Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні

Название: Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: курсовая работа Добавлен 12:42:05 21 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 778 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра фінансів та планування

Курсова робота

З дисципліни: "Податкова система"

"Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні"

Кіровоград

2010


Зміст

Вступ

1. Теоретичні та правові засади оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні

1.1Загальна характеристика сільськогосподарських підприємств в Україні

1.2Нормативно-правове забезпечення оподаткування сільськогосподарських підприємств

2.Аналіз системи оподаткування сільськогосподарських підприємств

2.1 Обчислення і сплата фіксованого сільськогосподарського податку

2.2 Обчислення і сплата податку на додану вартість

2.3 Інші податки з сільськогосподарських підприємств

3. Шляхи вдосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

У даній курсовій роботі розглядається сфера застосування, принципи впровадження, умови функціонування, методика розрахунку та особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств України. Розкривається сутність податків, які регулюють сільськогосподарську діяльність.

Актуальність теми полягає у розгляді законів та податків, що регулюють і регламентують всю діяльність сільськогосподарських підприємств в Україні та забезпечують відповідний контроль над ними, і які покликані внести спрощення у справлянні податків із сільськогосподарських товаровиробників, сприяти їх економічній зацікавленості і зростанню, що на даний момент відповідає основним напрямкам і тенденціям в розвитку пріоритетних галузей економіки.

Метою курсової роботи є: формування уявлення про Фіксований сільськогосподарський податок, ПДВ, земельний податок та інші податки в системі елементів спрощеної системи оподаткування, які сплачують сільгоспвиробники до державного бюджету України та інших фондів.

Завдання курсової роботи:

- характеристика сільського господарства України, стан на сьогодення та перспективні плани щодо стимулювання його подальшого розвитку в майбутньому.

- ознайомлення з загальними умовами оподаткування сільгоспвиробників, законами та постановами ВР України та КМУ згідно яких проводиться оподаткування цих підприємств.

- розкриття основних правил обчислення і сплати податків сільськогосподарськими підприємствами. Характеристика норм і методів сплати таких податків до державного і цільових фондів.

- шляхи вирішення оподаткування сільгоспвиробників, які пропонують вітчизняні вчені в світлі проблем, що є на сьогодні. Розгляд пропозицій та створення загального уявлення про можливі зміни.

Предметом роботи визначається Фіксований сільськогосподарський податок, ПДВ та інші податки з сільськогосподарських підприємств.

Об’єктом дослідження вважається практика функціонування, справляння і адміністрування даних податків в сучасних реаліях економічного розвитку в Україні.

Методи дослідження: в роботі використовувались теоретичний аналіз останніх періодичних видань для розкриття економічної сутності податків. Під час дослідження використовувались загальні методи: аналіз, індуктивний і дедуктивний методи.

Інформаційна база: в роботі використовувались Закони України, книги, нормативні та інструктивні матеріали, звіти ДПА України та статті з періодичних видань, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії, методології, методики оподаткування, статистичні довідники.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг курсової роботи складає 37 сторінок комп’ютерного тексту і включає 2 таблиці, 3 додатки. Список використаних джерел містить 24 найменування.


1. Теоретичні та правові засади оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні

1.1Загальна характеристика сільськогосподарських підприємств в Україні

Аграрний сектор традиційно відіграє важливу роль в економіці України, ґрунтово-кліматичні умови, природно-ресурсний потенціал та трудові ресурси якої дозволяють створити ефективне конкурентоспроможне на міжнародному рівні сільське господарство. Агропромисловий комплекс є одним із потужних важелів подальшого економічного розвитку нашої держави, в якому зосереджено майже третину основних виробничих фондів, виробляється понад 20% валового суспільного продукту та третина національного доходу.[1,с.123-131]

Питання складного становища, подальший процес розвитку та джерела формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств є однією з найважливіших умов їх ефективного функціонування. Нині агропромисловий комплекс перебуває у досить складному становищі, його потенціал використовується не повністю: тваринництво занепадає, вирощування багатьох видів сільськогосподарських культур стає нерентабельним, скорочуються робочі місця, підвищується неплатоспроможність сільськогосподарських товаровиробників, знижуються обсяги виробництва, наростає структурний дисбаланс в експорті продукції сільського господарства у бік сировини, невідповідність сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам якості та безпеки. Негативні явища пояснюються прорахунками у стратегії і тактиці проведення аграрної реформи. У другій половині 90-х років економіка України переживала важкий період: нестача кредитів, інфляція, застій промисловості, відсутність чіткої ринкової політики, що в сукупності негативно позначилося на сільськогосподарському виробництві. Ефективність використання земель в Україні значно нижча, ніж у середньому по Європі.

Від успішного розв'язання проблем економічного та соціального розвитку агропромислового комплексу як пріоритетного сектору економіки країни значною мірою залежить розвиток інших галузей національного господарства, продовольча безпека держави, фінансове забезпечення потреб країни, формування внутрішнього і зовнішнього ринків, підвищення добробуту населення.

В останні роки єдиним шляхом виходу аграрного сектору економіки із кризи практично всі визнають необхідність державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Ідея пільгового кредитування й дотації сільського господарства України розглядається базовою селянами та усіма причетними до управління цією галуззю.[2, с.52]

Так, у 2009 році країнами Євросоюзу було витрачено 71 млрд євро на підтримку сільського господарства. Як відомо, землі України становлять п'яту частину земель Європи. З огляду на це наша держава мала б виділяти кошти у розмірі 14,2 млрд євро, що становить 156,2 млрд грн. Натомість, 2009 року на підтримку галузі сільського господарства в Україні було витрачено 5,9 млрд грн. Можна лише уявити, яких темпів розвитку набуло б сільське господарство України, якби його фінансування збільшилося у 26 разів.

Отже, у 2009 році бюджетні витрати на підтримку підприємств агропромислового комплексу були на 16,2% меншими минулорічних і становили лише 5,9 млрд грн. Нині залишаються недофінансованими такі важливі програми, як здешевлення кредитів, бюджетна дотація у тваринництві та рослинництві, компенсація вартості палива й електроенергії, підтримка фермерських господарств тощо.[3]

Важливим джерелом формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств і відродженням галузі залишається кредитна та інвестиційна діяльність. Однак через збитковість галузі, відсутність ліквідної застави у товаровиробників і, як наслідок, високу ймовірність неповернення кредитів і недосконалість законодавчих механізмів аграрний сектор став непривабливим для інвестицій, а кредитування сільськогосподарських товаровиробників - надто ризиковим бізнесом. Через це частка кредитів комерційних банків у загальній структурі кредитування була дуже низькою. [2, с.53]

Вивчення зарубіжного досвіду свідчить, що аграрний сектор у провідних країнах кредитується у великих обсягах. До країн з найвищою питомою вагою позичкових коштів в аграрному капіталі належать Великобританія та Німеччина - 50%, на Францію припадає понад 40, Італію та Бельгію - більше 30%. Формування кредитної системи визначається характером існуючих у країні кредитних відносин і відповідних форм кредиту. Отже, можна зробити висновок, що діяльність сільськогосподарських підприємств у системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.[4]

Важливе значення у формуванні фінансово-кредитного механізму належить державі, оскільки однією з головних її функцій є створення сприятливого економічного середовища, вона застосовує й відповідні економічні методи впливу. До них належать: державні кредити, формування цін через систему доплати, державне замовлення, пільги з оподаткування, фінансова допомога. Названі методи спрямовані на максимальний захист національного товаровиробника, підтримку його конкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Аналіз умов формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств та доступу їх до зовнішніх джерел фінансування свідчить про необхідність перегляду концептуальних основ державного регулювання економіки та активізації позиції держави. Необхідність посилення державного регулювання економічних відносин в аграрній сфері зумовлюється значенням сільськогосподарського виробництва в національному господарстві нашої держави.

Першочерговими заходами щодо відродження галузі сільського господарства мають бути такі: дотації у сільське господарство, поліпшення фінансування та кредитування села, зменшення відсоткових ставок по кредитах, стимулювання будівництва тваринницьких комплексів, встановлення справедливих цін на сільськогосподарську продукцію, врегулювання законів щодо ринку землі.

Інвестиції у виробництво продовольства та технічних культур мають підґрунтям сильну науково-дослідну базу. Результатом наукомістких удосконалень у сільському господарстві стане не тільки продовольча безпека, а й поліпшення якості навколишнього середовища та економічного розвитку. Сільське господарство має бути визначене як пріоритетна галузь для інвестицій у наукові дослідження. Необхідно також розширити навчальну місію університетів, пов'язаних з аграрними дослідженнями, для того, щоб охопити як стаціонарне академічне, так і дистанційне навчання.

Таким чином, поповненню фінансових ресурсів і розширенню діяльності й розвитку сільськогосподарських підприємств сприятиме системне та комплексне розв'язання завдань аграрної реформи в Україні, зважена державна політика розвитку села та механізмів її реалізації, удосконалення механізму підтримки сільськогосподарських товаровиробників, формування фінансових і кредитних відносин.[2, с.55]

1.2 Нормативно-правове забезпечення оподаткування сільськогосподарських підприємств

Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у формі фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) з'явився в порядку експерименту в 1998 році у трьох регіонах України: Глобинському районі Полтавської області, Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області, а з 1 січня 1999 року його було поширено на всій території країни. Запровадження спрощеної системи оподаткування для сільгоспвиробників було подовжено в 2004 році ще на шість років. Сьогодні увага до даної проблеми ще більше посилюється: незважаючи на явну недосконалість підсистеми оподаткування аграріїв відповідно до останніх змін у законодавстві дію ФСП у 2010 році планується знову продовжити, і цього разу на невизначений період.[5, с. 63]

Статтею 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначено, що особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо вони є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянськими та іншими господарствами, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами, що займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75% загальної суми валового доходу.[6, с.62]

Об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, у тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Таким чином, оскільки землі водного фонду р. Дніпра не є об'єктом оподаткування ФСП, виловлена з річки Дніпра риба для цілей обчислення ФСП не може враховуватися при розрахунку визначення питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний період.[6, с.62]

Законом України "Про особисте селянське господарство" (ст.1), зокрема, встановлено, що особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка провадиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.Отже, такі селянські господарства відповідно до Закону "Про фіксований сільськогосподарський податок" не є платниками ФСП.[6, с. 62-63]

Не можуть бути платниками ФСП суб'єкти господарювання, якіреалізують інвестиційні або інноваційні проекти:

а) у спеціальних (вільних) економічних зонах;

б) на територіях пріоритетного розвитку ізспеціальним режимом інвестиційної діяльності;

в) в умовах технологічних парків;

2)реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність";

3)зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва

Не можуть бути платниками ФСП: філії, відділення або інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, новостворені підприємства, крім сільськогосподарських підприємств, які створилися шляхом злиття, приєднання або перетворення.[9, с.61]

Запровадження фіксованого сільськогосподарського податку передбачає суттєве спрощення механізму нарахування та сплати податків, адже фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок 12 податків і зборів (обов'язкових платежів). Серед них:

• податок на прибуток підприємств;

• плата (податок) на землю;

• податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

• комунальний податок;

• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунокдержавного бюджету;

• збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

• збір на обов'язкове соціальне страхування;

• збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збір до Державного інноваційного фонду;

• плата за придбання торговельного патенту на здійсненняторговельної діяльності;

• збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства). [10].

Суб'єкти та об'єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ. Спеціальний режим оподаткування (ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість") може обрати сільськогосподарське підприємство, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, починаючи з 01.01.2009 р.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом "Про Митний тариф України" (із змінами, внесеними від 21.05.2009) якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку — суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником(п. 81. 7 ст. 81 Закону "Про податок на додану вартість").[8, с.11]

Згідно закону України "Про податок на додану вартість" (Ст.81 .2) Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".[7]

Для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування такий платник ПДВ — юридична особа (будь-якої форми власності) повинен пройти відповідну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування в органах податкової служби. При реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування такій особі видається Спеціальне свідоцтво, де зазначається виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію ст. 81 Закону "Про податок на додану вартість" Достовірність відомостей про види діяльності сільськогосподарського підприємства підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, який містить відомості про основні види діяльності сільськогосподарського підприємства згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності" (такий витяг сільськогосподарське підприємство додає до заяви).

Інші види діяльності та продукція, що одержуватиметься суб'єктами спеціального режиму оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, повинні оподатковуватися ПДВ поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку .[8, с.11]


2. Аналіз системи оподаткування сільськогосподарських підприємств

2.1 Обчислення і сплата фіксованого сільськогосподарського податку

З питань податкової політики й оподаткування товаровиробників аграрного сектору запроваджується ряд нормативно-правових актів. Спеціальним нормативно-правовим актом, спрямованим на регулювання оподаткування у сфері сільськогосподарського виробництва, був Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року.[20]

Згідно закону платники визначають суму податку на поточний рік виходячи з площі земельних ділянок та їх грошової оцінки, проведеної станом на 01.07.95р. відповідно до Методики.[11, с.16-17]

Об'єктом оподаткування є:

1)площа власних сільськогосподарських угідь;

2)площа сільськогосподарських угідь, наданих сільськогосподарському товаровиробнику в користування, в тому числі на умовах оренди;

3)землі водного фонду, які використовують рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Сплату провадять щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в таких розмірах:

· у І кварталі - 10 відсотків;

· у II кварталі 10;

· у III кварталі - 50;

· у IV кварталі - 30 відсотків.

Податок перераховують до бюджету на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки. Суму податку визначають виходячи з площі земельних ділянок та їх грошової оцінки і ставок податку в розмірах, передбачених ст. 3 та ст. 4 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".До земельних ділянок відносять сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) та/або землі водного фонду, які використовують рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).[11, с.16-17]

Ставки ФСП з гектара угідь до їх грошової оцінки становлять:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,15%;

- для багаторічних насаджень – 0,09%;

- для земель водного фонду, що використовуються рибницькими, рибальськими і риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, – 0,45% грошовоїоцінки гектара ріллі по областях.

Якщо ділянки платників ФСП розміщені в гірських зонах або на поліських територіях, то для них ставки ФСП становлять:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,09%;

- для багаторічних насаджень – 0,03%. [15]

До складу доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включаються:

1) доходи від реалізації продукції рослинництва та тваринництва, виробленої (вирощеної) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності чи надані йому в користування. Цесума кредитових оборотів аналітичних рахунків продукції рослинництва та тваринництва за субрахунком 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ) та кредитових оборотів по субрахунку 712 " Дохід від реалізації інших оборотних активів " в частині доходу від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу за аналітичними рахунками реалізації довгострокових біологічних активів рослинництва та тваринництва (без ПДВ), що обліковуються по первісній вартості.

2) доходи від реалізації продукції рибництва, вирощеної у власних чи орендованих внутрішніх водоймах. Це кредитові обороти аналітичних рахунків продукції рибництва за субрахунком 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ).

3) доходи від реалізації продукції, виробленої з сировини власного виробництва та продуктів її переробки на власних підприємствах і на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства. Це кредитові обороти аналітичних рахунків реалізації продуктів переробки (крім підакцизних товарів) по субрахунку 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ).

Слід також зазначити про включення до суми від реалізації сільськогосподарської продукції суми доходів від реалізації винограднихвиноматеріалів, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, що, у свою чергу, використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

4) доходи останнього податкового періоду від надання супутніх послуг - для сільськогосподарських підприємств, які у звітному податковому періоді утворені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Це кредитові обороти по субрахунку 703 " Дохід від реалізації робіт і послуг " в частині послуг відповідно до Переліку супутніх послуг, затвердженого наказом Мінагрополітики від 29.01.2007 р.[15]

Для набуття та підтвердження статусу платники ФСП щороку подають до 1 лютого поточного року такі документи:

•загальний розрахунок ФСП на всю площу земельних ділянок, з яких справляють податок, - подається до податкового органу за місцем знаходження платника податку;

•звітний розрахунок ФСП — подається до податкового органу за місцем розташування кожної земельної ділянки;

•розрахунок частки доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік - до податкового органу за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок;

•витяг з державного земельного кадастру про склад земельсільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку - до податкового органу за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

Податковий орган за місцезнаходженням платника протягом 10 робочих днів після подання розрахунку ФСП видає довідку про присвоєння або підтвердження статусу платника ФСП.

Якщо площа землі зміниться протягом року, необхідно подати уточнюючий розрахунок.

Платники податку, діяльність яких припиняється злиттям, приєднанням, перетворенням, поділом або виділенням у звітному податковому періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок уточнений розрахунок ФСП, в якому, зокрема, зазначаються суми податкових зобов'язань або боргів у разі їх наявності.

Сільськогосподарське підприємство, утворене протягом року злиттям, приєднанням або перетворенням платників податку, подає протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок розрахунок ФСП за період від дати утворення до кінця поточного року (п. 10 Положення про ФСП).

Якщо платник ФСП здає в оренду сільськогосподарські угіддя або землі водного фонду, то орендовані площі земельних ділянок не можуть включатися до розрахунку сплати ФСП. При оренді платником ФСП сільськогосподарських угідь або земель водного фонду в підприємства, яке не є платником ФСП, орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку ФСП орендаря. Якщо платник ФСП бере в суборенду землі у суб'єкта господарювання, який сплачує податки на загальних підставах і орендує, в свою чергу, земельні ділянки у неплатника ФСП, то такий платник зазначені площі включає до розрахунку суми ФСП.[11, с.16-17]

Щодо змін, які відбулися в фіксованому сільськогосподарському податку за останні десять років, то їх можна побачити в ДОДАТКУ А.[5, с.68-70]

Запровадження фіксованого сільськогосподарського податку в Україні, без сумніву, мало низку таких позитивних моментів:

– значно знизилося податкове навантаження на сільськогосподарських товаровиробників;

– зріс рівень сплати цього податку (за даними табл.1);

– суттєво спростився механізм нарахування та сплати податків;

– спростився порядок ведення податкового обліку, підвищилися його прозорість і достовірність;

– стабілізовано базу оподаткування;

– оптимізовано строки сплати податків;

– створено умови оподаткування, за яких відсутня мотивація до приховування результатів господарювання, тощо.

Таблиця 2.1 Нарахування та сплата фіксованого податку сільськогосподарськими підприємствами за роками

Показники Роки
1990 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Нараховано до сплати ФСП, млн. грн. 486,1 338,8 420,4 475,4 454,9 419,9 157,7 140,2 146,3 144,2
Сплачено
ФСП, 176,1 223,9 341,6 341,6 372,6 382,3 167,8 136,5 138,1 136,5
млн. грн.
Рівень сплати ФСП, % 36,1 66,1 81,3 81,3 82,2 91,0 105,4 97,4 96,5 96,2

Таблиця 2.2Оцінка змін у оподаткуванні ФСП в 2004 – 2010 роках

Показники, в розрахунку на 1 га ріллі 2004 2008 2009 2010
Фонд оплати праці, грн. 192 321 379* 448*
За умови незмінних правил оподаткування (оподаткування за правилами 2004 року)
Навантаження на фонд оплати праці, % 0,2 0,2 0,2 0,2
Внески до соціальних фондів, грн. 0,38 0,64 0,76 0,90
Фіксований сільськогосподарський податок**, грн. 19,30 19,30 19,30 19,30
Сума обов’язкових платежів, грн. 19,68 19,94 20,06 20,20
З урахуванням фактичного стану оподаткування
Навантаження на фонд оплати праці, % 0,2 22,92 29,76 36,4***
Внески до соціальних фондів, грн. 0,38 73,57 112,82 162,97
Фіксований сільськогосподарський податок**, грн. 19,30 5,79 5,79 5,79
Сума обов’язкових платежів, грн. 19,68 79,36 118,61 168,76
Відношення суми обов’язкових платежів до суми за незмінних умов оподаткування, разів 1,00 3,98 5,91 8,36

* обчислено з урахуванням запланованого зростання мінімальної заробітної плати.

** обчислено виходячи з середньої грошової оцінки 1 га ріллі.

*** на рівні базових ставок 2009 року.

У 2009 році рівень податкового навантаження зріс порівняно з базовим 2004-им майже у 6 разів. З 2010 року він збільшиться ще на 40 %. Це означає, що сільськогосподарська галузь повертається на загальні умови оподаткування (табл. 2.1). [14]

Отже можна стверджувати, що:

1. З переходом до ФСП скорочується податкове навантаження, спрощуються податкові відносини між державою і платниками податків. Але він не впливає на використання земельних ресурсів та ефективність, прибутковість виробництва в цілому, оскільки не відіграє значної ролі, має невеликий розмір і незначну питому вагу у виручці від реалізації продукції.

2. Введення режиму фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) не повною мірою теоретично обґрунтоване, а база його оподаткування неврегульована. Проте вважаємо доцільним подальше його використання в умовах кризи.

У перспективі ж прийнятним напрямом є перехід до моделі прибуткового оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.[15]

2.2 Обчислення і сплата податку на додану вартість

Чинний сьогодні і колишні спеціальні режими оподаткування є однією з форм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Причому така підтримка є більш ефективною, ніж пряме бюджетне фінансування. Аналогічно до пільгових спецрежимів, які діяли до 01.01.2009р., новий спецрежим оподаткування ПДВ передбачає, що:

- сума ПДВ, що нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається для відшкодування сплаченої (нарахованої) постачальнику суми ПДВ на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей;

- перевищення суми "вхідного" ПДВ, яка сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, над сумою податку, нарахованою за операціями поставок сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає бюджетному відшкодуванню.

- при поставці несільськогосподарських товарів та послуг операції відображаються в загальній декларації з ПДВ, а податкові зобов’язання з ПДВ за такою декларацією підлягають перерахуванню до бюджету на загальних підставах.

Тимчасово, до 01.01.2012 р. звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України племінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу, які здійснюються суб’єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість". Операції з подальшої поставки вищезазначених племінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу підлягають оподаткуванню у загальному порядку.

Для цілей спецрежиму під сільськогосподарською продукцією розуміється продукція, вказана в групах 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТЗЕД (ДОДАТОК Б), яка вирощується, відгодовується (виловлюється – для рибницьких підприємств) безпосередньо цим підприємством, а також продукти переробки цієї продукції.

Слід зауважити, що платник податку, що перейшов на спеціальний режим оподаткування ПДВ, зобов’язаний постійно контролювати сукупний показник попередніх дванадцяти послідовних звітних місяців, а новостворений – показник кожного звітного податкового періоду.

Свідоцтво про реєстрацію спеціального режиму оподаткування ПДВ може бути анульоване у таких випадках:

1) якщо підприємство подало заяву про зняття його з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування;

2) якщо підприємство подало заяву про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах (у тому числі у примусовому порядку у разі невідповідності вимогам, викладеним у ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість");

3) у разі ліквідації сільськогосподарського підприємства або його реорганізації;

4) якщо підприємство не подає податкової звітності протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових місяців.

Розподіл податкового кредиту. Розподіл сплаченого (нарахованого) податкового кредиту з ПДВ сільськогосподарськими підприємствами, що застосовують спецрежим оподаткування ПДВ здійснюється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів у операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях, слід проводити починаючи з 1 січня 2009 року.

Проводити розподіл податкового кредиту необхідно:

- з 01.01.2009р. – сільгосппідприємствам, які з початку поточного року стали спецрежимними платниками ПДВ;

- з дати набуття статусу платника за спеціальним режимом, якщо підприємство зареєстроване таким платником не з початку року.

Визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку надодану вартість для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, здійснюється у загальному порядку відповідно до Закону про ПДВ. Таким чином, платники, зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, повинні забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, та інших операцій.

Звітність з ПДВ за умови застосування спецрежиму. Щодо податкової звітності, то відповідно до п. 81 .13 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, встановлені для інших платників податку. Наказом ДПАУ, що набрав чинності з 10.02.2009р., затверджено зміни до форми податкової звітності з ПДВ. Сільськогосподарські товаровиробники, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), в якій відображають лише ті операції, які стосуються спецрежиму, з обов’язковим поданням додатків 2 "Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розі контрагентів" та 3 "Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)". Інші операції відображаються у загальній (повній) декларації з ПДВ, у кінці якої проставляється відмітка про одночасне подання скороченої декларації. Скорочена декларація є невід’ємною частиною звітності за відповідний податковий період.

У розділі I"Податкові зобов’язання" відображаються операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) внаслідок здійснення діяльності відповідно до Закону про ПДВ. При цьому рядки 6, 7, 8.2 скороченої декларації не заповнюються, оскільки податкові зобов’язання, що виникають при імпорті товарів та послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, не відносяться до зобов’язань, пов’язаних з поставкою сільськогосподарських товарів.

У розділі II"Податковий кредит" зазначаються операції з придбання:

а) товарів (послуг) для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. Якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуг, супутніх поставці сільськогосподарського товару, що вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

У рядку 16.3 показується коригування, пов’язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших.

Отже, якщо товари (послуги) раніше отримувались для використання в діяльності підприємства, не пов’язаній із сільськогосподарською, та податковий кредит за ними було відображено в загальній декларації з ПДВ, а потім ці товари (послуги) чи їх частину спрямували на виробництво сільськогосподарської продукції в умовах спецрежиму, то відповідну таким товарам (послугам) суму податкового кредиту необхідно виключити із загальної декларації (шляхом відображення необхідних даних у рядку 16.3 зі знаком "-") і перенести її до рядка 16.3 скороченої декларації зі знаком "+".

Якщо ж сільськогосподарське підприємство планує змінити напрям використання товарів (послуг) та основних фондів з діяльності у сфері сільського господарства на іншу діяльність, скористатись рядком 16.3 скороченої декларації не можна. У рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.Сума рядка 16.5 (переноситься до рядка 16.5 загальної декларації) розраховується за схемою: сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16.1 (+ чи -) + 16.2 (+ чи -) + 16.3 + 16.4 (+ чи -)) колонки Б) х (значення рядка 2.1 колонки А /сума значень рядків (5 + 8 (+ чи -) + 91 ) колонки А).

При від'ємному значенні знаменника, розрахованого згідно з попереднім абзацом, отриманий показник у рядку 16.5 не відображається.

У Розділ III "Розрахунки за звітний період" скороченої декларації на відміну від загальної декларації відсутня відмітка платника про проведення відшкодування та замість рядків 18-28 введено нові рядки:

- Рядок 18 "Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду (рядок 9 - рядок 17)";

- Рядок 18.1 "Сума ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства (позитивне значення суми рядка 18)";

- Рядок 18.2 "Сума ПДВ, яка включається до валових витрат платника (від'ємне значення суми рядка 18)".

Даний розділ податкової декларації містить лише три рядки і не представляє труднощів у заповненні.

У разі самостійного виявлення помилок у поданій податковій звітності за попередні податкові періоди, платник має право виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подачі додатку 4 до скороченої декларації з ПДВ "Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок". [15]

Загальна коротка характеристика платників ПДВ в Україні:

Реєстрація суб’єктів спеціального режиму оподаткування є складовою процедури реєстрації платників ПДВ на загальних підставах, а реєстр суб’єктів спеціального режиму оподаткування – складовою частиною Реєстру платників ПДВ.

Станом на 01.01.10 в органах державної податкової служби зареєстровано 262 230 платників ПДВ – юридичних осіб, із них на загальних умовах – 244 906 осіб (93,4 відс.), на спеціальному режимі оподаткування – 17 324 особи (6,6 відсотка).

Відповідно до Звіту про базове відстеження результативності регуляторного акта загальна кількість платників ПДВ – юридичних осіб станом на 01.01.09 складала 281 709 осіб. Показник кількості сільськогосподарських підприємств, зареєстрованих суб'єктами спеціального режиму оподаткування починаючи з 01.01.09, складає 16 308 осіб (5,8 відс. загальної кількості платників ПДВ – юридичних осіб станом на 01.01.09).

Протягом 2009 року анульовано реєстрацію 47 684 платників ПДВ – юридичних осіб, у тому числі сільськогосподарських підприємств, що перебували на спеціальному режимі оподаткування, – 523 особи (1,1 відсотка). Кількість сільськогосподарських підприємств, виключених з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування без анулювання реєстрації як платника податку, складає 299 осіб. [16]

2.3 Інші податки з сільськогосподарських підприємств

З основних чотирьох видів податків, сплачуваних сільськогосподарськими виробниками було розглянуто два найбільш поширених. До інших податків, що сплачуються сільськогосподарськими виробниками можна віднести:

1. Податок на прибуток. Об’єктом оподаткування виступає прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Платниками податку є суб’єкти господарської діяльності, підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи (приватні підприємці) не є платниками податку на прибуток. Ставка податку на прибуток становить 25 %. Сільськогосподарські підприємства сплачують податок за підсумками звітного податкового року. До складу валових витрат входить плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Валові доходи і витрати, утримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.[17]

Декларацію повинні подавати підприємства, що відповідають двом критеріям:

· їх основною діяльністю є виробництво сільськогосподарської продукції (п. 14.1 ст.14 Закону про прибуток);

· валовий дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми валового доходу (п.16.4 ст.16 Закону про прибуток).

До того ж треба зважити на суттєвий нюанс: до сільськогосподарської продукції не належать послуги.

Строки подання декларації та сплати податку на прибуток у 2010 році. Повна декларація (разом з усіма додатками, включаючи додаток Р) за податковий рік з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. подається у строки, що передбачені для річного податкового періоду, тобто не пізніше 29.08.2010 р. Останній день подання декларації 30.08.2010р. Сплатити суму податкового зобов'язання з податку на прибуток слід не пізніше 08.09.2010 р.

Щоправда, невизначеність із строками подання декларації та сплати податку виникає в тому разі, коли підприємство перейшло на спеціальний порядок у поточному році. Тобто в минулому календарному році було платником на загальних підставах чи платником ФСП, а з початку поточного року стає платником податку на прибуток за спеціальним порядком.[18, с.65-69]

Індексування валових доходів і витрат. отримані (понесені) протягом звітного податкового року валові доходи та валові витрати підприємств, які користуються спеціальним порядком оподаткування, підлягають індексуванню.

Отже, підприємство повинне вести окремий журнал податкового обліку валових доходів та витрат, де всі доходи та витрати потрібно наводити за рядками, визначеними в декларації. Записи по відповідних статтях отриманих доходів і понесених витрат здійснюються за підсумками роботи за місяць.

Потім загальна сума валового доходу і валових витрат щомісяця індексується. Тобто індексуватися має не місячне значення кожного окремого рядка декларації, а загальна сума доходів та витрат за місяць. Для індексування застосовуються офіційні індекси інфляції, розраховані Держкомстатом, які щомісячно публікуються в газеті "Урядовий кур'єр".

Розрахунок здійснюється із застосуванням ланцюгового індексу інфляції кожного місяця, який є результатом послідовного множення значень індексів інфляції всіх місяців, що настають за цим місяцем, до кінця звітного періоду. Причому дані за останній місяць звітного податкового року (червень) не індексуються.[21, с.78-83]

2. Єдиний податок.Суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Спрощена система оподаткування зменшує податкове навантаження на платників, скорочує документообіг. Суб'єкти підприємницької діяльності — платники єдиного податку звільняються від сплати ряду податків та зборів, а також їм надано можливість самостійно визначатися щодо реєстрації як платників ПДВ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебувають не більше ніж 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Для того щоб перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, потрібно заповнити заяву.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.

У разі коли фізична особа — суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, вона придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу. Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Держказначейства України. Відділення держказначейства наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

- до місцевого бюджету — 43%;

- до Пенсійного фонду України — 42%;

- на обов'язкове соціальне страхування — 15% (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4%) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.Єдиний податок сплачується в рахунок таких самих податків і зборів (обов’язкових платежів), як і фіксований сільськогосподарський податок.

Чинним законодавством пільг для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку не передбачено.

Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Платник єдиного податку протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду подає звіт, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу ДПС за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі ДПС, а при надсиланні звіту поштою — дата відправлення на штампі відділення зв'язку.

Податкову звітність може бути надано податковому органу за добровільним рішенням платника податків в електронній формі за умови дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.[19, с.13-17]


3. Шляхи вдосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств

Оподаткування є важливим соціально-економічним інститутом суспільства, завдяки якому держава має можливість акумулювати фінансові ресурси, необхідні для виконання своїх завдань.Податки, виконуючи низку функцій, надають державі можливість сприяти створенню належних умов для діяльності суб’єктів господарювання.

Нормативно-правова база у сфері оподаткування в Україні залишається досить складною, заплутаною, їй бракує системності. Роз’яснень податкового законодавства вкрай мало, податкові органи недостатньо приділяють увагу даному питанню. Відсутня уніфікована термінологія, в результаті чого виникають розбіжності між платниками податків та контролюючими органами. Як наслідок, суттєво зростають ризики допущення помилок при визначенні податкових зобов’язань, та, відповідно, застосування штрафів податковими органами.Механізми справляння основних податків, що сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками – фіксованогосільськогосподарського податку, на додану вартість та на доходи фізичних осіб є неврегульованими. Вони потребують комплексного вирішення, що передбачає проведення всебічного дослідження теоретичних засад формування системи оподаткування в галузі сільського господарства, загальної оцінки її сучасного стану та окреслення варіантів розвитку шляхом внесення змін податкового законодавства.

У зв’язку із вступом України до СОТ розпочався і триває процес реформування податкових відносин, який передбачає наступне:

- удосконалення системи та механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням сезонності виробництва;

- поступова трансформація непрямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників із запровадженням спеціальних режимів оподаткування з урахуванням вимог СОТ;

- впровадження механізму прямого та непрямого оподаткування з урахуванням необхідності забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору на внутрішньому та зовнішньому ринку.

З метою досягнення максимальної ефективності реформування податкової системи, у механізм оподаткування сільськогосподарських підприємств України включено ряд суттєвих правових та регулятивних аспектів, що вимагають детального роз’яснення для суб’єктів господарювання.

Динаміка змін податкового законодавства вимагає постійної уваги з боку працівників бухгалтерських та економічних служб сільськогосподарських підприємств. Водночас, є недостатньо матеріалів методичного характеру, а консультації аудиторських та консалтингових компаній для сільськогосподарських підприємств – важкодоступні та вимагають значних затрат коштів.[15]

Отже, запровадження ФСП як основного в системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників на певному етапі розвитку економіки України було обґрунтованим і дозволило врахувати специфіку сільськогосподарського виробництва при встановленні об’єкта оподаткування та строків сплати податку, що, в свою чергу, дало можливість спростити систему оподаткування та податковий облік, знизити податкове навантаження для підприємств аграрного сектору, стимулювати раціональне використання землі. Тобто, основною функцією чинної системи оподаткування, яка реалізується на сучасному етапі в аграрному секторі економіки, є стимулююча.

Продовження дії спрощеної системи оподаткування в 2010 році надасть суттєвого виграшу тільки прибутковим підприємствам. Для збиткових або нестабільно працюючих виробників доцільнішою може виявитися загальна система оподаткування з правом перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства на наступні податкові періоди. З огляду на те, що термін дії ФСП є законодавчо обмеженим, а пряме оподаткування сільськогосподарських товаровиробників має значні недоліки, виникає необхідність пошуку шляхів удосконалення підсистеми прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Вчені і практики виділяють два варіанти її реформування: перший - залишення комплексного прямого податку, який включатиме в себе декілька прямих податків, у тому числі податок за сільськогосподарські угіддя і податок на прибуток, другий - створення підсистеми прямого оподаткування, в якій передбачається окреме функціонування земельного податку, податку на прибуток та інших прямих податків.

Але податкову проблему вирішити прийняттям або доповненням законодавчих актів, навіть найреволюційнішими, подолати не вдасться, розв’язувати її слід поетапно. На першому етапі, враховуючи кризову ситуацію в агропромисловому комплексі, доцільно запровадити мораторій на всі прямі податки й податкові платежі, які сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками. Цей захід, хоч і не достатньо вдало, можна вважати здійсненим. Вважаємо, що потрібен триваліший термін мораторію. Тому потрібно його продовжити мінімум до 2015 р. У період мораторію сільськогосподарські товаровиробники повинні сплачувати тільки фіксований сільськогосподарський податок і обов’язково з урахуванням коефіцієнту циклічності, що має щорічно визначатись Аграрним фондом України.

На наступних етапах протягом періоду мораторію необхідно розробити й апробувати систему оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників, виходячи із зазначених раніше вимог і з урахуванням перспективи розвитку агропромислового виробництва. Запровадження апробованих податків має здійснюватись поступово в міру готовності суб’єктів господарювання до сплати того або іншого податку. При цьому повинна обов’язково забезпечуватися вимога максимального врахування фінансових результатів і фінансового стану сільськогосподарських підприємств. За таких умов податкова система галузі забезпечуватиме не тільки надходження коштів до бюджету, а й стимулюватиме розвиток сільськогосподарського виробництва.

З усього вище сказаного можна стверджувати, що сільськогосподарська галузь вимагає побудови нової системи оподаткування. Варіанти можуть бути різні, але незмінним має залишитися обов'язкове поєднання у цій системі елементів земельного і прибуткового оподаткування, що дозволить поставити виробників у рівні умови і створити максимальні стимули для ефективного господарювання.Необхідно усвідомлювати, що якою б досконалою не була система оподаткування, за невирішених проблем диспаритету цін на продукцію сільського господарства і промисловості, недосконалого фінансово-кредитного механізму, неврегульованих земельних правовідносин вона не зможе стати дійсно ефективною і забезпечити гармонійне поєднання інтересів держави і товаровиробників.


Висновки

Сільськогосподарські підприємства оподатковуються згідно Законів України: "Про Фіксований сільськогосподарський податок", "Про оподаткування прибутку підприємств" , "Про ПДВ", "Про плату за землю" та інших законів.

Отже, в першому розділі було розглянуто теоретичні та правові засади оподаткування сільськогосподарських підприємств України, а саме було охарактеризовано ці підприємства на нинішньому етапі розвитку, підтримкуїх діяльності з боку держави (дотації, фінансування сільгоспвиробників та інші види допомоги, які надає наша держава для стимуляції розвитку вітчизняного виробництва і цієї галузі в цілому). У 2009 році бюджетні витрати на підтримку підприємств агропромислового комплексу були на 16,2% меншими минулорічних і становили лише 5,9 млрд грн. Згідно цих даних було зроблено акцент на тому, що наша держава являється аграрною і для того щоб нею залишатись їй потрібно розробити відповідну політику щодо стимулювання і захисту аграріїв від несприятливих факторів, які з недавнього часу зявились у нас, після вступу до СОТ.Таким чином в роботі проаналізовано стан сучасних сільських підприємств та дізнався, що поповненню фінансових ресурсів і розширенню діяльності й розвитку сільськогосподарських підприємств сприятиме системне та комплексне розв'язання завдань аграрної реформи в Україні, зважена державна політика розвитку села та механізмів її реалізації, удосконалення механізму підтримки сільськогосподарських товаровиробників, формування фінансових і кредитних відносин.

У другому розділі розглянуто ці податки більш глибоко. Це стосувалося їх обчислення і сплати, загальних умов на яких вони діють, державного регулювання їх сплати та основних змін, які відбулися в цих податках за останні 10 років їх існування. Був розглянутий "спецрежим" ПДВ для сільгоспвиробників, який діє з 01.01.09р., його основне завдання та пріоритетний розвиток на майбутнє. Щодо ФСП, який застосовується з 1998 року і по сьогодні, то його основною ціллю було зменшення податкового тиску з боку держави на сільське виробництво і надання йому податкових "канікул" для стимулювання його розвитку та збільшення обертів його відродження.

Також було розглянуто інші податки, які можуть сплачувати сільськогосподарські підприємства, а саме "Податок на прибуток" та "Єдиний податок". Була зроблена коротка характеристика цих двох податків та узагальнено їх основне призначення. Для більш чіткого розуміння були наведені відповідні дані про них.

У третьому розділі запропоновано можливі шляхи вирішення оподаткування сільгоспвиробників, які пропонують вчені України. Була зроблена коротка характеристика всіх запропонованих методів і зроблені відповідні висновки щодо можливості їх застосування та часу, який буде потрібен на всі ці зміни.

Таким чином для успішної податкової реформи потрібно створити відповідний комітет з людей, які в цьому освідченні і знають що потрібно робити. Цей процес займе певний час, але результат від нього може перевершити всі очікування.


Список використаних джерел

1. Голишевська Л.В. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств аграрного спрямування / Л.В. Голишевська : зб. наук праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця 2008. - Вип. 33. -С123-131

2. Калетнік Г.М., Пришляк Н.В. Державна фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. - 2010. -№8.- С.52-55

3. http://www.president.gov.ua/news/15463.html

4. http://www.rasnauka.com/l_KAND_2010/Economics/12_57291.doc.html

5. Юшко С.В. Фіксований сільськогосподарський податок: історія та перспективи застосування // Фінанси України.-2009.-№11.-С.63-72

6. Оксана Кирієнко, Віктор Фінашко. Актуальні запитання-відповіді. Фіксований сільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України.-2010.-№12(584).-С.62-68

7. Закон України "Про податок на додату вартість" від 02.04.97 р. № 168.

8. Сергій Тимошенко, Ольга Півак. Сільське і лісове господарства та рибальство: спеціальний режим оподаткування ПДВ // Вісник податкової служби України.-2010.-№1-2(574).-С.11-13

9. Фіксований сільськогосподарський податок // Бухгалтерський облік і аудит.-2008.-№4.-С.61-64

10. Фіксований сільськогосподарський податок // Все про бухгалтерський облік.–2003.-№4(792)

11. Віктор Фінашко. Фіксований сільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України.-2010.-№28(600).-С.16-17

12. Фінанси України.-2009.-№11.-С.68-70

13. Н. М. Левченко фіксований сільськогосподарський податок як найдієвіший важіль державного регулювання економічних процесів в АПК // http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/3/06.pdf

14. А.О. Олексієнко //www.nbuv.gov.ua/portal/natural/npkntu_e/2010_17/stat_17/65.pdf

15. Сеперович Н.В., Волошина О.В., Дячук С.М. Методичні рекомендації щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2009_4/Met_rec.pdf

16. Звіт про повторне відстеження результативності регуляторного акта – наказу Державної податкової адміністрації України від 04.12.08 № 755 „Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України // http://sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=241356&cat_id=45661

17. Дем’яненко С.І. Навч. посібник.—К.:КНЕУ, 2005.—347с. http://pulib.if.ua/part/5306

18. Олександр Золотухін. Проблеми складання "сільгоспдекларації" з податку на прибуток // Бухгалтерія.-2010.-№33(916).-С.65-69

19. Олена Хобич. Єдиний податок // Компас підприємця.-2010.-№2.-С.13-17

20. Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 р. // www.zakonrada.gov.ua

21. Азізова К.Е. Фіксований сільськогосподарський податок у розвитку аграрного сектору// Економіка АПК. - 2010. -№10 –С. 78-83

22. Олександр Золотухін. "Сільськогосподарський" ПДВ: проблеми спец режиму // Бухгалтерія.-2010.№12(895).-С.60-63

23. Катерина Гривнак. Що потрібно знати при переході на сплату фіксованого сільськогосподарського податку // Вісник податкової служби України.-2009.-№18(542).С. 6-8

24. Наталія Бондаренко, Сергій Тимошенко. Податок на додану вартість// Вісник податкової служби України.-2010.-№12(584).-С. 68-71

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:45:31 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:44:36 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151228)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru