Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Життя і діяльність О. Конта

Название: Життя і діяльність О. Конта
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: контрольная работа Добавлен 09:07:01 12 ноября 2010 Похожие работы
Просмотров: 22 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство фінансів України

Львівська державна фінансова академія

Кафедра соціальних і гуманітарних дисциплін

Індивідуальне домашнє завдання

з предмету Соціологія

«Життя і діяльність О. Конта»

Виконала

студентка групи Ф-21

заочної форми навчання

Винявська Ірина

Перевірила

Кривачук Л.Ф

м. Львів 2009 р.


Зміст

Вступ

1. Життя О. Конта

2. Класифікація наук за О. Контом

3. Соціологія О. Конта

4. Соціальна статика та соціальна динаміка

5. Закон «трьох стадій»

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Люди з глибокої давнини (протягом всієї цивілізації) цікавились соціальними проблемами, тобто питаннями: що являє собою людина, в чому полягає сенс життя, як прожити своє життя гідно, як раціонально організовувати сумісне життя і працю. Розвиток протягом багатьох століть філософської і соціальної думки в Європі обумовив і теоретично, і методологічно появу нового наукового напряму, зосередженому на вивченні взаємодії людини і суспільства, тобто на соціальних відносинах.

Чітке усвідомлення вченими(філософами, істориками) того що історія – це продукт людської діяльності, приводило до розуміння людини та суспільства як особливих феноменів. Суспільство вже не розглядалося як свого роду сукупність соціальних атомів, котрі існують автономно щодо один одного. І людина, і суспільство перебувають у тісному „невидимому” взаємозв’язку, при якому розвиток окремих людей передує розвиток суспільства (О. Конт, Ф. Вольтер, Ж. Руссо). Та й у формуванні особистості вирішальна роль належить суспільству (П. Гольбах, К. Гельвецій).

У 30-х роках 19 ст. Французький філософ Огюст Конт (1798-1857) обгунтовує принципи позитивізму як філософського напряму. Він увійшов в історію як засновник філософії позитивізму та соціології. О. Конт вперше вводить поняття „соціологія”, розробляє систему соціологічного знання, окреслює його предмет, структуру, методи та можливості.


1. Життя О. Конта

О. Конт народився 19 січня 1798 р. в Монпельє, де батько його був податківцем. У ліцеї особливо успівав в математиці. Вступивши до політехнічної школи, він дивував професорів і товаришів своїм розумовим розвитком.

Незабаром він зблизився з Сен-Сімоном, став на кілька років його учнем і співробітником, а у 1817-1824 рр. його секретарем і написав першу частину Сен-Симонового "Cat é chisme des Industriels", під заголовком "Prospectus des travaux s cientifiques nécessaires pour réorganiser la société" (1822 р.; 2-е видання 1824). Тут уже виявилося суттєва розбіжність між учителем і учнем. Сен-Симон знаходив, що Конт. стає на виключно наукову (аристотелевську) точку зору, залишаючи осторонь "сентиментальну" і релігійну частину системи, а К., в свою чергу, заявляв (згодом), що його філософські переконання знаходяться в непримиренній суперечності з новими релігійними тенденціями Сен-Сімона.

Особисте життя К. під час його молодості була безладне;

В 1818 р. він зійшовся з жінкою значно старшої від нього, від якої мав дочку, в 1821 р. він познайомився в одному розважальному закладі з молодою особливої легкої поведінки, Кароліною Массен, з якою потім вступив у цивільний шлюб (1825 р.). Ця жінка відрізнялася чудовими розумовими здібностями і сильним характером, але разом з тим, за свідченням Конта, їй бракувало жіночності, сердечності і морального почуття.

У квітні 1826 Конт відкрив у своїй квартирі курс позитивної філософії перед вченими слухачами, в числі яких були такі знаменитості, як Олександр Гумбольдт, Бленвілль, Пуансо, Бруссе.

У 1830 р. К. зазнав декількох днів арешту за відмову вступити в національну гвардію (при Луї-Філіпа), мотивований його республіканськими переконаннями.

У 1835 р. К. був захисником республіканця Mappà у відомому політичному процесі, але по суті він вважав справжнім шляхом суспільного прогресу розповсюдження наукових знань у народі, і з цією метою, разом з деякими іншими вченими, заснував ще в 1830-му році. Association polytechnique, яка повинна була влаштовувати популярні курси точних наук для робочого населення Парижа. На свою частку Конт взяв курс астрономії, який і читав протягом багатьох років. В цей же час він друкував свій "Дух позитивної філософії" (I т. в 1830 р., останній, VI, у 1842 р.).
У квітні 1845 р. К. познайомився з Клотільдою, дружиною одного позбавленого прав злочинця, і вступив з нею в тісний зв'язок. Близькі стосунки Конта з Клотільдою, тривали рівно рік, до її смерті.

Другий його великий твір, який він сам вважав найголовнішою своєю працею - "Syst è me de politique positive" (4 томи, 1851-1854 роки). Політичне та соціальне перетворення народів тут ставиться в залежність від нової релігії людства, первосвящеником якої оголошує себе сам Конт. Зародком цієї нової організації є заснована Контом (у 1848 р.) Soci été positiviste. Все рішучіше виступаючи в ролі первосвященика, К. звертається з пропозиціями та порадами до російського імператора Миколи I і до великого візира Решид паші, але з особливою наполегливістю намагається залучити на свій бік орден єзуїтів.

Смерть Конта була прискорена моральними причинами. Ще в 1852 р. він розійшовся з головним своїм учнем, Літтре, який. приймаючи цілком його позитивну філософію, не захотів йти за ним . У 1855 році відносини загострилися внаслідок складеного Контом заповіту, де були пункти, образливі для його дружини, за яку заступився Літтре. У травні 1857 року Конт захворів. 5 вересня. вранці він відчув полегшення і побажав залишитися один, а коли до нього увійшли, то знайшли його нерухомо розпростертим перед "вівтарем Клотільда", а ввечері того ж дня він тихо помер.

Конт жодною з наук не володів достатньою мірою, щоб робити самостійні дослідження, робити наукові відкриття, встановлювати закони явищ. Енциклопедист і систематизатор, він володів широким колом різноманітних знань, які здобув в молодості, а згодом не поглиблював їх і не поповнював в силу свого принципу "мозкової гігієни". Приязнь деяких вчених (напр. Брюстера) відноситься (і то з обмеженнями) лише до його викладу наукових даних і до його суджень про наукові предмети, а не до яких-небудь позитивних придбань, пов'язаних з його ім'ям.

В остаточній оцінці особистість К. викликає швидше співчуття, ніж благоговіння. Він не був моральним героєм, як не був і великим діячем точної науки. Для визначення його дійсного значення і заслуг потрібно звернутися до його вчення, тобто до тих двох систем загальних ідей, які він виклав під ім'ям позитивної філософії та позитивної політики.

2. Класифікація наук

У шеститомнику «курс позитивної філософії» що видавався з 1830 по 1842 рр., Конт розділив всі відомі йому науки на істинні і помилкові. Останніми він вважав ті, котрі зайняті вирішенням нерозв’язних питань іпостулюють те, що неможливо підтвердити чи спростувати. Сюди він відносив теологію, містицизм, спіритуалізм, алхімію, утопізм, а також метафізику, тобто філософію. Істинні науки він називав, наслідуючи свого учителя Сен-Сімона, позитивними, виділивши серед них абстрактні ( теоретичні) і конкретні ( йдучи «від загального до конкретного»науки). Перші (абстрактні) вивчають загальні закони, які поширюються на певні групи явищ і діють там. Ці науки – абстрактні і найбільш загальні. Так, загальна біолгія ( фізіологія за Контом) – це абстрактна наука, теоретична, а зоологія та біологія – конкретні науки, очкільки вони вивчають на специфічних об’єктах прояв загальних біологічних закономірностей.

Окремі – конкретні – науки застосовують матеріали загальної теорії для виявлення їх дії в конкретних сферах спеціального наукового знання у відповідності до своїх об’єктів, що становлять предмет конкретної науки. Вони – мовби прикладна галузь загальної теорії щодо конкретних історично визначених у просторі і часі існуючих предметів. [3, c.149]

О. Конт створює свою класифікацію наук, розміщаючи їх у відповідності з історією їх виникнення, розвитку і залежності одна від одної, ускладненням їх предмету, зростанням складності явищ, які вони досліджують, мірою прояву в них позитивізму. Контівська ієрархія набуває вигляду сходинок: математика, астрономія, фізика, хімія, біологія і соціологія. Чим простіша матерія, тим легше про неї міркувати позитивно. Кожна наступна позитивна наука грунтується на попередній, наслідуючи і розвиваючи властивій попередній спосіб мислення.

Математика як найбільш проста й абстрактна наука започатковує, а соціологія ( соціальна фізика) як найскладніша й конкретна завершує систему класифікації наук. У цій системі О. Конт поєднує історичне та логічне в розвитку науки. Чим загальніше явище, Тим простішим є його вивчення і Тим скоріше науки що його вивчають, стають «позитивними», тобто перетворюються в строго наукові теорії і, навпаки, окремі конкретні явища виявляються більш складними, що стає перешкодою на шляху їх вивчення менш абстрактними науками. Ця залежність однієї науки від іншої зумовила пізню появу соціальної фізики – соціології.

Соціологія є вищою і найскладнішою теоретичною наукою. При цьому їй повинен бути властивий той самий спосіб мислення, який запанував у суспільствознавстві.

У біології неможливо зрозуміти який-небудь орган чий ого функцію у відриві від інших органів і функцій поза межами всього живого організму. Подібно до цього не можна розпізнати суспільне явище, якщо не помістити його в рамки соціального цілого. Цю вимогу Конт відносив і до релігї, і до науки, і до форм державного устрою, і до економіки, і до моралі – до всіх соціальних інститутів і складових їх феноменів. [9, с. 26-27].

По суті, о. Конт зводив соціологію до суспільствознавства, яке в його час ще не було чітко спеціалізоване на галузі соціального знання, на окремі науки. Крім того, орієнтація соціології на біологію, як ми побачимо пізніше, відіграла дуже негативну роль у подальшому розвитку соціології, що стала на хибний шлях натуралізації соціального, хоча Конт неодноразово висловлював думку про відмінність між біологічним та соціальним і достатньо чітко виділив соціологію як самостійну науку про людину.

3. Соціологія О. Конта

Через усю соціологічну концепцію О. Конта „червною ниткою” проходить його ідеал „порядку і прогресу”. Велика політична і моральна криза сучасного суспільства, міркував Конт, обумовлена в першу чергу розумовою анархією. Соціолог, що спостерігає, легко фіксує відсутність у суспільстві загальних ідей, висуваючи на основі вивчення емпіричних фактів нові й прийнятні для всіх ідеї, розкриваючи процес становлення нової спільності принципів і створення відповідних установ, що сприяють повному подоланню суспільної кризи. О. Конт попереджав, що необхідно мудре втручання в природний хід громадського життя. А для цього треба привести в струнку систему всі знання про особистісне і колективне людське існування, одночасно вивчивши думки, почуття і дії людей. Тільки точна оцінка природного ходу еволюції людства може дати теоретичний фундамент для мудрого втручання.

Конт чіико не розрізняє об’єкт і предмет соціології, найбільш часто плутає ці атрибути науки. У різних місцях «Курс позитивної філософії» він пише, що соціологія покликана вивчати загальні закони:

А) суспільства як цілісності, як особливого соціального організму;

Б) людства ( його минуле, сьогодення і майбутнє);

В) людства, що розуміється як органічна єдність усіх поколінь людей

Г) сучасного людства як системи сучасних країн, народів і держав;

Д) об’єктування результатів людської діяльності;

Ж) процесів удосконалення розуму і психіки людей;

З) поведінки людей,

І) розвитку ідей і думок людей;

К) утворення сімей, держави й інших соціальних інститутів.

Інакше кажучи, соціологія розуміється Контом як універсальна теоретична наука, що поєднує всі знання про суспільство на рівні встановлення загальних законів, функціонування і зміни людства взагалі, а також конкретних суспільних устроїв і організації.

4. Соціальна статика та соціальна динаміка

Соціологію О. Конт поділяв на дві частини:

- соціальна статика (вивчає умови існування і закони функціонування соціальних систем);

- соціальна динаміка (досліджує закони розвитку та зміни суспільства).

Cоціальна статика за Контом – це щось на зразок анатомії суспільства, теорія суспільного порядку, найкращої організації суспільства, досягнення соціальної гармонії (консенсусу). Анатомічно розтинаючи суспільство на окремі соціальні структурні елементи, інститути, О. Конт особливо виділяє родину, державу і релігію як те, що відіграє найважливішу роль у забезпеченні органічної єдності суспільства. Він вважає, що саме родина, а не індивід, складає ту найпростішу одиницю, з яких складається суспільство.

Держава, за Контом – це охоронець суспільного порядку, що стоїть на варті соціальної солідарності й бореться проти тенденцій докорінної розбіжності ідей, почуттів та інтересів у суспільстві. Тому дотримання суспільного порядку, підпорядкування державі і її настановам, вважає Конт, - це священний обов’язок будь-якого члена суспільства.

Поряд із сім’єю та державою як політичною організацією для забезпечення порядку й консенсусу з використанням примусу найбільше значення в суспільстві має релігія. Завдяки єдності чуттів і мові релігія здатна найефективніше забезпечувати консолідацію суспільства, і тому кожен уряд зацікавлений у ній як у додатковому засобі для підтримки власних наказів і розпоряджень.

Соціальна динаміка – відіграє в системі Конта роль позитивної теорії суспільного прогресу. Не заперечуючи визначену роль у цьому й інших факторах, які Конт іменував вторинними ( наприклад, клімат, раса, приріст населення, поділ праці), безумовний пріоритет він віддавав первинним – духовним, розумовим. Тому характер суспільства на кожному історичному етапі і напрямок його розвитку визначаються в Конта „станом людських розумів”

5. Закон «трьох стадій»

Закон «трьох стадій» Конт покладає в основу соціальної динаміки і за його допомогою характеризує основні етапи прогрессу людського розуму: теологічну, метафізичну та позитивну стадії.

Теолгічна (або фіктивна) стадія розпочинається з найдавніших часів існування людства і триває до 1300 р. В ній Конт виділяє три періоди: період фетишизму ( обожнювання людиною явищ і предметів природи), період політеїзму, коли життям і чудесними властивостями надприродного наділялися «фіктивні істоти» і панувала епоха «поетичного світогляду», період монотеїзму ( віра в єдиного бога з появою християнства і домінуючою ролю релігії одного бога в політиці, моралі, способі життя, звичаях, пізнанні тощо). В основні сприйняття і розуміння світу ця стадія базується на релігійних уявленнях, пов’язаних з вірою в існування богів, духів та інших фантастичних сил. Це – часи авторитету в науці і монарха – в суспільстві і в системі політичних відносин.

Метафізична стадія охоплює період з 1300 до 1800 р. Вона характеризується руйнацією старих вірувань і уявлень про природу та суспільство і є перехідною. Надприродні фактори витісняються пошуками сутності та першопричин. Місце бога займає природа. Зростає частка розсудкового мислення і зменшується частка емоційного сприйняття – почуття. Збільшуються елементи критицизму, що готує передумови для переходу до вищої стадії найкового світосприйняття. В економіці започатковуються елементи розвитку промислового виробництва, в політиці виникають все частіші випадки боротьби проти влади монархів і спроби замінити її владою народу.

Позитивна стадія пов’язана з виникненням наукового менталітету, науковим розумінням природи та суспільства внаслідок утворення позитивної науки і теорії. На позитивній стадії зникають суперечності між теорією та практикою, а пізнання закономірностей розвитку минулого і сьогодення створює можливості для передбачення тенденцій розвитку майбутнього.

Концепція О. Конта завершує велику традицію французької просвітницької філософії історії, зародження якої пов’язане з Ш.-Л. Монтеск’є, а розвиток з іменами таких мислителів, як Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, А.-Р. Тюрго, Ж.-А. Кондорсе та їхній ідейний продовжувач К.-А. Сен-Сімон. Подальший розвиток французької суспільної думки не пропонує нам глобальних філософсько-історичних побудов, зосереджуючись переважно на політологічних, як А. Де Токвіль, та соціологічних, як Е. Дюркгейм, проблемах. Власне кажуч, від філософії історії до соціології як „позитивної” науки переходить вже О. Конт. Його концепція розвитку людства виглядає порівняно з його попердниками у Франції надто схематичною. Але в ній є принаймні два моменти, які рішуче вплинули на франко-англо-американську суспільну думку XIX-XX ст. Маються на увазі, по-перше, теза про те, що настав час панування в духовній сфері позитивних наук, і, по-друге, що у виробничо-соціальній сфері цьому відповідає „індустріальне суспільство”, початок доби якого (з 1800 р.) фундатор позитивізму палко вітає.


Висновок

Основний зміст соціологічних поглядів О. Конта можна звести до наступного:

- при вивченні соціального життя слід не покладатися на здогадки, а опиратися на спостереження, порівняльні методи;

- вивчення соціальних явищ не можу бути абсолютним, а завжди є відносним, в залежності від нашої організації і нашого становища в соціальній сфері;

- наука соціологія повинна давати відповідь не лише на питання як відбувається явище, вміти передбачати і розв’язати проблеми, що виникають;

- все існує лише в тій мірі, в якій це буде доведено наукою; це можливо лише у тому випадку, якщо будуть вивчатися реальні факти суспільного життя;

- існує взаємозв’язок соціальних елементів, частин і підрозділів суспільства (людей, груп, спільнот та ін.)

Отже О. Конт став засновником не лише нової науки, але й справжнього соціологічного підходу до аналізу соціальних явищ і процесів. З появою праць О. Конта соціальна теорія набуває інституціонального статусу, одержує права громадянства в науковому світі.

О. Конт не був новатором у науці в революційному значенні. Він – «науковий реформатор», сумлінний систематик. Вчений узагальнив різноманітні ідеї свого часу і здійснив першу спробу створення системи соціології, поставивши завдання створити нову науку про суспільство, ввівши термін «соціологія», який був каталізатором для пошуків нових методів для науки. І йому це вдалося.


Список використаної літератури

1. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 338 с.

2. Енциклопедичний словарь Брокгауза и Ефрона.

3. Захарченко М. В., Погорілий В.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст..). – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

4. Н. Черниш. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Випуск 1. Львів: Кальварія, 1996. – 64 с.

5. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Навч. посібник. – К.: «Либідь», 1996. – 360 с.

6. Піча В. М. Соціологія: загальний курс. Навч. посіб. для студентів ВНЗ України. – К.: «Каравела», 2000. – 248 с.

7. Примуш М. В. Загальна соціологія: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 592 с.

8. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія/ Навч. посіб. – К.: Атака, 2004. – 480 с., іл..

9. Юрій М. Ф. Соціологія: Підручник. – К.: Кондор, 2007. – 288с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:14:06 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:03:50 29 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Життя і діяльність О. Конта

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150688)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru