Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Проектування монолітного п’ятнадцятиповерхового будинку

Название: Проектування монолітного п’ятнадцятиповерхового будинку
Раздел: Рефераты по строительству
Тип: дипломная работа Добавлен 06:17:09 24 июня 2009 Похожие работы
Просмотров: 6726 Комментариев: 2 Оценило: 2 человек Средний балл: 4.5 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналітичний огляд

2. Архітектурна частина

2.1. Архітектурні рішення

2.2. Характеристика об`єкту

2.3. Призначення будинку

2.4. Відомості про інженерно-геологічні, гідрогеологічні умови району будівництва

2.4.1. Геологічна характеристика ґрунтів

2.4.2. Гідрогеологічні умови

2.4.3. Характеристика інженерно-геологічних процесів та явищ

2.5. Обґрунтування архітектурно-будівельного вирішення будинку

2.6. Внутрішній водопровід і каналізація

2.7. Опалювання і вентиляція

2.7.1. Опалювання

2.7.2. Вентиляція

2.8. Електропостачання і електроустаткування

2.8.1. Силові електроспоживач

2.8.2. Електроосвітлення

2.8.3. Зовнішнє електроосвітлення

3. Розрахунково-конструктивна частина

3.1. Розрахунок і конструювання пілона

3.2. Розрахунок пальових фундаментів

3.2.1. Фізико-механічні властивості ґрунтів

3.2.2. Вибір глибини закладання роствірка

3.2.3. Визначення несучої здатності палі

3.2.4. Розрахункове навантаження на палю

3.2.5. Розрахунок роствірка як залізобетонній конструкції

3.3. Розрахунок оболонки

3.3.1. Просторові конструкції

3.3.2. Конструкційна характеристика плит

3.3.3. Розрахунок структури оболонки

3.4. Розрахунок будівлі в ПК Мономах

4. Технічна експлуатація

5. Технологія будівельного виробництва

5.1. Організація і технологія будівельного процесу

5.1.1. Склад робіт, що увійшли до технологічної карти

5.1.2. Складування і запас матеріалів

5.2. Методи і послідовність виробництва робіт

5.2.1. Пристрій опалубки і армування стін і перекриттів

5.2.2. Бетонування стін і перекриттів

5.2.3. Витримка бетону і оборотність опалубки

5.3. Чисельно-кваліфікаційний склад ланок

5.4. Методи і прийоми праці робочих по виконанню робочих процесів і операцій

5.5. Контроль якості готових виробів

5.6. Техніка безпеки при виробництві бетонних робіт

5.7. Вибір монтажного крана по технологічних параметрах

5.8. Потреба в машинах, устаткуванні, інструментах і пристосуваннях

6. Науково-дослідницька частина

6.1. Об'ємно-просторові покриття

6.2. Порівняльний аналіз залізобетонної ферми з металевою

6.2.1. Переваги і недоліки залізобетонних конструкцій

6.3.1. Класифікація залізобетонних виробів

6.4.1. Переваги і недоліки сталевих конструкцій

6.5.1. Вимоги, що пред'являються до металевих конструкцій

6.3. Загальна характеристика ферм

7. Організація будівництва

7.1. Методи виробництва робіт

7.1.1. Земляні роботи

7.1.2. Бетонні і залізобетонні роботи

7.1.3. Кам'яно - монтажні роботи

7.1.4. Обробні роботи

7.2. Вибір основного монтажного механізму

7.3. Будгенплан

7.4. Розрахунок чисельності персоналу будівництва, площ тимчасових будівель і споруд, ресурсів будівництва

7.5. Визначення складу тимчасових будівель і споруд

7.6. Розрахунок потреб в складських площах

7.7. Розрахунок потреби у воді

7.8. Розрахунок потреби в електроенергії

7.9. Вибір трансформаторної підстанції

7.10. Розрахунок перетину однієї нитки кабелю або дроту для визначення групи споживачів

7.11. Розрахунок потреби в стислому повітрі

7.12. Розрахунок потреб в транспортних засобах

7.13. Розрахунок потреби в теплі

7.14. Графік виробництва робіт

7.15. Заходи щодо охорони праці і навколишнього середовища

7.15.1. Заходи щодо охорони праці і техніки безпеки

7.15.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища

7.16. Дані про потребу в паливі, воді і електричній енергії

7.16.1. Електропостачання

7.16.2. Теплопостачання

7.17. Рішення і основні показники по генеральному плану і впорядкуванню ділянки

7.18. Методи і технологія виробництва робіт

7.19. Заходи щодо электро-, вибухо- і пожежна безпека

7.20. Заходи щодо захисту будівельних конструкцій від корозії

8. Економічна частина

8.1. Визначення кошторисної вартості будівництва

8.2. Визначення кошторисної вартості в локальних і об'єктних кошторисах

8.3. Об'єктний кошторис на будівництво монолітного житлового будинку в м. Києві

8.4. Зведений кошторисний розрахунок на будівництво монолітного житлового будинку в м. Києві

8.5. Локальний кошторис на загальнобудівельні роботи

9. Охорона довкілля

9.1. Екологічна безпека

9.1.1. Заходи щодо екологічної безпеки в календарному плані

9.1.2. Заходи щодо екологічної безпеки на будгенплані

9.1.3. Заходи щодо екологічної безпеки в технологічній карті на монолітні роботи

9.1.4. Загальні заходи щодо екологічної безпеки, що

передбачаються в період будівництва проектованого об'єкту

9.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища

9.3. Природоохоронні заходи при будівництві будівель і споруд

10. Охорона праці

10.1. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при бетонуванні

10.2. Технічні та організаційні заходи та засоби для зниження рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів

10.3. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки при бетонуванні

10.4. Інструкція з охорони праці для кранівників (машиністів) баштових кранів

Висновок

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП

Монолітне житлове будівництво сьогодні одна з провідних технологій будівництва.

Основна перевага монолітного житлового будівництва, перш за все – це можливість створення вільних планувань з великими прольотами і необхідною висотою стелі. Ще один плюс даної технології – формування будь-яких криволінійних форм, які розширюють можливості архітекторів при створенні унікальних образів будівель.

Стіни, виконані за монолітною технологією, практично не мають швів, і відповідно не виникає проблем з герметизацією стиків. Це теж підвищує показники тепло- і звуконепроникності. А у поєднанні з використанням ефективних утеплювачів дозволяє поліпшити режим експлуатації будинку в зимовий час, понизити масу і об'єм огороджувальних конструкцій (товщина стін і перекриттів істотно зменшується). В результаті монолітні будівлі виявляються на 15-20% легше цегляних. Крім того, завдяки своїм технологічним особливостям монолітні будинки стійкіші до дії несприятливих чинників навколишнього середовища, більш сейсмостійкі і довговічні. Якщо нормативний термін експлуатації сучасних панельних будинків - 50 років, то побудованих за монолітною технологією - не менше 200.

Комплекс робіт по зведенню монолітних залізобетонних конструкцій складається із спеціалізованих процесів, до яких відносяться:

• монтаж опалубки;

• підготовка і встановлення арматури;

• приготування бетонної суміші;

• транспортування бетонної суміші;

• укладка і ущільнення бетонної суміші;

• догляд за бетоном;

• демонтаж опалубки;

• геодезичний контроль за конструкціями, що бетонуються;

• усунення дефектів конструкцій після демонтажу опалубки.

Арматурні роботи є найбільш трудомісткими і складають 40...50% загальних трудовитрат. Близько 70% робіт виконується вручну безпосередньо на будмайданчиках. Номенклатура арматури на одному будівництві налічує до декількох тисяч одиниць.

Зниження трудових витрат на арматурні роботи досягається шляхом перенесення основних заготовчих процесів з будмайданчика у виробничі майстерні і арматурний цех.

Арматурні заготовки поставляються з виробничого цеху на будівельний майданчик комплектно, відповідно до замовлених специфікацій і графіка виробництва монолітних залізобетонних робіт. На будівельному майданчику арматурні заготовки складуються в послідовності, яка прийнята для армування залізобетонних конструкцій. Для забезпечення безперервної роботи спеціалізованої бригади арматурників на будівельному майданчику створюється запас заготовок на три-чотири захватки, згідно їх черговості і об'єму робіт кожної захватки.

З метою підвищення вироблення арматурників, а також забезпечення високої якості робіт і підвищення рівня спеціалізації робочих, доцільно арматурні роботи на будівельному майданчику виконувати двома спеціалізованими бригадами: для виконання армування вертикальних залізобетонних конструкцій і горизонтальних залізобетонних конструкцій.

Після завершення арматурних робіт перед бетонуванням необхідно ретельно перевірити виконані роботи згідно проекту і оформити відповідні акти про прийом прихованих робіт.

Основним устаткуванням для виготовлення окремих арматурних виробів є верстати-автомати для правки і різання арматури і ножиці. Вони володіють низькою продуктивністю і високою вартістю, тому установка такого устаткування на кожному будмайданчику недоцільна.

Досвід будівництва показує, що рівень механізації арматурних робіт на будмайданчику залежить від ступеня готовності арматурних виробів, а також устаткування, оснащення і пристосувань, сприяючих скороченню ручної праці.

У монолітному будівництві механізація виробництва полягає в тому, що трудомісткі роботи виконуються за допомогою спеціальних підібраних комплектів машин, взаємозв'язаних по продуктивності і іншим параметрам. При цьому забезпечується безперервність виробництва робіт, яке можна розглядати, як механізоване потокове виробництво. Застосування розрізнених засобів механізації не дозволяє підняти рівень ефективності арматурних робіт.

Опалубні роботи займають друге місце по трудомісткості - до 35.. .40%, а їх вартість доходить до 25%. До останнього часу в монолітному будівництві застосовувалася опалубка, що виготовляється в основному кустарним способом з великими витратами ручної праці. В середньому трудовитрати на виготовлення і монтаж 1 кв. м щитової опалубки складають 1,7...1,9 чол./год, а оборотність не перевищує 7...10 оборотів. Основні причини високої трудомісткості опалубних робіт полягають в низькому технічному рівні, відсутності необхідної кількості надійної інвентарної опалубки та її елементів.

Використанням прогресивних технологій при зведенні нової архітектурно-конструктивно-технологічної системи будівництва багатоповерхових монолітно-каркасних будівель у поєднанні із застосуванням ефективних конструкцій досягнуте зниження матеріаломісткості, вартості і енерговитрат при будівництві і експлуатації будівель.


1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

Довгий час монолітне житлове будівництво у нас в країні майже не розвивалося. Будувати по тих технологіях, які мали в своєму розпорядженні наші будівельники, було значно повільніше, дорожче і більш трудомістко, ніж збирати будинки з панелей. До того ж довгий час завдання стояло просто: будувати щонайшвидше і якомога більше. Також для монолітного будівництва не підходять ліматичні умови: бетон повинен застигати при певній температурі, а у нас велику частину року - зима. Але з часом, коли пріоритети в будівництві помінялися, стало ясно, що навіть сучасні панельні будинки мають багато нерозв'язних проблем: це деяка збитковість в архітектурі, обмежений набір квартир, необхідність мати будмайданчик значних розмірів і т.п. Тоді як для монолітних будинків, ці проблеми просто не існують. Актуальність застосування монолітних технологій посилилася і у зв'язку з введенням з 2000 року нових вимог по теплозбереженню захисних конструкцій будівель. Підняти опір теплопередачі зовнішніх стін шляхом збільшення товщини тієї ж кам'яної кладки економічно не ефективно, особливо при багатоповерховому будівництві. На допомогу прийшли системи зовнішнього утеплення фасадів ефективними утеплювачами типу пінополистерола і мінеральної вати, які оптимально вписуються в конструктивну схему монолітного житлового будівництва.

У монолітних будівлях навантаження передається на каркас, при цьому відпадає необхідність пристрою товстих внутрішніх перегородок, а зовнішні стіни виконують лише роль захисних і теплоізолюючих конструкцій. Зовнішні стіни можуть бути будь-якими - і панельними, і цегляними і навісними. Такі комбіновані будинки можна будувати в самих обмежених умовах - наприклад, в центрі міста, де панельне будівництво просто неможливе. Особливе значення серед характеристик будинку мають його жорсткість і міцність. В цьому відношенні монолітним будинкам немає рівних. Вони дають рівномірне осідання будинку, перерозподіляючи навантаження і запобігаючи появі тріщин. На них значно менше впливає осідання, тут немає стиків між плитами, які традиційно вважаються найслабкішим місцем панельних будинків. Більше не виникає проблем із швидкістю будівництва монолітних будинків. Вона така ж, як і при зведенні будинків панельних. Це стало можливо тільки зараз, коли будівельні організації встигли не тільки апробовувати монолітну технологію, але і адаптувати її.

Один з важливих чинників, що впливають на якість, швидкість і собівартість будівництва будівель і споруд з монолітного залізобетону – грамотний вибір опалубної системи. Так, за допомогою ретельного підібраного функціонального комплекту опалубки можна не тільки втілити в життя будь-яку саму неординарну ідею архітектора, але і понизити собівартість проведення будівельних робіт.

Зараз також застосовуються монолітні технології: з щитовою опалубкою і з тунельною опалубкою. Тунельна опалубка є великорозмірним блоком, що складається з опалубки стенів і перекриттів. Збирають її з просторових секцій П- і Г- образних форм, які при з'єднанні утворюють елемент на всю довжину кімнати або повну ширину будівлі. Ця опалубка дозволяє отримувати цілі блоки квартир і зводити одночасно внутрішні стіни і перекриття - будь-які по висоті, довжині і ширині. Після залишається тільки побудувати зовнішні стіни. Такі будинки навряд чи можна назвати елітними, але, проте, квартири в них можуть бути прекрасної якості. Площа однокімнатних може досягати п'ятдесяти і більш квадратних метрів. Щитова опалубка менш швидкісна, але мобільніша.

З її допомогою можна зводити будівлі каркасного типу без балок. Це відкриває масу можливостей: реально побудувати будівлю-етажерку з будь-яким фасадом, за бажанням замовника, і розпланувати квартири так, як треба - будь-яка площа, будь-яка кількість кімнат. Опалубка проводиться з легких, але міцних матеріалів. Щитова опалубка виготовляється з багатошарової високоякісної фанери, яка формує ідеально гладкі поверхні практично готові під обробні роботи. Використання технологій монолітного житлового будівництва із застосуванням об'ємно-переставної (тунельною) і збірно-щитової опалубки дозволило запропонувати інвесторам зручніші варіанти конструктивних і планувальних вирішень квартир. У монолітного житлового будівництва звичайно ж велике майбутнє

Важливо і те, що якісно виконана робота при монолітному будівництві дозволяє відмовитися від "мокрих" процесів - стіни і стелі практично готові до фінішної обробки.


2. АРХІТЕКТУРНА ЧАСТИНА

2.1 Архітектурні рішення

Конструктивна система висотного будинку являє собою взаємозалежну сукупність його вертикальних і горизонтальних несучих конструкцій, що спільно забезпечують міцність, жорсткість і стійкість споруди. Горизонтальні конструкції - перекриття й покриття будинку сприймають вертикальні й горизонтальні навантаження, і впливи, передаючи їх поверхово на вертикальні несучі конструкції. Останні, у свою чергу, передають ці навантаження й впливи через фундаменти основі.

Горизонтальні несучі конструкції висотних будівель, як правило, однотипні, і звичайно являють собою твердий неспалений диск - залізобетонний (монолітний, збірно-монолітний, збірний) або стале залізобетонний.

Вертикальні несучі конструкції більше різноманітні. Розрізняють стрижневі (каркасні) несучі конструкції, площинні (стінові, діафрагмові), внутрішні об'ємно-просторові стрижні з порожнім перетином на висоту будинку (стовбури жорсткості), об'ємно-просторові зовнішні конструкції на висоту будинку у вигляді тонкостінної оболонки замкнутого перетину. Відповідно до застосованого виду вертикальних несучих конструкцій розрізняють чотири основні конструктивні системи висотних будівель – каркасну (рамну), стінову (безкаркасну, діафрагмову), стовбурну й оболонкову.

Основні системи орієнтовані на сприйняття всіх силових впливів одним типом несучих елементів.

Поряд з основними широко застосовують і комбіновані конструктивні системи. У комбінованій системі можуть сполучатися кілька типів вертикальних несучих елементів (площинних, стрижневих, об'ємно-просторових) і схем їхньої роботи (наприклад, рамно-в’язева або в’язева). При таких сполученнях повністю або частково диференціюється сприйняття навантажень і впливів (наприклад, горизонтальних - стінами жорсткості, а вертикальних - каркасом). Існує велика кількість варіантів комбінованих систем.

2.2 Характеристика об`єкту

Основним призначенням архітектури є створення сприятливого і безпечного для існування людини життєвого середовища, характер і комфортабельність якої визначалася рівнем розвитку суспільства, його культурою, досягненнями науки і техніки. Це життєве середовище утілюється в будівлях, що мають внутрішній простір, комплексах будівель і споруд, організуючих зовнішній простір: вулиці, площі і міста.

У сучасному розумінні архітектура – мистецтво проектувати і будувати будівлі, споруди і їх комплекси. Вона організовує всі життєві процеси. Разом з тим, створення виробничої архітектури вимагає значних витрат суспільної праці і часу. Тому до вимог, що пред'являються до архітектури разом з функціональною доцільністю, зручністю і красою, входять вимоги технічної доцільності і економічності. Окрім раціонального планування приміщень, відповідним тим або іншим функціональним процесам зручність всіх будівель забезпечується правильним розподілом сходів, ліфтів, розміщенням устаткування і інженерних пристроїв (санітарні прилади, опалювання, вентиляція). Таким чином, форма будівлі багато в чому визначається функціональною закономірністю, але разом з тим вона будується по законах краси.

Запроектовані будинки і споруди в основному мають прямокутну форму в плані і блокуються в загальному обсязі за допомогою деформаційних швів, які розділені по довжині і ширині на окремі частини (блоки) з метою зменшення зусиль від температури й усадки бетонних і залізобетонних конструкцій.

Усі температурно-усадочні шви запроектовані наскрізними, розрізаючи конструкції до підошви фундаменту. Ширина температурно-усадочних швів прийнята 25 см. У цих умовах різниця осадок фундаментів не викликає зусиль або пошкоджень частин будинків. Осідальні шви служать одночасно і температурно-усадочними. Відстані між температурно-усадочними швами визначені розрахунком і не перевищують нормативних значень.

У висотному відношенні будинку запроектовані каскадами з кількістю надземних поверхів від 14 до 15, висоти надземних поверхів запроектованої споруди прийняті по 3,0 м.

Будівлі пропонується побудувати з використанням прогресивних технологій монолітного будівництва.

2.3 Призначення будинку

Цим проектом передбачається можливість створення умов для забезпечення життєдіяльності представників маломобільної групи населення.

Враховуються нормативні вимоги по створенню середовища життєдіяльності, що забезпечує потреби всіх маломобільних груп населення - людей похилого віку, тимчасово непрацездатних, пішоходів з дитячими колясками і дітей дошкільного віку, а також створюються комфортніші умов для решти населення. Для інвалідів з проблемами опорно-рухового апарату, зокрема на кріслі-колясці або з додатковими опорами, передбачаються відповідні параметри проходів і проїздів, граничні ухили профілю шляху, якість поверхні шляхів пересування.

У нижніх поверхах будинків передбачаються стоянки, призначені для зберігання вуличних колясок, проведення технічного догляду за коляскою з урахуванням місця для пересадки. При цьому ліфт доходить до рівня підлоги нижнього поверху, а для в'їзду і виїзду вуличних колясок передбачений пандус з ухилом не більше 5 %.


2.4 Відомості про інженерно-геологічні, гідрогеологічні умови району будівництва

2.4.1 Геологічна характеристика ґрунтів

В основі будинку, що проектується, виділені такі інженерно-геологічні елементи:

ІГЕ-2. ґрунтово-рослинний шар: супісок сірувато-коричневий, твердий, з корінням рослин, Потужність верстви – 0,2-0,4 м.

ІГЕ-3. Супісок коричневий, світло-сірий, твердий та пластичний, з лінзовидними прошарками піску пилуватого 5-40 %. Потужність верстви – 1,0-2,8 м.

ІГЕ-4. Супісок лесовий світло-коричневий, твердий та пластичний, мікропористий, з включенням стяжінь карбонатів1-2 %, з лінзовидними прошарками піску пилуватого 30-40 %, місцями прошарків піску пилуватого 30-40 %. Потужність верстви – 0,2-4,4 м.

ІГЕ-5. Пісок мілкий світло-коричневий, середньої щільності, малого та середнього ступеню водонасичення, кварцполевошпатовий, місцями з лінзовидними прошарками супіску твердого 3-10 %. Потужність верстви – 3,9-8,7 м.

ІГЕ-6. Супісок темно-коричневий, жовто-коричневий, сірувато-коричневий, зеленувато-сірий, твердий та пластичний, з лінзовидними прошарками піску пилуватого 5-30 %. Потужність верстви – 0,5-2,6 м.

ІГЕ-7. Супісок світло-сірий, зеленувато-сірий, сірувато-коричневий, пластичний, з лінзовидними прошарками піску пилуватого 5-30 %. Потужність верстви – 0,5-2,4 м.

ІГЕ-8. Пісок пилуватий світло-сірувато-коричневий, світло сірий, щільний, від малого ступеню водонасичення до насиченого водою, місцями з лінзовидними прошарками супіску 5-10 %. Потужність верстви – 0,5-0,9 м.

ІГЕ-9. Пісок мілкий світло-сірий, щільний, від малого ступеню водонасичення до насиченого водою, кварцполевошпатовий, місцями з прошарками (5-15 см) піску середньої крупності 10-20 %. Потужність верстви – 0,6-3,0 м.

2.4.2. Гідрогеологічні умови

ґрунтові води зафіксовані на глибині 12,0-14,0 м, що відповідає абсолютній відмітці 119,3 м.

Вскриті підземні води безнапірні, розташовані в зоні активного водообміну.

Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, розвантаження – на південь в бік р. Дніпро.

2.4.3. Характеристика інженерно-геологічних процесів та явищ

1. У геоморфологічному відношенні територія вишукувань відноситься до другої надзаплавної тераси р. Дніпро.

2. Серед несприятливих фізико-геологічних процесів слід відзначити наявність лесових просідних ґрунтів (супісок лесовий – ІГЕ-4) в інтервалах глибин 1,2-5,8 м.

Тип ґрунтових умов по просіданню у відповідності з вказівками глави «Особенности проектирования основных сооружений, возводимых на просадочных ґрунтах» СНиП 2.02.01-83 – перший. Початковий просідний тиск супіску лесового (ІГЕ-4) – 160 кПа.

3. У геологічному розрізі майданчика за результатами вишукувань виділено 9 інженерно-геологічних елементів (з ІГЕ-1 по ІГЕ-9).

Ґрунти в основі споруд, що проектуються, мають звичайні властивості, окрім ґрунтово-рослинного шару та супіску лесового (ІГЕ-4), який володіє просідними властивостями.

4. ґрунтові води зафіксовані на глибині 12,0-14,0 м, що відповідає абсолютній відмітці 119,3 м.

5. В неблагоприємні періоди можливий підйом рівня ґрунтових вод складає 1,0 м. від зафіксованого на даний період.

6. Нормативна глибина промерзання для району, що розглядається, складає 1,0 м.

7. На крівлі супіщано-сугленистих ґрунтів (в інтервалах глибин 9,4-10,5 м.) в неблагоприємні періоди можливе локальне утворення тимчасового рівня ґрунтової води типу «верховодка».

8. Рекомендується улаштування фундаментів багатоповерхової споруди на полях з заглибленням в піски пилуваті (ІГЕ-8) та піски мілкі (ІГЕ-9).

2.5 Обґрунтування архітектурно-будівельного рішення будинку

П’ятнадцяти поверховий будинок передбачає 206 квартир. Перші два поверхи будівлі – нежитлові. У них передбачається розмістити офіси і необхідні для нормального обслуговування жителів комплексу підприємства побутового обслуговування (приймальні пункти пральні, хімчистки, дрібні ательє по ремонту побутової техніки).

Планування внутрішніх приміщень житлової частини будинку відповідають вимогам норм і завданню замовника. На кожному з типових поверхів розташовано вісімнадцять квартир (дві трикімнатні, вісім двокімнатних, вісім однокімнатних). Квартири передбачені зручного планування, з повним комплектом внутрішнього устаткування, збільшеними заскленими лоджіями. Будівля обладнаний двома ліфтами: вантажним – 630 кг, і пасажирським – 400 кг

У технічних поверхах розміщується інженерне устаткування будинку, зокрема рамки управління, вузли введення комунікацій, електрощитова, вентустановки, що створюють підпір повітря в коридори і ліфтові шахти і холи, вентустановки вентиляцію дымоудаления.

Будівлю передбачається виконати в монолітному виконанні. Зовнішні стіни виконуються з пінобетонних блоків та облоцювальної цегли.


Таблиця 2.1

Основні конструктивні елементи будівлі

Фундамент

монолітна залізобетонна плита на свайному полі;

Стіни будівлі

піноблоки;

Плити перекриттів

монолітні залізобетонні;

Плити покриттів

монолітні залізобетонні;

Перегородки

силікатна цегла;

Крівля

з внутрішнім водостоком з 4-х шарового рубероїдного килима;

Утеплювач

Фібропенобетон ТУ 5767-033-02069119-2003

Підлоги

у житлових кімнатах, вбудованих приміщеннях, коридорах - паркет, шлакоситалловые плитки;

у ліфтових холах, загальних коридорах, санвузлах - керамічна плитка;

у кухнях – лінолеум;

2.6 Внутрішній водопровід і каналізація

У будинках передбачені системи:

господарсько-питного і протипожежного водопроводу;

гарячого водопостачання;

господарчо-побутовій каналізації.

Будинок має два введення холодної води, приєднаних до різних зовнішніх водовідведень.

Для обліку водоспоживання будівлі передбачаються:

водомірний вузол для холодного водопостачання будівлі;

вузол обліку тепла.

Крім того, лічильники холодної і гарячої води встановлюються в кожній квартирі.

Робота насосної станції передбачена в автоматичному режимі залежно від тиску води в системі водопостачання.

У насосній станції встановлюються дві групи насосів:

1 група – насоси протипожежного водопостачання 2 шт.;

2 група – насоси господарчо-побутового водопостачання.

Насосна станція відноситься до 1 категорії.

Господарсько-питний і протипожежний водопровід передбачений для підведення води до санітарних приладів, поливальних і пожежних кранів. Водопровід гарячої води – для підведення до санітарних приладів і поливальних кранів в сміттєвих камерах.

Господарчо-побутова каналізація призначена для відведення господарчо-побутових стічних вод від санітарних приладів у вуличний каналізаційний колектор.

2.7 Опалювання і вентиляція

2.7.1 Опалювання

Передбачено дві самостійні системи опалювання:

система опалювання житлових приміщень;

система опалювання приміщень суспільного призначення.

Як нагрівальні прилади прийняті радіатори чавунні «МС-140 М» ГОСТ 8690-94 з номінальним тепловим потоком 1 секції 0,16 кВт. Система опалювання передбачена з нижньою розводкою подающою і зворотньою магістральних трубопроводів.

Стояки систем опалювання запроектовані для житлової частини будівлі однотрубними П-образными, а для приміщень суспільного призначення двотрубними вертикальними.

Для регулювання тепловіддачі опалювальних приладів на однотрубних стояках передбачаються крани регулюючі подвійного регулювання, а для двотрубних стояків крани кулькові.

Магістральні трубопроводи систем опалювання і трубопроводи опалювальних стояків передбачені із сталевих водогазопровідних труб по ГОСТ 3262-75* і сталевих електрозварювальних труб по ГОСТ 10704-91.

У теплових вузлах кожного будинку встановлюються тепломіри, що враховують роздільне теплове навантаження на опалювання і гаряче водопостачання.

Гаряче водопостачання здійснюється по відкритій схемі з установкою регулятора температури.

2.7.2 Вентиляція

Повітрообміни приміщень визначені для житлової частини будівлі по кратностям, а для приміщень суспільного призначення з умов забезпечення санітарної норми подачі зовнішнього повітря в ці приміщення.

Вентиляція будинку прийнята припливно-витяжна природна.

Витяжка ( через вентиляційні канали, розміщені в кухнях, ванних кімнатах і санвузлах, приток неорганізований через нещільність віконних і дверних отворів. Вентиляційні канали прийняті прямокутної форми і розташовуються у внутрішніх капітальних стінах.

У приміщеннях суспільного призначення вентиляція припливно-витяжна механічна.

2.8. Електропостачання і електроустаткування

2.8.1 Силові електроспоживачі

Силовими електроспоживачами будівлі є: електроприводи ліфтів, насоси протипожежного і питного водопостачання, сантехнічної вентиляції, технологічні струмоспоживачі магазинів, кафе, спортивних і інших споруд. Всі силові струмоспоживачі будівлі живляться від водно-розподільних пристроїв.

2.8.2 Електроосвітлення

Проектом передбачений пристрій робочого, аварійного (евакуаційного), ремонтного освітлення в житлових, торгових і адміністративно-суспільних приміщеннях будинку. Всі мережі електроосвітлення живляться від водно-розподільних пристроїв.


2.8.3 Зовнішнє електроосвітлення

Проектом передбачений пристрій зовнішнього електроосвітлення території будинку - вуличними світильниками з натрієвими лампами високого тиску. Управління зовнішнім електроосвітленням передбачено від панелей зовнішнього електроосвітлення проектованих трансформаторних підстанцій.


3. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

3.1 Розрахунок і конструювання пілона

Вихідні дані

Пілон третього поверху розглядаємо як умовно центрально стиснутий елемент при випадкових ексцентриситетах.

Підраховуємо розрахункове навантаження на пілон:

Власна вага колони: Gn = bc ∙ hс ∙ h0 ∙ ρу ∙ γf = 0,8∙ 1,5·3∙ 25∙ 1,1 = 198 кН;

Навантаження від покриття і перекриття:

Постійне навантаження G = 8818,49 кН;

Тривале навантаження V = 3354,12 кН;

Короткочасне навантаження Vsh = 4592,33 кН;

Довгостроково діюче розрахункове навантаження:

Nld = G + Gn + V = 8818,49 + 198 + 3354,12 = 12370,61 кН, до нього відносяться постійна і всі тимчасові навантаження, за винятком короткочасних.

Короткочасне навантаження Nсd = Vsh = 4592,33 кН;

Повне навантаження дорівнює:

N3 = Nld + Nсd = 12370,61 + 4592,33 = 16962,94 кН.

Розрахунок пілону

Розмір поперечного перерізу пілона приймаємо рівним hc ·bc = 25·150 см, бетон класу В30, Rb = 17 МПа, арматура подовжня зі сталі класу А-III, Rsc = 365 МПа, γb2 = 0,9, µ - коефіцієнт армування, прийнятий рівним µopt = 0,74%.

Спочатку обчислюємо відношення Nld / N3 = 12370,61/16962,94 = 0,73; гнучкість пілона λ = l0 /hc = 600/25 = 24 > 4, λ = l0 /bc = 600/150 = 4, отже, необхідно враховувати прогин пілона

При hc = 25 см > 20 см коефіцієнт η = 1; коефіцієнт φ обчислюємо по формулі: φ1 = φb + 2·(φr – φb )·α1 .

Задаємося відсотком армування µ = 0,74% (коэф. µ = 0,0074) і обчислюємо α1 :

Потім знаходимо по таблиці коефіцієнт φb = 0,913 і, полагая, що

Ams < 1/3·(As + As ’) φr = 0,913, тому що φr = φb = 0,913, φ1 = 0,913.

Необхідну площу перетину подовжньої арматури обчислюємо по формулі:

Приймаємо конструктивно 8 діаметром 28 А-III, ∑As1 = 49,26 см2 та 6 діаметром 28 А-III, ∑As2 = 36,95 см2 , тоді ∑As = ∑As1 + ∑As2 = 49,26 + 36,95 = = 86,21 см2 .

Відсоток армування µ = (86,21/12000)·100 = 0,72 % (що близько прийнятому µ = 0,74 %).

Приймаючи φ1 = 0,913, обчислюємо фактичну несучу здатність перетину колони по формулі:

Nfc = η·φ(Rb ·γb2 ·A + ∑As ·Rsc ) = 1·0,913·[17·0,9·(100)·150·80 + 86,21·365·(100)] = 19635,6 кН > N3 = 16962,94 кН, міцність перетину достатня.

Робочі стрижні подовжньої арматури розташовуємо по периметру в поверхні перетину колони з дотриманням мінімальної величини захисного шару. Відстань у світлі між стрижнями повинне бути не менш 5 см, товщина захисного шару бетону – не менше 15 мм. При стисканні робочої арматури довжина нахлесткі стрижнів по БНіП повинна бути не менш 30ds .

Підбір арматури

Поперечну арматуру (хомути) відповідно до даних табл. приймаємо діаметром 8 мм класу А-1 кроком S = 300 мм.

Схеми армування пілону показані на аркуші.

3.2 Розрахунок пальових фундаментів

3.2.1 Фізико-механічні властивості ґрунтів

Таблиця 3.1

Фізико-механічні властивості ґрунтів

Показники властивостей

Одиниці вимірюва

ння

ІГЕ-3

ІГЕ-4

ІГЕ-5

ІГЕ-6

Природна вологість, W

долі один.

0,135

0,087*

0,295

0,019

0,118

Вологість на межі текучості, WL

0,20

0,23

-

0,20

Вологість на межі розкочування, WР

0,15

0,17

-

0,14

Число пластичності, IР

0,05

0,06

-

0,06

Показник текучості, IL

<0

<0

-

<0

Гранулометричний склад: вміст фракцій, мм

2.00 – 1.00

%

-

-

0,7

-

1.00 – 0.50

-

-

3,0

-

1.00 – 0.25

-

-

31,7

-

1.00 – 0.10

-

-

51,1

-

<0.10

-

-

13,5

-

Коефіцієнт фільтрації, Кф

м/добу

-

-

2,4

-

Щільність ґрунту,

т/м

1,77

1,62*

1,93

1,63

1,80

Щільність сухого ґрунту,

1,56

1,49

1,60

1,61

Щільність часток ґрунту,

2,69

2,69

2,65

2,68

Коефіцієнт пористості, е

долі один.

0,724

0,805

0,656

0,665

Питоме значення,

при

при

КПа

13

13

9

12*/6

12*/6

8*/4

1

1

0

14

14

9

Кут внутрішнього тертя,

при

при

град.

24

24

24

24*

15

24*

15

21*

13

32

32

28

26

26

23

Початковий просідний тиск, P sl

МПа

-

0,16

-

-

Початкова просідна вологість, W sl

частка один.

-

0,240

-

-

Модуль деформації,

МПа

12

13*

7

26

14

Розрахунковий опір,

кПа

210

330*

160

350

230

Показники властивостей

Одиниці вимірювання

ІГЕ-7

ІГЕ-8

ІГЕ-9

Природна вологість, W

долі один.

0,186

0,072*

0,220

0,070*

0,215

Вологість на межі текучості, WL

0,20

-

-

Вологість на межі розкочування, WР

0,14

-

-

Число пластичності, IР

0,06

-

-

Показник текучості, IL

0,77

-

-

Гранулометричний склад: вміст фракцій, мм

2.00 – 1.00

%

-

0,1

1,0

1.00 – 0.50

-

1,0

4,5

1.00 – 0.25

-

9,0

23,0

1.00 – 0.10

-

60,4

56,2

<0.10

-

29,5

15,3

Коефіцієнт фільтрації, Кф

м/добу

-

0,8

2,5

Щільність ґрунту,

т/м

1,89

1,79*

2,04

1,80*

2,04

Щільність сухого ґрунту,

1,59

1,67

1,68

Щільність часток ґрунту,

2,68

2,66

2,65

Коефіцієнт пористості, е

долі один.

0,686

0,593

0,577

Питоме значення,

при

при

КПа

11

11

7

5

5

3

3

3

2

Кут внутрішнього тертя,

при

при

град.

21

21

18

32

32

29

35

35

32

Початковий просідний тиск, P sl

МПа

-

-

-

Початкова просідна вологість, W sl

частка один.

-

-

-

Модуль деформації,

МПа

10

23

35

Розрахунковий опір,

кПа

190

-

-

3.2.2 Вибір глибини закладання роствірка

Визначення глибини закладання роствірка залежить від декількох чинників:

Глибини промерзання ґрунту

Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунту визначається по формулі:

м, де

Mt - коефіцієнт, чисельно рівний сумі абсолютних значень середньомісячних негативних температур за зиму в даному районі по СНиП 2.01.01-82 "Будівельна кліматологія і геофізика".

d0 - величина в метрах, що приймається рівною:

для суглинків і глин - 0,23 м;

для супісків, пісків дрібних і пилуватих - 0,28 м;

для пісків середньої крупності, великих і гравелистих - 0,30 м;

Розрахункова глибина сезонного промерзання ґрунту визначається:

м, де

kh - коефіцієнт враховує вплив теплового режиму споруди і приймається по таблиці №1 СНиП 2.02.01-83*.

Наявність конструктивних особливостей

У нашому випадку підвальних приміщень немає, тому

Глибина закладання роствірка

Враховуючи всі перераховані умови, приймаємо глибину закладання роствірка dр = 1,2 м, виходячи з кратності ростверка по висоті 15 см.

3.2.3 Визначення несучої здатності палі

Визначаємо по формулі:

,

Де γс – коефіцієнт умов роботи ( γс = 1);

А – площа перетину палі;

R – розрахунковий опір під підошвою палі, залежить від довжини палі і ґрунту. (R = 12600 кПа);

кН

3.2.4 Розрахункове навантаження на палю

Визначаємо по формулі:

кН

де γк – коефіцієнт запасу. Для розрахунку він дорівнює 1,4; для польових випробувань ‑ 1,25.

3.2.5 Розрахунок ростверка як залізобетонній конструкції

Розрахунок на продавлювання в даному випадку цей розрахунок не потрібно проводити, оскільки конструкція ростверка жорстка.

Підбір арматури

У нашому ж випадку, коли ростверк жорсткий, ми приймаємо конструктивно сітку з арматури А-III діаметром 12 мм.

3.3 Розрахунок оболонки

3.3.1 Просторові конструкції

З коротких металевих стрижнів можна утворювати різні просторові ґратчасті конструкції, придатні для перекриття великих просторів. Такі конструктивні системи останнім часом одержали широке поширення і їх ефективно використовують у плоских і криволінійних покриттях суспільних і виробничих будинків.

Застосування просторових ґратчастих конструкцій у сучасному будівництві дозволяє:

домагатися органічної єдності конструкції й архітектурної форми;

створювати виразні архітектурні рішення внутрішнього простору і спорудження в цілому;

перекривати приміщення з будь-якою конфігурацією плану;

істотно полегшувати масу покриття, підвищуючи за рахунок цього ефективність роботи конструкції на корисні навантаження;

за рахунок багаторазової повторюваності уніфікувати елементи та вузлові деталі, забезпечувати можливість потокового виготовлення їх на високомеханізованих заводах;

зручно і легко транспортувати збірні елементи з заводу-виготовлювача до місця будівництва;

звести роботу на будівельному майданчику до простої та швидкої зборки елементів.

Недоліками просторових ґратчастих систем покрить вважають підвищену трудомісткість виготовлення елементів і труднощі виконання вузлів у порівнянні з традиційними рішеннями металевих конструкцій. При серійному виготовленні стандартних елементів на заводах ці недоліки варто розглядати як особливості ґратчастих конструкцій з коротких стрижнів.

Коли були знайдені раціональні рішення схем, вузлів і з'явилися методи розрахунку на ЕОМ складних багаторазово статично невизначених конструкцій, ґратчасті просторові покриття одержали бурхливий розвиток у світовій будівельній практиці і серед прогресивних конструкцій сприяли появі різних просторових систем, що характеризуються багатим різноманіттям форм. У цілому всі ґратчасті просторові конструкції можна розділити на дві основні групи: перехресно-стрижневі конструкції і сітчасті оболонки.

Перехресно-стрижневими називаються просторові конструкції, що складаються зі зв'язаних між собою у вузлах перетинання балок або ферм, що працюють на вигин у двох або більш напрямках. Різні типи перехресно-стрижневих конструкцій утворяться перетинанням плоских ферм у двох, трьох або навіть чотирьох напрямках. Оскільки в цілому конструкції покриття виявляються плоскими у виді просторових стрижневих плит, то надалі скорочено будемо називати їх плитами. Похилі ферми при взаємному перетинанні утворять на площинах верхніх і нижніх поясів плит сітки з квадратним осередком. У плані осередку поясів виявляються зміщеними одна щодо іншої. Такі плити являють собою конструкції, утворені як би з багаторазово повторюваних стрижневих пірамід із квадратною основою.

3.3.2 Конструкційна характеристика плит

Типи стрижневих плит дозволяють компонувати покриття будь-якої форми в плані, у даному випадку вибираємо квадратний обрис. Основною умовою при призначенні форми плити є забезпечення просторової роботи конструкції покриття, тобто сприйняття нею розрахункових зусиль у двох або трьох напрямках. Тільки при такому підході до застосування стрижневих плит покриття буде легким і економічним.

Найбільш раціональним профілем для стрижнів плит є труба круглого перетину. За умови однакової гнучкості стиснутого перетину застосування круглої труби дозволяє заощаджувати метал до 15% у порівнянні з парою рівнобоких куточків, з'єднаних між собою прокладками за аналогією з конструкцією стрижнів легких кроквяних ферм.

3.3.3 Розрахунок структури оболонки

1) Приймаємо переріз для елементів структури: труба діаметром 114 на 5 мм, розмір чарунки – 2м.

Розрахунок проводиться тільки на снігове навантаження оскільки вітрове за абсолютним значенням менше снігового (СНіП 2.01.07-85 “Нагрузки и воздействия”) і направлене в протилежний бік.

Снігове навантаження: S = S0 ·μ·γf ,

де S0 = 70 кгс/м2 (для м. Києва); μ = 1 (СНіП 2.01.07-85); γf = 1,6 (зважаючи на незначну вагу конструкцій).

S = 70 кгс/м2 ·1·1,6 = 112 кгс/м2 .

На квадраті зі стороною 2 м знаходяться чотири стержні (довжиною 1м) верхнього шару структури, на які передається снігове навантаження. Тобто погонне навантаження на стержень верхнього шару структури:

З огляду на симетрію розраховується частина конструкції (половина);

Розрахункова схема приведена на рис. 3.1, рис.3.2;

Фрагмент з характеристикам перерізу стержня та з навантаженнями на рис.3.3;

Вертикальні переміщення вузлів скінченно-елементної схеми;

найбільший прогин Z =102 м;

відносний прогин:

Епюра поздовжніх зусиль верхнього шару структури – на рис.3.4;

найбільше зусилля N = - 28,8 тс;

найбільше напруження

Епюра поздовжніх зусиль у розкосах структури – на рис.3.5;

найбільше зусилля N = 27,9 тс;

найбільше напруження

Епюри поздовжніх зусиль в стержнях нижнього шару структури – на рис.3.6;

найбільше зусилля N = 24,5 тс;

найбільше напруження

Рис. 3.1. Розрахункова схема оболонки

Рис. 3.2. Розрахункова схема


Рис. 3.3. Фрагмент з характеристикам перерізу стержня та з навантаженнями

Рис. 3.4. Епюра поздовжніх зусиль верхнього шару структури


Рис.3.5. Епюра поздовжніх зусиль у розкосах структури

Рис.3.6. Епюри поздовжніх зусиль в стержнях нижнього шару структури

3.4 Розрахунок будівлі в ПК Мономах

Результати розрахунку будівлі в ПК Мономах 4.0 приведено в додатку А. Результати розрахунку ПК Мономах КОЛОНА приведено в додатку Б.


4. ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ

Повинні бути забезпечені чотири головні групи якостей запроектованого будинку:

функціональна – будинок повинний щонайкраще відповідати своєму призначенню, а тому періодично необхідно робити перепланування, модернізацію і реконструкцію;

технічна – будинок повинний успішно протистояти зовнішнім і внутрішнім впливам, бути ремонтопридатним; тому необхідно стежити за технічним станом конструкцій, робити захист, посилення, а при необхідності – заміну;

архітектурна – будинок повинний щонайкраще відповідати положенню в забудові як об'єкт огляду його людьми, тому зовнішній його вид повинний бути завжди в відмінному, відповідному призначенню, розташуванню в забудові і т.п.;

економічна – зведення й експлуатація будинку повинні здійснюватися з мінімальними витратами сил і засобів.

Запроектований будинок, відповідно до визначальних експлуатаційних вимог:

має високу надійність, тобто виконує задані їм функції у визначених умовах експлуатації протягом заданого часу, при збереженні значень своїх основних параметрів у встановлених межах;

є зручним і безпечним в експлуатації, що досягається раціональними плануваннями приміщень і розташуванням входів, сход, ліфтів, засобів пожежегасіння, причому для ремонту і заміни великогабаритного технологічного устаткування в будинку передбачені люки, прорізи і кріплення;

є зручним і простим у технічному обслуговуванні і ремонті, тобто дозволяє здійснювати його на можливо великому числі ділянок, має зручні підходи до конструкцій, введення інженерних мереж без демонтажу і розбирання для оглядів і обслуговування з гранично низькими витратами на допоміжні операції, дозволяє застосовувати передові методи праці, сучасні засоби автоматизації і механізації, збірно-розбірні пристрої для обслуговування важкодоступних конструкцій, а також має пристосування для кріплення колисок, джерел струму та ін.;

є ремонтопридатним, тобто конструкції будинку пристосовані до виконання усіх видів технічного обслуговування і ремонту без руйнування суміжних елементів і з мінімальними витратами праці, часу, матеріалів;

має максимально можливий і близький еквівалентний для всієї конструкції міжремонтний термін служби;

більш економічний у процесі експлуатації, що досягається застосуванням матеріалів і конструкцій з підвищеним терміном служби, а також мінімальними витратами на опалення, вентиляцію, кондиціонування, висвітлення і водопостачання;

має зовнішній архітектурний вигляд, що відповідає його призначенню, розташуванню в забудові, а також приємний для огляду, причому внутрішнє оформлення будинку не забруднюється і легко піддається очищенню, відновленню.

Технічне обслуговування і ремонт (технічна експлуатація) будинків являють собою безперервний динамічний процес, реалізацію визначеного комплексу організаційних і технічних заходів по нагляду, уходу та усім видам ремонту для підтримки їх у справному, придатному до використання по призначенню стані в перебігу заданого терміну служби.

Експлуатація будинків регламентована Положеннями про системи планово-попереджувального ремонту: Положенням про проведення ППР житлових і суспільних будинків. Стройиздат, 1964; Положенням про проведення ППР виробничих будинків. Стройиздат, 1974. У них визначені принципи організації експлуатації основних типів БіС, усі вони класифікуються по групах і для них установлені середні терміни служби, види, періодичність оглядів і ремонтів, а також роботи, що відносяться до поточного та капітального ремонтам.

Першорядне значення в експлуатації будинків має своєчасний контроль їхнього технічного стану, перевірка справності будівельних конструкцій та інженерного устаткування. Такий регулярний, причому не тільки візуальний, але (при необхідності) й інструментальний контроль запобігає передчасному виходу будинку з ладу, дозволяє обґрунтовано планувати і проводити профілактичні заходи по їх заощадженню.

При проектуванні будинку експлуатаційні якості визначаються вибором матеріалів, розрахунком конструкцій, об'ємно-планувальним рішенням, інженерним устаткуванням відповідно до призначення будинку, Будівельними нормами і правилами (БНіП) і виділеними асигнуваннями.

При зведенні будинку прийняті в проекті значення параметрів експлуатаційних якостей матеріалізуються, їхня вірогідність перевіряється приладами і по їхніх числових значеннях можна підтвердити, що побудований будинок відповідає задуманому в проекті.

При експлуатації будинку головне завдання полягає в підтримці передбачених проектом і матеріалізованих при будівництві експлуатаційних якостей на заданому рівні. Вони повинні цілком відповідати призначенню будинку, що забезпечується визначеними будівельними конструкціями й інженерним устаткуванням.

Таким чином, установленням значень параметрів експлуатаційних якостей (ПЕЯ) і розробкою інструкції з технічної експлуатації завершується проектування будинків, за допомогою вироблених у проекті ПЕЯ контролюється їхнє зведення; по відповідності фактичних значень ПЕЯ проектному будинкові приймається в експлуатацію і шляхом підтримки ПЕЯ на заданому рівні здійснюється їхня технічна експлуатація протягом установленого терміну служби.

Ефективність експлуатації та її економічність залежать від багатьох факторів, зокрема значною мірою від професійної підготовки осіб, її здійснюючих, від їхнього уміння побудувати експлуатацію на науковій основі.

Особи, зайняті експлуатацією і ремонтом будинку, повинні добре знати його пристрій, умови роботи конструкцій, технічні нормативи на матеріали та конструкції, необхідні для ремонту. Вони за допомогою приладів, а також по зовнішньому вигляді й ознакам повинні вміти хоча б приблизно оцінювати технічний стан будинку й окремих його конструкцій, уміти виявляти уразливі місця, з яких може початися його руйнування, вибирати найбільш ефективні способи і засоби його попередження й усунення, не порушуючи по можливості, використання будинку по призначенню.

Ефективна експлуатація будинків, тобто постійний кваліфікований нагляд за ними, періодична оцінка їхнього технічного стану (діагностика пошкоджень) та попередження початку розвитку пошкоджень, своєчасне проведення профілактичного та відбудовного ремонтів можливі тільки при вивченні конструкцій спорудження, особливостей його пристрою та роботи, експлуатаційних вимог та ступеня їхнього фактичного задоволення, уміння виявити уразливі місця, з яких можливо початок розвитку пошкоджень, та інше.

Працівники експлуатаційної служби повинні ретельно вивчати проект будинку; у ході будівництва контролювати якість виконання всіх робіт, вивчати отримані від будівельників виконавчі креслення й інструкцію з експлуатації будинку, вести на кожнім спорудженні паспорт, журнал обліку технічного стану (ЖТС) та інші документи, необхідні в процесі експлуатації БіС.

У проекті будинку відповідно до вимог БНіП передбачені вимоги щодо надійності, капітальності, довговічності і заданих умов експлуатації як усього будинку, так і окремих його елементів, з'єднань конструкцій та основ; це досягається вибором матеріалів і конструкцій, спеціальними захисними заходами для забезпечення вогнестійкості, морозостійкості, корозійної стійкості, захисту від конденсаційного зволоження та гниття, відводу води, провітрювання та т.п.

При проектуванні конструкцій і будинку в цілому передбачаються відповідно вимогам БНіП заходу для зменшення негативного впливу факторів, обумовлених провадженням робіт.

Вимоги БНіП зводяться до того, щоб величини зусиль, напруг, деформацій, переміщень, розкриття тріщин, а також величини зусиль від інших факторів та впливів не перевищували граничних значень, установлених нормами. При цьому в розрахунках враховуються ймовірні несприятливі характеристики матеріалів та можливі вигідні величини та сполучення навантажень і впливів, а також умови експлуатації й особливості роботи конструкцій та основ, при дотриманні усіх вимог нормативних документів, стандартів, технічних умов, пропонованих до якості матеріалів, виробів, провадженню робіт, а також до експлуатації БіС.

Досягнення конструкціями граничних станів, установлених нормами, не представляє небезпеки для людей, але служить межею, по досягненні якої будинок на може більше використовуватися по своєму призначенню без проведення спеціальних відновлюючих робіт. Щоб повніше врахувати особливості дійсної роботи матеріалів, елементів та з'єднань конструкцій і основ, а також будинку в цілому, при розрахунках вводиться коефіцієнт умов роботи n , а щоб компенсувати недостатню вивченість роботи граничних станів окремих видів конструкцій та основ, вводиться коефіцієнт надійності Kн , коефіцієнт несприятливих сполучень навантажень та впливів кн , коефіцієнт перевантаження kп та інше, чисельні значення яких установлені нормативними документами по проектуванню конструкцій, основ, БіС.

Для використання будинків по призначенню в них повинні підтримуватися необхідні температурно-вологістні умови та визначений комфорт, що забезпечуються не тільки справними будівельними конструкціями, але й діючими системами теплопостачання та каналізації. На створення таких умов у будинках і підтримка будівельних конструкцій та інженерного устаткування в справному стані спрямована діяльність експлуатаційної служби.

До методів контролю фізико-технічних параметрів будинків відносяться: спостереження за тріщинами в конструкціях, контроль місцевих і загальних деформацій, а також визначення: міцності конструкцій; товщини трубопроводів при контролі за корозією; вологості деревини й інших матеріалів; товщини лакофарбових покрить; повітропроникності стиків та конструкцій; теплозахисні якості конструкцій: звукоізолююча здатність конструкцій, що обгороджують; місць пошкодження схованої гідроізоляції.


5. ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

5.1 Організація і технологія будівельного процесу

5.1.1 Склад робіт, що увійшли до технологічної карти

До складу робіт, що розглядаються картою, входять наступні технологічні процеси:

Схема бетонування вертикальних конструкцій

Організація робочого місця при бетонуванні вертикальних конструкцій

Схема строповки бункера

Організація робочого місця при бетонуванні горизонтальних конструкцій

Схема встановлення крупнощитової опалубки

Схема монтажу

5.1.2 Складування і запас матеріалів

Основні матеріали, що складуються на будівельному майданчику:

опалубні щити

пакети арматури

Ці матеріали завозяться на будівельний майданчик відповідно до заявки, як мінімум на дві захватки.

Розвантаження і складування проводиться в районі складального майданчика, що є спланованою і ущільненою ділянкою, що знаходиться в зоні роботи крана.

Арматура повинна зберігатися згідно ГОСТ 7566-81, опалубні щити пакетами не більш 1,5м. Між пакетами мають бути проходи не менше 1м.

5.2 Методи і послідовність виробництва робіт

5.2.1 Пристрій опалубки і армування стін і перекриттів

Установка і розбирання краном крупнощитової деревометалевої опалубки стін. Опалубка однієї сторони стіни встановлюються на всю висоту стіни і закріплюється підкошуваннями і гвинтовими струбцинами. Опалубка другої сторони стіни встановлюється після установки арматури стіни. При установці щитів другої сторони опалубки, встановлюються сутички, тимчасові розпірки і болтові стягування. Установка і розбирання опалубки проводиться з підмостів.

Установка опалубки перекриттів, розташованих на висоті до 5,5 м від нижчестоячего перекриття, проводиться без попереднього пристрою лісів. Щити опалубки перекриттів укладають на стіни, після чого під них підводять інвентарні розсувні стійки, розсунені на необхідну довжину. Точна установка щитів опалубки досягається підгвинченням домкратів під стійками. Опалубку перекриттів встановлюють з переносних драбин.

Армування стін проводиться спільно з монтажем опалубки стін. Арматура подається краном, в'яжеться в просторові каркаси.

Армування перекриттів проводиться після встановлення опалубки перекриттів. Арматура подається краном, в'яжеться в сітки, виставляється на бетонних прокладках, закріплюється і вивіряється.

5.2.2 Бетонування стін і перекриттів

Для доставки бетонної суміші, використовуються автобетонозмішувачі СБ-92, місткістю барабана 5 м3. Бетонна суміш подається до місця бетонування за допомогою баштового крана в баддях ємкістю 1,5 м3.

Стіни в розбірно-переставній опалубці бетонують без перерви, ділянками заввишки не більше 2 м. Ущільнюють бетонну суміш глибинними вібраторами.

При бетонуванні стін зверху, нижню частину опалубки спочатку заповнюють на висоту 10-20 см цементним розчином складу 1:2–1:3 щоб уникнути в цій частині стіни пористого бетону з скупченням крупного заповнювача.

5.2.3 Витримка бетону і оборотність опалубки

Демонтаж опалубки починають після досягнення бетоном необхідної міцності. Оскільки швидкість тверднення бетону в основному залежить від температури зовнішнього повітря, той час, через який проводиться демонтаж опалубки, встановлюється по СНиП: для плит прольотом до 3 м, 70% міцності від нормативної при температурі бетону 20°С досягається при 7 добах з дня бетонування.

При видаленні поетажних стійок, що підтримують опалубку забетонованих перекриттів багатоповерхових будівель, керуються наступними правилами:

видаляти стійки опалубки перекриття, що знаходиться безпосередньо під бетонованим перекриттям, не допускається;

стійку опалубки наступного перекриття, що пролягає нижче, можна видаляти лише частково, при цьому під всіма балками прольотом 4 м і більш залишають стійки безпеки, розташовані одна від одної на відстані не більше 5 м;

стійки опалубки решти перекриттів, що пролягають нижче, можна видаляти повністю, якщо міцність цих перекриттів досягла проектної.

5.3 Чисельно-кваліфікаційний склад ланок

Для забезпечення процесу монолітних робіт в терміни, визначені графіком будівельних робіт, склад ланки приймається відповідно до Енір.


Таблиця 5.1

Склад ланки

№ п/п

Основна професія

Розряд

Шифр

рабоч.

Змінна професія

робочого

Розряд змін.

проф.

Робота виконувана робочим

Ланка № 1

1

Слюсар

4

М-1

Установка опалубки стін і перекриттів

Установка арматури

у 1 зміну

2

Слюсар

4

М-2

Арматурник

4

3

Слюсар

3

М-3

Арматурник

4

Слюсар

3

М-4

Арматурник

5

Слюсар

2

М-5

Арматурник

6

Машиніст кр.

6

М-6

Ланка № 2

7

Слюсар

4

М-7

Установка опалубки стін і перекриттів

Установка арматури

У 2 зміну

8

Слюсар

4

М-8

Арматурник

4

9

Слюсар

3

М-9

Арматурник

10

Слюсар

3

М-10

Арматурник

11

Слюсар

2

М-11

Арматурник

12

Машиніст кр.

6

М-12

Ланка № 3

13

Бетонувал.

4

М-13

Бетонування стін і перекриттів

у 1 зміну

14

Бетонувал.

4

М-14

15

Бетонувал.

4

М-15

16

Бетонувал.

3

М-16

17

Бетонувал.

3

М-17

18

Бетонувал.

3

М-18

Ланка № 4

19

Бетонувал.

4

М-19

Бетонування стін і перекриттів

У 2 зміну

20

Бетонувал.

4

М-20

21

Бетонувал.

4

М-21

22

Бетонувал.

3

М-22

23

Бетонувал.

3

М-23

24

Бетонувал.

3

М-24

5.4 Методи і прийоми праці робочих по виконанню робочих процесів і операцій

Роботи по монтажу опалубки стін і перекриттів з одночасною установкою арматури проводиться в наступній послідовності.

Слюсар будівельник М 1-2 і С-3 проводить розмітку місць установки щитів опалубки по розбивочним осям. Слюсарі М-4 і М-5 пістолетами-розпилювачами наносять шар емульсії на робочі поверхні щитів опалубки. М-4-5 чипляють щит за дві монтажні петлі. Відійшовши на безпечну відстань, М-4 подає команду машиністові крана на підйом щита.М-1-2-3 приймають поданий щит і орієнтують його над місцем установки. По команді М-1, машиніст крана опускає щит, а слюсарюючи М-1-3 встановлюють його, суміщаючи ризики розмітки з щитом. Після розстроповки, щит тимчасово закріплюють підкошуваннями і струбцинами.

Після установки однієї із сторін опалубки ведеться монтаж внутрішньої арматури стін.

Монтаж арматурних каркасів проводить ланка робочих, що виконують установку опалубки.

М-4-5 проводять строповку арматурної сітки відповідно до специфікації. Відійшовши на безпечну відстань, М-4 дає команду машиністові крана на підйом. М-1-3 приймають сітку і орієнтують її на місце установки. Після вивірювання і установки арматурна сітка зварюється з арматурними випусками і тимчасово закріплюється. Після цього встановлюється опалубний щит другої сторони стіни. Проводиться стягування щитів болтами, встановлюються тимчасові розпірки. Слюсарями

М-1-2 проводиться остаточне вивіряння встановленої опалубки за допомогою рівнів і схилів. Після чого проводиться остаточне кріплення опалубки підкошуваннями, сутичками, розпірками і стягуваннями.

До пристрою опалубки перекриттів приступають після установки опалубки всіх стін кімнати.

Слюсарі М-1-3 проводять укладання латів згідно робочих креслень і схем. На оголовки стійок встановлюють розсувні інвентарні ригеля, які притискними планками прикріплюють до оголовкам стійкий, а у верху до опалубки плит перекриття, остання складається з металевих щитів, сполучених в панель за допомогою прогонів-сутичок. По периметру плити встановлюються фризові дошки, що полегшують надалі ту, що розпалубила. Остаточна, точна установка опалубки перекриттів досягається підгвинченням домкратів під стійками.

М-4-5 проводять строповку арматурних сіток перекриття і дають сигнал машиністові крана на підйом.

М-1-3 підносять і укладають бетонні прокладки з їх закріпленням. Встановлюють подану сітку краном в опалубку. Після цього вивіряють правильність установки по кресленнях бетонних конструкцій.

Бетонні роботи виконуються ланкою з двох чоловік: бетонувальників 4 і 2 розряди.

Бетонна суміш доставляється на будівельний майданчик автомобілями-самоскидами і розвантажується на спеціально відведеному майданчику безпосередньо в бадді.

Бадді подаються краном безпосередньо до місця укладання. Бетонувальники М-13, 14 перед подачею бетону встановлюють на місці укладання приймальну воронку, стіни бетонують, підводячи бетонну суміш зверху через воронки безперервно на всю висоту стіни. Укладання бетонної суміші ведеться шарами, рівними 0,8 - 0,85 довгі робочій частині наконечника вібратора. Бетонування перекриттів, монолітно пов'язаних із стінами, починають не раніше 1-2 годин після бетонування стін, із-за необхідності первинного осідання укладеної бетонної суміші.

Перед початком бетонування бетонники М-13, 14 встановлюють маячкові рейки, які встановлюються на опалубці рядами через 2-2,5 м. Верхню плоскість рейки розташовують на рівні верху плити. Після зняття рейок, поглиблення, що залишилися в плиті, закладаються бетоном. Бетонну суміш в плитах ущільнюють вібробрусом. Робочий встановлює вібратор в початкове положення межу маячковими рейками, включає двигун і разом пересувають вібратор до кінця захватки із швидкістю 0,2-0,4 м/с. Бетонувальники у міру бетонування злегка струшують арматуру за допомогою металевих крюків, стежачи при цьому за тим, що б під арматурою утворився захисний шар бетону необхідної товщини.

Розпалублювання конструкцій стін і перекриттів ведеться ланкою № 5.

У опалубці стін слюсарі М-25-27 спочатку видаляють стяжні болти, потім горизонтальні сутички зверху в низ. Після чого відривають від тіла бетону щити. Далі їх стропят і знімають краном. У опалубці перекриттів видаляють бруски, що оздоблюють прогони, знімають фризові дошки і, використовуючи домкрати, плавно опускають стійки, відривають днища. Потім видаляють розпірки між стійками і знімають самі стійки.

5.5 Контроль якості готових виробів

Допустимі відхилення в розмірах при встановленні монолітних з.б. стін і перекриттів: відхилення від проектних параметрів по довжині і ширині щита + 5мм; зсув осей опалубки від проектного положення стін +5мм; відхилення у відстанях між окремими стрижнями: робочими +20мм, розподільними +20мм; відхилення у відстанях між ребрами арматури при армуванні в декілька рядів по висоті +20мм; відхилення в певних місцях в товщині захисного шару +10мм; відхилення від заданої рухливості бетонної суміші +10мм.

Таблиця 5.2

Відхилення в розмірах стержнів арматури

При діаметрі до 16 мм

При діаметрі від 18 до 40 мм

При діаметрі зверху 40 мм

По довжині виробу мм

±10

±10

±50

По ширині виробу мм

±5

±10

±20


5.6 Техніка безпеки при виробництві бетонних робіт

При подачі, укладанні і догляді за бетоном, заготівці і установки арматури, а також установці і розбиранню опалубки необхідно передбачати заходи щодо попередження дії на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, пов'язаних з характером роботи:

розташування робочих місць поблизу перепаду по висоті 1.3м і більш;

конструкції, що пересуваються, і вантажі;

обвалення незакріплених конструкцій і вантажів;

падіння вищерозміщенних матеріалів і інструменту;

перекидання машин, падіння їх частин;

підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини.

За наявності небезпечних виробничих чинників безпека монтажних робіт має бути забезпечена на підставі виконання наступних рішень, що містяться в організаційно-технічній документації, по охороні праці:

визначення марки крана, місця установки і небезпечних зон при його роботі;

визначення засобів механізації для транспортування, подачі і укладання бетонної суміші;

визначення несучої здатності і розробки проекту опалубки, а також послідовності її установки і порядку розбирання;

забезпечення безпеки робочих місць на висоті;

розробка заходів і засобів по догляду за бетоном в холодну і теплу пору року.

При монтажі опалубки, а також установки арматурних каркасів слід керуватися наступними вимогами.

На захватці, де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт і знаходження сторонніх осіб.

При зведенні будівлі забороняється виконувати роботи, пов'язані із знаходженням людей в одній захватці, над якою проводиться переміщення, монтаж, установка і тимчасове закріплення елементів конструкцій.

Монтаж конструкцій будівлі слід починати, як правило з просторово-стійкої частини: вязів осередки, ядра жорсткості.

Монтаж конструкцій кожного вище розміщеного поверху багатоповерхової будівлі слід проводити після закріплення всіх встановлених монтажних елементів за проектом і досягнення бетоном несучих конструкцій міцності, вказаної в ППР.

Монтаж сходових маршів і майданчиків будівлі повинен здійснюватися одночасно з монтажем конструкцій будівлі. На змонтованих сходових маршах слід негайно встановлювати огорожі.

Розміщення на опалубці устаткування і матеріалів не передбачених ППР, а також знаходження людей, що безпосередньо не беруть участь у виробництві робіт на встановлених конструкціях опалубки, не допускається.

Для переходу працівників з одного робочого місця на інше необхідно застосовувати сходи, перехідні містки і трапи, відповідно до вимог СНиП 12-03-02.

При встановленні опалубки стін необхідно передбачати пристрій робочих настилів шириною не менше 0,8м з огорожами.

Опалубка перекриттів має бути захищена по всьому периметру. Всі отвори в робочій підлозі опалубки мають бути закриті. При необхідності залишати ці отвори відкритими їх слід затягувати дротяною сіткою.

Ходити по укладеній арматурі допускається тільки по спеціальних настилах шириною не менше 0.6м, укладеним на арматурний каркас.

Естакада для подачі бетонної суміші автосамоскидами має бути обладнана відбійними брусами, між відбійними брусами і огорожами мають бути передбачені проходи не менше 0.6м. На тупикових естакадах мають бути встановлені поперечні бруси.

При очищенні кузова автосамоскида від залишків бетонної суміші працівника забороняється знаходиться в кузові транспортного засобу.

Елементи каркасів арматури необхідно пакетувати з урахуванням умов їх підйому, складування і транспортування до місця монтажу.

Бункери (бадді) для бетонної суміші повинні відповідати вимогам державних стандартів. Переміщення завантаженого або порожнього бункера вирішується тільки при закритому затворі.

При укладанні бетону з бункера відстань між нижньою кромкою бункера і раніше укладеного бетону має бути не більш 1м, якщо інші відстані не передбачені ППР.

Щодня перед початком укладання бетону в опалубку необхідно перевірити стан тари, опалубки і засобів підмощування.

При установці елементів опалубки в декілька ярусів кожен подальший ярус слід встановлювати після закріплення нижнього.

Розбирання опалубки винне проводиться після досягнення бетоном заданої міцності.

При розбиранні опалубки необхідно приймати заходи проти випадкового падіння елементів опалубки, обвалення підтримуючих лісів і конструкцій.

При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщати вібратор за дріт з напругою не допускається, а при перервах і переході на інше місце вібратори необхідно відключати.

5.7 Вибір монтажного крана по технологічних параметрах

Висота підйому крюка крана, м:

, де

ho - висота опори, на якій встановлюється вмонтовувана конструкція (висота будівлі) від рівня стоянки крана, м;

hб – монтажна висота (рівень поверху, що зводиться, плюс 2,5 м), м;

hк - висота вмонтовуваного елементу (висота поворотного бункера), м;

hст- розрахункова висота строповки, м.

По формулі:

Вантажопідйомність крана, т:

, де

qr - маса вантажу, що піднімається, т;

qт - маса вантажозахватного механізму, т;

qд - маса додаткових пристроїв тари, т.

По формулі:

Вибраний кран КБ-405.2А.

Основні технічні характеристики крана, прийняті відповідно до паспортних даних:

- допустимий ухил місця установки крана:

подовжній – 0,002

поперечний – 0,002;

- вантажопідйомність, т:

при найбільшому вильоті стріли – 3,0

максимальна - 4,5;

- висота підйому, м:

при найбільшому вильоті стріли – 52,5

при найменшому вильоті стріли – 68,4;

- виліт стріли, м:

найбільший - 30,0

найменший – 16,56;

- база – 6,0 м;

- колія рейкового шляху – 6,0 м;

- маса крана в робочому стані – 115,5 т;

- максимальне навантаження колеса на рейку – 26,0 т;

- тип рейок (по залізобетонних балках) – Р65.

5.8 Потреба в машинах, устаткуванні, інструментах і пристосуваннях

Таблиця 5.3

Потреба в машинах, устаткуванні, інструментах і пристосуваннях

Машини, устаткування, інструменти, пристосування.

Тип

Марка

Кі-сть

Технічна характеристика

Кран для монтажу елементів

Баштовий

КБ-405.2А

1

Вантажопідйомність 4,5т

Стропи

Чотирьогілкові

4СК-10/6000

1

Вантажопідйомність 6т

Вібратор

Поверхневий

ІВ-92

3

0.8 кВт

Теодоліт

Т-15

1

Нівелір

Н-10

1

Рулетка сталева

ГОСТ 7502-69

3

Довга 20м

Метр складаний

ГОСТ 7253-54

3

Лопата розчин

ЛР

ГОСТ 3620-63

6

Щітка сталева

6

Ломик сталевий

ЛМ-20

3

Сходи вертикальні

ЛП

4

Тимчасова огорожа

шифр 29800-02-01

40


6. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА

6.1 Об'ємно-просторові покриття

Цей клас конструкцій залучив до себе пильну увагу фахівців з будівельних металевих конструкцій наприкінці 50-х - початку 60-х років минулого сторіччя, хоча ідея побудови просторових конструкцій кристалічної будівлі була відома давно, ще в 30-ті роки. М. Белл застосував тоді такі конструкції для каркасів літальних апаратів. Французьким вченим Р. Ле Ріколе встановлена подібність регулярних структур з міцними утвореннями органічної природи, тобто показана біонічна суть конструкторської ідеї. Їм же вперше досліджені ортогональні структури, складені з тетраедрів і октаедрів, і втілені в конструкції покриття з дерева. Потім з'явилися стержневі системи С. Дю Шато, И. Фридмана (Франція), Р. Б. Фуллера, К. Ваксмана (США).

Раціональніші такі объемно-просторові покриття, в яких суміщені несучы та огороджуючі функції, завдяки чому витрата матеріалів на їх влаштування виходить найменшою.

Просторові покриття виконують з плоских ферм і скляних панелей, зв'язаних між собою і працюючих як єдине ціле — у вигляді оболонок одинарної або двоякої кривизни. Більш поширені збірно-монолітні залізобетонні конструкції.

Оболонки являють собою просторові тонкостінні конструкції з криволінійними поверхнями.

Просторова робота оболонки забезпечується жорсткими торцовими діафрагмами, які сприймають тангенціальні зусилля, які виникають по краях оболонки.

Оболонки навіть великих прольотів мають невелику товщину (від 30 до 100 мм).

Циліндричні оболонки (Рис. 1.) збірні і монолітні застосовують при прольотах 18-48 м. Оболонка складається з тонкої зігнутої по цилиндричній поверхні плити, посиленої бортовими елементами. Її спирають по торцях на ферми, які підтримуються колонами.

Покриття довгими цилиндричними оболонками проектують одно- і багатохвильовими, збірними і монолитними.

Рис.1. Циліндричні оболонки.

6.2 Порівняльний аналіз залізобетонної ферми з металевою

6.2.1 Переваги і недоліки залізобетонних конструкцій

Основними перевагами, що забезпечують підйом виробництва збірного залізобетону, є:

застосування великорозмірних залізобетонних елементів дозволяє основну частину робіт перенести з будівельного майданчика на завод з високоорганізованим технологічним процесом виробництва, що, зрештою, дає певний техніко-економічний ефект;

універсальність властивостей залізобетонних виробів. Шляхом певних технологічних прийомів виготовлення і вибору матеріалів залізобетонні вироби можуть бути отримані з різними механічними і фізичними властивостями — високоміцні, водонепроникні, жаростійкі, з низькою теплопровідністю і т. д.;

довговічність залізобетону;

можливість у ряді конструкцій в 2-4 рази скоротити витрату сталі в будівництві. Ця найважливіша перевага залізобетона має величезне народногосподарське значення.

Разом з перевагами залізобетонні конструкції володіють і недоліками - вони мають значну вагу. Це насамперед відноситься до великорозмірних елементів покриттів великих. Високою все ще залишається собівартість виробів на заводах збірного залізобетону, а також значні транспортні витрати. Все це знижує загальну техніко-економічну ефективність будівництва із збірних залізобетонних виробів.

6.2.2 Класифікація залізобетонних виробів

У основу класифікації збірних залізобетонних виробів покладені наступні ознаки: вид армування, об'ємна вага і вид бетону, внутрішня будова і призначення.

По вигляду армування залізобетонні вироби підрозділяються на попередньо напружені і із звичайним армуванням, тобто без попередньої напруги.

По внутрішній будові вироби можуть бути суцільними і порожнистими, виготовленими з бетону одного вигляду — одношарові або двошарові і багатошарові, виготовленими з бетону різних видів або із застосуванням різних матеріалів, наприклад теплоізоляційних.

Залізобетонні вироби повинні відповідати вимогам державних стандартів, а вироби, на яких відсутні стандарти, — вимогам робочих креслень і технічних умов на них. Вироби масового виробництва роблять типовими і уніфікованими, що забезпечує можливість застосування їх при будівництві будівель і споруд різного призначення.

Складені або комплексні вироби повинні поставлятися споживачеві, як правило, в закінченому, зібраному і повністю укомплектованому деталями вигляді. На лицьових поверхнях виробів не допускаються тріщини, раковини, розколи, плями, напливи або оголення арматури. Вироби повинні мати максимальний ступінь заводської готовності, а якість їх поверхні має бути таким, щоб на місці будівництва не вимагалося додаткової обробки (якщо така обробка не передбачена проектом).

Ферми і арки. В якості несучих елементів покриття прольотом понад 18 м застосовують попередньо напружені залізобетонні ферми і арки. Ферми можуть мати трапецеїдальну, трикутну або криволінійну сегментну форму. Виготовляють їх цілісними і складними, що складаються з окремих елементів. Проліт залізобетонних ферм може бути більше 30 м.

6.2.3 Переваги і недоліки сталевих конструкцій

Основними перевагами сталевих конструкцій в порівнянні з конструкціями з інших матеріалів є надійність, легкість, непроникність, індустриальність, а також простота технічного переозброєння, ремонту і реконструкції.

Надійність сталевих конструкцій забезпечується близькою відповідністю характеристик стали нашим уявленням про ідеальний пружний або пружнопластичності ізотропний матеріал, для якого строго сформульовані і об ґрунтовані основні положення опору матеріалів, теорії пружності і будівельної механіки. Сталь має однорідну дрібнозернисту структуру з однаковими властивостями по всіх напрямах, напруга пов'язана з деформаціями лінійною залежністю у великому діапазоні, а при деякому значенні напруги може бути реалізована ідеальна пластичність у вигляді майданчика текучості. Все це відповідає гіпотезам і допущенням, узятим за основу при розробці теоретичних передумов розрахунку, тому розрахунок, побудований на таких передумовах, повною мірою відповідає дійсній роботі сталевих конструкцій.

Легкість. Зі всіх несуть конструкцій, що виготовляються в даний час, металеві є найлегшими. За показник легкості приймають відношення щільності матеріалу до його міцності.

Непроникність. Метали володіють не тільки великою міцністю, але і високою щільністю - непроникністю для газів і рідин. Щільність стали і її з'єднань, здійснюваних за допомогою зварки.

Індустріальність. Сталеві конструкції виготовляють на заводах, оснащених спеціальним устаткуванням, а монтаж проводять з використанням високопродуктивної техніки. Все це виключає або до мінімуму скорочує важку ручну працю.

Ремонтопридатність. Стосовно сталевих конструкцій найпростіше вирішуються питання посилення, технічного переозброєння і реконструкції. За допомогою зварки можна легко прикріпити до елементів існуючого каркаса нове технологічне устаткування, при необхідності підсиливши ці елементи, що також робиться досить просто.

Збереження металевого фонду. Сталеві конструкції в результаті фізичного і морального зносу вилучаються з експлуатації, переплавляються і знову використовуються.

Недоліками сталевих конструкцій є їх схильність корозії і порівняно мала вогнестійкість. Сталь, не захищена від контакту з вологою, у поєднанні з агресивними газами, солями, пилом піддається корозії. При високих температурах (для сталі - 600°С, для алюмінієвих сплавів - 300°С) металоконструкції втрачають свою здатність, що несе.

При грамотному проектуванні і відповідній експлуатації ці недоліки не представляють небезпеки для виконання конструкцією своїх функцій, але приводять до підвищення початкових і експлуатаційних витрат.

Підвищення корозійної стійкості сталевих конструкцій досягають включенням в сталь спеціальних легуючих добавок, періодичним покриттям конструкцій захисним шаром у вигляді лаків або фарб, а також вибором раціональної конструктивної форми (без щілин і пазух, де можуть скупчуватися волога і пил).

Підвищення вогнестійкості сталевих конструкцій будівель, небезпечних в пожежному відношенні здійснюють шляхом усунення безпосереднього контакту конструкцій з відкритим вогнем. Для цього передбачають підвісні стелі, вогнестійкі облицювання, обмазки спеціальними складами. Використовуючи спеціальні покриття у вигляді обмазок, можна істотно збільшити межу вогнестійкості.

6.2.4 Вимоги, що пред'являються до металевих конструкцій

При проектуванні металевих конструкцій повинні враховуватися наступні основні вимоги.

Умови експлуатації. Задоволення заданим при проектуванні умовам експлуатації є основною вимогою для проектувальника. Воно в основному визначає систему, конструктивну форму споруди і вибір матеріалу для нього.

Економія металу. Вимога економії металу визначається великою його потребою у всіх галузях промисловості (машинобудування, транспорт і т. д.) і щодо високою вартістю.

У будівельних конструкціях метал слід застосовувати лише в тих випадках, коли заміна його іншими видами матеріалів (насамперед залізобетоном) нераціональна.

Транспортабельність. У зв'язку з виготовленням металевих конструкцій, як правило, на заводах з подальшим перевезенням на місце будівництва в проекті має бути передбачена можливість перевезення їх цілими або по частинах (відправними елементами) із застосуванням відповідних транспортних засобів.

Технологічність. Конструкції повинні проектуватися з урахуванням вимог технології виготовлення я монтажу з орієнтацією на найбільш сучасні і продуктивні технологічні прийоми, що забезпечують максимальне зниження трудомісткості.

Швидкісний монтаж. Конструкція повинна відповідати можливостям збірки її в найменші терміни з урахуванням наявного монтажного устаткування.

Довговічність конструкції визначається термінами її фізичного і морального зносу. Фізичний знос металевих конструкцій пов'язаний головним чином з процесами корозії. Моральний знос пов'язаний із зміною умов експлуатації.

Естетичність. Конструкції незалежно від їх призначення повинні володіти гармонійними формами. Особливо істотно це вимога для громадських будівель і споруд.

6.3 Загальна характеристика ферм

Фермою називають систему стрижнів (зазвичай прямолінійних), сполучених між собою у вузлах і, які створюють геометрично незмінну конструкцію.

Якщо навантаження прикладене у вузлах, а осі елементів ферми перетинаються в одній крапці (центрі вузла), то жорсткість вузлів неістотно впливає на роботу конструкції і в більшості випадків їх можна розглядати як шарнірні. Тоді всі стрижні ферми випробовують тільки осьові зусилля (розтягування або стискування). Завдяки цьому метал у фермах використовується раціональніше, ніж в балках, і вони економічніші за балки по витраті матеріалу, але більш трудомісткі у виготовленні, оскільки мають велике число деталей. Із збільшенням прольотів, що перекриваються, і зменшенням навантаження ефективність ферм в порівнянні із балками росте.

Сталеві ферми набули широкого поширення в багатьох галузях будівництва: у покриттях і перекриттях промислових і цивільних будівель, мостах, опорах ліній електропередачі, об'єктах зв'язку, телебачення і радіомовлення (башти, щогли), транспортерних галереях, гідротехнічних затворах, вантажопідйомних кранах і так далі

Ферми бувають плоскими (всі стрижні лежать в одній плоскості) і просторовими.

Плоскі ферми можуть сприймати навантаження, прикладене тільки в їх плоскості, і потребують закріплення зі своєї плоскості зв'язками або іншими елементами. Просторові ферми утворюють жорсткий просторовий брус, здатний сприймати навантаження, що діє в будь-якому напрямі. Кожна грань такого бруса є плоскою фермою. Прикладом просторового бруса може служити баштова конструкція.

Основними елементами ферм є пояси, утворюючі контур ферми, і грати, що складаються з розкосів і стійок.

Відстань між вузлами поясу називають панеллю (d), відстань між опорами - прольотом (l), відстань між осями (або зовнішніми гранями) поясів - висотою ферми (hф).

Пояси ферм працюють в основному на подовжні зусилля і момент (аналогічно поясам суцільних балок); грати ферм сприймають в основному поперечну силу, виконуючи функцію стінки суцільної балки.

З'єднання елементів у вузлах здійснюють шляхом безпосереднього примикання одних елементів до інших. Для того, щоб стрижні ферм працювали в основному на осьові зусилля, а впливом моментів можна було нехтувати, елементи ферм слід центрувати по осях, що проходять через центри тяжіння. Залежно від призначення, архітектурних вимог і схеми додатку навантажень ферми можуть мати найрізноманітнішу конструктивну форму. Їх можна класифікувати по наступних ознаках: статичній схемі, контуру поясів, системі грат, способу з'єднання елементів у вузлах, величині зусилля в елементах. По статичній схемі ферми бувають: балочні (розрізні, нерозрізні, консольні), арочні, рамні.

Залежно від контура поясів ферми підрозділяють на сегментних, полігональних, трапецеїдальних, з паралельними поясами і трикутні.

Контур поясів ферм в значній мірі визначає їх економічність. Теоретично найбільш економічною по витраті сталі є ферма, обкреслена по епюрі моментів. Для однопролітної балочної системи з рівномірно розподіленим навантаженням це буде сегментна ферма з параболічним поясом. Проте криволінійний контур поясу підвищує трудомісткість виготовлення, тому такі ферми в даний час практично не застосовують.

Для зниження трудомісткості виготовлення ферма має бути по можливості простій з найменшим числом елементів і додаткових деталей.

Трикутна система грат має найменшу сумарну довжину елементів і найменше число вузлів. Розрізняють ферми з висхідними і низхідними опорними розкосами. Якщо опорний розкіс йде від нижнього опорного вузла ферми до верхнього поясу, то його називають висхідним. При напрямі косоока від опорного вузла верхнього поясу до нижнему - низхідним. У місцях додатку зосереджених навантажень (наприклад, в місцях того, що спирається прогонів крівлі) можна встановити додаткові стійки або підвіски. Ці стійки служать також для зменшення розрахункової довжини поясу. Стійкі і підвіски працюють тільки на місцеве навантаження.

Недоліком трикутних грат є наявність довгих стислих розкосів, що вимагає додаткової витрати стали для забезпечення їх стійкості.

У системі розкосу грат всі розкоси мають зусилля одного знаку, а стійкі - іншого. Так, у фермах з паралельними поясами при висхідному розкосі стійки розтягнуті, а розкоси стислі; при низхідному - навпаки. Очевидно, при проектуванні ферм слід прагнути, щоб найбільш довгі елементи були розтягнуті, а стискування сприймалося короткими елементами. Грати розкосу більш металоємні і трудомісткі в порівнянні з трикутною, оскільки загальна довжина елементів грат більше і в ній більше вузлів. Застосування грат розкосу доцільне при малій висоті ферм і великих вузлових навантаженнях. Ефективність ферм може бути підвищена при створенні в них попередньої напруги.


7. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

7.1 Методи виробництва робіт

Проектом виробництва робіт на даному об'єкті встановлений підготовчий і основний періоди будівництва.

У підготовчий період виконують роботи по освоєнню будівельного майданчика, пристрою під'їзних шляхів і доріг, устаткуванню будівельного майданчика і загально майданчикові разбивочні роботи. У перебігу основного періоду ведуться будівельно-монтажні роботи по даному об'єкту.

Територію будівельного майданчика заздалегідь очищають від дерев, пнів, чагарників і звільняють від каменів-валунів.

Дерева видаляють разом з корінням або спилюючи стовбури і згодом викорчовуючи пні. Для повалення дерев і корчування пнів використовують трактори, бульдозери, встановлені на тракторі лебідки для корчувань і екскаватори із спеціальним устаткуванням. Чагарники і дрібну рослини видаляють бульдозером або кущорізом.

Опори повітряних ліній зв'язку і електропередач, коли вони заважають роботам, переносять убік або виносять за межі будівельного майданчика. Повітряні лінії підводять, щоб забезпечити необхідні габарити для руху транспорту.

7.1.1 Земляні роботи

Земляні роботи необхідно проводити у відповідності СНиП 3.02.01 - 87.

Виконання земляних робіт дозволяється після виконання геодезичних розбивочних робіт по винесенню в натуру проекту земляних споруд і постановки відповідних розбивочних знаків.

Розбивочні знаки слід закріплювати на місцевості установкою стовпів поза розташуванням земляних споруд і колів на місці робіт. Розбивка об'єкту до початку робіт оглядається замовником і підрядчиком, на що складається відповідний акт.

Вертикальне планування проводити відповідно до розділу "Вертикальне планування" СНиП 3.02.01 - 87.

Розробка ґрунту під фундамент будівлі передбачається за допомогою екскаватора типу Е-303 з ковшем ємністю 0,65 м3 з завантаженням зайвого вантажу на автосамоскиди і відвезенням його у відвал або резерв в об'ємі, необхідному для зворотної засипки.

Виробництво траншей під інженерні мережі передбачено з вертикальними стінками, що оберігаються від обвалення дерев'яними щитами, при розробці траншей ґрунт укладають на бровку в об'ємі, необхідному для зворотної засипки, а менша частина його відвозиться у відвал.

Механізовану зачистку днищ котлованів, підготовка зворотніх засипок траншей і зовнішніх пазух котлованів і інші переміщення земляних мас проводити бульдозером ДЗ-18.

Рослинний шар зрізати бульдозером ДЗ-18 з подальшим розміщенням в тимчасовий резерв, а надалі використовувати для озеленення.

Контроль за якістю земляних робіт здійснювати відповідно до СНиП 3.02.01 - 87. який полягає в систематичному спостереженні за відповідністю виконаних робіт проекту і виконанню вимогам норм.

7.1.2 Бетонні і залізобетонні роботи

Бетонні і залізобетонні роботи проводити відповідно до вимог СНиП II-21-75 «Бетонні і залізобетонні конструкції. Норми проектування»; СНиП III-15-76 «Бетонні і залізобетонні конструкції монолітні», СНиП III-15-76 «Бетонні і залізобетонні конструкції монолітні. Правила виробництва і приймання робіт»

Встановлення монолітних залізобетонних конструкцій передбачається застосуванням інвентарної щитової опалубки, арматурних сіток, окремих арматурних стрижнів, просторових каркасів.

Монолітними залізобетонними запроектовані: фундаментна плита, перекриття, пілони каркаса, стіни сходової клітки.

Доставка бетонній суміші здійснюється з найближчого комбінату будівельних матеріалів атобетонозмішувачами.

Бетонування дозволяється виконувати тільки після огляду і приймання по акту бетонної підготовки, стягування, притискної плити, арматури плити і опалубки за умови письмового дозволу авторського нагляду в журналі робіт.

Положення в плані, висотні відмітки і розміри арматури і опалубки елементу, підготовленого до бетонування, повинні відповідати проекту і вимогам відповідних СНиПів.

У місцях установки арматури мають бути видалені сміття, бруд, сніг і лід. Стрижні встановленої в елемент арматури мають бути знежирені, очищені від бруду, льоду і снігу, нальоту іржі.

Контроль якості зварних з'єднань арматури повинен проводитися відповідно до ГОСТ 10922-75 «Арматура і заставні деталі зварні для залізобетонних конструкцій. Технічні вимоги». Змонтована арматура має бути закріплена від зсувів і збережена від пошкоджень, що можуть мати місце при бетонуванні.

Після закінчення бетонування кожного блоку (захватки) необхідно:

оберігати тверднучий бетон від ударів, струсів і інших механічних дій;

здійснювати заходи щодо витримки свіжо укладеного бетону до встановленої міцності (догляд за бетоном).

7.1.3 Кам'яно-монтажні роботи

Кам'яно-монтажні роботи проводити у відповідності СНиП 3.03.01 – 87 "Несучі та огороджувальні конструкції".

Матеріали і вироби, вживані при зведенні конструкцій, порядок їх приймання, транспортування, зберігання і випробувань повинні відповідати вимогам стандартів і технічних умов.

Категорично забороняється транспортування цеглини навалом і розвантаження його скиданням, а також вивантаження розчину на землю.

Перед виконанням кладки необхідно провести розбиття осей подовжніх і торцевих стін за допомогою теодоліта з використанням контрольних осьових реперів.

Контроль за якістю цих робіт має бути постійним і зводиться до наступних функцій:

- контролю за якістю розчину, його розшаруванням;

- контролю за транспортуванням і розвантаженням цегли;

- контролю геометричних розмірів по вертикалі і горизонталі;

- перевірка товщини швів.

Величини допустимих відхилень фіксуються актом.

7.1.4 Обробні роботи

Обробні роботи проводити відповідно до СНиП 3.04.02 - 87 "Ізоляційні і обробні покриття". В цілях досягнення високої якості і скорочення термінів будівництва рекомендується потоково-циклічний метод організації виробництва обробних робіт.

Комплекс обробних робіт ділиться на 4 послідовно виконуючих цикли;

1 - штукатурні роботи;

2 - установка виробів, що підлягають малярній обробці;

3 - підготовка під фарбування;

4 – робота по встановлення підлоги.

Всі обробні роботи проводяться з підвішених підмостей - столиків інвентарного типу, пристосованих для переміщення через стандартні дверні отвори.

Розчин для штукатурних робіт, привезеною на буд майданчик вивантажити в приймальний бункер вузла прийому розчину. Далі розчин подається до робочих місць штукатурів за допомогою штукатурної станції.

Для виконання малярних робіт застосовується пересувна малярна станція, з якої матеріал для білення стель і стін подаються до робочого місця по шлангах. Якість робіт перевіряється шаблонами і візуально.

7.2 Вибір основного монтажного механізму

Для проведення основних будівельно-монтажних робіт проводимо підбір монтажного крана. Вибір крана полягає в наступному: виходячи з монтажних характеристик конструкцій і умов будівельного майданчика, встановлюємо необхідні технічні параметри крана.

Конструкції характеризуються монтажною масою Qм, монтажною висотою Нм і необхідним вильотом стріли крана Lм

Монтажну висоту визначаємо по формулі

,

де ho - висота опори, на якій встановлюється вмонтована

конструкція (висота будівлі) від рівня стоянки крана, м;

hб – монтажна висота (рівень поверху, що зводиться, плюс 2,5 м), м;

hк - висота вмонтованого, м;

hст- розрахункова висота строповки, м.

По формулі:

Вантажопідйомність крана, т:

,

де qr - маса вантажу, що піднімається, т;

qт - маса вантажозахватного механізму, т;

qд - маса додаткових пристроїв тари, т.

По формулі:

Вибраний кран КБ-405.2А.

Основні технічні характеристики крана, прийняті відповідно до паспортних даних:

- допустимий ухил місця установки крана:

подовжній – 0,002

поперечний – 0,002;

- вантажопідйомність, т:

при найбільшому вильоті стріли – 3,0

максимальна - 4,5;

- висота підйому, м:

при найбільшому вильоті стріли – 52,5

при найменшому вильоті стріли – 68,4;

- виліт стріли, м:

найбільший - 30,0

найменший – 16,56;

- база – 6,0 м;

- колія рейкового шляху – 6,0 м;

- довжина рейкового шляху – 30,0 м;

- маса крана в робочому стані – 115,5 т;

- максимальне навантаження колеса на рейку – 26,0 т;

- тип рейок (по залізобетонних балках) – Р65.


7.3 Будгенплан

Будгенплан розроблений на період встановлення огороджуючих конструкцій будівлі. Призначення генплану полягає в такій організації будівельного господарства на майданчику, який забезпечує створення необхідних умов праці і відпочинку робочих, для механізації робіт, приймання, зберігання. Укладання матеріалів, конструкцій, забезпечення робіт водними і енергетичними ресурсами.

Генплан є частиною комплексної документації на будівництво і розробляється відповідно до прийнятої технології виробництва робіт і термінів будівництва, встановлених графіком.

При розробці генплану передбачено виконання вимог СНиП 3-4-80 «Техніка безпеки в будівництві». З метою створення сприятливих побутових умов і зниження вартості будівництва тимчасових будівель і споруд їх розташовують на територіях, не призначених під забудову до закінчення будівництва.

Щоб виключити проміжні розвантаження масових вантажів всі відкриті склади розміщуються в зоні дії монтажного крана. Цеглина зберігатися на піддонах і в контейнерах. Для зберігання лісоматеріалів і металевих елементів, віконних і дверних палітурок передбачені навіси.

Тимчасові будівлі і споруди по кількості і складу площ визначаються розрахунком. Дороги на будмайданчику запроектовані з умови забезпечення вільного проїзду автотранспорту: постійні дороги шириною 6м, тимчасові шириною 3.5м, радіусом повороту 12м. На поворотах передбачені розширення на 1 м. Ухили доріг пов'язані з рельєфом місцевості.

Водопостачання і каналізація, запроектовані з умов забезпечення виробничих господарчо-побутових і протипожежних потреб будівництва у воді. Відстань між гідрантами не перевищує 150 м, розташовані вони не далі 2 м від дороги.

Для забезпечення електроенергією від існуючої мережі передбачена установка КТП потужністю 180 до Вт. З метою забезпечення надійного живлення запроектована кільцева система електрозабезпечення, повітряні лінії передбачені уздовж проїздів, що дає можливість використання стовпів для світильників зовнішнього освітлення і полегшує умови експлуатації. На ділянках майданчика, де працює кран, передбачена прокладка кабелів.

Вся територія будмайданчика захищена вертикальною огорожею з дерев'яних щитів. У місцях в'їзду і виїзду є ворота, по всьому периметру будмайданчика проходить освітлювальна мережа з прожекторами.

7.4 Розрахунок чисельності персоналу будівництва, площ тимчасових будівель і споруд, ресурсів будівництва

Основою для визначення чисельності працівників на будівельному майданчику є максимальна кількість робочих основного виробництва, зайнятих в одну зміну. Воно визначається по графіку руху робочих.

N max осн = 29 чол.

Чисельність робочих не основного виробництва приймається у розмірі 20% від N max осн. Дані підсумовуються, і отриманий результат використовується в подальших розрахунках.

Кількість інженерно-технічних працівників приймається у розмірі 10%, молодшого обслуговуючого персоналу – 3%, службовців – 5% від сумарної чисельності робочих основного і не основного виробництва. N заг. =29 + 6 + 3 +1 + 1= 40 чол.

Чисельність жінок приймається приблизно 20% від загального числа тих, що працюють. N жін. =40H0.2 = 8 чол.

7.5 Визначення складу тимчасових будівель і споруд

Склад і площі тимчасових будівель і споруд визначають на момент максимального розвитку робіт на будмайданчику по розрахунковій кількості працівників, зайнятих в одну зміну.

Тип тимчасової споруди приймається з урахуванням терміну його перебування на будмайданчику.

На будівельному об'єкті, як мінімум, мають бути наступні санітарно- побутові приміщення: вбиральні з умивальниками, душові, для сушки і знепилювання одягу, для обігріву, відпочинку і їжі, Контора виконроба, туалет.


Таблиця 7.1

Потреба в тимчасових будівлях і спорудах


п.п

Найменування будівель і споруд

Чисельність працівників

Норма на 1 чол.

Розрахунко-ва потреба, м²

Прийнято

Всього

% одночасно

корист.

Од. вим.

К-ть

Тип споруди

К-ть, площа, м²

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Прохідна табельна

м²

6/9

9

контейнер

1/9

2

Контора виконроба

2

100

м²

3/5

6

типовий контейнер

1/18

3

Вбиральня з

умивальником і душем

9

70

м²

0,5

3,2

типовий контейнер

9

30

м²

1 душ сітка- 8 чол

1 душ. сітка-4м²

4,5

4

Приміщення для прийому їжі, обігріву робітників, сушки і знепилювання одягу

9

30

м²

1

2,7

типовий контейнер

9

100

м²

0,1

0,9

9

50

м²

0,2

0,9

5

Комора інструментальна

1/4,3

6

Туалет

7/2

100

м²

0,07/0,14

0,5/0,3

неінвентарний

1/0,8

7

Місце для відпочинку і куріння

7

30

м²

0,2

1,4

неінвентарний

1/1,4

8

Медичне приміщення

7

12,0

контейнер

1/18

Разом:

32,4


7.6 Розрахунок потреб в складських площах

Площі складів визначаються для матеріалів, що підлягають зберіганню на будівельному майданчику, по номенклатурі, представленій в графіці надходження на об'єкт будівельних конструкцій, деталей, напівфабрикатів, матеріалів і устаткування.

Занесення матеріалів розраховується по формулі: Р = Q/t n k

Q – кількість матеріалів, необхідного для здійснення будівництва.

Т – розрахункова тривалість виконання робіт, в днях.

n –норма запасу матеріалів (при перевезенні автотранспортом)

k – коефіцієнт, що враховує нерівномірність постачання до = 1.2

Необхідна площа складу:

S = p/r Kn, де

Р – кількість матеріалів тих, що підлягають зберіганню.

r – норма зберігання матеріалу на 1 м² площі.

Результати розрахунку приведені в таблиці 7.2

Таблиця 7.2

Розрахунок потреб в складських площах

Найменування матеріалів

Од.

вим-

міру

Тривалість потреб матер., дн.

Потреба

Норма складування на 1 м²

Коеф. Враховуючий проходи

Склад

Загальна

підлягає зберіганню

вид

площа, м²

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1. Дрібні збірні з.-б. елементи

м3

20

35,6

12,7

0,4

1,7

Відкри-тий

54

2. Віконні, дверні блоки, ворота

м²

140

1278,6

65,3

25

1,3

Закритий

3,4

3. Пиломатеріа-ли

м3

30

25

6

1,5

1,3

Навіс

5,2

4. Цегла в контейнерах

т. шт.

20

70,52

25,2

0,25

1,2

Відкри-тий

121

5. Труби сталеві

т

60

1,6

0,2

0,6

1,6

Навіс

0,5

6. Арматура

т

70

187

19,1

4

1,6

Навіс

7,6

7.Скло віконне в ящиках

м²

100

890,5

63,7

180

1,7

Закритий

0,6

8.Рубероїд (1рул.-20м)

рул.

20

14

5

18

1,25

Навіс

0,3

9.Гравій, щебінь

м3

80

60

5,4

2,2

1,25

Відкри-тий

3,1

10.Шлак, пісок

м3

70

40

4,1

2

1,25

Відкри-тий

2,6

7.7 Розрахунок потреби у воді

Тимчасове водопостачання на будмайданчику призначене для забезпечення виробничих, господарчо-побутових і протипожежних потреб, л/с:

де

- витрата води на протипожежні потреби, л/с;

- витрата води на побутові потреби, л/с;

- витрата води на виробничі потреби, л/с.

Витрата води на пожежегасіння визначається залежно від площ забудови.

де

- витрата води на умивання і їжу, л/с;

- витрата води на прийом душу, л/с;

- загальна кількість тих, що працюють;

b - норма водоспоживання на 1 чол. у зміну.

За наявності каналізації – 20-25 л;

а - норма водоспоживання на 1 чол., що користується душем – 80 л;

k1- коефіцієнт нерівномірності споживання води;

k2- коефіцієнт, що враховує число тих, що миються від найбільшого числа тих, що працюють в зміну;

t- число годин роботи душової установки – 0,75 години;

n – число годин роботи в зміну – 8 годин.

Витрата води на виробничі потреби, л/с:

Де 1,2- коефіцієнта на невраховану витрату води;

k3- коефіцієнт нерівномірності водоспоживання (1,3-1,5);

n- час роботи в зміну, год.;

Σq - сумарна витрата води в зміну, л, на всі виробничі потреби, які співпадають за часом роботи.

Діаметр трубопроводу, мм, розрахований по формулі:

Де Q – загальна витрата води, л/с;

v – швидкість руху води по трубопроводу, м/с.

Початкові дані

Площа забудови – 0,45 га;

Витрата води на пожежегасіння 10 л/с;

Норма водоспоживання на 1 людину в зміну за відсутності каналізації – 10/15 л;

Норма водоспоживання що користується душем за відсутності каналізації – 30/40 л;

Коефіцієнт, що враховує число тих, що миються від найбільшого числа тих, що працюють в зміну, – 0,3/0,4 л;

Загальна кількість тих, що працюють в зміну – 82 людини;

Число годин роботи душової установки – 0,75 ч.

Розрахунки потреби у воді приведені в таблицях 7.3, 7.4.

Таблиця 7.3

Розрахунок потреби у воді на потреби будівництва

Найменування

Од. вим.

К-ть

Норма водо-втрат.

л/с

Коефіцієнт нерівномірності

Коеф.

Витрата води в зміну

л/с

1

2

3

4

5

6

7

Витрата води на протипожежні потреби

га

0,45

10

10

Витрата води на умивання і їжу

чол.

82

10/15

1,2|1,3

=0,043

Витрата води на душ

чол.

82

30/40

0,3/0,4

=0,37

Разом:

10,4

Таблиця 7.4

Витрата води в зміну на виробничі потреби, співпадаючі в часі

Найменування робіт

Од. вим.

Кількість

Норма витрати води на од.-вим.

Витрата води в зміну, л

загальна

у зміну

1

2

3

4

5

6

Виготовлення розчину

м3

40

1

180/275

275

Виготовлення бетонної суміші

м3

50

2

250/300

500

Заливка бетону

м3

5100

12

300

3600

Укладання цегли

1000 шт.

110

3

220

660

Штукатурні роботи

м²

7330

94

2/8

470

Малярні роботи

м²

4992

120

1

120

Посадка дерев

шт.

100

10

150

1500

Заправка автомашин

маш.-доб.

1

1

400/700

550

Разом:

7675

Діаметр трубопроводу:

7.8 Розрахунок потреби в електроенергії

Електроенергія в будівництві витрачається на силові споживачі – живлення електродвигунів, на технологічні потреби, внутрішнє освітлення будмайданчика, робочих місць, складських приміщень.

Необхідна електроенергія і потужність трансформатора, кВт, визначена по формулі:

,

Де 1,1 – коефіцієнт, що враховує втрати в мережі;

- сума номінальних потужностей всіх силових установок при умові можливості збігу у часі їх експлуатації, кВт;

- сума номінальних потужностей апаратів, що беруть участь в технологічних процесах, співпадаючих в часі з роботою, кВт;

- загальна потужність освітлювальних приладів внутрішнього освітлення, кВт;

- загальна потужність освітлювальних приладів зовнішнього освітлення, кВт;

- сума потужностей освітлювальних приладів складських майданчиків, кВт;

- коефіцієнти потужності, залежні від навантажень силових і технологічних споживачів ();

- коефіцієнти попитів, що враховують неспівпадіння навантажень споживачів ().

кВт

Таблиця 7.5

Потреба в електроенергії

Найменування споживачів

Од.вим.

К-ть

Встановлена потужність на од. вимірювання, кВт

Сумарна потужність, кВт

1

2

3

4

5

Зварювальні апарати

шт.

2

24

48

Електролебідки

шт.

4

1

4

=52

Технологічні споживачі

Електроножиці

шт.

2

2,4

4,8

Електродрилі

шт.

4

0,6

1,2

Електрогайковерт

шт.

4

1,8

7,2

Баштовий кран

шт.

2

57

114,0

=127,2

Освітлення внутрішнє

Внутрішнє освітлення приміщень (побутових)

100 м²

0,72

1,3

0,94

=0,94

Освітлення зовнішнє

Освітлення зон виробництва

100 м²

40

0,11

4,4

Освітлення проходів і проїздів

1000 м²

0,81

0,15

0,12

Охоронне освітлення майданчика

1000 м²

6,12

1,5

9,18

=13,7

Освітлення складських приміщень

Освітлення складських приміщень

100 м²

1

0,2

0,2

=0,2

Разом:

=374,18

7.9 Вибір трансформаторної підстанції

∑Р = 374,18 кВт;

cosφ = 0,75, tgφ = 0,882

,

кВА

Загальна потужність струмоприймачів об'єкту:

,

кВА

Споживачі 2 категорії. 2 введення від 2-х трансформаторів підстанції 2×630 кВА. Прийнята існуюча міська підстанція, двохтрансформаторна стаціонарна.

7.10 Розрахунок перетину однієї нитки кабелю або дроту для визначення групи споживачів

Перетин кабелю, мм, визначений по формулі:

,

Де - розрахункова потужність однієї групи споживачів, кВт;

l – довжина кабелю від трансформаторної підстанції до групи споживачів, м; l = 70 м;

g – питома провідність матеріалу дроту або кабелю, прийнята для алюмінію – 34,5, для міді – 57; для сталі – 28,0;

U – номінальна напруга 220 В, 380 В;

ΔН – втрати напруги в мережі (0,06/0,08).

Розрахункова потужність силового кабелю, кВт, визначена по формулі:

,

кВт

мм

Розрахункова потужність перетину дроту, кВт, визначена по формулі:

,

кВт

мм

7.11 Розрахунок потреби в стислому повітрі

Розрахунок проведений з умови роботи максимальної кількості апаратів, приєднаних до одного компресора.

Потужність установки, м³, визначена по формулі:

,

Де 1,3 – коефіцієнт, що враховує втрати в мережі;

k – коефіцієнт одночасності роботи приладів (при роботі 4/6 приладів до = 0,8);

∑g – сумарна витрата повітря апаратами, м³/хв.

Таблиця 7.6

Потреба в стислому повітрі

п.п.

Найменування

Од.

вим.

К-ть

Витрата повітря на од. вим. м³/хв

Витрата повітря на весь об'єм м³/хв

1

2

3

4

5

6

1

Відбійний молоток

шт.

2

1

2

2

Пневматичний вібратор

шт.

2

0,9

1,8

3

Пневматична лопата

шт.

1

1

1

4

Пневматична бетономішалка

шт.

1

1,6

1,6

5

Пневматична трамбівка

шт.

2

3

6

∑q = 12,4

м³/хв

Ємкість ресивера, м³, визначена по формулі:

, де

Q – загальна витрата повітря, м³;

- коефіцієнт, залежний від потужності компресора (для пересувних ).

м³

За результатами розрахунку підібрана компресорна підстанція ПКС-5,25А, з продуктивністю 5,25 м³/хв.

Діаметр розводящого трубопроводу, мм, визначений по формулі:

,

мм.

Прийнятий діаметр рівний 12 мм.

7.12 Розрахунок потреб в транспортних засобах

Таблиця 7.7

Найменування елементу

Характеристика автотранспорту

Вибраний транспортний засіб

марка автомобіля і причепа

Грузопід`ємність, т

1

2

3

4

Цегла

МАЗ-200В з напівпричепом М-790

17

0

Сходові майданчики і марші, і ін. шт. виробу

ЗІЛ-164Н і ЗІЛ-120Н з напівпричепом ММЗ-584

7

3

Кількість машинозмін роботи транспортного засобу 9 маш.-зм

7.13 Розрахунок потреби в теплі

Тепло на будмайданчику витрачається на опалювання тимчасових будівель, об'єкту, що будується, і технологічні потреби.

Загальна витрата тепла, кДж\год, визначена по формулі:

, де

- витрата тепла на будівлю, що будується, кДж/год;

- витрата тепла на тимчасові будівлі, кДж/год.

,

, де

g – питома теплова характеристика будівлі (для тимчасових будівель – 0,8 ккал/м в·год ·°С);

- об'єм опалювальної частини будівлі, що будується, м³;

- об'єм тимчасових будівель по зовнішньому обміру, м³;

- розрахункова температура внутрішнього повітря °С;

- розрахункова температура зовнішнього повітря °С;

а – коефіцієнт, що враховує вплив температури зовнішнього повітря на питому теплову характеристику будівлі (а = 1,45/0,9);

- коефіцієнт, що враховує втрати тепла в мережі ();

- коефіцієнт, що враховує добавку на невраховані втрати тепла ().

кДж/год

кДж/год

Таблиця 7.8

Розрахунок потреби в теплі

Найменування

Одиниці вимірювання

Кількість

1

2

3

Об'єм опалювальної частини будівлі, що будується

м³

12145

Об'єм тимчасових будівель по зовнішньому обміру

м³

72

Розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної п'ятиденки

°С

-3

Витрата тепла на опалювання будівлі, що будується

кДж/год

5461

Витрата тепла на обігрів тимчасових будівель

кДж/год

496


Загальна поверхня нагріву котла, м², у тимчасових котельних, визначена по формулі:

, де

- загальна потреба в теплі, ккал/год;

а – теплопродуктивність котла, кДж/год (а = 1000 ккал/год).

7.14 Графік виробництва робіт

Як організаційно-технологічна модель виробництва робіт вибраний календарний графік. Календарний графік складений на будівництво 15 поверхового будинку.

Проектування календарного графіка здійснюється з виконанням наступних основних вимог:

- виконання комплексу підготовчих робіт;

- виконання робіт нульового циклу після виконання підготовчих робіт;

- дотримання нормативної тривалості будівництва об'єкту;

- виконання робіт підземної частини будівлі після робіт нульового циклу;

- організація потоку з максимально можливим за умовами технології зведення об'єкту і правил техніки безпеки поєднання процесів в часі і просторі;

- рівномірним завантаженням робочих;

- перевиконання норм вироблення в цілому на 10-30%;

- встановленням складу машин і інструментів для механізації кожного процесу;

- поєднання виконання спеціальних видів робіт із загально-будівельними роботами.

Об'єми загальнобудівельних робіт узяті з локальних кошторисів.

Об'єми робіт підготовчого періоду визначаються по будгенплану.

Об'єми спеціальних видів робіт указуються у вартості за даними об'єктного кошторису. Трудомісткість виконання решти видів робіт визначається по СНиП.

7.15 Заходи щодо охорони праці і навколишнього середовища

7.15.1 Заходи щодо охорони праці і техніки безпеки

Організація і виконання робіт в будівельному виробництві повинні здійснюватися при дотриманні вимог СНиП 12-03 і інших нормативних актів, а також справжніх норм і правил.

При будівництві об'єкту прийняті заходи по попередженню дії на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників. При їх наявності безпека праці забезпечується на основі рішень, що містяться в організаційно-технологічній документації.

До початку будівництва об'єкту генпідрядна організація повинна виконати підготовчі роботи по організації будівельного майданчика:

встановлення огородження території будмайданчика;

звільнення будівельного майданчика для будівництва об'єкту, планування території, водовідведення, перекладання комунікацій;

влаштування тимчасових автомобільних доріг, прокладання мереж тимчасового електропостачання, освітлення, водопроводу;

завезення і розміщення на майданчику інвентарних санітарно-побутових, виробничих, адміністративних будівель і споруд;

влаштування шляхів кранів, місць складання матеріалів і конструкцій.

Закінчення підготовчих робіт має бути прийняте по акту про виконання заходів щодо безпеки праці.

Виробництво робіт на будівельному об'єкті слід вести в технологічній послідовності згідно тому, що міститься в календарному плані робіт. Завершення попередніх робіт є необхідною умовою для підготовки і виконання подальших.

При поєднанні робіт проводяться додаткові заходи щодо забезпечення безпеки виконання суміщених робіт.

При спільній діяльності на будівельному майданчику декількох підрядних організацій, включаючи громадян, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, генеральний підрядчик здійснює контроль за станом умов праці на будівельному об'єкті.

У разі виникнення на об'єкті небезпечних умов, що викликають реальну загрозу життю і здоров'ю працівників, генпідрядна організація повинна оповістити про це всіх учасників будівництва і зробити необхідні заходи для виведення людей з небезпечної зони. Відновлення робіт вирішується генпідрядною організацією після усунення причин виникнення небезпеки.

7.15.2 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

При організації будівельного виробництва необхідно здійснювати заходи і роботи по охороні навколишнього природного середовища, які повинні включати рекультивацію земель, запобігання втратам природних ресурсів, запобігання або очищення шкідливих викидів в ґрунт, водоймища і атмосферу. Вказані заходи мають бути передбачені в проектно-кошторисної документації.

На території об'єктів, що будуються, не допускається не передбачене проектною документацією зведення деревно-чагарникової рослинності і засипка ґрунтом коренів і стовбурів зростаючих дерев і чагарників.

При виконанні планувальних робіт ґрунтовий шар, придатний для подальшого використання, повинен заздалегідь зніматися і складуватися в спеціально відведених місцях.

Тимчасові автомобільні дороги і інші під'їзні шляхи влаштовуються з урахуванням вимог по запобіганню пошкодженням деревно-чагарникової рослинності.

При виробництві будівельно-монтажних робіт дотримуються вимоги по запобіганню запилення і загазованості повітря. Не допускається при прибиранні відходів і сміття скидати їх з поверхів будівлі без застосування закритих лотків і бункерів-накопичувачів.

Виробничі і побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, очищаються і знешкоджуються в порядку, передбаченому проектом організації робіт.

7.16 Дані про потребу в паливі, воді і електричній енергії

7.16.1 Електропостачання

Розрахункова потужність електроприймачів складає – 1600,0 кВА.

Джерело електропостачання – на 1-му етапі - що існує на території будівництва трансформаторна підстанція, що окремо стоїть, 10/0,4 з двома трансформаторами загальною потужністю 1800 кВА. На подальших етапах забудови передбачається будівництво 2-х трансформаторних підстанцій, що окремо стоять, 10/0,4 кВ з двома трансформаторами потужністю 2 х 40 кВА і 2 х 600 кВА.

7.16.2 Теплопостачання

Максимальна витрата тепла на опалювання, вентиляцію і гаряче водопостачання складає 6,879 мВт/годин.

Джерело теплопостачання централізоване – від міських теплових мереж.

Водопостачання

Витрата води в системі холодного водопостачання складє:

добова – 503,36 м3;

годинна – 21,1 м3;

секундна – 17,87 л;

внутрішнє пожежогасіння – 36,4 л/с.

Витрата води в системі гарячого водопостачання складе:

добова – 236,62 м3;

годинна – 9,93 м3;

секундна – 17,2 л;

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівлі складає 25 л/с.

Джерело водопостачання – від існуючих водопровідних мереж м. Києва.

Каналізація

Кількість стічних вод, що відводяться від будівель комплексу:

добова – 739,92 м3;

годинна – 31,02 м3;

7.17 Рішення і основні показники по генеральному плану і впорядкуванню ділянки

Об'єкти, що існують на території, належній забудові, а також на житлові будинки на ділянках, прилеглих до даного кварталу, не входять в перелік пам'ятників історії і культури.

Генеральний план розроблений відповідно до схеми планувальних обмежень. Планувальні вирішення генерального плану виконані з урахуванням специфіки існуючого рельєфу території, при проектуванні вертикального планування тієї, що зрізає і підсипає ґрунту передбачаються в мінімальному об'ємі з метою збереження рельєфу, що склався, щоб уникнути появи після освоєння ділянки будівництва обвальних процесів.

Вертикальне планування вирішується з урахуванням рельєфу, що склався, відведення зливових вод проводиться по проїздах і майданчиках в знижені місця.

Територія будівництва упорядковується. Проїзди і майданчики розворотів передбачається виконати з двошаровим асфальтобетонним покриттям з обрамленням бортовим бетонним каменем БР 100.30.18.

Отмостки, майданчики перед входами в будинки передбачені з бетонним покриттям.

Територія, вільна від забудови і твердих покриттів, засівається газонною травою, озеленюється висаджуванням декоративних дерев цінних порід і чагарників.

Проектом передбачаються заходи для забезпечення життєдіяльності маломобільних груп населення.

7.18 Методи і технологія виробництва робіт

Вибір методу і технології виробництва робіт обумовлений характерними видами намічаних робіт, гідрогеологічними, сейсмічними та ін. умовами району будівництва.

Будівництво багатоповерхових житлових будівель намічається здійснити наступними механізмами:

підземна частина (нульовий цикл) за допомогою стріловидного крана РДК-25;

надземна частина (вище отм. 0,000) баштовим краном КБ-504 А2.

7.19 Заходи щодо электро-, вибухо- і пожежна безпека

Ступінь вогнестійкості будівлі – II.

Для забезпечення пожежної безпеки робітників передбачені наступні заходи:

конструкції і матеріали прийняті з межами вогнестійкості, що забезпечують II ступінь вогнестійкості будівлі;

кількість евакуаційних виходів з приміщень, з поверхів і з будівлі прийнято не менше два, за винятком випадків, дозволених Сніп 2.08.02-89* і Сніп 2.01.02-85, Сніп 21-01-97;

двері відкриваються по направленню виходів з приміщень і будівлі, окрім випадків, дозволених Сніп 2.08.02-89*.

Для забезпечення електробезпеки передбачені наступні заходи:

застосування РЕ – провідників;

застосування пристрою захисного відключення;

пристрій захисного заземлення і захисту від блискавок;

вирівнювання електричного потенціалу будівель.

7.20 Заходи щодо захисту будівельних конструкцій від корозії

Антикорозійний захист будівельних конструкцій виконується відповідно до Сніп 2.03.11-85 «Захист будівельних конструкцій від корозії», Сніп 3.04.03-85 «Захист будівельних конструкцій і споруд від корозії» і передбачає:

всі металеві частини, а також анкерні з'єднання перекриття захищаються лакофарбними покриттями.


8. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

8.1. Визначення кошторисної вартості будівництва

Кошторисна вартість розрахована відповідно до порядку визначення вартості будівництва і вільних (договірних) цін на будівельну продукцію в умовах розвитку ринкових відносин.

Для визначення кошторисної вартості складений локальний кошторис на загальнобудівельні роботи, об'єктний кошторис по основній будівлі, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва.

8.2 Визначення кошторисної вартості в локальних і об'єктних кошторисах

Вартість, визначувана локальними кошторисами, включає прямі витрати, накладні витрати, кошторисний прибуток.

Прямі витрати на загальнобудівельні роботи по основній будівлі встановлені на основі об'ємів робіт і єдиних районних одиничних розцінок або ресурсних показників і цін на відповідні ресурси.

Оцінка ресурсів для визначення вартості вироблена в базисному рівні. Базисний рівень цін в системі кошторисного ціноутворення, що діє з 1.01.1991 р., зафіксований на цю дату, а в їх складі оптових цін і тарифів – за станом на 1 серпня 1990 р.

У локальному кошторисі на загальнобудівельні роботи визначена сума прямих витрат по кожному розділу і в цілому по підсумку всіх розділів.

8.3. Об'єктний кошторис на будівництво монолітного житлового будинку в м. Києві

грн. 7238830

п/п

Номери

кошторисів і розрахунків

Найменування

розділів, об'єктів, робіт і витрат

Кошторисна вартість

Будівельних робіт

Монтажних

робіт

Устаткування

Інших

витрат

Загальна коштор.варт.

1

2

3

4

5

6

7

8

1

1-1

Загальнобудівельні роботи надземної частини

6288170

-

-

-

6288170

2

1-2

Опалювання, теплопостачання

92056

-

-

-

92056

3

1-3

Вентиляція

42296

1461

-

-

43757

4

1-4

Каналізація і водопровід

222676

-

-

-

222676

5

1-5

Монтаж устаткування

26746

32033

137617

-

196396

6

1-6

Силове електроустаткування

13684

933

-

-

14617

7

1-7

Електроосвітлення

-

225630

2799

27990

256419

8

1-8

Слабкострумові пристрої

-

12937

-

-

12937

9

1-9

Сигналізація і автоматика

-

20774

20059

-

40833

10

1-10

Ізоляційні роботи

7961

-

-

-

7961

11

1-11

Тимчасові будівлі і споруди

60023

2985

-

-

63008

Разом в цінах:

6753612

296753

160475

27990

7238830

8.4. Зведений кошторисний розрахунок на будівництво монолітного житлового будинку в м. Києві

грн. 8735584

п/п

кошторисів

Найменування

розділів, об'єктів, робіт і витрат

Кошторисна вартість

Загаль на

Кошто рисна

варт.

Будівельних

робіт

Монтажних

робіт

Устаткування

Інших

витрат

1

2

3

4

5

6

7

8

1

РОЗДІЛ 1. Підготовка території будівництва

Відведення ділянки під забудову

Разом по розділу 1

687

687

687

687

2

1

РОЗДІЛ 2. Основні об'єкти будівництва

Монолітний житловий будинок

6753612

296753

160475

27990

7238830

РОЗДІЛ 3. Об'єкти підсобного і обслуговуючого призначення

Витрат не передбачено

3

2

РОЗДІЛ 4. Об'єкти енергетичного господарства

Кабельна лінія 0.4 кв

Разом по розділу 4

3781

3781

22331

22331

-

-

-

-

26112

26112

4

5

3

4

РОЗДІЛ 5. Об'єкти транспортного господарства

і зв'язки

Сполучна радіолінія напругою 240в

Мережі зв'язку

Разом по розділу 5

2705

9323

12028

1532

1662

3194

-

-

-

-

-

-

4237

10985

15222

6

7

8

5

6

7

РОЗДІЛ 6. Зовнішні мережі і споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання і газопостачання

Внутрішньомайданчикові мережі водопроводу

Внутрішньомайданчикові мережі каналізації

Внутрішньомайданчикові тепломережі

Разом по розділу 6

78729

20929

82673

182331

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

78729

20929

82673

182331

9

10

11

12

8

9

10

11

РОЗДІЛ 7. Впорядкування і озеленення території

Вертикальне планування

Мощення території

Озеленення території

Малі форми

Разом по розділу 7

Разом по розділах 1-7

31882

102233

43618

489

178222

7129974

-

-

-

-

-

322278

-

-

-

-

-

160475

-

-

-

-

-

28677

31882

102233

43618

489

178222

7641404

13

14

Сніп

9-82-74

12

РОЗДІЛ 8. Тимчасові будівлі і споруди

Тимчасові будівлі і споруди 1%

Підкранові шляхи

Разом по розділу 8

Разом по розділах 1-8

78663

5998

84661

7214635

3520

-

3520

325798

-

-

-

160475

-

-

-

28677

82183

5998

88181

7729585

15

16

17

Розрахунок по Сніп

РОЗДІЛ 9. Інші роботи і витрати

Дорожчання, пов'язане з виробництвом робіт в зимовий час з урахуванням вітрового навантаження

Витрати на пересувний характер робіт

Витрати пов'язані з одноразовою винагородою

Разом по розділу 9

Разом по розділах 1-9

377703

-

-

377703

7592338

17082

-

-

17082

342880

-

-

-

-

160475

-

49845

83064

132909

161586

394785

49845

83064

527694

8257279

18

19

РОЗДІЛ 10. Зміст дирекції (технічний нагляд) підприємства, що будується, і авторський нагляд

Зміст дирекції

Авторський нагляд

Разом по розділу 10

-

-

-

-

-

-

-

-

-

45085

19266

64351

45085

19266

64351

РОЗДІЛ 11. Підготовка експлуатаційних кадрів

Витрат не передбачено

20

21

РОЗДІЛ 12. Проектні і дослідницькі роботи

Робочий проект

Інженерна геологія

Разом по розділу 12

Разом по розділах 1-12

-

-

-

7592338

-

-

-

342880

-

-

-

160475

85412

194589

280001

505938

85412

194589

280001

8601631

Резерв на непередбачені витрати

98875

4531

7400

23146

133953

Всього за звідним розрахунком в цінах:

7691213

347411

167875

529084

8735584

8.5 Локальний кошторис

На загальнобудівельні роботи

Монолітного житлового будинку в м. Києві

Кошторисна вартість 28159,9 тис.грн

Кошторисна трудомісткість 361,9 тис.люд.-год.

Кошторисна заробітна плата 2313,4 тис.грн.

Середній розряд робіт 4,1 розряд

п/п

Шифр та позиція нормативу

Найменування робіт та витрат, одиниця виміру

Кіль-кість

Вартість одиниці, грн.

Загальна вартість, грн.

Витрати труда робітників, люд.-год.

не зайнятих обслуговуванням машин

Всього

Експлуата-ції машин

Всього

Експлуата-ції машин

тих що обслуговують машини

Заробітна плата

В тому числі з/п

Заробітна плата

В тому числі з/п

на одиницю

всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Е9-1-4

Монтаж металевих конструкцій, т

4500

494,28

263,82

2224260

1187190

25,28

113760

156,99

74,68

706455

336060

10,68

48060

2

Е9-48-1

Електродугова зварка при монтажі каркасу, т

4500

65,15

9,86

293175

44370

4,74

21330

37,21

0,62

167445

2790

0,10

450

3

Е9-42-2

Монтаж покриття, 100 м2

118,3

715,66

312,09

84663

36920

55,20

6530

306,91

82,79

36307

9794

11,62

1375

4

С121-642

Основні несучі конструкції, т

4500

3952,08

---

17784360

---

---

---

---

---

---

---

---

---

5

С111-829

Профілі гнуті сталеві з трапецивидними гофрами Н57-750-0,7, т

103

7020,84

---

723147

---

---

---

---

---

---

---

---

---

6

С111-1850

Гвинти самонарізуючі для кріплення профлиста, т

0,291

33742,49

---

9819

---

---

---

---

---

---

---

---

---

7

С111-1858

Кляммери, 1000 шт

53,25

1978,79

---

105371

---

---

---

---

---

---

---

---

---

8

Е12-18-3

Утеплення покриття плитами з мінерало-вати товщиною 120 мм, 100 м2

118,3

869,95

40,74

102915

4820

63,67

7532

384,57

12,07

45495

1428

1,85

219

9

С114-5-У

Плити теплоізоляціонні з мінеральної вати товщиною 120 мм, м3

1420

177,98

---

252732

---

---

---

---

---

---

---

---

---

10

Е12-20-3

Влаштування пароізоляції, 100 м2

118,3

511,07

8,46

60460

1001

10,97

1298

63,19

2,51

7475

297

0,40

47

11

С111-1716

Плівка гідроізоляційна, м2

13013

6,91

---

89920

---

---

---

---

---

---

---

---

---

12

Е12-2-1

Влаштування плоского даху з рулонних матеріалів на бітумній мастиці, 100 м2

118,3

1714,54

51,56

202830

6100

30,10

3561

180,30

15,22

21329

1801

2,34

277

13

С111-860

Матеріал рулонний для верхніх шарів даху, м2

13368

6,53

---

87293

---

---

---

---

---

---

---

---

---

14

С111-861

Матеріал рулонний для нижніх шарів даху, м2

27210

4,82

---

131152

---

---

---

---

---

---

---

---

---

15

Е8-15-10

Кладка зовнішніх стін, м3

4935,3

102,13

16,51

504042

81482

8,48

41851

50,12

5,30

247357

26157

0,88

4343

16

С1422-10974

Камін керамічний пустотілий, марка М200, 1000 шт

518,2

1854,63

---

961069

---

---

---

---

---

---

---

---

---

17

Е8-35-1

Встановлення зовнішніх інвентарних підмостів висотою до 16 м, 100 м2

65,7

781,43

3,76

51340

247

68,57

4505

376,45

1,23

24733

81

0,23

15

18

Е8-35-4

Додавати на кожні наступні 4 м висоти, 100 м2

65,7

400,82

---

26334

---

---

---

400,82

---

26334

---

---

---

19

Е10-18-2

Встановлення віконних блоків, м2

56,87

2530,76

418,13

143924

23779

186,44

10603

1073,89

133,94

61072

7617

21,36

1215

20

С123-101

Блоки віконні, м2

5687

237,38

---

1349980

---

---

---

---

---

---

---

---

---

21

Е15-211-4

Заскління, 100 м2

56,9

15616,0

38,45

888550

2188

126,2

7295

694,84

17,02

39536

968

3,24

184

22

Е15-167-5

Пофарбування вікон, 100 м2

113,74

2205,24

1,55

250824

176

316,80

36033

1935,65

0,50

220161

57

0,09

10

23

Е13-16-4

ґрунтовка металевих поверхонь, 100 м2

1350

141,91

3,32

191579

4482

4,78

6453

32,31

0,41

43619

554

0,07

95

24

Е13-26-6

Пофарбування металевих поверхонь емаллю ПФ-115 в 2 шари, 100 м2

1350

186,9

5,26

252315

7101

7,24

9774

48,36

0,89

65286

1202

0,16

216

Всього прямі витрати по кошторису

26772054

1399856

275322

1712604

388806

56506

в тому числі вартість матеріалів, виробів, конструкцій

23659594

всього заробітна плата

2101410

Загальновиробничі витрати

1387874

трудовитрати в ЗВВ

30069

заробітна плата в ЗВВ

211983

Прямі витрати будівельних робіт

26772054

в тому числі вартість матеріалів, виробів, конструкцій

23659594

всього заробітна плата не зайнятих обслуговуванням машин

1712604

всього заробітна плата експлуатації машин

388806

Загальновиробничі витрати

1387874

трудовитрати в ЗВВ

30069

заробітна плата в ЗВВ

211983

Всього по кошторису

28159928

Трудовитрати по кошторису

361897

Кошторисна заробітна плата

2313393


9. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ДОВКІЛЛЯ

9.1 Екологічна безпека

9.1.1 Заходи щодо екологічної безпеки в календарному плані

До складу підготовчих робіт на будмайданчику входить різання рослинного шару ґрунту на площі всієї ділянки будівництва і переміщення його в резерв для подальшого використання в період завершення робіт по впорядкуванню прилеглої території.

Використані на період будівництва постійні дороги виконуються до щебеневого покриття, яке періодично обприскується водою для попередження пилоутворення.

Попередження порушення навколишнього середовища при будівництві об'єкту (порушення рельєфу, ґрунтового шару) нейтралізуються деформуванням підпірних стінок, зливової каналізації.

Після завершення будівельних робіт, проводиться впорядкування території: повернення на ділянку будівництва ґрунту і озеленення.

Перед здачею об'єкту передбачений ремонт і бетонування покриття постійних доріг, використовуваних на період будівництва.

9.1.2 Заходи щодо екологічної безпеки на будгенплані

Розміщення дороги, санітарно-побутових вагончиків і інших пристроїв передбачається з максимальним збереженням дерев, чагарників і трав'яної рослинності.

Для забезпечення охорони навколишнього середовища опалювання санітарно-побутових приміщень, підігрів води проводиться електричними приладами заводського виготовлення.

Обладнаний стенд з охорони довкілля поблизу побутових приміщень.

Обладнані місця на спеціально підготовленому майданчику для збору побутового сміття.


9.1.3 Заходи щодо екологічної безпеки в технологічній карті на монолітні роботи

Будівельне сміття не скидається через дверні і віконні отвори або з лісів, а спускається по закритих жолобах або в контейнерах безпосередньо в машину і регулярно вивозиться з майданчика або використовується для будівельних потреб.

У суху погоду поверхня будмайданчика регулярно обприскується водою.

При заправці, регулюванні і ремонті техніки, під нею встановлюється піддон.

9.1.4 Загальні заходи щодо екологічної безпеки, що передбачаються в період будівництва проектованого об'єкту

Передбачається виконанням робіт шумними механізмами в першу зміну.

Для пониження шуму на будівельному майданчику виключається одночасна робота декількох машин з високим рівнем шуму.

На машинах і механізмах встановлюються каталітичні фільтри, сприяючі нейтралізації і очищенню відпрацьованих газів.

Впровадження пакетування вантажів сприяє охороні навколишнього середовища.

Перехід будівельних машин на електропривод і застосування електричної енергії для технологічних потреб замість твердого і рідкого палива дозволяє повністю влаштувати шкідливі викиди в атмосферу.

Для запобігання забрудненню ґрунту і води необхідний пристрій механізованої і автоматизованої заправки механізмів і організація збору відпрацьованих масел, а при зміні сезону – відправка їх на регенерацію.

Одним із заходів, що знижують шум на будівельному майданчику, є застосування техніки на пневмоколісному ходу і арочних шинах замість гусеничного ходу.

На пунктах технічного обслуговування машин встановлюються ємкості для збору відпрацьованих нафтопродуктів.

9.2 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

При виконанні планувальних робіт ґрунтовий шар повинен заздалегідь зніматися і складуватися для подальшого використання. Допускається не знімати родючий шар: при товщині його менше 10 см, при розробці траншей шириною зверху 1 м і менш. Зняття і нанесення родючого шару слід проводити, коли ґрунт знаходиться в немерзлому стані. Не допускається не передбачена проектною документацією вирубка дерев і чагарника, засипка ґрунтом стовбурів і кореневих шийок деревно-чагарникової рослинності.

При виробництві будівельно-монтажних робіт мають бути дотримані вимоги по запобіганню запиленої і забрудненості повітря. Не допускається при прибиранні відходів і сміття скидати їх з поверхів будівлі без застосування закритих лотків.

Зони роботи будівельних машин і маршрути руху засобів транспорту повинні встановлюватися з урахуванням вимог по запобіганню пошкодженню насаджень.

Виробничі і побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, не повинні забруднювати навколишнє середовище.

При будівництві житлового будинку виникає необхідність споруди магістральних трубопроводів. Це пов'язані з неминучим порушенням поверхні землі в смузі будівництва в процесі планування траси, зрізає ґрунту на подовжніх і поперечних ухилах, розчищення траси від рослинності. Будівництво і експлуатація різних конструкцій, комунікацій приводять до різних видів порушення земель. Так підземна і напівпідземна прокладки припускають розробку траншей, надземна – пристрій опор і фундаментів під них.

Всі ці дії (порушення) активізують ерозійні процеси в ґрунтах, викликають руслові деформації на переходах через річки, порушують рельефоутворення. Дія на навколишнє середовище при експлуатації виявляються протягом тривалішого періоду часу, чим при будівництві. Виникаючі витоки продуктів, що транспортуються, вихлопи двигуна і інші дії приводять до забруднення ґрунтів, річок і водоймищ уздовж траси комунікацій.

Таким чином, вирішення проблеми навколишнього середовища при будівництві комунікацій повинне базуватися на біологічних, екологічних, економічних і інженерно-технічних дослідженнях.

9.3 Природоохоронні заходи при будівництві будівель і споруд

Будівлі і споруди роблять великий вплив на оточуюче середовище. Їх поява викликає значні зміна в повітряному і водному середовищах, в стані ґрунтів ділянки будівництва. Міняється рослинний покрів - на зміну знищуваному природному приходять штучні посадки. Міняється режим випаровування вологи. Середня температура в районі забудови постійно вище, ніж зовні неї.

Непродумані технології, організація і саме виробництво робіт визначають великі витрати енергії і матеріалів, високий ступінь забруднення навколишнього середовища. Процес будівництва є відносно нетривалим. Взаємодія будівлі або споруди з навколишнім середовищем, його характер і наслідки визначається в період тривалої експлуатації. Звідси витікає важливість цього періоду у визначенні економічності об'єкту, тобто яким чином відобразиться на стані навколишнього середовища не тільки поява, але і його тривале функціонування.

Екологічний підхід повинен характеризувати проектування, будівництво, і експлуатацію будівлі. При проектуванні, у свою чергу, він повинен бути витриманий при рішенні як об'ємно - планувальному, так і конструктивному; при виборі матеріалів для будівництві, при визначенні технології зведення і т.д.

Зусилля всіх керівних органів, як центральних, так і на місцях, повинні бути направлені на те, щоб дбайливе відношення до природи стало предметом постійної турботи колективів, керівників і фахівців всіх галузей господарства, нормою повсякденного життя людей.

Практичне здійснення задач з охорони довкілля може бути успішним тільки за умови об'єднання зусиль фахівців всіх галузей народного господарства, заснованих на чіткому розумінні екологічних проблем і знаннях, які були отримані в процесі навчання в школі і вищому учбовому закладі. Таким чином, слід говорити про необхідність вивчення і виявлення екологічних аспектів в будь-якій діяльності людини, у тому числі і про інженерну екологію, в рамках якої повинні розглядатися екологічні аспекти діяльності галузей промисловості і будівництва. Від фахівців - будівників залежить характер дії на оточуючу середовище цивільних і промислових будівель і їх комплексів - промислових об'єктів, міст і селищ. Інструкцією про склад, порядок розробки, узгодження проектно - кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд (СНиП 1.02.01-85) вже передбачена розробка заходів по раціональному використовуванню природних ресурсів. Природоохоронні вимоги введені і в ряд інших нормативних документів (СНиП 2.06.15-85, СНиП 3.01.01-85 і ін.).

До заходів щодо охорони навколишнього природного середовища відносяться всі види діяльності людини, направлені на зниження або повне усунення негативної дії антропогенних чинників, збереження, вдосконалення і раціональне використовування природних ресурсів. В будівельній діяльності людини до таких заходів слід віднести:

– містобудівні заходи, направлені на екологічно раціональне розміщення підприємств, населених місць і транспортної сітки;

– архітектурно-будівельні заходи, що визначають вибір екологічних об'ємно - планувальних і конструктивних рішень;

– вибір екологічно чистих матеріалів при проектуванні і будівництві;

– застосування маловідходних і безвідходних технологічних процесів і виробництв при переробці будівельних матеріалів;

– будівництво і експлуатація очисних і знешкоджуючих споруд і пристроїв;

– рекультивація земель;

– заходи по боротьбі з ерозією і забрудненням ґрунтів;

– заходи по охороні вод і надр і раціональному використовуванню мінеральних ресурсів;

–заходи щодо охорони і відтворювання флори і фауни і т.д.

Мірою успіху в досягненні вказаної мети є екологічні, економічні і соціальні результати. Екологічний результат - це зниження негативної дії на оточуюче середовище, поліпшення його стану. Він визначається зниженням концентрації шкідливих речовин, рівня радіації, шуму і інших несприятливих явищ.

Економічні результати визначають раціональне використовування і запобігання знищення або втрат природних ресурсів, живої і упредметненої праці у виробничій і невиробничій сферах господарства, а також у сфері особистого споживання.

Соціальний результат може бути виражений в підвищенні фізичного стандарту, що характеризує населення; скороченні захворювань; збільшенні тривалості життя людей і періоду їх активної діяльності; поліпшенні умов праці і відпочинку; збереженні пам'ятників природи, історії і культури; створенні умов для розвитку і вдосконалення творчих можливостей людини, зростання культури.

Вищеперелічені заходи щодо охорони навколишньої природи і зниження її забруднення дають можливість забезпечити безболісний розвиток цивілізації і людського співтовариства в майбутньому.

Найважливішим в цьому напрямі є збереження цінних сільськогосподарських угідь, родючого шару землі і місцевого мікроклімату.

Основна задача охорони природи при будівництві - рекультивація земель. Тому на землях, придатних для сільськогосподарського використовування, особливу увагу надається рекультивації відпрацьованих кар'єрів. Глибокі обводнюючі кар'єри можна використовувати як водоймища при формуванні зон відпочинку, неглибокі - пристосувати для розведення водоплавного птаха і зрошування посушливих земель. Неглибокі, але значні за площею кар'єри після рекультивації використовують під сільськогосподарські угіддя.

Один з основних чинників формування сільських територій з урахуванням вимог охорони природи - озеленення. Воно сприяє поліпшенню мікроклімату, припиняє процеси водної і вітрової ерозії ґрунтів, утворює процес "самоочищення" і регененрації навколишнього середовища. Тому при будівництві необхідне дбайливе відношення до рослинності в смузі відведення, а також створення штучних посадок лінійного типу уздовж трас.

Необхідна боротьба з підвищеною пильністю окремих типів покриттів, а при проходженні дороги загального користування по території радгоспів і колгоспів слід враховувати і шкідливі хімічні дії на виростаючі в безпосередній близькості культури.

Значна кількість що виділяється з відпрацьованих газів свинцю відкладається у вигляді пилу на придорожній смузі і згодом змивається в ґрунт, зважаючи на це радгоспам і колгоспам рекомендується при високій інтенсивності руху придорожню зону до 100...150 м засівати не харчовими, а технічними культурами.

Виробничі підприємства і бази, обслуговуючі будівництво, по можливості слід розміщувати на невгідді - в ярах, кар'єрах, на косогірних ділянках.

Асфальто- і цементобетоні заводи - це запорошені і димні підприємства, на яких часто доводиться спалювати рідке паливо - мазут, соляровое масло, не забезпечується достатнє очищення газів, що відходять. Ефективне рішення цієї проблеми - переклад процесу сушки і нагріву на електричний (що майже повністю виключає необхідність в котельних, які створюють значні викиди), а також газифікація виробничих підприємств.

Окрім заходів, що знімають виділення шкідливих газів, важливою мірою, що забезпечує оздоровлення повітряного середовища, зниження шуму і формування сприятливого мікроклімату для населення, є світове збереження і розвиток зелених насаджень на території заводів, установка пиловловлювачів.


10. ОХОРОНА ПРАЦІ

10.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при бетонуванні

Робоче місце бетонувальника – це зона трудової діяльності групи людей, що беруть участь в технологічному процесі бетонування каркасу будівлі. Робоче місце є зоною в якій зосереджені матеріально – технічні елементи виробництва, що забезпечують технологічний процес. Робоче місце бетонувальника знаходиться на відкритому повітрі з природнім та не природнім освітленням. Основою роботи є встановлення підтримуючої каркасної системи горизонтальної опалубки, окремих стояків - опор і балок, що захищають від горизонтального зміщення при допомозі спеціальних струбцин, які скріплюють головні і другорядні балки в зонах їх сполучення з вертикальними конструкціями (стінами, колонами, діафрагмами, пілонами, тощо).

Згідно з ГОСТ 12.0.003-74[ ] на людину що виконує даний вид робіт впливають такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- машини та механізми що рухаються;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищений рівень вібрації;

- підвищена чи понижена рухливість повітря;

- підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;

- фізичне перенавантаження;

- підвищений рівень пилу та загазованість повітря робочої зони;

- недостатнє освітлення робочої зони.


Таблиця 10.1

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що виникають під час бетонувальних робіт

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Джерело, вид робіт

Цільнісні оцінки

Нормативний документ

1

2

3

4

5

1

Машини і механізми що рухаються

Земляні роботи, монтажні роботи

Котлован глибиною

Н=4,5 м

Сніп ІІІ-4-80*

п. 9.6, 9.10,9.17

2

Підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини

Електромонтажні,

Електрозварювальні, електрообладнання,

освітлення

380 V, 220V, 600V

СНІП ІІІ-4-80*

п. 13.1-13.26

п 6.11-6.16

ДБНОБ 1300-1.2-98

ДНАОП 0.00-1.12-98

ГОСТ 12.3.003-86; ГОСТ 12.1-013-78

3

Підвищена чи понижена рухливість повітря

Покрівельні, монтажні, бетонні, кам'яні

роботи

Vвітpy >15

м/хв

СНІП III-4-80* п. 12.3, 15.5

ГОСТ 12. 1.005-88

4

Підвищений рівень пилу та загазованість повітря робочої зони

Вантажерозвантажувальні роботи, робота з цементом

ГДК=18

мг/м3 , ГДК=10

мг/м3

ГОСТ 12. 1.003 -88

5

Підвищений рівень шуму на робочому місці

Машини, вібратори, компресори

<85дБ

ГОСТ 12. 1.003 -86*

6

Підвищений рівень вібрації

Бетонні роботи

150Гц

V=0,02

м/с

ГОСТ 12. 1.012-90

7

Недостатнє

освітлення

робочої зони

Автошляхи, монтажні, бетонні, покрівельні, електромонтажні та покрівельні роботи

2 лк

З0 лк

75 лк

Сніп ІІ-4-79

ГОСТ 12.1.046-85

10.2 Технічні та організаційні заходи та засоби для зниження рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Будівельний об’єкт розміщується вздовж вулиць, переходів загального використання. Отже, необхідно будівельний майданчик відгородити

огорожею висотою 3м з козирком та тротуарами. Козирок влаштовуємо під кутом 20 градусів до горизонту довжиною 1,5м.

кутом 20 градусів до горизонту довжиною 1,5м. Монтаж копру для влаштування паль, а також його демонтаж виконуємо по схемам паспорту під керівництвом механіка та майстра. Переміщення паль виконується тільки через відвідний блок, що закріплений у основи копру по прямій лінії в межах бачення машиніста.

Робоча зона баштового крану обнесена інвентарною огорожею з попереджуючими знаками, що не допускають знаходження в цій зоні стороніх людей. 16-ти поверховий житловий будинок за категорією вогнестійкості відноситься до II категорії.

1) Організація будівельного майданчика:

Проектом передбачено рішення питань безпечної роботи крана відносно будівлі, яка зводиться. До початку робіт на будівельному майданчику облаштовуються підїздні шляхи і тимчасові дороги. Ширина доріг – 4 м, радіус закруглення – 12 м. При трасуванні доріг повинні виконуватись наступні вимоги по дотриманню мінімальних відстаней:

між дорогою і складським майданчиком: 0,5 – 1 м;

між парканом будмайданчика і дорогою - 1,5 м;

На майданчику позначаються монтажна і небезпечна зони роботи крана.

На період будівництва для забезпечення пожежної безпеки передбачені пожежні гідранти, які знаходяться на відстані 2,5 м. від тимчасової дороги.

Будмайданчик обладнано телефонним і диспетчерським зв‘язком. Проектом передбачено загальномайданчикове рівномірне освітлення 2 л.к, охоронне освітлення 0,5 л.к і освітлення робочих місць 50 л.к.

При організації робочих місць передбачено:

- освітлення робочих місць, огородження з навісними драбинами (згідно ГОСТ 12.4.0,59 – 89);

- забезпечення робітників спецодягом, взуттям, яке не ковзається, касками (згідно ГОСТ 12.4.0,87 – 84), монтажними поясами (згідно ГОСТ 12.4.0,89 – 86).

2) Заходи профілактики враження електричним струмом:

Проектом передбачено:

- Захисне заземлення зварювального трансформатора із L 50*50 l =1500мм.

- Виконання зовнішньої електропроводки тимчасового електричного постачання ізольованим дротом із розміщенням його на опорах на висоті над рівнем землі або

настилу.:

2.5 м – над робочими місцями;

3.5 м – над проходами;

6.0 – над проїздами;

3) Заходи профілактики пожежі:

Проектом передбачено:

- В мережі тимчасового водопроводу влаштувати два пожежних гідранта і водозабірні крани.

- Електрозварювальні роботи виконувати в спеціальних місцях, ізольованих від горючих матеріалів і відділених спеціальним огородженням.

- Встановити на будівельному майданчику протипожежні щити, оснащені спеціальним відповідним інвентарем.

4) Заходи профілактики шкідливого впливу вібрації:

- до експлуатації допускати тільки справні машини;

- не допускати проведення понад урочних робіт з вібруючими

машинами;

- до роботи з вібруючими машинами допускати осіб, що досягли 18

років, пройшли попередній медичний огляд, мають відповідну кваліфікацію і здали технічний мінімум з правил безпечного виконання робіт;

- всі працюючі, що будуть мати справу з вібронебезпечним обладнанням, повинні проходити попередній медичний огляд і один раз на рік періодичний медичний огляд;

- працюючі мають забезпечуватися засобами індивідуального захисту від вібрації і шуму;

- повинні бути організовані спеціальні дільниці по ремонту вібруючих машин, з обов’язковим контролем параметрів вібрацій, що генеруються;

- систематично зрівноважувати (статично і динамічно) всі деталі агрегату, що рухаються, для зменшення динамічних сил, які збуджують вібрації; передбачити мінімальні допуски з метою зменшення зазорів у з’єднаннях деталей(перекоси, невірна відстань між центрами і т.н.)

- застосовувати змащення вібруючих деталей, що співударяються, в’язкими рідинами;

- для послаблення вібрацій, які розповсюджуються в сусідні приміщення, по конструкції будівлі, агрегати, що створюють вібрації, встановлювати на самостійних фундаментах, віброізольованих від підлоги та інших конструкцій будівель або на спеціально розрахованих амортизаторах зі сталевих пружин чи пружин матеріалів.

5) Заходи поліпшення виробничого процесу при несприятливих метеорологічних умовах :

- захист працюючих від перегрівання досягається технічними засобами; механізацією тяжких робіт, дистанційним управлінням механізмами, за рахунок зміни технології виробництва. Засоби теплоізоляції і екранування значно зменшують теплові випромінювання і надходження конвекційного тепла на робочі місця.

При великих теплових навантаженнях суттєве значення має спеціально впроваджений режим праці з обов’язковими перервами у роботі. Введення перерв спияє відновленню зрушень у серцево-судинній системі і полегшенню терморегуляції.

- при роботі на холоді, необхідно, з однієї сторони, попередити сильне переохолодження організму працюючих, з іншого забезпечити його швидке зігрівання з метою своєчасної нормалізації фізіологічних зрушень, що настали в наслідок охолодження. Теплий одяг запобігає надмірному охолодженню організму. В окремих випадках при роботі на холоді використовують пристрої місцевого променевого обігріву або організацію періодичних перерв. У роботі на відкритому повітрі з низькими температурами такі перерви надаються по 10 хв. Через кожну годину праці для обігрівання у спеціальних теплих приміщеннях, з температурою повітря не менше 23 С.

6) Заходи профілактики шкідливого впливу шуму:

- усунення причин шуму або його послаблення в процесі проектування технологічних процесів і конструювання обладнання;

- ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища засобами звуко- і вібропоглинання;

- зменшення щільності звукової енергії виробничих приміщень, відбитої від стін і перекриття;

- використання засобів індивідуального захисту від шуму;

- раціоналізація режимів праці в умовах шуму;

- профілактичні заходи медичного характеру.

7) Заходи поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу :

- заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими;

- заміну процесів і технологічних операцій, пов’язаних з виникненням шуму, вібрації і інших шкідливих чинників, процесами або операціями, при яких буде забезпечуватися менша інтенсивність цих чинників або їх повна відсутність;

- заміна твердого та рідкого палива на газоподібне;

- комплексну механізацію, автоматизацію, дистанційне управління, а також автоматичну сигналізацію про хід окремих процесів та операцій, пов’язаних з використанням шкідливих чинників;

- укриття механічного транспорту, а також герметизацію при транспортуванні пилоподібних матеріалів;

- рекуперацію шкідливих речовин та очистку від них технологічних викидів;

- раціональну організацію робочих місць та захист їх від впливу електромагнітних іонізуючих випромінювань;

- використання технологічних процесів при яких максимально скорочуються кількість ручних операцій, кількість шкідливих викидів і стічних вод.

Розрахунок пристрою для заземлення розчинозмішувальної станції BG-9.

Розраховуємо пристрій для заземлення електродвигуна серії 4А напругою в трифазній мережі з ізольованою нейтраллю при слідуючих вихідних данних:

ґрунт – насипний (переважно супісь) з питомим електричним опором .

в якості заземлення приняті стальні труби діаметром і довжиною , які розташовані вертикально і з‘єднуються між собою стальною полосою

потужність електродвигуна серії А4160S2 , .

потужність трансформатора прийнята , необхідний за нормами опір пристрою для заземлення .

Визначаємо опір одинарного тимчасового заземлення :

де – відстань від середини заземлення до поверхні ґрунта; – довжина і діаметр стержньового заземлення. Розрахунковий тимчасовий опір ґрунта , де – кофіцієнт сезонності, який враховує можливість підвищення опору ґрунту на протязі року. Згідно додатків приймаемо для ІІ кліматичної зони (м. Київ). Тоді

Визначаємо опір стальної пластини, яка з”єднує стержне-ві заземлювачі:

де – довжина полоси, – відстань від полоси до поверхні землі ; ( – ширина полоси). Розрахунковий питомий опір ґрунта

Визначаємо необхідну кількість вертикальних заземлювачів. Приймаємо розташування заземлювачів по контуру на відстані один від одного 2l. По таблицях знаходимо . Тоді

Визначаємо загальний розрахунковий опір заземлюючого пристрою з врахуванням з‘єднувальної полоси:

Вірно розрахований і законструйований пристрій для заземлення повиннен відповідати умові . Розрахунок виконано вірно, так як умова виконується:

10.3 Забезпечення пожежної та вибухової безпеки при бетонуванні

Згідно ГОСТ 12.1.004-91[ ] для забезпечення пожежної безпеки повинні проводитись слідуючи заходи:

- спеціальні заходи щодо попередження пожеж від теплового прояву електричного струму

Керівник (власник) зобов'язаний забезпечити своєчасне технічне обслуговування та належну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму. У разі неможливості технічного

обслуговування електроустановок власними силами керівник (власник) повинен укласти договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією або із кваліфікованими фахівцями.

Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов'язана:

- організовувати і проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

- забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;

- організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.

Несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно ліквідовуватися. Пошкоджену електромережу потрібно відключати до приведення її в пожежобезпечний стан.

Електродвигуни, проводи та розподільні пристрої треба регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня, очищати від пилу.

- з метою запобігання виникнення пожежі не дозволяється:

-проходження зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, деревини та інших горючих матеріалів;

-прокладання електричних проводів і кабелів транзитом через складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони;

-експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

-залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами;

-застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

-користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

-підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

-використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів

-застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

- використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

-залишення без догляду при виході з приміщення увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо

-складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами

-заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими тканинами

використання побутових електронагрівальних приладів (прасок, чайників, кип'ятильників тощо) без негорючих підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено нормативними актами чи підприємцем (власником)

-влаштування та експлуатація тимчасових електромереж (винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки і електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт)

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

Прокладання проводів (кабелів) по горючих основах (конструкціях, деталях), повинно здійснюватися відповідно до вимог ПУЕ та ПБЕ.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 м. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.

У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу. Після закінчення прокладання складається акт проведення схованих робіт.

Замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок має проводитися в особливо вологих та жарких приміщеннях, у зовнішніх установках, а також у приміщеннях із хімічно активним середовищем у повному обсязі не рідше 1 разу на рік, в інших випадках - 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені правилами технічної експлуатації

Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито на ізоляторах, тросах, в лотках і т.ін., до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.

В усіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок.

Згідно з ГОСТ 12.1.010-76 [ ] для забезпечення вибухобезпеки необхідно дотримуватись таких правил:

під час виконання зварочних робіт, роботи виконувати в місцях ізольованих від складів вибухонебеспечних речовин (матеріалів);

при виконанні опоряджувальних робіт обмежена величина концентрації вибухонебезпечних речовин:

аміак

ацетон

пари бензину

10.4 Інструкція з охорони праці для кранівників (машиністів) баштових кранів

1. Загальні положення

1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі – Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93 № 128, поширюється на всі підприємства, організації України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками кранів, визначає загальні права та обов’язки кранівників баштових кранів, а також установлює порядок безпечного ведення робіт з переміщення вантажів кранами.

1.2. Для керування та обслуговування баштових кранів власник зобов’язаний призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування баштовими кранами.

1.3. Якщо кран знаходиться в приватній власності, обов’язки кранівника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.

1.4. Для стропування, підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники. Як стропальники можуть допускатися й інші робітники (такелажники, монтажники тощо), якщо вони пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характеристикою якої передбачено виконання робіт зі стропування вантажу.

При знаходженні крана у приватній власності, обов’язки стропальника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.

1.5. При роботі двох і більше стропальників один із них призначається старшим.

1.6. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, неповністю оглядається з кабіни кранівника і відсутній радіо- або телефонний зв’язок між кранівником і стропальником для передавання сигналів стропальника кранівникові, особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначається сигнальник.

1.7. Для виконання обов’язків кранівника можуть бути призначені робітники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд з метою визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.

1.8. Під час роботи кранівник повинен мати при собі посвідчення на право керування краном.

1.9. Допуск до роботи кранівників оформляється наказом по цеху (дільниці) або підприємству. Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана може здійснюватися лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, встановленому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.

При знаходженні крана у приватній власності та його обслуговуванні за договором організацією або підприємством, які мають відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників визначається договором між власником крана і підприємством, що обслуговує кран (крани).

2. Вимоги безпеки перед початком роботи:

2.1. Перед тим, як стати до роботи, кранівник повинен ознайомитися з записами у вахтовому журналі і виконати приймання крана, заздалегідь пересвідчитись в його справності та справності кранових колій. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути кранові колії та тупикові упори.

2.1.2. Оглянути гнучкий кабель, що підводить струм, а також провідники заземлення.

2.1.3. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а також ходову частину і протиугонні захвати.

2.1.4. Перевірити наявність та справність огорож механізмів та електроустаткування.

2.1.5. Перевірити наявність в кабіні діелектричних килимів.

2.1.6. Перевірити, чи змащені передачі, підшипники, канати, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.7. Оглянути в доступних місцях металоконструкції крана (башту, стрілу, портал) і стан з’єднань окремих секцій башти та стріли і елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг тощо).

2.1.8. Оглянути гак, його кріплення в обоймі та замикаючий пристрій на ньому або інший змінний вантажозахоплювальний орган, встановлений замість гака.

2.1.9. Перевірити комплектність противаги й надійність її кріплення.

2.1.10. Перевірити наявність та справність приладів та пристроїв безпеки на крані (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.1.11. Перевірити справність освітлення крана.

2.2. Кранівник зобов’язаний разом зі стропальником перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм або бірок із зазначенням вантажопідіймальності, дати випробування та номера.

2.3. Приймаючи кран, необхідно провести його огляд разом з кранівником, що передає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства зобов’язана надати необхідний час.

2.4. Огляд крана має здійснюватися лише в неробочому стані і при вимкнутому рубильнику, який подає напругу на кабель.

2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися переносною лампою напругою, що не перевищує 42 В.

2.6. Після огляду, перед пуском крана в роботу кранівник повинен увімкнути рубильник в кабіні, а штурвали і рукоятки усіх контролерів установити в нульове положення.

2.7. Після огляду, перед пуском крана в роботу, кранівник зобов’язаний випробувати на холостому ходу всі механізми крана й перевірити при цьому справність дії:

2.7.1. Механізмів крана та електричної апаратури.

2.7.2. Приладів та пристроїв безпеки, які є на крані.

2.7.3. Гальм.

2.7.4. Показника вильоту стріли.

2.8. Про результати огляду, перевірки механізмів, приладів і пристроїв безпеки.

3. Вимоги безпеки під час роботи крана:

3.1. Під час роботи механізмів крана кранівник не повинен відволікатися від своїх прямих обов’язків, а також виконувати очищення, змащування й ремонт механізмів.

3.2. Кранівник не повинен допускати сторонніх осіб на кран, а також передавати будь-кому керування краном без дозволу особи, відповідальної за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані.

3.3. Коли на крані перебуває стажист, то і кранівник, і стажист не мають права відлучатися з кабіни навіть на короткий проміжок часу, не попередивши про це один одного. Якщо кранівник працює без стажиста, то, залишаючи кран, він повинен вимкнути струм, закрити двері кабіни і укріпити кран протиугонними захватами. Підніматися на кран та спускатися з нього під час роботи його механізмів не дозволяється.

3.4. При раптовому припиненні постачання струму або зупиненні крана з інших причин кранівник повинен поставити штурвал або рукоятки контролерів у нульове положення і вимкнути рубильник у кабіні.

Якщо у цьому випадку вантаж залишився у піднятому положенні, кранівник зобов’язаний за допомогою стропальника або іншого робітника викликати особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, і в її присутності опустити вантаж шляхом ручного розгальмовування. При цьому до приходу вказаної особи кранівник повинен вжити заходів до недопущення проходження людей під піднятим вантажем.

3.5. Перед ввімкненням механізмів крана, кранівник повинен подати попереджувальний сигнал. Ця вимога має виконуватися також і тоді, коли в роботі крана була перерва.

3.6. Кранівник повинен зупинити кран за сигналом «Стій», незалежно від того, ким він подається.

3.7. Кранівнику не дозволяється виконувати зміну вильоту стріли крана в той час, коли вантаж зачіплюється або обв’язується, чи при його вивільненні.

3.8. Виконувати суміщення рухів (операцій) краном можна лише у точній відповідності з вказівками, які містяться в інструкції заводу-виготовлювача з монтажу і експлуатації крана, при цьому не допускається одночасне ввімкнення механізмів.

3.10. Підхід крана до кінцевих вимикачів повинен здійснюватися лише на сповільненій швидкості. Використання кінцевих вимикачів як робочих органів електродвигунів не дозволяється.

3.11. Кранівнику забороняється виводити з дії прилади та пристрої безпеки (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист, заклинювати контактори, а також виконувати роботу краном при їх бездії або несправності.

3.12. При підійманні стріли кранівник повинен стежити, щоб стріла не підіймалась вище за положення, яке відповідає найменшому робочому вильоту.

3.13. При виникненні пожежі на крані кранівник повинен негайно вимкнути струм на крані й почати гасити пожежу, одночасно викликавши за допомогою одного із членів бригади, яка обслуговує кран, пожежну охорону.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи:

4.1. Після закінчення роботи крана кранівник зобов’язаний дотримуватись таких вимог:

4.1.1. Спустити вантаж на землю, зняти стропи й підняти гак у верхнє положення.

4.1.2. Установити стрілу в положення, визначене інструкцією заводу-виготовлювача з монтажу і експлуатації крана.

4.1.3. Поставити кран у призначене для стоянки місце.

4.1.4. Вимкнути рубильник у кабіні.

4.1.5. Закрити вікна в кабіні і замкнути двері на замок.

4.1.6. Вимкнути рубильник на пункті для підключення зовнішнього джерела, рубильник на порталі крана і замкнути останній на замок.

4.1 7. Закріпити кран усіма протиугонними захватами.

4.2. При роботі крана протягом декількох змін кранівник, який передає зміну, повинен сповістити свого змінника про всі несправності в роботі крана і здати зміну, зробивши відповідний запис у вахтовому журналі.


ВИСНОВОК

В науково-дослідницькій частині був проведений порівняльний аналіз залізобетонної ферми з металевою. Основними перевагами металевих ферм в порівнянні з залізобетонними є надійність, легкість, непроникність, індустріальність, а також простота технічного переозброєння, ремонту і реконструкції. Натомість залізобетонна ферма має значну вагу, високу собівартість та труднощі при транспортуванні. Ці чинники і стали визначальними для того, щоб обрати металеву ферму як основну конструкцію об`ємно-просторового покриття будинку.

В розрахунково-конструктивній частині були проведені розрахунки несучих залізобетонних конструкцій: фундаменти, пілон, оболонки, а також всієї будівлі вцілому за допомогою програмного комплексу Мономах.

В економічній частині були розроблені локальний кошторис на загальнобудівельні роботи монолітного житлового будинку в місті Києві, об'єктний кошторис по основній будівлі, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, згідно з якими було визначено кошторисну вартість відповідно до порядку визначення вартості будівництва і вільних цін на будівельну продукцію в умовах розвитку ринкових відносин.

В розділі організація будівництва були представлені основні методи виробництва робіт: земляні роботи, бетонні і залізобетонні роботи, кам`яно-монтажні роботи, обробні роботи. Проводився вибір монтажних механізмів та розрахунок основних будівельних потреб:

розрахунок чисельності персоналу будівництва;

визначення складу тимчасових будівель і споруд;

розрахунок потреб в складських площах;

розрахунок потреби у воді;

розрахунок потреби в електроенергії;

розрахунок потреб в транспортних засобах.

Також був розроблений і проаналізований будівельний генеральний план та календарний графік, згідно з яким будівля буде побудована за 2 роки і 3 місяці.

В архітектурній частині розглядалися основні конструктивні елементи будівлі. Проаналізовано призначення запроектованого будинку, інженерно-геологічні та гідрогеологичні умови району будівництва, а також архітектурні рішення. Також розглянуто внутрішній водопровід і каналізацію, опалювання і вентиляцію, електропостачання та електроустаткування. Розроблено: фасади, розрізи, плани типового поверху та технічного, геологічні розрізи.

В розділі технологія будівельного виробництва було вивчено науково-теоретичні положення сучасної технології будівельного виробництва і оволодіння практичними методами проектування технологічних процесів. Розроблені технологічні карти виконання робіт по зведенню монолітного каркасу, до яких входять: схема монтажу, схема організації робочого місця при бетонуванні вертикальних та горизонтальних конструкцій, схема строповки бункера, схема встановлення крупнощитової опалубки.

Приведені основні рішення по охороні праці та навколишнього довкілля.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 25100–82. ґрунты. Классификация. – М.: Стройиздат 1983.

2. ЕНиР. Сборник Е1. Внутрипостроечные транспортные работы/Госстрой СССР. – М.: Прейскурантиздат, 1987. – 40 с.

3. ЕНиР. Сборник Е2. Земляные работы. Вып. 1. Механизированные и ручные земляные работы/Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1988. – 224 с.

4. ЕНиР Сборник Е2. Механизированные и ручные земляные работы.

5. ЕНиР. Сборник Е3. Каменные работы/Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1973. – 56 с.

6. ЕНиР. Сборник Е4. Монтаж сборных и устройство монолитных железобетонных конструкций. Вып. 1. Здания и промышленные сооружения/Госстрой СССР. – М.: Прейскурантиздат, 1987. – 64 с.

7. ЕНиР. Сборник Е7. Кровельные работы/Госстрой СССР. – М.: Прейскурантиздат, 1987. – 24 с.

8. ЕНиР. Сборник Е9. Вып. 1. Санитарно–техническое оборудование зданий и сооружений/Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1987, 79 с.

9. ЕНиР сборник 12 «Свайные работы» Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1983. – 95 с.

10. ЕНиР. Сборник Е19. Устройство полов/Госстрой СССР. – М.: Прейскурантиздат, 1987. – 48 с.

11. СНиП II.02.07.–87 Инженерные изыскания для строительства. Основные положения. – М.: Стройиздат, 1987.

12. СНиП II–3–79 Строительная теплотехника. М.: Стройиздат, 1979.

13. СНиП 2.01.02–85 Противопожарные нормы. – М.: Изд. ЦИТП Госстроя СССР, 1986.

14. СНиП 2.02.01–83. М. Основания зданий и сооружений.: Госком СССР по делам строительства, 1985. С изменениями к СНиП 2.02.01–83. Постан. Госстроя СССР от 09.12.85, №211 со сроком введения в действие с 01.07.86. 54 с.

15. СНиП 2.03.01–89 Жилые здания. – М.: Изд. ЦИТП Госстроя СССР, 1989.

16. СНиП 2.03.01–84 Бетонные и железобетонные конструкции. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1985.

17. СНиП 2.07.01–89 Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений. М.: изд. ЦИТП Госстроя СССР, 1989

18. Пособие по проектированию оснований зданий и сооружений ( к СНиП 2.02.01–83). НИИ оснований и подземных сооружений им. Н.М. Герсеванова ( НИИ ОСП им. Герсеванова ) Госстроя СССР. М. : Стройиздат, 1986. - 415 с.

19. Веселов В.А. Проектирование оснований и фундаментов. – М.: Стройиздат, 1990. – 240с.

20. Основания, фундаменты и подземные сооружения: Справочник проектировщика. / Под ред. Е. А. Сорочана, Ю. Г. Ирофименкова. – М. : Стройиздат, 1985. – 135с.

21. Цытович Н. А. Механика ґрунтов. – М. : Госстройиздат, 1934; 1940; 1951; 1963; 1971; 1979; 1983. – 357с.

22. Далматов Б. И. Механика ґрунтов, основания и фундаменты. Л. : Стройиздат, 1988. – 298с.

23. Ухов С. Б., Семёнов В. В., Знаменский В. В., Тер – Мартиросян З. Г., Чернышёв С. Н. Механика ґрунтов, основания и фундаменты. Под ред. Чл. – корр. МИА С. Б. Ухова. – М.: Издательство АСВ, 1994. – 524с.

24. Бартоломей А. А. Основы расчёта свайных ленточных фундаментов по предельно допустимым осадкам. – М. : 1982. – 253с.

25. Сотников С. Н., Симагин В. Г., Вершинин В. П. Проектирование и возведение фундаментов вблизи существующих сооружений. – М. : 1986.

26. Бугров А. К. Расчёт осадок оснований с развитыми областями предельного напряжённого состояния ґрунта. В кн. : Основания и фундаменты. Справочник. Под ред. проф. Г. И. Швецова. М. : Высшая школа, 1991, С. 127 – 131.

27. Берлинов М. В., Ягупов Б. А. Примеры расчёта оснований и фундаментов. М. : 1986. – 145с.

28. Далматов Б. И., Морарескул Н. Н., Науменко В. Г. Проектирование фундаментов зданий и промышленных сооружений. М. : 1986. – 56с.

29. Лапшин Ф. К. Основания и фундаменты в дипломном проектировании. Саратов. Изд. – Саратовского университета, 1989. – 212с.

30. Основания и фундаменты. Справочник строителя. Под ред. М. И. Смеродинова. – М. : 1983. – 355с.

31. Основания, фундаменты и подземные сооружения. Справочник проектировщика. Под ред. Е. А. Сорочана, Ю. Г. Трофименкова. – М. : 1985. – 235с.

32. Малышев М. В. Прочность ґрунтов и устойчивость основания сооружений. – М. : 1980. - 310с

33. Флорин В. А. Основы механики ґрунтов. – М. – Л. : Т. 1, 1951; Т. 2, 1961.

34. Цытович Н. А. Механика мёрзлых ґрунтов (общая и прикладная) , – М. : 1973. – 387с.

35. Шведенко В. И. Монтаж строительных конструкций. М. : Высшая школа, 1987. – 167с.

36. Нойферт Э. Строительное проектирование. М. : Стройиздат, 1991.

37. Бодьин Г. М. и др. Технология строительного производства. – Л. : Стройиздат, 1987. – 197с.

38. Пищаленко М. Ю. Технология возведения зданий и сооружений – Киев. : Высшая школа, 1982. - 298с.

39. Байков В. Н., Сигалов Э. Е. Ж/бетонные конструкции. Общий курс. М. : Стройиздат, 1991. – 412с.

40. Невзоров Л. А. и др. Башенные строительные краны. Справочник. – М. : Машиностроение, 1992. – 254с.


Додаток А

Характеристики здания

Отметка планировки

0 м

Отметка верха подколонника

0 м

Отметка подошвы фундамента

-1.2 м

Схема распределения горизонтальных нагрузок при расчете всего здания

Рамносвязевая

Характеристики грунта

Объемный вес

1.8 т/м3

Угол внутреннего трения

22 °

Сцепление

0.8 тс/м2

Модуль деформации

2000 тс/м2

Коэффициент Пуассона

0.3

Дополнительные параметры расчета жесткости упругого основания грунта

Lyambda

0.5

Материалы

Класс бетона

Класс арматуры

Продольная Поперечная

Объемный вес

т/м3

Модуль упругости

тс/м2

Колонны

B30

A3

A1

2.5

3e+006

Стены

B25

A3

A1

2.5

3e+006

Плиты

B35

A3

A1

2.5

3e+006

Фундаменты

B25

A3

2.5

3e+006

Фунд. плиты

B25

A3

A3

2.5

3e+006

Перегородки

2.5

Ветер

Направление

Коэффициент

Ветер 1

90°

1

Ветер 2

135°

1


Ветровой район

I

Тип местности

B

Суммарные вертикальные нагрузки

Постоянная, тс

Длительная, тс

Кр. времен., тс

70232.914

10260.24

0

Фундаментные плиты

b - толщина фундаментной плиты

S - площадь фундаментной плиты

Для фундаментных плит, смоделированных конечными элементами с жесткостью, включающей параметры упругого основания:

C1Min - минимальное значение жесткости упругого основания ґрунта на сжатие

C1Max - максимальное значение жесткости упругого основания ґрунта на сжатие

C1Ave - усредненное значение жесткости упругого основания ґрунта на сжатие

C2Min - минимальное значение жесткости упругого основания ґрунта на сдвиг

C2Max - максимальное значение жесткости упругого основания ґрунта на сдвиг

C2Ave - усредненное значение жесткости упругого основания ґрунта на сдвиг


Обозначение

Размер

Описание

Положительный знак нагрузки определяет

N

тс

Вертикальная сила

Действие против оси Z

Mx

тс * м

Изгибающий момент относительно оси, сонаправленой с осью X и проходящей через центр тяжести фунд.плиты

Действие по часовой стрелки, если смотреть с конца оси X

My

тс * м

Изгибающий момент относительно оси, сонаправленой с осью Y и проходящей через центр тяжести фунд.плиты

Действие по часовой стрелки, если смотреть с конца оси Y

N

Загружение

Форма/ комбинация

N(тс)

Mx(тс*м)

My(тс*м)

Этаж N1 Фундаментная плита N1 b=0.5м, S=624.01м2

1_1

Постоянная

27445.762

1157.816

-14.729

Длительная

3987.278

-764.482

-16.323

Ветер 1

0

1358.149

-80.134

Ветер 2

-0

787.704

1046.887

Этаж N1 Фундаментная плита N2 b=0.5м, S=532.65м2

1_2

Постоянная

19776.084

-2678.656

4471.129

Длительная

2949.569

-477.937

462.784

Ветер 1

0

1773.405

-579.34

Ветер 2

-0

644.802

538.365

Этаж N1 Фундаментная плита N3 b=0.5м, S=577.35м2

1_3

Постоянная

23012.141

4695.075

4841.345

Длительная

3323.784

1559.306

1588.145

Ветер 1

-0

1992.566

661.073

Ветер 2

0

1608.525

1441.83

Сваи

N

Загружение

Форма/ комбинация

Rz

Этаж N1 Свая N1

1_1

Постоянная

-217.023

Длительная

-30.697

Ветер 1

-10.34

Ветер 2

-3.314

Этаж N1 Свая N2

1_2

Постоянная

-212.485

Длительная

-30.204

Ветер 1

-8.311

Ветер 2

-1.39

Этаж N1 Свая N3

1_3

Постоянная

-213.454

Длительная

-30.395

Ветер 1

-6.28

Ветер 2

0.632

Этаж N1 Свая N4

1_4

Постоянная

-220.938

Длительная

-31.435

Ветер 1

-4.449

Ветер 2

2.595

Этаж N1 Свая N5

1_5

Постоянная

-215.896

Длительная

-30.775

Ветер 1

-7.095

Ветер 2

2.403

Этаж N1 Свая N6

1_6

Постоянная

-211.367

Длительная

-30.149

Ветер 1

-8.914

Ветер 2

0.496

Этаж N1 Свая N7

1_7

Постоянная

-210.213

Длительная

-29.932

Ветер 1

-10.87

Ветер 2

-1.459

Этаж N1 Свая N8

1_8

Постоянная

-212.21

Длительная

-30.072

Ветер 1

-12.809

Ветер 2

-3.337

Этаж N1 Свая N9

1_9

Постоянная

-251.182

Длительная

-35.443

Ветер 1

1.427

Ветер 2

2.487

Этаж N1 Свая N10

1_10

Постоянная

-165.521

Длительная

-22.838

Ветер 1

1.635

Ветер 2

1.36

Этаж N1 Свая N11

1_11

Постоянная

-186.019

Длительная

-27.519

Ветер 1

0.676

Ветер 2

1.35

Этаж N1 Свая N12

1_12

Постоянная

-196.899

Длительная

-30.399

Ветер 1

-0.681

Ветер 2

1.559

Этаж N1 Свая N13

1_13

Постоянная

-180.014

Длительная

-28.284

Ветер 1

-0.494

Ветер 2

0.93

Этаж N1 Свая N14

1_14

Постоянная

-158.589

Длительная

-24.269

Ветер 1

0.444

Ветер 2

0.791

Этаж N1 Свая N15

1_15

Постоянная

-140.574

Длительная

-20.109

Ветер 1

1.14

Ветер 2

0.953

Этаж N1 Свая N16

1_16

Постоянная

-197.351

Длительная

-26.607

Ветер 1

2.569

Ветер 2

1.553

Этаж N1 Свая N17

1_17

Постоянная

-223.955

Длительная

-30.148

Ветер 1

4.149

Ветер 2

1.166

Этаж N1 Свая N18

1_18

Постоянная

-203.586

Длительная

-29.73

Ветер 1

3.829

Ветер 2

-0.045

Этаж N1 Свая N19

1_19

Постоянная

-192.181

Длительная

-26.969

Ветер 1

3.533

Ветер 2

0.465

Этаж N1 Свая N20

1_20

Постоянная

-245.208

Длительная

-33.073

Ветер 1

5.789

Ветер 2

0.551

Этаж N1 Свая N21

1_21

Постоянная

-209.508

Длительная

-30.065

Ветер 1

4.209

Ветер 2

0.366

Этаж N1 Свая N22

1_22

Постоянная

-245.602

Длительная

-32.515

Ветер 1

4.981

Ветер 2

-0.08

Этаж N1 Свая N23

1_23

Постоянная

-241.046

Длительная

-33.155

Ветер 1

-3.866

Ветер 2

-2.655

Этаж N1 Свая N24

1_24

Постоянная

-187.606

Длительная

-28.512

Ветер 1

-4.069

Ветер 2

-1.767

Этаж N1 Свая N25

1_25

Постоянная

-181.012

Длительная

-26.134

Ветер 1

-2.237

Ветер 2

-1.468

Этаж N1 Свая N26

1_26

Постоянная

-183.773

Длительная

-24.572

Ветер 1

-1.35

Ветер 2

-1.554

Этаж N1 Свая N27

1_27

Постоянная

-218.137

Длительная

-28.299

Ветер 1

-0.188

Ветер 2

-1.484

Этаж N1 Свая N28

1_28

Постоянная

-153.396

Длительная

-21.153

Ветер 1

-0.805

Ветер 2

-1.021

Стіни

b - ширина стены

l - длина стены

H - высота стены

Обозначение

Размер

Описание

Положительный знак нагрузки определяет

Ny

тс

Вертикальная сила

Действие против оси Y1

Tx

тс

Горизонтальная сила вдоль оси X1

Действие против оси X1

Mz

тс * м

Изгибающий момент относительно оси Z1

Действие против часовой стрелке, если смотреть с конца оси Z1


N

Загружение

Форма/ комбинация

Ny(тс)

Tx(тс)

Mz(тс*м)

Этаж N1 Стена N1 b=0.25м, l=9.07м, H=3м, m=0.77%

1_1

Постоянная

2479.658

71.018

624.041

Длительная

386.469

9.573

126.998

Ветер 1

53.089

22.524

147.402

Ветер 2

61.058

25.986

169.858

Этаж N1 Стена N2 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=7.14%

1_2

Постоянная

749.44

-91.817

-311.793

Длительная

118.649

-13.861

-47.459

Ветер 1

9.42

0.533

1.496

Ветер 2

13.065

1.437

4.129

Этаж N1 Стена N3 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=6.96%

1_3

Постоянная

769.39

-92.965

-293.411

Длительная

121.187

-13.958

-45.21

Ветер 1

4.035

0.048

0.433

Ветер 2

8.6

0.17

1.495

Этаж N1 Стена N4 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=7.07%

1_4

Постоянная

750.245

-89.919

-304.531

Длительная

118.711

-13.544

-46.274

Ветер 1

13.841

2.279

6.669

Ветер 2

13.743

1.756

5.114

Этаж N1 Стена N5 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=4.30%

1_5

Постоянная

907.101

32.942

76.631

Длительная

139.094

4.859

12.898

Ветер 1

1.321

1.591

4.549

Ветер 2

4.635

3.953

11.674

Этаж N1 Стена N6 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=5.74%

1_6

Постоянная

733.466

-73.468

-232.837

Длительная

111.048

-10.87

-34.018

Ветер 1

1.041

0.16

1.086

Ветер 2

5.656

0.374

2.518

Этаж N1 Стена N7 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=4.99%

1_7

Постоянная

618.522

-61.221

-223.904

Длительная

86.869

-8.462

-30.935

Ветер 1

-1.013

0.33

1.57

Ветер 2

3.328

0.334

2.39

Этаж N1 Стена N8 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=3.11%

1_8

Постоянная

779.101

-7.876

-52.868

Длительная

107.136

0.237

-3.091

Ветер 1

-5.257

1.57

4.998

Ветер 2

-3.193

3.641

11.364

Этаж N1 Стена N9 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=3.73%

1_9

Постоянная

821.784

22.886

74.242

Длительная

117.851

3.431

10.504

Ветер 1

-5.032

4.517

12.066

Ветер 2

-3.554

1.327

2.943

Этаж N1 Стена N10 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=4.69%

1_10

Постоянная

741.44

50.255

161.566

Длительная

105.498

7.47

24.862

Ветер 1

-10.494

-1.085

-2.441

Ветер 2

-11.273

0.86

4.017

Этаж N1 Стена N11 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=3.89%

1_11

Постоянная

383.433

70.025

227.488

Длительная

47.995

9.001

29.423

Ветер 1

-6.485

-0.929

-2.628

Ветер 2

-7.332

-0.943

-1.635

Этаж N1 Стена N12 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=2.58%

1_12

Постоянная

513.128

-24.324

-105.992

Длительная

61.102

-2.271

-10.479

Ветер 1

-5.814

1.393

4.741

Ветер 2

-4.507

2.095

7.67

Этаж N1 Стена N13 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=2.38%

1_13

Постоянная

385.409

-33.116

-134.478

Длительная

49.165

-4.263

-17.041

Ветер 1

-2.879

0.493

2.31

Ветер 2

0.182

0.206

2.413

Этаж N1 Стена N14 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=1.88%

1_14

Постоянная

440.313

19.06

80.876

Длительная

61.363

3.176

13.686

Ветер 1

-14.469

2.496

7.6

Ветер 2

-12.62

2.292

7.689

Этаж N1 Стена N15 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=6.91%

1_15

Постоянная

772.703

-90.197

-289.521

Длительная

121.488

-13.503

-44.616

Ветер 1

11.943

0.465

2.514

Ветер 2

9.764

0.346

1.836

Этаж N1 Стена N16 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=4.53%

1_16

Постоянная

899.943

35.306

86.395

Длительная

137.666

5.149

14.153

Ветер 1

7.363

5.741

17.223

Ветер 2

5.395

4.447

13.242

Этаж N1 Стена N17 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=5.72%

1_17

Постоянная

737.369

-71.111

-230.649

Длительная

111.47

-10.495

-33.843

Ветер 1

9.877

0.696

3.663

Ветер 2

6.865

0.528

2.854

Этаж N1 Стена N18 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=5.00%

1_18

Постоянная

613.6

-62.597

-227.442

Длительная

86.453

-8.572

-31.39

Ветер 1

7.794

0.456

3.01

Ветер 2

4.401

0.498

2.811

Этаж N1 Стена N19 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=3.68%

1_19

Постоянная

428.249

-54.374

-203.949

Длительная

54.5

-6.783

-25.365

Ветер 1

4.023

-0.122

1.882

Ветер 2

0.824

0.313

2.79

Этаж N1 Стена N20 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=2.00%

1_20

Постоянная

524.411

22.706

60.567

Длительная

62.985

4.011

10.853

Ветер 1

-2.058

2.597

9.809

Ветер 2

-4.513

2.067

7.712

Этаж N1 Стена N21 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=2.65%

1_21

Постоянная

786.44

2.168

-17.263

Длительная

108.499

1.135

0.414

Ветер 1

1.167

5.223

16.116

Ветер 2

-1.936

4.114

12.702

Этаж N1 Стена N22 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=2.64%

1_22

Постоянная

344.302

50.356

162.905

Длительная

42.436

6.488

21.173

Ветер 1

-6.49

-0.667

0.313

Ветер 2

-7.346

-0.803

-0.806

Этаж N1 Стена N23 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=3.67%

1_23

Постоянная

721.25

38.358

103.228

Длительная

102.118

5.781

16.513

Ветер 1

-9.286

2.958

10.499

Ветер 2

-11.173

1.323

5.632

Этаж N1 Стена N24 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=1.79%

1_24

Постоянная

429.901

18.401

78.908

Длительная

59.608

3.049

13.275

Ветер 1

-6.611

1.269

5.259

Ветер 2

-11.615

2.084

7.223

Этаж N1 Стена N25 b=0.25м, l=1.5м, H=3м, m=4.18%

1_25

Постоянная

818.458

26.332

104.21

Длительная

117.199

4.069

15.214

Ветер 1

-0.797

-2.911

-9.394

Ветер 2

-3.077

0.449

0.303

Этаж N1 Стена N26 b=0.25м, l=5.7м, H=3м, m=0.10%

1_26

Постоянная

948.004

-11.904

-247.043

Длительная

141.621

-2.038

-36.399

Ветер 1

20.951

-5.574

-26.456

Ветер 2

22.864

-1.095

-5.962

Этаж N1 Стена N27 b=0.25м, l=7.6м, H=3м, m=0.10%

1_27

Постоянная

1011.047

36.944

839.589

Длительная

141.226

5.289

135.633

Ветер 1

1.278

7.602

51.493

Ветер 2

-13.805

9.192

53.408

Этаж N1 Стена N28 b=0.25м, l=5.7м, H=3м, m=0.10%

1_28

Постоянная

567.24

-6.523

-4.547

Длительная

74.738

-1.124

-0.99

Ветер 1

-25.864

1.134

10.102

Ветер 2

-29.677

-0.102

0.967


Додаток Б

Дата: 08.06.08

Время: 13:04

Задача: 5_25w

Файл: 5_25w.txt

Наименование: 4.0 v2.3

Модель здания: Дом

Единицы измерения

Длина: мм Масса: кг Сила: тс Момент: тс*м

Плотность: кг/м3 Уд. вес: тс/м3

Давление: тс/м2 Стоимость: ед.

Площадь сечения: см2

Бетон

Вид тяжелый

Класс B20 естеств. твердение

Плотность ж/б 2500

Коэффициенты условий работы, кроме Yb2: 1 0.85

Коэффициенты условий работы Yb2 (а, б): 0.9 1.1

Допустимая ширина раскрытия трещин

непродолжительного 0.4

продолжительного 0.3

Арматура

Класс продольной A-V СНиП 2.03.01-84

Класс поперечной A-V СНиП 2.03.01-84

Расчетный диаметр продольной 40

Защитный слой продольной 20

Привязка продольной 40

Используемый сортамент продольной

12,14,16,18,20,22,25,28,32,36,40

Коэффициенты условий работы 1

Дополнительный при учете сейсмики 1.2

Требования

Расчет по раскрытию трещин

Выделять угловые стержни

Модуль уменьшения шага поперечной арматуры 25

Сварной каркас

Геометрия

Марка Км25

Сечение

Форма прямоугольник

Размеры

b 250

h 1500

Площадь

A 3750

Отметки

Высота

H 3000

h 300

Отметки

U низ 12000

U верх 15000

Расчетная длина

Коэффициенты расчетной длины:

m по x 1

по y 1

Расчетная длина

Lo по x 3000

по y 3000

Гибкость:

Lo/h по x 2

по y 12

Нагрузки

Результаты МКЭ расчета

N Mx My Qx Qy T

Постоянная 547 0.437 0 0 3.19 0 _н

544 -9.13 0 0 3.19 0 _в

Длительная 80.5 0.565 0 0 0.761 0 _н

80.5 -1.72 0 0 0.761 0 _в

Ветровая 1 0.307 -1.38 0 0 -0.907 0 _н

0.307 1.34 0 0 -0.907 0 _в

Ветровая 2 -1.38 0.71 0 0 0.477 0 _н

-1.38 -0.722 0 0 0.477 0 _в

Коэффициенты

Надежности по ответственности 1

расчетных сочетаний

надж. длит. прод. 1-е 2-е 3-е

Постоянная 1.1 1 1 1 1 0.9

Длительная 1.2 1 1 1 0.95 0.8

Ветровая 1.4 0 0 1 0.9 0

Учитывать в расчете:

автоматически сформированные РСН

РСН, сформированныедля случаев а, б

Учитывать при автоматическом формировании РСН:

знакопеременность ветровой и сейсмической нагрузки

Расчетные сочетания нагрузок

Сокращенный список

N Mx My Qx Qy T Состав

Случай б (все нагрузки)

693 2.86 0 0 5.52 0 ПО+ДЛ-В1_н

694 1.13 0 0 4.37 0 длит. часть

Sнс, Ty

690 -13.7 0 0 5.52 0 ПО+ДЛ-В1_в

690 -12 0 0 4.37 0 длит. часть

Sвс

698 1.16 0 0 4.42 0 ПО+ДЛ_н

698 1.16 0 0 4.42 0 длит. часть

Sлс, Sпс, Nс

N Mx My Qx Qy T Состав

Случай а (продолжит.)

698 1.16 0 0 4.42 0 ПО+ДЛ_н

698 1.16 0 0 4.42 0 длит. часть

Sнс, Sлс, Sпс, Nс, Ty

695 -12.1 0 0 4.42 0 ПО+ДЛ_в

695 -12.1 0 0 4.42 0 длит. часть

Sвс

Расчетное армирование

Расчет по раскрытию трещин

Выделять угловые стержни

Продольная арматура

полная 84.0576

по прочности 84.0576

% армирования 2.24154

Поперечная арматура

на 1 м длины 0.0334746

Ширина раскрытия трещин

непродолжит. 0

продолжит. 0

Расстановка продольной арматуры

Армирование симметричное

к-во диам.

угловые 4 40

вдоль грани 2 40

боковые 4 40

Всего 10d40

площадь арм. 125.664

% армирования 3.35103

Анкеровка продольной арматуры

Диаметр стержня Длина анкеровки Длина нахлестки

40 1510 1870

Расстановка поперечной арматуры

Модуль уменьшения шага поперечной арматуры 25

Зона анкеровки

к-во диам.

6 10

шаг 400

привязка 1-го 50

зона раскладки 2000

ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА

Имя задачи: lira-w2

Расчет плоской системы, состоящей из стержневых элементов на статические нагрузки

Объект:

Организация:

Выполнил:

Проверил:

ВВЕДЕНИЕ

Расчет выполнен программным комплексом "ЛИРА".

В основу расчета положен метод конечных элементов в перемещениях. В качестве основных неизвестных приняты следующие перемещения узлов:

Z линейное по оси Z

UX угловое вокруг оси X

UY угловое вокруг оси Y

В ПК "ЛИРА" реализованы положения следующих разделов СНиП (с учетом изменений на 1.01.97):

СНиП 2.01.07-85* нагрузки и воздействия

СНиП 2.03.01-84* бетонные и железобетонные конструкции

СНиП II-7-81* строительство в сейсмических районах

СНиП II-23-81* стальные конструкции

Типы используемых конечных элементов указаны в документе 1.

В этом документе, кроме номеров узлов, относящихся к соответствующему элементу, указываются также номера типов жесткостей.

В расчетную схему включены следующие типы элементов:

Tип 10. Универсальный пространственный стержневой КЭ.

Координаты узлов и нагрузки, приведенные в развернутых документах 4,6,7, описаны в правой декартовой системе координат.

Расчет выполнен на следующие загружения:

загружение 1 - статическое загружение

загружение 2 - статическое загружение

загружение 3 - статическое загружение

ЧТЕНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ СЧЕТА

Результаты счета разбиты на следующие разделы:

Раздел 1. Протокол работы процессора.

Раздел 2. Исходные данные.

Раздел 3. Диагностические сообщения.

Раздел 5. Перемещения узлов.

Раздел 6. Усилия (напряжения) в элементах.

Раздел 7. Реакции в узлах.

В разделе 5 в табличной форме выпечатываются перемещения узлов рассчитываемой задачи. Размерность перемещений указана в шапке таблицы.

В первой графе находится номер загружения и индексация перемещений.

В остальных графах - номера узлов в порядке возрастания и величины перемещений, им соответствующие.

Линейные перемещения считаются положительными, если они направлены вдоль осей координат. Положительные угловые перемещения соответствуют вращению против часовой стрелки, если смотреть с конца соответствующей оси.

Перемещения имеют следующую индексацию:

Z линейное по оси Z

UX угловое вокруг оси X

UY угловое вокруг оси Y

В разделе 6 в табличной форме выпечатываются усилия в элементах рассчитываемой задачи. Размерность усилий указана в шапке таблицы.

В первой графе указывается тип КЭ из библиотеки конечных элементов, номер загружения и индексация усилий.

В последующих графах указываются:

в первой строке шапки - номер элемента и номер сечения в этом элементе, для которого печатаются усилия;

во второй строке - номера первых двух узлов.

ИНДЕКСАЦИЯ И ПРАВИЛА ЗНАКОВ УСИЛИЙ В КОНЕЧНЫХ ЭЛЕМЕНТАХ

Tип 10. Универсальный пространственный стержневой КЭ.

Конечный элемент воспринимает следующие виды усилий:

N осевое усилие; положительный знак соответствует растяжению.

MK крутящий момент относительно оси X1;

положительный знак соответствует действию момента против часовой стрелки, если смотреть с конца оси X1, на сечение, принадлежащее концу стержня.

MY изгибающий момент относительно оси Y1 положительный знак соответствует действию момента против часовой стрелки, если смотреть с конца оси Y1, на сечение, принадлежащее концу стержня.

MZ изгибающий момент относительно оси Z1;

положительный знак соответствует действию момента против часовой стрелки, если смотреть с конца оси Z1, на сечение, принадлежащее концу стержня.

QY перерезывающая сила вдоль оси Y1; положительный знак соответствует совпадению направления силы с осью Y1 для сечения, принадлежащего концу стержня.

QZ перерезывающая сила вдоль оси Z1; положительный знак соответствует совпадению направления силы с осью Z1 для сечения, принадлежащего концу стержня.

Единицы измеpения усилий: тс

Единицы измеpения напpяжений: тс/м**2

Единицы измеpения моментов: тс*м

Единицы измеpения pаспpеделенных моментов: (тс*м)/м

Единицы измеpения pаспpеделенных пеpеpезывающих сил: тс/м

Единицы измеpения пеpемещений повеpхностей в элементах: м

Mon May 17 18:23:25 2004 T01 основная схема 1

| У С И Л И Я /НАПРЯЖЕНИЯ/ В ЭЛЕМЕНТАХ. |

| 10_ 1-1 1-2 2-1 2-2 3-1 3-2 4-1 4-2 5-1 |

| 226 226 248 248 268 268 287 287 304 |

| 248 248 268 268 287 287 304 304 320 |

| 1- |

| N .22204 .22204 -4.6934 -4.6934 -8.8859 -8.8859 -11.342 -11.342 -12.175|

| MK .04049 .04049 .03060 .03060 .02511 .02511 .02275 .02275 .02109 |

| MY -.04263 -.02746 -.02993 .00041 -.01254 .01111 .00144 .01463 .01037 |

| QZ .12244 -.10727 .13003 -.09968 .12668 -.10303 .12145 -.10826 .11655 |

| MZ -.08402 .07831 -.05981 .05799 -.05245 .05251 -.05037 .05125 -.04892|

| QY -.08116 -.08116 -.05890 -.05890 -.05248 -.05248 -.05081 -.05081 -.04979 |

| 10_ 5-2 6-1 6-2 7-1 7-2 8-1 8-2 9-1 9-2 |

| 304 320 320 334 334 346 346 356 356 |

| 320 334 334 346 346 356 356 364 364 |

| 1- |

|N -12.175-11.541 -11.541 -9.5140 -9.5140 -6.2434 -6.2434 -2.2336 -2.2336|

| MK .02109 .01909 .01909 .01608 .01608 .01050 .01050 -.00062 -.00062 |

| MY .01376 .01487 .00873 .01492 -.00040 .00983 -.01256 .00104 -.03117 |

| QZ -.11317 .11179 -.11793 .10719 -.12252 .10366 -.12606 .09875 -.13096|

| MZ .05066 -.04739 .04997 -.04493 .04868 -.03846 .04431 -.02008 .02919 |

|QY-.04979-.04868-.04868-.04681 -.04681 -.04138 -.04138 -.02463 -.02463|

| 10_ 10-1 10-2 11-1 11-2 12-1 12-2 13-1 13-2 14-1 |

| 364 364 204 204 227 227 249 249 269 |

| 370 370 227 227 249 249 269 269 288 |

| 1- |

| N 1.0952 1.0952 2.2412 2.2412 2.2901 2.2901 -3.6684 -3.6684 -8.6871 |

| MK -.01700 -.01700 -.01278 -.01278 .00537 .00537 .02038 .02038 .02297 |

|MY-.04825 .02731 .07927 -.09792 -.05528 -.02419 -.03428 .00011 -.01560|

| QZ .15264 -.07707 .02625 -.20346 .13040 -.09931 .13206 -.09765 .12796 |

|MZ.02303 -.03359 -.01053 -.00620 -.03022 .03462 -.04565 .04659 -.05256|

|QY .02831 .02831-.00216-.00216 -.03242 -.03242 -.04612 -.04612 -.05284|

| 10_ 14-2 15-1 15-2 16-1 16-2 17-1 17-2 18-1 18-2 |

| 269 288 288 305 305 321 321 335 335 |

| 288 305 305 321 321 335 335 347 347 |

| 1- |

|N-8.6871 -11.717 -11.717 -12.941 -12.941 -12.608 -12.608 -10.682 -10.682|

| MK .02297 .02291 .02291 .02133 .02133 .01886 .01886 .01600 .01600 |

| MY .01061 -.00079 .01332 .00814 .01142 .01247 .00514 .01285 -.00685 |

|QZ -.10175 .12192 -.10780 .11650 -.11322 .11119 -.11852 .10500 -.12471 |

| MZ .05312 -.05407 .05515 -.05289 .05449 -.04994 .05211 -.04605 .04899 |

|QY -.05284 -.05461 -.05461 -.05369 -.05369 -.05103 -.05103 -.04752 -.04752|

|10_ 19-1 19-2 20-1 20-2 21-1 21-2 22-1 22-2 23-1 |

| 347 347 357 357 365 365 205 205 228 |

| 357 357 365 365 371 371 228 228 250 |

| 1- |

|N -6.9279 -6.9279 -1.7121 -1.7121 1.8614 1.8614 -4.9893 -4.9893 -8.7282 |

|MK .01298 .01298 .00813 .00813 -.00481 -.00481 -.03579 -.03579 -.00056|

|MY .00781-.02540-.00805 -.04565 -.04254 -.02760 .33414 -.15887 -.06318|

|QZ .09825 -.13147 .09606 -.13365 .12232 -.10739 -.13164 -.36137 .15467 |

|MZ -.04063 .04495 -.03000 .04325 .06910 -.14415 .02708 -.03164 -.00787 |

|QY -.04279 -.04279 -.03663 -.03663 .10663 .10663 .02936 .02936 -.01262 |

| 10_ 23-2 24-1 24-2 25-1 25-2 26-1 26-2 27-1 27-2 |

| 228 250 250 270 270 289 289 306 306 |

| 250 270 270 289 289 306 306 322 322 |

| 1- |

|N-8.7282 -9.9483 -9.9483 -11.627 -11.627 -12.970 -12.970 -13.486 -13.486|

| MK -.00056 .01282 .01282 .02034 .02034 .02248 .02248 .02142 .02142 |

| MY .01644 -.00713 -.00063 -.00467 .00756 .00301 .00916 .00771 .00687 |

|QZ -.07504 .11811 -.11160 .12097 -.10874 .11793 -.11178 .11444 -.11528 |

| MZ .01737 -.03755 .03834 -.04916 .05000 -.05349 .05438 -.05213 .05335 |

|QY-.01262-.03795-.03795-.04958 -.04958 -.05393 -.05393 -.05274 -.05274|

Mon May 17 18:23:25 2004 T01 основная схема 2

| У С И Л И Я /НАПРЯЖЕНИЯ/ В ЭЛЕМЕНТАХ. |

| 10_ 28-1 28-2 29-1 29-2 30-1 30-2 31-1 31-2 32-1 |

| 322 322 336 336 348 348 358 358 184 |

| 336 336 348 348 358 358 366 366 206 |

| 1- |

|N-13.088 -13.088 -11.724 -11.724 -8.9908 -8.9908 -4.1886 -4.1886 -2.6040|

| MK .01848 .01848 .01515 .01515 .01443 .01443 .02054 .02054 .15837 |

|MY .00929 .00129 .00846 -.00809 .00644 -.02546 -.00890 -.03952 -.41508|

| QZ .11086 -.11886 .10658 -.12313 .09891 -.13081 .09955 -.13017 .43632 |

|MZ -.04724 .04884 -.04089 .04288 -.03813 .04183 -.03083 .03686 -.47534 |

|QY-.04804-.04804-.04188-.04188 -.03998 -.03998 -.03385 -.03385 -.37217|

| 10_ 32-2 33-1 33-2 34-1 34-2 35-1 35-2 36-1 36-2 |

| 184 206 206 229 229 251 251 271 271 |

| 206 229 229 251 251 271 271 290 290 |

| 1- |

|N-2.6040 -8.7119 -8.7119 -12.548 -12.548 -13.435 -13.435 -13.752 -13.752|

| MK .15837 .00666 .00666 .00256 .00256 .01251 .01251 .01872 .01872 |

| MY .22785 .05342 -.01227 -.02272 .01878 .00667 .00720 .00669 .00785 |

| QZ .20660 .08201 -.14771 .13561 -.09410 .11512 -.11459 .11543 -.11428 |

| MZ .26900 .02645 -.00220 -.04748 .03966 -.03980 .04080 -.04879 .04880 |

|QY-.37217 .01432 .01432-.04357 -.04357 -.04030 -.04030 -.04880 -.04880|

| 10_ 37-1 37-2 38-1 38-2 39-1 39-2 40-1 40-2 41-1 |

| 290 290 307 307 323 323 337 337 349 |

| 307 307 323 323 337 337 349 349 359 |

| 1- |

|N-13.775 -13.775 -13.338 -13.338 -12.516 -12.516 -11.800 -11.800 -11.732|

| MK .02164 .02164 .02153 .02153 .01886 .01886 .01429 .01429 .00976 |

| MY .00854 .00597 .00849 .00182 .00579 -.00351 .00070 -.00736 .00107 |

| QZ .11357 -.11614 .11152 -.11819 .11020 -.11951 .11082 -.11889 .10539 |

|MZ -.05143 .05175 -.04946 .05000 -.04290 .04358 -.03183 .03217 -.02182 |

|QY-.05159-.05159-.04973-.04973 -.04324 -.04324 -.03200 -.03200 -.02199|

| 10_ 41-2 42-1 42-2 43-1 43-2 44-1 44-2 45-1 45-2 |

| 349 359 359 185 185 207 207 230 230 |

| 359 367 367 207 207 230 230 252 252 |

| 1- |

|N -11.732 -11.121 -11.121 1.5481 1.5481 -6.5911 -6.5911 -12.139 -12.139 |

| MK .00976 .01052 .01052 -.00546 -.00546 .00692 .00692 .01224 .01224 |

|MY -.01784 -.01766 .02629 -.08713 .00390 -.01889 .01536 -.00067 .01905|

|QZ -.12432 .13684 -.09287 .16038 -.06934 .13198 -.09773 .12472 -.10500 |

| MZ .02215 .00584 -.01426 -.01833 .03760 -.02572 .02559 -.03870 .03871 |

|QY-.02199 .01005 .01005-.02797 -.02797 -.02565 -.02565 -.03871 -.03871|

| 10_ 46-1 46-2 47-1 47-2 48-1 48-2 49-1 49-2 50-1 |

| 252 252 272 272 291 291 308 308 324 |

| 272 272 291 291 308 308 324 324 338 |

| 1- |

|N-14.295 -14.295 -14.662 -14.662 -14.065 -14.065 -12.653 -12.653 -10.443|

| MK .01556 .01556 .01883 .01883 .02092 .02092 .02140 .02140 .01971 |

| MY .01077 .01429 .01368 .00992 .01335 .00459 .01097 -.00298 .00585 |

| QZ .11661 -.11310 .11298 -.11674 .11047 -.11924 .10788 -.12184 .10566 |

|MZ -.04166 .04202 -.04521 .04550 -.04686 .04717 -.04558 .04594 -.04044|

|QY-.04184-.04184-.04536-.04536 -.04702 -.04702 -.04576 -.04576 -.04067|

| 10_ 50-2 51-1 51-2 52-1 52-2 53-1 53-2 54-1 54-2 |

| 324 338 338 350 350 360 360 165 165 |

| 338 350 350 360 360 368 368 186 186 |

| 1- |

| N -10.443 -7.6981 -7.6981 -4.6626 -4.6626 .97288 .97288 .61695 .61695 |

| MK .01971 .01429 .01429 .00198 .00198 -.01809 -.01809 -.03005 -.03005 |

|MY-.01252-.00262-.02071-.00454 -.03929 -.04375 -.00348 .12519 -.09161|

|QZ -.12405 .10581 -.12390 .09748 -.13223 .13499 -.09472 .00645 -.22326 |

| MZ .04089 -.02838 .02858 -.00980 .00761 .03136 -.04397 -.11029 .07622 |

|QY-.04067-.02848 -.02848 -.00870 -.00870 .03766 .03766 -.09326 -.09326|

Mon May 17 18:23:25 2004 T01 основная схема 3

| У С И Л И Я /НАПРЯЖЕНИЯ/ В ЭЛЕМЕНТАХ. |

| 10_ 55-1 55-2 56-1 56-2 57-1 57-2 58-1 58-2 59-1 |

| 186 186 208 208 231 231 253 253 273 |

| 208 208 231 231 253 253 273 273 292 |

| 1- |

|N-9.3117 -9.3117 -11.829 -11.829 -14.140 -14.140 -15.342 -15.342 -15.386|

| MK -.00369 -.00369 .01449 .01449 .01842 .01842 .01941 .01941 .01990 |

| MY -.06102 .04391 .00552 .01167 .00782 .01750 .01417 .01547 .01638 |

| QZ .16732 -.06239 .11793 -.11178 .11969 -.11002 .11550 -.11421 .11214 |

|MZ -.01174 .02406 -.03094 .03177 -.03992 .04055 -.04111 .04202 -.04179 |

|QY-.01790-.01790-.03135-.03135 -.04023 -.04023 -.04156 -.04156 -.04218|

| 10_ 59-2 60-1 60-2 61-1 61-2 62-1 62-2 63-1 63-2 |

| 273 292 292 309 309 325 325 339 339 |

| 292 309 309 325 325 339 339 351 351 |

| 1- |

|N-15.386 -14.455 -14.455 -12.485 -12.485 -9.1277 -9.1277 -4.1776 -4.1776|

| MK .01990 .02019 .02019 .02021 .02021 .01976 .01976 .01732 .01732 |

| MY .01094 .01569 .00430 .01306 -.00566 .00785 -.02054 -.00372 -.03866 |

|QZ -.11758 .10916 -.12055 .10549 -.12422 .10066 -.12906 .09738 -.13233 |

| MZ .04256 -.04171 .04240 -.04082 .04150 -.03925 .04024 -.03362 .03536 |

|QY-.04218-.04205-.04205-.04116 -.04116 -.03974 -.03974 -.03449 -.03449|

| 10_ 64-1 64-2 65-1 65-2 66-1 66-2 67-1 67-2 68-1 |

| 351 351 146 146 166 166 187 187 209 |

| 361 361 166 166 187 187 209 209 232 |

| 1- |

|N .98296 .98296 -4.5727 -4.5727 -10.716 -10.716 -13.525 -13.525 -14.680 |

| MK .00616 .00616 .04981 .04981 .02420 .02420 .02481 .02481 .02181 |

| MY -.02999 -.04612 -.06651 .02718 -.02698 .02767 .00143 .01653 .00921 |

| QZ .10679 -.12292 .16171 -.06801 .14219 -.08752 .12241 -.10730 .11764 |

|MZ -.01893 .01932 -.04862 .03789 -.03388 .04158 -.03784 .03988 -.03564 |

|QY-.01913-.01913-.04325-.04325 -.03773 -.03773 -.03886 -.03886 -.03689|

| 10_ 68-2 69-1 69-2 70-1 70-2 71-1 71-2 72-1 72-2 |

| 209 232 232 254 254 274 274 293 293 |

| 232 254 254 274 274 293 293 310 310 |

| 1- |

|N-14.680 -15.568 -15.568 -16.014 -16.014 -15.749 -15.749 -14.761 -14.761|

| MK .02181 .02259 .02259 .02226 .02226 .02113 .02113 .01952 .01952 |

| MY .01478 .01235 .01574 .01506 .01419 .01600 .00997 .01469 .00374 |

|QZ -.11207 .11655 -.11316 .11442 -.11529 .11184 -.11787 .10938 -.12033 |

| MZ .03815 -.04122 .04238 -.04163 .04271 -.04008 .04105 -.03726 .03816 |

|QY-.03689-.04180-.04180-.04217 -.04217 -.04056 -.04056 -.03771 -.03771|

| 10_ 73-1 73-2 74-1 74-2 75-1 75-2 76-1 76-2 77-1 |

| 310 310 326 326 340 340 352 352 147 |

| 326 326 340 340 352 352 362 362 167 |

| 1- |

|N -12.996 -12.996 -10.055 -10.055 -5.2658 -5.2658 .63524 .63524 -11.641 |

| MK .01799 .01799 .01791 .01791 .02138 .02138 .02670 .02670 .04616 |

|MY .01192-.00526 .00806 -.01965 -.00110 -.03933 -.01925 -.07648 .11619|

| QZ .10626 -.12345 .10100 -.12871 .09574 -.13397 .08624 -.14347 .02964 |

|MZ -.03435 .03517 -.03403 .03503 -.03726 .04070 -.04420 .06176 -.07254 |

|QY-.03476-.03476-.03453-.03453 -.03898 -.03898 -.05298 -.05298 -.06825|

| 10_ 77-2 78-1 78-2 79-1 79-2 80-1 80-2 81-1 81-2 |

| 147 167 167 188 188 210 210 233 233 |

| 167 188 188 210 210 233 233 255 255 |

| 1- |

|N-11.641 -11.679 -11.679 -13.546 -13.546 -15.293 -15.293 -16.175 -16.175|

|MK .04616 .03793 .03793 .02996 .02996 .02726 .02726 .02611 .02611 |

| MY -.05423 -.03087 .01058 -.00356 .01208 .00489 .01582 .01180 .01487 |

|QZ -.20007 .13558 -.09413 .12268 -.10703 .12032 -.10939 .11639 -.11332 |

| MZ .06396 -.05587 .05717 -.05202 .05283 -.04702 .04820 -.04618 .04708 |

|QY-.06825-.05652-.05652-.05243 -.05243 -.04761 -.04761 -.04663 -.04663|

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:18:36 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:39:38 28 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Проектування монолітного п’ятнадцятиповерхового будинку
Електроустаткування баштового крану
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ Тема: "Електроустаткування баштового крану" ДП.5.090609.02.07.13.32.000.ПЗ 2-Е-07/11 Мандзюка Дмитра Анатолійовича 2010 ЗМІСТ ВСТУП 1 ...
Робота на малій швидкості (посадочна) на протязі тривалого часу, понижає виробництво крана, а для приводу гальмівних машин призводить до перегріву і швидкого виходу із ладу ...
Перед пуском крану, в експлуатацію після монтажу або ремонту, випробують роботу системи і механізмів крану і при необхідності регулюють електричні апарати, обмежувачі і гальмування ...
Раздел: Рефераты по физике
Тип: дипломная работа Просмотров: 1982 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Экономическая система
1. Эк-я с-ма - ед-во ч-ка и общ-го пр-ва В любой ЭС существует 2 вида отношений: 1-отношение людей к природе; 2. отношение людей друг к другу. В ...
Преим-ва: созд-ся благопр-е усл-я для внедр-я новой техники, поточного метода орг-ции пр-ва, механизации и автом-ции, сокращ-ся дл-сть цикла.
1-обобщающие: - матер-сть= Мз/Nb, где Мз - мат-е затраты, Nb-объём выпуска пр-ци в соотв-х ед-х. - матер-отдача=1/Ме, уд-й вес мат-х затрат в с/с пр-ции, коэф-т исп-я мат-х рес-сов ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: шпаргалка Просмотров: 1652 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Проект механосборочного участка изготовления крана вспомогательного ...
Отзыв От руководителя проекта дипломного проекта студента Тулаева Петра Алексеевича на тему "проект механосборочного участка изготовления крана ...
При проектировании участка был предложен Роботизированный Комплекс на базе токарно-револьверного станка с ЧПУ 1В340 Ф30 оснащённого промышленным роботом М20П.40.01. схема и ТТХ ...
ѭ - количество параллельных потоков ( один поток, ѭ = 1 ). Тогда:
Раздел: Рефераты по технологии
Тип: реферат Просмотров: 1226 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Теоретичні основи теплотехніки
1. Характеристика курсу Дистанційний курс "Термодинаміка та теплотехніка " Загальна кількість кредитів: національних 2 ECTS 3,5 Лекційне навантаження ...
Ексергія речовини є максимальна робота, яку може виконати робоче тіло в оборотному процесі з навколишнім середовищем в якості джерела дармової теплоти, якщо в кінці ц"ого процесу ...
На рис.13.1. показана принципова схема одноступеневого компресора і теоретична індикаторна діаграма , яка показує залежні сть тиску робочого тіла в циліндрі від ходу поршня на ...
Раздел: Промышленность, производство
Тип: учебное пособие Просмотров: 17330 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпоры по финансовому менеджменту
Билет 1 1. Сущ-ть, содерж-е и виды фин. рисков Под фин риском предп-ия поним вероятность возник-ия неблагоприятных фин последствий в форме потери ...
-Риск неплатежесп-ти (или риск несбалансир-ой ликвид-ти) предп-ия.Х-ся сниж-ем ур ликвид-ти ОА, порождающим разбалансир-сть полож и отриц-го ден потоков предп-ия во времени.
... ю деят-ть пред-я и полностью потребл-ые в теч 1 операц-го цикла (запасы сырья и ГП, НЗП, ДЗ, ден А, КФВ, расх буд пер). *ВА - сов-ть имущ-х ценностей, многократно участвующих в
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: реферат Просмотров: 5457 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпаргалки по геометрии, алгебре, педагогике, методике математики (ИГПИ ...
Кольцом называется числ. множ. На котором выполняются три опер-ии: слож, умнож, вычит. Полем наз. Числ множ. На котором выполняются 4 операции: слож ...
Как было док-но р1 число простое и можно записать: n=р*n1, где р=n1.
1.A,B,C,D 0 пл-сть общего положения.
Раздел: Рефераты по математике
Тип: реферат Просмотров: 3488 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 3 Оценка: неизвестно     Скачать
Башенные краны и другие машины, используемые в строительстве
Содержание Введение 1. Описательная часть 1.1. Назначение кранов 1.2. Классификация кранов 1.3. Основные параметры крана 1.4. Основные узлы крана 1.5 ...
Более того, некоторые подъёмные краны имеют электронные весы, предназначенные дл автоматического определения веса груза.
... и в горном деле: вскрышные работы, добыча полезных ископаемых на карьерах, со дна морей и океанов, в шахтах, гидротранспорт горных пород на большие расстояния (иногда несколько ...
Раздел: Рефераты по строительству
Тип: контрольная работа Просмотров: 4857 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Проектування монолітного п’ятнадцятиповерхового будинку (840)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149897)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru