичних видань для жінок (“The Englishwoman’s Journal” у 1857, “The Alexandra Magazine” у 1869 ) та праць з соціальної та правової проблематики (“The Education and Employment of Women” Джозефін Батлер (1868), “On the Subjection of Women” Джона Стюарта Міла (1869) тощо).

З метою дослідження діахронічних змін у структурі концепту було здійснено порівняльний аналіз частотності та конотативних значень лексем-репрезентантів концепту „Жіночість” у творах 1840 р. (початок Вікторіанської епохи), 1850-60 рр. (так зване „високе” Вікторіанство) та 1890-1900рр. ( період пізнього Вікторіанства).

Діахронічний аналіз творів свідчить про підвищення статусу референта-жінки, стосовно якої вживається номінація woman, з одного боку, та зниження статусу референта, який номінується lady.

Номінація lady, що переважає у творах початку Вікторіанства, є третьою за частотністю у порівнянні з lady та girl у творах 1850-60 рр., при цьому найбільш частотною у зазначених творах є номінація woman ( мал. А. 2.7.- А. 2.8 додатку).

Для творів пізніх вікторіанців характерна нейтралізація соціальних конотацій lady. Так, наприклад, у свідомості персонажів У. Теккерея, становище гувернантки несумісне зі статусом lady, в той час як для героїв Дж. Мередіта не характерні подібні переконання:

A governess is all very well, but I’d rather have a lady for my sister-in-law. I’m a liberal man; but I’ve proper pride, and know my own station: let her know hers.”(Vanity Fair, c.52).

"I had a governess , a learned lady , who taught me in person the picturesqueness of grumpiness (The Egoist, c.378).

Крім того, номінація lady у значенні „дружина” зустрічається тільки у творі У.Теккерея.

У творах пізніх вікторіанців woman у порівнянні з lady передає надзвичайно високий статус референта-жінки. Паралельне вживання lady та woman підсилює соціальний контраст між референтами, щодо яких вживаються ці номінації:

Self-sacrificing as her mood might be Tess could not well go further and cry, ''Marry one of them, if you really do want a dairywoman and not a lady ; and don't think of marrying me!'' (Tess of the d’Urbervilles, c.180).

При цьому woman оцінюється більш позитивно, ніж lady:

The perfect woman , you see, was a working woman ; not an idler; not a fine lady ; but one who used her hands and her head and her heart for the good of others (Tess of the d’Urbervilles, c.336).

У творах Т. Гарді та Дж. Мередіта жінка-референт набуває надзвичайно високого статусу. Найбільш експліцитно це виявляється у випадках, коли woman вживається у значенні „втілення жіночих якостей”:

She was no longer the milkmaid, but a visionary essence of woman -a whole sex condensed into one typical form (Tess of the d’Urbervilles, c.167).

Якщо у Т. Гарді жінка отримує високу оцінку з боку автора та персонажів-чоловіків, то у Дж. Мередіта ця номінація вживається у мовленні жінки по відношенню до самої себе або до інших жінок. Таке вживання номінації свідчить про високу самооцінку референта, усвідомлення власної жіночої природи:

Laetitia's bosom swelled upon a mute exclamation, equivalent to: "Woman! woman ! snared ever by the sparkling and frivolous! undiscerning of the faithful, the modest and beneficent!"(The Egoist, c.381).

"The difference! the difference!" told her she was woman and never could submit (The Egoist, c.240).

У творі представника пізнього Вікторіанства Дж. Мередіта помітні тенденції до нейтралізації соціальних конотацій. Водночас зазначені тенденції характерні здебільшого для мовлення високоосвічених людей та аристократії, в той час серед представників нижчих соціальних верств (робітників та селян) та певною мірою середнього класу родинне походження залишається важливим чинником, що впливає на вибір лексеми для номінації жінки.

Аналіз діахронічних змін частотності периферійних номінацій жінки свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female з одного боку та збільшення частотності номінації maid(en) з іншого (мал. А.2.9. – А.2.11 додатку).

У творах пізніх вікторіанців, зокрема Т. Гарді підкреслюється неприйнятність номінації жінки лексемою creature. Вживання поряд з creature номінації woman підкреслює високу оцінку референта, що номінується woman:

Tess was no insignificant creature to toy with and dismiss; but a woman living her precious life-a life which, to herself who endured or enjoyed it, possessed as great a dimension as the life of the mightiest to himself (Tess of the d’ Urbervilles, c.198).

He went to the stone and bent over her, holding one poor little hand; her breathing now was quick and small, like that of a lesser creature than a woman (Tess of the d’ Urbervilles, c.505).

Діахронічний аналіз романів свідчить про збільшення частотності лексеми feminine (мал.А. 2.12 додатку).

Як зазначалося вище, лексема feminine не тільки здійснює референцію до жіночої статі, але й має оцінні конотації. У творах пізніх вікторіанців зазначені конотації є найбільш вираженими, саме в цих творах feminine є якісним прикметником:

Laetitia was invited here to show her the example of a fixed character—solid as any concrete substance you would choose to build on, and not a whit the less feminine "(The Egoist, c.404).

Наприкінці вікторіанської епохи feminine набуває значення „жіночний”. На синтаксичному рівні це виявляється зокрема у вживанні лексеми у функції предикатива:

Then it would grow lighter, and her features would become simply feminine (Tess of the d’ Urbervilles, c.168).

[…] and his original conclusion that she was essentially feminine , in other words, a parasite and a chalice (The Egoist, c. 68).

She was feminine indeed, but she wanted comradeship, a living and frank exchange of the best in both, with the deeper feelings untroubled (The Egoist, c.81-82).

У творах пізніх вікторіанців зустрічаються номінації концепту „Жіночість”, притаманні тільки цим творам. Крім прикладів, наведених у п. 2.3., потрібно відзначити такі лексеми:

- прислівники femininely (Т. Гарді), womanly ( Дж. Мередіт):

When they reached the door Tess femininely glanced back to discern the effect of that kiss of charity (Tess of the d’ Urbervilles, c.274).

"Because it – it isn't a correct one." she femininely murmured (Far From the Madding Crowd, c.165).

[…] she began to speak to herself, and all the health of her nature made her outcry womanly : "If I were loved!" (The Egoist, c. 132).

The idea drew him to picture her doatingly in her young matronly bloom ten years after marriage: without a touch of age, matronly wise, womanly sweet: perhaps with a couple of little ones to love, never having known the love of a man(The Egoist, c.258).

- абстрактний іменник (the) feminine (Дж. Мередіт) у значенні „жіноче начало”:

He desired to shape her character to the feminine of his own (The Egoist, c.70).

Laetitia's habit of wholly subservient sweetness, which was her ideal of the feminine (The Egoist, c.379)

- похідні від прикметникаfeminine (ultra-feminine, unfeminine)

Privately he did so; and he was constituted by his extreme sensitiveness and taste for ultra -feminine refinement to be a severe critic of them during the carnival of egoism, the love-season. (The Egoist, c.141).

[…]I set my cap at him, and there's my flat confession, and highly unfeminine it is (The Egoist, c.411).

- дієслово womanize. Простежуючи етимологію цього слова, И. Манкевича зазначає, що у ХІХ ст. womanize означало „знаходити ужину”, а у сучасному дискурсі воно передає негативно-оцінне значення „мати багато сексуальних партнерів” [52, с.187]. Втім у творі Дж. Мередіта зафіксовано випадок індивідуально - авторського вживання womanize:

He was dissatisfied, and to her hearing it was hardly in the tone of manliness that he entreated her to reassure him; he womanized his language (The Egoist, c.59).

Отже, зміни, що відбулися у лексичній структурі концепту „Жіночість” (підвищення статусу референта – жінки, поява нових лексичних одиниць, що містять сему „жіночість”, набуття прикметником feminine значення „жіночний” та збільшення його частотності у творах кінця Вікторіанства) пов’язані зі змінами у вікторіанському суспільстві, зокрема з розвитком феміністичних тенденцій.

Таким чином, в першому розділі ми розглянули, проаналізували і виділили наступні моменти:

1. виделіли когнітивні компоненти фрейма “жiночнiсть” і визначили його поняття в лінгвістиці;

2. розглянули фреймовий підхід в дослідженнях семантики;

3. виділили облігаторні і не облігаторні компоненти.


Розділ 2. Ядро і периферія фрейма “ жiночiнсть”

2.1 Природа фрейму, його категоризація і типи фреймів

Фрейм формується або декількома предикатами при одному суб’єкті [12, с.92], або шляхом встановлення реляцій між декількома суб’єктами об’єднаними у рамках стандартної ситуації.

Згідно з теорією Ч. Філмора, ці реляції визначають специфіку семантичних ролей, або глибинних семантичних відмінків, що приписуються суб’єктам .

По суті такий фрейм є не що інше, як фреймова решітка, де інформація сконцентрована у вузлах (слотах) і реляційних дугах, що об’єднують ці вузли [9, с.89].

Таким чином, взаємозв’язок понять фрейму, пропозиції та решітки полягає в тому, пропозиції та решітки можуть формувати фрейм, а декілька фреймів можуть утворювати міжфреймову решітку.

Подальша розробка поняття фрейму приводить до введення в ужиток термінів «схема» і «схемата» . Схема – це узагальнення декількох фреймів, їх своєрідний гіперонім.

Як відзначає Р.Лангакр, схема являє собою «крупнозернисту» репрезентацію. Схемата ж, навпаки, є «мілкозернистою» репрезентацією, більш детальний фрейм. Його деталізація забезпечується за рахунок проекції концептуальної структури на конкретну життєву ситуацію.

На відміну від більш абстрактної схеми, схема та наближена до візуального образу, вона структурує образ у просторі [6, c.360].

Прикладом концептуального аналізу у термінах фреймів-схем може бути, виявлення інформаційних структур, що відстежуються у лексико-граматичних (частиномовних) і лексичних сигніфіккативних значеннях мови, в той час як концептуальний аналіз денотативних , зв’язаних з мовленнєвою ситуаціях значення слова передбачає звернення до більш конкретних фреймів-схемат.

Що стосується понятійних категорій, представлених у семантиці мовних одиниць більших, ніж слово, то тут більш релевантними одиницями концептуального аналізу стають, план, сценарій та скрипт.

Ці поняття також асоціюються з фреймом, але на відміну від нього дані структури представлення знань є не статичними, а динамічними, не потенційними, а актуалізованими у мисленнєво-мовленнєвій діяльності.

За визначенням Т. Фесенко, даним у зв’язку з характеристикою живої та неживої природи існує два основних шляхи (механізми) виникнення упорядкованості: статистичний механізм, що створює «порядок з безладу», та новий механізм що створює «порядок з порядку» [84, c.17].

Ця ж закономірність простежується і у семантиці знаків мови: у семантиці слова має місце первинне упорядкування інформації, створення «порядку з безладу» на основі певної концептуальної структури (фрейму); у семантиці речення та одиниць більш високого рівня мовної ієрархії має місце відтворення «порядку з порядку» на основі іншої концептуальної структури, в рамках якої актуалізована семантика слова.

При визначенні фрейму вказується на те, що до його складу входять як декларативні, так і процедурні знання [89, c.22].

Тобто фрейм, як «застигла» структура (сховище інформації), включає також і знання про те, як користуватись цим фреймом і що слід робити, якщо при обробці за його допомогою конкретних даних очікування не підтвердяться [92,c.91-92].

Процедурні знання стають свого роду «інструкцією» по використанню фрейму. З огляду на це не є помилковим ототожнити процедурні знання з концептуальним планом . За визначенням Р.Богранде, план представляє собою узагальнену модель, що включає конкретну цільову установку [80,c.164].

Кожен фрейм може мати декілька таких цільових установок. Реалізація кожної з них перетворює фрейм у сценарій.

Згідно з визначенням Т. А. Ван-Дейка і В. Кінча, сценарій – це така утворення сукупністю пропозицій модель, кінцеві позиції якої не заповнені, їх заповнення відбувається «по умолчанию». тому сценарій є застосовним до різних ситуацій, у яких термінальні позиції і заповнюються конкретною інформацією

Слід відзначити, що серед фреймів, включених до однієї схеми може бути найбільш типовий. Аналогічно серед концептуальних планів також є найбільш вживаний.

Подібна закономірність зафіксована лінгвістикою у теорії фонеми, де обґрунтовується існування інваріанту фонеми, її варіантів – алофонів. У теорії морфеми також іде мова про існування у її складі інваріантного, найбільш вживаного морфа і його аломорфів.

Дане явище, спроектований на концептуальні моделі, дає змогу припустити можливість існування у складі концептуальної схеми інваріантного фрейма, що включає інваріантний план (в результаті – інваріантний сценарій) [18,c.8]

Ця сутність має назву скрипт під яким, наприклад, Р. Абельсон розуміє структуровані знання, що мають під собою соціальні обґрунтування і співвідносні зі стереотипними ситуаціями, які є часто та регулярно відтворюваними [7,c.6].

За Дж. Тейлором, скрипти відносяться до базового рівня подій, який структурується відповідно до найбільш очікуваної послідовності підпорядкованих одна одній дій актантів [95,c.87-88].

Відповідно до існування фреймів-схем та фреймів-схемат, існують скрипти-схеми та скрипти-схемати. Існуюча в мові узагальнен модель речення виглядає у цьому випадку як скрипт-схема, а ця ж модель, отримуючи конкретне лексичне наповнення у мовленні – як скрипт-схемата.

Ідея типового фрейму та типового плану фактично випливає з розробки концептуального аналізу ейдетичного напрямку, характерного для прототипічної семантики. Згідно з положеннями прототипічної семантики, понятійна категорія задається найбільш типовим цілісним представником категорії, який і стає ядерним, центральним елементом.

Інші ж представник категорії розміщуються у зонах ближньої та дальної периферії, у залежності від того, наскільки вони схожі з прототипом як «кращим » зразком класу.

Сутність, найменша близька до прототипу, стає проміжним феноменом, що належить одночасно до двох різних категорій. [87,c.70].

При виокремленні прототипічних категорій, на відміну від об’єктивної класифікації понять, проявляється спосіб осмислення світу людиною через призму суб’єктивного досвіду, що набуває значимості при категоризації явищ. [92,c.76].

На сучасному етапі розвитку когнітивної лінгвістики логічний та ейдетичний напрям концептуального аналізу є взаємопов’язаними. Відправним положенням для їх об’єднання стає визнання того факту, що холістичні концепти, що формують прототипічну категорію, мають певні закономірності своєї організації, свої інформаційні моделі [15,c.77], і виступають у ролі своєрідних «скелетів» образу.

На думку Д.Лакоффа модель протитипу є центральною, моделі периферійних членів категорії представлені трансформаціями центральної моделі. Ці трансформації мають або велику узагальненість порівняно з моделлю прототипу (трансформація генералізації), або включають додаткові понятійні сутності, відсутні у центральній моделі (трансформація специфікації).

При різноманітності ментальних репрезентацій, відображених у семантиці одиниць мови та мовлення, не дивно, що дослідниками пропонуються різні терміни для позначення відповідних концептуальних структур.

Звернення до проблеми типології фреймів виводить на перший план наступні питання:

1) про кількість фреймових типів;

2) стосовно тих концептів, які є складовими фреймів і в термінах котрих можуть бути проаналізовані інші концепти;

3) стосовно реляцій, які встановлюються між конституентами фреймів.

«Базові операції мови є в основному, операціями простими, надзвичайно простими і небагаточисельними, які постійно повторюються по відношенню до власних результатів». Природа цих операцій обумовлена певними можливостями мислення.

Саме базові операції, яким людське мислення зобов’язане своїми можливостями, лежать в основі структури мови [51,c.55].

Таким чином, логічно припустити, що кількість фреймових типів обмежена.

Стосовно того, які концепти складають типові фрейми – це концепти, об’єктивовані у понятійних категоріях систем частин мови:

ХТОСЬ/ЩОСЬ-предмет (іменники, ТАКИЙ-якість (прикметники)), СТІЛЬКИ-кількість (числівники та квантифікатори), ІСНУЄ ТАК – буття (стативи та дієслова/ІСНУЄ ДІЮЧИ – дія (дієслова), ТАК – спосіб буття (прислівники), ТАК-оцінка (прислівники; ТУТ/ТАМ – місце (прислівники, ЗАРАЗ/ТОДІ – час (прислівники) [23,c.19].

Прийнявши припущення, згідно з яким конституентами типових фреймів є понятійні сутності, об’єктивовані у категоріальних значеннях частин мови, спід зазначити, які реляції можуть встановлюватись між цими сутностями. Тип фреймової структури залежить від того, які слоти вона включає і як ці слоти між собою пов’язані.

С.А.Жаботинська виділяє 5 фреймових типів:предметноцентричний фрейм, акціональний фрейм, партонімічний фрейм, гіпонімічний фрейм, асоціативний фрейм.

1. Предметноцентричний фрейм.

Фрейм даного типу являє собою систему пропозицій, де до одного й того ж логічного суб’єкту ХТОСЬ/ЩОСЬ примикають декілька логічних предикатів, які характеризують об’єкт за кількісним, якісним, акціональним, вокативним, темпоральним та оціночним параметрами.

Дані параметри є способом мисленнєвої дискретизації цілісного предметного образу. Композиційний малюнок, що визначає спосіб його прочитування, задається на основі фреймової моделі, у якій представлена система багаторівневих пропозицій.

Предикати пропозицій, що співвідносяться з предметом або безпосередньо або опосередковано належать до трьох зон предметної рефлексії: об’єктної, яка представляє буття предмету як такого (предикати першого порядку), суб’єкт-обєктної, що представляє предмет через його спів-буття з суб’єктом-спостерігачем (предикати другого порядку), і суб’єктної, що представляє предмет через його оцінку спостерігачем (предикати третього порядку).

У предикатах відображений порядок нарощування інформації про об’єкт по мірі його споглядання. Отримання цієї інформації є відповіддю на питання як традиційні: ЩО/ХТО?, ЯКИЙ, СКІЛЬКИ?, ЩО РОБИТЬ(ІСНУЮЧИ)?, ЯК (ІСНУЄ)?, ДЕ (ІСНУЄ)?, КОЛИ (ІСНУЄ)?, ЯК (ОЦІНЮЄТЬСЯ)?

Система понятійних категорій як розгорнутий комплекс ознак, необхідних для об’єктивації предметної сутності, ілюструє сформульоване Ю.С.Степановим положення про існування трьох основних функцій мови: номінації – присвоєння імені об’єкту, предикації – приведення у зв’язок один з одним предмета та його ознаки, локації – фіксації названого у просторі та часі стосовно самого мовця (суб’єкта). Первинний апарат локації заданий комплексом «я – тут – зараз». Відношення «я – тут – зараз» із ситуації говоріння переносяться на будь-яку іншу ситуацію, стаючи стосовно неї відношеннями «він – там – тоді » [25,c.67].

У предметно центричній фреймовій моделі категорія буття (ІСНУЄ) представляє і само тотожне буття предмета і його інобуття, або спів-буття з іншими предметами у контексті ситуації.

Ця категорія може бути предикатом лише у тому випадку, коли вона асоціюється зі спів-буттям, з подією, у межах якої буття предмета проявляється у якомусь зі своїх аспектів (ІСНУЄ ТАК).самототожне ж буття не вичленяється з категорії предмета у якості ознаки, або самостійного предикату.

Порівняємо точку зору М.В.Нікітіна «Існування речі не входить у число її онтологічних ознак. Існування онтологічної ознаки – у її приналежності речам. Річ проявляє себе в ознаках, ознаки проявляють себе у речах» [4,c.34].

Предметноцентричний фрейм ілюструє нерозривність образів об’єкта та суб’єкта, об’єктивованих у системі частин мови. Суб’єктні оцінки пронизують усі класи слів, що знаходить відображення у граматичній категорії ступенів порівняння у прикметників та прислівників, у граматичних категоріях часу та способу у дієслова, а також у лексичній семантиці одиниці різних класів, значення яких включають конототивний компонент.

Фрейм як концептуальна структура передбачає співіснування декларативних та процедурних знань.

Тбто, кожен фрейм супроводжується набором концептуальних планів-установок, які задають напрямок сканування, або послідовного «прочитування » фрейму, його розгортання у сценарій.

Тповий сценарій є скрипт. У сценарії та скрипті елементи упорядковуються у лінійному ланцюзі. Сценарії та скрипти об’єктивовані у синтаксисі мови, де є канонічні моделі речень, а також моделі, що відхиляються від канону і призначаються для зміни інформаційного фокусу. У англійській мові моделлю-скриптом, що ілюструє послідовність, упорядкованість усіх слотів, що входять у фрейм, є наступною:

{ТАК [[ (СТІЛЬКИ (ТАКОГО (ЩОСЬ)) ІСНУЄ] ТАК] ТУТ-ЗАРАЗ]}

оцінка (кількість – якість: предмет ) (інобуття: спосіб - місце - час)

Fortunately, two best doctors went quickly there yesterday.

(на щастя, два найкращих лікарі виїхали швидко туди вчора).

Предметноцентричний фрейм застосовується при аналізі лексичного та граматичного матеріалу. У лексиці ця модель обумовлює спосіб аранжування семантичних компонентів значення. У граматиці (у синтаксисі) вона забезпечує аранжування словесно маркованих смислів у тих реченнях, де розповідається про одного учасника подій, про існування предмета у певних просторово-часових рамках.

Цей предмет, виступаючи у ролі логічного суб’єкта пропозиції, лишається незмінним, є аргументом. Предикати ж пропозиції можуть бути різноплановими, змінними, виступаючи тим самим у ролі функції аргументу. Відношення, що зв’язують конституенти предметноцентричного фрейму суть екзистенція ознаки. Інші типи фреймів моделюють відношення інакшого порядку – між декількома предметними сутностями, включеними у склад цілісної інформаційної структури.

2.Акціональний фрейм.

Конституентами фрейму даного типу є декілька предметів ЩОСЬ/ХТОСЬ, ЯКІ НАДІЛЯЮТЬСЯ СЕМАНТИЧНИМИ РОЛЯМИ. ЗА ВИЗНАЧЕНННЯМ ч.Філмора, ці ролі суть «глибинні семантичні відмінки»: агент, інструмент, паціенс, адресат, бенефіціант, мета, причина, наслідок, результат і.т.д. [7,c.99].

Семантичні ролі відображають характер відношень між предметними сутностями, серед яких однав, наділена роллю агенса є центральною. Предмет-агенс є головним учасником події, оскільки розподіл ролей між іншими учасниками події залежить від виконуваної агенсом дії.

Якщо у предметно центричному фреймі у фокусі уваги перебував сам предмет (і зв’язки між понятійними конституентами фреймової структури установлювались «від предмета»), то у акціональному фреймі акцент зміщується на взаємодію одного предмета з іншими предметами. Спосіб цієї взаємодії і визначає характер зв’язку між складовими фрейму.

Акціональний фрейм також застосовується для аранжування елементів значень у лексичних та граматичних одиницях мови. Наприклад, англ. florist

(той/агенс/, хто торгує квітами/паціенс/); пор. укр. квітникар. Синтаксис забезпечує відповідне слівне розгортання: Хтось (дехто, людина) торгує квітами. Акціональний фрейм може використовуватися і для аранжування змісту у тексті. [29,c.80].

Наявність у фреймовій структурі елементів ХТОСЬ/ЩОСЬ передбачає можливість можливість їх розгортання у предметноцентричний фрейм, де кожна з предметних сутностей наділяється відповідними параметрами. Наприклад, англ..sixer (старший бойскаут, який керує шістьома молодшими скаутами) – структура: СТІЛЬКИ ТАКОГО ХТОСЬ-агенс діє на СТІЛЬКИ ТАКОГО ХТОСЬ-паціенс.

2. Партонімічний фрейм.

Концептуальна структура включає предметні сутності ЩОСЬ/ХТОСЬ, які співвідносяться між собою як ціле і його частина . Зв’язок, який встановлюється між предметами, є відношення володіння , або екзистенція частини : ЩОСЬ: ціле має ЩОСЬ: частина; ЩОСЬ-1 є частина ЩОСЬ-2. частина, яка містить дискретні елементи, може, у свою чергу, мислиться як ціле.

Партонімічний фрейм має понятійну суміжність з предметно центричним фреймом: наявність у предмета певної частини може мислитись як якість даного предмету (ЩОСЬ є ТАКЕ: має частину).

Дане аранжування концептів прослідковується у значеннях лексичних одиниць типу англ.. arm-chair (стілець, який має підлокітник = крісло). Виділяючи партитивні відношення у лексичній семантиці поряд з родово-видовими відношеннями, М,В, Нікітін відзначає, що партитивні відношення, які поки що недостатньо досліджені, відіграють надзвичайно важливу роль у світі, у свідомості та у мові.

У мові відношення «частина-ціле» глобальні, вони поширюються на весь словник і організовують його у цілісні партитивні структури (4,88). Такі структури можуть лежати в основі організації лексико-семантичних полів. Ці ж структури простежуються і у семантиці синтаксису, де вони отримують специфічне переломлення у конструкціях з іменами- міронімами: a drop of water (крапля води), a slice of bread (шматочок хліба), a sack of apples (мішок яблук) [31,c.8-80]

Предметні концепти, які входять до складу патронімічного фрейму, можуть бути розгорнуті у предметно центричні фреймові структури. Пор.: англ.. four-wheeler (автомобіль, що має чотири колеса) – структура ЩОСЬ:ціле має СТІЛЬКИ ЩОСЬ: частина; укр.. Червона Шапочка: структура ХТОСЬ має ТАКЕ ЩОСЬ: частина.

4.Гіпонімічний фрейм .

У даній структурі, що отримала досить повний огляд у лінгвістичних роботах, предметні сутності ЩОСЬ/ХТОСЬ об’єднуються родо-видовими відношеннями. Тип зв’язку можна визначити як відношення включення ознаки, або екзистенцію видових розбіжностей: ТАКЕ ЩОСЬ: рід включає ТАКЕ ЩОСЬ: вид; ТАКЕ ЩОСЬ-1 є вид ЩОСЬ-2. на відміну від відношень між сутностями партитивнного фрейму – відношень, які також можна охарактеризувати як включення (частини в ціле), - зв’язки між елементами гіпонімічного фрейму виявляють не співпідпорядкування предметів, а спів підпорядкування ознак: ознаки роду включаються у ознаки виду.

У родовій сутності цих ознак меньше, у зв’язку з чим відповідне поняття має широкий екстенсіонал, поширюючись на різні види предметів. У видової сутності до ознак роду приєднуються свої власні ознаки, що звужує екстенсіонал поняття. Якщо вид, у свою чергу, підрозділяється на підвиди, він може мислитись як рід.

Гіпо-гіперонімічний фрейм структурує інформацію, представлену у лексиці і в граматиці мови. У лексиці він простежується у розширенні та звуженні значення слова, а також в організації лексико-семантичних полів.

У синтаксисі даний фрейм обумовлює аранжування смислів у реченнях типу Собака є твариною; Ця тварина є собакою. При порівнянні з партитивними відношеннями Собака має хвіст, але не Хвіст є собакою.

Гіпо-гіперонімічний фрейм може демонструвати співвідношення між предметними сутностями, що зіставляються за різними категоріальними параметрами (кількість, якість, буття/дія, спосіб буття, місто, час), представленими у предметноцентричному фреймі.

5.Асоціативний фрейм.

У всіх попередніх типах фреймів були виявлені різновиди відношень суміжності: зв'язок між елементами, що входять у фрейм був обумовлений онтологією буття предметного світу, де предмети мають певні характеристики (предметно-центричний фрейм), діють один на одного (акціональний фрейм), є цілісностями, що містять частини (патронімічний фрейм) і групуються у класи за своїми ознаками (гіпонімічний фрейм).

У мисленні і в мові такі відношення призводять до появи метонімічних переходів від одного ославленого концепта до іншого. Асоціативний фрейм ілюструє відношення подібності, яке базується не стільки на «стані речей» в онтології, скільки на зближенні концептів у мисленні самої людини.

Таке зближення є асоціативний зв'язок, присутній у концептуальній метафорі і об’єктивований у метафорах і порівняннях мови. Схожість та подібність можуть бути або відмічені людиною у предметному світі, або ж бути плодом людської уяви, тобто можуть встановлюватись людиною довільно.

Відповідно до спостережень психологів, діти дошкільного віку мають труднощі при сприйнятті метафори, оскільки вона не має безпосередньої предметної детермінованості [32,c.3].

Не виключено, що асоціативна фреймова модель формується на пізній стадії онтогенезу. Образність же дитячого мислення може засновуватись на фреймових моделях чотирьох попередніх типів.

Якщо ЩОСЬ-1 є концептуальним референтом (мислимий предмет), а ЩОСЬ-2 – концептуальний корелят (предмет, який задано для порівняння), то основою для встановлення їх подібності стає один або декілька параметрів, представлених у предметноцентричному фреймі.

З наведених вище спостережень очевидна основоположна роль предметноцентричного фрейму, за рахунок якого розгортаються інші фреймові структури. При концептуальному аналізі мовного матеріалу таке розгортання, як правило, є необхідним. Більш того, при побудові концептуальних моделей, призначених для аналізу конкретного емпіричного матеріалу, розглянуті типи фреймів можуть комбінуватись один з одним, утворюючи інтегративні концептуальні моделі.

В якості прикладу розглянемо реконструкцію такої моделі (Схема 1) для багатозначного слова сhair (інтеграція предметноцентричного, гіпонімічного та акціонального фреймів):

ХТОСЬ ІСНУЄ ДІЮЧИ ТУТ

(2) Chair (1) Chair

включає

ТАКИЙ ХТОСЬ ІСНУЄ ДІЮЧИ

(4) Chair (3) Chair

на

СТІЛЬКИ ХТОСЬ ІСНУЄ ТУТ

(5) Chair (6) Chair

Схема 1

(1) Chair – предмет меблів, на якому сидять.

(2) Chair – людина, яка головує (як правило, сидячі на стільці), керуючи ким-небудь.

(3) Chair – завідувач кафедрою, який керує групою викладачів.

(4) Chair – посада професора (яку, як правило, має завідувач кафедрою).

(5) Chair – група викладачів, підрозділ професорсько-викладацького складу. (6) Chair – приміщення, де знаходяться члени кафедри.

Фномен полісемії пов'язаний з переміщенням словесного знаку з однієї ділянки концептуальної моделі на іншу. При цьому модель мотивує причини такого переміщення. Напрями зміни значення знаку, що спостерігається у межах типових фреймів, є регулярними, тобто відстежуються у семантиці цілої низки одиниць мови. Кожний з лексико-семантичних варіантів слова має свої синоніми, у зв’язку з чим фрагмент наведений вище інтегративної концептуальної структури (слоти 2-6) може служити основою для аранжування тематичних парцел у складі лексико-семантичного поля.

2.2 Ядерні номінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”

Зокрема, Е.Г.Бєляєвська використовує термін "лексичний фрейм" для опису структури лексичного значення слова. У даному контексті структура значення лексичної одиниці визначається як - "комплекс знань про позначуваний, фіксуємий у мовному коді" [11, с. 22].

Е.Г.Бєляєвська відзначає можливість виділення у фреймі двох рівнів - "зовнішньої семантики" і "сутності значення". Останній рівень автор визначає як "когнітивну модель" - "максимально узагальнене, схематизоване уявлення про концептуальну підставу значення, що виділяє в значенні найбільш важливі, вузлові моменти" [11, с. 23-24].

Складність структури лексичних фреймів визначає існування деяких специфічних властивостей останніх. Однією найбільш важливою, багато в чому визначальною інші властивості фрейму відмітною ознакою є наявність у ньому "фокуса" і "периферії".

У даному дослідженні як фокус фрейму слідом за Е.Г. .Бєляєвською ми будемо розглядати етимологічно перше, основне значення лексичної одиниці.

Когнітивна модель "сконцентрована" у фокусі фрейму, і являє собою свого роду значеннєве ядро окремо взятого слова, однак, ті або інші її елементи проявляються в кожному з периферійних значень лексичної одиниці. Разом з тим, на думку низки дослідників, у міру "видалення" значення від фокуса ступінь концентрації когнітивної моделі в ньому знижується.

Таким чином, виявлення когнітивної моделі дозволяє визначити ознаку, покладену в основу вторинної номінації, і привласнити будь-якому знову виниклому предмету або явищу реальної дійсності адекватне їхнім властивостям назву.

У процесі створення висловлення лексичні фрейми слів, що сполучаються, взаємодіють, причому їхні фокуси зміщаються, а периферійні значення <віддаляються> від лінгво-когнітивної моделі й "уподібнюються" один одному.

У результаті загальний зміст фрази може "ускладнюватися" з появою тих або інших, властивих лише народу-носієві даної мови, асоціацій, зверхфразових значень, незвідних до простої суми змістів складове дане висловлення слів.

Так виникає відбивана в рамках художнього тексту своєрідна картина світу, що сполучає в собі як авторські, індивідуальні, так і загальнонаціональні риси.

На думку ряду дослідників, картина світу як унікальний психолінгвістичний феномен може виступати у двох своїх іпостасях: "концептуальної" і "мовної". Концептуальна картина світу розглядається як "система пресупозицій і імплікацій особистості, що співвідносить із тлом невисловлених допущень і практик" [17, с. 81].

Таким чином, концептуальна картина світу, по суті, являє собою загальну "когнітивну модель" системи мови: і та й інша не дані у відчуттях і існують лише на рівні підсвідомості. І та й інша лежать в основі номінації одного явища, або всієї сукупності явищ дійсності.

Результатом актуалізації концептуальної картини світу на "зовнішньому" рівні є мовна картина світу - "мовна свідомість, прямо пов'язана з асоціативно-вербальною мережею мови" [17, с. 80].

Іншими словами, мовна картина світу являє собою "набір" всіх лексичних одиниць даної мовної системи.

Стосовно до художнього образу, що розгортається в тексті, концептуальна і мовна картини світу виступають як рівні відповідно внутрішньої й зовнішньої семантики, тобто як а) свого роду макрокогнітивна модель образу, що відображає авторську концепцію тексту, і б) як набір мовних складові побудови образу - мовні засоби для передачі задуму відправника повідомлення.

Як відзначають деякі дослідники, структура мовної картини світу повторює структуру лексичного значення кожного складового її слова й включає "ядро" і "периферію" змісту [7, с. 130-187].

При цьому як ядро виступає сукупність етимологічних фокусів лексичних фреймів з великим ступенем концентрації когнітивних моделей. На периферії перебувають контекстуальні значення, що відображають індивідуальні особливості стилю творця тексту.

Оскільки мовна картина світу служить джерелом інвентарю для створення художнього образу, можна припустити, що художній образ так само має фреймову структуру - ядро й периферію.

У випадку розгляду "статичного" художнього образу, тобто способу-архетипу, узятого поза конкретним літературним твором ядром буде слугувати сукупність основних, споконвіку властивих уявлень про образ даного народу.

При цьому в процесі відображення даних уявлень у мові, на рівні "зовнішньої семантики", для опису будуть використовуватися значення, що становлять фокуси лексичних фреймів, з високим ступенем концентрації в них когнітивних моделей.

На периферії статичного способу-архетипу перебувають риси, що надають йому кожним з його носіїв мови, що розглядають, відповідно до тих або інших особливостей його (носія мови) індивідуального стилю. У цьому випадку для опису образу будуть використовуватися значення, що належать до периферії концептуальної і мовної картин світу, іншими словами, значення, "вилучені" від фокуса фрейму, що є метафоричними стосовно денотата й, тим самим, передавальні його індивідуальне, авторське трактування.

Ядро вербально вираженого концепту містить смисловий елемент-домінанту, який найбільш очевидно репрезентує зміст концепту. В якості ядра концепту „Жіночність розглядаємо абстрактні іменники зі значенням „жіночність ” та „жіноцтво ” (у дужках вказується частотність вживання у романах): woman (10), womankind (10), girlhood (7), womanliness (5) maiden (4), girlishness (2), maidenhood (2).

Лексема womanhood реалізує у творах зафіксовані у сучасних словниках значення: 1. the state of being a woman, not a man or a girl 2. formal women in general. При цьому у романах експліцитно виражена сема „дорослість ”. Отже, основними значеннями womanhood є:

1.Дорослий стан жінки:

A disposition naturally simple and demanding protection; a long course of poverty and humility, of daily privations, and hard words, of kind offices and no returns, had been her lot ever since womanhood almost, or since her luckless marriage with George Osborne [67,c.551].

Ever since her womanhood almost, had she not been persecuted and undervalued? [34, c. 584].

Though unsophisticated in the usual sense, she was not incomplete; and it would have denoted deficiency of womanhood if she had not instinctively known what an argument lies in propinquity[57, c.311].

Ця лексема позначає набуття дівчиною якостей дорослої жінки:

One would certainly suppose her to be farther on in life than her seventeenth year - perhaps because of the slow resigned sadness of the glance, from which all search and unrest seem to have departed, perhaps because her broad-cheated figure has the mould of early womanhood [78,c.305].

Перетворення дівчини на жінку метафорично зображується за допомогою виразів зі значенням „пробудження ”, „перехід в інший стан ”.

[…] that sense of helpless dependence on another's feeling which awakens the clinging deprecating womanhood even in the shallowest girl that can ever experience it[45, c.216].

Being graceful and interesting, standing moreover on the momentary threshold of womanhood , her appearance drew down upon her some sly regards from loungers in the streets of Chase borough [89, c.76].

2. Усі жінки взагалі, жіноцтво.

To the aesthetic, sensuous, pagan pleasure in natural life and lush womanhood which his son Angel had lately been experiencing in Vary Vale […] [45, c.203].

При цьому по відношенню до однієї жінки як представниці жіноцтва вживаються вирази bit of womanhood, piece of womanhood, що містять іронічні конотації:

'Here's a delicate bit of womanhood, or girlhood , coming to receive a prize, I suppose,' said Mr Gawain. 'She must be one of the racers in the sacks, who had set off before we came' The 'bit of womanhood' was our old acquaintance Bessie Carnage[24, c. 266].

However, stick to me, and neither this haughty goddess, dashing piece of womanhood (Far From the Madding Crowd, c.338).

Лексема womankind, що в деяких контекстах є синонімом womanhood, реалізує значення, що відповідає сучасному women considered together as a group:

''I wish half the women in England were as respectable as you,'' he said, in an ebullition of bitterness against womankind in general [92, c.308].

To lose faith in womankind is terrible [89, c.373].

Had it not been for his devotion to his house and name, never would he have stood twice the victim of womankind [92, c. 56].

So he allowed his mind to be occupied with her, deeming his preoccupation to be no more than a philosopher's regard of an exceedingly novel, fresh, and interesting specimen of womankind [90, c.166].

У деяких контекстах womankind має значення „жіноцтво ”, „певна група жінок ”:

“Poor Becky, poor Becky!” said Emma. “How thankful, how thankful I ought to be;” (though I doubt whether that practice of piety inculcated upon us by our womankind in early youth, namely, to be thankful because we are better off than somebody else, be a very rational religious exercise [90, c.644].

But the circumstance was sufficient to lead him to select Tess in preference to the other pretty milkmaids when he wished to contemplate contiguous womankind [92, c.155].

Ця лексема також передає іронічні конотації у випадках, коли вона вживається у значенні „стать, протилежна чоловічій ”:

The frantic efforts which they make to enter this circle, the meanness’s to which they submit, the insults which they undergo, are matters of wonder to those who take human or womankind for a study [91, c. 357].

Last January, rid of all mistresses -- in a harsh, bitter frame of mind, the result of a useless, roving, lonely life -- corroded with disappointment, sourly disposed against all men, and especially against all womankind (for I began to regard the notion of an intellectual, faithful, loving woman as a mere dream), recalled by business, I came back to England [90, c.309].

У Т. Гарді womankind зустрічається поряд із авторським синонімом contra kind:

[…] "but the villainy of the contra kind." I said (meaning womankind ), “keeps 'em out"[92, c.145].

За диференційною семою „вік ” лексемам womanhoodтаwomankind протиставляється лексема girlhood, яка передає значення „період життя, коли жінка є дівчиною ” (the period of her life when a woman is a girl).

She had occasionally caught glimpses of these men in girlhood , looking over hedges (Tess of the d’Urbervilles, c.354).

From her girlhood upwards she had had experience among the sick and the mourning (Adam Bede, c. 118).

She was slender, and apparently scarcely past girlhood (Wuthering Heights, c.25).

На відміну від womanhood, яке означає щойно набутий жінкою стан, girlhood передає стан, який минув та який вона згадує з ностальгією:

She was busy knitting; her eyes thus drawn from me, I could gaze on her without interruption. I did mightily wonder how she came there, or what she could have to do among the scenes, or with the days of my girlhood [91, c.218].

Alice lay, as before, without pain, or at least any outward expression of it; but totally unconscious of all present circumstances, and absorbed in recollections of the days of her girlhood , which were vivid enough to take the place of reality to her [90, c.238].

Лексема girlhood також асоціюється з емоційністю референта:

She soon became aware of the present state of Mary's feelings, but she thought they merely arose from the changeableness of girlhood [90, c.124-125].

Лексема maiden зустрічається тільки у творі Дж. Мередіта, де вона вживається стосовно поведінки дівчини, роблячи акцент на її невинності;

She retreated as young ladies should ever do, two or three steps, and he would not notice that she had become an angry Dian, all arrows: her maiden in surrendering pleased him [87, c.489].

У творі також зустрічається антонімічна лексема maiden, яка вербалізує невластиву дівчині поведінку:

You, father! you have driven me to maiden ![87, c.264].

У порівнянні з лексемами womanhoodтаwomankind лексема womanliness містить виразніші оціночні конотації, які переважно є позитивними (luxuriant, handsome). Крім того, womanliness передбачає наявність зовнішніх ознак, які вказують на перетворення дівчини у жінку (bouncing):

It was a feebler relief, a feebler triumph she felt now, but the great dark eyes and the sweet lips were as beautiful as ever, perhaps more beautiful, for there was a more luxuriant womanliness about Hetty of late [86, c.343].

As she walked along today, for all her bouncing handsome womanliness , you could sometimes see her twelfth year in her cheeks, or her ninth sparkling from her eyes; and even her fifth would flit over the curves of her mouth now and then [89, c.13].

Дівчина може набути якостей, які позначає лексема womanliness, навіть у дитячому віці, що є вказівкою на її занадто дорослу, невластиву віку поведінку:

'I certainly was rather struck and surprised with her manner that day; its womanliness made me smile[89, c.570].

Однією із суто жіночих якостей, на наявність яких вказує womanliness, є жіноча інтуїція:

[…] she had too much understanding to be entirely governed by her womanliness , had too much womanliness to use her understanding to the best advantage [89, c.179].

Лексема girlishness, подібно до maiden, зустрічається тільки у Дж. Мередіта та є синонімом до maiden у значенні „ якість, притаманна юній дівчині ”. Обидві лексеми мають експліцитні позитивні конотації:

High breeding did not freeze her lovely girlishness .—But Willoughby did [48, c. 258].

[…]in kissing her she marvelled at her gentleness and girlishness [48,c.90].

That fair childish maiden had ceased [48, c.131].

Лексема maidenhood вживається тільки у творі Т. Гарді у значенні „дівочість”:

Nature, in her fantastic trickery, had set such a seal of maidenhood upon Tess's countenance that he gazed at her with a stupefied air (Tess of the d’Urbervilles, c. 304).

The recuperative power which pervaded organic nature was surely not denied to maidenhood alone (Tess of the d’Urbervilles, c.126).

Крім проаналізованих вище абстрактних іменників, в якості ядерної номінації концепту „Жіночність” розглядаємо лексему woman у значенні „втілення жіночих якостей”. У цьому значенні woman виступає в якості абстрактного іменника, що на граматичному рівні виражається таким чином:

- у вживанні без артиклю:

She was no longer the milkmaid, but a visionary essence of woman -a whole sex condensed into one typical form [76, c.167].

Women of mixed essences shading off the divine to the considerably lower were outside his vision of woman [55, c.140].

- вживанні з woman прислівники, що утворюють ступені порівняння та прислівника enough:

Being more finely formed, better educated, and, though the youngest except Retty, more woman than either […] [67, c.176].

Given once, the pure bashful maiden was too modest, too tender, too trustful, too weak, too much woman to recall it (Vanity Fair, c.160).

[…] unless Madame Beck had been less than woman , it could not well be otherwise [45, c.122].

Tess was woman enough to realize from their avowals to herself that Angel Clare had the honour of all the dairymaids in his keeping […] [90, c.180].

Ядерні номінації концепту подаємо у вигляді фреймової структури (мал. 2.1). Центральним компонентом фрейму є референт-жінка. Номінації концепту утворюють слоїти, які репрезентують жіночі якості ( „ЩОСЬ якість ”), приналежність до групи ( „належить до ЩОСЬ ) та темпоральні ознаки („існує ТОДІ час). Як видно з наведеної фреймової моделі, більшість контекстуальних значень відображають оцінні характеристики жінки (girlhood, maiden, girlishness, maiden, maidenhood, womanhood, womanliness).

2.3 Периферійні номінації і компоненти фрейма “ жiночiсть”

Периферію концепту „Жіночість” утворюють фрейми „Жінка” та „Жіночий”.

Фрейм „Жінка” утворюють номінації, які здійснюють референцію до осіб жіночої статі. В результаті аналізу романів було виділено такі види номінацій:

1) ядерні номінації жінки (woman, girl, lady)

2) регулярні периферійні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female)

3) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy), що передають оцінне ставлення автора або персонажів до референта жіночої статі.

4) контекстуальні номінації, гендерна референція яких виявляється лише у контекстах (creature, thing).

Номінації lass, maid, female, gentlewoman розглядаються в якості регулярних периферійних елементів ЛСП “Woman”, оскільки вони регулярно вживаються для позначення особи жіночої статі. Ці номінації (крім female ) не є характерними для сучасного дискурсу, отже, на відміну від ядерних номінацій, їх потрібно розглядати в якості культурно детермінованих компонентів концепту „Жіночість”. Загальна частотність регулярних периферійних номінацій у вікторіанських романах становить 163, при цьому найбільш частотною є lass, найменш частотною – gentlewoman (мал. А.2.2. додатку) [76,c.90].

Номінація lass вживається для номінації дівчини переважно у мовленні простих людей та передає позитивне ставлення мовця до референта. В авторських висловлюваннях номінація lass також передає позитивне ставлення автора до дівчини, що підкреслюється вживанням lass з оцінними прикметниками, які передають привабливу зовнішність, юність, свіжість, здоров’я та приємний характер референта (hearty-looking, bonny-cheeked, rosy-cheeked, buxom-looking, fresh-cheeked, cheery ):

'Well, Bessy Cranage is a hearty-looking lass , I dare say she'll come round again, Joshua [88, c.66].

A buxom-looking lass of sixteen, with bright eyes and purple cheeks, came to answer the knock [76,, c.562].

I remember thinking what a pretty lass she was, as she sat on a low stool by Mary [82, c.8].

[…] he spied his only daughter, a bonny lass of thirteen or so (Mary Barton, c.).

But that bonny-cheeked lass was blest with an elasticity of spirits that secured her from any rankling grief [60, c.268].

Once more she was a fresh-cheeked lass of eighteen; she was at evening church, and the hectic writing-master and she were quavering out of the same psalm-book[87, c. 137].

This might have been, but for you, a cheery lass [85, c.73].

[…] a rosy-cheeked lass coming singing into the room [85, c.418].

Лексема maid(en), подібно до lass вживається для номінації молодої жінки:

[...] though you might conjure up the image of a lovely woman, she would not in the least resemble that distracting kitten-like maiden [87, c.90].

[...] she was not quite a common village maiden [89, c.176].

Номінація female вживається для позначення особи жіночого статі, щоб уникнути вікових та інших конотацій. Цій номінації надається превага, коли вік жінки неможливо визначити з її зовнішнього вигляду:

Mesrour conducts the slave-merchant into my lord’s presence: he brings a veiled female with him [91, c.493].

Female вживається, коли йдеться про будь-яку жінку взагалі, зокрема про представницю певної національності:

[…]and a polite public will no more bear to read an authentic description of vice than a truly-refined Englishor American female will permit the word breeches to be pronounced in her chaste hearing [94, c.620].

The house was filled with familiar British faces, and those toilettes for which the British female has long been celebrated [84, c.264].

This is a species of dignity in which the high-bred British female reigns supreme [103, c.260].

Pitt Crawley declared her behaviour was monstrously indecorous, reprobated in strong terms the habit of play-acting and fancy dressing, as highly unbecoming a British female [102, c.509].

The continental 'female ' is quite a different being to the insular 'female ' of the same age and class: I never saw such eyes and brows in England [110, c.100].

Номінація gentlewoman є частковим синонімом до lady, оскільки вживається лише по відношенню до жінки середнього класу:

'As she always does - an English, middle-class gentlewoman ; well, though gravely dressed, habitually independent of pretence, constitutionally composed and cheerful' [98, c.286].

Важливою умовою, яка дає право жінці номінуватися gentlewoman є належне виховання та перед усім гарні манери:

Gentlewoman of agreeable manners, and accustomed to the best society, was anxious to” [97, c.395].

Rebecca was driving, and at once recognized the gentlewoman with agreeable manners [94, c.395].

Номінація gentlewoman характерна лише для вікторіанського дискурсу, тому конотації, які вона передає, потрібно розглядати в якості культурних конотацій Вікторіанства. Якості справжньої gentlewoman перераховуються у листі – характеристиці випускниці пансіону для дівчат, наведеному у творі У.Теккерея:

Those virtues which characterise the young English gentlewoman , those accomplishments which become her birth and station, will not be found wanting in the amiable Miss Sedley, whose industry and obedience have endeared her to her instructors, and whose delightful sweetness of temper has charmed her aged and her youthful companions [90, c.2].

Отже, периферійні номінації, що здебільшого не є притаманними сучасному дискурсу, репрезентують деякі шляхи концептуалізації жіночості, які були характерними лише для вікторіанської епохи.

Фрейм „Жіночий” утворюють прикметники, що містять сему „жіночий”, або „жіночний”(у дужках вказується кількість вживання у романах): feminine (74), female (74), girlish (21), womanly (13), maiden(ly) (12), ladylike (5), womanish (1).

Периферійними компонентами фрейму „Жіночий” є прикметники girlish, womanly, maiden(ly), ladylike, womanish.

Лексема girlish має значення „притаманний дівчині”, „схожий на дівчину”:

Through the doorway she saw against the declining light a figure with the height of a woman and the breadth of a child, a tall, thin, girlish creature whom she did not recognize in the twilight till the girl said ''Tess!'' [98, c.438].

Where is Harriet? I wish Harriet would come to me,' said the girlish voice, faintly [97, c.346].

The intruder was Mrs. Heathcliff. She certainly seemed in no laughing predicament: her hair streamed on her shoulders, dripping with snow and water; she was dressed in the girlish dress she commonly wore [81, c.150].

Контекстуальний аналіз дозволяє виявити такі асоціативні смисли girlish:

– невинність, ніжність:

[…] she looked the image of youthful innocence and girlish happiness [97, c.22].

She spoke with hesitation, yet with sweet, simple, girlish tenderness [82, c.342).

There was not the slightest promise of love towards him in her manner; it was nothing more than the sweet girlish tenderness she had shown him when she was twelve: perhaps, she would never love him - perhaps no woman ever could love him:

You - every woman older than herself must feel for such a simple, innocent, girlish fairy a sort of motherly or elder-sisterly fondness. Graceful angel! [82, c.195).

Catherine and he were constant companions still at his seasons of respite from labour; but he had ceased to express his fondness for her in words, and recoiled with angry suspicion from her girlish caresses.

'Ay, flirtation! That might be an innocent girlish wile to lure on the true lover; but what I refer to was not flirtation: it was a look marking mutual and secret understanding - it was neither girlish nor innocent. [82, c.295].

- емоційність:

"She was weeping," Miss Isabel murmured to him. "Girlish enough," he said [91, c.175].

It is a mere girlish outbreak which, I am sure, will not be permanent.'' [98, c.209].

And then the bride sent him back to Madame Beck, and she took me to herself; and proceeded literally to suffocate me with her unrestrained spirits, her girlish , giddy, wild nonsense [96, c.632].

'But my father's very much vexed, I dare say?' he added, looking at Maggie, and thinking that her agitated face was only part of her girlish way of taking things [96, c.190].

- недосвідченість, наївність:

[…] these things will summon a little of the too ready, traitorous tenderness into a woman's eyes, compelled as she is in her girlish time to learn her life-lessons in very trivial language [83,c.429].

It might seem singular that Nancy- with her religious theory pieced together out of narrow social traditions, fragments of church doctrine imperfectly understood, and girlish reasonings on her small experience [89,c.189].

- мрійливість:

[…] think of her girlish fancy that Arthur was in love with her, and would marry her, as a folly of which she was timely cured [80, c.338].

- марнославство:

She hated the writer of that letter - hated him for the very reason that she hung upon him with all her love - all the girlish passion and vanity that made up her love. [83, c.320].

Even now, that she is walking up and down with a little triumphant flutter of her girlish heart at the sense that she is loved by the person of chief consequence in her small world [97, c.377].

And being really fully as much inclined to laugh as scold -- for I esteemed it all girlish vanity – I at length relented in a measure, and asked[…] [97. c.194].

У творах вікторіанців зустрічаються прикметники maiden та maidenly. При цьому обидві лексеми реалізують значення „притаманний молодій дівчині”. Необхідно зазначити, що лексема maiden зустрічається також у значенні „неодружений” (maiden aunt), у сполученнях maiden name, maiden speech. Таке вживання maiden не є об’єктом нашого дослідження, а прикметники maiden та maidenly розглядаються у роботі як два варіанти однієї й тієї ж лексеми.

Лексема maiden(ly) є близькою за значенням до girlish та характеризує молоду дівчину:

She had no disinclination, though she had a maidenly desire to see a little of the world—grace for one year, she said [91, c.62].

She is confused; she speaks in maiden fashion.

Асоціативними смислами maiden(ly) є невинність, чистота, скромність:

Maidenly modesty(and true love is ever modest) seemed to oppose every plan she could think of [100, c.124].

Perhaps some infatuated swain has ere this mistaken insensibility for modesty, dulness for maiden reserve, mere vacuity for sweet bashfulness, and a goose, in a word, for a swan …

She restrained herself; chiefly, after the first bridling of maidenly timidity [88, c.185].

[…] she had felt herself sufficient to herself, and had in the independence of her girlish heart fancied there was a certain degradation in renouncing the simplicity of a maiden existence to become the humbler half of an indifferent matrimonial whole…

[…] the Cambridge lads and their pale-faced tutor avoided with maiden coyness [85, c.599].

Якості, які описуються за допомогою maiden, асоціюються з юністю та невеликим життєвим досвідом, наївними уявленнями про кохання:

[…] he saw that she had become deeply serious, and he felt her love of the boy to be maternal, past maiden sentiment …

The sanctuary of her chamber, the pure white room so homely to her maidenly feelings, whispered peace, only to follow the whisper with another that went through her swelling to a roar…

"No," she answered faintly and sadly; for Halifax was all the same to her heart as the Antipodes; equally inaccessible by humble penitent looks and maidenly tokens of love [83, c.133].

Лексема womanly є контекстуальним антонімом maiden(ly). За допомогою вживання цих лексем в одному реченні робиться акцент на „дорослих” якостях референта:

He fancied that everything relating to himself excited maidenly curiosity, womanly reverence….

Ця номінація передає такі якості як стриманість, серйозність, наполегливість, здатність до самоконтролю:

[…]she was professing to hem[…] swerving from her control - inflicted a deeper stab than usual; but still silent, diligent, absorbed, womanly

With her father she really was still a child, or child-like, affectionate, merry and playful. With me she was serious, and as womanly as thought and feeling could make her [86, c.395].

В усіх контекстах womanly має виразні позитивні конотації:

''Do I realize solemnly enough how utterly and irretrievably this little womanly thing is the creature of my good or bad faith and fortune? [97, c.278].

Лексема womanly здійснює референцію до найкращих та найцінніших жіночих якостей (patience, devotedness, seriousness, tenderness, reverence, dignity):

'Well, Polly, you must persuade Miss Snowe to undertake both you and me, to make you steady and womanly , and me refined and classical …

[…] still happier because he observed in her a more subdued air, something that he interpreted as the growth of womanly tenderness and seriousness…

He was answered by Miss de Bassompierre in quite womanly sort; with intelligence, with a manner not indeed wholly disindividualised …

"I don't want to repeat anything." said Liddy, with womanly dignity of a diminutive order [89, c.189].

Якості, що позначаються лексемою womanly, є еталонними якостями вікторіанської жінки. Отже, відсутність або наявність у жінки цих якостей визначає ступінь її наближення до ідеалу жіночості:

Her tranquil, tender affection for Philip[…] the fact that in him the appeal was more strongly to her pity and womanly devotedness than to her vanity or other egoistic excitability of her nature….

I have thought several times since, that she was a bit quieter, and more womanly-like ; more gentle, and more blushing, and not so riotous and noisy…

Womanly вказує на наявність у референта таких якостей як доброта, материнські почуття:

Maggie was not her pet child - and, in general, would have been much better if she had been quite different; yet the womanly heart, so bruised in its small personal desires, found a future to rest on in the life of this young thing [83, c.281].

Лексема ladylike має значення „притаманний справжній леді”, „схожий на леді”:

''You are best for'n,'' said Marian. ''More ladylike , and a better scholar than we, especially since he had taught 'ee so much …

'And her handwriting? It must be pretty, light, ladylike , I should think…

[...] a ladylike young woman, somewhat interesting, though, perhaps, a trifle guindeé and prudish [98, c.381].

Ladylike також передає іронічне ставлення до деяких жіночих якостей:

What is there in a pair of pink cheeks and blue eyes forsooth? these dear Moralists ask, and hint wisely that the gifts of genius, the accomplishments of the mind, the mastery of Mangnall’s Questions, and a ladylike knowledge of botany and geology [80, c.98].

Номінація womanish зустрічається тільки у Т. Гарді, де вона виступає в якості антоніма до mannish:

"I hope I am not a bold sort of maid – mannish?" she continued with some anxiety. "O no, not mannish; but so almighty womanish that 'tis getting on that way sometimes [81, c.190].

Фреймова репрезентація сполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” з іменниками подана на мал. 2.4.

Вивчення сполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” з абстрактними іменниками, що позначають якості характеру, дозволяє отримати уявлення про те, які саме жіночі якості та характеристики у вікторіанській ментальності вважались суто жіночими.

Як видно з наведеної фреймової моделі, більшість іменників, що виступають у сполученнях з прикметниками фрейму „Жіночий”, мають позитивні конотації та позначають найбільш цінні людські якості (purity, devotedness, modesty ). „Неідеальними” якостями жінки є марнославство (folly, vanity), заздрісність ( jealousy) та цікавість (curiosity). В цьому зв’язку видається цікавим звернути увагу на випадки вживання зазначених прикметників з заперечним суфіксом un-: unwomanly, unfeminine,unmaidenly. Такі прикметники виступають в якості негативних характеристик та виражають осуд, несхвалення „нежіночної” жінки або вчинку, невластивого жінці:

And then go home and groan over the Spanish ladies who take delight in bull-fights - 'such unfeminine creatures!".

It was the whisperings of her womanly nature that caused her to shrink from any unmaidenly action, not Margaret's counsel [98, c.164].

Вікторіанці засуджують надмірну хоробрість та зухвалість жінки. У романі “The Mill on the Floss” номінація unwomanly, вжита у сполученні з іменникомboldness, має негативні конотації та імплікує суспільне ставлення до жінки, яка тікає з чужим нареченим:

Maggie had returned without a trousseau, without a husband - in that degraded and outcast condition to which error is well known to lead […]. Could anything be more detestable? - A girl so much indebted to her friends - whose mother as well as herself had received so much kindness from the Deanes - to lay the design of winning a young man's affections away from her own cousin who had behaved like a sister to her? Winning his affections? That was not the phrase for such a girl as Miss Tulliver: it would have been more correct to say that she had been actuated by mere unwomanly boldness and unbridled passion. [94, c.503].

Жіночою якістю, яка не викликає осуд та вважається природною, є якості, протилежні зухвалості, такі як збентеженість, зніяковіння:

Bathsheba demurely regarded a contemptible straw lying upon the ground, in a way which suggested less ovine criticism than womanly embarrassment [89, c.143].

Отже, як показує аналіз, прикметники, що вживаються для позначення жіночих якостей, мають передусім оцінні конотації та визначають ставлення автора та персонажів до проявів жіночості у референта.


2.4 Емоционально-оценочниє і концептуальні номінації

До номінацій жінки та жiночiсть належать також емотивно-оцінні номінації wench (87) hussy (9), minx (8), vixen (2). Зазначені номінації імплікують оцінне ставлення автора та інших персонажів до референта. При цьому hussy, minx та vixen передають такі якості як винахідливість, підступність, небезневинність, що підсилюється їх сполученням з оцінними прикметниками artful, impudent, wild, guilty, hardened, dirty, bad:

I think I have your gauge,”— the little artful minx ! (Vanity Fair, c.43).

Miss Clapp, grown quite a young woman now, is declared by the soured old lady to be an unbearable and impudent little minx (Vanity Fair, c.476).

What an honest and good-natured soul she is! said another. What an artful little minx! said a third (Vanity Fair, c.488).

And that minx , Catherine Linton, or Earnshaw, or however she was called – she must have been a changeling -- wicked little soul! ( Wuthering Heights, c.38).

I assure you it is excellent fun, and I did it partly to spite that minx , Paulina, and that bear, Dr. John (Villette, c.630).

Rebecca was an artful little hussy of whom she had always had her suspicions (Vanity Fair, c.147).

“Give up your keys, you hardened hussy ”, hissed out the virtuous little lady in the calash (Vanity Fair, c.387).

Dost thou know where he is, thou bad hussy , with thy great blue eyes and yellow hair, to lead men on to ruin? Out upon thee with thy angel's face, thou whited sepulchre (Mary Barton, c.213).

Mary Barton! the dirty hussy ! to bring my Jem into trouble of this kind (Mary Barton, c.211).

Емотивна номінація wench зустрічається переважно в якості ніжного звертання до дівчини та передає позитивну оцінку референта з боку мовця:

'I wish Dinah 'ud come again now, for she'd be a comfort to your aunt when you're gone. What do you think, my wench , o' going to see her as soon as you can be spared, and persuading her to come back wi' you?(Adam Bede, c.349).

'Come, my wench ,' said Mr Poyser, when Hetty came down, 'come and kiss us, and let us wish you luck' (Adam Bede, c.324).

Margaret, wench ! why she's been gone to Wilson's these two hours (Mary Barton, c. 201).

Come in, wench !" said her father[103, c.66].

'You got the letter, then, my wench ?'[103,, c.225].

Номінація minx іноді передає симпатію до референта, акцентуючи при цьому такі якості як винахідливість, сміливість.

The little minx had found a black gown of her aunt's, and pinned it close round her neck to look like Dinah's, had made her hair as flat as she could, and had tied on one of Dinah's high-crowned borderless net-caps [86, c.222].

Номінація hussyвживається у мовленні персонажів в якості засудження поведінки дівчини, про що свідчить вживання прикметників з негативно-оцінним значенням:

'Sorry? yis; I'm fonder on her nor she deserves - a little hard-hearted hussy , wanting to leave us i' that way [98, c.325].

''How darest th' laugh at me, hussy !'' she cried.

''You artful hussy ! Now, tell me-didn't you make that hat blow off on purpose? I'll swear you did!'' [89, c.66].

Номінація vixen в ролі контекстуальної номінації жінки зустрічається тільки у творі У. Теккерея.

[…]he did not marry his wife till a short time before her death: and what a queer little wild vixen his daughter was [85, c.174].

On George’s intercourse with Amelia he put an instant veto—menacing the youth with maledictions if he broke his commands, and vilipending the poor innocent girl as the basest and most artful of vixens . [86, c.162].

Отже, вивчення емотивно-оцінних номінацій є шляхом вивчення індивідуальної концептуалізації жіночості.

До контекстуальних номінацій жінки та жiночiсти відносимо лексеми creature та thing, які в певних контекстах здійснюють референцію до осіб жіночої статі.

Зазначені лексеми мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Ця лексема зустрічається з прикметниками позитивної оцінки ( good, pretty, happy):

“Mr. Osborne,” said Dobbin, with a faltering voice, “it’s you who are insulting the best creature in the world [90, c.214].

Depend upon it, he meant a good creature , who had no joy but in the happiness of the loved ones whom she contributed to make uncomfortable, putting by all the tid-bits for them, arid spending nothing on herself [98, c.52].

"She was as pretty a creature as ever the sun shone on" [97, c.6].

She was a happy creature , and an angel, in those days [93, c.183].

Was it possible to quarrel with a creature who had such eyes [87, c.418].

Вживання creature в якості самономінації передає низьку самооцінку референта. При цьому лексема creature виступає у сполученні з прикметниками humble, foolish, unanswering, portionless:

She trembled for the future. How shall I be a companion for him, she thought,—so clever and so brilliant, and I such a humble foolish creature ?

George […] rose immensely in the opinion of the youth of the corps, by his gallantry in marrying this portionless young creature .

[…]by contrast with an unanswering creature like herself, he might perhaps realize in Miss Dale's greater accomplishments and her devotion to him the merit of suitability [88, c.154].

"Mary," - beginning to speak again, - "did yon ever hear what a poor creature I were when he married me? [97, c.112].

Лексема thing передає співчуття до референта з боку автора та інших персонажів, виступаючи у сполученнях з прикметниками poor, little:

And she turned away her head. Amelia began to give way to that natural infirmity of tears which, we have said, was one of the defects of this silly little thing [98, c.4].

The poor thing discovered her loss directly -- she screamed out -- 'Oh, he's dead, Heathcliff! he's dead!' And they both set up a heart-breaking cry [85, c.50].

Подібно до емотивно-оцінних номінацій, вживання контекстуальних номінацій визначається суб’єктивним чинником та є свідченням індивідуального ставлення до жінки.

Подання концепту „Жіночість” у вигляді фреймової структури дозволяє виділити ядерні номінації концепту, які репрезентують абстрактні іменники зі значенням „жіночість” та „жіноцтво”, а також периферійні елементи, до яких належать іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. Всього було проаналізовано 27 лексичних одиниць.

Концептуальне ядропредставлене іменниками womanhood, womankind, girlhood, maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які у певних контекстах є безпосередніми номінантами концепту (womanhood, womanliness) або мають абстрактне, узагальнююче значення. В якості ядерного елемента концепту „Жіночість” розглядається також іменник woman, який у певних контекстах має ознаки абстрактного іменника та передає значення „втілення жіночих якостей” [31,c.45-48].

Варто зазначити, що деякі з наведених іменників ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood) зустрічаються тільки у творах пізніх вікторіанців, що свідчить про тенденції до філософського осмислення жінки та жіночості. Водночас зазначені номінації не характерні для сучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова для сучасних гендерних досліджень лексема femininity не зустрічається у вікторіанських романах.

Контекстуальний аналіз ядерних номінацій концепту „Жіночість” дозволив виділити синонімічні пари womanhood – womankind, girlhood -maidenhood, girlishness – maidenliness, та антонімічні опозиції womanhood – girlhood, в яких лексеми протиставляються за семою „вік”.

Вивчення контекстуального оточення ядерних номінацій концепту, зокрема їх сполучуванності з оцінними прикметниками, дозволяє говорити про експліцитні позитивні конотації зазначених номінацій (напр., сполучуванність з прикметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а також вживання у метафоричних виразах “ […]awakens the clinging deprecating womanhood”, “momentary threshold of womanhood”.

До периферійних елементів концепту „Жіночість” відносимо фрейм „Жінка”, якийскладають номінації, що здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Номінації woman, lady, girl є ядерними елементами фрейму, оскільки характеризуються найбільшою частотністю. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman- lady ( за ознакою „ родинне походження” ) та woman - girl (за ознакою „ вік”). Номінація woman реалізує такі асоціативні смисли „розвинена фігура”, „життєвий досвід”, „материнський досвід”. З номінацією lady асоціюються як позитивні („увага до інших, приємний характер, охайність”), так і негативні ознаки (зарозумілість, егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність). Крім того, у творах жінок героїні асоціюють леді з такими ознаками як приваблива зовнішність, дорогий одяг. Асоціативними смислами girl є „свіжий вигляд”, „недосвідченість, наївність”, „інфантильність” [66,c.78].

У творах пізніх вікторіанців спостерігається підвищення статусу референта, що позначається номінацією woman та нейтралізація соціальних конотацій lady.

До периферійних номінацій фрейму „Жінка ” належать: а) регулярні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy); в) контекстуальні номінації (creature, thing).

Номінації maid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не є характерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставлення мовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lass характеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якості синоніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вона має іронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en), lass, gentlewoman свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female, з одного боку, та збільшення частотності номінації maid(en). Крім того, для творів пізніх вікторіанців не характерне вживання gentlewoman.

Емотивно-оцінні номінації характеризують здебільшого не авторське, а персонажне мовлення. При цьому ці номінації мають переважно негативні конотації (крім номінації wench) [78,c.99].

Контекстуальні номінації жінки мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язку з підвищенням статусу референта, що номінується woman, номінація creature вважається такою, що принижує жінку.

Ще одним фреймом, який утворює лексичну структуру концепту „Жіночість”, є фрейм „Жіночий”, який складаютьприкметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний: feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.

Лексеми feminine та femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядерних елементів фрейму „Жіночий ”. Зазначені номінації у певних контекстах є синонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більш характерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежність референту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме ця номінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значення feminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігається збільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якісних прикметників.

Як видно з фреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму „Жіночий ” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшого здійснюють референцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості [35,c.60].

Більшість лексем, що утворюють лексичну структуру концепту „Жіночість”, функціонують у сучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізують ці лексеми у творах вікторіанських письменників, не завжди відповідають конотаціям, характерним для сучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема, gentlewoman та lass сьогодні вважаються застарілими, деякі – такі як lady, втратили сьогодні більшість конотацій, притаманних вікторіанському періоду та є відносно нейтральними, деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні не нейтральні, а піднесені конотації.

У цілому динаміка розвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни у соціальному, культурному та економічному житті Великобританії.


Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма

3.1 Метод фреймової семантики

Фреймова семантика (frame semantics, frame-and-scene analysis) – загальна назва для дуже різних типів формалізованого опису діяльності людини у контексті ситуації. В якості лінгвістичної концепції Фреймова семантика запропонована Ч.Філлмором [83, с.75], і з'явилася як продовження відмінкової граматики. У Фреймової семантики значення слів, словосполучень, пропозицій, тексту і так далі співвіднесені зі сценами в рамках загальної теорії семантичного знання [85,c.143].

Фреймова семантика використовується в граматичному описі, в штучному інтелекті і в комп'ютерній лексикографії. Фреймова семантика на початку 1980-х рр. представлялася як програма досліджень в галузі емпіричної семантики, що надала спосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і пропозицій, додавання нових значень слів, а також "збірки" значень елементів тексту в ціле значення [82, c.111].

У когнітивній інтерпретації поняття фрейму заслуговує увагу ще одне трактування, відповідно до якого фрейм розглядається не як тип концепту, а як форма його ментального уявлення, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10.с.8].

Таким чином, фрейм розуміється як один зі способів ментальної репрезентації концепту: через відсилання до концептуальної галузі, у якій цей концепт інтерпретується.

Ми вважаємо, що коректніше трактувати фрейм не як концепт, а як когнітивну структуру більш високого рівня, тип взаємодії між концептами, як спосіб (форму) організації ментального простору.

Питання про співвідношення фрейму й поля (лексичного, семантичного, понятійного) тісно пов'язане із проблемою співвідношення фреймової семантики й теорії поля в лінгвістиці й не раз зачіпалося в закордонних дослідженнях.

Так, Ч.Філмор убачає принципове розходження між двома цими концепціями в тому, що «теорія поля відрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груп лексем заради них самих і інтерпретацією лексико-семантичних галузей як властиво мовних феноменів.

Семантика фреймів розглядає безліч фреймів інтерпретації як альтернативні «способи бачення речей».

Загалом, розходження визначаються тим, де концентрується пошук структури - у мовній системі або поза нею» [11, c.61].

Між семантичним полем і фреймом можна постулювати, на наш погляд, і інші відмінності:

• фрейм - більш тверда структура, що відбиває типові зв'язки в типових ситуаціях; поле - структура більш м'яка, асоціативно-конкретна, іноді - індивідуальна;

• інтегруючим початком у фреймі слугує ситуативна близькість, у поле - асоціативно-семантична;

• структурна організація фрейму припускає наявність вузлів (слотів), поля - ядра, центра й периферії, межі між якими досить нечіткі й рухливі;

• лексична репрезентація фрейму ближче всього відповідає тематичній групі; ментальна модель семантичного поля приводить до необхідності введення терміна «концептуальне поле».

Польові дослідження отримали широке поширення в семантиці художнього мовлення, де семантичні (в іншій термінології - асоціативно-образні, значеннєві) поля трактуються як засіб відображення специфіки авторського ідиостилю, як способу виходу на мовну й концептуальну картину світу письменника.

У публікаціях Н.С. Болотнової і її учнів асоціативно-значеннєві поля тексту розглядаються як один зі способів репрезентації авторських концептів [12.с.16].

Вважаємо такий підхід абсолютно правомірним, якщо прийняти, що асоціативно-значеннєві поля є одиницями плану виразу. Що стосується концептуальних полей, то вони, за нашим уявленням, є найбільш великими ментальними утвореннями, що включають у свій склад як різні типи когнітивних структур, так і різні форми ментальних репрезентацій.

Якщо співвідносити фрейм і концептуальне поле як різні типи когнітивних структур, то саме ступінь типовості/індивідуальності асоціацій, їх раціональний/емоційний характер можуть стати тією границею, що маркірує фреймові й польові утворення.

Фреймова семантика підкреслює непреривність, а не розриви, у переході від мови до досвіду [82, c.111].

Основні положення [80, c.28-29]:

1. Розумність (intelligence) - прояв роботи невеликої кількості механізмів загального (логічного) висновку з великими обсягами досить конкретних і спеціальних знань.

2. Цей процес супроводжується використанням "бібліотеки фреймів", пакетів знань, що дають описи типових об'єктів і подій. Такі описи містять і абстрактну схему - кістяк для опису довільного одиничного випадку, - і безліч "дій за замовчуванням" (defaults) для типових членів класу.

Дії за замовчуванням дозволяють інформаційній системі заповнювати відсутні деталі, породжувати очікування й зауважувати відхилення від рутинних станів справ. Так додаються свіжі знання в базу даних [19, c.56] при урахуванні поточного стану системи знань у цілому. Формальний апарат фреймів включає метамову системи, на якому по ходові логічного міркування виробляються судження про стан системи.

Фреймові концепції дозволяють моделювати розуміння [9,c.437]. Останнє прирівнюється набору наступних дій: активація фрейму, висування на перший план фрейму-кандидата й конкуренція фреймів. Починаючи інтерпретувати текст, ми активізуємо певну контурну схему, у якій багато позицій ("слоти") ще не зайняті.

Більше пізні епізоди тексту заповнюють ці прогалини, уводять нові сцени, які комбінують в різні зв'язки - історичні, причинно-наслідкові, логічні й т.ін. Інтерпретатор поступово створює внутрішній світ, із просуванням по тексту усе більше конкретизуємий залежно від підтверджуваних або очікувань, що відхиляють.

Цей внутрішньотекстовий світ залежить від аспектів сцен, звичайно (або ніколи) у тексті експліцитно не описуваних [75,c.125]. Прототипічні сцени становлять багаж знань людини про світ. Засвоюючи значення, спочатку як би приклеюють ярлики до цілих сцен, після чого - до частин знайомих уже сцен, а потім оперують: а) репертуаром ярликів для схематичних, або абстрактних, сцен і б) ярликами для сутностей або дій, сприйманих незалежно від тих сцен, у яких вони вперше зустрілися [75, c.127].

Подання про те, як відбувається активація фрейму, мінялися; ця еволюція поглядів [19, c.438], виглядала як зміна чотирьох періодів:

1. Перші роботи розглядали цю активацію як перенесення інформації між двома базами даних:

- довгострокової, утримуючої все, що відомо системі, і розбитої на фрейми, прямий доступ до частин яких неможливий; інформація, що міститься в фреймі, що активується, переноситься в другу базу даних;

- оперативної, де кожний факт індивідуально індексований так, щоб допускати швидку обробку інформації.

При деактивації факти втрачають індекси (отримані по ходу активації), на що витрачається час, обчислювальне як лінійна функція від числа фактів, що додають. Оскільки активація деяких понять вимагає активації підпорядковуючих (в ієрархії категорій) фреймів, загальне число фактів може бути дуже великим.

2. Пізніше [19] був прийнятий на озброєння протилежний прийом. Як і раніше є дві бази даних, але фреймова інформація ніколи не переноситься з однієї в іншу. Одна база містить фреймове знання, а інша - інформацію конкретно до даного тексту. Активація вимагає тільки додавання імені фрейму до списку вже активованих фреймів і відбувається досить швидко.

Але швидкість обробки досить велика: щоб з'ясувати факт, потрібно переглянути кожний гіпотетично пропонований фрейм порізно, а необхідний час прямо пропорційний числу активних фреймів.

3. Центральна база даних містить всю фреймову інформацію, як істотну, так і несуттєву для сприйманого тексту [79], [75]. Немає операцій безпосередньої активації: пошук даних у великій базі підтримується чисто апаратними засобами [13,с.979] типу паралельних процесорів . Такі системи набагато могутніші, ніж людські здатності, які моделюються.

4. Всі фреймові дані зберігаються в одній і тій же базі даних.

3.2 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність”

До далекої периферії зараховуються лексичні одиниці, що не містять у своїх дефініціях слів, які вказують на значення «жіночність» або будь-який ядерний компонент описуваного фрейму, але, проте, у певній ситуації здатні йменувати жіночність або її основні елементи, співвідносячись із загальним фреймом «жіночність»/«жінки» у певному контексті при активізації ключових слотів даного фрейму або всієї структури цілком. Сегмент далекої периферії фрейму «жіночність» містить подібне лексичне наповнення із фреймом «жіночність», але його відмінною рисою є слова, що вказують на негативне відношення англійців до жінки – girlish, womanly, maiden(ly), ladylike, womanish.

Лексика , що представляє жінку в співвідношенні із чоловіком.

Like all self-resvectine modern women, she is struggling to balance her post-

feminist independence and economic power with the human, not just female,

need to love and be loved [15,c.67].

As any woman, she was fascinated by such a handsome man, and in 1932

contriveda meeting with him [17,c.24].

Обумовлені лексеми, що є найбільш частотними компонентами плану вираження далекої периферії й стосовні до тендерної тематики, у силу певних соціально-історичних умов, впливають на формування уявлень і пов'язані з певним образом, передають свою конотацію їй периферії фрейму «жіночність». Зокрема, негативна конотация слова баба відображається у фразеологізмах з даною лексемою.

Щодо далекої периферії із ключовим словом lady варто відзначити, що поряд з позитивною коннотацією у деяких фреймах, як, наприклад, у випадку із фреймом one's good lady, що позначає дружину, далека периферія із цим лексичним компонентом носить і зневажливу конотацію:

She may in her dreams see her husband as head of state, but she is too

intelligent to play the First Lady card [16,c.78].

She only pretends to be accomplished, but she would never be such because

Of her background – army lady. [26,c.7].

I don't see what is good in her — nothing but a canny Foxy lady [14,c.56].

Наприклад, прецедентні феномени a lady not for turning і Mrs. Grundy доповнюють широко представлені в англійській семантиці такі жіночі якості як сила й педантичність.

У результаті проведеного дослідження далекої периферії фрейму, виявляються відразу й загальні, і специфічні для російської й англійської лінгвокультур образні складового концепту "жіночності".

Зокрема встановлюється, що як для російської, так і англійської лінгвокультур характерний образ, пов'язаний із силою, рішучістю в характері жінки, що підтверджують наступні приклади:

What’s a happiness – to cry! - говорила героїня Едуардо де Феліпі - але, "залізна леді " Фелумена Мартурано [45,c.67].

Даний образ створюється також метафорами, які є похідними наведеного фрeйму - красуня із залізними кигітками; триматися на сталевому стрижні; м'яка тітонька, що у якийсь момент стає сталевою.

Позитивний образ сильної жінки формує й відоме прецедентне висловлення з поеми Н.Некрасова:

Швидше за все, отут виявляється старожитня національна традиція: російські жінки завжди відрізнялися приголомшливою працездатністю, відданістю справі, самопожертвою: "коня на скаку зупинить, в палаючу хату ввійде". - це про них [43,c.55].

Більше варіативні за своєю внутрішньою формою далека периферія фрейм англійської мови, що конструюють дану якість сили, впевненості в характері жінки. Крім англійського iron lady, що має еквівалент із аналогічною конотацією у російській мові, внутрішня форма даних фрейму пов'язана:

- з військовою тематикою:

Sucha battle axe! She was so determined, persistent! A hell of a worker! [32,c.5].

Three babies-all her boys-had not managed to weighed own the coltish

Body of the sometime Goal Attack [12,c.78]

- з предметами одягу:

With homes in New York, L A, France and Lond onto maintain and away of

life that allows her to be a stranger to iron or the mop, Joan Collins may be

called fist in a velvet slove [19,c.22].

She wears the trousers [5, c.23].

Даний образ створюється також вираженням to posses genuine girl power і прецедентним висловленням a lady not for turning. Джерелом даного прецедентного висловлення є назва роману М. Фрая "Lady not for burning", зміну приписують М.Тетчер.

Групу лексем з негативною коннотацією у далекій периферії фрейму становлять, наприклад, лексеми, що конструює залежність жінки від чоловіка, на що вказують наступні фразеологізми англійської й російської мов:

Не married the stupid little ebassase of his,Diana,who really wasn't even

worth shooting Errol for [17,c,8].

"Marriage in modern times,"Keith went on,"is regarded as a partnership

Of equals and no longer one in which the wife must be the subservient chattel of

the husband [20, c.27].

1 can't say that she is a truly trophy wife - she has made a fascinating

сarrier as a journalist [22, c.34].

When I marry, I am not fancy being called Mrs. Thing, clad bimbo or

something [52, c. 22].

3.3 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність”

До ближньої периферії належать лексеми, що містять значення «жіночність»/«жінка» або один з ядерних компонентів фрейму, зазначені хоча б в одному з використаних нами словників, але не як основне значення.

Такими одиницями для фрейму «жіночність» є лексеми, що заповнюють комірки слотів female, maiden, woman, lady і лексика супутнього субфрейму

Як видно, жіночі твори характеризуються нижчою частотністю lady, що пов'язане передусім з особливостями сюжету творів, зокрема з низьким соціальним статусом більшості героїнь. У творах жінок відображаються жіночі уявлення про lady, зокрема мрії молодих дівчат, що прагнуть досягти цього статусу. У жіночих творах, на відміну від чоловічих, більш експліцитно виявляються асоціативні смисли lady, пов’язані з зовнішніми характеристиками:

а) приваблива зовнішність:

'Why, Cathy, you are quite a beauty! I should scarcely have known you: you look like a lady now. Isabella Linton is not to be compared with her, is she, Frances? [37.c.57].

З іншого боку, врода не є лексемою ближньої периферії яка ідентифікує жінку як lady:

[…]you are genteele nough; you look like alady , and it is as much as ever I expected of you: you were no beauty as a child" [39,c...93].

б) дорогий одяг:

'You'd do nothing with it, mum - you'd give it to the cook, I know you would - an' it 'ud be a pity - she'd look too much like a lady in it - it's unbecoming for sarvants [18,c. 32].

He had found out the dream in which she was living - that she was to be a lady in silks and satins [21,c.300].

And nothing could be as it had been again: perhaps some day she should be a grand lady , and ride in her coach, and dress for dinner in a brocaded silk, with feathers in her hair and her dress sweeping the ground [45,c.152].

…the last time she set eyes on her was last Tuesday, when she came down stairs, dressed in her Sunday gown, and with a new ribbon in her bonnet, and gloves on her hands, like the lady she was so fond of thinking herself"[52,c...6].

Дорогий одяг був показником статку, який, на думку дівчини, неодмінно асоціювався зі становищем lady:

I used to fancy I could like to be a lady , and rich, and never know want any more [56, c.307].

Номінація lady вживається в контекстах, пов'язаних з вихованням дівчинки та дорослої дівчини:

'O dear, O dear, Maggie, what are you thinkin' of, to throw your bonnet down there? Take it upstairs, there's a good gell, an' let your hair be brushed, an' put your other pinafore on, an' change your shoes - do, for shame; an' come an' go on with your patchwork, like a little lady ' [62,c.10].

Відсутність належного виховання іноді робить неможливим для жінки перетворення на lady:

I wasn't brought up to be a lady , and I can't turn my mind to it. I like the working folks, and their houses, and their ways [26,c.20].

З іншого боку, виховання може виправдовувати інші недоліки lady, такі як невисокий рівень освіченості:

There is hardly a servant-maid in these days who is not better informed than Miss Nancy; yet she had the essential attributes of a lady - high veracity, delicate honour in her dealings, deference to others, and refined personal habits[32, c.114].

Обов'язковими для леді є знання французької та вміння вишивати:

[…]haveyoulearntFrench?" "Yes, Bessie, Icanbothreaditandspeakit..." "Andyoucanworkonmuslinandcanvas?" "Ican." "Oh, youarequitealady , MissJane![34, c.93].

Отже, у творах авторок lady має швидше оцінні, а не соціальні конотації.

Найбільш частотною ближньою периферійною номінацією в чоловічих романах є maid(en), у той час як у жіночих найбільшою частотністю характеризується номінація lass .

Висока частотність номінації lass у жіночих романах зумовлена особливостями діалектного мовлення персонажів творів “Mary Barton” та “Wuthering Heights”. У згаданих творах ця ближня периферія зустрічається в якості діалектного синоніма girl та не завжди має виражені позитивні конотації:

Ay, she was a farrantly lass ; more's the pity now" [26, c.6].

I remembered how old Earnshaw used to come in when all was tidied, and call me a cant lass [38, c.59].

В інших творах жінок lass зустрічається в якості звертання та передає позитивне ставлення мовця до дівчини:

'Why, Hetty, lass , are ye turned Methodist?’[22, c.223].

'You'd better take the things off again, my lass ; it hurts your aunt to see 'em.' [41,c.224].

Зазначена номінація не зустрічається в романі „Villette”, що. очевидно, пов'язано з національними особливостями персонажів, більшість з яких не є англійцями.

Номінація maid(en) у творах чоловіків має яскраво виражені позитивні імплікації, акцентуючи такі якості жінки як чистота, невинність, вихованість:

Given once, the pure bashful maiden was too modest, too tender, too trustful, too weak, too much woman to recall it [32, c.160].

That she, a young lady, maiden , of strictest education, should, and without his teaching, know that wives ran[26, c.185].

У творах Т. Гарді номінація maid(en) є найбільш частотною в порівнянні з іншими творами (58 випадків вживання). Ця номінація вживається у творі по відношенню до молодої дівчини в якості синоніма girl:

“I don't know what a maid can say stupider than that” [29, c.38].

Подібно до girl maid(en) вживається для позначення особи, молодшої за віком, ніж та, що номінується woman:

Jack lying a'most stifled inside the churn, and the poor maid - or young woman rather-standing at the door crying her eyes out [17, c.171].

Вживання лексем maid(en) та woman по відношенню до одного і того ж референта імплікує також наявність або відсутність сексуального досвіду в жінки. Це значення лексеми maid(en) реалізується в заголовках розділів роману “Tess of the d’Urbervilles”: The Maiden, Maiden No More, The Woman Pays, що відображає зміни в житті героїні.

У зазначеному романі maid(en) вживається у звертаннях персонажів до молодої дівчини, при цьому зменшувальна форма maidy передає позитивне ставлення персонажів до дівчини. Подібне вживання maid(en) не характерне для інших романів:

''And you, maidy Tess, you wasn't well a day or two ago-this will make your head ache finely! Don't do any more, if you feel fainty; leave the rest to finish it.'' [41,c.179].

''Why, maidy'' (he frequently, with unconscious irony, gave her this pet name) [41,c.93].

''You can milk 'em clean, my maidy ? I don't want my cow going azew at this time o' year.'' [67,c.139]..

У жіночих творах maid(en) вживається як синонім до girl та не завжди передає позитивні конотації:

How he had left his own rank, and dared to love a maiden of low degree; and oh! stinging agony of all - how she, in return, had loved him![71,c..156-157]..

Was not Stephen Guest right in his decided opinion that this slim maiden of eighteen was quite the sort of wife a man would not be likely to repent of marrying?[43,c.378]..

Номінація female у чоловічих творах має іронічні конотації:

One was a tall and commanding middle-aged female , with features and a complexion similar to those of the clergyman of the Church of England by whose side she marched, and the other a stunted little woman with a dark face[2,c.546]..

I must put one there-one that it will be good for dangerous young females like yerself to heed. Will ye wait, missy?'' [32,c.102]..

And this female , shaped by that informing hand, would naturally be in harmony with him, from the centre of his profound identity to the raying circle of his variations[67,c.140].

У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною та вживається по відношенню до типової представниці певної нації, вікової категорії, родини тощо:

But not even a direct argument from that typical Dodson female herself against his going to law [43,c.159]..

Maggie Tulliver, you perceive was by no means that well-trained, well-informed young person that a small female of eight or nine necessarily is in these days [56, c.111].

[…]andwhenhehadprofitedsowellbyAdam's lessons in carpentering and turning, as to embarrass every female in the house with gifts of superfluous thread-reels and round boxes[32,c.163]..

Для жіночих творів характерне більш широке вживання оцінних номінацій (95 у жінок та 10 у чоловіків).

Отже, ближня періферия у фреймі жіночості пов'язані передусім з сюжетними та жанровими особливостями творів. Крім того, визначальними рисами жіночих романів, у порівнянні з чоловічими, є акцент на негативних конотаціях периферійних та емотивно-оцінних номінацій.


Висновки

Як відомо, наше уявлення про світ детерміновано національною культурою, особливостями соціалізації, особистим і суспільним досвідом, системою накопичених знань. Результати по знання й взаємодії з навколишнім світом виражаються в певній концептуальній системі - концептосфері - сукупності концептів нації, репрезентумих за допомогою національної мови.

Концептуальна система носіїв мови, за словами Д. П. Горянського, являє собою систему інформації, що включає «знання й думки про дійсне й можливе положення справ у світі».

Основною одиницею концептуальної системи є концепт, ментальна сутність,«квант» знання, що бере участь у формуванні й передачі інформації.

Ю. С. Степанов визначає концепт як «пучок» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, що супроводжує слово».

Незважаючи на відсутність єдиного розуміння концепту, для нас принципово важливим є наступні характеристики концепту.

По-перше, концепт складається з концептуальних ознак (компонентів), тобто, він має складну структуру, у якій розрізняється центр (ядро) і периферія.

Ядро, як правило, представлено базовим шаром, що складається з наочнопочуттєвих образів, більш абстрактні ознаки складають периферію.

По-друге, концепт відрізняється багатошаровістю. Складність і багатошаровість концепту виражається в тому, що в його структуру входять елементи не тільки раціонального освоєння дійсності, але й емоційного, у силу чого «...концепти не тільки мисляться, вони переживаються.

Вони - предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень». Важливо також відзначити ще одну характеристику концепту - «розмитість і імовірнісна структура концепту».

Концепт як одиниця структурованого знання має не жорстку організацію, оскільки «концепт увесь час функціонує, актуалізується в різних своїх складових частинах і аспектах».

Для нас принципове значення має положення про особливу роль концептів як основних осередків культури в ментальному світі людини: концепти - це «згустки» культурного середовища у свідомості людини, «те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини».

У когнітивній лінгвістиці є свій об’єкт дослідження – вербалізована інформація, тобто той концептуальний простір людського мислення, з яким співвідносяться одиниці мови і мовлення.

Сформульована основна проблема, що вимагає вирішення: це виявлення способів отримання, переробки, збереження та використання вербалізованої інформації. Матеріалом дослідження є семантика мовних та мовленнєвих одиниць, у якій відображені, зафіксовані результати когнітивних процесів.

Для повноти наукової парадигми, що дозволяє визначити її як парадигму закритого типу, необхідна ще одна складова – розроблений методологічний апарат дослідження. У когнітивній лінгвістиці цей апарат у цілому визначається як концептуальний аналіз, на основі якого можуть бути виявлені інформаційні блоки та їх реляції, що формують «внутрішній лексикон» як упорядковану мовну картину світу. Під останньою розуміється існуюче у мисленні знання Про мову як семіотичну систему і В мові, тобто відображені у семантиці знання про світ [24,c. 94].

Незважаючи на те, що концептуальний аналіз визнано основним методом, що використовується у когнітивній лінгвістиці, його остаточна розробка поки що далека від завершення.

Існують різні трактовки категорії концепт Е.С. Кубрякова визначає концепт як фрагмент світу, зв’язаний когнітивною структурою, що виступає у ролі групи концептів, які у свою чергу, підводячись під тло знаку, виступають у ролі значення слова [19,c.45].

Існує точка зору, що поняття концепт є родовим по відношенню до його компонентів (таким як візуальний образ, вербальний образ, знак) і що воно корелює з терміном поняття; адже навіть за своєю внутрішньою формою в мові слова концепт та поняття однакові (концепт – калька з латині conceptus - поняття).

Відмічено, що концепт, значення то поняття – це сутності, які не піддаються прямому спостереженню, а отже, ми лишень спів ставляємо наші уявлення з цього приводу [97,c.36].

Як правило, у повсякденному науковому спілкуванні концепт вживається як синонім поняття і трактується «як думка, що містить в узагальненій формі предмети та явища дійсності шляхом фіксації їх властивостей та відношень» ], але ми дотримуємось думки, що концепт та поняття – це нетотожні категорії. По-перше, вони належать до різних наук: перше запозичено з логіки та філософії, в друге – з математики . По-друге, поняття має логічну та раціональну основу, концепт – сублогічну [75, c.287].

Поняття певним чином відображає об’єктивну дійсність і передається у певній логічній мисленнєвій формі, концепт пов'язаний з різними мовними вираженнями, наприклад, іменами, дескрипціями.

Поняття репререзентує найбільш загальні, істотні, необхідні та достатні ознаки, а концепт може відображати одну або декілька ознак об’єкта, причому ці ознаки можуть бути будь-якими, не обов’язково істотними.

По-третє, поняття полягає у певному об’ємі змісту, тоді як концепт має більш складну структуру. З одного боку, він включає в себе все, що складає зміст поняття, а з іншого він також охоплює весь зміст слова і все те, що робить його фактом культури, тобто етимологію, історію, асоціації та оцінку [20,c.43]. Таким чином, концепт ширше ніж поняття, оскільки крім поняття він включає уявлення та образи, які асоціюються з цим поняттям.

Співвідношення концепту та значення визначається їх категоріальним статусом. Концепти – це явища мисленнєвого порядку, які є основною формою вираження процесів мислення, тобто являють собою той фонд, з якого вибираються одиниці для здійснення мисленнєво-мовленнєвого процесу.

На відміну від концепту, значення – це явище мовного характеру [9,c.88].

Інакше кажучи, значення слова – це вказівка на «ті предмети, до яких слова … застосовуються відповідно до норм мови, а концепт – це смисл слова» [20,c.44]. Адже значення є спробою відобразити загальне уявлення про зміст того чи іншого концепту, окреслити його відомі межі і представити окремі характеристики даним словом. Інакше кажучи, у значенні слова відображена лише частина концепта, а саме загальновідома частина.

В силу наукової традиції розрізнення поняття (логіка) та лексичного значення, виникла необхідність у появі нового терміну, яким і став концепт, що охоплює поняття і значення. Виходячи з вищесказаного, концепт – це не нова назва уже відомої сутності, а нова категорія, поява якої символізує відхід мовознавства від вузько лінгвістичних методів та звернення до психології. Виникнення даної категорії свідчить про те, що лінгвістична наука змінила свій курс і спрямувала увагу на суб’єкт мовної діяльності – людину, набуваючи такої ознаки як антропоцентричність.

Очевидним є те, що концептуальний аналіз є логічним продовженням семантичного аналізу. Їх взаємозв’язок обумовлений спільним предметом – мовною та мовленнєвою семантикою. На думку А.А. Уфімцевої, найкраще визначення семантики було запропоноване М.В. Нікітіним: «значення – це концепт зв’язаний знаком».

Якщо концептуальна класифікація враховує природу речей, структуру дійсності, членування свідомості, обумовлене структурою людської діяльності, то семантична класифікація є та ж сама понятійна класифікація, але з огляду на знак, на втілення понять у певній знаковій формі [88,c.4] Але в той же час задачі семантичного аналізу та концептуального аналізу дещо відмінні.

При семантичному аналізі розглядається співвідношення концептів зі знаками, розподіл концептів між знаками. Концептуальний аналіз іде глибше, у структуру самого вербалізованого концепта, ставлячи за мету уяснення того, як він був сформований, чим він відрізняється від інших концептів, як він структурований і які системні зв’язки йому властиві [46,c.85].

Концептуальний аналіз можна розуміти двояко – як аналіз самих вербалізованих концептів і як певний спосіб дослідження, тобто аналіз за допомогою концептів, аналіз, що має концепти своїми кінцевими одиницями (на відміну, наприклад, від компонентного аналізу, спрямованого на виявлення елементарних семантичних ознак).

Оскільки у внутрішньому лексиконі концепти упорядковані в ієрархічній гіпо-гіперонімічній системі, то можна стверджувати, що концептуальний аналіз є аналіз одних концептів за допомогою інших.

Під базовим терміном «(вербалізований) концепт» у когнітивній лінгвістиці розуміється будь-яка оперативна одиниця мислення, яка може мати або не мати під собою чіткої логічної форми. Це може бути поняття, образ, схема дій, гештальт або картина.

Головне у тому, що людина використовує дану холі стичну сутність для осмислення буття. Як одиниця пізнання світу концепт може мати різну ступінь інформативної насиченості, залишаючись при цьому цілісним утворенням, що здатне поповнюватись, змінюватись, чи відображати людський досвід.[91,c.77].

Проблема цілісності концепту, що належить до будь-якого рівня абстракції, розглядається в двох існуючих у когнітивній лінгвістиці взаємопов’язаних ракурсах концептуального аналізу. Видається можливим визначити ці ракурси як логічний та ейдетичний.

Таке визначення відповідає філософській концепції А.Ф. Лосєва, у якій іде мова щодо прояву думки (ідеї) у двох основних формах – ейдос як нерозчленована цілісність і логос як цілісність розчленована та структурована [90,c.109].

Логічний аналіз концепта спрямований на встановлення закономірностей його внутрішньої організації, моделювання взаємозв’язків між елементами, що входять до його складу. Саме цей тип аналізу практикується у дослідженнях структур вербалізованих знань (пропозицій, фреймів, скриптів та ін.).

Ейдетичний аналіз концепту у більшій мірі концентрується на його сутнісній природі, тобто на тому, як той чи інший цілісний концепт існує у мисленні – чи то ізольовано від інших концептів (Аристотелеві категорії), чи то у вигляді відносно сфокусованих сутностей, «розмитість» меж яких обумовлює плавний перехід одного концепту в інший (прототипічні категорії). Цей тип досліджень очевидний у набираючій нині силу прототипічній семантиці.

Подання концепту „Жіночність” у вигляді фреймової структури дозволяє виділити ядерні номінації концепту, які репрезентують абстрактні іменники зі значенням „жіночність” та „жіноцтво”, а також периферійні елементи, до яких належать іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. Всього було проаналізовано 27 лексичних одиниць.

Концептуальне ядропредставлене іменниками womanhood, womankind, girlhood, maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які у певних контекстах є безпосередніми номінантами концепту (womanhood, womanliness) або мають абстрактне, узагальнююче значення. В якості ядерного елемента концепту „Жіночність” розглядається також іменник woman, який у певних контекстах має ознаки абстрактного іменника та передає значення „втілення жіночих якостей”.

Варто зазначити, що деякі з наведених іменників ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood) зустрічаються тільки у творах пізніх вікторіанців, що свідчить про тенденції до філософського осмислення жінки та жіночності. Водночас зазначені номінації не характерні для сучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова для сучасних гендерних досліджень лексема femininity не зустрічається у вікторіанських романах.

Контекстуальний аналіз ядерних номінацій концепту „Жіночність” дозволив виділити синонімічні пари womanhood – womankind, girlhood -maidenhood, girlishness – maidenliness, та антонімічні опозиції womanhood – girlhood, в яких лексеми протиставляються за семою „вік”.

Вивчення контекстуального оточення ядерних номінацій концепту, зокрема їх сполучуванності з оцінними прикметниками, дозволяє говорити про експліцитні позитивні конотації зазначених номінацій (напр., сполучуванність з прикметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а також вживання у метафоричних виразах “[…]awakens the clinging deprecating womanhood”, “momentary threshold of womanhood”.

До периферійних елементів концепту „Жіночність” відносимо фрейм „Жінка”, якийскладають номінації, що здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Номінації woman, lady, girl є ядерними елементами фрейму, оскільки характеризуються найбільшою частотністю. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman- lady ( за ознакою „ родинне походження” ) та woman - girl (за ознакою „вік”). Номінація woman реалізує такі асоціативні смисли „розвинена фігура”, „життєвий досвід”, „материнський досвід”. З номінацією lady асоціюються як позитивні („увага до інших, приємний характер, охайність”), так і негативні ознаки (зарозумілість, егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність). Крім того, у творах жінок героїні асоціюють леді з такими ознаками як приваблива зовнішність, дорогий одяг. Асоціативними смислами girl є „свіжий вигляд”, „недосвідченість, наївність”, „інфантильність”.

У творах пізніх вікторіанців спостерігається підвищення статусу референта, що позначається номінацією woman та нейтралізація соціальних конотацій lady.

До периферійних номінацій фрейму „Жінка ” належать: а) регулярні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy); в) контекстуальні номінації (creature, thing).

Номінації maid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не є характерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставлення мовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lass характеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якості синоніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вона має іронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en), lass, gentlewoman свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female, з одного боку, та збільшення частотності номінації maid(en). Крім того, для творів пізніх вікторіанців не характерне вживання gentlewoman.

Емотивно-оцінні номінації характеризують здебільшого не авторське, а персонажне мовлення. При цьому ці номінації мають переважно негативні конотації (крім номінації wench).

Контекстуальні номінації жінки мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язку з підвищенням статусу референта, що номінується woman, номінація creature вважається такою, що принижує жінку.

Ще одним фреймом, який утворює лексичну структуру концепту „Жіночність”, є фрейм „Жіночий”, який складаютьприкметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний: feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.

Лексеми feminine та femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядерних елементів фрейму „Жіночий ”. Зазначені номінації у певних контекстах є синонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більш характерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежність референту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме ця номінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значення feminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігається збільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якісних прикметників.

Як видно з фреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму „Жіночий ” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшого здійснюють референцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості.

Більшість лексем, що утворюють лексичну структуру концепту „Жіночість”, функціонують у сучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізують ці лексеми у творах вікторіанських письменників, не завжди відповідають конотаціям, характерним для сучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема, gentlewoman та lass сьогодні вважаються застарілими, деякі – такі як lady, втратили сьогодні більшість конотацій, притаманних вікторіанському періоду та є відносно нейтральними, деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні не нейтральні, а піднесені конотації.

У цілому динаміка розвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни у соціальному, культурному та економічному житті Великобританії.


Список використаних джерел

1. Абрамова Ю. В. Роль компаративного фрейма в вербализации концепта „женщина” (на материале английских пословиц) // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки – 2004. – № 3(62). – С. 5 - 9.

2. Агеев В. С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. – 1987. – № 2. – С. 152 - 158

3. Агранович С. З., Саморукова И. В. Типы художественного сознания и мировоззренческий потенциал мифа // Проблема художественного язика. – Самара, 1996. – Вип.2. – С.25 - 56.

4. Арнольд И. В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в английском художественном тексте // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. / Науч. ред. Бухаркин П. Е. – СПб.: Изд- во С. Петерб. ун-та, 1999. – С. 54 - 66.

5. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. – М.: Языки рус. культуры, 1999. – 896 с.

6. Архангельська А. М. Маскулінність та фемінність як соціокультурні категорії на тлі слов’янського антропонімікону // Мовознавство. –2006. – № 1. – С. 83 - 92.

7. Бардина Н. В. Языковая гармонизация сознания. – О.: Астропринт, 1997. – 272 с.

8. Барт Р. Семиотика. Поэтика: Избр. работы / Пер. с фр. – М.: Прогресс – Универсус, 1994. – 616 с.

9. Бердяев Н.А. Экзистенциальная диалектика божественного и человеческого // Диалектика божественного и человеческого. – М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005. – С. 341-501.

10. Бессонова О. Л. Мужская и женская этика как основание гендерной оценки // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К.: Логос, 2001. – С. 3 -13.

11. Бєлявська А. Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи / НАН України. Центр наук. дослідж. і викладання інозем. мов. –К.: Логос, 2006. – № 1. – С. 22-33.

12. Богданович Г. Ю. Культурология, лингвокультурология, этнопсихолингвистика vs полилингвокультурология // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 34. – С. 12-17.

13. Бондаренко О. С. Концепти „чоловік” і „жінка” в українській та англійській мовній картині світу: Автореф дис. ... канд. філол наук. – Донецьк, 2005. – 19 с.

14. Бондаренко О. С. Полісемія лексичних одиниць гендерної семантики в українській та англійській мовах // STUDIA GERMANICA ET ROMANICA: Інозем. мови. Зарубіж. літ.. Методика викл. – 2005. – Т. 2, № 3(6). – С. 58 – 68.

15. Борисова Т. С. Лінгвостилістичні засоби створення образу стереотипного персонажу ( на матеріалі англомовної пригодницької прози ХІХ –ХХ ст. ): Автореф. дис... канд. філол. наук. – О., 2002. – 20с.

16. Буланович Н. О. Контраст як змістова категорія тексту // Англістика та американістика: Зб. наук. пр. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2006. – Вип. 3. – С.18 - 22.

17. Буракова М. Маскулинность и феминность: конструирование « настоящих» мужчин и женщин [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http // www. erivila. iatp. by / g_centre / another / article 18. html. – Назва з екрану. – Дані відповідають 2006 р.

18. Васюк В.В. Концепт «женщина» в статике и динамике фразеологии английского языка [Электрон. ресурс]: Дис. …канд. филол. наук: 10.02.04. – М.: РГБ, 2002.

19. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Под ред. Т.В. Булыгиной. – М.: Языки рус. культуры, 1999. – 780с.

20. Виноградов В. В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 254 с.

21. Вишнякова О. Д. Язык и концептуальное пространство: на материале совр. англ. яз. – М.: МАКС пресс, 2002. – 379с.

22. Воркачев С. Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели // Филол. науки. – 2005. – № 4. – С. 76 - 83.

23. Воробьев В. В. Лингвокультурология: теория и методы. –М.: Изд-во РУДН, 1997. – 332 с.

24. Гомілко О. Відмова від тіла: метафізична помилка сучасного фемінізму // Філос. думка. – 2001. – № 1. – С. 91 - 101.

25. Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу ХХ ст.: Дис. ...канд. філол. наук. – К., 2002. – 182 арк.

26. Гумбольдт В. фон. О различии между полами и его влиянии на органическую природу // Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. – М.: Прогресс, 1985. – С. 142 -160.

27. Гундорова Т. Femina Melancholica: Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської. – К.: Критика, 2002. – 272с.

28. Дмитриева М. Н. Гендерная терминология: национальное vs. интернациональное // Культура народов Причерноморья. – 2004 – Т.1, № 49. – С. 131-135.

29. Долгова И.А. Способы выражения концепта «толерантность» в английской паремиологии // Единицы языка и их функционирование: Межвуз. сб. науч. тр. – Саратов: Науч. книга, 2005. – Вып. 11. – С. 107 - 110.

30. Дороніна Т. О. Соціокультурна специфіка наукової категорії „гендер” та її значення в сучасному українському суспільстві // Гендерний розвиток у суспільстві: (конспект лекцій). – 2-е вид. – К.: ПЦ „Фоліант”, 2005. – С. 284 - 351.

31. Дорош О. Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас: Автореф дис. ... канд. філол наук. – К., 2006. – 20 с.

32. Дудоладова О. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському публіцистичному дискурсі (2-га пол. ХХст. – поч. ХІХ ст.): Автореф. дис. ... канд.. філол. наук: 10.02.04. / Харк. нац. ун-т ім. Н. В. Каразіна. – Х., 2003. – 20с.

33. Емірсуїнова Г. І. Лексикон сучасного фемінізму ( на мат. англ.. мови): Автореф. дис. ...канд. філол. наук. – К., 2003. – 19 с.

34. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка: Фреймовые сети // Проблеми прикладної лінгвістики. – О.: Вид-во Одес. нац. ун-ту ім. І.І. Мечнікова, 2004. – С. 81-92. – ( Сер. „Мова”; № 9).

35. Жеребкина И. Феминистская философия 90-х годов: репрезентация «друговости» // Вісн. Харк. нац. ун –ту. – Х., 2004. – № 499. – С. 62 - 67.

36. Запольских С. П. Рівні відтворення концепту „козацтво” в англомовних перекладах ( на матеріалі перекладів творів М. С. Грушевського // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки. – 2004. – № 3(62). – С. 165 - 171.

37. Зборовська Н. Феміністичний триптих Євгенії Кононенко в контексті загальноукраїнської проблематики // Слово і час . – 2005. – № 6. – С. 57 -73.

38. Івакіна І. В. Жіночі типи в російському. романі 1860-х рр.: Автореф. дис... канд. філол. наук, – Х., 2004. – 17 с.

39. Іващенко В. Компоненти змістової культури концепту як одиниці етнокультури // Укр. мова – 2004 – № 4. – С.18 -28.

40. Кагановська О. М. Когнітивний аспект проблеми „градації” текстових концептів ( на матеріалі сучасної французької прози ) // Вісн. Запоріз. держ. ун-ту. – 2000. – № 1. – С. 55 - 62.

41. Карасик А.В. Лингвокультурные характеристики английского юмора: Автореф. дис. … канд. филол. наук. – Волгоград, 2001. – 23 с.

42. Кардапольцева В. Н. Особенности конструирования и репрезентации женственности в русской культуре нового и новейшего времени [Электронный ресурс]: Дис. …д-ра культурологических наук : 24.00.01. – М.: РГБ, 2006.

43. Кисельова А. Гендер у художньому тексті: Дослідження впливу статі автора та персонажів на лексику літературного твору (на матеріалі дієслів у романах Дж. Джойса та В. Вульф) // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 156: Герман. філол.– С. 126 - 137.

44. Кубрякова Е. С. Образы мира в сознании человека и словообразовательные категории как их составляющие // Изв. РАН. Сер. лит. и яз. – 2006. – Т. 65, № 2. – С. 3 - 11.

45. Кузнєцова І. В. Гендерні особливості презентації персонажів художнього твору: предметно – лінгвістичний аспект // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – Житомир, 2004. – Вип. 17: Філол. науки. – С.172 - 174.

46. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 792с.

47. Лапшина М. Н. Семантическая деривация в когнитивном аспекте: Автореф. дис. …д-ра филол. наук. – СПб., 1996. – 32с.

48. Левин Ю. И. Структура русской метафоры / Избр. труды. Поэтика. Семиотика. – М.: Языки русской культуры, 1998. – С. 457- 464.

49. Летова А. Д. Лингвокультурологический концепт «Английская национальная личность» в сопоставительно-контрастивном описании афористики [Электрон. ресурс] Дис. …канд. филол. наук : 10.02.20. –з М.: РГБ, 2005.

50. Лившиц В. Е. Интертекстуальность в рассказе А.С.Байятт "A Lamia In the Cevenness" [Электрон. ресурс] – Режим доступу: http. // www. k.su.ru./fil/kn2/index.php?sod=32 – Назва з екрану. – Дані відповідають 26.07.2006.

51. Малышевская Д. Базовые концепты культуры в свете гендерного подхода (на примере оппозиции „Мужчина/ Женщина”) // Фразеология в контексте культуры. – М.: Языки рус. культуры, 1999. – С. 180 - 184.

52. Манкевич И. А. Художественный текст как источник культурологической информации // Худож. текст и культура: Матеріали. междунар. наук. конф., 2-4 окт. 2003 г. – Владимир, 2004. – С. 180 - 187.

53. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: Учеб. пособие. – Минск.: Тетрасистемс, 2004. – 256 с.

54. Мітосек З. Структуралістські орієнтації в літературознавчих дослідженнях // Література. Теорія. Методологія / Пер. с пол. С. Яковенка . – К.: Вид. дім „Київо-Могилянська академія”, 2006. – С. 198 - 216.

55. Мітчел Д. Психоаналіз і фемінізм: радикальна переоцінка психоаналізу Фройда / Пер. з англ. І. Добропас і Т. Шмігер. – Л.: Астролябія, 2004. – 480 с.

56. Нечаева Н. А. Идеал женщины в структуре гедерных картин мира // Гендерные тетради. – СПб., 1999. – Вып. 2. – С. 5 - 7.

57. Огаркова Г. А. Вербалізація концепту „кохання” в сучасній англійській мові: когнітивний та дискурсивний аспекти: Автореф дис. ... канд. філол наук / 10.02.04. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – 20 с.

58. Омельчук О. Фемінний ідеал та феміністичний інтерес у критичному дискурсі „ Літературно-наукового вісника” / „Вісника” ( 1922 – 1939) // Сучасність. – 2005. – № 7-8. – С. 105 - 113.

59. Опарина Е. О. Язык – текст – культура // Дискурс, речь, речевая деятельность: функциональные и структурные аспекты: Сб. обзоров / РАН ИНИОН. Центр гуманитар. науч. – информ. исслед. Отд. языкознания. – М., 2000. – С.152 - 169.

60. Павличко С. Джон Фаулз. Життя як магічний театр. // Павличко С. Зарубіжна література: Дослідж. та критич. статі. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2001. – С.359 – 391.

61. Павличко С. Роман Джона Фаулза „ Деніел Мартін” і традиції англійської романтичної прози // Павличко С. Зарубіжна література: Дослідж. та критич. статі. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2001. – С. 511 - 539.

62. Паскова Н. А. Концепт „Женщина” в текстах среднеанглийского периода [Электронный ресурс]: Опыт семантической реконструкции на основе произведений Дж. Чосера: Дис. …канд. филол. наук : 10.02.04. – М.: РГБ, 2003.

63. Пироженко О. Г. Когнітивні та комунікативні аспекти вербалізації концепту неправди у діалогічному дискурсі ( на матеріалі сучасної англійської мови: Автореф. дис. ... канд.. філол. наук: 10.02.04. / Харків. нац. ун-т ім.. В. Н. Каразіна. – Х., 2001. – 20с.

64. Погребна В. Л. Проблеми фемінізму в російській критиці і романах письменниць 2- ї пол. ХІХ ст.: Автореф.дис. ...канд. філол наук. – К., 2004. – 14 с.

65. Потебня А. А. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993. – 192 с.

66. Проскурнин Б. Почему Джордж Элиот недооценена в современной России, или о пользе зарубежного взгляда на англистику // Вопр. лит. – 2005. – № 2. – С. 261 - 273.

67. Пузиренко Я. В. До проблеми номінації осіб жіночої статі в українській мові (гендерний аспект) // Наук. зап. Нац. ун-ту „ Києво-Могилянська Академія”. – 2001. – Т.18. – С.37 - 39.

68. Рубчак М. Християнська Богородиця чи Берегиня? Фемінізм на противагу вічно жіночому // Філос. думка. – 2000. – № 1. – С. 110 - 127.

69. Сазанович Л. В. Концептуальные модели репрезентации генерализованных мужских и женских образов в американском песенном фольклоре // Вісн. держ. Черкас. ун-ту ім. Б. Хмельницького. Сер.: Філол. науки. – Черкаси, 2003. – Вип. 44: – С. 66 -73.

70. Сарапіна Л. Г. Концептуальна та семантична природа лексеми „політика” в українському газетному публіцистичному стилі // Вісн. Черкас. держ. ун-ту ім. Б. Хмельницького. Сер.: Філол. науки. – Черкаси, 2002. – Вип. 29. – С. 26 - 33.

71. Слышкин Г. Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. – М.: Academia, 2000. – 128 с.

72. Старко В. Ф. Концепт ГРА в контексті слов’янської і германської культур ( на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов ): Автореф. дис. ...канд. філол. наук / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К., 2004. – 16 с.

73. Старух О. В. Постфемінізм та проблема полісуб’єктивності жіночого „я” у прозі О. Забужко // Питання літературознавства: Наук. зб. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 8 (65). – С. 100 - 106.

74. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка: семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – М., 1985. – 335 с.

75. Стернин И. А. Методика исследования структуры концепта // Методологические проблемы когнитивной лингвистики / Под ред. И. А. Стернина. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. – С. 58 - 65.

76. Стешин І Д. Художнє втілення феміністичної ідеї в найновішій британській і українській прозі ( А.Картер, О. Забужко): Автореф.дис. ...канд. філол наук. – Тернопіль, 2002. – 18с.

77. Таран Л. Жіноча роль (Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття ) // Сучасність. – 2005. – № 7-8. – С. 128 – 139.

78. Тарасенко И. В. Женское начало в культурных реалиях ХХ века: Дис. …канд. филол. наук. – Х., 2001. – 167 л.

79. Телия В. Н. Русская фразеология: семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Языки русской культуры, 1996. –286 с.

80. Терещенко Н. М. Статево – рольова структура жіночої тілесної ідентичності: Автореф. дис. ... канд.. психол. наук. – Х., 2003. – 19с.

81. Топоров В. Н., Толстая С. Н. Концепт движения в языке и культуре / РАН; Ин-т славяноведения и балканистики. Отдел этнолингвистики и фольклора. Отдел типологии и сравнительного языкознания. – М.: Индрик, 1996. – 383 с.

82. Улюра Г. Проблема феміністського тексту і письменницького іміджу жінки – авторки в сучасних українських та російських літературах // Сучасність. – 2005. – № 7-8. – С. 115 - 127.

83. Фаулз Дж. Кротовые норы / Пер. з англ. И. Бессмертная, И. Тогаева. – М.: Махаон, 2002. – 640 с.

84. Фесенко Т. А. Концептуальное моделирование как метод изучения ментальной реальности человека // Язык, сознание, коммуникация: Сб. ст. – М., 2000. – Вып. 12. – С. 5 - 8.

85. Філоненко С. О. Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХст. ( феміністичний аспект) // Автореф. дис... канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 2003. – 17 с.

86. Халеева И. И. Гендер как интрига познания // Гендер как интрига познания. – М.: Изд-во «Рудомино», 2000. – С. 9 - 17.

87. Хименко С. А. Особливості моделювання концептуального поля актанта – матері як інформаційного ядра концепту „материнство” // Вісн. Житомир. держ. ун –ту ім. І. Франка. – Житомир, 2004. – Вип. 17. – С. 256 -258

88. Хьюит К. Джордж Елиот и ее роман «Миддлмарч» // Вопр. лит. –2005. – № 2. – С. 236 - 260.

89. Цапок О. М. Мовні засоби репрезентації концепту „краса” в поезії українських шістдесятників: Дис.... канд.філол. наук. – Черкаси, 2003 – 191 с.

90. Чала Ю. П. Відтворення культурно-маркованих знаків Вікторіанської доби в українських перекладах: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02. 16. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 20 с.

91. Черданцева Т. З. Метафора и символ во фразеологических единицах // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 78 - 92.

92. Чибышева О. А. Концепт «Женщина» в русской и английской фразеологии [Электронный ресурс]: На материале предметных фразеологизмов, именующих женщину: Дис. …канд. филол. наук : 10.02.20. – М.: РГБ, 2005

93. Шевченко И. С. Ментальный мир и дискурс викторианской женщины //Материалы Третьей междунар. конф. «Гендер: Язык, Культура, Коммуникация». – М.: МГЛУ. – 2003. – С. 125 – 126.

94. Шилина А. Г. К вопросу о структуре и формировании терминосистемы гендерных исследований [Електорн. ресурс]. – Режим доступу: http: // www.philol.msu.ru / 2004 / ru/ abstracts. – Назва з екрану. – Дані відповідають 2006 р.

95. Шиліна А. Г. Лінгвогендерна інтерпретація лексичного і граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Сімферополь, 2002. – 19 с.

96. Эти загадочные англичанки?.. / Пер. с англ., сост. и предисл. Е. Ю. Гениевой. – М.: Рудомино, Текст, 2002. – 509 с.

97. Яковенко Е. Г. Сердце, душа, дух в английской и немецкой картинах мира (опыт реконструкции концептов) // Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова, И. Б. Левонтина. – М.: Изд-во «Индрик», 1999. – С. 39 - 57.

98. Яценко М. А. Семантико – прагматический анализ средств вербализации концептов «мужчина» и «женщина» на словообразовательном уровне английского языка // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Вид-во Запоріз. нац. ун-ту, 2004. – № 1 (20). – С. 50 - 55.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:47:07 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:12:40 29 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Сутність і поняття фрейму "жіночність"
Концепт "Дружба" в английском языковом пространстве
Выпускная квалификационная работа Поготовила Осипишина Юлия , специальность иностранная филология Черноморский государственный университет имени Петра ...
Эмпирическим материалом работы послужили конструкции с лексемой "friendship", "friend", а также дефиниции этих лексем, зафиксированные в этимологическом, культурологическом и ...
Little white invitations bordered with tiny purple flowers arrived, summoning four of Jolie"s city friends to a bridal shower she was hosting at her house.She said she wanted some ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 8855 Комментариев: 5 Похожие работы
Оценило: 37 человек Средний балл: 2.6 Оценка: 3     Скачать
Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту ...
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА БОРИСОВ Олексій Олександрович Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту ...
Вибір форми однини чи множини іменних та займенникових лексем, які об"єктивують підслот ХТОСЬ: експірієнцер, детермінується підслотом СТІЛЬКИ пропозиції [СТІЛЬКИ ХТОСЬ 1 ...
СТАТАЛЬНИЙ фрейм ЕК СТРАХ, який відображається у семантичній структурі номінативних одиниць на позначення різноманітних форм страху, також може виступати на ментальному рівні у ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 7604 Комментариев: 1 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" ...
Вступ У другій половині минулого століття мова як активний посередник між світом дійсності і людською свідомістю потрапляє у поле зору багатьох ...
5. встановити головну лексему позначення страху та синонімічний ряд стилістично нейтральних одиниць на позначення емоційного концепту страх.
Також розкрито поняття фрейму і застосовано метод фреймової семантики для аналізу концепту страх.
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 372 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Образ России в британских СМИ
Федеральное агентство по образованию Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования дИПЛОМНАЯ РАБОТА Образ России в ...
Теория лексических полей отличается от семантики фреймов прежде всего своей приверженностью к исследованию групп лексем ради них самих и интерпретацией лексико-семантических ...
Таким образом, концепт "государство" можно рассматривать с точки зрения теории фреймов, а именно это понятие в настоящей работе мы представим как концептуальный фрейм.
Раздел: Рефераты по журналистике
Тип: дипломная работа Просмотров: 2674 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Изучение анафорических выражений
Введение Данный дипломный проект и проводимое в нем исследование посвящено анафорическим выражениям, анафорическим связям в тексте. Необходимо ...
(When the zarine was painted by an eminent Swedish artist, she complained - quite rightly - that he had made her look "like a Swedish pastry cook."
Mid-decade, her blinding outfits, Ѭ brash makeup, and Ѭ campy pouts offered a chirpy punk - Betty Grable alternative to Courtney Love"s Bette Davis.
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 448 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Сборник экзаменационных билетов по английскому языку
Экзаменационный билет по предмету АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЫК. БАЗОВЫЙ КУРС ДЛЯ НЕЛИНГВИСТОВ Билет № 1 Translate from English: A contract implied in law is one in ...
She fell . her horse and broke her leg.
Дайте определение лексемы.
Раздел: Рефераты по языковедению
Тип: билеты Просмотров: 15117 Комментариев: 5 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать
Лингвистика
Билет 1 1. Сущность прикладной лингвистики как особого подхода к языковым явлениям. Характерные черты прикладных методик. В языкознании всегда ...
АС не СМП, он берет на себя только работу с лексемой, оставляя человеку проблему выбора ПЭ и синтеза текста.
в парадигматическом аспекте используются такие макроструктуры, как сценарии. фреймы, планы, сцены,
Аналогично, подлинная синтаксическая неоднозначность имеется в высказывании, типа " He gave her dog biscuits ", где сочетание "her" может функционировать и как прилагательное и как ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: топик Просмотров: 1622 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Когнитивные основания формирования системы культурных концептов в ...
Курсовая работа Когнитивные основания формирования системы культурных концептов в управленческой коммуникации Содержание 1. Концепт как объект ...
Предикатная сочетаемость лексемы "концепт" в конечном итоге наводит на мысль о существовании двух основных когнитивных метафор, двух взаимодополняющих моделей, описывающих ...
Итак, дифференциация концептов по Бабушкину предполагает следующие типы: мыслительные картинки, схемы, гиперонимы, фреймы, сценарии, инсайты, "калейдоскопические концепты", между ...
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: курсовая работа Просмотров: 411 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Социолингвистические и психологические аспекты анализа эмотивного ...
Оглавление Введение Глава 1. Социолингвистические и психологические аспекты анализа эмотивного лексикона 1.1 Параметризация арго в современной ...
Если в случае лексикализации концепта языковой смысл (термин Н.Ю. Шведовой - А. Ц.) фактически представляет собой совпадение с категориальным значением частей речи, то идиомы не ...
Слот субфрейма "средства" представляет собой когнитивную область, которая манифестируется с помощью номинаций денег (купюры, номинала, количества, валюты) (238 лексем, 11,3 ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 1823 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Сутність і поняття фрейму "жіночність" (531)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150310)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru