Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Розробка моделі для прогнозування надходжень податків на прибуток

Название: Розробка моделі для прогнозування надходжень податків на прибуток
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: контрольная работа Добавлен 06:11:44 17 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 17 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Гуманітарний університет

“Запорізький інститут державного

та муніципального управління”

Контрольна робота

м.Запоріжжя 200__р.

Зміст

Введение

1.Загальні положення податку на прибуток

2. Кабмін планує почати зниження ставок податків на прибуток і додану вартість

3. Мінімізація податку на прибуток із застосуванням ОФ

4. Кількість підприємств, які сплачують податок на прибуток збільшується

5. Податкове планування на підприємстві

Список використаної літератури

Введение

Розробити модель для прогнозування надходжень податків на прибуток, якщо відомо кількість підприємств у регіоні, їхній варіант оподаткування прибутку, планований обсяг виробництва товарів, робіт, послуг і відомі фактичні дані за аналогічний період минулого року. Провести аналіз формування податків на прибуток для різних варіантів оподатковування.

1.Загальні положення податку на прибуток

Витрати (дохід) з податку на прибуток - загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.

Відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

· тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

· перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

· перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов'язання - сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податок на прибуток - сума податку на прибуток, що визнана відстроченим податковим зобов'язанням і відстроченим податковим активом.

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.

Податкова база активу і зобов'язання - оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток.

Поточний податок на прибуток - сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Тимчасова різниця - різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню - тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню - тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції з рахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками обліку відстрочених податкових зобов'язань або відстрочених податкових активів (на розраховану з цієї операції суму податку на прибуток).

Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю.

Сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається відстроченим податковим активом.

Відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, за винятком:

а) гудвілу, якщо його амортизація податковим законодавством не передбачена;

б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню та є наслідком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим зобов'язанням за винятком:

а) якщо материнське (холдингове) підприємство, інвестор або учасник спільного підприємства визначає і контролює час анулювання тимчасової різниці;

б) якщо не очікується анулювання тимчасової різниці протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові різниці.

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню та є наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за умов:

а) анулювання тимчасових різниць протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

б) очікування податкового прибутку, достатнього для списання тимчасової різниці.

Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для відшкодування цих збитків і користування пільгами.

Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок:

а) негативного гудвілу, який виникає внаслідок об'єднання підприємств згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств";

б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).

Підприємство переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання, наведеним у пункті 8 Положення (стандарту) 17.

Сума зобов'язання або дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до податкового законодавства.

Відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов'язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація або використання активу та погашення зобов'язання.

Сума відстроченого податкового активу на дату балансу зменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. У разі очікування податкового прибутку, достатнього для списання відстроченого податкового активу, сума його попереднього зменшення, але не більше суми очікуваного податкового прибутку, відображається способом сторно.

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов'язань.

У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання можуть наводитися у балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У таких випадках у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" проміжного Звіту про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань за звітний рік.

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов'язання відбудеться заліком цієї дебіторської заборгованості.

У консолідованому балансі дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом.

У консолідованому балансі відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображаються розгорнуто.

Витрати з податку на прибуток від звичайної діяльності відображаються у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" Звіту про фінансові результати в дужках. Дохід з податку на прибуток відображається у вписуваній статті "Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності", а при визначенні фінансового результату від звичайної діяльності на його суму зменшується збиток від звичайної діяльності до оподаткування.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

· Складові елементи витрат (доходу) з податку на прибуток (поточний податок на прибуток та всі коригування цієї суми, включаючи відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов'язання, виправлення помилок тощо).

· Сума поточного та відстроченого податку на прибуток відображена у складі власного капіталу.

· Пояснення різниці між витратами (доходом) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток.

· Ставка податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно із звітним періодом.

· Сума та період дії тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, сума податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов'язаних з невизнанням відстроченого податкового активу.

· Сума тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані.

· Сума визнаних відстрочених податкових активів (за кожним видом) і визнаних відстрочених податкових зобов'язань (за кожним видом).

· Сума відстроченого податку на прибуток, що включена до Звіту про фінансові результати.

· Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.

2. Кабмін планує почати зниження ставок податків на прибуток і додану вартість

Уряд України планує починаючи з 2007 року знизити ставку податку на прибуток з 25% до 23% і надалі зменшувати її на 1 процентний пункт (п.п.) щорічно з доведенням її розміру до 20%, а ставку податку на додану вартість (ПДВ) зменшувати з нинішніх 20% на 1 п.п. щорічно в 2007-2008 роках.

Про це йдеться в затвердженому постановою уряду прогнозі показників зведеного бюджету за основними видами доходів, витрат і фінансування на 2007-2009 роки.

"Зниження фіскального тиску на суб'єктів оподатковування пропонується здійснювати поетапно. Першим кроком повинно стати зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці", - відзначається в документі.

Зокрема, у 2006 році передбачається сукупно зменшити на 2 п.п. відрахування до Пенсійного фонду і Фонду обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що сьогодні сукупно складають 33,9%, і довести єдину ставку внеску, починаючи з 2007 року, з 29,3% до 25% у 2009 році.

"Зазначені зміни передбачають одночасне розширення бази оподатковування за рахунок скасування інших пільг, що не мають соціальної спрямованості, і перенос податкового навантаження на податки, що регулюють ринок споживання шкідливих для здоров'я товарів, зокрема, тютюну й алкогольних напоїв", - говориться в урядовому прогнозі.

Такі плани мають призвести до зниження частки податкових надходжень у валовому внутрішньому продукті з 22,04% у 2007 році до 21,49% - у 2009 році.

3. Мінімізація податку на прибуток із застосуванням ОФ

Визначення основних фондів наводиться у ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема, відповідно до підпункту 8.2.1 під цим терміном слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію, та вартість яких перевищує 1000 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зношенням.

Слід звернути увагу на те, що вартісна межа основних фондів 1000 грн введена з 01.07.2004 року згідно із Законом "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". До вказаної дати у податковому обліку будь-якої сумарної вартості, перевищення якої давало б право чи вимагало б відносити матеріальні цінності до основних фондів, Закон про прибуток не визначав. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні фонди" передбачає, що на підприємствах можуть самостійно встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. Відповідно, матеріальні цінності, вартість яких перевищує встановлену межу, відносять до основних фондів.

Однак Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні фонди" аж ніяк не змінює і не змінювало податкового законодавства, тож податковий облік регулюється тільки Законом про прибуток.

Платнику податків залишалося самому оцінити термін використання (менше чи більше року) того чи іншого предмета і прийняти рішення про доцільність його віднесення до складу основних фондів у податковому обліку. Іншого критерію законодавство не передбачало. Це призвело до того, що на багатьох підприємствах за даними податкового обліку значиться в складі основних фондів багато матеріальних цінностей незначної вартості.

Для впорядкування податкового обліку основних фондів та приведення його у відповідність до даних бухгалтерського на підприємствах намагаються встановити вартісну межу основних фондів у бухгалтерському обліку на рівні 1000 грн, тобто визначену Законом про прибуток, при цьому застосовуючи норми амортизації, визначені податковим законодавством. Про складність, а то й неможливість ведення єдиного обліку, не порушуючи норм законодавства, зокрема П (С) БО №7, говорити не будемо.

Ми ж розглядаємо питання, як позбутися отих раніше придбаних основних фондів незначної вартості, щоб надалі їх не амортизувати. Оскільки Закон №1957-IV не має зворотної сили в часі, вартісну величину 1000 грн на раніше придбані матеріальні цінності поширити не можна. Така норма застосовується для оцінки основних фондів, придбаних після 01.07.2004 р.

Водночас жодних заборон на продаж основних фондів, які були у вжитку, немає. Це дає можливість:

впорядкувати податковий облік основних фондів, виключивши об'-єкти вартістю до 1000 грн з їх складу;

вартість таких основних фондів включити до складу валових витрат у податковому обліку, не чекаючи їх амортизації до нульового значення.

Реалізація схеми поребує наявності додаткового суб'єкта підприємницької діяльності або ж дружньої фірми (схема 1).

1. Підприємство "А" продає основні фонди вартістю до 1000 грн товариству "Б" за ціною, яка дорівнює "залишковій вартості за податковим обліком" (якщо такий ведеться) або ж і вищою ціною, але не більше 1000 грн. Звичайно, мова йде про основні фонди групи 2, 3 та 4, оскільки основні фонди групи 1 при досягненні залишкової вартості ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн), відповідно до підпункту 8.3.7 статті 8 Закону про прибуток, включаються до валових витрат.

2. Після придбання матеріальних цінностей товариство "Б" їх обліковує як товари та проводить оплату.

3. Згодом товариство "Б" продає підприємству "А" такі товари за ціною придбання.

4. Підприємство "А" проводить оплату.

Отже, ми придбали ті самі матеріальні цінності, але вже після 01.07.2004 р. Оскільки їх вартість менше 1000 грн, витрати на їх придбання підприємство "А" включає до складу валових витрат.

Таким чином і облік впорядкували, і вартість старих основних фондів включена до витрат без поступової їх амортизації.

Звернемо увагу на першу операцію. Чому основні фонди групи 2, 3 та 4 можна продавати за ціною, вищою за "залишкову вартість у податковому обліку", але не вище 1000 грн? Така операція дає можливість включити до валових витрат не тільки вартість старих основних фондів (до 1000 грн), а й інші витрати відповідної групи, що амортизуються. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів. Згідно з підпунктом 8.4.4 Закону про прибуток при продажу названих основних фондів балансова вартість групи зменшується на суму продажу. І тільки якщо сума продажу перевищує балансову вартість відповідної групи, у платника податку виникає валовий дохід на суму такого перевищення. Отже, продавати можна так, аби тільки не перевищити вартість відповідної групи.

Запитаєте, для чого продавати дорожче? Адже зменшується вартість групи, яка амортизується. Водночас збільшуються витрати на придбання раніше проданих основних фондів, які вже не будуть довго і нудно амортизуватися, а в першому звітному періоді включаються до складу валових витрат. Тож чим більше дешевих довгорічних дрібниць сьогодні у складі основних фондів у податковому обліку, тим більше можливостей збільшити валові витрати платника податку. На практиці зазвичай цю схему можна ускладнити, включивши в ланцюжок ще одного суб'єкта. Тоді продаж старих основних фондів слід проводити одній особі, яка їх продасть дружній фірмі, а остання продає їх законному власнику. Такий рух матеріальних цінностей не даватиме жодних підозр для контролюючих органів на зразок укладення удаваних чи подібних угод.

Встановлення вартісної межі матеріальних цінностей в сумі 1000 грн для визначення їх основними фондами дає можливість купувати окремі об'-єкти частинами, вартість кожної з яких не перевищуватиме вказаної суми. Наприклад, підприємство планує купити м'яку частину, в комплект якої входять диван, два крісла і журнальний стіл. Звичайно, її вартість перевищить 1000 грн і витрати на її придбання необхідно включити до групи 2 основних фондів та амортизувати. А якщо купівлю кожної цінності оформити окремо, різними накладними, вартість кожної частини може не перевищити 1000 грн і витрати будуть включені до валових витрат в період придбання матеріальних цінностей та передання в експлуатацію. Навіть якщо такі меблі продаються тільки в комплекті, ціну кожної частини доцільно визначати в сумі до 1000 грн і придбати окремо за різними накладними.

Ще привабливіша можливість прямого віднесення до валових витрат вартості ремонтів та поліпшення неосновних фондів, тобто тих, вартість яких менша 1000 грн, хоча термін їх служби може становити декілька років. Тож підстави для проведення ремонтів чи поліпшення таких необоротних матеріальних активів є.

Відповідно до підпункту 8.1.2 статті 8 Закону про прибуток амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та іншого полі-пшення основних фондів. Щоправда, підпункт 8.7.1 названої статті, як спеціальна норма для ремонту основних фондів, їх реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та іншого поліпшення, дає право платнику податку віднести до валових витрат будь-які витрати на поліпшення основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного року.

А якщо ремонтувати неосновні фонди, а, наприклад, необоротні матеріальні активи, тобто ті, що служать більше року, але коштують менше 1000 грн? Ці витрати амортизації не підлягають і 10-ма відсотками не обмежуються, а в загальній сумі прямо відносяться до валових витрат як такі, що пов'язані з господарською діяльністю платника податку. І при цьому не має значення, що сума таких "ремонтних" витрат може в декілька разів перевищувати вартість отої "малоцінки", що поліпшується чи модернізується.

Таким чином, продавши дешеві основні фонди, а потім знову їх придбавши як "малоцінку" вартістю до 1000 грн, не потрібно складати акти на їх списання та чимшвидше намагатися позбутися. Спершу необхідно визначити, що із цього "мотлоху" потрібно замінити, тобто придбати нове. Ти ба, а нове до основних фондів потрапляє. Тож тоді потрібно старе ремонтувати, реконструювати та поліпшувати. Звичайно, кожен об'єкт специфічний, має свої складові, і єдина схема до всіх видів "малоцінок" застосовуватися не може, хоча принцип єдиний:

купуємо матеріали, комплектувальні, плати, схеми для оргтехніки і все це як запаси (матеріали, запчастини) обліковуємо на складі;

оформивши актом про встановлення придбаних матеріалів та запчастин на раніше списану малооцінку вартістю до 1000 грн, це все включаємо до валових витрат;

після таких двох-трьох ремонтів від старого об'єкта може нічого і не залишитися, крім даних бухгалтерського обліку, які свідчать, що він придбаний ще у 90-х роках.

А на вашому підприємстві все буде нове, сучасне і дороге та без будь-якої амортизації включене до валових витрат.

4. Кількість підприємств, які сплачують податок на прибуток збільшується

За І квартал 2004 року до Зведеного бюджету України з Чернівецької області надійшло 11млн.24,7 тис.грн. податку на прибуток, що становить 101,5 відсотка. доведених прогнозних показників.

Водночас станом на 1 квітня 2004р. податковий борг з податку на прибуток становить 1млн.530,8 тис.грн. Та все ж це на 1 млн.310,6 тис.грн., або на 46% менше, ніж на початок року. Із загальної суми податкового боргу 159,8 тис.грн., (10,4 %) складає активний борг.

Станом на 1 квітня нинішнього року в області фактично сплачують податок на прибуток 2847 суб'єктів господарювання, що на 6,6 % більше ніж за аналогічний період минулого року. Питома вага підприємств, що фактично сплачують податок на прибуток у загальній кількості зареєстрованих платників цього податку склала 77,7 %, що на 1,2 % більше ніж торік.

З метою безумовного виконання дохідної частини бюджету, планово - нормативної бази надходжень, передбаченої наказом ДПА України від 08.04.2004 року № 216, державні податкові органи області розробили конкретну програму дій та заходів із забезпечення виконання встановлених на ІІ квартал 2004 року завдань з мобілізації коштів до бюджетів усіх рівнів та Державного зокрема. Так, продовжено практику проведення засідань робочих груп з керівниками підприємств, що застосовують схеми мінімізації податкових надходжень, а також декларують від'ємне значення об'єкту оподаткування. Додаткові надходження за рахунок цих заходів становитимуть нинішнього місяця 85 тис.грн.

Ведеться робота із забезпечення мобілізації додаткових надходжень податку на прибуток за рахунок проведення обстежень збиткових та малоприбуткових підприємств.

Податковою службою проводиться робота щодо погашення податкового боргу з податку на прибуток по підприємствах боржниках за рахунок вивчення фінансово - господарського стану цих підприємств, а також заходів стягнення податкового боргу.

Діяльність сучасного українського підприємства характеризується наявністю достатньо високих витрат на податкове адміністрування - оплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Ця ситуація вимагає від підприємства формування такої стратегії оподаткування, яка спрямована на зменшення податкового навантаження і мінімізацію втручання в діяльність підприємства фіскальних органів. Необхідність раціональної і ефективної організації обліку і планування податкових витрат є очевидною.

Обґрунтована система податкового планування підприємства здатна достатньою мірою мінімізувати ризики, що виникають у зв'язку з оподаткуванням господарської діяльності. А при прийнятті управлінських рішень податкове планування є обов'язковим інструментом керівництва підприємства.

Однак окремі заходи щодо оптимізації оподаткування не стануть повноцінною системою податкового планування підприємства доти, доки вони не будуть здійснюватись у рамках єдиного стратегічного плану розвитку й діяльності підприємства. Без наявності принципових положень, методів і способів розробки (застосування) окремих податково-оптимізаційних заходів і схем податкове планування не може бути реалізоване за призначенням, а виступатиме лише в ролі інструмента мінімізації податкових платежів у короткостроковому періоді - без планування діяльності підприємства й розвитку бізнесу на довгострокову перспективу.

Таким чином, при систематизації податкового планування на перший план має виходити обґрунтовування його принципів і методів, створення методології планування оподаткування підприємства.

Податкове планування включає процес податкової оптимізації - заходи, пов’язані з досягненням необхідних пропорцій усіх фінансових аспектів операцій. Податкове планування полягає в розробці і впровадженні різних законних схем зниження податкових відрахувань, за рахунок застосування методів стратегічного планування.

5. Податкове планування на підприємстві

Система оподаткування підприємств є важливим регулятором економіки держави, і може стимулювати виробництво і науково - технічний прогрес, обмежувати зростання І та інфляцію. Але, водночас, вона стримує інвестиції, скорочує споживання, уповільнює процеси заощаджень та нагромадження. В сучасних умовах господарювання податки суттєвим фактором впливу на фінансове - господарську діяльність підприємств. Тому забезпечити нормальне функціонування підприємницьких структур у нестабільному соціальне - економічному середовищі, та якісне управління фінансовими ресурсами керівники та бухгалтери можуть лише при наявності розробленої ними концепції управління податками.

Ефективна податкова політика підприємства здатна суттєво сприяти удосконаленню методів господарювання, підвищенню рентабельності виробництва, зміцненню комерційного розрахунку як основи стійкого фінансового стану і стабільної роботи підприємства та виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком, контрагентами.

Податкова політика підприємства враховує, в першу чергу, особливості його діяльності та динаміку розвитку. Саме тому важливо розуміти, яким чином кожен податок впливає на показники фінансового стану підприємства, тобто досконально володіти об'єктивним аналізом податків.

Основними показниками фінансове - господарської діяльності, на які впливають податки є:

собівартість продукції;

прибуток від реалізації товарів (робіт, послуг);

прибуток підприємства;

обсяг реалізації;

виручка від реалізації;

платоспроможність підприємства;

фінансова стійкість підприємства;

іммобілізація оборотних коштів;

прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства;

залишки нереалізованої продукції;

чистий прибуток;

обсяг залучених кредитів;

використання прибутку.

Прогнозування податкових відрахувань на мікро рівні передбачене при складанні бізнес плану підприємства. Слід зауважити, що невірний або недостатній облік податкового факт може призвести не лише до несприятливих фінансових наслідків, але й навіть виклик банкрутство підприємства. В той же час застосування на підприємстві податкового плануванні може забезпечити не тільки збереження капіталу підприємства, але й можливість фінансуванні розширення діяльності, нових інвестицій.

Можливість і необхідність податкового планування закладені в самому податкової законодавстві. Діюче українське законодавство (до речі, як і нормативне - правова баї розвинутих країн) містить в собі різні податкові режими для різних ситуацій (наприклад, про торгівлі на ринку - один механізм оподаткування, а при торгівлі в магазині він дещо інший) припускає різні методи для визначення податкової бази і пропонує платникам різні податкові пільги.

Методами податкового планування є поточний фінансовий контроль, попередні податкова експертиза, порівняльний аналіз.

Поточний фінансовий контроль (короткострокове оперативне податкове планування передбачає контроль за податковими платежами при періодичному складанні прогнозів їх зміг спостереження у відповідності з прогнозами реальних платежів податків за ті ж періоди.

У випадку суттєвих розбіжностей між прогнозами і реальними платежами з'ясовують" причини розбіжностей і розробляються пропозиції щодо їх усунення. Базою при застосуванні методу виступають нормативні податкові документи, обговорення даних питань податковою інспекцією, придбана література по податках.

Попередня податкова експертиза (середньострокове перспективне податкове планування передбачає експертизу нових проектів і найважливіших управлінських рішень. Цей мете передбачає вже наявності на підприємстві ґрунтовної інформаційно-аналітичної бази і податках: не лише текстів нормативних документів, але коментарів до них провідних юристі бухгалтерів, аудиторів, матеріалів державних органів, рішень судів за податковими спорам матеріалів по податках з періодики, проектів податкового законодавства.

Порівняльний аналіз (довгострокове стратегічне податкове планування) передбачає аналіз нових проектів діяльності підприємства в цілому. У відповідності з цим методом проводиться порівняння різних варіантів діяльності підприємства з метою визначення їх податкової ефективності: на короткій період діяльності (при постійних значеннях податкових ставок) і на тривалі періоди (при різних варіантах очікуваних змін у законодавстві та ставках).

Важливо розуміти, що при податковому плануванні не слід орієнтуватись лише на розміри ставок податків, платити які доведеться при виборі певної сфери діяльності. Ставки податків відіграють переважно другорядну роль: в іншому випадку західні підприємства віддавали б перевагу діяльності виключно в офшорних зонах. Вирішальними при виборі сфери застосування підприємницької діяльності є такі фактори, як близькість сировинних джерел, наявність кваліфікованого персоналу, якість транспортного сполучення, тощо.

При здійсненні податкового планування потрібно усвідомлювати, що використання сприятливих податкових режимів вимагатиме від платника податків у багатьох випадках зміни форми і навіть змісту його діяльності. В першу чергу, такі зміни стосуються тих ознак, на які орієнтується податкове законодавство при визначенні податкових зобов'язань юридичних і фізичних осіб:

1) об'єкта оподаткування (заміна (зміна) об'єкта оподаткування, або перенесення терміну виникнення податкових зобов'язань);

2) суб'єкта оподаткування (заміна самого платника податків);

3) податкової юрисдикції (перехід з однієї в іншу);

4) різноманітних пільг.

Першоосновою при застосуванні на підприємстві податкового планування, звичайно,: досконале знання і належне розуміння податкового законодавства. Крім того, найбільшу ефективність забезпечує послідовне та узгоджене використання різних методів податкового шанування, які мають враховувати особливості діяльності підприємства і можуть бути розроблені тільки для кожного окремого платника податків.

Податкове планування на підприємстві передбачає можливість вибору пільгового режиму оподаткування, запровадженого державою з метою підтримки пріоритетних; секторів економіки видів діяльності або для соціального захисту населення, використовуючи систему наданих законодавством пільг, підприємство може переорієнтувати свою фінансово-господарську діяльність із метою оптимізації оподаткування та збільшення доходів. Отже, прийняттю рішення про здійснення певного пільгового напрямку роботи має передувати відповідний розрахунок доцільності використання податкових пільг.

Важливим ланцюгом у розрахунку ефективності податкових платежів є використання системи планування та моделювання баз оподаткування. Для цього податкові платежі розраховуються різними варіантами, а потім підставляються результати моделювання.

Ефективність податкової політики досягається дотриманням наступних принципів:

1. Суворе дотримання діючого законодавства по оподаткуванню.

2. Доцільність застосування на підприємствах малого бізнесу спрощених систем оподаткування.

3. Управління виробничим процесом у залежності від зміни діючої системи оподаткування.

4. Вплив на елементи бази оподаткування в залежності від групи податків, зборів та платежів.

Таким чином, система оптимізації податків належним чином сприяє підвищенню економічної ефективності підприємств, що прямо пропорційно впливає на зміцнення економіки країни.

Рівень сплати податків та добросовісність обох сторін цього процесу - платників податків і держави - свідчить про цивілізованість суспільства, бо податки - це плата за цивілізацію.

Розглянемо декілька прикладів оподаткування прибутку на різних підприємствах.

1. За станом на кінець звітного року вартість активів на рахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" (за сировину, роботи, послуги для операційної діяльності) становить 10800 грн.

За податковим законодавством сума виданих авансів (без податку на додану вартість) включається підприємством до складу валових витрат у тому періоді, у якому здійснено перерахування авансу, і відповідно зменшує податковий прибуток. Різниця між балансовою вартістю активу (виданого авансу без податку на додану вартість 9000 грн.) та податковою базою цього активу (0 грн.) становить 9000 грн. і є тимчасовою різницею, що підлягає оподаткуванню.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню, на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток є відстроченим податковим зобов'язанням на кінець звітного періоду:

9000 х 30% = 2700 грн.

Сальдо відстроченого податкового зобов'язання відображається у рядку 460 "Відстрочені податкові зобов'язання" Балансу.

Сума поточного податку на прибуток за звітний період відображається за дебетом субрахунка 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності" у кореспонденції з кредитом субрахунка 641 "Розрахунки за податками". Запис за дебетом субрахунка 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності" у кореспонденції з рахунком 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" проводиться на суму з урахуванням сальдо на рахунку 54 на початок звітного року. Сума, що відображена у звітному періоді за дебетом субрахунка 981, є витратами з податку на прибуток і наводиться у рядку 180 Звіту про фінансові результати.

В аналогічному порядку визначається і відображається сума відстроченого зобов'язання з сальдо на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів".

2. За станом на кінець звітного року на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" сальдо зобов'язання становить 12000 грн.

За податковим законодавством одержані аванси (без податку на додану вартість) включаються до складу валових доходів у тому періоді, у якому вони одержані, і відповідно збільшують податковий прибуток. У бухгалтерському обліку отримані аванси не визнаються доходом цього звітного періоду, а будуть визнані доходом у тому періоді, у якому будуть відвантажені продукція, товари (виконані роботи, послуги).

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю зобов'язання (одержаного авансу без податку на додану вартість 10000 грн.) та податковою базою цього зобов'язання (0 грн.) становить 10000 грн. і є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток є відстроченим податковим активом на кінець року.

10000 х 30% = 3000 грн.

Сальдо відстроченого податкового активу наводиться у рядку 060 "Відстрочені податкові активи" Балансу, утворення якого відображається за дебетом рахунка 17 "Відстрочені податкові активи". Запис за дебетом рахунка 17 здійснюється у грудні на суму з урахуванням сальдо на цьому рахунку на початок звітного періоду в кореспонденції з кредитом рахунка 641 "Розрахунки за податками".

В аналогічному порядку визначається і відображається сума відстроченого податкового активу із сальдо на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів".

3. Залишок резерву сумнівних боргів на рахунку 38 на кінець звітного року становить 17200 грн. За податковим законодавством відрахування до резерву не визнаються валовими витратами, до валових витрат включається сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості, яка в бухгалтерському обліку списується за рахунок утвореного резерву.

Різниця між балансовою вартістю резерву сумнівних боргів (17200 грн.) і податковою базою (0) є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню. Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим активом.

17200 х 30% = 5160 грн.

4. Залишок забезпечення на гарантійний ремонт на кінець звітного року (субрахунок 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань") становить 3160 грн. За податковим законодавством витрати на гарантійний ремонт визнаються у періоді його виконання.

Різниця між балансовою вартістю зобов'язання (забезпечення - 3160 грн.) і податковою базою зобов'язання (0 грн.) є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню. Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим активом.

3160 х 30% = 948 грн.

5. Варіант I. На кінець звітного року залишкова вартість основних виробничих засобів, за якими відповідно до податкового законодавства амортизація нараховується, становить:

а) за даними бухгалтерського обліку (різниця між аналітичними даними рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" і рахунка 13 "Знос необоротних активів") - 365000 грн.;

б) за даними, що використовуються для визначення амортизації основних засобів за податковим законодавством, - 315000 грн.

Вартість основних невиробничих засобів та інших основних засобів, на які за податковим законодавством амортизація не нараховується, до розрахунку не приймається як постійна різниця, оскільки за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" вказані основні засоби амортизації підлягають.

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю активу (365000 грн.) і податковою базою цього активу (315000 грн.) є тимчасовою різницею, що підлягає оподаткуванню (50000 грн.). Добуток тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим зобов'язанням.

50000 х 30% = 15000 грн.

Варіант II. На кінець звітного року залишкова вартість основних виробничих засобів становить:

а) за даними бухгалтерського обліку - 75000 грн.;

б) за даними, що використовуються для визначення амортизації основних засобів за податковим законодавством, - 90000 грн.

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю активу (75000 грн.) і податковою базою цього активу (90000 грн.) є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню (15000 грн.). Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим активом.

15000 х 30% = 4500 грн.

6. Згортання відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань полягає у визначенні різниці між сумою визнаних відстрочених податкових активів і сумою визнаних відстрочених податкових зобов'язань і відповідно відображенні у Балансі чогось одного.

(3000 + 5160 + 948) - (2700 + 15000) = 7592 грн.

(відстрочене податкове зобов'язання)

або

(3000 + 5160 + 948 + 4500) - 2700 = 10908 грн.

(відстрочений податковий актив)

Список використаної літератури

1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96 - ВР. // Відомості ВРУ. - 1996. - №30.

2. Закон України „Про Державній бюджет України на 2006 рік”

3. Закон України „Про бюджетну систему України" №253/95-ВР від 29.06.95. // Відомості ВРУ. - 1995. №26.

4. Бескид Й.М. Державний бюджет України // Методичні рекомендації - Тернопіль. -1996.

5. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч.посібник. -К.: Вища школа, 1997.

6. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. - К.: НІОС. -2001.

7. Юрій С.І., Бескид Й.М. Державний бюджет України. Навчальний посібник. - Тернопіль: ТАНГ, - 2001.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:48:34 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:16:16 29 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Розробка моделі для прогнозування надходжень податків на прибуток

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151299)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru