Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Учебное пособие: Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу 2

Название: Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу 2
Раздел: Рефераты по безопасности жизнедеятельности
Тип: учебное пособие Добавлен 04:57:07 21 января 2009 Похожие работы
Просмотров: 26 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни: “Безпека життєдіяльності”

для слухачів курсів початкової

підготовки кандидатів на службу в ОВС.

Тема:

“Безпека життєдіяльності населення

в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу”

Заходи щодо захисту населення при погрозі сходу лавин, селів, зсувів

Дії населення при погрозі сходу лавин.

ЛАВИНА (лат. зсув) - маса снігу, що падає або зсковзує з крупи схилів гір аналогічно обвалу.

Середня швидкість руху лавин від 70 до 100 км/ч. Сила удару доходить до 50 тонн на квадратний метр. Сила удару 10 т/м вириває і коренем вікові дерева. Руйнівна дія лавини підсилюється повітряною хвилею, що рухається перед сніговою масою і сама по собі, навіть без удару лавини, викликає значні ушкодження.

Згубна міць лавини обрушилася на Грузію взимку 1987 року. Страшні снігові обвали годі віднесли десятки людських життів, зруйнували біля 2 тис. житлових будинків і 1,5 тисяча хоч. будівництв, значно ушкодили ще понад 3,2 тис. споруджень, вивели з ладу І 300 кілометрів автодоріг. змусили евакуювати 16 тисяч чоловік.

Більш трьохсот кам'яних веж прикрашають Сванетії. Після цих подій на них стали дивитись, як на ще одне чудо світла. У лавинному казані жодна з веж не була зруйнована. Древні будівельники зробили бездоганний із погляду лавинної безпеки вибір місця для веж. Навіть в екстремальних умовах снігові обвали або взагалі не добиралися до сванських будівництв або досягали їх на останньому подиху, розгубивши всю руйнівну енергію. І ще одна примітна деталь: у кожному вішалку будівництво було розгорнуто так. щоб зустрічати тиск сніговою вала не стіною, а кутом. Тобто вежа працює за принципом лавиноріза.

Лавинної небезпеки можуть протистояти ліси. Дерева не дозволяють снігу злитися в руйнівний єдиний потік, утримують його на схилі.

Відповідно до характеру руху лавини поділяються на великі снігові зсуви (особи), лоткові лавини (вони рухаються по строго фіксованих річищах, щораз, падаючи на одне і ієж місце) і стрибуні. Руйнівний ефект снігових обвалів залежить від сполучення множини чинників. Наприклад, лавина із сухого пилевого снігу легша, ніж мокра, але зате більш стрімка. Вона, може перестрибнути і через природні перешкоди, і через спеціальні захисні спорудження. Іноді страшна не сама лавина, а викликана її заваленням повітряна хвиля. Відомі випадки, коли хвиля вибивала скло в будинках, розташованих за півтора кілометра від місця падіння.

Класичним прикладом стала трагічна історія у швейцарському селищі Гоппештайн. У 1908 році порівняно невелика лавина зупинилася в декількох метрах від готелю, але усе ж зруйнувала будинок повітряною хвилею і віднесла його дах на протилежний бік долу, полетів і впав у ріку масивний більярд.12 чоловік що сиділи на горі, за столом були миттєво задушені. Жахливої сили тиск повітря розірвав їх легкі, як шквальний вітер рве вітрила.

Повітряна хвиля здатна підняти і віднести на 80 метрів залізничний вагон або кинути на будинок вокзалу 120-тонннй електровоз (усе це реальні події).

Дуже рухливий сніговий ком, що згортається по схилі, у момент гальмування набуває такої щільності, що люді оту з нього практично не можуть вибратися без сторонньої допомоги. Статистика показує, що якщо людину, яка потрапила в лавину, удасться розшукати протягом години, у неї половина шансів залишитися в живих. Якщо пошуки продовжуються 3 години, імовірність щасливого виходу знижується до 10 відсотків.

Оптимальні умови для лавин - засніжені схили крутизною

ЗО - 40 градусів. Щоб лавина зійшла, потрібний або свіжий сніг товщиною ЗО см, або лежаний - не менше 70 см. Якщо схил крутіше 45 градусів. лавина сходить після кожного снігопаду. Причинами лавин можуть бути рясніий снігопад, дощ, що подає на поверхню снігу, сильна заметіль, сонячне тепло, що оплавляє кристали снігу. землетруси.

Краще підготувати до лавини - уникати небезпечні ділянки з нахилом більш 30 градусів, бути в курсі інформації місцевої метеослужби, для руху вибирати більш високі схили.

При наближенні лавини необхідно:

· позбутися від усіх речей і, намагаючись прийняти горизонтальне положення, утримуватися на поверхні снігу за допомогою плавальних рухів;

· "плисти" необхідно до краю сніжної стромовин”, де швидкість набагато нижче; наблизившись до краю, коліна підтягти до живота, стиснутими в кулаки руками захищати обличчя від сніжної маси. Це допоможе створити перед обличчям невеликий повітряний простір для подиху;

· після припинення лавини розширити простір перед обличчям і грудьми;

· визначити де верх (набрати трохи слини і дати їй вільно витекти. Слина зазначить, де низ) і, не втрачаючи самовладання поступово просуватися до нього;

· кричати даремно (сніг поглинає всі звуки), не давати собі спати.

Відомі випадки, коли людей, похованих лавиною, рятували навіть на дванадцяту добу.

Захист населення від гірських обвалів, осипів, зсувів і сельових потоків.

Гірські обвали, осип і зсуви - явища часті в багатьох країнах світу. їхні масштаби бувають грандіозними, наслідки трагічними. Вони здатні викликати великі завали і завалення автомобільних доріг і залізниць, руйнацію населених пунктів і знищення лісів. сприяти утворенню катастрофічних затоплень і загибелі людей.

ЗСУВИ - ковзний зсув мас гірських порід у результаті насичення їх підземними водами, - л усіма будівництвами і спорудженнями під впливом сили ваги.

Величезний зсув у Норвегії в 1893 р. захопив за собою 5 млн. кубометрів глинистих порід і викликав загибель 112 чоловік, великої кількості домашніх тварин. На Україні зсуви часто виникають на узбережжі Чорною моря, у Криму.

Робота рятувальників у боротьбі із зсувами може бути зв'язана з будівництвом об'їздів доріг, водовідвідних каналів, демонтажем устаткування підприємств, порятунком майна, ліквідацією обривів енергетичних лілій в умовах погрози провалів у грунті і завалення будівель.

Особливо великі руйнації транспортним комунікаціям і населеним пунктам здатні заподіяти сельові потоки. Відповідно у складі вони бувають грязьові, і грязьокаменеві і водокаменеві.

СЕЛЬОВІ ПОТОКИ - це потоки з гір суміші води, піску, глини, щебеню і каменів. Слово "сель" зовсім недавно приводив у жах жителів гірських районів Криму, Закарпаття й Інших районів України. Коли в горах йдуть сильні дощі або відбувається швидке танення снігів, на вершинах гір скапливається вода і відбувається гірська повінь. У минулому сельові потоки були настільки катастрофічні, що цілком руйнували населені пункти.

У 1970 році в результаті злив, що змили фунтові відкладення з околишніх гір, лавина грязьового селю настільки занесла конголезьке місто Букаву, що фахівцями був зроблений вивід про недоцільність відбудовних робіт. Було запропоновано вибудувати місто заново в іншому місці.

У 1921 році па місто Алма-Ата (Казахстан) обрушився сель фронтом у 200 м., руйнуючи на своєму шляху дома, дерева, мости. У місто було занесено більш 5 млн. тонн грязьокаменевого матеріалу, схожого в застиглому виді на бетон. Шар цього матеріалу мав товщину 1.5. - 2 м.

У сучасних умовах обмежують негативний вплив сельових потоків, не даючи їм разрастись до розміру стихійного лиха за допомогою проведення інженерних заходів: будівництво гребель, призначених для затримки наносів і регулювання стоків води, створення смут, лісонасаджень, що охороняють грунт від розмиву; своєчасне підготування котлованів; пристрій штучних русявів для відводу селевою потоку; зміцнення існуючих штучних огороджень.

Комісії з боротьби зі стихійними лихами, створювані при місцевих органах влади, разом Із науковими організаціями прогнозують сельову небезпеку, виявляють можливі напрямки і швидкість руху потоків і визначають ділянки, котрим безпосередньо можуть загрожувати сельових потоки.

При ліквідації наслідків гірських обвалів, осипів, зсувів і селевьох потоків здійснюють:

· евакуацію людей і тварин із районів; відновлення під'їзних автомобільних доріг і залізниць і прокладку колонних шляхів у районах стихійних лих;

· інженерно-рятувальні роботи, включаючи пошук постраждалих у завалах затоплених місцях;

· доставку постраждалим води, харчування, предметів першої необхідності;

· аварійно-відбудовні роботи, включаючи терміновий пристрій захисних насипів вибуховим методом, проделивание проїздів і проходів у вуличних завалах за допомогою інженерної техніки, короткострокове відновлення комунально-енергетичних мереж, мостів і т.п.;

· завалення стін будинків і інших конструкцій, що не підлягають: відновленню:

· видобуток і очищення води;

· роботи з короткострокового відновлення будинків і споруджень шляхом зміцнення конструкцій, щоб охоронити їх від подальших руйнацій, відновлення дорожніх споруджень і т.д.

3 питання. Небезпечні ситуації техногенного характеру і захист населення.

Частіше над усе ми зустрічаємось з аваріями в хімічній І нафтопереробній промисловості, в атомній енергетиці, інших галузях господарювання. Швидкий і нерегульований розвиток виробництва в містах, небезпечна діяльність хімічної. радіаційної, багатьох інших галузей промисловості все це на тлі зневаги відповідними мірами безпеки створює серйозну погрозу для безпеки життєдіяльності населення.

Заходи щодо захисту населення при радіоактивному забрудненні місцевості

РАДІОАКТИВНІСТЬ (від лат. випромінювання, діючий) - самопроизвольное перетворення хитливих ядер у ядра інших елементів, що супроводжується спусканням часток або гама квантів. Відомі 4 види радіоактивності: альфа-розпад, бета-розпад. сіюішішшй розподіл атомних ядер, протонна радіоактивність. Вперше виявлена А. Беккерелем у 1896 році.

Іонізуюче випромінювання (радіація) - природний фізичний чинник навколишнього середовища. Джерелами випромінювань служать космічні промені, що проходять через атмосферу, радіоактивні речовини, що знаходяться в грунті й у воді. Все це створює радіоактивне тло, що не представляє небезпеки для здоров'я людини.

Середньосвітова доза природного радіаційного тла на Землі дорівнює в середньому 0.2 бера (рентгена) у рік, що складає 14 бер за 70 років життя людини. Для жителів району ЧАЕС рішенням національної комісії ї радіаційного захисту встановлена межа дози опромінення за 70 років, рівний 35 берам. Ця доза, на думку вчених, забезпечує повну радіаційну безпеку людей.

Додаткова доза опромінення, одержана під час медичного обстеження; застосуванням рентгенівських променів і радіонуклідів, також безпечна для організму людини. Навіть робота в специфічних умовах (у рентген кабінетах, на АЕС). не шкідлива для здоров'я, оскільки регламентується санітарно-гігієнічними нормами.

Небезпека дії іонізуючої радіації, що ушкоджує, виникає при аваріях ядерних установок. ядерних вибухах, забрудненні грунту, води, повітря, харчових продуктів речовинами, що містять радіонукліди, що довго живуть.

Дію радіонуклідів пізнали на собі піонери-дослідні оси, що поклали початок радіології як науці (лауреати Нобелівської премії чоловіки Кюрі, Беккерель і ін. учені). В міру уникнення в роботу з радіоактивними речовинами і пристроями, що опромінюють, все більшого числа людей, ще не підозрюючи про небезпеку, частіше стали реєструвати випадки радіаційного зараження

Радіоактивні речовини невидимі, вони не чають ніяких зовнішніх ознак, а вплив їх на людину або тварину неощутимо, дратуючих і болючих відчуттів у момент опромінення не спостерігається. Люди, опинившись на зараженій території, можуть і не підозрювати про поразку радіоактивним випромінюванням. От чому своєчасне попередження про радіаційну небезпеку й організація протирадіаційною захисту населення, що виявилася на території забруднення, є однією з ключових задач ЦО.

При перебуванні в юні радіоактивної поразки необхідно сірою виконувати режим радіаційного захисту, установлюваний штабом ЦО в залежності від ступеня забруднення району.

У світі зафіксовано більш 150 аварій на атомних електростанціях із радіоактивним забрудненням.

От тільки невеликий перелік НС па АЕС у наш час.

1975 р. - пожежа на АЕС “Браун-Фери” СШЛ. Прямий збиток - 10 млн. доларів виведені з ладу 2 діючі реакторні блоки (самі реактори не постраждали).

1978 р. - пожежа на Белоярській АЕС. На площі 960 кв. м обрушилося перекриті машинного вузла. Отруїлися продуктами горіння 25 чоловік із персоналу станції. Збиток - 280 тис. карбованців.

1982 р. - пожежа на Вірменській АЕС. Виникнула погроза знищення систем; безпеки реактора. Збиток - 1.5. млн. карбованців.

1986 р. - Аварія на чорнобильській АЕС.

Па 6 травня 1986 року викинуто біля 63 кг радіонуклідів, що відповідає 3.5. відсоткам радіонуклідів у реакторі на момент аварії. А при вибуху атомної бомб потужністю 20 кт. з кинутої на Хіросіму в 1945 році, утворилося 740 р радіоактивних речовин. Під час аварії і відразу після неї від радіоактивної поразки загинуло 29 чолові* із радіоактивної 30-кіломегрової зони евакуйовано 115 тис. чоловік. Великі плой, сільськогосподарських і лісових угідь забруднені радіоактивними речовинами (около2 тис. кв. км). Більш двох мільйонів чоловік одержали радіаційне зараження різною ступеня, біля 200 тис. чоловік залучено в операціях з ліквідації аварії.

Виділяють 4 зони радіоактивного зараження:

У зоні помірного зараження (А). на межі якої доза радіації складає 40 р. в укриті необхідно знаходитися декілька годин, після чого потрібно перейти в житловий будинок З будинку можна виходиш в першу добу не більше, ніж на 4 години, при цьому треб надіти індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри.

У зоні сильного зараження (Б), на межі якої доза радіації складає 400 р., в укриті потрібно знаходишся до 3 діб. після чого перейти в житлове помешкання. При цьому будинку необхідно знаходитися до 4 діб. Виходити з будинку можна не більш, ніж на години в добу, в індивідуальних засобах захисту.

У зоні небезпечного зараження (У), на межі якої доза радіації складає 1200 р., укриті і необхідно знаходитися більш 3 діб. Після цього можна перейти в житлове помешкання, але виходити з нього тільки у випадку крайньої необхідності.

У зоні надзвичайно небезпечного зараження (Г), на межі якої доза радіан складає 4000. перебувати населення можливе тільки в захисних спорудженнях і коефіцієнтом ослаблення дози опромінення біля 1000 (захистки, ПРУ).

Такі режими поводження населення обумовлені тим. що на початку зараження спостерігається найвищий рівень радіації. Цей рівень порівняно швидко падає: за годин - у 10 разів, а за 2 доби - у 100 разів. Тому на початку зараження потрібно знаходитися в укритті, що послабляє дозу радіації.

Режим радіаційного захисту - це порядок дій населення, застосування засобів способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Режим радіаційного захисту №1 застосовується в населених пунктах в основному дерев'яними будівництвами, що забезпечую! ь ослаблення радіації в 2 рази, і ПРУ, ш послабляють радіацію в 50 разів (підвали, перекриті щілини).

Режим радіаційною захисту № 2 передбачається для населених пунктів і кам'яними одноповерховими будівництвами, що забезпечують ослаблення радіації в 1 разів, і ПРУ, що послабляють радіацію в 50 разів.

Режим радіаційного захисту № З розроблений для населених пунктів і багатоповерховими кам'яними будівництвами, що забезпечують ослаблення радіації 20-30 разів, і ПРУ, що послабляють радіацію в 200-400 разів.

Кожний режим радіаційною захисту визначає час, протягом котрого необхідно постійно знаходишся в ПРУ (1 етап), потім по черзі в ПРУ і вдома (2 етап). і нарешті, переважно вдома з короткочасним виходом на вулицю у невідкладних справах у цілому не більш ніж на 1 годину (3 етап).

У районах сильного радіоактивного забруднення, населення повинно бути евакуйоване в найкоротші терміни.

У випадку перебування на радіоактивно зараженій території, після виходу з захисного спорудження, житло необхідно за герметизувати. Для цього:

Заліпити тріщини в дверних коробках, домогтися щільного прилягання дверей до дверної коробки.

Зашпаклювати щілини у віконних прорізах.

Закрити віддушини, димоходи, і інші шляхи проникнення повітря в помешкання, використовуючи для цього липку полімерну стрічку або інші засоби.

Режим радіаційного захисту, порядок дії населення і правила поводження визначають штаби ЦО, що передаються через засоби масової інформації.

Способи захисту людей, харчування, води від радіоактивного зараження.

Основний спосіб захисту" харчування і води від зараження - їх ізоляція від зовнішнього середовища.

Для захисту продуктів харчування і води необхідно:

· Загорнути продукти в пергамент і упакувати їх у поліетиленові пакети, скласти в домашній посуд, що закривається щільно, або холодильник.

· Наповниш кип'яченою водою весь чисти герметичний посуд (термоса, каністри, баки і т.п.).

· За герметизувати підвал (льох), використовуваний для збереження овочів і солінь.

· Захистити колодязь: побудувати навіс, стовбур шахти закрити щільною герметичною кришкою.

· Знаходячись на зараженій території не можна вживати в їжу продукти і пити воду з відкритих джерел.

У вигадку відсутності захищених від зараження продуктів перед ужитком варто провести їхню дезактивацію.

Сухі сипучі продукти, що зберігалися в мішках можна вживати після зняття верхнього шару в 3 см.

М'ясо, риба, овочі, фрукти миються струменем проточної води, зрізається верхній шар товщиною не менше 3 мм. після цього піддаються термічному опрацюванню (варінню), зливаючи воду не менше 2 разів.

Молоко, заражене радіоактивними речовинами, переробляється в сир або олію (потрібен час для природного спаду радіоактивності). Рідкі продукти (рослинна олія) дезактивують шляхом відстоювання. Відстоювання триває 3-5 доби, після цього верхній шар продукту зливають і вживають у їжу.

Продукти харчування, що зберігаються в герметичній тарі, не вимагають дезактивації, але необхідно ретельно про дезактивувати зовнішню поверхню тари, протираючи її обмиваючи її водою.

При відсутності захищених водоисточников воду можна дезактивувати перегонкою, фільтрацією її обстоюванням. Можна одержані знезаражену воду, відрив у 2-і м від водойми яму. Повнота дезактивації продуктів харчування і води перевіряється радіометричними приладами (радіометрами) - Розміри припустимої зараженості продуктів харчування і води доводяться у відповідних таблицях.

Долаючи заражену територію необхідно прийняти радіозахисний засіб № 1 з аптечки АІ-2. На зараженій місцевості необхідно строго дотримуватись визначених правил: заборонено пити, курити, приймати їжу. наймати засоби захисту, доторкатися без потреби до предметів, рухатися по високій траві і густому чагарнику. Паління небезпечне не тільки тим., що пін час затягування к легкі надходить більше забрудненого повітря, але і тим, що при сполученні цих шкідливих чинників значно збільшується імовірність захворювання раком легенів.

Після опромінення організм розвивається променева хвороба. У її шиті виділяють ряд синдромів, що свідчать про переважну1 поразку радіацією окремих фізіологічних систем організму.

До таких симптомів відноситься церебральний (поразка центральної нервової системи), костномозговий (зменшення кількості кров'яних клітин), шлунково-кишковий (ушкодження внутрішньої поверхні кишечнику).

Виразність симптомів променевої хвороби залежить від дози опромінення. Перші ознаки опромінення: нудота, блювота, головній біль, підвищення температури тіла, загальна слабість, почервоніння уражених ділянок шкіри.

Перша допомога при радіоактивній поразці:

Термінова евакуація: радіоактивної зони.

Дезактивація поверхні тіла, під струменем проточної води температурою 33-35 градусів, протягом 15 хвилин із використанням миючих засобів.

Рот. ніс і очі прополоскати 2% розчином натрію гідрокарбоната (харчовою содою).

Рясне промивання шлунка (12-15 л) водою температурою 15-200 С.

При комбінованих поразках (ранах і т.д.) накласти джгут вище рани, закрити ЇЇ стерильною пов'язкою, щоб не допустити влучення радіонуклідів у кровотік.

Забруднений одяг перемінити, винести з помешкання.

У зоні радіоактивного зараження необхідно сірого виконувати розпорядження штабу ЦО і комісії з надзвичайних ситуацій.

Дія населення при аварії на хімічно небезпечному об'єкті.

Технічний прогрес не мислимий без інтенсивного розвитку хімічної, нафтохімічної й інших родинних видів промисловості. На підприємствах цих галузей, що спеціалізуються па випуску матеріалів, широко використовуваних у народному господарстві й у побуті. переробляють хімічні речовини, у гаму числі і небезпечні для здоров'я людини.

Наприклад, вихідною сировиною для одержання поролону, пінопластів. поліуретанів, необхідних в автомобіле - і літакобудуванні, є фосген. Оргскло, спеціальні синтетичні каучуки, штучні хутра роблять із синильної кислоти. Обидва ці з'єднання в роки першої світової війни застосовувалися як бойові отруйні речовини. Дуже отрутні також хлор, аміак, фтористий водень, формальдегід і інші речовини, що у величезній кількості використовуються в хімічному синтезі і технологічних процесах.

На складах типового хімічного комбінату зберігаються сотні тонн потенційно токсичних продуктів. Крім тою. велика їхня кількість транспортується в залізничних цистернах, по магістральних трубопроводах. І не дивлячись на застосовувані на підприємствах і транспорті заходи безпеки, аварійні ситуації, що супроводжуються виливами або викидами в атмосферу отрутних пар (аєрозолів). не г рідкістю.

У російському місті Дзержинському з населенням 287 тис. жителів розташовані декілька заводів по виробництву хлору і песетецидів. У минулому тут також виготовлялася хімічна зброя. Зокрема, комбінат “Капролактам” щорічно викидає 600 тонн канцерогенного газу. Звичайний тут змії - настільки щільний, що не видно сусідніх будинків. Головні російські авторитети в області діоксанів (токсичний і побічний продукт промислового виробництва або горіння) заявляють, що Дзержинський, у якому середня тривалість життя 42 року в чоловіків і 47 років у жінок, повинний бути евакуйований.

Згадаємо страшну трагедію індійського міста Бхопал. З грудня 1984 р. на хімічному заводі американської корпорації “Юніон карбайд” відбувся відплив 43 і мітїлізоционата й інших промислових отрут.3150 людських життів, унесених відразу ж, більш 200 тис. покалічених, отруєних, хворих - і акин підсумок аварії. Компанія виплатила 470 мли. доларів компенсації жертвам і їхнім родичам.

Цілком очевидно, що у військовий час можливі куди більш серйозні наслідки. Адже промислові і хімічні об'єкти будуть руйнуватися в першу чергу. Отже, шкідливі речовини реально небезпечні не тільки для населення, як вважалося раніш, але і для ОВС, яким прийдеться виконувати бойові задачі в настільки складних умовах.

От чому особовий склад повинний мати уявлення про вражаючу дію хімікатів (сильнодіючих отруйних речовин - СДОР) і твердо знати особливості використання засобів індивідуального захисту, надання само - і взаємодопомоги. Від керівників, крім того, потрібна компетентна оцінка сформованої ситуації Й уміння організувати заходи захисту. Значимість розглянутої проблеми підсилюється тим, що в мирний час для ліквідації наслідків аварій у техносфері залучаються і курсанти навчальних закладів.

Що ж прийнято вважати сильнодіючими отруйними речовинами? До них відносяться не всі шкідливі компоненти промислового виробництва, а тільки ті, що здатні заражати повітря в небезпечних концентраціях і тим самим викликати масові поразки різного ступеня ваги. Основними представниками цієї групи є хлор, аміак, хлор, ціаністий водень, окис вуглецю й інші хімікати. До СДОР відносяться і деякі отрутні рідини, застосовувані при навчанні курсантів (хлорпікрин, єтілповані бензини. антіфрізи).

Отруєння людей частіше усього відбувається при вдиханні заражених парами й аерозолями отруйних речовин повітря, тобто інгаляціонно. При цьому уражаються дихальний тракт, серцево-судинна і нервова системи, печінка й інші внутрішні органи. Симптоми поразки виявляються по-різному: в одних випадках швидко, а іноді - через декілька днів і навіть тижнів. Характер і ступінь отруєння залежать від токсичності, концентрації СДОР в атмосфері і часу впливу.

Концентрація - кількість речовини, що доводиться на одиницю об'єму.

Щільність - кількість речовини, що доводиться на одиницю площі.

Експозиція - тривалість перебування людини в зараженому середовищі, виражене в хвилинах.

Вражаючою концентрацією СДОР називається кількість речовини на одиницю об'єму повітря, що при визначеній експозиції викликає в людей ураження різною ступеня, що не призводять до смертельного виходу.

Для характеристики вогнища хімічної поразки СДОР велике значення має час зберігання вражаючої дії з моменту утворення вогнища, тобто стійкість зараження.

Небезпеку СДОР характеризують гранично припустимою концентрацією (ПІК). тобто максимальною кількістю речовини на одиницю об'єму повітря, що при тривалому впливу не призводить до поразки організму.

До найбільше поширених СДОР відносяться:

Хлор - зеленувато-жовтий газ із характерним запахом. При негативних температурах знаходиться в газоподібному стані, тобто зберігає спроможність заражати атмосферу. Він значно важче повітря (у 2,5 рази), а виходи і ь. розповсюджуючись по вітру, його хмара буде притискатися до землі, заповнюючи яри. низини, фортифікаційні й інші спорудження. Зберігається в зрідженому стані під тиском 5-7 атм. При винарі рідкий продукт утворить із вологою повітря туман.

Уражає хлор в основному дихальний апарат людини. При високих концентраціях (0.1-0,2 мір при експозиції 1 година) смерть наступає через рефлекторне гальмування дихального центру. Постраждалий задихається, обличчя синіє, він намагається бігти, але відразу падає, втрачаючи свідомість. Отруєння середніми і низькими концентраціями (0,01 мг/р при тієї ж експозиції) виявляється через болісний кашель, загрудинні болі, печіння і різь в очах. Малі концентрації (0,001-0.006 мг'л) викликають почервоніння м'якого ньоба і ковтки, кон'юктиви, легку задишку, захриплість, часто блювоту. ГПК =1мг/кв. м. .

Аміак - безкольоровий газ із задушливим різким запахом (поріг сприйняття 0,037 мг/л) і їдкого смаку. Його розчини відомі як нашатирний спирт або аміачна вода. Газоповітряні суміші в співвідношенні 4: 3 вибухонебезпечні.

Важкі отруєння (7мг/л при 30 хвилинній експозиції) характеризуються різким зменшенням легеневої вентиляції, розладом кровообігу. У найближчі годили (іноді й у перші хвилини) після поразки людина вмирає від серцевої слабкості або припинення подиху. Ллє частіше летальний кінець наступає через декілька днів від набряку гортаней або легенів. У ряді випадків причиною загибелі є запалення бронхів або легенів. При невеликих концентраціях (0.04-1,2 мг/л) - легке подразнення очей і слизуватої носа, чихание, слиновиділення, нудота і головній біль, почервоніння обличчя, пітливість і тлі. ГПК-20 мг/м.

Окис вуглецю - безбарвний газ без запаху. Важчий над повітря. Скраплюється при дуже низькій температурі (-191 С). Тому отруєння чадним галом можливе не тільки при аваріях і руйнаціях промислових ємностей з ним. але й у зонах пожеж, при артилерійській і кулеметній стрілянині в довгострокових оборонних спорудженнях, у закритих помешканнях, де встановлені і працюють двигуни внутрішнього згорання.

Більше всього при отруєнні окисом вуглецю страждає центральна нервова система. При вдиханні невеликих концентрацій (0.22 мг/л протягом 2-3 годин) відчувається біль у чолі І скронях, запаморочення, шум у вухах, дрож, почуття слабості і страху, спрага. У більшості випадків отруєний непритомніє. Смертельний вихід наступає в результаті зв'язування крові значної кількості гемоглобіну (концентрація 14,8 мг/л і більш при експозиції 1-3 хв). ГПК=20 мг/м.

При вилитті або викиді СДОР виникає зона хімічного зараження (3X3). Вона включає саме місце аварії (руйнації) - так називаний осередок ураження поразки і територію, у бокових вівтарях якої поширюється заражене повітря (ЗП) Із вражаючими концентраціями. її площа залежить у першу чергу від погодних умов і може досягати сотень гектарів.

У вересні 1990 року в результаті пожежі па фабриці, що займається виробництвом бериллія, в Усть-Каменогорську, Казахстан, утворилася токсична хмара, що поширилася принаймні до межі з Китаєм, тобто більш ніж на 300 км.

Так, із підвищенням температури навколишнього середовища йде швидке поширення СДОР, зростає їхня концентрація в повітрі, а значить і розміри зони поразки. Посилення вітру, навпаки тягне за собою швидке розсіювання хмари ї небезпечними дозами. Якщо, наприклад, при вилитті 100 тонн хлору або фосген}' в сприятливих метеоумовах вражаючі концентрації речовини виявляються на видаленні 30 км, а смертельні - 6,3 км від осерелка. то зі збільшенням швидкості вітру до 7 м/із глибина поширення зменшиться приблизно в 3.7 рази. Класи небезпеки СДОР:

Клас небезпеки ГПК, мг/м
Надзвичайно небезпечні Менше 0,1
Високо небезпечні 0,1-1,0
Помірковано небезпечні 1,0-10
небезпечні Більше 10

Способи і методи запобігання масових поразок від СДОР мало чим відрізняються від отруйних речовин, але мають свої особливості. Якщо, наприклад, для надійної охорони від зараження відкритих ділянок тіла й обмундирування при роботі в осередку аварії можна рекомендувати захисні плащі, панчохи І рукавички, то з використанням звичайних протигазів, що фільтрують, треба бути гранично обережним. Справа в тому, що деякі речовини, скажімо окис вуглецю, аміак, протигазовою шихтою майже не поглинаються, по іншим же - час захисної дії протигаза дуже обмежений. Виходить, придатні вони лише для короткочасного перебування в небезпечній зоні. В атмосфері чадного газу, що містить не більш 1% шкідливої домішки, звичайний протигаз. що фільтрує. є надійним у сполученні з гопкалітовим патроном. В інших вішалках краще працювати в ізолюючих протигазах.

У підрозділах, що планується залучати до рятувальних і відбудовних робіт на прилеглих хімічних об'єктах, доцільно заздалегідь створювати запаси промислових засобів захисту органів подиху типу, що фільтрує - (протигазів) на особовий склад аварійних команд. Таких, якими забезпечений виробничий персонал відповідних підприємств.

Перша допомога при поразці СДОР

Надіти на ураженого протигаз (укласти пальці обох рук (за винятком великих) усередину шолома маски в підборідну її частину і, притримуючись великими пальцями краю шолома-маски зовні, натягти шолом-маску на голову, починаючи з підборіддя, гак. щоб окуляри пришилися навпроти очей. Щоб зняти протигаз із постраждалого, потрібно взятися рукою за клапанну коробку, злегка відтягнути маску вниз і рухом руки нагору і вперед зняти маску);

Використовувати антидот з індивідуальної аптечки АІ-2 (пенал № 2 червоного кольору):

· Надання першої медичної допомоги особам із комбінованими поразками (травми, кровотечі, опіки);

· При необхідності проведення найпростіших реанімаційних заходів - штучне дихання. непрямий масаж серця її незараженій зоні;

· Звільнення ураженого від одягу, що стискує подих, і одягу із СДОР, що потрапили на нього.

· Проведення часткового санітарного опрацювання за допомогою ІПП-8 або підручних засобів;

· Швидка евакуація ураженого з осередку в медичне заснування.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:56:48 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
07:55:39 29 ноября 2015

Работы, похожие на Учебное пособие: Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу 2

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151303)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru