Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Спектральні наземні дослідження

Название: Спектральні наземні дослідження
Раздел: Рефераты по авиации и космонавтике
Тип: реферат Добавлен 00:24:15 19 февраля 2009 Похожие работы
Просмотров: 103 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат:

Спектральні наземні дослідження


План

Вступ

Спектральні наземні дослідження

Висновок

Література


Вступ

Розглянемо основні типи спектральних приладів, вживаних в астрономії. Вперше спектри зірок і планет почав спостерігати в минулому столітті італійський астроном Секки. Потім його роботами спектральним аналізом зайнялися багато астрономів. Спочатку використовувалися візуальний спектроскоп, потім спектри почали фотографувати, а зараз застосовуються також і фотоелектричний запис спектру. Спектральні прилади з фотографічною реєстрацією спектру зазвичай називають спектрографами, а з фотоелектричною – спектрометрами.

На малюнку дана оптична схема призматичного спектрографа. Перед призмою знаходяться щілина і об'єктив, які утворюють коліматор. Коліматор посилає на призму паралельний пучок променів. Коефіцієнт заломлення матеріалу призми залежить від довжини хвилі. Тому після призми паралельні пучки, відповідні різним довжинам хвиль, розходяться під різними кутами і другий об'єктив (камера) дає у фокальній плоскості спектр, який фотографується. Якщо у фокальній площині камери поставити другу щілину, то спектрограф перетворитися на монохроматор. Переміщаючи другу щілину по спектру або повертаючи призму, можна виділяти окремі більш менш вузькі ділянки спектру. Якщо тепер за вихідною щілиною монохроматора помістити фотоелектричний приймач, то вийде спектрометр.


Спектральні наземні дослідження

В даний час поряд з призматичними спектрографами і спектрометрами широко застосовуються і дифракційні. У цих приладах замість призми диспергирующим (тобто розкладаючим на спектр) елементом є дифракційні грати. Найчастіше використовується відбивні грати.

Відбивні грати є алюминированое дзеркалом, на якому нанесені паралельні штрихи. Відстань між штрихами і їх глибина порівнянні з довгої хвилі. Наприклад, дифракційні грати, що працюють у видимій області спектру, часто робляться з відстанню між штрихами 1,66 мк (600 штрихів на 1 мм). Штрихи мають бути прямими і паралельними один одному по всій поверхні грат, і відстань між ними повинна зберігатися постійним з дуже високою точністю. Виготовлення дифракційних грат, тому є найбільш важким з оптичних виробництв.

Отримуючи спектр за допомогою призми, ми користуємося явищем заломлення світла на кордоні двох середи. Дії дифракційних грат засновано на явищі іншого типа– дифракція і інтерференція світла. Відмітимо що вона дає, у відмінності від призми, не один, а декілька спектрів. Це приводить до певних втрат світла в порівнянні з призмою. В результаті вживаннядифракційних грат в астрономії довгий час обмежувалося дослідженнями Сонця. Вказаний недолік був усунений американським оптиком Вудом. Він запропонував додавати штрихам грат певний профіль, такий, що велика частка енергії концентрується в одному спектрі, тоді як останні виявляються сильно ослабленими. Такі грати називаються направленими|спрямованими| або эшелеттами.

Основною характеристикою спектрального приладу є спектральна вирішуюча сила

(12)

де (( - мінімальний проміжок між двома близькими лініями, при якому вони реєструються як роздільні. Чим більше вирішуюча сила, тим більше детально може бути досліджений спектр і тим більше інформації про властивості випромінюючого об'єкту може бути в результаті отримане|. Спектральні апарати з направленими дифракційними гратами, за інших рівних умов, можуть забезпечити вищу вирішуючу силу, ніж призматичні.

Іншою важливою характеристикою спектральних апаратів є кутова дисперсія

(13)

Де ( - кут між паралельними пучками, що минули диспергирующий елемент і що розрізняються по довжині хвилі на)

Величина

(14)

Де f – фокусна відстань камери, називається лінійною дисперсією, яка виражає масштаб спектру у фокальній плоскості камери і позначається або в міліметрах на ангстремі, або (для малих дисперсією) в ангстремах на міліметр. Так, дисперсія спектрографа 250 A/мм, означає, що один міліметр на спектрограмі відповідає інтервалу довжин хвиль Dl=250A

Особливості оптичної схеми і конструкції астрономічних спектральних приладів сильно залежать від конкретного характеру завдань, для яких вони призначені. Спектрографи, побудовані для отримання зоряних спектрів (зоряні спектрографи), помітно відрізняються від небулярных, з якими досліджуються спектри туманностей. Сонячні спектрографи теж мають свої особливості. Реальна вирішуюча сила астрономічних приладів залежить від властивостей об'єкту. Якщо об'єкт слабкий, тобто від нього приходить дуже мало світло, то його спектр не можна досліджувати дуже детально, оскільки із збільшенням вирішуючої сили кількість енергії, що приходить на кожен вирішуваний елемент спектру, зменшується. Тому найвищу вирішуючу силу мають, природно, сонячні спектральні прилади. Біля великих сонячних спектрографів вона досягає 106. лінійна дисперсія цих приладів досягає 10 мм/A (0,1 A/мм).

При дослідженні найбільш слабких об'єктів доводиться обмежуватися вирішуючою силою порядка 100 або навіть 10 і дисперсіями ~1000 A/мм. Наприклад, спектри слабких зірок виходять за допомогою об'єктивної призми, яка є простим астрономічним спектральним приладом. Об'єктивна призма ставитися прямо перед об'єктивом телескопа, і в результаті зображення зірок розтягуються в спектр. Камерою служить сам телескоп, а коліматор не потрібний, оскільки світло від зірки приходить у вигляді паралельного пучка. Така конструкція робить мінімальними втрати світла із-за поглинання в приладі. На малюнку приведена фотографія зоряного поля, отримана з об'єктивною призмою.

Грубе уявлення про спектральний склад випромінювання можна отримати за допомогою світлофільтрів. У фотографічній і візуальній областях спектру часто застосовують світлофільтри із забарвленого скла. На малюнку приведені криві, що показують залежність пропускання від довжини хвилі для деяких світлофільтрів, комбінуючи які з тим або іншим приймачем, можна виділити ділянки не вже декількох сотень ангстрема. У світлофільтрах із забарвленого скла використовується залежність поглинання (абсорбція) світла від довжини хвилі. Світлофільтри цього типа називаються абсорбцією. Відомі світлофільтри, в яких виділення вузької ділянки спектру засноване на інтерференції світла. Вони називаються інтерференційними і можуть бути зроблені досить узкополосними, дозволяють виділяти ділянки спектру шириною в декілька десятків ангстрема. Ще вужчі ділянки спектру (шириною близько 1 ангстрема) дозволяють виділяти интерференціоннополяризаційні світлофільтри.


Висновок

За допомогою узкополосних світлофільтрів можна отримати зображення об'єкту в якій-небудь цікавій ділянці спектру, наприклад, сфотографувати сонячну хромосферу в променях H(червона лінія в бальмеровской серії спектру водню), сонячну корону в зеленій і червоній лініях, газові туманності в емісійних лініях.

Для сонячних досліджень розроблені прилади, які дозволяють отримати монохроматичні зображення в будь-якій довжині хвилі. Це – спектрогеліограф і спектрогеліоскоп. Спектрогеліографом є монохроматор, за вихідною щілиною якого знаходиться фотографічна касета. Касета рухається з постійною швидкістю в напрямі, перпендикулярному вихідній щілині, і з такою ж швидкістю в плоскості вихідної щілини переміщається зображення Сонця. Легко зрозуміти, що в цьому випадку на фотографічній пластинці вийде зображення Сонця в заданій довжині хвилі, зване спектрограмою. У спектрогеліоскопі, перед вихідною щілиною і після вихідної щілини встановлюються призми, що обертаються, з квадратним перетином. В результаті обертання першої призми деяка ділянка сонячного зображення періодично переміщається в плоскості вхідної щілини. Обертання обох призм погоджено і якщо воно відбувається досить швидко, то, спостерігаючи в зорову трубу другу щілину, ми бачимо монохроматичне зображення Сонця.


Література

Дагаєв М.М., Чаругин С.М. Астрофізика. - М.: Освіта, 1988.

Кабардін О.Ф. Фізика. – М.: Освіта, 1988.

Рябов Ю.А. Рух небесних тіл. – М.: Наука, 1988.

Симоненко А.Н. Астероїди або тернисті шляхи досліджень. – М.: Наука, 1985.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:48:54 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
23:38:15 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Спектральні наземні дослідження

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151048)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru