Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Військові фразеологізми

Название: Військові фразеологізми
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Добавлен 16:47:15 27 мая 2009 Похожие работы
Просмотров: 107 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

План

Вступ

1. Особливості перекладу військових фразеологізмів

2. Емоційно забарвлені елементи військової лексики

Висновок

Список літератури

Вступ

Фразеологія – це наука про одиниці (фразеологізмах) фразеологізмів, тобто про стійкі поєднання слів з ускладненою семантикою, змінних поєднань, що не утворюються по структурно-семантичних моделях, що породжують [12, 43].

Одиниці фразеологізмів (фразеологізми) заповнюють лакуни в лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною (нових) сторін дійсності, і у багатьох випадках є єдиними позначеннями предметів, властивостей, процесів, достатків, ситуацій.

Утворення фразеологізмів послаблює протиріччя між потребами мислення і обмеженими лексичними ресурсами мови. У тих же випадках, коли у фразеологізмі є лексичний синонім, вони зазвичай розрізняються в стилістичному відношенні.

Фразеологія – це скарбниця мови. У фразеологізмах знаходить віддзеркалення історія народу, своєрідність його культури і побуту. Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. Поряд з чисто національними фразеологізмами в англійській фразеології є багато інтернаціональних фразеологізмів. Англійський фонд фразеологізму – складний конгломерат відвічних і запозичених фразеологізмів з явним переважанням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи – представники попередніх епох.

У англійській військовій лексиці зустрічаються всі види одиниць фразеологізмів англійської мови:

1) зрощення фразеологізмів;

2) єдність фразеологізмів;

3) поєднання фразеологізмів.

Ці види утворюються по стандартних моделях фразеологізмів англійської мови зі всім різноманіттям їх варіантів (mudcrushеr– піхотинець, cakeandwhine– строгий арешт). Особливий інтерес представляє ідіоматичність ряду одиниць фразеологізмів військової лексики. До ідіом, наприклад, відноситься: gooverthetop– іти в атаку.

1. Особливості перекладу військових фразеологізмів

Кінець ХХ та початок ХХІ століття відзначилися багатьма локальними війнами, терористичними актами, боротьбою з міжнародними злочинцями, подіями, які широко висвітлювалися англомовною пресою. Війна у Перській затоці, антитерористична операція військ американської коаліції викликали появу багатьох лексичних інновацій. Інноваційна військова лексика знайшла своє відображення не тільки у спеціальних засобах масової інформації, але й в суспільно-політичних та економічних ЗМІ, що розраховані на широке коло читачів. «Мова мас-медіа поповнилася значною кількістю нових лексико-фразеологічних одиниць; події та явища пов’язані зі зазначеною проблемою, перетворюються на впливовий чинник збагачення словникового складу сучасної англійської мови» [1, 103].

Військова лексика включає військову термінологію, до якої належать науково-технічні терміни, що вживаються у зв’язку з військовими поняттями, та емоційно забарвлені елементи військового лексикону, які є у більшості випадків стилістичними синонімами відповідних військових термінів. В.Н. Шевчук дає наступну дефініцію військового терміна: «Військовий термін – це слово або словосполука, що використовується для позначення певного спеціального поняття, що належить до того, чи іншого розділу військової науки або до військової техніки» [5, 8].

Склад сучасної військової термінології не є стабільним. Він постійно змінюється завдяки застарінню деяких слів, зміні значення, поповненню новими термінами у зв’язку з реорганізацією видів збройних сил, появою нових зразків зброї та військової техніки, нових методів ведення війни.

Найбільш складним є переклад військових термінів, які передають реалії англомовної дійсності, що не існують в країні, на мову якої здійснюється переклад. В таких випадках переклад військових термінів може досягатися шляхом опису значення слова, дослівного перекладу, транслітерації, або транскрипції.

Деякі інновації можуть бути незрозумілими багатьом носіям англійської мови, відірваним від військової сфери. Осмислити фразеологізм можливо на основі контексту та аналізу його структури. Наприклад, словосполучення «fireworks display» [firework-s + display] означало «фейєрверк». Під час війни в Перській затоці воно набуло іншого метафоричного значення – «перші повідомлення про бомбардування Багдада». Структура дієслова «weaponize» [weapon + ize] і контекст допомагають зрозуміти це слово як «оснащувати зброєю ракетоносія», – «India and Pakistan have begun weaponizing the nuclear devices they first tested in 1998, Clinton administration officials now believe. Pakistan has already placed a nuclear warhead on some of its missiles, and India is responding in kind, they say» [Newsweek, October 18, 1999] – «Представники адміністрації Клінтона вважають, що Індія та Пакистан розпочали оснащення ядерною зброєю ракетоносіїв, які були вперше випробувані у 1998 році. Вони стверджують, що Пакистан вже оснастив деякі ракети ядерними боєголовками, Індія теж реагує на це відповідним чином».

Наведемо ще декілька прикладів слів, структура яких полегшує переклад. Іменник «warfighter» [war + fighter], що означає людину, яка бере участь у війні, вояка, вживається в наступному контексті: «Truly preposterous is the suggestion that the single-warhead Midgetman missile, now under development is somehow a «good» weapon.

A nuclear warfighter’s dream because of its surgical military qualities, it will be a welcome addition to tomorrow’s dangerous first-strike force» [The New York Times, April 15, 1986] – «Справді абсурдним є твердження про те, що ракета з однією боєголовкою, яка розробляється зараз, є «корисною» зброєю. Маючи здатність завдавати точні хірургічні удари, вона стає мрією військових і доповнює загрозливий арсенал зброї першого удару в майбутньому ядерному конфлікті». Слово «warfighter» часто вживається в ЗМІ, на сайтах газет в Інтернеті, але воно ще не зареєстроване сучасними словниками. Популярне зараз слово «embed» [em + bed] має значення – «журналіст, який висвітлює події, що відбуваються у військовому підрозділі» – «As prospective embeds – journalists planted among America’s fighting forces – we were given a crash course in all things military…» [The New York Times, March 2, 2003] – «У якості військових журналістів, які збираються приєднатися до американських бойових підрозділів для висвітлення в пресі їх дій, ми пройшли курс виживання в умовах війни».

Одним з різновидів військової лексики є слова та фразеологізми, які не входять до літературної мови і вживаються, головним чином, в усному спілкуванні військових.

Ці лексичні одиниці відображають фамільярне або гумористичне ставлення до предмету мовлення. Для позначення цього шару лексики в лінгвістиці використовуються терміни «жаргон» або «сленг». Існує спроба розмежувати ці поняття. Під сленгом розуміють конотативно-забарвлену лексику та фразеологію, яка не має соціально-професійної обмеженості і є загальнозрозумілою, тобто широко вживається в розмовній мові, але залишається за межами літературної мови.

Соціальні жаргони трактують як «закріплену за певним соціальним середовищем

· не літературну емоційно-експресивну лексику

· жаргони професійних груп,

· корпоративні жаргони, кент злочинного світу]» [6, 58].

Експресивні, «крилаті» військові неологізми викликають додаткові труднощі перекладу. Загальнолітературні фразеологізми відомі багатьом, але нові емоційно забарвлені ідіоми можуть бути незрозумілими і для досвідченого перекладача.

Наприклад, словосполучення «chicken hawk» означає людину, яка підтримує війну, хоча в минулому вона доклала великих зусиль, щоб уникнути військової служби.

«Well, it looks like the «chicken-hawks» are at it again. These people who were too chicken to go to war (or even serve in the military) become middle-aged hawks looking for an opportunity to send others to kill and be killed» [Sacramento Bee, March 31, 2002]

«Здається, що «яструбки» знову погано поводяться. Ці люди, що ухилились від участі у війні та військової служби, перетворилися на дорослих «яструбів», які шукають нагоди відправити інших на війну, де вони будуть вбивати, і де будуть вбивати їх». Зрозуміти негативну конотацію неологізму допомагають наступні факти. У деяких місцях США словом «chicken hawk» називають червонохвістого яструба за назвою герою коміксів – яструба-пташеняти на ім’я Генрі, який, бравуючи, звертається до великого півня з такими словами: «You’re a chicken and I’m a chicken hawk; are you coming quietly or do I have to muss you up?» – «Ти – курча, а я – яструб; ти будеш поводитися тихо, чи мені треба нам’яти тобі боки?»

Слово «panda-hugger» означає аналітика, який вірить у те, що Китай не несе мілітаристської загрози, зокрема США. «The very name of Bill Gertz’s new book [«The China Threat»] is an affront to the panda-huggers in our nation’s capital. They deny the existence of a threat from China, suggesting that this view is a mindless holdover from the reflexive paranoia of the Cold War» [The Washington Times, January 2, 2001] – «Сама назва нової книги Біла Гертца [«Китайська загроза»] є викликом по відношенню до прихильників Китаю в американській столиці. Вони відкидають існування загрози з боку Китаю, вважаючи таку точку зору нерозумним пережитком поворотної параної холодної війни». Слово «panda-hugger» передає негативну конотацію і будується за аналогією до слова «tree-hugger», яке означає людину, що переймається проблемами охорони навколишнього середовища, а саме проблемою збереження лісів. У 1973 році мешканці одного із штатів Індії виступили проти знищення Гімалайських лісів. На знак протесту вони обіймали дерева, щоб не допустити їх вирубки. Внаслідок цієї події в 1977 році до мови увійшло слово «tree-hugger» [буквально, «той, хто обіймає дерева»]. Слово «panda-hugger» [«той, хто «обіймає», доброзичливо ставиться до панди»; панда є твариною-символом Китаю] значно молодше. Його перше вживання у пресі відноситься до 2000 року.

Фонові знання також необхідні для вірного розуміння та адекватного перекладу наступних фразеологізмів. «Gulliver effect» – «ефект Гулівера», що виявляється у випадку, коли велика мішень здається під натиском великої кількості значно менших ворожих об’єктів». Наприклад, «Both events underscore the impact of what’s come to be called the «Gulliver Effect» – when a large target is attacked from many different directions at once» [Bank Systems + Technology, December 1996] – «Обидві події підкреслюють вплив так званого «ефекту Гулівера», коли велика мішень атакована з багатьох напрямків одночасно». В даному випадку мішень порівнюється з відомим персонажем твору Дж. Свіфта, який зазнав поразки від значно менших за нього ліліпутів. Порівняння будується за образом дії.

Словоформа «effect» приймає участь у створенні ще одного англійського неологізму – «CNN effect», «ефект СНН» – «The CNN effect» refers to consumers who stayed home to watch coverage of the war in Iraq instead of going out and spending» [Los Angeles Times, May 19, 2003] – «Ефект СНН» впливає на споживачів, які залишаються вдома, спостерігаючи по телебаченню за військовими подіями в Іраці замість того, щоб ходити по крамницям та купувати товари». «CNN» [Cable News Network] – американська телевізійна кампанія, яка активно висвітлювала військові дії американців в Іраку, до передач якої була прикута увага багатьох людей, особливо на початку війни.

Серед різних способів перекладу військових експресивних фразеологізмів розповсюдженими способами є переклад методом відповідного аналога в іншій мові та переклад за допомогою транскрипції, або транслітерації. Широко вживається також метод калькування. Так, англійське словосполучення «shock and awe» має український аналог «страх і трепет». – «The attack to kill Saddam and his leadership is a classic case of shock and awe,» said H. Ullman, a chief architect of the strategy and co-author of the 1996 book «Shock and Awe». «Cut off the head of the emperor and the empire goes» [The Atlanta Journal and Constitution, March 22, 2003]. – «Напад з метою вбити Саддама та його керівництво є класичним прикладом військової стратегії» страху і трепету», говорить Х. Улман, її головний архітектор та співавтор книги «Страх і трепет», що вийшла в світ у 1996 році. «Достатньо відрубати голову імператору, і імперія впаде». Слова «Iraqnophobia» та «capitulator» можуть бути перекладені, відповідно, як «іракофобія» та «капітулянт»: «Now that September is here, President Bush can launch his newest product, Iraqnophobia» [The Tennessean, September 14, 2002] – «З початком вересня президент Буш має змогу запустити його новий продукт під назвою «іракофобія»»; «Leaflets have been raining down on Iraqi troops, urging them to surrender. It is hoped that many will become «capitulators», a newly coined category for troops who surrender before any confrontation with U.S. forces» [The Associated Press, March 17, 2003] – «Іракські війська закидають листівками, спонукаючи їх здаватися у полон. Існує надія, що буде багато «капітулянтів». Цим новим словом називають підрозділи, що здаються ще до прямого зіткнення з американськими військами».

Під час ведення військової операції в Іраці засобами масової інформації були також зафіксовані такі лексичні новотвори, як «coalition of the willing» – «коаліційні / союзницькі сили» – «Coalition of the willing» is a Bush administration term that conjures up images of the many countries who support America’s military mission» – «Коаліційні сили – термін адміністрації Буша, що викликає в уяві багато країн, які підтримують військову місію Америки», «operation Iraqi Freedom» – «операція по звільненню Іраку», оксюморон «catastrophic success» – «катастрофічний успіх». У 2002 році президент США Дж. Буш звинуватив Ірак, разом з Північною Кореєю та Іраном, в приналежності до «осі зла» – «an axis of evil». За деякими даними фразу «вісь зла» створив спіч-райтер президента Дж. Буша – Д. Фрум. Він звернувся до промови Фр. Рузвельта від 8 грудня 1941 року, де була вжита словосполука «вісь ненависті». Д. Фрум співставив «імперію зла» Р. Рейгана та «вісь ненависті» Фр. Рузвельта і отримав новотвір – «вісь зла». Наведені вище неологізми перекладаються методом калькування.

У військовій публіцистиці широко вживаються абревіатури та акроніми, що часто значно ускладнюють переклад, особливо у тому випадку, коли мова йде про новотвори, значення яких можливо встановити тільки завдяки контексту або аналізу екстралінгвальної ситуації. Наприклад, акронім «MOUT» [Military operations in urban terrain = military operations in urban territory] розшифровується як «військові операції у межах міста»: «We have no intention of going door-to-door and house-to-house in a city of five million. It’s unbelievably complex, with underground tunnels and bunkers everywhere … If things go bad in a MOUT environment, they go bad quickly» [The Washington Post, March 16, 2003] – «Ми не маємо наміру обходити всі будинки у цьому п’яти мільйонному місті. Він надзвичайно складний з його чисельними підземними тунелями та бункерами. Якщо справи підуть погано під час військових дій у місті, ситуація погіршиться швидко» [мається на увазі Багдад]. Абревіатура E.P.W. [enemy prisoner of war] вживається для позначення військового полоненного супротивника. Під час війни у Перській затоці цей термін застосовували по відношенню до Іракських вояків. Абревіатура P.O.W. [prisoner of war] традиційно вживалась стосовно союзницьких військовослужбовців. Е. Шмітт, репортер «Нью-Йорк Таймс», пише: «E.P.W. was a term that replaced P.O.W. in the Pentagon lexicon after the Vietnam War to avoid the association with American service members still listed as missing in Southeast Asia» [The New York Times, February 18, 1991] – «В лексиконі Пентагона термін «військовополонений супротивник» став вживатися замість терміна «військовополонений» після В’єтнамської війни з метою уникнути асоціації з американськими військовими, які ще значаться зниклими в південно-східній Азії».

Наведені вище приклади неологізмів підтверджують той факт, що переклад інновацій значно ускладнюється без знання екстралінгвальної ситуації та фонових знань. Мова, яка виконує кумулятивну (накопичуючу) функцію, зберігає колективний досвід, який закріплюється у формах мови – словах, фразеологічних зворотах, афоризмах. Кумулятивна функція мови є, за словами Костомарова В.Г., включення культури до мови та мови до культури, зв’язок мови та культури. Як дотепно зазначає Л. Віссон, «іноземну мову можливо опанувати. Спотикаєшся о культуру» [7, 46]. Недостатня соціокультурна компетентність перекладача призводить до створення «комунікативного шуму, що є перешкодою, яка знижує ефективність комунікації та може призвести до її припинення» [8, 51].

Отже, аналіз військових неологізмів здійснюється, як правило, за такими напрямками: переклад з урахуванням контекстуальних зв’язків новотворів, а також з урахуванням моделювання інновації, тобто за аналогією до існуючих і відомих перекладачу лексичних одиниць, за зразками яких створені нові слова, переклад, що будується на аналізі екстралінгвальної ситуації.

У практиці перекладу вживаються такі поняття, як «змістовні перекручення», «змістовні втрати», «стилістична невідповідність», або «стилістична нейтралізація», «використання неправильних еквівалентів» та інші. Кількість можливих помилок особливо зростає в перекладі інноваційних лексичних одиниць. Але похибка буде значно зменьшуватися, якщо перекладач дотримуватиметься непохитної умови: осмислення реальної ситуації, що лежить в основі тексту, знання самої дійсності, про яку йдеться у тексті. Подолання суб’єктивізму та похибки в перекладі може здійснюватися шляхом одночасної та незалежної оцінки перекладу групою перекладачів, порівняння варіантів перекладу. Велике значення мають надійні лексикографічні джерела: словники, підручники та посібники, які розкривали би конотативні та денотативні значення слів, їх походження, можливі засоби перекладу.

2. Емоційно забарвлені елементи військової лексики

Окрім термінології, в англійську військову лексику включаються емоційно забарвлені слова і вирази. Всі вони виникають по деяких спільних причинах і мають деякі спільні властивості. Розрізняються, по-перше, слова і поєднання загальновідомі і, по-друге маловідомі. При цьому велика частина цієї лексики при відповідних обставинах може перейти в широке вживання і стати загальновідомою.

Загальновживана і загальновідома частина емоційно забарвленого шару англійської військової лексики складається із слів і поєднань використовуваних для вираження певних військових понять. Наприклад, для такого поняття, як «продвигаться», є наступні емоційно забарвлені синоніми: to. dash; to drive; to forge ahead; to pour; to push; to race; to roll; to spear-head; to steamroll; to surge; to sweep; to thrust и др.

Слова і поєднання, що позначають поняття «наносить удари», використовуються метонімічні для позначення суміжної ознаки даного поняття, а саме «продвигаться з боямі» (зазвичай з приводами або іншими словами, вказуючи направлення). Наприклад to crush (forward); to fight one's way forward; to hammer (southward); to knife (ahead); to pound (forward); to slash (slice); to strike (west).

Ще декілька прикладів образних елементів цієї частини емоційно забарвленої лексики: shoot-and-scoot missile «ракета на рухливій пусковій установці»; up-hill struggle «наполегливий (важкий) бій»; pin pricks «удари на короткий час»; see-saw, ding-dong, tug of war «бої із змінним успіхом»; Doom's Day weapon «термоядерна зброя»; cloak and dagger service «секретна служба»; silent service «підводний флот».

Основна маса лексики подібного роду має літературне походження. Проте зустрічаються і утворення, що виникли в усній мові. Переважаюча кількість слів і поєднань цього шару військової лексики має позитивне емоційне забарвлення з великим числом слів, урочисто підведених.

При утворенні такої лексики використовуються загальновідомі невоєнні слова і вирази і загальновідомі військові терміни.

До вузько вживаної і маловідомої або зовсім невідомої в широкому вживанні специфічної частини емоційно забарвленого шару англійської військової лексики відноситься перш за все військова лексика майже такого ж характеру, як і лексика, вказана нами в попередньому розділі. Проте для неї характерний наступне:

– слова і поєднання цієї частини військової лексики виникають в основному серед особового складу озброєних сил США і Англії і уживаються, як правило, лише в озброєних силах, хоча деяка кількість одиниць може розширити сферу свого вживання;

– ця лексика виникає і уживається як в письмовій, так і в усній мові. Проте переважаюче число слів і поєднань цієї частини виникає в усній мові і лише фіксується в літературі, що сприяє їх закріпленню в мові;

– ця частина включає лексику самого різного емоційного забарвлення;

– подібні слова і поєднання в різному ступені незрозумілі при вживанні поза озброєними силами. Проте на відміну від деяких категорій військової лексики, серед них переважають лексико-фразеологічні одиниці, не зрозумілі або мало зрозумілі для осіб не пов'язаних із специфічними умовами військової справи, армії і так далі

У цій частині військової лексики можна виділити лексику літературного походження і характеру, розмовну лексику і так званий військовий сленг. Перші дві категорії тісно примикають до широковживаній військовій експресивній лексиці.

Військовий сленг є специфічною частиною емоційно забарвленого шару англійської військової лексики.

З точки зору вживаності військовий сленг можна розділити на дві частини. Перша частина (порівняно нечисленна) уживається досить широко і входить як складовий елемент в просторічну лексику загальнонародної англійської мови (як що позначає військові поняття). Наприклад leatherneck «морський піхотинець»; brass hat «генерал»; GI «солдат»; flat top «авіаносець».

Друга частина (більш багаточисельна) має вузьку сферу вживання, обмежену переважно озброєними силами США і Англії. Ця частина військового сленгу складається головним чином із специфічної просторічної військової лексики. Наприклад loot «лейтенант»; in the bucket «в трубці» (відхилення ракет в заданих межах); slick «неозброєний гвинтокрил».

Окрім вузькості сфери вживання, військовий сленг відрізняється від загальнонародної просторічної лексики наступними характерними властивостями:

– використанням вузькоспеціальної військової термінології як у переносному розумінні, так і при словотворенні різного роду;

– інтенсивним використанням скорочень;

– інтенсивним запозиченням з гангстерського жаргону;

– порівняно інтенсивнішим запозиченням з іноземних мов;

– різко специфічним емоційним забарвленням (при переважанні елементів з негативною і грубо фамільярною забарвленням).

Окрім просторічної лексики, у складі військового сленгу слід особливо виділити вульгарізми, жаргонізми декласованих елементів, що не позначають спеціальні військові поняття, але США, що вживаються в озброєних силах, і Англії інтенсивніше, ніж в інших сферах діяльності.

Зупинимося дуже коротко на такому практичному питанні, як переклад емоційно забарвлених елементів англійської військової лексики.

Само собою зрозуміло, йдеться не про переклад окремих слів і поєднань, узятих самих по собі, поза контекстом. Переклад окремих складених одиниць будь-якого контексту повинен проводитися з врахуванням всього комплексу вмісту і мовної форми матеріалу, що переводиться. Важливе не приватне, формальне а спільна функціональна відповідність в певному стилістичному плані. При цьому слід пам'ятати, що одні і ті ж види мовних стилів мають різні норми в російській і англійській мовах.

Розмовний стиль мови військовослужбовців в російській мові характеризується вживанням набагато більшої кількості статутних термінів, чим в англійській мові, і значно меншою насиченістю військовою просторічною лексикою, меншим ступенем відхилення від норм розмовної мови; елементи «грубої» лексики в українській мові зустрічаються украй рідко.

Звідси висновок – дотримання приватних формальних відповідностей при перекладі українською мовою не створює спільної правильної стилістичної відповідності, а навпаки, руйнує його. Тому перекладач не повинен прагнути в що б те не стало перевести кожне слово, точно передаючи його емоційне і стилістичне забарвлення, бо кінцевий спільний якісний результат не знаходитиметься відповідно до норм даного виду (підвиду) мовного стилю в українській мові.

Спільна стилістична відповідність часто досягається заміною більшості емоційно забарвлених елементів англійської мови відповідними, українськими термінами.

Проте в тих випадках, коли визначене емоційно забарвлене слово або вираження в англійському тексті виконує особливі експресивні функції, необхідно вирішувати питання і про особливий спосіб його передачі при перекладі.

Деякі слова і поєднання специфічної частини англійської військової лексики мають відповідності в українській військовій лексиці наприклад, civ-vie street «гражданка (гражданська служба)»; ack-ack «зенитка». Проте такі відповідностей дуже мало.

Висновок

Англійський фонд фразеологізму – складний конгломерат відвічних і запозичених фразеологізмів з явним переважанням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи – представники попередніх епох. Утворення фразеологізмів ослабляє протиріччя між потребами мислення і обмеженими лексичними ресурсами мови.

Тематичний підхід до вивчення одиниць фразеологізмів, проливаючи світло на важливі проблеми мовознавства, сприяє глибшому вивченню спільних питань фразеології лексикології, історія мови, стилістики, лексикографії. Буття визначає свідомість: практична діяльність індивіда, його професійна зайнятість роблять безпосередній вплив і на його мислення, у тому числі і на образне. Саме тому особливої важливості набуває тематичний підхід до вивчення явищ фразеології.

Як би не були ще недопрацьовані наші вітчизняні поняття і методи в області фразеології, в англійському і американському мовознавстві така лінгвістична дисципліна відсутня. Тому немає словесного позначення такий або хоч би і подібній галузі в науці про мову.

За справедливим твердженням Амосової Н.Н. В ідіоматику включаються як ті, що не піддаються точному моделюванню вживання граматичних засобів мови, так і більш менш мовні відхилення граматичної норми, що регулярно повторюються. Оскільки логічна основа мовних форм конструкцій лише в рідких випадках може бути визначена з достатньою наочністю, взагалі весь або майже вся граматична будова мови в його регулярних і нерегулярних проявах мала б бути визнаний ідіоматичним по самому своїй істоті.

Запозичення фразеологізмів з англійської мови США, на відміну від запозичень з інших іноземних мов, є такими, що не можна перекласти, оскільки здійснюються в рамках єдиної літературної мови і тому не можуть бути кальками, ні повними, ні частковими. Шляхи утворення фразеологізмів багатообразні. А.С. Кунін виділяє наступні: первинна і вторинна фразеологізація. Поширеним типом фразеологізації є повне або часткове переосмислення змінних словосполук, зворотів з частково предикативною структурою, у тому числі і авторських зворотів, що уживаються в буквальному значенні, і пропозицій.

Всі військові матеріали відрізняються насиченістю спеціальною військовою лексикою, широким використанням військової і науково-технічної термінології, наявністю певної кількості змінноустойчивих і стійких словосполук, характерних лише для військової сфери спілкування великою кількістю військової номенклатури і спеціальних скорочень, умовних позначень, використовуваних лише у військових матеріалах, з точки зору синтаксису – широким використанням еліптичних і таких, що кліширують конструкції, стислою формою вислову використанням усередині однієї пропозиції багаточисельних паралельних конструкцій.

Все це пов'язано з певним навантаженням, що характеризує військову сферу спілкування: стислість, чіткість, і конкретність формулювань, точність і ясність викладу, що забезпечує логічну послідовність викладу, чітке обмеження однієї думки від іншої, легкість сприйняття передаваємої інформації.

Військову лексику в англійській мові можна розділити на наступні складові частини:

а) військову термінологію;

б) емоційно-окрашені слова і поєднання.

Ці складові частини військової лексики мають певні спільні властивості, тісно зв'язані відносно їх місця в словарному складі мови, сфери вживання і деяких функцій.

Особливим видом військової лексики є військові команди. На думку А.С. Куніна всі фразеологізми характеризуються стійкістю вживання, структурно-семантичний, семантичною, лексичною, синтаксичною константною. Військові команди, як один з видів фразеологізмів, задовольняють даним вимогам. Слід зазначити, що А.С. Кунін не розглядує військові команди як комунікативні фразеологізми із структурою пропозиції, а звертає увагу лише на прислів'я і приказки. [44, 6–8].

Військові команди є особливим видом стійких фразеологізмів, вони перетворилися на взаємний код і мають майже знаковий характер. З синтаксичної точки зору, військовими командами є імперативні пропозиції, вони містять наказ і направлені від старшого за званням до молодшого, тобто мають на увазі виконання дії адресатом повідомлення. Команди мають чітку прагматичну установку. Дані стійкі одиниці ніколи не будуть багатозначними, оскільки містять точну вказівку до дій в певних умовах. Військові команди не можна вільно перекладати російською мовою інакше неправильно переведена військова команда втратить свою чіткість. Військові команди слід запам'ятовувати, у них немає варіантів, оскільки це сталі одиниці, усередині яких нічого не можна міняти.

Всі військові команди, що розгледіли, увійшли до складу «Англо-російського і російсько-англійського словника військово-морських команд» під редакцією Д.І. Ельянова.

Список літератури

1. Огарков Н.В. Военный энциклопедический словарь. – М.: Воениздат, 1984. – ¬864 с.

2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. – К.: Київський нац. ун‑т ім. Т. Шевченка, 2003. – 20 с.

3. Аристов Н.Б. Военно-морские силы США и Великобритании. – М.: Воениздат, 1997. – 202 с.

4. Василенко Д.В. Словообразовательные процессы в сфере военной лексики // Матеріали ІІ Міжвузівської коференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур». – Донецьк: ДНУ, 2004. – 363 с.

5. Виссон Линн. Синхронный перевод с русского на английский. – М.: Р. Валент, 2000. – 272 с.

6. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1989. – 126 с.

7. Зацний Ю.А. Боротьба з міжнародним тероризмом і нова лексика англійської мови у засобах масової комунікації // Лінгвістичні дослідження. – Горлівка: ГДПІІМ, 2003. – Вип. 2. – 212 с.

8. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. – Х.: Харківський нац. ун‑т нім. В.Н. Каразіна, 2000. – 19 с.

9. Колгушкин А.А. Лингвистика в военном деле. – М.: Воениздат, 1970. – 173 с.

10. Надысев М.А. Русско-английский военно-технический словарь. – М.: Высшая школа, 2005. – 933 с.

11. Нелюбин Л.Л. Частотный англо-русский военный словарь-минимум. – М.: Воениздат, 2004. – 224 с.

12. Пасечник Г.A. Англо-русский словарь-минимум военной терминологии. – М.: Высшая школа, 1996. – 321 с.

13. Селиванова Е.А. Лингвокультурный аспект коммуникативного шума // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвіст. ун-ту / Філологія. Педагогіка. Психологія. – Київ: КДЛУ, 2000. – 51 с.

14. Стрелковский Г.М.Теория и практика военного перевода. – М., 1999. – 151 с.

15. Шевчук В.Н. Производные военные термины в английском языке. – М.: Воениздат, 2003. – 231 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:04:34 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:52:57 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Військові фразеологізми

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150859)
Комментарии (1841)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru