Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів

Название: Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: реферат Добавлен 17:34:06 06 сентября 2008 Похожие работы
Просмотров: 174 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат на тему:

Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів.


ПЛАН

Вступ. 3

1. Підходи до визначення середньовзваженої вартості капіталу. 5

2. Фінансові методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. 9

3. Аналіз чутливості інвестиційного проекту. 23

Висновок. 26

Список використаної літератури. 27


Вступ

Вибір найбільш ефективного способу інвестування починається з чіткого визначення можливих варіантів. Альтернативні проекти по черзі порівнюються один з одним і вибирається якнайкращий з них з погляду прибутковості, надійності і безпеки.

При рішенні питання про інвестування доцільно визначити, куди вигідно вкладати капітал: у виробництво, цінні папери, придбання товарів для перепродажу, нерухомість або у валюту. Тому при інвестуванні рекомендується дотримувати наступні правила, вироблені практикою.

Принцип фінансового співвідношення термінів («Золоте банківське правило») свідчить — отримання і використання засобів повинні відбуватися у встановлені терміни, а капітальні вкладення з тривалими термінами окупності доцільно фінансувати за рахунок довгострокових позикових засобів (облігаційних позик з тривалими термінами по гасіння і довгострокових банківських кредитів).

Принцип збалансованості рисок — особливо ризикові інвестиції рекомендується фінансувати за рахунок власних засобів (чистого прибутку і амортизаційних відрахувань).

Правило граничної рентабельності — доцільно вибирати такі капітальні вкладення які забезпечують інвесторові досягнення максимальної (граничною) прибутковості.

Чистий прибуток від даного вкладення капіталу повинен перевищувати її величину від приміщення засобів на банківський депозит.

Рентабельність інвестицій завжди має бути вище за індекс інфляції.

Рентабельність конкретного інвестиційного проекту з урахуванням чинника часу (тимчасовій вартості грошей) завжди більше прибутковості альтернативних проектів.

Рентабельність активів підприємства після реалізації проекту збільшується і у будь-якому випадку перевищує середню ставку банківського відсотка по позикових засобах.

Проект, що розгледів, відповідає головній стратегії поведінки підприємства на ринку товарів і послуг з погляду формування раціональної асортиментної структури виробництва, термінів окупності витрат, наявності фінансових джерел покриття витрат виробництва і забезпечення стабільності надходження доходів від реалізації проекту.

Інвестиції в реальні проекти — тривалий за часом процес. Тому при їх оцінці необхідно враховувати:

а) ризикована проектів — чим длительнее термін окупності витрат, тим вище інвестиційний ризик;

б) тимчасову вартість грошей, оскільки з часом гроші втрачають свою цінність унаслідок інфляції;

в) привабливість проекту в порівнянні з альтернативними варіантами вкладення капіталу з погляду максимізації доходу і зростання курсової вартості акцій компанії при мінімальному рівні риски, оскільки ця мета для інвестора визначає.

Використовуючи вказані правила на практиці, інвестор може ухвалити обґрунтоване рішення, що відповідає його стратегічним цілям.


1. Підходи до визначення середньозваженої вартості капіталу

Кожному підприємству необхідні грошові ресурси, щоб фінансувати свою виробничо-торгівельну діяльність.

Виходячи з тривалості функціонування в даній конкретній формі активи і пасиви класифікуються на короткострокових і довгострокових. Мобілізація того або іншого джерела засобів зв'язана для підприємства з певними витратами:

· акціонерам слід виплачувати дивіденди;

· власникам корпоративних облігацій — відсотки;

· банкам — відсотки за надані ними позики і ін.

Спільна величина засобів, яку слід сплатити за використання певного об'єму фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього об'єму, називається «ціною» капіталу.

У ідеальному випадку передбачається, що оборотні активи фінансуються за рахунок щоб не понизити свою ринкову вартість.

На практиці слід розрізняти два поняття:

короткострокових зобов'язань, а необоротні активи— за рахунок довгострокових зобов'язань. Тому оптимізується спільна сума витрат на залучення різних джерел

Концепція «ціни» є ключовою в теорії капіталу. Вона характеризує ту норму прибутковості інвестиційного капіталу, яку повинні забезпечити підприємство, ціна капіталу даного підприємства;

ціна підприємства, що діє, в цілому як господарюючого суб'єкта на ринку капіталу;

Перше поняття кількісно виражається у відносних річних витратах, що склалися на підприємстві, по обслуговуванню довга перед власниками (аукціонерами) і кредиторами. Друге виражається різними параметрами, зокрема вартістю активів, об'ємом власного капіталу і прибутку і так далі

Обидва поняття кількісно взаємозв'язані. Так, якщо компанія бере участь в реалізації інвестиційного проекту, рентабельність якого нижча за «ціну» капіталу, то ціна фірми після завершення даного проекту знизиться. Тому «ціна» капіталу враховується менеджерами компанії в процесі ухвалення інвестиційних рішень.

У пасиві балансу відбиваються як власні, так і позикові джерела засобів. Структура даних джерел істотно розрізняється по видах підприємств і сферах підприємницької діяльності. Неоднакова також ціна кожного джерела засобів, тому «ціну» капіталу підприємства обчислюють зазвичай по середній арифметичній зваженій.

Основна складність полягає в обчисленні вартості одиниці капіталу, отриманого за рахунок конкретного джерела засобів. Для деяких джерел «ціну» капіталу можна визначити достатньо точно. Наприклад, ціна акціонерного капіталу, банківського кредиту і так далі

За іншими джерелами виконати такі розрахунки досить складно. Наприклад, по нерозподіленому прибутку, кредиторській заборгованості. Знаючи навіть орієнтовну величину «ціни» капіталу можна здійснити порівняльний аналіз ефективності авансованих засобів, включаючи оцінку інвестиційних проектів.

Средневзвешенная вартість капіталу (ССЬК) є мінімальною нормою прибули, яку чекають інвестори від своїх вкладень. Вибрані для реалізації проекти повинні забезпечувати хоч би не меншу рентабельність, чим ССЬК. Розраховується ССЬК як средневзвешенная величина з індивідуальних вартостей (цін), в які обходиться підприємству залучення різних видів джерел засобів:

· акціонерного капіталу, що складається з вартості звичайних і привілейованих акцій (префакций);

· облигационных позик;

· банковских кредитів;

· кредиторской заборгованості і ін.

Стандартна формула для обчислення

К наступна:

де Yi — ціна 1-го джерела засобів %;

Ki — питома вага i-гo джерела засобів в їх спільному об'ємі, долі одиниці.

Перший етап у визначення СКК — обчислення індивідуальних вартостей, перерахованих видів ресурсів.

Другий етап — перемножування кожній з отриманих цін на питому вагу ресурсу в спільній сумі джерел засобів.

Третій етап — підсумовування отриманих результатів.

З погляду риски СКК визначається як без ризикова частка норми прибули на вкладений капітал, яка зазвичай дорівнює середній нормі прибутковості по державних боргових зобов'язаннях (облігаціям Банку Росії, муніципальним облігаціям і др).

Концепція СКК багатогранна і пов'язана з багато чисельними обчисленнями. У повсякденній практиці можливий експрес-аналіз, в якому за ССЬК приймається середня ставка банківського відсотка (СП).

Такий підхід цілком логічний, оскільки при виборі варіанту інвестування очікувана норма прибутку (рентабельність інвестицій) має бути вище, тобто Рі. > СП. СКК використовується в інвестиційному аналізі при відборі проектів до реалізації:

для дисконтування грошових потоків в цілях числення чистої поточної вартості (ЧТС) проектів. Якщо ЧТС > 0, то проект допускається до подальшого розгляду;

при зіставленні з внутрішньою нормою прибутку (ВНП) проектів. Якщо ВНП > ССЬК, то проект може бути здійснений як що забезпечує задоволення інтересів інвесторів і кредиторів.

За умови ВНП = СКК підприємство байдуже до даного проекту. За умови ВНП < СКК проект відкидається. Розрахунок СКК приведений в таблиці1.

Таблиця1

Розрахунок СКК по акціонерній компанії

Джерела засобів Середня вартість джерела для компанії (середньорічний відсоток) Питома вага джерела в пасиві балансу (долі одиниці)
1 ) Звичайні акції 40 0,5
2) Привілейовані акції (префакций) 20 0,1
3) Корпоративні облігації 25 0,05
4) Кредиторська заборгованість 10 0.20
5) Короткострокові кредити банків 60 0.15
Разом: 1,0

Облікова ставка ЦБ з розрахунку на рік встановлена у розмірі 55 %. Отже, залучення капіталу у вказаних вище пропорціях для компанії вигідно, оскільки СКК < СП (34,25 % < 55%).

Визначивши СКК, можна переходити до оцінки інвестиційних проектів, маючи зважаючи на, що рентабельність інвестицій має бути вище за средневзвешенной вартість капіталу (Рі > СКК).


2. Фінансові методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів

Найбільш важливий етап в процесі ухвалення інвестиційних рішень — оцінка ефективності реальних інвестицій (капіталовкладень).

Від правильності і об'єктивності такої оцінки залежать терміни повернення вкладеного капіталу і перспективи розвитку підприємства.

Розгледимо найважливіші принципи і методичні підходи, використовувані в міжнародній практиці для оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.

Першою з таких принципів є оцінка повернення вкладеного капіталу на основі показника грошового потоку, що формується за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації проекту.

Показник грошового потоку може застосовуватися для оцінки проектів з диференціацією по окремих роках експлуатації об'єкту або як середньорічний.

Другим принципом оцінки є обов'язкове приведення до справжньої вартості як вкладеного капіталу, так і величини грошових потоків. Це пов'язано з тим, що процес інвестування здійснюється не одномоментно, а минає лава етапів, що знаходить віддзеркалення в бізнес-плані інвестиційного проекту.

Аналогічно повинна приводитися до справжньої вартості і сума грошового потоку (по окремих етапах його формування).

Третім принципом оцінки є вибір диференційованого проекту (дисконту) в процесі дисконтування грошового потоку (приведення його до справжньої вартості) для різних інвестиційних проектів.

Розмір доходу від інвестицій (у формі грошового потоку) утворюється з урахуванням наступних чинників:

а) середньої реальної дисконтної ставки;

б) темпу інфляції (інфляційній премії);

в) премії за низьку ліквідність інвестицій;

г) премії за інвестиційний ризик.

З урахуванням цих чинників при порівнянні проектів з різними рівнями риски повинні застосовуватися при дисконтуванні неоднакові ставки відсотка. Вища ставка відсотка застосовується зазвичай по проектах з великим рівнем риски. Аналогічно при порівнянні два або більш за проекти з різними спільними періодами інвестування (ліквідністю інвестицій) вища ставка відсотка повинна застосовуватися за проектом з тривалішим терміном реалізації.

Четвертий принцип оцінки полягає в тому, що вибираються різні варіанти форм використовуваної ставки відсотка для дисконтування виходячи з цілей оцінки. Для визначення різних показників ефективності проектів як дисконтна ставка можуть вибиратися:

- середня депозитна або кредитна ставка по грнлевих або валютних кредитах;

- індивідуальна норма прибутковості (прибутковості) інвестицій з урахуванням темпу інфляції, рівня риски і ліквідності інвестицій;

- норма прибутковості по державних цінних паперах (облігаціям Центрального банку Росії або муніципальним короткостроковим облігаціям);

- альтернативна норма прибутковості по інших аналогічних проектах;

- норма прибутковості по поточній (експлуатаційною) прибутковості підприємства.

Для фінансової оцінки ефективності реальних інвестицій проектів використовуються наступні основні методи:

· метод простий (бухгалтерською) норми прибули;

· метод розрахунку чистої поточної вартості (ЧТС) проекту;
індекс прибутковості;

· період (термін) окупності;

· внутрішня норма прибутку (ВНП) проекту;

· модифікований метод внутрішньої норми прибули.

Розгледимо зміст вказаних методів детальніше.

Метод простий (бухгалтерською) норми прибутку полягає в тому, що розраховується проста норма прибули як відношення суми прибули по звітах підприємства до початкових інвестицій (капіталовкладенням). Для розрахунку використовується чистий прибуток (після оподаткування), до якого додається сума амортизаційних відрахувань.

(5)

де Пнп - проста (бухгалтерська) норма прибули %;

ЧП - чистий прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства після оподаткування;

АТ - сума амортизаційних відрахувань по основних засобах;

І - початкові інвестиції в проект (капіталовкладення).

Вибирається проект з найбільшою простою нормою прибутку (таблиця. 2).

Таблиця 2

Розрахунок рентабельності інвестиційного проекту за допомогою простої (бухгалтерської) норми прибутку

п/п

Показники

Величина

показника

Розрахунок простого (бухгалтерського) прибутку
Доходи від проекту 9000
Інвестиційні витрати на проект 6750
У тому числі:
Грошові витрати 4500
Негрошові витрати (амортизаційні відрахування) 2250
Прибуток від проекту 2250
Податок на прибуток по ставці 30% (2250 х 30 : 100) 675
Чистий прибуток від проекту (2250-675) 1575
Рентабельність (прибутковість) проекту (1575 : 6750 х 100) % 23,3
Розрахунок простий (бухгалтерською) норми прибули на основі руху грошових потоків від проекту
Доходи від проекту 9000
Інвестиційні витрати на проект 5175
У тому числі:
Грошові витрати 4500
Податок на прибуток 675
Чистий грошовий потік від проекту, включаючи амортизаційні відрахування (9000 - 5175) 3825
Рентабельність проекту, обчислюється по чистому грошовому потоку (3825 : 5175 х 100) % 73,9

Гідністю даного методу є його простота і надійність для проектів, що реалізовуються протягом одного року. При використанні даного методу ігноруються:

а) негрошовий (прихований) характер деяких витрат (амортизаційних відрахувань);

б) доходи від ліквідності колишніх активів, що замінюються новими;

в) можливості реінвестування отримуваних доходів і тимчасова вартість грошей;

г) неможливість визначити перевагу одного з проектів, що мають однакову просту норму прибули, але різні об'єми інвестицій.

Метод чистої поточної вартості (ЧТС) проекту орієнтований на досягнення головної мети інвестиційного менеджменту — збільшенні доходів акціонерів (власників).

ЧТС дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто кінцевий ефект в абсолютному вираженні. ЧТС — це прибуток від проекту, приведений до справжньої вартості (НС).

Проект береться до подальшого розгляду, якщо ЧТС > Про, тобто він генерує більшу, ніж ССЬК, норму прибули. Інвестори і кредитори будуть задоволені, якщо підтвердиться зростання курсу акцій акціонерної компанії, яка успішно реалізувала інвестиційний проект.

ЧТС виражає різницю між приведеними до справжньої вартості (шляхом дисконтування) сумою грошових потоків за період експлуатації проекту і сумою грошових коштів, що інвестуються в його реалізацію:

, (6)

де ЧТС — чиста поточна вартість проекту;

НС — справжня вартість грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту;

І — сума інвестицій (капіталовкладень), що направляються на реалізацію даного проекту.

Вживана дисконтна ставка при визначенні ЧТС диференціюється з урахуванням риски і ліквідності інвестицій.

Приклад.

У банк вчинили для розгляду бізнес-плани двох інвестиційних проектів з наступними параметрами (таблиця. 2.3). Розрахунок справжньої вартості грошових потоків приведений в таблиці. 2.4. ЧТС по інвестиційних проектах № 1 і № 2 складають:

Чтс1 = (34,808 - 28,0) = 6,808 млн грн.;

Чтс2 = (32,884 - 26,8) = 6,084 млн грн.

Отже, порівняння показників ЧТС по проектах підтверджує, що проект № 1 є ефективнішим, ніж проект № 2. ЧТС по ньому в 1,12 разу (6,808 : 6,084) вище, капітальні вкладення для його реалізації на 1,2 млн грн. (28,0 — 26,8) більше, ніж за проектом № 2. Разом з тим віддача (у формі майбутнього грошового потоку) за проектом №2 на 4 млн грн. (44 - 40) вище, ніж за проектом № 1.

Таблиця 3

Початкові дані по двох інвестиційних проектах (млн грн)

Показники Інвестиційний проект № 1 Інвестиційний проект № 2
Об'єм засобів, що інвестуються, млн грн. 28,0 26,8
Період експлуатації проектів, років 3 4
Сума грошового потоку (дохід від проектів), млн грн. 40,0 44,0
У тому числі рік:
перший 24,0 8,0
другий 12,0 12,0
третій 4,0 12,0
четвертий - 12,0
Дисконтна ставка % 10 12
Середньорічний темп інфляції % 7 7

Розрахунок справжньої вартості по двох інвестиційних проектах (млн грн)

Роки

Інвестиційний проект № 1 Інвестиційний проект № 2
Майбутня вартість грошових потоків Дисконтний множник при ставці 10%

Справжня

вартість (НС)

Майбутня вартість грошових потоків Дисконтний множник при ставці 12%

Справжня

вартість (НС)

Перший 24 0,909 21,816 8 0,893 7,144
Другий 12 0,826 9,912 12 0,797 9,564
Третій 4 0,752 3,080 12 0,712 8,544
Четвертий 12 0,636 7,632
Всього 40 34,808 44 32,884

Примітка: коефіцієнт дисконтування () визначається по формулі:

де Г – дисконтна ставка; t – число періодів років.

за проектом №1 для першого року

для другого року

для третього року

Аналогічні розрахунки проводяться за проектом №2.

Показник ЧТС може бути використаний не лише для порівняльної оцінки ефективності інвестиційних проектів, але і як критерій доцільності їх реалізації. Проект, по якому ЧТС є негативною величиною або дорівнює нулю, відкидається інвестором, оскільки не принесе йому додатковий прибуток на вкладений капітал. Проект з позитивним значенням ЧТС дозволяє збільшити спочатку авансований капітал вкладника.

Показник - індекс прибутковості (ИД) розраховується по формулі:

( 7)

де НС — об'єм грошових потоків в справжній вартості;

І — сума інвестицій, направлених на реалізацію проекту. (при різночасності вкладень також приводиться до справжньої вартості).

Приклад.

Використаємо дані по двох інвестиційних проектах і визначимо по ним індекс прибутковості. За проектом № I індекс прибутковості ІД = (34,808 : 28) = 1,24.

За проектом № 2 індекс прибутковості ІД = (32,884 : 26,8) = 1,23.

Отже, по даному критерію ефективність проектів приблизно однакова.

Якщо значення індексу прибутковості менше одиниці або дорівнює їй, то проект не береться до розгляду, оскільки він не принесе інвесторові додаткового прибутку, а банку не дає гарантії вкладених в нього позикових засобів.

Період окупності (Т) - один з найбільш поширених методів оцінки ефективності інвестиційних проектів. Він розраховується по формулі:

(8)

де І – сума інвестицій направлених на реалізацію проекту (при різночасності вкладень приводить до справжньої вартості);

НС - справжня вартість грошового потоку в періоді t.

Приклад.

Використовуючи дані по приведених раніше практиках, визначимо по ним період окупності Т.

У цих цілях встановлюється середньорічна сума грошового потоку в справжній вартості.

За проектом № 1 вона дорівнює 11,603 млн. грн. (34,808: 3);

За проектом №2 — 8,2221 млн. грн. (32,884 : 4).

З урахуванням середньорічної вартості грошового потоку період окупності Т рівний:

За проектом № 1 — 2,4 року (28,0 :11,603);

За проектом №2 — 3,3 року (26,8 : 8,221).

Це свідчить про серйозну перевагу проекту № 1. При порівнянні даних проектів за показниками ЧТС і індексу прибутковості ІД ці переваги були менш помітними.

Характеризуючи показник «період окупності», слід зазначити, що він може бути використаний не лише для оцінки ефективності капітальних вкладень, але рівня інвестиційної риски, пов'язаної з ліквідністю. На практиці чим длительнее період реалізації проекту до повної його окупності, тим вище рівень інвестиційної риски. Недоліком даного методу є те, що він не враховує ті грошові потоки, які утворюються після періоду окупності капітальних вкладень. Так, по проектах з тривалим терміном окупності може бути отримана більш ваговита сума ЧТС, чим по проектах з коротким терміном експлуатації.

Метод внутрішньої норми прибутку (ВНП) характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту (маржинальной ефективності вкладеного капіталу), що виражається дисконтною ставкою, по якій майбутня вартість грошового потоку від капітальних вкладень приводиться до справжньої вартості авансованих засобів. ВНП можна прийняти у розмірі дисконтної ставки, по якій чиста поточна вартість в процесі дисконтування буде приведена до нуля.

Приклад.

Використовуючи дані, приведені в таблиці. 2.3 і 2.4, визначимо ВНП по проектах. Наприклад, за проектом № 1 необхідно знайти розмір дисконтною, при якій справжня вартість грошового потоку 34,808 млн. грн.

Розмір цієї ставки визначається по формулі:

де ЧТС — чиста поточна вартість; І — об'єм засобів, що інвестуються в проект.

Приведені дані свідчать про пріоритетне значення для інвестора проекту № 1, оскільки ВНП по ньому більше, ніж за проектом 2, а також перевищує середньорічний темп інфляції (7%). На практиці інвестиційний бюджет підприємства часто обмежений, тому перед його керівництвом коштує завдання встановити таку комбінацію проектів, яка в рамках наявних грошових коштів дає найбільший приріст чистої поточної вартості. Потім підбирається комбінація з урахуванням подільності (можливості часткової реалізації) або неподільності (можливості повного здійснення проектів).

Початкові дані для відбору проектів представлені в таблиці. 2.5. З її показників виходить, що для ділимих проектів А, Би, В, і Г при інвестиційному бюджеті 12,6 млн. грн., портфель інвестицій полягатиме:

- з повної реалізації проекту А —2,475 млн. грн.;

- частковій реалізації проекту Б — 10,125 млн. грн. (12,6-2,475).


Таблиця 5

Початкові дані для відбору інвестиційних проектів

Проект Початкові інвестиційні витрати, млн грн. Внутрішня норма прибули % Чиста поточна вартість, млн грн.
А 4,5 55 2,475
Б 10,8 35 3,78
В 3,6 30 1,08
Г 5,4 25 1,35

Примітка. 1. ЧТС за проектом А —2,475 млн. грн. (4,5x55:100).

2. Аналогічні розрахунки проводяться по проектах Би, В, Г. Показатель внутрішньої норми прибутку найбільш прийнятний для порівняльної оцінки проектів в рамках ширшого діапазону:

- з рівнем рентабельності всіх активів в процесі експлуатаційної діяльності підприємства;

- з середньою нормою прибутковості аналогічних інвестиційних проектів;

- з нормою прибутковості по альтернативному інвестуванню з депозитним вкладом, муніципальною облігаційною позикою, валютним операціям і т д.).

Виходячи з приведених критеріїв будь-яке підприємство має право встановити для себе прийнятний рівень ВНП (звичайно, з урахуванням ступеня інвестиційної риски)._

Модифікований метод ВНП є більш вдосконаленою моделлю внутрішньої норми прибули. Він дає правильнішу оцінку ефективності авансованих в проект засобів і знімає проблему множинності норми прибули. Етапи проведення розрахунків наступні.

Перший крок. Всі грошові потоки доходів приводяться до кінцевої (майбутньою) вартості за средневзвешенной вартістю капіталу і складаються по роках.

Другий крок. Отримана сума приводиться до справжньої вартості по ставці внутрішньої норми прибутку проекту.

Третій крок. Із справжньої вартості доходів віднімається справжня вартість інвестиційних витрат і обчислюється чиста поточна вартість проекту. Вона порівнюється із справжньою вартістю інвестиційних витрат і повинна її перевищувати (ЧТС більше справжньої вартості витрат).

Кожен з методів оцінки інвестиційних проектів дає можливість менеджерам підприємства вивчити характерні особливості проекту і ухвалити правильне рішення.

Отже, основні критерії ухвалення інвестиційних рішень наступні:

· відсутність вигідніших альтернатив для вкладення вільних грошових коштів;

· мінімізація риски втрат від інфляції;

· стислість терміну окупності капітальних вкладень;

· дешевизна проекту;

· забезпечення стабільності надходжень доходів від проекту;

· висока рентабельність інвестицій після дисконтування.

Використовуючи комбінацію вказаних показників, інвестор (банк, що кредитує його) може ухвалити обгрунтоване рішення на користь того або іншого проекту. З даного набору інвестиційних критеріїв доцільно виділити ключові і на їх основі вибрати прийнятний для інвестора варіант.

Головна вимога до інвестиційного портфеля підприємства — його збалансованість. Це означає, що необхідно мати в своєму розпорядженні проекти, які в сьогодення або найближчий час забезпечать підприємство грошовими коштами, а також перспективними проектами, які принесуть високу віддачу (у формі прибутку) в майбутньому.

Одночасно доцільно доинвестировать грошові кошти із старіючих видів виробництва в сучасніші.

Дуже часто на практиці підприємство, вибравши рентабельний проект, стикається з браком грошових коштів для його реалізації. У такому разі доцільно здійснити додаткові розрахунки з урахуванням залучення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Залучення позикових засобів для реалізації проекту нерідко підвищує рентабельність власного капіталу, вкладеного в нього. Проте це спостерігається в тому випадку, якщо прибутковість інвестицій вища за «ціну кредиту» (середньої ставки відсотка за банківським кредитом). Максимізація маси прибули при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності досягається в процесі розрахунку ефекту фінансового важеля (таблиця. 2.6).

Даний ефект полягає в тому, що до норми прибули на власний капітал приєднується прибуток, отриманий завдяки використанню позикових засобів не дивлячись на їх щільність. У наведеному прикладі за рахунок використання позикових засобів норма чистого прибутку на власний капітал за проектом № 2 вище, ніж за проектом № 1. Ефект фінансового важеля — 4 % (16 - 12) досягнутий за рахунок того, що норма прибули на капітал, що інвестувався, перевищує ставку позикового відсотка. У нашому прикладі таке перевищення за проектом № 2 складає 8 % (20 - 12). За проектом № 1 ефект фінансового важеля відсутній, оскільки позикові засоби для його реалізації не притягувалися.

Таблиця 6

Розрахунок ефекту фінансового важеля по двох інвестиційних проектах

Показники Інвестиційний проект № 1 Інвестиційний проект № 2
Об'єм інвестиційних ресурсів, млн грн. 15,0 15,0

У тому числі:

Власні засоби

Позикові засоби

15,0

7,5

7,5

Норма податкового прибутку на інвестований капітал % 20 20
Ставка відсотка за кредит % - 12
Ставка податку на прибуток % 30 30
Валовий прибуток (15 х 20 : 100) 3,0 3,0
Податок на прибуток (3 х 30 : 100) 0,9 0,9
Сума відсотка за кредит (7,5x12:100) - 0.9
Чистий прибуток 2,1 1,2
Норма чистого прибутку на власний капітал % 14,0(2,1:15 х100) 16,0(1,2:7,5 х100)

Для ухвалення обгрунтованого інвестиційного рішення слід відповісти на декілька ключових питань.

1.Які чинники заважають зростанню ефективності інвестування?

2.Яка сила їх впливу на виробничо-комерційну діяльність підприємства?

3.Яка їх реальна довговічність з урахуванням чинника часу?

4.Які нові чинники можуть заважати інвестуванню в майбутньому?

5.Наскільки надійний захист підприємства від несприятливих чинників?

6.Наскільки ефективність інвестицій залежить від зміни економічної кон'юнктури?

В даний час крупні капіталомісткі проекти мають, як правило, низькі показники прибутковості і тривалі терміни окупності. Тому вони повинні фінансуватися переважно за рахунок засобів федерального і муніципальних бюджетів. Ті сфери підприємницької діяльності, які дають швидку віддачу у формі прибутку (доходу) або мають високу оборотність вкладених засобів, доцільно фінансувати за рахунок власних засобів інвесторів (виробництво товарів народного споживання, торгівля і т д.)

Реальний процес ухвалення управлінських рішень вимагає обширної інформації і безлічі фінансових розрахунків, які знаходять віддзеркалення в інвестиційних планах підприємств.

При виборі інвестиційної стратегії підприємству необхідно враховувати життєвий цикл товару на ринку.

На першій стадії (освоєння) доходи від продажів ростуть дуже повільно, оскільки об'єм збуту продукції невеликий. Ринок знайомиться з товаром. Прибутку ще немає, вона невелика.

На другій стадії (зростання) спостерігається швидке збільшення об'єму продажів і прибутку.

На третій стадії (зрілість) доходи від реалізації залишаються на постійному рівні, оскільки можливості залучення нових покупців вичерпані. Прибуток в цей період досягає свого максимального значення.

На четвертій стадії (захід) життєвого циклу об'єм продажів падає, а прибуток прагне до нуля. Товар необхідно знімати з виробництва і замінювати його новим.

Облік життєвого циклу товару дозволяє інвесторові вибирати найбільш високодоходні інвестиційні проекти.


3. Аналіз чутливості інвестиційного проекту

Мета аналізу — встановити рівень впливу окремих варіюючих чинників на фінансові показники інвестиційного проекту. Його інструментарій дозволяє оцінити потенційну дію риски на ефективність проекту. Проте як відповісти на питання, наскільки сильно кожен конкретний параметр проекту може змінитися в негативну сторону (при стабільності решти параметрів), перш ніж це вплине на вирішення про вигідність проекту?

У аналізі чутливості інвестиційні критерії визначаються для широкого діапазону початкових умов. Виділяються найбільш важливі параметри проекту, виявляються закономірності зміни фінансових результатів від динаміки кожного з параметрів.

В ході дослідження чутливості капітального проекту зазвичай розглядуються наступні параметри:

а) фізичний об'єм продажів як результат ємкості ринку, частки підприємства на ринку, потенціалу зростання ринкового попиту;

б) ціна продукту (послуги);

в) темп інфляції;

г) необхідний об'єм капітальних вкладень;

д) потреба в оборотному капіталі;

е) змінні витрати;

ж) постійні витрати;

з) облікова ставка відсотка за банківський кредит і ін.

Дані параметри не можуть бути змінені за допомогою ухвалення управлінських рішень.

В процесі аналізу чутливості спочатку визначається «базовий» варіант, при якому всі чинники, що вивчаються, приймають свої первинні значення. Тільки після цього значення одне з досліджуваних чинників варіюється в певному інтервалі при стабільних значеннях решти параметрів. При цьому оцінка чутливості проекту починається з найбільш важливих чинників, які відповідають песимістичному і оптимістичному сценаріям. Тільки після цього встановлюється вплив змін окремих параметрів на рівень ефективності проекту. Крім того, аналіз чутливості покладений в основу ухвалення проекту. Так, наприклад, якщо ціна виявилася критичним чинником, то можна підсилити програму маркетингу або переглянути витратну частку проекту, щоб понизити його вартість. Якщо здійснений кількісний аналіз рисок проекту виявить його високу чутливість до зміни обсягу виробництва, то слід приділити увагу заходам по підвищенню продуктивності праці, навчанню персоналу менеджменту і тому подібне

Показник чутливості обчислюється як відношення процентної зміни критерію - вибраного показника ефективності інвестицій (щодо базисного варіанту) до зміни значення чинника на один відсоток. В такий спосіб визначаються показники чутливості по кожному з досліджуваних чинників.

За допомогою аналізу чутливості на базі отриманих даних можна встановити найбільш пріоритетні з погляду риски чинники, а також розробити найбільш ефективну стратегію реалізації інвестиційного проекту.

Відзначимо, що, не дивлячись на всі переваги методу аналізу чутливості проекту: об'єктивність, простоту розрахунків, їх наочність (саме ці критерії покладені в основу його практичного використання), даний метод володіє серйозним недоліком -однофакторностью. Він орієнтований тільки на зміни одного чинника проекту, що приводить до недообліку можливостей зв'язку між окремими чинниками або недообліку їх кореляції.

Тому на практиці використовується також метод аналізу сценаріїв. Він включає облік одночасної (паралельного) зміни лави чинників, що впливають на ступінь риски проекту. Таким чином, визначається дія одночасної зміни всіх основних змінних проекту, що характеризують його грошові потоки (притока І відтік грошових коштів). Важливою перевагою методу є той факт, що відхилення параметрів (від базових значень) розраховуються з урахуванням їх взаємозв'язків (кореляції).


Висновок

У формуванні грошового потоку проекту, а отже, його ефективності беруть участь чинники позитивного (прибуткового) і негативного (витратного) характеру. До позитивних чинників можна віднести затримку оплати за поставлені матеріальні ресурси, а також період часу постачання продукції з моменту отримання авансового платежу при реалізації продукції на умовах передоплати. Проте затримки оплати за поставлені матеріали роблять позитивний вплив на фінансовий результат тільки в тому випадку, якщо ціна матеріалів визначається на дату постачання і відповідає поточному рівню цін на них. Важливою є група чинників, пов'язана з формуванням і управлінням товарно-матеріальними запасами.


Список використаної літератури

1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Київ: КНЕУ, 2001, 457 с.

2. Стігліц Дж.Е. Економіка державного сектора. Київ: Основи, 1998, 854 с.

3. Стрельченко О.С., Стрельченко І.Г. Фінансова математика. Київ: Педагогічна преса, 1999, 104 с.

4. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії. Київ: Юрінком Інтер, 2003, 447 с.

5. Чухно А.А., Єщенко П.С., Климко Г.Н. Основи економічної теорії. Київ: Вища школа, 2001, 606 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:36:57 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
23:25:11 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151310)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru