Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Американські фразеологізми

Название: Американські фразеологізми
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Добавлен 11:25:19 16 сентября 2010 Похожие работы
Просмотров: 335 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

1.1 Етимологія американських фразеологізмів

1.1.1 Проблема походження фразеології на тлі загальної історії розвитку американського варіанту англійської мови

1.1.2 Фразеологізми британського походження

1.1.3 Фразеологічні одиниці індіанського походження

1.1.4 Фразеологічні одиниці французького походження

1.1.5 Фразеологічні одиниці голландського походження

1.1.6 Фразеологічні одиниці іспанського походження

1.2 Принципи класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

1.2.1 «Універсальні» класифікації фразеологічних одиниць

1.2.2 Класифікації, специфічні для американської фразеології

1.3 Соціологічний аспект дослідження фразеології американського варіанту англійської мови

1.4 Висновки

Розділ 2. Соціальна диференціація фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

2.1 Соціальна диференціація фразеологізмів за віковим критерієм

2.1.1 «Дитячі» фразеологізми

2.1.2 Фразеологічні одиниці, вживані підлітками та молоддю

2.2 Соціальна диференціація фразеологізмів за етнічним походженням мовця

2.2.1 Фразеологічні одиниці, характерні для афро-американців

2.3 Соціальна диференціація фразеологізмів за соціально-професійним становищем мовця

2.3.1 Фразеологічні одиниці, характерні для військовослужбовців

2.3.2 Фразеологічні одиниці з узусу моряків

2.3.3 Фразеологічні одиниці з лексикону спортсменів

2.3.4 Фразеологічні одиниці акторського середовища

2.3.5 Фразеологічні одиниці, вживані в авіації

2.3.6 Фразеологічні одиниці з лексикону наркоманів

2.3.7 Фразеологічні одиниці з карточних ігор

2.3.8 Фразеологічні одиниці кримінального світу

2.3.9 Просторічні фразеологізми

2.4 Соціальна диференціація фразеологізмів за характером соціально-комунікативної ситуації

2.5 Висновки

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці американського варіанту англійської мови неодноразово були предметом наукового дослідження і в нашій країні, і за її межами, структурно-семантичні та соціолінгвістичні особливості американських фразеологізмів є недостатньо вивченими. Багато невирішених питань залишається і в етимологічному аспекті американської фразеології. У вітчизняній фразеології ще не існує комплексного дослідження й остаточного вирішення багатьох проблем, пов’язаних із соціальною диференціацією фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, що й зумовило вибір цієї теми та пояснює актуальність дослідження.

Мета роботи –розширити сучасні уявлення про соціолінгвістичні особливості фразеології американського варіанту англійської мови. Досягненню цієї мети підпорядковані основні завдання дослідження:

укласти класифікацію фразеологізмів американського варіанту англійської мови, звертаючи увагу на соціальну диференціацію фразеологічних одиниць;

окреслити морфологічні, синтаксичні, семантичні та стилістичні особливості, які належать до різних функціональних стилів;

розглянути специфіку етимології фразеологічної системи, пов’язуючи проблему походження соціально маркованих фразеологічних одиниць з розвитком американського варіанту англійської мови в цілому;

надати методичні рекомендації щодо вивчення фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови в школі.

Об’єктом студії є фразеологічні одиниці американського варіанту англійської мови.

Предмет дослідження – соціолінгвістичні особливості фразеології американського варіанту англійської мови.

У ході проведення дослідження були використані такі методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний метод, методи компаративного та кроскультурного аналізу. Приклади з художньої літератури відомих американських авторів кінця XІХ-XX ст. добиралися методом суцільної вибірки.

Наукова новизна роботи полягає в системному, цілісному аналізі соціолінгвістичних особливостей фразеології американського варіанту англійської мови на матеріалі художніх творів американських письменників кінця ХІХ-ХХ ст. , а також широкого кола лексикографічних та фразеографічних джерел.

Теоретична цінність дослідження зумовлена необхідністю подальшого вивчення усіх типів фразеологічних одиниць у світлі розвитку фразеологічної теорії. Результати, отримані в ході дослідження, можуть бути використані в теоретичних курсах лексикології, стилістики, історії мови, теорії та практики перекладу, на практичних заняттях з англійської мови на різних рівнях навчання. У цьому полягає практичне значення роботи.

Мета та завдання дослідження визначили його структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, (загальних) висновків та списку використаної літератури, що нараховує 60 позицій, 3 з яких складають джерела ілюстративного матеріалу.


Розділ 1. Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

1.1 Етимологія американських фразеологізмів

1.1.1 Проблема походження фразеології на тлі загальної історії розвитку американського варіанту англійської мови

Для того, щоб дати адекватну оцінку етимології фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, необхідно перш за все пов’язати цей процес із розвитком мови в цілому.

Історія розвитку англійської мови у Сполучених Штатах поділяється на два основних етапи:

ранній період (з початку ХVII ст. до кінця XVIII ст.), який характеризується формуванням американських діалектів англійської мови;

пізній період (ХІХ-ХХ ст.), який характеризується створенням американського варіанту літературної англійської мови;

сучасний період (кінець ХХ-початок ХХІ ст.)

Для дослідження походження фразеологічної системи американського варіанту англійської мови найбільше значення має так званий ранній період. Слід зауважити, що колоністи, які заснували перші англійські поселення у Північній Америці, були сучасниками Шекспіра та Мільтона. Вони жили в епоху, коли вже досить розвинена національна англійська мова збагачувалася творчістю найславетніших поетів та письменників, а мова освічених людей була максимально наближеною до єдиного літературного зразка (Standard English). До цієї ж норми наближувалося й мовлення перших поселенців з Англії, що почали мешкати у Північній Америці. Тому, для того, щоб пояснити причини розбіжностей, що виникли згодом між американським та британським варіантами мови, необхідно зупинитися на низці особливостей англійської мови того часу.

Щодо розбіжностей у сфері граматики – для мови Шекспіра та Спенсера цілком нормальним є вживання таких форм, як gotten, stricken, які ми можемо зараз спостерігати в американському варіанті англійської мови на сучасному етапі замість таких форм як got, struck відповідно у британському варіанті. Також для американського варіанту є характерним використання синтетичної форми Subjunctive Mood, тоді як у британському варіанті вона замінилася аналітичною формою з допоміжним дієсловом should. Але в ХVII ст. саме ця перша форма, яку ми зараз вважаємо «американізмом», була загальновживаною. Проте слід зазначити, що такі граматичні особливості не є численними. Значно більш вагомими є зміни лексичного складу мови за цей час. У кінці «раннього» періоду низка лексем вийшла з ужитку в Англії, у той час, як в американських колоніях вони продовжували активно вживатися. Іноді до архаїзмів переходило слово в цілому: так сталося з дієсловами to loan, to fellowship. Іноді архаїчним з точки зору британського зразка ставало не саме слово, а лише окреме його значення. Так, в ранньо- та середньоанглійській мові вираз I guess означав «я думаю, я вважаю», проте згодом такий зворот став вважатися архаїзмом, а потім явним американізмом.

Проте найбільший інтерес з точки зору лексики становлять неологізми, що відображають нові умови життя американських колонізаторів. Це й слова, що позначають флору та фауну американського континенту (a moose, a live-oak, backwoods), мають відношення до нових методів господарювання (corndodger, back-settlement, coleslaw), зображують реалії, пов’язані з життям і побутом корінних мешканців американського континенту (moccasin, squaw, medicine-man, warpath).

Поповнення словникового складу американського варіанту англійської мови проходило двома шляхами:

внутрішньомовним – через утворення нових словосполучень та переосмислення існуючих лексем;

зовнішньомовним – шляхом запозичення з інших мов.

Одним із найпопулярніших способів утворення нових слів була конверсія: так, саме шляхом конверсії утворюються дієслова to progress, to tomahawk від відповідних іменників, або, навпаки, іменник a divide від відповідного дієслова. Інколи можна простежити розширення семантики (store – не лише «склад, комора», але й «крамниця», lot – не тільки «доля», але й «будь-яка земельна ділянка») або, навпаки, її звуження (corn – «будь-які зернові культури» в британському варіанті та лише «кукурудза» в американському варіанті, lumber – «мотлох» в британському варіанті, а згодом – «лісоматеріали, дерево» в американському).

Саме у цей ранній період розвитку американського варіанту англійської мови до нього надходить шляхом калькування з мов індіанських племен ціла низка фразеологічних словосполучень, а саме:

pipe of peace – трубка миру

war dance – войовничий танок

medicine-man – шаман.

Деякі з подібних запозичень увійшли до складу стійких словосполучень, утворених згодом. Сюди належать такі лексеми, як: squaw-line (squaline) – шкіряний ремінь для речового мішка, moccasin snake – мокасінова змія, skunk-tail grass – назва однієї з трав, що ростуть в Америці тощо).

Чимало слів було запозичено англійськими колоністами з мов інших країн, що також мали колонії в Північній Америці. Джерелами таких запозичень у ХVII-XVIII ст. слугували французька та голландська мови.

Більшість запозичень із французької мови належить до ХІХ ст. У ХVII-XVIII ст. з французької мови було запозичено порівняно невелику кількість слів, наприклад: chowder – тушкована страва, rapids – пороги ріки, prairie – прерія, caribou – олень карібу, bayou – заболочений рукав ріки (при чому останні дві лексеми були спершу запозичені французькими колоністами в індіанців).

У процесі запозичення багато слів зазнали фонетичної асиміляції (пор. англ. chowder та франц. chaudière) або переосмислення за законами народної етимології (так, французьке слово carriole – «легкий екіпаж» перетворилося на carryall – «широкий критий екіпаж»).

З голландської мови було запозичено чимало побутової лексики, наприклад: coleslaw (cold slaw) від kool sla – салат із капусти, cookie від koekje – печиво, cruller від слова krul – солодкий коржик, stoop від stoep – ґанок. До голландських запозичень належить і таке відоме слово, як boss. Навіть всесвітньо відомий Santa Claus походить від голландського Sant Nikolaas.

Відсутність регулярних контактів з метрополією, безсумнівно, стало однією з причин, що зумовили збереження в мові колоністів низки слів та форм, що вийшли з ужитку в Англії. Цікаво зазначити, що з американізмами намагалися боротися самі освічені американці, такі як, наприклад, Бенджамін Франклін. Лише за умов утворення цілісної держави з’явилася потреба уніфікації зі збереженням національної самобутності – тобто можливою стала поява американського варіанту англійської мови в сучасному розумінні.

У той же час термінологія складалася в Америці і в Англії приватними компаніями, які не ставили за мету будь-яку уніфікацію: так з’явилися амер.railroad і брит.railway (залізниця), амер.baggage car та брит.luggage van (товарний вагон), амер. engineer та брит. engine-driver (машиніст) тощо.

Цікавий слід у фразеології Сполучених Штатів залишила «золота лихоманка» (gold rush). Деякі зі стійких словосполучень тих років залишилися в мові лише як історизми: так, наприклад, forty-niner – золотошукач, що прибув до Каліфорнії за часів «золотої лихоманки» 1849р., prairie schooner – фургон переселенців, та деякі інші. Проте інші словосполучення виявили свою життєздатність, набувши переносного смислу. Так, наприклад:

to pan out soil – промивати золотий пісок (первісне значення). У кінці ХІХ століття вираз змінив своє значення на «мати успіх», «приносити користь» або «виявлятися» [45, с. 35].

Подібний метафоричний переніс значення відбувається і у фразеологічного словосполучення to strike it rich, що спочатку позначало «напасти на багате родовище», а згодом набуло значення «швидко розбагатіти».

У ХІХ ст. в усному мовленні американців з’явилася низка стійких словосполучень із прислівником right (right along – «завжди, постійно», right away – «негайно», right smart – «багато» тощо).

Один із курйозних випадків непорозуміння англійця та американця, що виникає через нерозуміння першим американізму right away наводить Чарльз Діккенс у своїх «Американських нотатках»:

“Dinner, if you please,” said I to the waiter.

“When?” said the waiter.

“As quick as possible,” said I.

“Right away?” said the waiter.

After a moment’s hesitation, I answered, “No,” at hazard.

“Not right away?” cried the waiter with an amount of surprise that made me start.

I looked at him doubtfully and returned, “No, I would rather have it in this private room. I like it very much.”[45, c.36-37].

Нарешті, на сучасному етапі, у зв’язку зі світовим домінуванням Сполучених Штатів Америки у сфері політики, економіки, технологій, реклами та ЗМІ, американський варіант англійської мови також стає домінуючим. Його елементи, як лексичні, так і граматичні, активно проникають в інші мовні варіанти, навіть у британський, незважаючи на його «первісний» характер. Це стосується також і фразеологічних одиниць. За даними Г.С.Гринь, більше 20% від загальної кількості американських фразеологізмів були запозичені британським варіантом, наприклад: to keep one’s nose clean – не втручатися в чужі справи, to hang up one’s fiddle – вийти на пенсію, to ride the waves – хворіти на зіркову хворобу [13, с. 13].

1.1.2 Фразеологізми британського походження

Слід зазначити, що низка розповсюджених у США фразеологічних одиниць є тільки варіантами відомих британських фразеологізмів. За своїм смисловим значенням ці одиниці нічим не відрізняються від своїх британських еквівалентів. Лише один із компонентів фразеологічної одиниці замінений синонімом: to cross somebody’s path (British) – to cross someone’s track (American); можлива й заміна несинонімічного характеру: enough to make a cat laugh (British) – enough to make a horse laugh (American).

Особливий інтерес викликають ті випадки, коли елемент фразеологічної одиниці заміняється на американізм. Порівняємо, наприклад:

Брит.: lock the stable door when the horse has been stolen

Амер.: lock the barn door when the horse has been stolen

Наведений вище фразеологізм в обох мовних варіантах має одне й те саме значення: занадто пізно вжити заходів безпеки. Але в американському варіанті слово stable замінено на слово barn, яке розширило свою семантику і почало позначати не тільки «сарай», але й «стайню». Аналогічний випадок ми спостерігаємо з дієслівним словосполученням to throw into the dustbin (waste-paper), де перший варіант є британським, а другий – американським.

Наведемо приклад прикметникового фразеологізму, що перекладається українською мовою як «занадто самовпевнений»:

Брит.: too big for one’s trousers.

Амер.: too big for one’s pants.

Тут також спостерігається заміна бритицизму trousers на американізм pants, аналогічна попереднім випадкам.

Подібні фразеологізми, згідно зі структурною класифікацією О.В.Куніна, є варіантами, різновидами, тотожними за кількістю та якістю значень, стилістичними та синтаксичними функціями, сполучуваністю з іншими лексемами. Проте існують фразеологічні одиниці, які за умов часткового збігу лексичного складу та цілковитого збігу синтаксичних функцій мають розбіжності у відтінках значення, стилістичній спрямованості, образності та сполучуваності. Структурні синоніми можуть бути ідеографічними (розбіжності у відтінках значення), стилістичними або відрізнятися за сферою вживання [21, c.1251].

Серед фразеології, утвореної в США, О.Швейцер розрізняє часткові американізми та повні американізми [45, c.143-144].

У випадку часткового американізму загальноанглійське значення залишилося первинним, а американське є вторинним, таким, що розвинулося на основі першого. Фразеологічний зворот dark horse у своєму первинному значенні «темна конячка, невідомий кінь на змаганнях» вживається однаково як в американському, так і в британському варіантах. Проте в американському варіанті він утворив похідне значення «маловідомий кандидат на виборах». Загальноанглійський фразеологізм roaring forties (сорокові широти Атлантичного океану) отримав жартівливе переосмислення «центральний район Нью-Йорка» (тобто вулиці з номерами від 40 до 50).

Серед повних американізмів – ті фразеологічні одиниці, що утворилися у Сполучених Штатах та властиві лише американському варіанту англійської мови. Прикладами таких фразеологізмів можуть бути вирази: to come right with a bang – блискуче пройти, мати великий успіх, big time – великий, значний, to be on the (water) wagon – бути за тверезий спосіб життя, не торкатися алкогольних напоїв, lone wolf – людина, що діє самостійно, не шукаючи сторонньої допомоги.

1.1.3 Фразеологічні одиниці індіанського походження

Як уже було зазначено в першій частині цього розділу, американський варіант англійської мови запозичив декілька слів та виразів з мов індіанців. Були також створені дієслівні фразеологічні одиниці, що є кальками з мови індіанців:

to go on the war-path – розпочинати війну, ступити на воєнний шлях;

to bury the hatchet (tomahawk) – укласти мир (індіанці на знак миру заривали в землю свою зброю);

to smoke the calumet (the pipe of peace) – викурити трубку миру, помиритися;

to give (raise, set up) a war whoop – 1)вигукувати, погрожувати ворогові;

2) вороже ставитися до когось.

to take the hatchet (tomahawk) – розпочати війну.

Деякі з них асимілювались і широко вживаються британським варіантом англійської мови – значною мірою введенню та розповсюдженню таких одиниць сприяли твори Фенімора Купера.

Але етимологія можлива не лише шляхом калькування. До фразеологізмів індіанського походження окремі дослідники [13, c. 45] відносять також одиниці, семантика яких пов’язана зі способом життя індіанців, як, наприклад:

to sing Indian – поводитися з гідністю, самоповагою;

to see Indians – страждати від великої кількості випитого алкогольного напою;

to turn Indian – стати дикуном;

to play Indian – зберігати спокійний вигляд (часто про дітей, що граються в індіанців).

Слід зазначити, що ці фразеологізми є дещо застарілими і досить мало вживаються в сучасній мові, хіба що для створення комічного ефекту.

1.1.4 Фразеологізми французького походження

У першій частині цього розділу вже говорилося про лексичні запозичення з французької мови, пов’язані з тісним контактом англійських та французьких колоністів. Деякі фразеологізми були запозичені ще в Європі, так, О.Кунін наводить приклад етимології відомого сталого виразу it goes without saying від французького cela va sans dire.

Кількість фразеологизмів, запозичених з французької мови є достатньо великою. В англійську мову вони прийшли здебільшого шляхом калькування вихідних виразів, при чому багато з таких кальок має латинський прототип. Утім, якщо французький зворот є в свою чергу повною калькою латинського оригіналу, іноді буває важко вирішити, чи була запозичена калькована англійська фразеологічна одиниця безпосередньо з латини чи через французьку мову.

appetite comes with eating – апетит приходить під час їжі (вираз уперше зустрічається в трактаті «Про причини» (1515) Жерома д’Анже, єпископа міста Ле Ман);

castles in Spain – повітряні замки (вираз, пов’язаний із французьким середньовічним епосом, герої якого, лицарі, отримали в нагороду ще не завойовані маєтки в Іспанії);

for smb.’s fair eyes (или for the fair eyes of smb.) – заради чиїхось чудових очей, ні за що (вираз із комедії Ж.-Б. Мольєра «Смішні манірниці»);

let us return to our muttons – повернемося до теми нашої розмови (вираз із середньовічного фарсу Бланше про адвоката Патлена);

to pull smb.’s (или the) chestnuts out of the fire (for smb.) – витягувати каштани з вогню для когось; безглуздо, з ризиком для себе працювати на когось (у байці Лафонтена «Мавпа і кіт» – мавпа Бертран примушує кота Ратона витягувати каштани з вогню для себе).

Проте літературна етимологія цих фразеологічних виразів була забута і не усвідомлюється зараз не тільки пересічними носіями мови, але й доволі часто лексикографічними джерелами, що не додають до подібних виразів пояснень або етимологічних приміток. Після запозичення такі одиниці продовжували і продовжують переосмислюватися в американському варіанті англійської мови. Так, наприклад, сучасний словник американських ідіом наводить наступний варіант фразеологічного виразу стосовно іспанських замків: to build castles in Spain – to make impossible plans, dreams that are unlikely. [55, с.35]. При чому на французьке походження звороту не звертають уваги, звідки можна зробити висновок про повну асиміляцію цього виразу на сучасному етапі розвитку англійської мови.

У сучасному американському варіанті англійської мови існують також фразеологічні одиниці, що акумулювали до свого складу французькі слова, які в англійській мові не вживаються окремо, наприклад:

in lieu of something – «замість чогось»;

to bid adieu to someone – «прощатися з кимось».

1.1.5 Фразеологічні одиниці голландського походження

Нам вдалося знайти лише одне, але дуже важливе запозичення фразеологізму з голландської мови: так, всесвітньо відомий Santa Claus походить від голландського Sant Nikolaas.

1.1.6 Фразеологічні одиниці іспанського походження

Одним із найвідоміших фразеологізмів іспанського походження в американському варіанті англійської мови є вираз to tilt at windmills – битися з повітряними млинами, «донкіхотствувати» (ісп. acometer molinos de viento. Походить від одного з найвідоміших епізодів в романі «Дон Кіхот» Сервантеса). Сучасний американський словник ідіом наводить наступні значення цього фразеологізму: to fight battle with imaginary enemies, to fight against unimportant issues [54, с.334].

Лексикографічні джерела також наводять приклад виразу blue blood –блакитна кров, аристократичне походження. Так називали себе аристократичні родини іспанської провінції Кастилії, що пишалися тим, що їхні пращури ніколи не одружувалися з маврами та іншими народами, що мають смагляву шкіру. Вважається, що в основі метафори лежить спостереження, що в людей зі світлою шкірою вени мають блакитнуватий колір, чого немає в людей зі смаглявою шкірою. Наразі цей зворот вважається застарілим і вживається лише для утворення спеціальних стилістичних ефектів.


1.2 Принципи класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

Досліджуючи існуючі класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, ми умовно розподілили їх на дві групи: загально- лінгвістичні, або універсальні (тобто ті, які можна застосувати до фразеологізмів будь-якої мови) і специфічні (які характерні тільки для фразеологізмів-американізмів). Розпочнемо з аналізу першої групи класифікацій.

1.2.1 «Універсальні» класифікації фразеологічних одиниць

Найбільш традиційним у вітчизняному мовознавстві є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Автором цієї класифікації є відомий радянський мовознавець акад. В.В. Виноградов [32, с.47]. На його думку, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів (тобто з суми складових таких ФО неможливо дізнатися про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють такі підтипи:

а) фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли з ужитку);

б) фразеологічні зрощення, що містять граматичні архаїзми, які є синтаксично неподільним цілим;

в) фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як лексично, так і семантично;

г) фразеологічні зрощення, котрі являють собою таку семантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі для розуміння цілого [32, с.47].

Фразеологічні єдності характеризуються образною мотивованістю значень складників. Проте, як і зрощення, вони являють собою неподільне ціле. На відміну від перших двох типів, третій тип класифікації В.В.Виноградова – фразеологічні сполучення – обов’язково мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв’язані значення. Пізніше М.Шанський [32, c. 644] доповнив цю класифікацію четвертим типом – фразеологічні вирази – це речення з переосмисленим складом компонентів.

Н.Н. Амосова [2, c. 65], використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи й ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, у якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації певного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем, – це одиниці постійного контексту, у яких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність, представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісністю значення.

Також Амосова виділила частковопредикативні фразеологізми – це звороти, у яких наявний граматично провідний (головний) член – антецедент – та предикативна одиниця, що залежить від нього.

На початку 60-х років ХХ ст. на зміну структурно-семантичній класифікації прийшла функціональна класифікація фразеологізмів. На основі функції фразеологічних одиниць вони були поділені на дві великі групи:

1) номінативні фразеологізми (виконують суто номінативну функцію);

2) номінативно-експресивні фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо).

Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.

Друга група містить семантично модифіковані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.

Укладач «Великого англо-російського фразеологічного словника» відомий вчений-германіст О.В. Кунін [19; 20; 21; 22] наводить класифікацію фразеологічних одиниць за походженням, яку, хоча вона розроблена на матеріалі англійської мови і є, з першого погляду, специфічною лише для цієї мови, успішно використовують і для класифікації іншомовних фразеологічних систем, тобто її також можна вважати універсальною. Він виділяє фразеологічні деривації, тобто утворення фразеологічних одиниць від інших фразеологічних одиниць, серед яких він розрізняє наступні прийоми:

а) виокремлення фразеологічної одиниці зі складу вихідного фразеологізму: a hot potato частина виразу drop something like a hot potato;

б) утворення дієслівних фразеологічних одиниць від прислів’я з дієсловом в наказовому способі:

strike while the iron is hot;

в) конверсія: a stab in the back від дієслівного фразеологізму to stab someone in the back;

г) утворення за аналогією: Aunt Thomasina за аналогією Uncle Tom;

д) за контрастом: hell on earth антонімічне heaven on earth;

е) розгортання образу вихідного фразеологізму : to be nuts (to fall off one’s nut);

ж) контамінація gild the lily від gild refined gold and paint the lily.

Другим способом формування фразеологізму, за Куніним, є утворення фразеологічної одиниці від перемінного словосполучення шляхом його змінення:

through thick and thin (through thicket and thin wood).

Третя група включає фразеологізми-кальки: «утворення фразеологічної одиниці від іншомовного фразеологізму шляхом його калькування:

it goes without saying від французького cela va sans dire».

Нарешті, четверта, остання група за Куніним, включає фразеологізми з літературних джерел (у такому випадку в етимологічних примітках зазначається «шекспірівське», «дікенсівське» тощо) [21, c.15].

Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють на організовані за моделями словосполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад’єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні тощо). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що майже кожен дослідник має можливість запропонувати свою власну типологію або вдосконалити класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.

1.2.2 Класифікації, специфічні для американської фразеології

На думку Г.С. Гринь [13], американські фразеологічні одиниці «є мікросистемою, елементам якої властиві полісемія, складні антонімічні та синонімічні стосунки, належність до певних семантичних груп» [13, c. 13]. Ця ідея стає базисом її власної типології.

За її спостереженнями, полісемія американської фразеології розвивалася двома шляхами:

розвиток багатозначності на базі загальноанглійської основи;

ускладнення смислової структури фразеологізму в процесі його функціонування в американському варіанті англійської мови.

Більшість багатозначних фразеологічних одиниць мають два значення, які виникли внаслідок паралельних первісних метафоричних зрушень. Це такі вирази, наприклад, як to face the music – 1) стійко переносити неприємності, спокійно зустрічати критику; 2) відповідати за скоєне (аналогічно рос. «расхлебывать кашу»). Але серед них вирізняються також окремі одиниці, що мають більше трьох значень, наприклад: to come up to the chalk – 1) ставати на старт (спорт.); 2) бути на висоті, виконувати свої зобов’язання; 3) суворо дотримуватися правил, вимог; 4) енергійно діяти, бути у формі. Спостереження показують, що не всі значення однаково поширені, не всі мають однакову валентність, проте усім їм властива та чи інша стилістична функція.

Багато фразеологічних одиниць утворюють синонімічні ряди. Наприклад, значенню «діяти прямо, вільно, відкрито» відповідають в американському варіанті англійської мови наступні фразеологізми:

to come on a straight shoot – to come from the shoulder – to cut the string.

Найчастіше синоніми належать до різних сфер вживання. Так, багато синонімічних фразеологічних одиниць мають однакове значення: «бути п’яним». Проте такі вирази, як “to bend (to crook, tip) one’s elbow (little finger)”; “to feel no pain; to have snakes in one’s boots”; “to have one’s pots on”; “to dip the bill (beak)”; “to whoop things up”; “to have a bun on”; “to hit the big spots”; “to carry a (heavy) load”; “to get a can on”; “to hit the bottle (sauce, booze, red eye)” належать до розмовного стилю. Фразеологізм “to be on a bender” є вульгаризмом. А таку фразеологічну одиницю, як “to get (have, have taken) one’s load”, авторка класифікації відносить до діалектизмів або американського сленгу [13, c.20].

Дослідниця також наводить численні приклади складних синонімічних рядів, де кожен фразеологізм має декілька значень, кожне з яких утворює власний синонімічний зв’язок з подібними значеннями інших фразеологізмів.

Наступний тип зв’язку, який утворюють фразеологічні одиниці, – це антонімія. Дослідження, виконані Альохіною А.І. та Г. Гринь Г.С. [13, c.30], показують, що антонімія фразеології американського варіанту англійської мови є менш розвинутою, аніж синонімія, проте вона існує і має певні закономірності. Більшість фразеологічних одиниць, що перебувають у відношеннях антонімії між собою, є однозначними. Так, антонімами є, наприклад:

to spill the beans (розбовтати, роздзвонити секрет усім) – to button up (one’s) lip (зберегти таємницю);

to lay down (to bury) the hatchet (the tomahawk)(укласти мир, припинити ворожнечу) – to take up the tomahawk (розпочати війну проти когось);

to keep one’s shirt on (бути спокійним, зберігати рівновагу) – to go up in the air (нервувати, дратуватися).

Існує, також, невелика група багатозначних фразеологічних одиниць, які мають антонім для одного чи більше своїх значень. Так, наприклад, фразеологізм to sit on one’s hands має для першого свого значення «зустрічати скупими оплесками» два антоніми “to get (give) a big (good) hand”, “to bring down the house” (викликати овацію, гучні оплески), а для другого «нічого не робити, байдикувати» наводиться наступний антонім “to come up to the chalk”, який лише другим своїм значенням є антонімічним до вищенаведеного.

Згідно з класифікацією фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови Г.С.Гринь [13, c.36-41], виділяються такі семантичні групи фразеологізмів.

Семантична група «говоріння»:

to tell the world – «розповісти усьому світу; категорично стверджувати»;

to talk wet – «верзти нісенітницю»;

to swap lies – «пліткувати» [13, c.36].

Семантична група «дружні стосунки»:

to stay until the last dog is hung – «залишатися поруч до кінця»;

to take a shine to smb. (smth.) – «відчути симпатію, сподобатися»;

to die dog for smb. – «бути абсолютно відданим комусь, готовим померти за когось» [13, c.36].

Семантична група «пересування»:

to show leg – «втекти»;

to take the airline - «піти найкоротшим шляхом»;

to burn one’s road – «швидко їхати» [13, c.37].

Семантична група «волевиявлення»:

to beat smb. out of one’s track – «примусити когось змінити свій план дій»;

to have the say – «керувати, командувати» [13, c.37].

Семантична група «намір»:

to go back on one’s track – «відмовитися від своїх намірів»;

to salt the cow to catch the calf – «досягти мети кружним шляхом, манівцями» [13, c.37-38].

Семантична група «почуття», яка, у свою чергу, розподіляється на підгрупи:

а) «занепокоєння»:

to cause a headache – «викликати занепокоєння, примусити поміркувати, потребувати великих зусиль»;

б) «бажання»:

to hitch one’s wagon to a star - «бути амбіційним»

в) «страждання, терпіння, туга»:

to have no kick left (in) – «бути без сил, не в змозі більше терпіти»;

to get oneself into a spot – «доскочити лиха, опинитися у скрутному становищі» [13, c.38].

Семантична група «радість, задоволення, успіх»:

to run away with a show – «мати великий успіх»;

to be hitting on all four (six) cylinders – «бути у чудовій формі»;

to run one’s face – «досягти успіху завдяки привабливій зовнішності, приємним манерам» [13, c.38-39].

Семантична група «недружелюбність, ворожість, жорстоке ставлення»:

to give smb the ha, ha – «висміяти когось»;

to get one’s hammer out – «ставитися з ворожістю» [13, c.39].

Семантична група «інтелектуальна діяльність»:

to have a cylinder missing – «несповна розуму; дивак, божевільний»;

to get on to the ropes – «детально дізнаватися про обставини справи»;

to put smb. wise to smth. – «навчити когось ума-розуму; відкрити очі комусь на щось» [13, c.39].

Семантична група «смерть»:

to go home in a box – «померти або бути вбитим»;

to cross (go over) the Great Divide – «піти з життя, померти» [13, c.40].

Семантична група «гнів, роздратування, помста»:

to hit the ceiling – «розгніватися до нестями»;

to get someone’s Indian up (sl.) – «роздратувати когось»;

to have it in for (coll.) – «бажати помсти» [13, c.40].

Семантична група «брехня, безчестя»:

to put up a job on smb. – «розіграти, надурити когось»;

to hang the landlady (sl.) –- «з’їхати вночі з квартири, нічого не сплативши»;

to feel smb. on soft corn (sl.) – «говорити компліменти комусь» [13,c.40-41].

Г.С. Гринь також робить цікаві зауваження щодо походження окремих груп фразеологізмів, які, не досягаючи рівня чіткої типології, можуть бути використані як база для наступних досліджень. Так, за спостереженнями Г.С. Грінь, низка фразеологічних одиниць, що відображують складний механізм діяльності урядових та законодавчих органів, утворила похідні значення, наприклад:

to throw the book at someone – 1) «винести комусь максимальний термін ув’язнення» (спочатку вживалося у кримінальному середовищі, характеризуючи жорсткого суддю);

2) «дуже суворо покарати когось» (це похідне значення розвинулося згодом і стало дуже часто вживатися починаючи з 50-х років минулого століття) [13, c.43].

Також, ціла низка фразеологізмів (зараз фразеологізмів-історизмів, які здебільшого є застарілими і рідко вживаними) походить від історичних подій та понять, пов’язаних з Громадянською війною між північчю та півднем США 1861-1865 рр.:

to don (wear) the gray – «служити в армії на півдні США»;

to bridge the bloody chasm – «подолати відчуження між північчю та півднем»;

to go down the river – «бути проданим на південь» (про негрів-рабів);

to be all right on the goose – 1) «бути прихильником рабства негрів»;

2) «дотримуватися традиційної точки зору» [13, c.44-45].

Низка фразеологічних одиниць завдячує своїм походженням сфері бізнесу, ділових стосунків. Такими є, наприклад:

to go into red – «приносити дефіцит, бути збитковим» (про якусь справу);

to bet one’s bottom (last) dollar out smth – «ризикнути усім, поставити все на карту»;

to get in on the ground floor – 1) «вигідно вкласти гроші»;

2) «зайняти вигідну позицію» [13, c.45].

У першому розділі нашої роботи наводилися приклади фразеологізмів, пов’язаних з побутом індіанців: to sing Indian, to turn Indian, to see Indians тощо [13, c.45].

Надзвичайно продуктивною виявилася група фразеологічних одиниць, що завдячує своїм походженням популярним спортивним іграм, зокрема бейсболу. Вони ввійшли у повсякденне мовлення, утворивши декілька похідних значень.

to change one’s base – «відступати, тікати»;

to be at bat (slang) – «керувати, виконувати головну роль»;

to be off one’s base – «бути не в собі, божевільним»;

to hit the dirt – 1) стрибнути вниз із товарного потягу (сленг волоцюг);

2) швидко втікати до бомбосховища або впасти на землю, щоб врятуватися від бомби або кулі [13, c.47].

Як уже зазначалося, існує також класифікація фразеологізмів-американізмів О.Швейцера, згідно з якою розрізняються часткові американізми та повні американізми [45, c.143-144]. У першому випадку загальноанглійське значення залишилося первинним, а американське є вторинним, таким, що розвинулося на основі першого (прикладами можуть бути фразеологічні звороти dark horse – «темна конячка, невідомий кінь на змаганнях» – «маловідомий кандидат на виборах» або roaring forties – «сорокові широти Атлантичного океану» – «центральний район Нью-Йорка» ). Повний американізм властивий лише американському варіанту англійської мови (to come right with a bang – блискуче пройти, мати великий успіх, big time – великий, значний, to be on the (water) wagon – обстоювати тверезий спосіб життя, не вживати алкогольних напоїв, lone wolf – людина, що діє самостійно, не шукаючи сторонньої допомоги).

1.3 Соціологічний аспект дослідження фразеології американського варіанту англійської мови

Перш за все слід зазначити, що питаннями соціальної диференціації мовних одиниць займається така галузь мовознавства, як соціолінгвістика, що вивчає «вплив суспільних явищ і процесів на виникнення, розвиток, соціальну та функціональну диференціацію й функціонування мов, а також зворотний зв’язок мови і соціуму» [32, c.568]. Згідно з О.Швейцером, термін «соціолінгвістика» був запроваджений у 1952 р. американським дослідником Х.Каррі в його роботі «Projection of socio-linguistics: the relationship of speech to social status» [44, c.3], хоча напрям дослідження взаємовпливу мови й суспільства вже існував протягом тривалого часу під назвами «соціологічна лінгвістика», «соціологія мови» тощо. Соціологічний напрям у мовознавстві враховував ідеї Просвітництва, психологічного напряму в мовознавстві, марксистської філософії, філософії позитивізму, однак його завдання чітко скеровані на соціальну природу мови, її комунікативну функцію, відношення мови й суспільства, поведінки соціально заангажованого індивіда. За інформацією термінологічної енциклопедії «Сучасна лінгвістика» (2006), на сьогодні дослідники виокремлюють три основні течії соціолінгвістики. Перша орієнтована на соціологію (досліджує норми мовного вживання, мету вибору варіантів мови, диглосію, теорію кодів залежно від соціальних детермінант). Друга спрямована на лінгвістику та вивчає неоднорідність мовної системи з огляду на соціальні параметри, а також зв’язок мовних змін із соціальними умовами. Третя течія має метрологічне спрямування. Проте ці напрями не є ізольованими, навпаки, як правило, конкретне дослідження поєднує надбання усіх існуючих наукових течій [32, c.568-569].

Опрацьовуючи практичний матеріал нашого дослідження, ми будемо спиратися на теоретичні підґрунтя соціолінгвістики, зокрема її вчення про соціолект. Під соціолектом розуміється сукупність «соціально маркованих лексем та словосполук певної суспільної групи (професійної, наукової та ін.) у межах національної мови» [32, c.568]. Термін «соціолект» уведений в обіг соціолінгвістики з метою уникнення багатозначності термінів «жаргон», «арго», «сленг», «соціальний діалект». Соціолект розглядається «як додаткова лексична система для певних форм існування, що репрезентує паралельну експресивно-оцінну, найчастіше стилістично знижену синонімію позначень загальновідомих понять і належить певній соціальній субкультурі» [32, c.568]. На відміну від жаргону, соціолект містить і так званий «інтержаргон» – загальну лексику, яка в масовій свідомості значно послабила зв’язки з первинними сферами вживання, не втрачаючи при цьому своєї стилістичної маркованості. На відміну від арго – таємної, конспіративної форми існування мови замкнених соціально-професійних груп, соціолект зрозумілий пересічним мовцям. Він є надбанням відкритих соціально-професійних груп, характеризується стилістичною зниженістю, пейоративністю і не виконує функції утаємниченості, умовності, відмежування.

Соціолект вважається дослідниками «динамічною лексичною системою, яка є нетривкою в часі й може проникати до літературної мови» [32, c.568]. Шляхом такого проникнення вважається низка переходів від корпоративного жаргону до інтержаргону, далі – до просторіччя, розмовної лексики та літературної мови. Засобами проникнення корпоративного жаргону до інтержаргону є засоби масової комунікації (газети, журнали, телебачення та Інтернет), також тексти художньої літератури, при чому жаргонізацію художньої літератури в усьому світі в цілому пов’язують з утратою високого стилю, який був властивий літературі ще на початку ХХ ст.

Для адекватного аналізу фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови необхідно враховувати той факт, що становлення Standard American English відбулося не відразу, а послідовно і для пересічних американців досить болісно. Надзвичайну важливість для розвитку американського варіанту сучасної англійської мови мали пуристичні тенденції, закладені на початку ХІХ ст. американським лексикографом Дж.Пікерінгом та його послідовниками. Вони виступали за повну імітацію американським варіантом британського варіанту англійської мови: «Не можна не визнати, що в ряді випадків ми відхилилися від стандарту писемного та усного мовлення, якого зараз дотримуються в Англії. Це не означає, що відхилення такі великі, що наше мовлення стало незрозумілим для англійців. Ідеться лише про те, що в багатьох випадках мало місце нівечення мови, що викликало осуд, жаль та співчуття вчених людей Англії. Як правило, ми повинні уникати всіх тих слів, які славетні британські автори відзначають як незнайомі їм…» [46, c.22-23]. У результаті, діти в американських школах навчалися за англійськими підручниками з граматики та лексики, користувалися словниками, укладеними британськими лексикографами, і це посилювало розрив між повсякденним спілкуванням та «правильною» мовою, породжувало внутрішній конфлікт, який блискуче описаний в романі Курта Воннегута «Сніданок для чемпіонів»:

“Patty was used to apologizing for her use of language. She had been encouraged to do a lot of that at school. Most white people in Midland City were insecure when they spoke, so they kept their sentences short and their words simple, in order to keep embarrassing mistakes to a minimum…

This was because their English teachers would wince and cover their ears and give them flunking grades and so on whenever they failed to speak like English aristocrats before the First World War [ІІІ, p.142].

Попри всі складнощі, становлення американського варіанту літературної мови як стандартної, національної мови офіційного характеру з часом все-таки відбулося. На думку М.Гухман, критеріями стандартної літературної мови є:

більша або менша обробленість;

відсутність спонтанності мовленнєвої продукції і пов’язана з цим селективність (на відміну від розмовно-побутової стихії);

наддіалектність;

більша або менша поліфункціональність [46, c.79].

Водночас серед американських філологів і досі йде полеміка щодо статусу Standard American English [46, c.82-83]. На думку У.Мейєрса, власне поняття Standard American English ледве піддається науковому опису, і чи слід взагалі його визначати? Щодо У.Лабова, він, навпаки, вважає проблему дефініції надзвичайно важливою, адже це забезпечить можливість для нижчих прошарків населення опанувати літературну мову.

За О.Швейцером, існують наступні різновиди мовного варіювання:

соціальні модифікації;

функціонально-стилістичне варіювання;

жанрово-стилістичне;

просторове (або територіальне);

часове варіювання [46, с.99].

Слід зазначити, що в нашому дослідженні всім різновидам мовного варіювання буде приділено уваги не в однаковій мірі, адже ми вважаємо, що функціонально-стилістичне варіювання – здебільшого прерогатива стилістики, а просторове або територіальне становить предмет вивчення діалектології. Серед діалектизмів відзначаються окремі випадки діалектичних фразеологізмів, як-от: a little piece – «коротка відстань» у середньоатлантичних штатах та Південній Кароліні, або – paper toot («паперовий пакет» у Східній Пенсільванії), to do something for purpose («робити щось навмисне» у Східній Вірджинії); два останні фразеологізми-діалектизми належать до просторіччя. Цікаво зазначити, що фразеологічна одиниця paper toot має німецьке походження – від німецького Tüte (пакетик). Ми також не маємо змоги окреслити часове варіювання фразеологічних одиниць, адже для цього було б потрібно проводити дослідження діахронічного характеру, із залученням великого обсягу історико-літературних матеріалів; тоді як наше дослідження має суто синхронічний характер. Тому найбільшу увагу буде приділено соціальним модифікаціям за критеріями віку, соціального становища та етнічного походження мовців, поставлених у різні соціально-комунікативні ситуації, як це було зазначено вище. Утім, деякі американські фразеологізми вже своїми компонентами з легкістю вказують на своє американське походження. Такими є, наприклад, одиниці з компонентами-географічними назвами, наприклад: down South (або аналогічні за морфологічною будовою фразеологізми – back East, out West, up North; busy as Grand Central Station – дуже багатолюдний, метушливий; цей американізм нагадує нам про центральний залізничний вокзал міста Нью-Йорк.

Дещо важче одразу зрозуміти значення фразеологічної одиниці to be from Missouri, але й це стає можливим, якщо ми залучимо свої лінгвокраїнознавчі знання, згадавши про девіз штату Міссурі. Справді, фразеологічний словник американських ідіом Ричарда Спієрса наводить наступне тлумачення значення to require proof; from the motto of the state of Missouri, the “Show-Me State” [34, c.26].

Щодо соціолінгвістичних характеристик подібних лексем, вони характеризуються словниками як нейтральні з поміткою «кліше», тобто вони можуть вживатися мовцями майже усіх соціальних рівнів, крім, можливо, ситуацій академічного або дуже вишуканого мовлення, адже для подібних цілей вони є надто часто вживаними та клішованими.

Також повними американізмами є фразеологізми, що мають у своєму складі компонент dollar:

to bet one’s bottom dollar;

dollar for dollar;

to look like a million dollars;

to feel like a million dollars [34, c.389].

Такий фразеологізм, як dollar for dollar (considering the amount of money involved, considering the cost) є підкреслено розмовним, але досить часто зустрічається в рекламному дискурсі, наприклад:

Dollar for dollar, this laundry detergent washes cleaner and brighter than any other product in the market [34, p.77].

У зв’язку з тим, що контакти перших переселенців з Великої Британії та Нідерландів і Німеччини були значними, особливо в окремих регіонах та на перших етапах колонізації, зараз ми можемо спостерігати в американській фразеології одиниці зі словом Dutch. При цьому слід враховувати, що лексема Dutch позначає в американському варіанті англійської мови не тільки голландця, але й німця. Вона ввійшла до складу таких фразеологічних одиниць, як:

to talk like a Dutch uncle — по-батьківськи повчати, картати когось;

Dutch comfort – могло бути й гірше (незначна втіха);

Dutch concert – нескладні співи; коли кожен співає своє.

Фразеологічні вирази Dutch lunch, Dutch supper, Dutch treat пов’язані з манерою голландців та німців сплачувати окремо свою їжу та напої в ресторані, а не пригощати всіх:

JANE: Let’s go out and eat.

MARY: Okay, but let’s go Dutch.

It’s getting expensive to have Sally for a friend. She never wants to go Dutch [34, c. 136].

1.4 Висновки

Етимологія фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови відзначається більшим різноманіттям, аніж у британському варіанті. Ми розглянули фразеологізми, що мають британське, індіанське, французьке голландське та іспанське походження. Щодо запозичень з мов європейських народів, ми зіткнулися з труднощами встановити походження фразеологізмів – адже наявність однакової за формально-смисловими компонентами одиниці ще не означає, що вона була запозичена. Слід виявляти велику обережність, встановлюючи факт запозичення того чи іншого звороту, адже паралельне існування в різних мовах виразів, однакових за формою і значенням, може не мати ніякого відношення до запозичення. Це може пояснюватися спільністю соціально-політичних умов життя, звичаїв та традицій народів, що розмовляють цими мовами. Також фразеологічні паралелі часто пояснюються походженням з однакового спільного джерела, можливо, і без запозичення однією мовою з іншої.

Походження фразеологічних одиниць можна встановити на основі лексикографічних даних (так, у великій нагоді стають етимологічні примітки, що містяться у деяких словниках, наприклад, О.В.Куніна) та аналізу лінгвістичних джерел. Проте, незважаючи на труднощі, не слід відмовлятися від етимологічного аналізу фразеологічних одиниць, адже він допомагає нам краще зрозуміти мотивування семантики сучасного американського варіанту англійської мови.

Розглянувши низку класифікацій фразеологічних одиниць, ми умовно розподілили їх на класифікації універсального характеру та типології, специфічні для характеристики саме фразеологізмів-американізмів. До перших належить найвідоміша класифікація В.Виноградова - М.Шанського, типології Н.Амосової , О.Куніна .

До останньої групи належить класифікація О.Швейцера, який розрізняє повні та часткові фразеологізми-американізми, а також дуже цікава та змістовна семантична класифікація Г.Гринь, яка розподіляє дієслівні фразеологічні одиниці американського варіанту англійської мови за семантичною ознакою, а також за внутрішньо системними відношеннями синонімії, антонімії та полісемії в межах американської фразеології. Цій класифікації приділено особливу увагу оскільки, торкаючись проблем значення фразеологізмів,вона підводить нас до вирішення питання соціальної диференціації цих одиниць, про що піде мова у наступному розділі.


Розділ 2. Соціальна диференціація фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

Спираючись на основні засади соціолінгвістичних досліджень О. Швейцера, В. Бєлікова, Л.Крисіна, О. Селіванової та інших учених, у цьому розділи спробуємо запропонувати власну класифікацію фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови. Залучення до аналізу фразеологічних одиниць, що вживаються насамперед залежно від віку, ступеня освіченості та соціально статусу людини, дозволило нам виокремити такі групи американських фразеологізмів:

1) за віком мовця;

2) за його етнічним походженням;

3)за соціо-професійним становищем мовця;

4)за характером соціально-комунікативної ситуації.

2.1 Соціальна диференціація фразеологізмів за віковим критерієм

До першої групи ввійшли фразеологічні одиниці, марковані словниками як juvenile або teenage use, тобто такі, що властиві дитячому мовленню або спілкуванню підлітків. Їхньою протилежністю можуть бути фразеологічні одиниці зі стилістичною приміткою bookish, як такі, що можуть вживатися лише мовцями з достатнім рівнем освіти, тобто майже напевно дорослими людьми.

На наш погляд, виняток можуть становити надзвичайно обдаровані діти, так звані вундеркінди, які можуть вживати подібні висловлювання внаслідок читання великої кількості різноманітних книжок і надбання таким чином незвичайної ерудиції. Однак, звісно, для повсякденного мовлення звичайних дітей вживання подібних фразеологізмів не є характерним. Утім, можуть мати місце й винятки: коли якийсь книжковий фразеологізм популяризується серед дитячої аудиторії, найчастіше за допомогою мультфільмів, кіно або комп’ютерних ігор.

2.1.1 «Дитячі» фразеологізми

Перші дитячі враження, приємні та неприємні, звичайно пов’язані з батьківською реакцією на них та часто осмислюється через неї. На перших етапах життя дитини роль батьків є надзвичайно великою, а сприйняття світу обмежується досить простими та примітивними, часто фізичними категоріями: «гаряче – холодне», «сухе – мокре», «смачне – несмачне», «боляче – приємно» тощо. Перший фразеологізм, наведений нами, який відповідає, на наш погляд, цьому першому етапу життя, має саме соматичний характер:

all better now – “improved, cured”(juvenile):

I fell off by tricycle and bumped my knee. Mommy kissed it, and it’s all better now [34, c.7].

Взаємодія та відносини з іншими дітьми, спочатку в іграх, а потім і в навчальному процесі, мають надзвичайне значення для соціалізації дитини. Важливість цього процесу не можна переоцінити. У ході такої взаємодії проявляються позитивні і негативні риси характеру дітей; дитина пізнає перші перемоги та поразки, різні типи відносин, різноманітні емоції, і, зрештою, світ. Можливо, уперше вона дізнається про саму можливість образ, брехні або несправедливості. Тому не дивно, що саме відносинам з іншими дітьми присвячено багато дитячих фразеологізмів:

all right for you – “That’s the last chance for you!” (Usually said by a child who is angry at a playmate):

All right for you, John. See if ever play with you again [34, c.8].

to be a copy-cat – «імітувати, наслідувати чиїсь манери, зовнішність тощо»:

Sally wore a pink dress just like Mary’s. Mary called Sally a copy-cat [34, c.24].

Частина фразеологічних одиниць пов’язана з відносинами дітей у школі, де важливу роль відіграє особа вчителя. З психології та власного досвіду ми знаємо, що в цей період дитинства авторитет учителя може навіть перевищувати батьківський, за умов, звичайно, якщо вчитель має такі якості, котрі дитина цінує та поважає. Прикладом фразеологізму на тему відносин «учень – учитель» може бути:

to be a teacher’s pet – “to be a favorite pupil or student”:

Sally is the teacher’s pet. She always gets special treatment [34, c.26].

До цієї групи фразеологізмів ми віднесли також одиниці, що вживаються здебільшого батьками, коли вони звертаються до дітей, вимагаючи їх дотримуватися дисципліни, бути слухняними тощо:

to act one’s age – “to behave more maturely, to act as a grown-up”:

Mary! Stop picking on your little brother. Act your age! [34, c.4].

to button one’s lip – “to get quiet, stay quiet” (often used with children):

Button your lip, Tom! I’ll tell you when you can talk [34, c.42].

Існують також специфічні мовні звороти, характерні для дитячої літератури, і ми наводимо приклади деяких з них:

before you can say Jack Robinson – «дуже швидко» [55, c.56];

by and by – «плинув час» [34, c.43].

Перейдемо до розгляду фразеологізмів, характерних для американського молодіжного середовища.

2.1.2 Фразеологічні одиниці, вживані підлітками та молоддю

За даними С.Б.Флекснера, молодь у віці від 17 до 24 років є найактивнішим елементом, що формує американський сленг [46, с.173]. Колективи молоді та студентів є найбільш чутливими до нових віянь, модних тенденцій та настанов, тому вони постійно утворюють сленгові фразеологічні вирази, що відбивають ці настанови та ціннісну орієнтацію молодіжних груп [33, с.356]. Дуже велике значення для молоді мають музичні вподобання. Наприклад, коли на зміну hot music приходить cool (progressive) jazz, прикметники cool та groovy витісняють прикметник hot як сленгізми з позитивною конотацією, звідки походять фразеологізми to be a cool (hep) cat – бути «своїм», однодумцем, поділяти одні смаки, ідеї та вподобання. Згодом цей прикметник заміняють також far-out, way out, out of sight із тією ж функцією епітета схвалення чиїхось дій. Ще у 60-70-ті роки ХХ ст. молодіжний сленг активно вбирає в себе лексику хіпі та інших неформальних молодіжних угруповань, особливо з лексикону наркоманів, щільно пов’язаних з молодіжною субкультурою. Саме молодь уводить до обігу широку групу лексичних та фразеологічних одиниць, пов’язаних з уживанням наркотиків:

to have a grass party – «влаштувати вечірку з маріхуаною»;

groupies’ flock – «натовп шанувальниць рок-зірок».

Хоча не лише музика та вечірки з наркотиками цікавлять американську молодь, для більшості подібні фразеологізми є цілком зрозумілими, адже вони перемістилися зі сленгу неформальних угрупувань, пройшли крізь молодіжне середовище та популяризувалися завдяки цьому шляху в загальнозрозумілому жаргоні американського варіанту англійської мови.

Для більшості підлітків питання автономії від батьків, можливості самостійного прийняття рішень є надзвичайно важливим та болісним. Багато хто проходить крізь сувору боротьбу та життєву школу, аби відвоювати свої права. У цьому віці батьки часто вважаються молоддю якимись застарілими, нерозуміючими та незрозумілими, але при цьому вони мають владу дозволити або заборонити підліткові ту чи іншу дію. Це викликає у підлітка гнів, обурення, протест, а ці емоції, у свою чергу, породжують ідіоми, як, наприклад:

to ground someone – “to take away some privileges” (Informal. Usually said by a teenager about parents):

My father said that if I didn’t get at least C’s, he’d ground me [34, с.143].

До нашої вибірки потрапили також деякі фразеологізми зі студентського сленгу США:

a chalk talk – «лекція»;

a cheat sheet – «шпаргалка».

Цікаво зазначити, що обидві одиниці належать до так званого «римованого сленгу», який є одним із продуктивних засобів формування сленгових фразеологізмів в сучасному американському варіанті англійської мови.

Також продуктивним процесом словотворення американського сленгу є подвоєння (reduplication), як, наприклад, наступні лексеми, які також активно вживаються в ролі епітетів у складі молодіжних сленгових фразеологізмів:

go-go – «модний, популярний, інтенсивний»;

no-no – «заборонений».

2.2 Соціальна диференціація фразеологізмів за етнічним походженням мовця

Щодо другої групи фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, у ній особливо характерними є одиниці, що використовуються здебільшого (або іноді навіть і виключно) мовцями афро-американського походження. У загальномовних фразеологічних словниках подібні одиниці супроводжуються приміткою або коментарем Afro-American Slang. Існують також окремі видання різних років, присвячені цьому питанню, як, наприклад: Dictionary of Afro-American Slang. – New-York, 1970, які включають до свого складу численні приклади фразеологізмів, характерних для мовлення темношкірих мешканців Сполучених Штатів Америки.

2.2.1 Фразеологічні одиниці, характерні для афро-американців

Вивченням Black English як специфічного соціального діалекту нижчих прошарків негритянського населення Сполучених Штатів займалися багато вчених, зокрема Дж.Діллард, Б.Бейлі, У.Лабов, О.Швейцер та інші. Надаючи опис лексикону Black English Дж.Діллард виділяє декілька головних тематичних сфер, зокрема:

релігія і церква;

музика;

кримінальний світ.

До першої групи належать такі фразеологізми, як:

to come through – «навернутися до віри»;

gravy sermon – «проповідь, що доводить слухачів до екстазу»;

gravy train preacher – «проповідник, що виголошує gravy sermon»

setting up (happy) wake – «поминки»;

to live sweet – «жити праведно» [46, c.159].

До другої групи належать музичні терміни різних напрямів джазової музики, серед них licorice stick «кларнет» [46, c.159].

До третьої – численні приклади фразеологізмів, пов’язані з діяльністю кримінального світу, наприклад:

numbers banker – «власник незаконної лотереї»;

numbers runner– «агент, що збирає ставки»;

second-story man – «зломщик» [53, c.160].

Також існує кілька пейоративних назв людей білої раси pale, the whitey Man, honky; при цьому інших негрів прийнято називати soul sister / soul brother. Нам вдалося також знайти фразеологізм на позначення людини-мулата, якого характеризує так біла людина расистської спрямованості:

They say your wife has a touch of the brush [І, c.13].

Фразеологізм to have a touch of the brush («мати домішку негритянської крові») використано в новелі Джона Апдайка «Дружина доктора» з метою підкреслення нелюдського характеру расистських ідей.

Слід зазначити, що чим вищим є соціальний статус мовця, тим помітніше зростає в його мовленні питома вага елементів Standard American English. У вищих соціальних прошарках афро-американського населення простежується досить чітка орієнтація на стандартний американський варіант англійської мови. Очевидно, що опанування літературною англійською мовою вважається одним із чинників позитивної соціальної мобільності, тобто просування вгору соціальними та кар’єрними сходами.

2.3 Соціальна диференціація фразеологізмів за соціально-професійним становищем мовця

Найскладніше виокремити критерії для третьої групи, яку ми умовно назвали «соціо-професійною», тому що до уваги береться не лише професія, фах у вузькому значенні цього слова, але й загальне соціальне становище мовця, його приналежність до певних соціальних кіл. Адже саме приналежність суспільних прошарків зумовлює інтенціональний (свідомий) вибір мовцем сленгових, просторічних, вульгарних фразеологічних одиниць або відмову від вживання подібної лексики. Звісно, у цьому випадку велике значення має й сама ситуація комунікації, яка є основою для диференційного критерію четвертої групи фразеологічних одиниць. Окрім численних фонетичних, морфологічних, граматичних відмінностей американського просторіччя від літературної норми, існують і фразеологічні одиниці, специфічні для певних прошарків населення. Це насамперед малоосвічені люди – незалежно від віку, також літні люди з освітою середнього або нижче середнього рівнів. Щодо сленгу, О.Швейцер розрізняє дві його групи:

Special Slang (професійний діалект, корпоративний жаргон, арго декласованих елементів);

General Slang (входить до загальновживаного просторіччя) [46, c.167].

2.3.1 Фразеологічні одиниці, характерні для військовослужбовців

Окрему групу становить військовий сленг. У мовленні військовослужбовців армії США чітко протиставляється «формальна», статутна та розмовна, «сленгова» номінації, як, наприклад:

first sergeant – top kick («старшина»);

brigadier – buck general («бригадний генерал»);

marching drill – foot stamping («стройова підготовка»);

salute – high ball («привітання») [46, c.170].

Однак було б неправильним вважати, що всі військові жаргонізми являють собою стилістично марковані синоніми нейтральних військових термінів. Жаргонізми охоплюють значно ширшу понятійну сферу, ніж офіційна статутна термінологія. Вони відображають усі сторони аспекти побуту військовослужбовців:

bunk flying («розповіді про польоти, часто прикрашені перебільшеннями»);

gold brick («сачок», солдат, який ухиляється від служби»);

quardhouse lawyer («солдат, що вважає себе знавцем військових законів»);

chow line («черга біля кухні за їжею»);

eight ball («симулянт, що ухиляється від військової служби»);

to pull rank («звисока дивитися на молодших за званням») [46, c.170].

Часом військовий жаргон є пародією офіційної лексики. Так, термін fatigue («наряд на господарчі роботи») переосмислюється, стаючи компонентом фразеологічної одиниці bunk fatigue («сон, відпочинок на солдатському ліжку»). Від терміну air-borne troops («військово-десантні війська») утворюється жаргонізм chair-borne troops («наземні війська, тиловики»). Офіційні терміни підлягають гумористичній деформації. Також сленг пародіює пристрасть офіційної військової мови до абревіатур: «Замість PT (physical training) говорять про PT (physical torture), а абревіатуру MDUSA (Medical Department United States Army – «медичне управління армії США») розшифровують наступним чином: Many Die You Shall Also («багато помирають, ти помреш також»).

Деякі військові жаргонізми були запозичені з інших соціальних сфер. Так, популярний за років Другої світової війни військовий сленгізм bubble dancer («солдат, що миє посуд на кухні») був запозичений з ресторанного жаргону. Такі фразеологічні одиниці, як bunk pilot («хвалькуватий пілот»), flying coffin («літак»), milk run («нескладне бойове завдання») виникли у військово-повітряних силах США, фразеологізм Christmas tree («пульт керування підводним човном») – у ВМС.

Військовий сленг часто є, у свою чергу, джерелом для збагачення шару загальновживаної лексики. Деякі військові фразеологізми не є одноденками, вони продовжують своє існування в інші часи та в інших сферах, набуваючи похідних значень. Такими є, наприклад, наступні фразеологічні одиниці:

to bring up the rear – «йти за всіма, відставати, пасти задніх» (увійшло в обіг з лексикону солдат, які крокують маршем);

dressing-down – «прочухан»;

а також синонімічні фразеологізми to chew someone out та to dress someone down – «дати комусь прочухана» [34, с.38, 54-55, 81]:

The sergeant chewed the caporal out; then the caporal chewed the private out. The boss is always chewing out somebody [34, p.55].

Надзвичайне поширення у повсякденному мовленні набула військова абревіатура AWOL (absent without leave):

to go AWOL – первинне значення: «піти у самоволку», зараз: «бути відсутнім будь-де без дозволу: у школі, на роботі, тощо», і навіть контекстуальне: «порушувати біблійні заповіді», як ми можемо бачити в оповіданні Хелен Хадсон “The Tenant”:

“And he treated God just as his sergeant, with much spit and polish and an occasional beer, though he was not above going AWOL when His back was turned” [І, p.33].

З часом одні військові жаргонізми витісняють інші. Це відбувається не лише тому, що деякі види озброєння зникають, замість них з’являються нові реалії, але й тому, що змінюються генерації, кожна з яких утворює свої неологізми.


2.3.2 Фразеологічні одиниці з узусу моряків

Сленг моряків як специфічної соціально-професійної корпорації також додав низку фразеологізмів до загальновживаної лексики.

Проте у свідомості пересічних мовців ці вирази не завжди втрачають зв’язок із первісним джерелом. У словниках американських фразеологізмів та ідіом вони супроводжуються приміткою nautical expression та інколи, за потреби, відповідним коментарем:

to get the (old) heave-ho (to get thrown out of a place, to get dismissed from one’s employment. From nautical use where sailors used heave-ho to coordinate hard physical labor. One sailor called heave-ho, and all the sailors would pull at the same time on the ho):

They fired a number of people today, but I didn’t get the heave-ho [34, p.127].

to go by the board (to get ruined or lost. This is a nautical expression meaning to fall or to be washed overboard);

to run a tight (taut) ship – «правильно, дисципліновано керувати кораблем» (слід звернути увагу на те, що слово tight отримане за рахунок так званої народної етимології, а для навігаційної термінології правильним є слово taut);

to ride something out – «пережити неприємності, важкий період». Раніше так казали про корабель, який переживав шторм.

to sail under false colors – «справляти краще враження, ніж є насправді» (Originally referred to a pirate ship disguised as an innocent merchant ship) [34, p.283].

to go to Davy Jones’s locker – «піти на дно моря, втопитися»:

My camera fell overboard and went to Davy Jones’s locker [34, p.141].

Як бачимо, морські фразеологізми є дуже специфічними та яскравими, тому не тільки охоче вживаються у мовленні, а й розпізнаються мовцями як такі, що входять (або входили) до складу навігаційної термінології або розмовного мовлення мореходів, чи принаймні мають у своїй семантиці морський колорит.

2.3.3 Фразеологічні одиниці з лексикону спортсменів

Як уже було сказано вище (див. другий розділ роботи), фразеологічні одиниці спортивного походження є надзвичайно продуктивною групою, безперечно, у зв’язку з дуже великою популярністю спорту в Сполучених Штатах Америки.

Деякі приклади, що були пов’язані з бейсболом, найулюбленішою спортивною грою американців, наводилися вище. Проте, звичайно, популярність цієї гри сприяє породженню нових фразеологічних одиниць та розвитку похідних значень у вже існуючих:

to get two strikes against one – «бути в ситуації, коли успіх є малоймовірним»;

to pinch-hit for someone – «заміняти когось (наприклад, на роботі)»:

Sorry, I can’t pinch-hit. I don’t have the time [34, p.257].

to pitch somebody a curve (ball) – «здивувати когось неочікуваним вчинком або подією»:

You really pitched me a curve ball when you said I had done a poor job. I did my best [34, p.258].

Наведемо також приклади фразеологічних одиниць, що завдячують своєю формою та первісним значенням іншим видам спортивних змагань.

to beat the gun – «досягти успіху в останню мить» (від футбольної ситуації, коли гол забивають на останній хвилині матчу);

to go the distance – «виконати всю роботу до кінця» (originally from horse races);

on the bench – «сидіти на лаві запасних (у баскетболі, футболі та інших іграх) [39, p.12].


2.3.4 Фразеологічні одиниці акторського середовища

У середовищі театральних, а пізніше кіноакторів також народжувався специфічний сленг, найбільш життєздатні одиниці якого, зокрема й фразеологізми, поширилися згодом серед інших соціальних прошарків населення.

Популярність акторського сленгу не викликає подиву, адже робота творчих людей, навіть найбільш рутинні її прояви, завжди оповита таємницею. До цього чинника слід також додати надзвичайні престиж та популярність, яких акторська професія набула протягом ХХ ст.

Отже, з акторського сленгу до загальновживаної лексики були запозичені такі фразеологічні одиниці:

Break a leg! – “good luck” (theatrical slang; usually said to actors before a performance instead of good luck);

to get one’s act together – “to get oneself organized, especially mentally”;

to clean up one’s act – “improve one’s performance” (originally referred to polishing one’s stage performance).

До цієї ж групи ми віднесли специфічні фразеологічні одиниці, що зустрічаються у фільмах-вестернах про життя ковбоїв та гангстерів. Такими є, зокрема:

to bite the dust – «померти»;

to come a cropper – «ускочити в халепу» (первісне значення: «впасти з коня»);

quick (slow) on the draw – «швидко (або не досить швидко) дістати зброю»;

to gun for someone – «шукати когось, щоб убити»;

to die in one’s boots – «загинути в бою» (A cliché popularized by Western movies. The villains of these movies said they preferred death by gunshot or hanging to dying in bed) [34, p.72].


2.3.5 Фразеологічні одиниці, вживані в авіації

Специфічні фразеологізми-професіоналізми мають також пілоти, професія яких також овіяна романтикою. Ось чому авіаційні терміни з часом закріплюються в мові та отримують переносні значення, як, наприклад:

to go into a nose dive або синонімічна фразеологічна одиниця to take a nose dive має такі значення:

(for an airplane) to suddenly dive towards the ground, nose first;

to go into a rapid emotional or financial decline, or a decline in health (informal).

Подібним чином розвивається й семантика фразеологічної одиниці to go into a tailspin:

(for an airplane) to lose control and spin to the earth, nose first;

(for someone) to become disoriented or panicked; (for someone’s life) to fall apart (informal):

After her father died, Mary’s world fell apart, and she went into a tailspin [34, c.137].

2.3.6 Фразеологічні одиниці з лексикону наркоманів

Щодо фразеологізмів із обігу наркоманів, частково вони були розглянуті в розділах, присвячених молодіжному та афро-американському сленгу. Деякі з цих одиниць виявилися досить продуктивними, щоб утворити переносні значення та ввійти до загальновживаного лексичного фонду, зокрема:

to go cold turkey – 1) to stop doing something without tapering off (drug slang);

When heroin addicts go cold turkey, they get terribly sick.

2) breaking any bad habit:

I had to stop smoking, so I went cold turkey. It’s awful [34, c. 136].

to be hooked on something – 1) «бути наркозалежним»;

2) «пристрасно любити щось (каву, футбол тощо)».

Проте більшість зберегла лише одне, первісне значення, утворене у наркоманському середовищі:

an acid-head – «любитель ЛСД»;

a drughead – «наркоман»;

a kick stick – «цигарка з маріхуаною»;

to have a freak-out – «мати галюцинації під впливом наркотику». Згодом також отримує переносне значення: «збиратися» – про хіпі та інші неформальні молодіжні об’єднання. Наразі, за нашими спостереженнями, майже вийшов з обігу.

2.3.7 Фразеологічні одиниці з карточних ігор

Численні вирази гравців у карти стали зрозумілими більшості носіїв мови, набувши фразеологізованого та усталеного характеру. Етимологія деяких із них вже не розпізнається на побутовому рівні, вживаючись як загальна фразеологія:

according to Hoyle – «згідно з усіма правилами» (Хойл є автором книги про правила бриджу. Зараз фразеологічна одиниця вживається у різних сферах людської діяльності):

The carpenter said: This is the way to drive a nail, according to Hoyle [34, c.3].

to cash in one’s chips – «померти» (вираз з покеру);

to deal something in – «залучити когось до якоїсь справи, особливо до карточної гри»;

to follow suit – «наслідувати чийсь приклад» (вираз із карточної гри);

to force somebody’s hand – «примушувати людину розкрити свої плани, стратегії або секрети» (натяк на зазирання в чужі карти протягом гри).

2.3.8 Фразеологічні одиниці кримінального світу

На думку В.Хом’якова, головною функцією арго є функція конспіративної (езотеричної) комунікації [32, c.35-36]. Проте незрозумілими нам можуть здатися також фразеологізми загального сленгу, отже, це питання залишається дискусійним у сучасному мовознавстві. Багато арготизмів залишаються одноденками і швидко виходять з обігу, інші закріплюються або навіть набувають похідних значень та продовжують своє життя в загальному сленгу. Як правило, до фразеологічних словників потрапляють лише останні з них:

ball-and-chain – «тягар (будь-який): робота, дружина, обов’язок». У первісному значенні «кайдани в’язня»;

to beat the rap – «уникнути покарання»:

He was charged with drunk driving, but he beat the rap [34, c.28-29].

hit man – «найманий убивця»;

to cop a plea – «to plead guilty to a crime in hopes of receiving a lighter punishment”;

to double-cross someone – «видати когось».

2.3.9 Просторічні фразеологізми

До цієї групи належать фразеологізми зі стилістичною приміткою Folksy, які є характерними для незаможного та малоосвіченого прошарку населення, яке мешкає здебільшого у сільській місцевості або в невеликих містечках. Подібні фразеологічні одиниці можуть також вживатися літніми людьми відповідного соціального становища з більш традиційним менталітетом навіть за умови, що вони мешкають зараз у великому місті.

Американське просторіччя має низку особливостей не лише лексичного, але й фонетичного та морфологічного характеру. Вони добре відображені у прямій мові персонажів повістей Джека Лондона з «північного циклу».

'An' he went like greased lightnin' once he got started. Couldn't 've seen 'm for smoke [ІІ, c.105].

'They ate 'm hide an' all,' Bill announced. 'The stick's as clean as a whistle [ІІ, c.110].

Досліджуючи фразеологічні одиниці в повістях Джека Лондона «Поклик пращурів» (1903) та «Біле Ікло» (1906), ми звернули увагу на те, що більшість з них належить до просторічного шару лексики, невелика частина – до стилістично нейтральних, і лише майже відсутні фразеологізми книжного характеру. Можливо, це зумовлено специфікою оповіді, що зображує сувору, часто жорстоку дійсність Півночі, де немає місця зайвим словам, а тим більше ліричним, пишномовним порівнянням чи метафорам.

I'll bushwhack her as sure as my name is Bill'[ІІ, c.113].

as sure as my name is Bill (or Bob, etc.) – усталений компаративний вираз, що позначає «напевно, обов’язково, без усякого сумніву» та є синонімічним таким фразеологічним одиницям, як as sure as a gun, as sure as death, as sure as fate, as sure as eggs is eggs, які, маючи різні конотації та сфери вживання, також вживаються на позначення певності будь-якої події.

Узагальнюючи тематику численних просторічних фразеологізмів, можна сказати, що їхня семантика охоплює всі сфери повсякденного життя пересічного американця (харчування, одяг, емоції – особливо почуття втоми або знервованості, поширені характеристики предметів та явищ – великий, дорогий/дешевий, чесний/облудний). Ми не знайдемо серед них таких фразеологічних одиниць, які б відображували складні феномени духовного або інтелектуального життя людини, адже розмови на ці теми не властиві носіям мови, що користуються просторіччям.

all and sundry – «усі»:

All and sundry came to the village fair [34, c.7].

best bib and tucker – «найкращий одяг»;

as big as life (and twice as ugly) – «дуже великий (та бридкий)»;

to do something fair and square – «робити щось по-чесному»;

to play possum – «удавати щось»;

to eat (live) high on the hog – «харчуватися дорогими продуктами (жити у розкошах)»;

to be talked out – «втомитися від розмов»;

(all) tuckered out – «дуже втомлений».

Деякі просторічні одиниці вживаються у контексті приймання їжі, наприклад:

Come and get it! – просторічне запрошення до столу;

to dig in – їсти з апетитом.

Автори фразеологічних словників та посібників рекомендують уникати подібних виразів за офіційних обставин спілкування як занадто вульгарних.

Винятком може бути гумористичне вживання подібних одиниць для створення атмосфери невимушеного спілкування. Просторічні слова, як і сленгізми, можуть бути «маркерами тональності мовного акту, неофіційних та невимушених відносин між комунікантами, а також як символ їхньої соціальної спільності, належності до одного й того ж соціального мікросвіту» [36, c.98]. Таке вживання не є типовим, його можна назвати ситуативно зумовленим, про що піде мова детальніше у наступній частині цього розділу.

2.4 Соціальна диференціація фразеологізмів за характером соціально-комунікативної ситуації

Класифікуючи фразеологічні одиниці за соціальною ситуацією, слід враховувати усі головні її параметри: насамперед рольові стосунки. За О.Швейцером, поняття «соціальної ролі» існує в кількох площинах: рольовий припис (рос. «предписание»), інтерналізована роль та рольова поведінка [46, c.18-20]. Рольовий припис дорівнює соціальній нормі та належить до сфери суспільної свідомості. Інтерналізована роль – «категорія індивідуальної свідомості в ситуативному плані» – власне бачення людиною того, як саме вона має грати певну соціальну роль. Рольова поведінка – реальна соціальна дія, зумовлена соціальною роллю. У ході соціальної взаємодії людині доводиться «грати» досить широкий репертуар соціальних ролей, вступаючи при цьому в різні рольові стосунки (учитель – учень, колега – колега, керівник – підлеглий, продавець – покупець, батько – син, чоловік – дружина тощо). З поняттям «соціальної ролі» корелює таке поняття соціолінгвістики, як «статус індивіда» – тобто «комплекс постійних соціальних та соціально-демографічних ознак, що характеризують індивіда» [46, c. 20].

Кваліфікуючи певний стиль спілкування як «невимушений» або «формальний», ми спиралися на детальну класифікацію М.Джооса (Joos 1968, цитується за А.Д. Швейцером), який виділив п’ять стилів спілкування: 1) інтимний (intimate); 2) невимушений (casual); 3) довірчий (consultative); 4) офіційний (formal); 5) «крижаний» (frozen) [46, c.89]. Факторами, необхідними для можливості виникнення невимушеного спілкування, за Земською, є позамовними:

неофіційні відносини між мовцями (тобто близькі, дружні, родинні – або нейтральні;

відсутність настанови на офіційне повідомлення (лекція, доповідь, виступ на зборах, відповідь на екзамені, науковий диспут тощо);

відсутність елементів, які б порушували неофіційний характер спілкування (присутність сторонніх осіб, пристроїв для запису мовлення тощо) [46, c.22-23].

Так зване «змішення стилів» може мати місце в іноземців, дітей та в художній літературі із гумористичною метою; у нормі воно не зустрічається в мовленні дорослих носіїв мови незалежно від рівня освіти.

Розглянемо таку соціально-емоційну ситуацію, як роздратування. На жаль, гнів та роздратування досить часто мають місце у представників будь-яких професій, від найпростіших до найбільш інтелектуальних. Звісно, люди з різних соціальних верств суспільства в одній і тій самій ситуації висловлюватимуться по-різному. Проте мало хто з людей вміє керувати емоціями і свідомо працює над цим, хоча для педагога, наприклад, це вміння є вкрай необхідним. Загальновідомим є той факт, що наші емоції, вийшовши з-під контролю свідомості, іноді змушують нас порушувати суспільні норми спілкування. Людина спокійна, врівноважена вживатиме зовсім інший лексикон, аніж та сама людина у стані розлючення, роздратування, гніву тощо. Нижче ми наводимо приклади фразеологічних одиниць, що фігурують у словниках з поміткою rude (rude slang), які, на наш погляд, можуть вживатися у такому психо-емоційному стані. Це не означає нашого схвалення подібної манери спілкування, – ми лише надаємо опис фактів, що виконує дескриптивну, а ні в якому разі не прескриптивну функцію. Отже, коли пересічний американець такий розлючений, що про нього скажуть fit to be tied, він може вжити наступні фразеологізми:

Can it! – «Заткни пельку! Замовкни!»

That’s enough, you brat. Can it! [34, c.47].

Get a life – «годі вчиняти так безглуздо!»;

to drop dead – «піти звідси і перестати чіплятися до когось» :

If you think I am going to put up with your rudeness all afternoon, you can just drop dead [34, c.82].

a little bird told me – «знаю, але звідки, не скажу» (цей на перший погляд невинний вираз в окремих контекстах може звучати досить грубо);

to fork something over – «віддати комусь гроші, які йому винен».

Також у подібних випадках вживаються численні фразеологічні одиниці зі словом hell, яких, проте, багатьма авторами словників рекомендується уникати [34; 47; 51].

2.5 Висновки

У цьому розділі нашої роботи на основі соціолінгвістичних знань, що накопичені сучасним мовознавством, була запропонована власна типологія фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови. Виділені чотири основні групи фразеологізмів згідно із соціолінгвістичними критеріями:

за віком мовця;

за його етнічним походженням;

за соціо-професійним становищем мовця;

за характером соціально-комунікативної ситуації.

У першій групі ми розглянули фразеологічні одиниці, притаманні дитячому мовленню, а також мові підлітків та молоді.

У другій групі увагу було приділено особливостям афро-американських фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови.

У третій групі було виділено декілька підгруп за соціальним та професійним чинником. Зокрема, розглянуто особливості фразеологізмів, характерних для військовослужбовців, моряків, спортсменів, акторів, авіаторів, а також декласованих елементів – наркоманів, гравців у карти та представників кримінального світу. Відображені не лише основні значення фразеологізмів, а й переносні, похідні, що утворюються завдяки метонімії та іншим стилістико-семантичним прийомам. У цій групі також розглянуто особливості просторічних фразеологізмів, характерних для малоосвічених мешканців США.

Четверта група присвячена аналізу вживання фразеологізмів у соціально-комунікативній ситуації. Для прикладу було взято ситуацію роздратування та відповідні фразеологічні одиниці, вживання яких зумовлене психо-емоційним станом людей незалежно від рівня освіти чи соціального статусу.


Висновки

Дана робота є комплексним дослідженням соціальної диференціації фразеологізмів американського варіанту англійської мови на сучасному етапі її розвитку.

У першому розділі було розглянуто теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови.

Першу частину розділу присвячено розгляду етимології фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови та відзначено її велике розмаїття: серед нашої вибірки є фразеологізми, що мають британське, індіанське, французьке, голландське та іспанське походження. Щодо запозичень з мов європейських народів, ми зіткнулися з труднощами встановити походження деяких фразеологізмів – адже наявність однакової за формально-смисловими компонентами одиниці ще не означає, що вона була запозичена. Слід виявляти велику обережність, встановлюючи факт запозичення певного звороту, адже паралельне існування в різних мовах виразів, однакових за формою та значенням, може не мати ніякого відношення до запозичення. Це може пояснюватися спільністю соціально-політичних умов життя, звичаїв та традицій народів, що розмовляють цими мовами. Також фразеологічні паралелі часто пояснюються походженням з однакового спільного джерела, можливо, і без запозичення однією мовою з іншої. Остаточну відповідь дають етимологічні примітки спеціалізованих лексикографічних джерел.

У другій частині першого розділу роботи досліджуються існуючі типології фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови. Розглянувши низку класифікацій фразеологічних одиниць, ми умовно розподілили їх на класифікації універсального характеру та типології, специфічні для характеристики саме фразеологізмів-американізмів. До перших належить найвідоміша класифікація академіка В.Виноградова, а також її доповнення М.Шанським, типології Н.Амосової, О.Куніна. До останньої групи належить класифікація О.Швейцера, який розрізняє повні та часткові фразеологізми-американізми, а також семантична класифікація Г.Грінь.

Наприкінці теоретичного розділу розглядається соціолінгвістичний аспект дослідження фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови.

У другому розділі нашої роботи на основі соціолінгвістичних знань, що є набутком сучасного мовознавства, була запропонована власна типологія фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови. Виділені чотири основні групи фразеологізмів згідно із соціолінгвістичними критеріями: за віком мовця; за його етнічним походженням; за соціо-професійним становищем мовця; за характером соціально-комунікативної ситуації. На основі аналізу фразеологічних одиниць, притаманних дитячому мовленню, а також мові підлітків та молоді, зроблено висновок про соціально бажані моделі мовної поведінки та ключові «топіки» розмов – взаємодія дітей та підлітків між собою, зі вчителями та батьками, зокрема тема обстоювання підлітком автономії від батьків.

Окрему увагу було приділено особливостям фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови у мовленні афро-американців.

За соціальним та професійним становищем мовця було виокремлено кілька підгруп (військовослужбовці, моряки, авіатори, спортсмени, актори, а також декласовані елементи – наркомани, картярі та представники кримінального світу). Було розглянуто основні та похідні значення фразеологізмів, характерних для кожної соціо-професійної групи. Також проаналізовано особливості просторічних фразеологізмів, вживаних малоосвіченими носіями американського варіанту англійської мови.

Досліджено також особливості вжитку фразеологізмів у конкретній соціально-комунікативній ситуації, для прикладу обрано спілкування у стані роздратування.

Як засвідчило проведене дослідження, життєздатність фразеологічних одиниць залежить від відносної престижності/непрестижності соціальної групи, що вводить її в обіг, а також від валентності та сполучуваності самої одиниці та її спроможності формувати похідні значення.

У третьому розділі надаються методичні рекомендації щодо вивчення фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови у школі, зокрема пропонується система вправ, скерованих на ознайомлення школярів із фразеологізмами та закріплення цих одиниць в активному лексичному запасі.

Перспективним видається подальше дослідження соціальної диференціації фразеологічних одиниць, зокрема у площині гендерної лінгвістики.


Список використаної літератури

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. (К вопросу о предмете социолингвистики) – Л.: Наука, ЛО, 1975. – 276 с.

2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с.

3. Английская фразеология и устойчивые нефразеологические словосочетания: Сборник трудов. / Под ред. В.Д. Аракин и др. – М.: Наука, 1978. – 231 с.

4. Англо-русский словарь наиболее употребительных слов и фразеологических сочетаний для студентов и школьников. / Ред. Ивакин А.П. – К.: Аконит, 1997. – 557 с.

5. Англо-український фразеологічний словник / Укл. Баранцев К.Т. – К.: «Знання», 2005. – 1056 с.

6. Антрушина Г.Б. Английская лексикология. – М.: Высшая школа, 1985. – 318 с.

7. Баранцев К.Т. Англійські прислів’я і приказки. – Київ: Радянська школа, 1973 – 173с.

8. Беликов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика: Учебник для вузов. – М.: Изд-во РГГУ, 2001. – 437 с.

9. Бібліографічні матеріали до курсових та дипломних робіт із сучасної української мови (лексика та фразеологія). Вип. 1/ Уклад. Фiлон М.І. та Ращупкiна Н.П. – Х. : Вид-во ХНУ iм. В.Н. Каразiна, 2002. – 57 с.

10. Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навч.посібник для студентів філол. спец.вузів. – К.: АртЕк, 1996. – 224 с.

11. Вахтин Н.Б., Головко Е.В. Социолингвистика и социология языка: Учеб. пособие. – СПб.: ИЦ "Гуманитарная Академия"; Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2004 . – 336 с.

12. Гонта Т.В. Емоції у компаративних фразеологічних одиницях з назвами предметів побуту // Матеріали VIII Всеукраїнської наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». – Харків, 2009. – С.69-71.

13. Гринь Г.С. Глагольные фразеологизмы в американском варианте английского языка. – М.: Издательство МГУ, 1980. – 123 с.

14. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (іноземні мови) // Іноземні мови. – 2004. - №1. – С.3-8.

15. Добровольська І.А. Вивчення фразеологізмів на старшому ступені середньої школи як засіб розширення продуктивного лексичного запасу учнів // Іноземні мови. – 2001. – №2. – С.5-7.

16. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія. – 1994. – Вип. 4. – С. 8-12.

17. Карасик В.И. Язык социального статуса. – М.: Гнозис, 2002 . – 333 с.

18. Краткий русско-английский и англо-русский фразеологический словарь/ Укл. Алехина А.И. – Минск: Издательство БГУ им. В.И. Ленина, 1980 – 399с.

19. Кунин А.В. Английская фразеология (теоретический курс). – М.: Высшая школа, 1970. – 344 с.

20. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык», 1984. – 944 с.

21. Кунин А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической дисциплины./ Англо-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык», 1967. – 1260 с.

22. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. – М.: Международные отношения, 1972. – 288 с.

23. Медведева Л.М. Английская грамматика в пословицах, поговорках, идиомах и изречениях. – К.: Изд-во при Киев.ун-те, 1990. – 240 с.

24. Мовчун А. Мовні скарби: вивчення фразеологізмів у школі: Навч-метод. посібник для 4-7 кл.– К.: Либідь, 2000. – 192 с.

25. Мокиенко В.М. В глубь поговорки: Рассказы о происхождении крылатых слов и образних выражений. – СПб.: Авалон, Азбука-классика, 2006. – 256 с.

26. Олексишина Л.Г. Типи зоонімних художніх порівнянь за структурно-граматичною формою та лексичним складом компаратора // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. – Луцьк, 2007 – С.377-380.

27. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський та російсько-український фразеологічний словник. – К.: Радянська школа, 1971. – 350 с.

28. Подосиннікова Г.І. Принципи відбору фрагментів англомовних художніх текстів для навчання ідіоматичного розмовного мовлення на середньому етапі вищої мовної школи // Іноземні мови. – 2000. – № 4. – С.27-29.

29. Подосиннікова Г.І. Система вправ для навчання ідіоматичних предикативних конструкцій англійського розмовного мовлення // Іноземні мови. – 2001. – №1. – С.37-39.

30. Програма для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземна мова. 5-11класи. – К.: Перун, – 1996. – 45 с.

31. Розенталь Д.И., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1976. – 543 с.

32. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

33. Скрыпник И.Ю. Оценочный компонент в семантике соматических фразеологизмов со значением интерперсональных отношений. / «Сучасні дослідження з іноземної філології». Збірник наукових праць. Випуск 6. – Ужгород: «Папірус-Ф», 2008. – С. 356-361.

34. Словарь американских идиом. / Сост. Спиерс Ричард.А. – М.: Русский язык, 1991 – 464 с.

35. Топтигіна Н.М. Міні-словник ідіом та мовленнєвих штампів для ведення дискусії англійською мовою // Іноземні мови. – 2002. – №2. – С. 41-46.

36. Трескова С.И. Социолингвистические проблемы массовой коммуникации. (Принципы измерения языковой вариативности) – М.: Наука, 1989.– 152 с.

37. Усата В. Абстрактне та конкретне у навчанні фразеології англійської мови // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. – Одеса: ПУПУ, 1998. – Вип.8-9. – C.146-149.

38. Усата В. Робота з фразеологізмами на уроках англійської мови // Наша школа. – 1998. – № 1. – С. 38–41.

39. Ухтомский А.В. Английские фразеологизмы в устной речи. – М.: КомКнига, 2005. – 128 с.

40. Форостюк Т. В. Лінгво-методичні основи вивчення фразеології в школі // Наука і сучасність : збірник наук. праць. / НПУ ім. М.П.Драгоманова; Редкол. М.І. Шкіль (голова) та ін. – Київ : НПУ , 2004. – Т. 45. – С .117-123.

41. Хохлачев Е.А. Развитие речевых умений и навыков на фразеологическом материале в старших классах школ с преподаванием ряда предметов на иностранном языке. – М.: Просвещение, 1965. – С.191-201.

42. Чередниченко О.І. Про мову і переклад. – К.: Либідь, 2007. – 248 с.

43. Швейцер А.Д. Американский вариант литературного английского языка: пути формирования и современный статус // Вопросы языкознания. – № 6. – 1995. – С. 16–21.

44. Швейцер А.Д. Вопросы социологии языка в современной американской лингвистике. – Л.: «Наука», 1971. – 102 с.

45. Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США. – М.: «Высшая школа», 1963. – 215 с.

46. Швейцер А.Д. Социальная дифференциация английского языка в США. – М.: «Наука», 1983. – 216 с.

47. Шерік А.Д., Савічук В.Я., Старко В.Ф. Довідник англійських, німецьких та українських ідіом та виразів. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 173 с.

48. Юсселер М. Социолингвистика. – К.: Вища школа, Изд-во при КГУ, 1987. – 199 с.

49. Ярославцева К.В. Нові методи викладання іноземних мов.// Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Вип..6. – Ужгород: ТзОВ «Папірус-Ф», 2008. – С.700-704.

50. Ammer, Christine. The American Heritage Dictionary of Idioms. – Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 1997. – 729 p.

51. Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual. - К.: Всесвіт, 2002. - 475 p.

52. Cowie, A.P. Oxford dictionary of current idiomatic English / A.P. Cowie, and R. Mackin. Vol.2. Phrase, clause and sentence idioms. – Oxford: Oxford university press, 1986. – LXIII, 685p.

53. Major, Clarence. Dictionary of Afro-American Slang. – New York: International Publishers, 1970. – 127 c.

54. Makkai, Adam. A Dictionary of American Idioms. – Chicago: Barron’s, 2004. – 396 p.

55. Makkai, Adam. Handbook of Commonly Used American Idioms. - Chicago: Barron’s, 2005. – 161 p.

56. New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language / Bernard S. Cayne. – Danbury: Lexicon Publications, Inc. – 1149 p.

57. Oxford Student’s Dictionary of Current English / A.S.Hornby, Christina Ruse. – Oxford: Oxford University Press, 1994. – 748 p.

58. Swick, Edward. American Idioms and Some Phrases Just for Fun. New York, 1999. – 119 p.

59. Terban, Marvin. Scholastic Dictionary of Idioms. New York, Toronto, London, Auckland, Sydney: “Scholastic Inc.”, 1996. – 524 p.

60. The Random House College Dictionary/ Laurence Urdang. USA: Random House, 1973 – 1562 pages.

61. Eleven American Stories. - Moscow: International Relations Publishers, 1978. – 192 p.

62. London, Jack. The Call of the Wild. White Fang. – Moscow: Progress Publishers, 1976. – 288 p.

63. Vonnegut, Kurt. Breakfast of Сhampions. – New York; London: Delacorte Press; New York : Seymour Lawrence, 1973 . – 297 p.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:06:43 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
08:00:22 29 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Американські фразеологізми

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149903)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru