Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Потужне інверторне джерело живлення

Название: Потужне інверторне джерело живлення
Раздел: Рефераты по физике
Тип: дипломная работа Добавлен 01:36:01 05 июля 2009 Похожие работы
Просмотров: 385 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет xxxxКафедра

Спеціальністьxxxxx“Системи управління та автоматика ”

До захисту допускаю

Завідувач кафедри

xxxxxxx

(ініціали та прізвище)

(підпис, дата)

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Тема роботи Потужне джерело живлення

затверджена наказом по НТУ «ХПІ» від “ xxx” xxxxx2008 р. № xxxxx

Шифр роботи xxxxxx

(група, номер теми за наказом)

Виконавець

(прізвище, ім’я та по-батькові)

Керівник ст. викл.

(посада, прізвище, ім’я та по-батькові)

Харків 2008


НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХПІ”

Факультет xxxКафедра ”

Спеціальність xxxxxxx"Системи управління і автоматики"

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

xxxxxxxxxx

(підпис) (ініціали і прізвище)

З А В Д А Н Н Я

на виконання дипломного проекту

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

студента

1 Тема проекту Потужне джерело живлення

2 Зміст завдання: розробка електричної принципової схеми, вибір та обґрунтування елементної бази, розрахунок вихідного трансформатору та теплоотводу.

3 Вихідні дані для виконання проекту: напруга живлення 380 В 50 Гц, споживана потужність не більше 17 кВт, диапазон регулювання вихідної напруги 0-400 В, давпазон регулювання вихідного тока 0-40 А, захист від зникнення фази від перевищення напруги та току, температура навколишнього середовища – 20ºС +50 ºС, відносна вологість не більше 95%, атмосферний тиск 760 мм.рт.ст.

4 Скласти звіт і виконати потрібні документи (конструкторські, технологічні, програмні, плакати) відповідно до плану дипломного проекту.


План виконання дипломного проекту

Етап. Найменування

Термін

виконання

Прізвище

консультанта

1 Підбір та розробка літературних джерел. 14.03.08
2 Аналіз властивостей потужних блоків живлення 20.03.08
3 Дослідження по проектуванню потужних блоків живлення. 28.03.08
4 Розробка структурної схеми 07.04.08
5 Розробка принципової електричної схеми. 21.04.08
6 Вибір та обґрунтування елементної бази 04.04.08
7 Економічне обґрунтування проекту. 09.05.08
8 Охорона праці та навколишнього середовища. 12.05.08
9 Написання реферату 15.05.08
10 Оформлення звіту 19.05.08
11 Виконання креслень 29.05.08
12 Складання відомості документів 01.05.08
13 Оформлення та комплектування ДП 06.05.08
14 Представлення ДП до допуску к захисту 17.06.08
15Захист ДП 23.06.08

Керівник проекту _______________

(підпис)(ініціали і прізвище)

Студент-дипломник _____________

(підпис)(ініціали і прізвище)

„___” _____________ 20 08 р.


РЕФЕРАТ

Пояснительная записка к дипломному проекту содержит: стр. 67, рис.8 , источников 39, приложений 1 .

Цель данного проекта – разработка мощного источника питания.

Прибор может быть использован в трехфазных сварочных полуавтоматах и аппаратах механизированной сварки плавящимся электродом, а также электрогальванике, для заряда аккумуляторных батарей и в других случаях, когда требуется мощный источник стабилизированного тока или напряжения, обладающий высокими показателями стабилизации и КПД.

В разрабатываемом устройстве применен управляемый мостовой выпрямитель, управляемый преобразователь и мощный выходной трансформатор, что дает возможность организовать двойное преобразование переменного напряжения в постоянное. В разрабатываемом устройстве установлено три схемы защиты – защита от исчезновения фазы, от превышения напряжения и тока.

Ключевые слова: МОСТОВОЙ ВЫПРЯМИТЕЛЬ,УПРАВЛЯЕМЫЙ ВЫПРЯМИТЕЛЬ, ТРАНЗИСТОР, ТРАНСФОРМАТОР,КОНТРОЛЛЕР.


РЕФЕРАТ

Записка пояснення до дипломного проекту містить: стор. 67, рис.8 , джерел 39, додатків 1.

Мета даного проекту – розробка потужного джерела живлення.

Прилад може бути використаний в трифазних зварювальних напівавтоматах і апаратах механізованої зварки плавким електродом, а також електрогальванике, для заряду акумуляторних батарей і в інших випадках, коли потрібне потужне джерело стабілізованого струму або напруги, що володіє високими показниками показниками стабілізації і ККД.У пристрої, що розробляється, застосований керований мостовий випрямляч, керований перетворювач і потужний вихідний трансформатор, що дає можливість організувати подвійне перетворення змінної напруги в постійне. У пристрої, що розробляється, встановлено три схеми захисту – захист від зникнення фази, від перевищення напруги і струму.

Ключові слова: МОСТОВИЙ ВИПРЯМЛЯЧ, КЕРОВАНИЙ ВИПРЯМЛЯЧ, ТРАНЗИСТОР, ТРАНСФОРМАТОР,КОНТРОЛЕР.


ABSTRACT

An explaining message contains to the diploma project: page 67 , fig. 8 , sources 39, appendixes 1.

Purpose of this project – development of powerful source of feed.

A device can be used in threefase welding semi-automatic devices and vehicles of the mechanized welding a fluxible electrode, and also elektrogalvanics, for the charge of storage batteries and in other cases, when the powerful source of the stabilized current or tension, possessing high indexes of stabilizing and OIR.

The guided bridge rectifier, guided transformer and powerful output transformer, is applied in the developed device, that enables to organize double transformation of variable tension to permanent one. Three charts of defence are set in the developed device – protecting from disappearance of phase, from exceeding of tension and current.

Keywords: BRIDGE RECTIFIER, GUIDED RECTIFIER, TRANSISTOR, TRANSFORMER.


ЗМІСТ

Вступ

1 Огляд існуючих рішень

1.1Потужнеджерело живлення ДС 250.33

1.2 Потужне джерело живлення ВД 506 ДК

1.3 Потужне джерело живлення КСУ 320

2Синтез структурноїсхеми

2.1 Работа пристроюзаструктурноюсхемою

3Синтез схемы электрической принципиальной

3.1 Работа пристроюзаелектричноюсхемою

4Вибір элементноїбази

4.1 Вибір микросхем

4.2 Вибір элементів трифазного випрямляча

4.3 Вибір тиристорів

4.4 Вибір діодів

4.5 Вибір стабілітронів

4.6 Вибір транзисторів

4.7 Вибір конденсаторів

4.8 Вибір резисторів

4.9 Вибір трансформаторів

4.10 Вибір оптопар

4.11Вибір пристроївіндикації

4.12Вибір пристроївохолождення

4.13Вибір запобіжників

4.14Вибір автоматичного вимкненя

4.15Вибір роз'єднань

4.16Вибір клемника

5Розрахунковачастина

5.1 Методика розрахунку тепловідводу

5.2Розрахуноксистеми охолоджування

5.3 Методика розрахункутрансформаторудвотактового мостовогоперетворювача

5.4 Розрахунок трансформатору

6Конструкторсько-технологічна частина

7Охорона праціінавколишньогосередовища

7.1 Загальніпитання охорони праці і навколишнього середовища

7.2 Виробнича санітарія

7.3Безпечне ведення робіт

7.4Пожежна безпека

7.5 Охорона навколишнього середовища

8 Технико-экономичне обгрунтування розробки потужного джерела живлення

8.1 Мета і призначення

8.2 Розрахунок собівартості і ціни виробу

8.2.1 Матеріальні витрати

8.2.2 Розрахунок вартості купувальних напівфабрикатів і комплектуючих виробів

8.2.3 Зворотні відходи

8.2.4 Транспортно-заготівельнівитрати

8.2.5 Витрати на оплату праці

8.2.6 Додаткова заробітна плата

8.2.7 Відрахування на соціальні заходи

8.2.8 Витрати за змістом і експлуатації устаткування

8.2.9 Адміністративні витрати

Висновок

Список джерел інформації

Додаток А


ВСТУП

Для забезпечення споживача потрібною йому напругою і струмом промисловість розробила масу різноманітних джерел живлення.

Розвиток джерел живлення йде по шляху ускладнення їх функцій. В останні часи все більшого розвитку набувають інверторні джерела живлення. Вони, на відміну від лінійних джерел живлення, дозволяють скоротити витрату електротехнічних матеріалів у багато разів, за рахунок підвищення ККД і поліпшення енергетики вжитку, істотно зменшити споживану потужність. Тому масове їх вживання неминуче. Менша маса, габаритні розміри, вищий ККД високочастотних інверторів живлення, по відношенню до лінійних, є їхньою експлутаційною перевагою. Менші витрати матеріалів ведуть доресурсозберігання.В даний час на світовий ринок поставляються інверторніджерела живлення різних потужностей призначені як для окремих вживань, так і універсальні. Одночасно зросла кількість фірм, що виготовляють імпульсні джерела живлення.Проведений аналіз публікацій та ринку джерел живлення на сучасному етапі розвитку електронних пристроїв свідчіть про те, що тема розробки інвертор них джерел живлення є актуальною.


1 ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ

1.1 Потужне джерело живлення ДС 250.33

Основні технічні даніпристрою:

Споживана потужність 13 кВт

Напруга живлення~380 ,50 Гц

Максимальна вихідна напруга 400 В

Максимальний вихідний струм 30 А

Умови експлуатації:

Температура -20 + 50

Вологість до95%

Атмосферний тиск 750 мм.рт.ст.

Габаритні розміри: 900 х 620 х 400 мм

Вага50 кг

Структурна схема ДС 250.33 приведена на рисунку1.1

Рисунок 1.1 Структурна схема ДС 250.33

Працює пристрій таким чином: при підключенні дотрифазної мережі випрямлена і відфільтрована напруга подається на інвертор. Одночасно включається вентилятор охолодження. Пристрій обмеження струму аналізує величину струму на виході і при перевищенні заданого значення забороняє роботу інвертора, при цьому струм на виході відсутній.

Основні недоліки цього пристрою – це низький ступінь захисту від кидків струму, від перевищення напруги і зникнення фаз, відсутність пристроїв індикації роботи, відсутність плавного пуску і керованого випрямляча.

1.2 Потужне джерело живлення ВД 506 ДК

Основні технічні даніпристрою:

Споживана потужність 17 кВт

Напруга живлення~380 ,50 Гц

Максимальна вихідна напруга 500 В

Максимальний вихідний струм 30 А

Умови експлуатації:

Температура-20 + 50

Вологість до 95%

Атмосферний тиск 750 мм.рт.ст.

Габаритні розміри: 1200 х 700 х 500

Вага95 кг.

Структурна схема ВД 506 ДК приведена на рисунку1.2

Рисунок 1.2 Структурна схема ВД 506 ДК

Працює пристрій таким чином: при підключенні дотрифазної мережі напруга подається на вхідний силовий трансформатор. Після цього, за допомогоютиристорноговипрямляча,здійснюється регулюваннявихідноїнапруги. Одночасно включається вентилятор охолодження. Схема захисту спрацьовує при перегріві силових елементів керованого випрямляча, вона відключає блок живлення і пристрій управління, при цьому відключається керований випрямляч – струм і напруга на виході відсутні.

Основні недоліки цього пристрою – це низький ступінь захисту від кидків струму, від перевищення напруги і зникнення фаз, відсутність пристроїв індикації роботи, великі габарити тавага.

1.3 Потужне джерело живлення КСУ 320

Основні технічні даніпристрою:

Споживана потужність18 кВт

Напруга живлення~380 ,50 Гц

Максимальна вихідна напруга 400 В

Максимальний вихідний струм 40 А

Умови експлуатації:

Температура -20 + 50

Вологість до 80%

Атмосферний тиск 750 мм.рт.ст.

Габаритні розміри: 1200 х 650 х 450 мм

Вага85 кг

Структурна схема КСУ 320 приведена на рисунку1.3


Рисунок 1.3 Структурна схема КСУ 320

Працює пристрій таким чином: при підключенні до трифазної мережі напруга подається на вхідний силовий трансформатор.Після чого напруга передається на конвертор. Пристрій обмеження струму аналізує величину струму на виході і при перевищенні заданого значення забороняє роботу конвертора, при цьому струм на виході відсутній.

Основні недоліки цього пристрою – це низький ступінь захисту від кидків струму, від перевищення напруги і зникнення фаз, відсутність пристроїв індикації роботи, відсутність плавного пуску і керованого випрямляча, великі габарити та вага.


2 СИНТЕЗ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ

Відповідно до технічного завдання необхідний пристрій, в якого на виході буде регульована напруга таструм. У зв'язку з цим пристрій повинен живитисявід промислової трифазної мережі із змінною напругою 380 В. Для виконання покладених на пристрій завдань він повинен містити керований випрямляч, який перетворюватиме змінну напругу 380Вв постійну.Для забезпечення захисту мережі від кидків струму у момент включення випрямляча необхідний пристрій управління випрямлячем, якийзабезпечить плавне включення випрямляча. Для забезпечення регулювання величини випрямленої напруги і струму необхідний переривник, а також пристрій управління переривником. Щоб перетворювати постійну напругу в зміннунеобхідний пристрій перетворення постійної напруги в змінну, а також пристрій управління цим перетворювачем. Для здобуття необхідноїнам постійної напруги на виході нам необхідний вихідний випрямляч. Для управління всіма пристроями необхідний пристрій управління.

Для контролю вихідної напруги і струму необхідний пристрій індикації. Щоб захистити всі системи пристрою від перевищення напруги, від обриву фази необхідні схеми захисту від цих чинників. Для здобуття напруги живлення низьковольтних пристроїв необхідне вторинне джерело живлення, яке вироблятиме необхідні напруги. Схема структурнарозробляє мого пристроюприведена на кресленні АП14Б.7.091401.001.Э1.

2 .1 Робота пристрою за структурною схемою

У початковий момент часу роботи на вхід керованого випрямляча подаєтся змінна трифазнанапруга з мережі 380 В. Пристрійуправління випрямлячем забезпечує плавне включення і запобігає кидкам струму в мережу. Постійна напруга з керованого випрямляча поступає на переривник. За допомогою пристрою управління переривником здійснюється регулювання величини випрямленої напруги і струму.Випрямлена напруга поступає на перетворювач і перетворюється в змінну. Необхідна змінна напруга поступає на вхід вихідного випрямляча, на виході якого утворюється необхідні постійна напруга і струм. Схема захисту аналізує величину напруги і струму, здійснює захист основних блоків і пристроїв від зникнення фази від перевищення струму і від перевищення встановленої напруги.При виникненні цих чинників схема захисту впливає на пристрій управління випрямлячем, пристрій управління переривником і пристроєм управління перетворювачем і ті у свою чергу відключають відповідно керований випрямляч, переривник і перетворювач. Пристрій індикації відображує величину напруги і струму на виході випрямляча.

Живленнянизьковольтних пристроїв управління здійснюється за допомогою другорядних джерел живлення котрі мають гальванічну розв’язку від мережі 220В,50Гц.

Схема структурна приведена на кресленні АП14Б.7.091401.001.Э1.


3 СИНТЕЗ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ

Відповідно до технічного завдання і структурної схеми потужне джерело живлення не повинне вносити перешкоди до промислової мережі змінного струму. Для реалізації цього завдання ,як керований випрямляч,застосований міст Ларіонова на діодах VD5, VD8,VD11 і тиристорах VS1-VS4.Щоб мати можливість управління рівнемвипрямленої напруги, а в разі аварії мати можливість відключення цієї напруги,застосовний переривник на транзисторі VТ4, в основу роботи якого покладений принцип широтно-імпульсной модуляції. Як пристрій, що управляє, для нього застосовний контролер на мікросхемі DA6 типу UC3842.Для здобуття необхідної вихідної напруги і гальванічної розв'язки від мережі застосуємо мостовий інвертор на транзисторах VT6-VT9 і трансформаторі Т2. Для управління мостом застосуємоконтролер, призначений для управління мостовими схемамина мікросхеміDA2 типа UC3875. Випрямлення отриманої змінної напруги здійснюватимемо за допомогою двухполуперіодного випрямляча на діодах VD33 і VD34.Як пристрій індикації застосовний РКІ.

Для плавного запускувипрямляча пристрій управління ним реалізуємона мікросхеміDA5 типуNE555, транзисторах VT1-VT3 і оптоелектронних розв'язках VU1-VU4

Схемузахисту від зникнення фази реалізуємона стабілітроні VD20, транзисторі VT5 і оптотранзісторiVU6. Схемузахисту від перевищення максимальної встановленої напруги реалізуємона стабілітроні VD32, транзисторі VT10, і оптотиристоріVU5.Захист від короткого замикання і від перевищення максимально встановленого струму реалізуємона схемізахисту на мікросхемі DA2 типа UC3875 і струмовому трансформаторі Т1 типуASM-010.

Для розв'язки низьковольтних пристроїв управління переривником від високої вихідної напруги, що подається на переривник, встановлюємомікросхемуDA6 типу HCPL 3150,котра має потужний вихідний каскад.

Для гальванічної розв'язки від мережі220В,50Гц,в джерелі живлення низьковольтних мікросхем пристроїв управління,застосуємотрансформатор Т3 типа ТПП-255.

Для зменшення впливу на контролери управління DA1 і DA2 імпульсних перешкодзастосуємоподвійний перетворювач випрямленої напруги за допомогою мікросхем DA9, DA10, DA11, DA12.

Як розв'язка ланцюгів управління низьковольтного контролера DA2 від високої напруги, що подається на транзистори VT6-VT9, застосуємодрайверирозв'язки на мікросхемах DA3 і DA4 типа IR2113. Схема електрична принципова приведена на кресленні АП-14Б.08.000.Э3 .

3 .1 Робота пристрою за електричною схемою

Пристрій працює таким чином. При підключенню до мережі задопомогою вимикача S1 джерело живлення виробляєстабілізовану напругу +5, +9, +12. одночасно з цим включається електромотор вентилятора охолодення. У початковий момент часу на виході мікросхеми DA5 присутній високий рівень напруги, який відкриває транзистор VT1, котрийчерез оптоелектронну розв'язку VU4 відкриває тиристор VS4, і той починає заряджатиконденсаторифільтру C16 таС17. Після витримки у4 секундимікросхема DA5 перемикається і на виході 3 стає низький рівень напруги, при цьому транзистор VT1 закривається і відповідно тиристор VS4 закривається теж. Відкривається транзистор VT2, який через оптоелектроннiрозв'язкиVU1, VU2, VU3 дозволяєроботу тиристорів VS1, VS2, VS3 відповідно.

Мостовий випрямляч починає свою роботу, при цьому контролер управлінняпереривником, VT4 не працює і транзистор знаходиться в закритому станi, тому на транзисторах моста інвертора живлення відсутнє, хоча контролер управління DA2 працює і на виході напруга відсутня.

Bключаєтся контролер DA1 і з його виходу 6 через R60 імпульси управління поступають на другу ніжку DA6, яка управляєтранзистором VT4, дозволяючийого відкриття. Одночасно з цим на транзисторах моста з'является живлення і перетворювач постійноїнапругив зміннупочинає свою роботу.

Вихідні сигнали контролера управління мостового випрямляча з 8 і 11 ніжок поступають на входи драйверів DA4 і DA5, які у свою чергу управляють транзисторами мостового перетворювача, побудованого на транзисторах VT6 - VT9.

Регулювання вихідної напруги здійснюється за допомогою резистора R5, який змінює частоту контролера на мікросхемі DA1. Для забезпечення безпеки роботи пристрою передбачений захист від зникнення однієї з фаз, зібраний на стабілітроні VD20, транзисторі VT5 і оптоелектронной збірки VU6. При зникненні однієї з фаз величина випрямленої напруги падає до 420 В і стабілітрон VD20 закривається, що приводить до закриваннятранзисторуVT5, який вимикає оптотранзістор VU6, який припиняє подачу імпульсів, що управляютьпереривником на транзисторі VT4. Пристрій не включиться до тих пір, доки не будуть присутні а всі трифази, спостерігати за наявністю або відсутністюфаз можна за допомогою індикаторівHL1, HL2, HL3, розташованихна передній панелі.

Робота схем захисту від перевищення напруги на транзисторах мостового перетворювача.Схемазахисту від перевищення напруги на транзисторах мостового перетворювачазібрана настабілітроніVD32, транзисторі VT10, і оптотиристоріVU5. Працює вона таким чином: регульована задопомогою переривника вихідна напруга,на транзисторах мостового перетворювача, через резистивний дільник R57, R58, R63, R64 і діод VD31 подаєтьсяна вхід схеми захисту. При збільшенні величини напруги понад 400 Ввідбувається пробій стабілітронуVD32, що призводить до відкриття транзисторуVT10,який в свою чергу призводить доспрацюванняоптотиристоруVU5, що призводить дозакриттятранзисторуVT2. При цьому транзистор VT2 забороняє роботу випрямного мосту. Для повернення пристрою до робочого станунеобхідно вимкнути і знову ввімкнути вимикач S1.

При перевищенні струмом рівня 50 Адатчик струмуВ1вимикає мікросхему DA1 - контролер управління переривником на транзисторі VT9. Транзистор VT9закривається і знімає напруга з мостового перетворювача.

Для забезпечення живлення мікросхем управління переривником і драйверами мостового перетворювача передбаченінизьковольтні джерела живлення, ізольовані від спільної шиниживлення. Організація цих джерел живлення здійснюється за допомогою зворотноходового перетворювача, реалізованогона мікросхемах DA10 таDA11 і трансформаторіТ2.

Схема електрична принципова приведена на кресленні АП-14Б.08.000.Э3 .


4 ВИБІР ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ

Потужне джерело здійснює живлення від промислової мережі змінної напруги 380 В 50 Гц. Пристрій призначений для роботи в несприятливихумовах експлуатації, вказаних в технічному завданні. Враховуючи всевище перераховане вибиратимемо елементну базу.

4.1 Вибір мікросхем

У зв'язку з тим, що при роботі пристрою виникають великі електромагнітні перешкоди, а також кидки струму,для управління пристроєм переривника,вибираємо мікросхему типуUС3842, оскільки вона має внутрішній захист від різких перепадів напруги і розроблена спеціально для роботи в імпульсних джерелах живлення.Для управління мостовою схемою перетворювача постійної напруги в зміннувикористаємо мікросхему типуUС3875 фірми TI. Ця мікросхема призначена для управлінням мостовими перетворювачами, вона також має внутрішній захист від кидків струму і напруги, їїробоча частота сягає1 MГц і цього цілком достатньо для мостового перетворювача, який працює з частотою 25 кГц. Ці мікросхеми мають низькунапругуживлення і мале енергоспоживання, вихідні каскади ціхмікросхем дозволяють управляти навантаженням до 2 А.

Для забезпечення розв'язки живлення цих мікросхем від високої перетворюваної напруги, яка живить транзистори переривника і мостового перетворювача, вибираємо оптоелектронірозв'язки типуHCPL3150 і IR2113, що мають високий опір між входом і виходом – до 3 Мом. Вихід цих мікросхем дозволяє управляти пристроями вхідні ланцюги яких споживають струм до 2 А, що нас влаштовує.

Для реалізаціїпристрою управлінняплавним запускомвикористаємо таймер на мікросхемі типу NE555. основна гідність цієї мікросхеми, це те, що час затримки включення не залежить від рівнянапруги джерела живлення і може бути легко виставленийна необхідний.

Для здійснення подвійного перетвореннянапруги, необхідноїдляживленнямікросхем, в джерелі живлення застосуємо мікросхему IR2151S, призначену для управління напівмостовим перетворювачем.Як стабілізатори низьковольтної напруги використаємо мікросхеми типу L7805CV, L7812CV, L7809CV, L7818CV.

В якостірозв'язкинизьковольтового ланцюга управління тиристорами моста випрямляча, що випрямляють високу напругу, застосоуємо оптоелектронірозв'язки на мікросхемах типуМOC3083.

4.2 Вибір елементів тр и фазного випрямляча

Як випрямні елементи для трифазного випрямляча використаємо діод – тиристорні зборкитипуMDT-40-10, що задовольняють нашим вимогам до випрямляча. Для плавного пуску використаємо тиристор типуBT151.

4.3 Вибір діодів

Для реалізації однофазних випрямлячів, застосованих в блоці живлення, використаємо діоди типу 1N 4007.

Діоди типу КД 521 застосовані в схемі захисту. Їх вистачає для роботи в слабкострумових ланцюгах живлення.

Іншідіоди використанів пристрої типу1N4007. Ці діоди мають високу надiйнiсть і низьку вартість, вони задовольняють нашим вимогам.

4.4 Вибір стабілітронів

Стабілітрони типу BZV55-C18 застосовуються в ланцюгах управління мостовим перетворювачем, фірма виробник транзисторів рекомендує застосовувати стабілітронисамецього типу в ланцюгах управліннямостовимиперетворювачами.

Для реалізації схем захисту вибираємо стабілітрон типу КС 156, що повністю задовольняє нашим вимогам.

4.5 Вибір транзисторів

Транзистори типу КТ 315Б вживаний для управління схемою плавного пуску і для схем захисту. Ці транзистори мають високу надёжность і малу вартість.

Транзистори мостового перетворювача вибираємо типу50MT060WH, а транзистор переривникатипуG4PF50WD, виходячи з того що на частоті 25 кГц ці транзистори можуть працювати на струмах до 70 А.

4.6 Вибір конденсаторів.

Виходячи з технічних умов і надійності, як високовольтні конденсатори застосуємо конденсатори типу К78-2, що мають малі струми витоку і що працюють при низькій температурі.

Як конденсатори фільтру основноїнапруги живленнявикористаємо конденсатори типу К50-27.

Для згладжування пульсацій в низьковольтних джерелах живлення використаємо конденсатори тіпуК50-35.Як конденсатори фільтру в низьковольтних джерелах живлення використаємо конденсатори типу КМ4.

Внизьковольтних джерелах живлення і ланцюгах управління застосовуємо конденсатори типу КМ5.

Ці конденсатори використаємо виходячи з того, що у них низькі струми витоку і широкий температурний діапазон,а також низька вартість.

4.7 Вибір резисторів

Як обмежуючий резистор для пристрою поступовогозаряду конденсаторів фільтру застосуємо резистор типу ПЭВ-10.

В якості підстроєчних вибираємо резистори типуСП3-19А.

Регулювальні резистори виберемо типуРП1-74.

Іншірезистори вибираємо резистори типуС2-29 різної потужності.

Ці резистори мають широке поширення, низьку вартість і задовольняють нашим вимогам.

4.8 Вибір трансформатор ів

Вихідний трансформатор виготовляється в лабораторних умовах по виконаних розрахунках.

Як трансформатор гальванічної розв'язки джерел живлення від мережі використаємо стандартний трансформатор типуТПП-261-220-50, що має вихіднінапругиживлення співпадаючі з напругами потрібними для нашого пристрою.

У джерелі подвійного перетворювача використаємо стандартний трансформатор типу МІТ-12В.

4.9 Вибір оптопар

Для реалізації пристрою захисту візьмемо оптопару діод - тиристор типу АОУ101Аі діод – транзисторну оптопарутипуPС817.

4.10 Виб i р пристроїв індикації

В якості індикаторів роботи джерел живлення візьмемо світлодіоди зеленого кольору типу АЛ 307Б, в якості індикаторів наявності фаз живлячої мережі візьмемо світлодіоди червоного кольору типу ПБК 129.

Як пристрій індикації рівнявихідного струму і напруги використаємоАЦП типу ,котре має вбудований дешифратор і прямий вихід на РКІ.


4.11 Виб i р пристроїв охолодження

Візьмемо вентилятор типу KD12PTS, продуктивності якого вистачає для охолодження силових елементів.

4.12 Вибір запобіжників

Для захисту джерел живлення при виникненні аварійної ситуації використаємо не відновлювані запобіжники типу ВП2Т-1Ш, розраховані на роботу до 2 А.

4.13 Вибір автоматичного вимикача

Як пристрій ввімкненняі вимиканняживлення мережі використаємо автоматичний вимикач типу АЭ2043М-10-00У3-А, що має тепловий і струмовий захист.

4.14 Вибір роз'є днань

Як вихідні роз'єднаннявикористаємо роз'єднаннятипу K375Jрозраховані на напругу до 600 В і струм до 200 А.

4.15Виб i р клемника

Візьмемо клемник типу X977YT04 розрахований на напругу 500 В і струм до 150 А.


5 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

5.1 Методика розрахунку теплов ід вод у

Існує три способи поширення тепла: конвективний, за допомогою випромінювання і кондуктівий.

5.1.1 Конвекція

Конвективний теплообмін між твердим тілом і газоподібною (рідкою) середою в спільному випадку підкоряється закону Ньютона-ріхмана:

де Р— теплова потужність втрат, яку радіатор повинен розсіяти в навколишньому просторі;

Ss — ефективнаплощаповерхні радіатора;

Ts — температура радіатора;

Та — температура навколишнього середовища;

ак — коефіцієнт конвективного теплообміну між радіатором і

середою.

Конвективна складова теплообміну в значній мірі залежить від того, яка конструкція радіатору, яким чином розташований радіатор в пристрої, чи обдувається він примусово. У таблиці 5.1 приводяться розрахункові формули коефіцієнта теплообміну для найбільш поширених на практиці випадків[7].

Значення коефіцієнта А2 для повітряної середи вибирається за значенням середньої температури Тср з таблиці 5.2. Середня температура визначається із співвідношення:

(5.2)

Таблиця 5.1– Розрахунок коефіцієнта ak .

Плоска поверхня радіатора, орієнтована вертикально:

(5.3)

Плоска поверхня радіатора, орієнтована горизонтально, нагрітою стороною вгору:

(5.4)

Плоска поверхня радіатора, орієнтована горизонтально, нагрітою стороною вниз:

(5.5)

Плоска поверхня радіатора, що обдувається потоком повітря зішвидкістю V:

(5.5)

- теплопровідність матеріалу радіатора;

v— так званий кінематичний коефіцієнт в'язкості середи (для повітря )

Таблиця 5.2 – Значення коефіцієнта А2 .

Tср, о С 0 10 20 30 40 50 80 100 120 140 150
А2 1,42 1,42 1,42 1,42 1,42 1,42 1,42 1,42 1,42 1,42 1,42

5.1.2 Випромінювання

Закон передачі енергії випромінюванням схожий на закон конвекції:

(5.7)

де аi — коефіцієнт теплообміну випромінюванням.

- приведений ступінь чорноти поверхні випромінювання;

- коефіцієнт опроміненості;

Коефіцієнт опроміненості показує, яка частина енергії, що випромінює радіатором, потрапляє в навколишнє середовище.

— перехідна температурна функція, визначувана різницею температур середи і радіатора. Ступінь чорноти різних поверхонь позначений у табл. 5.3.

Таблица 5.3– Ступінь чорноти різних поверхонь.

Матеріал
Алюміній з полірованою поверхнею 0,04...0,05
алюміній 0,20...0,31
Силуміновоє, що Окислює, литво 0,31...0,33
Чорнений анодований сплав 0,85...0,9
Латунь окислює 0,22
Фарби матові темних кольорів 0,92...0,95
Лак чорний матовий 0,95...0,98

В разі ребристого радіатора = 0.75...0,8.

Перехiдна функцiя f(Ta ,Ts ) може бути визначена з вираже­ня:

(5.8)

Размiрность значеньфункцiї— Вт/(м2 °С).


5.1.3 Кондукція

Поширення тепла через електроізоляційну підкладку, яка застосовується для ізоляції радіатора від електричних ланцюгів — типовий випадок кондукциі. Товщинапідкладкимала в порівнянні з висотою і шириною, тому весь тепловий потік проходить через прокладку повністю, не розсіваючись на її бічних гранях. Якщо бічні грані також починають розсіювати тепло, про кондуктівнийтеплообмін говорити вже не можна. Інколи як охолоджувачі використовують не спеціально розроблені радіатори, а стінки корпусу приладу. Наприклад, в модульних джерелах живлення корпус одночасно служить радіатором — його у ряді випадків ребрять і фарбують в чорний колір. Внутрішній простір заповнюється теплопроводящим компаундом, що забезпечує, до всього іншого, і механічну стійкість до удару.

У теплових розрахунках охолоджувачів потрібно враховувати всітри складові теплообміну, проте при розрахунку теплообмінних процесів між радіатором і навколишнім середовищем можна нехтувати кондуктівноюскладовою, оскільки вона вносить свій істотний вклад лише при передачі тепла від корпусу елементу до радіатора через електроізоляційну підкладку. Насправді розміри радіатора впливають на розподіл поверхневої температури: найбільш віддалені ділянки прогріваються гірше. Врахувати цю обставину можна введенням коефіцієнта неравномерності прогрівання радіатора – g.

Коефіцієнт неравномерності прогрівання визначається виходячи з максимального лінійного розміру радіатора. На рис.5.1 показана залежність коефіцієнта неравномерності прогрівання для ребреного радіатора.


Рисунок 5.1 – . Графік неравномерності прогрівання ребреного радіатора

Методика розрахунку ребреного радіатора з примусовим охолоджуванням в загальному вигляді:

1) обчислюємо теплові втрати Рп напівпровідникового приладу (Pn =I1 ·0,5);

задаємося максимальною робочою температурою середи і за довідковими даними визначаємо температуру кристаллаТа задаємося максимальною робочою температурою середи і за довідковими даними визначаємо температуру кристала ;

3) по довіднику визначаємо повний тепловий опір радіатора Rt ;

4) задаємося висотою пластини і визначаємокоефіцієнт неравномерності прогрівання g за даними рис. 5.1; вибираємо охолоджуючий вентилятор; визначаємо температуру радіатора Тs :

5) обчислюємо коефіцієнт теплообміну випромінюванням і конвекцією;

5) визначаємо площутеплоотводящей поверхні радіатора заформулою:

5.2 Р озрахунок системи охолоджування

Розрахуноксистеми охолоджування для чопперного стабілізатора реализованного на VT4 и D5 :

1) Pn =I1 ·0,5=42,8·0,5=21,4 (Вт)

2) Ta =20 o C;

3) Rt =0,5o C/Вт;

4) D=55(мм);

V=2(м/с);

=20+(0,5·21,4)/0,98=30,9o C;

5)

5)

Згідно із розрахункомобираємо радіатор Р5Ц :Ss =85 cм2 ; охолоджуючий вентилятор: KD12PTS;

5.3 Методика р озрахунк у трансформатор у двотакт ов ого мостового перетворювача

Рисунок 5.2 – Схема двотактового мостового перетворювача

Рисунок 5.3 – Часові діаграми роботы двотактового мостового перетворювача

Працює перетворювач таким чином.

На інтервалі [0;tu ] відкриті транзистори VT1, VT4 за рахунок струмів Iб1 і Iб4 , що протікають в їх базах. До первинної обмотки 1—2 трансформатора Т прикладена напруга U1 = Un . Вторинна обмотка 3—5 має відведення від середньої точки (4). Полярності напруги такі, що діод VD5 відкритий, а діод VD5 закритий. До дроселя L прикладенанапруга:

(5.11)

де = w1/w2 — коефіцієнт трансформації від первинної обмотки з числом витків w1 до вторинної напівобмотціз числом витків w2; UH — напруга на навантаженні.

У обмотці 3—4 протікає лінійно наростаючий струм il дроселя L, середнє значення якого дорівнює струму навантаження iн . При чималій величині L можна вважати, що il ≈ iн (що зазвичай виконується). На інтервалі [0; tu ] індукція В лінійно наростає від -Bмакс до Вмакс .

На інтервалі [tu ; Т/2] закрито всі чотири транзистори VT1...VT4. Струмом дроселя il , який не може змінитися стрибком, відкриті діоди VD5 і VD5, причому струм дроселя розподіляється порівну між цими діодами (за умови ідеальної симетрії плечей випрямляча):

(5.12)

Оскільки до дроселя на даному інтервалі прикладена напруга Ul = -Uh , струм дроселя лінійно спадає.

Відповідно до закону повного струму можемо записати:

(5.13)


Учитуючи (5.12), отримаэмо:

Hlcp = w1 i1 (5.14)

На інтервалі [Т/2; t'], тривалість якого рівна tu , струмом IБ2 и Iб3 відкриваються транзистори VT2 і VT3. До первинної обмотки виявляється прикладеною напруга U1 = -Un . При цьому діод VD5 закритий, а діод VD5 відкритий, і через нього протікає лінійно наростаючий струм дроселя L.

Нарешті, на інтервалі [t'; T] всі транзистори знову виявляються закритими. Процеси, що відбуваються на цьому інтервалі, практично повністю повторюють процеси на інтервалі [tu ; Т/2], за винятком того, що В = -Bмакс . Діоди VD1...VD4 виконують захисну функцію, оберігаючи транзистори VT1...VT4 від появи негативної напруги колектор — емітер.

Для знаходження амплітуди напруги Ua2 на вторинній полуобмотке трансформатора скористаємося регулювальною характеристикою перетворювача, яка для режиму безрозривного струму дроселя має вигляд:

(5.15)

Для того, щоб мати можливість регулювати напругу UH на навантаженні, доцільне номінальне значення tu вибрати рівним Т/4.

Форма струму вторинної напівобмотки трансформатора при Il ≈ IH , tu = Т/4 має вигляд, показаний на мал. 5.4.

Малюнок 5.4 – Форма струму вторинної напівобмотки трансформатора

Знайдемо діючезначення струму вторинної напівобмотки :

(5.15)

Після обчислення інтегралів отримаємо:

iVD 5 =0,512·iH (5.17)

Коэфіциент трансформаціївідпервинноїобмотки до вторичної:

(5.18)

Знайдемоамплитуду струмуiА1 первинноїобмотки:

(5.19)

Знайдемо действующее значение i1 тока первинної обмотки (при tu = Т/4):

(5.20)

Тоді можемознайти кількістьвитків первинної обмотки:

(5.21)

Знайдемо кількістьвитків вторинної напівобмотки :

(5.22)

Знайдемо розріздротівпервинної и вторинноїобмоток заформулою:

(5.23)

Зовнішній діаметр семижильного дроту:

(5.24)

Загальний розтин по изоляції первинної обмотки:

(5.25)

Загальний розтин по изоляції вторинної обмотки:

(5.25)

Таким чином вільне вікно сердечника складатиме :

(5.27)

5.4 Розрахунок трансформатор у

Необхідно отриматинапругуUH = 400 В, струмiн = 40 А. Частоту перетворенняоберемоf= 25 кГц (Т = 40 мкс).

Заформулою(5.15) при tu = Т/4 знайдемо амплитудунапруги UA 2 на вторинній напівобмотцітрансформатора:

Знайдемо діючезначенняструмувто­ринноїнапівобмотки заформулою(5.17):

iVD 5 =0,512·40=24,5 (A)

Коэфіциент трансформаціївідпервинної обмотки до вторинної заформулою(5.18):

Знайднмоамплитуду струмуiА1 первинної обмоткиза формулою (5.19):

Знайдемо діючезначенняi1 струмупервинної обмотки (tu = Т/4)за формулою (5.20):

Задамося сердечником :Sc =780 (мм2 ),Sо =1800(мм2 ).Тип феррита – 1500НМЗ,броневой. Задамосямаксимальним значенням ин­дукціїу сердечникуВмакс = 0,2 Тл. ЗначеннянапруженостіНмакс при цьомубуде знаходитися в интервалі40...80 А/м. Для будь якогоферита кс = 1.Із довідника: k0 =0,2;j= 3 (A/мм2 ).

Знайдемо кількістьвитків первинної обмотки за формулою (5.21):

Знайдемо кількістьвитків вторинної напівобмотки за формулою (5.22):

Таким чином, вторинна обмотка повинна містити 52 витки з відведенням від середньої точки.

Знайдемо перетин дротів первинної і вторинної обмоток за формулою(5.23):

Як дріт первинної обмотки використовуватимемо дріт, скручений з семи дротів ПСДК, кожен з яких має діаметр d = 1,5 мм (діаметр жили по ізоляції dіз =1,57 мм). Перетин такого семижильного дроту:

Вживання семижильного дроту дозволяє забезпечити достатню гнучкість дроту і понизити втрати від поверхневого ефекту. Вибранакількість жил забезпечує рівномірність укладання жилпри скручуванні.

Визначимо зовнішній діаметр семижильного дроту заформулою (5.23):

Як дріт вторинної обмотки використовуватимемо дріт марки ПСД перетином 3,44 мм, ізольований стрічкою з липкої склолакоткані марки ЛСКЛ-155 завтовшки 0,15 мм, укладеною з 50%-ним перекриттям. Діаметр по ізоляції такого дроту складає d2із ≈ 4мм.

Перевіримо розташованістьобмоток у вікні сердечника. Як ізоляціюсердечника використовуватимемо склолакоткань марки ЛСЕ-105/130 завтовшки ∆из = 0,15 мм, укладену з 50%-ним перекриттям.Усердечника маютьбутизнятігострікромки.

Першоюбудемомотатипервинную обмотку.

Загальний розтин по изоляції первинної обмотки визначемо за формулою (5.25):

Поверх первинної обмотки накладемо міжобмоточну ізоляцію із склолакоткані ЛСЕ-105/130 завтовшки 0,15 мм з 50% -ним перекриттям.

Спільний перетин по ізоляції вторинної обмотки визначимо по формулі (5.25):

Згідно з формулою (5.27) вільне вікно сердечника буде складати :

Це значить що ми маємо десь 40% вільного вікна.


6 КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Система управління потужним джерелом живлення конструктивно виконана у вигляді окремого герметично закритого блоку і кріпиться на правій стійці установки за допомогою несучої панелі трьома гвинтами. Всі електричні з'єднання з датчиками і виконавчими механізмами здійснюється за допомогою роз'єднань. Корпус пристрою виготовлений з матеріалу СН-28Г, литвом під тиском на термопласт автоматі за вказаними розмірами. Для встановленняелементів управління на передній панелі за допомогою свердлувального верстата типа 2Н118Г проводимо свердління отворів. Для установки пристрою індикації на передній панелі прорізаємо отвір за допомогою фрезерного верстата СФ676. Несуча панель виготовляється із сталі марки СТ3 по ГОСТ 9543-60 завтовшки три міліметри за допомогою різного устаткування. На початку проводимо розмітку стандартного листа із сталі по необхідних розмірах. Після проводиться розмітка отворів і вікна під установку пристроюіндикації. Після цього за допомогою фрезерного верстата типа СФ676 вирізуємо вікно і за допомогою свердлувального верстата типа 2Н118Г свердлимо необхідні отвори. Після цього в отворах, призначених для кріплення корпусу, нарізуємо різьбу. Після закінчення обробки проводимо знімання задирок і знежирення виготовленої деталі.Після цього,за допомогою краскопульту фарбуємо металічні частини корпусу грунтом №138 ГОСТ 4056-48.Після сушильної камери, за допомогою краскопульту фарбуємо сірою емаллю МЛ-12 ГОСТ 9854-64.Після цього знову запікаємо у термокамері при температурі 140 о С на протязі 20 хвилин. Після цього проводимо зборку.


7 ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗРАБОТКИ ПРИБОРА «МОЩНЫЙ ИСТОЧНИК ПИТАНИЯ»

7.1 Цель и назначение

Целью данной работы является разработка источника вторичного электропитания. Прибор относится к электротехнике, а именно к источникам питания, и может быть использован в трехфазных сварочных полуавтоматах и аппаратах механизированной сварки плавящимся электродом, а также электрогальванике, для заряда аккумуляторных батарей и в других случаях, когда требуется мощный источник стабилизированного тока или напряжения, обладающий высокими показателями стабилизации и КПД.

7.2 Расчет себестоимости и цены изделия

Себестоимость представляет собой выраженные в денежной форме текущие затраты предприятия, ПО, НИИ на производство продукции. В ходе производственно-хозяйственной деятельности эти затраты должны быть возмещены за счет выручки от продаж.

Целью учета себестоимости продукции является полное и достоверное определение фактических затрат, связанных с разработкой, производством и сбытом продукции.

Затраты, включенные в себестоимость продукции группируются по следующим элементам: материальные затраты, затраты на оплату труда, отчисления на социальные мероприятия, другие затраты.

7.2.1 Материальные затраты

К материальным затратам относятся затраты на сырье и материалы, а также на покупные комплектующие изделия (ПКИ) с учетом транспортно-заготовительных расходов.

Расчет затрат на сырье и материалы ведется по формуле:

, (7.1)

где - норма расхода i-го материала на единицу продукции;

- цена единицы i-го вида материала, грн;

- стоимость отходов (2 % от стоимости материала);

- количество видов материала.

7.2.2 Расчет стоимости покупных полуфабрикатов и комплектующих изделий

Расчет стоимости покупных полуфабрикатов и комплектующих изделий производится на основании ведомости покупных изделий с учетом коэффициента поправки из действующих на Украине.

Таблица 7.2 - Расчет стоимости покупных комплектующих изделий.

Наименование Стандарт Кол-во, штук Цена за штуку, грн

Сумма,

грн

Резистор МЛТ 0,25 13 0,04 0,52
Резистор МЛТ 0,5 19 0,1 1,9
Резистор МЛТ 1 5 0,15 0,75
Конденсатор К50-13 11 2,80 30,80
Конденсатор КМ-3 21 0,40 8,40
Диод 1N4007 12 0,50 6,00
Микросхема UC3875 1 36,55 36,55
Микросхема KP572 1 4,20 4,20
Микросхема IR2151S 1 5,40 5,40
Микросхема UC3842 1 1,95 1,95
Микросхема IR2113 2 9,93 19,86
Токовый датчик CSLA2DJ 1 86,64 86,64
Корпус 1 57,00 57,00
Итого 175,05

7.2.3 Возвратные отходы

Стоимость отходов определяется по формуле:

, (7.2)

Расчет стоимости сырья и материалов представлен в таблице 7.1

Таблица 7.1 - Стоимость сырья и материалов.

Наименование материала

Марка

Норма расхода, кг Цена за единицу, грн. Сумма, грн
Припой ПОС-61 0,07 55,00 3,85

7.2.4 Транспортно-заготовительные расходы

Транспортно-заготовительные расходы принимаются в размере 12 % от стоимости сырья, материалов и покупных комплектующих изделий и в денежном выражении составляют:

7.2.5 Затраты на оплату труда

К затратам на оплату труда относится основная и дополнительная заработная плата персонала, занятого выполнением конкретных работ: научные работники, научно– вспомогательный персонал и производственные рабочие.Расчет затрат на основную заработную плату приведен в таблице 7.3.


Таблица 7.3 - Расчет затрат на основную заработную плату

Должность Оклад, грн./мес. Количество месяцев Долевое участие, % Сумма, грн.
Руководитель темы 1750,00 4 15 1050,00
Инженер 950,00 4 100 3800,00
Итого 4850,00

7.2.6 Дополнительная заработная плата

Включает в себя доплаты и надбавки к тарифным ставкам и должностным окладам в размерах предусмотренных действующим законодательством; премии и поощрения рабочим, руководителям, специалистам и другим служащим за производственные результаты; и другие расходы на оплату труда.

Дополнительную заработную плату принимаем в размере 10% от .

грн.

7.2.7 Отчисления на социальные мероприятия

- отчисления на обязательное государственное пенсионное страхование – 32% от;

грн.

- отчисления на обязательное социальное страхование – 2,5% от ;

грн.

- отчисления на общеобязательное государственное социальное страхование на фонд занятости – 2,5% от ;

грн.

- отчисления на индивидуальное страхование персонала предприятия – 1% от .

грн.

7.2.8 Расходы по содержанию и эксплуатации оборудования

К общепроизводственным расходам относятся затраты на полное восстановление и капитальный ремонт основного фонда (амортизационные отчисления), арендная плата, затраты на обслуживание производственного процесса, затраты на энергию и т.д. Принимаются в размере 70% от Зосн :

Зобщ.р. =4850×0,7=3395,00 (грн).

7.2.9 Административные расходы

Административные расходы- расходы, связанные с приобретением сырья материалов, затраты на пожарную и сторожевую охрану, обеспечение правил техники безопасности труда, расходы на подготовку кадров, набор рабочей силы.

В нашей работе административные расходы принимаются в размере 10% от Зосн :

Задм. =4850×0,1=485,00 (грн).

На основании проведённых расчётов составим калькуляцию себестоимости в таблице 7.4.


Таблица 7.4 - Расчет статей калькуляции себестоимости.

Наименование статей калькуляции Сумма, грн
Сырье и материалы 3,77
Покупные комплектующие изделия 175,05
Транспортно – заготовительные расходы 21,25
Основная заработная плата 4850,00
Дополнительная заработная плата 485,00

Отчисления на социальные мероприятия

- отчисления на обязательное государственное пенсионное страхование

- отчисления на обязательное социальное страхование

- отчисления на общеобязательное государственное социальное страхование на фонд занятости

- отчисления на индивидуальное страхование персонала предприятия

1707,20

133,38

133,38

53,35

Расходы по содержанию и эксплуатации оборудования 3395,00
Производственная себестоимость 10957,38
Административные расходы 485,00
Расходы на сбыт (3%) 328,14
Полная себестоимость 11770,52
Прибыль(25%) 2942,63
Цена изготовителя 14713,15
НДС(20%) 2942,63
Отпускная цена 17655,78

Вывод: Данная разработка имеет сравнительно низкую себестоимость, что позволяет реализовать данный прибор по сравнительно низкой цене, сохраняя при этом заданный уровень рентабельности. При серийном производстве отпускная цена снизится в 3-5 раз.


8 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

8.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

8.1.1 У проекті розглядуються принципи роботи і побудови потужного джерела живлення. При розробці цього пристрою питання охорони праці розглядуються стосовно забезпечення оптимальних (здорових і безпечних) умов праці для розробника.

8.1.2 Охорона праці

Це система правових, соціально-економічних, організационно-технічеських, гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці ДСТУ 2293-00 [ 8 ].

8.1.3 Перелік використовуваного устаткування і приладів

В ході реалізації теми проекту необхідно використовувати:

- осцилограф будь-якого типа;

- комбінований вимірювальний прилад.

Перераховане устаткування використовує напруга промислової електромережі 220В, тому необхідно виконувати правила по безпечному веденню роботи з електроустаткуванням.

8.1.4 Шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Відповідно до класифікації небезпечних і шкідливих виробничих чинників по ГОСТ 12.0.003-74* [ 9 ] в таблиці 8.1 приведений перелік небезпечних і шкідливих чинників при розробці потужного джерела живлення.


Таблиця 8.1 – Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

№п/п Опасные и вредные производствен-ные факторы Источники (причины) опасности Нормируемые параметры и их нормативные уровни Нормативные документы
1 Повышенное электрическое напряжение Электрическая сеть и электроаппара-тура

Напряжение прикосновения Uпр 36 В

Uсети =220 В

ГОСТ 12.1.038-82 [ 10 ]
2 Шум Система кондиционирова-ния, приборы Уровень звука LA 50 дБА

ГОСТ 12.1.003-

-89[ 11 ]

ДСН 3.3.6.037-99 [ 12 ]

3 Электромаг-нитные поля (ЭМП) (импульсные поля) Коммутация поля в измерительной цепи, электроаппа-ратура Напряженность электрического поля Е, кВ/м, Е5 кВ/м

ГОСТ 12.1.002-

-84 [ 13], ДНАОП 0.03.-3.04-77

Минздрав №1742-77) [ 14], ДНАОП 0.03-

-3.13-85 (Минздрав №3206-85) [15 ]

5 Психофизичес-кие факторы (нервно-эмоциональное напряжение, напряжение зрительного анализатора и т.п.) Интеллектуальная работа Режим работы, психологический микроклимат в лаборатории ГОСТ 12.0.003 – 74[39]

8.2 Виробнича санітарія

8.2.1 Робота розробника

Відноситься до категорії 1а (витрата енергії організму при виконанні роботи до 152 ккал/час) і не вимагає фізичної напруги. Але оскільки робота розробника є нервно-напряженним працею, то мікроклімат приміщення має бути оптимальним. У таблиці 8.2 згідно ГОСТ 12.1.005-88 [16], ДСН 3.3.6.042-99 [ 17 ] приведені оптимальні метеорологічні умови.


Таблица 8.2- Оптимальные метеорологические условия

Период

года

Категория работ по энергозат-ратам Нормативные значения метеорологических параметров
Температура, о С

Относительная

влажность, %,

не более

Подвижность воздуха, м/с, не более
Холодный Легкая 1а 22-24 40-60 0,1
Теплый Легкая 1а 23-25 40-60 0,1

8.2.2 Для підтримки в приміщенні оптимального температурного режиму і перепадів тиску, відповідно до вимоги Сніп 2.04.05-92 [18], в лабораторії передбачено в холодний період року опалювання (центральне водяне), використовується природна вентиляція через відкриття вікон, перепад тиску зовнішнього і внутрішнього повітря і контроль внутрішнього повітря. Встановлена витяжна вентиляція, при використанні паяння є місцевий витяг у вигляді парасольки на робочому місці.

8.2.3 Для забезпечення раціонального освітлення, передбачено природне і штучне освітлення, які нормуються Сніп Ii-4-79/95 [19 ].

У лабораторії в світлий час доби передбачено бічне однобічне природне освітлення, яке здійснюється через світлові отвори в зовнішніх стінах будівлі, в темний час – система штучного освітлення.

Враховуючи розміщення лабораторії в будівлі міста Харкова (Iv-й пояс світлового клімату) і орієнтацію вікон на захід нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КЕО) визначається по формулі:

де - нормативний КЕО, рівний 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату, рівний 0,9 (для міст України);

з - коефіцієнт сонячності клімату, рівний 0,8 (для даних умов: орієнтація вікон на захід);

=1,5×0,9×0,8=1,08 %

Характеристика зорової роботи – середній точності; найменший розмір об'єкту розрізнення, мм – 0,5-1,0; розряд зорової роботи – IV; подразряд зорової роботи – г; контраст об'єкту розрізнення з фоном – середній; характеристика фону – світлий освітлення комбіноване 750 лк, спільне – 300 лк, використовуються лампи типа ДРЛ 250.

8.2.4 Основними джерелами шуму є витяг і вимірювальні прилади, блоки живлення. Рівні шуму, що генерується витягом і приладами, не перевищує 50дба. Це отримано за рахунок використання безшумного вентилятора у витягу і шумозащищенних корпусів приладів. Що відповідно до ГОСТ 12.1.003-83[11], ДСН 3.3.6.037-99[12], є нормою для даного виду трудової діяльності.

8.2.5 Джерела вібрації в лабораторії – система вентиляції. Рівні вібрації не перевищують встановлених норм, ГОСТ 12.1.012-90 [20], ДСН 3.3.6.039-99 [21].

Дотримані встановлені норми шуму і вібрацій. Цього удалося добитися за рахунок вживання амортизаційних килимків, на які встановлені прилади, а також амортизаційних матеріалів, використовуваних як прокладка між витягом і стіною.

8.2.6 Робота будь-яких приладів, у тому числі і апаратури електровимірювання, супроводиться виникненням ЕМП. Гранично допустимі рівні магнітних полів на робочих місцях відповідають санітарним нормам, приведеним в ДНАОП 0.03-3.13-85 [22 ].

8.3 Безпечне ведення робіт

Живлення електроустаткування здійснюється від мережі змінного струму з напругою 220 В і частоти 50 Гц з глухозаземленной нейтралью. Потужність, споживана від мережі змінного струму, не перевищує 50 Вт. Застосовується перший клас захисту від ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу згідно ГОСТ 12.2.008.0-75* [23]. В даному випадку, згідно ГОСТ 12.1.030-81* [28] ефективною схемно-конструктівной мірою захисту є занулення. Клас приміщення по небезпеці ураження електричним струмом - приміщення з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Можливість одночасного дотику до тих, що мають з'єднання із землею металоконструкції і металевим корпусам електричного устаткування. Регламентуючий документ - ПУЕ-87 [25], ГОСТ 12.1.013-78 [24].

Клас об'єкту розробки за способом захисту від ураження електричним струмом – 1. Прилад має робочу ізоляцію і елемент для заземлення (занулення). ГОСТ 12.2.008.0-75*[23].

8.3.1 Комплекс необхідних заходів по техніці безпеки при розробці пристрою виміру визначається виходячи з конструктивних і схемно-конструктівних способів захисту.

8.3.2 Конструктивні заходи електробезпеки запобігають можливості дотику людини до токоведущим частин. Всі вимірювальні прилади виконані в захисних корпусах. Застосовуються прилади закритого типа, згідно ПУЕ-87[25] і ГОСТ 14254 – 80 [27] ступінь захисту Ip44, де перший знак “4”-защита від твердих тіл розміром більше 1 мм, другий знак “4”- захист від бризок.

8.3.3 Схемно-конструктівниє міри знижують небезпеку дотику людини до нетоковедущим струмопровідним частинам електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції і виникненні електричного потенціалу на них.

8.3.5 Експлуатаційні заходи безпеки.

Первинне джерело живлення 220 В, частота 50 Гц. Напруга мережі подається на розподільну шафу. У приміщенні лабораторії прокладена шина повторного захисного заземлення, виконана відповідно до ГОСТ 12.1.030-81*[28], яка сполучена з глухозаземленной нейтралью електричної установки. Опір заземляючого пристрою не повинен перевищувати 0,6 Ом. Для роботи з пристроями під високою напругою необхідні наступні заходи:

- не підключати або відключати роз'єми кабелів при номінальній напрузі;

- технічне обслуговування і ремонт проводити при вимкненій напрузі;

- до роботи допускаються особи, що спеціально навчені і мають допуск до робіт відповідно до ПУЕ-87[25].

8.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека – достаток об'єкту при якому зі встановленою вірогідністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей і людей.

Причинами, які можуть викликати пожежу в приміщенні лабораторії, є:

- несправність електричної проводки і приладів;

- коротке замикання електричного ланцюга;

- перегрівши апаратури і електричної проводки;

- розряд статичної електрики;

- блискавка.

Категорія будівлі по пожежній і взривопожарной небезпеки - пожароопасноє, Ст В приміщенні знаходяться тверді матеріали, що згорають, і речовини. Регламентуючий документ - ОНТП 10-90 [29]. Клас приміщення (зона) по пожароопасності - П-iiа, П-ii. Тверді матеріали, що згорають, і волокнисті горючі речовини. Відповідно до ПУЕ-87[25].

Мінімальний допустимий ступінь захисту електричної апаратури і електричних світильників - Ip44-електрічеськая апаратура, Ip2х-електрічеськие світильники. Клас приміщення по пожароопасності П-iiа, П-ii. Що відповідає ПУЕ-87[25], ГОСТ 14254-80[27].

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [31] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно - технічними заходами.

Система запобігання пожежі направлена на запобігання виникненню пожежі і в даній лабораторії включає:

- контроль і профілактику ізоляції;

- максимальний струмовий захист від коротких замикань;

- вибір перетину дротів по максимально допустимому нагріву;

- охолоджування елементів, що нагріваються, і блоків апаратури за допомогою вбудованих вентиляторів;

- для відведення зарядів статичної електрики діелектричні корпуси апаратури заземлені (Rз=100 Ом).

- виконання, вживання і режиму експлуатації електроапаратури відповідає класу приміщення по пожежній небезпеці П-iiа, П-ii. Відповідно по положенню електроапаратура має ступінь захисту Ip44, електросвітильники – Ip2х.

- для даного класу будівель, приміщення яких відносяться по ПУЕ-87[25] до класу П-iiа, П-ii і місцевості з середньою грозовою діяльністю 10 і більше годин в рік (умови м. Харкова) встановлено III категорію молнієзащити. На будівлі встановлений громовідвід, призначений для захисту від прямого удару блискавки.

Система пожежного захисту призначена для локалізації і гасіння пожежі і включає:

- аварійне відключення апаратури і комунікацій;

- сповіщення про пожежу повинне здійснюватися по телефону, крім того, в приміщенні встановлені теплові пожежники ізвещателі;

- лабораторія оснащена углекислотним вогнегасником ОУ-2, який можна використовувати для гасіння електроустановок напругою до 380 В;

- ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій – III вибрана з врахуванням категорії приміщення по пожежній небезпеці В і поверховості будівлі 3;

- для успішної евакуації людей на випадок пожежі відстань до найближчого евакуаційного виходу не перевищує 40 м, розміри дверей і ширину коридорів відповідає протипожежним нормам проектування виробничих будівель.

8.5 Ох о р о на навколишнього середовища

Питання захисту навколишнього середовища не розглядуються, оскільки розробка пристрою – процес екологічно чистий.


9 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ ПРИЛАДУ «ПОТУЖНЕ ДЖЕРЕЛО ЖИВЛЕННЯ»

9.1 Мета і призначення

Метою даної роботи є розробка джерела вторинного електроживлення. Прилад відноситься до електротехніки, а саме до джерел живлення, і може бути використаний в трифазних зварювальних напівавтоматах і апаратах механізованої зварки плавким електродом, а також електрогальванике, для заряду акумуляторних батарей і в інших випадках, коли потрібне потужне джерело стабілізованого струму або напруги, що володіє високими показниками стабілізації і ККД.

9.2 Розрахунок собівартості і ціни виробу

Собівартість є вираженими в грошовій формі поточними витратами підприємства, ПО, НДІ на виробництво продукції. В ході виробничо-господарської діяльності ці витрати мають бути відшкодовані за рахунок виручки від продажів.

Метою обліку собівартості продукції є повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції.

Витрати, включені в собівартість продукції групуються по наступних елементах: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші витрати.

9.2.1 Матеріальні витрати

До матеріальних витрат відносяться витрати на сировину і матеріали, а також на купувальні комплектуючі вироби (ПКИ) з врахуванням транспортно-заготовітельних витрат.

Розрахунок витрат на сировину і матеріали ведеться по формулі :

, (9.1)

где - норма витрат i-го материалу на одиницю продукції;

- ціна одиниціi-го вида материалу;

- вартістьвідходів(2 % от вартостіматериалу);

- кількістьвидів материалу.

9.2.2 Розрахунок вартості купувальних напівфабрикатів і комплектуючих виробів

Розрахунок вартості купувальних напівфабрикатів і комплектуючих виробів проводиться на підставі відомості купувальних виробів з врахуванням коефіцієнта поправки з тих, що діють на Україні.

Таблиця 9.2 - Розрахунок вартості купувальних комплектуючих виробів.

Наименование Стандарт Кіл-ть, штук Ціна за штуку, грн

Сума,

грн

Резистор МЛТ 0,25 13 0,04 0,52
Резистор МЛТ 0,5 19 0,1 1,9
Резистор МЛТ 1 5 0,15 0,75
Конденсатор К50-13 11 2,80 30,80
Конденсатор КМ-3 21 0,40 8,40
Діод 1N4007 12 0,50 6,00
Мікросхема UC3875 1 36,55 36,55
Мікросхема KP572 1 4,20 4,20
Мікросхема IR2151S 1 5,40 5,40
Мікросхема UC3842 1 1,95 1,95
Мікросхема IR2113 2 9,93 19,86
Струмовийдатчик CSLA2DJ 1 86,64 86,64
Корпус 1 57,00 57,00
Ітого 175,05

9.2.3 Зворотні Відходи

Вартістьвідходіввизначаєтьсязаформулою:

, (9.2)

Розрахуоквартостіматеріалів представлен утаблиці9.1

Таблиця9.1 - Вартістьматеріалів.

Наименование материала

Марка

Норма расхода, кг Цена за единицу, грн. Сумма, грн
Припой ПОС-61 0,07 55,00 3,85

9.2.4 Транспортно-загот і вельн і витрат и

Транспортно-заготівельнівитратиприймаються у розмірі 12 % від вартості сировини, матеріалів і купувальних комплектуючих виробів і в грошовому вираженні складають:

9.2.5 Витрати на оплату праці

До витрат на оплату праці відноситься основна і додаткова заробітна плата персоналу, зайнятого виконанням конкретних робіт: науковці, научно– допоміжний персонал і виробничі робітники. Розрахунок витрат на основну заробітну плату приведений в таблиці 9.3.


Таблиця9.3 - Розрахуноквитратна основну зарабітну плату

Должность Оклад, грн./мес. Кількістьмісяців Дольова участь, % Сума, грн.
Руководитель темы 1750,00 4 15 1050,00
Инженер 950,00 4 100 3800,00
Ітого 4850,00

9.2.6 Додаткова заробітна плата

Включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів в розмірах передбачених чинним законодавством; премії і заохочення робітником, керівникам, фахівцям і іншим службовцям за виробничі результати; і інші витрати на оплату праці.

Додаткову заробітну плату приймаємо у розмірі 10% від .

грн.

9.2.7 Відрахування на соціальні заходи

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування – 32% от;

грн.

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування – 2,5% від;

грн.

- відрахування на обов'язкове державнесоциальне страхування у фонд зайнятости – 2,5% от ;


грн.

- відрахування на індивидуальне страхуванняперсоналупідприємства– 1% от .

грн.

9.2.8 Витрати за змістом і експлуатації устаткування

До витрат за змістом і експлуатації устаткування відносяться витрати на повне відновлення і капітальний ремонт основного фонду (амортизаційні відрахування), орендна плата, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на енергію і так далі Приймаються в розмірі 70% от Зосн :

Зобщ.р. =4850×0,7=3395,00 (грн).

9.2.9 Адміністративні витрати

Адміністративнівитрати, пов'язані з придбанням сировини матеріалів, витрати на пожежну і сторожову охорону, забезпечення правил техніки безпеки праці, витрати на підготовку кадрів, набір робочої сили.

У нашій роботі адміністративні витрати приймаються в розмірі 10% от Зосн :

Задм. =4850×0,1=485,00 (грн).

На основаніїпроведенных розрахунківскладемокалькуляцію собівартостіутаблиці9.4.


Таблиця9.4 - Розрахунокстатей калькуляциіїсобівартості.

Наіменуваннястатей калькуляції Сума, грн
Сировина і матеріали 3,77
Купувальні комплектуючі вироби 175,05
Транспортно – заготівельні витрати 21,25
Основна заробітна плата 4850,00
Додаткова заробітна плата 485,00

Відрахування на соціальні заходи:

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне

страхування

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства

1707,20

133,38

133,38

53,35

Витрати за змістом і експлуатації устаткування 3395,00
Виробнича собівартість 10957,38
Адміністративні витрати 485,00
Витрати на збут (3%) 328,14
Повна собівартість 11770,52
Прибуток(25%) 2942,63
Ціна виготівника 14713,15
ПДВ(20%) 2942,63
Відпускна ціна 17655,78

Висновок: Дана розробка має порівняно низьку собівартість, що дозволяє реалізувати даний прилад за порівняно низькою ціною, зберігаючи при цьому заданий рівень рентабельності. При серійному виробництві відпускна ціна знизиться в 3-5 разів.


ВИСНОВКИ

В результаті виконання дипломної роботи розроблено потужне джерело стабілізованого струму або напруги, що володіє високими показниками показниками стабілізації і ККД. У пристрої, що розроблено, застосований керований мостовий випрямляч, керований перетворювач і потужний вихідний трансформатор, що дає можливість організувати подвійне перетворення змінної напруги в постійне. Наявнітри схеми захисту – захист від зникнення фази, від перевищення напруги і струму. У пристрої використано високочастотні інвертори живлення, що дозволили досягти меншої маси, габаритних розмірів, та вищого ККД по відношенню до лінійних, що в свою чергу дає виграш по ресурсозберіганню.

Розроблений прилад може бути використаний в трифазних зварювальних напівавтоматах і апаратах механізованої зварки плавким електродом, а також електрогальванике, для заряду акумуляторних батарей і в інших випадках


СПИСОК ДЖЕРЕЛ І НФОРМАЦ ІЇ

1. Артемеико М.Е., Кринтшфович И.А., Сищина И.З. Современные методы анализа энергетических процессов в транзисторных преобразователях напряжения. - Киев, 1991. - 53 с. (Препр / Ин-т электродинамики АН УССР; №688).

2. Бас А.А., Миловзоров В.П.,Мусолин А.К. Источники вторичного электропитания с бестрансформаторным входом. - М.: Радио и связь, 1987. - 160 с.

3. Белов Г. А. Высокочастотные тиристорно-транзисторные преобразователи постоянного напряжения. - М/ Энергоатомиздат, 1987. -120с.

4. Булатов О.Г., Царенко А.И., Поляков В.Д. Тиристорно - конденсаторные источники питания для электротехнологии. - М.: Энергоатомиздат, 1989. -200с.

5. Мелешин В.И., Новинский В.И. Транзисторные преобразователи напряжения с последовательным резонансным контуром // Электротехника.-1990.-№8.-С.47-53//

6. СеверcР., Блум Г. Импульсные преобразователи постоянного на­пряжения для систем вторичного электропитания.М.: Энергоатомиздат,1988.-294 с.

7. Семенов Б.Ю Силовая электроника. 2005. - М.: Радио и связь, 2005. - 160 с.

8. ДСТУ 2293-00.ССБП.ОП. Термины и значения. – Введен 01.07.2000

9. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.75.

10. ГОСТ 12.1.038-82*. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновений и токов. - Введен 01.01.89.

11. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности- Введен 01.01.89.

12. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничго шуму, ультразвуку, інфразвуку.- К.: 1999.

13. ГОСТ 12.1.002-84. ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах. - Введен 01.01.85.

14. ДНАОП 0.03-3.04-77. Предельно допустимые уровни влияния прерывистых неоднородных магнитных полей при работе с магнитными установками и магнитными материалами №1742-77.- М.: 1985, Минздрав СССР.

15. ДНАОП 0.03-3.13-85. Предельно допустимые уровни магнитных полей частот 50 Гц №3206-85.- М.: 1985, Минздрав СССР.

16. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

17. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих примі-щень.- К.: 2000.

18. СНиП 2.04.05-92. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха.-М.: Стройиздат, 1992.

19. СНиП II-4-79/95. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1980/95.

20. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность.– Введен 01.01.91

21. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.- К.: 1999.

22. ДНАОП 0.03-3.13-85.Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц №3206-85. – М.: Минздрав СССР, 1985.

23. Правила устройства электроустановок. ПУЭ-87. – М.: Энергоатомиздат, 1987.

24. ГОСТ 12.1.013-78. ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования безопасности. – Введен 01.01.79.

25. ГОСТ 12.2.007.0-75*. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. – Введен 01.01.83.

26. ДНАОП 0.03-301-71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий.

27. ГОСТ 14254-80.Электрооборудование напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты.

28. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.- Введен 01.01.82.

29. Общесоюзные нормы технического проектирования ОНТП 10-90. Определение категорий зданий и сооружений по пожарной и взрывной опасности. – М.: 1990.

30. СНиП 2.01.02-85. Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. - М.: 1986.

31. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введен 01.01.92.

32. ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования. - Введен 01.01.94.

33. ГОСТ 12.4.124-83*. ССБТ. Средства защитыот статического электричества. - Введен 01.01.84.

34. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству и проектированию молниезащиты зданий и сооружений.- М.: Энергоатомиздат, 1987.

35. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1986.

36. ДНАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної електрики.- Діє з 01.01.98.

37. ДСТУ 2272-93. ССБП. ОП. Пожежна безпека. - Діє з 01.01.95.

38. ДНАОП 0.00-1.01-95. Правила з пожежної безпеки в Україні.- Діє з 22.06.95.

39. ГОСТ 12.0.003 – 74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация ** 1987 (с 01.01.76)

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:37:30 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:46:15 28 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Потужне інверторне джерело живлення

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151302)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru