Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Аналітичні процедури в аудиті

Название: Аналітичні процедури в аудиті
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: контрольная работа Добавлен 15:38:48 08 июля 2009 Похожие работы
Просмотров: 96 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Контрольна робота

з дисципліни: "Аудит"

Зміст

1. Аналітичні процедури в аудиті

2. Програма аудиту

Задача

Список літератури


1. Аналітичні процедури в аудиті

Використання у контрольно-аудиторському процесі розрахунково-аналітичних методичних прийомів дає змогу встановити загальний стан об'єктів контролю: невиконання державного замовлення випуску продукції народного споживання, зниження продуктивності праці проти запланованої, неритмічність виробництва продукції, збільшення браку, збитковість окремих видів продукції, перевитрати металу проти норм, неоптимальні маршрути перевезення продукції тощо.

Крім того, розрахунково-аналітичні методичні прийоми дають можливість виявити фактори, які негативно вплинули на результати фінансово-господарської діяльності виробничих одиниць підприємства, об'єднання, а також встановити подальший напрям контрольно-аудиторського процесу з метою виявлення місць зосередження різних втрат і перевитрат, а також конкретних осіб, відповідальних за незадовільні результати господарювання. При проведенні контролю такі методичні прийоми поєднують із документальними.

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми об'єднують економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи, які у контрольно-аудиторському процесі використовуються з ЕОМ.

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми контролю і аудиту Контрольно-аудиторські процедури
Економічний аналіз Організація, вибір методики і проведення економічного аналізу об'єктів контролю. Оформлення результатів аналізу
Статистичні розрахунки Вибір об`єктів, методики й інформаційного забезпечення розрахунків. Статистичні групування і узагальнення. Оформлення результатів статистичних розрахунків

Економіко-математичні

методи

Вибір об'єктів і методик дослідження. Економі-ко-математичні розрахунки і оформлення їхніх результатів

Аналітичні – розчленування об'єкта контролю на складові елементи і дослідження їх із застосуванням спеціальних методик. Так аналізують виконання державного замовлення з випуску найважливіших видів продукції в асортименті; провадять технологічний і хіміко-лабораторний контроль якості виробів тощо.

Розрахункові – перевіряють достовірність кількісних і вартісних вимірників господарських операцій, розраховують узагальнюючі показники, які характеризують об'єкт контролю (показники продуктивності праці, виконання плану реалізації продукції тощо).

Лічильно-обчислювальні – застосовуються під час перевірки кількісної характеристики об'єктів контролю. До них відносять – встановлення вартості товарів відповідно до ринкових цін, перевірку правильності нарахування заробітної плати робітникам, розрахункових відносин тощо. Крім того, їх використовують при інвентаризації, дослідженні документів, економічному аналізі, статистичних розрахунках, економіко-математичних методах, інших методичних прийомах контролю.

Логічні – ґрунтуються на застосуванні прийомів логіки у процесі контролю. Використовують їх у поєднанні з іншими контрольно-аудиторськими процедурами (наприклад, при перевірці документів, економіко-математичних розрахунках, економічному аналізі).

Економічний аналіз у фінансово-господарському контролі і аудиті застосовується при перевірці виробництва і реалізації продукції, використанні трудових ресурсів, основних фондів і матеріалів у виробництві, виявленні перевитрат собівартості окремих видів продукції, визначенні рентабельності її, а також дійсного фінансового стану підприємства.

В умовах ринкових відносин важливим завданням контролю є виявлення фактів зменшення обсягів реалізації продукції у державній звітності за договорами з іншими підприємствами та заниження отриманого валового доходу:і метою ухиляння від оподаткування.

Одним із прийомів перевірки звітних даних про вироблену і реалізовану продукцію є складання балансу товарної продукції (табл. 1).

Із даних табл. 1 видно, що на підприємстві утворився значний обсяг нереалізованої продукції. За оптовими цінами, прийнятими у плані, залишок нереалізованої продукції на кінець року становив 240 400 грн., а за собівартістю – 210 300 грн., тобто збільшився відповідно на 146 316 (240 400 – 94 084), і за виробничою собівартістю 130 238 (210 300 – 80 062) грн.

За допомогою документальних методичних прийомів у процесі контролю за даними бухгалтерського обліку на рахунках «Основне виробництво», «Готова продукція», «Товари відвантажені, виконані роботи і послуги», «Реалізація» і «Внутрішньосистемний відпуск товарів, робіт і послуг» встановлюють, ким випущено товарну продукцію, коли оприбутковано на складах, чому не відвантажено покупцям або чому не надійшла за неї оплата.

Таблиця 1. Баланс товарної продукції, випущеної і реалізованої за підконтрольний період швейним об'єднанням «Галант», грн.

Показник продукції За оптовими цінами, прийнятими у плані Собівартість виробнича Джерела інформації
Фактичний залишок нереалізованої продукції на початок року Випуск продукції

94 084

12 755 880

80 062

11 453 750

Рахунок «Готова продукція»

Всього (рядок 1 + рядок 2)

Реалізація продукції Фактичний залишок нереалізованої продукції на кінець року

12 849 964

12 609 564

240 400

11 533 812

11 323 510

210 300

Рахунок «Реалізація»

Всього

(рядок 4 + рядок 5)

12 849 964

11 533 810

Це дає змогу вивчити викривлення обліку обсягів продукції при виробництві і на стадії реалізації її покупцям. Зокрема, необхідно здійснити інвентаризацію залишку продукції на кінець року на складах підприємства. Трапляються випадки, коли фактичний залишок нереалізованої продукції відображений неправильно. Продукція реалізована, на складах її значно менше, але гроші на рахунок підприємства повністю не надійшли, а залишилися на рахунках у зарубіжних банках, відкритих на вигаданих осіб.

Статистичні розрахунки дають можливість визначити сукупний (валовий) продукт, який є сумою матеріальних благ, створюваних за певний період (переважно за рік) у галузях матеріального виробництва. Сукупний продукт виникає у результаті складних виробничих зв'язків як усередині окремих підприємств, так і між галузями. При цьому продукція одного виду використовується як вихідний матеріал при виробництві продукції іншого виду, що, природно, призводить до повторного обліку перенесеної вартості у загальній вартості виробленої продукції, наприклад використання тканин при пошитті одягу, шкіряної сировини при виробництві взуття. У зв'язку з цим плани виробництва виконуються підприємствами без особливих зусиль завдяки використанню дорогоцінної сировини.

Завданням контролю є проведення статистичних розрахунків та елімінування впливу зовнішніх факторів на виконання планових завдань підприємством, яке контролюють, тобто витрат минулої матеріалізованої праці, зміни індексу цін на сировину і засоби праці тощо. Крім того, у процесі контролю статистичні розрахунки використовують при встановленні ритмічності випуску продукції у натуральному вигляді, що особливо важливо для контролю виконання державного замовлення на виробництво товарів народного споживання, при контролі використання робочого часу, визначенні рівня продуктивності праці та її оплати, обчисленні індексу витрат на 1 грн. товарної продукції та інших показників, які характеризують виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства.

Економіко-математичні методи використовують у фінансово-господарському контролі для встановлення оптимальних виробничих ситуацій і зіставлення їх із факторами, які склалися у процесі виробництва. Передусім до них треба віднести методи лінійного програмування, за допомогою яких визначають оптимальний варіант плану, наприклад використання автомобілів при виконанні транспортного процесу. При цьому вирішують такі завдання:

- скорочення нульового пробігу рухомого складу раціональним розподілом автомобілів за клієнтами і маршрутами;

- зменшення відстані перевезення вантажів за допомогою закріплення споживачів за постачальниками;

- підвищення коефіцієнта використання пробігу плануванням раціональних маршрутів перевезень масових вантажів і ліквідації зустрічних перевезень;

- скорочення простоїв автомобілів та інших машин і механізмів під навантаженням (розвантаженням);

- зниження собівартості автомобільних перевезень, збільшення прибутку (доходу), вивільнення рухомого складу (виконання заданого обсягу перевезень з меншою кількістю автомобілів).

Економіко-математичні методи застосовують при оптимізації розкрою тканин, коли міжлекальні відходи у швейному виробництві мінімальні.

У процесі контролю економіко-математичні методи використовують для виявлення невикористаних резервів раціонального господарювання, економного витрачання матеріальних і трудових ресурсів.

Результати застосування розрахунково-аналітичних методичних прийомів у процесі контролю оформляють у вигляді машинограм (відомостей), які додають до акта комплексного аудиту діяльності підприємства.

Таким чином, застосування у фінансово-господарському контролі й аудиті економічного аналізу, статистичних розрахунків та економіко-математичних методів (із використанням ЕОМ) підвищує наукову достовірність контролю і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин.

2. Програма аудиту

Аудиторська перевірка потребує попереднього ознайомлення з підприємством для врахування специфіки діяльності підприємства та зумовлених нею особливостей.

Ознайомлення з підприємством-клієнтом слід починати з вивчення установчих документів: статуту та установчого договору, а також протоколів засідань пайовиків-засновників чи акціонерів. Вивчення установчих документів потрібно тому, що в них зазначені всі види діяльності, якими займається підприємство.

Велике значення матимуть бесіди з керівниками підприємства-клієнта, бо дають можливість чіткіше визначити основні напрямки аудиторської перевірки. Ознайомлення зі звітністю (основними показниками) допоможе встановити масштаби діяльності підприємства-клієнта та її результатів за період, що підлягає перевірці. При умові співробітництва аудитора з підприємством протягом тривалого часу можна накопичувати щодо нього зовнішню інформацію, проте слід пам'ятати, що публікації можуть бути упередженими, перекручувати фактичний стан підприємства, що обумовлює певний ризик для аудитора. Тому він повинен скласти власну, незалежну думку про клієнта. Ризиком для аудитора може бути також отримання замовлення на проведення аудиту від підприємства з сумнівною репутацією.

Ознайомлення з підприємством-клієнтом потребує також визначення обсягу господарських операцій та зумовлену ним кількість виписаних первинних документів, особливо за грошовими та розрахунковими операціями, оскільки вони підлягають суцільній перевірці. Слід оглянути підприємство, місце зберігання матеріальних цінностей, ознайомитися з розташуванням структурних підрозділів. Важливе значення має вивчення зв'язків підприємства з постачальниками та покупцями, дотримання ними господарських договорів, своєчасності розрахунків між ними та підприємством-клієнтом.

На основі проведеного первинного вивчення підприємства-клієнта можна встановити обсяг аудиторської перевірки та її тривалість. Відповідно до обсягу аудиторської перевірки та її складності (кількість видів діяльності та виробництва продукції, проведення інвентаризації матеріальних цінностей тощо) визначається вартість аудиту, яка має бути обґрунтована відповідними розрахунками. Погоджена сума, включаючи ПДВ, зазначається у договорі на проведення аудиторської перевірки.

Дуже важливо встановити чітку послідовність проведення аудиту та правильно розподілити обов'язки між аудиторами. Програма аудиторської перевірки включає: мету аудиту, основні ділянки діяльності підприємства та обліку, що підлягають перевірці; характер перевірки (суцільна, вибіркова, візуальна тощо); закріплення обов'язків за членами бригади; максимальна тривалість перевірки, терміни її початку та закінчення.

Мета аудиту передбачає визначення користі, яку одержить клієнт від проведення перевірки. Визначаючи ділянки обліку, що досліджуватимуться в ході аудиту, потрібно, по-перше, виділити найважливіші ділянки, які мають принципове значення для правильного відображення діяльності підприємства та формування фінансових результатів. По-друге, обґрунтувати, чому інші ділянки господарської діяльності підприємства не мають вирішального впливу на кінцеві фінансові результати. В перші дні перевірки аудитори повинні точно визначити стан тієї чи іншої ланки діяльності та обліку на підприємстві і встановити той обсяг робіт, який при мінімальних затратах часу на перевірку забезпечить аудиторам максимум необхідних відомостей для складання обґрунтованого аудиторського висновку. За помилковий вибір ланок перевірки та неправильні висновки за результатами перевірки відповідальність цілком і повністю несуть аудитори.

Для кожної ланки аудиторської перевірки слід визначати її характер – суцільна чи вибіркова. Суцільна перевірка здійснюється стосовно касових, банківських документів, авансових звітів. Первинну документацію на заробітну плату або матеріали доцільно перевіряти вибірково. Проте коштовні та дефіцитні матеріали краще перевіряти суцільно. Перевірка повинна встановити збереженість та раціональність використання матеріалів.

Для кожного аудитора бригади визначається перелік питань, що потребують перевірки, з врахуванням кваліфікації та досвіду. Аудиторам-початківцям доцільно доручати суцільну перевірку касових документів та авансових звітів; досвідченим фахівцям – звітність та Головну книгу, їх зв'язок з поточним бухгалтерським обліком, з обліковими регістрами, визначення обґрунтованості записів на бухгалтерських рахунках за даними первинного обліку. Тривалість аудиторських перевірок може бути різною, однак встановлено, що інтенсивна робота аудиторів не перешкоджає одержанню точних результатів.

Програма аудиторської перевірки подається керівництву підприємства для ознайомлення та погодження об'єктів і етапів перевірки, внесення змін і доповнень за пропозицією управлінців підприємства.

Програма аудиторської перевірки може бути скоригована з урахуванням ефективності внутрішнього контролю на підприємстві. Якщо інвентаризації майна підприємства проводяться регулярно, вчасно та ретельно, а за їх результатами вживаються відповідні заходи, то обсяг аудиторських робіт відповідно скорочується.

Складаючи програму аудиторської перевірки, неможливо повністю передбачити всі чинники, що впливатимуть на її трудомісткість та тривалість. їх слід враховувати під час самої перевірки.

У практиці зарубіжного аудиту використовуються спеціальні графіки планування послідовності та трудомісткості роботи на окремих ділянках аудиту великих підприємств, що забезпечує завершення перевірки у визначені строки та з належними результатами. Використання цих графіків дозволяє раціонально розподіляти сили аудиторів на окремих етапах перевірки. Використовуючи досвід аудиторів Німеччини, варто застосовувати спеціальне обчислення для раціонального розподілу сил аудиторів з урахуванням їх кваліфікації (освіти, досвіду та інших особистих якостей). Однак подібні обчислення досить трудомісткі (кількісний вимір, оцінка кваліфікації, складність розрахунків).

При повторних аудиторських перевірках програма перевірки будується з урахуванням набутого досвіду та обізнаності з діяльністю підприємства. Розроблену програму можна використовувати упродовж декількох суміжних періодів. Досвід країн з ринковою економікою свідчить про доцільність складання багаторічних (п'ятирічних) планів перевірок, якщо до кожної повторної аудиторської перевірки вносяться зміни та доповнення, обумовлені об'єктивними причинами.

Аудитор повинен планувати свою роботу на рівні, що дає можливість провести ефективну перевірку кваліфіковано і вчасно. За міжнародними стандартами, планування аудиту передбачає:

- вивчення політики підприємства в галузі обліку та її змін;

- знайомство з бухгалтерською системою підприємства і організацією в ньому внутрішнього контролю;

- встановлення ступеня достовірності внутрішнього контролю;

- визначення змісту та обсягу аудиторських процедур, а також часу їх проведення;

- координування аудиторської роботи.

Для досягнення поставленої мети аудитор може вільно доповнювати перелік або виключати з нього будь-які елементи.

Плануванню аудиту передує попереднє ознайомлення з результатами діяльності і структурою підприємства, специфічними особливостями галузі, з'ясування чинників (подій, угод, заходів), які, за оцінками аудитора, можуть впливати на характер фінансової інформації.

Аудитор досліджує зміни в управлінні підприємством, організаційній структурі діяльності підприємства-клієнта, у діючому законодавстві, господарській діяльності, що впливають на діяльність підприємства; вивчає можливі фінансові труднощі і бухгалтерські проблеми, склад співзасновників підприємства, нові (відкриті чи закриті) підрозділи підприємства-клієнта, поточні або прогнозовані зміни в технології виробництва і наданні послуг, процес виробництва і збуту, зміни в бухгалтерському обліку та системі внутрішнього контролю.

Планування аудиту включає складання загального плану очікуваних робіт і розробку аудиторської програми.

У плані очікуваних робіт подається їх перелік і обсяги, строки проведення, процедури (способи і прийоми), які виконуються аудитором.

Загальний план аудиторської перевірки оформляється документально, до нього додається розклад виконання кожної ланки перевірки або аудиторської процедури.

План аудиторської перевірки переглядається керівником підприємства, що підвищує ефективність аудиту і сприяє скороченню кількості аудиторських процедур. Аудитор повністю відповідає за розробку (виконання) плану та програми аудиту.

Складений план буде якісним, а визначений обсяг очікуваних робіт реальним, якщо аудитор:

- вивчить умови контракту (договору на проведення аудиту) і встановлену законом відповідальність аудитора;

- уточнить зміст звіту або іншої інформації, яку йому необхідно передати замовнику відповідно з укладеним договором;

- встановить вплив на результати перевірки нових стандартів з обліку та аудиту, законів, положень, інструкцій та інших нормативних актів;

- виділить ключові питання аудиту;

- з'ясує умови, що потребують особливої уваги (можливість матеріальних помилок, обману тощо);

- визначить ступінь довіри до системи обліку і внутрішнього аудиту підприємства;

- встановить обсяг аудиторських доказів;

- оцінить професійну придатність внутрішніх аудиторів і можливість їх залучення до зовнішнього аудиту;

- проаналізує доцільність залучення інших аудиторів до проведення перевірки у філіях, представництвах, відділах, відокремлених підрозділах підприємств, що мають самостійний баланс;

- встановить необхідність залучення експертів.

Для підготовки плану аудиторської перевірки використовуються річні звіти, інформація про збори акціонерів (засновників), засідання ради директорів, внутрішні фінансові звіти підприємства (фірми), аудиторські висновки за попередній період, матеріали внутрішнього аудиту, періодичні видання (газети, журнали тощо).

Загальний перелік завдань, відображуваних у плані і програмі аудиту, включає:

- аналіз системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю на підприємстві;

- попередню оцінку господарських операцій та видів доходів підприємства за період, що перевіряється, щодо їх відповідності законодавству та статутним документам;

- аналіз рахунків Головної книги;

- коригування робочої програми з урахуванням виявлених проблем та зон ризику;

- перевірку правильності заповнення форм звітності, відповідність даних Головної книги, обігово-сальдового балансу та (або) інших регістрів бухгалтерського обліку;

- порівняння різних форм звітності щодо їх відповідності;

- внесення (за результатами аудиту) необхідних змін у відповідні облікові реєстри;

- звірку залишків на кінець операційного дня на 31 грудня з даними касової книги, звірку виписок банку та журналів-ордерів;

- звернення до банку (при необхідності) з приводу підтвердження залишків на рахунках під кінець року, а також іншої інформації, необхідної для аудиторського висновку;

- перевірку оборотів за звітний період;

- правильність відображення залишків на рахунках бухгалтерського обліку за окремими дебіторами та кредиторами;

- наявність актів звірок на кінець року за найкрупнішими дебіторами та кредиторами, їхню відповідність даним аналітичного обліку;

- порівняння даних синтетичного, аналітичного та складського обліку;

- порівняння даних відомостей інвентаризації на кінець року з обліковими даними;

- правильність ведення обліку товарно-матеріальних цінностей, їх оцінки та вчасності оприбуткування;

- встановлення відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку;

- правильність ведення обліку основних засобів, оцінки їх вартості, своєчасного оприбуткування (списання), застосування норм амортизації, класифікації капітальних вкладень;

- тотожність відображення в обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, розрахунків інших дебіторів та кредиторів з бюджетом, з персоналом по заробітній платі та інших операціях;

- правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку кредитів та позик, нарахованих та сплачених процентів;

- порівняння облікових даних з банківською інформацією;

- відповідність розміру статутного фонду, зазначеного в установчих документах, обліковим даним, правильність оцінки та повноти внесення учасниками своїх часток;

- правильність класифікації, оцінки та відображення в обліку доходів підприємства, формування валових витрат, прибутку тощо.

Необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту. У ній наведено перелік запитань, які треба з'ясувати: період проведення, обсяг та види аудиторських процедур, необхідних для виконання плану аудиторської перевірки.

У процесі підготовки аудиторської програми враховуються результати внутрішнього контролю. Чим він ефективніший, тим менше аудиторських процедур буде внесено до програми без ризику для одержання об'єктивних висновків про достовірність показників фінансових звітів і балансів.

До складу аудиторської програми входять: тестування операцій, аналітичні процедури і тестування статей балансу.

Тестування операцій використовується для виявлення кількісних помилок і порушень, що впливають на правильне відображення показників фінансової звітності. При цьому визначається:

наявність дозволу на проведення операції;

правильність складених бухгалтерських проводок і підсумків у регістрах синтетичного й аналітичного обліку;

тотожність занесення операцій у Головну книгу. Аналітичні процедури є також важливим інструментом аудиторської перевірки. Це ефективні способи перевірки, які використовуються для:

а) формування думки (уявлення) про діяльність підприємства-клієнта;

б) оцінки фінансової стабільності підприємства;

в) виявлення помилок у фінансовій звітності;

г) скорочення обсягу тестів.

Тестування статей бухгалтерського балансу ґрунтується на даних Головної книги. Завдання тестів:

- підтвердження рахунків дебіторів і кредиторів;

- обстеження товарно-матеріальних цінностей та основних засобів;

- перевірка правильності відображення грошових коштів;

- встановлення правильної періодичності проведених протягом року операцій.

Найефективнішими методичними прийомами аудиторської перевірки є аналіз процедури оцінки внутрішнього контролю і тестування системи внутрішнього контролю. Найскладніша процедура – це тестування операцій.

Вимоги до змісту аудиторських програм встановлює кожна аудиторська фірма. Основними з них є:

- розкриття суті процедур з метою забезпечення аудиторів необхідним інструментарієм;

- встановлення терміну перевірки;

- надання інформації для виконання кожної процедури (посилання на робочі документи, що відображають одержані докази; вказівка на аудитора, що виконує роботу; дату її закінчення; встановлені винятки із правил та їх пояснення).

При необхідності план і програма аудиторської перевірки коригуються. Суттєві зміни, внесені в їх зміст, підтверджуються документально. Оперативне уточнення змісту і програми аудиту дозволяє забезпечити належну перевірку ключових напрямків діяльності підприємства, вирішувати проблеми, що виникли у процесі проведення аудиту, скоригувати аудиторів і експертів, якісно і своєчасно провести аудит.

Прикладом аудиторської програми може бути перевірка коштів у касі та касових операцій (табл. 1).

Таблиця 1. Програма аудиту коштів у касі та касових операцій

Завдання Процедура перевірки Термін проведення Обсяг перевірки Індекс робочих документів
Оцінка системи внутрішнього контролю Встановлення: а) наявності договору з касиром про повну індивідуальну матеріальну відповідальність Проміжний аудит Суцільна
-II- 6) систематичності здійснення інвентаризацій (нестачі, надлишки) На 31.12 -II-
-II- в) своєчасності оприбуткування коштів у касі та їх внесення на розрахунковий рахунок Проміжний аудит Вибір-кова
-II- г) якості ведення касових документів -II- -II-
-II- д) відповідності умов обладнання приміщення каси, зберігання коштів, цінних паперів, грошових документів та бланків суворої звітності чинним вимогам -II- Суцільна
Реальність існування Спостереження за інвентаризацією грошей у касі За станом на 31.12. звітного року Суцільна
Право власника Вивчення прибуткових касових ордерів з додатками, витягів банку Проміжний аудит Вибіркова

Для підвищення якості планування, скорочення витрат часу використовуються стандартні програми аудиторської перевірки, які аудитор може відкоригувати з урахуванням особливостей її застосування в умовах конкретного підприємства та оцінки системи внутрішнього контролю. Зміни стандартної програми, що в основному стосуються аудиторських процедур, обов'язково документуються з висвітленням причин.

Наведені у табл. 1 процедури різні за своїм обсягом. Найбільший обсяг процедур у кінці звітного року – проведення інвентаризації виробничих запасів, коштів, основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, оцінка результатів.

Зміст плану і програми значною мірою визначається розміром підприємства. Для підприємств малого бізнесу вони більш спрощені.

Чітко спланувати і організувати виконання аудиту легше, коли замовники постійні. Проте і в цих умовах здебільшого визначаються лише терміни виконання робіт, а поетапне планування не здійснюється. Більшість аудиторських фірм, особливо з невеликим штатом аудиторів, не розробляють програм аудиту, а проводять перевірку на основі досвіду та професійної інтуїції.

Узагальнення результатів планування аудиту оформляється меморандумом (доповідною запискою), який включає:

- короткий огляд напрямків діяльності замовника з виділенням основних партнерів (постачальників, замовників, банків тощо);

- оцінку власного ризику у галузі і на підприємстві;

- оцінку ефективності внутрішнього контролю та ризику контролю;

- перелік проблем, пов'язаних з нетиповими господарськими операціями, галузевими особливостями, що потребують допомоги експертів;

- склад аудиторської групи, графік виконання робіт, використання внутрішніх аудиторів тощо;

- терміни виконання аудиту, строки зустрічей з керівництвом замовника та дату завершення аудиту.

Меморандум розглядається відділом (чи особою) по контролю якості аудиту, обговорюється з партнером, відповідальним за аудит, менеджером. Після необхідних коригувань план і програма приймаються до виконання.

В організації планування, особливо у розробці типових програм аудиту в Україні, важливою є допомога Аудиторської палати. Це забезпечуватиме якість аудиторських перевірок та сприятиме скороченню інструкцій з боку органів державної виконавчої влади (Мінфіну України, Фонду держмайна, Національного банку).

Задача

Визначте, який висновок може скласти аудитор у поданих нижче ситуаціях.

Ситуація 1. Підприємству, яке перевіряється, пред`явлено судовий позов одним з його постачальників у зв`язку з порушенням договору постачання з вимогою компенсації усіх завданих збитків, суму яких реально визначити на даний момент неможливо. Інших порушень та відхилень не встановлено.

Ситуація 2. На підприємстві встановлено крадіжку грошей з каси в сумі 100 грн. Інших порушень та відхилень не встановлено.

Ситуація 3. На підприємстві встановлено, що витрати в сумі 251 017 грн., які були здійснені в першій половині січня наступного за звітним року, відображені по дебету рахунку 23 «Основне виробництво» в грудні звітного року. Інших порушень та відхилень не встановлено.

Рішення:

Ситуація 1.

Умовно позитивний висновок із застереженням, пов`язаним з наявністю не фундаментальної невпевненості, – надання відмови від висновку по розрахунковим взаємовідносинам з постачальниками.

Ситуація 2. Негативний висновок.

Ситуація 3. Умовно позитивний висновок пов`язаний з наявністю фундаментальної незгоди.

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 288 с

2. Ватуля, І. Д. Аудит [Текст]: практикум / І. Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко; Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. – К.: ЦУЛ, 2007. – 304 с.

3. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник.-К.: Лібра, 2001. –840 с.

4. Гончарук, Я.А. Аудит [Текст]: навчальний посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. – 3-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 443 с.

5. Дорош, Н.І. Аудит: теорія і практика [Текст]: навчальний посібник / Н. І. Дорош. – К.: Знання, 2006. – 495 с.

6. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ – 2000», 2002. – 504 с.

7. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійоної етики аудиторів України. – К.: Аудиторська палата України, Укркомункваліфонд; Основа, 1999. – 274 с

8. Немченко, В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст]: підручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко; Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун‑т. – К.: ЦУЛ, 2008. – 240 с.

9. Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» [Текст]: закон України / Україна. Закон. – [Б. м.: б. и.], 2006. – Б. ц.

10. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст]: навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун‑т споживчої кооперації України. – К.: ЦУЛ, 2008. – 320 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:52:27 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
07:53:32 29 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Аналітичні процедури в аудиті

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150026)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru