Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Природно-заповідний фонд Харківської області

Название: Природно-заповідний фонд Харківської області
Раздел: Рефераты по экологии
Тип: реферат Добавлен 18:28:02 26 марта 2010 Похожие работы
Просмотров: 1996 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

1. Природно-заповідний фонд Харківської області

2. Характеристика головних об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області

3. Інформація про природно-заповідний фонд м. Харкова

Заключення

Список використаної літератури

Вступ

Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що необхідно зберегти природу не тільки як умову існування людини, але й як обов’язкову основу її гармонійного розвитку.

Україна, починаючи з Декларації про незалежність, сформувала розуміння можливості екологічних проблем. Принципові положення щодо цього зафіксовані в Конституції, формуючи політико-правову базу розвитку природокористування, екологічної безпеки і охорони природи. Прозоре, чисте повітря, ріки, озера, джерела, зелені ліси та інші природні угіддя з властивим їм світом рослин і тварин, захищені від водної та вітрової ерозії поля, багата й різноманітна квітуча земля – це величезне, безцінне національне багатство, справді життєво необхідне середовище для повноцінного творчого життя всього народу.

Один із шляхів збереження природного середовища є формування екологічної культури особистості, яку неможливо сформувати без наявності у людини певних знань та переконань, які в свою чергу, регулюють практичну діяльність особистості у навколишньому середовищі, підпорядковують її вимогам раціонального природовикористування та є показником свідомого і відповідального ставлення до природи.

У роботі сьогодення необхідно приділити особливу увагу реалізації на практиці таких важливих моральних категорій, як екологічні ціннісні орієнтації і стосунки з навколишнім природним середовищем, розуміння екологічних проблем, результативність у їх вирішенні, відповідальність за наслідки практичної діяльності у навколишньому середовищі та осмислення неповторності природи.

На Харківщині багато мальовничих куточків природи, красивих озер, невеличких степових ділянок, місць поселень рідкісних видів тварин. Всі вони потребують нашої уваги і турботи.

Природно-заповідний фонд Харківщини виконує важливу екологічну, освітню, виховну та природно-охоронну діяльність.

1. Природно-заповідний фонд Харківської області

Заповідна справа на Харківщині бере свій початок з ХІХ століття. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області започаткована у 1972р. Зі створенням у 1989. обласного комітету з охорони природи робота по введенню нових заповідних територій та об’єктів активізувалась.

Природно-заповідний фонд Харківської області складають природні комплекси та об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділення з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання і складова частина світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. В національній мережі налічується понад 6728 територій та об’єктів загальною площею 2354,2 тис. га, що складає майже 4% території держави. З 1991 до природно-заповідного фонду області було введено 58 цінних територій та об’єктів площею 17365,5 га. На сьогодні природно-заповідний фонд області налічує 211 територій та об’єктів загальною площею 43150,6 га, що становить 1,37% від загальної площі області.

Розміщення заповідних територій та об’єктів в області нерівномірне. Найвищий відсоток заповідності в Печенізькому районі – 28, 15%, Зміївському – 8,45%, Чугуївському – 3,48%. Серед районів області є й такі, де відсоток заповідності є низький. Це Сахновщинський район – 0,02%, Шевченківський – 0,03%, Золочівський район – 0,05%. Але в більшості районів відсоток заповідності становить біля 1%.

Основними категоріями природно-заповідного фонду є: заказники – 139, пам’ятки природи – 42, а також заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, ботанічний сад, зоопарк, дендропарки, регіональні ландшафтні парки.

Ізюминками природно-заповідного фонду області є:

· Ботанічний сад загальнодержавного значення ХНУ ім. Каразіна, заснований у 1804 році, якій був введений до заповідного фонду в 1977 р. Колекція ботанічного саду налічує 1500 видів флори. До неї входять реліктові, рідкісні види місцевої та світової флори та екзотики.

· Харківський зоопарк загальнодержавного значення, який займає друге місце в Україні. Тут зберігається колекція диких тварин, серед яких особливої уваги заслуговують види, що знаходяться на грані зникнення не тільки в Харківській області, але й у світі.

· Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський», заснований І. В. Каразіним. Має цінну багату колекцію рослин, в тому числі інтродукованих з Криму, Азії, Америки, Європи.

· Дендропарк Харківського аграрного університету ім. В.В. Докучаєва загальнодержавного значення заснований у 1972 р. Має цінну колекцію дендрофлори.

· Регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле» - перший в області заповідний об’єкт багатофункціонального призначення. Тут охорона природи поєднується з наукою, дослідною та просвітницькою роботою.

· Лісовий заказник місцевого значення «Григорівський бір», який представляє собою цінний лісовий масив в межах міста. Тут охороняється біля 100 видів флори та фауни.

· Гідрологічний заказник місцевого значення «Салтівський», де зберігається водно-болотне угіддя в межах промислового міста, яке є місцем зростання більше 200 видів флори та мешкання 32 видів птахів.

· Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сад ім. Т.Г.Шевченка», яка представляє собою 20 вікових дубів віком 200-300 років. Ці дуби є залишками корінних дубових лісів, які в минулому росли на території м. Харкова.

· Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дерево гінкго» - реліктові рослини третинного періоду.

2. Інформація про природно-заповідний фонд м. Харкова

Природно-заповідний фонд м. Харкова складають 15 територій та об’єктів загальною площею 439,85 га, що становить 1,44% від площі міста. До складу заповідного фонду входять 2 об'єкта загальнодержавного значення – ботанічний сад ХНУ найстаріший в Україні (заснований у 1804 році). Колекція ботанічного саду включає релікти, рідкісні види місцевої та світової флори, екзоти. Кількість видів флори складає 1500 видів. Сьогодні в ботанічному саду проводиться ремонт оранжерейного комплексу, теплиць, водопровідної і поливної систем. Необхідне проведення капітального ремонту приміщень, яким понад 100 років, придбання огорожі ботанічного саду по вулиці Отакара Яроша (1700 м), ліквідація підтопленої території по вулиці Отакара Яроша. Коштів на вирішення цих проблем недостатньо, тому управлінням щорічно виділяються кошти за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Харківський державний зоологічний парк починає свою історію з 1895 року і займає одне із ведучих місць в державі. За цінністю зооколекції зоопарк займає друге місце в Україні після Київського і восьме серед зоопарків СНД. Більшість рідкісних видів тварин в умовах зоопарку дають потомство: риби, плазуни. Значно гірша ситуація з птахами та ссавцями. Так, в 1990 році нараховувалось 120 видів птахів, зараз тільки 100 видів. Колекція ссавців була представлена 89 видами, зараз вона складає 75 видів. Деякі види ссавців представлені в одному екземплярі (слон, тапір, лев, білий ведмідь). Причинами цього є зникнення союзної організації (зоооб'єднання), відсутність валютних коштів на придбання тварин, розрив зв’язків з державами СНД, відсутність коштів на придбання тварин з метою комплектування пар, збільшення видового складу. В зоопарку зберігається колекція диких тварин, серед яких особливої уваги заслуговують рідкісні види та ті види фауни, які знаходяться на грані зникнення. Це орел-бородач, сніговий гриф, тигровий пітон, шимпанзе, білий ведмідь, амурський тигр та ті тварини, які в умовах зоопарку дали потомство. Серед них олень Давида, мандаринка, орлан-білохвіст, фазан Свайно, сухоніс, барбус вишневий, антигона. Для збереження колекції тварин та діяльності зоопарку, як науково-освітньої установи необхідні кошти та проведення заходів по реконструкції та благоустрою. З метою збереження зоопарку як заповідного об’єкта управління щорічно виділяє кошти за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сад ім. Т. Г. Шевченка» загальною площею 0,75 га охороняється СКП «Харківзеленобуд». Пам'ятка включає 20 вікових дубів від 200 – 300 років, що є залишком корінних дубових лісів, які в минулому росли біля міста Харкова. Заповідний об’єкт знаходиться в задовільному стані.

«Помірки» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 120,4 га. Знаходиться у віданні СКП «Харківзеленобуд». Розташована в урочищі «Помірки» лісопаркового господарства в кв. кв. 8,916,2329. Пам'ятка природи представляє собою ділянку лісу з насадженням дубу, клену, берези, хвойних порід, ліщини, бересклету та ранньоквітучими рослинами. Територія ботанічної пам’ятки природи потребує санітарного догляду, встановлення інформаційно-охоронних знаків загальнодержавного зразку. Обов’язків припис наданий 23.03.2001 р.

«Сокольники-Помірки» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 163,1 га. Знаходиться у віданні СКП «Харківзеленобуд». У кв. 53, 54 – заповідна територія є в задовільному стані. В кв. 52, 60,61, 65, 68 є необхідність в проведенні санітарного догляду. Обов’язків припис на даний 23. 03. 2001р.

«Інститутська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,35 га. Знаходиться під охороною УкрНДІЛГА ім. Висоцького. Ботанічна пам'ятка включає 15 дерев – екзотів: ялиці – одноколірна та колюча, севдотсуга, ялівець віргінський, горіх серцевидний, платан кленолистний, ліщина деревовидна, евкомія в'язолиста.

3. Характеристика головних об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області

Розширення мережі природно-заповідного фонду області проводиться згідно з рішенням облради від 20. 11. 1997 р. «Про резервування для наступного заповідання природних територій та об'єктів», яким затверджений перелік цінних територій і об’єктів у кількості 199 загальною площею 79719,8 га. Виконання цього рішення дасть можливість довести кількість об’єктів природно-заповідного фонду до 364, площу до 110258 га, а процент заповідності до 3,5.

На виконання цього рішення з 1997 по 2001 роки до природно-заповідного фонду області були введені 30 територій і об’єктів загальною площею 13911,9 га. Як результат проведеної роботи процент заповідності в області збільшився з 0,8 до 1,37.

Крім того, на виконання Указу Президента України від 10. 03. 1994 р. № 79 «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій» в області проводиться робота щодо створення першого в області національного природного парку – «Гомільшанські ліси» загальною площею 14314,8 га на території Зміївського та Первомайського районів.

Заповідні куточки природи рідного краю мають нецінне значення для виховання, освіти та формування екологічного світогляду населення. Тому збереження природного багатства області є моральним обов’язком кожного громадянина нашої країни перед Землею та людством.

ПАРК-ПАМ'ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «КРАСНОКУТСЬКИЙ»

Один з небагатьох старовинних парків, що збереглися до наших часів. Початок його створення датується кінцем XVIII століття.

Ця територія – одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців райцентру та гостей Краснокутчини. Відвідувачі мають змогу ознайомитись з великою колекцією деревних та чагарникових рослин, доторкнутись до давньої історії нашого краю, побачити підземні хода колишнього монастиря.

В минулому Краснокутський парк мав назву – «Основ'янський Акліматизаційний сад Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних». Він є одним з найвідоміших і найстаріших центрів інтродукції та акліматизації рослин, цінних у декоративному та господарському відношенні.

Тут вперше акліматизовано більше 50 видів рослин, що збагатили флору України. Серед них: гінкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський,клени червоний та канадський цукровий (сріблястий), гледичія, каштани, шовковиця, платан західний, тополі канадська та бальзамічна, ялина чорна та червона, гльоди, кизил, обліпиха. Багато з цих рослин розповсюджені по парках, садах, селах та містах України.

В парку збереглися найстаріші в Україні маточні дерева таких цінних видів: сосна Веймутова, сосна сибірська, ялиця однокольорова, ялиця Лоуа, липа американська, липа повстяна та інші.

Велику цінність також мають дерева з цілющими властивостями: актинідії, гльоди, горобини, жимолості, кизил, лохина, обліпиха.

Краснокутською дослідною станцією садівництва, у віданні якої знаходиться парк, проведені роботи по розчистці його території від чагарників, очищено верхній став, відновлена ялинова алея, що відділяла парк від плодового саду, розчищені доріжки, розпочаті роботи по реставрації підземних ходів козачого монастиря, що існував на території парку, встановлено пам’ятники засновникам парку батьку і сину Каразіним.

Працівники станції постійно збільшують кількість та розширюють асортимент саджанців декоративних, плодових та ягідних, в тому числі і мало розповсюджених лікарських культур.

Мандруючи парком, немов переносишся до екзотичних куточків нашої планети. Тільки за останні роки в парку посаджені метасеквойя, кавказька модрина, східна біота, ягідний тис та інші екзоти.

Тут зустрічаються такі види ялин: звичайна і пірамідальна, балканська і колюча, а також гірляндна. Ясен – американський, звичайний, золотавий, плакучий, ланцетний. На території парка нараховується 355 видів дерев і чагарників.

Краснокутський парк має оригінальну архітектурно-композиційну побудову. Увагу відвідувачів привертають ставки, споруджені ще ченцями Петропавлівського монастиря, зв’язані з ними канали, що розташовані по дну балки. При створенні парку були споруджені тераси, доріжки, майданчики, альтанки і місточки, а джерельця дбайливо захищені дубовим зрубом.

Довкола парк оточений високими деревами, що залишились від природного лісу або висаджені при створенні парку. Дерева та схили балки захищають його від суховіїв у літній період, а в зимову пору – від холодного вітру та затримують сніг.

В найжаркішу і найсухішу пору літа повітря в парку свіже і вологе. Парк прекрасний на протязі цілого року. Блакить пролісків та яскраві жовті квіти кизилу змінює свіжа зелень перших весняних листочків лип, грабів, буків. Тільки високо підняті віти могутніх дубів та бундуків канадських ще довго залишаються чорними, безлистими та темні стрункі ялини підкреслюють яскраву світлу ніжність весняного листу. Особливо красивий парк восени у неповторному багряно-золотаво-зеленому вбранні своїх алей.

Ніколи за всю понад двохсотлітню історію в межах парку не застосовувались отрутохімікати. Тому так густо заселили його птаство та інші «жителі». Десятки солов'їв теплими травневими ночами влаштовують тут свої співочі конкурси. На деревах і доріжках часто зустрічаються білки. З початком весни в парк прилітають сотні пташок: синиць, дроздів, шпаків, голубів, удодів, мухоловок та інших.

В ставках живуть черепахи, в гущавині вечорами фуркають їжаки, інколи з сусідніх лісів навідуються косулі, куниці, а то і кабан забреде до огорожі старого парку.

НАТАЛІЇВСЬКИЙ ПАРК

Ця своєрідна пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення має площу 48 гектарів. Парк був закладений у 1884 році цукрозаводчиком І. Харитоненком. Зараз тут розміщено протитуберкульозний санаторій. На території парку ростуть переважно сосни віком від 70 до 100 років, а також зовсім молоді дерева. Зелені крони сосен та їх червоно-жовті стовбури разом складають цікаву композицію.

Тут зустрічаються окремі екземпляри дуба черешчатого віком від 300 до 400 років. Колекція вічнозелених екзотів включає цінну декоративну породу-сосну Веймутова, яка має м'яку, тонку та довгу хвою. Стовбур цього дерева, покритий сірою корою, вінчає густа пірамідальна корона.

Зовсім інший вигляд у кримської сосни, яка має крону плоскої форми, голки цього дерева довгі та дуже жорсткі. Сосна трьох хвойна привертає увагу відвідувачів своєю незвичайною здібністю – давати молоді паростки від пеньків свіжо зрубаних дерев.

Прикрасою парку є сибірська та одноколірна піхти, які привезли на Харківщину з Красноярського краю та Північної Америки. Сибірську піхту можна побачити поруч з фонтаном, який споруджений на тому місці, де в минулому стояв маєток господарів маєтку.

Місцеві жителі дуже пишаються тутешньою колекцією лип, яка включає кавказький, кримський, дрібнолистий та великолистий види. Дуже цінним є клен Шведлера, який восени приваблює увагу яскраво-червоним листям.

Різні види катальпи влітку впізнають по великим листям салатового кольору. Взимку ці дерева можна відшукати по довгим стручкоподібним коробочкам. Тому катальпа отримала кумедну назву «макаронне дерево».

У старих дубів та більшості сосен зелена крона знаходиться на значній висоті. Внаслідок цього погляд відвідувача вільно проходить далеко вглиб парку між стовбурами дерев. До центрального в'їзду в заповідну зону примикає каштанова алея, яка майже до берега ріки тягнеться через парк. В деяких місцях дерева-ветерани змінили молоді каштани. Три алеї – каштанова, дубова, ялинкова з’єднують різні корпуси старовинного будинку.

Особливе місце в парку відведено кущам ялівцю. Це не тільки красива декоративна рослина-довгожитель, але ще й дуже корисна тому, що виділяє в повітря велику кількість летючих речовин-фітонцидів, які ефективно знешкоджують мікроорганізми та грибки.

Логічним продовженням Наталіївського парку в минулому був сад карликових сортів різних плодових дерев, який знаходився на родючих ґрунтах неподалік від Наталіївки. На схилах яру свого часу створено п’ять терас, укріплених міцними підпорними стінами, через які вивели мідні дренажні труби.

Під назвою «Співаючі тераси» це місце охороняється державою як пам'ятка архітектури. Справа в тому, що дугоподібна форма будови, як лінза, збирає сонячні промені, це значно підсилює звуки. Заслуговує на увагу і розташована на території парку церква, над проектом якої працював видатний архітектор А. Щусев. Церква в доброму стані збереглася і сьогодні, вона є високохудожньою культовою спорудою.

БОТАНІЧНИЙ САД ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. В. Н. КАРАЗІНА

Цей природно-заповідний об’єкт загальнодержавного значення заснований на початку XIX століття одночасно з Харківським університетом. В Харкові – найстаріший ботанічний сад України, його історія пов’язана з діяльністю відомих вчених – В.М. Черняєва, М.С. Турчанінова, А.М. Бекетова, В.М. Арнольді, О.А. Коршикова, Е.М. Лавренка, Л.А. Шкорбатова та інших.

У 1804 році університету за клопотанням першого попечителя Харківського навчального округа графа С. О. Потоцького мешканцями Харкова було надано 28 десятин вільної міської землі для використання під Університетський сад, на якій вже в перші роки було висаджено сотні видів рослин місцевої і світової флори. В 1914 році сад мав оранжерейний комплекс, теплиці та парники, а також найбагатший гербарій світової флори.

У роки громадянської та Великої Вітчизняної війни сад втратив значну частину колекційного фонду, знаменитий гербарій потрапив до загарбників.

З 1944 року почалося відновлення колекцій ботанічного саду. Зараз сад розташований на двох земельних ділянках загальною площею 41,9 га.

На території саду по вулиці Клочківській розміщено дендрарій і оранжерейний комплекс. Тут вирощуються рослини вологих тропічних лісів, вологих та сухих субтропіків, пустель та напівпустель. Це представники Австралії та Нової Зеландії, Південно-східної Азії, Африки, Середземномор'я, Центральної та Південної Америки, Китаю та Японії. Колекційний фонд тропічних і субтропічних рослин налічує понад 2000 таксонів. Особливу цінність становлять самшит болгарський, якому понад 130 років, фінік пальчастий (понад 60 років), дуб кам’яний (понад 70 років), саговник відігнутий (понад 50 років), аспленій гніздо подібний (50 років), ехінокактус Грусона (понад 60 років) та колекція сукуленів, вік деяких екземплярів перевищує 50 років.

На новій території по вулиці Отакара Яроша зібрано багатющі колекції деревно-чагарникових та трав'янистих рослин відкритого ґрунту місцевої і світової флори: понад 1000 видів і форм деревних і чагарникових рослин, понад 1000 видів трав'янистих рослин природної флори, понад 2000 видів і сортів квітково-декоративних рослин. У колекціях ботанічного саду налічується 95 видів, занесених до Червоної Книги України та 15 видів, занесених до Європейського Червоного списку. Дендрарій закладено за ботаніко-географічним принципом, де представлено комплекси флори нашої країни та різноманітних географічних зон планети: «Північний Схід України», «Європа», «Середземномор'я», «Сибір», «Далекий Схід», «Середня Азія», «Північна Америка», «Китай і Японія».

Ботанічний сад може пишатися і багатою колекцією глодів, горіхів, ялин, ялиць, ялівців, жимолостей, ірисів, тюльпанів, лілій, півоній, жоржин, нарцисів, орхідей, гіацинтів. Широко представлені також сосни, дуби, яблуні, цибулі, очитки, астильби, лілійники, примули, айстри багатолітні. Особливу цінність становлять реліктові види: гінкго дволопатеве, метасеквойя гліптостробовидна, тис ягідний, тис гострокінцевий, тсуга канадська, ефедра двоколоса, тпатринія сибірська, лунарія оживаюча, крем'яник гарний, ос мунда розкішна, бруслина карликова, дріада восьмипелюсткова, діоскорея кавказька. У саду росте 77 видів ендеміків, 650 видів лікарських рослин.

Майже 1400 видів, форм та сортів деревно-чагарникових і трав'янистих рослин вперше інтродуковано на північному сході України.

Харківський ботанічний сад веде велику просвітню роботу – проводить екскурсії для населення, організує на своїй базі учбову та виробничу практику для студентів профільних вузів, надає консультації по вирощуванню рослин.

МУЗЕЙ ПРИРОДИ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

Музей був заснований в 1807 році. Спочатку це був невеликий кабінет природознавчої історії, який перетворився на значний учбовий науково-просвітницький центр України.

В 1964 році музей отримав окремий будинок по вулиці Тринклера, загальною площею близько 5 тис. кв. метрів. З цього часу в історії музею почався новий етап.

В 23 залах розгорнуті експозиції відділів: геологічного, безхребетних та хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи.

Маючи великі наукові фонди (майже 250 тис. експонатів), музей на протязі свого існування забезпечує учбовий процес природничих факультетів Харківського національного університету та інших навчальних закладів міста Харкова та області. Музей постійно відвідують харків’яни та гості першої столиці України.

Ідея охорони природи знайшла відображення в переважній більшості експонатів і дає уявлення про розвиток життя на Землі, багатство тваринного світу, закони складних взаємодій в навколишньому середовищі. Тут демонструють матеріали з питань охорони повітря, ґрунту, надр, водних та біологічних ресурсів, показують різноманітність тваринного світу та його охорону в різних ландшафтах та кліматичних зонах.

Цікава колекція мушлів налічує близько тисячі видів, які зібрані з акваторій майже всіх морів та океанів земної кулі. Фонди музею зберігають велику колекцію комах (майже 100 тисяч екземплярів різного систематичного складу). Серед хребетних можна побачити рідкісні та зникаючі види тварин. Це – дводишні риби, совиний папуга, качкодзьоб, єхидна, а також вже зниклі – мандрівний голуб, селерова корова.

Увагу відвідувачів привертають скелети – фінвала (довжина 26 метрів), кашалота (довжина 14 метрів), чучела сивучів, тюленів, крупного моржа (довжина 4 метра), калана. Колекція мавп, одна з найбільших в Україні, нараховує понад 100 екземплярів 52 видів.

РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК «ПЕЧЕНІЗЬКЕ ПОЛЕ»

В 1999 році на Харківщині з'явилася нова категорія об’єктів природно-заповідного фонду – регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле», розташований в Печенізькому районі на площі 4,99 тис. га. Він утворений з метою збереження в природному стані типових та унікальних природних комплексів і забезпечення умов організованого відпочинку населення. Територія ландшафтного парку вигідно відрізняється від прилеглої місцевості наявністю значної кількості рідкісних та зникаючих видів.

Серед тварин, занесених до Європейського Червоного списку, тут мешкають видра, сліпак звичайний, орлан-білохвіст, стрепет. 12 видів хребетних входять до Червоної книги України: тхір степовий, горностай, борсук, видра, тушканчик великий, журавель сірий, луні – степовий та польовий, гадюка степова тощо.

В рослинному покриві переважає степова рослинність. Дуже різноманітна флора балки Гнилушка. Це – найбільша степова ділянка області, що збереглася до нашого часу. Ніде немає таких значних за площею територій природного степу з характерною саме для Слобожанщини фауною та флорою. Тут зростає більше 20 видів злаків, 12 представників осок, 6 – жовтців, 4 – шавлії. Серед видів, занесених до Червоної книги України, - ковили, сон чорніючий, зозулинець болотний, косарики тонкі. Зустрічається багато рідкісних видів, що охороняються в області: адоніс весняний, півники угорські та низькі, анемона лісова.

Співробітники ЗАТ «Екоагрофірма» «Фауна», яка розташована на території ландшафтного парку. Кілька років тому взялися за відновлення популяції дуже поширеного колись в цих краях птаха-дрохви. Сьогодні дрохва занесена до Європейського Червоного списку та Червоної книги України становить кілька сотень і навіть десятків особин. З території Харківської області дрохва давно зникла повністю. Роботи по інкубації та ре інтродукції дрохви в природу, що проводяться на території ландшафтного парку, не мають аналогів не тільки в Україні, а й в інших країнах Європи.

В 1999 році створений «Міжнародний Фонд Дрохви», президентом якого є справжній ентузіаст-природолюб – В. Ф. Свинарьов. Затверджена Міжрегіональна науково-практична програма – «Збереження степу та відтворення східноєвропейської популяції дрохви в Україні».

БУРЛУЦЬКИЙ ТА КАТЕРИНІВСЬКИЙ ЗАГАЛЬНОЗООЛОГІЧНІ ЗАКАЗНИКИ

Близько п’ятдесяти років існує бабачиний заказник під райцентром Великий Бурлук. Спочатку він мав статус місцевого значення. В 1977 році на його базі з метою збереження та відновлення чисельності сурка-бабака створені заказники загальнодержавного значення.

«Бурлуцький» заказник має площу 326 гектарів. Він являє собою розгалужену систему балок та ярів, які простягаються від селища Великий Бурлук до села Катеринівка.

Поруч з Бурлуцьким заказником, між селами Катеринівка та Рогозянка, розташовані зелені яруги з великим степовим урочищем «Мізерне». Це – заказник «Катеринівський» площею 527 гектарів. Сьогодні території цих заказників входять до складу регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ».

На території державних заказників заборонені всі види полювання, рибальства, заготівлі або знищення рослинності, що є кормовою базою бабаків. Тут дозволяється лише господарська діяльність, що не може спричинити шкоду тваринам.

Місце розташування бабаків відшукати дуже легко. На ділянці, яка густо заселена тваринами, до 10% території вкриті сурчинами. Це невеличкі курганчики, які досягають 1 метр у висоту, їх діаметр складає до 10 метрів. Глибина бабачиної оселі доходить до 3-х метрів, загальна довжина ходів інколи простягається на 60 метрів. Крім основних ходів, ця працелюбна степова тварина біля свого житла в різних місцях робить, на випадок небезпеки, декілька не глибоких нір, які служать їй тимчасовою схованкою.

Сурок-бабак доволі велика тварина, його довжина сягає 60 см. До початку вересня сурки набирають вагу до 9 кілограмів. Вони мають хутро сірувато-солом'яного кольору з рудим відтінком. Вже в середині травня поруч з норами з'являються молоді бабачата. На протязі літа, виходячи по кілька разів на день із своїх сховищ, вони пасуться разом з дорослими тваринами на зелених галявинах. За весну і літо сурок накопичує більше 1 кілограма жиру. Восени бабак дуже рідко виходить на поверхню тому, що в цей час висихають майже всі степові трави.

Вересень – це пора, коли сурчині родини чистять свої норки, викидають з них сміття, готують житло до суворої зими. Незабаром сурки починають залягати в сплячку. В сонячні дні «бабиного літа» інколи ще можна побачити бабаків-одинаків, які гріються на сонці. Але більша частина в цей час вже спить.

Заходи по збереженню і відновленню чисельності бабака в заказниках дали свої наслідки: кількість цієї рідкісної тварини зараз дозволяє переселяти бабаків в інші райони та за її межі.

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЗООЛОГІЧНИЙ ПАРК

Харківський зоопарк заснований в 1895 році за пропозицією Південноросійського товариства акліматизації, яке в той час очолював відомий вчений-зоолог, професор Харківського імператорського університету Олександр Федотович Брандт.

Спочатку на території Університетського саду була відкрита виставка свійських тварин та 31 птахів. Пізніше експозиція поповнювалась дикими тваринами, яких подарували товариству харківські меценати та доставили з заповідника Асканія-Нова.

В наступні роки було споруджено акваріум, за проектом архітекторів С. І. та І. І. Загоскіних збудували бджільницько-шовківничу станцію з музеєм та пташником.

В 1918 році зоопарк було націоналізовано. З 1921 року почалася відбудова та розширення споруд зоопарку, які зараз розташувались на території загальною площею 22 гектара.

Харківський зоопарк третій за віком після Московського та Петербурзького, він входить в двадцятку найстаріших зоологічних парків світу. За цінністю зооколекцій займає друге місце в Україні після Київського і восьме – серед зоопарків СНД. В зоопарку мешкає близько 400 видів тварин, з яких понад 40 – рідкісні, занесені до Червоних книг. Серед них: сніговий гриф, тигровий пітон, орле бородач, білий ведмідь та інші.

Харківський зоопарк – учасник Міжнародної програми по збереженню і розведенню видів тварин, що зникають.

Зараз на території зоопарку багато дерев та чагарників різних видів, збудовано декоративні басейни для птахів, реконструйовано «Дім слонів». Найбільшою будовою останніх років є приміщення для утримання ведмедів.

РОСІЙСЬКИЙ ОРЧИК

Цей загально зоологічний заказник місцевого значення, розташований на території Зачепилівського району, має загальну площу 1006 гектарів. Унікальний орнітологічний комплекс «Російський Орчик» став місцем поселення рідкісних видів птахів. Найбільша увага науковців тут звернута на нічну чаплю-квакву, яка поширена на півдні Європи, в Америці, Африці, а також зустрічається в деяких куточках України. На Харківщині це єдине місце її помешкання.

Квакви ведуть нічний спосіб життя. Вдень вони сидять на деревах або в чагарниках, ховаючись від сонячних променів. А коли наступає вечір, вилітають на полювання. Основу раціону цих птахів складають комахи, ящірки, гризуни.

В заказнику оселилися такі рідкісні птахи, як сірі гуси, лебеді-шипуни, крачки білощокі, кулики-ходуличники, чаплі, поганки, мешкають кабани, лосі, козулі.

САД ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

Площа складає – 27 гектар. Час створення – 1805 рік. Довгий час сад носив назву Університетського. Справа в тому, що фахівці університету постійно збагачували дендрологічну колекцію новими видами рослин, проводили тут чималу дослідницьку роботу.

Велику увагу ентузіасти-біологи приділяли створенню мальовничих квіткових клумб, які й зараз приваблюють своєю красою численних відвідувачів. В 1950 році тут було створено перший в Україні розарій, з'явилися декоративні кущі і нові види екзотичних дерев.

Прикрасою саду в ті роки стали монументальні сходи з водним каскадом, що побудували на західному кінці головної алеї на честь 300-річчя з дня заснування Харкова. Багато саджанців було надіслано харків’янам з Канади.

Посланець дружньої країни – клен сріблястий гарно почуває себе в центрі міста. Глід біло-махровий більш ніде не зустрічається в інших харківських парках. Цей чагарник вражає красою у пору цвітіння, коли на гілках рослин розпускаються численні білі квіти.

В центрі саду росте тополя Болле з красивою пірамідальною кроною та гладкою сіро-зеленою корою. Добре акліматизувалася айва звичайна. Особливі якості відрізняють тополю духмяну, її листя після дощу насичують повітря приємним ароматом. Поруч можна побачити сосну кримську, дуб червоний, платан західний, різноманітні види бузку.

Двадцять дубів віком 200-300 років, що розташовані, на території саду імені Т.Г. Шевченка, взяті під охорону держави. Вони є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ»

Цієї природно-заповідної території немає на карті області, але пройде небагато часу і здійсняться мрії кількох поколінь харківських природолюбів про створення саме в цій місцевості національного природного парку.

Парк планується розмістити на площі 14314,8 гектар на території Зміївського та Первомайського районів в долині річок Сіверський Донець та Гомольша. Ядром майбутнього парку є ландшафтний заказник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача». Це – один з наймальовничіших куточків Харківщини. Ідея його створення народилася в середині XIX століття і належить видатним харківським вченим: О.В. Гурову, А.М. Краснову, В.І. Талієву, Є.М. Лавренку та іншим.

В другій половині XX століття багато сил та енергії справу вивчення та обґрунтування необхідності створення тут національного природного парку внесли вчені-харків'яни: В. Ліленкін, Л.М. Горелова, В.М. Грамма, О.С. Лисецький, Г.П. Дубинський, Т.В. Догадіна, К.Д. Ермоленко, І.М. Ремізов.

Професор Харківського університету А.М. Краснов назвав цю місцевість харківською Швейцарією. не без підстави, її рельєф – від гірського до плоскої заплави. Тутешні ландшафти контрастні та мальовничі: вкриті реліктовими дібровами віком 100-140 років, схили Сіверського Дінця є одним з найкращих дібровних масивів північно-східної України. Старі соснові бори перемежаються з осиковими, чорно вільховими та вербовими лісами, заплавними болотами. Залісені «гірські» краєвиди Козачої гори з глибокими яругами змінюють луки та великі озера.

В межах майбутнього парку зростає понад 800 видів судинних рослин, серед яких близько 40 видів – рідких, а також занесених до Червоної книги України. Флора парку включає також майже 140 видів лікарських рослин, серед них: тюльпан дібровний, аконіт Бессера, в’язіль стрункий, аконіт дібровний, косарики тонкі, валеріана російська.

Багата і різноманітна місцева фауна. В навколишніх лісах зустрічаються тварини, занесені до Європейського Червоного списку (вечірниця велетенська, вухань бурий, деркач, сліпак звичайний, поліксена, тощо), 38 видів тварин, що мешкають тут, занесено до Червоної книги України, серед них: борсук звичайний, горностай, норка європейська, райдужниця велика, джміль вірменський, мідянка, бражник Прозерпіна. 66 видів тварин нараховує Червоний список Харківської області, в їх числі: шуліка чорний, рибалочка голуба, ропуха сіра, жаба ставкова, гадюка звичайна, кажанок північний, цікада чорна. Увагу фахівців привертає рідка різнокольорова ящірка, релікт третинного періоду.

Серед крупних тварин в парку є лосі, козулі, кабани, лисиці. Особливу цікавість відвідувачів викликають колонії сірої чаплі в затоці Косач біля селища Коробови Хутори.

Тут чимало цінних історичних пам'яток. Знайдені сліди стоянок кам’яного віку, руїни поселення зрубової культури бронзового віку, городища, кургани-могильники скіфської та слов'янської культури.

З багатьма місцевостями парку пов’язані народні легенди. Створення національного природного парку дозволить зберегти унікальну природу харківської Швейцарії, впорядкувати рекреаційну діяльність в найпопулярнішому місті відпочинку мешканців Харкова та області.

Заключення

Ми живемо на планеті Земля, вчимося, працюємо, відпочиваємо і, порою не замислюємося над тим, наскільки світ природи неповторний, прекрасний, але вкрай уразливий.

Природний механізм дуже складний і цільний, і якщо розладжується одне кільце цього ланцюга, порушується весь природний комплекс. Не можна змиритися з тим, що на наших очах зникають цілі види тварин і рослин, і цей процес постійно триває. Сьогодні під загрозою зникнення кожний 5-й представник ссавців, кожний 10-й вид птахів.

Тому охорона перлин Слобожанського краю-унікальних в природному відношенні територій та об’єктів, що знаходиться під охороною держави-головна задача майбутніх поколінь.

Водночас, на Харківщині багато цікавих місцевостей, ще не заповідних, але таких, що потребують повсякденної уваги та охорони.

Заповідні куточки природи рідного краю мають неоцінне значення для виховання, освіти та формування екологічного світогляду населення.

Тому збереження природного багатства області є моральним обов’язком кожного громадянина нашої країни перед Землею і людством.

ПЕРЕЛІК ВИДІВ РОСЛИН, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВОЇ ОХОРОНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Види, які занесені до Червоного списку Харківської області

Назва виду

Назва родини

Відділ ПЛАУНОПОДІБНІ - LYCOPODIOPHYTA

Клас ПЛАУНОВИДНІ - LYCOPODIOPSIDA

1.

Плаун булавовидний

Lycopodium clavatum L.

Плаунові

Lycopodiaceae

Відділ ХВОЩЕПОДІБНІ – EQUISETOPHYTA

Клас ХВОЩЕВИДНІ - EQUISETOPSIDA

2.

Хвощ великий

Equisetum telmateia Ehzh.

Хвощові

Equisetaceae

3.

Хвощ галузистий

Equisetum ramosissimum Deaf.

Хвощові

Equisetaceae

4.

Хвощ зимуючий

Equisetum hyemale L.

Хвощові

Equisetaceae

5.

Хвощ лісовий

Equisetum sylvaticum L.

Хвощові

Equisetaceae

6.

Хвощ лучний

Equisetum pretense L.

Хвощові

Equisetaceae

Відділ ПАПОРОТЕПОДІБНІ – POLYPODIOPHYTA

Клас ПАПОРОТЕВИДНІ - POLYPODIOPSIDA

7.

Безщитник жіночий

Athyrium filix-femina Roth

Безщитникові

Athyriaceae

8.

Вужачка звичайна

Ophioglossum vulgatum L.

Вужачкові

Ophioglossacea

9.

Пухирник ломкий

Cystopteris fragilis Bernh.

Вужачкові

Ophioglossacea

10.

Страусове перо звичайне

Matteuccia struthiopteris Tod.

Оноклеєві

Onocleaceae

11.

Теліптерис болотний

Thelypteris palustris Schott

Теліптерисові

Thelypteridaceae

12.

Щитник гребінчастий

Dryopteris cristata A. Gray

Щитникові

Aspidiaceae

13.

Щитник шартрський

Dryopteris carthusiana (Vill)

Щитникові

Aspidiaceae

Відділ ГОЛОНАСІННІ – PINOPHYTA

Клас ХВОЙНІ - PINOPSIDA

14.

Яловець звичайний

Juniperus communis L.

Кипарисові

Cupressaceae

Класс ГНЕТОВІ - GNETOPSIDA

15.

Ефедра двоколоскова

Ephedra distachya L.

Хвойникові

Ephedraceae

Відділ ПОКРИТОНАСІННІ - MAGNOLIOPHYTA

Клас ДВОДОЛЬНІ - MAGNOLIOPSIDA

16.

Глечики жовті

Nuphar lutea Smith

Лататтєві

Nymphaeaceae

17.

Латаття біле

Nymphaea alba L.

Лататтєві

Nymphaeaceae

18.

Латаття сніжно-біле

Nymphaea candida J. et C. Presl

Лататтєві

Nymphaeaceae

19.

Аконіт дібровний

Actonitum nemorosum

Жовтцеві

Ranunculaceae

20.

Аконіт шерстистовусий

Actonitum lasiostomum

Жовтцеві

Ranunculaceae

21.

Анемона лісова

Anemone sylvestris L.

Жовтцеві

Ranunculaceae

22.

Водяний жовтець Ріона

Batrachium rionii Nym.

Жовтцеві

Ranunculaceae

23.

Водяний жовтець фенхелевидний

Batrachium foeniculaceum V. Krecz

Жовтцеві

Ranunculaceae

24.

Воронець колосистий

Actaea spicata L.

Жовтцеві

Ranunculaceae

25.

Горицвіт весняний

Adonis vernalis L.

Жовтцеві

Ranunculaceae

26.

Горицвіт волозький

Adonis wolgensis Stev.

Жовтцеві

Ranunculaceae

27.

Дельфіній клиновидний

Delphinium cuneatum Stev. Ex DC

Жовтцеві

Ranunculaceae

28.

Жовтець язиколистий

Ranunculus lingua L.

Жовтцеві

Ranunculaceae

29.

Ломиніс несправжньовогнистий

Clematis pseudoflammula Schmalh.

Жовтцеві

Ranunculaceae

30.

Ломиніс прямий

Clematis recta L.

Жовтцеві

Ranunculaceae

31.

Ломиніс цілолистий

Clematis integrifolia L.

Жовтцеві

Ranunculaceae

32.

Купальниця європейська

Trollius europaeus L.

Жовтцеві

Ranunculaceae

33.

Сон широколистий

Pulsatilla latifolia Rupr.

Жовтцеві

Ranunculaceae

34.

Ряст Маршалла

Corydalis marschalliana Pers.

Руткові

Fumariaceae

35.

Граб звичайний

Carpinus betulus L.

Ліщинові

Corylaceae

36.

Гвоздика стиснуточашечна

Dianthus stenocalyx Juz.

Гвоздичні

Caryophyllaceae

37.

Гірчак зміїний

Polygonum bistorta L.

Гвоздичні

Caryophyllaceae

38.

Смілка приземкувата

Silene supine Bieb.

Гвоздичні

Caryophyllaceae

39.

Гоніолімон татарський

Goniolimon tataricum Boiss.

Кермекові

Limoniaceae

40.

Кермек донецький

Limonium donetzicum Klok.

Кермекові

Limoniaceae

41.

Кермек широколистий

Limonium platyphyllum Lincz.

Кермекові

Limoniaceae

42.

Звіробій стрункий

Hypericum elegans Steph.

Звіробійні

Hypericaceae

43.

Сонцецвіт звичайний

Helianthemum nummularium Mill.

Чистові

Cistaceae

44.

Сонцецвіт крейдяний

Helianthemum cretaceum Juz.ex Dobrocz.

Чистові

Cistaceae

45.

Бурячок ленський

Alyssum lenense Adam

Капустяні

Brassicaceae

46.

Вечорниці сумні

Hesperis tristis L.

Капустяні

Brassicaceae

47.

Жовтушник лісовий

Erysimum sylvaticum Bieb.

Капустяні

Brassicaceae

48.

Зубниця бульбиста

Dentaria bulbifera L.

Капустяні

Brassicaceae

49.

Зубниця п'ятилиста

Dentaria quinquefolia Bieb.

Капустяні

Brassicaceae

50.

Картан понтійський

Crambe pontsca Stev.ex Rupr.

Капустяні

Brassicaceae

51.

Картан татарський

Crambe tataria Sebeok

Капустяні

Brassicaceae

52.

Левкой запашний

Matthiola fragrans Bunge

Капустяні

Brassicaceae

53.

Рогачка крейдяна

Erucastrum cretaceum Kotov

Капустяні

Brassicaceae

54.

Верес звичайний

Calluna vulgaris Hull

Вересові

Ericaceae

55.

Журавлина болотна

Oxycoccus palustris Pers.

Брусничні

Vacciniaceae

56.

Грушанка зеленоцвіта

Pyrola chlorantha Sw.

Грушанкові

Pyrolaceae

57.

Грушанка круглолиста

Pyrola rotundifolia L.

Грушанкові

Pyrolaceae

58.

Грушанка мала

Pyrola minor L.

Грушанкові

Pyrolaceae

59.

Зимолюбка зонтична

Chimaphila umbellata

Грушанкові

Pyrolaceae

60.

Ортилія однобока

Orthilia secunda House

Грушанкові

Pyrolaceae

61.

Молочка приморська

Glaux maritime L.

Первоцвіті

Primulaceae

62.

Одинарник європейський

Trientalis europaea L.

Первоцвіті

Primulaceae

63.

Первоцвіт весняний

Primula veris L.

Первоцвіті

Primulaceae

64.

Плавушник болотний

Hottonia palustris L.

Первоцвіті

Primulaceae

65.

Жовтяниця черговолиста

Chrysosplenium alternifolium L.

Ломикаменеві

Saxifragaceae

66.

Білозір болотний

Parnassia palustris L.

Білозорові

Parnassiaceae

67.

Росичка круглолиста

Drosera rotundifolia L.

Росичкові

Droseraceae

68.

Вишня кущова

Cerasus fruticosa Pall.

Розові

Rosaceae

69.

Вовче тіло болотне

Comarum palustre L.

Розові

Rosaceae

70.

Глід п'ятистовпчиковий

Crataegus pentagyna

Розові

Rosaceae

71.

Костяниця

Rubus saxatilis L.

Розові

Rosaceae

72.

Мигдаль степовий

Amygdalus nana L.

Розові

Rosaceae

73.

Перстач прямостоячий

Potentilla erecta

Розові

Rosaceae

74.

Родовик лікарський

Sanguisorba officinalis L.

Розові

Rosaceae

75.

Таволга зарубчаста

Spiraea crenata L.

Розові

Rosaceae

76.

Таволга Литвинова

Spiraea litwinowii Dobrocz

Розові

Rosaceae

77.

Черешня

Cerasus avium

Розові

Rosaceae

78.

Чорноголовник родовиковий

Poterium sanguisorba L.

Розові

Rosaceae

79.

Астрагал білостеблий

Astragalus albicaulis DC.

Бобові

Fabaceae

80.

Астрагал блідий

Astragalus palescens Bieb.

Бобові

Fabaceae

81.

Астрагал крейдолюбний

Astragalus cretophilus Klok.

Бобові

Fabaceae

82.

Астрагал піщаний

Astragalus arenarius L.

Бобові

Fabaceae

83.

Астрагал пухнастоквітковий

Astragalus pubiflorus DC

Бобові

Fabaceae

84.

Астрагал український

Astragalus ucrainicus

Бобові

Fabaceae

85.

Заяча конюшина багатолиста

Anthyllis macrocephala Wend

Бобові

Fabaceae

86.

Солодушка великоквіткова

Hedysarum grandiflorum Pall.

Бобові

Fabaceae

87.

Водопериця черговоквіткова

Myriophyllum alterniflorum

Столисникові

Haloragaceae

88.

Скумпія звичайна

Cotinus coggygria Scop.

Фісташкові

Anacardiaceae

89.

Ясенець голо стовпчиковий

Dictamnus gymnostylis Stev

Рутові

Rutaceae

90.

Льон австрійський

Linum austriacum L.

Льонові

Linaceae

91.

Льон жовтий

Linum flavum L.

Льонові

Linaceae

92.

Льон український

Linum ucrainicum Czern.

Льонові

Linaceae

93.

Льон Черняєва

Linum czernjaevii Klok

Льонові

Linaceae

94.

Льон шорсткий

Linum hirsutum L.

Льонові

Linaceae

95.

Китяки крейдяні

Polygala cretacea Kotov.

Китяжкові

Polygalaceae

96.

Тринія багатостеблова

Trinia multicaulis

Зонтичні

Apiaceae

97.

Цикута отруйна

Cicuta virosa L.

Зонтичні

Apiaceae

98.

Калина звичайна

Viburnum opulus L.

Жимолостеві

Caprifoliaceae

99.

Валеріана блискуча

Valeriana nitida Kreyer

Валеріанові

Valerianaceae

100.

Валеріана бульбиста

Valeriana tuberose L.

Валеріанові

Valerianaceae

101.

Валеріана донська

Valeriana tanaitica Worosch

Валеріанові

Valerianaceae

102.

Валеріана лікарська

Valeriana officinalis L.

Валеріанові

Valerianaceae

103.

Валеріана пагононосна

Valeriana stolonifera Czern

Валеріанові

Valerianaceae

104.

Валеріана російська

Valeriana rossica

Валеріанові

Valerianaceae

105.

Черкас щетинистий

Dipsacus strigosus

Черсакові

Dipsacaceae

106.

Барвінок малий

Vinca minor L.

Барвінкові

Apocynaceae

107.

Барвінок трав'янистий

Vinca herbacea

Барвінкові

Apocynaceae

108.

Ластовень виткий

Vincetoxicum scandens

Ластівневі

Asclepiadaceae

109.

Ластовень російський

Vincetoxicum rossicum

Ластівневі

Asclepiadaceae

110.

Золототисячник гарний

Centaurium pulchellum

Тирличеві

Gentianaceae

111.

Тирлич хрещатий

Gentian cruciata

Тирличеві

Gentianaceae

112.

Тирличничок язичковий

Gentianella lingulata

Тирличеві

Gentianaceae

113.

Бобівник трилистий

Menyanthes trifoliate

Бобівникові

Menyanthaceae

114.

Маренка сіроплода

Asperula tephrocarpa

Маренові

Rubiaceae

115.

Синюха голуба

Polemonium cacrulcum

Синдхові

Polemoniaceae

116.

Березка лінійнолиста

Convolvulus lineatus

Березкові

Convolvuiaceae

117.

Громовик несправжньокрасильний

Onosma pseudotinctoria

Шорстколисті

Boraginaceae

118.

Живокіст кримський

Symphytum tauricum

Шорстколисті

Boraginaceae

119.

Синяк плямистий

Echium maculatum

Шорстколисті

Boraginaceae

120.

Вероніка сива

Veronica incana

Ранникові

Scrophulariaceae

121.

Шолудивник болотний

Pedicularis palustris

Ранникові

Scrophulariaceae

122.

Шолудивник Кауфмана

Pedicularis kaufmannii

Ранникові

Scrophulariaceae

123.

Шолудивник пухнастополосий

Pedicularis dasystachys

Ранникові

Scrophulariaceae

124.

Пухирник звичайний

Utricularia vulgaris

Пухирникові

Lentibulariaceae

125.

Пухирник середній

Utricularia intermedia

Пухирникові

Lentibulariaceae

126.

Самосил білоповстистий

Teucrium polium

Губоцвіті

Lamiaceae

127.

Суховершки великоквіткові

Prunella grandiflora

Губоцвіті

Lamiaceae

128.

Чербець вапняковий

Thymus calcareous

Губоцвіті

Lamiaceae

129.

Шавлія австрійська

Salvia austriaca

Губоцвіті

Lamiaceae

130.

Шавлія ефіопська

Salvia aethiopis

Губоцвіті

Lamiaceae

131.

Шавлія лучна

Salvia pratensis

Губоцвіті

Lamiaceae

132.

Шавлія поникла

Salvia nutans

Губоцвіті

Lamiaceae

133.

Аденофора лілієлиста

Adenophora lilifolia

Дзвоникові

Campanulaceae

134.

Дзвоники алтайські

Campanula altaica

Дзвоникові

Campanulaceae

135.

Дзвоники персиколисті

Campanula persicifolia

Дзвоникові

Campanulaceae

136.

Волошка вугільна

Centaurea carbonate

Айстрові

Asteraceae

137.

Волошка російська

Centaurea ruthenica

Айстрові

Asteraceae

138.

Головатень російський

Echinops ritro

Айстрові

Asteraceae

139.

Грудниця звичайна

Crinitaria linosyris

Айстрові

Asteraceae

140.

Оман високий

Inula helenium

Айстрові

Asteraceae

141.

Оман мечолистий

Inula ensifolia

Айстрові

Asteraceae

142.

Осот їстівний

Cirsium esculentum

Айстрові

Asteraceae

143.

Полин пониклий

Artemisia nutans

Айстрові

Asteraceae

144.

Полин солянковидий

Artemisia salsoloides

Айстрові

Asteraceae

145.

Полин Черняєва

Artemisia tschernseviana

Айстрові

Asteraceae

146.

Рапонтикум серпевидний

Rhaponticum serratuloides

Айстрові

Asteraceae

Клас ОДНОДОЛЬНІ - LILIOPSIDA

147.

Валіснерія спіральна

Vallisneria spiralis

Жабурникові

Hydrocharitaceae

148.

Водяний різак алоєвидний

Stratiotes aloides

Жабурникові

Hydrocharitaceae

149.

Рдесник сарматський

Potamogeton sarmaticus

Рдесникові

Potamogetonaceae

150.

Рдесник туполистий

Potamogeton obtusifolius

Рдесникові

Potamogetonaceae

151.

Рдесник червонуватий

Potamogeton rutilus

Рдесникові

Potamogetonaceae

152.

Каулинія мала

Caulinia minor

Різухові

Najadaceae

153.

Белевалія сарматська

Bellevalia sarmatica

Лілійні

Liliaceae

154.

Веснівка дволиста

Majanthemum bifolium

Лілійні

Liliaceae

155.

Вороняче око звичайне

Paris quadrifolia

Лілійні

Liliaceae

156.

Гадюча цибулька занедбана

Muscari neglectum

Лілійні

Liliaceae

157.

Гіацинтик блідий

Hyacinthella leucophaea

Лілійні

Liliaceae

158.

Гіацинтик Палласів

Hyacinthella pallasiana

Лілійні

Liliaceae

159.

Проліска дволиста

Scilla bifolia

Лілійні

Liliaceae

160.

Ряска Гуссона

Ornithogalum gussonei

Лілійні

Liliaceae

161.

Тюльпан змієлистий

Tulipa ophiophylla

Лілійні

Liliaceae

162.

Чемериця Лобелієва

Veratrum lobelianum

Лілійні

Liliaceae

163.

Чемериця чорна

Veratrum nigrum

Лілійні

Liliaceae

164.

Цибуля жовтіюча

Ailium flavescens

Цибулеві

Alliaceae

165.

Цибуля оманна

Ailium decipiens

Цибулеві

Alliaceae

166.

Холодок багатолистий

Asparagus polyphyllus

Холодкові

Asparagaceae

167.

Косарики черепитчасті

Gladiolus imbricatus

Півникові

Iridaceae

168.

Півники карликові

Iris pumila

Півникові

Iridaceae

169.

Півники сибірські

Iris sibirica

Півникові

Iridaceae

170.

Півники солончакові

Iris halophila

Півникові

Iridaceae

171.

Півники угорські

Iris hungarica

Півникові

Iridaceae

172.

Осока несправжньосмикацева

Carex pseudocyperus

Осокові

Cyperaceae

173.

Осока низька

Carex humilis

Осокові

Cyperaceae

174.

Пухівка багатоколоскова

Eriophorum polystachyon

Осокові

Cyperaceae

175.

Пухівка піхвова

Eriophorum vaginatum

Осокові

Cyperaceae

176.

Пухівка широколиста

Eriophorum latifolium

Осокові

Cyperaceae

177.

Ринхоспора біла

Rhynchospora alba

Осокові

Cyperaceae

178.

Бородач звичайний

Botriochloa ischaemum

Злакові

Poaceae

179.

Образки болотні

Calla palustris L.

Ароїдні

Araceae

180.

Вольфія без коренева

Wolffia arrhiza

Ряскові

Lemnaceae

181.

Їжача голівка маленька

Sparganium minimum Wallr.

Їжачоголівкові

Sparganiaceae

182.

Рогіз Лаксманів

Typha laxmannii Lepech

Рогозові

Typhaceae

Список використаної літератури

1. Саппа Н. Н., Харьковщина заповедная. – Х.:Прапор, 1987.

2. Екологічний вісник. Х., 2001.

3. Червона книга України, Тваринний світ, К. 1994.

4. Червона книга України, Рослинний світ, К. 1996.

5. Перелік видів рослин та тварин, що потребують особливої охорони в Харківській області УкрНДІ екологічних проблем, лабораторія проблем природних територій особливої охорони. Х., 2002.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:56:27 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:20:23 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Природно-заповідний фонд Харківської області

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150916)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru