Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Морфо-генетичні особливості сортів пшениці

Название: Морфо-генетичні особливості сортів пшениці
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Добавлен 02:08:49 21 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 767 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

Розділ 1 Морфо-генетичні особливості сортів пшениці

1.1 Бібліографічний огляд літературних джерел

1.2 Екологічні та фізико-географічні характеристики умов проростання

1.3 Селективна характеристика районованих сортів

1.3.1 Генетичні групи сортів пшениці. Походження роду Triticum і його селективне значення

1.3.2 Генетика синтетичних видів м’якої та твердої пшениць

1.3.3 Морфологічний опис різновидностей пшениці

Розділ 2 Методика організації досліджень

2.1 Методика аналізу схожості насіння

2.2 Особливості аналізу головних сортових апробаційних ознак пшениці

Розділ 3 Експериментальне дослідження та аналіз отриманих результатів

3.1 Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району

3.2 Аналіз сільськогосподарської характеристики районованих сортів

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Зернове господарство - основна галузь сільського господарства, від успішного розвитку якого залежить і розвиток всіх інших галузей сільського господарства.

Найактуальнішою проблемою в Україні і ріст зернового виробництва. Перед хліборобами країни поставлене завдання - підвищити виробництво зерна пшениці шляхом підвищення родючості грунтів, введення передової технології виробництва, раціонального використання добрив, покращення насінництва, введення у виробництво найбільш урожайних сортів і гібридів.

Особливе значення у збільшенні виробництва зерна має озима пшениця.

Велику роль в підвищенні врожайності озимих культур належить сорту. Це один з найважливіших факторів подальшої інтенсифікації сільського господарства. Про це свідчать наступні дані. В 1940 р. коли у виробництві переважали місцеві низькопродуктивні сорти, урожай озимої пшениці в середньому складав в Україні 12,1ц./га. Широке поширення селекційних сортів Еритросперум 15 і Одеська 13 підвищило урожай в 1955 році до 17,1 ц./га. Введення в сівозміну таких нових сортів як Миронівська 808, Безоста 1, Миронівська 61, Альбатрос одеський і ін в 2001 р. підвищило урожайність по Україні до 28-35 ц./га. І хоча такий ріст урожайності був пов¢язаний і з загальним підняттям культури землеробства, роль сорту в цьому дуже велика. Тому немає сумніву в тому, що резервом подальшого росту урожайності озимої пшениці є виведення нових, більш зимостійких і посухостійких, більш продуктивних сортів.

Селекціонери України створили багато високоврожайних сортів пшениці, пристосованих до різноманітних умов вирощування. Багато з них урожайні, мають високу життездатність і пластичність, але не у всіх зонах України проявляють необхідну стійкість до несприятливих умов зимівлі, часто вражаються різними хворобами і не завжди гарантують отримання високих стійких урожаїв.

Сільському господарству необхідні сорти, які в даних грунтово - кліматичних умовах давали б стійкі і високі урожаї зерна високої якості. Швидке введення таких сортів у виробництво дасть відчутне збільшення урожаю зерна, до того ж без додаткових витрат.

В системі заходів по збільшенню валового збору пшениці велике значення має створення оптимальної для конкретних умов густини стеблестою в посівах. На густину стеблестою впливають норма висіву, схожість насіння і виживання рослин.

Схожість насіння і врожайність пов¢язані прямою залежністю. Дослідження вчених показали, що зниження схожості на 1% приводить до зниження урожайності на 1-2%.

Тому на сьогоднішній день перед селекціонерами постало питання про створення таких сортів пшениці, які найкраще пристосовані до умов навколишнього середовища, мають високу схожість, стійкість до хвороб і дають найбільші врожаї при порівняно невисоких затратах.

Саме тому метою нашого дослідження стало вивчення фенотипових характеристик районованих сортів пшениці.

Об¢єктом дослідження стали районовані в Бродівському районі сорти пшениці-Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48, Альбатрос одеський, Поліська 90.

Ми поставили перед собою такі завдання:

1. Визначити відмінні особливості найголовніших сортів пшениці.

2. Вивчити різновидності м¢якої пшениці.

3. Ознайомитись з фенотипічною характеристикою сортів пшениці.

4. Дати характеристику головних районованих сортів пшениці, які вирощуються на території Бродівського району.

5.Ознайомитись з методикою вивчення якості посівного матеріалу.

6.Встановити енергію проростання і схожість районованих сортів пшениці.

7.Визначити щільність колосу.


Розділ 1 Морфо-генетичні особливості сортів пшениці

1.1 Бібліографічний огляд літературних джерел

Пшениця - найдавніша найпоширеніша культура. За останніми даними, вона була відома більше 6500 років тому в Іраці і 5000-6000 років тому в Стародавньому Єгипті (Якубцинус 1957). Про древність пшениці в Іраці свідчить найновіші дані Р.Мундачаєва (1972). В результатах досліджень в Північній Месопотамії він знайшов на глибині біля 2 м зерна злакових культур (в тому числі і пшениці), що відносились до 4210 р. до н.е.

Про вирощування пшениці в древні часи в Україні свідчать нові дослідження археолога Б.А.Шрамко(1966). При розкопках на лівому березі Дніпра біля с.Бельська (Котелівський район, Полтавської області) він виявив насіння пшениці. що збереглося в посуді, що відноситься до VI ст.до н.е.

З давніх часів і до сьогодні розвиток селективних досліджень сортів не припиняється і проводиться в різних напрямках - підвищення посухостійкості, зимостійкості сортів, стійкості їх до осипання і хвороб. Зокрема, такі вчені, як В.Ф.Дорофеєв, Р.А.Удачін, Л.В.Семенова, М.В. Новикова, О.Д. Градчанінова, Н.П.Шитова, А.Ф.Мерешко, А.А. Філатенко у своїй праці “Пшеницы мира” висвітлили проблеми сучасної селекції пшениці, Результати вивчення світового генофоду, зосередженого у колекції Всесоюзного інституту рослинництва.

Книга містить матеріали з питань створення скороспілих сортів та стійких пшениць до проростання зерна на пні і кореневих гнилей Групою вчених Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН було видано книгу “Озимая пшеница”., де широко висвітлені питання морфології, біології озимої пшениці, покращення якості зерна пшениці, підвищення врожайності, боротьба з хворобами і шкідниками, селекції і рослинництва.

Грунтовним дослідженням біології озимої пшениці присвячена робота “Озимая пшеница” яка видана Губановим Я.В. та Івановим М.М.. В ній на основі біологічних особливостей культури викладені принципи диференційованості застосування засобів агротехніки, показані основні шляхи підвищення врожаю, висвітлені питання насінництва, а також підвищення якості зерна.

Під редакцією доктора сільсько-господарських наук М.М.Любарського побачила світ монографія “Пшеница и ее улучшение”. В книзі розкриті питання агротехніки селекції і насінництва, фізіології пшениці (морозостійкість, посухостійкість), наслідуванність ознак і властивостей, цитогенетики видів пшениці на сучасному науковому рівні. Особливо Цікаві розділи, присвячені якості зерна (з погляду підвищення ресурсів твердої їі м¢якої пшениці) і вимогам міжнародного хлібного ринку.

Колективом авторів –Л.А.Животковим, С.В.Бірюковим та ін було видано книгу “Пшеница” де викладені основні досягнення науки і передової практики вирощування високих урожаїв озимої і ярої пшениці за інтенсивними технологіями в різних грунтово-кліматичних зонах України. Викладенні біологічні властивості культури, її систематика розглянуті питання селекції, насінництва, захисту рослин.

В.М.Ремеслом і групою авторів у книзі “Мироновские пшеницы” розказані про методи селекції миронівських пшениць, їх біологічні і господарські властивості, поширення, вирощування, якість зерна, вдосконалення системи насінництва. Велику увагу приділено агротехніці високих урожаів та перспективам селекції.

У роботі “Полевая всхожесть семян” Іжик М.К. на основі вітчизняних, закордоних і власних досліджень розглядає біологічні властивості насіння, вплив грунтово- кліматичних умов, агротехнічних заходів, шкідників і хвороб, схожість насіння сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці.

Для виконання дослідження практичної частини нашої роботи були використані такі посібники як “ Рослинництво. Лабораторні заняття” (Автори М.С. Сапожников, В.М. Марценківська),” Практикум по селекції і насінництву польових культур” (під редакцією професора А.П. Горіна”), “ Практикум по основам сельського хозяйства (автори:Ващенко І.М., Лагнге К.П., МеркуловМ.П., Ельштейн М.М.) У них розглядаються в окремих темах методики лабораторних досліджень по зернових,

зернобобових, коренебульбоплодах та ін. культурах. Також автори звертають увагу на характеристику найважливіших районованих сортів, морфологічні особливості культур та їх апробаційні ознаки.

При визначені енергії проростання і схожості насіння ми користувались методикою Ю.Б.Салаврі та М.К.Салаврі, яка описана у розділі “Контрольно-семенное дело” підручника ”Практикум по селекции и семеноводству полевих культур” під редакцією професора А.П.Горіна.

Ці літературні джерела стали основними при проведенні лабораторних досліджень та написанні бакалаврської роботи.

1.2 Екологічні та фізико-географічні характеристики умов проростання

Зона займає північну частину України, її райони входять в склад восьми областей. Тут розміщується приблизно 13 – 14% посівних площ озимої пшениці України. В зерновому зони її площі складають в середньому біля 40%.

Успіх виробництва зерна озимої пшениці в зоні визначається особливостями клімату і ґрунтового покриву, представленого великою кількістю ґрунтових різноманітностей.

Клімат помірний і вологий, повністю придатний для вирощування великих врожаїв озимої пшениці. Зона є практично безпечною щодо вимерзання посівів. Тут можливі пошкодження озимини переважно від притертої льодової кірки, особливо в північно-східних районах від застоювання талої води і інших явищ. В цілому ж загибель і пошкодження озимих за зимовий і ранньовесняний періоди в Поліссі порівняно невеликі.

Деякі проблеми в вирощуванні високих врожаїв озимої пшениці в зоні пов’язані з низькою родючістю ґрунту і основних елементів живлення.

Слабка водостримуюча здатність легких за механічним складом ґрунтів в умовах нерівномірного розприділення осадів обумовлює нестійкість запасів води і ґрунтову посуху з усіма небажаними для росту і розвитку рослин наслідками. На продуктивність озимої пшениці негативно впливає підвищена кислотність ґрунтів, а також будь-яке порушення водно-повітряного режиму.

Із всього різноманіття ґрунтів найбільш придатними для озимої пшениці є сірі лісові, чорноземи опідзолені, а з дерново-підзолистих ґрунтів, які складають основну частину ґрунтового покриву, - супіщані і суглинисті з врахуванням складу ґрунтів в ґрунтовому покриві необхідно встановити граничну масу посівних площ озимої пшениці, величина якого в озимому коливається в зоні в дуже широких межах (від25% до 80%).

Не дивлячись на низьку родючість поліських ґрунтів, освоєння науково обґрунтованої системи землеробства, що включає хімічну меліорацію (вапнування) ґрунтів, освоєння сівозмін, застосування органо-мінеральної системи удобрень, зональної системи обробітку ґрунту і інші її елементи дозволяють на окультурених ґрунтах отримувати 30 – 35 ц/га зерна озимої пшениці, а при інтенсивній технології і більше.

Так в 2002р. в Чернігівській області середній урожай озимої пшениці з інтенсивного поля (82 тис. гектарів) складав 32,2 ц/га і був на 9,7 ц/га більший, ніж при звичайній технології в 2003 – 42,9 ц/га (138,9 тис. гектарів), або на 14,4 ц/га більше, ніж з решти площі. В Житомирській області середній врожай з інтенсивного поля в 2002р. (108 тис. гектарів) складав 33,7, перевищуючи врожай з решти площі на 15, 3 ц/га, в 2003 – відповідно 40,7 (133,9 тис гектарів) і 14,3 ц/га.[1.87]

В Львівській області середній урожай озимої пшениці з інтенсивного поля складав в 2002р. (118 тис. гектарів) 38,4 ц/га, в 2003 (120,7 тис гектарів) 43,2, перевищивши урожай з іншої площі, відповідно12,4 і 13,8 ц/га.

Великі і стабільні врожаї озимої пшениці отримує КСП „Дружба” Бродовського району Львівської області, розміщений в зоні Малого Полісся на дерново-підзолистих ґрунтах. В цьому господарстві середній урожай пшениці склав в 2002р. 49,6ц/га, більше 50ц/га зерна зібрали у 2003р.

Посіви озимої пшениці в Поліссі необхідно розміщувати переважно в сівозмінах з люпином і льоном. Кращими попередниками для цієї культури є багато – трави, люпин на зелену масу, картопля ранніх і скороспілих сортів, льон, а в західних районах і кукурудза на силос.

В дослідах лабораторії сівозмін УНДІЗ урожай озимої пшениці сорту Миронівська 61 на дерново-підзолистому супісчаному ґрунті склав середньому за 1981-84рр :після удобреної гноєм картоплі(30т/га) – 31,2т/га, льону – 30,3; люпину на силос – 28,5, вівса – 26,8, озимої пшениці – 24,1 і ячменю – 23,9 ц/га.

Як видно з наведених даних, розміщення озимої пшениці після стерневих попередників небажане, але за необхідності їх використання найкращим є овес. Це підтверджують і результати досліджень Чернігівської сільськогосподарської дослідної станції(Любинецький Н.Н., Бакун А.І., 1983).

При розміщенні озимої пшениці після кукурудзи на силос її масу бажано збирати не пізніше ніж за 20 - 25 днів до посіву озимої пшениці в оптимальні сроки. При скороченні цього інтервалу урожай зменшиться на 3 – 5 і більше центнерів з гектару.

Обробіток ґрунту. На Поліссі найбільший і стійкий урожай озимої пшениці забезпечує переорювання як ефективний спосіб боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками, що сприяє кращому засвоєнню добрив. Після зернобобових культур, стерневих попередників і інших культур, які рано звільнюють поле, ефективним є двофазний обробіток ґрунту. В цьому випадку переорюванню передує лущення на 8 – 10 см. або дискування на 6 – 8 см. Ці роботи проходять за 8 – 10 днів до основного обробітку.

При переорюванні після кукурудзи на зелений корм і силос бажано використовувати ярусні плуги для кращого заорювання залишків. В цьому випадку переорюванню передує лущення поля в двох напрямках.

При скороченні періоду від збирання кукурудзи до посіву, а також в посушливі роки на незасмічених площах добре приводити плоскорізний або поверхневий обробіток дисками разом із голчастими або звичайними боронами і кілково-шпоровими катками для підготування ґрунту до посівного стану.

Ефективність переорювання багато в чому залежить від сроку його проведення і глибини.

Після стерневого попередника, за даними УНДІЗ, найкращі результати забезпечило переорювання за 45 – 30 днів до посіву. Врожаї сорту Поліська 90 в цьому випадку за 2001 – 2002 рр. Складали в середньому 40,2 ц/га і 39,7 ц/га, за 15 днів – 38,6, а переорювання перед посівом – 36,6 ц/га. В посушливі роки ефективніше передпосівне лемішне лущення, ніж пізнє переорювання.

Глибину переорювання встановлюють в залежності від сили орного шару, попередника і стану ґрунту. Після багаторічних трав орють найглибше, щоб найбільш повно заробити кореневі залишки, на дерново-підзолистих ґрунтах – на глибину орного шару, на сірих лісових, чорноземах опідзолених і лугових ґрунтах – на 23 – 25 см., після льону, люпину на зелену масу, картоплі, стерневих попередників – на 18 – 20 см., а при меншій силі орного шару – на його глибину.

Після кукурудзи на силос, по даних УНДІЗ (Майронівський А.С.,1984), глибину переорювання можна змінити до 13 – 15 см. В перевищенні з урожаєм при звичайному переорюванні (18 – 20 см.) збільшення кількості зерна від зменшення глибини обробітку складало 2,1 при урожай 36,6 ц/га, при плоско різному обробітку (18 – 20 см.) – 3,7, поверхневому (4 – 5 см.) – 7,9 ц/га і нульовий (посів) – 8,6 ц/га. При оранні без перекидання пласта і поверхневому обробітку ґрунту в результаті зменшення швидкості всмоктування води збільшується утворення на полях льодової кірки, що призводить до збільшення загибелі рослин.

Всі оброблені площі зберігаються до посіву озимої пшениці в чистому від бур’янів стані і розпушеною поверхнею ґрунту.

Передпосівний обробіток ґрунту – культивація на глибину заорювання зерен з одиночним боронуванням.

Удобрення. Озима пшениця добре відкликається на органічні і особливо на мінеральні добрива. В Поліссі вона використовує післядію органічних добрив, так як їх вносять під просапні культури – картоплю і кукурудзу. Тому під озиму пшеницю використовують в основному мінеральні добрива, дози яких диференціюються в залежності від родючості ґрунту, попередника, рівня насиченості сівозміни добривами і сорту.

За даними Волинської ГОСХОЗ (Барнаш З.С. Котвицький Б.Б.,1984р.) на фоні після дії органічних добрив (14 т/га) і вапнування, максимальний урожай озимої пшениці – 44,1 ц/га забезпечувався при внесенні під її посіви повного добрива в нормах

В дослідах IЗУААН за 1995 – 1996 середня надбавка урожаю сорту Поліська 90 після стерневого попередника від допосівного внесення повного добрива і весняного підживлення склала 10.7 ц/га.

Зазвичай дози мінеральних добрив збільшують при розміщенні посівів на межи родючих грунтах, після непарових попередників і під сорти, більш стійкі до вилягання. Під озиму пшеницю сорту Миронівська 61 дози добрив складають 40 – 60 кг/га азоту, фосфору і калію, а для Поліської 90, Киянки, Іллічівки, Донецької 48, Крижинки – 60 – 80 кг/га. Для покращення якості зерна дози азоту можуть бути збільшені для першого сорту до 80, інших – до 100 – 120 кг/га.

Рівень ефективності мінеральних добрив в зоні залежить від сроків їх внесення. Фосфорні і калійні добрива в повній дозі вносять під основний обробіток грунту, азотні в підвищеній кількості – частинами, за 2 – 3 прийоми. За даними ІЗУААН (1996 – 1997рр) при одноразовому внесенні азоту 120 кг/га урожай озимої пшениці Поліська 90 склав 50,9 ц/га, а при перенесенні 2/3 його з основного добрива на 2 підживлення 52,6 ц/га. При цьому вміст білка в зерні збільшувався на 1,4 і клейковини на 2,2 %.

При інтенсивній технології вирощування озимої пшениці, як і інших зернових культур, значення вапнування в зоні як засобу підвищення родючості кислих і слабо кислих ґрунтів, підвищення ефективності добрив, продуктивності культури і охорони навколишнього середовища від забруднення рухомими формами поживних речовин, особливо азотом і пестицидами зростає. Тому вапнування є важливою умовою інтенсифікації землеробства. [7.67]

Сроки сівби. В західних областях України – Рівненській, Волинській, Львівській оптимальні сроки висіву припадають на перші дві декади вересня.

Сіяти пшеницю необхідно лише в оптимальні строки, інакше в рослин буде низька зимостійкість, сильніше пошкодяться шкідниками і хворобами (ранні посіви), знижують свою життєздатність і продуктивність (ранні і пізні посіви).

Сорти інтенсивного типу (Миронівська 61, Поліська 70, Іллічівська, Щедра Полісся і ін.) в порівнянні з пластичними сортами (Миронівська 808) відрізняються більш вузьким періодом оптимальних сроків висіву, що приходять на другу половину календарних сроків. Наприклад для сорту Поліська 70 за даними ІЗУААН, вони припадають з 5 – 10 вересня. Урожаї зерна в ці сроки досягли в дослідах за 1979 – 1981рр. 42,5 і 41,5 ц/га, а при посіві 1 вересня зменшились відповідно, на 3 – 2 ц/га ; 15 – на 6 – 5 ; 5 – 7,5 і 25 вересня – на 13,4 – 12,4 ц/га.

До того ж ранні сроки висіву різко погіршують якість зерна озимої пшениці, особливо його білковість, а пізні –виповненість і інші показники.

Норми висіву. Важливим елементом структури урожаю є кількість продуктивного стеблестою на площі. Для отримання хорошого урожаю озимої пшениці і збору повинно бути не менше 500 – 600 колосоносних стебел на 1. Цю густоту забезпечують приблизно такі норми висіву: Миронівська 61 – 4.5 – 5.0 млн/га, Поліська 90 – 4.5 – 5.0 млн/га, Донецька 48 – 4.0 – 4.5 млн/га по чистих удобрених парах, 4.5 – 5.0 по зайнятих парах і 5 – 5.5 млн/га по непарових попередниках; Крижинка – 5 – 5.5 млн/га, Альбатрос Одеський 4.5 – 5 млн/га. Норми висіву в господарствах уточнюють в залежності від умов, що складаються. Зазвичай меншу кількість насінин висівають на більш родючих землях, після парових попередників, і на добре удобрених площах і, в тому числі, при інтенсивній технології озимої пшениці. На засмічених, запущених ділянках, при нестачі води в грунті і у випадку запізнення з посівом норми посіву збільшують на 0.5 – 1 млн/га схожих насіння.

1.3 Селективна характеристика районованих сортів

1.3.1 Генетичні групи сортів пшениці. Походження роду Triticum і його селективне значення

Пшениця – основна хлібна культура на землі. В результаті розселення її в різні еколого-географічні райони внаслідок активної селективної діяльності людини світовий генофонд пшениці став широким і різноманітним. Селекціонер для вдалого підбору вихідних форм при схрещуванні повинен вільно орієнтуватись в систематиці роду (додаток 1).

В сучасній тритікології отримала визнання гіпотеза про дифілетичне походження тетраплоїдної пшениці. В різний історичний час в різних географічних районах Близького Сходу від різних материнських і батьківських видів в природі на територіальному рівні виникли два первинних амфідиплоїди, що відрізняються по генному складу в цитоплазмі. Ними були дикорослі полби T.dicoccoides (геноми ) і T. Araraticum (геноми )В нашому розумінні вони були першими поліплоїдними видами двох підродів основними генами яких є Поєднання цих геномів з трьома геномами (B,G,D) роду Aegilops дало поліплоїдні пшениці.

В залежності від генного складу види в підродах групуються в 6 секцій. Філогенетичний розвиток роду йшов як по шляху появи видів гомологів в двох гомологічних підродах, так і по шляху становлення видів аналогів всередині кожного з цих підродів. Види гомологи мають різний геномний склад, одинаковий рівень плоїдності і схожі господарські особливості, які контролюються головними генами. Наприклад, полбі T.dicoccum гомологічна полба Т.timopheevii: вони мають різний геном ний склад,2n=28, важкий вимолот зерна і ламкий стержень колоса. Види-аналоги мають одинаків геномний склад, один і той же рівень плоїдності і різні господарські властивості, що контролюються головними генами. Наприклад, T.persicum - легкообмолочуваний аналог полби T dicoccum: вони мають одинаків геномний склад, 2n=28, але в першому випадку вимолот зерна легкий, стержень колоса міцний, в іншому – вимолот зерна важкий, а стержень ламкий.[15.56]

Види підродів Triticum мають 3 рівні плоїдності (2n=14,2n=28,2n=42) і є одно -, дво - і трьохгеномними.

За господарським значенням види з геномами I діляться на полби і голозерні тетраплоїди, види з геномами - на спельти і голозерні гексаплоїди. В обох підродах дикорослі види є як серед однозернянок, так і серед полб. Серед гексаплоїдів дикорослих видів немає.

Дикорослі види секцій Urartu () I Monococcon () мають плоский колос (бічна сторона його ширша за лицеву), ламкий стержень, важкий вимолот зерна і одну зернівку (рідко 2) в колоску. Одомашнення торкнулось лише однозернянок з геномом . При цьому дикорослий вид T.boeoticum втратив спонтанну ламкість колосу і дуже важкий вимолот зерна. Культурна однозернянка T.monococcum, що виникла з цього, більш урожайна (в основному за рахунок деякого укрупнення зернівки і збільшення продуктивного кущіння). Кульмінація філогенетичного розвитку секції Monococcon - появлення природного мутанта T.Sinskajae - легкообмолочуваного аналога T.monococcum.

Види секції Dicoccoides (B) пройшли шлях розвитку від дикої полби до культурної і потім до голозерних тетраплоїдів. Всі полби зазвичай мають плоский колос з ламким стержнем, важким вимолотом зерна і двома зернівками в колоску. Одомашнення дикорослої полби Т. dicoccoides йшло по лінії втрати колосом спонтанної ламкості і дуже сильного одеревіння колоскової луски. Всі культурні полби мають менш важкий, ніж у дикорослої полби, вимолот зерна, а колосся їх ламаються лише при натискуванні. Подальший процес окультурення тетраплоїдної пшениці йшов по шляху отримання легкого вимолоту зерна, міцного колосового стержня і збільшення кількості зернівок в колоску. Це привело до появи колосів, в яких лицева сторона дорівнює або ширша від бічної. Втрата сильного одеревіння колосковими лусками, що відповідає за важкий обмолот, пов’язана, по J. Мас Кеy (1968), з мутаційним проявом фактора Q (T.persicum) і з становленням полігенної системи легкого обмолоту (T.durum і близькі до нього види).

В секції Timopheevii () процес одомашнення йшов шляхом, схожим з гомологічною секцією Diccocoides від дикорослої полби T.araraticum до культурної полби T.timopheevii. Філогенетичний хід розвитку цієї секції закінчився появою в наші дні голозерного аналога T.timopheevii якому було дано назву T.militinae. В останнього виду легкий обмолот зерна забезпечений фактором який виник внаслідок мутації. Його дія подібна до дії фактора Q в T.persicum. Полігенна система легкого обмолоту в тетраплоїдів- носіїв геномів не сформувалась. Це, напевно, повязано з їх порівняно недавнім походженням із відсутністю масового виробництва, що обмежило їх селективне опрацювання.[8.34]

Види секції Triticum (B ) (виникли при спонтанному схрещуванні культурного тетраплоїда з Ae.tauschii. Якщо вихідним для них видом пшениці був T.persicum (Kihara H., Lilienfeld F., 1949), то первина гексаплоїдна форма мала легкий обмолот і достатньо міцний cтержень колоса. Гексаплоїдні види з важким обмолотом, можливо, з¢явились в результаті спонтанної гібридизації м¢якої пшениці з тетраплоїдними видами (Вавілов М.І., 1926, Сінська О.Н. 1955, Жуковський П.М, 1957), тобто вони є вториними за походженням. Слід відмітити, що плівчасті види секції Diccocoides, Monococcon, Timopheevii є первиними. Плівчасті гексаплоїдні види (спельти) мають специфічний тип ламкості : крім типу ламкості, який характерний для полб, стержень їх колосу може ламатися як в Ae.tauschii.

Остання ознака особливо характерна для європейських форм Т.spelta,

В яких членик стержня (після розлому колоса) прилягає до черевної сторони колоса. Такий тип розлому пов¢язаний з наявністю геному D.

В групі спельт ламкість стрижня колоса відсутня в носія гена “вавілоїдності”-у T.vavilovii. В гексаплоїдних видів легкий обмоліт забезпечує фактор Q. В залежності від селективного опрацювання форм, - носіїв цього фактору- лицева сторона колосу може бути менша від бічної, дорівнювати їй або бути більшою за неї. Число зернівок в колоску в останньому випадку досягає 5-6.Така кількість зернівок могла розміститися в одному колоску після того, як була забезпечена можливість розсунення колоскових лусок. Останнє пов¢язане з втратою їх сильного одеревіння через дію фактору Q.

Секція Kiharae ()гомологічна до секції Triticum і включає штучно синтезовані види T.kiharae I T.miguscovae.

Kiharae ()був виділений у ВІРі В. Ф.Дорофеевим і Е.Ф. Мігушовою (1977) з амфідиплоїду Т.timopeevii, Ae.tauschii синтезованого в Японії і названий на честь японського видатного генетика Х.Кіхара. Вказаний вид є гомологом Т.spelta і має в своєму генетипі всі гени імунітету, характерні для Т. timopeevii, Т..miguscovae () -перший в світі гомолог м¢якої пшениці був синтезований в Краснодарським НДІСГ Є.Г.Жировим (1980) при схрещуванні Т.militinae і А е.tauschii і названий на честь тритіколога Е.Ф.Мігушової. Створення імуного гомолога м¢якої пшениці відкриває нові шляхи в селекції роду Triticum[5.89]

В 1940р. болгарський генетик Д.Костов отримав гексаплоїдний амфідиплоїд від схрещування Т.monococcum I Т.timopheevii, назвав його T.timococcum Kost (геноми ().

А.Р.Жебрак 1944. схрестив Т.aestivum з Т. monococcum і отримав гексаплоїдний амфідиплоїд T.edvardii Zhebrak геномним складом . Відомо що рід Triticum на октоплоїдному рівні не еволюціонував: в природі немає октоплоїдних видів пшениці. Вони створені експериментально людиною. Вперше октоплоїдні види з одинаковими геномами - отримали П.М.Жуковський (1944) -Т.fungicidum Zhuk. (пшениця грибкобійна) від схрещування Т.persicum і Т.timopheevii з наступною поліплоїдизацією колхіцином-А.Р.Жебрак(1944)-Т.soveticum Zhebrak від схрещування Т.aestivumз Т.timopheevii.

Згодом в1959р. Французький ботанік H.Heslot oтримав і описав разом з R.Ferrari октоплоїдний вид T.timonovum Heslot et Ferrari як автополплоїд Т.timopheevii. (геноми )[17.64]

В 1981р. Співробітник ВІРа Н.Наврузбеков експериментально отримав октоплоїдну пшеницю від схрещування двох голозерних тетраплоїдних видів-Т.militinae і Т. Persicum, назвав свій амфідиплоїд в честь видатного тритіколога К.А. Фляксберга - Т. flaksbergeri Navr (геноми). Ці види найбільш полігеномні- мають чотири різні геноми .

Експериментально отримані види пшениці не мають практичного значення вони не пройшли адаптацію в природі і на полях, але вони можуть використовуватись як вихідний матеріал.

1.3.2 Генетика синтетичних видів м’якої та твердої пшениць

М¢яка (T.aestivum L.) і тверда (T.durum Dest) пшениці є поліплоїдними видами.

Сьогодні більшість дослідників вважають, що не менше п¢яти диплоїдних видів двох родів Triticum L. i Aegilops L. брали участь в становленні м¢якої пшениці: два геноми i –належать дикорослим диплоїдним видам пшениці – T.urartu i T.boeoticum, інші три геноми B, D i G - роду Aegilops. Останній багатший, ніж рід Triticum L, з диплоїдами, носіями геномів. Існує ряд диплоїдних видів егілопса, геноми яких не залучені до синтезу пшеничних рослин. [9.74]

В різні історичні періоди в географічно розділених регіонах від різних материнських і батьківських форм виникли види секції Dicoccoides i Timopheevii, що мають відповідні геноми I.

Якщо розглядати походження окремих геномів поліплоїдної пшениці на рівні сучасних знань, то донором першого геному твердої і м¢якої пшениці, а також інших поліплоїдних видів, які є їм родичами, вважають предка сучасного T.urartu, ядерний геном якого позначається символом , а донором геному В-предка сучасного Ae.longissima або близьку до нього форму.

Таким чином, первинний тетраплоїд секції Dicoccoides виник при схрещуванні диплоїдних видів –дикої пшениці і егілопса – шляхом з¢єднання їх ядерних геномів. Донором цитоплазми твердої пшениці міг бути донор геному В - Ae.longissima або, за іншими джерелами, Ae.bicornis. Але повної генетичної відповідності цитоплазми цих егілопсів і цитоплазми твердої пшениці немає: ці відмінності могли виникнути в результаті філогенетичного розвитку цих видів пшениці і егілопса за остані десятки тисяч років в порівнянні з їх первинними формами.[6.63]

Запитання про донора компоненту гексаплоїдної пшениці дискутувалося з 20-х років ХХ –ст (Культурная флора СССР.Пшеница.-Л.,1979,-Т.1). В наш час вважають, що компонент отриманий гексаплоїдною пшеницею від первиного T.persicum Vav.

Донором геному D гексаплоїдної пшениці, що забезпечив її перехід з тетраплоїдного двогеномного рівня на трьох геномний, був диплоїдний вид Ae.tauchii Coss (=Ae.squarrosa L.) subsp strangulata (Eig.) Tzvel.

Первинний T.persicum спонтанно схрестився з Ae.tauchii subsp strangulata; в ареалі останього виникла перша гексаплоїдна пшениця. Геном D в поєднанні з двома іншими геномами забезпечив їй більшу внутрівидову різноманітність, розширення ареалу, завдяки підвищеній пристосованості до умов середовища, появи озимих форм пшениці під впливом діяльності людини, збільшення зимо- і морозостійкості, підвищення хлібопекарських якостей, але зниження вмісту білка в зерні, зниження стійкості до грибкових захворювань і отримання летальних генів.

Донором цитоплазми видів секції Triticum був вихідний для них тетраплоїдний вид, який в свою чергу отримав її від донора геному В.

У видів пшениць секції Timopheevii. донором першого геному () була дикоросла однозернянка T.boeoticum.Boiss, а донором геному G-Ae.speltoides.Таким чином, види секції Timopheevii виникли при гібридизаційному об¢єднанні геномів T.boeoticum iAe.speltoides.[1.36]

Походження твердої і м¢якої пшениці (І) і видів секції Timopheevii (ІІ) представлені в схемі 1.

Генетичний потенціал господарсько цінних ознак при внутрівидових (міжсортових) схрещуваннях має певні межі. Потрібні пошуки нових методів збагачення генотипу м¢якої пшениці новими корисними ознаками. Один з таких методів – віддалена і міжвидова гібридизація.

Відомо, що багато видів пшениці не мають виробничого значення, але містять значний резерв корисних генів.

Ознайомлення з ботанічним складом пшениці (додаток. 1) показує, що більшість диких видів (T.boeoticum, T.urartu, T.araraticum, T.dicoccoides) і культурних плівчастих (T.monococcum, T.macha, T.zhukovskyi і ін.) практично не залучено до селекції. Слабко залучались до схрещення древні плівчасті види, що мали цінні для сучасної селекції ознаки (високий вміст білка в зерні і лізину в білку, скороспілість, комплексна стійкість до грибкових хвороб, посухостійкість, холодостійкість і ін.).


Схема 1

Походження твердої і м ¢ якої пшениці (І) і видів секції Timopheevii (ІІ)

І Прототрітікум (T.urartu)*♀В Протоегілопс (Ae.longissima або Ae.bicornic)


* ♂ D

тверда пшениця первиний Ae.tauchi subsp.

(T.durum)T.persicumstrangulata

м¢яка пшениця

(T.aestivum)

II ♂ * ♀G

T.boeoticum Ae.speltoides

види пшениць секції

Timopheevii

Мало використовуються в схрещуваннях види T.timopheevii і його голозерний аналог – новий T.militinae, що мають високий імунітет; імунні до борошнистої роси холодостійкий вид T.persicum; стійкий до хвороб штучно створений октоплоїдний вид T. fungicidum і ін.[14.132]

При міжвидових схрещуваннях селекціонер зазвичай отримує генетично збагачену гібридну популяцію, де є лінії з новими трансгресивними ознаками, яких не має у вихідних форм.

У ВІРі проведена велика робота по міжвидовій гібридизації пшениці. Вона була розпочата ще М.І.Вавіловим. Накопичений великий матеріал по схрещуванню видів, і їх генетичної сумісності, наслідуванню корисних для селекції ознак різних видів пшениці і можливості їх селективного використання.

Найбільш широко поширеною на земній кулі і основною хлібною культурою є пшениця м¢яка. Ареал поширення охоплює п’ять континентів нашої планети: від північних широт до південних берегів Африки і Америки; вирощується на землях, які розміщені нижче рівня світового океану, і піднімається до висоти чотири тисячі метрів (в горах Перу). Все це свідчить про пластичність м¢якої пшениці. В нашій країні вирощується як основна зернова культура.

За способом життя ділиться на озимі і ярі форми, напівозимі і пізні ярі, а також двуручки. З морфолого-екологічними ознаками К.А.Фляксберг (1935) поділив м¢яку пшеницю на два підвиди: ірано-азіатські (колос товстого типу) та індоєвропейський колос ніжного типу. [20.145]

Пшениця м¢яка нараховує більше ста різновидностей (Дорофеєв і ін.). Ряд з них (Erytrospermum, lutescens, ferruginerum, graecum, albidium, milturum.). Дуже пластичні і поширені по всіх контенентах земної кулі. Найбільш багатий різновидностями м¢якої ярої пшениці азіатський континент і країни СНД, що підтверджує наявність тут центрів походження цього виду; найменше різновидностей в Австралії та Північній Америці. Найбільше сортів популяції нараховується в країнах СНД та на азіатському континенті.

М¢яка пшениця – ведуча продовольча культура багатьох країн світу. В країнах СНД вона є головною хлібною культурою. Сьогодні на цьому виді зосереджена основна увага селекціонерів пшениці. Її генoтип дозволяє створювати сорти, що відповідають потребам інтенсивного землеробства.

Сорти м¢якої пшениці по комплексу господарсько цінних ознак і біологічних властивостей дуже різноманітні. М¢яка пшениця генетично не сумісна з T.boeoticum I T.monococcum. Гібридизація м¢якої пшениці, яка відноситься до гексаплоїдних голозерних видів, з тетраплоїдними видами з геномами свідчить про їх часткову генетичну сумісність.

Гібридизація м¢якої пшениці з гексаплоїдними видами з геномами. Вдається легко, так як ці види генетично сумісні.

Генетична сумісність відсутня у випадку схрещування м¢якої пшениці з видами, що мають геном G.

Перед селекціонерами стоять задачі всесвітнього підвищення продуктивності і якості зерна м¢якої пшениці. Прагнучи покращити господарські ознаки селекціонери все частіше звертаються до схрещування м¢якої пшениці з іншими видами. Особливо яскравий приклад використання твердої пшениці для покращення м¢якої (сорти Саратовська 29 та ін.).

В наш час для селекційного покращення м’якої пшениці застосовується велика кількість сортів різного походження. Часто міжвидове або внутрівидове схрещування буває безрезультатним через наслідки, які викликаються гіброїдним некрозом, або хлорозом. Списки сортів – носіїв того чи іншого гена некрозу чи хлорозу – публікуються. Виявилось, що гени гібридного некрозу мають значне поширення А.C. Zeven(1971) повідомив, що з 2513 сортів м’якої пшениці гени або були в 49,7 % м’якої пшениці (А.А.Мкртичан і Т.А.Минасян, 1973) підтвердили ці дані Н.С.Саркисян і ін. (1971) визначили, що типово ярі пшениці мають ген, а справжні озимі.[3.82]

Дослідники при схрещуваннях часто зіштовхувалися з гібридною карликовістю.М.Танака(1961)вказав на існування двох домінантних генів, що викликають це явище-і повідомив, що гібридна карликовість обумовлена взаємодією трьох домінантних генів, що діють комплементарно. Один домінантний ген не може дати ефекту гібридної карликовості. Наявність великої кількості таких генів пов¢язано з різким зниженням продуктивності гібридів і часто з їх летальністю. Ген локалізований в хромосомі 2 Д, знайдений в сорті м’якої пшениці з Південної Європи, Африки, Азії ген, локалізований в хромосомі 2 В, зустрічається в сорті з різних континентів; ген локалізований в хромосомі 4 В, визначений лише в сорті Європи (Zeven A.C, 1970).

Розглянемо результати використання міжвидової гібридизації в селекції м’якої пшениці.

Міжвидова гібридизація як метод використовується багатьма селекціонерами. На ній основані роботи по ЦМС м’якої пшениці; по переводі на озимий спосіб життя і підвищення зимостійкості твердої пшениці; по збільшені кількості білку в зерні; по імунітету до грибкових хвороб, короткостебельності і т.д.

М.І.Вавілов (1935) для покращення харчових властивостей м’якої пшениці пропонував використовувати в схрещуваннях спельту і звичайну полбу. Д.Костов (1932) рекомендував використовувати метод потрійних видових гібридів з метою подолання бар¢єру несхрещуваності між м¢якою пшеницею і T.monococcum носієм генів стійкості до хвороб. Цей метод пропонує наступний хід схрещування (T.dicoccum *T.Monococcum) *T.aestivum.

Д.Циков (1964) виявив, що схрещування м’якої пшениці з кулезерною перспективне, так як дає гібриди з високою якістю зерна і скороспілістю. Крім цих якостей, така гібридизація дозволяє отримати рослини з міцною соломиною, посухостійкістю, морозостійкістю. Появу у таких видів гібридів ознаки морозостійкості помітив ще В.Р.Каришнєв (1950).[16.157]

Виконання програми селекції стійких до хвороб сортів пов¢язане з використанням в схрещуваннях T.timopheevii як генетичного джерела імунітету. Генетичний бар¢єр несхрещуваності між пшеницями Тимофєєва і м¢якою намагалися подолати шляхом створення амфідиплоїдів (Жебрак А.Р. 1957 ; Таврин Е.В. 1963, і ін.). Отриманні амфідиплоїди розщеплюються по стійкості до бурої іржі.

Але поєднувати імунітет пшениці Тимофєєва з генотипом м’якої пшениці важко. В.О.Гулканяк (1947), А Kiss. (1956), Д.Циков (1961), і інші не досягли їх об¢єднання. З іншого боку, не можна відкидати результати отриманні іншими дослідниками R.G.Shands (1941,1954),R.W.Allard (1954) отримали цитологічні стабільні лінії м’якої пшениці, що мають високу стійкість до стеблової і бурої іржі борошнистої роси, пильної головні як у проростків, так і в дорослих рослин. Ці лінії мали транслокацію сегментів хромосом від пшениці Тимофєєва. П.М.Жуковський (1957), Н.А.Скуригіна (1970) і інші вважали, що пшениця Тимофєєва може бути використана як донор генів стійкості до грибкових хвороб при селекційному покращенні м’якої пшениці. Н.А.Скуригіна (1970) помітила, що стійкі до хвороб родини м¢якої пшениці появилися приблизно в, імунність до грибкових захворювань помічена лише в гібриді, що мають фенотип пшениці Тимофєєва; гібридних рослин проміжного типу і типом м’якої пшениці, спельти, пшениці Вавілова помічена більша або менша схильність до хвороб. При цьому В.Л.Менабде (1946, 1948), Н.А.Скуригіна (1963), помітили в майже повне зникнення ознак пшениці Тимофєєва. В наступній роботі (1970) Н.А.Скуригіна отримала згадані стійкі до грибкових захворювань лінії м’якої пшениці, які не поєднували цю якість з опушеністю листків і вузлів, характерні для пшениці Тимофєєва. В досліді Е.Ф.Мігушової по схрещуванню з видами, що мають геном G., встановлений тісний зв¢язок між імунітетом рослин і щетинистою опушеністю вузлів і листків, що, можливо, виражається в формі зчеплення генів.[19.148]

При міжвидовій гібридизації м’якої пшениці зазвичай використовують насичуюче схрещування, які вдаються досить легко.

Використання видів пшениці в практичній селекції пов¢язане з затриманням форм, які легко обмолочуються.

Культурні види пшениці мають дві різні генетичні системи, що забезпечують легку обмолочуваність зерна. Легкий вимолот на гексаплоїдному рівні пов¢язаний з наявністю фактору Q., який мають T. Aestivum, T.sphorococum I T.compactum (Мак Кейл; 1968), а також T.petropavlovskiy При схрещуванні цих видів з плівчастими і голозерними тетраплоїдними видами (F1- строге самозапилення) в F2 і наступних поколіннях, вищеплялась м¢яка пшениця як і при схрещуванні з T.persicum (дослід Е.Ф.Мігушової).[11.176]

Селекція Triticum в Україні.

Україна з давна є найважливішою зоною вирощування озимої пшениці. Селекційна робота по пшениці в Україні вперше була розпочата на Харківській селекційній станції (сьогодні Український науково-дослідний інститут рослинництва, селекції і генетики іменні В.Я.Юр’єва). В 1910 році тут були закладенні досліди по дослідженню і оцінці місцевих сортів пшениці. Найбільш перспективними з них виявились Червона безоста і Червона остиста. Хорошою зимостійкістю характеризувалися сорти Мільтурум 120, Сандомирка, Тейська і інші. На даному етапі основним методом селекції був індивідуальний відбір. Цим методом були створенні перші селекційні сорти України:

· Лютесценс 11-8 (відбір з Білої безостої), Альбідіум 0676 (або Юр¢євка із Сандомирки), Еритроспермум 917 (з Високолитовки), Еритроспермум 12-22 (з Кримки). 1923 році вказані сорти були переданні в Держсортмережу України, з них районованні Еритроспермум 917 і Альбідіум 0676.

При виведенні сортів озимої пшениці в Україні велика увага приділялася зимостійкості. В 1931 році ведучий селекціонер Харківської селекційної станції В.Я.Юр¢єв запропонував використовувати штучне проморожування гібридного матеріалу. Вивчались також інші важливі проблеми:

- стійкість до хвороб і шкідників;

- осипання зерна до вилягання і інше.

З 1925 року Харківська селекційна станція приступила

достворення сортів методом гібридизації. Результатом цієї роботи стали сорти:

· Новоюр¢євка (Українка +Юр¢євка);

· Мільтурум 34-169 (Кооператорка + 01217).

Колективом станції були розробленні методи оцінення сортів

по посухостійкості, стійкості до грибкових хвороб (КоробейніковаЮ.І., ГолубМ.А., ДідусьВ.І., 1947). Найбільш зимостійкі сорти, створенні в цей період – Мільтурум 120 і Феррунгінеум 1239.

В.І.Дідусь одним з перших заснував метод внутрішньосортового покращуючого відбору, заснованого на мутаціях і природньому схрещуванні в полі, який широко поширений в селекційній практиці і дозволяє створювати нові сорти за короткий час. Подальше удосконалення отримала схема прискореного процесу селекції озимої пшениці із застосуванням міжсоротової гібридизації. Тут також розроблений оригінальний метод селекції на зимостійкість: довготривале проморожування проростків з наступним відбором, створення провокаційних фонів, метод оголення вузла кущіння в рослин, що відходять на зиму.

Високозимостійкий місцевий сорт Мільтурум 120 біля 20 років знаходився у виробництві більшості областей України.

Сорт Еритроспермум 917 також займає великі посівні площі в Україні. Він добре витримує довгі зими з глибоким сніговим покривом, дає стабільні урожаї по роках, стійкий до вилягання і осипання, має короткий період післязборового дозрівання зерна, що має суттєве значення для східних районів при посіві свіжозібраним насінням.[12.165]

Після Великої Вітчизняної війни селекціонери Українського інституту рослинництва, селекції і генетики імені В.Я.Юр¢єва створили ряд перспективних сортів. Відбором з Миронівської 808 отриманий продуктивний сорт Харківська 159. В.І.Дідусь в 1949 році отримав короткостебельні лінії з гібриду від схрещування Лютесценс 17 + Гірська 721 (Дідусь В.І., Єльніков М.І., 1973). Ще одним перспективним сортом була пшениця сорту Харківська 63, виведена шляхом реципрокного схрещування сортів Безоста 1 і Миронівська 808, районована в Харківські і Чернігівські областях. Цей сорт характеризується підвищеною зимостійкістю, високими технологічними якостями зерна, стійкістю до стебельної іржі і твердої головні.

Селекція озимої пшениці на Іванівській дослідно-селекційній станції розпочата в 1909 році. В 1919 році методом відбору місцевого сорту Пахомівська банатка створений зимостійкий сорт Дюрабль, який в подальшому сприяв просуванню озимої пшениці на північ. З появою більш продуктивного сорту Українка зимостійкий сорт Дюрабль почав витіснятися. В 20 роки на цій станції шляхом відбору був виведений зимостійкий сорт під назвою Голуба дама (20/430); він був рекомендований для вирощування в Харківській, Сумській, Полтавській і Чернігівській областях.

Починаючи з 1924 року на Іванівській дослідно-селекційній станції приступили до створення сортів методом гібридизації, продуктом якої став сорт Іванівська(Еритроспермум 2119/29).

З 1961 року в роботі цієї станції переважають схрещення екологічно віддалених форм; широко вводяться в схрещування Безоста 1 і Миронівська 264. Отриманні лінії мають підвищену зимостійкість і хлібопекарські якості.

За 80 – ті роки районовані високоякісні сорти Іванівська 12 та Іванівська 60.

В наш час в Україні основні площі під озимою пшеницею займають сорти Миронівська 808, Безоста 1, Одеська 51, Миронівська 61. Значно розширюються посівні площі під новими районованими сортами:

- Дніпровська 846,

- Іванівська 12,

- Поліська 90

- Альбатрос Одеський,

- Донецька 48,

- Крижинка,

- Циганка.

Слід підкреслити особливу роль сортів пшениці України в

розвитку вітчизняної селекції; підвищенні врожайності м’якої озимої пшениці особливо після районування сорту Миронівська 808 і Миронівська 61, а також в селекції зимостійких сортів.

Велика селекційна і методична робота по озимій пшениці проводиться в Миронівському науково-дослідному інституті селекції і насінництва пшениці імені В.М.Ремесла, організованому на базі Миронівської дослідної станції. Наукова селекція пшениці тут розпочата в 1915 році. В перші роки організації Миронівської дослідної станції у виробництві використовувались місцеві низькоурожайні сорти. Завезена з Венгрії Банатка була найбільш урожайною, вона стала родоначальником знаменитого сорту Українка (автори Єремеєв І.М., Желткевич В.Є., Ковалевський Л.І.). Цей сорт вирощувався біля 40 років і завоював світову славу. До 40-х років він був найпопулярнішим в країнах колишнього СССР, посівна площа його становила біля 7 млн. га. Українка до цього часу широко використовується в схрещеннях. З її допомогою створенні районовані в минулому сорти:

Лісостепка 75, Лютесценс 17, Еритроспермум 15, Лютесценс 266, Дніпровська 521, Орбіта, Безоста 1 і інші.

В 1949 році під керівництвом видатного селекціонера В.М.Ремесла почались роботи по створенню сортів шляхом перетворення ярих сортів в озимі. Цим методом були виведенні зимостійкі сорти озимої пшениці:

- Миронівська 264;

- Миронівська 808;

- Київська 893.

Видатним досягненням світової селекції слід вважати створення сорту Миронівська 808. Він виведений відбором з вихідного матеріалу, отриманого шляхом осіннього посіву ярого сорту Артемівка. Завдяки добрій зимостійкості, відмінним хлібопекарським якостям, високій продуктивності Миронівська 808 отримала широке поширення. Сорт в перше районований в 1963 році, а в 1968 році займав більше 7 млн. га.

На сьогодні Миронівським інститутом пшениці імені В.М.Ремесла виведено такі сорти пшениці, як Колективна 3, Миронівчанка, Мирхард, Миронівська 66, Мирич, Миронівська 61. Миронівська 61 у реєстрі сортів рослин України з 1989 року він належить до інтенсивного типу, високопродуктивний, стабільний за врожайністю; середньостиглий, стікий до опадання і полягання. Середньостійкий проти ураження бурою іржею і борошнистою росою. Максимальна урожайність – 102,4 ц/га. Цей сорт районований для Лісостепу і Полісся України, Білорусі, ЦЧЗ Росії.

Також добре зарекомендував себе сорт Крижинка. Він створений Миронівським інститутом пшениці УААН спільно з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН. Різновидність сорту – лютесценс. Середньорослий, висота рослин 100 – 105 см., у сприятливих умовах до 120 см. Сорт має високу зимостійкість, посухостікість. Ураження основними хворобами на рівні – стандартів. Середньостиглий, достигає на 5 – 6 днів раніше від Альбатроса одеського. Віднесений до цінних пшениць. За типом вимог до умов вирощування належить до напівінтенсивних, невибагливий до умов вирощування, може розміщуватись після кращих і посередніх попередників. У 1999 – 2000 роках урожайність перебувала на рівні стандарту, у 2001 році по пару отримано 93,4 ц/га, а після вико-вівса - 76,2 ц/га. Сорт занесено до Реєстру перспективних на 2002 рік по зоні Лісостепу і Полісся.

В Миронівському інституті пшениці УААН широко використовувася метод синтетичної селекції з використанням гібридизації короткостебельних сортів вітчизняного і закордонного походження. За материнську форму брали матеріал, отриманий шляхом зміни ярих форм на озимі, схрещування його з короткостебельними сортами вітчизняної і закордонної селекції. Широке поширення отримав також метод насичуючого схрещування, ступінчаста, міжвидова і міжродова гібридизація. Вченні інституту працюють над удосконаленням методів внутрівидової гібридизації, вивчають принципи підбору батьківських пар характер спадковості за якісними ознаками зерна, імунітетом, зимостійкістю, продуктивністю, короткостебельністю і т.д.

Шляхом відбору створенні сорти Миронівська покращена, Миронівська 11 (з Іллічівки), Миронівська 26 (з Кавказу), Миронівська низькоросла (з Мироніської 10).

Інститут проводить комплексні дослідження з інститутом зернових культур Бернбург – Гадмерслебен в Німеччині. В результаті реалізації програми сумісної селекційної роботи створенні сорти озимої пшениці Мрія 1 і Мрія 2. Мрія 1 отриманий мотодом масового відбору з адаптаційної селекції з гібридної лінії 9183/72 [(Winnetou*Heine) *Leone]. Четвертого покоління. Середня урожайність – 7,99 т/га. Районований в 1984 році по Волинській області. Мрія 2 Отриманий методом масового відбору і адаптпційної селекції з гібридної лінії 13 101/73 {[(11120/64* Erros)*Kvalitas]*Karstens VII*Nadadores 63} урожайність 7т/га.

Полісся України відрізняється дуже великим різноманіттям екологічних умов, що висуває до нових виведених сортів підвищенні вимоги, особливо по ознаці екологічної пластичності.

Жодний з районованих в українському Поліссі сортів (Миронівська 808, Іллічівка, Киянка, Миронівська 25, Карібо, Одеська 66, Білоцерківська 18, Білоцерківська 167) не відповідає повністю вимогам зони.

Для Полісся і західних районів України необхідні сорти озимої пшениці, які по стійкості до комплексу хвороб і екстремальних умов (пов¢язаних з надлишковим перезволоженням) наближаються до західноєвропейського екологічного типу, тобто поєднують в собі стійкість до проростання на пні і вилягання, високу продуктивність, стійкість до борошнистої роси, септоріозу, сніжної плісняви, іржі, кореневої гнилі, випрівання і вимокання, а також ензимомікозному виснаженню насіння. Крім цього вони повинні бути зимо – і морозостійкими, стійкими до посухи в період наливу і визрівання зерна, з добрими борошномельними і хлібопекарськими якостями.

В Українському НДІ землеробства створено ряд сортів озимої пшениці методом ендоспермальної ін¢єкції озимого жита Тацинське голубе в Безосту 1 створенні сорти Поліська 70, Київська 73, Колективна 77, і Поліська 71. Сорт Поліська 70 районований в 1974 році, високопластичний, продуктивний. Колективна 77 і Київська 73 мають підвищену зимостікість. Київський напівкарлик (відбір з Поліської 70) стійкий до вилягання, зимостійкість не висока. Шляхом поєднання трьох ліній озимої м’якої пшениці, отриманих в результаті інбридінгу і відбору по господарсько-цінних ознаках, створений солестійкий високобілковий сорт Мірютинка. Сорт Щедра Полісся отриманий індивідуальним відбором з природнього гібриду Поліської 70, рослини якої були обробленні мутагенами.

Методом добору із популяції сорту Поліська 87 був створений сорт озимої пшениці Поліська 90. Сорт середньої стиглості. Стійкий проти хвороб та вилягання, добре пристосований до умов зовнішнього середовища Лісостепової зони і кращих грунтів Поліської зони.

Борошномельні і хлібопекарські властивості зерна добрі. Зерно містить 26 – 28% сирої клейковини. Цінна пшениця, сорт високоврожайний. На родючих грунтах Лісостепової зони дає врожай зерна 65-70 ц/га. Зареєстровано рекордні врожаї цього сорту. У Броварському районні Київської області в одному з господарств на площі 15 га одержано 115 ц/га зерна. Є державним стандартом в Поліській та Лісостеповій зонах.

Технологія вирощування сорту звичайна. Сорт Поліська 90 занесений до Реєстру сортів рослин України з 1994 року для вирощування в Поліській та Лісостеповій зонах. Площа висіву її в Україні близько 600 тис. га.

Виведенням нових сортів пшениці в Україні займається також Донецький інститут агропромислового виробництва УААН. Ним було виведено такі перспективні сорти, як Донецька 46, Донецька 48.

Сорт Донецька 46 належить до середньоранніх, колоситься і дозріває одночасно з сортом Альбатрос одеський. Достатньо посухостійкий. Зимо- і морозостійкість вища середньої. Висота рослин 90-110 см., хворобами – борошнистою росою, бурою листовою іржею, пильною і твердою сажкою, кореневими гнилями – уражається середньо. Сильна пшениця. Генетичний потенціал урожайності сорту Донецька 46 – 75 ц/га.

Донецька 46 занесена до Реєстру сортів рослин України по Степовій і Лісостеповій зонах України. В 1990 році, широко вирощується в господарствах Донецької, Харківської, Луганської, Вінницької та інших областей.

Сорт Донецька 48 належить до різновидності Лютесценс. Середньоранній. Колоситься і дозріває на 1 – 2 дні пізніше сорту Донецька 46. Висота рослин 90 – 110 см. Стійкий до вилягання. Хворобами уражається середньо, на рівні сорт Донецька 46. Сорт Донецька 48 високоврожайний. У конкурсному сортовипробуванні за 92 – 93 роки середній урожай зерна становив по чорному пару 68,7 ц/га., що на 7,6 ц/га вище стандарту.

Сорт Альбатрос одеський належить до різновидності Еритроспермум. Зернівка від середніх до великих розмірів. Маса 1000насінин-30-49грам. Сорт невисокорослий (90-105см.), стійкий проти вилягання, що включає можливість застосування рентадантів.

Ранньостиглий, достигає на 1-2 дні раніше Одеської 51. Морозостійкість висока. Характеризується високими показниками посухостійкості і стійкості до осипання. Стійкий проти грибкових захворювань: бурої іржі, борошнистої роси, сажки, кореневих гнилей – висока. Хлібопекарські якості високі, належить до групи сильних пшениць. Має високий потенціал якості зерна і стабільність його показників.

Сорт високоінтенсивного типу. Максимально врожайність (90,8 ц/га), одержано в 1988 році на Вознесенській сортодільниці Миколаївської області.

1.3.3 Морфологічний опис різновидностей пшениці

В межах кожного виду ботанічні різновидності розрізняються по остистості, опушенню колосу (колоскових лусок), забарвленню колосу, остей і зерна. Для визначення вказаних ознак необхідно брати стиглий добре розвинений колос і працювати лише при денному освітленні.

Остистість. Існують різновидності пшениці з остистим і безостим колоссям.

До остистих відносяться такі, в яких зовнішня квіткова луска несе ость, що перевищує довжину квіткових лусок.

До безостих належать такі різновидності, в яких зовнішня квіткова луска остей не утворює. В деяких форм, що відносяться до безостих різновидностей, зовнішні квіткові луски в нижній частині колосу утворюють остевидні відростки, які не перевищують довжини своєї квіткової луски.

В залежності від умов вирощування остевидні відростки можуть бути різної довжини. Крім цього, окремі сорти проявляють різну схильність до утворення остевидних відростків. Наприклад сорт ярої пшениці Лютесценс 62, що відноситься до безостої різновидності, утворює у верхній частині колосу остевидні відростки, що досягають 2 см довжини.

Опушення колосу (колоскових лусок). Розрізняють колоски опушені і неопушені (голі).

У різновидностей пшениці з опушеним колосом на колоскових лусках і на відкритих частинах зовнішніх квіткових лусок є волоски. До різновидностей з опушеним колосом відноситься сорт озимої пшениці Ульянівка.

При визначенні опушення колосу виникають проблеми в тому, коли колоскові луски слабо опушені. наприклад у сорту Гостіанум 237 на колосових лусках є рідкі волоски, розміщенні в основному, по краю луски. уважно оглянувши колос, можна помітити волоски не лише по краю колоскової луски, але й на неприкритій частині квіткової луски. При слабкому опушенні колосу рекомендується оглядати його таким чином, щоб промінь світла проходив по колосковій лусці. При такому огляді добре помітні відмітки волосків і легко визначити опушення, особливо у верхній частині колосу.

У різновидностей пшениці з неопушеними колосками колоскові луски голі (без волосків).

Забарвлення колосу. Колосся по кольору може бути біле, червоне, чорне і сіро – димчасте з темними плямами.

До білих відносяться такі колоски, які мають відтінки від солом’яно – жовтих до брудно – сірих, а також колоски, які мають на колоскових луках слабко – оранжеве жилкування. В залежності від умов вирощування забарвлення колосу може мінятися.

До червоних відносяться такі колоски, забарвлення яких варіює від блідо – рожевих до коричнево – червоних відтінків.

Виникають проблеми при визначенні блідо – рожевого колосся, яке важко відрізнити від солом’яно – жовтого (білого). В сумнівних випадках забарвлення колоса визначають, обробляючи колосові луски лугом. Для цього в стакан з 5% розчином їдкого натру поміщають колоскові луски. Через 15 – 20 хвилин червоний колос стає темним (бурим), а білий колос – солом’яно – жовтим.

В деяких сортів пшениці (Московська 2453), що відноситься до червоноколосих різновидностей, на колоскових лусках з’являються темно – димчасті плями, що приближує їх до різновидності цезіум (сіро – димчасті колоси). Деколи помиляються, виділяючи плямисте колосся як домішку, або приймаючи плями за хворобу – чорно плівчастість (блек - чаф). Наявність темних плям на колосах московської 2453 в сортовою ознакою, і такі колоси не можна вважати сортовою домішкою.

Чорне колосся може бути від чорних до синювато – чорних відтінків. При наявності на колоссях восково нальоту чорне забарвлення стає сизим. Від воскового нальоту легко звільнитися, якщо до колосу піднести запалений сірник. Віск при цьому плавиться і колос отримує яскраво виражене чорне забарвлення. Восковий наліт можна також стерти пальцем.

Сіро – димчасте з темними плямами забарвлення варіює від попелястого до темно – червоного в залежності від фону колосу. В умовах Сибіру в сортів, що відносяться до різновидності цезіум, це забарвлення проявляється чітко.

Забарвлення остей. Ості можуть бути білими, червоними і чорними.

Біле забарвлення остей буває в пшениці з білим забарвленням колосу. В такому випадку кажуть, що забарвлення остей однакове із забарвленням колосу.

Червоне забарвлення остей спостерігається в пшениці з червоним забарвленням колосу.

Чорне забарвлення остей може бути в пшениці з білим, червоним і чорним забарвленням колосу.

Біле колосся з чорними остями має сорт Мелянопус 69.

Забарвлення остей залежить від умов вирощування пшениці. Коли сорт за цією ознакою дуже мінливий, то його відносять до двох різновидностей.

Наприклад у сорту озимої пшениці Українка в одні роки проявляється чорне забарвлення остей, а в інші - ості білі. Цей сорт відносять до двох різновидностей: еритроспермум і нігріарістатум.

Чорне забарвлення остей деколи проявляється слабко. В цьому випадку необхідно взяти ості за верхні кінці і злегка перекрутити. Тоді забарвлення буде видно чітко.

Забарвлення зерна. Розрізняють зерно білого і червоного кольору.

Біле забарвлення може бути від майже білого до світло – жовтого. Це залежить значно від консистенції зерна. Борошнисті зерна мають біле і світло – жовте забарвлення, скло видні нагадують по кольору світлий віск, але значно прозоріші від нього. У верхньому шарі насінної оболонки білих зерен відсутній коричневий пігмент.

Червоне забарвлення зерна залежить від наявності у зовнішньому шарі насінної оболонки коричневого пігменту. В залежності від консистенції зерна червоне забарвлення змінюється від рожевого і світло – коричневого до червоно – коричневого. Борошнисті зерна мають зерна забарвлені в мутний червоно – коричневий колір(додаток 2).

Розділ 2 Методика організації досліджень

2.1 Методика аналізу схожості насіння

Для визначення сортових особливостей пшениці ми проводили дослідження схожості насіння. Методика визначення схожості насіння була розроблена Ю.Б.Коноваловим і М.К. Селаврі. (Практикум по селекции и семеноводству полевих культур.)[4.257]

Для нормального проростання насіння необхідно створити оптимальні умови : забезпечити водою, створити певний температурний режим, надати доступ кисню.

Насіння проростає нормально, якщо всі ці умови знаходяться в оптимумі, який визначається потребами культури.

За методикою Ю.Б. Коноваловим та М.К. Селаврі для пророщування насіння використовують різні підстилки (ложе), які добре утримують вологу навіть за високої температури, легко віддають її насінинам, мають добру вологоємкість, нейтральну реакцію (не вступають в хімічні реакції) і вільні від мікрофлори. Таким вимогам відповідають кварцевий пісок, фільтрувальний папір, марля і пористі керамічні плитки. У своїх дослідження ми використовували марлю, яку для пророщування насіння складали в три шари. Попередньо марлю продезинфікували, прокип¢ятивши у воді. Безпосередньо перед використанням марлі як підстилки ми зволожили її до повної вологоємкості - намочили в склянці з водою, а через деякий час надлишок води злили.

Існують наступні методи визначення схожості насіння;

1) стандартний метод по ГОСТ 12038-66;

2) пришвидшений метод;

3) метод пророщування насіння в рулонах.

У наших дослідженнях проводилось пророщування насіння за стандартним методом по ГОСТ 12038-66

Як ми вже сказали, пророщування проводилося на ложі з марлі.

Насінини пророщують в спеціальних фаянсових ростильнях, чашках Петрі, в ванночках на скляних пластинках. Наш дослід проходив з пророщуванням насіння в чашках Петрі. Для цього перед використанням для дезинфекції посуду протирають ватним тампоном, змоченим в денатурованим спирті.

Схожість визначали в чотирикратній повторності. Кількість насінин в кожній повторності для пшениці –100 штук.

При аналізі на схожість із середнього зразка відібрали навіску, виділили всі відходи із насіння пшениці взяли проби для визначення схожості.

Для цього насіння пшениці висипали на розбірну дошку, добре перемішали, вирівняли шаром товщиною 1-2 см в формі квадрату, поділили хрестоподібно лінійкою на чотири частини із кожної з них шпателем підряд відрахували по 100 насінин.

Насінини розклали на підстилку так, щоб вони не доторкались одна одної. Відстань між ними 0,5см.

Чашку Петрі зверху накриваємо кришкою, до внутрішньої поверхні якої прикладаємо етикетку, на якій вказуємо номер повторності, номер зразка, дату обліку енергії проростання і дату обліку схожості.

Насіння пророщували в термостаті при постійній температурі +20 °С. Контроль за температурою в термостаті проводили три рази за добу –з ранку, вдень і ввечері.

Вологість ложа перевіряли два рази за добу-зранку і вкінці дня.

При підсиханні ложа його зволожували з пульверизатора, для підтримування достатньої вологості повітря на дні термостату встановили ванночку з водою, яку міняли кожні три дні.

Для забезпечення насіння, що проростає киснем слідкували за справністю вентиляції

В термостаті щодня привідкривали чашки. Петрі на 1-2 хвилини щодня. Щодня оглядали чашки Петрі на наявність плісняви.

Облік пророслих насінин проводили два рази: першого разу визначали енергію проростання насіння пшениці (на третій день після закладання проби), другого разу - його схожість (через сім днів після закладання проби).

День посіву і день обліку пророщених насінин вважали за одну добу.

Нормально пророщеними вважали такі насінини пшениці, в яких нормально розвинений корінець був розміром не менше довжини насінини і росток не менший довжини насінини.

До ненормально пророщених відносили такі насінини, в яких:

1) росток нормально розвинений, але корінця немає або корінець без волосків, темний, ниткоподібний, з перетяжками, водянистий –прозорий;

2) корінець нормальний, але росток тонкий, сильно витягнутий, скривлений;

3) корінець нормально розвинений, але без ростка.

Ненормально пророщені насінини вважали несхожими.

При обрахунку енергії проростання по кожній повторності окремо підраховували і видаляли лише нормально пророщені і гнилі насінини. По повторності вираховували енергію проростання – відсоток нормально пророщених насінин до моменту обліку від загальної кількості насіння що аналізується. Насінини, що залишилися знову ставили в термостат для подальшого пророщування.

Для вирахування схожості сумували кількість нормально пророщених насінин, порахованих за два сроки (при обліку енергії проростання і при обліку схожості), і обчислювали загальну кількість у відсотках від кількості насінин, поставлених на пророщування.

Схожість насінин зразка встановлювали обчисленням середнього арифметичного по даних результатів чотирьох повторностей, якщо всі вони мають допустимі відхилення – лалітуди. (додаток 3)

Відхилення визначали співставленням даних схожості кожної повторності з середнім арифметичним.

Середній арифметичний відсоток схожості для встановлення допустимих відхилень по повторностях визначали з точністю до сотих. Кінцеві результати енергії проростання і схожості насінин зразка виразили в цілих відсотках, причому долі менші 0,5 відкидали, а 0,5 і більші вважали за 1%.

2.2 Особливості аналізу головних сортових апробаційних ознак пшениці

Крім визначення схожості посівного матеріалу ми провели ряд досліджень по визначенню морфологічних особливостей даних районованих сортів.

Одним з таких досліджень було визначення щільності колосу, яке проводили за методикою розробленою М.С. Сапожніковим та В.М. Марценківською.[18.107]

Морфологічні ознаки, за якими визначають сорти пшениці часто не сталі і бувають дуже схожі між собою. За цих умов важко визначити той чи інший сорт.

Для визначення сортів пшениці необхідно досконало ознайомитись з їх ознаками.

Головними сортовими апробаційними ознаками пшениці є :

1.Форма колоса.

Розрізняють три основних типи колоса (додаток4 .мал.1)

А)веретеновидний, що звужується до верхівки;

Б) циліндричний - однаковий по всій довжині;

В) булавовидний – потовщений і більш щільний до верхівки.

У поперечному розрізі колос буває квадратним або прямокутним.

Довжина колоса залежно від умов вирощування і сортових особливостей коливається приблизно в межах 6-13см.

Колосся буває довге, середнє, коротке.

У сортів м ¢якої пшениці: кортке 6-8см,середнє-8-10,довге-понад 10см.

Щільність колоса прийнято визначати числом колосків, розміщених на 10см (іноді 1см) стрижня.

У м¢якої пшениці, коли припадає на 10см стрижня до 16 колосків, колос вважають нещільним, 17-22 колоски-середньої щільності, 23-28 колосків – щільним і понад 28 колосків дуже щільним. Щільність колоса визначали за формулою:

,

де А – число колосків ; (A-1)- число колосків без одного ;

В-довжина стрижня колоса (см.); D- показник щільності.

2.Характер остей.

Ості бувають довгі, середні і короткі. Довгі ості мають довжину, більшу за колос. У середніх остей довжина дорівнює довжині колоса. Короткі ості мають довжину, меншу за довжину колоса.

Напівостисті форми на нижніх колосках остей не мають або є короткі, а на верхніх колосках довгі або середні.

Безостими формами вважають такі, у яких остисті зубці на зовнішніх квіткових лусках двох нижніх квіток кожного колоска коротші, ніж довжина луски, а також колоски, які мають укорочені ості (2-3см. завдовжки).

За напрямом розрізняють ості паралельні й ті, що розходяться в боки, а також прямі та зігнуті, за грубістю – ніжні, грубі, напівгрубі. Ості також можуть бути шорсткими, ламкими, ніжними, гнучкими, м¢якими, і в різній мірі зазубленими.

3.Форма колоскової луски в основному бувають (додаток 4. мал.2):

а) ланцетна;

б) овальна ;

в) яйцевидна з проміжними формами

4. Плече колоскової луски розрізняють (додаток 4. мал.3.):

а) слабовиявлене;

б) скошене;

в) пряме;

г) підняте.

5. Зубець колоскової луски пшениці буває по довжині – короткий, довгий і перехідний в остевидне загострення ; за формою зубця – тупий, гострий, зігнутий (відігнутий назад), або зігнгутий в середину –дзьобовидний (додаток4. мал.4)

6.Форма зерна(додаток 4.мал.5).Найбільш поширеними формами є:

а)видовжена;

б) яйцевидна;

в) овальна;

г) бочковидна.

Розділ 3 Експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів

3.1 Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району

При дослідженні якості посівного матеріалу сортів Миронівська 61, Поліська 90, Донецька 48, Альбатрос одеський, Крижинка(додаток 5) було закладено по чотири проби по кожному сорту. Повторності були закладені 7 березня 2003р. Дані по енергії проростання насіння знімалися 10 березня 2003р., а по схожості –14 березня 2003р.

Ці дані були занесені у таблицю 1.

Таблиця 1

Результати проведених досліджень схожості і енергії проростання районованих сортів пшениці.

Назва сорту № проби Схожість Енергія проростання
1 Миронівська 61

I

II

III

IV

78

82

84

84

70

75

76

73

2 Поліська 90

I

II

III

IV

83

85

88

85

77

78

81

82

3 Крижинка

I

II

III

IV

91

89

93

96

83

80

85

87

4 Альбатрос одеський

I

II

III

IV

96

94

94

91

86

85

82

80

5 Донецька 48

I

II

III

IV

79

81

83

86

72

75

76

80

Середнє арифметичне з чотирьох повторностей визначення схожості для сорту Миронівська 61 :

схожість%

Відхилення від середнього арифметичного відсотку схожості будуть наступні :

I повторність 78-82=-4

II повторність 82-82=0

III повторність 84-82=2

IV повторність 84-82=2

При середньому арифметичному відсотку схожості 82 допустимі відхилення по повторностях ±5,5.

Енергію проростання вираховували також по чотирьох повторностях:

Енергія проростання =%

Аналогічні розрахунки були проведенні по кожному сорту. Тому :

- для сорту Поліська 90

%

Допустимі відхилення ±5

Відхилення по повторностях :

I 83-85,25=-2,25

II85-85,25=-0,25

III88-85,25=2,75

IV 85-85,25=-0,25

ЕП%

для сорту Крижинка

с=%»92%

Допустиме відхилення ±4.

Відхилення по повторностях

I91-92,25=-1,75

II89-92,25=-2,75

III 93-92,25=0,75

IV 96-92,25=3,75

ЕП%»84%

- для сорту Альбатрос одеський

С=%»94%

Допустиме відхилення ±4

Відхилення по повторностях :

I 96-93,75=2,25

II94-93,75=1,25

III94-93,75=1,25

IV 91-93,75=-2,75

ЕП==83%

- для сорту Донецька 48:

с=%»82%

Допустиме відхилення ±4.

Відхилення по повторностях :

I79-82,25=-3,25

II81-82,25=-1,25

III 83-82,25=0,75

IV 86-82,25=3,75

ЕП=»76%

Дані середніх значень енергії проростання були занесені до таблиці 2.

Таблиця 2

Енергія проростання і схожість районованих сортів пшениці

Назва сорту Енергія проростання % Схожість%

1

2

3

4

5

Миронівська 61

Поліська 90

Крижинка

Альбатрос одеський

Донецька 48

75

80

84

83

76

82

85

92

94

82

Чітко відображає отримані дані діаграма 1

Діаграма 1

Енергія проростання і схожість районованих сортів пшениці

1 Миронівська 61

2 Поліська 90

3 Крижинка

4 Альбатрос одеський

5 Донецька 48

За даними проведених досліджень можна зробити висновки, що найкраща схожість у пшениці сорту Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський. Дещо гірша схожість у сортів Миронівська 61 та Донецька 48. Отже, сорти Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський маючи високу схожість та енергію проростання будуть давати найдружніші сходи, а від цього, як відомо, залежить і урожай. Тому ми можемо рекомендувати для вирощування в зоні Полісся саме ці три сорти.

3.2 Аналіз сільськогосподарської характеристики районованих сортів пшениці Бродівського району

Аналіз сільськогосподарської характеристики районованих сортів ми проводили за такими ознаками:

- форма колоса;

- щільність колоса;

- характер остей;

- форма колоскової луски;

- плече колоскової луски;

- зубець колоскової луски;

- форма зерна.

Форму колоса визначали за зовнішнім виглядом.

Для визначення щільності колосу проводили вимірювання довжини стрижня та підрахунок колосків у кожному колосі. Дані по кожному сорту були занесені до таблиці.


Таблиця 3

Довжина колосу та кількість колосків у

колосі пшениці сорту Поліська 90

Довжина колосу Кількість колосків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

8

6,5

6

6

6

6

7

6

7

7

6,5

6

6

7,5

6

6

8

7

7

7

7

8

7,5

7

6,5

7

5

6

7,5

6,5

6

7

6,5

5,5

5

6

5

17

14

12

12

15

14

15

13

15

14

13

12

13

15

14

12

16

15

16

15

14

15

16

14

16

14

10

13

16

13

14

15

13

11

12

13

14

середнє 6,5 14

Щільність колосу визначали за формулою

(пояснення в розділі 2)

, отже сорт Поліська 90 має середню щільність колосу.

Таблиця 4

Довжина колосу та кількість колосків

у колосі пшениці сорту Донецька48

Довжина колосу Кількість колосків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

6

5

7

5

5,5

5

6,5

6

6

6

5

7

8

7

6

7

6,5

6,5

6

5

7

7,5

6,5

6

5

5,5

7,5

6,5

7

5

7,5

5

6,5

6,5

7,5

6

5

13

11

14

10

11

11

13

15

13

12

10

16

17

15

14

14

15

13

12

10

14

15

13

11

10

11

16

13

13

9

16

10

13

14

15

13

12

середнє 6 13

За формулою визначаємо щільність колосу сорту Донецька 48:

Тобто колос пшениці сорту Донецька 48 середньої щільності.

Таблиця 5

Довжина колосу та кількість колосків у колосі пшениці сорту Миронівська 61

Довжина колосу Кількість колосків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

7

6,5

8

6

6

5,5

7,5

6

6,5

8

7

6

5

5,5

6,5

7

8,5

7

5

6,5

7

6

5,5

5,5

5

8

6,5

8

7

9

7

7,5

7,5

9

8,5

6

7

15

13

16

14

14

12

16

12

15

16

16

14

11

12

14

15

18

16

11

15

16

14

13

13

11

17

14

17

15

18

16

18

17

19

18

14

16

Середнє 7 15

Звідси щільність колосу сорту Миронівська 61:

Тобто колос середньої щільності.


Таблиця 6

Довжина колосу та кількість колосків у колосі пшениці сорту Крижинка

Довжина колосу Кількість колосків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

5,5

6,5

5

5

7

8

6,5

6

5

6

5

6

8

5,5

5

5

5

5

5,5

5

5

5

6,5

5

6

6

6

7

7

7,5

5

5

6

7

6.5

6

8

12

15

10

11

13

16

15

14

11

12

10

13

15

11

10

10

10

9

12

9

9

10

12

10

12

13

13

14

15

16

10

11

14

13

15

13

15

середнє 6 12

Звідси щільність колосу сорту Крижинка

Тобто колос середньої щільності.

Таблиця 7

Довжина колосу та кількість колосків

у колосі пшениці сорту Альбатрос одеський

Довжина колосу Кількість колосків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

9

7

5

6

7,5

5,5

6,5

8

5

6

6,5

6

7

7

5

5

6,5

7,5

5

7

8

6

8

7

5

5

5

6

5

5

8

7

5

7

7

5

7

18

12

9

13

14

11

14

16

9

11

12

12

15

14

10

9

14

16

10

15

17

14

15

14

9

11

9

12

10

10

16

15

10

16

15

9

14

середнє 6 13

Звідси щільність колосу сорту Альбатрос одеський

Тобто колос середньої щільності.

Отже за отриманими результатами ми дізнолися, що у всіх сортів сортів щільність колосу середня.

Отримані дані можна зобразити у вигляді діаграми 2.

Діаграма2

Щільність колосу

1. Крижинка

2 Альбатрос одеський

3. Поліська 90

4.Миронівська 61

5 Донецька 48

Аналіз морфологічних ознак районованих сортів пшениці можна зобразити у вигляді таблиці 8.


Таблиця 8

Аналіз морфологічних ознак районованих сортів пшениці

сорт колос Колоскові луски зерно
форма Щільність ості форма

Кільцевий

зубець

плече Форма забарвлення
Поліська 90 Різновидність –erythrospermum
Веретоновидна середня

Розходяться в сторони, середньої довжини за

зублені

Яйцевидна і

Яйцевидно-ланцетна

Загнутий Підняте Яйцевидна червоне

Альбатрос одеський

Веретеновидна середня Розходяться при достиганні Овальна Загнутий

Вузьке в нижній частині

скошене

слабо заокруглене у

верхніх

припідняте

Видовженоовальна червоне
Крижинка Різновидність –lutescens
Слабоверетоновидна, або пірамідальна середнє Безостий, зверху колося остевидні придатки

Яйцевидно

овальна

Короткий, притуплений Знизу скошене і пряме, зверху підняте

Яйцевидно

овальна

червоне
Миронівська Слабоциліндрична середня

Зверху

остевидні придатки

яйцевидно

ланцетна.

Загнутий

Пряме,

широке

овальна червоне
Донецька Веретеновидна середня Зверху остевидні придатки Ланцетна Тупий, короткий, прямий

Знизу колоса

скошене,зве

рху припідняте

овальна червоне

Таблиця 9

Аналіз господарської і біологічної характеристики районованих сортів пшениці Бродівського району

сорт Хлібопекарські якості Зимостійкість Посухостійкість Стійкість проти вилягання і висипання Стійкість проти хвороб Урожайність
Миронівська 61 високі висока висока висока

Середньостій кий

проти ураження бурею іржею і борошнистою росою

102,4
Крижинка добрі висока висока стійкий Стійкий на рівні стандартів 93,4
Донецька 48 добрі Вища середньої

достатньо

посухостійкий

стійкий

Хворобамиборошнистою росою, бурою листовою іржею

Пильною і твердою сажкою, кореневими гнилями

Уражається середньо.

68,7
Поліська 90 добрі середня середня стійкий Стійкий проти сажки та іржі

6070

115(макс.)

Альбатрос одеський високі висока висока стійкий

Стійкий проти грибкових захворювань:бурої

Іржі, борошнистою роси, сажки, кореневих гнилей висока.

90,8

Господарську і біологічну характеристику районованих сортів пшениці зобразили у вигляді таблиці 9.

Звідси можна зробити висновок, що сорти Поліська 90, Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48, Альбатрос одеський характеризуються високими сільськогосподарськими ознаками.

Отже, саме ці сорти є районованими, тобто найкраще пристосованими до природньо-кліматичних умов зони Полісся.

Висновок

Пшениця-Triticum належить до родини злакових. Вона є головною хлібною культурою України і багатьох країн світу. Серед сільсько-господарських культур за площею посіву пшениці належить перше місце. У її зерні міститься 12-24% білка, 63-68%, крохмалю, 2% жиру. Пшениця однорічна рослина. Є багаторічні форми, виведені академіком М.В. Ціциним. Це пшенично - пирійні гібриди. Корінь у всіх пшениць мичкуватий, проникає в грунт на 1,5м. Стебло – циліндрична соломинка, порожниста, висотою 0,7-1,5м. Язичок короткий, вусика малі, виразні, з війками на верхівці. Суцвіття колос. На виступах колосового стрижня є по одному-,три-,семиквітковому колоску. Колоскові луски широкі, з повздовжнім кілем, що закінчується зубцем. Зовнішня квіткова луска гладенька, без кіля, у остистих форм є ость. Плід- зернівка з чубком на верхівці.

Відомо, що33% території України займають родючі грунти, чорноземи, але урожайність зернових культур невисока. Тому перед селекціонерами постало питання про виведення районованих сортів пшениці, які найкраще пристосовані до грунтово – кліматичних умов певної зони і даватимуть найвищий урожай.

Ми займалися вивченням районованих сортів пшениці, які вирощуються в Бродівському районі. Як відомо Бродівський район Львівської області розміщений у зоні Малого Полісся. Тому ці сорти є районованими і для всієї Поліської зони. Грунтові і кліматичні умови на цих територіях є схожими. Головними сортами,які вирощуються в Бродівському районі є Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48, Поліська 90, Альбатрос одеський. Сорти Поліська 90, Миронівська 61, Крижинка внесені до Реєстру сортів України для вирощування в Поліській і Лісостеповій зонах. Сорти Альбатрос одеський і Донецька 48 не є рекомендованими для Поліської зони, але показали у господарствах добрі результати по урожайності. Це означає, що можна говорити про районування цих сортів в зоні Полісся.

Досліджувані нами сорти належать до виду T.aestivum - пшениця м¢яка. Вона має велику кількість різновидностей, проте лише окремі з них набули практичного значення.

Сорти пшениці які поширені в Україні, відносяться до таких різновидностей: лютесценс, мільтурум, гостіанум, еритроспермум, нігріастатум.

Сорти Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48 належать до різновидності лютесценс, а Поліська 90 і Альбатрос одеський - еритроспермум.

Ми провели також визначення щільності колосу пшениці. За результатами досліджень щільність колосу у даних районованих сортів пшениці коливалася у межах 18-20 колосків на 10см. стрижня. Тобто, можна сказати, що всі сорти мають середню щільність колосу.

Важливою сортовою ознакою є схожість - ще один з основних показників посівних якостей насіння, що характеризує їх біологічну та господарську цінність.

Провівши дослідження ми встановили що найкращі результати по схожості насіння показали сорти Поліська 90 (схожість 85%), Крижинка (92%) і Альбатрос одеський (94%). Схожість сортів Миронівська 61 і Донецька 48 трохи нижча (82%).

Звідси можна зробити висновок, що найкраще для вирощування в зоні Полісся підходять сорти Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський.


Література

1. Губанов Я.В., Н.Н. Іванов. Озимая пшеница. – М.: Агропромиздат, 1988. – 303с.

2. Ващенко И.М., Ланге К.П., Мерк улов М.П, Эдельштейн М.М. Практикум по основам сельского хозяйства. – М.: Просвещение, 1975. – 303с.

3. Високоврожайні сорти основних зернових колосових культур, - Аграрна наука, УААН, 2000.

4. Горин А.П., Душин М.С., Коновалов Ю.Б. и др. практикум по селекции и семеноводству полевых культур, - М.: Колос, 1968. – 439с.

5. Дорофеев В.Ф., Удачин Р.А., Семенова Л.В. и др. Пшеницы мира. – Л.: ВО Агропромиздат, 1987, - 560.

6. Дорофеев Л. В.. Пшеницы мира. – Л.: «Колос», 1978. - 487с.

7. Ижик Н.К. Полевая всхожесть семян. – К.: «Урожай», 1976. – 200с.

8. Животков Л.А., Бирюков С. В., Степаненко А. Я. и др. Пшеница. – К.: Уродай, 1989. – 320с.

9. Животков Л.А. Пшеница. – К.: Урожай, 1989. – 320с.

10. Животков Л.О., Душко М. В., О. Я. Степаненко та ін. ресурсозберігаюча і економічно чиста технологія вирощування озимої пшениці. – К.: Урожай, 1992. – 224с.

11. Лелли Я. сеоекция пшеницы. М.: Колос, 1980. – 384с.

12. Макрушин Н.М. Экологические основы промышленного семяноводства зерновых культур. – М.: Агропромиздат, 1985. – 280с.

13. Марушев А.И. Пути селекции пшениц на высокое качество зерна // Повышение качества зерна пшеницы. – М., 1972. – с. 60 – 66.

14. Никитин Ю.А., Бурченко П.Н., Орманджи К.С. Интенсивная технология производства озимой пшеницы. – М.: Орссельхозиздат, 1988. – 303с.

15. Пруцков Ф.М., Озимая пшеница. – М.: Колос, 1976. – 352с.

16. Пшеница и ее улучшение. Под ред. доктора с.-х. наук М. М. Якубцинера, проф. Н.П. Козьминой и проф. Л.Н. Любарского. М.: Колос, 1970. – 519с.

17. Ремеслов В.Н., Говорун М.А., Суховецкий А.И. и др. Мироновские пшеницы. – М.: «Колос», 1972. – 228.

18. Сапожников М.С., Марценківська В.М. Рослинництво. Лабораторні заняття. – К.: Урожай, 1965. – 296 с.

19. Созінов А.А. Урожай и качество зерна. – М.: Знание, 1976. – 63с.

20. Стихин М.Ф. и Денисов П.В. Озимая рож и пшеница в Нечерноземной полосе., Л.: Колос, 1977. – 320с.

Додаток 1

Систематика роду Triticum

Загальна господарська

характеристика

2n Підбір Troticum Підрід-гомолог Boeoticum Miguch. Et Dorof.
секція Геномний склад види Секція Геномний склад види-гомологи
однозернянки

14

14

14

Drartu Dorof. Et A.Filat

T.urartu Thum ex

Gandi

Немає

немає

Honococcun Dum

T.boeticum Boiss

T.monococcum L

T.sinskajae A.filat.

Et.Kurk

Полби

28

28

28

28

Dicoccoides

Flaksb

T.dicoccoides(koern.ex Aschers et graebn.) Schweinf

T.dicoccum(Schrank)

Schuelb

T.Karamyschevii

Nevski

T.ispahanicum Neslot

Timopheevii A.Filat.

Et Dorov

T.Araraticum Jakubz.

T.timopheevii (Zhuk)

Немає

Немає

Тетраплоїди з

Легким обмолотом

28

28

28

28

28

28

28

28

Група Aegilotricum

T.turgidum L.

T. jakubzineri Udaaz

Et Schachm

T. durum Desf

T.turanicum Ja kubz

T.aethiopiout Jakubz.

T.polanicum L.

Tipersicum Vav

(T.carthicum Nevski)

T.erebuni*Gandil

Kiharae Dorof. Et migusoh

Немає

Немає

Немає

Немає

Немає

Немає

Немає

T.militinal Zhuk.

Et Higusch

T.palmovae *G.Ivanov

пельти

42

42

42

Triticum

T.spelta L.

T.mache Dekapr.

Et Henabde

T.vavilovil Jakubz

T.Kiharae Dorof.

et Migusoh

немає

немає

Гекса плоїди

З легким обмолотом

Типу спельт

42

42

42

42

42

T.compactum Nost

T.aestivum L.

T.sphaeroccocum

Persiv

T.petropavlovskyi

Udach. Et Migusch.

Timopheevii A.Filat. et Dorof

T.miguschavae*Zhir.

Немає

Немає

Немає

T.zhukovskyi Monabde et

Eziczjah


Додаток 2

Морфологічна характеристика різновидностей м ¢ якої пшениці Triticum aestivum L

різновидність Опушеність колоскових лусок Ости- стість Забар-влення колоса Забарв-лення остей

Забарв-

лення зерна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Альбідіум(Albidium)

Лютесценс(lutescens)

Мільтурум(milturum)

Грекум(graecum)

Еритроспермум(erythrospermum)

Нігріарістатум(nigriaristatum)

Феругінеум(ferrugineum)

Гостіанум(hostianum)

Барбароса(barbarosa)

Неопушені

Неопушені

Неопушені

Неопушені

Неопушені

Неопушені

Неопушені опушені опушені

Безості

Безості

Безості

Остисті

Остисті

Остисті

Остисті

Остисті

остисті

Біле

Біле

Червоне

Біле

Біле

Біле

Червоне

Біле

Червоне

Біле

Біле

Біле

Біле

Біле

Червоне

Червоне

Біле

Червоне

Біле

Червоне

Червоне

Біле

Червоне

Біле

Біле

Біле

Біле

Додаток 3

Допустимі лалітуди

Середньоарифметичний відсоток схожості Допустимі відхилення, %

Від 100 до 98

Від 97,9 до 95

Від 94,9 до 90

Від 89,9 до 85

Від 84,9 до 80

Від 79,9 до 70

Від 69,9 до 60

Від 59,9 до 50

±2

±3

±4

±5

±5,5

±6

±6,5

±7


Додаток 4

Малюнок 1

Форма колоса пшениці:

1) булавовидна

2) веретеновидна

3) циліндрична

Малюнок 2

Форма колоскових лусок пшениці:

а) ланцетна

б) овальна

в) яйцевидна

Малюнок 3

Плече колоскової луски пшениці:

а) без плеча

б) скошене

в) пряме

г) підняте

Малюнок 4

Зубець колоскової луски пшениці:

а) тупий

б) гострий

в) загнутий

Малюнок 5

Форма зерна пшениці:

а) видовжена

б) яйцевидна

в) овальна

г) бочковидна

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:45:01 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:14:49 29 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Морфо-генетичні особливості сортів пшениці

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151310)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru