Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Розвиток теорії непрямого оподаткування

Название: Розвиток теорії непрямого оподаткування
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: дипломная работа Добавлен 16:51:53 08 июля 2010 Похожие работы
Просмотров: 2242 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

ДИПЛОМНА РОБОТА

тема: “ Розвиток теорії непрямого оподаткування ”

Виконана студент____

гр. _____________________

_______________________ (ПІБ)

_______________________ (Підпис)

Оцінка _______________________

Керівник ___________________ ________________ (підпис)

Допущено до захисту “_____” _____________ 2006 р.

Завідувач кафедрою _____________________ ________________ (підпис)

Дніпропетровськ 2006

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретикометодологічні основи непрямого оподаткування

1.1 Становлення та розвиток податкової системи України

1.2 Сутність, переваги та недоліки непрямого оподаткування в умовах ринкової економіки

1.3 Світовий досвід непрямого оподаткування

Розділ 2. Аналіз та механізми справляння непрямих податків в україні

2.1 Особливості механізмів непрямого оподаткування в Україні

2.1.1 Механізм справляння ПДВ

2.1.2 Механізм справляння акцизного збору

2.1.3 Механізм справляння мита

2.1.4 Організація обліку та контролю стягнення непрямих податків

2.2 Аналіз динаміки джерел податкового формування Державного бюджету України у 1998 - 2006 роках

2.3 Аналіз динаміки формування Державного бюджету за рахунок непрямих податків у Дніпропетровській області у 1998 – 2005 роках

Розділ 3. Економетричний аналіз впливу непрямих податків на формування державного бюджета та доцільність зниження рівней оподаткування

3.1 Економетричне моделювання впливу непрямих податків на формування доходів Державного бюджету

3.2 Шляхи реформування податкової системи України та зниження тиску непрямого оподаткування

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціальноекономічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Важливу роль у формуванні ефективної податкової політики належить обґрунтуванню оптимальних принципів оподаткування.А. Сміт сформулював чотири фундаментальні принципи або "закони", що стали класичними і придатні для будьякої економічної системи: перший - піддані держави повинні брати участь в утримуванні уряду відповідно до свого доходу, яким вони користуються під захистом держави; другий - податок який зобов'язана сплачувати кожна окрема особа має бути точно визначений (строк оплати, спосіб платежу, сума платежу); третій - податок повинен стягуватися в той час і таким способом, які найзручніші для платника; четвертий - податок має бути розроблений таким чином, щоб він стягував з народу як найменше грошей понад те, що необхідно для формування державного бюджету.

Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві - "фіскальна" й "економічна".

Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання державного апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у вигляді податків коштів держава покриває витрати на освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячі будинки, платить зарплату викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде на охорону здоров`я. З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державних підприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища.

Економічна функція податків полягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплює будьякі процеси в економіці країни, а також соціальноекономічні процеси в суспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовною підприємницьку діяльність.

Актуальність досліджень дипломної роботи полягає в тому, що вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. При цьому держава не може задовольнятися лише загальними пропорціями розподілу ВВП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політика повинна влаштовувати і державу, і платників податків.

Мета досліджень дипломної роботи: дослідження впливу непрямих податків на формування доходів Державного бюджету України та рівень податкового тиску на громадян України, виявлення основних закономірностей механізму стягнення непрямих податків, розробці пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати непрямих податків, розробці пропозицій щодо реформування системи непрямих податків.

Об’єкт досліджень дипломної роботи: поточний стан та основні тенденції розвитку непрямого оподаткування в Україні.

Суб’єкт досліджень дипломної роботи: статистичні дані про рівні непрямого та прямого оподаткування в України за 1992 - 2006 роки та окремо по Дніпропетровській області у 1996 -2006 роках.

Задачі досліджень роботи:

аналіз сучасної системи оподаткування в Україні;

аналіз структури непрямого оподаткування в Україні та світовий досвід непрямого оподаткування;

аналіз методів адміністрування непрямих податків податковою інспекцією;

аналіз статистичних даних по формуванню доходів Державного бюджету України за рахунок непрямих податків, динаміка формування доходів Державного бюджету за рахунок непрямих податків у Дніпропетровській області;

аналіз тенденцій і перспектив розвитку та модернізації непрямого оподаткування в Україні.

Інформаційне забезпечення: статистичні дані доходної частини Державного бюджету України у 1992 -2006 роках та по Дніпропетровській області в 1998 - 2006 роках, законодавчі документи по системі оподаткування в Україні, нормативні документи Державної податкової адміністрації України, проекти нового Податкового Кодексу України.

Методологічне забезпечення: структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці

Актуальність отриманих результатів досліджень дипломної роботи полягає в тому, що отримані результати свідчать про фактичні тенденції європейського напрямку розвитку системи оподаткування в Україні з переважною долею непрямих податків на споживання, при цьому найбільш динамічно розвиваються специфічні акцизи на окремі товарні групи (акцизний збір та мито) та знижується доля універсального акцизу на загальний перелік товарних груп та послуг (податок на додану вартість). Оскільки непрямі податки носять соціальнонесправедливий характер, в дипломній роботі обгрунтовані пропозиції по реструктуризації податкової системи України в бік підвищення прямого оподаткування доходів та майна, як накопленого доходу, що розподілить податковий тягар відповідно часткам отримуваного суспільного блага.

Розділ 1. Теоретикометодологічні основи непрямого оподаткування

1.1 Становлення та розвиток податкової системи України

Сьогодні Україна вибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу. Адже податкова система є найважливішою основою економічної системи кожної розвиненої країни. З одного боку вона забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об’єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціальноекономічного стану країни. Жодна держава не може обійтись без податків, що є головним у її відносинах з суб‘єктами господарювання. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

Сутність податків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності з боку держави.

До основних термінів сучасної системи оподаткування в Україні відносяться [46]:

1. Податок ( збір, внесок до державного цільового фонду) - в Україні це обов’язковий платіж до бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядку і на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.

2. Суб`єкт, або платник податків, зборів та обов’язкових платежів- це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов’язки:

а) сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі;

б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.

Платник податків може визнаватись суб’єктом оподаткування одним або декількома податками, зборами та обов’язковими платежами в залежності від діяльності, яку він провадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникають податкові зобов’язання.

Суб’єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов’язкових платежівє юридичні або фізичні особи, міжнародні об’єднання та організації, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі.

3. Об`єкт оподаткування - юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки зору об’єктом оподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал або розмір споживання.

Кожен податок, збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством. Об’єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

4. Предмет оподаткування - фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентом об’єкту з метою оподаткування.

5. Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.

6. Податкова ставка - законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:

універсальний (для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

тверді (встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):

а) фіксовані - встановлені конкретних сум;

б) відносні - визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).

процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:

а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.

7. Податкова квота - це частка податку платника, яка може бути визначена як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.

8. Податковий оклад - остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податків визначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.

9. Джерело сплати податку - фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток, валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.

10. Податкова пільга - законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків. зборів та інших обов’язкових платежів.

Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:

1. Фіскальна- основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державних фондах.

2. Розподільча (соціальна) - одним із призначень податків є розподіл суспільних доходів з боку більш платоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо.

Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.

3. Регулююча функція - податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний - про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д. Рузвельта в роки Великої Депресії 192030х рр.

4. Контрольна функція - допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їх використання.

Класифікація податків як економічної категорії проводиться:

за формою оподаткування;

за економічним змістом об’єкта оподаткування;

в залежності від рівня державних структур, які їх встановлюють;

за способом їх стягнення (в залежності від територіального рівня);

в залежності від способів встановлення ставок оподаткування;

в залежності від встановленого порядку використання;

за суб’єктом оподаткування.

Історично, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40-90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень [50]. До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту (суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

В залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

В Україні справляються [7]:

загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

місцеві податки і збори (обов'язкові платежі);

а). До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

20) фіксований сільськогосподарський податок;

21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

23) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

24) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

25) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

26) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

б). До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

в). До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак.



Рис.1.1 Структура оподаткування юридичних та фізичних осіб Існує декілька підходів до класифікації податків. Основні критерії - це форма оподаткування, економічний зміст об’єкта оподаткування, рівень державних структур, які встановлюють податки, та спосіб стягнення (див. Рис.1.2).

Рис.1.2 Схема класифікації податків Реалізація функцій податку безпосередньо зв'язана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму [50]:

Однократність обкладання.

Універсалізація податку.

3. Індивідуальна безплатність (однонаправленість платежу).

4. Безумовний характер.

5. Нецільовий характер податкового платежу.

6. Обов'язковий характер.

7. Безповоротний характер.

До важливих елементів податку відноситься:

Ставка податку - величина податкових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.п.). Податкові ставки можна класифікувати по декількох принципах [58]:

а). По встановленню податкового тиску на платника:

1. Базова (основна) ставка - ставка, що не враховує особливостей чи платника виду діяльності, що полегшують чи підсилюючих податковий тягар і, відповідно, що збільшують чи зменшують податкову ставку.

2. Знижена ставка - що припускає визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього (найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу).

3. Підвищена ставка - враховуюча специфічну форму чи діяльності одержання доходів і перевищуюча основну, базову ставку.

б). По методу встановлення ставки податку:

1. Абсолютні (тверді) ставки - ставки податку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування.

2. Відносні - ставки податку, при яких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниці обкладання. Характер співвідношення ставки податку й одиниці обкладання дозволяє виділити кілька підвидів відносних ставок:

відноснопроцентні - ставка податку встановлюється у відсотках від одиниці оподатковування;

відноснократні - співвідношення розміру податку й одиниці оподатковування встановлюється у величинах, кратних визначеному показнику (наприклад, законодавчо встановленим на даний момент мінімальній платі або неоподатковуваному мінімуму доходів);

відносногрошові - ставка податку, що установлює визначену грошову суму на частину оподатковуваного об'єкта.

в). По змісту:

1. Маргінальні - ставки податку, що безпосередньо зазначені в нормативному акті, що закріплює даний вид податку, і застосовуються до окремих податкових розрядів (маржам), окремим частинам доходу. Подібні ставки припускають як би східчасте оподатковування, при якому визначена процентна ставка встановлюється для обкладання об'єкта від одного рівня до іншого; з переходом на інший рівень (ступінь) використовується інша ставка (наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб).

2. Фактична ставка - виступає як відношення сплаченого податку до податкової бази.

3. Економічна ставка - відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу. Саме даний вид ставок найбільше повно розкриває особливості податкової політики.

г). По формуванню стимулів для платника:

1. Стимулююча - податкова ставка, що створює в платника потребу в збільшенні результатів діяльності, що приводить до зростання доходів, майна і т.п.

2. Обмежувальна - ставка оподатковування, при якій формуються визначені фактори, що стимулюють платника здійснювати діяльність у незмінних масштабах, що запобігає подальший чи розвиток нові вкладення.

3. Заборонна - податкова ставка, встановлююча чіткі обмеження і робляча абсурдним, неефективної будьякі дії, при яких змінюється оподатковуваний об'єкт і здійснюється перехід до іншої ставки.

Важливе значення має питання про способи побудови податкових ставок. У залежності від співвідношення, що встановлюється між ставкою податку і доходу, оподатковування можна підрозділити на:

1. Рівне оподатковування - це метод оподатковування, при якому рівна сума податку встановлюється для кожного платника податків. Подібний метод характерний в основному для цільових податків.

2. Прогресивне оподатковування - метод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірів об'єкта оподатковування.

3. Пропорційне оподатковування - метод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податку зростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.

4. Регресивне оподатковування - метод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. У даному випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшенню оподатковуваного об'єкта.

5. Змішане оподатковування - припускає сполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.

Податкова система припускає дії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплати податків.

Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку по перерахуванню засобів у чи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:

1) кадастровий - спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеної шкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванні прямих реальних доходів.

2) деклараційний - спосіб реалізації платником податків обов'язку по сплаті податку на основі подачі в податкові органи офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і свої податкові зобов'язання.

3) попередній - спосіб, застосовуваний в основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податки утримуються з джерела доходу.

1.2 Сутність, переваги та недоліки непрямого оподаткування в умовах ринкової економіки

Податкова система більшості країн світу, в тому числі й України, будується на сполученні між прямими та непрямими податками. Перші встановлюються безпосередньо на доход чи майно платників податків, другі включаються у вигляді надбавки у ціну товару або тарифу на послуги та сплачуються споживачами. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою та платником податків, які сплачують податок безпосередньо в бюджет; при непрямому оподаткуванні - суб’єктом цих відносин стає продавець товару чи послуги, який виступає посередником між державою і платником податку (споживачем).

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.

До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту (суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому механізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприймаються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

Використання в єдиній системі різноманітних по об’єктам оподаткування та методам розрахунків прямих и непрямих податків, дає змогу державі повніше реалізувати на практиці обидві функції податків - фіскальну та економічну; під впливом податків опиняються майно підприємств і громадян, різні види ресурсів, що споживаються в процесі виробництва, робоча сила, отриманий доход.

В залежності від характеру торгівельної діяльності, яку проводять суб’єкти економічної діяльності непрямі податки поділяються на дві групи. Внутрішня торгівля пов’язана з використанням двох видів непрямих податків: акцизів і фіскальної монополії. Зовнішня торгівля пов’язана з використанням мита на товари, які експортуються або імпортуються.

Акцизи - це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни. Вони характерні для системи ринкового ціноутворення, в якому держава прямо не втручається в цей процес.

В залежності від метода встановлення надбавки розрізняють фіксовані й пропорційні ставки акцизів. Фіксовані - встановлюються в грошовому вимірі на одиницю товару. Вони не залежать від ціни та якості товару. Пропорційні ставки акцизу встановлюються у процентах до обороту реалізації. У відмінності від фіксованих ставок вони реагують на коливання ринку. В залежності від обсягів податків на товари пропорційні акцизи поділяються на специфічні та універсальні.

Специфічні акцизи встановлюються на окремі види товарів з ціллю обмеження їх рентабельності, а також з ціллю обмеження випуску та експорту шкідливих товарів (наприклад, тютюнові вироби). Універсальні акцизи встановлюються для всього обсягу реалізації. Історично, спочатку виникли специфічні акцизи, а потім коло підакцизних товарів розширилося настільки, що раціонально було встановити один акциз на весь обсяг товарів, що реалізуються. Цей акциз прийняв назву універсального. Прикладом специфічних акцизів на Україні може слугувати акцизний збір, а універсальних - податок на додану вартість.

Іншим видом непрямого оподаткування є фіскальна монополія. Якщо при використанні акцизів держава встановлює фіксовану надбавку до ринкової ціни, то фіскальна монополія полягає в тому, що держава встановлює таку ціну, яка забезпечує їй необхідні надходження. Економічний зміст фіскальної монополії - прибуток держави від реалізації монопольних товарів. Монополія держави може бути повною або частковою. При повній монополії держава має ексклюзивне право на виробництво та реалізацію окремих товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес виробництва, або процес ціноутворення та реалізації. Зараз, як правило, фіскальна монополія в країнах з ринковою економікою не використовується.

Третім видом непрямих податків є мито (митні збори) - це непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, тобто такі, які пересікають кордони країни. Вони сплачуються всіма, хто здійснює зовнішньоекономічні операції. В залежності від цих цілей, які переслідує держава, митні збори поділяються на "фіскальні", "протекційні", "антидемпінгові" і "пільгові".

Фіскальні митні збори мають за мету ріст бюджетних доходів. Політика держави в тих випадках, коли вона захищає своїх підприємців від іноземних конкурентів, підтримує високий рівень цін на їх продукцію в своїй країні, називається протекціонізмом. Протекціонізм здійснюється за допомогою високих митних тарифів на іноземні товари, повної заборони або обмеження імпорту окремих товарів, нетарифних бар`єрів, компенсаційних мит, сприяння експорту продукції національної промисловості чи сільського господарства, використання ліцензійної системи у зовнішній торгівлі, імпортних податків тощо.

Розгляд митного оподаткування, яке є важливим економічним регулятором зовнішньоекономічної діяльності, набуває особливої гостроти. Перш за все зауважимо, що за своєю природою мито, безумовно, є податком, оскільки, поперше, воно сплачується в обов’язковому безвідплатному порядку відповідно до вітчизняного законодавства, подруге, не має конкретного цільового призначення [50]. Відповідно мито є важливою складовою податкової системи i характеризується таким: є непрямим податком, а тому йому притаманні їх основні риси: поперше, мито включається до ціни товару як надбавка i є податком на споживання; подруге, мито має чітко виражену фіскальну природу; потретє, стягується за тарифами.

Класифікація мита може здійснюватися за такими ознаками:

а). Залежно від напрямку переміщення товарів та цінностей [53]:

1) ввізне мито - встановлюється для товарів, що імпортуються до країни. Основними цілями запровадження ввізного мита є: захист національного виробництва від небажаної іноземної конкуренції; раціоналізація структури товарів, що імпортуються; захист громадян від товарів, які можуть нашкодити здоров’ю, тощо.

2) вивізне мито - встановлюється для товарів, що експортуються з країни. Основними цілями застосування вивізного мита є: обмеження експорту товарів, необхідних для національної економіки з точки зору як насичення внутрішнього ринку, так i безпеки; обмеження експорту сировини чи напівфабрикатів з метою стимулювання експорту кінцевої продукції.

3) транзитне мито - взискується з товарів, які перевозяться транзитом. Встановлення транзитного мита може здійснюватися з метою як наповнення дохідної частини бюджету, так i регулювання потоків товарів через територію країни. В українському законодавстві такий вид мита не передбачено.

Найбільший інтерес викликає класифікація податків за критерієм форми оподаткування (рис.1.3). Вона вміщує всю їх сукупність, і на її основі найкраще розкриваються сутність та зміст цієї економічної категорії. Напевно тому такий поділ свого часу застосовувався на практиці при законодавчому затвердженні доходів від прямих та непрямих податків з подальшим їх розподілом на доходи від кожного податку, що входить в ту чи іншу групу. Це було основою для оперативного реагування на фінансові труднощі в особливих ситуаціях для забезпечення фіскальних потреб держави. У сучасній бюджетній практиці цей поділ не використовується. Він зберігся в науковій та навчальній літературі. Об’єктивні труднощі при визначенні критеріїв такого поділу стримують масштаби його практичного використання.


Рис.1.3 Схема класифікації прямих та непрямих податків

У сучасних умовах економічного розвитку прямі податки є базисом податкових систем держав з розвиненою ринковою економікою, тому що вони мають значні переваги порівняно з непрямими. Можна виділити основні з них:

пряме оподаткування дає можливість державі впливати на економічні процеси (інвестиційну активність, накопичення капіталу, сукупне споживання, ділову активність), наприклад, податок на прибуток має порівняно невисоку питому вагу у доходах бюджету через низьку рентабельність, і існує можливість його широкого використання як важеля регулювання економіки;

прямі податки дають можливість встановлення прямої залежності між доходами платника і його відрахуваннями в бюджет, тобто реалізується принцип справедливості, але велике значення має встановлення підходу до градуювання ставок. Справедливість прямого оподаткування не є автоматично діючою аксіомою, вона реалізується через шкалу;

прямі податки розподіляють податковий тягар так, що той, хто має високі доходи, платить до бюджету більше, ніж той, хто має більш низькі доходи.

Таким чином, прямі податки об’єктивно більшою мірою володіють стимулюючими можливостями щодо безпосередніх товаровиробників. Їх вплив на відтворювальні процеси здійснюється безпосередньо, через зменшення чи збільшення прибутку (доходу), який залишається в розпорядженні платників податків. З точки зору макроекономіки, регулюється як інвестиційний, так і споживчий попит та пропозиція. Одночасно держава впливає на напрями використання національного доходу. Прямі податки за певних умов (які не обмежуються рівнем податкової ставки) спроможні повністю знищити стимули до вдосконалення виробництва та накопичення капіталів. Натомість ефективно побудована система прямого оподаткування, що володіє необхідною гнучкістю, здатна досягти чітко поставлених цілей або, насамкінець, пом’якшити недоліки, які на даному відрізку часу важко усунути чи запобігти. Об’єктивно закладені в прямих податках суттєві стимулюючі можливості пояснюють широке використання та постійне вдосконалення їх механізму в країнах, що поставили за мету досягнення високого рівня економічного розвитку на базі розширення та підвищення ефективності суспільного виробництва.

Стосовно ж недоліків, притаманних прямим податкам, то вони значною мірою пов’язані з тим, що:

пряма форма оподаткування потребує складного механізму бухгалтерського обліку об’єкта оподаткування і стягнення податків, є труднощі з визначенням того, що належить до доходів;

стягнення прямих податків потребує високого рівня контролю, розширення податкового апарату, оскільки мають місце приховування доходів і ухилення від оподаткування;

прямі податки пов’язані з можливістю ухилення від сплати податків через недосконалість фінансового контролю і наявність комерційної таємниці;

пряме оподаткування потребує певного розвитку ринкових відносин, оскільки тільки в умовах реального ринку може сформуватися реальна ринкова ціна, а отже, і реальний прибуток.

Непрямі податки відіграють значну роль у формуванні доходів держави та податковому регулюванні. Історично основним видом непрямих податків був акциз, при якому об’єктом оподаткування, як правило, виступала вартість товарів, що мали певну специфічну особливість (тютюн, алкогольні напої, лекові автомобілі) або рівень споживання яких значно залежав від зміни цін.

Сьогодні в більшості країн у підакцизні групи товарів включені: алкогольні напої, тютюнові вироби, бензин, легкові автомобілі, коштовності, інші предмети розкошу. Розвиток непрямого оподаткування призвів до появи податку з обороту (своєрідного універсального акцизу), який у деяких країнах трансформувався в податок з продаж або податок на додану вартість.

Відповідно до світової практики непрямі податки, що звичайно називаються податками на споживання, включають три основні види: податок з обороту, податок з продаж, які використовувались у практиці розвинених країн до 1950 року, а потім і податок на додану вартість (ПДВ), що замінив у багатьох країнах перші два види і сьогодні є провідним непрямим податком. У Західній Європі бюджет формується наполовину з непрямих податків. Зберігаючи переваги інших податків на споживання, ПДВ значною мірою звільнений від їх основних недоліків. Теоретично він являє собою частку (%) від вартості, що додана на кожній стадії виробництва та обігу. Залишаючись багаторазовим, ПДВ перебуває у прямій залежності від реального внеску кожної стадії у вартість кінцевого продукту, а отже, зберігає можливості держави впливати на всі стадії відтворення.

Загальними рисами, що виділяються фахівцями як основні і дають право на виділення цих податків в особливу групу податків на споживання, є те, що всі вони спрямовані на кінцеве споживання, несуть фіскальну навантаженість без будьяких подальших установок щодо використання отриманих сум. Ці особливості мають суттєве значення при вирішенні питань формування податкової системи в будьякій країні.

Непрямі податки мають свої переваги і недоліки. Розглянемо основні з них. До переваг непрямих податків належать:

швидкість і регулярність надходжень до бюджету;

збільшення доходів держави при зростанні населення та його добробуту;

вирівнювання міжрегіонального розподілу доходів, оскільки споживання майже рівномірне в територіальному розрізі;

здійснення стримуючого впливу на споживання товарів, шкідливих для здоров’я і моральності населення;

можливість впливу держави на розвиток виробництва і сфери послуг;

зручність, яка полягає у тому, що вони характеризуються близькістю до місця внесення, відсутністю втрати часу при внесенні, не мають примусового характеру, не потребують накопичення певних коштів.

Поряд з цим, не можна абстрагуватись і від тих недоліків, що привносяться в податкову систему необґрунтованим використанням непрямих податків. Головний з них, що, зрештою, послужив однією з основних причин критики з боку науковців та практиків, - це відсутність безпосередньої залежності від розміру доходів платників, регресивний характер.К. Маркс вважав податки на споживання податками на бідних, а тому гостро їх засуджував. Групи осіб з низьким рівнем доходу в якості податку в ціні споживчих товарів сплачують більшу частку свого доходу порівняно з високодохідними групами. Тому проблема забезпечення ефективності введення цих податків повинна враховувати величину диференціації населення за рівнем доходів та відносну частку низькооплачуваних категорій населення.

Соціальна несправедливість непрямих податків може певною мірою нейтралізуватися державою шляхом вилучення товарів першої необхідності з кола оподатковуваних. Але виникає суперечність: адже швидкість надходження податків, стабільність і рівномірність забезпечуються саме оподаткуванням товарів широкого вжитку. У сучасних умовах вплив непрямих податків на підвищення цін, крім негативності саме цього фактора, достатньо обґрунтовано вважають джерелом розвитку інфляційних тенденцій. Не менш істотним недоліком непрямих податків слід вважати обмежені можливості їх використання для стимулювання виробництва.

Регулювання непрямого оподаткування положеннями проекту нового Податкового Кодексу України 6 травня 2006 року Державна податкова адміністрація України опублікувала на своєму офіційному сайті доопрацьований проект Податкового Кодексу України - 2006 (рис.1.4).

Рис.1.4 Опублікований текст доопрацьованого Податкового Кодексу України – 2006

Проект Податкового Кодексу - 2006 [57] є доопрацьованим варіантом прийнятого у 2му читанні Верховною Радою України у 2000 році проекту Податкового Кодекса України [56], з врахуванням прийнятих у 2000 - 2006 роках змін до основних законів про окремі види податків в Україні.

Згідно статей 15, 16, 17 проекту Податкового Кодексу [57]:

В Україні будуть справлятися:

а) загальнодержавні податки;

б) місцеві податки.

До загальнодержавних належать такі податки:

а) податок на прибуток підприємств;

б) податок на доходи фізичних осіб;

в) податок на додану вартість;

г) акцизний податок;

д) податок на майно;

е) державне мито;

ж) мито;

з) податок на транспортні засоби;

и) рентні платежі;

і) єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України;

ї) платежі за спеціальне використання природних ресурсів;

й) екологічний збір.

1. До місцевих податків належать:

а) податок з реклами;

б) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг в) податок за використання місцевої символіки;

г) ринковий збір;

д) готельний збір;

е) збір за паркування автотранспорту;

є) курортний податок;

ж) збір за організацію гастрольних заходів;

з) збір за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків і гаражів.

Пропозиції Податкового Кодексу щодо реформування непрямого податку - податку на додану вартість.

Відносно норм існуючого Закону України “Про податок на додану вартість” [11] станом на травень 2006 року в проекті Податкового Кодексу підтверджуються основні змінені законодавчі норми чи пропонуються наступні принципові відмінності та новації в оподаткуванні ПДВ:

А). Визначення платників податку 1. Для цілей оподаткування платником податку є:

а) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

б) будь-яка особа, яка імпортує товари на митну територію України, за винятком фізичної особи, в разі, коли така фізична особа ввозить (одержує переслані) товари в обсягах, що не перевищують норми безмитного ввезення, встановлені законодавством України;

Б). Вимоги до осіб щодо їх реєстрації як платників податку 1. Будь-які особи, зазначені у статті 4002 цього Кодексу, у яких загальна вартість оподатковуваних операцій з поставки товарів, робіт, послуг протягом будь - якого періоду за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тисяч гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані зареєструватися як платники податку в органах державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (податковою адресою) з додержанням вимог, передбачених статтею 4005 цього Кодексу.

2. У випадках коли особа, не зареєстрована як платник податку згідно з частиною першою цієї статті, укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), у результаті виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме у два чи більше разів суму, визначену частиною першою цієї статті протягом дванадцятимісячного періоду, така особа зобов’язана надіслати реєстраційну заяву до кінця податкового періоду, за наслідками якого були би збільшені податкові зобов’язання внаслідок такої операції згідно з нормами цього розділу, якби така особа була зареєстрована як платник податку. Особа, що не здійснює таку реєстрацію, несе відповідальність за такою операцією на рівні відповідальності зареєстрованого платника податку за такою ж операцією.

3. Фізичні особи, які не мають статусу суб’єкту господарювання, що ввозять (пересилають) товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України, сплачують податок без їх реєстрації як платників податку.

4. Суб’єкти господарювання, що не є зареєстрованими як платники цього податку, а також ті, що є суб’єктами спрощених (спеціальних) систем оподаткування, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок на додану вартість в момент перетину такими товарами митного кордону України без їх реєстрації як платників цього податку.

В). Добровільна реєстрація платників податку 1. Якщо особа здійснює оподатковувані операції та не підпадає під визначення частини першої статті 4005 як платник податку, у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій, меншими визначеної зазначеною вище частиною суми, вважає за доцільне самостійно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за його заявою.

Г) Визначення об'єкта оподаткування Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) поставки товарів (робіт, послуг), місце продажу, виконання, надання яких знаходиться на митній території України;

б) імпорту товарів (робіт, послуг) на митну територію України.

Д). Операції, що не є об'єктом оподаткування 1. Не є об'єктом оподаткування операції з:

а) виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам з будь - яких джерел у порядку, встановленому законодавством України;

б) розподілу (об'єднання) валових активів суб'єктів господарювання за розподільчим (об'єднаним) балансом в результаті проведення реорганізації юридичних осіб, що здійснюється без проведення розрахунків;

в) ввезення (пересилання) товарів зза меж митної території України на територію магазинів безмитної торгівлі та ліцензійних складів, визначених такими згідно із законодавством;

г) ввезення резидентами на митну територію України на умовах договору бербоут - чартеру суден закордонного плавання;

д) випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України;

е) виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород;

є) прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в гральних автоматах та на іншому гральному устаткуванні;

ж) продажу негашених поштових марок України за їх номіналом, конвертів і листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, листівок та конвертів для філателістичних потреб.

З). Розміри ставок податку Ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:

а) 17 процентів;

б) нульова ставка.

И). Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою 1. Операції, визначені статтею 4007 цього Кодексу, крім операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, вказаною в пункті "а" статті 4022 цього Кодексу, яка є основною.

2. Податок становить 17 процентів бази оподаткування та додається до ціни товарів, робіт, послуг за винятком випадків, коли податок утримується одержувачем послуг із суми компенсації, що підлягає сплаті нерезиденту у відповідності до статті 4020 цього Кодексу.

3. Під час здійснення бартерних операцій на території України податок справляється за повною ставкою, в тому числі під час обміну товарами, роботами, послугами, операції з продажу яких звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Пропозиції Податкового Кодексу щодо реформування непрямого податку - акцизного збору.

Як свідчить аналіз різних підходів, наявних у світовій практиці, не існує єдиного підходу щодо визначального напряму реалізації акцизної політики, яка повною мірою враховувала б баланс інтересів фіску та соціального регулювання. Кожна країна посвоєму встановлює такий баланс, виходячи з реалій часу, впливу тих чи інших політичних течій, трансформації суспільної свідомості та системи цінностей.

Загальне коло питань щодо акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів, які сьогодні та в найближчій перспективі мають вирішеними в Україні:

впорядкування переліку підакцизних товарів;

визначення розмірів ставок акцизного збору;

рівень диференціації акцизних ставок у межах однієї групи підакцизних товарів;

порядок зміни підакцизних ставок та одиниця виміру;

скорочення пільг.

Відносно норм існуючих Декрету „Про акцизний збір” [28] та законів України про окремі акцизні збори та ставки акцизного збору [2526] станом на травень 2006 року в проекті Податкового Кодексу підтверджуються основні змінені законодавчі норми чи пропонуються наступні принципові відмінності та новації в акцизному оподаткуванні:

а) Акцизний податок у проекті Податкового кодексу передбачено як непрямий податок на окремі види товарів, що включається до їх ціни.

б) Замість терміна “акцизний збір” у проекті Кодексу вводиться новий термін - “акцизний податок".

в) У проекті Податкового кодексу суттєво скорочено перелік підакцизних товарів, на які встановлюється акцизний податок, визначено платників податку, порядок його обчислення та сплати при реалізації підакцизної продукції. Зокрема, передбачається визначити п`ять груп підакцизних товарів, а саме:

спирт етиловий, алкогольні напої;

тютюнові вироби;

пиво;

бензин, дизельне пальне;

транспортні засоби.

г) положеннями проекту Податкового кодексу передбачається встановлення трьох видів ставок акцизного податку:

адвалорних (у відсотках до вартості підакцизної продукції);

у твердих сумах з одиниці ваги, об`єму, кількості або іншого натурального показника;

комбінованих (у відсотках до обороту або митної вартості, але не менше встановленої твердої суми, визначеної за одиницю виміру підакцизного товару).

Проектом також передбачається запровадження спрощенного порядку розрахунку акцизного податку при застосуванні ставок у процентах до оподатковуваного обороту.

З метою підтримки вітчизняних виробників та запобігання відволікання обігових коштів проектом Податкового кодексу передбачається, що продаж (передача) підакцизних товарів на митній території України, які використовуваються як сировина для виробництва підакцизних товарів, не буде вважатись об`єктом оподаткування.

А). Поняття акцизного податку . Акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів, визначених цим Кодексом як підакцизні.

Б). Платники акцизного податку 1. Платниками акцизного податку є:

а) особа, яка виробляє підакцизні товари на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, а також замовник, за дорученням якої виготовляється продукція на давальницьких умовах;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будь-які суб'єкти господарювання у тому числі їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) особа, яка реалізує конфісковані за рішенням суду підакцизні товари, що перейшли у власність держави якщо ці товари підлягають реалізації (продажу) у встановленому законодавством порядку.

В). Реєстрація осіб як платників акцизного податку Особи, визначені статтею 5003, зобов’язані до початку виробництва або імпорту підакцизного товару зареєструватися як платники акцизного податку в органах державної податкової служби за своїм місцем знаходження (податковою адресою) у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби України.

Г). Об'єкти оподаткування Об'єктами оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім прибутків з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

в) вартість та обсяги товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Д). Підакцизні товари, які не є об’єктом оподаткування 1. Акцизним податком не оподатковуються:

а) підакцизні товари, експортовані за межі митної території України за умови документального підтвердження фактичного вивезення підакцизних товарів з митної території України.

б) легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів,а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

в) підакцизні товари (крім нафтопродуктів), які вироблені на митній території України, так і імпортовані на митну територію України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів.

г) конфісковані за рішенням суду підакцизні товари, що перейшли у власність держави, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) у встановленому законодавством порядку;

е) підакцизні товари, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно з законодавством України не справляється податок на додану вартість.

є) підакцизні товари, ввезені фізичними особами на митну територію України в обсягах, що не перевищують норми безмитного ввезення, встановлені законом;

ж) підакцизні товари, набуті інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, що вивозяться з митної території України;

з) алкогольні напої та тютюнові вироби, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції.

4. Акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками - Додаток Е.

1.3 Світовий досвід непрямого оподаткування

Поєднання прямих та непрямих податків - характерна риса податкових систем сучасних держав. За рахунок їх оптимальної структури значною мірою може бути розв’язане те глибоке протиріччя цільових установок, що стоять перед податковою системою. Відмінність полягає у їх співвідношенні. За дослідженнями фахівців [50], в останні два десятиріччя загальна картина прямого і непрямого оподаткування у розвинених капіталістичних країнах мала такий вигляд:

прямі податки переважають у Голландії, Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій Зеландії, Швейцарії, Австрії, США, Японії; підвищення їх ролі відбулося у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Японії та США;

непрямі податки переважають у Норвегії, Франції, Австралії, Італії, Ірландії, Греції, Іспанії; підвищення їх ролі відбулося в Австралії, Італії та особливо в Швеції;

відносно врівноваженою структурою прямих та непрямих податків характеризуються Норвегія, Італія, Фінляндія і Швеція.

Аналіз показує, що середня еластичність (залежність зростання (падіння) надходжень від певного виду податку, від зростання (падіння) ВВП у номінальному вираженні) доходів від прямих податків перевищувала 1, а від непрямих - була меншою за 1. У цілому вона була більше 1, тому можна стверджувати, що податкові системи капіталістичних країн характеризуються високою еластичністю, яка забезпечує їм “автоматичне” зростання податкових доходів при зростанні ВВП.

Загальні тенденції в оподаткуванні реалізуються і в такому напрямі: із зростанням рівня податкових надходжень частка непрямих податків знижується. Так, середній показник по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку знизився з 33,7 у 1965 р. до 27,6% в 1990 р., а по країнах Європейського Співтовариства - відповідно з 35,6 до 29,5% [58].

Основний фактор, що визначає співвідношення між прямими та непрямими податками, - це життєвий рівень основної маси населення. Низький рівень об’єктивно обмежує масштаби прямих податкових надходжень з доходів юридичних та фізичних осіб. Таку закономірність особливо чітко ілюструють наведені нижче дані, розраховані групою російських вчених [50] (табл.1.1).

Разом з тим, існує й інший фактор - національні особливості окремих країн, що зумовлюють наявність різних стереотипів відносно тих чи інших податків. Так, у групі розвинених країн чітко виділяються такі, де частка непрямих податків у загальних податкових надходженнях знаходиться в межах 28-35% (Японія, США, Канада), і ті, де ці величини сягають 45-55% (Англія, Німеччина, Італія, Франція). Якщо, наприклад, в Італії частка непрямих податків знизилась в аналізованому періоді більше ніж на 13%, то у Франції, де історично перевага надавалась непрямим податкам, таке скорочення становило лише 9,3%.


Таблиця 1.1

Взаємозв’язок частки непрямих податків у загальних податкових надходженнях та розмірів ВНП на душу населення

Тобто співвідношення між прямими та непрямими податками відрізняється не лише стосовно розвинених країн та країн, що розвиваються, а також стосовно окремих країн, які входять в ту чи іншу групу. Світовий досвід використання прямого та непрямого оподаткування призводить до висновку про неприпустимість їх протиставляння без ґрунтовного дослідження соціальноекономічних умов, що склалися в країні, етапів історичного розвитку, які пройшла податкова система, в тому числі таких її складових, як податковий контроль і податкова свідомість переважної частини населення, та об’єктивно притаманних цим податкам функціональних рис.

Найбільшими податками на споживання, що стягуються в західних країнах, є акцизи - специфічні, тобто податки на окремі види (групи) споживчих товарів, послуг; та універсальні, що оподатковують валовий оборот комерційного чи промислового підприємства. Найпоширенішою формою універсального акцизу є податок на добавлену вартість. У загальній сумі непрямих податків специфічні акцизи і ПДВ становлять близько 90% надходжень [58].

Таблиця 1.2

Структура податкових надходжень у країнах із ринковою економікою,%

Країни Особистий прибутковий податок Податок на прибуток Внески на соціальне страхування Податок на споживання Акцизи Інші податки
Робітників і службовців підприємців
США 35,8 7,3 11,6 16,6 7,6 6,8 14,3
Англія 28,9 11,0 6,6 10,6 16,6 12,3 14
Німеччина 27,4 4,7 15,9 18,8 17,0 9,4 6,8
Франція 11,8 5,4 13,3 27,3 18,8 8,5 14,9
Італія 26,3 10,0 6,3 23,6 14,7 10,6 8,5
Канада 40,8 6,8 4,3 9,7 13,9 9,9 14,6
Японія 26,8 21,5 10,9 15,2 4,2 7,3 14,1

Як вважають економісти, на основі еволюції податкових систем різних країн співвідношення прямих та непрямих податків залежить від досконалості механізму стягнення податків; здатності податкових систем звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; традицій оподаткування; загальної орієнтації на соціальний компроміс, розв’язання найгостріших соціальних проблем. Загальні тенденції в оподаткуванні реалізуються ще в одному напрямі - із зростанням рівня податкових надходжень частка непрямих податків знижується.

Таблиця 1.3

Структура податкових надходжень до консолідованих бюджетів країн з ринковою та перехідною економікою (Чехія, Україна) - 2001 рік

Основні податки Питома вага податку у загальній сумі податкових надходжень до бюджетів (без пенсійних та соціальних фондів),%
США Бельгія Англія Франція Чехія Україна
1. Прибутковий податок з громадян 54,8 48,3 32,8 21,6 24,2 17,8
2. Податок на прибуток підприємств 13,3 10,4 13,2 9,2 20,5 24,5
3. Податок на додану вартість 6,7 37,6 38,3 52,0 33,0 33,7
4. Податок на майно (податок на власність) 16,3 3,6 15,6 8,5 1,0 0,5

Розвиток ринкової економіки та зосередження в приватній власності все більше цінностей приводить до якісної зміни структури податків на загальнодержавному рівні в бік податків з фізичних осіб - власників грошей, майна, добавленої вартості та зменшення податкового навантаження на корпорації, які є лише інструментом для набуття фізичними особами власності, грошових коштів та майна, як це існує в країнах з розвинутою ринковою економікою (Табл.1.2).

Найменша питома вага акцизів характерна для Японії та США - країн, де традиційно швидше розвивалося й переважало пряме оподаткування порівняно з непрямим. Наприкінці ХІХ й на початку ХХ століття акцизи гальмували розвиток внутрішнього ринку в названих країнах, а тому податкова система формувалася здебільшого за рахунок прибуткового та майнового оподаткування.

Найвищою питома вага акцизів є в малих країнах Західної Європи, де вони становлять основу оподаткування. В цьому плані їх випереджають інші країни цієї групи - Ірландія (42,1%), Португалія (40,0%), Греція (38,9%).

Реформи, які проводилися і проводяться в країнах з ринковою економікою, не лишили осторонь і непряме оподаткування. В теоретичному плані розробляються різні концепції непрямих податків як нейтральних стосовно процесів збереження та нагромадження. В практичному плані в ряді країн співвідношення між прямими і непрямими податками змінюється на користь останніх.

Відомо, що ряд країн, економіка яких успішно розвивається, наприклад, США, не використовують ПДВ. Проте менш відомо, що тривалий час уникали вказаного податку й деякі наші сусіди - країни Центральної та Східної Європи, що випереджають Україну в ході економічної трансформації і розглядаються як зразок для наслідування Україною. Це стосується, зокрема, Чехії та Словенії.

В залежності від поєднання факторів ПДВ може викликати різний вплив на галузі виробництва. Саме це, очевидно, зумовило розробку та особливості впровадження цього принципово нового податку у Франції законом № 54404 від 10.04.1954 р. “Про фіскальну реформу" з 1 липня 1954 р. ПДВ замінив податок на виробництво, який існував раніше. Стандартна ставка нового податку становила 16,85%. Окрім того, були спеціальні ставки з величинами від 6% до 25%. Потрібно відзначити, що ПДВ незначно змінив співвідношення між непрямими та прямими податками у бюджеті Франції на користь прямих податків. Так, частка непрямих податків, яка становила у державному бюджеті у 1953 р.66,5%, у 1959 р. зменшилася до 61,3%.

Головне ж полягало в тому, що уряд Франції проводив активну інвестиційну політику, спрямовану на структурну перебудову виробництва. Частка інвестицій до ВВП становила, наприклад, у 1952 р.16,8, у 1956 р.17,9%, у 1957 р. 19,4%, 1958 р. - 18,7%.72% загальної суми інвестицій було спрямовано на оновлення основного капіталу. Із виробничих інвестицій 90% спрямовувалося на виробництво засобів виробництва. Із загальної суми інвестицій одна третина була державними, дві третини - приватними.

Враховуючи досвід Франції інші країни поступово переходили до впровадження ПДВ, ув’язуючи величину стандартної ставки, наявність диференційованих ставок не лише з загальними умовами господарства, але й з відмінностями між галузями. Першою після Франції у 1960 р. ПДВ впровадила Мексика при стандартній ставці 10%. В Європі у 1967 р. впровадила ПДВ Данія теж при ставці 10%. У 1968 р. він був впроваджений у ФРН при стандартній ставці 10,0%, у 1969 р. в Швеції - 11%; у 1973 р. в Італії - 12%, у 1989 р. в Швейцарії - 6,5%, у 1991 р. в Канаді - 7%, у 1995 р. в Японії при єдиній ставці 3%. Як бачимо, рівень стандартних ставок за межами ЄС досить диференційований, в країнах ЄС він уніфікується. Окрім того, у більшості країн є декілька ставок, що диференційовані по галузях.

Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії - 25 відсотків, Австрії та Росії - 20, Бельгії - 19, Франції - 18,6, Великобританії - 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Кодексу, також одна з найнижчих у Європі.

Резюме досліджень 1 розділу До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту (суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому механізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприймаються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

В останні два десятиріччя загальна картина прямого і непрямого оподаткування у розвинених капіталістичних країнах мала такий вигляд:

прямі податки переважають у Голландії, Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій Зеландії, Швейцарії, Австрії, США, Японії; підвищення їх ролі відбулося у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Японії та США;

непрямі податки переважають у Норвегії, Франції, Австралії, Італії, Ірландії, Греції, Іспанії; підвищення їх ролі відбулося в Австралії, Італії та особливо в Швеції;

відносно врівноваженою структурою прямих та непрямих податків характеризуються Норвегія, Італія, Фінляндія і Швеція.

В податковій системі України проблеми співвідношення прямого та непрямого оподаткування, на жаль, стоять на другому плані, оскільки існуюча податкова система направлена тільки на підвищення стягнення податків любими шляхами та продовжує стояти на заваді ефективному розвитку українського суспільства, є несправедливою щодо оподаткування абсолютної більшості громадян України, гальмує економічне і соціальне відродження нації.

Головні ознаки згубності діючої системи оподаткування для потреб держави і суспільства наступні, серед яких окремо виділяються проблеми оптимальності непрямого оподаткування:

1. Система відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням.

а) Перш за все воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки. Сукупні податкові вимоги відносно доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0 до 120%. З урахуванням суб’єктів господарювання, що оподатковуються за спеціальними системами (малий та середній бізнес, сільські господарства, підприємства спеціальних економічних зон і т. і), середнє розрахункове значення податкових вимог до національних суб’єктів господарювання по відношенню до створеної ними доданої вартості досягає в Україні 5658%.

Якщо виключити з розрахунків показників податкового навантаження сплачені підприємствами суми ПДВ, вважаючи що цей податок переноситься на громадян споживачів і на бюджет (при поверненні сплачених сум українським експортерам), то діапазон коливань сукупних податкових вимог до окремих українських підприємств і господарств, які не користуються спеціальними пільговими системами оподаткування, становитиме від 40,0 до 82,0% створеної ними доданої вартості. Середнє розрахункове значення податкових вимог до усіх українських суб’єктів господарювання (враховуючи “пільговиків”) по відношенню до створеної ними доданої вартості знизиться після виключення вимог з ПДВ до 45,047,0%. Водночас, введення у 2005 році законодавством про бюджет додаткових фіскальних платежів з чистого прибутку (не менше половини його величини) підприємствами державної власності збільшило середні сукупні податкові вимоги до підприємств України до рівня 48,049,0% доданої вартості.

Звичайно, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Це, зокрема, лише ті підприємства, у яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. По державних підприємствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. Очевидно, що в такому списку не буде жодного підприємства промисловості та сільського господарства.

б) Достатньо високе податкове навантаження лягає також на доходи споживачів - пересічних громадян України. В основному це сплата непрямих податків при купівлі товарів та послуг (ПДВ, акцизи, спеціальні збори до пенсійного фонду, митні платежі з імпорту тощо), а також податки з нерухомості, від продажу нерухомого та рухомого майна та інші. Сукупні обсяги цих податків дорівнюють приблизно 4546% від суми усієї офіційної зарплати та інших індивідуальних доходів громадян. Окрім того, прямі податки на доходи громадян у цьому році становлять 15,115,2% їх сукупної величини (без індивідуальних доходів від бізнесу, підприємництва, фінансових операцій та цінних паперів тощо). Отже в середньому до 62% індивідуальних доходів більшості наших громадян (виключаючи найбідніших - субсидійованих і соціально незахищених громадян, пенсіонерів тощо, а також підприємців і власників прибуткових активів) сплачується ними через податкову систему до бюджету й пенсійного фонду держави.

Для пенсіонерів та інших соціально незахищених прошарків громадян України податкове навантаження є трохи нижчим, оскільки вони не сплачують податку з власних доходів - отриманих пенсій, допомог, субсидій і т. і. Проте і за цих умов податковий тягар, який падає на їх плечі сягає 47,5% їх індивідуальних доходів (що становить 14,3% від обсягу ВВП України у ц. р).

Звичайно такий рівень оподаткування є неприйнятним - люди обмежені у споживанні, що має наслідком їх пригнічення, звуження свобод й жене за кращим життям за кордон.

У підсумку: загальне податкове навантаження на економіку (і на суб’єктів господарювання, і на сім’ї) у формі сукупних вимог до платників податків складає станом на 2005 рік біля 83,5% (49,0+20,2+14,3) від обсягу ВВП України.

2. Недопустимо низьким є рівень сплачуваності податків порівняно із законними податковими вимогами. При надзвичайно високому рівні загальних податкових вимог в України усі фактичні податкові надходження до консолідованого бюджету і соціальних фондів держави дорівнюють за планом на 2005 рік 163,2 млрд. грн. або 40,0% ВВП. У минулі ж роки сукупні податкові надходження становили не більше 38,8% ВВП України (у 2002 році).

Різниця між вимогами і фактичними надходженнями (83,5 - 40,0=43,5% ВВП або приблизно 187,0 млрд. грн) демонструє, як мінімум, міру неприйнятності для суспільства податкового навантаження. Окрім того, це свідчення масштабності звільнень та ухилень від оподаткування, а також неефективності організації податкової системи.

3. До вад чинної податкової системи треба віднести й надзвичайну нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження на різних платників податків.

4. Несправедливість системи оподаткування полягає й у неотриманні послуг, пенсій й допомог від держави тими громадянами і членами їх сімей, які сплачують відповідні податки. Так, дрібні та середні підприємці, надавачі приватних послуг тощо, які вносять платежі за спрощеною системою оподаткування, не мають прав на отримання таких же пенсій й соціальних допомог, як наймані працівники, що сплатили адекватні суми до державного бюджету й пенсійного та соціальних фондів. Те ж можна сказати й про державну правову допомогу, яка продовжує дискримінаційно ставитися до приватного бізнесу і підприємництва.

5. Згубність діючої системи оподаткування полягає й у її перевантаженні непрямими податками, які у сукупності складають 75% всіх податкових платежів громадян України. В той же час, частка непрямих податків, які сплачують підприємства та інші суб’єкти господарювання (сплачують лише ввізне, вивізне та державне мито) не перевищує 10,0% їх сукупних податкових зобов’язань.

Фактично через непрямі податки (акцизи та ПДВ) держава переклала податкове навантаження на плечі населення. Згубність такого перекладання у тому, що:

а) платники непрямих податків у більшості випадків не знають, що їх оподатковують. Податківці вважають це перевагою даних податкових зборів. Громадяни не обурюються, купуючи товари та послуги, а отже ставки ПДВ, акцизів, мита, спецзборів і т.п. можна підвищувати; можна постійно множити кількість видів непрямих податкових вилучень, довільно завищувати суми останніх, використовуючи неправдиві дані про величину предмету оподаткування (особливо щодо ПДВ та ввізного мита). Внаслідок цього податківці можуть вільно маніпулювати розрахунками платежів, а отже, не докладаючи зусиль, отримувати необхідні надходження. В той же час неконтрольованість цього типу оподаткування з боку платників разом з довільними маніпулюваннями роблять надходження цих податків вкрай нестабільними та ненадійними;

б) страждають від застосування непрямих податків (в частині, що не оподатковує предмети розкоші) у більшій мірі бідні сім’ї і незаможні громадяни. З часом акцизи, що мають диференціюватися, зростаючи для предметів розкоші, складають все меншу частку у сумах непрямих податків, де випереджаючими темпами збільшується вагомість ПДВ та ввізного мита. Внаслідок цього, непряме оподаткування усе у більшій мірі порушує засади рівномірного обтяження доходів усіх платників податків;

в) застосування непрямих податків у роки зростання виробництва й споживання виглядає вкрай доцільним через прискорене збільшення цих податкових вимог. Навпаки, у роки гальмування темпів росту економіки, суми надходжень від їх сплати зменшуються, причому таке зменшення випереджає падіння прямих податкових платежів.

6. Характерними рисами податкової системи є непрозорість, суперечливість та незрозумілість норм, що застосовуються.

7. Система збору податків відзначається надвисокою централізацією. У цьому році централізовано розподіляється більше 76% усіх податковомитних зборів на території України. Така суперцентралізація не заохочує місцеві органи влади до максимізації зборів та спрямовує їх зусилля, поперше, на збільшення своєї частки у розподільчому державному “пирогу" і, подруге, на сприяння звільненню від сплати податків суб’єктів господарювання, що працюють на відповідній території.

8. Згубність діючої податкової системи полягає також у нестабільності норм податкового законодавства. В Україні ж щорічні зміни до податкового законодавства стали звичайною нормою та переслідують мету збільшення податкових вимог та об’єктів оподаткування. В умовах же зростання міжнародної конкуренції на ринку капіталів, яка повсякчас посилюється, таке збільшення податкового навантаження є не тільки невиправданим, а й шкідливим. Підвищення податків може бути виправданим лише в часи війн та лиха.

Розділ 2. Аналіз та механізми справляння непрямих податків в україні

2.1 Особливості механізмів непрямого оподаткування в Україні

2.1.1 Механізм справляння ПДВ

Механізм справляння ПДВ викладений в Законі України “Про податок на додану вартість” [11], визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Податок ПДВ відноситься до непрямих податків та включається підприємством, яке продає товари чи послуги, в ціну товару зверх собівартості виробництва та очікуємого прибутку, в ціні вказується особливою строкою, яка враховується в окремих регістрах бухгалтерського обліку.

Сплачувана сума податку ПДВ розраховується підприємствами як різниця сум отриманого ПДВ від покупців за продаж їм товарів і послуг та сумою сплаченого за той же період ПДВ в ціні матеріалів, товарів та послуг, придбаних підприємством (Приклад податкової декларації по розрахунку ПДВ [34] Додаток А).

Платником податку є:

1. будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку, за винятком фізичних осіб, які обрали сплату фіксованого чи єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.

3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:

3.1 Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

3.3 Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особанерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами), та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

б) ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

в) вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Ставки податку:

Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

а) продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

1) поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден;

2) поставки для заправки або постачання повітряних суден;

3) поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

б) продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Дата виникнення податкових зобов'язань 3.1 Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будьяка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковий кредит 1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

2. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

У разі коли за результатами звітного періоду сума має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України:

1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

2. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

3. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку.

6. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

1. Платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;

сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.

у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулося таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань;

обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;

податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень, або підприємствами, що не мають заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із законодавством) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, у якому надається податковий вексель, не підлягають забезпеченню;

податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

2.1.2 Механізм справляння акцизного збору

Справляння акцизного збору (як специфічного акцизу на обмежену групу товарів) в Україні станом на травень 2006 року регулюється наступними нормативними документами [28]:

1. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року N 1892 (із змінами і доповненнями)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995 року N 329/95ВР (із змінами і доповненями)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алко гольні напої “ від 7 травня 1996 року N 178/96ВР (із змінами і доповненнями)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі това ри (продукцію) ” від 11 липня 1996 року N 313/96ВР (із змінами і доповнення ми)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року N 481/95BP (Із змінами і доповненнями) 6. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алко гольних напоїв та тютюнових виробів" - ПОСТАНОВА від 23 квітня 2003 р. N 567 (із змінами і доповненнями)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" від 6 лютого 1996 року N 30/96ВР (Із змінами і доповненнями)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби” від 24 травня 1996 року N 216/96ВР (Із змінами і доповненнями)

9. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про затвердження Порядку видачі та пога шення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі

отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію" - ПОСТАНОВА від 27 лютого 1999 р. N 275

10. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів" – ПОСТАНОВА від 20 червня 2003 р. N 926

11. Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року N 111 (Із змінами і доповненнями)

Закон [27] визначає додаткові особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які маркуються наклеюванням марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напоїта тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься українськими виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів на покриття витрат на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизного збору. Розмір плати за марки акцизного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будьякі суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) зза митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

При продажу (інших видах відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) об'єктом оподаткування є:

для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;

для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будьяких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції), з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту з продажу:

товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будьяка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану вартість.

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, акцизний збір не справляється.

Звільняється від сплати акцизного збору імпорт призначених для власного використання розвідувальними органами України техніки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєння, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними органами.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками (Додаток Б).

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місце знаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору. Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Податковий агент зобов'язаний включити до ціни товару (продукції) акцизний збір у порядку і за ставками, передбаченими законом, утримати його з платника акцизного збору та перерахувати його до бюджету. Зазначене перерахування здійснюється протягом семи календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції).

Датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія сталася раніше. Якщо податкові агенти передають підакцизні товари (продукцію) іншим особам згідно з умовами договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільноправових договорів, які не передбачають перехід права власності таким особам, датою продажу підакцизних товарів (продукції) є дата, коли така передача розпочинається.

При укладенні цивільноправових договорів щодо підакцизних товарів (продукції) податкові агенти зобов'язані письмово повідомляти покупців (одержувачів) таких підакцизних товарів (продукції) про їх обов'язки щодо сплати акцизного збору, сума якого має бути виділена окремим рядком. Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його до бюджету, а також нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких повноважень.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу України" [8].

Порядок обчислення акцизного збору 1.

Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продажу [44]:

для товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

для товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору.

2. Акцизний збір обчислюється у твердих сумах у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції). Акцизний збір, обчислений в євро, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України.

3. Акцизний збір обчислюється одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) для тих підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки.

Порядок нарахування акцизного збору 1. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється таким чином:

при застосуванні ставки акцизного збору у гривнях за формулою А = С х К, ( 2.1)

де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом;

при застосуванні ставки акцизного збору в євро за формулою А = С х Є х К, ( 2.2)

де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; Є - курс гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом.

2. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється в такому порядку.

Спочатку визначається оборот оподаткування шляхом обчислення суми оборотів за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без врахування податку на додану вартість та акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції) за формулою О = (М - П) * к , (2.3)

де О - оподаткований оборот; М - максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару (продукції) за їх власною назвою, задекларована виробником або імпортером таких товарів, П - сума податку на додану вартість та акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни, к - кількість товару у фізичних одиницях виміру за кожним видом товару (продукції) за їх власною назвою.

Після визначеного обороту з продажу, обчислюється сума акцизного збору за формулою


А1 = С1 х О, ( 2.4)

де А1 - сума акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з продажу, С1 - ставка акцизного збору у відсотках, О - оподаткований оборот.

3. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена одночасно у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), обчислюється шляхом додавання суми акцизного збору, обчисленої за ставками у відсотках до обороту з продажу та суми акцизного збору, обчисленої за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), за формулою А = А1 + А2 , (2.5)

де А1 - сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках, А2 - сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (приклад розрахунку наведений в додатку В [44]).

2.1.3 Механізм справляння мита

Мито є непрямим вибірковим (специфічним акцизом) податком на зовнішньоекономічні операції з деякими імпортними (ввізне) та експортними (вивізне) товарами - вводиться з метою одержання доходів бюджету держави чи для економічного захисту держави. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з законами України про митне регулювання [5], Митним тарифом України [20] та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, з додержанням зобов'язань, що випливають з участі України в митних союзах.

Митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та міждержавними договорами України. Митний тариф України встановлює на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї, або переміщуються транзитом по її території. Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Митний контроль та митне оподаткування на території спеціальних економічних зон регулюються спеціальними законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.

Митний кодекс України [5] - визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки та зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит та митних зборів.

Митний тариф України [20] - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим:

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будьякого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Сезонне мито - на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Особливі види мита - метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

спеціальне мито;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахункуфактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахункуфактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

комісійні та брокерські;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Нарахування та стягнення мита, податку на додану вартість, митних зборів і в установлених законодавством випадках акцизного збору проводиться за вантажною митною декларацією відповідно до порядку, установленого Державною митною службою та ставок мита.

Справляння мита, податку на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизного й митних зборів виконується за уніфікованою митною квитанцією МД1 [41 43]:

1. Уніфікована митна квитанція МД1 і додаткові аркуші до неї застосовуються для нарахування та стягнення сум мита, податку на додану вартість, митних зборів і в установлених законодавством випадках акцизного збору при обкладенні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами.

2. У випадках унесення грошової застави при тимчасовому ввезенні товарів та транспортних засобів, а також при транзиті транспортних засобів окремо оформлюються бланки уніфікованої митної квитанції МД1 на:

мито, податок на додану вартість та акцизний збір;

митні збори.

В інших випадках справляння мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів здійснюється за однією уніфікованою митною квитанцією МД1.

3. При нарахуванні сум мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів застосовується розділ D уніфікованої митної квитанції.

У робочій частині бланка уніфікованої митної квитанції МД1 заповнюються графи "N з/п", "Найменування предметів, валюти, цінностей", "Підстава для вилучення чи прийняття", "Одиниця виміру", "Кількість", "Загальна сума чи вартість", "Ставка мита, ПДВ, акцизного, митних та інших зборів", "Сума стягнення".

У графі "N з/п" зазначаються порядкові номери товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, за які сплачуються мито, податок на додану вартість і в установленому законодавством випадках акцизний та митні збори.

У графі "Найменування предметів, валюти, цінностей" наводяться найменування товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них; їх коди згідно з УКТЗЕД; у разі потреби - їх відмінні ознаки, які впливають на визначення сум мита, податок на додану вартість, акцизного й митних зборів, що підлягають сплаті;

У графі "Підстава для вилучення чи прийняття" зазначаються чинні на день оформлення уніфікованої митної квитанції МД1 курси валют, які встановлено НБУ та які використовуються при нарахуванні платежів; найменування платежів, які справляються при митному оформленні цих товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.

У графі "Одиниця виміру" зазначаються одиниці виміру товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.

У графі "Кількість" проставляється кількість товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.

У графі "Загальна сума чи вартість" проставляється загальна митна вартість товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього.

У графі "Ставка мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів" проставляються ставки податків і зборів, які справляються при митному оформленні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.

У графі "Сума стягнення мита, ПДВ, акцизного та митних чи інших зборів" проставляються суми нарахованих і сплачених платежів.

4. За розділом D уніфікованої митної квитанції МД1 оформлюється окрема уніфікована митна квитанція МД1 у трьох примірниках.

У разі недостатньої кількості рядків у робочій частині уніфікованої митної квитанції МД1 заповнюється потрібна кількість додаткових аркушів до неї в трьох примірниках.

Перші примірники уніфікованої митної квитанції МД1 та додаткових аркушів до неї (за наявності), а також платежі (мито, податок на додану вартість, акцизний і митні збори) передаються посадовими особами митного органу після закінчення зміни до каси митного органу, другі примірники уніфікованої митної квитанції МД1 і додаткових аркушів до неї (за наявності) видаються на руки власнику після сплати належних платежів, а треті примірники уніфікованої митної квитанції МД1 залишаються у квитанційній книжці для обліку та звітності, при цьому кожний третій примірник додаткового аркуша до уніфікованої митної квитанції МД1 (за наявності) підклеюється до відповідної квитанції.

2.1.4 Організація обліку та контролю стягнення непрямих податків

Інструкцією ДПА України [31] встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби та які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [9] штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством, накладаються на платника податків у таких розмірах:

а) Штрафні санкції (штрафи)

1. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

2. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків (підпункти "а, б" статті 4 Закону [9], додатково до штрафу, встановленого підпунктом 1, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків (підпункт "в" статті 4 Закону [9], такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

4. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 1 - 4, чи ні.

5. У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

6. У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

7. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

б) Пеня Початок строків нарахування пені [32]:

1. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

2. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

3. У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Розмір пені

1. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

2.2 Аналіз динаміки джерел податкового формування Державного бюджету України у 1998 - 2006 роках

Основні засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним Кодексом України [1].

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

В таблицях Г.1 Г.2 Додатку Г та на графіках рис.2.1 - 2.5 наведені результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету України [16 19] в частині структуризації долі непрямих податків та їх динаміки.

Згідно Бюджетного Кодексу України [1] - основні непрямі податки в Україні закріплені за Державним бюджетом України. Законами України “Про Державний бюджет України" на відповідний рік [16 - 19], всупереч Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" [10] та Бюджетному Кодексу України - податок на прибуток підприємств (окрім податку на прибуток підприємств комунальної власності) також зараховується в Державний бюджет замість зарахування в місцеві бюджети.


Рис.2.1 Структура доходів Державного бюджету України за 2002 рік

Рис.2.2 Структура доходів Державного бюджету України за 2003 рік


Рис.2.3 Структура доходів Державного бюджету України за 2004 рік

Рис.2.4 Структура доходів Державного бюджету України за 2005 рік


Рис.2.5 Структура доходів Державного бюджету України за 2006 рік

Рис.2.6 Динаміка процентних часток непрямих податків у Зведеному Бюджеті України у 1994 -2006 роках

Зміни у співвідношенні прямих та непрямих податків у податковій структурі України, що відбувалися протягом 1992 1999 рр. (Додаток Г), були, якщо не досить істотними, то відчутними. В цілому можна відокремити три періоди 1992 - 1993 рр., 1994 - 1996 рр., і період починаючи з 1996 року. Два перших роки переважання непрямого оподаткування над прямим було очевидним у 1992 році - 54,8% проти 43,8% і в 1993 році - 53,7% проти 45%. У наступні три роки ситуація змінилась у 1994р частка прямих податків сягнула 52,8% (проти 45,2% - непрямих), у 1995 році відповідно, 55,5% (проти 41,7% - непрямих) і в 1996 році - 52,5% (проти 42,7% - непрямих). З 1996 року, хоча й збереглося переважання прямих податків, воно було вже незначним - 47,3% проти 44,1%. З 1998 році зменшилась питома вага і прямих (46,3%) і непрямих (40,7%) податків за рахунок долі неподаткових надходжень в результаті активізації процесів стратегічної приватизації державної власності (рис.2.7).

Аналіз даних табл. Г.1, Г.2 Додатку Г показує, що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.


Рис.2.7 Структура надходжень Державного бюджету України у 2003 - 2006 роках

Так, зростання сумарної долі основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002 - 2006 роках становить (рис.2.6):

2002 рік - 40,83%;

2003 рік - 40,22%;

2004 рік - 48,32%;

2005 рік - 47,3%;

2006 рік - 48,68%

При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:

доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29% (2004), та знов зросла до 32% у 2005 році;

доля внутрішніх акцизів зросла з 4% (1997) до 9% (2004) та знизилась до 7% у 2005 році;

доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 0,9 1%;

доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0% (2002) до 6% (2005);

доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1% (2002) до 1,2% (2005);

Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів.

2.3 Аналіз динаміки формування Державного бюджету за рахунок непрямих податків у Дніпропетровській області у 1998 – 2005 роках

У Додатку Ж наведені статистичні таблиці надходження основних податків до Зведеного бюджету по Дніпропетровській області за 1998 - 2005 роки [36 - 39]. Оскільки митні надходження в Дніпропетровській області незначні, основний аналіз проведемо по двом непрямим податкам - ПДВ та акцизний збір.

В табл.2.1 наведені статистичні дані по цим податкам та їх ваговій частці в Зведеному бюджеті по Дніпропетровській області.

Таблиця 2.1

Непрямі податки в Зведеному бюджеті по Дніпропетровській області

Рік Сумарний обсяг податків та зборів Зведеного бюджету, млн. грн. ПДВ (різниця зібраного та відшкодованого ПДВ), млн. грн. Акцизний збір (всі статті), млн. грн.
Значення % частка Значення % частка
1998 1527,6 387,8 25,39 11,8 0,77
1999 1850,9 317,7 17,16 18,1 0,98
2000 2339,2 305,8 13,07 38,4 1,64
2001 2360,6 100,9 4,27 42,9 1,82
2002 2771,9 39,4 1,42 18,1 0,65
2003 3310,8 743,5 22,46 24,4 0,74
2004 4031,8 175,4 4,35 33,8 0,84
2005 6967,7 154,4 2,22 31,1 0,45

Як показують статистичні дані табл.2.1 з 2002 року за рахунок значного перевищення суми експортного відшкодування ПДВ над сумою зібраного ПДВ, в сумі непрямі податки не дають надходжень по Дніпропетровській області до Державного бюджету.

Рис.2.8 Питома вага основних податків та зборів у загальній сумі надходжень до зведеного бюджету Дніпропетровської області за 2003 рік ПДВ 2003

До Державного бюджету України у 2003 році мобілізовано податку на додану вартість 809,6 млн. грн., а з урахуванням відшкодування ПДВ (1553,1 млн. грн), фактичні надходження мають від’ємне значення і складають “мінус” 743,5 млн. грн.

На обсяг надходжень податку на додану вартість у значній мірі впливає промисловий потенціал Дніпропетровської області, в структурі якого основне місце припадає на гірничометалургійний комплекс (понад 50 відс). Специфіка промислової продукції, виробленої в області (чорна та кольорова металургія) та обмеженість споживчого ринку цієї продукції в Україні, що передбачає здійснення експортних операцій у значних обсягах. Від’ємне значення бази нарахування ПДВ сталося в основному за рахунок того, що у загальному обсязі експорту України на область припадає 17,4 відсотків. Область займає друге місце серед регіонів України по експортних операціях.

Акцизний збір2003

У Дніпропетровській області зареєстровано 34 платника акцизного збору - юридичні особи (сплачують податки 25 СПД), з них 23 виробники підакцизної продукції (13 алкогольних напоїв, 2 тютюнових виробів, 8 пива солодового та 6 СПД - імпортерів алкогольних напоїв та тютюнових виробів). В області працюють 14 підприємстввиробників підакцизної продукції, у т. ч 7 виробників алкогольних напоїв, 1 виробник тютюнових виробів, 6 виробників пива.

У 2003 році до Державного бюджету України надійшло 24,4 млн. грн акцизного збору або 116,7 відс. прогнозу. Вся сума надійшла живими коштами.

До Зведеного бюджету України від продажу ліцензій надійшло майже 18 млн. грн. або 122 відс. прогнозу, у порівнянні з 2002 роком надходження збільшилися у 1,5 рази., у т. ч. до Державного - на 4,8 млн. грн.

Рис.2.9 Питома вага основних податків та зборів у загальній сумі надходжень до зведеного бюджету Дніпропетровської області за 2004 рік

Податок на додану вартість - 2004

Податковими органами області за січеньгрудень 2004 року забезпечена сплата платниками податку на додану вартість у сумі 1070,7 млн. грн. З урахуванням проведеного відшкодування ПДВ з бюджету фактичні надходження складають “мінус” 175,4 млн. грн.

З початку року платниками з бюджету відшкодовано 1247,1 млн. грн. податку на додану вартість.

Залишок ПДВ задекларований до відшкодування станом на 01.01.05 складає 1115,3 млн. грн. та у порівнянні з початком року зменшилася на 322,5 млн. грн.

Одним з джерел забезпечення виконання плановонормативної бази по ПДВ у Дніпропетровській області є надходження від основних 3 бюджетоутворюючих платників. Так, станом на 01.01.05 від даних підприємств надійшло 390,0 млн. грн., або 36 відс. від загальної суми мобілізації податку, а саме: ДП Придніпровська залізниця - 241,4 млн. грн. ., ВАТ ДХК “Павлоградвугілля" - 106,0 млн. грн., Дніпропетровська філія ВАТ “Укртелеком" 42,6 млн. грн.

Акцизний збір - 2004

У Дніпропетровській області зареєстровано 29 платника акцизного збору - юридичні особи (сплачують податки 22 СПД), з них 20 виробники підакцизної продукції (11 алкогольних напоїв, 2 тютюнових виробів). У 2004 році в доход Державного бюджету мобілізовано акцизного збору у загальній сумі 33,4 млн. грн., прогнозне завдання виконане на 89,2 відс., у грудні - 2,4 млн. грн. або 58,5 відс. У порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, загальна сума мобілізованого акцизного збору (24,4 млн. грн) збільшена на 27 відс., в т. ч. з вироблених в Україні товарів - на 18 відс., а з ввезених - майже у 2 рази.

У розрізі кодів бюджетної класифікації надходження акцизного збору склали: від реалізації виноробної продукції - 9,5 млн. грн., лікерогорілчаної продукції - 5,5 млн. грн., алкогольних напоїв імпортного виробництва - 4,5 млн. грн., тютюнових виробів імпортного виробництва - 7,0 млн. грн., тютюнових виробів вітчизняного виробництва - 3,6 млн. грн., пива - 3,0 млн. грн. (рис.2.10).

Рис.2.10 Питома вага надходжень (у розрізі видів продукції) у загальних надходженнях акцизного збору у 2004 році

У 2004 році суб’єктам підприємницької діяльності видано понад 11 тис. ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, прийнято 5 рішень про відмову у видачі ліцензії та 1,4 тис. ліцензій анульовано. У зв’язку з несвоєчасною сплатою чергового платежу призупинено дію 3,2 тис. ліцензій.

До Зведеного бюджету України від продажу ліцензій надійшло майже 21 млн. грн. або 122 відс. прогнозу, у порівнянні з 2003 роком надходження збільшилися на 36,5 відс.

Фактичні надходження до Зведеного бюджету України за 2005 рік на 72,8 відс. або на 2,9 млрд. грн. перевищують показники минулого року, сума мобілізованих коштів на 3,5 млрд. грн. (66,3 відс) більша мобілізації 2004 року.


Рис.2.11 Темпи росту надходжень до бюджетів усіх рівнів та обсягів промислового виробництва у 2005 році (у відсотках до відповідних показників 2004 року)

Рис.2.12. Темпи зростання мобілізації коштів до бюджетів усіх рівнів у 20042005 роках по Дніпропетровській області (у відсотках до попереднього року)


Рис.2.13. Питома вага основних податків у загальній сумі мобілізації до Державного бюджету по Дніпропетровській області у 2005 році

Податок на додану вартість 2005

За 2005 рік органами державної податкової служби області мобілізовано до державного бюджету 1654,9 млн. грн. податку на додану вартість, що на 583,2 млн. грн., або на 54,4 відс. більше суми мобілізованої у 2004 році.

Суб’єктам господарювання області за рік відшкодовано 1809,3 млн. грн. ПДВ (у тому числі із збереженням 172 млн. грн. у державному бюджеті), з них підприємствам гірничометалургійного комплексу 1304,5 млн. грн. або 72 відс.

Одним з основних джерел забезпечення виконання планової нормативної бази з ПДВ є надходження від 3 основних бюджетоутворюючих СГ. Так, за 2005 рік від них надійшло 716 млн. грн., у тому числі від ДП “Придніпровська залізниця" - 499,3 млн. грн., ВАТ “Павлоградвугілля" - 161,1 млн. грн., ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” - 55,6 млн. грн.

Залишок невідшкодованих суб’єктам господарювання сум податку за 2005 рік зменшено в 1,3 рази (з 1115,3 млн. грн. до 857,4 млн. грн).

(Довідково: Станом на 01.01.06 залишки невідшкодованого ПДВ мають майже 4,5 тис. платників, у тому числі ПДВ, заявлений до відшкодування на розрахунковий рахунок - по 144 платниках на суму 470,3 млн. грн)

Рис.2.14. Щомісячні обсяги збору та відшкодування податку на додану вартість у 2005 році (млн. грн)

Акцизний збір -2005

Податкові органи області здійснювали контроль за діяльністю 25 платників акцизного збору, на даний час господарську діяльність здійснюють 15 суб’єктів господарювання: 1 - виробник лікерогорілчаних виробів, 5 - виноробної продукції, 1 - тютюнових виробів, 3 - пива, 2 - лікарських засобів, і 2 - імпортера тютюнової та 1 - алкогольної продукції.

У січні - грудні 2005 р. платниками акцизного збору до державного бюджету України сплачено 31,1 млн. грн., з них: 10,2 млн. грн. з товарів вироблених в Україні; 21 млн. грн. - з ввезених в Україну товарів.


Рис.2.15. Питома вага надходжень (у розрізі видів продукції) у загальних надходженнях акцизного збору у 2005 році

Від реалізації тютюнових виробів імпортного виробництва до бюджету надійшло 12,5 млн. грн. акцизного збору; алкогольної продукції імпортного виробництва - 8,6 млн. грн.; лікерогорілчаної продукції вітчизняного виробництва - 4,6; виноробної продукції - 2,5; тютюнових виробів вітчизняного виробництва - 2,2; пива - 0,3 млн. грн.

В об’ємі виробленої у січні - грудні 2005 р. продукції питома вага виноробної продукції склала 91 відс., лікерогорілчаних виробів - 4,8 відс., пива - 4,2 відс.

Резюме досліджень розділу 2

При формуванні доходів Державного бюджету України з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.

Так, зростання сумарної долі основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002 - 2006 роках становить:

2002 рік - 40,83%;

2003 рік - 40,22%;

2004 рік - 48,32%;

2005 рік - 47,3%;

2006 рік - 48,68%

При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:

доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29% (2004), та знов зросла до 32% у 2005 році;

доля внутрішніх акцизів зросла з 4% (1997) до 9% (2004) та знизилась до 7% у 2005 році;

доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 0,9 1%;

доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0% (2002) до 6% (2005);

доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1% (2002) до 1,2% (2005);

Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів Аналіз структури та динаміки надходжень податків до бюджетів у Дніпропетровській області у 1998 - 2005 роках показує, що бюджетоутворюючими податками по Дніпропетровській області є прямі податки: податок на прибуток підприємств (держбюджет) та прибуток на доходи фізичних осіб і податок на землю (місцевий бюджет). Непрямий податок ПДВ (з врахуванням відшкодування по експортноорієнтованому металургійному комплексу області, який займає 17,4% від обсягу в Україні) має негативне сальдо та до держбюджету не надходить, частка акцизного збору плюс сплата за ліцензії на реалізацію підакцизних товарів по області становлять не більше 1%, оскільки горілчані заводи в області практично ліквідовані, кількість винзаводів зведена до мінімуму, виробництво пива різко зменшено в конкурентній боротьбі, 1 табачна фабрика області на грані банкрутства. Частка платежів по третьому непрямому податку - миту у Дніпропетровській області знаходиться на рівні 0, 20,3% (тільки ввізне мито).

Розділ 3. Економетричний аналіз впливу непрямих податків на формування державного бюджета та доцільність зниження рівней оподаткування

3.1 Економетричне моделювання впливу непрямих податків на формування доходів Державного бюджету

Як було зазначено вище, одним з показників, які характеризують ефективність податкової системи, виступає співвідношення між прямими і непрямими податками.

Поглиблене дослідження впливу прямих та непрямих податків на формування зведеного бюджету протягом часу потребує застосування економетричних моделей. Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між доходами, що нас цікавлять, і чинниками, що їх зумовлюють. Аналіз формування зведеного бюджету за допомогою економетричних методів включає [47]: з’ясування чинників, що можуть впливати на розмір доходів; формування масиву статистичної інформації; знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей); економічна інтерпретація моделей і практичне використання.

На основі наведених даних спостережень будується лінійна регресійна модель, яка встановлює залежність доходів зведеного бюджету від суми , (, n - кількість періодів, що розглядаються) таких непрямих податкових надходжень до бюджету в і тий період, як податок на додану вартість, акцизний збір та мито:

, (3.1)

де - постійна складова доходу (початок відліку);

- коефіцієнт регресії;

- відхилення фактичних значень доходу від оцінки (математичного сподівання) середньої величини доходу в і тий період.

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [47]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць між фактичними значеннями доходу та його оцінками є мінімальною, що можна записати як . (3.2)

Відмітимо, що залишкова варіація (3.2) є функціоналом від параметрів регресійного рівняння:

. (3.3)

За методом найменших квадратів параметри регресії і є розв’язком системи двох нормальних рівнянь [47]:

, (3.4)

.

Розв’язок цієї системи має вигляд:


, (3.5)

.

Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою

, (3.6)

Коефіцієнт детермінації для даної моделі

(3.7)

повинен дорівнювати не менше: =0,75 [6].

Отримані дані економетричного моделювання можна буде використати при прогнозах зниження рівней прямих та непрямих податків при впровадженні пропозицій Податкового Кодексу по зниженню податкового тиску. В таблицях Г.1 Г.2 Додатку Г та на графіках рис.3.1 - 3.5 наведені результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету України в частині структуризації долі прямих, непрямих податків та їх динаміки.


Рис.3.1 Динамічні ряди відносних показників доходів до Зведеного бюджету України та його структурних частин за 1994 2006 роки

На рис.3.1 наведені динамічні ряди відносних показників доходів до Зведеного бюджету України та його структурних частин (прямі податки, непрямі податки, інші надходження) в% від поточного валового внутрішнього продукту за 1994 - 2006 роки. На графіках рис.3.2 3.4 наведені результати регресійнокореляційних розрахунків з автоматичним прогнозуванням, виконані в автоматичному режимі в „електронних таблицях „ EXCEL 2000.

Як видно з результатів розрахунків (прогноз на + 1 рік):

а) регресійне поліноміальне рівняння регресії для відносного рівня доходів зведеного бюджету України в% від ВВП (рис.3.4) описує статистичний процес:

Рівняння нелінійної регресії y=0,3348х2 - 11339,8x+1000000.

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,8948.

Сила зв’язка - сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку в часі - додатній до 2001року та прямий з 2002 року.

Прогноз на наступний рік - зростання б) регресійне поліноміальне рівняння регресії для долі прямих податків в% від поточного ВВП статистичний процес (рис.3.2)

Рівняння нелінійної регресії y= 0,0049x3 + 29,464х259284х+4000000

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,9725.

Сила зв’язка - сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку - додатній до 1999 року та прямий з 2000 року Прогноз на наступний рік - зростання.

в) регресійне поліноміальне рівняння регресії для долі непрямих податків в% від поточного ВВП статистичний процес (рис.3.2)

Рівняння нелінійної регресії y= 0,0114х3 -68,248x2 +136211х9000000

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,8175.

Сила зв’язка - сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку - додатній до 2001 року та прямий з 2002 року Прогноз на наступний рік - зростання з темпом вище росту прямих податків.

Регресія квадратичною параболою (рис.3.3) дає гірші результати.

Рис.3.2 Регресійний аналіз тренду структурних частин прямих та непрямих податків в доходах зведеного бюджету України


(в% до поточного ВВП України) - кубічний поліноміальний тренд Рис.3.3 Регресійний аналіз тренду структурних частин прямих та непрямих податків в доходах зведеного бюджету України (в% до поточного ВВП України) - квадратичний поліноміальний тренд

Рис.3.4 Регресійний аналіз тренду доходів зведеного бюджету України в% до поточного значення ВВП України


Рис.3.5 Базові (до рівня 1993 року) та ланцюгові індекси рядів динаміки доходів до зведеного бюджету України та податкових надходжень у 1994 - 2006 роках

Рис.3.6. Регресійний аналіз структури прямих та непрямих податків в зведеному бюджеті України у 1992 - 2006 роках

Таким чином, застосування статистичних методів прогнозування з використанням регресійнокореляційних моделей обробки фактичних угрупованих статистичних даних дозволяє з високим ступенем вірогідності зробити наступні прогнози:

а) рівень доходів бюджету у процентних частках ВВП у 2006 році після проходження кризового мінімуму у 25,2% (2000 рік) знову зріс до рівня 33,534,0% ВВП, що можна порівняти з рівнем 1996 року;

б) рівень прямих податків в доходах бюджету у процентних частках ВВП у 2006 році після проходження кризового мінімуму у 8,0% (2000 рік) знову зріс до рівня 14,5% ВВП, що можна порівняти з рівнем 1994 року;

в) рівень непрямих податків в доходах бюджету у процентних частках ВВП у 2006 році після проходження кризового мінімуму у 7,0% (2000 рік) знову зріс до рівня 12,5% ВВП, що можна порівняти з рівнем 1994 року;

г) доля прямих доходних податків в структурі доходів зведеного бюджету України у 2006 2007 роках буде нелінійно зростати;

д) доля непрямих податків в структурі доходів зведеного бюджету України у 2006 - 2007 роках також буде нелінійно зростати, але при незмінній податковій політиці темп росту непрямих податків перевищить темп росту прямих податків;

е) структурна доля доходів державного бюджету в% від ВВП з рівня мінімуму - 25 - 26% у 1999 - 2001 роках буде зростати до рівня 35% у 2006 році та має тенденцію подальшого росту.

ж) темп росту непрямих та прямих податків (кубічний поліном) в Україні вище темпу росту ВВП (квадратичний поліном), таким чином еластичність вище 1, що характерне для ринкової економіки з розширенним відтворенням суспільного розвитку, тобто є признаком економічного зростання економіки.

з) з 1998 року відносний рівень неподаткових надходжень до Зведеного бюджету знизився з 45% до 20%, відповідно зросли відносні частки прямих та непрямих податків. При цьому зростання частки прямих податків в Зведеному бюджеті України відбулося з рівня 30,0% (1998) до рівня 45% (2006), зростання частки непрямих податків відбулося з рівня 25% (1998) до рівня 40,0% (2006).

Таким чином:

а) в Зведеному бюджеті України (Державний бюджет + місцеві бюджети)

у 2006 році переважає доля прямих податків (45%) при долі непрямих податків 40,0%.

б) у Державному бюджеті України, який формується за рахунок всіх непрямих податків та частини прямих податків, частка непрямих податків у 2006 році досягла 48% та є переважною.

3.2 Шляхи реформування податкової системи України та зниження тиску непрямого оподаткування

Чинна податкова система потребує якісного реформування. Таке реформування має здійснюватися цілеспрямовано, системно, відкрито, виважено за складовими і поступово у часі.

Це потрібно аби відбулося вирішення спектру цільових задач системного реформування. До них треба віднести: забезпечення результативності змін; залучення до процесу всіх суб’єктів відносин; базування на інтересах громадянського суспільства і всіх громадян України; забезпечення адекватного і прогнозованого реагування суб’єктів сплати податків на зміни, що запроваджуються, їх прилаштування до нових вимог. Окрім того, процес трансформації не може допустити будьякого, навіть тимчасового зменшення ресурсів державнофінансового перерозподілу, оскільки це може стати політичною причиною зупинки нововведень. Такий підхід вимагає розробки збалансованої, взаємоузгодженої, послідовно й динамічно виконуваної стратегії реформування податкової системи.

Очевидно, ця стратегія має включати мету і засоби її досягнення. Метою є запровадження бажаної, конкурентноспроможної, оптимізованої моделі та новоякісної системи відносин оподаткування, які виникнуть внаслідок реформаційних дій. Така майбутня модель має відповідати певним імперативним базовим принципам і вимогам. Їх пропонується визначити таким чином [49]:

досягнення довготривалої стабільності норм, складу, ставок й предмету оподаткування;

розуміння такої стабільності як наперед визначеної, публічно оголошеної й фактично запроваджуваної динаміки норм оподаткування, скорочення складу податків, поступового зниження ставок й вдосконалення предмету оподаткування;

поступове зниження вагомості й досягнення оптимального (врівноваженого) значення загального податкового тягаря та його розподілу відносно оподаткування доходів суб’єктів господарювання й доходів сімей. Оптимальним треба вважати таке значення податкового навантаження, за яким би максимізувалися фіскальні результати при умові мінімізації (найкращої сприйнятності платниками) податкових вимог;

поступова трансформація структури податкового навантаження в напрямах: досягнення кращої рівномірності розподілу цього навантаження; максимізації широти бази оподаткування за допомогою кожного податку (охоплення всіх можливих платників); більшої справедливості у розподілі тягаря; сприяння становленню громадянського суспільства і соціальнокультурного розвитку української громади;

виконання законодавчо встановлених, суспільно прийнятних, чітких, але обмежених за місцем, предметом і тривалістю стимулюючих функцій податкової системи, які об’єктивно необхідні через надзвичайні викривлення й диспропорції у пострадянській економіці України;

прозорість, визначеність та уніфікованість норм податкових відносин. Під цим розуміється здійснення наступного: заборони між та внутрішньогалузевої диференціації податкових зобов’язань; скасування права самочинного прийняття підзаконних відомчих актів; усунення дискримінації платників за ознаками форми власності, правового статусу, рівня прибутковості, країни походження капіталу підприємства тощо; публічної звітності держави за збір та використання податків, їх декларування в Інтернеті в онлайн режимі; вільного доступу ЗМІ та громадськості до інформації податкової служби тощо;

зменшення частки непрямих податків у загальному їх кошику, скасування умов й обставин штучного й непрозорого їх застосування;

найбільше зменшення ставок оподаткування з тих платежів, які найбільш складні у визначеності, контролі й адмініструванні, що дозволяє довільно тлумачити обсяги податкових зобов’язань та знаходити шляхи уникнення цих зобов’язань;

поступове досягнення оптимального співвідношення між сплатою податків до центрального та місцевих бюджетів, яке забезпечить найбільш продуктивне використання доходів для збільшення загального суспільного споживання, в тому числі шляхом більш повного використання можливостей місцевого самоврядування й саморозвитку регіонів без додаткових централізованих трансфертів;

становлення рівноправних відносин між податківцями й платниками, зокрема, перехід до судового вирішення суперечок між ними, внесення законодавчих змін, які обмежать бюрократичні права й свободу дій податківців, а при двозначності законодавства - трактуватимуть норми на користь платників податків.

Ключовим питанням податкової реформи є встановлення оптимуму - найкращих ставок окремих видів загальнодержавних податків, а також встановлення індивідуальної швидкості зниження цих ставок.

Розглядаючи основні види податків - ПДВ, з прибутку, з індивідуальних доходів, соціального внеску, нарахованого на фонд заробітної плати, - доцільне наступне аргументування динаміки їх зниження.

а) найнедосконалішим, невизначеним, обтяжливим для господарських суб’єктів є податок з прибутку.

поперше, його обчислення є складним, потребує суворого обліку витрат та його перевірок, неможливість яких приводить податківців до висновку про встановлення жорстких вимог і дозволів на витрати, що є неприйнятним для виробництв. В основному через ці причини в Україні чиниться опір переходу на міжнародні стандарти бух обліку.

подруге, обмежуючи прибуток, податкове стягнення заважає здійснювати найнеобхідніші функції господарювання: накопичувати капітал, розширювати залучення робітників, прискорювати виробничі обороти, збільшувати пропозиції товарів і послуг. Це змушує підприємства приховувати обсяги виробництва, занижувати розмір дійсного фонду зарплати, гальмувати оновлення техніки і обладнання.

потретє, податкове навантаження на прибуток є найнерівномірнішим серед усіх інших податкових стягнень: в деяких секторах його взагалі не сплачують, в окремих - у фіксованих абсолютних сумах, а біля половини промислових підприємств та третина комерційних та фінансових структур не сплачують його через свою неприбутковість.

почетверте, власники підприємств, сплачуючи цей податок, зменшують власні доходи, тому для них він і є найнеприйнятнішим.

поп’яте, власні доходи власників підприємств, отримані з прибутку, підлягають додатковому оподаткуванню. Це є ще одним фактором господарської зацікавленості у тінізацаї операцій, бізнесу, прибутків.

Саме через ці причини пропонується зменшувати ставку податку з прибутку найшвидшими темпами й досягти за результатами реформи найменшого її значення - 10%;

б) динамічного зниження потребує й ПДВ.

поперше, цей податок - єдиний непрямий податок у основній групі.

подруге, він є ненадійним податком, особливо у кризові часи.

потретє, його використання супроводжується відомими зловживан нями (контрабанда імпорту і фіктивний експорт).

почетверте, відволікається з обігу оборотний капітал підприємств експортерів.

поп’яте, він спричиняє нерівномірний розподіл податкового наванта ження й основними його платниками є найбідніші групи населення. Значення цього податку за 6 років пропонується зменшити до 12%;

З урахуванням викладеного вище, пропонується наступна модель оптимізації основних загальнодержавних податків (табл.3.1 - 3.2) [49]:

Таблиця 3.1

Пропозиція оптимізації основних загальнодержавних податків

Назва податку Чинна ставка,% Оптимальне значення ставки,% Період зниження ставки, роки Середній крок зниження ставки за 1 рік,%
Податок з прибутку 25,0 10,0 5 3,0
ПДВ 20,0 12,0 6 1,67
Податок з індивідуальних доходів 15,0 12,0 3 1,0
Єдиний соціальний внесок 37,0 25,0 7 2,0

Отже значення ставок цих податків у період здійснення податкової реформи (20072013 рр) будуть наступні:

Таблиця 3.2

2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2012р. 2013р.
Податок з прибутку 25,0 22,0 19,0 16,0 13,0 10,0 10,0 10,0
ПДВ 20,0 19,0 18,0 17,0 16,0 14,0 12,0 12,0
Податок з індивідуальних доходів 15,0 14,0 13,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0
Єдиний соціальний внесок 37,0 36,0 35,0 33,0 31,0 29,0 27,0 25,0

Щорічна динаміка податку з індивідуальних доходів громадян буде різною для груп платників, які сплачуватимуть його за диференційованими ставками (табл.3.3):

Таблиця 3.3

Групи платників Ставка податку з індивідуальних доходів,%
2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2012р. 2013р.
Дохід < 120% прожиткового мінімуму 15,0 13,0 11,0 10,0 10,0 10,0 10,0 10,0
Дохід ³ 120% прожиткового мінімуму 15,0 14,0 13,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0
Доходи від виграшів, дарувань, спадкоємства, ренти 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0

Потрібні нова логіка використання основних непрямих податків (ПДВ, акцизів, ввізного, вивізного та державного мита, спеціальних зборів до державного пенсійного фонду та інші), диференціація ставок та поступове зниження вагомості цих платежів у загальному податковому навантаженні. Основні підходи тут наступні:

а) Вдосконалення нарахувань, сплати і компенсації ПДВ, зниження загального рівня ставки цього податку (див. вище) та встановлення його пільгових рівнів. Зокрема, зниження має торкатися:

соціально важливих товарів (медицини, екології) та харчових продуктів широкого вжитку;

періодичних друкованих видань та шкільних підручників;

товарів та послуг, що отримують і надаються суб’єктам сільського господарства;

товарів для дітей та деяких інших.

Такі пільгові ставки доцільно встановити не більшими від ½ загальної ставки ПДВ. Окрім того, за нульовою ставкою пропонується оподатковувати:

товари сільськогосподарського виробництва;

інвестиційні операції (оплата обладнання для власного використання і будівельномонтажних робіт, купівля акцій акціонерних товариств, реінвестування прибутку тощо);

соціальнокультурні і наукові послуги.

Звільнення від оподаткування, одначе, має стати винятком, а не правилом. Потрібне також запровадження спрощеного порядку нарахувань і компенсації наданого податкового кредиту (за куплені товари й послуги) з ПДВ.

Серед цих проблем особливою є завищене нарахування податку при оцінці доданої вартості наданих послуг. Пропонується здійснювати нарахування відносно не всієї ціни послуги, а її частини, яка б відповідала частці доданої вартості у ціні відповідного виду послуг.

Потребує спеціального визначення додана вартість, яка створюється банківськими, страховими та іншими фінансовими установами і податок на яку повинен мати спеціальну методологію нарахування.

Необхідно також ввести зобов’язання продавців товарів і послуг об’являти ціни з урахуванням (з включенням) ПДВ. При невиконанні такої умови покупець повинен мати право відмовитися від сплати ПДВ, нарахованого понад об’явлену ціну;

б) Більш логічним повинно бути встановлення акцизів та інших аналогічних платежів (наприклад, спецвнесків до пенсійного фонду, з цін на об’єкти нерухомості, автомобілі, послуги мобільного зв’язку тощо) та більш продумана диференціація ставок акцизних платежів. Пропозиції полягають у наступному:

більш глибокій диференціації ставок акцизів на товари з метою збільшення ставок для високовартісних товарів та зменшення - для низьковартісних;

скасуванні штучно встановлених акцизів чи спецзборів, зокрема, щодо дешевих автомобілів, продажів іноземної валюти, послуг мобільного зв’язку, купівлі квартир невеликої площі й вартості тощо;

більш ефективній організації контролю за сплатою акцизних зборів, зокрема, організації спеціальної урядової контрольної структури, яка б працювала у податкових органах, на митницях, органах внутрішніх справ та інші;

в) Потрібне загальне зниження ставок ввізного мита. Воно включатиме також: нуліфікацію ставок на сировинні товари й комплектуючі вироби, які не виробляються в Україні і мають виробниче застосування на її території (окрім товарів сільського господарства, що оподатковуються); мінімізацію - нижче середнього рівня - митних ставок на високотехнологічне устаткування, машини, прилади й розробки (“ноухау”), які в Україні не виробляються.

Внаслідок зазначених реформаційних змін у встановленні й використанні основних видів прямих і непрямих загальнодержавних податків загальне податкове навантаження може зменшитися за 7 років в оподаткуванні суб’єктів господарювання, які не застосовують спеціальні системи, середні податкові вимоги становитимуть приблизно 28,028,5% створюваної ними доданої вартості (замість 48,049,0%, як є сьогодні). Діапазон коливань рівня податкових вимог для окремих галузей і підприємств (які не користуються пільговими системами оподаткування) скоротиться до меж - від 19,0 до 39,5% доданої вартості (в той же час як зараз - від 40,0 до 82,0%). Отже рівень загальних податкових вимог відносно сукупних доходів суб’єктів української економіки у більшості випадків не перевищуватиме 30%. Це забезпечуватиме умови нагромадження капіталу і зростання виробництва, психологічної прийнятності податкових ставок, а значить, ми сподіваємось, призведе до підвищення рівня сплачуваності податкових зобов’язань;

Резюме досліджень розділу 3

У ПІДСУМКУ: загальне податкове навантаження на економіку (і на суб’єктів господарювання, і на сім’ї), яке у 2005 році складає 83,5%ВВП України, внаслідок послідовно здійсненої податкової реформи може бути зменшене до приблизно 49% (28,5+12,0+8,5) обсягу ВВП.

Можна прогнозувати, що це значно покращить співвідношення рівня податкових вимог (49%ВВП) і фактично досягнутого рівня податкових надходжень до бюджету й пенсійного фонду (4041%ВВП). Це означає звуження масштабів доходів, які мають бути оподатковані, але з різних причин не оподатковуються, з 52,5% від обсягу ВВП, як зараз, до 18,5% після здійснення реформи. Отже у відповідних масштабах очікується звуження тіньового сектору економіки України.

Зниження податкового навантаження на національну економіку сприятиме прискоренню кумулятивного зростання ВВП вже починаючи з 2008р. Очікується, що прогнозований на наступні роки (20062007 р. р) середньорічний приріст реального ВВП у 5,06,0% отримає з 2008р. додатковий імпульс (приріст) у 2,0%, а з 2010р. - у 4,0%.

Зменшення рівня податкових вимог до суб’єктів господарювання та вирівнювання розподілу між ними податкових зобов’язань стане поштовхом до збільшення інвестиційного попиту та активізації нагромадження національного й міжнародного капіталу в українській економіці, а також створить умови кращого ринкового його розподілу між секторами, виробництвами, видами бізнесу. Це надасть можливості додаткового щорічного приросту ВВП України ще на 1% - з 2008р. та на 2% - з 2010р.

Приріст оборотного капіталу підприємств та збільшення заощаджень громадян, що стане результатом зменшення податкового тягаря, сприятиме покращенню розрахунків, зменшенню прострочених заборгованостей та додатковому збільшенню кредитних ресурсів економіки. Це стане причиною зниження банківських позичкових ставок і збільшення кредитування тих секторів економіки, для яких сьогоднішні умови є дискримінаційними (зокрема, для нового бізнесу, інновацій, малого і середнього підприємства тощо). Даний фактор також впливатиме на додатковий приріст ВВП, як мінімум, на 1% у рік.

Загальне прискорення динаміки реального ВВП України, завдяки факторам, що будуть збуджені податковою реформою, дасть можливість очікувати наступні темпи його приросту: у 20082009рр. - 9,0% у 20102011рр. - 12,0%, 2013 - 2014рр. - 13,014,0%. Це значно вище динаміки ВВП України, що прогнозується у цьому році (4,0%) та у наступних двох роках (5,0 - 6,0%).

Загалом за 7 років реформ реальний ВВП України може збільшитися у 2,3 рази.

При збереженні рівня інфляції у межах 8% у 2006 2007рр. і у межах 6% у 2008 2013рр. номінальний ВВП України досягне у 2013р. приблизно 1500 млрд. грн.

Висновки

До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту (суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому механізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприймаються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

В останні два десятиріччя загальна картина прямого і непрямого оподаткування у розвинених капіталістичних країнах мала такий вигляд:

прямі податки переважають у Голландії, Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій Зеландії, Швейцарії, Австрії, США, Японії; підвищення їх ролі відбулося у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Японії та США;

непрямі податки переважають у Норвегії, Франції, Австралії, Італії, Ірландії, Греції, Іспанії; підвищення їх ролі відбулося в Австралії, Італії та особливо в Швеції;

відносно врівноваженою структурою прямих та непрямих податків характеризуються Норвегія, Італія, Фінляндія і Швеція.

Зміни у співвідношенні прямих та непрямих податків у податковій структурі України, що відбувалися протягом 1992 1999 рр., були, якщо не досить істотними, то відчутними. В цілому можна відокремити три періоди 1992 - 1993 рр., 1994 - 1996 рр., і період починаючи з 1996 року. Два перших роки переважання непрямого оподаткування над прямим було очевидним у 1992 році - 54,8% проти 43,8% і в 1993 році - 53,7% проти 45%. У наступні три роки ситуація змінилась у 1994р частка прямих податків сягнула 52,8% (проти 45,2% - непрямих), у 1995 році відповідно, 55,5% (проти 41,7% - непрямих) і в 1996 році - 52,5% (проти 42,7% непрямих). З 1996 року, хоча й збереглося переважання прямих податків, воно було вже незначним - 47,3% проти 44,1%. У 1998 році зменшилась питома вага і прямих (46,3%) і непрямих (40,7%) податків за рахунок долі неподаткових надходжень в результаті активізації процесів стратегічної приватизації державної власності.

Дослідження, проведені у дипломному проекті показали, що при формуванні доходів Державного бюджету України з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.

Так, зростання сумарної долі основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002 - 2006 роках становить:

2002 рік - 40,83%;

2003 рік - 40,22%;

2004 рік - 48,32%;

2005 рік - 47,3%;

2006 рік - 48,68%

При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:

доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29% (2004), та знов зросла до 32% у 2005 році;

доля внутрішніх акцизів зросла з 4% (1997) до 9% (2004) та знизилась до 7% у 2005 році;

доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 0,9 1%;

доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0% (2002) до 6% (2005);

доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1% (2002) до 1,2% (2005);

Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів Аналіз структури та динаміки надходжень податків до бюджетів у Дніпропетровській області у 1998 - 2005 роках показує, що бюджетоутворюючими податками по Дніпропетровській області є прямі податки: податок на прибуток підприємств (держбюджет) та прибуток на доходи фізичних осіб і податок на землю (місцевий бюджет). Непрямий податок ПДВ (з врахуванням відшкодування по експортноорієнтованому металургійному комплексу області, який займає 17,4% від обсягу в Україні) має негативне сальдо та до держбюджету не надходить, частка акцизного збору плюс сплата за ліцензії на реалізацію підакцизних товарів по області становлять не більше 1%, оскільки горілчані заводи в області практично ліквідовані, кількість винзаводів зведена до мінімуму, виробництво пива різко зменшено в конкурентній боротьбі, 1 табачна фабрика області на грані банкрутства. Частка платежів по третьому непрямому податку - миту у Дніпропетровській області знаходиться на рівні 0, 20,3% (тільки ввізне мито).

Проведений в дипломній роботі економетричний аналіз впливу рівней прямих та непрямих податків при формуванні доходів бюджету в частках ВВП при обробці фактичних угрупованих статистичних даних дозволяє з високим ступенем вірогідності зробити наступні висновки та прогнози:

а) рівень доходів бюджету у процентних частках ВВП у 2006 році після проходження кризового мінімуму у 25,2% (2000 рік) знову зріс до рівня 33,534,0% ВВП, що можна порівняти з рівнем 1996 року;

б) рівень прямих податків в доходах бюджету у процентних частках ВВП у 2006 році після проходження кризового мінімуму у 8,0% (2000 рік) знову зріс до рівня 14,5% ВВП, що можна порівняти з рівнем 1994 року;

в) рівень непрямих податків в доходах бюджету у процентних частках ВВП у 2006 році після проходження кризового мінімуму у 7,0% (2000 рік) знову зріс до рівня 12,5% ВВП, що можна порівняти з рівнем 1994 року;

г) доля непрямих податків в структурі доходів зведеного бюджету України у 2006 - 2007 роках буде нелінійно зростати, тобто при незмінній податковій політиці темп росту непрямих податків перевищить темп росту прямих податків;

е) структурна доля доходів державного бюджету в% від ВВП з рівня мінімуму - 25 - 26% у 1999 - 2001 роках буде зростати до рівня 35% у 2006 році та має тенденцію подальшого росту.

ж) темп росту непрямих та прямих податків (кубічний поліном) в Україні вище темпу росту ВВП (квадратичний поліном), таким чином еластичність вище 1, що характерне для ринкової економіки з розширенним відтворенням суспільного розвитку, тобто є признаком економічного зростання економіки.

з) з 1998 року відносний рівень неподаткових надходжень до Зведеного бюджету знизився з 45% до 20%, відповідно зросли відносні частки прямих та непрямих податків. При цьому зростання частки прямих податків в Зведеному бюджеті України відбулося з рівня 30,0% (1998) до рівня 45% (2006), зростання частки непрямих податків відбулося з рівня 25% (1998) до рівня 40,0% (2006).

Таким чином:

у Зведеному бюджеті України (Державний бюджет + місцеві бюджети)

у 2006 році переважає доля прямих податків (45%) при долі непрямих податків 40,0%.

у Державному бюджеті України, який формується за рахунок всіх непрямих податків та частини прямих податків, частка непрямих податків у 2006 році досягла 48% та є переважною.

Податкова система України поєднала в собі принципи двох податкових систем, найбільш характерних для світової практики - європейської й американської. Якщо в американській системі переважає прямий прибутковий принцип оподатковування (оподаткування в момент отримання доходів), в європейській - непряме обкладення обороту у формі податку на додану вартість (оподаткування в момент споживчого витрачання раніше отриманих доходів).

В податковій системі України проблеми співвідношення прямого та непрямого оподаткування, на жаль, стоять на другому плані, оскільки існуюча податкова система направлена тільки на підвищення стягнення податків любими шляхами та продовжує стояти на заваді ефективному розвитку українського суспільства, є несправедливою щодо оподаткування абсолютної більшості громадян України, гальмує економічне і соціальне відродження нації.

Головні ознаки згубності діючої системи оподаткування для потреб держави і суспільства наступні, серед яких окремо виділяються проблеми оптимальності непрямого оподаткування:

1. Система відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням.

а) Перш за все воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки. Сукупні податкові вимоги відносно доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0 до 120%. З урахуванням суб’єктів господарювання, що оподатковуються за спеціальними системами (малий та середній бізнес, сільські господарства, підприємства спеціальних економічних зон і т. і), середнє розрахункове значення податкових вимог до національних суб’єктів господарювання по відношенню до створеної ними доданої вартості досягає в Україні 5658%.

Якщо виключити з розрахунків показників податкового навантаження сплачені підприємствами суми ПДВ, вважаючи що цей податок переноситься на громадянспоживачів і на бюджет (при поверненні сплачених сум українським експортерам), то діапазон коливань сукупних податкових вимог до окремих українських підприємств і господарств, які не користуються спеціальними пільговими системами оподаткування, становитиме від 40,0 до 82,0% створеної ними доданої вартості. Середнє розрахункове значення податкових вимог до усіх українських суб’єктів господарювання (враховуючи “пільговиків”) по відношенню до створеної ними доданої вартості знизиться після виключення вимог з ПДВ до 45,047,0%. Водночас, введення у 2005 році законодавством про бюджет додаткових фіскальних платежів з чистого прибутку (не менше половини його величини) підприємствами державної власності збільшило середні сукупні податкові вимоги до підприємств України до рівня 48,049,0% доданої вартості.

Звичайно, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Це, зокрема, лише ті підприємства, у яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. По державних підприємствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. Очевидно, що в такому списку не буде жодного підприємства промисловості та сільського господарства.

б) Достатньо високе податкове навантаження лягає також на доходи споживачів - пересічних громадян України. В основному це сплата непрямих податків при купівлі товарів та послуг (ПДВ, акцизи, спеціальні збори до пенсійного фонду, митні платежі з імпорту тощо), а також податки з нерухомості, від продажу нерухомого та рухомого майна та інші. Сукупні обсяги цих податків дорівнюють приблизно 4546% від суми усієї офіційної зарплати та інших індивідуальних доходів громадян. Окрім того, прямі податки на доходи громадян у цьому році становлять 15,115,2% їх сукупної величини (без індивідуальних доходів від бізнесу, підприємництва, фінансових операцій та цінних паперів тощо). Отже в середньому до 62% індивідуальних доходів більшості наших громадян (виключаючи найбідніших - субсидійованих і соціально незахищених громадян, пенсіонерів тощо, а також підприємців і власників прибуткових активів) сплачується ними через податкову систему до бюджету й пенсійного фонду держави.

Для пенсіонерів та інших соціально незахищених прошарків громадян України податкове навантаження є трохи нижчим, оскільки вони не сплачують податку з власних доходів - отриманих пенсій, допомог, субсидій і т. і. Проте і за цих умов податковий тягар, який падає на їх плечі сягає 47,5% їх індивідуальних доходів (що становить 14,3% від обсягу ВВП України у ц. р).

Звичайно такий рівень оподаткування є неприйнятним - люди обмежені у споживанні, що має наслідком їх пригнічення, звуження свобод й жене за кращим життям за кордон.

У підсумку: загальне податкове навантаження на економіку (і на суб’єктів господарювання, і на сім’ї) у формі сукупних вимог до платників податків складає станом на 2005 рік біля 83,5% (49,0+20,2+14,3) від обсягу ВВП України.

2. Недопустимо низьким є рівень сплачуваності податків порівняно із законними податковими вимогами. При надзвичайно високому рівні загальних податкових вимог в України усі фактичні податкові надходження до консолідованого бюджету і соціальних фондів держави дорівнюють за планом на 2005 рік 163,2 млрд. грн. або 40,0% ВВП. У минулі ж роки сукупні податкові надходження становили не більше 38,8% ВВП України (у 2002 році).

Різниця між вимогами і фактичними надходженнями (83,5 - 40,0=43,5% ВВП або приблизно 187,0 млрд. грн) демонструє, як мінімум, міру неприйнятності для суспільства податкового навантаження. Окрім того, це свідчення масштабності звільнень та ухилень від оподаткування, а також неефективності організації податкової системи.

3. До вад чинної податкової системи треба віднести й надзвичайну нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження на різних платників податків.

4. Несправедливість системи оподаткування полягає й у неотриманні послуг, пенсій й допомог від держави тими громадянами і членами їх сімей, які сплачують відповідні податки. Так, дрібні та середні підприємці, надавачі приватних послуг тощо, які вносять платежі за спрощеною системою оподаткування, не мають прав на отримання таких же пенсій й соціальних допомог, як наймані працівники, що сплатили адекватні суми до державного бюджету й пенсійного та соціальних фондів. Те ж можна сказати й про державну правову допомогу, яка продовжує дискримінаційно ставитися до приватного бізнесу і підприємництва.

5. Згубність діючої системи оподаткування полягає й у її перевантаженні непрямими податками, які у сукупності складають 75% всіх податкових платежів громадян України. В той же час, частка непрямих податків, які сплачують підприємства та інші суб’єкти господарювання (сплачують лише ввізне, вивізне та державне мито) не перевищує 10,0% їх сукупних податкових зобов’язань.

Фактично через непрямі податки (акцизи та ПДВ) держава переклала податкове навантаження на плечі населення. Згубність такого перекладання у тому, що:

а) платники непрямих податків у більшості випадків не знають, що їх оподатковують. Податківці вважають це перевагою даних податкових зборів. Громадяни не обурюються, купуючи товари та послуги, а отже ставки ПДВ, акцизів, мита, спецзборів і т.п. можна підвищувати; можна постійно множити кількість видів непрямих податкових вилучень, довільно завищувати суми останніх, використовуючи неправдиві дані про величину предмету оподаткування (особливо щодо ПДВ та ввізного мита). Внаслідок цього податківці можуть вільно маніпулювати розрахунками платежів, а отже, не докладаючи зусиль, отримувати необхідні надходження. В той же час неконтрольованість цього типу оподаткування з боку платників разом з довільними маніпулюваннями роблять надходження цих податків вкрай нестабільними та ненадійними;

б) страждають від застосування непрямих податків (в частині, що не оподатковує предмети розкоші) у більшій мірі бідні сім’ї і незаможні громадяни. З часом акцизи, що мають диференціюватися, зростаючи для предметів розкоші, складають все меншу частку у сумах непрямих податків, де випереджаючими темпами збільшується вагомість ПДВ та ввізного мита. Внаслідок цього, непряме оподаткування усе у більшій мірі порушує засади рівномірного обтяження доходів усіх платників податків;

в) застосування непрямих податків у роки зростання виробництва й споживання виглядає вкрай доцільним через прискорене збільшення цих податкових вимог. Навпаки, у роки гальмування темпів росту економіки, суми надходжень від їх сплати зменшуються, причому таке зменшення випереджає падіння прямих податкових платежів.

6. Характерними рисами податкової системи є непрозорість, суперечливість та незрозумілість норм, що застосовуються.

7. Система збору податків відзначається надвисокою централізацією. У цьому році централізовано розподіляється більше 76% усіх податковомитних зборів на території України. Така суперцентралізація не заохочує місцеві органи влади до максимізації зборів та спрямовує їх зусилля, поперше, на збільшення своєї частки у розподільчому державному “пирогу" і, подруге, на сприяння звільненню від сплати податків суб’єктів господарювання, що працюють на відповідній території.

8. Згубність діючої податкової системи полягає також у нестабільності норм податкового законодавства. В Україні ж щорічні зміни до податкового законодавства стали звичайною нормою та переслідують мету збільшення податкових вимог та об’єктів оподаткування. В умовах же зростання міжнародної конкуренції на ринку капіталів, яка повсякчас посилюється, таке збільшення податкового навантаження є не тільки невиправданим, а й шкідливим. Підвищення податків може бути виправданим лише в часи війн та лиха.

Податкова система України потребує негайної оптимізації податкових ставок основних бюджетоутворюючих прямих та непрямих податків згідно викладених в дипломному проекті пропозицій.


Пропозиція оптимізації основних загальнодержавних податків

Назва податку Чинна ставка,% Оптимальне значення ставки,% Період зниження ставки, роки

Середній крок зниження (підвищення)

ставки за 1 рік,%

Податок з прибутку 25,0 10,0 5 3,0
ПДВ 20,0 12,0 6 1,67
Податок з індивідуальних доходів 15,0 12,0 3 1,0
Єдиний соціальний внесок 37,0 25,0 7 2,0
Податок на майно 0,0 1,5 3 0,5
Податок на доходи з вкладів та інвестицій 0,0 15,0 3 5,0

Актуальністю впровадження пропозицій дипломного проекту є прогнозне очікування, що загальне податкове навантаження на економіку (і на суб’єктів господарювання, і на сім’ї), яке у 2005 році складає 83,5% ВВП України, внаслідок п-слідовно здійсненої податкової реформи може бути зменшене до приблизно 49% (28,5+12,0+8,5) обсягу ВВП.

Можна прогнозувати, що це значно покращить співвідношення рівня податкових вимог (49%ВВП) і фактично досягнутого рівня податкових надходжень до бюджету й пенсійного фонду (4041%ВВП). Це означає звуження масштабів доходів, які мають бути оподатковані, але з різних причин не оподатковуються, з 52,5% від обсягу ВВП, як зараз, до 18,5% після здійснення реформи. Отже у відповідних масштабах очікується звуження тіньового сектору економіки України.

Зниження податкового навантаження на національну економіку сприятиме прискоренню кумулятивного зростання ВВП вже починаючи з 2008р. Очікується, що прогнозований на наступні роки (20062007 р. р) середньорічний приріст реального ВВП у 5,06,0% отримає з 2008р. додатковий імпульс (приріст) у 2,0%, а з 2010р. - у 4,0%.

Зменшення рівня податкових вимог до суб’єктів господарювання та вирівнювання розподілу між ними податкових зобов’язань стане поштовхом до збільшення інвестиційного попиту та активізації нагромадження національного й міжнародного капіталу в українській економіці, а також створить умови кращого ринкового його розподілу між секторами, виробництвами, видами бізнесу. Це надасть можливості додаткового щорічного приросту ВВП України ще на 1% - з 2008р. та на 2% - з 2010р.

Приріст оборотного капіталу підприємств та збільшення заощаджень громадян, що стане результатом зменшення податкового тягаря, сприятиме покращенню розрахунків, зменшенню прострочених заборгованостей та додатковому збільшенню кредитних ресурсів економіки. Це стане причиною зниження банківських позичкових ставок і збільшення кредитування тих секторів економіки, для яких сьогоднішні умови є дискримінаційними (зокрема, для нового бізнесу, інновацій, малого і середнього підприємства тощо). Даний фактор також впливатиме на додатковий приріст ВВП, як мінімум, на 1% у рік.

Загальне прискорення динаміки реального ВВП України, завдяки факторам, що будуть збуджені податковою реформою, дасть можливість очікувати наступні темпи його приросту: у 20082009рр. - 9,0% у 20102011рр. - 12,0%, 2013 - 2014рр. - 13,0 14,0%. Це значно вище динаміки ВВП України, що прогнозується у цьому році (4,0%) та у наступних двох роках (5,0 - 6,0%).

Загалом за 7 років реформ реальний ВВП України може збільшитися у 2,3 рази. При збереженні рівня інфляції у межах 8% у 2006 2007рр. і у межах 6% у 2008 2013рр. номінальний ВВП України досягне у 2013р. приблизно 1500 млрд. грн.

Список використаної літератури

1. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 21 червня 2001 року N 2542 III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801IV)

2. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 16 січня 2003 року N 436IV

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення // від 7 грудня 1984 року № 8073Х (Із змінами і доповненнями станом на 24 червня 2004 року N 1876IV)

4. КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 5 квітня 2001 року N 2341III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України на 15 травня 2003 року N 744IV, ОВУ, 2003 р., N 23, ст.1016)

5. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 11 липня 2002 року N 92IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 лютого 2004 року N 1495IV, ОВУ, 2004 р., N 11, ст.649)

6. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 25 жовтня 2001 року N 2768III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 14 грудня 2004 року N 2229IV, ОВУ, 2005 р., N 1, ст.2)

7. Закон України “Про систему оподаткування в Україні" // від 25.06.1991 N 1251XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906IV)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державну податкову службу в Україні" // від 4 грудня 1990 року N 509XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505IV)

9. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 № 2181ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 року N 2711IV )

10. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" // від 22 травня 1997 року N 283/97ВР (станом змін від від 7 липня 2005 року N 2771IV)

11. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997 року N 168/97ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року N 2771IV)

12. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат „ // від 5 лютого 2004 року N 1456IV (Дію Закону зупинено на 2004 рік згідно із Законом України від 27 листопада 2003 року N 1344IV, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17 червня 2004 року N 1801 IV, на 2005 рік - згідно із Законами України від 23 грудня 2004 року N 2285 IV, від 25 березня 2005 року N 2505IV)

13. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” // від 16 квітня 1991 року N 959XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України станом від 23 червня 2005 року N 2709IV)

14. ЗАКОН УКРАЇНИ „ Про Державний бюджет України на 2005 рік" // Закон України від 25 березня 2005 року N 2505IV цей Закон викладено в новій редакції (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року N 2771IV)

15. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про фіксований сільськогосподарський податок" // від 17 грудня 1998 року N 320XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 грудня 2004 року N 2287IV)

16. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" // Законом України від 25 березня 2005 року N 2505IV цей Закон викладено в новій редакції

17. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2005 рік" // Законом України від 25 березня 2005 року N 2505IV цей Закон викладено в новій редакції

18. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2004 рік" // від 27 листопада 2003 року N 1344IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня 2004 року N 1801IV)

19. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2003 рік" // від 26 грудня 2002 року N 380IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 2003 року N 1397IV)

20. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Митний тариф України" // від 5 квітня 2001 року N 2371III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 7 березня 2002 року N 3114III)

21. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний реєстр фізичних осібплатників поддат ків та інших обов'язкових платежів" // 22 грудня 1994 року N 320/94ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 лютого 2003 року N 551IV)

22. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про плату за землю" // від 3 липня 1992 року N 2535XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 грудня 2005 року N 3235IV)

23. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" // від 15 травня 2003 року N 755IV (Із змінами і допов неннями, внесеними Законами України станом від 22 вересня 2005 року N 2919IV)

24. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про податок з доходів фізичних осіб" // від 22 травня 2003 року N 889IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 червня 2005 року N 2642IV)

25. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // від 15 вересня 1995 року N 329/95ВР (Із змінами і доповнення ми, внесеними Законами України станом на 24 жовтня 2002 року N 195IV) 26. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) ” // 11 липня 1996 року N 313/96ВР (Із змінами станом на від 22 травня 2003 року N 849IV)

27. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої “ // від 7 травня 1996 року N 178/96ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801IV)

28. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про акцизний збір” // від 26 грудня 1992 року N 1892 (із змінами станом на 13.12.2001 N 895III)

29. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про місцеві податки і збори" // від 20 травня 1993 року N 5693 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505IV)

30. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

„ Про організаційну структуру органів державної податкової служби „ // НАКАЗ від 25 грудня 2004 року № 722

31. ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів // (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 3.09.2001 N 342)

32. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінан сових) санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 (Із змі нами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адмі ністрації України станом на 11 квітня 2003 року N 174)

33. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження органами державної податкової служби // Наказ ДПА України від 23 лютого 2005 року № 78 34. Про затвердження форми податкової декларації по ПДВ та Порядку її заповнення і подання // Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 /Із змінами і доповненнями, внесеними наказому ДПА України від 30.09.2003 № 466

35. Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків // Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 8 серпня 2005 року N 317)

36. Про адміністрування податків у Дніпропетровській області у 2003 році // Офіційна доповідь ДПА у Дніпропетровській області у облдержадмініст рацію у Дніпропетровській області, лютий 2004.

37. Про адміністрування податків у Дніпропетровській області у 2004 році // Офіційна доповідь ДПА у Дніпропетровській області у облдержадмініст рацію у Дніпропетровській області, лютий 2005.

38. Про адміністрування податків у Дніпропетровській області у 2005 році //

Офіційна доповідь ДПА у Дніпропетровській області у облдержадмініст рацію у Дніпропетровській області, лютий 2006.

39. Про адміністрування податків у Дніпропетровській області у січні – квітні 2006 року // Офіційна доповідь ДПА у Дніпропетровській області у облдержадміністрацію у Дніпропетровській області, травень 2006.

40. Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання // Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 10 грудня 2003 року N 593)

41. Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продук ції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні // КМУ ПОСТАНО ВА від 4.11.1997 N 1211 (Із змінами, внесеними станом на 13.12.2001 року N 1671)

42. Про затвердження Тимчасового порядку нарахування та стягнення мита, податку на додану вартість, акцизного й митних зборів на товари, транспортні засоби та окремі номерні вузли до них, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ - НАКАЗ від 22 листопада 2001 року N 764

43. Перелік товарів зовнішньоекономічної діяльності товари, щодо яких законодавчими актами визначені заходи митнотарифного регулювання // ЛИСТ Державної митної служби від 27.06.2001 р. N 3/143227ЕП (Із змінами і доповненнями, внесеними листами ДМС України від 31 липня 2001 року N 6/213783ЕП)

44. Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розраху нку акцизного збору та змін до наказів ДПА України // Наказ ДПА України від 19 березня 2001 року N 111 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПАї України станом на 24.11.2003 року N 557)

45. Автоматизована інформаційна система "ОБЛІК податків і плате жів". ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС СИСТЕМИ // ДПА України, 1999 2003

46. Буряковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги. - Днепропетровск, “Пороги", 1998.

47. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. - Москва: Финансы и статистика, 2000.

48. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. К.: МАУП, 2000

49. Концепція реформування податкової системи України // Проект робочої групи Секретаріату Президента України, вересень 2005 року 50. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001. - 362 с.

51. Михасюк І., Залога З., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, “ЕльгаН", 2000.

52. Мокану Корнелія ("Hunton&Williams") Законодавство ЄС про податок на додану вартість // Видавнича редакція “Юстініан" 2002 -2004,www.ustinian.com.ua

53. Основы таможенного дела: Учеб. для слушателей тамож. акад. и студентов вузов, осуществляющих подготовку специалистов по тамож. делу / Гос. тамож. ком. РФ; Рос. тамож. акад. / Под ред.В.Г. Драганова. - М.: Экономика, 1998. - 688 с.

54. ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ ЄС ”Щодо гармонізації законодавства дер жав членів стосовно податків з обороту" // від 11 квітня 1967 року (67/227/ЄЕС)

55. Подання Президента України до Верховної Ради – 2004 “Про внутрішнє та зовнішнє положення України в 2003 році” (статистичні таблиці) // інформаційна система “ЛІГАЗАКОН”

56. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2000 року) // "Вісник податкової служби України", серпень 2000 р., № 30,с.31.

57. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2006 року) // Державна податкова служба України, травень 2006,http://www/sta.gov.ua.

58. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Капіца В.А. та ін. Фінансовоправовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. - Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. - 356 с.

Додатки

Додаток А

Приклад декларації по податку на додану вартість за березень 2006 року по ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9"

УЗГОДЖЕНО Рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 14.06.2005 № 0610/10698 Голова Комітету С.В. Буряк Відмітка про одержання (штамп ДПІ, дата, вхідний №) Дата реєстрації: [20.04.2006 ] ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ДПА України 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 № 213)
01
ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
011 1,0 Звітна
012 Звітна нова
02
Звітний (податковий) період 2006,0 3,0
(рік) (квартал) (місяць)
03*
Звітний (податковий) період, за який виправляються помилки
(рік) (квартал) (місяць)
* - якщо помилки цього податкового періоду вже виправлялис раніше, про це повідомляється у довідці до цієї декларації
04
Платник Відкрите акціонерне товариство "Дніпроп
(назва - для юридичної особи та представництва нерезидента; прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи; для спільної (сумісної) діяльності - назва, дата та номер договору)
041 - юридична особа
378000,0

Ідентифікаційний код платника

згідно з ЄДРПОУ

042 - фізична особа

Ідентифікаційний номер

платника згідно з ДРФО

043 - спільна (сумісна) діяльність

Реєстраційний (обліковий)

номер платника

Договір про спільну (сумісну) діяльність від
044 - представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи

Ідентифікаційний код платника

згідно з ЄДРПОУ або

реєстраційний (обліковий) номер платника

05 Індивідуальний податковий номер платника ПДВ
003780004021
03314273

(номер свідоцтва про

реєстрацію платника ПДВ)

06
Місцезнаходження платника податку (місце проживання)
49035, Дніпропетровська обл., Ленінськи
Поштовий індекс 49035,0
Телефон 3709344
Факс
Email
Декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) в
СДПI ПО РОБОТI З ВПП У М. ДНIПРОПЕТРОВСЬ
(район, місто)
07
ознака визначення від'ємного значення
відмітка (Х) робиться платником при заповненні рядка 21 цієї декларації
08
ознака бюджетного відшкодування
відмітка (Х) робиться платником при заповненні рядка 25 цієї декларації
09
ознака визначення від'ємного значення
10
ознака підприємства літакобудування
грн.
Код рядка I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ Обсяги поставки (без ПДВ) Сума ПДВ
Колонка A Колонка Б
1 Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів 2796590,0 559318,0
2 Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою: X X
2.1 експортні операції 0
2.2 інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 0
3 Операції, що не є об'єктом оподаткування (п.3.2 ст.3 Закону) X
4 Операції, які звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативноправові акти) X
5
Загальний обсяг поставки
(сума значень з 1го до 4го рядка колонки A)
2796590,0 X
5.1
з рядка 5 - загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду
(р.1 + р.2.1 + р.2.2 + р.4) колонки А
2796590,0
6 Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя (п.11.5 ст.11 Закону)
Термін погашення податкового векселя (указати дату, додати перелік)
7 Послуги, отримані від нерезидента на митній території України
8
Коригування на основі попередніх звітних періодів (+ чи)
(у разі заповнення цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до декларації):
X

1968,0

(+ чи)

8.1 самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації X
8.2 нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі
8.3 згідно з п.4.5 ст.4 Закону
8.4 інші випадки X 1968,0
9
Усього податкових зобов'язань
(сума значень рядків (1 + 6 + 7 + 8 (чи +) колонки Б
557350,0
91 Крім того, поставка послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п.6.5 ст.6 Закону X
Код рядка II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ Обсяги придбання (без ПДВ) Дозволений податковий кредит
Колонка A Колонка Б
10 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: X X
10.1 підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою 2078876,0 415775,0
10.2 не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткуванн (статті 5, 11 Закону, інші нормативноправові акти) X
11 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: X
11.1 підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою X
11.2 не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткуванн (статті 5, 11 Закону, інші нормативноправові акти) X
12 Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою: X X
12.1 ПДВ, сплачений митним органам
12.2 погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді
12.3 звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативноправові акти) X
12.4 послуги, отримані від нерезидента
12.5 товари, імпортовані в пільговому режимі та використані не за цільовим призначенням
13 Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативноправові акти): X X
13.1 ПДВ, сплачений митним органам X
13.2 звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативноправові акти) X
13.3 послуги, отримані від нерезидента X
14 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п.6.5 ст.6 Закону X
15 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п.6.5 ст.6 Закону X
16
Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди
(у разі заповнення цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до декларації):
X

126,0

(чи +)

16.1 самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації X
16.2 згідно з п.4.5 ст.4 Закону
16.3 інші випадки X 126,0
17
Усього податкового кредиту
(сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (чи +) колонки Б)
X 415649,0
Код рядка III. РОЗРАХУНКИ З БЮДЖЕТОМ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД Сума ПДВ
18
Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду
(рядок 9 - рядок 17):
X
18.1 позитивне значення (+) 141701,0
18.2 від'ємне значення ()
19 Коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстроченн сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п.11.5 ст.11 Закону): X
19.1
до зменшення ():
суми податку на додану вартість, які не підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому) періоді)
(рядок 6 податкової декларації)
19.2
до збільшення (+):
суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний (податковий) період)
(додати перелік)

+

20
Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду
(позитивне значення суми рядків 18 і 19)
141701,0
21 Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значенн суми рядків 18 і 19)
22 Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: X
22.1 у зменшення суми податкового боргу з ПДВ
22.2
до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду
(рядок 21 рядок 22.1)
(значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду* )
23
Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду
(рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4):
23.1 значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду*
23.2 значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду
23.3
значення рядка 8.2 додатка 3
(до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду*
23.4
значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 3.1
(до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду *

(+ чи)

24
Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду
(рядок 23 - рядок 20, позитивне значення)
25
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню
(рядок 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування)
(рядок 25.1 або рядок 25.2):
25.1 на рахунок платника у банку
25.2 у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів
26
Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодуванн включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду
(рядок 24 - рядок 25)
(значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)
27
Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значенн попереднього звітного періоду
(рядок 20 - рядок 23, позитивне значення)
141701,0
28 Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки
28.1
загальна сума помилки
(рядок 8.1 - рядок 16.1):
X
28.2 позитивне значення (+)
28.3 від'ємне значення ()
* - для підприємств суднобудування і літакобудування - податкової декларації (уточнюючого розрахунку) поточного звітного періоду
Відмітка про застосування касового методу податкового обліку:
дата початку застосування касового методу
з моменту реєстрації платником ПДВ
(рік)
(квартал)
(місяць)
після реєстрації платником ПДВ
(рік)
(квартал)
(місяць)
дата закінчення застосування касового методу
(рік)
(квартал)
(місяць)
Відмітка про перехід на місячний податковий період з поточного звітного податкового періоду
До декларації додаються:
Рішення (заява) щодо вибору касового методу
Заява про відмову від застосування касового методу
Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду
Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) та відповідних документів
Розрахунок коригування сум ПДВ
Розрахунок суми бюджетного відшкодування
Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету
Заява про повернення суми бюджетного відшкодування
Копії погашених податкових векселів у кількості _ _ штук на _ _ аркушах
Оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій у кількості _ _ штук на _ _ аркушах
Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації):
8 16
Додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників поданої раніше декларації, у якій платником самостійно виявлено помилки (зазначити номери рядків декларації):
Відмітка про одночасне подання податкової декларації (скороченої) за операціями, що стосуються спеціальних режимів оподаткування:
переробного підприємства (пункт 11.21 Закону)
сільськогосподарського підприємства (пункт 11.21 Закону)
сільськогосподарського товаровиробника (пункт 11.29 Закону)
Дата подання декларації 20042006 Наведена інформація є достовірною.
Керівник Небожа Микола Павлович
М.П.
(підпис) (ініціали та прізвище)
Головний бухгалтер Гопайца Оксана Андріївна
(підпис) (ініціали та прізвище)
Платник ПДВ (для фізичної особи - платника податку)
(підпис) (ініціали та прізвище)
Відмітка про отримання платником податку копії декларації з відміткою податкового органу про її прийняття
"___" ____________20__ р.
(посада, підпис, ініціали та прізвище посадової особи платника податку, яка отримала копію декларації; для фізичної особи - платника податку - ініціали та прізвище)

Додаток Б

Таблиця Б.1

Внутрішні ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої

Код товару згідно з УКТ ЗЕД Опис товару Ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару
2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) Вина виноградні натуральні звмістом цукру не більш як 0,3 г/100 см3 (сухі) та марочні кріплені 0,25 грн. за 1 л
2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) Вина виноградні натуральні із вмістом цукру більш як 0,3 г/100 см3 (напівсухі, напівсолодкі) 0,92 грн. за 1 л
2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) Вина виноградні з доданням спирту та міцні (кріплені), крім марочних кріплених 0,10 грн. за 1 об'ємний відсоток спирту в 1 літрі
2204 30 Тільки виноматеріали (виноградне сусло) для виробництва коньячного спирту та ігристих вин 0
2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00 Вина ігристі Вина газовані 1,6 грн. за 1 л
2205 Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів 2,6 грн. за 1 л
2206 00 Зброджені плодові та ягідні напої (сидр, перрі та інші) з доданням спирту, напої змішані, які містять алкоголь та суміші алкогольних напоїв з безалкогольними (крім зброджених плодових та ягідних напоїв (сидру, перрі та інших) без додання спирту) 0,10 грн. за 1 об'ємний відсоток спирту в 1 літрі (тимчасово до 1 січня 2006 року - 0,07 грн. за об'ємний відсоток спирту в 1 літрі)
2206 00 Тільки зброджені плодові та ягідні напої (сидр, перрі та інші) без додання спирту 1,2 грн. за 1 л
2207 Спирт етиловий неденатурований, з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий та інші спирти денатуровані будьякої концентрації 16 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 (крім 2208 20) Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої: 16 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 20 (крім 2208 20 Спиртові напої, одержані перегонкою виноградного вина або вичавок винограду 16 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 20 12 00 Коньяк 3 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 20 29 00 Тільки бренді 3 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 20 89 00 Тільки спирт коньячний 16 грн. за 1 л 100відсоткового спирту

Таблиця Б.2

Тимчасові (до вступу України у Світову організацію торгівлі) ставки акцизного збору на алкогольні напої, що імпортуються в Україну

Код товару згідно з УКТ ЗЕД Опис товару Ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару
2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) Вина виноградні натуральні, включаючи вина з доданням спирту та міцні 3 грн. за 1 л
2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00 Вина ігристі Вина газовані 5 грн. за 1 л
2204 30 Тільки виноматеріали (виноградне сусло) для виробництва коньячного спирту та ігристих вин 0
2205 Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів 5 грн. за 1 л
2206 Інші зброджені напої (сидр яблучний та грушевий, грушівка (перрі), напій медовий), напої змішані, які містять алкоголь та суміші алкогольних напоїв з безалкогольними 5 грн. за 1 л
2208 20 Спиртові напої, одержані перегонкою виноградного вина або вичавок винограду 16 грн. за 1 л 100відсоткового спирту

Таблиця Б.3

Ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі імпортні товари (продукцію)

Код виробів за Гармонізованою системою опису та кодування товарів Опис товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів Ставки акцизного збору у твердих ставках з одиниці товару (продукції) або у відсотках до обороту Ставки специфічного ввізного мита (пільгові, повні)
2203 00 Пиво солодове 0,23 грн. за 1 л 0,5 євро за 1 л
Легкі дистиляти:
2710 00 110 для специфічних процесів переробки 12 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 150 для хімічних перетворень в процесах, не зазначених у позиції 2710 00 110 12 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
Спеціальні бензини:
2710 00 210 уайтспірит 12 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 250 інші 20 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
Бензини моторні:
2710 00 310 бензини авіаційні 20 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 370 паливо бензинове реактивне 20 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 390 інші легкі фракції 20 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
Середні дистиляти:
2710 00 410 для специфічних процесів переробки 20 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 450 для хімічних перетворень в процесах, не зазначених у позиції 2710 00 410 12 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
для інших цілей:
гас (керосин):
2710 00 510 паливо реактивне 12 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 550 2710 00 590 інший 20 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 330 2710 00 350 Тільки бензини моторні (ГСТУ 320.00149943.0152000) сумішеві з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок за ТУУ 30183376.001 або етилтретбутилового ефіру (ЕТБЕ) А76Ек, А80Ек, А92Ек, АІ93Ек, А95Ек, А98Ек 30 євро за 1000 кг 40 євро за 1000 кг
2710 00 330 2710 00 350 Бензини моторні: А72, А76, А80, А90, А91, А92, АІ93, А95, А96, А98 та бензини моторні інших марок 60 євро за 1000 кг 15 євро за 1000 кг
2710 00 610 2710 00 650 2710 00 690 Важкі дистиляти (дизельне пальне) 30 євро за 1000 кг 1,5 євро за 1000 кг

Таблиця Б.4

Cтавки акцизного збору на тютюнові вироби

Код товару (продукції) з УКТ ЗЕД Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД Ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) Ставки акцизного збору у процентах до обороту з реалізації товару (продукції)
2401 Тютюнова сировина Тютюнові відходи 0 0
2402 10 00 00 сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили [тонкі сигари], з вмістом тютюну 20 гривень за 100 шт. 5%
2402 20 90 10 сигарети без фільтру з тютюну (цигарки) 5 гривень за 1000 шт. 5%
2402 20 90 20 сигарети з фільтром з тютюну 11,5 гривні за 1000 шт. 5%

2403

(крім 2403 99 10 00

2403 10)

Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції 0 0
2403 10 Тютюн для паління, з вмістом або без вмісту замінників у будьякій пропорції 10 гривень за 1 кг 5%
2403 99 10 00 Жувальний і нюхальний тютюн 10 гривень за 1 кг 5%

Таблиця Б.5

Cтавки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби

Код виробів за Гармонізованою системою опису та кодування товарів Опис товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів Ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці товару (продукції) Ставки специфічного ввізного мита (пільгові, повні)
Транспортні засоби з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від іскри та з кривошипношатунним механізмом:
87.03 21 100 з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1000 куб. см, нові 0,2 євро за 1 куб. см 0,05 євро за 1 куб. см
87.03 21 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1000 куб. см, що були у користуванні:
87.03 21 901 до 5 років включно 0,4 євро за 1 куб. см 0,1 євро за 1 куб. см
87.03 21 903 понад 5 років 0,6 євро за 1 куб. см 0,15 євро за 1 куб. см
87.03 22 110,87.03 22 190 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см, нові: автомобілі, обладнані для проживання; інші 0,2 євро за 1 куб. см 0,1 євро за 1 куб. см
87.03 22 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см, що були у користуванні:
87.03 22 901 до 5 років включно 0,4 євро за 1 куб. см 0,2 євро за 1 куб. см
87.03 22 903 понад 5 років 0,6 євро за 1 куб. см 0,3 євро за 1 куб. см
87.03 23 110,87.03 23 190 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 1500 куб. см, але не більш як 2200 куб. см, нові: автомобілі, обладнані для проживання; інші 0,3 євро за 1 куб. см 0,1 євро за 1 куб. см
87.03 23 110,87.03 23 190 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 2200 куб. см, але не більш як 3000 куб. см, нові: автомобілі, обладнані для проживання; інші 0,6 євро за 1 куб. см 0,4 євро за 1 куб. см
87.03 23 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 1500 куб. см, але не більш як 2200 куб. см, що були у користуванні:
87.03 23 901 до 5 років включно 0,6 євро за 1 куб. см 0,2 євро за 1 куб. см
87.03 23 903 понад 5 років 0,9 євро за 1 куб. см 0,3 євро за 1 куб. см
87.03 23 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 2200 куб. см, але не більш як 3000 куб. см, що були у користуванні:
87.03 23 901 до 5 років включно 1,2 євро за 1 куб. см 0,8 євро за 1 куб. см
87.03 23 903 понад 5 років 1,8 євро за 1 куб. см 1,2 євро за 1 куб. см
87.03 24 100 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 3000 куб. см, нові 1,0 євро за 1 куб. см 0,8 євро за 1 куб. см
87.03 24 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 3000 куб. см, що були у користуванні:
87.03 24 901 до 5 років включно 2,0 євро за 1 куб. см 1,6 євро за 1 куб. см
87.03 24 903 понад 5 років 3,0 євро за 1 куб. см 2,4 євро за 1 куб. см
Інші автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння (дизельні та напівдизельні двигуни, що працюють на пальному з низьким цетановим числом):
87.03 31 100 з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1500 куб. см, нові 0,2 євро за 1 куб. см 0,1 євро за 1 куб. см
87.03 31 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1500 куб. см, що були у користуванні:
87.03 31 901 до 5 років включно 0,4 євро за 1 куб. см 0,2 євро за 1 куб. см
87.03 31 903 понад 5 років 0,6 євро за 1 куб. см 0,3 євро за 1 куб. см
87.03 32 110,87.03 32 190 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 1500 куб. см, але не більш як 2500 куб. см, нові: автомобілі, обладнані для проживання; інші 0,3 євро за 1 куб. см 0,15 євро за 1 куб. см
87.03 32 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 1500 куб. см, але не більш як 2500 куб. см, що були у користуванні:
87.03 32 901 до 5 років включно 0,6 євро за 1 куб. см 0,3 євро за 1 куб. см
87.03 32 903 понад 5 років 0,9 євро за 1 куб. см 0,45 євро за 1 куб. см
87.03 33 110,87.03 33 190 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 2500 куб. см, нові: автомобілі, обладнані для проживання; інші 0,8 євро за 1 куб. см 0,8 євро за 1 куб. см
87.03 33 90 з робочим об'ємом циліндрів двигуна більш як 2500 куб. см, що були у користуванні:
87.03 33 901 до 5 років включно 1,6 євро за 1 куб. см 1,6 євро за 1 куб. см
87.03 33 903 понад 5 років 2,4 євро за 1 куб. см 2,4 євро за 1 куб. см
87.03 90 Інші (з електродвигуном, інші) 100 євро за 1 шт. 300 євро за 1 шт.
87.03 10 Автомобілі, спеціально призначені для руху по снігу; спеціальні автомобілі для перевезення гравців у гольф та інші подібні транспортні засоби 0,6 євро за 1 куб. см 0,4 євро за 1 куб. см
87.11 40 000,87.11 50 000,87.11 90 000 Мотоцикли (включаючи мопеди) і велосипеди з встановленим допоміжним двигуном, з колясками або без них, з об'ємом циліндрів двигуна більш як 500 куб. см, але не більш як 800 куб. см; більш як 800 куб. см; інші 0,2 євро за 1 куб. см 0,4 євро за 1 куб. см
87.16 10 990 Причепи і напівпричепи житлові, масою більш як 3500 кг 100 євро за 1 шт. 100 євро за 1 шт.

Додаток В

Таблиця В.1

Приклад розрахунку акцизного збору СП з ІІ “КИПАРИС"Р О З Р А Х У H О К акцизного збоpу

Курс екю на 1й день кварталу грн.
Днем реалізації на підпприємстві прийнято день
(відвантаження, надходження коштів на р/рах)
я Код товару за Гармонізованою системою опису кодування товарів Назва товарів згідно з вказаним кодом,їх фактична місткість, об'єм циліндра та інші показники Одиниця виміру товару Обороти з реалізації (одержання) підакцизних товарів (продукції) Ставки акцизного збору у твердих ставках або у відсотках Сума акцизного збору грн.
Для обчислення акцизного збору (шт., л., куб. см., кг., грн) Для визначення обороту з реалізаціo + (шт., л., кг., грн) оподатковувані неоподатковувані з одиниці виміру згідно з законом (%, грн) в перерахунку на одиницю товару (ЕКЮ) нарахована не сплачена через отримання пільг
по твердих ставках акц. збору по ставках кцизного бору у% по твердих ставках акц. збору по ставках кцизного бору у%
1 220410 Вина ігристі (імпорт) 1 л 1052,1 5,0 5260,5
2 220429410 Вина виноградні натуральні марочні (імпорт) 1 л 1940,4 3,00 5821, 20
3 220519410 Вермут 17,5% (імпорт) 1 л 460,0 5,00 2300,00
4 220300100 Пиво солодове (імпорт) 1 л 6405,0 0,23 1473,15
Всього 14854,85
Керівник підприємства
Головний бухгалтер
(підпис) (прізвище і ініціали)

Додаток Г

Таблиця Г.1

Зведений бюджет України за видами доходів і видатків1)

1992 1993 1994 1995 1996 1997
млрд. крб. % до ВВП млрд. крб. % до ВВП млрд. крб. % до ВВП млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП млн. грн. % до ВВП
Доходи 1227,5 24,4 49621,8 33,5 523092,6 43,5 20689,9 38,0 30218,7 37,0 28112,0 30,1
у тому числі:
податок на прибуток підприємств 279,1 5,5 14473,5 9,8 142956,4 11,9 4860,6 8,9 5496,6 6,7 5792,1 6,2
податок на додану вартість 486,7 9,7 17206,5 11,6 129937,5 10,8 4529,9 8,3 6246,2 7,7 8242,3 8,8
акцизний збір 59,7 1,2 2513,8 1,7 16817,7 1,4 406,2 0,8 646,2 0,8 1207,9 1,3
надходження до Фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення 124,2 2,5 2500,4 1,7 24066,8 2,0 1026,0 1,9 1490,1 1,8 1697,9 1,8
надходження до Пенсійного фонду - - - - 94311,6 7,8 4189,2 7,7 7197,1 8,8 - -
прибутковий податок з громадян 150,2 3,0 2883,4 1,9 33995,0 2,8 1595,3 2,9 2593,1 3,2 3295,7 3,5
плата за землю 16,4 0,3 776,4 0,5 4119,2 0,4 633,0 1,2 804,2 1,0 1006,9 1,1
інші надходження 111,2 2,2 9267,8 6,3 76888,4 6,4 3449,7 6,3 5745,2 7,0 6869,2 7,4
Видатки 1919,7 38,1 57248,7 38,6 630647,0 52,4 24302,8 44,6 34182,8 41,9 34312,7 36,7
у тому числі на:
підтримку галузей економіки 714,0 14,2 13897,8 9,4 209117,3 17,4 2336,9 4,3 3450,6 4,2 4423,6 4,7
соціальний захист населення 358,6 7,1 18059,9 12,2 70350,1 5,8 3321,3 6,1 4105,6 5,0 5607,7 6,0
фінансування соціальнокультурних закладів, установ та заходів 467,1 9,3 13848,7 9,3 133031,3 11,1 6021,4 11,1 7807,3 9,6 9758,7 10,4
оборону 108,7 2,1 2765,7 1,9 23355,7 1,9 1032,5 1,9 1226,6 1,5 1738,9 1,9
управління 65,3 1,3 3013,3 2,0 29758,5 2,5 1416,6 2,6 2282,5 2,8 2974,9 3,2
ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи 114,6 2,3 1939,2 1,3 22675,3 1,9 948,7 1,7 1524,4 1,9 1746,8 1,9
Пенсійний фонд - - - - 89729,5 7,4 4119,2 7,6 7233,6 8,9 - -
інші видатки 91,4 1,8 3724,1 2,5 52629,3 4,4 5106,2 9,3 6552,2 8,0 8062,1 8,6
Дефіцит 692,2 13,7 7626,9 5,1 107554,4 8,9 3612,9 6,6 3964,1 4,9 6200,7 6,6
Доходи 28915,8 28,2 32876,4 25,2 49117,9 28,9 54934,6 26,9 61954,3 27,4 75165,4 28,5
у тому числі:
податок на прибуток підприємств 5694,4 5,5 6352,5 4,9 7698,4 4,5 8280,0 4,1 9398,3 4,2 13237,2 5,0
податок на додану вартість 7460,1 7,3 8409,2 6,4 9441,4 5,6 10348,4 5,1 13471,2 6,0 12598,1 4,8
акцизний збір 1288,8 1,3 1787,6 1,4 2239,7 1,3 2654,3 1,3 4098,2 1,8 5246,1 2,0
надходження до Фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення 1415,6 1,4 283,0 0,2 136,7 0,1 20,7 0,0 - - - -
надходження до Пенсійного фонду - - - - - - - - - - - -
прибутковий податок з громадян 3570,6 3,5 4434,4 3,4 6377,7 3,8 8774,9 4,3 10823,8 4,8 13521,3 5,1
плата за землю 1114,9 1,1 1090,3 0,8 1376,4 0,8 1618,6 0,8 1806,3 0,8 2032,3 0,8
інші надходження 8371,4 8,1 10519,4 8,1 21847,6 12,8 23237,7 11,4 22356,5 9,9 28530,4 10,8
Видатки 31195,6 30,4 34820,9 26,7 48148,6 28,3 55528,0 27,2 60318,9 26,7 75655,3 28,7
у тому числі на:
підтримку галузей економіки 7072,7 6,9 7174,8 5,5 7270,4 4,3 8282,7 4,1 7200,9 3,2 12206,0 4,6
соціальний захист населення 4227,0 4,1 4147,1 3,2 5985,2 3,5 8332,8 4,1 12643,9 5,6 12932,6 4,9
фінансування соціальнокультурних закладів, установ та заходів 8867,2 8,6 9308,3 7,1 13075,3 7,7 17186,8 8,4 21224,8 9,4 26690,0 10,1
оборону 1418,6 1,4 1557,9 1,2 2294,5 1,3 3039,9 1,5 3530,0 1,6 5279,5 2,0
управління 1311,4 1,3 1486,2 1,2 3384,8 2,0 3738,8 1,8 8588,8 3,8 10017,1 3,8
ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи 1420,0 1,4 1445,5 1,1 1810,6 1,1 1795,8 0,9 - - - -
Пенсійний фонд - - - - - - - - - - - -
інші видатки 6878,7 6,7 9701,1 7,4 14327,8 8,4 13151,2 6,4 7124,1 3,2 8530,1 3,2
Дефіцит 2279,8 2,2 1944,5 1,5 969,3 0,6 593,4 0,3 1635,4 0,7 489,9 0,2

1) За даними Держказначейства.


Таблиця Г.2

Динаміка доходів Державного бюджету України у 2003 - 2005 роках

Додаток Е

Ставки акцизного збору у Проекті податкового Кодексу 2006

Код товару згідно з УКТ ЗЕД Опис товару Ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) Ставки акцизного податку у процентах до обороту з реалізації товару (продукції)
1 2 3 4
2204 (крім 2204 10,2204 21 10 00,2204 29 10 00) Вина виноградні натуральні 0,25 грн. за 1 л

2204

(крім 2204 10,2204 21 10 00,2204 29 10 00)

Вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені) 0,50 грн. за 1 л
2204 10,2204 21 10 00,2204 29 10 00

Вина ігристі

Вина газовані

1,6 грн. за 1 л
2204 30 Виноматеріали виноградні 0
2205 Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів 2,6 грн. за 1 л
2206 00 Зброджені плодові та ягідні напої (сидр, перрі та інші) з доданням спирту, напої змішані, які містять алкоголь та суміші алкогольних напоїв з безалкогольними (крім зброджених плодових та ягідних напоїв (сидру, перрі та інших) без додання спирту) 0,10 грн. за 1 об'ємний відсоток спирту в 1 л
2206 00 Тільки зброджені плодові та ягідні напої (сидр, перрі та інші) без додання спирту 1,2 грн. за 1 л
2207 Спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий та інші спирти денатуровані будьякої концентрації 17 грн. за 1 л 100відсоткового спирту

2208

(крім 2208 20)

Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої 17 грн. за 1 л 100відсоткового спирту

2208 20

(крім 2208 20 12 00,2208 20 29 00 - тільки бренді, 2208 20 89 00 - тільки спирт коньячний)

Спиртові напої, одержані перегонкою виноградного вина або вичавок винограду 17 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 20 12 00 Коньяк 6 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 20 29 00 Тільки бренді 6 грн. за 1 л 100відсоткового спирту
2208 20 89 00 Тільки спирт коньячний 16 грн. за 1 л 100відсоткового спирту.
2402 10 00 00 сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили [тонкі сигари], з вмістом тютюну 20 гривень за 100 шт. 9%
2402 20 90 10 Сигарети без фільтру з тютюну (цигарки) 6 гривень за 1000 шт. 9%
2402 20 90 20 Сигарети з фільтром з тютюну 13,5 гривні за 1000 шт. 9%
2403 10 Тютюн для паління, з вмістом або без вмісту замінників у будьякій пропорції 10 гривень за 1 кг 9%
2403 99 10 00 Жувальний і нюхальний тютюн 10 гривень за 1 кг 9%
2401 Тютюнова сировина Тютюнові відходи 0 0

2403

(крім 2403 99 10 00

2403 10)

Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції 0 0
2203 00 Пиво із солоду (солодове) 0,27 грн. за 1 л
Легкі дистиляти:
2710 00 11 00 для специфічних процесів переробки 12 євро за 1000 кг
2710 00 15 00 для хімічних перетворень в процесах, не зазначених у позиції 2710 00 110 12 євро за 1000 кг
Спеціальні бензини:
2710 00 21 00 уайтспірит 12 євро за 1000 кг
2710 00 25 00 інші 20 євро за 1000 кг
Бензини моторні:
2710 00 26 00 бензини авіаційні 20 євро за 1000 кг
2710 00 37 00 паливо бензинове реактивне 20 євро за 1000 кг
2710 00 39 00 інші легкі фракції 20 євро за 1000 кг
Середні дистиляти:
2710 00 41 00 для специфічних процесів переробки

20 євро за 1000 кг

2710 00 45 00 для хімічних перетворень в процесах, не зазначених у позиції 2710 00 410 12 євро за 1000 кг

для інших цілей:

гас (керосин):

2710 00 51 00 паливо реактивне 12 євро за 1000 кг

2710 00 55 00

2710 00 59 00

інший 20 євро за 1000 кг

2710 00 27 11

2710 00 27 31

2710 00 29 01

2710 00 32 01

2710 00 34 11

2710 00 34 31

2710 00 36 01

тільки бензини моторні (ГСТУ 320.00149943.0152000) сумішеві з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок (ВКД): А76 Ек, А80 Ек, А92 Ек, АІ93 Ек, А95 Ек, А98 Ек 60 євро за 1000 кг

2710 00 27 19

2710 00 27 39

2710 00 27 90

2710 00 29 09

2710 00 32 09

2710 00 34 19

2710 00 34 39

2710 00 34 90

2710 00 36 09

бензини моторні: А72, А76, А80, А90, А91, А92, АI93, А95, А96, А98 та бензини моторні інших марок 60 євро за 1000 кг
Виключити

2710 00 61 00

2710 00 65 00

2710 00 69 00

Важкі дистиляти (дизельне пальне) 30 євро за 1000 кг
3811 19 00 00 Високооктанові кисневмісні домішки до бензинів (ТУУ 30183376.001 - 2000) 0
8703 Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобіліфургони та гоночні автомобілі:
8703 10 транспортні засоби, спеціально призначені для пересування по снігу; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби:
8703 10 11 00 - транспортні засоби спеціального призначення для переміщення по снігу, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням 0,6 євро за 1см3
8703 10 18 00 - інші 0,6 євро за 1 см3
інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипношатунним механізмом:
8703 21 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1000 см:
8703 21 10 00 - нові 0,02 євро за 1 см3
8703 21 90 - що використовувалися:
8703 21 90 10 - не більш як 5 років 1 євро за 1 см3
8703 21 90 30 - понад 5 років 1,25 євро за 1 см3
8703 22 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3 , але не більш як 1500 см3 :
8703 22 10 00 - нові 0,02 євро за 1 см3
8703 22 90 - що використовувалися:
8703 22 90 10 - не більш як 5 років 1,25 євро за 1 см3
8703 22 90 30 - понад 5 років 1,5 євро за 1 см3
8703 23 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3 , але не більш як 3000 см3 :
- нові:
8703 23 11 - моторні транспортні засоби, обладнані для тимчасового проживання людей:
8703 23 11 10 з об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3 , але не більш як 2200 см3 0,03 євро за 1 см3
8703 23 11 30 з об'ємом циліндрів двигуна понад 2200 см3 , але не більш як 3000 см3 0,06 євро за 1 см3
8703 23 19 - інші:
8703 23 19 10 з об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3 , але не більш як 2200 см3 0,03 євро за 1 см3
8703 23 19 30 з об'ємом циліндрів двигуна понад 2200 см3 , але не більш як 3000 см3 0,06 євро за 1 см3
8703 23 90 що використовувалися:
з об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3 , але не більш як 2200 см3 :
8703 23 90 11 - не більш як 5 років 1,5 євро за 1 см3
8703 23 90 13 - понад 5 років 2,0 євро за 1 см3
- з об'ємом циліндрів двигуна понад 2200 см3 , але не більш як 3000 см3 :
8703 23 90 31 - не більш як 5 років 2,0 євро за 1 см3
8703 23 90 33 - понад 5 років 3,0 євро за 1 см3
8703 24 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 см3 :
8703 24 10 00 - нові 0,1 євро за 1 см3
8703 24 90 що використовувалися:
8703 24 90 10 - не більш як 5 років 3,0 євро за 1 см3
8703 24 90 30 - понад 5 років 3,5 євро за 1 см3
інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем):
8703 31 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1500 см3 :
8703 31 10 00 - нові 0,02 євро за 1 см3
8703 31 90 - що використовувалися:
8703 31 90 10 - не більш як 5 років 1,25 євро за 1 см3
8703 31 90 30 - понад 5 років 1,5 євро за 1 см3
8703 32 з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3 , але не більш як 2500 см3 :
нові:
8703 32 11 00 Моторні транспортні засоби, обладнані для тимчасового проживання людей 0,03 євро за 1 см3
8703 32 19 00 інші 0,03 євро за 1 см3
8703 32 90 що використовувалися:
8703 32 90 10 Не більш як 5 років 1,75 євро за 1 см3
8703 32 90 30 понад 5 років 2 євро за 1 см3
8703 33 з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 2500 см3 :
нові:
8703 33 11 00 Моторні транспортні засоби, обладнані для тимчасового проживання людей 0,1 євро за 1 см3
8703 33 19 00 інші 0,1 євро за 1 см3
8703 33 90 що використовувалися:
8703 33 90 10 Не більш як 5 років 2,5 євро за 1 см3
8703 33 90 30 понад 5 років 3,25 євро за 1 см3
8703 90 інші:
8703 90 10 00 - транспортні засоби, оснащені електричними двигунами 100 євро за 1 шт.
8703 90 90 00 - інші 100 євро за 1 шт.
8711 40 00 00 Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них з поршневим двигуном з іскровим запалюванням з кривошипношатунним механізмом і робочим об'ємом циліндрів понад 500 см3 , але не більш як 800 см3 0,2 євро за 1 см3
8711 50 00 00 Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них з поршневим двигуном з іскровим запалюванням з кривошипношатунним механізмом і робочим об'ємом циліндрів понад 800 см3 0,2 євро за 1 см3
8711 90 00 00 Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них, крім тих, що з поршневим двигуном з іскровим запалюванням з кривошипношатунним механізмом; коляски 0,2 євро за 1 см3
8716 10 99 00 Причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах типу причепних будиночків масою понад 3500 кг, крім тих, що складаються 100 євро за 1 шт.

Додаток Ж

Надходження податків та зборів до Зведеного бюджету по Дніпропетровській області у 1998 - 2005 роках Таблиця Ж.1

Структура податків по Дніпропетровській області у 1998 році

Вид податку млн. грн.
Прямі подоходні податки 932,4
Прибутковий податок з громадян 356,9
Податок на прибуток підприємств 369,7
Податки на власність (транспорт, земля та інше) 192,1
Податок для суб'єктів малого підприємництва 13,7
Непрямі податки 471,6
Податок на додану вартість 387,8
Плата за спеціальне користування водними ресурсами 14,6
Збір за геологорозвідувальні роботи 8,6
Акцизний збір 11,8
Збір до Державного інноваційного фонду 48,7
Інші податки та неподаткові надходження 123,6
Місцеві податки і збори 29,1
Інші надходження 94,5
Разом 1527,6

Таблиця Ж.2

Структура податків по Дніпропетровській області у 1999 році

Вид податку млн. грн.
Прямі подоходні податки 929,6
Прибутковий податок з громадян 486,8
Податок на прибуток підприємств 405,9
Податки на власність (транспорт, земля та інше) 207,8
Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва 29,1
Непрямі податки 496,4
Податок на додану вартість 317,7
Плата за спеціальне користування водними ресурсами 14,8
Збір за геологорозвідувальні роботи 16,5
Акцизний збір 18,1
Збір до Державного інноваційного фонду 78,9
Інші податки та неподаткові надходження 274,9
Місцеві податки і збори 26,8
Інші надходження 248,1
Разом 1850,9

Таблиця Ж.3

Структура податків по Дніпропетровській області у 2000 році

Вид податку млн. грн.
Прямі подоходні податки 1426,4
Прибутковий податок з громадян 574,1
Податок на прибуток підприємств 568,3
Податки на власність (транспорт, земля та інше) 240,7
Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва 43,3
Непрямі податки 802,0
Податок на додану вартість 305,8
Плата за спеціальне користування водними ресурсами 269,0
Збір за геологорозвідувальні роботи 35,9
Акцизний збір 38,4
Збір до Державного інноваційного фонду 152,9
Інші податки та неподаткові надходження 110,8
Місцеві податки і збори 34,9
Інші надходження 75,9
Разом 2339,2

Таблиця Ж.4

Структура податків по Дніпропетровській області у 2001 році

Вид податку млн. грн.
Прямі подоходні податки 1863,2
Прибутковий податок з громадян 820,6
Податок на прибуток підприємств 683,4
Податки на власність (транспорт, земля та інше) 285,9
Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва 73,3
Непрямі податки 236,9
Податок на додану вартість 100,9
Плата за спеціальне користування водними ресурсами 56,8
Збір за геологорозвідувальні роботи 36,3
Акцизний збір 42,9
Інші податки та неподаткові надходження 260,5
Місцеві податки і збори 39,1
Інші надходження 221,4
Разом 2360,6

Таблиця Ж.5

Структура податкових надходжень до зведеного бюджету по Дніпропетровській області за 2002 - 2004 роки


Таблиця Ж.6

Надходження податків до Зведеного бюджету по Дніпропетровській області за 2005 рік, млн. грн.

Вид податку % частка Сума
податку на прибуток підприємств 50,22 3499,3
податку з доходів фізичних осіб 23,31 1623,9
частині прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету 7,85 547,1
платі за землю 6,76 471,2
платежах за користування надрами 1,97 137,4
збору за забруднення навколишнього середовища 1,47 102,2
єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва 1,38 96,5
інші надходження 7,04 490,2
Разом 100,00 6967,7
Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:23:05 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
23:17:19 28 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Розвиток теорії непрямого оподаткування

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151180)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru