Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Гігієнічна характеристика трудового процесу

Название: Гігієнічна характеристика трудового процесу
Раздел: Рефераты по безопасности жизнедеятельности
Тип: контрольная работа Добавлен 09:34:09 21 сентября 2009 Похожие работы
Просмотров: 64 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ІСПТ

Кафедра гуманітарних та природних наук

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу охорони праці

на тему: Гігієнічна характеристика трудового процесу.

Виконав

студент III-курсу

групи ЗФ -05-3

Філіпенко Євгеній Олександрович

Перевірила:

Горобець Ольга Вікторівна


Варіант:45

Тема: Гігієнічна характеристика трудового процесу

План

Вступ

Основна частина:

1. Гігієнічна характеристика

2. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Наведено комплексну гігієнічну оцінку факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Розроблено рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбово-виховними закладами. Зазначено, що в процесі трудової діяльності лікарі піддаються впливу виробничих чинників - хімічних, фізичних, біологічних, а також значного психоемоційного навантаження. Розроблено критерії оцінки діяльності лікарів з гігієни дітей та підлітків санепідемстанцій (ГДП) та систему електронного документообігу для фахівців санепідстанцій. Визначено, що основними складовими санепіднагляду за навчально-виховними закладами є: контроль за впровадженням нових форм і методів навчання дітей, проведення державного нагляду за об'єктами з урахуванням показників стану здоров'я дітей, забезпечення належної нормативної бази, проведення формалізації документів, удосконалення інформаційного забезпечення та створення банку даних, підвищення ефективності та поліпшення умов праці лікарів-гігієністів.

Також Виробнича санітарія включає оздоровлення повітряного середовища і нормалізація параметрів мікроклімату в робочій зоні, захист робітників від шуму, вібрації, і забезпечення нормативів освітлення, а також підтримка відповідно до санітарних вимог території підприємства, основних і допоміжних приміщень (особливо важливо в харчовому виробництві).

Світло, освітлення відноситься до одного з основних зовнішніх факторів, що постійно впливають на людину в процесі праці. Позитивний вплив освітлення на продуктивність праці і його якість не викликає сумніву. Так, сонячне освітлення збільшує продуктивність праці в середньому на 10%, а штучне на 13%, при цьому можливість браку знижується на 20-25%.

Освітлення – використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу. Світло є природною умовою життя людини, необхідним для здоров'я і високої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самого тонкого й універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній зв'язок організму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для органа зору й організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій людини . Основна інформація про навколишній світ – близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче освітлення має величезне позитивне значення.

З погляду гігієни праці освітленість має істотне значення, тому що по ній нормуються умови освітлення у виробничих приміщеннях і розраховуються освітлювальні установки. У фізіології зорового сприйняття важливий також рівень яскравості освітлюваних виробничих і інших об'єктів, що відбивається від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Яскравість залежить від їхніх світлових властивостей, ступеня освітленості і кута, під яким поверхня розглядається, виміряється в нитах [нт]. Часті зміни рівнів яскравості приводять до зниження зорових функцій, розвитку перевтоми внаслідок преадаптації ока, а зорове стомлення приводить до зниження зорової і загальної працездатності (Адаптації: світлові - при підвищенні яркостей у полі зору відбувається швидко, протягом 5-10 хв..


1. Гігієнічна характеристика

Серед першої групи шкідливих виробничих факторів маємо ті, які діють на опорно-руховий апарат, за рахунок статичної або динамічної перенапруги, або гіподинамії. Ці фактори реалізуються на підприємствах з високим відсотком ручної праці, при роботі на напівмеханізованих та напівавтоматизованих станках, штампах, конвеєрах та інше, де потрібне значне фізичне напруження. Особливо шкідливу роль при цьому можуть відігравати вимушені положення тіла під час роботи (наприклад, робота в забої, всередині будь-яких конструкцій і порожнин, робота у висячому положенні, навприсядки), нерівномірний ії ритм, перенапруга окремих м’язових груп (наприклад м’язів плечового поясу у каменярів, малярів, ткачів), монотонність рухів (наприклад, доярки ручного доіння,столяри, тесляри, ткалі, шліфувальники), тиск і тертя інструментів або виробів, що супроводжуються фізичним перевантаженням і мікротравматизаціею тканин, частіше китиці (наприклад, гравери, чеканшики, паркетчики, машиністки). Фактор гіподинамії реалізується найбільше у осіб “сидячих професій”, які більшу частину робочого часу проводять за робочим столом, в кріслі коло пульта управління та інше. При цьому відбувається не тільки зменшення маси малонагружених м’язiв, але й перенапруга м’зів спини, в зв’язку з тривалим сидячим положенням. Важливою проблемою також е порушення адаптаційних можливостей серцево-судинноі системи в умовах гіподинамії. В протилежність цьому, при ряді професій має місце перенапруга органів кровобігу (наприклад, металурги), дихання (напр. склодуви, музиканти на духових інструментах), голосових зв’язок (напр. співаки, педагоги). Велику нервово-психичну напругу мають професії, при яких велика вага відповідальності щодо приняття рішень (напр. авіадиспетчери, лікарі хірургічних спеціальностей). Відомо, що їх середня тривалість життя значно ниша ніж решти населення).

Серед шкідливих виробничих факторів другої групи (фізичної природи), найбільше значення для клініцистов мас підвишення запорошення повітря і характеристика частин пороху. Багато виробництв зв’язані із зміною параметрів зовнішнього серед’вища, наприклад, підвишення або пониження температури і вологості зони праці (відповідно “горячі” цехи і холодильники), різкі зміни атмосферного тиску (підводні глубинні роботи). Деякі технологічні процеси супроводжуються надмірним випромінюванням різного спектру (від інфрачервоного до радіохвиль), наприклад, робота радіолокаційних станцій, рентгенівських апаратів, що може викликати шкідливу дію на організм працюючого.

На сучасному виробництві широко використовуються різноманітні механізми, які мають рухомі деталі, що викликає появу таких шкідливих виробничих факторів ях шум, вібрація. Найчастіше це мас місце при обрубці металевого литва, клепанні і рубці металу, бурильних роботах, використанні моторних та електропил на лісозаготовлі. при віброущільненні бетону та інше.

Шкідливі дії факторів третьої групи (хімічної) спостерігаються при роботі з агресивними хімічними речовинами і реагентами - випаровуванням кислот і лугів (наприклад, акумуляторне виробництво), контакти з органічними розчинниками (наприклад, лако-фарбне виробництво), або високотоксичними сполуками важких металів, фтору, фосфору або ртутьорганічних сполук, які використовуються в вигляді пестицидів у сільському господарстві.

Четверта група шкідливих факторів (біологічні) стала особливо актуальною за останні 40-50 років у зв’язку з розвитком мікробіологічної і фармацевтичної промисловості, виробництва бакпрепаратів і біологічно активних речовин. Із старих виробництв можна згадати виправлення шкір, коли можливі зараження від хворих тварин. Вияви дії шкідливих факторів цієї групи можливі при недотриманні правил техніки безпеки, порушеннях технологічних норм або внаслідок аварійних ситуацій.

Ці ж причини приводять до виробничих травм. До останніх відносять захворювання, які виникають внаслідок механічного, термічного, хімічного або електричного ураження тканин і органів безпосередньо на робочому місці або на теріторії підприємства.

Всі перераховані професійні фактори мають умовний характер. В залежності від індівідуальної реактивності організму, ступеню травмованості, наявності або відсутності супутніх захворювань, одне і теж навантаження для одного працівника буде нормальним, для другого-надмірним, вище його можливості. Постійні дії шкідливих виробничих факторів протистоять саногенні і адаптаційні можливості організму. Напруження цих пристосовуючих механізмів на певному етапі дозволяє нейтралізувати негативний вплив шкідливих виробничих факторів. Однак при тривалій їх дії наступає поступове виснаження адаптаційних можливостей. На цьому етапі наростають патологічні зміни, які притаманні даному виду професійної шкідливості. Вказані зрушення в більшості випадків розвиваються досить повільно. В розвитку професійного захзорюзання до моменту появи перших клінічних симптомів можуть пройти місяці або роки. Темпи розвитку профзахворювання залежать від багатьох причин. Важливу роль відіграє преморбідний стан працюючого. Зрозуміло, що у людини, яка страдає хронічним бронхітом порохові захворювання легень розвинуться значно скоріше, ніж у практично здорових. Певну роль може відігравати стать і вік, наявність шкідливих звичок,такої як куріння. Велике значення має поєднання шкідливих професійних факторів. Порохові захворювання легень скоріше розвинуться і будуть протікати важче, якщо запорошена робоча зона поєднана з високою температурою і значною фізичною напругою. Таке поєднання шкідливих факторів приводить до поглиблення та збільшення частоти дихання, гіршому очищенню повітря, що вдихається, підсиханню слизової оболонки дихальних шляхів та ряду інших змін, що обов’язково приведе до негативного стану і прискорить розвиток пневмоконіозу.

Окремо потрібно зупинитись на особливостях професійної патологіі у жінок. Спеціфічною особливостю жіночого організму е підвищена чутливість до дії багатьох шкідливих факторів виробництва, швидкий розвиток і тяжкий перебіг професійних хвороб, вплив шкідливих факторів на дітородну функцію, організм плода під час вагітності, віддалені генетичні наслідки у нащадків, тобто в кінцевому разі -на становищі генофонду народу. В зв’язку з цим велику небезпеку становлять такі галузі підприємств як лакофарбова, нафтохімічна, прядільно-ткацька, виробництво синтетичних волокон, смол, каучуку, пластичних мас та інші. Жінки чутливіші до дії деяких хімічних речовин (сполук важких металів, хлор - та фторзаміщеніх вуглеводів, бензолу та його гомологів, пестицидів тощо). Найбільш шкідливі речовини впливають на яєчники внаслідок особливої ранливості зародкового епітелію, особливо під час менструацій. У жінок, зайнятих на шкідливих виробництвах спостерігаються порушення менструальної функції, розвиток ранього климаксу, несприятливий перебіг і кінець вагітності, зміни в організмі плода, висока смертність новонароджених, погіршання показників фізичного розвитку і імунологічної реактивності дітей. Вплив на плод і дитину посилюється тому, що більшість хімічних речовин легко долають плацентарний бар’єр, виділяються з молоком матері.

Не тільки хімічні фактори, а й фізичні (вібрація, шум, різні види випромінювання та ін.) несприятливо впливають на організм жінок, дітородну функцію. Слід також відзначити особливу чутливість жінок до психоемоційних перенапруг, стресів, а також великі затрати часу на домашню працю.

У нашій країні ведеться робота, спрямована на охорону здоров’я працюючих жінок. Установлено граничну допустиму масу вантажу, який може піднімати і переміщувати жінка - це 15 кг. Норма діючого законодавства про працю забороняють залучати жінок до роботи в нічний час, за рядом винятків і як тимчасовий захід. У законодавстві про працю особливо виділяються правові норми, пов’язані з регулюванням праці жінок у період активного материнства (вагітність, роди, вигодування дитини). В цей час жінки мають права на ряд пільг, які сприяють збереженню їх здоров’я, виключаючих дію несприятливих факторів (заборона на працю в нічний час, понадурочне і у вихідні дні, перевод на іншу, легшу роботу із збереженням попереднього заробітку та ін).

Завдання лікаря-профпатолога полягає не тільки в пильному нагляді за станом здоров’я працюючих жінок, але й в проведенні широких профілактичних заходів на підприємстві, в повній мірі використовучи для цього можливості, які надає законодавство.

2. К ласифікація професійних захворювань під час трудового процесу

Питання класифікації професійних захворювань недостатньо відпрацьовані, тому що їх клінічна картина буває поліморфною і характеризується змінами в багатьох органах і системах. Наприклад, при вібраційній хворобі спостерігаються зміни зі сторони серцево-судинної і нервової систем, опорно-рухового апарату та обмінних процесів. Поліорганна симптоматика має місце і при інших захворюваннях. Це в багатьох випадках затруднюе їх класифікацію на основі патофізіологічного або клінічного підходів. Однак, для деяких форм професійних хвороб е відносно постійним вибіркове ушкодження однієї-двох систем або органів, що дозволяє пов’язати профзахворювання з певним шкідливим виробничим фактором. Тому, в данний час існує загальноприняте групування їх по етіологічному принципу, тобто характеру виробничого фактора, до визиває дане захворювання.

За етіологічним принципом виділяють слідуючі групи професійних захворювань:

Зумовлені дією виробничого пороху (пневмоконіози, порохові бронхити);

Зумовлені дією фізичних факторів виробничого середовища (вібраційна хвороба, ураження, викликані дією інтенсивного шуму, різноманітні види випромінювань, високі та низькі температури навколишнього середовища та інш.);

Зумовлені дією хімічних факторів виробничого середовища (різноманітні гострі та хронічні інтоксикації);

Зумовлені дією біологічних факторів (різноманітні інфекційні та паразитарні захворювання, які розвиваються у осіб, що по характеру своєї роботи контактують з інфекційними матеріалами або тваринами, а також в осіб, які працюють в протнвотурбекульозних та інших інфекційних лікувальних і профілактичних медичних закладах, захворювання, які викликаються антибіотиками, дріжковими і дріжкового подібними грибками, грибками-продуцентами та інш.);

Професійні захворювання від перенапруження окремих органів і систем (захворювання опорно-рухового апарату, периферичних нервів та м’язів)

Для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях розроблена “Гіігіенічна класифікація праці”, згідно якої розрізняють:

Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах може привести до захворювання, або стійкого зниження працездатності;

Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах може привести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я;

Важкість праці - характеристика трудового процесу, яка відображає вибіркову нагрузку на опорно-руховий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, дихальну та інш.), які забезпечують його діяльність; Напруженість праці - характеристика трудового процесу, який відображає вибіркову нагрузку на ЦНС.

Принцип диференціації умов і характеру праці передбачує ступінь відхилення параметрів виробничого середовища та трудового процесу, від діючих гігієнічних нормативів і вплив на функціональний стан і здоров’я працюючих. По цих показаниках виділяються три класи умов та характеру праці.

Клас І - оптимальні умови і характер праці, при яких виключена шкідлива дія на робітників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створюються умови для збереження високого рівня працездатності.

Клас ІІ - допустимі умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, які визвані трудовим процесом, відновляються під час регламентованого відпочинку в ході робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не причиняють шкідливого впливу в найближчому і віддаленому періоді на стан здоров’я працюючих і їх нащадків.

Клас ІII - шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можлива дія небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища в значеннях, які перебільшують гігієнічні нормативи, і психофізіологічних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни організму, які можуть привести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров’я працюючих.

Виділяють 3 ступені шкідливих і небезпечних умов та характеру праці:

І ступінь - умови та характер праці, які викликають функціональні порушення, що при ранньому виявленні і після припинення дії носять зворотній характер;

II ступінь - умови та характер праці, до викликають стійкі функціональні порушення, які сприяють росту показників захворюванності з тимчасовою втратою працездатності і в окремих випадках - виникненню ознак та легких форм професійних захворювань;

III ступінь - умови та характер праці з підвищеною небезпечністю розвитку професійних захворювань, підвищенню захворючаіпстю з тимчасовою втратою працездатності.

При наявності двох або більше шкідливих небезпечних виробничих факторів трудової діяльності умови праці слід оцінювати по найбільш високому класу та ступеню.

Для встановлення діагнозу професійного захворювання необхідно детально проаналізувати дані анамнезу, клінічні та лабораторно-функціональні показники і, звичайно, підтвердження контакту хворого з професійними шкідливостями.

Облік професійних захворювань проводиться на основі заключних діагнозів, які ставлять спеціалізовані лікувальні установи. Потрібно вказати, що в Україні немало робиться для попередження професійної патології. Проводяться певні оздоровчі міроприемства, які містять цілий комплекс науково-технічних, соціально-гігіенічних та наукових заходів, то направлені на покращення умов праці і побуту, санітарний стан навколишнього середовища. Однак професійна патологія і сьогодні не втрачає своєї актуальності.

Нажаль, потрібно визнати, що заходи по боротьбі з пріфесїйними захворюваннями не дають належних наслідків. Згідно з державними статистичними данними загальна чисельність професійних захворювань і отруєнь у бувшому СРСР в 1985 р. складала 10,4 тис. чол. або 1,11 випадків на 10000 працюючих, в т.ч. хронічні форми складали відповідно 8,5 тис. чол. або 0,90 випадків на 10000 працюючих. В 1989 р. наведені показники виросли в 1,5 раза, чисельність професійних захворювань і отруєнь виросла до 15,3 тис. випадків або 1,66 на 10000 працюючих, а т.ч. хронічні форми складали 13,5 тис. випадків або 1,47 на 10000 працюючих. В Україні майже така ж ситуація. В 1989р. при загальній чисельності професійних захворювань та отруєнь 2,85 тис, в т.ч. хронічні форми - 2,76 тис., інтенсивні показники складали відповідно 1,60 і 1,55 на 10000 тис. працюючих.

Велике занепокоєння викликає рівень травматизму, в т.ч. виробничого. В 1989 р. у бувшому СРСР було зареєстровано 675 тис. травм, в т.ч. із смертельним наслідком 14,5 відсотків, число людино-днів тимчасової втрати працездатності - 15,9 млн. Інтенсивні показники травматизму на 10000 тис. Працюючих складаи число потерпілих - 55, із смертельним наслідком - 1,18; людина-днів непрацездатності 1301, число днів непрацездатності на одного потерпілого - 29,6 днів.

В 1989 році, в порівнянні з 1988 роком, виросло на 2% кількість потерпілих і на 3% кількість загиблих.

Стан травматизму в Україні відповідав даним по СРСР. Аналіз причин травматизму показує, що причинами є: незадовільна організація робіт - І9,9%, порушення правил дорожнього руху - 19,9%, несправності машин і механізмів - 10,3%, порушення технологічних процесів-2,3%.

Травми, професійні отруєння наносять важкий матеріальний збиток, приводять до втрати працездатності, інвалідності, смерті людей в працездатному віці. Це ще і важка моральна людська трагедія для сімей потерпілих. Незаживаючою раною для народу України стала Чорнобильська катастрофа. Лікарям зараз приходиться спостерігати за багатьма тисячами осіб, які потерпіли від цієї аварії.

“Чорнобильський контингент” складають особи, які мешкали в ЗО-км зоні ЧАЄС, ліквідатори та прирівненідо них групи.

Робота лікаря -профпатолога неминуче ставить перед ним проблему “Лікар та науково-технічний прогрес”. Безумовно подальше проникнення людської думки в таємниці природи, поступовий розвиток науки та техніки, теж неминучі.


Висновок

Ми користуємося багатьма благами цивілізації, які звільнили людину від важкої фізичної праці, страху голодної смерті, залежності від стихійних сил - холоду, дощу, вітру. Ми живемо в сучасних будинках, користуємося послугами засобів транспорту і зв’язку, на роботі більше цінується не фізична сила, а інтелект, знання та вміння. Все це позитивні сторони науково-технічного прогресу. Але е і негативні сторони. Нові технології, прибори, апарати та пристрої пред’являють високі вимоги до психоемоціональної сфери при недостатній нагрузці мускульної і серцевосудинної систем. Працюючим доводіться контактувати із незвичними видами випромінень - ультрафіолетовим та інфрачервоним, ультразвуковим і лазерним, іонізуючим та інш. Тому тут важлива роль лікаря-профпатолога. Гігієнічна оцінка нових технологій дозволить звести до мінімума шкідливу дію виробничих факторів. Заходи по техниці безпеки будуть сприяти оздоровленню робочої зони.

Медичний контроль і диспансерізація працюючих дадуть можливість визначати початкові прояви хвороби і організувати необхідні оздоровчі заходи.

Професійна патологія вимагає не тільки поєднання гігієнічних та клінічних знань, але і наукового пошуку, дослідження в області фізіології, патофізіології, токсикології, а також поєднання їх з інженерним підходом до виробничих проблем. Це складна, важка і дуже специфічна лікарська спеціальність, що дозволять понизити в вірогідність захворювання підчас трудового процесу. .


Список використаної літератури

1. Громадська діяльність для новачків. Рівне 2001.

2. Чирва Ю.О., Баб”як О.С., безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2001.

3. Житецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Вид. 2-е, стереотипне. – Львів: Афіша, 2000.

4. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С.В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1999.

5. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995.

6. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМИ, 1996.

7. Кушелев В.П. Основы техники безопасности на предприятиях химической промышленности. – М.: Химия, 1992.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:50:08 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
07:52:23 29 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Гігієнічна характеристика трудового процесу

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150758)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru