Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Вплив тіньової економіки на оподаткування

Название: Вплив тіньової економіки на оподаткування
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: реферат Добавлен 06:51:19 28 января 2009 Похожие работы
Просмотров: 45 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

У системі ринкових відносин ухилення від сплати податків базується на принципах, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу доходів. При розгляді цих проблем необхідно враховувати обставини, за яких застосовуються схеми ухилення від сплати податків. У працівників, які отримують доходи у формі заробітної плати, податок справляється з доходу до одержання заробітної плати (спосіб стягнення податків — «у джерела»), тому суб'єктом ухилення може бути роботодавець. У працівників, які беруть безпосередню участь у процесі підприємницької діяльності як суб'єкти господарювання, оподаткування здійснюється на основі декларації (спосіб стягнення податків — «за декларацією»). І саме в цьому випадку існує можливість для податкових зловживань.

Під тіньовою економікою розуміють сукупність економічної діяльності, не врахованої офіційною статистикою і не включеної до валового національного продукту країни. Таке визначення хоча й визнається більшістю фахівців, але через узагальнений характер допускає віднесення до цієї категорії досить широкого переліку видів діяльності. В результаті у конкретних ситуаціях фахівці по-різному тлумачать поняття тіньової економіки.

Багато дослідників виділяють структурні компоненти тіньової економіки. Вагомою складовою тіньового сектора вважають так званий чорний ринок (або кримінальну економіку), що тісно пов'язаний зі сферою грошового обігу і виникає внаслідок шахрайства, розкрадання, рекету, незаконних валютних операцій тощо. Іншою складовою тіньового сектора господарства країни є так звана паралельна економіка, що більшою мірою, ніж чорний ринок, пов'язана зі сферою виробництва.


1. Ухилення від оподаткування — загроза економічній безпеці держави

Одним із ключових чинників тінізації економіки є недосконалість і переважно фіскальний характер податкової політики, а також нестабільність її законодавчої бази. Чинне податкове законодавство України не стимулює суб'єктів господарювання інвестувати капітали в легальну економіку.

За оцінками експертів, загальне податкове навантаження в Україні майже вдвічі перевищує цей показник в інших країнах. Це стимулює приховування реальних обсягів економічної діяльності, виведення її у «тінь». Окремо слід зазначити недосконалість механізму відшкодування ПДВ та застосування кримінальних схем у зовнішньоекономічній діяльності. Зрештою, саме через тінізацію ПДВ фактично перетворився з джерела бюджетних надходжень на чинник формування державного боргу.

Обтяжливість податкової системи України визначається не величиною податкових ставок, а насамперед нерівномірністю податкового навантаження, заплутаністю й нестабільністю податкового законодавства, деформаціями грошової сфери та фінансів підприємств. Податкове навантаження розподіляється між суб'єктами економічної діяльності вкрай нерівномірно. За даними ДПА України, сума фактично отриманих пільг в оподаткуванні юридичних осіб становила у 2002 р. 46,8 млрд. грн., у 2003 р. — 51,2 млрд. грн., у 2004 р. — 56,3 млрд. грн., у 2005 р. — 29,9 млрд. грн.

При цьому податкові пільги не спрямовані на стимулювання економічного зростання та інвестиційно-інноваційних процесів. З 2002 р. співвідношення наданих пільг як до доходів Зведеного бюджету, так і до ВВП, постійно зменшувалося, причому випереджальними темпами зменшувалася частка пільг щодо податку на прибуток. Скасовано дію податкових стимулів до інновацій, передбачених Законом України від 04.07.2002 р. N 40-IV «Про інноваційну діяльність». Це свідчить про подальшу фіскалізацію податкової політики та поступову відмову від здійснення податкового регулювання під тиском потреб фіскального збалансування, оскільки саме пільги щодо податку на прибуток відіграють роль стимуляторів інвестиційних процесів та економічного розвитку. Таким чином, існуючі недоліки податкової системи України стримують процеси накопичення та збільшення інвестицій в основний капітал. Акцент на непрямих податках призводить до негайного вилучення у підприємств значної частини доходу, отриманого завдяки зростанню сукупного попиту, гальмуючи стимуляційний впливостаннього. Це створює необмежені можливості для підприємств уникати оподаткування прибутків, заганяє в «тінь» значну частину обороту товарів та послуг. За даними опитувань, у середньому підприємства в Україні приховують близько 21% свого доходу від реалізації продукції.

У податковому праві йдеться про дві форми несплати податків: податкове правопорушення й ухилення від оподаткування. Вітчизняна юриспруденція визначає податкові правопорушення як протиправні діяння (або бездіяльність), що проявляються у невиконанні або виконанні неналежним чином обов'язків, порушенні прав і законних інтересів учасників податкових правовідносин, за що передбачається юридична відповідальність. Основним фіскальним правопорушенням у сфері оподаткування є ухилення від сплати податків, головним критерієм якого є навмисне порушення діючого податкового законодавства. У свою чергу, діяльність підприємств, установ, організацій або громадян щодо заниження податкових платежів у межах закону називається податковим плануванням. Так, податкове планування припускає надання правдивої інформації про об'єкт оподаткування для того, щоб передбачені законом податкові пільги використовувались у повному обсязі і без порушень. Ще на початку XX ст. відомий юрист Дж. Санзерленд зазначав, що право кожного платника податків — уникати податків, використовуючи для цього всі дозволені засоби, тобто ті, які прямо не заборонені законом і які ніким не можуть бути оспорені. Водночас ухилення від сплати податків характеризується наявністю у платників податків чітко спрямованого умислу, корисливих мотивів і мети, що полягають у порушенні норм податкового законодавства, навмисному невиконанні конституційного обов'язку кожного громадянина сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом, а це є значною суспільною небезпекою. По-перше, держава недоотримує значні бюджетні кошти, у зв'язку з чим скорочується фінансування державних програм. По-друге, неплатники податків перебувають у вигіднішому становищі порівняно із законослухняними платниками з точки зору ринкової конкуренції і можуть провокувати своїми діями інших суб'єктів економічної діяльності. По-третє, при значному поширенні фіскальних злочинів, що ведуть до дефіциту дохідної частини бюджету, держава вдається до компенсації нестачі бюджетних надходжень шляхом уведення нових податкових платежів, збільшення ставок діючих податків і зборів. Томув інтересах як суспільства, так і кожного платника податків, щоб податкове законодавство не порушувалось систематично.

Слушно буде зазначити, що вітчизняний законодавець справедливо підійшов до визначення ступеня суспільної небезпеки за вчинення даного правопорушення, враховуючи суму недоотриманих бюджетом та державними цільовими фондами коштів, тобто завдану державі і суспільству шкоду від несплачених податків, зборів та інших обов'язкових платежів. При цьому враховується також і характеристика правопорушника, наприклад, якщо особа раніше була засуджена за ухилення від сплати податків або вчинила порушення за зговором з групою осіб. А це, в свою чергу, сприяє більш диференційованому підходу до призначення покарання. Суб'єктами складу злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів», можуть бути як посадові особи підприємства, організації, установи незалежно від форм власності, на яких покладено обов'язки щодо ведення бухгалтерського обліку, подання податкової та бухгалтерської звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших податкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів (керівники підприємств, установ, організацій, їхні заступники, головні бухгалтери, посадові особи бухгалтерії, а також інші посадові особи, які мають право підпису платіжних документів), так і громадяни, в тому числі громадяни-підприємці, які зобов'язані подавати до податкових органів документи, розрахунки за сплаченими податками, отриманими доходами чи сплачувати обов'язкові платежі і збори.

Аналіз порушених кримінальних справ за фактами ухилення від сплати податків у різних регіонах країни свідчить, що найхарактернішими способами скоєння зазначеного виду злочину є:

неподання або подання у невстановлені строки органам податкової служби документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів, наприклад, декларації про прибуток, з податку на додану вартість чи розрахунків зі сплати акцизного збору;

приховування об'єктів оподаткування, тобто невідображення у відповідних звітних документах об'єктів оподаткування: наприклад, приховування платником податків наявності у його власності земельної ділянки — ухилення від сплати податку на землю; невідображення у декларації про прибуток отриманих від цієї ділянки доходів — ухилення від сплати податку на прибуток тощо. Неподання податкової декларації є одночасно і приховуванням об'єкта оподаткування;

заниження сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів, тобто умисне неправильне обчислення сум обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів, при правильному відображенні об'єктів оподаткування та без їх заниження чи приховування;

заниження об'єктів оподаткування, зменшення бази оподаткування, а саме: невідображення у звітних документах, поданих до податкових органів, у повному обсязі об'єктів оподаткування, умисне неправильне обчислення оподатковуваної бази, заниження податкової ставки тощо, внаслідок чого податки, збори, інші обов'язкові платежі, які повинні бути сплачені платником податку, сплачуються ним у неповному обсязі. Так, заниження прибутку може виражатися у частковому чи повному невключенні в суму оподатковуваного прибутку коштів, отриманих від виконання робіт, надання послуг тощо, або шляхом завищення розмірів сум, на які зменшується оподатковуваний прибуток, зокрема, завищення вартості матеріальних витрат, які відносяться до собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг, завищення витрат на службові відрядження, представницькі цілі тощо;

неутримання чи неперерахування до бюджету сум податку з доходів громадян, яким виплачувались доходи;

приховування (неповідомлення) втрати підстав на пільги з оподаткування, тобто незаконне користування податковими пільгами.

Ухилення від сплати податків відбувається також шляхом створення підприємств для здійснення одноразових операцій з метою отримання готівкою перерахованих на їхні рахунки грошових коштів, здійснення операцій через страхові компанії або створення корпорацій, об'єднань шляхом поділу їх на малі підприємства.

Досить часто ухилення від сплати податків поєднується з різноманітними посадовими злочинами, зокрема посадовим підлогом, коли посадова особа юридичної особи — платника податків подає неправдиві відомості про об'єкт оподаткування. Наприклад, завищення ціни реалізованого товару і відображення в бухгалтерських документах ціни, нижчої за фактичну. Якщо посадова особа, відповідальна за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, віддає розпорядження про внесення неправдивих відомостей у документи первинного обліку, то це кваліфікується як зловживання владою чи посадовим становищем. Мають місце факти халатності посадової особи, коли через невиконання чи неналежне виконання нею своїх обов'язків або через недбале чи несумлінне ставлення до них, що проявилося у неправильному застосуванні норм податкового законодавства, помилках при обчисленні сум обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів та державних цільових фондів, відсутність контролю чи його неналежне здійснення за діяльністю працівників, уповноважених вести бухгалтерський облік та складати звітність до бюджетів чи державних цільових фондів, не надійшли кошти в особливо великих розмірах, тобто у сумі, яка в тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто несплата чи неповна сплата юридичною особою обов'язкових платежів стала наслідком халатності посадової особи.

Матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи за ухилення від сплати податків дають підстави стверджувати, що протиправна діяльність платників податків досить різноманітна. Так, основним порушенням податкового законодавства у сфері використання державних та пільгових кредитів є їх нецільове використання, а саме:

передача кредитних ресурсів малим та приватним підприємствам в особистих цілях;

передача державних та пільгових кредитних ресурсів на депозитні рахунки комерційних банків.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин має місце такий вид порушення податкового та валютного законодавства, як здійснення незаконних бартерних операцій. При здійсненні бартерних операцій з нерезидентами України різниця між вартістю продукції (товару) перераховується на особисті рахунки, зокрема валютні, які відкриваються за кордоном з порушенням встановленого порядку або сплачуються готівкою чи у вигляді інвестицій.

Для тіньового сектора також характерно неведення або подвійне ведення бухгалтерського обліку, фальсифікація бухгалтерських та звітних документів.

У сфері оподаткування існує ціла низка правопорушень, які умовно можна поділити на:

правопорушення, спрямовані проти системи гарантій виконання обов'язків платника податків,зокрема, незаконне відкриття банківських рахунків, порушення касової дисципліни, одержання коштів без установлених законом підстав;

правопорушення, спрямовані проти контролюючої функції податкових органів, пов'язані з несвоєчасною реєстрацією в державних органах або ухиленням від такої реєстрації, перешкоджання здійсненню контролюючої діяльності, податкових перевірок, невиконання законних вимог посадової особи органу податкової служби, її образа, погроза вбивством, насиллям, пошкодження її майна та інші протиправні дії, що тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

2. Криміногенна ситуація у сфері оподаткування

Аналітичними дослідженнями виявлено основні сфери, в яких допускаються порушення або ухилення від оподаткування. Це фінансово-кредитна система, паливно-енергетичний комплекс, контрабанда, виробництво та реалізація підакцизних товарів, сільське господарство, зовнішньоекономічна діяльність, сфера приватизації, кіно-, відеобізнес.

За даними Нацбанку України, в тіньовому обігу знаходиться 3,65 млрд. грн., що перевищує 43% загальної грошової маси. Лібералізація валютного ринку, розширення мережі кореспондентських відносин українських банків з нерезидентними банківськими установами та включення їх у систему електронних міжбанківських міжнародних розрахунків були використані для формування мережі підставних рахунків комерційних структур, що займаються незаконною конвертацією безготівкової гривні юридичних осіб різних форм власності у готівкову валюту, створення механізмів переказу резидентами України валютних коштів на неконтрольовані державою рахунки у закордонних банках під прикриттям зовнішньоекономічної діяльності.

Комерційні банки через законодавчу неврегульованість функціонують без необхідного контролю. Мають місце непоодинокі випадки, коли банківські посадові особи діють в інтересах правопорушників, унаслідок чого існуюча банківська система активно використовується для вилучення коштів з легального обігу в тіньовий сектор економіки та ухилення від сплати податків. У багатьох банках спритні ділки без будь-яких перешкод відкривають рахунки для проведення фіктивних операцій, конвертують і переводять безготівкові кошти в готівку. За 1—2 місяці такої діяльності проводяться операції, середній обсягяких становить близько 5 млн. грн. Робота банків в електронному режимі «банк — клієнт» не дає змоги податковій службі через відсутність відповідного оснащення оперативно блокувати операції у великих розмірах, оскільки такі операції (надходження та списання коштів) займають всього кілька хвилин.

Невиваженість норм чинного законодавства дає можливість злочинним угрупованням безперешкодно і в масовому порядку створювати та реєструвати фіктивні підприємницькі структури, які в подальшому широко використовуються для розкрадань, ухилень від сплати податків, незаконного перетікання капіталу за кордон, приховування валютної виручки, маскування іншої протиправної діяльності. Проте через відсутність дієвого механізму, який виключав би можливість державної реєстрації фіктивних підприємницьких структур, важко впливати на ці процеси і протидіяти їм.

Відбувається також тотальна криміналізація підприємницьких структур, які займаються поставками і реалізацією на території України газу. За результатами аналізу діяльності таких підприємств виявлено негативні тенденції у їх розрахунках з державою, зокрема тривале безвідсоткове кредитування підприємствами Держнафтогазпрому комерційних структур за рахунок газу, що належить державі, збільшення вартості послуги продовження строків розрахунків завдяки великій кількості посередників. Недосконалість податкового законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання бартерних операцій, використання векселів при взаєморозрахунках, надання податкових пільг імпортерам газу призвели до значних втрат надходжень до бюджету. Створені у цій сфері схеми взаєморозрахунків з виробниками продукції є збитковими для бюджету держави і призводять до підвищення собівартості продукції. На жаль, всі збитки — реальні та фіктивні — відносяться на бюджетні витрати і лягають тягарем на плечі населення.

Найбільш криміногенною ділянкою української економіки є ринок алкоголю. Наявність великої кількості цілком законних лазівок у цій сфері та реальної можливості отримання надприбутків зумовлює величезну привабливість цього напряму діяльності як для легальних бізнесменів, так і для кримінальних структур. Яскравим показником негараздів у сфері виробництва та реалізації алкогольної продукції є наявність на внутрішньому ринку України величезної кількості немаркованих, тобто безконтрольно ввезених і вироблених, а також сфальсифікованих алкогольних напоїв.

Відповідно до положень Закону України від 15.09.95 р. N 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» підтвердженням сплати акцизного збору, легальності ввезення та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на товарах марки акцизного збору. Проте переважна більшість сфальсифікованих алкогольних напоїв, що реалізуються в Україні, виробляється у підпільних цехах з використанням неконтрольованих обсягів етилового спирту, отриманого шляхом проведення операцій сфальсифікованого експорту. Відповідно до чинного законодавства підакцизні товари відвантажуються на експорт без сплати акцизного збору та податку на додану вартість. У результаті безакцизний спирт зникає на шляху до кордону, підпільні цехи продовжують виробляти «лівий» товар, який потім реалізується. Внаслідок цього бюджет недоотримує значні кошти, а споживачі отруюються сфальсифікованою горілкою. Недосконалість законодавства зумовила появу на ринку України масових партій продукції з високим вмістом спирту, тобто тих самих горілчаних виробів, але під виглядом різноманітних настоянок, бальзамів і навіть спиртових засобів гігієни.

Алкогольні та тютюнові вироби, які реалізуються в Україні, поповнюються продукцією іноземного виробництва контрабандним шляхом. Чинним законодавством податковій службі надано право щомісяця у встановленому законом порядку отримувати від митних органів звітні дані про ввезення на територію України імпортних товарів, сплачені податки, інформацію про експортно-імпортні операції, які здійснюють резиденти і нерезиденти. Проте такі заходи ефективні лише при легальному перетині товаром кордону, а не контрабандним шляхом.

Розвиток ринкових відносин у кіно-, відеобізнесі, зростання чисельності суб'єктів комерційної діяльності, які займаються виготовленням, розповсюдженням, прокатом та продажем аудіо- та відеокасет, зумовили розквіт тіньового ринку аудіо-, відеопродукції на всій території України. Внаслідок надприбутковості піратського бізнесу навколо цієї незаконної діяльності формуються злочинні угруповання. У зв'язку з цим організовану частину піратства Економічна і Соціальна Рада ООН віднесла до одного з видів організованої злочинності.

Під час проведення перевірок повноти сплати податку на додану вартість суб'єктами підприємництва, які здійснюють прокат та реалізацію відеопродукції, лише у м. Києві факти, порушень було виявлено у кожній четвертій з п'яти перевірених комерційних структур. Більшість відеокасет, які знаходились у реалізації, надходили в Україну з-за кордону контрабандним шляхом і оформлялися через фіктивні фірми. Набула поширення схема ухилення від сплати податків у даній сфері діяльності через надходження в Україну на адресу фірм комплектуючих частин для відеокасет (плівки, корпуси), які збирають у підпільних цехах та реалізують за готівку фірмам, що тиражують і продають відеофільми. Таким чином, податок на додану вартість до бюджету не сплачується. За оперативними даними, щомісячний обсяг випуску таких касет лише по м. Києву становить понад 225 тис. штук на загальну суму понад 0,5 млн. грн. Обсяги реалізації відеокасет піратського походження перевищили 100 млн. грн. і становлять 90% від загальних обсягів виготовлення і реалізації відеопродукції.

Аналогічна ситуація склалася й у сфері реалізації компакт-дисків, аудіокасет, книжкової продукції та програмного забезпечення, де загальний обсяг тіньового ринку становить 350 млн. грн.

Поглиблення процесів тінізації, які призводять до масових порушень податкового законодавства, відбувається й у сільському господарстві. Переважна їх кількість пов'язана з товарообмінними і бартерними операціями, несплатою податку на додану вартість, акцизного збору, реалізацією сільгосппродукції за ціною, нижчою за її собівартість, створенням фіктивних підприємницьких структур. Вчиненню правопорушень сприяє й те, що товарообмінні операції продовжують залишатися основною формою розрахунків у сільському господарстві, а це створює сприятливі умови для ухилення від оподаткування, внаслідок чого бюджет України зазнає значних збитків. Поширеним способом ухилення від сплати податків при реалізації сільгосппродукції, особливо при застосуванні бартерних форм розрахунків, є створення фіктивних підприємницьких структур, зареєстрованих на підставних осіб, які після проведення кількох фінансових операцій, як правило, припиняють своє існування.

Тотальна бартеризація розрахунків є вкрай негативним чинником для загальнодержавних інтересів. По-перше, вона здійснюється поза грошовими розрахунками, тобто поза банківською системою, а отже і державним контролем. По-друге, супроводжується безконтрольним маніпулюванням цін, внаслідок чого реальна вартість обмінюваних товарів відчутно занижується, провокуючи диспропорції платіжного балансу. По-третє, виступає підґрунтям тіньової економіки, в результаті чого державний бюджет постійно зазнає відчутних збитків. Одним з негативних наслідків бартеризації розрахунків в Україні є збільшення податкової заборгованості платників, оскільки при застосуванні такої форми у більшості підприємств виникає нестача обігових коштів для сплати податків, і тому понад третини заборгованості по платежах до бюджету в Україні виникає саме з цієї причини.

Набувають поширення правопорушення при здійсненні експортно-імпортних операцій щодо сільгосппродукції. Так, більшість підприємницьких структур, які експортують сільгосппродукцію, зокрема зернові та олійні культури, її виробництвом не займаються, а скуповують на елеваторах та заготівельних пунктах і виконують лише посередницькі функції. На шляху до кінцевого споживача така продукція проходить декілька заплутаних етапів купівлі-продажу, що дає змогу її власникам безперешкодно ухилятися від оподаткування. Крім того, встановлено численні факти порушень податкового законодавства керівниками підприємств агропромислового комплексу, які з метою ухилення від сплати податків реалізовували продукцію за цінами, нижчими за її собівартість. Крім несплати податків це призводить до збитків колективних підприємств (працівникам не виплачується своєчасно заробітна плата, поглиблюється криза неплатежів).

Злочинність у сфері оподаткування характеризується високим рівнем професіоналізму, налагодженими міжрегіональними і міжнародними зв'язками, високою оплатою праці учасників злочинних угруповань, зв'язком легальної діяльності з нелегальною.

Боротьба зі злочинами в сфері оподаткування значно ускладнюється участю в злочинних угрупованнях корумпованих представників різних ешелонів влади, правоохоронних органів, високим сучасним технічним забезпеченням діяльності злочинців і особистою участю в організації злочинів карних елементів, небезпечними формами протистояння злочинних угруповань як між собою при розподілі сфер впливу, так і податковим органам.

Зростає кількість протиправних проявів щодо співробітників податкових органів, усе більшого поширення набувають факти погроз і насильницьких дій. Все це вкрай негативно впливає на забезпечення надходжень до бюджету.

Аналіз статистичних та інших матеріалів, які характеризують стан боротьби з приховуванням доходів від оподаткування, свідчить про те, що не дивлячись на вжиті заходи щодо організаційно-технічного, кадрового та правового забезпечення діяльності податкових органів, у цій сфері спостерігається подальше поширення фактів ухилення від сплати податків.

Збільшення кількості порушень податкового законодавства викликано впливом багатьох обставин. Одні з них діють на загальнодержавному рівні й відображають недоліки, пов'язані з кризовим станом економіки, інші зумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, виконанням обов'язків в умовах жорсткого протистояння з боку правопорушників. До найпоширеніших відносяться недоліки соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативно-правового характеру.

Таким чином, податкова система України потребує корінного реформування в напрямі:

забезпечення стабільності податкового законодавства;

суттєвого спрощення податкового законодавства (закони з питань оподаткування мають бути законами прямої дії);

усунення дублювання одних податків іншими;

встановлення періоду введення нової податкової норми (платник податку має заздалегідь знати, в яких податкових рамках він працюватиме);

визначення умов, за яких настає чи зупиняється відповідальність за порушення законодавства з питань оподаткування);

чіткого та вичерпного визначення всіх елементів оподаткування;

закріплення принципу одноразовості податкового покарання і розробки процедури відшкодування платнику збитків, які він поніс з вини працівників податкових органів;

посилення відповідальності працівників податкових органів за необ'єктивне проведення перевірок, навмисне приховування виявлених правопорушень.


Список літератури

1. Держава та тіньова економіка / Зінов'єв Ф.В. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. - 2004. - № 4. С. 97-99.

2. Мазур І. Корупція як інститут тіньової економіки // Економіка України. - 2005. - № 8. - С.68-74.-(Економіка і право).

3. Мандибура В.О. "Тіньова" економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження/ Верхов. Рада Украiни. - к.: Парламент. вид-во,1998. - 134 с. (Досвiд. проблеми. перспективи).

4. Мандыбура В., Ходачук О. Сколько градусов в "тени" // Бизнес . - 1999. 22 марта (№ 12). - С. 22.

5. Нагребельний В.П. Тіньова економіка / В.П. Нагребельний, В.М. Попович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К., 1998. - Т.6. - С. 74-76 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:39:33 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
23:27:57 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Вплив тіньової економіки на оподаткування

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150051)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru