Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Название: Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Добавлен 17:50:09 19 сентября 2010 Похожие работы
Просмотров: 68 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок


Останнім часом помітно пожвавилося вивчення діалектної лексики, наслідком чого стало усвідомлення необхідності заміни атомарного системним вивченням діалектної лексики, становленню та розвиткові якого сприяло й застосування лінгвокартографування. Одним із найважливіших виявів системної організації лексики є виокремлюваність лексико-семантичних груп, що й зумовило підвищений науковий інтерес до їх вивчення впродовж останніх десятиліть (наукові розвідки Л. Фроляк [1], К. Глуховцевої [2], Г. Мартинової [3], О. Тимко [4], І. Сабадоша [5; 6], Л. Дорошенко [7], В. Лєснової [8], І. Магрицької [9]) та ін.

Нову цінну інформацію, що розширює емпіричну базу української діалектної лексикології, лексикографії та лінгвогеографії, дає дослідження побутової лексики південно-слобожанських говірок, здійснюване нами впродовж 1994-1999 рр. на підставі власних польових записів за спеціально укладеною програмою (остання охоплює назви житлових, господарських приміщень, назви меблів та предметів хатнього вжитку) у 107 населених пунктах обстежуваного континуума (н. п. Нововодолазького, Балакліївського, Чугуївського, Великобурлуцького, Лозівського, Близнюківського, Барвінківського, Ізюмського й Борівського р-нів Харківської області та Олександрівського, Костянтинівського, Слов’янського, Артемівського й Краснолиманського р-нів Донецької області).

Зібрані та систематизовані матеріали дозволяють конкретизувати загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок. Частина цих рис зумовлена міждіалектними контактами, що виявляються на всій обстеженій території. Ф.Т. Жилко зауважував: "На відміну від давніх, у новостворених говорах спостерігається значно більша варіативність звукових і морфемних елементів" [10, 7].

У досліджуваних говірках ця варіативність найвиразніше проступає в інноваційному сегменті побутової лексики. Свідченням цього є зафіксовані лексико-фонетичні варіанти, що репрезентують сему на позначення порівняно нової реалії в побуті слобожан ‘шафи для зберігання одягу’: шие фа | нер, шие фа| н’ер, шухвие| нер, шахва| нер, шие хва| нер, шие хва ÷ н’ер, шие фо| нер, шие фо| н’ер, шие хво| нер, шие хво| н’ер, шие фан’| йер, шафа| нер, шафа| н’ер, шие хвеи| нер, шие хвие| нер, шие феи| нер, шие фие| нер (17 варіантів). Однією з причин такого різноманіття "фонетичних змін є невідповідність звукової структури слова типовим для даної... діалектної системи моделям звукосполучення; найчастіше така невідповідність спостерігається при запозиченнях" [11, 79]. На думку Ф.Т. Жилка, варіативність слів-репрезентантів у новостворених говірках на фонетичному та морфологічному рівнях "залежить також від часу формування новостворених говорів: вона менше спостерігається в давніших говірках, які вже мають до певної міри визначену свою систему, і виразніше виявляється в говірках, що виникли пізніше. Крім того, варіативність залежить і від особливостей діалектної підоснови новостворених говорів: вона помітна в тих говірках, що постали на різнодіалектній основі" [10, 9]. Отже, розглядаючи південно-слобожанські говірки як ідіоми пізнішого утворення, що виникли на різнодіалектній основі, однією з важливіших їх характеристик вважаємо співвідношення архаїчних та інноваційних елементів, зокрема, і в побутовій лексиці. Вивчення історії формування складу побутової лексики досліджуваних говірок є питанням проблемним, оскільки аналізована тематична група в писемних пам’ятках обстеженого регіону представлена обмежено. Надійні висновки з цього питання дозволяє здійснити зіставлення лексичного складу південно-слобожанських говірок з відповідним репертуаром інших українських говорів, особливо старожитніх, які впливали на формування південно-слобожанської лексичної системи, з усіма наявними лексикографічними джерелами. Такий зіставний аналіз складу побутової лексики південно-слобожанських говірок дозволяє зробити висновки про її генетичну неоднорідність. Історія назв побутової лексики відтворює окремі етапи суспільного буття людини. Тому природньо, що основну частину побутової лексики південно-слобожанських говірок складає давній лексичний фонд. Це переважно слова праслов’янського походження: дом [ЕСУМ, ІІ, 91], п’іч [Фасмер, ІІІ, 256], в’ід| ро [ЕСУМ, І, 394], дв’ір (двор) [ЕСУМ, ІІ, 18], зем| л’а ‘долівка, утрамбована, вирівняна та змащена глиною земля в хаті’ [ЕСУМ, ІІ, 259], кл’уч ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь’ [ЕСУМ, ІІ, 468], | небо ‘склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню’ [Фасмер, ІІІ, 53], пен’ ‘велика колода, на якій рубають дрова’ [Фасмер, ІІІ, 233], пос| т’ел’ ‘ліжко’ [Фасмер, ІІІ, 341], со| ха ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя’ [Цыганенко, 395], | короб ‘верхній брус рами дверей’ [ЕСУМ, ІІІ, 33], п| лаха ‘кришка стола, його верхня дошка’ [Цыганенко, 304], ст’іл ‘кришка стола, його верхня дошка’ [Цыганенко, 405], стоўп ‘стовп, до якого прикріпляють ворота’, ‘закопаний у землю грубий вертикальний брус - опора дощатого паркану’ [Цыганенко, 406], верх ‘верхній брус рами дверей’ [ЕСУМ, І, 360], во| рота [ЕСУМ, І, 428], гн’із| до ‘сідало для курей’ [ЕСУМ, І, 538], дно ‘черінь печі’ [ЕСУМ, ІІ, 95], груз ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою’ [ЕСУМ, І, 604], ко| лода ‘велика колода, на якій рубають дрова’ [ЕСУМ, ІІ, 516], жура| вел’ ‘пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою’ [ЕСУМ, ІІ, 210], | кам’ін’ - ‘важіль на зводі колодязного журавля’ [ЕСУМ, ІІ, 359], круг ‘одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті’ [ЕСУМ, ІІІ, 107], кри| ло ‘бічна стіна хати’ [ЕСУМ, ІІІ, 92], | лава [ЕСУМ, ІІІ, 175].

Значна частина лексем, що побутують у південнослобожанських говірках, утворена від праслов’янських коренів: ко| роўник ‘приміщення для худоби (загальна назва) ’ [ЕСУМ, ІІІ, 34], | курние к , | кур’атник (<псл. *kurъ [ЕСУМ, ІІІ, 150]), дош| чаниĭ пото| лок, дош| чана с| тел’а (<псл. *dъska [ЕСУМ, ІІ, 117]), | ветха ха| тина ‘стара селянська хата’ (від ветхий [Цыганенко, 56]), дроў| ник, дроа| в’ан’ік, дро| в’ітн’а, дрово| кол’н’а, дро| варн’а, д| роўн’а ‘приміщення для дров’, д| риветн’а, д| риветен’, д| риветник, д| ривеи тка, дривет| н’ак, дрово| кол’н’а ‘велика колода, на якій рубають дрова’ (<псл. *drъva [ЕСУМ, ІІ, 131]), ду| хоўка, духови| н’а ‘духовка’, душ| ник, душ| н’а, воз| душник, в’і| д: ушник, в’і| д: ушина, о| д: ушина ‘невеликий отвір у стелі погреба для виходу пари’ (<псл. *duxъ [ЕСУМ, ІІ, 149]), зи| моўник, зимо| вик, | зимник, зи| моўн’а ‘приміщення для зимівлі бджіл’ (<псл. *zima [ЕСУМ, ІІ, 261]), в’іў| чарн’а, в’іў| чарник, оў| чарник, о| вечник, оў| чарн’а ‘загорода для овець, кіз’ (< овца [Цыганенко, 270]), пере| лаз ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках’ (< псл. *lazъ [ЕСУМ, ІІІ, 182]), | наволочка, ÷ наволоўка, | наволока, | наволка ‘чохол із тканини на подушку’ [Цыганенко, 248], ста | нок ‘приміщення або загородка для утримання свиней’ (< стан [Цыганенко, 402]), | погр’іб, | погреб, | погр’еб ‘сховище для городини й різних харчів з похилим крутим спуском і сходами’, ‘надбудова над погребом у вигляді куреня’, ‘спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (переважно овочів), з лядою, але без східців’, погр’іб| ниц’а ‘закривка отвору погреба’, погр’іб| ник, пог| ребн’а, погре| бишче, погреб| ниц’а, приг| ребиц’а ‘надбудова над погребом у вигляді куреня’, приг| ребиц’а, погреб| ниц’а, погр’іб| ник, пог| ребн’а, пог| ребиц’а ‘похилий із сходами спуск до льоху, передня частина, вхід до льоху’ (< псл. *grebti [Цыганенко, 95]), пу| хове од’і| йало ‘тепла ковдра на ваті’ (< пух [Цыганенко, 343]).

Саме в підгрупі праслов’янської лексики зафіксовано найбільшу кількість репрезентантів, які виявлено лише в мовленні діалектоносіїв старшого віку, напр.: ло| за ‘ворота, щоб зачиняти в’їзд на подвір’я’, ло| зоўн’а ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках’ (< псл. *loza [ECУM, ІІІ, 281]), | потка (< под) ‘черінь печі’ [Цыганенко, 309], | ложник ‘тепла ковдра на ваті’, | л’іжник ‘ковдра бавовняна’, ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривають ліжко’ (< ложе [Цыганенко, 217]).

Значним, хоча й кількісно меншим, є шар лексики, відомий за пам’ятками давньоруської мови: | горниц’а ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’ [Цыганенко, 90], в’і| р’оўка, в’і| р’овочка, вие р| вечка ‘один з чотирьох мотузочків, на яких підвішують колиску’, ‘мотузка, тягнучи за яку гойдають колиску’ [Цыганенко, 53], ко| лод’із’ ‘криниця’ [Цыганенко, 183], горш| ки ‘посуд (загальна назва) ’ [Цыганенко, 91], гум| но ‘будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння’ [Цыганенко, 99], к’іль’| це ‘одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті’ [Цыганенко, 184], крил’| це, крил’| цо ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’ [Цыганенко, 201], од’і| йало ‘ковдра бавовняна’, ‘тепла ковдра на ваті’ [Цыганенко, 271], | палки ‘невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ’ [Цыганенко, 287], пли| та ‘мурована чи суцільнометалева кухонна піч’ [Цыганенко, 206], сутич| ки ‘приміщення для дров’ [Цыганенко, 414], | хижина ‘стара селянська хата’ [Цыганенко, 463], ого| рожа, заго| рожа, | загородка, | загород ’ ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ’ (< др. городъ - "ограда, забор" [Цыганенко, 90]), пчо| л’арн’а, пчо| л’арник ‘приміщення для зимівлі бджіл’ (< пчела [Цыганенко, 343]). Цей сегмент аналізованої лексики також має в своєму складі репрезентанти, що побутують лише в мовленні інформаторів старшого віку: | горниц’а, гум | но, сутич| ки .

На відміну від архаїчних інноваційні елементи побутової лексики південнослобожанських говірок представлені кількісно меншим складом, уживані переважно в мовленні діалектоносіїв середнього та молодшого віку. Інноваційна лексика репрезентована, як правило, запозиченнями з інших мов (переважно з французької, німецької, польської та ін) здебільшого через посередництво російської мови, напр.: гард’і| роп ‘сучасна шафа для зберігання одягу’ (з франц. [ЕСУМ, І, 473]), гарн’і| тур ‘набір шаф, як правило, на довжину стіни’ (з нім.; нім. Garnitúr "комплект, прикраса" походить від франц. garniture "т. с." [ЕСУМ, І, 476]), д’і| ван ‘диван’ (з тур. через посередництво західноєвропейських мов, пор. франц. divan "канапа" [ЕСУМ, ІІ, 65]), зал, | зала ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку (з нім. або франц. через рос. і пол. [ЕСУМ, ІІ, 228]), | комната, к’ім| ната ‘окреме приміщення в будинку, квартирі’ (з середн. лат., очевидно, за пол. посередництвом [ЕСУМ, ІІ, 446]), кори| дор ‘сіни’, ‘передня кімната в сучасному будинку’, ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’ (з чес. через пол. [Фасмер, ІІ, 436]), | кухн’а ‘кухня в квартирі, будинку’, ‘кімната, в якій споживають їжу’ (з пол. [ЕСУМ, ІІІ, 164]), под| вал, п’ід| вал ‘сховище для городини й різних харчів з похилим крутим спуском і сходами’, ‘надбудова над погребом у вигляді куреня’, ‘спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (переважно овочів), з лядою, але без східців’, ‘приміщення для зимівлі бджіл’ (з нім. в др. період [Цыганенко, 47]), стул ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеликої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки’, ‘стілець фабричного виготовлення із спинкою’ (з герм. [Цыганенко, 411]), фун| дамент ‘невисокий, переважно земляний насип, обшитий дошками, який споруджують вздовж стін хати знадвору’ (з лат. через пол. [Фасмер, IV, 210]; інакше - з франц. [Цыганенко, 461]). До інноваційної лексики належать і слова типу пе| рила ‘невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ’, пото| лок ‘стеля в хаті (загальна назва) ’, ‘дощана стеля в хаті’, ‘мазана стеля в хаті’, п| ростин’, прос| тинка ‘ простирадло , які знаходимо у різноманітних пам’ятках і словниках не раніше XVIII ст. [Цыганенко, 296, 332, 337].

Свій вплив на формування й тенденції розвитку лексики народного побуту в південнослобожанських говірках здійснили зміни в побуті населення, особливо за останні сто років. Поступове витіснення з повсякденного життя людей окремих реалій приводить до втрати первісної традиційної семантики тих чи інших архаїчних лексем. Напр., репрезентант ло| ханка на позначення семи ‘велике дерев’яне відро для витягання води з колодязя журавлем’ було зафіксовано лише в одному н. п. У більшості ж обстежених говірок лексема ло| ханка позначає сему ‘помийниця’. Очевидно, це пов’язано з тим, що дерев’яні відра для витягання води з колодязя журавлем уже майже не використовують, як і самі журавлі.

Та, незважаючи на вихід реалії з повсякденного життя, часто лексема, що її позначала, продовжує функціонувати або сама по собі, або називаючи іншу близькоспоріднену реалію, що врешті-решт приводить до нерозрізнення окремих сем. Напр., ве| лика | хата 1) ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’,

2) ‘кімната, у якій споживають їжу’,

3) ‘передня кімната в сучасному будинку’; | в’іко 1) ‘закривка отвору погреба’,

2) ‘кришка стола, його верхня дошка’; | гоĭдалка 1) ‘колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі’,

2) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погоĭдуватися’; жура| вел’ 1) ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя’,

2) ‘пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою’,

3) ‘жердина в журавлі, яку разом із причепленим до неї відром опускають у колодязь’,

4) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою’; до| л’іўка 1) ‘долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті’,

2) ‘долівка в хаті, вистелена дошками’; | зап’ічок 1) ‘місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать’,

2) ‘бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл, жар’,

3) ‘невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль та ін. ’; зв’ід, звод 1) ‘склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню’,

2) ‘пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою’,

3) ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь’,

4) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою’; к| лун’а 1) ‘переважно тимчасове приміщення (часом з двома, трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна’,

2) ‘приміщення для зберігання зерна’,

3) ‘будівля для зберігання снопів, зерна, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння’,

4) ‘приміщення для зберігання сіна’; ле| жак, ле| жанка 1) ‘припічок, горизонтальна площадка перед челюстями печі під комином’,

2) ‘місце на печі, на якому лежать’,

3) ‘лежанка - низька піч у вигляді тапчана для лежання’; | ложник, | л’іжник 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко’,

2) ‘ковдра бавовняна’,

3) ‘тепла ковдра на ваті’; | л’ул’ка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ’,

2) ‘колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі’,

3) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися’; | перва | хата 1) ‘кухня в квартирі, будинку’,

2) ‘передня кімната в сучасному будинку’; п’ід 1) ‘долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті’,

2) ‘стеля в хаті (загальна назва) ’,

3) ‘дощана стеля в хаті’,

4) ‘черінь печі’; п’іл 1) ‘долівка в хаті, вистелена дошками’,

2) ‘стеля в хаті (загальна назва),

3) ‘ліжко’,

4) ‘диван’; п’і| чурка 1) ‘бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл і жар’,

2) ‘підпіччя, глибока ніша під піччю’,

3) ‘невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль і т. ін. ’; пл’іт 1) ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ’,

2) ‘огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами’,

3) ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках’; р’ад| но 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко’,

2) ‘ковдра бавовняна’,

3) ‘велика наволока на ковдру’,

4) ‘простирадло’; | c’іни 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей’,

2) ‘сіни’,

3) ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’; cте| лина 1) ‘дощана стеля в хаті’,

2) ‘мазана стеля в хаті’; тин 1) ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ’ 2) ‘паркан з дощок’,

3) ‘огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами’,

4) ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках’; | хата 1) ‘селянський житловий будинок’,

2) ‘стара селянська хата’,

3) ‘кімната - окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва); ха| тина 1) ‘стара селянська хата’,

2) ‘кімната - окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва) ’,

3) ‘кухня в квартирі, будинку’,

4) ‘кімната, в якій споживають їжу’; че| р’ін’ 1) ‘місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать’,

2) ‘черінь печі’.

Нерідко спостерігаємо й протилежне явище, коли інноваційна лексика репрезентує не тільки нові реалії, а й більш давні, витіснивши лексику архаїчну, що знову ж таки призводить до нерозрізнення сем. Напр., | балка 1) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’,

2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’,

3) ‘поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті’,

4) ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя’; брус 1) ‘верхній брус рами дверей’,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’,

3) ‘повздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті’,

4) ‘закопаний у землю грубий вертикальний брус - опора дощатого паркану’; бур| жуĭка 1) ‘мурована чи суцільнометалева кухонна піч’,

2) ‘літня пічка надворі’; бу| фет, бу| ф’ет, бух| вет, бух| в’ет 1) ‘шафа з полицями для посуду і продуктів’,

2) ‘сучасна шафа для зберігання посуду’; в’і| шалка 1) ‘пристосування для вішання одягу в передній кімнаті’,

2) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг’; гале| рейа, гал’е| р’ейа, гал’е| рейа 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей’,

2) ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’; дрово| кол’н’а 1) ‘приміщення для дров’,

2) ‘велика колода, на якій рубають дрова’; за| бор 1) ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ’,

2) ‘паркан з дощок’,

3) ‘огорожа з вертикальних дощечок, розріджено прибитих до двох (трьох) паралельних горизонтальних лат (рейок) ’,

4) ‘огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами’,

5) ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках’; зал, | зала 1) ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’,

2) ‘кімната, в якій споживають їжу’; | йашч’ічок, | йашчичек, | йашчичок, | йаш’ч’ік, | йаш’ч’іч’ок 1) ‘висувна скринька в столі’,

2) ‘ящичок на всю ширину верхньої частини скрині для дрібних речей’; кал’і| дор 1) ‘передня кімната в сучасному будинку’,

2) ‘сіни’; ка| мод 1) ‘сучасна шафа для зберігання одягу’,

2) ‘великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін. ’; ка| чалка 1) ‘пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотується канат або ланцюг для витягання відра з водою’,

2) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися’; кла| доўка 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’,

2) ‘приміщення для зберігання зерна’; коли| б’ел’, коли| б’ел’ка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ’,

2) ‘колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі’,

3) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися) ’; ко| с’ак 1) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’,

2) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг’; | коўдра 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко’,

2) ‘ковдра бавовняна’,

3) ‘тепла ковдра на ваті’; кро| ватка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ’,

2) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися’; кру| т’ілка 1) ‘пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотують канат або ланцюг для витягання відра з водою’,

2) ‘ручка коловорота біля колодязя’; на| гонка 1) ‘верхній брус рами дверей’,

2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’; од’е| йало, од’і| йало 1) ‘ковдра бавовняна’,

2) ‘тепла ковдра на ваті’; пе| редн’а 1) ‘гарно прибрана парадна кімната в будинку’,

2) ‘передня кімната в сучасному будинку’; перек| лад’іна 1) ‘верхній брус рами дверей’,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’,

3) ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь’,

4) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою’,

5) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг’; пере| мич’ка 1) ‘верхній брус рами дверей’,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’; покри| вало 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко’,

2) ‘ковдра бавовняна’; пол 1) ‘долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті’,

2) ‘долівка в хаті, вистелена дошками’,

3) ‘ліжко’; попе| речка 1) ‘верхній брус дверей’,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’,

3) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою’; | рама 1) ‘верхній брус рами дверей’,

2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’,

3) ‘каркас стола’,

4) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг’; са| раĭ 1) ‘приміщення для худоби (загальна назва) ’,

2) ‘переважно тимчасове приміщення (часом з двома і трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна’,

3) ‘приміщення для коней’,

4) ‘приміщення або загородка для утримання свиней’,

5) ‘загорода для овець, кіз’,

6) ‘приміщення для зберігання зерна’,

7) ‘приміщення для дров’; с’ер| вант, с’ір| вант 1) ‘шафа з полицями для посуду і продуктів’,

2) ‘сучасна шафа для зберігання посуду’; стул, с| тулка 1) ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки’,

2) ‘стілець із спинкою фабричного виготовлення’; табу| рет, табу| ретка, табу| р’етка 1) ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки’,

2) ‘стілець без спинки з квадратним сидінням’.

Спостереження за функціонуванням архаїзмів та інноваційних елементів у побутовій лексиці південнослобожанських говірок на сучасному етапі виявило певні тенденції її функціонування. Як правило, інноваційна лексика відома на незначній території, представлена в небагатьох досліджуваних говірках, напр.: гард’і| роп -у 2,8% з усіх обстежених говірок, гарн’і| тур - у 0,9%, фун| дамент - у 1,8%. Проте відомі інноваційні репрезентанти, що покривають або 100% обстежених говірок, або більшу їх частину, напр.: д’і | ван - 100%, зал, | зала -85%, | комната, к’ім | ната - 88,7%, | кухн’а ‘кухня в квартирі, будинку’ - 100%, ‘кімната, в якій споживають їжу’ - 91,5%, пе| рила , пе | рил’ц’а - 86,9%‘, пото | лок - 87,8%, п | ростин’ - 98,1%. Останнє свідчить про закріплення інноваційних елементів у складі побутової лексики південнослобожанських говірок, що, безумовно, є наслідком суттєвих змін у побуті населення упродовж ХХ століття.

Отже, сучасний зріз побутової лексики південнослобожанських говірок виявив у її складі чітко окреслені сегменти: архаїчний шар лексики, що представлений словами праслов’янського та давньоруського походження, та інноваційні елементи, що репрезентовані здебільшого запозиченнями з інших слов’янських та неслов’янських мов. Обидва зазначених сегменти мають свою специфіку функціонування, а також різняться кількісним складом.

Література

1. Фроляк Л.Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья. - К., 1988.

2. Глуховцева К.Д. Лексика народного побуту східнослобожанських говірок / Дис. … канд. філ. наук. - К., 1992.

3. Мартинова Г.І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини) / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1993.

4. Тимко О. Назви рослин у говорі Бачванських руснаків / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Ужгород, 1998.

5. Сабадош І.В. Атлас ботанічної лексики української мови / Ужгородський державний університет. - Ужгород, 1999.

6. Сабадош І.В. Лісосплавна лексика українських говорів Карпат // Український діалектологічний збірник: Книга 3. Пам’яті Тетяни Назарової. - К.: Довіра, 1997.

7. Дорошенко Л.І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1999.

8. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських говірках / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 1999.

9. Магрицька І.В. Весільна лексика українських східнослобожанських говірок / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 2000.

10.Жилко Ф.Т. Про лінгвогеографічне дослідження новостворених говорів української мови. Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. - К.: Наук. думка, 1971.

11.Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. - К.: Наукова думка, 1990.

12.ЕСУМ - Етимологічний словник української мови /За ред.О.С. Мельничука: В 7 т. - К.: Наукова думка, 1983-1988. - Т. І-ІІІ.

13.Фасмер - Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. - М.: Прогресс, 1986-1987. - Т. I-IV.

14.Цыганенко - Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка. - К.: Рад. школа, 1989. - 511 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:06:57 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:00:30 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151212)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru