Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Облік грошових коштів

Название: Облік грошових коштів
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: курсовая работа Добавлен 06:27:04 16 ноября 2010 Похожие работы
Просмотров: 162 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ВСТУП

Різнобічні завдання господарського керівництва та контролю потребують своєчасної і всебічної інформації про склад засобів підприємства і джерел їх формування, господарські процеси і фінансові результати діяльності. Це зумовлює необхідність використання в бухгалтерському обліку значної кількості різних за своїм змістом рахунків. Для більш глибокого та правильного розуміння і обгрунтованого використання в обліку рахунків необхідно знати їх економічний зміст, призначення та структуру, а це потребує науково обгрунтованої класифікації рахунків.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.

Фінансова незалежність та участь вітчизняних господарюючих суб'єктів у міжнародних економічних відносинах зумовлюють необхідність безперервного забезпечення виробничого циклу оборотними засобами. Розвиток принципово нового підходу до проблем платіжно-розрахункових відносин між суб'єктами ринку зумовлює необхідність досліджувати похідну уповільнення даних відносин – дебіторську заборгованість. Для прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об’єктивність інформації, пов’язаної з дебіторською заборгованістю.

Сьогодні ж в період глобальних змін в різних сферах діяльності суспільства питання дебіторської заборгованості є досить актуальним, адже фінансовий стан підприємства значною мірою залежить саме від наявності та ефективного управління цим видом заборгованості. Проблеми обліку дебіторської заборгованості вивчають як зарубіжні вчені, так і вітчизняні науковці: Лагода Т., Самсонова С., Білик М., Дерев’янко О., Басюк Т., Матицина Н., Новікова Н., Павленко О. та інші. Але це питання залишається відкритим і потребує подальшого дослідження.

Метою роботи є обґрунтування теоретичних і дослідження методологічних положень з обліку розрахунків з різними дебіторами, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації обліку розрахунків.

У відповідності з метою була поставлена сукупність наступних завдань:

- вивчення методологічних аспектів обліку розрахунків з різними дебіторами;

- проведення аналізу дебіторської заборгованості за даними базового підприємства;

- формування рекомендацій щодо покращення організації обліку розрахунків з різними дебіторами, налагоджування розрахункової дисципліни на базовому підприємстві. Базовим підприємством було обране товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Земля».

Об'єктом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-практичні засади обліку розрахунків з різними дебіторами проблеми вдосконалення розрахунків з дебіторами.. Відповідно до об'єкту, предметом дослідження є облік розрахунків з покупцями та замовниками, облік розрахунків з підзвітними особами, за виданими авансами, облік розрахунків з оплати праці, облік розрахунків з іншими дебіторами.

В ході написання розрахунково-графічної роботи було застосовано метод теоретико-емпіричного дослідження, який включає у себе аналіз і синтез, історико-логічну аргументацію, порівняння й узагальнення. Теоретичною й методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, який дає змогу вивчати економічні явища у розвитку й взаємозв'язку.

Теоретична і методологічна основа роботи - економічна теорія дебіторської заборгованості, законодавчі та нормативні акти, що регламентують платіжно-розрахункові відносини суб'єктів господарювання, методичний та інструктивний матеріали з бухгалтерського обліку, звітності та аналізу, праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців із теорії і практики бухгалтерського обліку і аналізу дебіторської заборгованості.


1 ОРГАНІЗАЦІЙНО– ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

ТОВ Агрофірма «Земля» було створено у 2003 році, шляхом взяття державних земель і водоймищ в оренду. ТОВ Агрофірма «Земля» розташоване в с.Андріївка в 20км. від районного центру Покровське, і 65 км від м. Дніпропетровська.

Основними видами господарської діяльності є виробництво, реалізація та переробка сільськогосподарської продукції. Провідними культурами, які вирощує агрофірма, являються зернові та кормові культури, які дають можливість забезпечувати худобу, працівників та пайщиків ТОВ Агрофірма «Земля» кормами. Враховуючи більшу прибутковість галузі рослинництва, господарство планує віддати перевагу вирощуванню ярих зернових, соняшника. Ці культури займають основну частину сівозміни. В господарстві діє галузева структура управління, яка забезпечує функціонування і виконання всіх технологічних процесів у всіх галузях виробництва.

Господарство має достатній промисловий потенціал для здійснення виробничо-господарської діяльності (зерносховища, с/г техніку та інвентар, тваринницькі приміщення та інше). В господарстві розроблена програма, направлена на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва. Виконання цієї програми потребує інвестицій, які будуть направлені на впровадження нових технологій, придбання високоврожайних сортів, використання засобів, що підвищують якість виробленої продукції. Мінімальний розмір інвестицій повинен складати 500 тисяч гривен. Отриманий кредит в розмірі 500 тисяч гривен, буде направлений на придбання запасних частин, ПММ, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин. Придбання насіння елітних сортів зернових культур та соняшника дасть змогу забезпечити стабільність та високі врожаї в наступні роки. Забезпеченість справною с/г технікою дасть можливість вчасно і за будь-якої погоди підготувати грунт та в оптимальні строки проводити польові роботи та роботи по зборці врожаю. Проведення підкорми ярих культур підвищить врожайність на 9 -10 %. Внесення мінеральних добрив збільшить виробництво с/г продукції майже на 10 %. Від капіталовкладень в рослинницьку галузь господарство отримає 315 тисяч гривен прибутку. Сума реалізації збільшиться на 400 тисяч гривен. Проведені прогнозні розрахунки ефективності отриманих інвестицій свідчать, що вкладені кошти на придбання ТМЦ окупляться протягом шести місяців, господарство забезпечиться необхідною кількістю с/г продукції, реалізація якої дозволить отримати прибуток, розрахуватися за отриманий кредит. Вкладення інвестицій дасть можливість господарству отримати якісну продукцію та підвищити фінансовий стан.

Організація обліку первинних документів відбувається по такій системі: первині документи на кожному виробничому підрозділу робітником який здійснює первинний

облік, а потім при поданні звітності ці робітники прибувають до контори і переносять всю інформація з первинних носіїв на машині (тобто застосовується комп'ютерна техніка) для складання звітів.

Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства

1.ТОВ Агрофірма «Земля» одне з передових і найрентабельніших підприємств Покровського району.

2.У 2007 році в порівнянні з 2006роком чистий прибуток підприємства зріс з 2182 тис. грн. до 4420 тис. грн. (на 178 %) в результаті збільшення розміру доходу від усіх видів діяльності і зменшення величини собівартості сільськогосподарської продукції та інших витрат.

3.В господарстві в цілому облік налагоджено непогано. Первинні документи з обліку розрахунків з покупцями надходять в бухгалтерію своєчасно. Однак, інколи, деякі первинні документи заповнюються неякісне, не проставляються всі реквізити, особливо з якості продукції,

4.Обліковці витрачають на реєстрацію товарно-транспортних накладних з реалізації сільськогосподарської продукції і приймальних квитанцій, а також на взаємну звірку їх даних дуже багато часу. Трудоємкість цієї роботи збільшується, якщо до декількох накладних виписана одна квитанція.

5. В господарстві ведеться меморіально-ордерна форма обліку з ефективним використанням комп'ютерної техніки.

6.Регістри аналітичного і синтетичного обліку, які приміняються в господарстві, зручні у використанні.

7.З 2005 року облік ведеться з використанням комп'ютерної програми «1С: Бухгалтерія», комп'ютерна техніка бухгалтерії об'єднана в сітьове оточення.

8.В господарстві відсутній власний програміст і економіст.

9.ТОВ Агрофірма «Земля» аудиторська перевірка не проводилась.

10. ТОВ Агрофірма «Земля» ревізія не проводилась.

11.В господарстві не налагоджено зовнішньоекономічні зв'язки з іноземними підприємствами.

12.В господарстві здійснюється систематичний контроль за дотриманням розрахунково-касової дисципліни.

13.Всі операції з надходження, руху та вибуття засобів підприємства в обліку відображуються своєчасно.

Розглянемо структуру товарної продукції ТОВ Агрофірма «Ісіда» (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Структура товарної продукції ТОВ Агрофірма «Ісіда»
2006 2007
Кіл-ть тон Виручка від реал., тис. грн. Кіл-ть тон Виручка від реал., тис. грн.
зерно 8240 4035 6093 3249
соняшник 4853 4637 3402 5489
інша продукція рослинництва 237 92
всього по рослинництву
молоко 6 5
м'ясо врх в жив. в. 1 9 9 13
м'ясо свиней в жив. в. 147 972 146 1289
всього по тваринництву
риба
всього

Коефіцієнт оберненості оборотних фондів це відношення виручки від реалізації до вартості оборотних фондів. Детальніше розглянемо таблицю 3.2.

Таблиця 3.2

Наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів

2005 2006 2007 2007/2005 %
1 .Середньорічна вартість основних виробничих фондів т.грн 3819 4573 3605 94,3
2.Середньорічна вартість оборотних засобів, т. грн. 1996 5225 4793,2 96,9
З.Виручка від реалізації продукції, т.грн 3736 11716 11919 140,1
4.Вартість валової продукції в порівнянні до 2008 р., грн. 5398 7053 7647 143
5 .Фондооснащенність,т.грн 96,5 128,6 94,5 97,9
6.Фондоозброєнність,тл. рн 2254,5 2336,8 2228,4 98,8
7.Фондовіддача,т. грн 1,85 1,98 2,4 129,7
8.Фондомісткість, грн. 1,2 0,98 0,81 67,5

Проаналізувавши цю таблицю можна сказати, що фондомісткість зменшилась на 38 % внаслідок, що вартість основних фондів зменшилась, а валова продукція збільшилась .В результаті не пропорції: збільшення виручки від реалізації і зменшення вартості оборотних фондів, коефіцієнт оберненості оборотних фондів збільшився на 110 %.

Одним із головних чинників, без якого неможливий процес виробництва с.-г. продукції є трудові ресурси. Наявність трудових ресурсів наведено в таблиці 3.3.


Таблиця 3.З Наявність та використання трудових ресурсів.

Показник 2005 2006 2007 2007/2005 %
1 .Середньорічна кількість працівників,чол. 211 197 172 50,3
Всього, тис. люд.-год. 403 394 342 89,04
2.Відпрацьовано одним середньорічним працівником, люд. - год. 1910 2000 1988 95,7
3.Річний запас робочого часу ,тис.люд.-год. 423 393 344 91,8
4.Коефіщєнти використання робочого часу 0,52 1 1 83,3
5 .Трудозабезпеченність 5,4 5,8 4,7 87,03

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що внаслідок зменшення середньорічної чисельності працівників на 11.3 %,зменшилась кількість відпрацьованих тис .люд.-год. на 15,2 %, а кількість відпрацьованих одним працівником люд. год. на 4,5 %. Як наслідок зменшився запас робочого часу та трудозабезпеченність. В результаті скорочення чисельності працівників на 15 чоловіків, зменшився коефіцієнт використання робочого часу.

Для підприємства дуже важливим є фінансове економічний стан для того щоб визначити його необхідно розглянути основні показники виробничо-фінансової діяльності. Ці дані наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Показники 2005 2006 2007 2007/2005 %
1.Припадає на 100 га с.-г. угідь тис. грн. основних фондів 193,3 211,4 183,1 94,7
- виробничих витрат 160,7 187,9 197,4 122,8
2.Урожайність основних с.-г. культур, ц/га
Озима пшениця 34,6 44,8 35 101
Ячмінь 21,4 30,1 16 74,7
Соняшник 23,4 23,2 27,7 118,4
Кукурудза 45,7 69 48 105

Як ми бачимо з цієї таблиці урожайність с.-г. культур кожного року змінювалася і коливалася від дуже різкого збільшення до дуже різкого зменшення. Це призведе до того що виробничі фонди зменшаться на 15 %, але за рахунок підвищення урожайності у 2006 році рентабельність та норма прибутку збільшиться. Тому це дасть змогу підвищити рентабельність у 2007 році. Більш повно уявити стан справ у господарстві дозволяє аналіз системи фінансових результатів у 2006 р.

Таблиця 3.5 Фінансовий результат ТОВ Агрофірма «Земля»

Показник 2009 рік
Виручка від реалізації с/г продукції, тис. грн. 3569
Собівартість реалізованої с/г продукції, тис.грн 2860
Прибуток, тис.грн 509
Рентабельність,% +17,8%

Бухгалтерія ТОВ Агрофірма «Ісіда» є складовою планово-економічного відділу. Начальник відділу - головний бухгалтер, який контролює якість оформлення документів і подання звітності. Бухгалтер по обліку праці та її оплати, веде розрахунки з членами господарства по заробітній платі; бухгалтер - касир веде облік грошових коштів і несе відповідальність за "їх збереження.


2 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ

2.1 ВИЗНАЧЕННЯ І ВИЗНАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237.

Дебіторською вважається заборгованість підприємству різних інших підприємств та осіб, що виникла на певну дату, а дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів або інших активів.

За строками погашення дебіторська заборгованість може бути короткострокова і довгострокова.

Короткострокова заборгованість погашається в період до одного року: заборгованість покупців і замовників за відвантажену продукцію або виконані роботи, заборгованість підзвітних осіб.

Довгострокова дебіторська заборгованість не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. До такої дебіторської заборгованості відноситься заборгованість орендаря за фінансовою орендою, за довгостроковими позиками, наданими юридичним та фізичним особам. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод, а її сума може бути достовірно визначена.

Поточна дебіторська заборгованість за одержані виробничі запаси, виконані роботи та послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, робіт і послуг.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 "Баланс" у складі активів. Активи підприємства - це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати. Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не може бути визнана активом і не повинна відображатися в балансі.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову. Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

У П{С)БО 2 "Баланс" дається визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не дов­гостроковою, а поточною.

Отже, довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю. Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками], але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною. Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.

З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості |залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

Наприклад, у балансі станом на 31 березня числиться заборгованість працівника за наданою йому позикою, термін погашення якої - 10 травня наступного року. У звітності за перший квартал поточного року така заборгованість повинна відображатися як довгострокова, оскільки вона буде погашена через 13 місяців і 10 днів після дати балансу (31 березня). Але у звіті за другий квартал поточного року заборгованість повинна бути визнана короткостроковою, оскільки її погашення передбачається через 10 місяців і 10 днів після дати балансу (30 червня). У Балансі суми дебіторської заборгованості відображаються в різних рядках залежно від її видів. Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності подані далі в таблиці.

2.2 ОЦІНКА ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Для обліку сум дебіторської заборгованості застосовується декілька видів оцінок.

1. Дисконтована вартість майбутніх платежів, що очікуються для погашення цієї заборгованості. Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів застосовується орендодавцями для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Інакше кажучи, сума таких платежів повинна відображатися в сумі чистих інвестицій в оренду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу.

У міжнародній практиці широко застосовується така оцінка. Що стосується українського бухгалтерського обліку, то до прийняття П(С)БО 14 "Оренда" застосування цієї оцінки неможливе.

2. Чиста реалізаційна вартість. Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне? визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів. Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання ЇЇ активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.

3. Первісна вартість. Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

Будь-яка заборгованість, як довгострокова, так і поточна, у якийсь момент може бути визнана підприємством безнадійною. До 2000 року в національному бухгалтерському обліку було відсутнє поняття безнадійної заборгованості, хоч і було передбачене списання на збитки підприємства сум дебіторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності або щодо якої є документальне підтвердження про неможливість її погашення, тобто документи, видані судовими органами.

На сьогодні для того щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість безнадійною, не потрібно документального підтвердження. Досить, щоб була виконана одна з умов:

– закінчився строк позовної давності (3 роки);

– існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

Що таке "впевненість" у цьому випадку, П(С)БО 10 не уточнює, але можна передбачити, що коли підприємство-боржник оголошене банкрутом, то підприємство-кредитор може списати його заборгованість як безнадійну, знаючи, що майна банкрута ні: вистачить для погашення заборгованості. У цьому полягає відмінність, порядку визнання боргу покупця безнадійним у чинному бухгалтерському обліку від аналогічного порядку в податковому обліку.

Безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи або послуги списується в момент її визнання за рахунок резерву сумнівних боргів, який формується на дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів. При створенні резерву сумнівних боргів збільшуються інші витрати операційної діяльності, а списання безнадійної заборгованості відбувається не за рахунок зменшення раніше нарахованого доходу, а за рахунок зменшення резерву сумнівних боргів.

Якщо для списання безнадійної заборгованості покупців (замовників) не вистачило резерву сумнівних боргів, різниця списується на витрати періоду. Якщо резерву сумнівних боргів постійно не. вистачає для списання безнадійної заборгованості, підприємству необхідно переглянути методику його формування. Для відображення сум витрат на. формування резерву сумнівних боргів і на пряме списання поточної дебіторської заборгованості в новому Плані рахунків передбачений субрахунок 944 "Сумнівні і безнадійні борги" рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності". Нарахування резерву сумнівних боргів відображається по кредиту рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів", а списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву - по дебету цього рахунка.

При списанні дебіторської заборгованості, що утворилася не в результаті відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг, застосовується метод прямого списання сум такої заборгованості на витрати періоду.

Після списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємство зобов'язане враховувати її суму на забалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника. Для обліку сум списаної заборгованості застосовується субрахунок 071 "Списана дебіторська заборгованість" забалансового рахунка 07 "Списані активи". Якщо протягом трьох років заборгованість не буде відшкодована боржником, слід остаточно списати її суму із забалансового рахунка. Сума заборгованості, відшкодованої після списання, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" або інших рахунків обліку активів. Одночасно на цю ж суму слід відобразити дохід по кредиту субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" рахунка 71 "Інший операційний дохід".

2.3 ВИДИ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Підприємства відповідно до діючого законодавства не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку з тим, що господарства має право перераховувати гроші авансом.

Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою.

Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунку 36 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Основними видами дебіторської заборгованості є:

· розрахунки в порядку планових платежів;

· розрахунки з підзвітними особами;

· розрахунки за відшкодування завданих збитків;

· розрахунки з іншими дебіторами.

Розрахунки в порядку планових платежів

Розрахунки в порядку планових платежів у с/г господарствах застосовуються за наявності постійних господарських зв’язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.

Розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою угодою, пов’язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами.

Сума кожного планового платежу і строки перерахування встановлюються сторонами на поточний місяць (квартал) виходячи з періодичності платежів і з обсягів поставок, закупок чи надання послуг за договорами чи угодами або фактичної поставки за минулий місяць. Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перерахунок і відповідний платіж в порядку, обумовленому в договорі чи угоді. Звірка розрахунків оформляється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.

Для обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів передбачено субрахунок 361 “Розрахунки в порядку планових платежів”. За дебетом цього субрахунка записуються суми перерахованих планових платежів, за кредитом – записується вартість отриманих матеріальних цінностей, прийнятих робіт і послуг.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 361 “Розрахунки в порядку планових платежів” ведеться в меморіальному ордері № 7, в якому для кожного постачальника відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця. Записи у відомість здійснюються за кожним документом (платіжне доручення, накладна, рахунок) в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня після надходження документів до бухгалтерії.

Облік розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів може також вестись на картках ф. № 292-а або у книгах ф. № 292.

У практичній діяльності підприємств мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризацій виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на субрахунку 363 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”. У дебет цього субрахунка на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом – записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб у сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік ведеться на картках за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків. Інші дебітори – це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”.

Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено субрахунок 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”. За дебетом цього субрахунка записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення.

На субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи, а саме розрахунки за матеріальні цінності, за виконані роботи та надані послуги, за пред’явленими рахунками, розрахунки за претензіями і боргами, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами.

Облік розрахунків із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.


3 СТАН ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ

3.1 ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ ТА ЗАВДАННЯ ЇХ ОБЛІКУ

На рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" має такі субрахунки:

371 "Розрахунки за виданими авансами"

372 "Розрахунки з підзвітними особами"

373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

374 "Розрахунки за претензіями"

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок"

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

За дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання.

На субрахунку 371"Розрахунки за виданими авансами" ведеться облік авансів, наданих іншим підприємствам.

На субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань балансу підприємства.

На субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

На субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

На субрахунку 376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок" ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках.

На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

3.2 ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Дохід відображається на рахунку 70 «Дохід від реалізації товарів, робіт, послух», податок на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами» .

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.

При складанні управлінської звітності слід враховувати, що на будь-якій стадії процесів продажу та придбання неминучі різні відхилення від виконання умов договорів, для вчасно виявлення яких необхідний оперативний контроль та своєчасна поінформованість управлінського персоналу про причини таких відхилень.

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за наданими їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселями) відображається в статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядки 160-162 активу балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість. Зміни в розмірах дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

Підприємство надало комунальні послуги підприємству ЖУС з електроенергії підтвердженням цього є документи: договір , рахунок-фактура, податкова накладна , акт здачі прийняття робіт. Відобразимо в бухгалтерському обліку розрахунки з замовником наступними бухгалтерськими проведеннями, які наведені нижче.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками

1. Повернено покупцю :

– надлишкову отриману продукцію – Дт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» Кт 30 «Каса».

– надлишкові перераховані кошти - Дт «Розрахунки з покупцями і замовниками» Кт 31 «Рахунки в банках».

2. Одержано вексель від покупців – Дт 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані» Кт 36 «Розрахунки з

покупцями і замовниками».

3. Відображено доход від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг - Дт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» Кт 70 «Доход від реалізації».

4. Нараховуємо ПДВ – Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 64 «Розрахунки за податками та платежами».

5. Відображено доход від реалізації оборотних активів – Дт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» Кт 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів».

6. Відображено курсову різницю в результаті перерахунку дебіторської заборгованості на дату отримання коштів – Дт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» Кт 714 «Доход від оперативної курсової різниці» .

7. Погашено покупцем заборгованість за товари – Дт 30 «Каса», 31«Рахунки в банках» Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

8. Відображено суми отриманих авансів, зараховані при пред’явленні покупцям (замовникам) рахунків за поставку готової продукції - Дт 681 «Розрахунки за авансами одержаними» Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

9. Списано безнадійну дебіторську заборгованість, визнану безнадійною:

– у частині резерву – Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

– у сумі, що перевищує резерв – Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

– одночасно відображено суму списаної заборгованості на позабалансовому рахунку - Дт 071 «Списана дебіторська заборгованість» Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

3.3 ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗІТНИМИ ОСОБАМИ

Підзвітними вважаються робітники і службовці підприємства, які одержали гроші, аванси під звіт для проведення деяких дрібних операційно - господарських витрат, а також на відрядження. Список таких осіб затверджує керівник підприємства, кошти на відрядження видають у міру необхідності в межах сум, передбачених кошторисом. Гроші, видані під звіт, повинні використовуватись лише на ті потреби, на які вони видані. Видача грошей під звіт дозволяється тільки робітникам свого підприємства із своєї каси. Грошові чеки для одержання підзвітних сум безпосередньо з розрахункового рахунку в банку, як правило, не видають.

Підзвітній особі видають гроші на основі її письмової заяви з дозволу керівника підприємства при наявності довідки бухгалтерії про те, що за даною особою немає заборгованості по раніше виданих авансах.

Для Обліку підзвітних сум застосовується синтетичний активно- пасивний рахунок № 71 " Розрахунки з підзвітними особами". По дебету цього рахунку групують суми, що видаються під звіт, і відображають заборгованість осіб. По кредиту рахунку обліковують суми, витрачені з підзвіту або його повернення.

Регістри для обліку розрахунків з підзвітними особами.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться лінійно - позиційним способом в журналі — ордері № 7 , в якому зосереджений синтетичний облік і аналітичний; повна назва цього журналу така: журнал - ордер № 7 за_________ 201_р. по кредиту рахунку № 372 " Облік розрахунків з підзвітними особами" і аналітичні дані по цьому рахунку.

Заповнюється цей журнал по кожній підзвітній особі окремо і окремо кожному виводиться залишок заборгованості.

В журналі - ордері № 7 на одній сторінці записується сума виданого авансу і сума витрат по затвердженому звіту в кореспонденції з дебетуючими рахунками.

Суми залишків, що рахуються за підзвітною особою беруться з журналу - ордеру № 7 за минулий місяць, суми виданих авансів записуються по документах, які відображені в журналі № 1.

Суми здані в касу залишків не використаних авансів записуються на основі прибуткових ордерів, відображених у відомості № 1 по дебету рахунку

50 " Каса", а записи по кредиту рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" - на основі авансових звітів.

3.4 ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ПО ВІДШКОДУВАННЮ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗБИТКУ

Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному субрахунку №375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». До дебету цього субрахунка відносяться суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).

Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116 із подальшими змінами та доповненнями.

У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру їх придбання та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначають на підставі з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичному зносу, але не нижче за 50% ринкової ціни.

Відповідно до зазначеного Порядку в розпорядженні установи залишається тільки сума на погашення збитків, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України. Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов’язані з закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням і т.ін.) у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали та каміння, а також валютних цінностей, визначається Законом України від 06.06.95 №217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються в таких розмірах:

-дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та інші метали платинової групи)— у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день завданих збитків,

-музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння,— за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів,

-Іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті— у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків, заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решта перераховується до Державного бюджету України.

Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані з заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків проводиться за кредитом субрахунка №363 і дебетом рахунка каси.

Кореспонденцію рахунків, за якими відображаються в обліку розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл.3.4.1

Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Виявлені суми крадіжок і розтрат матеріальних цінностей відносяться на винних осіб у сумі, яку зазначено в акті ревізії чи перевірки. У разі потреби документи про виявлені розтрати й розкрадання передаються судовим чи слідчим органам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях.

Таблиця 3.4.1

Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків

Зміст операції Кореспонденція рахунків
За дебетом За кредитом
Віднесено на винних осіб:
1)нестачу готівки в касі в національній валюті 375 301
2)нестачу готівки в касі в іноземній валюті 375 302, 642
3)нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів харчування 375 231—236, 238—239
4)нестачу основних засобів та інших необоротних активів; 401,131—133 104—122
водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету 375 642
5)нестачу МШП; 411 221
водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету 375 642
Надходження до каси сум на відшкодування завданих збитків 301 375
Проведено утримання з заробітної плати на від-
шкодування завданих збитків
661 375

У практичній діяльності бюджетних установ нерідко трапляються випадки виявлення нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей через недбалість у роботі окремих працівників. У такому разі відповідно до законодавства заподіяну шкоду може добровільно відшкодовувати винна особа повністю або частково.

Відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи відрахуванням із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніш як протягом двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і звернено до виконання не раніш як через сім днів від дня повідомлення про це працівника. Обчислюючи розмір відрахувань, ураховують обмеження, установлені статтею 128 КЗпП, відповідно до якої під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а в окремих випадках— 50% заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або з його розмірами, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, визначеному законодавством. У решті випадків керівник установи подає позов до районного (міського) суду, після чого суд приймає відповідне рішення. Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах .

Аналітичний облік за субрахунком №375 за кожною винною особою ведеться на картках ф.№292а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.


4 УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ КРЕДИТОРАМИ

В даному розділі розрахунки розглядаються за допомогою системного підходу. Системі розрахунків можна дати таку характеристику: за здатністю до змін вона є динамічною – за умови дії зовнішніх та внутрішніх впливів елементи системи розрахунків здатні переміщуватись, перегруповуватись, трансформуватись, не руйнуючи при цьому системи; за умовами функціонування вона є ймовірнісною – тобто це система, кінцевий стан якої можливо передбачити з певним ступенем ймовірності; за типом вона є соціальною – тобто системою, виникнення та цілісність якої визначається наявністю та взаємодією людей із спільністю конкретних цілей та інтересів; за обсягом вона може бути і малою, і середньою, і великою в залежності від кількості її елементів та числа внутрішніх зв’язків; за положенням в процесі взаємодії вона може бути як зовнішньою, так і внутрішньою, в залежності від того з ким взаємодіє: з державою, з контрагентом, з філіалом, з робітником, з покупцем – фізичною особою.

Однією з властивостей існування системи є орієнтованість на досягнення мети, яку визначають її суб’єкти. Метою системи розрахунків є виконання зобов’язань учасників розрахунків шляхом обрання оптимального для всіх суб’єктів часу між моментами передачі товарів, робіт, послуг та коштів з гарантією обумовленого рівня надійності.

У структурі елементів системи розрахунків можна виділити: об'єкти, суб'єкти і механізм розрахунків як сукупність методів та засобів впливу і регулювання на економічний процес розрахунків. Об'єктом системи розрахунків є фінансові зобов'язання, а також взаємини між суб'єктами системи розрахунків по їх погашенню. Суб'єктами системи розрахунків виступають: постачальники товарів, робіт, послуг – одержувачі коштів; покупці товарів, робіт, послуг – платники коштів; банки й інші фінансово-кредитні установи – посередники з переказу коштів; треті особи – гаранти при проведенні розрахунків. Механізм розрахунків, будучи елементом системи розрахунків, характеризується цілою низкою складових: умови та форми розрахунків, види, гарантії та засоби платежу. Елементи системи взаємопов’язані між собою за допомогою трьох типів зв'язків: функціонально необхідні, синергічні (спільної дії), надлишкові – зайві чи суперечливі.

Системи існують у деякому навколишньому середовищі, постійно взаємодіють з ним, завдяки чому можливо їх функціонування і розвиток. У складі навколишнього середовища системи розрахунків виділені надсистема, рівноправні системи та підсистеми.

Надсистемами виступають вищестоящі системи, але загалом, в більш широкому змісті надсистема являє собою сукупність різнорідних систем, що визначають і обмежують діяльність розглянутої системи, що споживають результати її діяльності. Для системи розрахунків надсистемою є держава, як основний орган, що регламентує й обмежує її функціонування шляхом створення відповідної законодавчої бази.

Системи, що знаходяться в рівноправних відносинах з розглянутою, відрізняються тим, що вони одночасно можуть бути як такі, що співробітничають з даною системою, так і байдужими до неї до визначеного моменту: банківська система, платіжні системи (українська СЭП, міжнародна СВІФТ і т.д.), валютна система, підприємства як системи і т.д. Їх називають ще суміжними системами.

Підсистеми, що забезпечують діяльність розглянутої системи, утворюються при об'єднанні однорідних груп елементів, піделементів і мікроелементів. Систему розрахунків можна представити як сукупність таких підсистем: технологічна, технічна, соціальна, організаційна, економічна, інформаційна. Технологічна підсистема системи розрахунків являє собою визначену послідовність операцій, своєчасне і якісне виконання яких забезпечує досягнення мети системи розрахунків. Технічна підсистема обумовлена структурою і змістом технологічної підсистеми, а також обсягами інформаційних потоків. Як правило, вона представлена спеціальним устаткуванням, комп'ютерною технікою, засобами зв'язку і телекомунікації. Технічна підсистема дуже сильно піддана впливу науково-технічного прогресу і вимагає періодичної модернізації. Соціальна підсистема характеризує використання людського фактора, визначає кількісні і якісні пропорції окремих видів праці, ступінь участі і впливу людини на процеси, що відбуваються усередині системи. Організаційна підсистема дозволяє найбільш раціонально і якісно використовувати елементи кожної підсистеми для досягнення загальної мети з найменшими витратами. Економічна підсистема виражає єдність всіх економічних процесів і зв'язків між підсистемами, елементами усередині системи і з навколишнім середовищем. Інформаційна підсистема – містить у собі сукупність різноманітних відомостей про стан системи розрахунків і процеси, що відбуваються в ній, які певним чином організовані, збережені і зафіксовані на різних носіях. Саме ця підсистема забезпечує можливість як внутрішніх, так і зовнішніх взаємозв’язків в системі, а, відтак, спонукає постійні зміни, що призводять до удосконалення системи. Усі перераховані підсистеми взаємозалежні і тільки в єдності складають розрахунки як систему за допомогою інформаційних зв’язків.

Таким чином, зроблено висновок, що розрахунки дійсно є системою, тому що функціонують задля досягнення певної мети та являють собою сукупність елементів і їхніх відносин, закономірно зв'язаних у єдине ціле.

Системність розрахунків обумовила характер змісту пропозицій щодо удосконалення формування облікової політики та методики відображення інформації про них у бухгалтерському обліку. В обліковій політиці у відношенні обліку розрахунків способи документування розкриваються наступним чином: наводиться перелік документів, що виробляються на бланках, розроблених підприємством, а безпосередньо форми бланків затверджуються у додатках; затверджується список осіб, які мають право підписувати первинні документи, а також можливі підстави для використання факсиміле, печаток та штампів підприємства; затверджуються способи захисту інформації та зберігання електронних документів. Також рекомендовано використання зведеного розпорядчого документу “Реєстр документів до сплати” з метою поліпшення контролю за доцільністю, обґрунтованістю та необхідністю платежів та розроблено зразок графіку документообороту за операціями розрахунків, в якому враховані особливості створення / передавання / отримання електронних документів, а також використання електронного цифрового підпису.

Запропоновано затверджувати в обліковій політиці перелік посадових осіб, які повинні входити до складу комісії з інвентаризації розрахунків, а також розроблено форму Акту звірення заборгованості, яка відрізняється тим, що має інформацію відносно отриманих податкових документів на підтвердження розрахунків підприємства з податку на додану вартість.

З метою представлення реальної інформації в фінансовій звітності запропоновано використовувати новий метод обчислення резерву сумнівних боргів та методику його відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Для цього необхідно відокремити сумнівну заборгованість із загальної суми дебіторської заборгованості, яка є “нормальною” та одночасно виявити суму безнадійної заборгованості на звітну дату. Сумнівну заборгованість розподілити по групах в залежності від термінів непогашення (кількість груп за періодами несплати боргу визначаються в обліковій політиці). Встановити коефіцієнти сумнівності для кожної групи, які обчислюється за формулою (1):

ТПБ

К С і = ---------- , (1)

ТПД

де К С і – коефіцієнт сумнівності кожної групи дебіторів;

ТПБ – термін прострочення боргу, в днях або в місяцях;

ТПД – термін позовної давності, в днях або в місяцях.

Розрахувати суму резерву сумнівності спочатку для кожної групи (в розрізі окремих боржників) як добуток суми боргу на відповідний коефіцієнт, а потім загальну суму резерву. На неї в обліку роблять відповідні бухгалтерські записи, а потім відображають в балансі. В подальших періодах розрахунок резерву сумнівності проводиться за такою ж схемою, однак перед тим необхідно провести коригувальні записи: сторнування резерву за тими дебіторами, від яких отриманий борг в звітному періоді; нарахування резерву на нових “сумнівних” дебіторів; донарахування резерву у відношенні тих дебіторів, які переведені у подальші групи сумнівності. Також рекомендовано визнати резерв сумнівних боргів для цілей оподаткування та впровадити граничний його рівень в 10% з метою недопущення зловживань при обчисленні суми резерву.

Рекомендовано перегрупування бухгалтерських рахунків по класах в плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій. Відповідно рекомендовано внесення коректив до Інструкції про його застосування: для обліку розрахунків призначити класи 5 “Довгострокові розрахунки” та 6 “Поточні (короткострокові) розрахунки” з умовою, що рахунки в них можуть мати і дебетове, і кредитове сальдо; здійснити переміщення та перейменування деяких рахунків; ввести нові субрахунки 514 (активний) “Довгострокові векселі отримані в іноземній валюті” та 534 (активний) “Розрахунки з орендарем за орендою цілісних майнових комплексів”.

Розроблено форму регістру аналітичного обліку “Аркуш-розшифровка розрахунків з контрагентом” , відповідно з яким рекомендовано внести зміни до регістрів синтетичного обліку: Журналу №3 та Відомостей до нього. Це допоможе зробити облік розрахунків з дебіторами та кредиторами більш простим, зрозумілим, ефективним, менш трудомістким.

Для відображення в обліку розрахунків на умовах передоплати рекомендовано не використовувати рахунки 681 “Розрахунки за авансами отриманими” та 682 “Розрахунки з авансами виданими”, а вести облік лише за допомогою рахунків 62 “Розрахунки з покупцями та замовниками” і 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”. Доцільність використання такої методики підтверджено тим, що кількість бухгалтерських записів в цьому разі зменшується принаймні на одну, що за рік дає економію в обсязі 2,5 робочих дня, а в перерахунку на мінімальну заробітну плату 29,20 грн. заробітної плати одного працівника бухгалтерії на одному підприємстві.

З метою посилення аналітичної цінності балансу, його інформативності, співставленості показників, надання можливості користувачам фінансової звітності оцінити реальний стан заборгованості підприємства, її якісний склад запропоновано розділити рядок 161 форми №1 “Баланс” “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за первісною вартістю” на два: “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за первісною вартістю, термін сплати якої не настав” та “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за первісною вартістю, не сплачена в належний термін”. Аналогічно пропонуємо здійснити розподіл і для кредиторської заборгованості по рядку 530 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги”, розподіливши його на два: “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої не настав” та “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, не сплачена в належний термін”.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

На основі критичного дослідження законодавчих, нормативно-правових документів, теоретичних підходів до організації розрахунків, а також практичного досвіду ведення обліку розрахунків на підприємствах Дніпропетровської області та в розрахунково-графічній роботі зроблені наступні висновки та пропозиції:

1. Уточнено формулювання “розрахунків”, “зобов’язань” та “заборгованості”, розроблено модель взаємозв’язку між ними, за допомогою якої визначено межі використання цих термінів. Згруповано всі види заборгованості за вісьмома класифікаційними ознаками, що дозволить якісно і вчасно формувати інформаційне забезпечення для прийняття управлінських рішень.

2. З метою підвищення ефективності управлінських рішень, що виробляє система фінансового менеджменту підприємств при розробці політики управління дебіторською, кредиторською заборгованістю, грошовими потоками, запропоновано вважати розрахунки за один з її об’єктів, враховуючи їхню специфіку та узагальнюючий системний характер як операцій, що спричинюють і появу заборгованості, і рух грошових коштів.

3. При дослідженні категорії “розрахунки” застосовано системний підхід з метою довести, що розрахунки є системою, а, відтак, являють собою об’єкт бухгалтерського обліку. З цього приводу сформульовано мету розрахунків як системи; визначено її об’єкт, суб’єкти та механізм розрахунків. Дано характеристику середовищу, в якому діє система розрахунків: надсистемі, рівноправним системам і підсистемам, а також встановлені зв’язки між елементами системи розрахунків.

4. Формалізовано тлумачення змісту облікової політики та визначено особливості використання при її формуванні способів первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточного групування та підсумкового узагальнення. З метою оптимізації документування розрахункових операцій рекомендовано використання зведеного розпорядчого документу “Реєстр отриманих рахунків до сплати”; розроблено зразок графіку документообігу за операціями розрахунків, в якому враховані особливості створення / передавання / отримання електронних документів, а також використання електронного цифрового підпису; запропоновано використовувати розроблену форму Акту звірення заборгованості, в якій окремо виділено інформацію про наявні податкові документи для підтвердження розрахунків за податком на додану вартість.

5. Розроблено метод розрахунку резерву сумнівних боргів, при обчисленні якого слід виходити з даних про період сумнівності заборгованості, а не з суми вже безнадійних боргів. Також запропоновано методику його відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

6. Рекомендовано перегрупування бухгалтерських рахунків по класах в плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій і внесення коректив до Інструкції про його застосування.

7. Удосконалено методику обліку інформації про розрахунки та регістри обліку: рекомендовано вести облік розрахунків на умовах передоплати за допомогою рахунків 62 “Розрахунки з покупцями та замовниками” і 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” без застосування спеціалізованих рахунків для обліку авансів отриманих та виданих; запропоновано вести регістри з обліку розрахунків лінійно-позиційним способом на підставі даних спеціалізованого регістру аналітичного обліку – Аркуша-розшифровки розрахунків з контрагентом, відповідно з яким внести зміни до регістрів синтетичного обліку: Журналу №3 та Відомостей до нього.

8. Удосконалено форму фінансової звітності №1 “Баланс” відносно відображення дебіторської та кредиторської заборгованості за розрахунками, в результаті чого посилиться аналітична цінність балансу, його інформативність, співставленність показників, з’явиться можливість оцінити реальний стан заборгованості підприємства, її якісний склад користувачами фінансової звітності.

Таким чином, узагальнення теоретичних положень і проведення досліджень дозволяє зробити висновок, що реалізація розроблених в дисертації рекомендацій дозволить підвищити ефективність інформаційного забезпечення управління розрахунками суб’єктів господарювання через раціональну їх організацію, сприятиме удосконаленню методики бухгалтерського обліку розрахунків підприємств.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.99 р. // Урядовий кур’єр №162, 1 вересня 1999 р., ст. 7 – 10;

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"№283/97-ВР в редакції від 22.05.97 р., зі змінами і доповненнями№349-ІУ від 24.12.2002 р// Законодавство України: Бібліотека „Інфодиск”. – 2008. – № 4.

3. Науково –практичний журнал „Бухгалтерський облік і аудит” – від 2003 р. № 6 , ст. 26-35; № 9 ст. 18 – 24; від 2005 р. № 4 ст. 36-43; № 11 ст. 11- 16; від 2007р. № 7 ст. 28-31;

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 “Дебіторська заборгованість ” Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 р. № 92. // Бухгалтер № 10, 2000р., ст. 18 – 22;

5. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000. Учеб. пособие. – К.:А.С.К., 2000. – 254 с.

6. Должиньський М.І. Бухгалтерський облік в Україні з використанням положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навчальний посібник - Л.:Львівський банківський інститут НБУ, 2003.- 356с.

7. Журавель Н.В. «Методи нарахування амортизації основних засобів» // Баланс.-– 2006.- № 16.- С. 5-6.

8. Ізмаїлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152с.

9. Каменська Т. Бухгалтерський облік основних засобів // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – 7 червня (№ 52). – С. 11-26.

10. Огійчук О.В. Бухгалтерський облік на с/г підприємствах – Київ – Алерта 2006;

11. Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами – К: „ Лібра”, 2004;

12. Кудряшов В. П. Фінанси: Навчальний посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2002.

13. Литвин Ю.В., Хомин П.Я . – Бухгалтерський облік у сільському господарстві - Тернопіль „ Чарівниця” , 1995;

14. Михайлова М. Г. Національні стандарти в бухгалтерському обліку. – К.: Вища освіта, 2002;

15. Плаксієнко В.Я.Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. – Дніпропетровськ, 2005;

16. Панченко Л.Г. Огійчук М.Ф. Практикум з бухгалтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві за національним стандартом.-К.: Вища освіта. 2003 ;

17. Ракітіна О.М. // Фінанси України – 2006 № 2 ст. 79 – 85;

18. Саблук П.Т. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах. – К.: «Урожай», 1998;

19. Стефанюк І.Б. Бухгалтерський облік і фінансова звітність – об’єкти фінансового контролю. – К.: Атака, Ельга – Н. – 2003;

20. Ткаченко М.Н. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.: А.С.К., 2000;

21. Хом’яненко Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні – Львів: «Інтелект

захід» - 2006;

22.Шандова Н.В. // Фінанси України – 2003 № 2 ст. 97 – 102.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:18:08 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
23:05:39 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Облік грошових коштів

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151145)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru