Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Проблема адаптації ліворуких дітей

Название: Проблема адаптації ліворуких дітей
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: курсовая работа Добавлен 16:36:30 13 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 656 Комментариев: 3 Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Вступ

Однією з актуальних є проблема адаптації ліворуких дітей. У літературі зазначається, що ліворука дитина відрізняється тривалою впертістю, для неї характерні труднощі у вимові звуків. Така дитина легко підпадає під вплив ситуативних почуттів та настроїв. Вона плаксива, вередлива та схильна до гніву й люті. Складно опановує письмо та читання, які в першому класі можуть стати непереборюваними перешкодами.

Перевчання означає зміну специфічних якостей мозку (психіки). Це спричинює невротичні реакції у дітей: заїкання, писемний спазм, нервові тики. Змінюючи дитину, ламаючи психіку, комплексуючи, дорослі, батьки тим самим, власне, й організовують необоротні наслідки негативного порядку в особистісному розвитку дитини.

А.М. Нізова відносить фактор переучування (дектастрес - стрес праворукого середовища) до високоспецифічного психогенного фактора виникнення неврозів, заїкання у дітей. Ліворукість провокує тривожність, емоційну чутливість, призводить до виникнення таких форм поведінки, від яких страждатимуть люди, що оточують дитину (агресивність, конфліктність, замкнутість). Діти насамперед не розуміють витоків своїх страхів, образливості, крикливості. Ці стани можна пояснити наявністю загостреного внутрішнього конфлікту, відсутністю розуміння та підтримки з боку батьків. Діти стають неадаптованими, ображаються "без реальних причин", боляче сприймають будь-яке різке зауваження, прагнуть до уособлення. З-поміж ліворуких дітей значний відсоток становлять діти з вадами усного та писемного мовлення, випадки заїкання. Для більшості з них характерні такі особливості розвитку: вади координації рухів руки, кисті, пальців; дефекти зорово-моторних інтеграцій; дефіцит зорово-просторового сприймання.

Досліджуючи проблему ліворукості, як теоретичний, так і практичний її аспект, можу сказати, що за останній час було розроблено велику кількість вправ, які можуть допомогти ліворуким дітям краще пристосовуватися як до умов оточуючого середовища, так і до шкільного навчання. Але все ж більшість теоретичних питань (зокрема, фізіологічний аспект) приймаються на основі раніше доведених фактів.

Об’єкт дослідження – особливості психології ліворуких дітей. Предмет дослідження – рівень психічного розвитку ліворуких дітей. Мета курсової роботи – визначити основні критерії впливу ліворукості на психічний розвиток дітей.

Завдання:

- Розглянути теорії та гіпотези природи виникнення ліворукості;

- Вивчити вплив переучування на психічний розвиток ліворуких дітей.


Розділ І. Ліворука дитина в праворукому світі

1.1 Природа ліворукості: теорії, гіпотези

На жаль, ліворукість дитини дуже часто сприймається близькими як хвороба або дефект. Чому? Давайте спробуємо розібратися.

Археологічні розкопки, історичні дослідження та дані антропологічного аналізу свідчать про те, що віками переважаюча кількість людей була праворукими: все знаряддя від кам’яного топора до автомата Калашникова, все знаряддя праці, всі ті предмети, що складають основу життя та побуту виготовлені так, щоб їх зручно було брати саме правою руко. Але завжди знаходились люди, яким зручніше було працювати лівою рукою, а права була допоміжною. Чому ж дитина надає перевагу роботі лівою рукою? Причин може бути багато, більшість з них - з області здогадок та уявлень. Ми бачимо тільки надводну частину айсбергу: дитина пише, їсть та маніпулює лівою рукою з більшим бажання та вправністю, ніж правою. Але чим це може бути викликане? Відомий спеціаліст М.М.Безруких в своїй книзі “Леворукий ребенок в школе и дома” пише: ”Многие гипотезы объясняют, почему человек праворук, рассматривая леворукость как исключение. Согласно одной из них праворукость – следствие ассиметричного расположения внутренних органов. Они смещают центры тяжести вправо, и поэтому необходим упор на левую ногу, чтобы удержать равновесие. Свободнее при этом правая рука, она и тренируется, мышцы ее становятся более развитыми, движения точными. Другая гипотеза, так называемая теория щита и меча, объясняет праворукость необходимостью защищать сердце во время сражений. Воин держал щит левой (пассивной) рукой, а оружие – правой. Многовековая тренировка правой рукой в бесчисленных сражениях и определила ее преимущество. Но почему тогда есть леворукие женщины? Согласно третьей гипотезе “виновницей” леворукости младенца является его мама. Она обычно носит его на левой руке, прижимая к себе. Левая рука ребенка при этом более свободна, что и обеспечивает ей лучшее развитие. Но тогда леворуких должно быть большинство, однако, это не так. Многие исследователи выделяли в качестве причины леворукости условия воспитания, требования среды. Причем влияния среды могут сильно различаться, но традиционное соотношение леворуких и праворуких мало зависит от условий жизни людей. Однако вариант социальных влияний при возникновении леворукости мы не можем исключить полностью”[2]. За роботу правої руки відповідає, як вважається, домінантна ліва півкуля мозку, яка виконує функції аналітичного центру: тут відбувається накопичення та детальний аналіз інформації, яка надходить, та її логічне осмислення. Центр мови також розташований в лівій півкулі, він керує процесами і письма, і читання.

Права півкуля – своєрідний “творчий центр ”, зосередження інтуїції і цілісного сприймання. Кінцівками ж півкуля керує перехресно: коли дитина працює лівою рукою, команди йому подає права півкуля, і навпаки. Нерідко буває, що при уражені лівої півкулі головного мозку його функції частково приймає на себе права півкуля, і тоді домінуючою стає ліва рука. Той самий результат спостерігається і в тому випадку, коли травмується права рука, особливо якщо це відбувається у ранньому віці. Ліва рука змушена приймати на себе більш активну роль, тому що спочатку права не працює, потім працювати нею стає боляче, незручно, і в результаті ведучою стає ліва рука, хоча психофізіологічними особливостями дитини це не обумовлено. Нарешті, відбувається і так, що в сім’ї дитина бачить, як старший брат, або мама, або улюблений дідусь пише, їсть і бере телефонну трубку лівою рукою. Через бажання наслідувати таку цікаву звичку багато значущої для дитини людини дитя також починає частіше користуватися лівою рукою. А батьки, знаючи, що ліворукість часто передається за спадком, зовсім не дивуються і починають вважати, що в сім’ї росте ще один лівша. Зараз феномен лівшества багато вивчається, результати цієї роботи дозволяють змінювати стереотипне сприйняття лівш і навіть послідовно виробляти методики їх вивчення. Вчені, які займаються проблемою лівшества, пропонують різноманітні концепції його виникнення і відповідно говорять про різні психологічні особливості лівшей. Для реалізації диференційного підходу до ліворуких дітей не достатньо проявляти до їх поведінки та навчання інші, ніж до правшей, вимоги. Необхідно враховувати різноманітні причини ліворукості, а також диференціювати самі поняття “ліворукість” і “лівшество”. Ліворукість визначає тільки ведучу руку, тоді як лівшество – комплексна характеристика. Адже крім руки у людини є ведуче око, ведуча нога, ведуче вухо. Одним із найважливіших питань, обумовлюючих підхід до лівшей, є питання щодо причин ліворукості . Вони можуть бути різними. За походженням ліворукості дітей можна розділити, як мінімум, на три групи .

Перша група - це діти з генетично закріпленою ліворукістю, тобто ті, де має місце спадковий чинник. Причому закон спадкоємства нам поки не відомий, хоча вірогідність народження дитини-лівші у двох ліворуких батьків надзвичайно висока. Вважається, що існує ген правого зрушення, тобто праворукості, а ліворукість випадає як випадковий варіант. І ліворукість може виявитися по-різному: у бабусі, дочки, внучки, правнучки. Ми не можемо сказати, по чоловічій чи по жіночій лінії виявиться ця спадковість. Це напрям майбутніх досліджень. У разі генетично закріпленої ліворукості, так само як і у праворуких дітей, можуть бути всілякі індивідуальні варіанти розвитку: від безумовної талановитості до середніх здібностей.

Друга група - діти з компенсаційною ліворукістю. Тут ситуація набагато складніша, тому що компенсації виникають при дисфункції в розвитку мозку. В цьому випадку бувають найрізноманітніші ситуації. Все залежить від того, яка частка мозку уражена або яка зона кори не сформована. Діти з компенсаційною ліворукістю – особлива група. Якщо ми візьмемо, наприклад, праворуких дітей з якоюсь дисфункцією розвитку мозку, то у них буде великий комплекс проблем в розвитку, ніяк не пов'язаних з тим, яка рука у дитини активніша. Це досить складні проблеми компенсації функцій, в які входять і функціональна організація мозку, і нервово-м'язова регуляція, і багато що інше. В даний час ведуться два паралельні дослідження по вивченню психофізіологічних особливостей розвитку хлопчиків і дівчаток 6-7 років. Дошкільний період дуже важливий для всіх дітей, і особливо важливо правильно підготувати до школи дитину-лівшу. Якщо говорити про відсоткове співвідношення цих двох груп, то воно виглядає так: з 20-25 % левшей приблизно 9-11 % генетично закріплених, а друга половина має компенсаційну ліворукість.

Третя група - механічна. Права активна рука може бути пошкоджена в найактивніший вік, коли дитина тільки починає використовувати руку для різних маніпуляцій. І якщо у цей момент рука травмована і довго болить, то дитина починає працювати активніше лівою рукою.

Окремо потрібно розглядати псевдоліворукість . До деякого віку (приблизно до 5 років) у дитини якесь із півкуль формується як домінуюче по відношенню до даної руки (наприклад, у правшей – ліва півкуля). Але така особливість мозку, як пренатальна, або перинатальна (не достатня кількість стовбурових новоутворень мозку) приводить до атипії психічного розвитку, яка, в свою чергу не дає формуватися ні міжпівкульній взаємодії, ні спеціалізації півкуль. Таким чином, у дітей з атипією психічного розвитку не формується домінантність правої або лівої півкулі по відношенню до руки. Тоді спостерігається псевдоліворукість, або, що зустрічається частіше, приблизно рівне використання обох рук.

Крім всього перерахованого можливий розвиток у дітей так званого ”прихованого лівшества” , тобто зміна домінуючої півкулі. Момент зміни є тим критичним періодом, коли основні функції центральної нервової системи рівномірно розділені між двома півкулями, після чого починає домінувати права півкуля. Таких людей можна умовно назвати “психічними” лівшами або “прихованими” лівшами, в тому розумінні, що їх ознаки лівшества не пов’язані з домінуванням лівої руки.

Отже, ми ще раз переконалися, що категорія “ліворукі діти ” зовсім не однорідна і будь які стереотипи сприймання можуть відгородити від нас реальну дитину з його індивідуальними особливостями. Таким чином, постає питання про необхідності вивчення лівшей.

На теперішній час існує кілька поглядів на природні властивості лівшей в порівнянні з правшами.

Перший заснований на тому, що показники поведінки і нервово-психічної діяльності у лівшей гірші, ніж у правшей. Прибічники цього підходу проводять данні про частоту лівшества серед хворих епілепсією, олігофренією, шизофренією, спадковим алкоголізмом, а також той факт, що, стаючи дорослим, ці обличчя зберігають низькі адаптаційні можливості, визначену “крихкість“ психологічної діяльності, схильність до короткочасної декомпенсації.

Другий підхід стверджує рівність правшей та лівшей.

Згідно третього підходу, лівші володіють більш високими показниками нервово-психічної діяльності та великими адаптаційними можливостями, ніж правші. Обгрунтовано це тим, що лівші постійно проходиться адаптуватися до “правостороннього” світу. В якості доказу вірності цього підходу можна провести цілий список великих лівшей, серед яких є римські імператори Тиберій та Юлій Цезар, полководці Олександр Македонський, Наполеон, вчені Дж. К. Максвел, І. П. Павлов, художники Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, письменник Льюіс Керрол, актор Чарлі Чаплін, і нарешті, президент США У. Клінтон та багато ін. [19, с.17-19]

Єдиної теорії (погляду) на даний момент немає. Впевнено можна стверджувати лише одне: мозок лівшей побудований деяким особливим способом. Більш того, функціональна організація мозку кожного лівші унікальна в порівнянні з такою ж у інших лівшей та амбідекстрів. Точно встановлено, що лівші не є “дзеркальним відображенням “ правшей.

На мою думку, всі три погляди мають право на існування, до того ж по суті вони відповідають основним концепціям виникнення лівшества, а отже і доповнюють один одного. До того ж негативні та позитивні властивості лівші можуть бути двома сторонами однієї й тієї ж медалі.

1.2 Психологічні особливості ліворуких дітей

У ліворуких була виявлена більша, ніж у праворуких, різноманітність психофізіологічних характеристик. Російськими вченими було проведено дослідження емоційної сфери через сприймання ароматів. В ході експерименту звернули на себе увагу відмінності праворуких, ліворуких та амбідекстрів у здатності диференціювати приємний, неприємний та нейтральний аромати. Ліворукі та амбідекстри найбільш точно оцінювали неприємні аромати. За результатами досліджень був зроблений висновок: праворукі виявляють високу чуттєвість до емоцій позитивного знаку, а для ліворуких та амбідекстрів характерна перевага емоцій негативного знаку, тобто вони більш песимістичні. Півкулі можуть взаємодіяти або витісняти один одного. Протягом першого року після народження права півкуля інтенсивно розвивається, але потім послідовно ліва його фактично витісняє. Протягом всього дошкільного періоду дитини переважає активність правої півкулі не тільки в образній, але й в словесній діяльності. Приблизно до чотирьох років права та ліва півкуля однаково підключені до формування мови. Кожна дитина в віці до 5 років легко, надійно, без словника засвоює рідну мову. Але вивчення іноземної мови, почате в середній школі, може продовжуватися довгі роки і часто безуспішно. Це пояснюється також і сучасною роботою півкуль при засвоєнні мови в дитинстві. Є один важливий факт – чим більше лівих ознак у дитини, тим повільніше зріють структури, які пов’язують обидві півкулі мозку. Розвиток взаємодії між півкулями відбувається паралельно дозріванню пучків волокон, які зв’язують їх, - комісур. А поки вони не дозріли, півкулі працюють в більшій мірі не залежно. В перші 2-3 роки життя формуються зв’язки на рівні стовбура мозку. Це найнижчий рівень взаємодії, який забезпечує сумісну регуляцію руху, дихання, биття серця, сну, травлення. Таким чином, на цьому рівні передається інформація, пов’язана з життєзабезпеченням організму. Пізніше в віці 3-7 років, активно дозріває зв’язок більш складного рівня, через який передається інформація з різних каналів, яка забезпечує роботу пам’яті. В цьому віці закладається асиметрія пізнавальних процесів. І нарешті, з 7 до 12-15 років формуються зв’язки, які здійснюються завдяки дозріванню мозолистого тіла. Воно пов’язує різноманітні відділи кори головного мозку між собою. Як раз в цей період дозрівають і лобні частини, які відповідають за ціле направлену активність. Тому мозолисте тіло активно вмикається в розподіл навантаження лобних частин лівої та правої півкуль. Очевидно, що затримка дозрівання зв’язків між півкулями може змінити перерозподіл навантаження між ними, а отже, вплинути на особливості формування пізнавальних процесів у дошкільників. Схоже, швидкість дозрівання структур, які відповідають за розвиток асиметрії, запрограмована генетично. Багаторазово було підтверджено і на тваринах, і на людях, що виражена рухова асиметрія пов’язана з кращими показникам пам’яті. Подібні ж закономірності були виявлені і для інтелекту, оціненого за методикою Векслера. Виявилось, що високі показники інтелекту (більше 130 балів) мали хлопчики, у яких був виражений лівий і правий профіль. Число дівчат з високим значенням коефіцієнта інтелекту виявилось більше в групі з правим профілем. В групах і хлопчаків, і дівчаток зі змішаними профілями число дітей з високим інтелектом було менше в три рази в порівнянні з групами, в яких виділялась одностороння асиметрія (або всі ознаки ліві, або – праві). Кращі показники і пам’яті, і інтелекту при вираженій асиметрії пояснюється тим, що встановлення зв’язків в межах однієї півкулі відбувається швидше, ніж при міжпівкульному переносі інформації. Вважається, що інтелект визначається високими швидкісними характеристиками обробки інформації. В такому випадку діти, у яких синтез інформації під час розв’язку задач відбувається в одній півкулі,виявляються в більш виграшній ситуації, ніж діти, яким необхідна взаємодія півкуль, оскільки обробка сенсорних та моторних показників мозаїчно розташована в півкулях. Враховуючи незрілість мозолистого тіла, яке пов’язує півкулі в дошкільному віці, можна уявити, що основна затримка при розв’язувані задач пов’язана з переносом інформації. Однак ми знаємо, що рівень інтелекту не тільки визначається асиметрією, але й залежить від багатьох інших факторів [11]. Під час одного досліду були вивчені стійкість уваги, об’єм пам’яті, швидкість сенсомоторної реакції, розвиток моторики кисті ведучої руки і рівень адаптації у дітей старшої групи дитячого садка перед випуском в школу і через рік, в кінці першого навчального року. Виявилось, що діти з правам типом профіля мали кращі показники пізнавальних здібностей в порівняні з рештою ( у виборці не виявилось дітей з лівим та симетричним профілями). Але діти зі змішаним профілем були більш адаптовані до школи. Слід пам’ятати, що люди з переважно лівим ознаками більш ефективно адаптуються до природних факторів середи, а не до соціальних умов, де в них більша вірогідність зриву під час стресу в порівнянні з іншими варіантами профіля. Їх не адаптованість може проявлятись в ситуаціях, які сприяють розвитку тривожності та страху. Відомо, що діти з вираженими лівими ознаками більш емоційні. Спокійні, зручні умови не впливають на прояв їх високих інтелектуальних здібностей. Однак будь-які міжособистісні конфлікти, труднощі при входженні в колектив можуть в деякій мірі змінити і результати їх інтелектуальної діяльності. Досить часто дитина з лівим профілем, полюбивши якого-небудь вчителя, демонструє високі досягнення по його предмету. І навпаки, у випадку неприязного відношення він переносить своє відношення до вчителя на предмет в цілому. Всі діти в 6-7 років дуже залежні від емоційного контакту з дорослим, але все ж таки діти з правим та змішаним профілями можуть дистанціюватись від дорослого і простіше відноситись до конфліктних ситуацій. Ця чутливість дитини з лівим профілем залежить від умов його життя в сім’ї. Конфліктність всередині сім’ї, висока тривога батьків (у яких також є лівий профіль) можуть спровокувати у такої дитини відповідну тривогу, іпохондричні скарги. В свою чергу, тривожні батьки можуть активно реагувати на іпохондричні прояви дитини гіперопікою, контролем стану його здоров’я, а в дитини, у відповідь на таку поведінку дорослих, вже повторно виникають боязкість і низький самоконтроль. Схожа мета події може підсилюватись при потраплянні в школу, в якій по тим або іншим причинам вимог будуть перевищувати можливості дитини. Таке перевищення можливе через те, що, переживаючи за здоров’я своєї дитини, батьки до школи не розвивали в ній самостійність, відповідальність, прагнення довести до кінця почату справу. Затримка розвитку структур мозку у дитини не свідчить про проблеми розвитку, а говорить про індивідуальний час готовності дитини до тієї чи іншої діяльності. У вчителів залишається єдина можливість – чекати, поки відповідні мозкові структури досягнуть стану зрілості. Це не означає, що чекання має бути пасивним. Воно торкається лише того результату, який потрібно прогнозувати на даному етапі, а не про відсутність специфічних дій. Самі ж дії можуть мати два аспекти: загально закріплюючі, забезпечуючи повноцінний розвиток мозку та цілеспрямовані заходи по засвоєнню конкретної навички. Умови ефективного розвитку мозку дитини досить відомі, необхідно їх тільки виконувати. Мозок потребує до 20% всього кисню, і будь-яка його нестача лишає мозок енергії для розвитку. Тому дитина потребує у регулярних прогулянках. Друга умова ефективного розвитку мозку – регулярна рухова активність. Стимулюючи розвиток м‘язів, ми підсилюємо активність структур мозку, які ними керують. Сумісні дії рук та ніг потребують проведення імпульсів з півкулі в півкулю, а отже, збуджують не лише відповідні частини кожної півкулі, але й мозолисте тіло. Розвиток пізнавальної та емоційної сфери дитини також буде впливати на дозрівання його мозку. Але когнітивна діяльність має бути їй під силу, викликати цікавість та не провокувати втому – процес, який, навпаки, затримує розвиток, в тому числі і нервової системи. Будь-якому уважному дорослому під силу нагляд за тим, наскільки відповідає когнітивна робота можливостям дитини. Наполеглива, постійна робота на позитивних емоціях дозволить дитині послідовно долати труднощі [5, с.26-29].


Розділ ІІ. Наслідки непрофесійного відношення до ліворуких дітей та їх усунення

2.1 Підготовка ліворукої дитини до школи

Готуючи дитину до школи, потрібно вже конкретно визначитися і батькам, і самій дитині якою рукою їй краще працювати (гратися, малювати), якою краще виходить. Навчати правильно тримати ручку, олівець, і правильно ними користуватися. Адже, перше, чому учать в школі - це писати і читати. Якщо ваша дитина прийде в 1-й клас, вже уміючи, то відчуватиме себе упевнено серед однолітків. Слід приділити якомога більше уваги навчанню дитини читанню і письму. Але при навчанні дитини-лівші потрібно, перш за все, спиратися на образне мислення. Букви, які він бачить вперше, можуть стати для нього живими картинками, що хвилюють його уяву і що легко запам'ятовуються. Так він без жодних зусиль засвоїть алфавіт, а потім швидко складатиме з вивчених букв цілі речення. Наприклад, букву “Х” можна представити, як людину, що йде, “Ф” - як окуляри і т.д. Якщо під час занять ви відмітили, що дитина пише зоровими буквами, то для попередження такої проблеми, як оптична дисграфія рекомендую наступні вправи:

· заповнити цілу строчку якоюсь літерою, яка повторюється, і декілька літер серед них прописати дзеркально, потім попросити дитину знайти правильно написану літеру;

· “ забути ” дописати який-небудь елемент літери і запропонувати дитині самостійно відновити її.

Коли малюк навчиться писати, швидше за все, ви побачите, що написані ним букви мають лівий нахил або не мають нахилу взагалі. Не варто намагатися примушувати дитину-лівшу писати обов'язково з нахилом. Йому це буде дуже важко зробити. Також не слід вимагати від дитини безвідривного правопису.

Дошкільники-лівші мають труднощі при спілкуванні з книгою. Зазвичай труднощі у формуванні навичок читання бачать в порушенні зорово-просторового сприйняття, зоровій пам'яті. Поєднання порушень зорово-просторового сприйняття і зорово-моторної координації провокує труднощі оволодіння навичками читання і листа. Визначити рівень зорово-моторних координацій дуже просто. Дитина, у якої зорово-моторні координації не порушені, як правило, до 6 років може точно скопіювати круг, трикутник і інші геометричні фігури. Виявити порушення зорово-просторового сприйняття теж неважко. Досить дати дитині лист і олівець, і попросити його представити себе таким, що сидить за кермом автомобіля. Малюк буде на ваше прохання креслити маршрут, який Ви йому говорите. Листок з накресленими лініями підкаже, в чому помилки його сприйняття. Не всі діти виявляють живу цікавість до книг, але картинки зазвичай захоплюють дитину. І, вибираючи для нього книгу, потрібно потурбуватися не про те, наскільки йому буде цікавий сюжет, а про те, щоб в цій книжці були такі картинки, які допомогли вашому малюкові захопитися зображенням і на ваше прохання розповісти про те, що намальоване на книжкових сторінках.

Займаючись з дитино, слід пам’ятати: якщо заняття проходять не при денному світлі, то світло повинне падати зліва. Лівші завжди рекомендується ставити настільну лампу праворуч від себе. А якщо ви з дитиною не пишете, а читаєте книгу, то в цьому випадку важливо пам'ятати про одну особливість левшей: вони гірше сприймають те, що розташоване зліва від них. Тому, показуючи книжку з картинками, розташуєте її правіше від дитини. Декілька порад з проведення занять з дитиною-лівшею:

1. Форма занять може бути різною: міні-уроки 10-20 хвилин залежно від віку, ігрові елементи.

2. Між заняттями потрібна перерва в 5 хвилин.

3. Починати і закінчувати заняття потрібно завданнями, з якими діти справляються легко.

4. Не поспішаєте переходити до наступного виду завдань, поки не виконане попереднє.

Важливим елементом занять при підготовці левшей до школи є зорові диктанти , для яких використовуються геометричні фігури, трафарети. Проводяться диктанти таким чином:

а)дитина розглядає ряд фігур або зображень; б)перераховує їх кілька разів, запам'ятовуючи послідовність; в)зразок закривається, і дитина по пам'яті відтворює цей ряд; г)зразок відкривається і перевіряється правильність виконання.

Важливо пам'ятати, що при перерахунку предметів необхідно стежити за ліво-правостороннім напрямом ряду.

Для детей-лівшей необхідні заняття по розвитку дії співдружності обох рук. Бажано, щоб дитина відвідувала басейн, баскетбольні заняття, заняття великим тенісом. При занятті малюванням важливо використовувати елементи декоративного малювання, аплікації, засновані на чергуванні і ряду елементів. Можна запропонувати складання узорів на поверхні (картон, пляшка, банка), що обмазала пластиліном, прикрашаючи їх насінням овочів, фруктів.

Але навіть займаючись з дитиною, ви повинні бути готові до того, що у сина або дочки виникнуть проблеми в школі. Обов'язково поговоріть з майбутнім вчителем (класним керівником) дитини, адже від відношення до вашої дитини багато чого залежатиме. Так потрібно заздалегідь оцінити і тактовність вчителя, і його відношення до лівшів. Якщо ви не змогли порозумітися з вчителем, то краще перевести дитину в інший клас. Якщо ви хочете дізнатися, як сприймає світ ваш малюк-лівша, то раджу прочитати всім відому книгу Льюіса Керролла “Пригоди Аліси в країні чудес”. Мало хто знає, що ця книга написана математиком-лівшею, спеціально для 6-річної Елліс Лідл, теж лівші. Історія цієї книги така, що спочатку вона не призначалася для читання іншими людьми. Автор не припускав, що розказана історія стане улюбленою книгою дітей і дорослих багатьох країн світу, він просто хотів поділитися емоціями, в ігровій формі виразити своє сприйняття світу [13, с. 21-32].

2.2 Шкільні проблеми ліворуких

Останнім часом дослідження проблеми ”лівшества” стало набувати усе більше практичне значення, що представляється виправданими з ряду причин. По-перше, у лівшей виявляється атипічний характер онтогенезу, вони володіють специфічними рисами, що найчастіше ускладнюють їх адаптацію до навчальної діяльності. Як показує консультативна робота, близько 70% усіх дітей із труднощами шкільного навчання – лівші. Одночасно вони демонструють тенденцію до частішання невротичних проявів (про це далі). Відсутність грамотного психолого-педагогічного супроводу призводить тут до зростання ризику психічного дизонтогенезу. Ліворукі люди характеризуються певними емоційно-психологічними особливостями, такими як підвищена емоційна чутливість, вразливість, швидка стомлюваність, як наслідок цього – обмежена працездатність, високий рівень креативності, яскраво виражені здібності до оригінальної художньої творчості, дратівливість і уразливість, схильність до різних страхів (боязкість), низький рівень самоконтролю, знижений емоційний фон (перевага поганого настрою), конформність (схильність до пасивного сприйняття дійсності), совісність, підвищений рівень тривожності. На факультеті психології ДНУ було проведено дослідження успішності навчання ліворуких дітей. При проведенні тесту шкільної зрілості Я. Йрасіка по трьох субтестах ліворукі піддослідні показали добрі результаті [14, с.17 -18]. Але необхідно зазначити, що в порівнянні з праворукими піддослідними, які набрали таку ж кількість балів, ліворуким піддослідним знадобилося більше часу для субтестів. Хоча ліворукі піддослідні виконували їх з мінімальними помилками, вони втрачали більше часу на мікропаузи, коли писали букви або малювали людину. Можна було помітити, що ліворукі піддослідні частіше плутали елементи деяких букв при переписуванні речення або починали малювати фігуру людини з права наліво. Але при переписуванні речень всі літери та самі речення писалися ними зліва направо. При відповіді на питання, які пов’язані з загальною обізнаністю, ліворукі досліджувані теж показали високі результати. Ці результати відповідають нормі, хоча дані діти мають деякі особливості при виконанні графічних тестів. Для підтвердження успішності ліворуких дітей в школі були проаналізовані оцінки всіх піддослідних за рік. Згідно з результатами ми можемо зробити висновок, що ліворукі діти встигають за шкільною програмою. Але при опитуванні вчителі та батьки цих піддослідних підкреслювали, що цим дітям необхідно більше часу на виконання письмового завдання, ліворукі діти говорять трохи повільніше, ніж їх однолітки, часто при читанні в них паузи між словами довші. Згідно з опитуванням вчителів, яким довелося працювати з ліворукими дітьми, можна зробити висновок, що вчителям часто бракує знань, як поводитися з такими дітьми, активізувати, зацікавити. Доволі часто вчителі не враховують особливості ліворуких дітей. Піддослідні ліворукі діти старших класів зазначили, що ті, кого намагалися переучувати в молодшому віці, не любили ходити до школи, при виконанні письмових робіт виникали труднощі, при тому ж їх підганяв вчитель. В цілому ніхто не сказав, що ліворукість якось негативно впливає на їх відношення з оточуючими чи однолітками. В 61% опитуваних ліворуких є лівші серед рідних (брати, сестри, батьки) [11, с.99 – 100; 13, с. 21 -32]. Таким чином в результаті емпіричного дослідження на основі всіх отриманих даних підтвердилось припущення, що діти-лівші, вчителі та батьки як і раніше мають багато труднощів в організації процесу навчання, причому ці труднощі – як організаційного, так і психологічного характеру.

Є цілий ряд вимог і вправ, що допоможуть маленькому лівші не тільки не відставати від своїх однолітків, а й бути в ряді випадків успішнішими за інших.

Вимоги

Під час письма, малювання, читання світло повинне падати з правої сторони. Орієнтація у класі, положення класної дошки не дають змоги посадити ліворуку дитину обличчям до класу, тому добре б посадити її біля вікна, ліворуч за партою. Там краща освітленість, а крім того, вона не заважатиме сусіду, що працює правою рукою. Варто звернути увагу на посаду ліворукої дитини, положення рук, тулуба, голови під час право похилого положення зошита і на положення книги під час списування і читання.

На уроках праці також необхідно продумати, де посадити таку дитину, щоб вона штовхала ліктем сусіда, як розташувати інструменти і як їх заточити. На уроках фізичної культури вчитель має подумати про розвиток координації як лівої (робочої), так і правої руки [12, с. 18 -20].

Вправи і рекомендації

Діти-лівші практично не здатні до вироблення внутрішнього автоматизму щодо виконання різних дій, вони не ставлять собі запитання, як це зробити. Не слід сердитися і чекати, коли дитина сама навчиться (просто дивлячись на вас) користуватися ложкою, ножицями тощо. Краще відразу взяти її руки у свої і кілька разів разом повторити потрібний рух.

Лівші зазвичай дуже повільні. Важливо не квапити таку дитину, дати їй стільки часу, скільки потрібно, не примушуйте робити кілька справ одночасно - і результати не змусять себе довго чекати.

Дитині-лівші провести аналогію чогось із чимось практично неможливо. Для неї задачі про машини із піском і задача про метри тканини - зовсім різні. Тому для кратного розуміння умови задачі дитину необхідно забезпечити зошитом для малювання.

Нехай малює машини і рулони тканини, яблука, дерева, тому що вона все одно малює в у своїй уяві [12, с.18-20].

2.3 Вплив переучування лівшей на психіку

До сьогодні не існувало чіткої відповіді на питання, що є причиною ліворукості, і чим відрізняються психологічні характеристики ліворуких та праворуких дітей. Ясно одне: ліворука дитина відрізняється від більшості праворуких однолітків, і педагогам та батькам потрібно зробити все, щоб допомогти розкритися його неповторній індивідуальності.

Основне питання, на яке намагаються дати відповідь сучасні психологи невропатологи, педіатри звучить так: чи потрібно та чи можна переучувати ліворуку дитину і змушувати її писати правою рукою?

Зараз існує вже багато свідчень того, що насильне переучування і негативне відношення до ліворукості призводить до нервово-психічних розладів, які згубно впливають на здоров’я, розвиток та навчальні успіхи дітей, батьки яких не змогли допомогти їм відстояти своє право на ліворукість.

Головною перешкодою на шляху до спокійного прийняття педагогами та батьками ліворукості дитини є висока кількісна перевага оточуючих людей на користь праворуких: батьки намагаються підготувати свою “незвичайну” дитину до життя в праворукому світі.

За даними нейрофізіолога В.А.Арапетьянц, серед 7 – 9-літніх дітей виділялось 13,3% ліворуких хлопчиків та 10% ліворуких дівчат, але до 14-15 рокам ліворуких хлопчиків було тільки 4,4%, а дівчат – 4,1%.

Відомо, що у 95% правшей центри мовлення розташовані в лівій півкулі. А щодо лівшей, то в лівій півкулі мовленнєві центри знаходяться у 70% ліворуких дітей, в правому – у 15%, в обох – у решти 15%. Про що це говорить? Лівші, які в дитинстві спокійно переучувалися на праву руку, більш за все, відносяться до тих 70%, у яких мовленнєві центри знаходяться в лівій півкулі. Видно, цим і пояснюється феномен правші, який не знає, що від народження він – лівша, але з віком відчуває “поклик лівої руки”. Наслідки насильного переучування на праву руку тих 15% лівшей,у яких мовленнєві центри розташовані в правій півкулі, можуть негативно впливати і на психіку, і на інтелектуальний розвиток дитини.

Активне переучування тих 15% лівшей, у яких мовленнєві центри розташовані в обох півкулях, приводять до серйозних проблем у формуванні пізнавальних особливостей, які пов’язані з функціональною спеціалізацією правої та лівої півкулі мозку. Також страждають зорово-рухові координації, вміння аналізувати просторові відношення, послаблюється увага, різко сповільнюється темп інтелектуальної діяльності [5, с. 7]. Наслідку від переучування неможливо передбачити. Чинник перенавчання (декстра-стрес) є по суті високо специфічним психогенним чинником для виникнення неврозів ліворуких дітей.

1. Астенічний невроз. Симптоми цього виду неврозу виявляються в наступному: підвищена стомлюваність, виснаження нервової системи, різке зниження працездатності. Фізично діти активно можуть працювати тільки на перших двох уроках, а потім збудити їх увагу дуже важко, та зате виникає рухова расторможенность. Приготування уроків будинку зазвичай затягується, а результати бувають незадовільними. З особливими труднощами виконуються письмові завдання. Почерк нестійкий (букви різної величини, різного нахилу, не дотримується рядок, багато додаткових штрихів, виправлень). У хлопчиків і дівчаток невроз, як правило, виявляється по-різному. Хлопчикам властива розторможеність, непосидючість, руховий неспокій. У дівчаток характерно знижується настрій, з’являється млявість, плаксивість.

2. Невроз нав'язливих станів. Цей вид неврозу виявляється в сім'ях, де батьки тривожно відносяться до ліворукості і вважають, що вона може стати завадою в подальшому житті. Якщо батьки примушують дітей виконувати всі дії правою рукою, ті зазвичай слухаються і стараються, хоч це погано виходить. Батьки дуже часто бачать в цьому неслухняність, каприз, упертість і карають. У таких дітей з'являється тривожне очікування невдачі, а надалі - нав'язливі думки про свою неповноцінність. Таких дітей досить часто турбують шкільні страхи перед невдачами, перед письмовими роботами.

3. Невротичний енурез. В більшості випадків наголошується тільки нічний енурез, але він може виявлятися і вдень. Енурез викликає відчуття провини, страх перед покаранням. Ще більше знижується працездатність, дитина не може зосередитися, утворюється замкнутий коло.

4. Невротичні тіки. До тиків відносять: мигання, облизування губ, зморщування лоба, сіпання носом. Такі явища рідко викликають хвилювання і неспокій батьків. Вчителі найчастіше приймають це за кривляння, дурощі. А дитина не контролює ці рухи. Тики безпосередньо не пов'язані з виконанням завдань правою рукою, але посилюються, коли дитина втомлюється, нервує.

5. Істеричні неврози. Прояв цього виду неврозу вельми різний: від істеричної сліпоти до психомоторних припадків. При істеричній сліпоті діти скаржаться, що не бачать зошитів. Перед відходом в школу у дитини може початися блювота. При психомоторних припадках діти з гучним плачем падають навзнак, безладно б'ють себе по руках і ногах [17, с. 65 - 72].

Отже батькам потрібно в першу чергу звернути увагу на такі симптоми:

· порушення апетиту;

· головний біль;

· болі в животі, блювота;

· страхи;

· енурез;

· заїкання;

· нав'язливі рухи;

· підвищена збудливість, дратівливість;

· заколисування в транспорті;

· підвищена чутливість до жари, духоти, запахів;

· руховий неспокій;

· млявість;

загальмованість. Також може спостерігатися дзеркальне письмо, до того ж як у праворуких, так і у ліворуких, зазвичай воно зникає до 8-10 рокам, коли остаточно формується стабільні зв’язки між півкулями.

До цього віку однією з причин, яка може викликати дзеркальне письмо, наявність не стійкого домінування однієї з півкуль, і спроби правої півкулі контролювати руку, якою дитина пише.

Однак, якщо ліворуку дитину насильно переучували, то процес віддзеркалення літер під час письма,а також дзеркальне малювання може продовжуватися, так як “нова ведуча”, але більш слабка, рука починає віддзеркалювати рухи руки, яка від природи сильна.

До того ж, дзеркально написаний текст легко читається дитиною. Дуже часто ця властивість зберігається на все життя [16, с. 12].

Розглядаючи проблему цього феномена, не можна оминути питання про порушення читання в ліворуких (дислексія).

Це порушення не є результатом розумової відсталості чи фізичної травми. Причини порушень мають зерново-просторовий характер діти мають труднощі у сприйнятті слова як цілого, не здатні вловити зв'язку між буквосполученням і типом поняття, що вони відображають.

Однак, з якими б труднощами не зіткнулась ліворука дитина і в дитсадку, і в школі, він з успіхом подолає будь-які труднощі, якщо буде постійно відчувати батьківську підтримку, розуміння та любов, а також не буде відчувати негативного відношення до ліворукості у людей, чия думка йому важлива.

2.4 Психокорекційна робота

Психокорекційна робота з ліворукими дітьми набула статусу самостійної науково-практичної проблеми лише в останні роки, хоча необхідність психолого-педагогічного підходу до таких дітей усвідомлена батьками та педагогами давно. Щоб психокорекційна робота з лівшами була ефективною, потрібно створювати атмосферу взаємодовіри та розуміння між ним та психологом. Для цього необхідна постійна увага до дитини, щира зацікавленість її настроєм, самопочуттям та переживаннями. Чудові результати в роботі з лівшами дає метод, який називається “поповнення емоційного резервуару дитини” . Цей метод рекомендується використовувати по відношенню до всіх дітей, тим паче до ліворуких, так як вони в силу своїх психогенетичних особливостей більш схильні до емоційного дисбалансу та зношенню. В основі цього методу є визнання педагогом дитини як рівноцінного партнера (не рівноправного). На практиці цей метод виконується з використанням різних вербальних та невербальних засобів впливу. Перерахую найважливіші з них:

· контакт очей (теплий погляд вчителя, батька);

· відкрита поза викладача;

· пантомімічні та мімічні засоби;

· спокійний, упевнений голос;

· плавність, повільність рухів;

фізичний контакт (поглажування, “прогрівання” руки). Наступна велика група методів, або психокорекційна система – це ігротерапія. Ігрова терапія – метод психотерапевтичної взаємодії на дітей і дорослих з використання гри. Загальні показники до проведення ігротерапії: соціальний інфантилізм, фобічні реакції, надмірна конфорність та слухняність, некомунікабельність, порушення поведінки та шкідливих звичок, неадекватна статева ідентифікація.

Основні психологічні механізми корекційного впливу гри:

1. Моделювання системи соціальних відносин в наочно-дійовій формі в ігрових умовах, дотримання їх дитиною та орієнтація в цих відносинах.

2. Зміна позиції дитини в напрямку подолання особистого егоцентризму, завдяки чому відбувається усвідомлення власного “Я” у грі та зростає міра соціальної компетентності і здібності до розв’язання конфліктних ситуацій.

3. Формування (на рівні з ігровими відносинами) реальних відносин як рівноправної партнерської співпраці та кооперації між дитиною і одноліткам, які забезпечують можливість позитивного особистого розвитку.

4. Організація поетапного відпрацювання у грі нових, більш адекватних способів орієнтування дитини в проблемних ситуаціях.

5. Формування здібностей дитини до мимовільної регуляції діяльності на основі підкорення поведінки системі правил, які регулюють виконання конкретної ролі [20, с. 34 -35].

Основні задачі, які стоять перед психологом, що веде ігрові заняття:

· створення атмосфери прийняття дитиною;

· емоційне співчуття дитині;

· відображення та вербалізація його почуттів і переживання в максимально точній та зрозумілій дитині формі;

забезпечення в процесі ігрових занять умов які активізують переживання дитиною почуття досягнення та самоповаги [20, с. 35]. Існує декілька видів ігротерапія: ігротерапія в психоаналізі, ігротерапія, сконцентрована на клієнті, ігротерапія побудови відносин та ін. Для проведенні ігротерапія можуть використовуватися різноманітні ігри, іграшки та матеріали. При роботі з ліворукими дітьми застосовується також артотерапія, музична терапія, бібліотерапія. Артотерапія – спеціалізована форма психотерапії, заснована на творчій діяльності та мистецтві. Музична терапія – використання різноманітних музичних творів в якості засобу психічної корекції. Особливо ефективна дана методика при лікуванні різних нервових станів у дітей раннього дитячого аутизму. Бібліотерапія – корекційний вплив на клієнта за допомогою читання спеціально підібраної літератури, з метою нормалізації або оптимізації його психічного стану. По відношенню до ліворуких дітей бібліографію можна застосовувати, перш за все, для формування позитивної мотиваційної основи, для опосередкованого підвищення самооцінки. Методика “проекційного малюнка” також добре підходить для роботи з лівшею, оскільки сприяє відкриттю його творчого потенціалу. Особливо ефективна ця методика при корекції різноманітних дитячих страхів, в тому числі і шкільних. Психогімнастика – метод невербальної психокорекції, де в якості основного інструмента використовується так звана рухова експресія. Психогімнастика сприяє зменшенню напруження, зняттю страхів та заборон, розвитку уваги і чутливості до власної рухової активності та активності інших людей. Цей метод неначе спеціально створений для корекційної роботи з лівшею, оскільки дозволяє йому активно використовувати обидві руки, розвивати дрібну моторику та підкорення частин тіла. Але тут є одне велике “але”. Психогімнастика – груповий метод, тому цей метод підходить для роботи з ліворукою дитиною, яка пройшла первинну індивідуальну психокорекцію і готова до групової форми роботи [20, с. 36]. Кожному психологу, який працює з лівшею, необхідно враховувати його психофізіологічні особливості і вище особистих амбіцій ставити проблеми чутливої ліворукої дитини.

Розділ ІІІ. Дослідження ліворуких дітей

3.1 Методи дослідження ліворуких дітей

Чи може сам вчитель визначити провідну руку? Я вважаю, що не тільки може, але і винен це робити саме вчитель.

Існує декілька способів визначення ведучої руки: один з них — опитувальник, другий, — експериментальне тестування в діяльності при виконанні дітьми побутових і графічних дій. Не зупиняючись детально на методиці і техніці подібних досліджень, ми хочемо привести спрощений варіант тестування, запропонований співробітниками НДІ фізіології АПН СРСР М. Г. Князевою і В. Ю. Вільдавським. Ці тести містять ігрові завдання, підібрані з урахуванням способів маніпулювання, властивих дітям дошкільного і молодшого шкільного віку. При виконанні тестування вчитель повинен сісти напроти дитини (краще за столом), але не збоку. Обстановка повинна бути спокійною, доброзичливою, не слід фіксувати увагу дитини на тому, що ви визначаєте «рукість». Можна почати тестування наступними словами: «Зараз ми з тобою пограємо» або «Давай ми попрацюємо разом: я даватиму тобі завдання, а ти постарайся їх добре виконати». Всі пристосування, допомога, предмети треба покласти перед дитиною суворо на середину столу на рівній відстані від правої і лівої руки.

Перше завдання — малювання. Покладіть перед дитиною лист паперу і олівець (фломастер), запропонуєте йому намалювати те, що він хоче (або може). Не квапите дитину. Після того, як він закінчить, попросите його намалювати те ж саме іншою рукою. Часто діти відмовляються: «Я не умію», «У мене не вийде».Можете заспокоїти його: «Я знаю, що це важко намалювати такий же малюнок правою (лівою) рукою, але ти постарайся», підбадьорити, що він робить все вірно. У цьому завданні враховується не тільки якою рукою дитина працює, але і при роботі якою рукою краще якість виконання малюнка.

Друге завдання — відкриття невеликої коробочки, наприклад сірникової коробки. Дитині пропонується декілька коробочок (можна пофарбувати їх в різні кольори або обклеїти кольоровим папером). Завдання: «Знайди сірник в одній з коробочок». Ведучою вважатиметься та рука, яка здійснює активні рухи: закриває, відкриває, виймає сірник.

Третє завдання — побудова колодязя з сірників. Ведуча — та рука, якою активніше виконуються всі дії.

Четверте завдання — гра в м'яч. Потрібний невеликий (можна тенісний) м'яч, який можна кидати і ловити однією рукою. М'яч кладеться на стіл прямо перед дитиною, і ви просите дитину якомога точніше кинути його в якусь заздалегідь намічену ціль кілька разів. Ведуча — та рука, якою дитина кидає м'яч.

П'яте завдання — вирізування ножицями по контуру малюнка на будь-якій листівці (вирізувати квітку, машину, Чебурашку і т. п.). Ведуча — та рука, якою дитина тримає ножиці. Але буває і так, що дитина погано володіє ножицями: він просто тримає їх і активніше працює (повертає листівку) іншою рукою. В цьому випадку спробуйте попросити його узяти ножиці в іншу руку і оцініть, якою рукою завдання виконується краще.

Шосте завдання — нанизування бісеру, намистинок або ґудзиків на голку з ниткою. Ведучою вважається та рука, яка виконує активний рух незалежно від того, в якій руці голка. Активний рух може здійснювати як рука з голкою, так і рука, що тримає і насаджує намистинку або ґудзик на голку.

Сьоме завдання — виконання обертальних рухів при відкритті і закриванні кришок на пляшечках. Пропонують 2—3 пляшечки з кришками, що закручуються (краще від мазей, ліків з широкою кришкою). Ведуча — та рука, яка здійснює активні рухи (крутить кришку або пляшечку).

Восьме завдання — розв'язування вузликів. Заздалегідь потрібно нещільно зав'язати декілька вузликів (на невеликій відстані) з шнура середньої товщини. Ведуча — та рука, яка розв'язує вузлик.

Дев'яте завдання — «Побудуй з кубиків будинок, машину, фортецю і т. д.». У цьому завданні оцінити провідну руку важче, ніж в попередніх, оскільки цей вид роботи діти виконують зазвичай двома руками. Тому не квапте дитину, а простежте, якою рукою частіше вона бере, укладає, поправляє кубики.

Якщо ви відмітили, що дитина втомилася, треба дати йому можливість відпочити, встати, розім'ятися. При виконанні завдання не слід фіксувати увагу на тому, якою рукою малюк це робить, і, звичайно, краще тестувати дітей поодинці.

Для того, щоб мати об'єктивні результати виконання кожного завдання, зручно в ході дослідження заповнювати ось такий протокол (тоді не потрібно буде все «тримати в пам'яті», згадувати) .

Ще одне дуже важливе питання необхідно з'ясувати і занести в протокол: чи є у дитини родичі-лівші (брати, сестри, батьки, бабусі, дідусі). Можна зробити це в процесі бесід з батьками, можна (і навіть потрібно) поставити це питання в анкету знайомства з хлопчиком або дівчинкою при записі в школу або в перші дні навчання. За наявності сімейної ліворукості знак плюс заноситься в графу «Ліва рука», за відсутності — в графу «Права рука».

Ліворукою вважатиметься та дитина, у якої в графі «Ліва рука» більше плюсів. Якщо дитина однаково добре володіє і правою і лівою рукою, то вибір руки для листа визначатиметься не тільки тим, якою рукою він малює і пише, але і тим, яка якість малюнка і лівою, і правою рукою. [1, с. 137-139; 3, с. 12 -13]

Для точнішого визначення індивідуальних особливостей леворуких дітей необхідно враховувати всю сукупність ассиметрий людини. Тому в сучасній психології уживається термін "індивідуальний профіль латеральності організації функцій " (ПЛО), який позначає певне поєднання сенсорної і моторної асиметрії.

Для достовірного визначення ПЛО (а тим самим і виявлення можливого лівшества) розроблена методика, яка включає три групи тестів: мануальні, слухо-мовні і зорові.

При визначенні моторної системи використовуються наступні тести:

1. Переплетення пальців рук;

2. Схрещування рук, або "Поза Наполеона";

3. Аплодування;

4. Проведення вертикальних ліній.

При визначенні слухо-мовної системи використовують тести "Шепіт" і "Цокання годинника". Рис.3.1.Наочнийвиглядвиконання методики

Для визначення зорової системи (визначення ведучого ока) можна використовувати тести:

1. Моргання одним оком;

2. Розгляд в підзорну трубу;

3. Проба Розенбаха;

4. Карта з діркою. [3, с.11-13]

3.2 Результати дослідження ліворуких дітей

Зазвичай в молодшому дошкільному віці батьки і вихователі рідко звертають увагу на те, яка рука у дитини ведуча, але тоді, коли дитина починає більше малювати, вчиться писати, починає активніше маніпулювати в своїй діяльності одній з рук (зазвичай в 4—5 років), на це звертають увагу і, як правило, дорослі вимагають «змінити» руку. Особливу увагу на провідну ліву руку звертають в сім'ях з так званою спадковою ліворукістю, тобто в сім'ях, де ліворукість спостерігається у батьків, братів, сестер, бабусь, дідусів. Найчастіше саме ці батьки турбуються, помічаючи, що дитина надає перевагу лівій руці замість правої, саме вони прагнуть перенавчити дитину ще до школи. Важко сказати, що є тут причиною, швидше за все, батьки хочуть захистити по можливості свою дитину від тих труднощів, з якими вони зіткнулися самі при навчанні в школі, і вважають, що раннє перенавчання позбавить дитину від подібних труднощів. . Наприклад, батьки ліворукого хлопчика Олексія С., щозвернулисядо психолога за консультацією, розповіли, що в їх сім'ї ліворукість передається по спадку по чоловічій лінії: ліворуким був дідусь, його перенавчали, і вивчився він писати, правда, дуже погано, тільки до десяти років, двієчником був і батько (правда, це не перешкодило йому стати відомим хіміком), але правопис і досі жахливий, один порятунок — диктофон і друкарка. Олексія почали перенавчати буквально з народження; перенавчання закінчилося тим, що він взагалі перестав брати в руки олівець. Батьки наполягли, щоб Олексій вчився писати правою рукою, і, коли вони звернулися до психолога (у другому класі), перенавчати його знову на ліву руку було вже пізно, правою він писав «як курка лапою». Але що-небудь змінити, враховуючи і стан психоневрологічного статусу дитини, було неможливо.

Про ліворукість дитини, яку перенавчили до школи, вчитель може не знати, а батьки найчастіше не вважають потрібними про це говорити. З такими дітьми часто звертаються за допомогою, але, як правило, в кінці першого, в другому і навіть в третьому класах, тобто тоді, коли найчіткіше виявляються всі труднощі, пов'язані з перенавчанням. Віктор Л. (8років) вчиться в другому класі. Віталій — неуспішний: пише погано, дуже повільно, ряд букв з дзеркальним відображенням, труднощі письма почалися з першого ж дня, але він дуже старався — багато писав, займався. У другому класі додалася велика кількість помилок (пропуски, заміни), правопис погіршав. Труднощі не тільки з письмом, але і з читанням, а в другому класі — і з математикою. По характеристиці вчителя Віктор занадто рухливий, вже в середині першого класу у нього з'являлися млявість, тривожність. Тоді ж, за словами матері, погіршав сон, з'явилися нічні страхи, він став дратівливим. Після літнього відпочинку все нібито пройшло і вчитися він почав нормально, але в кінці жовтня (у другому класі) все почалося знову і стало «навіть гірше».

Тестування показало, що Віктор— типовий лівша; крім того, у нього і тато ліворукий (теж перенавчений). Перенавчати Віктора почали з трьох років, і до школи він вже звик тримати олівець в правій руці (але навіть зараз при тестуванні лінії, що виконуються лівою рукою, були точнішими, рівнішими, всі рухи лівою рукою виконувалися без труднощів, а правою — з прикушеним від старанності язиком). Вчителька досі не знає, що Віктор — лівша, і вважає причиною труднощів порушення психоневрологічного статусу дитини, мама теж не пов'язує стан і труднощі навчання з перенавчанням. Ну, а зараз давайте розберемося, «що від чого»: невроз від ліворукості, вірніше, від перенавчання або труднощі навчання від неврозу? Розвивався Віктор нормально, до школи був готовий, перші півроку ніяких відхилень в його стані і поведінці не було — були тільки труднощі навчання письму (це природно: адже йому потрібно було писати лівою рукою), але все змінилося в середині навчального року, коли стали виявлятися перші ознаки неврозу, причиною якого, звичайно ж, були надмірне навантаження (багато займався додатково), постійний часовий цейтнот (писав дуже поволі), незадоволеність своїми успіхами, страх перед незадовільними оцінками (тривожність) і т.д. Звичайно ж, були і невпевненість в собі, і конфлікти з вчителем і однолітками, і невідповідність вимог і можливостей — весь комплекс, що визначив розвиток неврозу, зниження рівня працездатності і підвищеної стомлюваності. А це у свою чергу зумовило подальші труднощі навчання вже в другому класі. До речі, відпочивши влітку, набравшись сил, Віктор зміг спокійно працювати лише вересень і початок жовтня, а потім стан його різко погіршав.

Звичайно, перенавчати|переучувати| Віктора зараз (повторно) не можна: адже інакше все доведеться|припасти| засвоювати йому заново, а це може закінчитися|припинитися| серйозним захворюванням.


Висновок

При зустрічі з ліворукою дитиною слід пригадати, що у такої дитини з великою ймовірністю є ліворукі батьки. Крім того, якщо їх зацікавити рішенням проблем дитини, то вони згадають, які труднощі переживали в дитинстві самі і як змогли їх подолати. І тоді вони зможуть розповісти про це своїй дитині, допомогти їй подолати труднощі і самі навчаться розуміти сина чи дочку. В повсякденному житті слід надавати дитині самому вирішувати ,якою рукою він буде виконувати звичайні дії. Виняток складає їжа, оскільки краще одразу навчити дитину діяти ножем та виделкою прийнятими в Європі способами,коли обидві руки активні в різних діях: ніж знаходиться в правій руці, а виделка – в лівій. Оскільки користуватися ложкою не визначається правилами, то дитина може це робити зручною для неї рукою. З цієї сторони завдання дорослого – не навчати дитину тому, що він сам вміє єдиним відомим йому методом, а разом з дитиною заново вивчати світ, можливо, дещо іншим способом. Цей підхід відрізняється від першого тим, що буденний захід – передача знань за допомогою відомих стереотипів – перетворюється у чудовий процес пристосування до іншого навколишнього, іншого відчуттю, повторний вхід в цей світ. Цей процес взаємного збагачення: дитина отримує досвід дорослого, ще не досяжний йому самому, а дорослий знову дивиться на світ поглядом дитини. Цей процес взаємної поваги не має жодного відношення до безвідповідального потурання, коли дитині дозволяється все, оскільки він – унікальна особа. Завдання вчителя в тому, що, максимально виявляючи свої індивідуальні якості, дитина не обмежувала ними ні права, ні можливості виявлення унікальних якостей інших дітей та дорослих. З цієї позиції потрібно заохочувати ліворуку дитину, відноситись до письма як до малювання. Нехай вона змальовує слова зручним способом, досягаючи максимальної точності. Можна дозволяти їй писати повільніше, але акуратніше, дещо довше,ніж іншим дітям. При цьому з дитини не знімається відповідальність за якість письма, вміння правильно та грамотно писати, досягати цього шляхом вправ. Але і праворука дитина потребує підтримки при малюванні. І тоді любов у обох цих випадках буде проявлятися в наполегливому заохоченні якісного засвоєння навичок дій вибраної дитиною руки.


Список використаних джерел

1. Безруких М.М., Ефимова. Знаете ли вы своего ученика? - М.: Просвещение, 1991. - с.176

2. Безруких М.М. Ліворука дитина в школі і удома. – Єкатеринбург, 2004. – с.300

3. Безруких М.М. Простые тесты для непростой диагностики [Как определить ведущую руку у ребенка]//Школьний психолог. - 1999. - №7(февраль). - с.12-13

4. Бєляєва О. Поговоримо про ліворукість [Текст]/О.Бєляєва// Психолог. - 2008. - №40 (жовтень) - с.33 - 34

5. Богданов Н. Переучивать или непереучивать?: [Обучение леворуких детей]//Школьный психолог. – 1999. - №7(февраль). - с.7

6. Винокурова И. Посланники дьявола или дети богов?: [Жизнь левшей в праворуком мире]//Техника молодежи. -2006. - №11. - с.38-40

7. Волошенко О. Ліворука дитина: яка вона?: Сучасний погляд на проблему ліворукості//Психолог. - 2003. - №39 (жовтень). - с.25-32

8. Дідківська І. Ліворукі діти потребують постійної уваги і підтримки//Освіта України. - 2002. - 15 березня. - с.5

9. Ефремов К. Левий-правий мозг: леворукие дети//Нар. образование. - 2002. - №9. - с.226-230

10. Ефремова Н. Записки моей левой рукой//Знание-сила. - 2002. - №8. - с.62-66

11. Маркина. Мозг правшей и левшей – в чем разница?//Наука и жизнь. – 2001. - №6. – с.140

12. Марченко Л. Особливості мисленнєвих операцій ліворуких дітей під час навчального процесу//Діти-батьки-суспільство: взаємодія та інтеграція: Зб. Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. 16-17 березня 2007. - Чернігів. 2007. - с.99-100

13. Марченко Л. Особливості навчання ліворуких дітей//Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Шевченка. Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи: Зб. матер. міжвуз. студ. Наук.-практ. конф., присвяченої 90-річчю ЧДПУ 13 квітня 2006 р. - Чернігів, 2006. - с.18-20

14. Николаева Е. Леворукий ребенок: обучение и воспитание/ Е.Николаева// Школьный психолог. - 2008. - №5 (1-15 марта) - с. 21-32

15. Семенович А. Дети правого полушария: как воспитывать и обучать левшу?//Первое сентября. – 2007. - №13-14 (14 июня). - с.17-18

16. Сиротюк А. Адаптація ліворукої дитини в "праворукому" світі//Психолог. - 2002. - травень 17(17). - с.23-25

17. Смирнова Н. Недаремно Лівша блоху підкував: Спеціалісти не радять перевчати дітей, які вправніше орудують лівою рукою//Україна молода. - 2002. - 2 квітня. - с.12

18. Шорох-Троцкая М. Не переучивайте левшу!//Наука и жизнь. - 2002. - №8. - с.65-72

19. Шумкина М.А. Личностно-ориентированый подход в обучении леворуких детей младшего школьного возраста//Нач.шк.-2006.-№9.-с.11-15

20. Юдин Н. О феномене леворукости/Н.Юдин, А.Мугалимова//Шк. и пр-во. - 2003. - №4. - с.17-19

21. Юдин Н. Психокорекционная робота с леворукими детьми//Воспитание школьников. - 2003. - №2. - с.34-37

Краткий психологический словарь/Сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат,1985. – 431 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:42:23 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:13:47 29 ноября 2015
скпер
про15:02:08 19 октября 2011

Работы, похожие на Курсовая работа: Проблема адаптації ліворуких дітей

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150900)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru