Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Основи зоотерапії

Название: Основи зоотерапії
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: реферат Добавлен 06:05:46 03 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 339 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Колегіум № 11 загальноосвітній навчальний заклад ступенів

Зоотерапія

Реферативна робота

м. Новомосковська 2010 рік


Лікування тваринами має свою назву - "зоотерапія". У зоотерапії використовують різних тваринами, як звичних домашніх вихованців, так і досить екзотичних представників фауни. Але найбільш часто, в повсякденному житті ми більше взаємопов'язані з собаками, кішками, папугами, хом'ячками, рибками і т.д.

Успіх зоотрепаіі дуже залежить, наскільки вам приємно спілкування з твариною, чи не викликає воно у вас негативного ставлення. Коротше кажучи, головне, щоб тварина вам подобалося і відповідало взаємністю. Тому, якщо ви зважилися придбати для лікування будь-якого звіра і вже почали активні пошуки, вивчаючи безкоштовні оголошення в інтернеті та газетах, враховуйте важливе! Тварина або пташка, яку ви берете для лікування, вимагає турботи і уваги. Чим краще ви будуте це робити, тим ефективніше буде проходити оздоровлення.

Великими лікарями вважаються кішки. Відомо, що вони теплом свого тіла, муркотінням, своєю незвичайною енергетикою можуть полегшити серцеві захворювання, гіпертонію, безсоння. Також діють заспокійливо на нервову систему, знімають головний біль, підвищують імунітет і сприяють прискоренню регенерації клітин. Крім цього, кішки здатні знімати стрес, допомагають при ревматизмі і мігрені. Відомі також випадки, коли "воркіт" запобігали інфаркти та інсульти.

Собаки ж часто використовуються при лікуванні психічних хвороб, а також при розумовій відсталості. Вони також допомагають при стресах, гіпертонії, безсонні і підвищеному серцебиття. Крім цього, собаки допомагають людям відновитися після інсульту і скинути зайву вагу. Відомо, що власники собак, які відносяться до своїх вихованців з любов'ю, рідше схильні до депресій і неврозів. Яка порода краще - вирішувати вам. Кому то подобаються великі породи - дог, вівчарка, а кому щось до душі маленькі кумедні пуделі чи болонки. Загляньте в розділ Собаки і щенята на будь-який дошці оголошень, подивіться на фотографії милих цуценят і робіть вибір на підставі своєї інтуїції. Звичайно, перш ніж купити цуценя, бажано заздалегідь побільше дізнатися про особливості конкретної породи.

Акваріумні рибки сприяють лікуванню застуди, стресу і безсоння. А пацюки допомагають при неврозах і хворобах суглобів. Відмінними помічниками в лікуванні таких серйозних захворювань, як ДЦП, порушення опорно-рухового апппарата, аутизм і деякі психічні відхилення явялются коні. Щоправда, лікування в цьому випадку краще проводити з інструктором. Лікування за допомогою коней має свою назву - "іпотерапія".

При зоотерапії головне пам'ятайте, що лікувати може будь-яка тварина, незалежно від виду, статі, розміру або віку. Головне, ставитеся до вихованця з любов'ю, і віддача не змусить себе чекати.

Пет-терапія

Усім відомий вислів: "Тварини найближчі друзі людини", але виявляється вони ще й добрі лікарі!

Чому ще вчора у нас так боліла душа і всі проблеми здавалися нерозв’язаними, а коли ми дивимося на своїх вихованців, нам легко. Чи випадково це? Позитивна дія домашніх тварин на людей була відмічена дуже давно. А потім виникла наука, яка називається пет –терапією . По-англійськи pet- це узагальнена назва домашніх тварин(дослівно "улюблена тварина").

Цікаво, що про лікувальні здібності наших друзів молодших знали ще древні предки. Так, наприклад, в Індії вважалося, що птахи мають здатність лікування вірусні інфекцій. А жителі пустелі, хворим пропонували лягати в ліжко зі зміями. Вченими всього світу було доведено, що у домашніх тварин, як і в людини, є своє біополе, тільки набагато сильніше і чистіше. Тому вони передають дуже сильну енергетику за допомогою якої ми можемо лікуватися.

Наприклад у США вперше таке лікування використовували у дитячих лікарнях, будинках престарілих і навіть в армії.

1. Кішки і коти

Чому я почала саме з них? Все дуже просто! Вважається, що саме коти-найкращі домашні лікарі. В першу чергу вони здатні допомогти людині позбутися депресії, а також зменшувати кров’яний тиск, і навіть зменшують ломки у наркоманів і алкоголіків. Кожна дія кішки має свої лікувальні здатності. Так, наприклад, найпростіше муркотіння добре впливає на активізацію захисних сил організму. По-перше, якимсь чином підвищує імунітет. По-друге, кішка має здатність відчувати "хворі" місця людини. Саме знайшовши слабкі зони, вона спокійно лягає поруч і проводить сеанс голкотерапії –муркає, топчеться по своєму хазяїну і час від часу випускає кігтики. Саме тому кішка здатна зняти стрес, заспокоїти мігрень, знизити артеріальний тиск та нормалізувати пульс, полегшити ревматичні болі та заспокоїти виразку шлунку. Вони дуже люблять увагу і ласку. Ефект від таких пестощів з’являється після першого ж сеансу. Але й самі кошенята ніколи не залишать господарів в біді, вони вміють діагностувати хворий орган і намагаються вилікувати його. А ще прихильники кошачої терапії стверджують, що певні породи кішок лікують свій спектр захворювань. Пухнасті коти "відповідають" за лікування остеохондрозу, невралгії та безсоння. Печінку, нирки, а також гастрит та кишкові кольки лікують гладкошерсті коти. Крім того, лікарі різняться і по статі - киці лікують нервові захворювання, а коти усі інші. Вибираючи собі маленького кошенятка, зверніть увагу, що кожна порода має свої лікувальні здатності. Наприклад, британці лікують хвороби серця, перси –депресії, допомагають при болях у спині, при безсонні і постійних стресах, сіамські коти мають здатність швидко очищати повітря і швидко лікувати застуди. І не забувайте, що власники цих милих тварин живуть на 4-5 років довше, ніж, ті які їх не мають!!!!!!

2. Собаки

Кращі друзі людини, завжди поруч з нами, в усьому допомагають, а ще й домашні лікарі. Навіть проста слина,яка так нам іноді заважає, вилікує будь-які порізи, рани,подряпини. Саме собаки віддають максимально всю свою енергетику хворому. Бувають випадки, що, очистивши біополе людини, тварина забирає на себе всі симптоми хвороби і вмирає. Наприклад, помирають від саркоми або інфаркту. Крім того, дуже популярні стали собаки - поводирі, які допомагають сліпим людям переходи дороги і вулиці, і навіть допомагають у побутових проблемах.

Собаки заспокоюють, послаблюють напругу, рятують від серцевих нападів, стрибків тиску, головного болю, печінкових кольок, знімають больові синдроми при невралгії, виліковують запальні процеси. Незамінні при різних захворюваннях шкіри: їм під силу навіть трофічні виразки. Собаки рятують своїх господарів під час епілептичних припадків: відчуваючи наближення нападу, вони підставляють себе під падаючого господаря, щоб він не вдарився об підлогу або об меблі. Присутність собаки значно зменшує тривалість нападу і вірогідність небезпечних наслідків. Психологи вважають, що собака, виражаючи відданість господареві, подає йому безумовну і неоціненну психологічну підтримку, яка навіть перевершує силу підтримки близької людини.

Завівши собаку і прокидаючись щоранку 0 6 аби в сніг, дощ, завірюху чи спеку вивести її на прогулянку, ми не раз замислюємось "а для чого"?І відразу ж знаходимо відповідь – такі щоденні прогулянки рятують нас від гіподинамії. Тому вислів про те, що людина собаці друг все – таки мав би бути навпаки – саме собака друг і лікар людини. Психологи кажуть, що в сім’ях де є собака, конфлікти вирішуються легше. Порода собаки – не а би який аспект,якщо вам потрібен і собака – друг, і собака – лікар. Психічно хворі люди мають надавати перевагу дружелюбним, спокійним породам – лабрадорам, золотавим ретриверам та шарпеям. Для відновлення координації рухів якнайкраще підійдуть німецька та середньоазіатська вівчарки. Але найбільш багато профільним лікарем вважається китайська хохлата собачка, адже вона не лише знімає напади астми, нормалізує тиск та серцевий ритм, але й позбавляє від алергії, деяких захворювання шкіри і навіть сповільнює протікання онкологічних захворювання. Результати досліджень показують, що розмови з улюбленим псом співвідноситься з великим задоволенням життям, сімейним благополуччям та кращим фізичним та психологічним здоров’ям. Кажуть, подружні пари, що мають собак живуть краще, ніж ті, у кого їх не має.

3. Птахи

Безумовно, за своїм лікувальним впливом птах не може скласти конкуренцію собаці або кішці. Проте якщо з тих чи інших причин, інших тварин ви завести не можете, зупиніть вибір на пернатого друга. Адже не так давно психологи встановили, що наприклад, пісні канарок прекрасно знімають напругу, заспокоюють нерви і підвищують настрій.

Найпоширенішим птахом є папуга. Папуги – це не просто веселі та доброзичливі пташки, які вміють гарно розмовляти, і всіх довкола веселити. Вони ще й маленькі лікарі, які допомагають нам виходити з депресії, відволікають від поганих думок, лікують неврастенію, мігрень і нейродерміт. Під час хвороби корисно багато знаходитись біля папуги, а також вони дуже добре впливають на дітей. Всіх домашніх пернатих можна розділити на дві групи – які говорять і співають. Є ще й третя група, представники якої не говорять і не співають, а лише час від часу неохоче цвірінькають. Любителям солов’їних пісень сподобається канарка або кенар. До речі, серед більшості співочих птахів співають лише самці, отже і ціна на них вище ніж на самок. Пернатим необхідна світла кімната, з постійною температурою близько 20 градусів, свіже повітря але не протяг. Хороший корм і вода, потрібна простора клітка, щоб пташка могла перелітати з жердинки на жердинку і розправляти крила.

4. Гризуни

Замкнутим і невпевненим у собі людям для подолання комплексів психологи рекомендують завести якого – не будь гризуна. Ці маленькі звірятка можуть допомогти людині: тактильний контакт з маленькими м’якими тваринками розслабляє дрібну мускулатуру, знижує тривогу, емоційне напруження і агресію. Дітей вони вчать дбайливому й охайному відношенню. Крім того, вони досить невибагливі у догляді, і доглядати за хом’яком або за мишкою під силу навіть маленькій дитині. Всупереч поширеній думці, домашні гризуни дуже охайні. Але випускати гризунів гуляти по квартирі досить небезпечно: вони легко можуть заповзти за меблі або через вентиляційні отвори перебратися до сусідів. Але й не забувайте, що з цими тваринами треба бути дуже обережними. Вони є носіями різних інфекційних захворювань, наприклад, сальмонельоз. Після спілкування з ними не забувайте вимити добре руки. Під час покупки такої живої іграшки не забувайте спитати у власника на них ветеринарні документи.

5. Акваріумні рибки

Споглядання акваріумних рибок знімає стрес, сприяє лікуванню нейродерміту. Вода, що випаровується з акваріуму, зволожує повітря і, відповідно, робить його більш корисним для здоров'я та легким для дихання, що дуже важливо при астмі та ГРЗ.

Історія дельфінотерапії

Зародження напрямку -1971 рік.

Можливо, перший прецедент використання дельфінів для лікування людей створили в 1971 р. антрополог Betsy Smith, що дослідила в цей час відносини дельфіна з людиною, і психолог David Nathanson, що працював з розумово відсталими дітьми у Флоридському Міжнародному Університеті. Вони спостерігали за поведінкою тварин у той період, коли діти із синдромом Дауна спілкувалися з дельфінами у воді. Афаліни, спеціально не підготовлені для контакту з людиною в море, вели себе таким чином, немов діти потребували їхньої допомоги. У результаті досліджень було розроблено спосіб навчання розумово відсталих дітей за участю дельфінів, що дозволяє в чотири рази підвищити ефективність соціальної адаптації таких дітей.

Приблизно в цей же час (1973-1978) тренер НДЦ Державний океанаріум ВМФ СРСР Г.А. Шурепова використовувала оздоровче плавання з дельфіном як спосіб зняття стресової напруги і поліпшення настрою. Дорослі люди після 3-5 хв перебування у воді з дельфіном були щасливі, відчували приплив сил, бажання жити і активно працювати.

Дельфінотерапія: історія: Севастополь, 1987

Через тридцять років, досвід утримання та використання чорноморських дельфінів-афалін в неволі дозволив групі вчених науково-дослідного центру "Державний океанаріум" м. Севастополя в 1987 р. розробити і успішно апробувати методику оздоровчої релаксації та психологічної реабілітації людей за участю дельфінів (Лукіна Л.М., 1994). Після спілкування з дельфінами люди, страждаючі різними недугами, відзначали поліпшення настрою, самопочуття, зникнення почуття втоми, апатії, напруги. Діти, які не вміють плавати, навчалися правилам поведінки на воді, вчилися не боятися глибини і в підсумку плавали самостійно, дотримуючись за плавець дельфіна.

Дельфінотерапія: історія: Англія

Член Королівського Медичного Товариства в Англії доктор Horace Doobs розробив методику лікування людей з важкими депресіями. Він вивозив пацієнтів на кораблі у відкрите море і пропонував спілкуватися з дикими дельфінами, які супроводжують корабель. Спостереження показали, що дельфіни безпомилково виділяли людей, які страждають депресивними психозами, і намагалися привернути їхню увагу ігровими вправами та акустичними сигналами. Випробуваний пацієнт багато часу проводив у воді з дельфіном, які обрали його серед інших людей, і це допомагало йому екстравертірованний в соціум і усвідомити свою значимість у реальному житті.

Дельфінотерапія: історія: США, Susan Lindeblad, 1994

Susan Lindeblad (1994) з Департаменту фізичної терапії Університету в Майамі вивчає взаємини між батьками і дітьми. В умовах акселерації терміни фізіологічного та психологічного зростання у дитини не завжди збігаються за часом, що призводить до конфліктних ситуацій в сім'ї, труднощі у спілкуванні з однолітками. Взаємодія з дельфіном, спільні обговорення унікальних особливостей цих дивних тварин, призводило до формування дружніх і більш тісних взаємин між членами сім'ї.

Дельфінотерапія: історія: Ізраїль, Sophie Donio, 1997

В Ізраїлі на узбережжі Червоного моря в центрі досліджень міста Ейлат фахівці під керівництвом Sophie Donio (1997) працюють з дітьми, що страждають посттравматичним синдромом, аутизмом, дізлексія, глухонімота. Дельфіни, привчені брати рибу з рук людини, вільно переміщаються в прибережній акваторії і плавають з пацієнтами у воді, отримуючи з рук рибу. Моменти подолання страху перед великою глибиною і великим тваринам, успіх в управлінні дельфіном, увагу і любов з боку дорослих і дельфіна допомагають хворій дитині правильно оцінити себе і повірити у свої можливості.

Дельфінотерапія: історія: Японія, 2000

У Японії було проаналізовано психологічний стан 90 чоловік до і після спілкування з дельфіном допомогою семантичної диференціальної оцінки ілюстрацій. Даний метод вважається хорошим визначником стресового стану хворого. Значне зниження стресу було зафіксовано в учасників безпосередньої взаємодії з дельфінами в порівнянні з контрольною групою, просто спостерігає за тваринами. Однак даний факт ніяк не позначилася на результатах обробки малюнків хворих по завершенню дослідження. Дослідники приписують зниження хвилювання і страху спілкуванням з дельфінами.

Дельфінотерапія: історія: Панама, 1997

У Панамі було зафіксовано поліпшення розумової діяльності і збільшення часу концентрації уваги дітей, що страждають на аутизм, з дефіцитом уваги синдромом хронічної втоми.

Дельфінотерапія: історія: Dave Nathanson, 1993 - 1997

Продовжує роботу з дослідження впливу процедур дельфінотерапії на дітей з труднощами комунікацій доктор Dave Nathanson. В основі його програми лежить принцип так званого індивідуального стартового стрибка, який пацієнт робить за допомогою дельфінів, доповнюючи і закріплюючи терапевтичний ефект іншими, більш традиційними методами і засобами. Дані програми змушують працювати ті зони організму, які у хворих дітей не розвинені.

У 1993 р. в дослідженні з вісьмома дітьми у віці від 3 до 8 років порівнювався вплив знаходження у водному середовищі без дельфінів з дельфінотерапією. Покращення спостерігалися при введенні в якості заохочення улюбленої іграшки, проте, прогрес не був вражаючим в порівнянні з участю дельфіна. Натансон припускав, що взаємодія з дельфінами може виявитися настільки сильним і приємним, що навряд чи інші умови можуть відповідати за значимістю для дітей. При лікуванні людей, з боку яких для досягнення позитивних реакцій потрібно максимальний ентузіазм, бажано використання високих мотиваційних рівнів. Такі рівні сильніше зачіпаються дельфінами, ніж улюбленими іграшками.

Натансон (1997) спробував порівняти ефект від 2 тижнів дельфінотерапії з 6 місяцями традиційної фізіотерапією і загальноприйнятими сеансами розвитку мовлення. Для визначення ступеня впливу дельфінотерапії в порівнянні з традиційною, було проведено дослідження за участю 47 дітей у віці від 2 до 13 років, які страждають різними серйозними нервово-психічними розладами. Дельфінотерапія дала кількісно кращий результат, що проявився швидше. Витрати на такий курс дельфінотерапії виявилися меншими, ніж на довгострокову фізіотерапію і логопед. Були проаналізовані результати 71 анкети, що складається з 15 питань. Батьки хворих дітей відзначали, що в 50% випадків поліпшення, отриманий в результаті дельфінотерапії, зберігалося протягом наступних 12 місяців після сеансів. Не було виявлено залежності збереження отриманих ефектів від характеру захворювань.

У дітей, що страждають на аутизм, в ході дельфінотерапії значно розвинулися соціальні взаємодії. До того ж поведінка, що свідчить про схильність до соціальної ізоляції, змінилося в кращу сторону в порівнянні з вихідним. Дослідник припустив, що час концентрації уваги у хворих збільшується в результаті бажання спілкування з дельфінами. На наступних стадіях дослідження ефект послабився, оскільки підтримку досягнутого на одному і тому ж рівні вкрай важко при лікуванні людей, що страждають на аутизм.

У рамках проведеного дослідження при аналізі інших аспектів якості життя хворих дітей було зафіксовано поліпшення взаємодії батьків з дітьми під час сеансів дельфінотерапії. Така поведінка як зоровий контакт, дотик і вербальне спілкування були проаналізовані під час взаємодії з дельфінами дітей від 3 до 9 років. За словами батьків пацієнтів, 3 сеанси дельфінотерапії є тим мінімальною кількістю, яка необхідна для встановлення і розвитку контакту, більш тривалого і рівного вербального спілкування, мотивації фізичного дотику і налагодження побутового спілкування будинку.

У вітчизняній психологічній практиці дельфінотерапія - новий напрямок, налічує не більше 4-5 років. Виникла необхідність теоретичної і практичної розробки цього методу. Хоча за кордоном цей напрям розвивається з 70-х років 20-го століття, знайдена інформація дає уявлення лише про приблизний напрямку роботи в цій області.

Виконана робота по обгрунтуванню та розробці дельфінотерапії як методу психотерапії дала результати, які лягли в основу доповіді.

1. Що таке дельфінотерапія?

Дельфінотерапія є альтернативним, нетрадиційним методом психотерапії, де в центрі психотерапевтичного процесу лежить спілкування людини і дельфіна. Це спеціально організований процес, що протікає під наглядом ряду фахівців: Лікаря, ветеринара, тренера, психолога (психотерапевта, дефектолога, педагога). У психотерапії беруть участь спеціально навчені тварини, які мають "хорошим характером". Дельфіни грають з пацієнтами, плавають, катаються на спині, погладжують, просять у відповідь ласки.

Дельфінотерапія ділиться на два напрямки:

1. Вільне взаємодія з твариною з мінімальною участю фахівців (лікаря, тренера, психолога, психотерапевта, педагога і т.д.) У даному напрямку клієнт (пацієнт) сам вибудовує свої відносини з дельфіном, вибирає способи взаємодії в рамках припустимих можливостей. Роль фахівців обмежується забезпеченням безпеки клієнтів і дельфінів.

2. Спеціально організоване спілкування. Спілкування із твариною здійснюється через фахівця (лікаря, психотерапевта, психолога і т.д.), Де спілкування з фахівцем для клієнта несе психотерапевтичне значення, а спілкування з дельфіном виступає як тло, середовище. Тут характер і тип дельфінотерапії підпорядковується наміченої мети. У цьому напрямку дельфінотерапія може вирішувати різні завдання: Психотерапевтичні, психокорекційні, психопрофілактичні, фізіотерапевтичні, педагогічні - це залежить від запиту клієнта й фахівця, який буде замикати терапевтичну ланцюг.

Дельфінотерапію можна віднести до натуропсіхотерапіі, т. до. вплив природного об'єкта (дельфіна), що володіє лікувальним ефектом, виступає в якості самостійного методу. Вона може бути індивідуальною, груповий, сімейної.

2. Лікувальні фактори дельфінотерапії.

Використання дельфіна зумовлена природними особливостями дельфіна: Поєднання унікальних фізичних даних і високого інтелекту, потреба у спілкуванні, здатність до межвидовому спілкуванню, використання невербальних засобів спілкування, ігрове поведінка, а також особливим ставленням людини до дельфіна: він є одним з яскравих символів самого першого початку речей, тобто архетипічний. Це породжує сильну позитивну установку. На стику установки і реального сприйняття з'являється так званий "Ефект дельфіна", який виступає потужним лікувальним фактором. Сприйняття дельфіна вже несе в собі психотерапевтичний ефект. Спілкування з дельфіном містить в собі такі лікувальні фактори: Позитивні емоції, седативний, відволікаючий, що активізує і катарсичний ефекти. Дельфін яскраво демонструє інтерес до партнера по спілкуванню, активно взаємодіє, вимагає зворотного відповіді, привертає до себе увагу, демонструє дружелюбність, щирість намірів.

3. Що може забезпечити спілкування з дельфіном?

Спілкування з дельфіном дозволяє досягти наступного:

• прийти до принципового переконструювання ставлення до себе, до оточуючих людей, до природи, до світу взагалі;

• витягти людину з полону самоізоляції, стимулювати розвиток інтересу до зовнішнього світу, що стає умовою до встановлення, відновлення, коректування, Оптимізації соціальних відносин;

• виступає в якості сенсорного стимулятора, активізуючи роботу мозкових структур і всього організму в цілому;

• стимулювати і вербальну експресію, Сприяючи мовному і сенсомоторному розвитку аутичних дітей та дітей зі зниженим інтелектом;

• стимулювати процес розвитку особистості;

• заповнювати дефіцит позитивних емоцій та забезпечувати підтримку дітям та дорослим, що переживають самотність або стан дезадаптації, Задовольняти аффелятівную потребу;

• через тактильну стимуляцію створити умови для емоційного відреагування;

• створити умови для зміцнення контакту дитини з психотерапевтом

4. Як будується дельфінотерапія (на прикладі курсу для дітей).

Курс дельфінотерапії складається з 3 етапів:

Підготовчий. Збір анамнезу, знайомство з індивідуальними особливостями дитини, бесіда з батьками, отримання запиту, спільне складання плану корекційної роботи.

Основною. Проведення корекційної роботи. У роботі переважно використовується ігровий метод. Ігри підбиралися таким чином, щоб сприяти рішення поставлених корекційних завдань. Гра є однією з основних складових психічного розвитку дитини, і в той же час дельфіни зазвичай відрізняються підвищеною ігровий активністю, тому тварини і діти грають один з одним багато і охоче. У залежності від фізичних і психологічних можливостей, діти грають з дельфінами в м'яч / у футбол і волейбол /, спілкуються з дельфінами, гладять їх руками і ногами, обіймають їх, коли тварини виходять на поміст по команді тренера. Гра йде або під наглядом психолога, або при безпосередній його участі. Спілкування з дельфінами, гра з ними поєднується з виконанням фізичних вправ, спрямованих на розвиток великої моторики, орієнтацію в просторі, а також займаються ліпленням, малюванням, грають у ляльковий театр. На заняттях також застосовуються різні психотерапевтичні прийоми.

Дельфіни - одні з найприємніших, найчутливіших і найкращих дитячих лікарів. З їх допомогою на ноги встають ті, чиї батьки вже давно втратили надію на одужання. Секретів дельфінотерапії декілька. Окрім нестримного бажання дитини йти на контакт всупереч страху та боязкості, є ще чималий вплив ультразвукових хвиль та біоенергетики. Усі дельфіни спілкуються між собою та орієнтуються у просторі за допомогою біо локатора-сонара - м'якенької подушечки, що знаходиться у передній частині голови дельфіна. Саме цей сонар і випромінює особливий частотний спектр, який має відчутний вплив на людський організм. Ультразвукові вібрації на клітковому рівні проводять масаж, в результаті чого покращується проникність клітини, а тому поживним речовинам легше потрапити в неї. Крім того, іонофорез позитивно діє на весь організм: активізує імунітет, укріпляє нервову систему, стимулює діяльність органів кровообігу, дихання та травлення.

Деякі вчені вважають, що дельфін - це природній біоенерготерапевт, а тому він може впливати на людину екстрасенсорно. Виміри, що проводилися до і після сеансу доводять - під час сеансу пацієнт знаходиться в зміненому стані свідомості, ритми мозку значно сповільнюються, відбувається синхронізація електричної активності обох півкуль мозку. Саме це свідчить про зниження рівня збудженості центральної нервової системи і загальної релаксації організму. Здебільшого, такий стан характерний для медитації, аутогенної релаксації, гіпнотичного трансу або холотропного дихання. Крім того, спілкування з дельфіном збільшує людське біополе. А ще заняття з дельфінам сприяють виробленню ендорфінів, оскільки забавлянки з цією чудовою твариною викликає лише позитивні емоції. Саме ендорфіни допомагають гармонізувати нервову систему та налаштуват її на активне та позитивне світосприйняття.

Що лікують дельфіни . Взагалі-то, дельфінотерапія вважається дитячим способом лікування захворювань. Найчастіше за допомогою морських лікарів лікують: ДЦП, Енурез, Різного виду фобії, Синдром Дауна та інші генетичні патології, Аутизм, Заїкання, Дитячі неврози, Постравматичний синдром, Затримку психічного та мовного розвитку. Протипоказання : хворі на епілепсію, гострі інфекційні захворювання, онкохворі, стандартні протипоказання для реабілітаційного лікування в умовах санаторно-курортного закладу. А ще дельфінотерапія надзвичайно позитивно впливає на майбутніх мам. Окрім хорошого настрою та піднесеного стану, дельфіни допомагають полегшити біль при пологах.


6. Іпотерапія

Іпотерапія (від грецького "hippos" – кінь) – метод лікування, заснований на взаємодії дитини з конем, адаптованим до можливостей дитини у навчанні верховій їзді. При їзді на коні м’язи спини тварини, здійснюючи тривимірні рухи, масажують м’язи ніг дитини – внутрішню сторону стегон, литкові м’язи, голеностоп, пахову область. Вершник, намагаючись прийняти на коні надійнішу і зручнішу посадку, вимушений щільніше притискувати ноги до коня, що збільшує силу дії на його м’язи.

У процесі верхової їзди в роботу включаються всі основні групи м’язів тіла. Це відбувається на рефлекторному рівні, оскільки дитина-вершник, рухаючись разом з конем, інстинктивно прагне зберегти рівновагу, аби не впасти, тим самим спонукаючи до активної роботи як здорові, так і уражені м’язи, не помічаючи цього. Механізм дії іпотерапії на організм людини такий самий, що й будь-якої іншої форми лікувальної фізкультури – під впливом фізичних вправ посилюються функції вегетативних систем.

При сильному спастичному зведенні ніг діти часто не в змозі сісти на коня глибоко, тому заняття починають немов напівлежачи, відкинувшись назад і розмістивши ноги ближче до шиї коня. Таке положення зручне для ніг, але незручне для вершника в цілому. Поступово дитина прагне сісти прямо, оскільки тільки у цьому положенні зможе самостійно триматися на коні, і їй доводиться опускати ноги нижче. Вершник, самостійно змінюючи своє положення і поступово випрямляючись, прагне глибше сісти на коня, що є одним з найважливіших принципів іпотерапії як методу фізичної реабілітації дітей з обмеженими можливостями. Дитина сама прагне подолати недуг і бачить результати своєї боротьби: стає зручніше сидіти, з’являється можливість управляти конем. Під час руху коня тулуб вершника виконує ті ж самі рухи, як і при ходьбі.

Окрім масажу ніг і сильної внутрішньої мотивації до занять, наявні ще два чинники, які сприяють зменшенню спастики. По-перше, це тепло – температура тіла коня на 2-3 градуси вища за температуру людського тіла. По-друге, відсутність внутрішньої напруги, яка іноді спостерігається у дитини при лікувальному масажі, оскільки в цьому випадку масажист регулює навантаження на м’язи. На коні дитина вибирає навантаження самостійно: вона росте поволі, плавно і постійно.

Одночасно з розслабленням ніг йде зміцнення м’язів спини та їхня гармонізація. Для збереження рівноваги на коні необхідна пряма посадка, нахил у будь-який бік веде до сповзання у цьому напрямі. Таким чином, при русі слаборозвинені м’язи формуються і зміцнюються, а закріпачені – розслабляються. Іпотерапія унікальна тим, що навантаження одних м’язів і розслаблення інших йде одночасно.

Протипоказань для проходження реабілітації методом іпотерапії майже немає.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:42:12 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:13:43 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Основи зоотерапії

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150788)
Комментарии (1840)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru