Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин

Название: Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин
Раздел: Рефераты по безопасности жизнедеятельности
Тип: курсовая работа Добавлен 04:56:52 15 марта 2008 Похожие работы
Просмотров: 438 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти та науки України

Кафедра біотехнології та

безпеки життєдіяльності

РЕФЕРАТ

З курсу «Цивільна оборона»

На тему: «Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин»

Варіант №23 «А»

Виконала: студентка групи

Перевірив:

\

\

Дніпропетровськ

2007


ПЛАН

Вступ

1 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

2 Терміни та визначення

3 Вплив метеоумов на поведінку небезпечних хімічних речовин в атмосфері

Глава І Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої

аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних

хімічних речовин

Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів

захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з

виливом НХР (аварійна карточка)

Заключна частина

1 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

2 Дії працівників та керівництва хімічно небезпечного об'єкту в разі

виникнення аварії

3 Висновки


ВСТУП

1 Загальна характеристика НХР

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, а також шкірні покриви і слизисті оболонки.

Дія НХР на організм людини обумовлена їх физико-хімічними властивостями. Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи:

1. Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин. До їх числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол, толуол, ксилол, нітробензол, анілін і ін.). Великою токсичністю володіють ртуть-органічні з'єднання, фосфорорганічні речовини.

2. Дратівливою дією володіють кислоти, луги, а також хлор- фтор- сіро- і азотовмістні з'єднання (фосген, аміак, оксиди сірки і азоту, сірководень). Всі ці речовини об'єднує те, що при контакті з біологічними тканинами вони викликають запальну реакцію, причому в першу чергу страждають органи дихання, шкіра і слизисті оболонки очей.

3. До сенсибілізующим відносяться речовини, які після щодо нетривалої дії на організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини. При подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають бурхливі реакції, що найчастіше приводять до шкірних змін, астматичних явищ, захворювань крові. Такими речовинами є деякі з'єднання ртуті, платина, альдегіди (формальдегід).

4. Канцерогенні речовини, потрапляючи в організм людини, викликають розвиток злоякісних пухлин. В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для людини порівняно невеликої групи хімічних сполук, що зустрічаються у виробничих умовах. До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні вуглеводні, які можуть входити до складу сирої нафти, але в основному утворюються при термічній (вище 350°) переробці пальних копалин (кам'яного вугілля, деревини, нафти, сланців) або при неповному їх згоранні.

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 7,12-дилитил без(а) - антрацен; 3,4-бензапирен, 1,2-бензантрацен. Канцерогенні властивості властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту, гудрону, нафтовому коксу, бітумам, маслам, сажа). Канцерогенними властивостями володіють ароматичні аміни, що в основному є продуктами аніліно-фарбової промисловості, а також пил азбесту.

5. Отрути , що володіють мутагенною активністю, впливають на генетичний апарат зародкових і соматичних кліток організму. Мутації приводять до загибелі кліток або до функціональних змін. Це може викликати зниження загальної опірності організму, раннє старіння, а в деяких випадках важкі захворювання. Дія мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого, а, можливо, другого і третього поколінь).

Мутаційною активністю володіють, наприклад, етіленамін, уретан, органічні перекиси, іприт, оксид етилену, формальдегід, гидроксиламін.

6. До речовин, що впливають на репродуктивну функцію (функцію відтворення потомства), відносять бензол і його похідні, сірковуглець, хлоропрен, свинець, сурму, марганець, отрутохімікати, нікотин, етіленамін, з'єднання ртуті.

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин, наприклад, по переважній дії на певні органи або системи організму людини, по основній шкідливій дії (задушливі, дратівливі, нервові (нейротропні), кров'яні отрути, печінкові), по взаємодії з ферментними системами, по величині середньо смертельної дози.

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються на чотири класи:

1.речовини надзвичайно небезпечні (3,4-бензапирен, ртуть, свинець, озон, фосген);

2.речовини високо небезпечні (оксиди азоту, бензол, йод, марганець, мідь, сірководень, їдкі луги, хлор);

3.речовини помірно небезпечні (ацетон, ксилол, сірчистий ангідрид, метиловий спирт);

4.речовини малонебезпечні (аміак, бензин, скипидар, етиловий спирт).

Слід мати на увазі, що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при великих концентраціях викликати важкі отруєння.

Клас небезпеки речовини встановлюють по таблиці ГОСТ 12.1.007-76, залежно від гранично допустимої концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мг/м3), середньої смертельної дози при введенні в шлунок (міліграм/кг), середній смертельній концентрації в повітрі (мг/м3), коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння, зони гострої дії, зони хронічної дії.

2 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.

Небезпечна хімічна речовина (далі - НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об'єкт (далі - ХНО) - промисловий об'єкт або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу одна або декілька НХР.

Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.

Хмара НХР – суміш парів і дрібних капель НХР з повітрям в обсягах, небезпечних для довкілля.

Первинна хмара НХР – це параподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка входить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні.

Вторинна хмаоа НХР – це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні.

Зона можливого хімічного забруднення (далі - ЗМХЗ) – територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини конценраціями.

Зона хімічного забруднення НХР – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Прогнозована зона хімічного забруднення – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

3 Вплив метеоумов на поведінку НХР в атмосфері

Основними метеорологічними умовами, які впливають на поведінку небезпечно хімічних речовин в атмосфері є: температура, тиск, хмарність, вологість, опади, швидкість вітру, а також ступінь вертикальної стійкості повітря.

Наведемо деякі приклади впливу метеоумов. На випаровування пари НХР великий вплив має вітер, тому, в населених пунктах, лісах, на перехрестній місцевості стійкість зараження ними буде вище, ніж на відкритій. Чим вища температура, тим швидше відбувається дифузія частинок НХР з повітрям, що приводить до швидкого випаровування.З одного боку це добре, бо концентрація НХР зменшується, але з іншого боку – це призводить до утворення більшої площі розповсюдження НХР. Якщо під час аварії випадали опади у вигляді дощу, то це могло привести до того, що деякі НХР можуть сполучатися з водою і утворювати похідні сполуки, які стають набагато небезпечними.

Глава І

Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої

аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом цианістого водню

Завдання

На ХНО, який розташований на відстані 3 км від певного населеного пункту є джерело хімічної небезпеки з ціаністим воднем кількістю 5 тонн в певних виробничих умовах:

- Чисельність робочої зміни:максимальна–160 чол.,мінімальна–130 чол.

- Забезпеченність робочих протигазами – 60 %.

- Число мешканців населеного пункту – 800 чол.

- Число мешканців, що проживає в радіусі ЗМХЗ – 3000 чол.

Метеоумови:

- Швидкість вітру в приземному шарі – 1 м/с.

- Температура повітря - 20ºС.

- Ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.

Примітка:

- Азимут напрямку домінуючого в районі розміщення ХНО вітру –

135º, умовно заданий населений пункт знаходиться на осі напряму

вітру.

- Умови виробничого процесу – розлив: «вільний».

Розрахунки

Ціаністий водень або синільна кислота являється важливим промисловим продуктом та може бути отримана каталітичною взаємодією аміака, метану та кисню повітря:

СН4 + NH3 H – CN

Синільна кислота – легколетюча рідина без кольору з запахом гіркого мигдалю. Володіє слабкими кислотними властивостями Кα = 4,9 · 10-10 , температура кипіння – t = 26,7 ºС, температура плавлення - t = 13,3 ºС. Густина рідкої синільної кислоти при температурі 18 °С рівна 0,7 г/см3 , тобто вона легша за воду; з водою змішується у всіх відносинах, легко розчинна в органічних розчинниках, фосгені. Пари синільної кислоти легші за повітря. Максимальна їх концентрація при температурі 20°С - 873 міліграм/л. Висока летючість синильної кислоти дозволяє створювати концентрації, що забезпечують швидку поразку живої сили. Ціаністий водень використовується для виготовлення акрілонітрила, метилметакрилата та ін. і являється сильною отрутою, що паралізує дихальні центри.

Отруєння синільною кислотою може відбутися при вдиханні її пари, резорбції через шкіру отрути в газоподібному і рідкому стані, а також при попаданні рідкої синільної кислоти в шлунково-кишковий тракт (із зараженою водою або їжею).

При отруєнні через рот смертельною дозою синильної кислоти для людини є 1 міліграм на 1кг мас тіла людини.

1) Визначаємо глибину зони можливого хімічного забруднення:

- Гтаб. - таблична глибина зони забруднення, що береться із значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлором, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з ціаністим воднем, і множиться на коефіцієнт для даної речовини.

Гтаб. (хлор) = 12,8 км, К = 0,97, тоді Гтаб. = 12,8 · 0,97 = 12,42 км

- Гк – глибина зони з урахуванням значення коефіцієнта зменшення глибини зони, з урахуванням умов розливу ціаністого водню.

Для умови розливу «вільно», Кз = 1, тоді:

Гк = Гтаб. / Кз = 12,42 км

- Гмакс. – глибина максимального значення переносу повітряних мас:

Гмакс. = 4 · V,

де V – швидкість хмари забрудненого повітря, яку вибираємо по таблиці залежно від швидкості повітря та ступеня вертикальної стійкості повітря.

V = 5 км/год , тоді Гмакс. = 4 · 5 = 20 км

- Гмін. – глибина зони, яка дорівнює меншому значенню з Гмакс та Гтаб. Отже, Гтаб. < Гмакс , тоді Гмін. = 12.42 км

2) Визначаємо час підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту:

t = X / V = 3 / 5 = 0,6 год = 36 хв

де X – відстань від певного населеного пункту до ХНО, V – швидкість хмари забрудненого повітря

3) Визначаємо час випаровування ціаністого водню, що може бути розлитим внаслідок аварії:

Т = (h - d) / (К2 · К4 · К7 )

де h – висота шару вилитого ціаністого водню, що дорівнює 0,05 м; d – густина ціаністого водню, що рівна 0,687 т/км2 ; К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей – 0.055; К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру – 1; К7 – коефіцієнт, який враховує температуру повітря – 1.

Т = (0,05 · 0,687) / (0,055 · 1· 1) = 0, 624 год = 37,5 хв

4) Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення:

SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · Гмін. 2 ·φ

де φ – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони і приймається рівним 360º

SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · 12,42 2 ·360 = 484,24 км2

5) Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення :

SПЗХЗ = К· Гмін. 2 ·N0,2

де К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, К= 0,081; N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ, N = 4 год.

SПЗХЗ = 0,081· 12,42 2 ·40,2 = 16,487 км2

6) Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення при інверсії:

Ш = 0,3 · Гмін. 0,6 = 0,3 · 12,42 0,6 = 1,36 км

7) Визначаємо можливі втрати серед робітників об'єкту та населення і їх структуру в умовах можливої аварії з розливом ціаністого водню:

Керуючись відношенням забезпеченності протигазами та умовами перебування людей можна зробити висновок: якщо процент забезпечення протигазами становить 60%, то можливі загальні втрати на відкритій місцевості – 40%, а в будівлях – 22%.

Нехай 50% населення використовують ватно-марлеві пов'язки, тоді:

800 чоловік


400 чоловік використали 400 чоловік не використали


40% втрат 50% втрат


160 чоловік 200 чоловік

Загальні втрати складають: 360 чоловік.

Структура втрат може розподілятися за такими даними:

- Легкі – до 25%, що складає до 90 чоловік

- Середньої тяжкості – до 40%, що складає до 144 чоловік.

- Зі смертельними наслідками – до 35%, що складає до 126 чоловік.

8) Визначаємо прилади для виявлення в атмосфері ціаністого водню та проведення хімічної розвідки.

Для виявлення ціаністого водню використовують універсальний газосигналізатор УГ-2, який вимірює конценрацію шкідливих парів в повітрі робочої зони виробничих приміщень. Визначення конценрації пару НХР в повітрі здійснюється за еталонами пофарбування індикаторів. Виміри проводяться 2-3 рази і оцінка здійснюється по середньому арифметичному значенню.

9) Визначаємо необхідні розчини (речовини) для нейтралізації ціаністого водню та їх кількість, назвати технічні засоби, що використовуються при нейтралізації, способи і засоби ліквідації наслідків аварії з виливом ціаністого водню.

Для нейтралізації ціаністого водню необхідно розпилити воду в хмарі небезпечної речовини

10) Визначаємо необхідні засоби індивідуального захисту в умовах виливу ціаністого водню. Визначаємо допустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри за максимальним показником температури повітря в районі ХНО

При тривалому перебуванні в атмосфері з високою (більше 0,5 міліграма/л) концентрацією синильної кислоти без засобів захисту шкіри, не дивлячись на наявність протигаза, може відбутися отруєння в результаті резорбції отрути. Особливо небезпечне зіткнення з рідкою синильною кислотою, проте такий випадок в бойовій обстановці маловірогідний.

Надійно захищає в польових умовах від поразки синильною кислотою ізолюючі протигази.

Допустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри при t =20ºС складає 0,8 години. Для збільшення часу постійного знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри можно використати охолоджуючі екрани із бавовнянопаперової тканини, які одягають поверх захисного одягу і періодично змочувати водою з температурою не більше + 20ºС.

11) Складаємо схему зони можливого хімічного забруднення по довгостроковому прогнозуванні з показом на ній прогнозованої зони хімічного забруднення з урахуванням домінуючого в районі ХНО напрямку вітру.

Висновки: Внаслідок аварії на ХНО трапився вилив 5 тонн ціаністого водню.

При швидкості вітру 1 м/с та СВСП – інверсія утворилася зона можливого хімічного забруднення в вигляді сектору під кутом 360º, глибиною 12,42 км і площею – 484,24 км2

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення склала – 1,36 км.

Жилий масив,що розташований за 3 км від ХНО знаходиться в зоні хімічного забруднення. Уражаюча дія ціаністого водню на робітників розпочнеться зразу після аварії, час уражаючої дії розлитої НХР – 37,5 хв.

Хмара ціаністого водню підійде до населеного пункту через 36 хв.

Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з виливом НХР (аварійна карточка)

Завдання

На залізниці сталася аварія з виливом пірідіну. На північ від місця розливу пірідіну,на відстані 130 м знаходиться озеро, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства, сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру – 225 º, зі швидкістю – 3 м/с.

Визначити характер НХР, засоби захисту та відповідні дії в осередку можливого хімічного ураження.

Розв'язування

1. Небезпечний вантаж – пірідін, ступінь його токсичності – 2.

2. Основні властивості пірідіну – рідина без кольору з неприємним запахом. У воді легко розчинна, пари цієї речовини важчі повітря і скупчуються в низьких ділянках поверхні. Основними видами небезпеки є : спалахує від іскри та полум'я; розлита рідина при нагріванні вивільнює спалахуючі пари; ємності можуть вибухати при нагріванні. Небезпека для людини: небезпечен при вдиханні, потрапленні в очі та на шкіру. Першими ознаками отруєння є: сухість і зуд шкіри, кашель, втрата свідомості, судоми.

3. Засобами індивідуального захисту є : ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67А, захисний прорезиновий костюм, а також резинові рукавиці і чоботи.

4. Нейтралізація пірідіну проводять за допомогою розпилення води для осадження парів. Якщо відбулися невеликі витоки, то промити великою кількістю води.

5. Необхідні дії в різних умовах:

a) загального характеру:

- видалити сторонніх;

- уникати низьких місць;

- ізолювати небезпечну зону і дотримуватися правил

пожежної небезпеки;

- в зону аварії входити тільки в захисному костюмі;

- постраждалим надати першу домедичну допомогу.

b) при викиді (розливу):

- не торкатися до вилитої речовини;

- заборонити маневрові роботи та рух потягів в небезпечній

зоні;

- усунути джерело вогню, іскр;

- ізолювати район в радіусі – 200м;

- викликати на місце аварії пожежну службу;

- усунути витікання, якщо це безпечно, або перелити вміст у

цілу цистерну;

- при інтенсивному витоку огородити земляним валом

розлиту рідину, перекачати в іншу цистерну;

- місце розливу залити великою кількісю води;

- не допускати потраплення речовини у водоймища,

каналізацію.

c) при пожежі:

- ізолювати небезпечну зону в радіусі – 800м;

- не наближатися до палаючих речовин;

- охолоджувати ємності водою з максимальної відстані;

- гасити з максимальної відстані мілкорозпиленою водою та

механічною піною.

d) при загорянні:

- використовувати сухий пісок, землю, кошму та ін.

- користуватися вогнегасниками марок ОП, ОУ.

6. Заходи першої допомоги при ураженні:

® домедична допомога:

- свіже повітря, міцний чай, кисень;

- видалити речовину з шкіри та очей (30% розчин альбуцида).

® перша медична допомога:

- лужні інгаляції з преднізолоном,антибіотиками, ефедрином;

- для зняття задухи – 1 мл 5% розчину ефедрина гідрохлорида

з 1 мл 10 % розчину кофеїну бензоата натрія під шкіру.

Висновки: Внаслідок аварії на залізниці трапився вилив пірідіну.

На залізниці сталася аварія з виливом пірідіну. На північ від місця розливу пірідіну,на відстані 130 м знаходиться озеро, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства, сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру – 225 º, зі швидкістю – 3 м/с.

Пірідін небезпечен при вдиханні та потрапленні в очі та на шкіру. Легко спалахує та скупчується в низинах. Першими озаками отруєння є сухість та зуд шкіри, кашель та слабкість. Засобами індивідуального захисту можуть бути ізолюючі протигази та респіратори РПГ-67А.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення. Для того, щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення, використовують сигнали транспортних засобів, а також переривисті гудки підприємств.

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки на території є електричні сирени. Вони встановлюються по території міст і населених пунктів з таким розрахунком, щоб забезпечити, по можливості, їх суцільне звукопокриття. Для цього використовуються сирени зовнішньої установки типа С-40, які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-400 метрів.

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних гучномовців, які виступають як неодмінний компонент практично всіх радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом систем оповіщення населення. Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого скупчення людей (жваві вулиці, торгові місця, площі, зупинки транспорту). Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних гучномовців. Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на предмет готовності. Не дивлячись на постійне скорочення кількості вуличних гучномовців, їх роль в сповіщенні іДля сповіщення і інформування населення в надзвичайних ситуаціях використовуються всі види віщання (дротяне, радіо- і телемовлення) на основі перехоплення програм віщання, що подаються на вузли дротяного віщання, радіомовні станції і передавачі звукового супроводу телемовлення. Це перехоплення програм віщання здійснюється відповідними органами управління ЦОНС за допомогою спеціальної апаратури.

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії, які зберігаються в цих органах управління. У надзвичайних, таких, що не терплять зволікання випадках, допускається "жива передача" з органу управління без попереднього запису.

Високу ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути досягнута шляхом випуску спеціальних пам'яток, адресованих жителям конкретного міста або району. Такі пам'ятки можуть нести наступну інформацію: відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним; номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-диспетчерської служби, оперативного чергового управління ЦОНС міста, об'єднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних управлінь; найменування об'єктів, розташованих на території міста, типи хімічно

небезпечних речовин, використовуваних у виробництві, а також можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на об'єктах;
характеристику типів хімічно небезпечних речовин, заходи захисту від них і способи надання допомоги при поразках; загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування потенційно небезпечних об'єктів і розмірів зон можливих заражень (руйнувань, затоплення), медичних установ, пунктів посадки на транспорт, органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС, найбільш доцільних маршрутів евакуації, збірних евакуапунктів; адреси притулків і укриттів і ін.

2 Дії працівників та керівництва химично небезпечного об'єкту в разі виникнення аварії

здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовується НХР (далі - робітник), сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну по прямим телефонам, установленим безпосередньо на робочрму місці. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов'язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій.

Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, міський відділ внутрішніх справ, а також спеціальні служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

3 Висновки

У наш час, при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та халатному відношенню до правил технологічного процесу, дуже актуальним постає питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії.

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже доречно. Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті дозволяє зробити прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР, а також передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:03:31 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
07:58:52 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151312)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru