Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Управління кредитними ризиками у банку. Процес здійснення безвиїзного банківського нагляду НБУ за кредитними ризиками банку

Название: Управління кредитними ризиками у банку. Процес здійснення безвиїзного банківського нагляду НБУ за кредитними ризиками банку
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: контрольная работа Добавлен 01:19:57 13 июля 2010 Похожие работы
Просмотров: 66 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Тема: Управління кредитними ризиками у банку. Процес здійснення безвиїзного банківського нагляду НБУ за кредитними ризиками банку


ЗМ ІСТ

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ У БАНКУ

1.1 Кредитні ризики, притаманні банківській діяльності, та способи їх мінімізації

1.2 Методологія формування резервів під кредитні операції як один із шляхів мінімізації кредитних ризиків

2 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

2.1 Здійснення банківського нагляду НБУ на стадії реєстрації банку та отримання їм ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій

2.1.1 Виконання реєстраційних вимог (розмір статутного капіталу, реєстраційні документи, склад та фінансовий стан

засновників)

2.1.2 Виконання ліцензійних вимог (розмір капіталу для надання тих чи інших письмових дозволів для здійснення банківських операцій, наявність кваліфікованих керівників та фахівців)

2.2 Здійснення безвиїзного банківського нагляду НБУ

2.2.1. Контроль за дотриманням обов’язкових економічних нормативів банку

2.2.2 Формування обов’язкових резервів на покриття можливих збитків від кредитної діяльності

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ У БАНКУ

1.1 Кредитні ризики, притаманні банківській діяльності, та способи їх мінімізації

Управління ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їхній моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв'язки між різними категоріями (видами) ризиків [20].

Ризики діяльності банку виникають на основі як внутрішніх (ендогенних), так і зовнішніх (екзогенних) факторів. Важливим є те, що значна частина зовнішніх факторів знаходиться поза межами контролю з боку банку, а відтак банк не може мати повної впевненості щодо результатів майбутніх подій та часу їх виникнення.

Успішна діяльність банку в цілому великою мірою залежить від обраної стратегії управління ризиками. Мета процесу управління банківськими ризи-ками полягає в їх обмеженні або мінімізації, оскільки повністю уникнути ризи-ків неможливо. Управління банківськими ризиками, як правило, спрямоване на забезпечення отримання банком відповідної винагороди за прийняття ризиків. Виняток становлять нецінові ризики, щодо яких не існує кореляції між їх рівнем та величиною винагороди банка (табл.1.1) [29].

З метою здійснення банківського нагляду Національний банк виділив дев'ять категорій ризику, а саме: кредитний ризик, ризик ліквідності, ризик зміни процентної ставки, ринковий ризик, валютний ризик, операційно-технологічний ризик, ризик репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик. Ці категорії не є взаємовиключними; будь-який продукт або послуга може наражати банк на декілька ризиків. Однак для зручності аналізу Національний банк виявляє та оцінює ці ризики окремо.


Таблиця 1.1

Стратегічні концепції мінімізації та управління банківськими ризиками

Характеристика ризику

Концепція

Ціль концепції

Фінансові (цінові ризики)

Ризики, щодо яких існує кореляція між їх рівнем та величиною винагороди банка

Управління ризиком

Оптимізувати співвідношення – “ризик/дохідність” для 2-х можливих варіантів:

1. Максимізуючи дохідність для заданого рівня ризику;

2. Мінімізуючи ризик для забезпечення заданого рівня дохідності

Нецінові ризики (юридичний ризик, ризик репутації, стратегічний ризик, операційно-технологічний ризик)

Ризики, щодо яких не існує кореляція між їх рівнем та величиною винагороди банка

Мінімізація ризику чи його уникнення

Знизити ризики до певного граничного рівня, намагаючись при цьому понести щонайменші витрати

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.

Під час оцінки кредитного ризику доцільно розрізняти індивідуальний та портфельний кредитний ризик. Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредито-спроможності такого окремого контрагента, тобто його індивідуальну спроможність своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за взятими зобов'язаннями. Портфельний кредитний ризик виявляється у зменшенні вартості активів банку (іншій, аніж унаслідок зміни ринкової процентної ставки). Джерелом портфельного кредитного ризику є сукупна заборгованість банку за операціями, яким притаманний кредитний ризик, - кредитний портфель, портфель цінних паперів, портфель дебіторської заборгованості тощо. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів банку.

Міжнародному кредитуванню, крім кредитного ризику, притаманний ризик країни, який виникає через особливості економіки, соціального ладу та політичного устрою країни позичальника. Ризик країни особливо помітний у разі кредитування іноземних урядів або їхніх установ, оскільки таке кредитування зазвичай не забезпечене. Проте цей ризик має завжди враховуватися в кредитній та інвестиційній діяльності - не має значення, у якому секторі - державному чи приватному. Існує також компонент ризику країни, відомий як трансферний ризик, що виникає в тому випадку, коли заборгованість позичальника не номінована в національній валюті. Незважаючи на фінансовий стан позичальника, валюта заборгованості може виявитися недоступною для нього.

Для оцінки кредитного ризику мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються під час оцінки ризику банку.

Фактори оцінки такі [12]:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління кредитним ризиком, затвердженої відповідними органами банку, виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

склад портфелів активів (кредитний, інвестиційний тощо) та існування концентрацій. Суттєві фактори включають такі:

а)продукти;

б)види економічної діяльності;

в)класифікація/рейтинги ризику;

г)походження заборгованості;

д)клієнти;

е)розмір кредитів;

ж)географічні регіони;

з)непов'язані/споріднені контрагенти;

и)джерела погашення;

к)застава;

- рівень забезпечення кредитного ризику заставою. Під час оцінки застави мають аналізуватися вид застави, якість, рівень покриття заборгованості заставою, адекватність та періодичність переоцінки застави, можливість реалізації, а також рівень і характер винятків у документації;

- обсяг умовних зобов'язань банку (гарантій, непокритих і резервних акре-дитивів, кредитних ліній, обов'язкових та не обов'язкових до надання тощо);

- тенденції щодо зростання обсягів активних операцій, прострочень, негативно класифікованих кредитів і збитків від активних операцій;

- достатність резервів банку під можливі втрати за активними операціями;

наявність своєчасної, достовірної та повної управлінської інформації;

- ефективність кредитного адміністрування, включаючи кредитний аналіз, моніторинг, роботу з проблемними активами, оцінку застави і документальне оформлення застави;

- адекватність методів, що використовуються для визначення кредитних проблем;

- рівень комплектації і кваліфікація кадрів, зважаючи на обсяг та складність активних операцій банку;

- чи застосовуються належні облікові підходи щодо балансових та позабалансових активів та резервів;

- наявність належних механізмів контролю (аудит, внутрішні перевірки кредитної діяльності, відповідні процедури тощо) для класифікації портфелів, забезпечення точності даних і моніторингу дотримання положень або законів.

Система управління кредитним ризиком банку складається із регламентних документів - політик, положень, процедур, процесів тощо, - які затверджуються спостережною радою або правлінням банку відповідно до обраної ним форми корпоративного управління, з урахуванням розміру банку та складності його операцій [12].

Система управління кредитним ризиком має включати, як мінімум, такі компоненти:

- політику та положення щодо управління кредитним ризиком, які мають бути розглянуті та затверджені спостережною радою або правлінням банку, відповідно до принципів корпоративного управління. Такі політика та положення повинні підлягати періодичному перегляду;

- Положення щодо кредитування, які враховують як балансові, так і позабалансові операції банку, а саме:

а) регламентують типи і умови кредитів, які надаватиме установа;

б) враховують характер ринків та галузей, яким надаватимуться кредити;

в) передбачають розгляд до взяття зобов'язання про надання кредиту: загального фінансового стану позичальника, характеру та вартості застави, характеру позичальника та його готовності погасити кредит згідно з угодою, а також фінансової відповідальності гаранта;

д) адекватно враховують концентрацію кредитного ризику і пов'язаних із ним потенційних ризиків;

е)інші питання, що пов'язані із кредитуванням, зокрема, порядок та процедуру визначення процентної ставки за кредитом та необхідної застави.

- положення щодо лімітів ризику на одного контрагента, групу взаємопов'язаних контрагентів, за галузями або секторами економіки, за географічними регіонами або іншими кредитними операціями, які можна розглядати в сукупності (експозиціями); ці положення мають враховувати всі компоненти кредитного ризику, як балансові, так і позабалансові, на які наражається установа, а також можливий вплив інших категорій ризиків;

- чітко визначену і продуману систему повноважень з прийняття рішень щодо ухвалення кредитних операцій;

- комплексну систему оцінки кредитного ризику;

- належну інформаційну базу, яка:

- дозволяє керівництву приймати обґрунтовані кредитні рішення і оцінювати ризик на постійній основі;

- надає інформацію про розмір, призначення та джерело заборгованості, а також дозволяє оцінити здатність позичальника своєчасно її погасити;

- забезпечує можливість застосування відповідних правових санкцій проти позичальника;

- надає можливість здійснювати адекватне адміністрування і моніторинг кредиту;

- дозволяє підтримувати зберігання і обробку даних за попередні періоди.

- процес ідентифікації кредитів, якість яких погіршується, та належної роботи із проблемними активами, яка включає наступне:

- процес безперервного управління кредитними експозиціями (операціями в їхній сукупності), що вимагають посиленої уваги;

- періодичні перевірки якості активів для ідентифікації проблемних активів;

- методику ідентифікації, оцінки, обліку кредитів, чия якість погіршується, та створення під них відповідних резервів;

- порівняння загальних сум проблемних активів з капіталом;

- оцінку потенційних збитків за проблемними активами і формування резервів, достатніх для поглинання таких збитків;

- підготовку та подання періодичних звітів керівництву і спостережній раді із достатньою інформацією для оцінки рівня ризику. Ці звіти мають включати наступне, але не обмежуватись цим:

- перелік кредитів у розрізі класифікації за ризиком;

- аналіз проблемних кредитів;

- оцінку напрямку ризику у кредитному портфелі;

- інформацію про проблемні кредити за кредитними інспекторами, філіями, галузями, видами забезпечення тощо;

- аналіз змін рівня резервів банку на основі рівня і тенденцій змін проблемних активів і загальної суми кредитів;

- аналіз концентрації кредитів за клієнтами, пов'язаними з ними особами, галузями економіки і регіонами;

- функцію незалежних перевірок кредитної діяльності, чиїм призначенням є аналіз якості як окремих кредитів, так і кредитного портфеля(ів) у цілому. Результати цього аналізу мають надаватися правлінню і спостережній раді на регулярній основі.

Крім того, для більш ефективного управління кредитним ризиком рекомендується:

- створити, запровадити в експлуатацію та постійно актуалізовувати систему внутрішніх кредитних рейтингів;

- на основі реальних спостережень принаймні щоквартально обчислювати матрицю ймовірностей міграції кредитних рейтингів та оцінювати на основі такої матриці величину необхідних резервів під кредитні збитки у наступних періодах;

- проводити бек-тестування міграції внутрішніх кредитних рейтингів на реальних даних за максимально можливий період часу.

Кредитна діяльність банків пов'язана з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов'язання згідно з угодою, тому банки зобов'язані оцінювати кредитоспроможність своїх контрагентів, вчасно ідентифікувати погані активи (тобто активи, за якими існує ймовірність отримання збитків), створювати необхідні резерви для списання безнадійних до погашення активів.

Процес управління ризиками складається з таких етапів:

1. ідентифікація – усвідомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;

2. квантифікація – вимірювання, аналіз та оцінювання величини ризику;

3. мінімізація – зниження чи обмеження ризиків за допомогою відповідних методів управління;

4. моніторинг – здійснення постійного контролю за рівнем ризиків з механізмом зворотного зв'язку.

Для оцінки величини фінансових ризиків банку в основному використо-вують три групи показників:

- статистичні величини (стандартне відхилення, варіація, дисперсія, коефіцієнт бета);

- непрямі показники ризиковості діяльності, обчислені зазвичай у формі фінансових коефіцієнтів за даними публічної звітності;

- аналітичні показники (індикатори), призначені для оцінки конкретного виду ризику (валютного, відсоткового, кредитного, інвестиційного, незбалансо-ваної ліквідності та ін.) в процесі внутрішнього аналізу діяльності банку.

Сучасні методи управління кредитним банківським ризиком, застосовуємі вітчизняними банками, в основному, директивно встановлені Національним банком України та розподіляються на:

- непряме регулювання ризиків нормативним регулюванням співвідно-шення власного капіталу та окремих агрегатів активних та пасивних операцій банку, при якому власний капітал банку вважається основним страховим ре-зервом для відшкодування можливих втрат залучених коштів клієнтів банку та інших банків;

- заставне забезпечення за рахунок активів позичальників сум виданих кредитів;

- створення за рахунок прибутку банку спеціальних резервів на відшко-дування можливих втрат від активних операцій – кредитних операцій, ненадходження нарахованих кредитних доходів банку;

- страхування активів, які не мають заставного забезпечення та, в основ-ному, вкладених в операції з комерційними цінними паперами.

З метою зменшення банківських ризиків Національний банк установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку [11].

Таблиця 1.2

Коефіцієнти для аналізу та обмеження кредитного ризику банку [11]

Коефіцієнт

Методика розрахунку

Нормативне значення

1

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку.

Не більше 25%

2

Норматив великих кредитних ризиків (Н8)

Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.

не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку

3

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку.

Не більше 5%

4

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручи-тельств, наданих інсайдерам, виз-начається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсай-дерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку.

Не більше 30%

Базою для розрахунку економічних нормативів Н7, Н8 є регулятивний капітал банку. Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10 є статутний капітал банку.

Для ефективного функціонування банків важливо передбачити, зважувати і страхувати можливі ризики. Передусім це стосується ризиків за активними операціями, які тісно взаємопов’язані – один такий ризик тягне за собою цілу низку інших.

Велике значення має вибір як методів розрахунку ризиків, так і методів їх мінімізації. Серед основних методів регулювання або зменшення ризиків такі:

- систематичний аналіз і постійний контроль за фінансовим станом клієнта банку, його платоспроможністю;

- резервування;

- страхування ризику;

- використання застави;

- розподіл ризику у випадку, коли загальна сума кредиту, а відповідно і ризик, розподіляється між кількома банками;

- диверсифікація ризиків;

- обмеження ризику шляхом дотримання економічних нормативів, які встановлюються Національним банком;

- зважування ризиків;

- використання плаваючих процентних ставок.

Керування кредитним ризиком здійснюється за допомогою наступних банківських інструментів та процедур:

1. Оцінка кредитоспроможності. Кредитні працівники звичайно віддають перевагу саме цьому методу, оскільки він дозволяє запобігти практично цілком усі можливі втрати, зв'язані з неповерненням кредиту. До визначення кредитоспроможності позичальника існує безліч різних підходів. Однак останнім часом у практиці закордонних банків усе більше поширення одержує метод, заснований на бальній оцінці позикоодержувача. Цей метод припускає розробку спеціальних шкал для визначення рейтингу клієнта. Критерії, по яких виробляється оцінка позичальника, строго індивідуальні для кожного банку і базуються на його практичному досвіді. Ці критерії періодично переглядаються, що забезпечує підвищення ефективності аналізу кредитоспроможності.

2. Диверсифікованість кредитного ризику припускає розосередження наявних у банку можливостей по кредитуванню й інвестуванню. Кредитний ризик зростає в міру збільшення загального обсягу кредитування і ступені концентрації кредитів серед обмеженого числа позичальників. Крім того, виробляється розподіл кредитів по термінах, по призначенню кредитів, по виду забезпечення, по способі встановлення ставки за кредит, по галузях і так далі. З метою диверсифікованості здійснюється раціонування кредиту - ліміти кредитування, що плавають, понад які кредити не надаються поза залежністю від рівня процентної ставки.

3. Зменшення розміру видаваних кредитів одному позичальнику. Цей спосіб застосовується, коли банк не цілком упевнений у достатній кредитоспроможності клієнта. Зменшений розмір кредиту дозволяє скоротити величину втрат у випадку його неповернення.

4. Страхування кредитів. Страхування кредиту припускає повну передачу ризику його неповернення організації, що займається страхуванням. Існує багато різних варіантів страхування кредитів, але усі витрати, зв'язані з їх здійсненням, як правило, відносяться на позикоодержувачів.

5. Залучення достатнього забезпечення. Такий метод практично цілком гарантує банку повернення виданої суми й одержання відсотків. При цьому важливим моментом є той факт, що розмір забезпечення позички повинний покривати не тільки саму суму виданого кредиту, але і суму відсотків по ньому. Однак усе-таки пріоритет при захисті від кредитного ризику повинний віддаватися не залученню достатнього забезпечення, призначеного для покриття збитків, а аналізу кредитоспроможності позичальника, спрямованому на недопущення цих збитків, оскільки позичка видається не в розрахунку на те, що для її погашення прийдеться продати активи, що служать забезпеченням, а на те, що вона буде повернута відповідно до кредитного договору.

6. Видача дисконтних позичок. Дисконтні позички лише в невеликому ступені дозволяють знизити кредитний ризик. Такий спосіб надання кредитів гарантує, як мінімум, одержання плати за кредит, а питання про її повернення залишається відкритим, якщо не використовуються інші методи захисту від кредитного ризику.

7. Оцінка вартості видаваних кредитів і наступний їхній супровід виражається в класифікації кредитів по групах ризику і створенням резерву по сумнівних боргах у залежності від групи ризику.

1.2 Методологія формування резервів під кредитні операції як один із шляхів мінімізації кредитних ризиків

Резервування – один із напрямів мінімізації ризиків. Чим вищій ступінь ризику бере на себе банк, тим вищім повинен бути прибуток, на який він може розраховувати. Тому основна задача банківської організації заключається в до-сягненні оптимального поєднання ризиковості та прибутковості, виконуємих банком операцій [32].

Таким чином, ключове завдання кожного банку пов’язано з управлінням ризиками з метою їх мінімізації, один із шляхів якої полягає у створенні резервів.

Зараз у роботі комерційних банків України використовуються наступні види та типи резервів: резервний фонд в складі власного капіталу, обов’язковий резерв, страхування вкладів фізичних осіб, резерв компенсацій втрат від активних операцій, який, у свою чергу, поділяється на спеціальні резерви:

- під кредитні операції,

- під операції з цінними паперами;

- під дебіторську заборгованість;

- під нараховані доходи від активних операцій;

- під кошти розташовані на кореспондентських рахунках інших банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківсь-кій діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій [13].

Бухгалтерський облік формування та використання резервів здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депо-зитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку Ук-раїни від 15.09.2004 N 435 [9].

З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплато-спроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на ко-респондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.

Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оціню-ють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснюва-ти класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залеж-но від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної опе-рації. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається катего-рія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредит-ними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показни-ках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за сту-пенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Не здійснюється формування резерву: за бюджетними кредитами; за кредитними операціями між установами в системі одного банку; за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно; за кошта-ми, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансо-вими зобов'язаннями з кредитування (крім зобов'язань, наданих банкам), за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за якими банк не несе ризику); за коштами в іноземній валюті, що перерахована Національному банку.

Банки зобов'язані формувати резерв на всю суму коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.

За коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках, відкритих у банках-нерезидентах (балансові рахунки 1500, 1580), банки зобов'язані форму-вати резерв з урахуванням ризику країни відповідно до вимог глави 8 цього Положення.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні":

- "стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

- "під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.

- "субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

- "сумнівні" кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

- "безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення3 ). Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум заборгованості за кредитними операціями (у тому числі наданих зобов'язань з кредитування) за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.

Банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку). Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників Національного банку для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування інвестиційних проектів, то внутрішні положення банку мають містити правила щодо порядку видачі такого кредиту, методики оцінки інвестиційного проекту, методики аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності, порядку проведення обстеження позичальника, методики оцінки його інвестиційної кредитоспроможності, визначення схем кредитування інвестиційних проектів і регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту.

Банки можуть класифікувати заборгованість за кредитними операціями та на підставі цієї класифікації формувати портфель однорідних споживчих кредитів, а також резерв за цим портфелем.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

- оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);

- стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

- рівень забезпечення кредитної операції.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

- обсяг реалізації;

- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

- собівартість продукції (у динаміці);

- прибутки та збитки (у динаміці);

- рентабельність (у динаміці);

- кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Банки повинні визначати значення показників платоспроможності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, у якій він працює, і даних про результати його діяльності.

Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:

Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу (табл..1.3).

Таблиця 1.3

Класифікація кредитного портфеля [13]

Фінансовий стан позичальника (клас)

Обслуговування боргу позичальником (група)

"добре"

"слабке"

"незадовільне"

"А"

"стандартна"

"під контролем"

"субстандартна"

"Б"

"під контролем"

"субстандартна"

"субстандартна"

"В"

"субстандартна"

"субстандартна"

"сумнівна"

"Г"

"сумнівна"

"сумнівна"

"безнадійна"

"Д"

"сумнівна"

"безнадійна"

"безнадійна"

Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).

Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики (табл.1.4):

- Кабінету Міністрів України;

- банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас";

- урядів країн категорії "А" ;

- міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку);

- забезпечені гарантії банків України.

Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб - майнових поручителів), що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

- майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас";

- іменні ощадні сертифікати, що випущені банком-кредитором, або майнові права на грошові кошти позичальника чи майнового поручителя, що розміщені на депозиті в банку-кредиторі, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом.

- дорогоцінні метали, які належать позичальнику і знаходяться на зберіганні в банку-кредиторі, та за умови безперечного права звернення банком-кредитором стягнення, обумовленого договором, на ці метали в разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом;

- державні цінні папери;

- недержавні цінні папери - облігації та акції підприємств, що мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, що випущені банком-кредитором, ощадні сертифікати інших банків, інвестиційні сертифікати;

- зареєстроване нерухоме майно (яке перебуває на території України);

- рухоме майно (майно в матеріальній формі, яке не є нерухомістю);

- іпотечні облігації та іпотечні сертифікати;

Сума забезпечення береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції (табл.1.6).

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитними операціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування.

За заборгованістю, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, сума загального кредитного ризику зважується на встановлений коефіцієнт резервування залежно від категорії, до якої віднесена ця заборгованість (табл.1.5).

Таблиця 1.4

Коефіцієнти б езумовн их гаранті й [1 3 ]

Класифіковані кредитні операції

Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією

Кабінету Міністрів України

урядів країн категорії "А"

міжнародних багатосторонніх банків

банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України

"Стандартна"

100

100

100

100

"Під контролем"

100

100

100

100

"Субстандартна"

50

100

100

100

"Сумнівна"

20

20

20

20

"Безнадійна"

0

0

0

0


Таблиця 1.5

Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями [13]

Категорія кредитної операції

Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями

у гривні

в іноземній валюті

за однорідни-

ми споживчими кредитами

з позичаль-

никами, у яких є джерела надходження валютної виручки

з позичаль-

никами, у яких немає джерел надходження валютної виручки

"Стандартна"

1 %

2 %

2 %

2 %

"Під контролем"

5 %

7 %

10 %

10 %

"Субстандартна"

20 %

25 %

40 %

40 %

"Сумнівна"

50 %

60 %

80 %

80 %

"Безнадійна"

100 %

100 %

100 %

100 %


Таблиця 1.6

Предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за такими коефіцієнтами [13]

Класифіковані кредитні операції

Відсоток вартості забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією

майнових прав на грошові депозити, іменні депозитні сертифікати, випущені банком кредитором, майнових прав на грошові кошти за операціями з розміщення / залучення коштів між двома банками, що здійснюються в різних валютах

банківських металів

державних цінних паперів

недержавних цінних паперів

нерухомого майна, що належить до житлового фонду, іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів

іншого нерухомого майна

майнових прав на майбутнє нерухоме майно, що належить до жит-

лового фонду (береться до розра-

хунку протягом 2 років з дати отримання кредиту)

рухомого майна, дорогоцінних металів

інших майнових прав

у валюті, що відповідає валюті наданого кредиту, або ВКВ

у валюті, що є відмінною від валюти наданого кредиту

за кредитами в гривнях

за кредитами в іноземній валюті

"Стандартна"

100

90

80

100

40

70

50

50

50

50

30

"Під контролем"

100

90

80

80

20

70

50

50

40

40

20

"Субстандартна"

100

90

60

50

10

40

40

40

20

20

10

"Сумнівна"

100

90

20

20

0

20

20

20

10

10

5

"Безнадійна"

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0


Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депози-тами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими кошта-ми використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтинго-вих компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors тощо). Розмір резерву виз-начається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на коррахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування (табл.1.7).

Банки та інші позичальники, що розташовані в країнах, рейтинг яких не підтверджений однією з провідних світових рейтингових компаній, належать до групи 7. До групи 8 належать банки (резиденти і нерезиденти) та інші пози-чальники, що визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповнова-жених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах. Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1 - 2, вважаються "стандартними", а віднесені до груп 3 - 8 - "нестандартними".

Таблиця 1.7

Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) за коштами на кореспондентських рахунках інших банків [13]

N групи

Коефіцієнт резервування ( %)

1

0

2

2

3

10

4

20

5

30

6

40

7

50

8

100


2 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

2.1 Здійснення банківського нагляду НБУ на стадії реєстрації банку та отримання їм ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій

2.1.1 Виконання реєстраційних вимог (розмір статутного капіталу, реєстраційні документи, склад та фінансовий стан засновників)

«Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень» НБУ [7] визначає порядок, умови створення та здійснення державної реєстрації банків, порядок відкриття філій і представництв банків, порядок надання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом, порядок надання дозволу на придбання або збільшення істотної участі в банку:

1. Мінімальний розмір статутного капіталу на час реєстрації банку має бути повністю сплачений та не може бути менше:

- для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї області, - 1 млн. євро;

- для банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області (далі - регіональні), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних банків, - 3 млн. євро;

- для банків, що здійснюють свою діяльність на території всієї України (далі - міжрегіональні), у тому числі спеціалізованих інвестиційних, розрахун-кових (клірингових), ощадних та іпотечних, центрального кооперативного, - 5 млн. євро.

Національний банк встановлює вимоги щодо мінімального розміру ста-тутного капіталу банку тільки на час створення і реєстрації банків для забезпе-чення стабільної діяльності банку та виконання ним банківських операцій.

2. Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюва-тися виключно шляхом грошових внесків учасників.

3. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - юридичні особи, фізичні особи - іноземці - в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

4. Статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені. Банк має отримати від учасників банку документи й відомості, потрібні для з'ясування джерел походження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу.

5. Кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку в розмірі, передбаченому чинним законодавством України та установчими доку-ментами, акумулюються учасниками банку (резидентами) на накопичувально-му рахунку, що відкривається в територіальному управлінні Національного банку за місцем створення банку відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

6. Для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління Національного банку за місцем створення банку такі документи:

а) заяву про реєстрацію банку, засвідчену підписом уповноваженої особи або голови спостережної (наглядової) ради;

б) установчий договір, підписаний засновниками (учасниками) банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб - засновників (учасників) засвідчуються в нотаріальному порядку.

В установчому договорі зазначаються:

організаційно-правова форма;

напрями діяльності та спеціалізація (у разі її наявності);

мета діяльності;

склад засновників (учасників), їх найменування та місцезнаходження (телефон, платіжні реквізити, паспортні дані фізичних осіб);

склад та компетенція органів управління банку та порядок прийняття ними рішень, порядок унесення змін до установчих документів;

особа, уповноважена укладати договори та діяти від імені засновників (учасників);

розмір, порядок і строки формування статутного капіталу банку;

відповідальність сторін за невиконання взятих на себе зобов'язань;

порядок розподілу прибутків і покриття збитків банку;

порядок реорганізації та ліквідації банку;

кількість та розмір часток кожного з учасників і порядок унесення ними вкладів (для товариств з обмеженою відповідальністю);

в) статут банку, затверджений установчими зборами (зборами учасників) і підписаний головою правління банку. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України і має відповідати вимогам Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства" та інших законодавчих актів. У ньому зазначаються:

повна і скорочена назва банку та його місцезнаходження;

організаційно-правова форма;

перелік основних законів, на підставі яких створюється і діє банк;

положення про те, що банк набуває статусу юридичної особи з часу реєстрації його Національним банком у Державному реєстрі банків;

положення про те, що банк виконує вимоги нормативно-правових актів Національного банку, користується єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп'ютеризації, подає Національному банку звітність та інформацію в установлених ним обсягах і формах;

напрями діяльності та спеціалізація (у разі її наявності);

перелік видів діяльності, банківських та інших операцій, які має намір здійснювати банк на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку;

порядок і строки формування статутного капіталу банку;

кількість часток, паїв у статутному капіталі, розмір часток кожного з учасників (якщо банк створено як товариство з обмеженою відповідальністю, кооперативний банк). Статут банку, заснованого як акціонерне товариство, має містити також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна чи бездокументарна), кількість акцій, що купуються засновниками і акціонерами, строк і порядок виплати частки прибутку (дивідендів), яка проводиться один раз на рік за підсумками року. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 відсотків статутного капіталу акціонерного товариства;

розмір і порядок формування резервів та загальних фондів банку;

порядок розподілу прибутків і покриття збитків;

положення про аудиторську перевірку банку;

положення про органи внутрішнього аудиту банку;

положення про структуру управління банку, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких потрібна одностайність або кваліфікована більшість голосів (загальні збори акціонерів, збори учасників банку, спостережна рада банку, правління (рада директорів) банку);

положення про органи контролю за діяльністю банку, порядок їх діяльності (ревізійна комісія);

порядок реорганізації або ліквідації банку відповідно до Закону;

порядок унесення змін до статуту банку;

інші положення, що не суперечать чинному законодавству України;

г) протокол установчих зборів (зборів учасників), підписаний головою та секретарем зборів, у якому зазначаються місце та дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування. Протокол має містити: рішення про створення банку, прийняття статуту, обрання спостережної ради банку і ревізійної комісії, призначення голови правління (ради директорів), головного бухгалтера та членів правління банку (ради банку) та уповноваженої особи, відповідальної за реєстрацію банку в Національному банку, інші положення відповідно до чинного законодавства України. У разі створення державного банку подається постанова Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

ґ) бізнес-план і додатки до нього, складені згідно з вимогами, наведеними в додатку 16, та за зразковою формою, наведеною в додатку 17 до цього Положення, засвідчені підписами засновників банку;

д) відомості про склад спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

е) документи, що дають змогу зробити висновок про бездоганну ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної (наглядової) ради банку, у тому числі:

довідки банків, у яких отримано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення;

анкету згідно з додатком 3 до цього Положення.

є) копію звіту про наслідки підписки на акції (для банку, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банку. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити, паспортні дані (для фізичних осіб) та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка у статутному капіталі банку;

ж) угоду про передавання приміщення у власність (шляхом дарування, продажу тощо) для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи або договір оренди приміщення на строк не менше ніж п'ять років у разі його укладення;

з) документи, що дають можливість зробити висновок про професійну придатність і бездоганну ділову репутацію голови та його заступників, членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера, його заступників, кандидатури яких відповідають таким вимогам:

наявність повної вищої економічної, юридичної освіти чи освіти в галузі управління - для голови та його заступників, членів правління (ради директорів), а також повної вищої економічної або бухгалтерської освіти - для головного бухгалтера та його заступників;

стаж роботи голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку, головного бухгалтера та його заступників у банківській системі за відповідним фахом не менше ніж три роки, у тому числі для голови правління та головного бухгалтера на керівних посадах - не менше ніж рік;

бездоганна ділова репутація;

відсутність зауважень відповідного територіального управління Національного банку та фактів порушень банківського законодавства України і внутрішніх документів банку за час роботи в банківських установах.

Відомості про голову та його заступників, членів правління (ради директорів) банку, головного бухгалтера і його заступників та їх ділову репутацію подаються у вигляді:

витягу з трудової книжки та копії диплома про освіту, засвідчених територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку або в нотаріальному порядку;

довідок банків, у яких отримано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення, надрукованих на офіційному бланку банку та засвідчених відбитком печатки банку;

анкети (додаток 3);

інформації територіального управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банківських установ, у яких працювали зазначені особи, про відсутність у їх роботі зловживань та порушень законодавства України щодо банківської діяльності, нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх документів банку (якщо вони працювали в інших регіонах України).

У кожному конкретному випадку, якщо на посади голови та його заступників або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера та його заступників призначаються іноземні громадяни, рішення про погодження рекомендованої засновниками кандидатури Національний банк приймає з урахуванням поданих документів (їх копій, засвідчених у встановленому порядку), що підтверджують наявність економічної освіти (не нижче ступеня магістра), стажу роботи на керівних посадах у банківській системі за відповідним фахом не менше трьох років та інформації Центрального банку або іншого органу відповідної держави, що здійснює контроль за діяльністю комерційних банків або комерційного банку, у якому працював кандидат, про відсутність у його роботі правопорушень. Крім того, уповноважена особа має подати до Національного банку документи, що підтверджують законність перебування таких іноземних громадян на території України, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, - дозвіл на працевлаштування, виданий Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, якщо інше не передбачене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

и) копії платіжних документів про здійснення юридичними та фізичними особами - учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу (подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку, встановленого Законом для розгляду документів (визначених цим пунктом) та державної реєстрації банку);

і) висновки аудиторських фірм (аудиторів), що складені за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності юри-дичних осіб - учасників банку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фі-нансову звітність згідно з чинним законодавством України, щодо:

достовірності звітності, що ґрунтується на підставі даних первинного бухгалтерського обліку, грошових документів, наявної готівки та цінних паперів тощо;

повноти і відповідності чинному законодавству України та встановленим вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності;

наявності власних коштів (власного капіталу) у розмірі, що забезпечує виконання зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку, або їх (його) відсутності на підставі розрахунку власних коштів (власного капіталу) юридичних осіб - учасників (за балансом) (додаток 1);

економічної оцінки фінансового стану та платоспроможності за останній рік і за станом на дату проведення аудиту на підставі розрахунку рекомендованих показників платоспроможності та фінансової стійкості учасників банку (резидентів України) (за балансом) (додаток 2);

фактичного виконання зобов'язань з формування статутного капіталу банку в грошовій формі на підставі даних платіжних документів, виписок із поточного рахунку тощо;

будь-якої іншої інформації.

Інформація, викладена у висновках аудиторських фірм (аудиторів), що складені за підсумками проведеної перевірки звітності юридичних осіб - учасників банку, може перевірятися підрозділами Національного банку на підставі даних звітності, що передбачена підпунктом "й" цього пункту. Разом із зазначеним висновком подаються копії сертифіката аудитора, який підписав висновок;

для юридичної особи - нерезидента, - засвідчену в установленому порядку за місцем видачі копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного фінансового (звітного) року та про можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку за рахунок власних коштів (власного капіталу). Якщо зазначений висновок складений іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтверджений українською аудиторською організацією;

ї) фізичні особи - учасники банку, які вносять кошти до статутного капіталу банку в розмірі, що дорівнює чи перевищує 80 тис. грн. (або в іноземній вільно конвертованій валюті, еквівалент якої дорівнює чи перевищує 80 тис. грн., - для фізичних осіб - іноземців), для підтвердження наявності доходів у достатньому розмірі для внесення до статутного капіталу банку та джерел походження цих коштів подають довідки Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) (або довідку компетентного органу країни проживання іноземця про його доходи за останній звітний період (рік), або довідку банку, у якому відкрито рахунок, про наявність коштів на рахунку фізичної особи - іноземця на дату їх перерахування);

й) фінансову звітність юридичних осіб - учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, за останні чотири звітних періоди (квартали), а також за станом на перше число місяця, у якому вносяться кошти до статутного капіталу банку, засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності посади), а також відбитком печатки юридичної особи:

небанківських установ - за формою N 1 "Баланс", яка передбачена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 396/3689, за формою N 2 "Звіт про фінансові результати", що передбачена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 397/3690, та за формою N 4 "Звіт про власний капітал", яка передбачена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 399/3692;

банків - за формами N 1Д "Баланс банку" та N 10 "Оборотно-сальдовий баланс банку" згідно з Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 N 124 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за N 353/7674 (зі змінами).

Фінансова звітність інших юридичних осіб - учасників банку подається за станом на перше число місяця, у якому вони вносять кошти до статутного капіталу банку, та підтверджується висновками аудиторських фірм (аудиторів);

к) установчі документи учасників банку (нотаріально засвідчені копії);

л) копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, засвідчену в нотаріальному порядку;

м) копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників (акціонерів), учасників банку (якщо вони здійснюють таку діяльність);

н) копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України;

о) документи, які підтверджують ділову репутацію юридичних осіб - учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які мають істотну участь, зокрема:

анкети згідно з додатками 9, 12;

повідомлення юридичних осіб про відсутність заборгованості за зобов'язаннями перед бюджетами всіх рівнів;

довідки банків, що обслуговують рахунки, з яких здійснюватиметься оплата акцій (паїв, часток), про наявність коштів;

довідки банків, які надали кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення;

п) копії установчих документів власників істотної участі в юридичній особі - учаснику банку, яка матиме істотну участь у банку, засвідчені в нотаріальному порядку, їх фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) та висновки аудиторських фірм (аудиторів) про підтвердження їх звітності за останній звітний період (квартал);

р) анкету згідно з додатком 13, заповнену фізичною особою, яка має істотну участь в юридичній особі, - учаснику банку, який матиме істотну участь у банку;

с) документи, що підтверджують ділову репутацію фізичних осіб - учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які матимуть істотну участь у банку, зокрема:

анкети згідно з додатком 10;

довідки банків, у яких отримано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення;

т) копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.

Документи для отримання учасником дозволу на придбання істотної участі в банку подаються одночасно з документами для державної реєстрації банку.

У разі потреби Національний банк має право вимагати від засновників банку подання додаткових документів, які містять потрібну для прийняття рішення щодо реєстрації банку інформацію, зокрема: установчі документи засновників (акціонерів), учасників власників істотної участі банку (оригінали або копії, засвідчені в нотаріальному порядку), фінансову звітність юридичних осіб за формами, зазначеними в підпункті "й" цього пункту, а також інформацію про відсутність заборгованості за платежами до бюджету.

2.1.2 Виконання ліцензійних вимог (розмір капіталу для надання тих чи інших письмових дозволів для здійснення банківських операцій, наявність кваліфікованих керівників та фахівців)

«ПОЛОЖЕННЯ про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмо-вих дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» [8] встановлює порядок і умови видачі Національним банком України банкам і банківським корпораціям банківських ліцензій на здійснення банківських операцій та письмових дозволів на здійснення інших операцій і банківським корпораціям - ліцензій на виконання окремих операцій, а також визначає умови, за яких Національний банк може відмовити у видачі банківської ліцензії, письмового дозволу, ліцензій на виконання окремих операцій.

Письмовий дозвіл Національного банку - документ, який видає Національний банк у порядку і на умовах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Положенням, на підставі якого банки мають право здійснювати окремі операції, передбачені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" [ ].

Ліцензія на виконання окремої операції для банківської корпорації - документ, який видає Національний банк банківській корпорації в порядку і на умовах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Положенням, виходячи з розміру зведеного (консолідованого) регулятив-ного капіталу банків - учасників банківської корпорації, та на підставі якого банківська корпорація має право на виконання окремої операції.

Банк має право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії.

Після отримання банківської ліцензії банк зобов'язаний протягом усього часу дії банківської ліцензії дотримуватися ліцензійних вимог, у тому числі щодо розміру регулятивного капіталу.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

- лізинг;

- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду (майновий найм) сейфів для зберігання цінностей та документів;

- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Письмовий дозвіл на здійснення окремих операцій, що передбачені в пункті 2.3 цього Положення, видається банку за таких умов:

а) наявність банківської ліцензії;

б) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку, що підтверджується незалежним аудитором;

в) банк не є об'єктом застосування заходів впливу:

- протягом усього періоду діяльності - для банків, які отримали банківську ліцензію менше ніж за шість місяців до часу звернення до Національного банку з клопотанням про видачу письмового дозволу;

- протягом шести місяців, що передують зверненню банку до Національного банку з клопотанням про видачу письмового дозволу - для банків, які здійснюють банківську діяльність на підставі банківської ліцензії більше ніж шість місяців;

г) банк подав план (бізнес-план) щодо певних видів операцій, на право здійснення яких банк бажає отримати письмовий дозвіл, і цей план схвалено Національним банком. Процедура схвалення плану (бізнес-плану) вважається виконаною у разі відсутності зауважень з боку Національного банку при прийнятті відповідного рішення про видачу банку письмового дозволу на здійснення операцій;

ґ) банк має достатні фінансові можливості для здійснення такої діяльності;

д) наявність підрозділів, які виконуватимуть відповідні операції згідно з поданим банком планом (бізнес-планом), служби внутрішнього аудиту, а також підрозділу з питань аналізу та управління ризиками, що має відповідати за встановлення лімітів щодо окремих операцій, лімітів ризиків контрпартнерів, країн контрпартнерів, структури балансу відповідно до рішень правління (ради директорів) з питань політики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку;

е) наявність керівників підрозділів банку, зазначених у підпункті "д" пункту 4.1 цього Положення, кандидатури яких відповідають кваліфікаційним вимогам (додаток 1) та спеціальним вимогам, викладеним у главі 5 цього Положення.

Кандидати на посади керівників служб внутрішнього аудиту банків обов'язково проходять співбесіду та погодження на засіданні Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку (далі - Комісія Національного банку) або Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія при територіальному управлінні Національного банку) за умов, визначених Комісією Національного банку. Результати співбесіди враховуються при вирішенні питання про видачу банку письмового дозволу.

З метою визначення професійної придатності та ділової репутації керівників інших підрозділів та заступників головного бухгалтера в разі потреби з ними також може бути проведена співбесіда;

є) наявність комітетів, а саме: кредитного, тарифного, з питань управління активами і пасивами та відповідних положень про них, що відповідають вимогам чинного законодавства України;

ж) наявність відповідних внутрішніх положень банку, що регулюють політику управління активами і пасивами, кредитну, інвестиційну, облікову політику банку та проведення ним діяльності, на яку він бажає отримати в Національному банку письмовий дозвіл, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Банк має бути забезпечений відповідними спеціалістами, а також належним спеціальним (профільним) банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку та потрібні для здійснення відповідних окремих операцій/угод та їх обліку.

Письмовий дозвіл видається Національним банком на здійснення окремих операцій, що передбачені в пункті 2.3 цього Положення, за умови виконання банком спеціальних вимог:

1. Письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93 та може видаватися за умови дотримання банком відповідних спеціальних вимог щодо одного чи кількох напрямів діяльності, зокрема таких:

неторговельні операції з валютними цінностями;

ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

операції з банківськими металами на валютному ринку України;

операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

2. Для отримання письмового дозволу на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 2 млн. євро - для місцевого кооперативного банку, 5 млн. євро - для банку, який здійснює свою діяльність на території однієї області, 8 млн. євро - для банку, який здійснює свою діяльність на території всієї України;

б) наявність фахівців відповідної кваліфікації.

3. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 2 млн. євро - для місцевого кооперативного банку, 5 млн. євро - для банку, який здійснює свою діяльність на території однієї області, 8 млн. євро - для банку, який здійснює свою діяльність на території всієї України;

б) наявність фахівців відповідної кваліфікації.

3. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 8 млн. євро.

4. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 8 млн. євро.

5. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 2 млн. євро для місцевого кооперативного банку та не менше ніж еквівалент 5 млн. євро для іншого банку;

б) є письмове підтвердження одного банку (резидента) про згоду на відкриття коррахунку в іноземній валюті.

6. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 8 млн. євро;

б) письмове підтвердження банку-нерезидента, який має рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас" (крім країн СНД), про згоду на відкриття в нього кореспондентського рахунку;

в) підключення до електронної міжнародної системи платежів в іноземній валюті (S.W.I.F.T. тощо) та відповідність технічного стану та організації охорони приміщення, в якому розміщується технічне обладнання цієї системи, вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

7. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 2 млн. євро - для місцевого кооперативного банку, 5 млн. євро - для банку, який здійснює свою діяльність на території однієї області, 8 млн. євро - для банку, який здійснює свою діяльність на території всієї України. Місцеві кооперативні банки не мають права здійснювати операції із залучення та розміщення іноземної валюти на міжбанківському ринку (крім операцій з центральним кооперативним банком).

8. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро;

в) підключення до міжнародних інформаційних систем типу REUTERS, DOW JONES TELERETE, BLOOMBERG тощо (ця вимога не поширюється на банки, які здійснюють свою діяльність на території однієї області та мають регулятивний капітал у розмірі не менше ніж еквівалент 3 млн. євро).

9. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) строк роботи банку не менше ніж два роки;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 8 млн. євро;

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України (рівень кваліфікації експерта має відповідати вимогам, зазначеним у додатку 1).

10. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;

б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро;

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України (рівень кваліфікації експерта має відповідати вимогам, зазначеним у додатку 1).

11. Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) строк роботи банку не менше ніж три роки (вимоги щодо строку роботи не поширюються на банки, у яких банки-нерезиденти з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас"* мають істотну участь - більше 50 відсотків статутного капіталу чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, у частині здійснення інших операцій з валютними цінностями з материнським банком у грошовій одиниці країни його місцезнаходження);

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро;

г) підключення до міжнародних інформаційних систем типу REUTERS, DOW JONES TELERETE, BLOOMBERG тощо;

ґ) обладнання спеціального операційного залу (дилерської кімнати, бек-офісу, приміщення міжнародних телекомунікаційних систем) з організацією охорони і системою допуску, що відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку).

2.2 Здійснення безвиїзного банківського нагляду НБУ

2.2.1 Контроль за дотриманням обов’язкових економічних нормативів банку

Згідно «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» [11] Національний банк України установлює порядок визначення регулятивно-го капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до вико-нання всіма банками:

нормативи капіталу:

мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),

адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2),

адекватності основного капіталу (Н3);

нормативи ліквідності:

миттєва ліквідність (Н4),

поточна ліквідність (Н5),

короткострокова ліквідність (Н6);

нормативи кредитного ризику:

максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

великих кредитних ризиків (Н8),

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9),

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

нормативи інвестування:

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою1 (Н11),

загальної суми інвестування (Н12);

норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13).

Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н7, Н8, Н11, Н12, Н13 є регулятивний капітал банку. Базою для розрахунку економічного нормативу Н3 є основний капітал банку. Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10 є статутний капітал банку.

Контроль за дотриманням банками встановлених економічних нормативів здійснюється відповідними територіальними управліннями та підрозділами центрального апарату банківського нагляду Національного банку на постійній основі:

1. Розрахунок економічних нормативів банки (юридичні особи) проводять на підставі щоденних балансів.

При цьому звітними є дані про дотримання економічних нормативів, що розраховані:

а) за щоденними розрахунками:

нормативи мінімального розміру регулятивного капіталу банку (Н1), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

б) за формулою середньозваженої величини (за місяць):

нормативи адекватності основного капіталу (Н3), миттєвої ліквідності (Н4), інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), загальної суми інвестування (Н12), норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13);

в) за станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число кожного місяця:

нормативи адекватності регулятивного капіталу (Н2), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6).

2. Якщо за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки встановлено факти невиконання банками економічних нормативів, то до банків мають застосовуватися заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу.

3. Алгоритм розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків розробляється відповідно до цієї Інструкції та затверджується окремою постановою Правління Національного банку.

4. Форми звітності банків по виконанню економічних нормативів поділя-ються на щоденні, щодекадні, щомісячні.

4.1. До щоденної форми звітності належить форма N 1Д "Баланс банку".

Разом із щоденним балансом (файл 01) надається відповідна інформація за спеціальним файлом 42 для розрахунку таких економічних нормативів, як:

регулятивний капітал банку (Н1);

максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

великі кредитні ризики (Н8);

максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11).

4.2. До щодекадних форм звітності належать такі:

"Звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках";

"Звіт про структуру активів та пасивів за строками";

"Звіт про активні операції банків".

Щодекади надається відповідна інформація за спеціальними файлами 26 та А7 - для розрахунку таких економічних нормативів, як:

адекватність регулятивного капіталу (Н2);

поточна ліквідність (Н5);

короткострокова ліквідність (Н6).

4.3. До щомісячних форм звітності належать такі:

"Звіт про дотримання економічних нормативів";

"Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності";

"Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями";

"Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості";

"Звіт про формування резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами";

"Звіт про формування резерву за простроченими та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями банків";

"Інформація про врахування субординованого боргу до розрахунку капіталу банку";

"Інформація про заборгованість держави перед банком";

"Звіт про 20 найбільших кредиторів банку".

4.4. Вимоги щодо порядку складання та подання форм статистичної звітності встановлюються відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, які регламентують правила організації статистичної звітності, що подається банками до Національного банку України (далі - Правила) [14].

5. Усі форми звітності, крім форми "Звіт про дотримання економічних нормативів", подаються електронною поштою.

Невиїзний контроль НБУ за виконанням банками економічних нормати-вів діяльності здійснюється при аналізі статистичної звітності по «Форма N 611 (місячна)», яка надсилається (Додатково подається електронною поштою - файл 42 (щоденно)) поштою: банками - юридичними особами (зведені дані - з урахуванням філій, що розташовані в Україні та за її межами) територіальним управлінням Національного банку України в установлений ними строк [14].

Під час складання звіту про дотримання економічних нормативів інфор-мація надається в розрізі кожного економічного нормативу регулювання діяль-ності банків.

У рядку 1 в колонках 5, 6, 18, 20, 21, 22, 23 зазначається середньозважене значення нормативів Н3, Н4, Н11, Н12, Н13, Н13-1, Н13-2, розраховане відпо-відно до глави 3 розділу X Інструкції [11].

У рядку 2 в колонках 4, 7, 8 зазначається кількість порушень нормативів Н2, Н5, Н6 за станом на 1, 11, 21 число місяця, у колонках 13, 16, 19 - кількість порушень Н7, Н9, Н11 за звітний місяць.

У рядку 3 в колонках 5, 6, 18, 20, 21, 22, 23 зазначається відхилення від середньозваженого значення нормативу на попередню звітну дату. Розрахову-ється за середньозваженими значеннями нормативу за попередній та звітний місяці за даними рядка 1.

У рядку 4 в колонках 4, 7, 8, 13, 16, 19 зазначається відхилення від кількості порушень на попередню звітну дату. Розраховується за даними рядка 2.

Опис параметрів заповнення форми.

Колонка 3 - регулятивний капітал банку, що розраховується відповідно до глави 1 розділу II Інструкції. Розрахунок регулятивного капіталу банку здійс-нюється як за балансо-вими рахунками, так і за аналітичними даними відповід-но до файла 42 "Дані щодо максимального ризику на одного контрагента".

Колонка 4 - норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспро-можності (Н2), що розраховується відповідно до глави 1 розділу IV Інструкції.

Розрахунок нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспро-можності (Н2) здійснюється за станом на 1, 11, 21 число кожного місяця як за балансовими рахунками, так і за аналітичними даними відповідно до файла 26 "Дані про залишки коштів, що розміщені в інших банках.

Колонка 5 - норматив адекватності основного капіталу (Н3), що розрахо-вується відповідно до глави 2 розділу IV Інструкції. Розрахунок нормативу адекватності основного капіталу здійснюється за балансовими рахунками.

Колонка 6 - норматив миттєвої ліквідності (Н4), що розраховується від-повідно до глави 2 розділу V Інструкції. Розрахунок нормативу миттєвої ліквід-ності (H4) здійснюється за балансовими рахунками.

Колонка 7 - норматив поточної ліквідності (Н5), що розраховується відпо-відно до глави 3 розділу V Інструкції.

Розрахунок нормативу поточної ліквідності (H5) здійснюється за даними файла А7 "Дані про структуру активів та пасивів за строками до погашення" за станом на 1, 11, 21 число кожного місяця.

Колонка 8 - норматив короткострокової ліквідності (Н6), що розрахову-ється відповідно до глави 4 розділу V Інструкції.

Розрахунок нормативу короткострокової ліквідності (H6) здійснюється за даними файла А7 "Дані про структуру активів та пасивів за строками до пога-шення" за станом на 1, 11, 21 число кожного місяця.

Колонка 9 - норматив максимального розміру кредитного ризику на одно-го контрагента (Н7).

Розрахунок нормативу максимального розміру кредитного ризику на од-ного контрагента (Н7) здійснюється за даними файла 42.

У колонці зазначається максимальне значення показника з усіх розрахо-ваних.

Колонка 10 - сума кредиту, що не включається до розрахунку нормативу максимального розміру ризику на одного контрагента (H7) відповідно до пунк-тів 2.5 - 2.8 глави 2 розділу VI Інструкції, за даними файла 42.

Колонка 11 - визначається як відношення суми за колонкою 10 до регуля-тивного капіталу банку.

Колонка 12 - норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) з урахуванням суми кредиту, що не включається до розрахунку Н7.

Колонка 13 - кількість порушень нормативу максимального розміру кре-дитного ризику на одного контрагента (Н7) з урахуванням суми кредиту, що не включається до розрахунку Н7.

Колонка 14 - норматив великих кредитних ризиків (Н8), що розраховуєть-ся відповідно до глави 3 розділу VI Інструкції.

Розрахунок нормативу великих кредитних ризиків (Н8) здійснюється за даними файла 42.

Колонка 15 - норматив максимального розміру кредитів, гарантій та по-ручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), що розраховується відповідно до глави 4 розділу VI Інструкції.

Розрахунок нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та пору-чительств, наданих одному інсайдеру (Н9), здійснюється за даними файла 42.

У колонці зазначається максимальне значення показника з усіх розрахо-ваних.

Колонка 16 - кількість порушень нормативу максимального розміру кре-дитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) на звітну дату.

Колонка 17 - норматив максимального сукупного розміру кредитів, га-рантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), що розраховується відпо-відно до глави 5 розділу VI Інструкції.

Розрахунок нормативу максимального сукупного розміру кредитів, га-рантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), здійснюється за даними файла 42.

Колонка 18 - норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), що розраховується відповідно до глави 2 розділу VII Інст-рукції.

Розрахунок нормативу інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) здійснюється за даними файла 42 без урахування суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком:

у зв'язку з реалізацією права заставодержателя за умови, що банк не утри-мує їх більше одного року;

з метою створення фінансової холдингової групи за умови, що емітентом придбаних акцій є інший банк;

у результаті андеррайтингу за умови, що придбані цінні папери перебува-ють у власності банку не більше одного року;

за рахунок та від імені своїх клієнтів.

У колонці зазначається максимальне значення показника з усіх розрахо-ваних.

Колонка 19 - кількість порушень нормативу інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) на звітну дату.

Колонка 20 - норматив загальної суми інвестування (Н12) розраховується відповідно до глави 3 розділу VII Інструкції.

Розрахунок нормативу загальної суми інвестування (Н12) здійснюється як за балансовими рахунками, так і за аналітичними даними файла 42 без ураху-вання суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком:

у зв'язку з реалізацією права заставодержателя за умови, що банк не утри-мує їх більше одного року;

з метою створення фінансової холдингової групи за умови, що емітентом придбаних акцій є інший банк;

у результаті андеррайтингу за умови, що придбані цінні папери перебува-ють у власності банку не більше одного року;

за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Колонки 21, 22, 23 - норматив ризику загальної відкритої (довгої/корот-кої) валютної позиції банку (Н13, Н13-1, Н13-2), що розраховується відповідно до глави 2 розділу VIII Інструкції здійснюється за даними файла 01. Обчислю-ється середньозважене значення за ті дні, за які банк відкривав позицію.

2.2.2 Формування обов’язкових резервів на покриття можливих збитків від кредитної діяльності

Згідно «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» [13], проана-лізованому у підрозділі 1.2 даної роботи, з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України встановлений порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банків-ській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погір-шення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Невиїзний контроль НБУ за рухом створених резервів здійснюється за статистичною звітністю банка по «Форма N 604 (місячна)» [14], яка подається електронною поштою банками - юридичними особами (зведені дані - з ураху-ванням філій, що розташовані в Україні та за її межами) територіальним управлінням Національного банку України до 10 числа після звітного періоду.

Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями

Під час складання розділу І звіту "Категорії кредитних операцій за ступе-нем ризику" ураховується заборгованість за всіма видами кредитних операцій. Під час розрахунку резерву згідно з пунктом 1.5 Положення не здійснюється формування резерву: за бюджетними кредитами; за кредитними операціями між установами в системі одного банку; за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобов'язаннями з кредитування, за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за тими, за якими банк не несе ризику).

Інформація про розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями розглядається за такими додатковими параметрами: "резидентність", "код валюти" у гривневому еквіваленті з урахуванням офіцій-ного валютного курсу Національного банку України за кожним кодом валют на звітну дату.

Уся заборгованість за кредитними операціями відповідно до Положення поділяється на категорії за ступенями ризику: стандартна, під контролем, суб-стандартна, сумнівна, безнадійна.

Розділ I. "Категорії кредитних операцій за ступенем ризику".

Колонка 3 - зазначається сукупна заборгованість за кредитними операці-ями за станом на перше число місяця, наступного за звітним, що відповідає останньому рядку форми N 302 "Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності".

Колонки 4, 5 - зазначається відповідно до пункту 7.1 Положення сума гарантій Кабінету Міністрів України, урядів країн категорії "А", міжнародних багатосторонніх банків та банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечених гарантій банків України з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції, що береться до розрахунку резерву.

Колонки 6 - 12 - зазначається відповідно до пункту 7.1 Положення вартість застави, що береться до розрахунку резерву.

Колонка 13 - відображається відсоток вартості об'єкта фінансового лізингу, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією, залежно від строку його перебування в лізингоодержувача.

Колонка 14 - відображаються: сума кредитних ресурсів, що залучені провідним банком від банків - учасників банківського консорціуму; сума заборгованості за кредитними операціями з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас"; сума заборгованості за фінансовим лізингом, об'єктом якого є нерухоме майно; сума бюджетних коштів, які розміщені банком у формі кредитів на підставі договору з розпорядником цих коштів; довгострокові депозити, розміщені на умовах субординованого боргу (рахунок 1516), та довгострокові кредити, розміщені на умовах субординованого боргу (рахунок 1524/2 береться за даними аналітичного обліку відповідно до файла 42), що зменшують регулятивний капітал; сума зобов'язань з фінансування клієнтів, за якими банк не бере на себе ризик (рахунок 9129/9, за яким обліковуються інші зобов'язання, за якими банк ризику не несе, - береться за даними аналітичного обліку); суми в розмірі 50 % від зобов'язань, що обліковуються на рахунках 9100 та 9129/1; сума покриття за відповідним акредитивом, розміщеним в інших банках, за умови, що заявник акредитива бере на себе ризики, пов'язані з відбором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, і гарантійні депозити відповідають за строками та сумами відповідному акредитиву й обліковуються на окремих аналітичних рахунках балансового рахунку 2602; сума коштів в іноземній валюті, що перерахована Національному банку за операціями прямого репо та обліковується за аналітичним рахунком 1502/3; суми коштів резервування, що обліковуються за рахунком 1502/4 "Кошти резервування в Національному банку України за кредитами, позиками в іноземній валюті, що залучені резидентами від нерезидентів.

Колонка 15 - зазначається сума чистого кредитного ризику, що розраховується шляхом зменшення сукупної заборгованості за кредитними операціями на суму прийнятного забезпечення (колонки 4 - 13) та на суму операцій, за якими не здійснюється формування резерву (колонка 14).

15 = 3 - (4 + 5 + 6 + 7 + 8 + 9 + 10 + 11 + 12 + 13 + 14).

Дані колонки 15 не можуть бути від'ємними. Якщо сума прийнятного забезпечення (що зазначається в колонках 4 - 12) за кожною окремою кредитною операцією більша, ніж заборгованість за цією операцією (що зазначається в колонці 3), то до розрахунку береться величина забезпечення в розмірі, що не перевищує залишку заборгованості за кожною кредитною операцією окремо.

Колонка 16 - коефіцієнт резервування береться до розрахунку відповідно до глави 8 Положення залежно від категорії кредитної операції.

Колонка 17 - зазначається загальна сума резерву, яку банк має сформувати на перше число місяця, наступного за звітним. Визначається відповідно до пункту 8.1 Положення за кожною категорією кредитів шляхом множення суми заборгованості за кредитними операціями, що береться до розрахунку резерву (колонка 15), на коефіцієнт резервування (колонка 16).

Колонка 18 - зазначаються суми фактично сформованого за звітний місяць резерву, що обліковуються за балансовими рахунками 1590, 1591, 2400, 2401, 3690 (сума фактично сформованого резерву для відшкодування можливих втрат за виданими гарантіями, поручительствами та іншими зобов'язаннями береться з аналітичних даних: резерв під стандартну заборгованість обліковується за аналітичним рахунком 3690/1, резерв під нестандартну заборгованість обліковується за аналітичним рахунком 3690/2):

рядок "Стандартні" - зазначаються суми фактично сформованого резерву, що обліковуються за рахунками 1591, 2401, 3690/1;

рядки "Під контролем", "Субстандартні", "Сумнівні", "Безнадійні" - зазначаються суми фактично сформованого резерву, що обліковуються за рахунками 1590, 2400, 3690/2;

рядок "Усього" - зазначається загальна сума фактично сформованого резерву, що обліковується за рахунками 1590, 1591, 2400, 2401, 3690/1, 3690/2.

Колонка 19 - зазначається відхилення суми фактично сформованого резерву від розрахункової суми шляхом порівняння колонок 18 та 17.

Під час складання розділу II звіту "Кошти, що розміщені на кореспондентських рахунках" ураховуються кошти, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозити до запитання в інших банках і сумнівна заборгованість за коштами до запитання в інших банках.

Розділ II. "Кошти, що розміщені на кореспондентських рахунках".

Колонка 3 - зазначається загальна сума коштів, розміщених на кореспондентських рахунках, за станом на перше число місяця, наступного за звітним:

рядок 2 - усього за рахунками 1500А, 1580;

рядки 2.1 - 2.7 - у банках, що віднесені до певної групи ризику, залежно від рейтингу країни;

рядок 2.8 - у банках, які віднесені до групи 8 відповідно до рейтингу країни;

рядок 2.9 - у банках, що зареєстровані в офшорних зонах;

рядок 2.10 - у банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються (у яких відкликано банківську ліцензію);

рядок 2.11 - в інших банках-резидентах та в Національному банку України.

Колонка 15 - зазначається сума коштів, розміщених на кореспондентських рахунках, що береться до розрахунку резерву:

рядки 2.1 - 2.7 - у банках, що віднесені до певної групи ризику, залежно від рейтингу країни;

рядок 2.8 - у банках, які віднесені до групи 8 відповідно до рейтингу країни;

рядок 2.9 - у банках, що зареєстровані в офшорних зонах;

рядок 2.10 - у банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються (у яких відкликано банківську ліцензію);

рядок 2.11 - в інших банках-резидентах.

Колонка 16 - зазначається коефіцієнт резервування відповідно до рейтингу країни.

Колонка 17 - зазначається загальна сума резерву, яку банк зобов'язаний сформувати на перше число місяця, наступного за звітним. Визначається шляхом множення суми коштів, зазначеної в колонці 15, на відповідний коефіцієнт резервування (колонка 16).

Колонка 18 - зазначаються суми фактично сформованого за звітний місяць резерву, що обліковуються за балансовими рахунками 1592 "Резерви під нестандартну заборгованість за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках" та 1593 "Резерви під стандартну заборгованість за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках.

Колонка 19 - зазначається відхилення суми фактично сформованого резерву від розрахункової суми шляхом порівняння колонок 18 та 17.

Під час розрахунку регулятивного капіталу (Н1) недосформована сума резерву, що зазначається із знаком "-" у колонці 19 (у рядку 1 та рядках 2.1 - 2.10), вираховується з основного капіталу. У разі перевищення суми фактично сформованого резерву над його розрахунковою сумою до розрахунку береться нуль.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

2. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 1 грудня 2005 року N 3163-IV - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276

4. Закон України “Про організацію формування та обігу кредитних історій” від 23 червня 2005 року N 2704-IV - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

5. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заставу” від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

6. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 31 травня 2007 року N 1111-V - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

7. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відк-риття їх філій, представництв, відділень // Постанова Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 року N 375(Із змінами і доповненнями, внесе-ними постановами Правління Національного банку України станом від 7 верес-ня 2006 року N 351) - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодав-ства України “Ліга-закон”, 2008

8. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмо-вих дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій // Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 (Із змінами і допов-неннями, внесеними постановами Правління Національного банку Украї-ни станом від 25 вересня 2006 року N 374) - Комп’ютерна законодавчо-довід-кова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

9. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 р. N 481 - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

10. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 27 грудня 2007 року N 482) - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

11. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 15 лютого 2008 року N 30) - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

12. Про методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 N 361 - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

13. Про затвердження Положення про порядок формування та викорис-тання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків // Постанова Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 6 липня 2007 року N 248) - Комп’ю-терна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

14. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України // Постанова Правління Націо-нального банку України від 19 березня 2003 року N 124 (Із змінами і доповнен-нями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 19 грудня 2006 року N 466)

15. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.

16. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.

17. Банковское дело: Учебник /Под ред. О.И.Лаврушина – Москва, «Фи-нансы и статистика», 1998 – 576 с.

18. Банківські операції: Підручник/ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред.д-ра екон.наук,проф.А.М.Мороза.- К.: КНЕУ, 2000.- 384с.

19. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

20. Беляков А.В. Банковские риски: проблемы учета, управления и регулирования - javascript:__doPostBack('_ctl7$lbtSeries','') М.:Издательская группа "БДЦ-ПРЕСС", 2003г. , 256 стр.

21. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов"язань у діяльності банків/ Д.М.Гриджук, В.О.Олійник.- Київ: Істина, 2001.- 256с.

22. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.

23. Деньги, кредиты, банки : Учебник/ Под ред. О.И. Лаврушина. -2-е изд. Перераб. и доп. -М.: Финансы и статистика, 2000

24. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , - Мн.: Мерка-ванне, 1994.- 270 с.

25. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. Профессора Е. Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - 622 с.

26. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред В.В.Вітлінського.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.- 251с.

27. Лагутин В.Д. Кредитование : теория и практика. Учебное пособие.- 3 –е изд. К.: «Знание», 2002, 215 с.

28. Лаврушин О.И., Афанасьева О.Н., Корниенко С.Л. Банковское дело. Современная система кредитования. -Учебное пособие. - javascript:__doPostBack('_ctl7$lbtSeries','') М.:КноРус , 2006 г., 256 стр.

29. Ляховский В.С., Коробейников Д.В., Серебряков П.А. Справочник по управлению рисками банковской деятельности. - М.:Гелиос АРВ , 2006г., 575 стр.

30. Принципы управления кредитным риском // Базельський комитет по банковскому надзору (N 75 вересень 2000 року).

31. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с.

32. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.

33 .Уваров К., Куценко О. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: орієнтир на майбутнє // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 1. – С. 60–63.

34. Шевченко Р. І. Банківські операції : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч.дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К. : КНЕУ, 2003. – 276с.

35. Шевченко Р. І. Кредитування і контроль : Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. - К. : КНЕУ, 2002. - 183с.

36. HTTP://www.bank.gov.ua - Офіційний сайт НБУ

37. HTTP://WWW.AUB.COM. UA - Офіційний сайт Асоціації банків України

38. HTTP://WWW.LIGA-ZAKON.COM.UA - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

39. Http:// www.ukrsibbank.com - ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ АКІБ „УКРСИББАНК” за 2007 рік


Додаток А

Загальна інформація про діяльність Банку АКІБ «Укрсиббанк» [39].

Повне найменування українською мовою: Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк”. Повне найменування англійською мовою: Joint – Stock Commercial Innovation Bank “UkrSibbank”. Код за ЄДРПОУ: 09807750.

Юридична адреса Банку: Україна, 61050, м. Харків, просп. Московський, 60. Поштова адреса Банку: 04070, м. Київ , вул.. Андріївська 2/12

Телефони у м.Харкові: +38 (057) 732-92-12, тел./факс +38 (057) 703-26-20

Телефони у м. Києві: +38 (044) 537-49-25, (044) 201-22-74 тел/факс: +38 (044) 201-22-54

E-mail office@ukrsibbank.com Internet www.ukrsibbank.com

S.W.I.F.T. код KHABUA2K REUTERS код USBK

SPRINT Mail UKRSIBBANK/BITEX Electronic Mail of NBU UUKP

Дата заснування

Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк” є правонаступником комерційного інноваційного банку „Харківінкомбанк”, заснованого 04 травня 1990 року Зборами Засновників, зареєстрованого Держбанком СРСР 18 червня 1990 року і перереєстрованого у Національному Банку України 28 жовтня 1991 року за реєстраційним номером 57.

Згідно з рішенням Установчої конференції 21.10.1991 (протокол №4) комерційний інноваційний банк „Харківінкомбанк” перереєстровано у закрите акціонерне товариство. Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 18.06.1992 було змінено найменування банку на АКІБ „УкрСиббанк”. Рішенням Загальних зборів акціонерів 25.08.1993 змінено організаційну форму банку на відкрите акціонерне товариство. Нова редакція Статуту погоджена Національним банку України 27 лютого 2008 року.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 074087, дата проведення державної реєстрації 28.10.1991 р. Номер запису про заміну свідоцтва 1 480 105 0018 005624.

Банк є юридичною особою у формі відкритого акціонерного товариства відповідно до чинного законодавства України й має цей статус з дати його реєстрації в Державному реєстрі банків.

Назва органу управління, у віданні якого перебуває банк (назва мате-ринської компанії) - Материнським банком АКІБ «УкрСиббанк» є БНП Париба С.А., Франція (BNP Paribas S.A.), код 662042449 RCS PARIS.

Види діяльності, які здійснює Банк та має здійснювати банк

1.Банківська ліцензія НБУ № 75 від 24.12.2001 р. на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Термін дії – необмежений.

2. Дозвіл НБУ № 75-2 від 19.11.2002 р. на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність”:

1. Операції з валютними цінностями:

-неторговельні операції з валютними цінностями;

-ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів – нерезидентів у грошовій одиниці України;

-ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті.

-ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України.

-відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

-відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

-залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

-залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

-операції з банківськими металами на валютному ринку України;

-інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

2. Емісія власних цінних паперів;

3. Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4. Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5. Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

6. Перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;

7. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

-з інструментами грошового ринку;

-з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

-з фінансовими ф’ючерсами та опціонами.

8. Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

9. Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів;

10. Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Термін дії – необмежений.

3.Ліцензія Серія АБ № 113285 від 22.10.2004 р. видана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів:

-діяльність по випуску та обігу цінних паперів;

-депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

Термін дії – 22.10.2009 р.

4.Дозвіл № 61 від 09.08.1994 р. на право здійснення діяльності як депозитарій інвестиційного фонду чи інвестиційної компанії, виданий Міністерством фінансів України.

Термін дії – необмежений.

Інформація про акціонерів, що володіють істотною часткою (більше ніж 5%) акцій у статутному фонді Банку станом на кінець дня 31.12.2007р.

Назва

Код ЄДРПОУ, ідентифікаційний номер

Кількість, шт.

% до СФ

1

БНП Париба С.А., Франція (BNP Paribas S.A.)

662042449 RCS PARIS

26 265 000 000

51,00

2

ЗАТ “Українська металургійна компанія”

30513086

20 341 637 694

39,4983

3

Холдингова компанія „Лаакс Інвестментс ЛТД”, Люксембург

В112027

4 892 500 000

9,5

Загальними зборами акціонерів АКІБ "УкрСиббанк", що відбулися. 20.12.06 року, прийнято рішення про збільшення статутного фонду банку на 375 000 000 (триста сімдесят п’ять мільйонів) гривень 00 копійок. Збільшення Статутного фонду відбулось шляхом додаткової емісії 7 500 000 000 штук простих іменних акцій.

У 1 кварталі 2007 року банком, відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, здійснено підписку на акції, укладено договори та в повному обсязі отримано від акціонерів грошові кошти на збільшення розміру Статутного фонду, а саме:

· БНП Париба С.А., Франція – 191 250 000,00 грн.;

· ЗАТ „Українська металургійна компанія”, Україна – 148 125 000,00 грн.;

· ХК „Лаакс Інвестментс ЛТД, Люксембург – 35 625 000,00 грн.

30.03.07 року відбулась державна реєстрація змін до Статуту і розмір Статутного фонду на 01.04.2007 року складав 2 125 000 000 (два мільярди сто двадцять п’ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Загальними зборами акціонерів від 07.05.07 року прийнято рішення про збільшення Статутного фонду банку на 450 000 000 (чотириста п’ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок. Збільшення Статутного фонду відбувалося шляхом додаткової емісії 9 000 000 000 штук простих іменних акцій.

Підписку на акції здійснено з 04.06.2007 року по 20.06.2007 року включно шляхом укладення договорів та сплати акціонерами грошових коштів на збільшення Статутного фонду. Внески акціонерів розподілені наступним чином:

· БНП Париба С.А., Франція – 229 500 000,00 грн.;

· ЗАТ „Українська металургійна компанія”, Україна – 177 750 000,00 грн.;

· ХК „Лаакс Інвестментс ЛТД, Люксембург – 42 750 000,00 грн.

Відповідно до державної реєстрації змін Статуту, з 30.07.2007 року розмір Статутного фонду АКІБ „УкрСиббанк” на 01.10.2007 року становить 2 575 000 000 (два мільярди п’ятсот сімдесят п’ять мільйонів) гривень 00 копійок.

АКІБ „УкрСиббанк” продовжує збільшувати свій Статутний фонд. 19.09.2007 року відбулися Загальні збори акціонерів, на яких прийнято рішення про збільшення Статутного фонду Банку шляхом додаткової емісії 10 000 000 000 шт загальною номінальною вартістю 500 000 000,00 грн. Розмір Статутного фонду становитиме 3 075 000 000,00 грн. Розміщення акцій п’ятнадцятої емісії відбуватиметься шляхом закритого (приватного) розміщення у 2 етапи:

- Перший етап – з 21 грудня 2007 р. по 8 січня 2008 р. Під час проведення першого етапу розміщення реалізовується рівне переважне право акціонерів на придбання акцій АКІБ „УкрСиббанк” п’ятнадцятої емісії в кількості, пропорційній їх частці в статутному капіталі банку на дату початку проведення першого етапу розміщення акцій – 21 грудня 2007 р.

- Другий етап – з 9 січня 2008 р. по 10 січня 2008 р. Під час проведення другого етапу розміщення реалізовується право існуючих акціонерів, в порядку черговості в залежності від дати надходження заяви, на придбання акцій п’ятнадцятої емісії у кількості, що перевищує кількість акцій, на яку акціонер реалізував своє переважне право на першому етапі розміщення.

Розмір власного капіталу на звітну дату

Станом на 31.12.2007 власний капітал АКІБ «УкрСиббанк» становив 3 032 327 тис. грн. (три мільярди тридцять три мільйони чотириста сімдесят три тисячі гривень).


Додаток Б

Рух резервів під заборгованість за кредитами в АК ІБ «Укрсиббанк» (тис.грн.)

Рядок

Найменування статті

2007 рік

2006 рік

1

2

3

4

1

Залишок на 1 січня

676072

349940

2

Відрахування до резервів під:

3196960

1620771

2.1

Нестандартну заборгованість

3030224

1580415

2.2

Стандартну заборгованість

166736

40356

3

Списання активів за рахунок резервів, в т.ч.:

(4028)

(7676)

- кредиту ТОВ „ ДК Смак" (код ЄДРПОУ 31475225), кредитн. угода №04/04К від 12.01.04р.

109

- кредиту ТОВ „ ТОВ «Укрсервіс ЛТД"; (код ЄДРПОУ 21073279) кредитн.угода №497 від 26.03.2004р.

400

- кредиту ЗАО «Кодер» (код ЄДРПОУ - 13430506) ; кредитн.угода №10422524000 від 03.01.2001р.

194

- кредиту ТОВ «Агропромислова фірма «ПрогресПлюс» (код ЄДРПОУ - 31858029); кредитн.угода №10422525000 від 16.07.2003р.

208

- кредиту ТОВ «Інформправо» (код ЄДРПОУ 21910462); кредитн.угода №10422457000 від 06.05.2004р.

230

- кредиту ТОВ «Інформправо» (код ЄДРПОУ 21910462); кредитн.угода №10422463000 від 06.05.2004р.

120

- кредиту фіз.особи Пономаренко А.І.; кредитн.угода № 10419016000 від 13.03.2001р.

238

- кредиту ТОВ «Наталі» ; (код ЄДРПОУ 32075847) кредитн. угода №26/2003/к-980 від 05.05.03р.

425

-кредиту ТОВ «Континент»; (код ЄДРПОУ 30356042) кредитн. угода №37/202/к від 23.05.02

150

- кредиту ДП «Маріам»; (код ЄДРПОУ 22052411) кредитн. угода №79/2002/к від 24.09.02

9

- кредиту фіз.особи Король Л.П.; кредитн. угода №10119707000 від 20.01.03р.

9

- кредиту фіз.особи Краснова О.А.; кредитн. угода №10119499000 від 17.04.03р.

4

- кредиту фіз. особи Полянського Є.В.; кредитн. угода №10120113000 від 18.04.03р.

1

- кредиту фіз.особи Тимошицького В.Ю.; кредитн. угода №10119769000 від 16.12.02р.

11

- кредиту фіз.особи Приходько В.М.; кредитн. угода №10118826000 від 30.01.03р.

7

- кредиту фіз.особи Фесенко Г.Ф.; кредитн. угода № 10119786000 від 24.03.03р.

3

- кредиту фіз.особи Гришиной Л.О.; кредитн. угода №10122055000 від 17.06.03р.

3

- кредиту фіз.особи Скузь В.М. ; кредитн. угода № 10133384000 від 23.01.03р.

22

- кредиту фіз.особи Месропян Г.Г.; кредитн. угода №10118827000 від 21.04.03р.

7

- кредиту фіз.особи Минайлюк В.О.; кредитн. угода №10118781000 від 14.02.03р.

6

- кредиту фіз.особи Бжезицькому В.А.; кредитн.угода № 10119662000 від 25.03.03р.

12

- кредиту фіз.особи Войтенко І.О.; кредитн.угода № 10119727000 від 11.02.03р.

3

- кредиту фіз.особи Ждан Р.В.; кредитн. угода №10119772000 від 16.01.03р.

7

- кредиту фіз.особи Костюк Г.В.; кредитн. угода №10121109000 від 15.07.03р.

5

- кредиту фіз.особи Нітченко П.В.; кредитн. угода №10119612000 від 28.03.03р.

7

- кредиту фіз.особи Охріменко О.В.; кредитн. угода №10119765000 від 18.02.03р.

9

- кредиту фіз.особи Сокур В.М.; кредитн. угода № 10128503000 від 10.01.03р.

7

- кредиту фіз.особи Харітонов С.О.; кредитн. угода № 10119714000 від 26.12.02р.

10

- кредиту фіз.особи Цибульського О.В.; кредитн. угода №10119621000 від 19.03.03р.

9

- кредиту фіз.особи Чайки Л.П.; кредитн. угода № 10119760000 від 05.03.03р.

7

- кредиту фіз.особи Назаревич В.Г.; кредитн. угода №10131859000 14.10.02р.

15

- кредиту фіз.особи Пашкевич В.Л.; кредитн. угода №10133211000 від 22.04.03р.

3

- кредиту фіз.особи Римек Є.Ф.; кредитн. угода №10133038000 від 26.05.03р.

3

- кредиту фіз.особи Самариковій І.В.; кредитн. угода №10130754000 від 08.07.03р.

3

- кредиту фіз.особи Сафроняк С.М.; кредитн. угода №10131827000 від 06.08.03р.

3

- кредиту фіз.особи Семенаш О.В.; кредитн. угода №10120369000 від 22.05.03р.

2

- кредиту фіз.особи Хоруженко К.В. ; кредитн. угода № 10131875000 від 15.08.02р.

26

- кредиту фіз.особи Струтинська Л.Л.; кредитн. угода № 10119709000 від 02.12.02р.

7

- кредиту фіз.особи Суслікової Н.І.; кредитн.угода № 10132201000 01.11.02р.

7

- кредиту фіз.особи Бабич М.М.; кредитн.угода №10119601000 від 10.12.02р.

7

- кредиту фіз.особи Бабич Н.О.; кредитн.угода №10119594000 від 21.03.03р.

14

- кредиту фіз.особи Сухомлин Г.П. кредитн.угода №10703692000 від 11.03.2003р.

17

- кредиту ТОВ «Косметік трейд»; (код ЄДРПОУ 30189933) кредитн.угода №10939103000 від 13.06.2002р.

250

- кредиту ТОВ «Косметік трейд» ; (код ЄДРПОУ 30189933) кредитн.угода №10939100000 від 25.03.2003р.

100

- кредиту фіз.особи Борлов В.П.; кредитн.угода №10205896000 від 21.05.2003р.

3

- кредиту фіз.особи Ключаревій М.В.; кредитн.угода №10216432000 від 17.04.2003р.

13

- кредиту фіз.особи Рябоконь К.О.; кредитн.угода №10805908000 від 23.04.2003р.

7

- кредиту ПП «Комерц-Плюс» ; (код ЄДРПОУ 32753370) кредитн.угода №10807727000 від 18.05.2004р.

260

- кредиту фіз.особи Василенко А.М.; кредитн.угода №10806912000 від 05.09.2003р.

40

- кредиту фіз.особи Кобзар Є. В.; кредитн.угода №10807155000 від 18.09.2003р.

14

- кредиту фіз..особи Петькун П.П.; кредитн.угода №10806801000 від 11.09.2003р.

14

- кредиту, наданому фізичній особі – підприємцю Дикому О.О.; кредитн.угода №10805834000 від 01.11.2004р.

84

- кредиту, наданому фізичній особі Чистякову С.А.; кредитн.угода №10805254000 від 21.07.2003р.

2

- кредиту, наданому фізичній особі Чупир В.М. ; кредитн.угода №10805821000 від 30.09.2002р.

3

- кредиту, наданому фізичній особі Ігнатьєвій О.В.; кредитн.угода №10807070000 від 02.07.2003р.

18

- кредиту, наданому фізичній особі Андріяш М.А.; кредитн.угода №10806908000 від 03.06.2003р.

17

- кредиту, наданому фізичній особі Гацура А. Д.; кредитн.угода №10806910000 від 06.08.2003р.

8

- кредиту, наданому МПМП «Сем Трейд» (код ЄДРПОУ 30449236) ; кредн.угода №10623077000 від 19.10.2004р.

2

- кредиту, наданому ТОВ «Океан»; (код ЄДРПОУ 32059825) кредитн.угода №10623071000 від 26.09.2003р.

95

- кредиту, наданому фізичній особі Рєпкіну В.Г. ; кредитн.угода №10132435000 від 10.02.2004р.

324

- кредиту, наданому ТОВ «Мегатранс» (код ЄДРПОУ 30797568); кредитн.угода №10422523000 від 21.12.2001р.

149

- кредиту, наданому фізичній особі Яцук Ю.М.; кредитн.угода №10409021000 від 14.05.2003р.

131

- кредиту, наданому фізичній особі Меньшикову А.А. по кредитному договору № 721-В (10920617000) від 03.07.2003 р.

127

- кредиту, наданому фізичній особі Заварикіну В.В.; кредитн. угода №10703692000 від 11.03.03р.

3

- кредиту, наданому фізичній особі Безик А.В. ; кредитн.угода №152/АК/04 (10901496000) від 26.07.2004р.

22

- кредиту, наданому фізичній особі Терещенко О.М. ; кредитн. угода №39114/01 (10215180000) від 21.03.2003 р.

3

4

Зменшення резерву під:

(2740361)

(1286963)

4.1

Нестандартну заборгованість (у разі

поліпшення кредитного портфеля)

(2652012)

(1252426)

4.2

Стандартну заборгованість (у разі

погіршення кредитного портфеля або її

погашення)

(88349)

(34537)

5

Залишок за станом на кінець дня 31 грудня

1128643

676072

За звітний 2007 рік повернуто раніше списаних кредитів на суму 250 тис.грн.


Додаток В

Економічні нормативи діяльності АКІБ «Укрсіббанк»

Станом на 01.01.08 значення обов’язкових економічних нормативів, встановлених НБУ, за індивідуальною звітністю АКІБ „УкрСиббанк” (ф.№ 611) склали:

o регулятивний капітал (Н1) – 4 100 млн.грн. (нормативне значення – не менше екв.8 млн.євро, або 60 млн.грн.),

o норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) – 11,25% (нормативне значення – не менше 10%),

o норматив адекватності основного капіталу (Н3) – 7,21% (нормативне значення – не менше 4%),

o норматив миттєвої ліквідності (Н4) – 63,54% (нормативне значення – не менше 20%),

o норматив поточної ліквідності (Н5) – 81,33% (нормативне значення – не менше 40%),

o норматив короткострокової ліквідності (Н6) – 38,84% (нормативне значення – не менше 20%),

o норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – 10,77% (нормативне значення – не більше 25%),

o норматив великих кредитних ризиків (Н8) – 10,77% (нормативне значення – не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу),

o норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) – 4,91% (нормативне значення – не більше 5%),

o норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) – 10,88% (нормативне значення – не більше 30%),

o норматив інвестування в цінні папери (Н11) – 2,90% (нормативне значення – не більше 15%),

o норматив загальної суми інвестування (Н12) – 5,50% (нормативне значення – не більше 60%),

o норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку (Н13) – 3,81% (нормативне значення – не більше 30%),

o норматив ризику загальної довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) – 1,80% (нормативне значення – не більше 20%),

o норматив ризику загальної короткої відкритої валютної позиції (Н13-2) – 2,01% (нормативне значення – не більше 10%).

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:18:38 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:34:03 29 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Управління кредитними ризиками у банку. Процес здійснення безвиїзного банківського нагляду НБУ за кредитними ризиками банку

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150925)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru