Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах

Название: Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: дипломная работа Добавлен 21:01:54 03 июля 2010 Похожие работы
Просмотров: 565 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ДОВУЗІВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

МАГІСТРАТУРА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: “УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ

ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У СУЧАСНИХ УМОВАХ”

Дніпропетровськ – 2005

РЕФЕРАТ

Магістерська робота на тему: “УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У СУЧАСНИХ УМОВАХ”.

Магістерська робота: 93 с., 10 рис., 22 табл., 38 джерел.

Об’єкт досліджень магістерської роботи: податкові відносини, що виникають в процесі регулювання підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, як інструмент впливу на фінансово-господарську діяльність закритого акціонерного товариства спільне українсько-кіпрське підприємство «КИПАРИС»(м. Дніпропетровськ) за 2001 - 2004 роки, основні тенденцій розвитку оподаткування юридичних осіб в Україні на базі світового досвіду.

Мета досліджень магістерської роботи : дослідження впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємств, виявлення основних зако-номірностей механізму стягнення податків, розробці пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати податків, розробці пропозицій щодо реформування системи податків.

Інформаційне забезпечення : статистичні дані доходної частини Державного бюджету України в 1992 – 2004 роках, фінансова та податкова звітність ЗАТ СП з ІІ “КИПАРИС” за 2001 –2004 роки.

Методологічне забезпечення : структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці.

Актуальність отриманих висновків полягає в доведенні ефективності шляху розвитку податкової системи України в напрямку оподаткування витрат кінцевого споживання, а не проміжних доходів виробництва підприємств, що є виправданою політикою інноваційного напрямку розвитку економіки України.

Результати дослідження можуть бути використані при формуванні податкової політики оптимізації податкового навантаження на підприємства з точки зору перенесення податків з підприємств на кінцевого споживача доходів.

ПРЯМІ ПОДАТКИ, НЕПРЯМІ ПОДАТКИ, ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ.


ВСТУП

Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Важливу роль у формуванні ефективної податкової політики належить обґрунтуванню оптимальних принципів оподаткування. А. Сміт сформулював чотири фундаментальні принципи або "закони", що стали класичними і придатні для будь-якої економічної системи: перший - піддані держави повинні брати участь в утримуванні уряду відповідно до свого доходу, яким вони користуються під захистом держави; другий - податок який зобов'язана сплачувати кожна окрема особа має бути точно визначений (строк оплати, спосіб платежу, сума платежу); третій - податок повинен стягуватися в той час і таким способом, які найзручніші для платника; четвертий - податок має бути розроблений таким чином, щоб він стягував з народу як найменше грошей понад те, що необхідно для формування державного бюджету.

Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві - "фіскальна" й "економічна".

Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання державного апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у вигляді податків коштів держава покриває витрати на освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячі будинки, платить зарплату викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде на охорону здоров`я. З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державних підприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища.

Економічна функція податків полягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплює будь-які процеси в економіці країни, а також соціально-економічні процеси в суспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовною підприємницьку діяльність.

Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. При цьому держава не може задовольнятися лише загальними пропорціями розподілу ВВП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політика повинна влаштовувати і державу, і платників податків.

Предмет та об’єкт досліджень магістерської роботи: податкові відносини, що виникають в процесі регулювання підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, як інструмент впливу на фінансово-господарську діяльність закритого акціонерного товариства спільне українсько-кіпрське підприємство «КИПАРИС»(м. Дніпропетровськ) за 2001 -2003 роки, основні тенденцій розвитку оподаткування юридичних осіб в Україні на базі світового досвіду.

Мета досліджень магістерської роботи : дослідження впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємств, виявлення основних закономірностей механізму стягнення податків, розробці пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати податків, розробці пропозицій щодо реформування системи податків.

Задачі досліджень магістерської роботи:

- аналіз сучасного податкового навантаження па підприємства в Україні;

- аналіз нових методів адміністрування податків податковою адміністрацією на основі “коридорів уваги по податковим ризикам”;

- аналіз впливу оподаткування на фінансові результати діяльності торгового підприємства СП з ІІ “КИПАРИС” та виявлення податкових проблем у підприємства;

- аналіз обґрунтованості пропозицій перспективного Податкового Кодексу України для вирішення виявлених в ході дослідження податкових проблем реального підприємства.

Актуальність результатів досліджень магістерської роботи: Отримані результати свідчать про фактичні тенденції європейського напрямку розвитку системи оподаткування в Україні з переважною долею непрямих податків на споживання, при цьому найбільш динамічно розвиваються специфічні акцизи на окремі товарні групи(акцизний збір та мито) та знижується доля універсального акцизу на загальний перелік товарних груп та послуг(податок на додану вартість). Таким чином податкова система України наближується до оподаткування споживання, а не виробництва (тобто до відміни податку на прибуток підприємства, як проміжного ланцюга доходів кінцевого споживача).

Інформаційне забезпечення : статистичні дані доходної частини Державного бюджету України в 1992 – 2004 роках, фінансова та податкова звітність ЗАТ СП з ІІ “КИПАРИС” за 2001 –2003 роки.

Методологічне забезпечення : структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці

РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Сутність, види, класифікація податків

Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загальнодержавні потреби.

До основних термінів сучасної системи оподаткування в Україні відносяться [24]:

1. Податок (збір, внесок до державного цільового фонду) – в Україні це обов’язковий платіж до бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядку і на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.

2. Суб`єкт , або платник податків, зборів та обов’язкових платежів – це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов’язки:

а) сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі;

б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.

Платник податків може визнаватись суб’єктом оподаткування одним або декількома податками, зборами та обов’язковими платежами в залежності від діяльності, яку він провадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникають податкові зобов’язання.

Суб’єктом оподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податкового законодавства України покладено обов’язки щодо нарахування податків, зборів та обов’язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.

Суб’єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов’язкових платежівє юридичні або фізичні особи, міжнародні об’єднання та організації, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Податкове законодавство завжди розпочинається з визначення суб’єктів оподаткування або платників податків, зборів та обов’язкових платежів, оскільки необхідно чітко знати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державного цільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату цього платежу.

3. Об`єкт оподаткування – юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки зору об’єктом оподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал або розмір споживання.

Кожен податок, збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством. Об’єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

4. Предмет оподаткування – фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентом об’єкту з метою оподаткування.

5. Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.

6. Податкова ставка – законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:

- універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

- диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

- тверді ( встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):

а) фіксовані – встановлені конкретних сум;

б) відносні – визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).

- процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:

а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.

7. Податкова квота – це частка податку платника, яка може бути визначена як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.

8. Податковий оклад - остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податків визначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.

9. Джерело сплати податку – фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток, валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.

10. Податкова пільга – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків. зборів та інших обов’язкових платежів.

Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:

1. Фіскальна – основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державних фондах.

2. Розподільча (соціальна) - одним із призначень податків є розподіл суспільних доходів з боку більш платоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо. Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.

3. Регулююча функція податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний – продестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта в роки Великої Депресії 1920-30-х рр.

4. Контрольна функція допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їх використання.

Класифікація податків як економічної категорії проводиться:

- за формою оподаткування;

- за економічним змістом об’єкта оподаткування;

- в залежності від рівня державних структур, які їх встановлюють;

- за способом їх стягнення (в залежності від територіального рівня);

- в залежності від способів встановлення ставок оподаткування;

- в залежності від встановленого порядку використання;

- за суб’єктом оподаткування.

Історично, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі . Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку на іншу особу - на споживача продукції. Критерій перекладання податку на споживача для визнання цього податку прямим чи непрямим є загальноприйнятим, але неточним, оскільки при певних умовах прямі податки також можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм ціноутворення.

Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40–90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень [27].

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.

До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту(суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому механізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприймаються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. Тому платник податку в момент його сплати не завжди усвідомлює, що сплачує податок державі.

За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

В залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

В Україні справляються [1]:

- загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

- місцеві податки і збори (обов'язкові платежі);

а). До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

20) фіксований сільськогосподарський податок;

21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

23) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

24) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

25) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

26) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

б). До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

в). До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак.

Реалізація функцій податку безпосередньо зв'язана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму [36]:

1. Однократність обкладання. Це означає, що той самий об'єкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз за визначений період (податковий період);

2. Універсалізація податку. Цей принцип припускає незалежність податкового тиску від форм власності платника, рівний підхід до умов оподатковування будь-яких суб'єктів. Також цей принцип формує умови рівного відрахування будь-якої частини об'єкта незалежно від джерел його одержання, тобто всі платники зобов'язані відчисляти рівну частку доходів згідно своєї діяльності;

3. Індивідуальна безплатність. В основі цієї ознаки податку закладений односпрямований рух засобів від платника до держави. При цьому платник не одержує (на перший погляд) чогось замість, це не означає виникнення зустрічних обов'язків держави. Дані засоби (кожного платника) направляються на задоволення суспільних нестатків.

4. Безумовний характер. Ця ознака податку є продовженням попереднього ознаки й означає сплату податку, не зв'язану ні з якими зустрічними діями, привілеями з боку держави. Останні дві ознаки найбільше чітко характеризують сутність податку і виділяють його із системи інших платежів.

5. Нецільовий характер податкового платежу. Ця ознака означає надходження його у фонди, акумульовані державою і використовувані на задоволення державних потреб.

6.Обов'язковий характер. Ця ознака податку припускає неможливість законного відхилення від його сплати. Обов'язковий характер податкового вилучення забезпечує нагромадження засобів дохідної частини бюджету. Це лежить в основі закріплення на конституційному рівні сплати податків як обов'язку громадян.

7. Безповоротний характер. Ця ознака податку не вимагає особливих коментарів, хоча сутність цього принципу полягає в тім, що в остаточному підсумку платник одержує віддачу від внесених їм податків, коли держава реалізує суспільні потреби в який зацікавлені суспільство і кожен його індивід, і в цьому змісті податки як би повертаються до платника.

До важливих елементів податку відноситься:

Ставка податку - величина податкових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.п.).Податкові ставки можна класифікувати по декількох принципах [24]:

а) По встановленню податкового тиску на платника:

1. Базова (основна) ставка - ставка, що не враховує особливостей чи платника виду діяльності, що полегшують чи підсилюючих податковий тягар і, відповідно, що збільшують чи зменшують податкову ставку.

2. Знижена ставка - що припускає визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього (найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу).

3. Підвищена ставка - враховуюча специфічну форму чи діяльності одержання доходів і перевищуюча основну, базову ставку.

б) По методу встановлення ставки податку:

1. Абсолютні (тверді) ставки - ставки податку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування.

2. Відносні - ставки податку, при яких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниці обкладання. Характер співвідношення ставки податку й одиниці обкладання дозволяє виділити кілька підвидів відносних ставок:

- відносно-процентні - ставка податку встановлюється у відсотках від одиниці оподатковування;

- відносно-кратні - співвідношення розміру податку й одиниці оподатковування встановлюється у величинах, кратних визначеному показнику (наприклад, законодавчо встановленим на даний момент мінімальній платі або неоподатковуваному мінімуму доходів);

- відносно-грошові - ставка податку, що установлює визначену грошову суму на частину оподатковуваного об'єкта.

в) По змісту:

1. Маргінальні - ставки податку, що безпосередньо зазначені в нормативному акті, що закріплює даний вид податку, і застосовуються до окремих податкових розрядів (маржам), окремим частинам доходу. Подібні ставки припускають як би східчасте оподатковування, при якому визначена процентна ставка встановлюється для обкладання об'єкта від одного рівня до іншого; з переходом на інший рівень (ступінь) використовується інша ставка (наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб).

2. Фактична ставка - виступає як відношення сплаченого податку до податкової бази.

3. Економічна ставка - відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу. Саме даний вид ставок найбільше повно розкриває особливості податкової політики.

г) По формуванню стимулів для платника:

1. Стимулююча - податкова ставка, що створює в платника потребу в збільшенні результатів діяльності, що приводить до зростання доходів, майна і т.п.

2. Обмежувальна - ставка оподатковування, при якій формуються визначені фактори, що стимулюють платника здійснювати діяльність у незмінних масштабах, що запобігає подальший чи розвиток нові вкладення.

3. Заборонна - податкова ставка, встановлюючи чіткі обмеження і роблячи абсурдним, неефективної будь-які дії, при яких змінюється оподатковуваний об'єкт і здійснюється перехід до іншої ставки.

Важливе значення має питання про способи побудови податкових ставок. У залежності від співвідношення, що встановлюється між ставкою податку і доходу, оподатковування можна підрозділити на:

1.Рівне оподатковування - це метод оподатковування, при якому рівна сума податку встановлюється для кожного платника податків. Подібний метод характерний в основному для цільових податків.

2. Прогресивне оподатковування - метод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірів об'єкта оподатковування.

3. Пропорційне оподатковування - метод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податку зростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.

4. Регресивне оподатковування - метод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. У даному випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшенню оподатковуваного об'єкта.

5. Змішане оподатковування - припускає сполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.

Податкова система припускає дії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплати податків.

Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку по перерахуванню засобів у чи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:

1) кадастровий - спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеної шкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванні прямих реальних доходів.

2) деклараційний - спосіб реалізації платником податків обов'язку по сплаті податку на основі подачі в податкові органи офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і свої податкові зобов'язання.

3) попередній - спосіб, застосовуваний в основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податки утримуються з джерела доходу.

1.2 Основні непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні

1.2.1 Податок на додану вартість (ПДВ)

Механізм справляння ПДВ викладений в Законі України “Про податок на додану вартість” [7], визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Податок ПДВ відноситься до непрямих податків та включається підприємством, яке продає товари чи послуги, в ціну товару зверх собівартості виробництва та очікуємого прибутку, в ціні вказується особливою строком, яка враховується в окремих регістрах бухгалтерського обліку.

Сплачувана сума податку ПДВ розраховується підприємствами як різниця сум отриманого ПДВ від покупців за продаж їм товарів і послуг та сумою сплаченого за той же період ПДВ в ціні матеріалів, товарів та послуг, придбаних підприємством (Приклад податкової декларації по розрахунку ПДВ [19]- Додаток Б).

Платником податку є:

1. будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку, за винятком фізичних осіб, які обрали сплату фіксованого чи єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.

3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:

3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

3.2. Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.3. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) то-вари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами), та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та дотримувачів таких поштових відправлень.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

б) ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

в) вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Ставки податку:

Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

а) продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

1) поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден;

2) поставки для заправки або постачання повітряних суден;

3) поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

б) продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Дата виникнення податкових зобов'язань

3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковий кредит

1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

2. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

1. дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

У разі коли за результатами звітного періоду сума має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України:

1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

2. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку – експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

3. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку.

6. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

1. Платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;

- сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.

- у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;

- платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулося таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань;

- обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;

- податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень, або підприємствами, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, та не мають заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із законодавством) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, у якому надається податковий вексель, не підлягають забезпеченню.

- податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, кабельно-провідникових товарів, а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій.

1.2.2 Акцизний збір

Справляння акцизного збору ( як специфічного акцизу на обмежену групу товарів) в Україні станом на вересень 2004 року регулюється наступними нормативними документами [8-10], [15], [23]:

1. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” // від 26 грудня 1992 року N 18-92 (із змінами і доповненнями)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР ( із змінами і доповненнями)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої “ // від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР( із змінами і доповненнями)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”// від 11 липня 1996 року N 313/96-ВР(із змінами і доповненнями)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів // 19 грудня 1995 року N 481/95-BP (Із змінами і доповненнями) 6. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” // ПОСТАНОВА від 23 квітня 2003 р. N 567(із змінами і доповненнями)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» // від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР (Із змінами і доповненнями)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби” // від 24 травня 1996 року N 216/96-ВР (Із змінами і доповненнями)

9. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про затвердження Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію” // ПОСТАНОВА від 27 лютого 1999 р. N 275

10. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів” // ПОСТАНОВА від 20 червня 2003 р. N 926

11. Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України // Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року N 111 (Із змінами і доповненнями)

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту з продажу:

- товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

- товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України.

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (приклад розрахунку - наведений в додатку Б [23]).

1.3. Основні прямі податки та збори з підприємств в Україні

1.3.1 Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств в Україні регулюється наступними законодавчими актами:

а) Основні:

- Закон України “Про систему оподаткування в Україні” [1];

- Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

- Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III[3].

б) Спеціальними, які коректують основні:

- Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” [2];

- Закон України “ Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (23.03.1996 N 98/96-ВР/ від 17.05. 2001 N 2410-III);

- Указ президента України “ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” ( від 28 червня 1999 року N 746/99/ від 16 березня 2000 року N 507);

- Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» (від 17 грудня 1998 року № 320-XIV(із змінами і доповненнями)).

- Закономи України "Про спеціальні економічні зони

"Яворів", «Трускавець» та інші з спеціальними ставками податків” (від 50 % та нижче від основної ставки);

Основна ставка податку на прибуток підприємств (25 %) встановлена Верховною Радою України - прийняттям Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та додаткових законів про надання пільг при оподаткуванні чи введення нових видів сумарного оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, торгові патенти), які заміняють податок на прибуток та комплексно ще ряд податків.

Платниками податку є:

а)З числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

б) З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

в). Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Об'єктом оподаткування є:

прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 Закону на:

а)суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 Закону;

б)суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 Закону.

1.3.2 Плата (податок) за землю

Законодавчим полем для сплати податку на землю, як на власність, яка дає рентний дохід, є:

– Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III, зі змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс);

– Закон України «Про плату за землю» в редакції від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями (далі – Закон про плату за землю);

– Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV, зі змінами та доповненнями (далі – Закон про оренду землі);

– Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку та Довідки до уточненого Розрахунку про суми земельного податку, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, до органу державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України від 26.10.2001 р. № 434 (далі – Порядок № 434).

Обчислення, терміни сплати земельного податку та звітність

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, передбаченому Законом України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями);

Платниками земельного податку, орендної плати є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, у тому числі орендарі.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай) яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Обчислення та сплата земельного податку власниками землі та землекористувачами здійснюється відповідно до розділу 6 Закону про плату за землю. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. До Зведеного розрахунку додаються наступні додатки: додаток 1 - "Відомості про наявність документів на землю"; додаток 2 - "Звіт про пільги на земельний податок"; додаток 3 - "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення"; додаток 4 - "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів".

РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

2.1 Основні сучасні підходи до адміністрування податків з юридичних осіб, розподіл платників податків за категоріями уваги

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

- неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

- максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

- орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

- застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ) і, що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

- своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

- однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги.

Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [18]:

1.1. Система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка - загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) – характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків . Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику . У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику . Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства . Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

1.4. Критерій оцінки – ознака, за допомогою якої формується оцінка СГ.

1.5. Критерій розподілу – правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу.

1.6. Податковий ризик – вірогідність порушення податкового законодавства СГ, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.

1.7. Фактор ризику – це обставини або результати діяльності СГ, що вказують на можливість існування податкових ризиків.

1.8. Індивідуальний індекс – величина відхилення показника діяльності певного СГ від середнього значення цього показника по всій сукупності СГ згідно з тим чи іншим критерієм оцінки.

1.9. Історичні індекси – оцінка відхилення показників діяльності окремого СГ від середнього значення аналогічних показників сукупності СГ за один і той же період, що не піддавався повній перевірці (за всіма ризиками) іншими методами, ніж камеральна перевірка:

1.10. Сценарій послідовність дій адміністратора або виконавця щодо опрацювання податкової звітності.

1.11. Фіскальна важливість – оцінка СГ щодо рівня максимально можливих податкових зобов’язань по податках та зборах до бюджетів всіх рівнів від ведення господарської діяльності.

Визначення категорії уваги

СГ, що знаходяться на податковому обліку, оцінюються органами державної податкової служби за їх фіскальною важливістю, податковою поведінкою та залежно від характеристик галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність.

Оцінка кожного СГ здійснюється за чотирма критеріями:

а) за індивідуальною податковою поведінкою;

б) за ризиковістю господарювання СГ (за рівнем динамічних та структурних змін господарської діяльності);

в) за фіскальною важливістю;

г) за належністю до галузі та регіону, в якому здійснює діяльність СГ.

Супроводження органами державної податкової служби платників за категоріями уваги полягає у проведенні таких заходів.

Категорія уваги 1 – проведення масово-роз’яснювальної роботи з платниками податків, спрямованої на упередження порушень податкового законодавства, а також поліпшення і оновлення технологій, які сприятимуть встановленню партнерських відносин з сумлінними платниками податків.

Категорія уваги 2 – проведення постійного моніторингу діяльності СГ, які мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності, господарська діяльність, яка належить до “ризикових” галузей тощо) шляхом проведення кабінетного аудиту.

За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 1 та 2 категорій уваги відповідають підрозділи оподаткування юридичних осіб.

Категорія уваги 3 – здійснення постійного моніторингу діяльності СГ, які регулярно порушують податкове законодавство, та проведення обов’язкового виїзного аудиту (тематичного, комплексного, планового, позапланового).

За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 3 категорії уваги відповідають підрозділи податкового аудиту та валютного контролю.

За супроводження декларацій платників – фізичних осіб 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають підрозділи оподаткування фізичних осіб, а документальні перевірки платників – фізичних осіб 3 категорії уваги – підрозділи документальних перевірок фізичних осіб.

За супроводження декларацій великих платників податків 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають галузеві відділи.

Категорія уваги 4 – виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилень від сплати податків, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, збір інформації для ініціювання ліквідації СГ у судовому порядку.

За супроводження декларацій платників 4-ї категорії уваги відповідають підрозділи податкової міліції.

Для ефективного адміністрування податків в умовах збільшення кількості платників податків органи державної податкової служби повинні зосередити свою увагу на платниках податків високої (3 та 4) та помірної (категорія 2) категорій уваги.

Система адміністрування податків повинна ґрунтуватися на таких принципах:

- виконання відбору СГ та визначення категорій уваги в автоматизованому режимі;

- проведення документальних перевірок заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість тільки у платників з високим ступенем ризику;

- проведення планових виїзних документальних перевірок вже після здійснення відшкодування сум податку на додану вартість у платників податків з помірним ступенем ризику.

2.2 Камеральний контроль деклараційної звітності платників податків “Жовтого коридору уваги”

Відповідно до абз. “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” камеральною вважається перевірка , яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Сутність камеральної перевірки полягає в перевірці податкової декларації та інших елементів податкової звітності з ПДВ (додатків, розрахунків експортного чи бюджетного відшкодування, розрахунків коригування, уточнюючих розрахунків) без використання додаткових, не передбачених для подання звітності, документів від платника.

Поглиблений аналіз здійснюється для декларацій з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг), в тому числі тих, в яких до сплати задекларовано нульове значення.

2.3 Податкова контрольно-перевірочна робота на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Помаранчевого коридору уваги”

Відомості про віднесення податкової декларації з податку на додану вартість до третьої категорії уваги (“помаранчевого коридору”) надходять до підрозділу контрольно-перевірочної роботи наступним чином:

- у результаті проведеного електронного розподілу декларацій на підставі факторів існування податкових ризиків;

- на підставі висновку підрозділу оподаткування юридичних осіб.

Підрозділ контрольно-перевірочної роботи щомісячно отримує реєстр платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги та веде такі підреєстри:

- підреєстр № 1 – перелік платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги і щодо яких не проведено невиїзного чи позапланового аудиту;

- підреєстр № 2 – перелік платників податків, по яких на апеляційному чи судовому узгодженні знаходяться податкові повідомлення-рішення про зменшення задекларованих сум ПДВ.

- підреєстр № 3 – перелік платників податків, по яких відшкодування ПДВ підтверджено камеральними перевірками і які підлягають включенню до плану-графіку перевірок протягом року;

- підреєстр № 4 – перелік платників податків, по яких проведено невиїзний аудит, планову чи позапланову перевірку, в ході яких опрацьовано причини виникнення наявних факторів податкового ризику.

Адміністратор (керівник підрозділу контрольно-перевірочної роботи в ДПІ або структурного підрозділу податкового супроводження підприємств СДПІ) проводить розподіл та закріплення декларацій конкретних платників за конкрет-ними працівниками підрозділу.

Працівник підрозділу, за яким закріплено перелік декларацій платників ПДВ, зобов’язаний вивчити податкову, кредитну, фінансову та іншу інформацію з історії платника, ознайомитись із його статутними та реєстраційними документами та провести необхідну аналітичну роботу.

За необхідності отримання додаткової інформації, яка відсутня на рівні ДПІ або регіональної ДПА, але є в базах даних ДПА України, готуються відповідні запити щодо отримання такої інформації.

При застосуванні спеціальних режимів оподаткування здійснюється перевірка показників декларацій з урахуванням особливостей їх заповнення.

До основних напрямків аналітичної роботи належить вивчення інформації про платника податків та вивчення особливостей ведення ним господарської діяльності.

Ця інформація являє собою спеціальним чином підготовлені дані, створені на основі наявної в податкових органах інформації про платника податків.

Інформація про платника включає відомості, отримані як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

Невиїзний аудит проводиться за напрямками, а також з урахуванням вимог Наказу ДПА України від 25.11.2002 № 567, яким затверджено Методичні рекомендації з організації кабінетного аудиту (для юридичних осіб).

Проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, що перевіряється. Проводиться звірка даних податкових декларацій з ПДВ з електронним реєстром податкових накладних, даних книги придбання товарів (робіт, послуг) та книги продажу товарів (робіт, послуг).

Здійснюється порівняння даних податкових декларацій з ПДВ з відповідними даними декларації по податку на прибуток, установлення розбіжностей та їх обґрунтованість.

Перевіряється правильність визначення доданої вартості для підприємств, які не здійснювали експорту товарів та не є збитковими.

Якісне проведення зазначеного аналізу є можливим за період, що передує періоду, за який надано останню звітність з податку на прибуток (наприклад, звітність надано за 9 місяців, аналіз здійснюється за 1 півріччя, поточний період – 9 місяців, попередній період – 1 півріччя).

За наявності повної узагальненої інформації стосовно підприємств, які здійснюють свою діяльність у подібних із платником економічних, соціальних, природних та геополітичних умовах, особливу увагу слід звертати на відхилення звітних даних платника від аналогічних даних інших платників.

При звітуванні платником про відсутність діяльності здійснюються заходи щодо встановлення переліку наявних розрахункових рахунків підприємства в установах банків (за даними АРМ “Облік платників”) та направлення запитів до банківських установ для отримання інформації про рух коштів по наявних поточних рахунках платника.

Якщо в результаті аналізу за кількома податковими ризиками виникла необхідність у перевірці окремого питання, яке неможливо перевірити, користуючись наявною інформацію з ЄІБД, з зовнішніх джерел та отриманою від інших органів державної податкової служби, фахівець готує висновок про необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки або включення даного СПД у план-графік документальних перевірок.

Якщо проведеним аналізом встановлено, що податкові ризики, на підставі яких декларація потрапила до “помаранчевого коридору”, не вплинули на визначення суми податкового зобов’язання відповідного періоду, складається висновок про це та передається для розгляду Адміністратору для прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової документальної виїзної перевірки та передачу платника до меншої категорії уваги, а в разі наявності відшкодування ПДВ – висновок про відшкодування ПДВ.

Кінцевим результатом процедури невиїзного аудиту декларацій з ПДВ, які мають від‘ємне значення, є висновок про:

а) передачу декларації до підрозділу, який забезпечує супроводження менш ризикової категорії уваги;

б) підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ;

в) доцільність проведення податкового аудиту з виїздом на місце;

г) необхідність передачі до категорії більш високої категорії уваги.

Якщо проведеним аналізом встановлено наявність водночас таких обставин:

а) платник не здійснює операції з ознаками нетипового експорту;

б) за результатами попередніх 12 податкових періодів сума ПДВ, заявленого платником до відшкодування не зменшувалась за результатами перевірок на суму, яка б перевищувала 5% від заявленого відшкодування;

в) за результатами попередніх 12 податкових періодів платник не пред‘являв судових позовів про стягнення суми ПДВ;

г) платник не заявив ПДВ до відшкодування в сумі, яка перевищує середньомісячну суму відшкодування за попередні 12 податкових періодів на 10%;

д) відомості, які є наявними в податковому органі (база даних АРМ “Митниця”, книги придбання та продажу товарів тощо) дозволяють зробити висновок про те, що відшкодування ПДВ утворилось внаслідок тих самих причин, яке мали місце в раніше перевірених періодах, через взаємовідносини з тими самими контрагентами і при цьому попередніми перевірками підтверджено законність відшкодування ПДВ в цих випадках, то складається висновок про підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та передається для розгляду адміністратору для прийняття рішення щодо відшкодування.

У випадку, якщо відшкодування ПДВ здійснюється за результатами невиїзного аудиту, як визначено у п.3.2, то такий платник в будь-якому випадку підлягає включенню до плану-графіку документальних перевірок протягом року від дати подання декларації за відповідний період.

Для цілей цього Порядку під нетиповим експортом розуміються господарські операції з експорту товарно-матеріальних цінностей, якщо виробником яких не є платник податку, які відповідають одній з таких умов:

а) експортер є підприємством, яке здійснює діяльність у сфері матеріального виробництва (наприклад, металургійний завод, хлібозавод, сільськогосподарське підприємство тощо), але експортує ТМЦ, виробником якого він не є;

б) середня сума експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником певних ТМЦ в 1,5 рази перевищує середню суму експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником податку інших ТМЦ (в межах податкового періоду);

в) питома вага експорту платником згаданих ТМЦ однієї номенклатури в загальному обсязі експорту платника в поточному звітному періоду вдвічі або більше перевищує питому вагу експорту згаданих ТМЦ в загальному обсязі експорту платника за попередні 12 податкових періодів.

У випадках, інших ніж визначено, декларації, в яких заявлено відшкодування ПДВ підлягають обов‘язковій перевірці (невиїзній а за наявності підстав для її проведення – виїзній).

При цьому:

- в першу чергу документальній перевірці підлягають суми, заявлені до відшкодування на рахунок платника або в рахунок інших податків, зборів (обов‘язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету,

- в другу чергу – заявлені до відшкодування в рахунок майбутніх платежів і не погашені податковими зобов‘язаннями майбутніх періодів,

- в третю чергу – заявлені до відшкодування і погашені податковими зобов‘язаннями майбутніх періодів

Процедури виїзного аудиту податку на додану вартість

1. Проведення документальної перевірки на підставі наданих документів бухгалтерського та податкового обліку, проведення аналізу обсягів реалізації продукції, списання сировини та матеріалів на собівартість виробленої продукції, проведення аналізу цін і ціноутворення (співставлення цін на внутрішньому ринку із світовими), вплив цінового фактора на кінцевий фінансовий результат підприємства. Визначення посадових осіб, що укладали угоди на поставку товарів (робіт, послуг).

2.Перевірка наявності власних офісних, виробничих та складських приміщень або укладених договорів оренди (включаючи транспортні засоби). Проведення інвентаризації залишків товарів, сировини, готової продукції на складах, звірка їх із картками складського обліку, за необхідності проведення опитування матеріально-відповідальних осіб.

3. Проведення аналізу грошових потоків, вивчення джерел надходження коштів (грошових коштів підприємства на рахунках в банківських установах, позикових грошових коштів як в гривнях, так і в іноземній валюті), фінансових вкладень (у межах України та за її межами). Наявність залучених і використаних кредитів, у тому числі іноземних, встановлення подальшого використання валютних коштів, які надійшли від нерезидента в оплату експортних контрактів.

4. Вивчення руху матеріальних та грошових потоків по території України, по операціях зовнішньоекономічної діяльності, наявність розрахунків за товари (роботи, послуги) із залученням “фіктивних” фірм, підприємств, які не звітують; аналіз фінансово-господарської діяльності фірм-посередників, які задіяні в ланцюгах (юридичне та фактичне місцезнаходження, форми та надання звітності до податкових органів, її аналіз).

5. Аналіз форми та порядку проведення розрахунків (бартер, векселя, переуступка вимоги боргу, готівка тощо), дебіторської та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

6. Вивчення порядку транспортування ТМЦ згідно з контрактами (договорами) та фактичного здійснення умов поставки, наявності транспортних документів.

7. Встановлення маршруту проходження вантажу, аналіз угод купівлі-продажу товарів, навантаження, розвантаження та прийому на склад ТМЦ;

8. Вивчення виробника експортованої продукції:

9. Аналіз доцільності поставки тогочи іншого виду продукції, економічної суті проведення господарської операції.

10. Аналіз інформації про споживачів продукції, встановлення можливого факту належності його до пов’язаної з продавцем особи та ін.

11. Визначити повну схему фінансових взаємовідносин у встановленому ланцюгу СПД.

12. Визначення та відбір документів, які в подальшому можуть бути використані як доказ у кримінальному, цивільному і господарському процесах.

13. Встановлення причин виникнення від’ємного значення ПДВ.

Основними причинами виникнення від’ємного значення ПДВ є:

а) операції з вивезення товарів платником податку за межі митного кордону України, які оподатковуються за нульовою ставкою;

б) придбання основних засобів, що підлягають амортизації та використовуються у господарській діяльності платника податку;

в) придбання товарно-матеріальних цінностей (надалі ТМЦ) у великих розмірах;

г) продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість;

д) попередня оплата за ТМЦ, що належить до складу валових витрат.

4. За необхідності проводяться зустрічні перевірки власними силами або надсилаються запити до органів державної податкової служби у інших регіонах.

Зустрічна перевірка – комплекс заходів, спрямованих на підтвердження того, чи за даними іншої сторони господарської операції підтверджується її здійснення і тотожність відображення операції в обліку контрагентів.

Зустрічні перевірки проводяться по ланцюгу з метою визначення платників, якими сплачено до бюджету ПДВ, надмірна сума якого стала причиною виникнення відшкодування, при цьому обов‘язковим перевіркам підлягають суб‘єкти господарювання, в яких перевіряємим платником податку за місяць придбано товарів (робіт, послуг), де сума ПДВ складає:

10,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 200,0 тис. грн.;

20,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 400,0 тис. грн.;

30,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 1000,0 тис. грн.;

50,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ більше 1000,0 тис. грн.

15. У разі виявлення документальною перевіркою взаємовідносин платника податку із суб'єктами, які мають ознаки “фіктивного підприємництва”, підрозділи, що здійснюють документальні перевірки (відділи податкового супроводження в СДПІ ВПП), у 5-денний термін від дня встановлення факту взаємовідносин з такими суб'єктами повідомляють про це підрозділи податкової міліції для проведення оперативно-розшукових заходів. Підрозділи податкової міліції встановлюють та перевіряють факти і про результати проведених заходів письмово повідомляють підрозділ, що здійснює документальну перевірку у місячний термін.

Також формується пакет документів, який передається до відділу правового забезпечення для визнання угоди недійсною в судовому порядку.

Рішення Господарського суду про визнання недійсними угоди між СГД буде підставою для визнання неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

За результатами як планових, так і позапланових документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства складається акт документальної перевірки із додатками, в якому чітко викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначаєтьсяперіод (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому до акта додаються письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 № 429 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства СПД – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1023/7311 (із подальшими змінами та доповненнями), та за формою, встановленою наказом ДПА України від 15.10.2004 р. № 599 "Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок".

Працівник підрозділу, який очолював перевірку, розраховує штрафні (фінансові) санкції відповідно до чинного законодавства у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та податкових періодів, готує податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протоколи та постанови про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності (крім випадків, коли матеріали передаються до підрозділів податкової міліції для вирішення питання згідно з кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством).

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

3.1 Аналіз впливу стягнення податків на фінансово-господарчу діяльність підприємств (на прикладі СП з ІІ “КИПАРИС” за 2001 – 2003 роки)

3.1.1 Загальна техніко-економічна характеристика спільного підприємства СП З ІІ “КИПАРИС”

Спільне Українсько-Кіпрське з іноземними інвестиціями підприємство “Кипарис” засновано на колективній формі власності (закрите акціонерне товариство) та зареєстроване розпорядженням виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 21.03.97 р. № 251.

Статутний фонд підприємства сформований за рахунок внесків Учасників. Розмір статутного фонду складає 6 446 246.0 грн., що складає 3441669 доларів США по курсу НБУ 1.873 грн. станом на 03.02.98 р. Статутний фонд поділений на 64 462 простих акції вартістю номіналу по 100 грн.

Іноземні засновники:

Компанія з обмеженою відповідальністю «Rainford Ltd-92 »(Кіпр ).

Частка у статутному фонді іноземного інвестора становить 98,95%.

СП з ІІ “Кипарис” являється типовим сучасним підприємством оптово-роздрібної торгівлі та громадського харчування і має наступні торгівельні об’єкти:

- “Універсам на Перемозі”, який розташований на бульварі Слави,буд. 5;

- торгівельний центр “ Rainford”, розташований на вул.Чкалова;

- магазин “Кипарис”, розташований на вул.Паторжинського, 15;

- мережу магазинів на автозаправочних станціях, розташованих на вул.Набережна, 1, вул.Героїв Сталінграду, Донецьке шосе, вул. Боброва.

Крім того, фірма має власну міні-пекарню, та невеликий кондитерський цех, які розташовані в приміщені “Універсаму на Перемозі”.

В приміщеннях роздрібної торгівлі (“Універсам на Перемозі” та в магазинах на автозаправних станціях) налагоджена мережа реалізації продукції власного виробництва громадського харчування - кафе, бістро, закусочні. В 2003 році відкрите виробництво(збирання) телевізорів під торговою маркою “RAINFORD” в дочірньому підприємстві СП “КИПАРИС-Т”.

Основні організаційні та економічні характеристики ЗАТ СП з ІІ “КИПАРИС” у 2001 – 2003 роках наведені в табл.А.1 – А.7 Додатку А.

3.1.2 Аналіз складу і джерел утворення майна (активів) та фінансових результатів діяльності СП З ІІ “КИПАРИС”

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства проводиться на основі його фінансових звітів [26]:

Форма №1 “Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату.

Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди.

Для кращого розуміння і аналізу досліджуваних статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки або часовими рядами.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів [25]:

1) періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду(t);

2) статистичних показників, які характеризують інтенсивності рівнів ряду(Y).

У процесі аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного проценту приросту. Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному зіставленні між собою рівнів ряду динаміки. Рівень, який зіставляється, називають звітним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні – базисним. За базу зіставлення приймають початковий (перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взятий за базу зіставлення, то одержані показники називають базисними.

Абсолютний приріст обчислюється як різниця між звітним і базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився чи зменшився рівень порівняно з базисним за певний період часу. Він виражається в тих же одиницях виміру, що й рівні динаміки.

або (3.1)

де yi – звітний рівень ряду динаміки; yi-1 – попередній рівень ряду динаміки;

y1 – початковий рівень ряду динаміки.

Темп зростання обчислюється як відношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, і показує, у скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший від базисного.

або (3.2)

Темп приросту визначається як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння.


або (3.3)

Абсолютне значення одного проценту приросту визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той же період.

(3.4)

Середній абсолютний приріст визначається як середня арифметична проста з ланцюгових приростів за певні періоди і показує, на скільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно з попереднім.

(3.5)

Середній темп зростання розраховується за формулою середньої геометричної:

(3.6)

Середній темп приросту визначається як різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)

(у вигляді коефіцієнтів); (3.7)

(у вигляді процентів).

У табл.Д.1 Додатку Д представлені результати вертикального(структура статей балансу в % до загальної валюти балансу) і горизонтального(динаміка хронологічної зміни статті балансу, віднесена до значення в попередньому періоді) аналізу балансів СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС», що дозволяють аналізувати як динаміку зміни сум статей балансу підприємства протягом року по кварталах, так і досліджувати зміну внутрішньої структури статей балансу [26].

Основні результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів балансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах за 2001 –2002 роки, дозволяють констатувати наступне:

1. За звітний період (2002 рік) у структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни(відносно рівня 2001 року):

- при загальному зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477 млн.грн. до 83,914 млн.грн.), власний капітал, який знаходиться в стадії формування підвищеного статутного фонду, зріс на 136,8 %(з 2,719 млн.грн до 6,440 млн.грн);

- у звітному періоді доля власного капіталу підприємства в валюті балансу зросла з 6,25 % до 7,67 %;

- довгострокові кредитні ресурси та спеціалізовані фонди майбутніх виплат в балансі займають значну зростаючу долю з 12,5%(2001) до 25,26 %(2002) та в 2-3 рази більше власного капіталу;

- кредиторська заборгованість значно зросла на +44,86 % (з 31,896 млн.грн до 46,204 млн.грн.), а її доля в валюті пасивів зменшилася з 73,36 % в базовому періоді (на початок 2002 року) до 55,06 % у звітному періоді;

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (обслуговування довгострокових ресурсів) зросла з 3,041 млн.грн. до 4,175 млн.грн., займаючи структурну долю з 7,0%(2001) до 4,157%(2002);

- підприємство стало оформлювати частину кредиторської заборгованості виданими векселями на суму 3,478 млн.грн., що становить структурну долю 4,14% в валюті пасивів;

- загальна доля поточних запозичених ресурсів зменшилася з 81,25% у базовому році(2001) до 67,07 % у звітному році (2002);

2. У структурі активів за звітний період (2002 рік) виникли наступні істотні зміни:

- при загальному зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477 млн.грн. до 83,914 млн.грн.), необоротні активи зросли на + 3,45% ( з 28,882 млн.грн. до 29,878 млн.грн.), а оборотні активи зросли на +270,28 % (з 14,593 млн.грн. до 54,035 млн.грн.);

- доля необоротних активів в валюті балансу активів у звітному періоді знизилась з 66,43 % (базовий період) до 35,62 %, загальна доля оборотних активів в валюті балансу, відповідно, зросла з 33,57% (базовий період) до 64,39%;

- доля запасів в валюті балансу активів підвищилась з 21,72%(базовий період) до 56,29% (звітний період);

- доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшилась в валюті балансу активів з 3,89%(базовий період) до 4,19% при зростанні суми дебіторської заборгованості на + 108,0 % (з 1,689 млн.грн. до 3,513 млн.грн.);

- сума грошових коштів в касі у звітному періоді підвищилася до 1,102 млн.грн. при її значенні в базовому періодах 0,533 млн.грн., що становить 1,23 –1,31 % частину в валюті балансу;

Основні результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів балансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах за 2002 –2003 роки (табл.Д.9 Додатку Д ), дозволяють констатувати наступну динаміку:

1. За звітний період (2003 рік) у структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни(відносно рівня 2002 року):

- при загальному зростанні валюти балансу на +13,01 % (з 83,914 млн.грн. до 95,247 млн.грн.), власний капітал, який знаходиться в стадії формування підвищеного статутного фонду, зріс на 115,36 %(з 6,440 млн.грн до 13,882 млн.грн);

- у звітному періоді доля власного капіталу підприємства в валюті балансу зросла з 7,67 % до 19,44 %;

- довгострокові кредитні ресурси та спеціалізовані фонди майбутніх виплат в балансі займають значну зростаючу долю з 25,26%(2002) до 30,45 %(2003) та в 1,5 рази більше власного капіталу;

- кредиторська заборгованість значно зменшилась на -30,47 % (з 46,204 млн.грн до 32,124 млн.грн.), а її доля в валюті пасивів зменшилася з 55,06 % в базовому періоді (на початок 2003 року) до 33,73 % у звітному періоді;

- підприємство стало все активніше оформлювати частину кредиторської заборгованості виданими векселями, підвищивши їх з рівня 3,478 млн.грн.(2002) до 8,610 млн.грн.(2003), що підвищило структурну долю з 4,14%(2002) до 9,04% (2003) в валюті пасивів;

- загальна доля поточних запозичених ресурсів зменшилася з 67,07% у базовому році(2002) до 50,16 % у звітному році (2003);

У такий спосіб СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» продовжує поступово впроваджувати ресурсну політику традиційної переорієнтації зростаючих торгівельних підприємств з широкомасштабного високо-ризикового комерційного кредитування (за рахунок управління строками дебіторської та кредиторської заборгованості) на власний капітал та довгостроковий залучений капітал, застосовуючи механізми довгострокового банківського кредитування.

2. У структурі активів за звітний період (2003 рік) виникли наступні істотні зміни:

- при загальному зростанні валюти балансу на +13,01 % (з 83,914 млн.грн. до 95,247 млн.грн.), необоротні активи зменшилися на - 55,82% ( з 29,878 млн.грн. до 13,199 млн.грн.), а оборотні активи зросли на +51,84 % (з 54,035 млн.грн. до 82,047 млн.грн.);

- доля необоротних активів в валюті балансу активів у звітному періоді знизилась з 35,62 % (базовий період) до 13,86 %, загальна доля оборотних активів в валюті балансу, відповідно, зросла з 64,39% (базовий період) до 64,39% до 86,14%;

- доля запасів в валюті балансу активів знизилась з 56,29%(базовий період) до 44,39% (звітний період);

- доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшилась в валюті балансу активів з 4,19%(базовий період) до 35,45% при зростанні суми дебіторської заборгованості в 19,6 рази (з 3,513 млн.грн. до 33,765 млн.грн.);

- сума грошових коштів в касі у звітному періоді підвищилася в 3,7 рази та становить 5,5 % частину в валюті балансу;

Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” у 2003 році показує, що після вводу в дію основних фондів дочірнього підприємства по виробництву телевізорів та введенню довгострокових інвестицій із необоротних в оборотні фонди, структура активів значно покращилась.

При аналізі фінансових результатів діяльності використані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати" (Форма 2), що обумовлюють зміст і форму Звіту, а також загальні вимоги до розкриття його статей [26]. Результати вертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові результати за 2003 рік - 2001 рік(базовий) наведені в табл.Д.2, Д.3, Д10, Д11 Додатку Д.

Результати ретроспективного аналізу результатів фінансової діяльності і структури витрат підприємства за 2003, 2002 роки (звітні періоди) та, відповідно, за 2001 р.(базовий період), дозволяють констатувати наступне:

- отриманий доход за реалізовану продукцію підвищився у 2002 році на +8,15 % з рівня 100,543 млн.грн.(за базовий 2001 рік) до 108,702 млн.грн. (за звітний 2002 рік), а у 2003 році ще на + 16,5 % до рівня 126,641 млн.грн.;

- доля собівартості відносно чистого доходу від реалізації з 96,48 – 98,41% у базовому році (2001) підвищилася до 98,79 – 99,9% у звітних (2002, 2003) роках, що свідчить про мінімальний прибуток підприємства від основної діяльності;

- матеріальні витрати на придбання товарів для продажу становлять відносно чистого доходу від реалізації долю з 93,32 – 94,74 % у базовому році(2001) до 88,68 – 93,17 %(2002) і 94,8-96,1%(2003) у звітних роках, тобто ця стаття витрат займає основну частину в собівартості реалізованої продукції;

- оскільки підприємство займається, в основному, перепродажем товарів, то фактична сплачена сума податку ПДВ до бюджету, як різниця отриманого та сплаченого ПДВ становить 2,1 – 2,7 % від суми доходу від реалізації, тобто працює механізм мінімізації сплати податку ПДВ, характерний для чистого перепродажу товарів;

- акцизний збір, який підприємство сплачує як прямий імпортер алкогольної продукції, становить у 2002 –2003 роках рівень 0,2 – 0,25 % від валового доходу реалізації;

- дивідендна доходність акцій підприємства у звітному році знизилася з 1,53% річних(2001 – базова) до 0,99% річних (2002 – звітна) та до 0,27% річних (2003 рік), що є явно недостатнім рівнем доходності при номінальній ставці вартості грошей по обліковій ставці НБУ – (7 - 9) % річних та ставках процентів по депозитах 13 – 17 % річних;

3.1.3 Вплив податків на фінансово-господарську діяльність СП З ІІ“КИПАРИС”

В табл.В.2 – В.4 Додатку В наведені результати нарахування та сплати СП “КИПАРИС” податків та зборів за 2002 – 2004 роки у розрізі окремих податків та зборів по бюджетній класифікації.


Рис. 3.1 - Мінімізація сплаченої суми податку на додану вартість СП “КИПАРИС” за рахунок зближення податкових зобов'язань та податкового кредиту у 2002 році (за даними щомісячних декларацій по ПДВ)

На рис. 3.1 наведені результати аналізу декларацій СП “КИПАРИС” по нарахуванню до сплати непрямих податків – ПДВ та акцизного збору з імпортування алкогольних напоїв.


Рис. 3.2 - Мінімізація сплаченої суми податку на додану вартість СП “КИПАРИС” за рахунок зближення податкових зобов'язань та податкового кредиту у 2003 році (за даними щомісячних декларацій по ПДВ)

Як показують графіки на рис.3.2 - 3.4 СП “КИПАРИС”:

- у 2003 році вдалося зменшити фактичну сплату податку ПДВ до бюджету (різницю між податковим зобов'язанням та податковим кредитом) у 1,7 рази у порівнянні з 2002 роком, тобто в середньому – 1,5% від валового доходу;

- сплата акцизного збору стабілізувалась на рівні 0,22 –0,26 % від валового доходу


Рис. 3.3 - Динаміка фактичної долі сплати непрямих податків СП “КИПАРИС” до бюджету від валового доходу при продажу товарів кінцевим споживачам у 2001 – 2003 роках

Таким чином, загальні втрати СП “КИПАРИС” на сплату непрямих податків на споживання з ціни товару до бюджету становлять приблизно 1,7 % від валового доходу, що практично мінімізує вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового посередника – СП “КИПАРИС”.

Аналіз графіків рис. 2.5 та таблиць В.2-В.4 додатку В показує, що як платник податків СП “Кипарис” сплачує основні податки:

1102 – Податок на прибуток (поза собівартістю);

1401 – Податок на додану вартість (поза собівартістю);

130502 – Земельний податок (в собівартості);

1606 – Збір на розвиток виноградарства (в собівартості);


Рис. 3.4 - Структура сплачених податків (без відшкодування ПДВ) СП “Кипарис” у 2002 – 2004 роках

3.2 Бюджетоформуюча структурна роль прямих та непрямих податків у формуванні доходів Державного бюджету по України та по Дніпропетровській області

Основні засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним Кодексом України.

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Доходна частина Державного бюджету України щорічно формується згідно нормативів Бюджетного Кодексу України по закріпленню загальнодержавних податків і зборів та щорічного перерозподілу деяких податків і зборів між Державним та місцевими бюджетами у вигляді процентних норм.

На графіках рис.3.5 - 3.7 наведені результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету України [4], [5], [6], [33] в частині структуризації долі прямих та непрямих податків та їх динаміки.

Рис. 3.5 - Структура доходів Державного бюджету України за 2002 рік


Рис. 3.6 - Структура доходів Державного бюджету України за 2003 рік

Рис. 3.7 - Структура доходів Державного бюджету України за 2004 рік

Дослідження, проведені в дипломній роботі, фіксують висновок, що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.

Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002 – 2004 роках становить:

- 2002 рік – 40,83 %;

- 2003 рік – 38,81 %;

- 2004 рік – 45,82 %;

При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:

- доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29%(2004);

- доля внутрішніх акцизів зросла з 4 %(1997) до 9%(2004);

- доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 1%;

- доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0%(2002) до 5%(2004);

- доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1%(2002) до 1%(2004);

Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів

Сумарна доля основних прямих прибуткових податків на доходи підприємств та громадян поступово знизилась від 22-23% у 2002-2003 роках до 20% у 2004 році.

Третім основним джерелом доходів Держбюджету є надходження від державної власності (рента на природні ресурси та дивіденди від участі в роздержавлених корпораціях) та надходження бюджетних установ, доля якого зростає від 12% (2002) до 18-19% (2003-2004).

Дніпропетровська область є однією з найбільших за площею областей України. Вона займає 31,9 тис. кв. км, що складає 5,3 % від території держави.

На Дніпропетровщині проживає 3669,1 тис.чоловік, що складає 7,5 % населення України. За кількістю населення область займає друге місце в державі (після Донецької), за густотою населення (116 чол. на 1 кв.км) – третє (після Донецької і Львівської областей).

Таблиця 3.1 - Структура податкових надходжень до зведеного бюджету по Дніпропетровській області за 2002 – 2004 роки

Найбільші суми в Дніпропетровській області надходять по податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, ПДВ з вироблених в Україні товарів (без врахування відшкодування), які в загальній сумі мобілізації складають 78,6 відс.

3.3 Критерії удосконалення основних бюджетоутворюючих податків з юридичних осіб в проекті Податкового Кодексу України

3.3.1 Напрямки реформування податку на додану вартість

Досвід країн із ринковою економікою дає безпосередні підстави стверджувати, що сучасні податкові системи не є нейтральними щодо забезпечення структурних змін та інноваційного розвитку національних економік. Податкові інструменти виступають одним з елементів механізмів економічного стимулювання інноваційного розвитку та структурних змін.

Менш досліджений вплив конкретно непрямих податків на структурний та інноваційний розвиток. Здебільшого висловлюється теза про їхню нейтральність щодо виробництва, в кращому разі визнається їхній опосередкований вплив на структуру споживчого попиту.

Дослідження з різних аспектів дії ПДВ, дозволяють зробити висновок, що негативний вплив вказаного податку зумовлений тим, що його імплантація в податкову систему України була зроблена без належного знання особливостей його дії та бодай мінімального експертного обґрунтування.

Однією з причин цього стала поспішність у впровадженні ПДВ, що став застосовуватися в Україні з 1992 року. Відомо, що ряд країн, економіка яких успішно розвивається, наприклад, США, не використовують ПДВ. Проте менш відомо, що тривалий час уникали вказаного податку й деякі наші сусіди - країни Центральної та Східної Європи, що випереджають Україну в ході економічної трансформації і розглядаються як зразок для наслідування Україною. Це стосується, зокрема, Чехії та Словенії. В Словенії, зокрема, ПДВ був впроваджений в умовах економічного піднесення з 1 липня 1999 р. в процесі уніфікації національного податкового законодавства з вимогами ЄС. Та й Польща впровадила ПДВ не в перший, а лише на четвертий рік трансформації своєї економіки - у 1993 р., вже після приборкання інфляції. При цьому у 1993 р. у Польщі ще паралельно діяли як податок з обороту, що замінювався ПДВ, так і останній. Тобто відповідним службам країни, воєводств, підприємств була надана можливість протягом 3-4 років ознайомитися з ПДВ, підготуватися до його впровадження.

Зроблений українськими дослідниками аналіз особливостей дії ПДВ показує, що факторами, які значно впливають на результативність його дії на економіку, окрім розміру основної ставки, наявності диференційованих ставок, системи бух. обліку, є ступінь включення галузей економіки у зовнішньоекономічні зв’язки, макроекономічна та мікроекономіна стабільність, монополізація економіки, інвестиційна активність та структура інвестицій, диференціація галузей економіки за рівнем трудо- та капіталоємні [34].

В залежності від поєднання цих факторів ПДВ може викликати різний вплив на галузі виробництва. Саме це, очевидно, зумовило розробку та особливості впровадження цього принципово нового податку у Франції законом № 54404 від 10.04.1954 р. “Про фіскальну реформу” з 1 липня 1954 р. ПДВ замінив податок на виробництво, який існував раніше. Стандартна ставка нового податку становила 16,85 %. Окрім того, були спеціальні ставки з величинами від 6 % до 25 %. Потрібно відзначити, що ПДВ незначно змінив співвідношення між непрямими та прямими податками у бюджеті Франції на користь прямих податків. Так, частка непрямих податків, яка становила у державному бюджеті у 1953 р. 66,5 %, у 1959 р. зменшилася до 61,3 %.

Проведення фіскальної реформи було узгоджено з прийняттям другого чотирирічного плану розвитку економіки Франції, так званого “плану Гірша”, який був внесений на розгляд парламенту 30 травня 1954 р. Щодо кількісних показників “плану Гірша” передбачалося забезпечити щорічне зростання промислового виробництва на 6 %, продукції сільського господарства - на 4 %, національного доходу - на 5 %, рівня життя - на 5 %. Було визначено такі цілі плану:

1) Розвиток наукових і технічних досліджень та поширення досягнень науки і новітніх методів виробництва на всі галузі виробництва;

2) Модернізація промислових підприємств та поєднання зусиль для поліпшення умов виробництва;

3) Стандартизація та спеціалізація виробництва і вироблення довгострокової програми підвищення продуктивності праці, зниження витрат виробництва;

4) Реконверсія застарілих підприємств, розміщення нових підприємств у відсталих районах та раціональне використання наявних трудових ресурсів;

5) Модернізація торгівлі взагалі і особливо торгівлі сільгосппродуктами як в метрополії, так і в заморських територіях.

Головне ж полягало в тому, що уряд Франції проводив активну інвестиційну політику, спрямовану на структурну перебудову виробництва. Частка інвестицій до ВВП становила, наприклад, у 1952 р.- 16,8, у 1956 р. -17,9 %, у 1957 р.- 19,4 %, 1958 р. - 18,7 %. 72 % загальної суми інвестицій було спрямовано на оновлення основного капіталу. Із виробничих інвестицій 90 % спрямовувалося на виробництво засобів виробництва. Із загальної суми інвестицій одна третина була державними, дві третини - приватними.

Можна стверджувати, що всі основні цілі плану були досягнуті. Замість очікуваних 25 % ВВП зріс на 28 %, промислове виробництво замість очікуваних 25-30 % збільшилося на 45 %. Виправдано припустити, що податок на додану вартість став одним із факторів збільшення доходів державного бюджету Франції, сприяв зміні структури промислового виробництва Франції в напрямі зростання частки технічно передових галузей, їхній інтеграції в європейську економіку.

Враховуючи досвід Франції інші країни поступово переходили до впровадження ПДВ, ув’язуючи величину стандартної ставки, наявність диференційованих ставок не лише з загальними умовами господарства, але й з відмінностями між галузями. Першою після Франції у 1960 р. ПДВ впровадила Мексика при стандартній ставці 10 %. В Європі у 1967 р. впровадила ПДВ Данія теж при ставці 10 %. У 1968 р. він був впроваджений у ФРН при стандартній ставці 10,0 %, у 1969 р. в Швеції – 11 %; у 1973 р. в Італії - 12 %, у 1989 р. в Швейцарії - 6,5 %, у 1991 р. в Канаді - 7 %, у 1995 р. в Японії при єдиній ставці 3 %. Як бачимо, рівень стандартних ставок за межами ЄС досить диференційований, в країнах ЄС він уніфікується. Окрім того, у більшості країн є декілька ставок, що диференційовані по галузях.

Проте не лише величини ставок відіграли роль в успішному впровадженні ПДВ. Досвід Франції, як і інших країн ЄС, свідчить, що впровадження ПДВ давало позитивні наслідки:

- в умовах економічного піднесення;

- в умовах стабільності цін, або низької інфляції. У Франції в період впровадження ПДВ держава регулювала 30 % цін у приватному секторі та всі ціни на продукцію, вироблену в державному секторі. При цьому у 1952, 1956, 1957, 1963 рр. уряд переходив до режиму блокування цін. Лібералізація цін була здійснена лише з весни 1960 р.;

- коли під жорстким контролем французької держави перебувала фінансово-кредитна система країни;

Негативні ефекти ПДВ, що відчутно проявилися в Україні, виходячи з вказаного, були зумовлені тим, що ПДВ розцінювався лише як засіб фіскальної політики без врахування його впливів на інші економічні змінні в умовах винятково складного господарського механізму. Не випадково деякі українські дослідники важливим фактором розвитку гіперінфляції розглядали саме впровадження чинної податкової системи і, зокрема, ПДВ.

Проголошені наміри переходу України до інноваційної моделі розвитку повинні передбачати активне і цілеспрямоване використання податкової системи, в тому числі вдосконалення стягнення ПДВ, виходячи з вимог, що ставляться до сучасної структури економіки.

Відносно норм існуючого Закону України “Про податок на додану вартість” [7] в проекті Податкового Кодексу [31] пропонуються наступні принципові новації - ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:

а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування доходів бюджету та 2 проценти - для формування бюджету розвитку;

б) нульова ставка.

Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20, Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Кодексу, також одна з найнижчих у Європі.

3.3.2 Напрямки реформування податку на прибуток

Відносно норм існуючого Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [1] в проекті Податкового Кодексу [32] пропонуються наступні принципові відмінності та новації:

1. Зменшено суттєво розмір ставки податку та податковий період, який

замість кварталу встановлений –річним:

Прибуток платника податку оподатковується за ставкою 20 процентів до об'єкта оподаткування ( в 2005 рівень податку – 25 %).

Податковий період - звітний (податковий) рік. Цей період, розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року.

2. Впроваджені міжнародні норми дат збільшення валових доходів та валових витрат, при цьому валові доходи враховуються за методом нарахування, а валові витрати тільки за період врахування отриманих валових доходів:


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

- неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

- максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

- орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

- застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ) і, що ухиляються від сплати податків.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. При розподілі платників податків з 2005 року за категоріями уваги використовується система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

За податковою поведінкою з 2005 року розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків . Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику . У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику . Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства . Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

Зміни в податковій структурі України, що відбувалися протягом 1992 -1999 рр., були, якщо не досить істотними, то відчутними. В цілому можна відокремити три періоди 1992 - 1993 рр., 1994 - 1996 рр., і період починаючи з 1996 року. Два перших роки переважання непрямого оподаткування над прямим було очевидним у 1992 році - 54,8% проти 43,8% і в 1993 році - 53,7% проти 45%. У наступні три роки ситуація змінилась у 1994р частка прямих податків сягнула 52,8% (проти 45,2% - непрямих.), у 1995 році відповідно, 55,5% (проти 41,7% - непрямих) і в 1996 році - 52,5% (проти 42,7% - непрямих). З 1996 року, хоча й збереглося переважання прямих податків, воно було вже незначним - 47,3% проти 44,1%. У 1998 році зменшилась питома вага і прямих (46,3%) і непрямих (40,7%) податків за рахунок долі неподаткових надходжень в результаті активізації процесів стратегічної приватизації державної власності.

Дослідження, проведені в дипломній роботі, фіксують висновок, що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.

Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002 – 2004 роках становить:

- 2002 рік – 40,83 %;

- 2003 рік – 38,81 %;

- 2004 рік – 45,82 %;

При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:

- доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29%(2004);

- доля внутрішніх акцизів зросла з 4 %(1997) до 9%(2004);

- доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 1%;

- доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0%(2002) до 5%(2004);

- доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1%(2002) до 1%(2004);

Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів

Сумарна доля основних прямих прибуткових податків на доходи підприємств та громадян поступово знизилась від 22-23% у 2002-2003 роках до 20% у 2004 році.

Третім основним джерелом доходів Держбюджету є надходження від державної власності(рента на природні ресурси та дивіденди від участі в роздержавлених корпораціях) та надходження бюджетних установ, доля якого зростає від 12%(2002) до 18-19%(2003-2004).

Враховуючи прийняті законодавчі акти про зниження ставки прямого податку на прибуток з 30% до 25% та прийняття єдиної зниженої ставки на прибуткове оподаткування доходів фізичних осіб 13%, природнім є вето у 2004 році на прийняте законодавче рішення про зниження ставки непрямого податку ПДВ з 20% до 17 – 15 % (нижня границя рівня ПДВ в Європейському Союзі) до прийняття законів про введення додаткового прямого оподаткування майнових прав на власність (нерухомість, грошові вклади та інше).

Найбільшу питому вагу серед непрямих податкових надходжень має ПДВ, який найчастіше піддається критиці. Його взагалі пропонують відмінити або замінити податком з продажу та податком з обігу, непрямими податками, які супроводжуються кумулятивним ефектом. Зниження ставки обкладення ПДВ дещо зменшить податковий тиск на споживання, але не приведе до зменшення цін на товари та послуги. Український ринок у таких випадках надто інертний і прикладом цьому є зменшення акцизних ставок.

У країнах ЄС рекомендовано ставку ПДВ не нижче 14 - 20% щодо головних груп товарів. Найвищі ставки ПДВ у Данії та Швеції - 25%, найнижчі - в Люксембурзі 15%, у ФРН та Іспанії 16%. У Японії, яка не входить до ЄС, -3%, а в США взагалі не ввели цей податок. Хоча ПДВ відноситься до універсальних акцизів, кількість ставок у різних країнах різна: в Росії - три, Італії - п'ять, у більшості країн, як і в Україні, дві ставки.

При розрахунку суми ПДВ, що сплачується до бюджету, застосовується сальдовий метод (різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом) - найбільш поширений у світовій практиці. На жаль при визначенні бази оподаткування до доданої вартості входять інші непрямі податки: акцизний збір, мито. Таким чином, при розрахунку ПДВ податок нараховується на податок, що порушує принцип оподаткування. Іншим суттєвим недоліком, є застосування пільгової нульової ставки суб'єктами господарювання, які експортують товари. Це створює можливість фірмам-посередникам, не сплачуючи ПДВ, отримувати бюджетне відшкодування. Немає змін у правилах застосуванні нульової ставки і в проекті Податкового кодексу, що продовжує створювати цьому історично прогресивному податку імідж “найбільш кримінального в Україні”.

Непрямі податки (ПДВ і акциз) сплачують усі громадяни. Прямі ж податки, тобто ті, що стягуються на стадії отримання доходів, вдається взяти, як відомо, далеко не з кожного. Всяке підприємство - субстанція, створена людьми, і може розглядатися тільки як генератор доходів, а не споживач їх задля власного задоволення. Виробниче споживання - це не споживання у певному (людському) сенсі, це інвестування самого процесу. Спожити - значить забрати назавжди, а інвестиції завжди повертаються до інвестора, причому з прибутком.

Крім того, якщо скасувати всілякі виробничі податки, у тому числі і на прибуток підприємств, замінивши їх податком на кінцеве споживання - ПДВ, то оподаткованими виявляться не тільки легальні, а й тіньові доходи.

Проведений в дипломній роботі аналіз впливу непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового підприємства СП “КИПАРИС” показує мінімальний характер їх впливу, який реалізується тільки на ціновому рівні споживання. Одначе, СП “КИПАРИС”, яке імпортує для продажу виноробну продукцію з країн Європи, підприємство-імпортер та платник акцизного збору несе в цьому випадку додаткові фінансові витрати за рахунок наступного механізму:

- кредитуючи бюджет на попередню сплату акцизного збору за нереалізовану продукцію;

- втрачаючи швидкість обороту запасів ввезеної виноробної продукції за рахунок підвищеного акцизного збору з імпорту;

Як видно з матеріалів дипломного проекту, на сьогоднішній день законодавство з непрямих податків надто розгалужене, складне та важке для сприймання. На один законодавчий акт приймається багато нормативних документів, що ускладнюють його сприйняття. Найчастіше такі нормативні документи не завжди враховують специфіку українських підприємств, які для отримання надприбутку вишукують різноманітні схеми ухилення від оподаткування.

Одним із основних шляхів для подолання існуючих проблем в оподаткуванні є прийняття Податкового кодексу на базі паритету прямих та непрямих податків, враховуючого результати дійсного дослідження.

Актуальність результатів досліджень магістерської роботи: Отримані результати свідчать про фактичні тенденції європейського напрямку розвитку системи оподаткування в Україні з переважною долею непрямих податків на споживання, при цьому найбільш динамічно розвиваються специфічні акцизи на окремі товарні групи(акцизний збір та мито) та знижується доля універсального акцизу на загальний перелік товарних груп та послуг(податок на додану вартість). Таким чином податкова система України наближується до оподаткування споживання, а не виробництва (тобто до відміни податку на прибуток підприємства, як проміжного ланцюга доходів кінцевого споживача).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” // від 25.06.1991 N 1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906-IV).

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами // від 21 грудня 2000 року N 2181-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 червня 2004 року N 1868-IV).

3. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про оподаткування прибутку підприємств” // від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від від 25 березня 2005 року N 2505-IV).

4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2005 рік» // Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV цей Закон викладено в новій редакції.

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2004 рік» // від 27 листопада 2003 року N 1344-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня 2004 року N 1801-IV).

6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2003 рік» // від 26 грудня 2002 року N 380-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 2003 року N 1397-IV).

7. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про податок на додану вартість” // від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV).

8. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 24 жовтня 2002 року N 195-IV) 9. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”// 11 липня 1996 року N 313/96-ВР (Із змінами станом на від 22 травня 2003 року N 849-IV).

9. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої “ // від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801-IV).

10. Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» // від 22.12.98 р. № 332-ХІV 12. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Митний тариф України» // від 5 квітня 2001 року N 2371-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 7 березня 2002 року N 3114-III).

11. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 21 червня 2001 року N 2542-II (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801-IV).

12. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 11 липня 2002 року N 92-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 лютого 2004 року N 1495-IV, ОВУ, 2004 р., N 11, ст. 649).

13. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про акцизний збір” // від 26 грудня 1992 року N 18-92 (із змінами станом на 13.12.2001 N 895-III).

14. ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів //(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 3.09.2001 N 342).

15. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом на 11 квітня 2003 року N 174).

16. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження органами державної податкової служби // Наказ ДПА України від 23 лютого 2005 року № 78.

17. Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання // Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 28 лютого 2005 року N 90).

18. Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів(продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні // КМУ ПОСТАНОВА від 4.11.1997 N 1211 (Із змінами, внесеними станом на 13.12. 2001 року N 1671).

19. Перелік товарів зовнішньоекономічної діяльності товари, щодо яких законодавчими актами визначені заходи митно-тарифного регулювання // ЛИСТ Державної митної служби від 27.06.2001 р. N 3/14-3227-ЕП( Із змінами і доповненнями, внесеними листами ДМС України від 31 липня 2001 року N 6/21-3783-ЕП).

20. Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України // Наказ ДПА України від 19 березня 2001 року N 111(Із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПАї України станом на 24.11.2003 року N 557).

21. Буряковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги. - Днепропетровск, “Пороги”, 1998.

22. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.

23. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник.- К.: МАУП, 2000.

24. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. - Ірпінь: Акад. ДПС України,2001.-355 с. 28.

25. Михасюк І., Залога З., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, “Ельга-Н”, 2000.

26. Мокану Корнелія («Hunton&Williams») Законодавство ЄС про податок на додану вартість // Видавнича редакція “Юстініан” 2002 –2004.

27. Основы таможенного дела: Учеб. для слушателей тамож. акад. и студентов вузов, осуществляющих подготовку специалистов по тамож. делу / Гос. тамож. ком. РФ; Рос. тамож. акад. / Под ред. В.Г. Драганова. - М.: Экономика, 1998. - 688 с.

28. ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ ЄС ”Щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту” // від 11 квітня 1967 року (67/227/ЄЕС).

29. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту) // «Вісник податкової служби України», серпень 2000 р., № 30, с. 31.

30. Подання Президента України до Верховної Ради – 2003 “Про внутрішнє та зовнішнє положення України в 2002 році”(статистичні таблиці) // інформаційна система “ЛІГА-ЗАКОН”

31. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика: Підручник для студентів економічних спеціальностей ВНЗ – Київ: “Таксон”, 1996 – 238 с.

32. Римма Грачова - Як нам облаштувати податкову систему // газета «Дзеркало Тижня», 19 січня 2004.

33. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Капіца В.А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. - Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. - 356 с.

34. ТРЕТЯ ДИРЕКТИВА РАДИ ЄС “Щодо гармонізації законодавств держав-членів стосовно податків з обороту – запровадження податку на додану вартість в державах-членах”// від 9 грудня 1969 року (69/463/ЄEC).

35. Фінанси підприємств. Підручник/ За ред. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2000.


Додаток А

Основні реєстраційні та економічні характеристики СП “Кипарис”

Таблиця А.1 – Основні реєстраційні дані 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Код ЄДРПОУ: 0024604984
Назва українською мовою: ЗАТ СП З II "КИПАРИС"
Назва іноземною мовою: ЗАО СП С ИИ "КИПАРИС"
Місце основної реєстрації в органах податкової служби: 402 СДПI ПО РОБОТI З ВПП У М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)
Дата основної реєстрації в ДПА: 21.03.1997
Код інспекції Назва інспекції Дата реєстрації Номер реєстрації
466 ДПI У КРАСНОГВАРДIЙСЬКОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (КРАСНОГВАРДIЙСЬКИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК) 19.10.2001 №3456
Стан платника
Дата зміни стану платника Стан платника
10.07.2002 ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Дата реєстрації в держадміністрації: 21.03.1997
Орган державної реєстрації: (4052092)
Статутний фонд (в грн.): 13882477,00
Орган управління: (6414)ПIДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ З IНОЗЕМНИМИ IНВЕСТИЦIЯМИ
Організаційно-правова форма: (240)ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
Тип підприємств: (405)ТОВАРИСТВО
Кількість співробітників:
Тип платника податків: ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
Форма власності: (20)КОЛЕКТИВНА ВЛАСНІСТЬ

Таблиця А.2 – Адресні дані 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Адреснi данi платника
Тип адреси (0) юридична адреса
Назва населеного пункту ДНIПРОПЕТРОВСЬК
Поштовий індекс 49000
Назва району міста БАБУШКIНСЬКИЙ
Тип вулиці ВУЛИЦЯ
Назва вулиці ЧКАЛОВА
№ будинку 12

Таблиця А.3 – Зареєстровані види діяльності 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Код виду діяльності Назва виду діяльності Ознака зовнішньоекономічної діяльності
14651 ВИРОБНИЦТВО ШВЕЙНИХ І ЕЛЕКТРОПОБУТО-ВИХ МАШИН І ПРИЛАДІВ (БЕЗ ВИРОБНИЦТВА ХОЛОДИЛЬНИКІВ І МОРОЗИЛЬНИКІВ)
14760 ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗАСОБІВ ЗВ'ЯЗКУ
71130 ОПТОВА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
71130 ОПТОВА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ Займається зовнішньоекономічною діяльністю
71250 РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
71500 ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖІ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
71500 ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖІ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ Займається зовнішньоекономічною діяльністю
72200 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Займається зовнішньоекономічною діяльністю
80400 ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖІ ПРОДУКЦІЇ ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
86020 РЕМОНТ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ, ПОБУТОВИХ МАШИН, ПРИЛАДІВ ТА МЕТАЛОВИРОБІВ ЗА ЗАМОВЛЕННЯМ НАСЕЛЕННЯ
86210 ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНІ ПОСЛУГИ НА ЗАМОВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
87300 ЗАГОТКОНТОРИ ПО ЗБИРАННЮ МЕТАЛОБРУХТУ ТА УТИЛЮ

Таблиця А.4 – Засновники та керівники 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Засновник Код засновника-юридичної особи Код засновника-фізичної особи Сума внеску в статутний фонд Юридична адреса засновника
ЦЕЙТЕЛЬМАН БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ 2459613937 5 000 49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК проспект ПЛЕХАНОВА,15/Б кв. 107
ТОВ "МIЛМ" 20228840 0 194 443 49098 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця МАЛИНОВСЬКОГО,14/А
МАРТИНОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНIДОВИЧ 2074300153 5 000 49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця РОСТОВСЬКА,135
ТРИГУБ ОЛЕКСАНДР ВIТАЛIЙОВИЧ 2344000496 5 000 49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця МАЛИШЕВА,12кв. 11
ЛАНДМАН МИХАЙЛО ЗАЛМАНОВИЧ 2103300459 5 000 49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця КУЙБИШЕВА,5/А кв. 77
КОМПАНIЯ "РЕЙНФОРД Ю.К.ЛIМIТЕД" 3950146 0 13 668 034 КІПР
Посада ПIБ
ДИРЕКТОР МАРТИНОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНIДОВИЧ
№ телефону 387403
ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР СЕРДЮК IРИНА СЕМЕНIВНА
№ телефону 387403
Тип об'єкту Призначення об'єкту Населенний пункт
(247) КАФЕ КАФЕТЕРIЙ УНIВЕРСАМ "НА ПОБЕДЕ" ДНIПРОПЕТРОВСЬК
(321) МАГАЗИН МАГАЗИН "КИПАРИС" ДНIПРОПЕТРОВСЬК
(321) МАГАЗИН ТЦ "РЕЙНФОРД", МАГАЗИН "ЕСКАДА", МАГАЗИН "ГАЛЕРЕЯ ОБУВИ" ДНIПРОПЕТРОВСЬК
(321) МАГАЗИН МАГАЗИН "БУМ" ДНIПРОПЕТРОВСЬК
(321) МАГАЗИН МАГАЗИН УНIВЕРСАМ "НА ПОБЕДЕ" ДНIПРОПЕТРОВСЬК
(504) ТОРГОВИЙ КОМПЛЕКС "РЕЙНФОРД" ДНIПРОПЕТРОВСЬК

Додаток Б

Таблиця Б.1 – Статистичний аналіз динаміки статей балансу СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС” у 2001 – 2002 роках


Таблиця Б.2 Поквартальна динаміка статей звіту(Форма 2) про фінансові результати СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС” у 2001 –2002 роках


Таблиця Б.3 Поквартальна динаміка вертикальної структури статей звіту(Форма 2) про фінансові результати СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС” у 2001 –2002 роках (відносно сум чистого валового доходу від реалізації)Таблиця Д.9 – Динаміка характеристик балансу СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС” (2002) та балансу з СП „КИПАРИС-Т”(2003)


Таблиця Б.4 – Динаміка характеристик фінансових результатів СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС” (2002) та зведених фінансових результатів + СП „КИПАРИС-Т”(2003)


Додаток В

Статистика та структура доходів Держбюджету України в 1992 – 2002 роках

Таблиця В.1 – Динаміка показників Зведеного бюджету України у 1992 – 1996 роках за видами доходів

1992 1993 1994 1995 1996
млрд. крб. % до ВВП млрд. крб. % до ВВП млрд. крб. % до ВВП млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП
Доходи 1227,5 24,4 49621,8 33,5 523092,6 43,5 20689,9 38,0 30218,7 37,0
у тому числі
податок на прибуток підприємств 279,1 5,5 14473,5 9,8 142956,4 11,9 4860,6 8,9 5496,6 6,7
податок на додану вартість 486,7 9,7 17206,5 11,6 129937,5 10,8 4529,9 8,3 6246,2 7,7
акцизний збір 59,7 1,2 2513,8 1,7 16817,7 1,4 406,2 0,8 646,2 0,8
надходження до Фонду в Чорнобильської катастрофи 124,2 2,5 2500,4 1,7 24066,8 2,0 1026,0 1,9 1490,1 1,8
надходження до Пенсійного фонду - - - - 94311,6 7,8 4189,2 7,7 7197,1 8,8
прибутковий податок з громадян 150,2 3,0 2883,4 1,9 33995,0 2,8 1595,3 2,9 2593,1 3,2
плата за землю 16,4 0,3 776,4 0,5 4119,2 0,4 633,0 1,2 804,2 1,0
інші надходження 111,2 2,2 9267,8 6,3 76888,4 6,4 3449,7 6,3 5745,2 7,0

Таблиця В.2 - Динаміка показників Зведеного бюджету України у 1997 – 2002 роках за видами доходів

1997 1998 1999 2000 2001 2002
млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП
Доходи 28112,0 30,1 28915,8 28,2 32876,4 25,2 49117,9 28,9 54934,6 26,9 60812,1 27,6
у тому числі
податок на прибуток підприємств 5792,1 6,2 5694,4 5,5 6352,5 4,9 7698,4 4,5 8280,0 4,1 9398,3 4,3
податок на додану вартість 8242,3 8,8 7460,1 7,3 8409,2 6,4 9441,4 5,6 10348,4 5,1 13471,2 6,1
акцизний збір 1207,9 1,3 1288,8 1,3 1787,6 1,4 2239,7 1,3 2654,3 1,3 4098,2 1,9
надходження до Фонду Чорнобильської катастрофи 1697,9 1,8 1415,6 1,4 283,0 0,2 136,7 0,1 20,7 0,0 - -
надходження до Пенсійного фонду - - - - - - - - - - - -
прибутковий податок з громадян 3295,7 3,5 3570,6 3,5 4434,4 3,4 6377,7 3,8 8774,9 4,3 10823,8 4,9
плата за землю 1006,9 1,1 1114,9 1,1 1090,3 0,8 1376,4 0,8 1618,6 0,8 1806,3 0,8
інші надходження 6869,2 7,4 8371,4 8,1 10519,4 8,1 21847,6 12,8 23237,7 11,4 21214,3 9,6

Таблиця В.3 – Динаміка доходів Державного бюджету України у 2002 – 2004 роках


Додаток Г

Таблиця Г.1 – План-2005 забезпечення надходжень податків до державного бюджету України по Дніпропетровській Області (структура та обсяги)

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:26:16 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
23:20:39 28 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151308)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru