Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Екологiчна ситуацiя Чернігівської області

Название: Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Раздел: Рефераты по экологии
Тип: реферат Добавлен 00:31:56 01 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 797 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Чернiгiвський державний педагогiчний

Унiверситет iменi Т.Г. Шевченка

Реферат

На тему: Екологiчна ситуацiя Чернiгiвщини

Виконав: студент 42 групи IПФ

Верхуша Юрiй Миколайович

Перевiрив: викладач

Яцун Олексiй Iванович

Чернiгiв,2005

Вступ

Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі - з Брянською областю Росії, на сході - із Сумською, на півдні - з Поптавською, на південному заході - з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря - 120 метрів, на північному сході - 200 метрів, на південному заході - ] 20-150 метрів.

За своєю територією Чернігівщина посідає друге місце в Україні серед областей і автономної республіки Крим і займає площу 31,9 тис. кв.км (5% всієї території країни).

Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня від -б °С до -7 °С, липня -+ 18 °С-+20 °С.

Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин - нафти, гачу, конденсату, торфу, 31,3 % загальних мінеральних ресурсів належить будіпспьній сировині; 8,5% - води прісної та мінеральної; 0,5% - нерудних корисних копалин для металургії.

Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області протікають великі річки: Дніпро (91км), Десна (505 км); середні річки: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км), Трубіж (15 км), Супой (25 км),Удай (195 км), а також 1560 малих річок.

В цілому на території області налічується 1570 річок різної довжини.

Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок - 596 км, середніх - 723 км, малих річок - 7017 км.

Густота річкової мережі області 0,26 - 260 м на 1 км2.

В області налічується 26 великих озер, загальною площею 9,16 км2, в чому числі 9 озер понад 0,5 км2 кожне, 9 озер понад 0,2 км2 і 8 - менше 0,2 км2, псі попи розташовані в основному в заплавах річки. Десна.

Загальна площа земель в Чернігівській області, зайнятих водними об'єктами, за даними земельною кадастру, станом на 01.01.2003 року складає 67,53 тис. га (2,12 % території області), в тому числі: під річками та струмками,- 17,68 тис. га, під каналами, колекторами та канавами 10,22 тис. га; під озерами і а прибережними смугами - 10,54 тис. га, під водосховищами і ставками 29,09 тис. га

Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра Десна є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою, після Прип'яті, за загальною площею басейну (88,9 тис.км2) та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни в середній за водністю рік формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків.

У середній за водністю рік ресурси місцевого річкового стоку становлять 3,460 км , транзитний стік дорівнює 27,637 км . Загальні ресурси річкового стоку оцінюються в середньому об'ємом 31,90 км.

Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії 0,1-0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод. Основна частина стоку (57%) проходить у весняну повінь. Річки використовуються для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту.

Протягом 2002 року для покращання водності річок, екологічної обстановки на них, проводились водоохоронні заходи: розчищення русел, посадка лісових культур у прибережних смугах, облаштування знаками та інше.

Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання, побудовані штучні водоймища. В області нараховується 683 ставки загальною площею 7781,35 га і можливим об'ємом наповнення 102,51 млн.куб.м. З наявних 15 водосховищ площею дзеркала 1935 га, об'ємом води 35,41 млн.куб.м у 2002 році були не заповнені 3 водосховища, частково заповнені–3.Використовуються вони в основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми.

Загальний забір з поверхневих джерел становить 64,04 млн.куб.м , якісний склад не відрізняється від минулорічних.

В області налічується понад 70 видів ссавців, 289 видів птахів, з яких 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування (достовірно гніздяться 188 видів), або зустрічаються під час весняного чи осіннього перельотів, 7 вид» плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб. Зустрічається багато видії тварин, занесених до Червоної книги України, МСОП, Європейського Червоного списку, більшість з яких є представниками видів комах та птахів.

1 Атмосферне повітря

За даними обласного управління статистики у 2002 р. 592 підпри'ємства у своїй діяльності здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .

Об'єм викидів від стаціонарних джерел у 2002 році склав 21,612 тис.тонн, що на 3,444 тис. тонн (15,9%) більше, в порівнянні з 2001 р. Серед забруднюючих речовин 85,25% складають газоподібні та рідкi речовини, або 18,424 тис. тонн; 14,75% - тверді, або 3,188 тис. тонн.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та пересувними джерелами - табл.2.1.1.

Табл. 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря

Викиди по області

2000 р.

2001 р.

2002 р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. тонн

вт.ч.:

64,183

66,675

69,711

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. Тонн

20,1.64

18,168

21,612

- від автотранспорту, тис. Тонн

44,019

48,507

48,099

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", підприємства нафтогазопереробної промисловості, підприємства магістральних газопроводів (табл.2.1.3).

На КЕП "Чернігівська ТЕЦ" збільшення викидів (32,9%) відбулосі за рахунок збільшення відсотку використання палива : вугілля на 44,5, природного газу - на 33,9%. Зміна потоків газу на магістральних газопроводах, нестабільність режимів транспортування газу, зупинки газомотокомпресорів (обумовлені необхідністю проведення ремонту зношеного обладнання), ремонтно профілактичні роботи (збільшення кількості продувок газом свердловин: шлейфів, проведення геофізичних досліджень) призвели до збільшення викидів (30%) по Чернігівському лінійному виробничому управлінню магістральних газопроводів.

Для зменшення викидів в атмосферу виконано ряд заходів:

- газифіковано 6 котелень області, це виключило викиди золи та сірчаного ангідриду майже на 100 тонн;

- на Гнідинцівському газопереробному заводі досягнуто зменшенні викидів шкідливих речовин (16%) за рахунок постiйного дотриманая технологічних параметрів на виробництві, реконструкції установки з підготовки нафти, паливна естакада стала із закритим циклом наливу з цеху відвантаження, регулювання та налагодження котлів опалення та печей підігрівачів, призупинення роботи на 6 місяців 3 котелень погашення 1 факелу;

- на КЕП "Чернігівська ТЕЦ" зроблено ремонт золоуловлювачів, котлів № 1 -4;

- регулювання та налагоджування котлів опалення: в 2002 р. проведено налагоджувальні роботи на 30 котлах опалення, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 10%.

Близько 70% (48,099 тис. тонн) до загального об'єму викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення.

У травні - червні, вересні 2002 р. спільно з працівниками Державтоінспекції проведено операцію "Чисте повітря". Під час провсдення операції перевірками були охоплені автотранспортні засоби автопідприємств та організацій (7399 од.), індивідуальний транспорт ( 3927 од.) При виконанні замірів на викиди чадного газу (СО), вуглеводнів, димності, виявлено 1575 порушень (13,9 %) стандартів ( в 2001 році - 16,2 %).

Постійно діють контрольно-регулювальні пункти в м. Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач, Бобровиця, в смт. Ріпки.

На підприємствах проводиться робота по інвентаризації стаціонарних джерел забруднення та робота по затвердженню нормативів гранично допустимих викидів.

Станом на 31.12.2002 р., відповідно до постанови КМУ від 13.12.2001 р. № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря", в області взято на державний облік 265 об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря , не взято - 184 об'єктів.

Чернігівським обласним центром з гідрометеорології проводились спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в м. Чернігів на двох стаціонарних постах.

Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче середнього по території спостережень гідрометслужби України.

Протягом 2002 р. в атмосферному повітрі міста спостерігався підвищений вміст окису азоту (1,6 ГДК). Середньорічні концентрації інших основних домішок дорівнювали: по двоокису сірки - 0,5 ГДК, по окису вуглецю - 0,3 ГДК, по пилу - 0,1 ГДК. Середньорічний вміст важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, хром, цинк) був значно нижчий ГДК.

У порівнянні з попереднім роком спостерігалось незначне зниження рівня забруднення атмосферного повітря пилом та окисом вуглецю, незначне підвищення двоокису азоту. Вміст інших домішок не змінився.

За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах в м.м. Чернігові, Ніжині, Пилуках, Н-Сіверському по пилу, сірчаному ангідриду, окису вуглецю, двоокису азоту, фенолу, формальдегіду, сірчаній кислоті, толуолу, аміаку, свинцю, сірководню, бензолу.

Питома вага результатів дослідних проб атмосферного повітря в житловій забудові населених пунктів, що перевищують ГДК , складає 3,8% проти 6,07% в 2001 р., в сільських поселеннях - 12,7%.


2 Водні ресурси

Загальний забір води у 2002 році в області згідно форм статистичної здатності 2ТП (водгосп) становить 133,2 млн.куб.м.

У порівнянні з 2001 роком (140,9 млн.куб.м ) забір свіжої води зменшився на 7,7 млн.куб.м (5,46 %) (рис. 2.1)

У зв'язку зі спадом виробництва зменшився забір як підземної води- 5,69 млн.куб.м або 7,6%, так і поверхневої - на 1,94 млн.куб.м або 2,94%.

Загальне використання водних ресурсів у 2002 році становить 119,7 млн. куб. м і зменшилось проти 2001 року (128,6 млн. куб. м) на 8,9 млн. куб.м або на 6,92%.

Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 49 куб.м. на рік або близько 130-140 літрів на добу на одного мешканця.

Поряд зі зменшенням загального водокористування у промисловості, як найбільшому споживачі водних ресурсів (71,15 млн. куб.м або 59,4% від загального використання) (рис. 2.2.), спостерігається збільшення потреби води проти минулого року (69,88 млн куб. м). Це пояснюється збільшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" у зв'язку зі збільшенням виробництва тепло - та елекгроенергії.

Значне зниження поголів'я худоби призвело до зниження використання води у сільському господарстві: у 2002 році -11,00 млн.куб.м, у 2001 році -17,82 млн.куб.м, на 6,82 млн куб.м або на 38,27%.

Відсот ок від загального використання води


Рис.2.1. Забір свіжої води

В i дсоток в i д загального використання води

Виробничi потреби

59,44

Побутовi потреби

29,43

Сiльськогосподарське водопостачання

9,19

Iншi потреби

1,94

ВСЬОГО

100%

За останній рік як забір води по басейну р. Десна (110,7 млн. куб. м), так використання (102,2 млн.куб.м) зменшено проти попереднього року (відповiдно 115,1 млн.куб.м і 108,3 млн.куб.м). Основні об'єми зменшення забору та використання підземної води спостерігаються у сільському господарстві.

Загальний скид стічних вод за останній рік залишається на рівні попереднього року із незначним зменшенням - на 0,8 млн.куб.м або 0,78%; 32,2 млн.куб.м у 2001 році і 101,4 млн.куб.м у 2002 році.

Структура скиду стічних вод

лиш. куб.м

% від загального

2001 рік

2002 рік

скиду

1. У водойми області

92,08

93,11

91,82

2. Поля фільтрації

5,53

3,81

3,75

3. Підземні горизонти

4.55

4.50

4.43

Всього

102,2 | 101,4

100

Структура скиду стічних вод у водойми області

млн. куб.м

% від загального скиду

2001 рік

2002 рік

1. Забруднених

31^76

32,89

35,33

2. Нормативно чистих без очистки

50,99

52,02

55,87

3. Нормативно очищені

9,30

8,19

8,80

Всього

92,08

93,11

100

Головні джерела забруднення поверхневих водних об'єктів - це підприємства комунального господарства - 98,9% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Здійснюють скид забруднених стічних вод підприємства м"ясомолочної промисловості - 0,55%, переробної промисловості - 0,08. Скид забруднених стічних вод збільшився, у порівнянні з 2001 роком, на 1,11 млн.куб.м або на 3,49% і становить 32,89 млн.куб.м .

Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Тут скиди також збільшились з 82,57 млн. куб. м у 2001 році до І 85,49 млн. куб. м у 2002 році, або на 2,97 млн.куб.м (3,53%) .

_ Перелік підприємств – забруднювачів, типи очищення у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод наведено в табл. 2.2.4; 2.2.5; 2.2.6.


Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській областi проводить постійний лабораторний контроль за станом поверхневих водой області, ефективністю роботи очисних споруд та впливом їх на гідрохімічнії склад води річок.

На території Чернігівської області налічується 81 комплекс очисних спор штучної та природної біологічної очистки загальною потужністю 203,61 тис. м /добу. З них 42 комплекси очисних споруд працюють в режиі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищеної стічної води в водойми. В зв'язку із зупинкою виробничої діяльності підприємств призупинена на невизначений час робота 10 очисних споруд . З працюючих споруд загальною потужністю 164,11 тис.м3/добу ефективно, без забруднення водойм, протягом року працювали очисні споруди 9 підприємств області: ВАТ "Корюківська ФТП", ДНВП "Обрій" с. Снов"янка, Ніжинського, Семенівського та Прилуцького ВУВКГ , ОП "Пожмашина" с.Ладан, Мринського ВУПЗГ, ТОВ "Комунальник" м. Н.-Сіверський.

Як і в минулі роки, причиною перевищення нормативів ГДС є:

- фізична та моральна застарілість очисних споруд;

- перевантаженість або недовантаженість очисних споруд;

- порушення технологічного регламенту експлуатації очисних споруд;

- відсутність в потрібному об'ємі капітальних та поточних ремонтiв, зношеність обладнання .

На території Чернігівської області протікає 4 основні притоки р. Десна-середні річки Судость, Сейм, Снов та Остер. Вміст забруднюючих речовин у воді гирла річок Сейм та Судость не перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення , окрім заліза загального та марганцю, що |можливо за рахунок природних факторів.

3 Земельні ресурси та грунти

Згідно з даними "Державного земельного кадастру" загальна площа земель Чернігівської області станом на 01.01.2003р. становить 3190,3 тис. га, що складає близько 5,2% від площі земель України. З них сільськогосподарські землі складають 2105,5 тис. га (66%), зокрема: рілля - 1358,0 тис. га (42,6%); перелоги - 96,1 тис. га (3,0%), багаторічні насадження - 25,0 тис. га (0,8%); сіножаті - 330,7 тис. га (10,3%); пасовища - 295,7 тис. га (9,3%).

Лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 713,3 тис. га (22,3%); забудованими землями - 100,8 тис. га (13,2%); болотами - 118,7 тис. га (3,7%); відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом становлять 27,9 тис. га (0,9%); водою - 67,5 тис. га (2,1%) (табл. 2.3.1).

Земельний фонд

Види земель та угідь

Рік

2000

2001

2002

разом, тис.га

%до заг. пл. обл.

разом, тис.га

%до заг. пл. обл.

разом, тис.га

% до заг. пл. обл.

1

2

3

4

5

6

7

Сiльськогоспо-

дарські угіддя, вт.ч.

2106,8

66,0

2105,7

66,0

2105,5

66,0

-рiлля

1341,1

42,0

1347,8

42,2

1358,0

42,6

- перелоги

111,4

3,5

105,9

з,з

96,1

3,0

-багаторічні насадження

25,1

334,0

0,8

25,1

0,8

25,0

0,8

- сіножаті

10,5

331,5 295,4

10,4

330,7

10,3

- пасовища

295,2

9,2

9,3

295,7

9,3

Ліси та інші лісовкриті площi

в т. ч.

712,2

22,3

713,0

22,3

713,3

22,3

- вкриті лісовою рослинністю,

з них

655,1

20,5

655,5

20,5

654,7

20,5

- полезахиснi

лiсовi смуги

7,8

0,2

8,0

0,2

7,9

0,.2

- iншi захиснi насадження

17,8

0,6

17,8

0,6

19,3

0,6

- не вкритi

лiсовою рослиннiстю

10,1

0,3

10,0

0,3

10,0

0,3

-чагарники

31,5

1,0

31,7

1,0

31,4

1,0

Забудованi

землi

100,8

3,2

100,9

3,2

100,8

3,2

Вiдкритi

заболоченi

землi

118,2

3,7

118,6

3,7

118,7

3,7

Вiдкритi землi без рослинного покриву або з незнач. рослин. покривом, у т.ч.

27,8

0,9

27,8

0,9

27,9

0,9

-пiски

13,9

0,5

14,0

0,5

14,0

0,5

-яри

3,7

0,1

3,6

0,1

3,6

0,1

-кам'янистi

мiсця та iн.

10,2

0,3

10,2

0,3

10,2

0,3

Iншi землi

57,0

1,8

56,8

1,8

56,6

1,8

Разом земель

(суходiл)

3122,8

97,9

3122,8

97,9

3122,8

97,9

Води (територiї,

що покритi поверхневими водами)

67,5

2,1

67,5

2,1

67,5

2,1

Разом

(територiя)

3190,3

100

3190,3

100

3190,3

100


Структура земель за їхнім цільовим призначенням свідчить про високе фонове антропогенне навантаження. Найбільше впливають на стан довкілля в області сільськогосподарські угіддя, які займають 66% загальної площі.

Проти 2001 року сталися певні зміни у структурі земельного фонду. Щодо сільськогосподарських земель це виявилось у збільшенні ріллі на 10,2 тис. га, зменшенні перелогів на 9,8 тис. га, зменшенні сіножатей на 0,8 тис. га, збільшенні пасовищ на 0,3 тис. га за рахунок трансформації угідь.

Із несiльськогосподарських земель за 2002 рік зменшилися площі, вкриті лісовою рослинністю на 0,8 тис. га.

Сучасний структурний розподіл земельного фонду по власниках землі та . землекористувачах складає: сільськогосподарські підприємства займають площу 36,0%; лісогосподарські підприємства - 17,4%; громадяни - 24,7%; землі -запасу та землі, не надані у власність та користування у межах населених пунктів - 18,2%; інші землі - 3,7%, в т.ч. в користуванні закладів і установ знаходиться 0,4%, підприємствами промисловості - 0,5%, транспорту - 0,9%; міністерства оборони -1,6%. Землі рекреаційного призначення складають 0,1%, водогосподарських підприємств - 0,2%.

Аналіз сучасного стану земельних ресурсів області свідчить про наявність їх деградації, що проявляється насамперед у збільшенні площ еродованих та наявності деградованих і малопродуктивних земель, які і підлягають консервації на загальній площі 138,7 тис. га .

Забруднення грунтів радіонуклідами характеризується таки показниками: рівень гамма фону становить 6-16 мкР/год, щільні забруднення радіоцезієм - 0,15-0,96 Кі/км2.

Відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 в орному шарі дорівнює від 2,0 до 4,7.

Дослідження останніх п'яти років вказують на стабільність щільностi забруднення грунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так на семи контрольних ділянках середня щільність забруднення грунтів цезієм-137 становила у 1999 році 0,46 Кі/км2, у 2000 році - 0,45 Кі/км2, у 2002 році 0,58 Кі/км2. Щільність забруднення грунту стронцієм-90 у вищеназвані роки дорівнювала відповідно: 0,23 Кі/км2, 0,17 Кі/км2; і 0,17 Кі/км2.

Вміст в грунтах важких металів (кадмій, свинець, мідь і цинк) не перевищує допустимих рівнів. Вміст марганцю дорівнював 2,5 - 19,9 мг/кг, бору - 0,5-1,04 мг/кг грунту. Залишкову кількість пестицидів у грунтах виявлено. Вміст нітратів коливався в межах 1,5-4,9 мг/кг.

4 Надра

На території Чернігівської області налічується 440 об'єктів обліку (з врахуванням комплексності - 377 родовищ) різноманітних корисних копалин; із них 204 об'єкти обліку (з врахуванням комплексності - 175 родовищ експлуатуються.

Сировинний потенціал регіону на 59,7% складається з паливно - енергетичних корисних копалин - нафти, газу, конденсату, торфу; 31,9% загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині, 8,5% - води - прісної та мінеральної; 0,5% - нерудних корисних копалин для металургії.

В межах області відомо 24 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: 13 нафтових, 4 газоконденсатних та нафтогазоконденсатних.

Промислово розробляються 19 родовищ, знаходиться в розвідці - 5. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу по категоріях А+В+С1 в кількості 10,4 млрд. куб. м (1% від запасів України).

На 17 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу по категоріях А+В+С1 в кількості 1,36 млрд. куб. м (5 % від запасів України). В минулому році видобуто 0,040 млрд. куб. м розчиненого газу, що складає 5% від загальнодержавного.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 20 родовищах по категорія А+В+С1 в кількості 12,8 млн. т (10 % від запасів України). Видобуток нафти склав 0,461 млн. т (12,8 % від видобутку в Україні).

Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах по категоріях А+В+С1 в кількості 2,35 млн. т (3 % від запасів України). Видобуто 0,01 млн. конденсату (1 % від видобутку в Україні).

Крім того, в області знаходиться 13 нафтогазоперспективних об'єктів які підготовлені до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу якi (кат. Сз) оцінюються в 25,6 млрд. м3, а нафти - 7,0 млн. т.

По 198 родовищах підраховані запаси торфу в кількості 64,1 млн. Періодично розробляється 88 родовищ із запасами 58,9 млн. т. Видобуток торфу за минулий рік склав 53 тис. т. Весь видобутий торф використаний паливо для комунальних потреб.

Сировинна база будівельної галузі представлена І23 родовищами, з яких в розробку залучено 62.

Цементна сировина представлена 2 родовищами, з них Новгород - Сіверське родовище крейди (ділянка Красна Гірка) розробляється на крейду будівельну. На сировинній базі Новгород-Сіверського родовища планувалось будівництво Північно-Українського цементного заводу, але в зв'язку з фінансовою скрутою будівництво заводу в найближчі роки не планується.

Крейда будівельна представлена 5 родовищами з промисловими запасами по категоріях А+В+С1 34,8 тис. т (6,91 % від запасів України). Розробляється 2 родовища, видобуток на яких склав 32 тис. т (11,76 % від видобутку в Україні).

Балансом запасів корисних копалин по області враховано 2 родовища скляної сировини. В промисловій розробці знаходиться Папірнянське родовище, видобуток на якому становить 49 тис. т (15,18 % від видобутку в Україні).

Цегельно-черепична сировина зосереджена на 96 родовищах із загальними запасами по категоріях А+В+С1 89,4 тис. м3. В експлуатації знаходиться 43 родовища, видобуток на яких склав 46 тис. м3 (2,38 % від видобутку в Україні).

Глина тугоплавка представлена 3 родовищами з промисловими запасами по категоріях А+В+С1 12229 тис. т. Періодично розробляється Глібівське родовище гончарних глин, видобуток на якому в 2002 р. не проводився.

Найбільш розвиненими галузями виробництва в будівельній індустрії області є виготовлення стінових матеріалів, будівельного вапна і пісків різноманітного призначення. Усунення дефіциту в цьому секторі можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.

Виробництво будівельного щебеню в області практично відсутнє. Забезпечення промисловості даними видами сировини доцільне за рахунок завезення її з інших областей, наприклад Житомирської або Полтавської. Будівельні піски в області не видобуваються. Резервною сировинною базою забезпечення будівельних об'єктів цим дефіцитним матеріалом можуть служити руслові піски р. Десна.

Підземні води в області для господарчо-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках.

Сумарна кількість затверджених запасів складає 514,8 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час введено в експлуатацію 20 ділянок, сумарний водозабір по яких складає 127,31 тис. м3/добу.

Мінеральні підземні води розвідані на 2 ділянках із запасами 186 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка, з якої видобувається 35,4 м3/добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу (табл.2.4.)

Баланс, сорт, марка корисної

Кількість родовищ

Одиниця виміру -

Балансовi запаси на 01.01. 2002

всього

що розробляються

Копалини

Всьо го

Розробляється

А+В+С1

С2

А+В+С1

С2

1

2

3

4

5

6

7

8 9

ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Газоподібні корисні копалини

1

Газ вільний

% від загальноукраїнського

11 4,14

8 5,41

млн. куб. м

10393 1,01

2206 0,61

8071 1,06

256 0,19

розчинений

% від загальноукраїнського

17 15,52

17 18,95

Загальні, млн. куб. м

1364 4,17

29 0,49

1364 4,71

29 0,65

2

Гелій у вільному газі % від загальноукраїнського

1 1,49

1 1,79

тис. куб. м

522 0,25

522 0,31

0 0

Рідкі корисні копалини

3

Нафта

% від загальноукраїнського

20 13,99

18 18,75

Видобувні, тис. т

12834 9,7

514 1,45

12696 12,44

514 3,62

4

Конденсат

% від загальноукр.

11 6,59

8

7,21

Загальні, тис. т

7728 4,47

598 1,62

7197 5,38

113 0,97

Конденсат

% від загальноукраїнського

11 6,59

8 7,21

Видобувні, тис. т

2351 3,07

457 2,05

1964 3,56

57 0,78

Тверді корисні копалини

5

Торф % від загальноукраїнського

198 12,43

88

17,05

тис. т

64124 9,63

49030 17,94

58947 13,39

21874 17,74

6

Сапропель % від загальноукраїнського

2 0,73

0

тис. т

0 0

60 0,22

0

0

261

141

НЕМЕТАЛIЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Гірничо-хімічні корисні копалини

7

Бішофіт Розчин

% від загальноукраїнського

1

50

0

м3 /місяць

0

0

0

0

8

Сира бішофiтова

руда % від загальноукр.

тис. Т

0

74961 100

0

0

Нерудні корисні копалини для металургії

3

Пісок формувальний % від загальноукраїнського

2 9,52

0

тис. т

53105 5,73

52817 27,09

0

0

Будівельні корисні копалини

9

Сировина цементна % від загальноукраїнського

2 5,56

1 4,17

тис. т

304467 10,56

291998 13,61

0

Крейда % від загальноукраїнського

тис. т

240236 30,91

240236 34,51

0

Суглинок % від загальноукраїнського

тис. т

64231 33,78

51762 36,68

0

10

Крейда будівельна % від загальноукраїнського

5 9,38

1 10

тис. т

34788 6,91

5942 2,81

0

11

Сировина скляна Кварцевий пісок % від загальноукраїнського

2 7,14

1 8,33

тис. т

18222 8,28

0

7076 12,51

0

12

Пісок будівельний % від загальноукраїнського

10 2,86

0

тис. куб.м

117532 4,31

11539 1,82

0

0

Пісок для автошляхового покриття % від загальноукраїнського

тис. куб.м

1573 9,52

0

0

0

Пісок для бетону, будівельних розчинів % від загальноукраїнського

тис. куб.м

12331 5,03

11539 3,76

0

0

Пісок для будівельних розчинів % від загальноукраїнського

тис. куб.м

50367 7,25

0

0

0

Пісок для

тис.

силікатних

куб.м

230

0

0

0

блоків

%від загально-

0,63

0

0

0

українського

Пісок для

тис.

силікатних

куб.м

24738

0

0

блоків, цегли

% від загально-

українського

11,44

0

0

Пісок для

тис.

силікатної

куб.м

28293

0

0

0

цегли

% від загально-

4,99

0

0

0

українського

13

Сировина

1

0

тис.

1505

0

0

карамзитова

куб.м

% від заг.-

1,82

0

0,44

0

0

українського

Суглинок

тис.

1505

0

0

% від заг.-

куб.м

українського

2,47

0

0

14

Глина

3

1

тис.т

1229

115

0

тугоплавка

% від заг.-

13,64

9,09

1,25

0,21

0 .

українського

15

Сировина

96

43

тис.

89461

1218

45682

114

цегельно-

куб.м

черепична

%від заг.-

5,45

6,8

3,75

1,06

5,08

0,24 і

українського

Глина

тис.

17139

0

3973

0

%від заг.-

куб.м

українського

3,36

0

1,79

0

Пісок

тис.

2303

0

651

0

%від заг.-

куб.м

українського

5,33

0

3,16

0

Суглинок

тис.

70019

12,18

41058

114

%від заг.-

куб.м

українського

4,2

1.5

6,91

0,56

Супісок

тис.

0

0

0

%від заг.-

куб.м

українського

0

0

0

0

Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько - побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюегься тількі підземними водами.

В області експлуатується 6 родовищ прісних підземних вод: Менське, власник свердловин ЗАТ "Менський Комунальник", Чернігівське, власник свердловин ДП "Чернігівводоканал"; Щорське - ЗАТ "Комунальник"; Прилуцьке - 2 родовища ; власник свердловин виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства; Бахмацьке, власник свердловин Конотопське відділення південно-західної залізниці.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

• Четвертинний;

• Харківський;

• Бучацький;

• Верхньокрейдяний,

• Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в "основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони).

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може буги відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у вурхньокрейдяному (м. Семенівка) виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. У нижньокрейдяному горизонті виявлено вміст фтору (м. Прилуки, м. Ніжин, м. Щорс, м. Мена).

З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

У 2002 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 69,19 млн. куб. м , у т.ч. мінеральної 17 тис.куб.м.

В області, згідно ліцензій, експлуатується два родовища мінеральної води: родовище Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району, та родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ "Пивкомбінат "Десна" м Чернігів.


5 Відходи

Як екологічно небезпечний чинник, відходи є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища, негативно впливають на всі його компоненти.

Основними джерелами утворення токсичних відходів є промислові підприємства. Найбільш складне становище щодо утилізації та екологічно-безпечного зберігання токсичних відходів промислового виробництва залишається в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках.

В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводиться в ставку-накопичувачі, який збудований в 1991 році згідно проектно - кошторисної документації, розробленої Чернігівським філіалом інституту УкрДніпроводгосп. Згідно з цією документацією виконано комплекс заходів по забезпеченню екологічної безпеки при їх експлуатації. Однак, вплив накопичених відходів призводить до негативних змін якісних показників підземних вод, повітря, ґрунту. Облік вивезених відходів ведеться з 1985 року. З цього часу по 01.01.2003 року у ставках-накопичувачах розміщено 119889 м3 токсичних відходів, в тому числі у 2002 році - 3436 м3. На даний час єдиний власник ставків-накопичувачів рідких токсичних відходів не визначений.

Сьогодні швидко заповнюються полігони, призначені для порівняно довготривалого приймання місцевих твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на територіях районів, їх заповнення не супроводжується опгимізацією технології експлуатації та зростанням технічної оснащеності. На більшості об'єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров'я населення прилеглих територій.

Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Лосинівка, смт. Любеч та с. Добрянка. Найбільші полігони в містах Чернігів (28,8 га), Ніжин (15.1 га) та Прилуки (9 га).

Полігон ТПВ в м. Чернігів функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але, у зв'язку із затриманням будівництва нового полігону в с. Ведильці, його експлуатація продовжується. На даний час площа під розміщення відходів практично вичерпана, тому використовується ділянка, на якій передбачалось будівництво сміттєперевантажувальної станції (понад трасою Чернігів -Любеч). Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття грунтом виконуються недостатньо.

В районі полігону ТПВ відсутні кар'єри для вибирання фунту і використання для ущільнення відходів. Для ізоляції застосовуються відходи будівництва, вуличне смітгя, в зимовий період - снігові опади. Біля полігону розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом грунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання.

Побутові відходи складуються на 26 полігонах та 712 звалищах області. В м. Ніжин з 1990 року вивезення промислових токсичних відходів на полігон ТПВ заборонено, промислові токсичні відходи накопичуються на підприємствах міста. У зв'язку з цим, відведена земельна ділянка під звалище побутових відходів і полігон токсичних відходів 3 і 4 класу небезпеки, є проектна документація. Існуючий полігон твердих побутових відходів (ТПВ) переповнений. У 2002 році, на кошти, виділені з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (30 тис. грн.), проведено роботи по його облаштуванню. На будівництво нового полігону необхідно 11 млн. грн.

В м. Прилуки міський полігон ТПВ негативно впливає на об'єкти довкілля. Результати аналізів проб води, взятої зі спостережних свердловин, за якістю не відповідають нормативам ГДК. Питання розробки проектно-кошторисної документації на новий полігон захоронення токсичних відходів не вирішується.

Узагальнення та аналіз інформації показують загальні недоліки збору та утилізації відходів:

- деякі сміттєзвалища розташовані на значній відстані від населених пунктів, не мають зручних під'їзних шляхів;

- є випадки, де не витримана санітарно-захисна зона сміттєзвалищ;

- накопичення сміття проводиться безсистемно, карти не визначені, захоронення проводиться не своєчасно;

- відведені земельні ділянки не обладнані відповідно до вимог. Значні иаукоємність й капіталоємність, у порівнянні з низькою економічною ефективністю, довготривалістю і технологічною складністю більшої частини заходів поводження з небезпечними відходами, обумовлюють необхідність комплексного підходу до зазначених питань. Це вимагає узгодженості дій, цільового управління міжгалузевими і міжрегіональними зв'язками, ефективного контролю за ходом виконання завдань, залучення коштів з різних джерел. Такий механізм може діяти на основі спеціальної нормативно-законодавчої бази, основою якої є Закони України "Про відходи" та "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами". На підставі останнього, в області розроблена регіональна Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами на 2003 - 2005 роки. В результаті її виконання очікується зменшення обсягів накопичення токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

6 Рослинний світ

Чернігівська область розташована у зонах Полісся і лісостепу, що обумовлює лісовий та лісостеповий характер її ландшафту. Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2003 р. становить 713,3 тис. га, у тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю - 654,7 тис. га.

До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах області не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41% від загальної площі району, то в південних - лише від 10 до 20%. :

Ліси першої групи становлять 251, 6 тис. га, площа лісів другої групи-403,8 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки - 33,5 % площі, середньовікові займають 47 % пристигаючі - 14,2 %, стиглі - 5,3 % від загальної площі лісів.

Запас деревини області становить 122,7 млн. куб. м, з них стиглої ~ 7,6 млн.куб.м (6,2%). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 188 куб. м, стиглих і перестиглих деревостанів -210 куб. м, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 куб. м.

Розподiл лiсового фонду Чернiгiвської областi у 2002 роцi: пiдприємство “Чернiгiвоблагролiс” –194,1 тис.га; держоб'єднання “Чернiгiвлiс” – 395,8 тис.га; Мiноборони – 54,6 тис.га; Мiнтранспорту – 6,9 тис.га; iншi –61,9 тис.га.

З прийняттям рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 р. “Про надання в постійне користування земель лісового фонду", в області нараховується 82 постійні лісокористувачі.

Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісах держлісфонду об'єднання "Чернігівліс" затверджена в розмірі 581,0 тис.куб. м, по господарських підприємствах агропромислового комплексу – 59,6 тис.куб.м, по лісогосподарських підприємствах Міноборони – 53,8 тис.куб. м.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в лісах області в розрiзi користувачів за останні 5 років наведена в табл.. 2 6.1. В цілому по області заготовлено 1107,5 щільних куб. м ліквідної деревини на суму 57,3 млн. грн. Від рубок головного користування заготовлено 662,9 тис. куб. м деревини (60%).

Розрахункова лісосіка по м'яколистяному господарству більшістю лісокористувачів не використовується. На корені залишаються низькотоварні насадження таких порід, як осика, тополя, верба. Несвоєчасна вирубка стиглих перестійних насаджень призводить до втрати значної кількості деревини, насадження деградують і втрачають захисні функції.

По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується повністю.

В 2002 році по об'єднанню "Чернігівліс" розрахункова лісосіка по хвойному та м'яколистяному господарствах, в порівнянні з минулим роком, зменшилась на 36,2 тис. куб.м. В той же час залишається недоруб деревини м'яколистяних порід, які є малоприбутковими, а лісовідновлення лісосік потребує значних затрат. Із встановленого ліміту лісосічного фонду 559,2 тис. куб. м використано 554,0 тис. куб. м.

У зв'язку з тим, що для лісів 11 групи віки стиглості деревостанів по сосні звичайній встановлено 81 рік, а по дубу звичайному (високостовбурному) -101 рік, в експлуатаційних лісах з 1996 по 2002 роки розрахункова лісосіка по основних лісокористувачах області збільшилась більше, ніж у 1,3 рази, що порушує екологічну рівновагу в цілому. Занепокоєння викликає подальше збільшення розрахункової лісосіки, результатом чого є висока інтенсивність проведення рубок з оголенням значних площ , на яких ці породи дерев ще десятки років виконували б захисні та екологічні функції.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів

Рік

Затверд-жена

Фактич

В т. ч. по господарствах

Площа

Розрахун-кова

но

Хвойних

Твердолистяних

М 'яколистяних

лісосік,

лісосіка, тис.м3

зрубано , тис.м3

Розрахункова лісосіка

Факти-чно зруба-но

Розрахункова лісосіка

Фактично зрубано

Розрахункова лісосіка

Фактично зрубано

га

"Чернігівліс"

1998

411,9

396,7

257,8

259,6

20,3

19,9

133,8

117,2

1586

1999

411,9

382,5

257,8

258,7

20,3

19,5

133,8

104,3

1558

2000

411,9

401,3

257,8

259,9

20,3

20,4

133,8

121,0

1722

2001

617,2

587,0

423,8

409,1

47,8

48,1

145,6

129,8

2167

2002

581,0

554,2

391,2

388,8

47,6

42,3

142,2

123,1

2001

"Чернігівоблагроліс"

1998

86,9

35,9

11,2

11,6

6,6

0,1

Г 69,1

24,2

191

1999

86,9

32,9

11,2

12,4

6,6

-

69,1

20,5

168

2000

86,9

30,5

11,2

10,6

6,6

-

69,1

19,9

150

2001

59,6

34,9

4.6

4,0

3,3

-

51,7

30,9

191

2002

59,6

46,0

4,6

3,9

з,з

0,7

51,7

41,4

277

Міноборони

1998

53,8

43,5

43,4

38,8

1,5

1,5

8,9

3,2

158,1

1999

53,8

47,8

43,4

43,0

1,5

1,6

8,9

3,7

163,8

2000

53,8

51,7

43,4

43,5

1,5

1,5

8,9

6,9

168,4

2001

53,8

50,4

43,4

41,3

1,5

1,5

8,9

7,6

158,1

2002

53,8

51,2

43,4

42,3

1,5

1,5

8,9

7,4

160,2

Інші

2002

18,9

11,5

5,3 1 5,3

0,8 1

0,2

і 2,8

5,9 1

17,5

Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лiсових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення - на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання : в ярах, на пiсках, навколо річок та водойм.

Лісогосподарськими підприємствами області було створено лісових культур 3325,0 га, в тому числі на землях, що вийшли із сiльськогосподарського використання, - 519,7 га, доповнено лісові культури на площі 1654,7 га. (табл. 2.6.2.).

Якість посадки лісових культур та догляд за ними останні роки значно знизились, що призводить до зменшення площ основних лісоутворюючих порід і замiни їх на супутні малоцінні породи, особливо при створенні лісових культур дуба.


Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень ( га)

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

Лiсовiдновлення, лiсорозве дення на землях лiсового

фонду

2676,0

2758,4

2708,4

2802,1

3325,0

В т.ч. залiсення лiсосiк

1830,0

1874,2

1893,7

2100,4

2551,4

Переведення лiсових культур у вкриту лiсом площу

-

-

-

-

2171,0

Створення захисних лiсонасаджень на непридатних для с/г землях

564,0

765,0

523

408,5

218,0

Створення полезахисних

смуг

-

7,0

2,0

-

-

Севорення водоохоронних

насаджень

-

-

-

-

15,0

Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів у достатній кількості, але асортимент порід, які вводяться до складу лісових культур, дуже бідний, майже не вводяться цінні плодово-ягідні, грунтопокращуючі породи дерев та чагарників.

Загальна площа всіх зелених насаджень в містах і селищах міського типу області становить 8060 га, насаджень загального користування - 1833 га. Створено нових - на площі 3,0 га. Проведено роботи по догляду за насадженнями на площі 990 га. Загальні витрати на утримання зелених насаджень складають 922,0 тис. грн.

7 Тваринний світ

Тваринний світ області досить різноманітний, для нього характерні представники як лісової, так і степової фауни, є акліматизовані види тварин (ондатра, єнотовидний собака, норка американська). В області налічується понад 70 видів ссавців, 289 видів птахів, з яких 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування (достовірно гніздяться 188 видів), або зустрічаються пiд час весняного або осіннього перельотів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб. Зустрічається багато видів тварин, занесених до Червоної книги України, МСОП, Європейського Червоного списку, більшість яких є представниками видів комах та птахів (табл. 2.7.1.).

Динаміка чисельності основних видів

мисливських тварин, голів

2000 р.

2001 р.

2002 р.

Зубр

70

43

43

Лось

701

637

602

Олень благородний

559

599

511

Олень плямистий

10

26

35

Козуля

6167

5656

5774

Кабан

2396

2248

2445

Заєць-русак

53870

56749

58719

Білка

880

1041

696

Ондатра

7640

11503

11964

Бобер

1340

1913

1987

Лисиця

6110

4563

3659

Вовк

200

181

145

Єнотовидний собака

1350

1489

1465

Норка американська

960

1013

671

Борсук

898

1045

999

Видра

400

431

300

Куниця

1820

1946

2125

Сіра куріпка

10280

9796

10461

Тетерук

415

522

527

Рябчик

105

88

88

Основними видами використання тваринного світу є полювання та рибальство.

Загальна площа мисливських угідь області, закріплених за користувачами, становить 2806,7 тис.га, в т. ч.: за мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 2202,6 тис.га, держлісгоспами та ДМГ "Данівське" об'єднання "Чернігівліс" - 390,4 тис.га, за ВКП "Військовий мисливець" ЦР ТВМР ЗС України - 146,5 тис.га, за облрадою "Динамо" - 12,4 тис.га, за ТОВ "Великий бір" -25,8 тис.га, ТОВ "Кобижча-М" - 13,3 тис. га, ТОВ "Спеціалізоване лісове господарство "Авангардліс" - 16,2 тис. га, за державною резиденцією Президента "Залісся" (охоронна зона) - 8,5 тис.га.

Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 1410,2 тис.грн. ( з них за рахунок держбюджету 99,2 тис. грн.),в т.ч.: мисливсько-рибальських підприємств УТМР - 806,3 тис. грн, держлісгоспів та ДМГ "Данівське" ДЛГО "Чернігівліс" - 155,8 тис. грн. (з них за рахунок держбюджету 45,0 тис. грн.), ВКП "Військовий мисливець" ТВМР 185,3 тис. грн., облради "Динамо" - 9,9 тис. грн., ТОВ "Великий бір" 172,5 тис.грн., ТОВ "Кобижча-М" - 130,9 тис. грн., ТОВ "Спеціалізоване лісове господарство "Авангардліс" - 12,9 тис. грн., державною резиденції Президента "Залісся" - 54,2 тис. грн. ( з них за рахунок держбюджету - 54,2 тис. грн.).

Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2002 році склали 578,0 тис.грн., в т. ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 335,4 тис. грн., по ДЛГО "Чернігівліс" - 37,5 тис. і по ТВМР - 47,3 тис. грн., облрадою "Динамо" - 2,1 тис. грн., ТОВ "Великій бір" - 113,3 тис. грн., ТОВ "Спеціалізоване лісове господарство "Авангардліс" 5,2 тис. грн., державної резиденції Президента "Залісся" - 40,8 тис. грн.

В середньому на 1000 га наданих у користування угідь на охорону i відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 152,2 грн., по ДЛГО "Чернігівліс" - 96,0 грн., по ТВМР - 298,3 грн., облрадою 5 "Динамо" - 169,3 грн., ТОВ "Великий бір" - 4391,5 грн, ТОВ "Спеціалізоване лісове господарство "Авангардліс" - 320,9 грн.

Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 41 % ( у 2001 році - 42%).

Найбільше коштів витрачено ТОВ "Великий бір", яким в угіддя завезено 25 голів кабана з інших господарств України.

За даними обліків, проведених користувачами мисливських угідь, чисельність поголів'я копитних видів тварин зберігає тенденцію до зменшення.Так, у 2002 році, в порівнянні з 1999 роком, чисельність лосів зменшилась на 148 голів, чисельність козуль - на 1176 голів, чисельність кабанів - на 115 голів. Чисельність зайців збільшилась на 1970 голів, а кількість лисиць зменшилась на 3500 голів.

Добуто користувачами угідь у 2002 році 90 кабанів( 39 % від ліміту), 68 козуль ( 60% від ліміту), 7957 зайців, 3743 лисиці .

Для подальшого покращання стану популяції зубрів, необхідна належна охорона, завезення 2-4 зубрів з інших регіонів для оновлення генофонду .

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2002 році здійснювали 26 мисливствознавців і 195 єгерів.

У 2002 році за порушення правил полювання складено 248 протоколів в т.ч. працівниками Держуправління екології та природних ресурсів - 27, ДЛГО "Черніпвліс" - 126, посадовими особами товариств мисливців - 87 іншими і організаціями - 8. Притягнуто до адмінвідповідальності - 20 осіб до" кримінальної - 15, вилучено вогнепальної зброї 13 одиниць.

Рибогосподарський фонд водойм Чернігівської області складає 96 річок, загальною довжиною 5158,5 км; 1141 озеро, загальною площею 3886,2 га; р. Дніпро - 1975 га, р. Десна - 1975 га; 16 водосховищ, загальною площею 16575 га, в тому числі ділянка Київського водосховища площею і 4640 га.

Протягом останніх років в Чернігівській області різко погіршився стан рибних ресурсів. Це пов'язано з багатьма факторами: зменшення об'ємів проведення рибомеліоративних робіт на закріплених за користувачами водоймах, несприятливі погодні умови під час проходження нересту i збільшення навантаження на водойми з боку браконьєрів та рибалок-любителів та інше.

Інтенсивне навантаження на ВЖР користувачами, рибалками - любителями, браконьєрами в переднерестовий період призводить до виснаження рибних запасів водойм області. Аналіз роботи рибодобувних організацій свідчить про те, що, в порівнянні з 1991 роком, в основних рибогосподарських водоймах області (верхів'я Київського водосховища , р.р. Дніпро та Десна) добування риби у 2002 році зменшилось у 7, 7 раз. Якщо у 1991 році було добуто 1815 тонн риби, то у 2002 р. тільки 234,7 тонни. Одна з причин - значні вилови риби в переднерестовий період, що згубно діє на маточне поголів'я риби в цілому. Потребує вирішення і питання будівництва нерестово - виросних господарств для відтворення рибних запасів водойм. У зв'язку з маловодністю, в останні роки значно обміліли ділянки р.р. Дніпро та Десна, на яких майже не проводяться днопоглиблювальні роботи, що також не сприяє відтворенню водних живих ресурсів.

Потребує впорядкування і питання надання в оренду рибогосподарських водойм з метою риборозведення. Не поодинокі випадки, коли, внаслідок неузгодженості відповідних статей Земельного та Водного кодексів України, деякі водойми передаються в оренду для риборозведення без погодження з і органами рибоохорони, Облводгоспу і Державного управління екологiї та природних ресурсів в Чернігівській області.

У 2002 році облдержрибінспекцією, відповідно до обсягів виділених Держкомрибгоспом України квот та наданих користувачами заяв, видано 12 дозволів, 109 талонів та 77 промжурналів на спеціальне використання водних живих ресурсів. Випадків перевищення виділених квот в 2002 році не встановлено.

Динаміка вилову основних промислових видів риб за останні 5 років не відображає в повному обсязі використання рибних ресурсів, тому що не всі виловлені водні живі ресурси піддаються статистиці. З 2002 ро|цi спостерігається збільшення лову основних промислових видів риб. Дані наведені в табл. 2.7.3.


Динаміка вилову риби

(тонн)

Види риб

1998

1999

2000

2001

2002

1

2

3

4

5

6

І.Щука

5,04

6,78

5,69

3,9

4,43

2. Лящ

59,78

74,05

71,74

48,55

64,05

3. Судак

0,3

0,44

0,3

0,56

1,38

4. В'язь

-

0,11

0,19

-

0,01

5. Сом

0,12

0,29

0,09

0,29

0,14

6. Сазан

-

0,04

-

-

-

7. Жерех

0,15

0,01

0,25

0,11

0,08

8. Підуст

-

-

-

1,93

9. Чехоня

-

-

-

0,38

0,01

10. Лин

0,87

0,84

1,19

0,69

1,07

11. Карась

-

0,01

0,04

0,3

0,04

12. Синець

-

0,26

1,63

1,94

3,02

13. Окунь

2,32

1,18

2,21

3,66

3,65

14. Плітка

19,68

20,7

22,4

33,08

37,36

15. Плоскирка

50,88

58,74

55,23

73,07

103,08

16. Білозірка

1,0

-

-

-

-

17. Уклія

1,35

4,89

8,23

10,44

13,19

18. Товстолобик

-

0,45

-

-

ВСЬОГО

140,48

168,49

169,19

176,97

234,7

Згідно поданої заявки користувачем ДП "Смолинторф" було проведено зариблення ділянки Київського водосховища у Козелецькому районі 2733; екземплярами дволітки товстолобика та білого амура - 1922 екз., на загальну суму 4200 грн.

В 2002 році працівниками Держуправління екоресурсів в Чернігівській області, держрибінспекцією та громадськими інспекторами було викрито 2141 порушення Правил рибальства, затримано 2051 порушник, у яких було вилучено 1482 заборонені знаряддя лову риби та 2073 кг незаконно добутої риби. По 312 справах нараховано 51879 грн. збитків, нанесених рибномугосподарству України, матеріали справ передано в суди. Було проведено 353 перевірки промислового лову риби, здійснено 20 перевірок РПП. В результаті перевірок викрито 12 порушень Правил промислового рибальства на рибогосподарських водних об'єктах області та вилучено 487 кг риби, добутої з порушенням.


ВИСНОВКИ

Аналізуючи екологічну ситуацію в регіоні, стан природоохоронної роботи, основними пріоритетними напрямками діяльності Держуправління екоресурсів в області у 2003 році, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращання охорони та раціональне використання природних ресурсів визначені:

реалізація Програми (плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000 -2010 роки ("Екологія - 2010"); створення Ічнянського національного природного парку і підготовка матеріалів по Мезинському національному парку;

вирішення питання централізованого зберігання непридатних до використання пестицидів, перезатарення їх в Бахмацькому районі;

приведення у відповідність до вимог природоохоронного законодавства документації щодо місць складування відходів, в т.ч. токсичних у містах області;

добитися санітарно - ліквідаційного тампонажу 100 недіючих артезіанських свердловин.

Вимагають невідкладного вирішення у 2003 році:

- рекультивація ставків - накопичувачів рідких промислових відходів підприємств Чернігова;

- будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд смт. Козелець та м. Городня;

- реконструкція та розширення каналізаційних очисних споруд в м. Чернігів;

- перезатарення пестицидів, приведення складів зберігання непридатних пестицидів у відповідність до санітрано - екологічних вимог.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:15:08 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:04:22 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Екологiчна ситуацiя Чернігівської області

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149954)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru