Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Фінансовий аналіз підприємства ВАТ "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"

Название: Фінансовий аналіз підприємства ВАТ "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: курсовая работа Добавлен 14:18:27 29 апреля 2010 Похожие работы
Просмотров: 84 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи фінансового аналізу підприємства

1.1. Мета, сутність та етапи фінансового аналізу

1.2. Методи, види та фінансового аналізу та використання його результатів

1.3. Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу

2. Організація фінансового аналізу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет”

2.1. Аналіз ліквідності та платоспроможностіпідприємства

2.2. Аналіз показників ділової активності підприємства

2.3. Аналіз показників рентабельності підприємства

3. Шляхи і напрямки вдосконалення фінансових результатів та фінансового аналізу підприємства

3.1. Резерви збільшення прибутку і рентабельності підприємства

3.2. Шляхи вдосконалення методик фінансового аналізу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє фінансовий аналіз, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін “фінанси” за останні 10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутою ринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування. В цьому і полягає актуальність теми даної курсової роботи.

Метою курсової роботи є дослідження сучасних методів фінансового аналізу на підприємствах України, вивчення теоретичних основ фінансового аналізу, а саме: визначення мети, сутності, методів, видів фінансового аналізу, дослідження доцільності використання результатів аналізу; проведення аналізу ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності підприємства, а також шляхів і шляхів і напрямків вдосконалення фінансових результатів.

Об’єктом дослідження даної роботи є господарська діяльність підприємств, показники їх діяльності.

Предметом дослідженняє науково-методичні та практичні засади проведення фінансового аналізу підприємств з метою виявлення негативних та позитивних результатів їх діяльності.

Думка про те, що розвиток методів фінансового аналізу проходив переважно в США та Західній Європі не може викликати особливих заперечень: фінансовий аналіз покликаний обслуговувати потреби ринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладнення механізму ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню його методів.

Економічні реалії в Україні, як і в більшості сусідніх з нею держав, мають певну специфіку, що вносить корективи у традиційну методологію фінансового аналізу. Особливістю формування цівілизованих ринкових відносин в Україні є посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни та постійне вдосконалення методів технічної обробки економічної інформації. Середовище, в якому функціонують вітчизняні підприємства характеризуються також безперервними нововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок та валютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурси та відносно високим темпом інфляції.

Методи фінансового аналізу постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу доцідять до користувачів періодичних економічних видань, які також використовувались під час підготовки кваліфікаційної роботи.

Завданням курсової роботи є:

дослідження теоретичних основ фінансового аналізу підприємства;

проведення фінансового аналізу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет”;

виявлення шляхів і напрямків вдосконалення фінансових результатів та фінансового аналізу підприємства.

Фінансовий аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але і собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.


1. Теоретичні основи фінансового аналізу підприємства

1.1 Мета, сутність та етапи фінансового аналізу

При здійсненні аналізу діяльності підприємства застосовуються наступні терміни:

- фінансовий стан підприємства - сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства;

- фінансовий аналіз діяльності підприємства - це комплексне вивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, який проводиться за допомогою методів фінансового аналізу за даними бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства;

- задовільний фінансовий стан - це стійка ліквідність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними коштами і ефективне використання ресурсів підприємства;

- незадовільний фінансовий стан - характеризується неефективним розміщенням ресурсів і неефективним їх використанням, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, по заробітній платні недостатньою фінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва і збуту продукції підприємства;

- методи фінансового аналізу - прийоми і способи обробки бухгалтерської (фінансової) звітності;

- бухгалтерська (фінансова) звітність - звітність підприємства у об'ємах і формою, передбаченими чинним законодавством.

Фінансовий аналіз стану компанії обов'язково проводиться при:

вирішенні стратегічних питань розвитку;

отриманні кредиту / залученні інвестора. Результати фінансового аналізу діяльності компанії є основним індикатором для банку або інвестора при ухваленні рішення про видачу кредиту;

оцінці вартості бізнесу, зокрема для його продажу/покупки;

участі в тендерах, конкурсах і аукціонах на регіональному, всеукраїнському і міжнародному рівнях;

виході на фондову біржу (з облігаціями або акціями). По вимогам українських і західних бірж компанія зобов'язана розраховувати певний набір коефіцієнтів, які відображають її фінансовий стан, і публікувати ці коефіцієнти в звітах про свою діяльність;

реструктуризації підприємства.

Фінансовий аналіз може проводитися для порівняння власної компанії з іншою (бенчмаркинг). Для проведення разових оцінок фінансового стану підприємства має сенс привертати професійних оцінювачів і аудиторів. Це дозволить підвищити надійність оцінки в очах третіх осіб. [9, c.233]

У оперативній діяльності фінансовий аналіз використовується для:

оцінки фінансового стану компанії;

встановлення обмежень при формуванні планів і бюджетів.

Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:

аналіз ліквідності;

аналіз ділової активності;

аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);

аналіз рентабельності.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:коефіцієнта покриття; коефіцієнта швидкої ліквідності; коефіцієнта абсолютної ліквідності; коефіцієнта чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства і показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані на погашення його поточних зобов'язань. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних коштів (грошових коштів і їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових коштів і їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його поточними зобов'язаннями. Його наявність і величина свідчать про можливість підприємства платити свої поточні зобов'язання і розширювати подальшу діяльність. [16, c.58]

Аналіз ділової активностідозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

коефіцієнта оборотності активів;

коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;

коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;

коефіцієнта тривалості обертів дебіторської і кредиторської заборгованостей;

коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;

коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);

коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середній величині підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству. Строк погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

коефіцієнта платоспроможності (автономії);

коефіцієнта фінансування;

коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених і власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка - капіталізована. [22, c.35]

Аналіз рентабельності підприємствадозволяє визначити ефективність вкладення коштів в підприємство і раціональність їх використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

коефіцієнта рентабельності активів;

коефіцієнта рентабельності власного капіталу;

коефіцієнта рентабельності діяльності;

коефіцієнта рентабельності продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення засобів в дане підприємство. Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства. Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво і збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

1.2 Методи, види та фінансового аналізу та використання його результатів

Аналіз - логічний метод наукового дослідження, суть якого полягає в уявному або практичному розчленуванні єдиного цілого на складові частини й вивчення їх у всій багатоманітності суттєвих взаємозв'язків.

Філософія під предметом науки (будь-якої науки) розуміє яку-небудь частину або сторону дійсності, яка вивчається лише даною наукою. Один і той же об’єкт може вивчатися різними науками. Кожна з них знаходить в ньому свої специфічні сторони або відношення. Кожна наука має свій специфічний предмет і метод. Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Перед тим як приступити до проведення аналізу фінансового стану підприємства, потрібно точно визначитивихідну мету аналізу.

Від мети залежить ступінь деталізації і глибина досліджень по окремих напрямках аналізу:

- аналіз майна та джерел його формування;

- аналіз структури витрат;

- аналіз структури балансу й оборотних коштів;

- аналіз ліквідності і фінансової стійкості;

- аналіз грошового потоку;

- аналіз оборотності;

- аналіз прибутковості;

- аналіз ефективності діяльності компанії.

Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства і фінансових результатів його діяльності. [18, c.340]

При цьому фінансового менеджера може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і очікувані параметри в найближчій чи віддаленій перспективі. Мета аналізу досягається в результаті вирішення визначеного взаємозалежного набору аналітичних задач. Щоб приймати рішення по керуванню в області виробництва, фінансів, інвестицій керівництву потрібна постійна ділова поінформованість з відповідних питань, що є результатом добору, аналізу, оцінки і концентрації вихідної інформації. Необхідно аналітичне прочитання вихідних даних, виходячи з цілей аналізу і керування.

Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Фінансовий аналіз використовує цілий ряд методів як загальнонаукових і загальноекономічних, так і специфічних методів фінансового аналізу.

Можна виділити серед них шість основних методів фінансового аналізу: - горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; трендовий аналіз; метод фінансових коефіцієнтів; порівняльний аналіз; факторний аналіз (у тому числі аналіз за схемою Дюпон-каскад).

Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язків показників.

Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналізі порівняння зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз і порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованихчи стохастичних рийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Метод Дюпон-каскад - система фінансового аналізу, яка передбачає розкладання показника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд інших фінансових коефіцієнтів його формування, взаємозалежність у єдиній системі.

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема. Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок і сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняльні, побудови системи показників, побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи: ланцюгових підстановок; арифметичних різниць; балансовий; виокремлення ізольованого впливу факторів; відсоткових чисел; диференційний; логарифмічний; інтегральний; простих і складних відсотків; дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів). Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз підрозділяється на окремі види в залежності від наступних ознак:

1. По організаційних формах проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства.

а) Внутрішній фінансовий аналіз проводиться фінансовими менеджерами чи підприємства власниками його майна з використанням усієї сукупності наявних інформативних показників. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю підприємства.

б) Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

2. По обсягу дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.

а) повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.

б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом тематичного фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства: оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел: стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; оптимальність інвестиційного портфеля: оптимальність фінансової структури капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.

3. По об'єкту аналізу виділяють наступні його види:

а) аналіз фінансової діяльності підприємства, об'єднання в цілому. У процесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.

б) аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства.

в) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв'язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; з фінансуванням окремих реальних проектів і інші.

4. По періоду проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз. [8, c.216]

а) попередній фінансовий аналіз зв'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту).

б) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

в) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

У залежності від цілей та обсягу аналізу можна виділити наступні види аналізу:

- експрес-діагностика підприємства;

- оцінка фінансової діяльності підприємства;

- підготовка обґрунтування для інвестицій.

Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.

Цей вид аналізу припускає незначні витрати часу для одержання результату і наступне проведення додаткових аналітичних досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностика підприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльності компанії.

Комплексна оцінка фінансової діяльності компанії - більш глибокий і комплексний аналіз. У запропонованому варіанті він будується на основі комплексу показників, а також моделі Du Pont і розглядає всі сторони діяльності компанії з погляду стратегічного розвитку бізнесу.

При ухваленні рішення про інвестиції, з боку підприємства значна увага приділяється ефективності використання позикових засобів, а з боку потенційного інвестора - здатності підприємства повернути борги і відсотки по них. У рамках даної програми цей вид аналізу не розглядається.

У вузівському підручнику з Загальної економічної теорії, виданому у 1995 році авторським колективом Російської економічної академії ім. Г.В.Плеханова було розміщено схему взаємозв’язку економічних наук, яка з деякими доповненнями (Макроекономіка, мікроекономіка, менеджмент, фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік, аудит, фінансовий аналіз) наводиться нижче (мал.1).

Конкретно-економічні науки
Економіка галузей Економіка підприємств Економіка країн
Економіка особливих економічних форм і організацій

Загальна економічна теорія

Інформаційно-аналітичні науки

Фінанси

Кредит

Маркетинг

Менеджмент

Фінансовий менеджмент

Макроекономіка

Мікроекономіка

Політична економія

Економіко-математичні методи

Статистика Бухгалтерський облік Аудит

Аналіз господарської діяльності

Фінансовий аналіз

Історико-економічні науки
Історія економічної думки Історія народного господарства

Рис.1. - Взаємозв'язок економічних наук

Найбільш пов’язаний фінансовий аналіз з такими науками як фінансовий менеджмент, фінанси підприємств, економіка підприємств, аналіз господарської діяльності (економічний аналіз), бухгалтерський облік.

1.3 Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу

Основною метою аналізу фінансових результатів є розробка і обґрунтованих управлінських рішень, направлених на підвищення ефективності діяльності господарюючого суб'єкта. [14, c.81]

Першочерговими завданнями аналізу фінансових результатів, завдяки яким досягається його головна мета, є: оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності); визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності; виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності; розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливіші серед них є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, розв`язання соціальних проблем та задоволення матеріальних проблем трудових колективів. За рахунок прибутку також виконується частина зобов`язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це його чистий прибуток або збиток.

Прибуток є реальною частиною чистого доходу, створеного додатковою працею. Тільки після продажу продукту (робіт, послуг) чистий дохід приймає форму прибутку. Кількість прибутку визначається як різниця між виручкою від господарської діяльності підприємства (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку і інших відрахувань з виручки до бюджетних і небюджетних фондів) і сумою всіх витрат на цю діяльність.

Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник. Основним чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку, — це сукупні витрати на виробництво і збут продукції: собівартість реалізованої продукції, а також адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукції споживачам тощо).

Амортизаційні відрахування відіграють важливу роль у системі обліку та плануванні діяльності підприємства. Вони є внутрішнім джерелом фінансування. Розмір амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, що оподатковується. Таким чином, амортизаційні відрахування — істотний чинник стимулювання інвестиційної діяльності підприємства.

Джерелом отримання прибутку (збитку) разом з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) може бути також діяльність підприємства, не пов'язана з реалізацією продукції.

Такими джерелами можуть виступати: прибуток від пайової участі в спільних підприємствах; прибуток від здачі в оренду землі і основних фундацій; одержані і виплачені пені, штрафи; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, по якій закінчилися терміни позовної давності; доходи по акціях, облігаціях, депозитах; доходи і збитки від валютних операцій; прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році; фінансова допомога від інших організацій; збитки від стихійних лих.

Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням договорів з іншими підприємствами, організаціями і установами.

Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тих підприємствах, де постановка обліку і контролю за станом розрахунків знаходиться на низькому рівні.

Основним джерелом інформації про фінансові результати діяльності підприємства є форма №2 бухгалтерської звітності („Звіт про фінансові результати”). Згідно з цією формою послідовність формування чистого прибутку (збитку) графічно можна зобразити як на рисунку 2 [4, c.38]

Рис. 2. Формування чистого прибутку (збитку) підприємства


З цієї схеми ми добре бачимо ті основні важелі, використовуючи які підприємство може змінювати рівень свого прибутку. Такі як: об’єм та ціна реалізації; витрати на виробництво, керівництво, реалізацію та ін.; обсяги та напрямки інвестицій.

2. Організація фінансового аналізу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет”

2.1 Аналіз показників ліквідності та платоспроможностіпідприємства

Облікова політика на підприємстві ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет”регламентується Законодавством України, Національними Стандартами бухгалтерського обліку та Наказом по Товариству “Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку” від 02.01.2006 року 1-Б. Протягом року зберігається незмінність облікової політики. До форми 1, протягом року коригувань та змін не вносилось. Основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи: Нематеріальні активи на 31.12.2006 року по первісній вартості становлять 59,6 тис.грн., амортизація(знос) яких складає 23,0 тис.грн. Залишкова вартість становить 36,6 тис.грн. Незавершене будівництво на 31.12.06 року відсутнє. Основні засоби по первісній вартості становлять суму 5219,2 тис.грн., амортизація(знос) яких складає 2705,5 тис.грн. Залишкова вартість становить 2513,7 тис.грн.

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів. Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість;

2) нормально стійкий фінансовий стан;

3) нестійкий фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси тв витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників. Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – Кп, що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – Кшл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно. [9, c.268]

У таблиці 1 наведені розраховані за даними балансу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет” (ВАТ “ВТП “Укренергочормет”) значення перелічених коефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.

Таблиця 1. - Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємств.

№ з/п Показники Індекс показника Порядок розрахунку показника Оптимальне значення На початок року На кінець року
1 Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) Кп

Оборотні активи

Поточні зобов’язання

>1

0,615 0,66
2 Коефіцієнт швидкої ліквідності Кшк

Оборотні активи

мінус запаси

поточні зобов’язання

0,6÷0,8

0,55 0,6
3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності Кабс

Грошові кошти та їх еквіваленти

поточні зобов’язання

0,2÷0,35

0,23 0,18

З даних таблиці видно, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов’язання:

за рахунок грошових коштів усі короткострокові зобов’язання;

за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами – на 60% короткострокових зобов’язань;

за рахунок усіх оборотних активів – 66% короткострокових зобов’язань.

Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне. Здійснимо оцінку фінансової стійкості ВАТ “ВТП “Укренергочормет” (табл. 2).

Таблиця 2. - Аналіз показників фінансової стійкості ВАТ “ВТП “Укренергочормет”

№ з/п Показники Індекс показника Порядок розрахунку показника Оптима-льне значення На початок року На кінець року
1 Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) Кавт

Власний капітал

Підсумок балансу

> 0,5 0,02 0,1
2 Коефіцієнт фінансової стійкості Кф.с

Власний капітал

Загальна сума зобов’язань

> 1,0 0,02 0,11
3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами Кзвз

Власні оборотні засоби

Матеріальні оборотні активи

> 0,1 0,62 0,61
4 Коефіцієнт ефективності використання активів Кеа

Чистий прибуток

Середня величина активів

Зростання 2,44 2,3
5 Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу Кек

Чистий прибуток

Середня величина власного капіталу

Зростання 42,9 48,1
6 Коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів Кн/об

Необоротні активи

Оборотні активи

0,657 0,661

Із таблиці видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.

Коефіцієнт автономії протягом року збільшився з 0,02 до 0,1, однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт нижче за оптимальне його значення.

Коефіцієнт фінансової стійкості також підвищився протягом року (з 0,02 до 0,11). Однак в обох аналізованих періодах він мав значення, нижчі за оптимальне. Це свідчить про недостатність власних коштів підприємства і має значення вищі за оптимальне.

Негативним в роботі аналізованого підприємства є зниження коефіцієнту забезпеченості власними оборотними засобами з 2,44 до 2,3.

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу збільшився з 42,9 до 48,1 а коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів – з 0,657 до 0,661. Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

2.2 Аналіз показників ділової активності підприємства

Ділова активність — це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства як партнера, активність іноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність. Таким чином, ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показників сприятиме зміцненню фінансового стану підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет”, передбачає додержання умови, за якої темпи зростання прибутку підприємства мають перевищувати темпи зростання обсягів продажу, а останні повинні бути вищими за темпи зростання активів (майна).

Це співвідношення можна відобразити формулою:

Тп > Трп > Та > 100%

де Тп, Трп, Та — темпи зростання прибутків, обсягів реалізації продукції і активів.

Щодо фінансів "золоте правило" диктує умови підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, вкладених у засоби, фонди й оборотні кошти. Показники оборотності оборотного капіталу в цілому та окремих його елементів, дохідності капіталу, авансованого у виробництво, дають змогу оцінити ділову активність підприємства. Чим вищі показники оборотності капіталу, тим більші обсяги продажу та прибутку досягне підприємство і тим вище його ділова активність.

Таблиця 3. - Показники оцінки ділової активності і прибутковості підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” за 2006 рік

Назва показника Позначення Розрахункова формула
Коефіцієнт оборотності активів К о.а ЧРП / ∑А
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу К о.о.к ЧРП / ОК
Коефіцієнт оборотності власного капіталу К о.в.к ЧРП / ВК
Коефіцієнт оборотності запасів К о.з ЧРП / З
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості К о.д.з ЧРП / Дз
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості К о.к.з ЧРП / Кз
Рентабельність продажу Ррп П / РП
Рентабельність продукції Р прод П / С
Рентабельність капіталу Р к П / ∑А
Рентабельність власного капіталу Р в.к П / ВК
Рентабельність необоротних активів Р н.а П / НА

Позначення:

ЧРП - чистий обсяг реалізованої продукції; З - вартість запасів; Дз - середнє значення дебіторської заборгованості (розраховується як середньоарифметичне значення дебіторської заборгованості на початок і кінець звітного періоду); Кз - середнє значення кредиторської заборгованості; П - прибуток (операційний, від звичайної діяльності до оподаткування або чистий); С - собівартість реалізованої продукції; НА - необоротні активи.

Коефіцієнт оборотності активів вказує на рівень оборотності всього капіталу, інвестованого в підприємство. Це показник капіталовіддачі, оскільки відображає обсяги виручки на гривню інвестованих коштів. Аналізуючи цей показник в динаміці, необхідно враховувати такі фактори, як зміна методів нарахування амортизації, обсяги інвестицій у розвиток виробничого потенціалу та строк їх освоєння. Розрахуємо показники оборотності:

Ко.а. = 16041,8 / (5535,5 + 8404,6): 2 = 2,3

Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу відображає швидкість його обороту. Інтенсивність використання оборотного капіталу впливає на ліквідність підприємства, прибутковість діяльності, фінансову стійкість в цілому. На основі цього показника розраховується тривалість одного обороту (Тоб) за формулою: Тоб = 360 / Ко.о.к.

Скорочення тривалості одного обороту означає економію оборотних коштів, їх вивільнення з обороту або виробництво додаткового обсягу продукції за тих самих обсягів оборотних коштів. Якщо, навпаки, коефіцієнт оборотності знижується порівняно з попереднім періодом, підприємство змушене буде залучити в оборот додаткові кошти. Обсяги додатково залучених коштів в оборот визначаються за формулою:

,

де - додатково залучений оборотний капітал; То62, Тоб1 - тривалість одного обороту в звітному періоді й у минулому році.

У нашому прикладі коефіцієнт оборотності оборотного капіталу становить:

16041,8 / (4305,4 + 4099,2): 2 = 3,8

Коефіцієнт оборотності власного капіталу: 16041,8 / (127,6 + 666): 2 = 40,4

Цей показник уточнює коефіцієнт оборотності активів і акцентує увагу на віддачі грошових коштів акціонерів підприємства. Аналіз показника в динаміці дає можливість оцінити активність акціонерного капіталу. В нашому випадку Ковк підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” значно перевищує Коа (на 38,1), тому можна зробити висновок про збільшення обсягів позикових ресурсів в обороті, про необхідність обґрунтування безпечного рівня цього обсягу для запобігання фінансових ускладнень та зниження дохідності в майбутньому.

Коефіцієнт оборотності запасів по підприємству становить:

16041,8 / (452,9 + 380) : 2 = 38,5

За рік запаси роблять 38,5 обороту. Аналіз цього показника дає змогу виявити резерви скорочення операційного циклу за рахунок інтенсифікації виробничого процесу, раціоналізації складського господарства, прискорення розрахункових операцій тощо. У результаті за того самого рівня запасів підприємство зможе збільшити обсяги виробництва. [15, c.62]

Важливе значення має аналіз оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості:

Ко.д.з. = 16041,8 / (545,3 + 412,4) : 2 = 33,5

Ко.к.з. = 16041,8 / (3041,5 + 2890,6) : 2 = 5,4

Термін надання товарного кредиту для підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” становить у середньому 11 днів (360 / 33,5). Тобто в середньому через кожні 11 днів підприємство отримує кошти за розрахунками зі споживачами продукції. Але для уточнення цих розрахунків необхідно проаналізувати дебіторську заборгованість та виявити сумнівні борги, які не враховуються.

Середній термін погашення кредиторської заборгованості становить 67 днів (360 / 5,4). Стійкість фінансового становища залежить від співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. За умов стабільної економіки, якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це може розцінюватись як прояв потужного нарощення обсягів продажу. Але в умовах інфляції, високих процентних ставок таке явище призводить до збитків. У нашому прикладі підприємство ВАТ “ВТП “Укренергочормет” розраховується на 56 днів довше, ніж саме отримує кошти, тобто Кодз > Кокз.

Рентабельність активів є важливим індикатором для інвесторів у вирішенні питання щодо вкладання коштів у підприємство. Цей показник регулює перерозподіл капіталів між галузями, видами продукції, виходячи з їх прибутковості.

Рентабельність, розрахована як відношення чистого прибутку до власного капіталу, відіграє важливу роль під час оцінювання рівня котирування акцій, оскільки відображає можливості отримання дивідендів.

Для підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” розрахуємо рентабельність капіталу та рентабельність власного капіталу за чистим прибутком:

Рк = 851,8 / (2707,7 + 4099,2) : 2 * 100 = 25%

Рв.к = 851,8 / (127,6 + 666) : 2 * 100 = 214,7%

Велика різниця між цими показниками свідчить про те, що обсяг позикових коштів, залучених в оборот підприємства, значний. Якщо позиковий капітал забезпечує вищу рентабельність, ніж виплачені відсотки, це зміцнює фінансовий стан підприємства, а якщо навпаки, то знижується загальна дохідність підприємства.

Рентабельність продажу і рентабельність продукції відіграють важливу роль у плануванні асортименту продукції, виборі видів діяльності. Між показниками рентабельності й оборотності існує певний взаємозв'язок, який можна відобразити за допомогою формули:

Рк = Ррп * Ко.п. = (П / РП) * (РП / ∑А) = П / ∑А

Ця формула розкриває шляхи збільшення прибутковості підприємства як за рахунок підвищення рентабельності продажу, так і за рахунок прискорення оборотності капіталу.

Комплексне використання наведеної системи показників дасть змогу оцінити фінансовий стан підприємства і розробити пропозиції щодо зміцнення його конкурентних позицій.

Аналіз фінансових звітів дає оцінку результатів діяльності підприємства у виробничій, інвестиційній, фінансовій сферах, дає змогу оцінити вплив різних факторів на кінцеві результати й одночасно, є інформаційною базою для розробки і коригування стратегії розвитку.

Отже, ділова активність підприємства характеризується системою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Вони втілюються у додержанні "золотого правила" економіки підприємства: Тп > Трп > Тл> 100 %. Щодо фінансів це досягається за рахунок прискорення оборотності капіталу і його прибутковості.

Комплексне оцінювання оборотності всього капіталу та окремих його елементів дає змогу оцінити капіталовіддачу та привабливість підприємства для інвесторів, можливості щодо нарощування обсягів виробництва без залучення додаткового капіталу, раціональність співвідношення власного і позикового капіталу, обґрунтованість політики надання і отримання комерційних кредитів.

Дохідність підприємства оцінюється системою показників рентабельності, які розраховуються співставленням обсягів прибутку або доходу з обсягами капіталу, виручкою або собівартістю. [17, c.341] Дохідність є базою для розвитку підприємства, вона визначає його місце й оцінку на ринку і в цілому відображає фінансовий стан підприємства.

2.3 Аналіз показників рентабельності підприємства

Рентабельність – це показник, який характеризує рівень прибутковості. На практиці застосовуються різні показники рентабельності (рис 8.3.1)

Рис. 3. Показники рентабельності та методика їх розрахунку

Для розрахунку показників рентабельності капіталу переважно береться середня величина капіталу. Так, власний капітал на початок року складав 127,6 тис.грн., а на кінець року - 666 тис.грн. Середня сума капіталу, що використовується в формулі рентабельності складатиме: (127,6 + 666) / 2 = 396,8 тис.грн.

Проте в умовах інфляції більш реальні оцінки можна одержати, використовуючи моменті значення показників капіталу.

Таблиця 4. - Дані для аналізу рентабельності діяльності підприємства

Показник На початок 2006 року, тис.грн. На кінець 2006 року, тис.грн.
Виручка від реалізації 19156,5 20074,6
Витрати на збут 48,6 192,1
Прибуток від реалізації продукції 16041,8 17026,3
Балансовий прибуток 6806,9 7133,2
Податок на прибуток 3114,7 3048,3
Чистий прибуток 502,5 811,6
Власний капітал 127,6 666
Необоротні активи 2707,7 2827,8
Весь капітал підприємства 19002 19258

Розрахуємо показники рентабельності:

а) Рентабельність продаж:

= (Прп / В) * 100,

де ─ рентабельність продаж; Прп ─ прибуток від реалізації продукції, грн.; В ─ виручка від реалізації продукції.

За аналізований період рентабельність продаж склала:

,

Таким чином, якщо в 2005 році з кожної гривні реалізованої продукції підприємство одержувало прибутку 83,7 копійок, то в 2006 році цей показник зріс в 1,11 рази і склав 84,8 копійок.

б) Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат):

Прп / ЗВ, де ЗВ ─ загальні витрати на продукцію, грн.

,

Звідси витікає, що кожна гривня витрат на виробництво і збут продукції в 2006 році принесла підприємству прибуток в розмірі 104,5 копійок, це на 7,7 більше ніж у попередньому 2005 році.

в) Рентабельність (прибутковість) всього капіталу підприємства:

(ЧП / К) * 100%,

де ЧП ─ чистий прибуток, грн.; К ─ весь капітал підприємства.

,

В 2006 році чистий прибуток ВАТ “ВТП “Укренергочормет” склав 4,2 % від вартості всього інвестованого капіталу. В 2005 р. частка чистого прибутку склала 2,6 % від суми всього капіталу на кінець року.

г) Рентабельність необоротних активів:

(ЧП / F) * 100, де ─ вартість необоротних активів.

,

На кожну гривню, вкладену у необоротні активи в 2006 році, доводиться 28,7 копійок чистого прибутку, що в 1,5 рази більше, ніж в попередньому році.

д) Рентабельність власного капіталу:

(ЧП / ВК)* 100, де ─ власний капітал підприємства.

,

Ефективність використання власних засобів підприємства в 2006 році зменшилася в порівнянні з попереднім роком. Це свідчить про нестійку стабільність результатів їх використання. Як ми бачимо рентабельність власного капіталу зменшилась на 2,719 (3,938 – 1,219) пункти.

3. Шляхи і напрямки вдосконалення фінансових результатів та фінансового аналізу підприємства

3.1 Резерви збільшення прибутку і рентабельності підприємства

Розглянемо резерви збільшення суми прибутку підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет”.

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. [19, c.85] Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції.

Сума резерву зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції розраховується за формулою:

,

де ─ резерв зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму продукції, грн.; ─ сума прибутку на одиницю і-й продукції, грн.; ─ кількість додатково реалізованої продукції в натуральних одиницях виміру.

Якщо прибуток розрахований на гривню товарної продукції, сума резерву її зростання за рахунок збільшення об'єму реалізації визначається за формулою:

,

де ─ потенційно можливе збільшення об'єму реалізованої продукції, грн.; П ─ фактичний прибуток від реалізації продукції, грн.; ─ фактичний об'єм реалізованої продукції, грн.

Розрахунок можливого об'єму продажів, встановленого за результатами маркетингових досліджень відповідними органами підприємства з урахуванням існуючого темпу приросту та можливостей підприємства дозволив спрогнозувати збільшення доходу від реалізації продукції ВАТ “ВТП “Укренергочормет” на 15% в наступному році.

Розрахуємо резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції ВАТ “ВТП “Укренергочормет”:

19140 + 19140 * 15% = 22011 тис.грн.,

П = 19156,5 тис.грн.,

19140 тис.грн.,

грн.

Таким чином, збільшивши об'єм реалізації продукції на 15% підприємство, що розглядається нами , збільшить свій прибуток на 22029,975 тис.грн.

Важливий напрям пошуку резервів зростання прибутку - зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів та інших витрат.

Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Як така база можуть виступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий і нормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутий середній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий на передових підприємствах зарубіжних країн та ін.

Методичною базою економічної оцінки резервів зниження витрат упредметненої праці є система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовування виробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів в устаткуванні і ін. [19, c.92]

При порівняльному методі кількісного вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною:

,

де ─ резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів; Сфі ─ фактичний рівень використовування і-го виду виробничих ресурсів; ─ потенційний рівень використання і-го виду виробничих ресурсів.

Узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості продукції проводиться шляхом підсумовування:

,

де ─ загальна величина резерву зниження собівартості продукції, грн.;

─ резерв зниження собівартості по і-му виду виробничих ресурсів, грн.

Якщо аналізу прибутку передує аналіз собівартості продукції і визначена загальна сума резерву її зниження, то розрахунок резерву зростання прибутку проводиться за формулою:

,

де ─ резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, грн.; Вм ─ потенційно можливе зниження витрат на гривню реалізованої продукції; ─ фактичний об'єм реалізованої продукції за період, що вивчається, грн.; ─ можливе збільшення об'єму реалізації продукції, грн.

Витрати підприємства на здійснення своєї діяльності в цілому і по статтям за період що аналізується і за попередній представлені в таблиці 5.

Як видно з таблиці 5, найбільша частина витрат ─ це матеріальні витрати, вони склали 61945 грн., проте вони значно зменшились у 2005 році порівняно з 2004. Це являє собою позитивний факт, оскільки при урахуванні збільшення доходів від реалізації товарів таке зменшення матеріальних витрат свідчити про покращення діяльності підприємства.

Таблиця 5. - Структура витрат підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет”

Найменування показника За 2005 р., тис.грн. За 2006 р., тис.грн. Відхилення, тис.грн.
Матеріальні затрати 5858,7 4801,2 1057,5
Витрати на оплату праці 2683,9 3652,3 -968,4
Відрахування на соціальні заходи 1055,2 1393,2 -338
Амортизація 414,5 476,5 -62
Інші операційні витрати 6561 5965,2 595,8
Разом 16573,3 16288,4 284,9

Для того, щоб витрати по статтях привести в сопоставні значення, перерахуємо їх на 1 гривню реалізованої продукції, використовуючи формулу:

Отримані дані зведені в таблиці 6

Таблиця 6.- Витрати на 1 гривню товарної продукції

Найменування показника За 2005 р., тис.грн. За 2006 р., тис.грн. Відхилення, тис.грн.
Матеріальні затрати 0,31 0,25 0,06
Витрати на оплату праці 0,14 0,19 -0,05
Відрахування на соціальні заходи 0,06 0,07 -0,02
Амортизація 0,022 0,025 -0,003
Інші операційні витрати 0,34 0,31 0,03
Разом 0,87 0,85 0,01

Як показують дані таблиці 6, існують резерви зниження собівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних затрат, амортизаційних відрахувань та інших операційних витрат. Всі перелічені показники затрат на 1 грн. товарної продукції збільшились порівняно з попереднім періодом, і являють собою негативні відхилення від досягнутих у попередньому періоді, які можна розглядати як потенційно можливі.

Можливе зниження витрат на гривню товарної продукції дорівнює:

(0,31 – 0,25) + (0,34 – 0,31) = 0,09 грн.

Зниження витрат на 0,09 грн. дозволить збільшити суму прибутку. Розрахуємо резерв збільшення суми прибутку:

тис.грн.

А це у свою чергу підвищить рентабельність продажів.

Фактична рентабельність продажів у 2006 році склала:

Можлива рентабельність продажів при зниженні на 0,09 грн. витрат на 1 гривню реалізованої продукції складе:

Таким чином, при збільшенні об'єму виробництва і реалізації продукції на 15%, підприємство може знизити на 0,09 грн. витрати на 1 гривню товарної продукції.

3.2 Шляхи вдосконалення методик фінансового аналізу

Сучасні методи фінансового аналізу дають можливість здійснювати оцінку підприємств, компаній та їхніх філіалів по інтегрованим показникам функціонування. Фінансовий аналіз вивчає економічний стан фірми і відображає ефективність виробничої діяльності, ліквідності та фінансової усталеності підприємств за допомогою системи показників.

Задачі фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом, яких насамперед цікавить:

оцінка фінансових результатів;

оцінка майнового стану;

аналіз фінансової усталеності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

дослідження стану та динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості;

аналіз ефективності вкладеного капіталу.

Розрахунок та аналіз економічних показників діяльності підприємств є активними інструментами сучасного фінансового менеджменту. Набір цих відносних показників дозволяє скласти доволі повне уявлення про ефективність виробничої, маркетингової діяльності, фінансової стратегії підприємства, а також оптимізувати сам процес управління. [21c.74]

Без фінансового аналізу сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова звітність - обов’язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов’язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

Головним джерелом фінансового аналізу є інформація бухгалтерської звітності підприємств, відповідна обробка якої може сприяти максимізації прибутку підприємства. У виробничій сфері фінансовий аналіз тісно зв’язаний з двома головними функціями управління виробництвом: плануванням та контролем, а також з їхньою проміжною ланкою - бюджетуванням (розподілом коштів для досягнення поставлених виробничих цілей). Без відповідного планування цілі досягаються лише випадково. При плануванні для аналізу головним чином використовуються джерела внутрішнього походження. В основному це дані про сподівані обсяги виробництва (продажу) та витрати. Однак в сучасних умовах джерела фінансового аналізу діяльності великих підприємств не обмежуються внутрішньою інформацією. При плануванні обсягів виробництва до уваги часто беруться статистичні показники стану ринку, економічної ситуації в країні, демографічні характеристики населення окремих регіонів (як скажімо при будівництві мережі супермаркетів) тощо. Фінансовий аналіз є інструментом контролю ефективності використання розподілених або інвестованих коштів. Перед вкладанням коштів у виробництво інвестори проводять оцінку вартості як матеріальних, так і нематеріальних активів. На основі фінансової оцінки будується ціна цих активів. Фінансовий стан характеризується системою таких показників, як поточна і перспективна платоспроможність, оборотність, наявність власних і позичкових засобів, ефективності їхнього використання та ін. Аналізу належить важлива роль у досягненні стабільного фінансового стану підприємства.

Можливими рекомендаціями з приводу вдосконалення методики фінансового аналізу в Україні, є наступні.

При побудові порівняльного аналітичного балансу велику роль відіграє вибір часового інтервалу для вимірювання змін в статтях бухгалтерського балансу. Використання квартального інтервалу має свої переваги, головною з яких є можливість використання даних фінансової звітності підприємства перед органами податкової адміністрації. Однак величина прибутку підприємства з високими темпами обіговості коштів у короткостроковому періоді більшої міри підпадає під вплив таких факторів, як сезонні коливання попиту на продукцію, непередбачуваність темпів інфляції, зміна цін на енергоносії, нововведення в податковому законодавстві тощо. Для таких підприємств більш доцільним, на мою думку, є вибір місячного інтервалу у порівняльному аналізі статей балансу. Крім більшого ступеня інформативності відносних показників балансу, менша довжина інтервалу робить досліджувані дані більш придатними для статистичного аналізу та прогнозування. Фінансові відділи підприємств можуть здійснювати подвійний аналіз беручи за основу в окремих випадках місячний або квартальний інтервал для аналізу результатів фінансової діяльності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Аналіз також показав, що на Україні ще не розроблено єдиної методики проведення аналізу фінансового стану. Незгода в тлумаченні окремих показників та в визначенні граничних величин у різних авторів не дає можливості однозначно застосувати методику дослідження даної теми. Отже, можна запропонувати складання такої методики аналізу. Наявність розробленої методики дала б можливість співставляти результати аналізу проведеного на різних підприємствах різними виконавцями.

Методи розрахунку показників балансової ліквідності, платоспроможності, та фінансової стабільності в методиках слід викласти більш детально та спрощено. Це дасть змогу в подальшому розробити спеціалізовану програму для використання комп’ютерної техніки в аналізі фінансового стану.

Розробка програмного забезпечення аналізу дасть змогу керівництву підприємства проводити щомісячно вказаний аналіз та використовувати його результати для розробки обґрунтованих управлінських рішень.

Висновки

На підставі проведеного аналізу при написанні даної роботи можна зробити наступні висновки.

Отже, метою фінансового аналізу підприємства, є оцінка його фінансового стану з урахуванням динаміки змін, які склалися в результаті господарської діяльності підприємства за декілька останніх років, визначення чинників, які вплинули на ці зміни і прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких основних етапів:аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Фінансовий аналіз підрозділяється на багато видів, кожний з яких доцільно застосовувати в окремих випадках.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Тому проведення фінансового аналізу для підприємства необхідне з метою виявлення позитивних та негативних результатів господарювання

Фінансовий аналіз показників підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” показав, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів усі короткострокові зобов’язання; за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами – на 60% короткострокових зобов’язань; за рахунок усіх оборотних активів – 66% короткострокових зобов’язань.

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” показав, що негативним в роботі підприємства є зниження коефіцієнту забезпеченості власними оборотними засобами з 2,44 до 2,3, а інші коефіцієнти збільшилися, що свідчить про його наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Аналіз показників ділової активності ВАТ “ВТП “Укренергочормет” свідчить про те, що в середньому через кожні 11 днів підприємство отримує кошти за розрахунками зі споживачами продукції. Середній термін погашення кредиторської заборгованості становить 67 днів.

Аналіз рентабельності продаж ВАТ “ВТП “Укренергочормет” показав, що якщо в 2005 році з кожної гривні реалізованої продукції підприємство одержувало прибутку 83,7 копійок, то в 2006 році цей показник зріс в 1,11 рази і склав 84,8 копійок. Рентабельність необоротних активів свідчить про те що, на кожну гривню, вкладену у необоротні активи в 2006 році, доводиться 28,7 копійок чистого прибутку, що в 1,5 рази більше, ніж в попередньому році. Але ефективність використання власних засобів підприємства в 2006 році зменшилася в порівнянні з попереднім роком.

Аналіз резервів збільшення прибутку показав, що ВАТ “ВТП “Укренергочормет” має можливість збільшення доходу від реалізації продукції на 15% в наступному році при зниженні витрат до 0,09 грн. на 1 гривню товарної продукції.

Методи розрахунку показників балансової ліквідності, платоспроможності, та фінансової стабільності слід викласти більш детально та спрощено. Це дасть змогу в подальшому розробити спеціалізовану програму для використання комп’ютерної техніки в аналізі фінансового стану.

Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі сьогодні в Україні відіграє об’єктивний фінансовий аналіз.


Список використаної літератури:

1. Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – 8 жовтня. – № 40. – ст. 365.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Офіційний вісник України. – 1999. – 9 липня. – № 25. – ст. 330.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. – 1999. – 9 липня. – № 25. – ст. 335.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами)//Офіційний вісник України.–1999.–9 липня.–№ 25.–ст. 343.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. – 1999. – 9 липня. – № 25. – ст. 349.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України.– 1999. – 9 липня.–№ 25.–ст. 357.

7. "Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій" // лист Державної податкової адміністрації України від 27.01.1998.

8. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку:Підручник. – Житомир, 2002. – 544 с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид., доп. і пер. – Житомир: ПП "Рута", 2002. – 688 с.

10. Вдовенко Н.М. Проблеми та шляхи удосконалення обліку фінансових результатів в умовах його автоматизації // Вісник ЖІТІ. Серія: економічні науки. – 2001. – № 15. – С. 141-143.

11. Гладких Т.В., Подольська В.О. Удосконалення обліку та аналізу фінансових результатів // Регіональні перспективи. – 2001. – № 4 (17). – С. 100-101.

12. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 148 с.: іл.

13. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 152 с.: іл.

14. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

15. Ловінська Л.Г. Концепція фінансового результату у системі бухгалтерського обліку підприємств // Фінанси України. – 2003. – № 11. – С. 58-65.

16. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 132 с.

17. Савицкая Г.В. Анализ хоз. деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. и доп.-Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997.-С. 325-375.

18. Фаріон І.Д., Захарків Т.Д. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2000. – 455 с.

19. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / За ред. проф. Г.В. Митрофанова. – К.: КНТЕУ, 2002. – 301 с.

20. Хабарова Л.П. Учетная политика 1999 г. – М.: ЗАО "Бухгалтерский бюллетень", 1999. – 240 с.

21. Швиданенко Г.О., Олексюк О.І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 192 с.

22. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. — К.: Міленіум, 2003.-160 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:37:12 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
23:25:27 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Фінансовий аналіз підприємства ВАТ "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150309)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru