Ѕанк рефератов содержит более 364 тыс€ч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. ј также изложени€, сочинени€ по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
ѕолнотекстовый поиск
¬сего работ:
364150
“еги названий
–азделы
јвиаци€ и космонавтика (304)
јдминистративное право (123)
јрбитражный процесс (23)
јрхитектура (113)
јстрологи€ (4)
јстрономи€ (4814)
Ѕанковское дело (5227)
Ѕезопасность жизнеде€тельности (2616)
Ѕиографии (3423)
Ѕиологи€ (4214)
Ѕиологи€ и хими€ (1518)
Ѕиржевое дело (68)
Ѕотаника и сельское хоз-во (2836)
Ѕухгалтерский учет и аудит (8269)
¬алютные отношени€ (50)
¬етеринари€ (50)
¬оенна€ кафедра (762)
√ƒ« (2)
√еографи€ (5275)
√еодези€ (30)
√еологи€ (1222)
√еополитика (43)
√осударство и право (20403)
√ражданское право и процесс (465)
ƒелопроизводство (19)
ƒеньги и кредит (108)
≈√Ё (173)
≈стествознание (96)
∆урналистика (899)
«Ќќ (54)
«оологи€ (34)
»здательское дело и полиграфи€ (476)
»нвестиции (106)
»ностранный €зык (62792)
»нформатика (3562)
»нформатика, программирование (6444)
»сторические личности (2165)
»стори€ (21320)
»стори€ техники (766)
 ибернетика (64)
 оммуникации и св€зь (3145)
 омпьютерные науки (60)
 осметологи€ (17)
 раеведение и этнографи€ (588)
 раткое содержание произведений (1000)
 риминалистика (106)
 риминологи€ (48)
 риптологи€ (3)
 улинари€ (1167)
 ультура и искусство (8485)
 ультурологи€ (537)
Ћитература : зарубежна€ (2044)
Ћитература и русский €зык (11657)
Ћогика (532)
Ћогистика (21)
ћаркетинг (7985)
ћатематика (3721)
ћедицина, здоровье (10549)
ћедицинские науки (88)
ћеждународное публичное право (58)
ћеждународное частное право (36)
ћеждународные отношени€ (2257)
ћенеджмент (12491)
ћеталлурги€ (91)
ћосквоведение (797)
ћузыка (1338)
ћуниципальное право (24)
Ќалоги, налогообложение (214)
Ќаука и техника (1141)
Ќачертательна€ геометри€ (3)
ќккультизм и уфологи€ (8)
ќстальные рефераты (21697)
ѕедагогика (7850)
ѕолитологи€ (3801)
ѕраво (682)
ѕраво, юриспруденци€ (2881)
ѕредпринимательство (475)
ѕрикладные науки (1)
ѕромышленность, производство (7100)
ѕсихологи€ (8694)
психологи€, педагогика (4121)
–адиоэлектроника (443)
–еклама (952)
–елиги€ и мифологи€ (2967)
–иторика (23)
—ексологи€ (748)
—оциологи€ (4876)
—татистика (95)
—трахование (107)
—троительные науки (7)
—троительство (2004)
—хемотехника (15)
“аможенна€ система (663)
“еори€ государства и права (240)
“еори€ организации (39)
“еплотехника (25)
“ехнологи€ (624)
“овароведение (16)
“ранспорт (2652)
“рудовое право (136)
“уризм (90)
”головное право и процесс (406)
”правление (95)
”правленческие науки (24)
‘изика (3463)
‘изкультура и спорт (4482)
‘илософи€ (7216)
‘инансовые науки (4592)
‘инансы (5386)
‘отографи€ (3)
’ими€ (2244)
’оз€йственное право (23)
÷ифровые устройства (29)
Ёкологическое право (35)
Ёкологи€ (4517)
Ёкономика (20645)
Ёкономико-математическое моделирование (666)
Ёкономическа€ географи€ (119)
Ёкономическа€ теори€ (2573)
Ётика (889)
ёриспруденци€ (288)
языковедение (148)
языкознание, филологи€ (1140)

 урсова€ работа: Ќауков≥ публ≥кац≥њ про трагед≥ю √олодомору

Ќазвание: Ќауков≥ публ≥кац≥њ про трагед≥ю √олодомору
–аздел: –ефераты по истории
“ип: курсова€ работа ƒобавлен 18:41:50 03 июн€ 2010 ѕохожие работы
ѕросмотров: 56  омментариев: 3 ќценило: 0 человек —редний балл: 0 ќценка: неизвестно     —качать

«м≥ст

–еферат

¬ступ

1. ≤сторичн≥ теми на шпальтах сучасноњ преси

2. √олодомор €к соц≥ально-господарське €вище

2.1 ѕроблеми висв≥тленн€ √олодомору (1930-1933рр) за час≥в ≥снуванн€ –ад€нськоњ влади

3. ¬≥дношенн€ сучасник≥в до проблеми √олодомору €к навмисного винищенн€ украњнськоњ нац≥њ на приклад≥ анал≥зу сучасних «ћ≤

¬исновки

Ћ≥тература


–еферат

ќбТЇктом досл≥дженн€ в ц≥й робот≥ Ї науков≥, публ≥цистичн≥ тексти статей про трагед≥ю √олодомору 1930-1933рр.

ћетою курсовоњ роботи Ї вивченн€ р≥зних джерел та публ≥кац≥й, њх анал≥з. ј також спроба просл≥дити тенденц≥њ висв≥тленн€ ≥сторичних тем на шпальтах сучасноњ преси, анал≥з проблем ≥ суперечок коло теми нашого досл≥дженн€.

ћетоди досл≥дженн€ Ц метод системного спостереженн€, опису, по€сненн€, систематизац≥њ, анал≥зу, синтезу.

Ќауковою новизною ц≥Їњ роботи Ї сучасн≥сть проблеми досл≥дженн€, намаганн€ презентувати субТЇктивну думку на проблеми висв≥тленн€ ≥сторичних под≥й на цьому етап≥ в прес≥.

√олодомор, геноцид, терор, концепц≥€, стратег≥€, тактика.


¬ступ

—ьогодн≥ у науковц≥в Ї вс≥ можливост≥ вибрати ≥ досить досконально ≥ без перешкод досл≥дити будь-€ку тему, проблему. јле так було не завжди.

“ема нашого досл≥дженн€ Ц √олодомор 1930-1933рр довг≥ роки замовчувалас€, нав≥ть розмовл€ти на тему штучного голоду ≥ геноциду украњнц≥в було небезпечно дл€ житт€. ћи спробуЇмо представити св≥й погл€д на висв≥тленн€ ≥сторичних тем на шпальтах сучасноњ преси, досл≥дити статт≥, публ≥цистичн≥ матер≥али.

ћи вважаЇмо, що тема √олодомору 1930-1933 рр. ¬икличе зац≥кавлен≥сть у будь-€коњ аудитор≥њ слухач≥в або читач≥в.

≤стор≥ю цього питанн€ у стислому вигл€д≥ можна представити так.

«гадка про голод 1932-1933 рок≥в каралас€ за 58 ст.  арного кодексу (антирад€нська пропаганда). Ќеобережно мовлене слово могло запроторити людину в концтаб≥р. ≤ розмови зникли. „исленна украњнська д≥аспора в  анад≥ ≥ —Ўј била в ус≥ дзвони, щоб донести правду про голодомор до св≥товоњ громадськост≥. ќднак до украњнц≥в довго не прислухалис€. “≥льки на 50-ту р≥чницю голодомору св≥това громадськ≥сть привернула увагу до ц≥Їњ теми. ƒ≥аспору почули, але њй не пов≥рили. ‘акти здавалис€ неймов≥рними. ѕ≥сл€ приходу до влади ћихайла √орбачова у –ад€нському —оюз≥ почала поширюватис€ гласн≥сть. ѕроте ≥нформац≥€ про голодомор в ”крањн≥ залишалас€ забороненою. «авд€ки зусилл€м украњнських ≥ заруб≥жних ≥сторик≥в голодомор 1932-1933 рок≥в перестав бути б≥лою пл€мою[1;34].

—творено јсоц≥ац≥ю досл≥дник≥в голодомору, €ка обТЇднала творч≥ зусилл€ кињвських вчених та ≥сторик≥в-краЇзнавц≥в у багатьох област€х. ”перше в ”крањн≥ було в≥дзначено 60-ту р≥чницю голодомору. ј в цьому роц≥ 2008, ёЌ≈— ќ стало першоњ м≥жнародною орган≥зац≥Їю €ка ухвалила резолюц≥ю про ув≥чненн€ памТ€т≥ жертв √олодомору в ”крањн≥.

ќбТЇктом досл≥дженн€ в ц≥й робот≥ Ї науков≥, публ≥цистичн≥ тексти статей про трагед≥ю √олодомору 1930-1933рр.

ћетою роботи Ї вивченн€ р≥зних джерел та публ≥кац≥й, њх анал≥з. ј також спроба просл≥дити тенденц≥њ висв≥тленн€ ≥сторичних тем на шпальтах сучасноњ преси, анал≥з проблем ≥ суперечок коло теми нашого досл≥дженн€.

ћетоди досл≥дженн€ Ц метод системного спостереженн€, опису, по€сненн€, систематизац≥њ, анал≥зу, синтезу.

Ќауковою новизною ц≥Їњ роботи Ї сучасн≥сть проблеми досл≥дженн€, намаганн€ презентувати субТЇктивну думку на проблеми висв≥тленн€ ≥сторичних под≥й на цьому етап≥ в прес≥.

ѕрактичне значенн€ одержаних результат≥в пол€гаЇ в тому, що презентованими нами матер≥алами можуть скористатис€ €к вчител≥ та викладач≥, так ≥ школ€р≥, студенти у допов≥д€х, творах, рефератах.


1. ≤сторичн≥ теми на шпальтах сучасноњ преси

—учасн≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ майор€ть сенсац≥йними статт€ми на тему ≥сторичних под≥й на ”крањн≥ в р≥зн≥ часи. «гадаймо останн≥ публ≥кац≥њ щодо секрет≥в „орнобильськоњ трагед≥њ, памТ€т≥ героњв  рут (хто це так≥ д≥зналис€ школ€р≥ зовс≥м недавно), позитивн≥ матер≥али про участь б≥йц≥в ќ”Ќ-”ѕј в ¬≥тчизн€н≥й в≥йн≥...

«а останн≥ пТ€ть рок≥в, особливо п≥сл€ чергового зм≥ненн€ влади, публ≥кац≥њ ≥ матер≥али (н≥би-то ≥сторичн≥) мають антагон≥стичний характер. ћи д≥знаЇмос€ про все нов≥ та нов≥ розсекречен≥ арх≥ви, ≥ чомусь саме про т≥, €к≥ виг≥дн≥ сьогоденн≥й влад≥.

—падають на думку слова ≤суса ’риста: У™ т≥льки так Ц так, н≥ Ц н≥.Ф÷е означаЇ, що правда або ≥стина Їдина, все ≥нше Ц не субТЇктив≥зм, а просто брехн€, €кою через «ћ≤ Угодують Ф украњнц≥в, щоб сформувати потр≥бну влад≥ громадську думку.

ј проблема Ќј“ќ? «овс≥м недавно (приводимо публ≥кац≥ю з тижневика УѕерсоналФ є4 за 1 лютого 2007 року) читаЇмо: Уѕол≥тологи заходилис€ переконувати один одного в необх≥дност≥ €комога швидшого вступу ”крањни до Ќј“ќ. ƒо сл≥з образливо за Ѕатьк≥вщину. Ћюди з науковими званн€ми, не знайшовши себе в нин≥шн≥х нерад≥сних реал≥€х подалис€ на зароб≥тки до тих, хто ще недавно в≥дмовл€в украњнц≥в в≥д крок≥в, спр€мованих на вих≥д з ———–. јмериканськ≥ грантодавц≥, певно, залишилис€ задоволеними. ћи вс≥ занадто др≥бн≥ в цьому суЇтному та гр≥шному св≥т≥, аби з нами рахувалис€...Ф (ќлесь ¬ахн≥й).

ћинув р≥к ≥ преса зобовТ€зана на грош≥ вид≥лен≥ державою просв≥тити народ щодо переваг вступу ”крањни до Ќј“ќ, —ќ“, ™вросоюз....

ќтже, €кщо в рад€нськ≥ часи не було демократ≥њ, свободи слова, замовчувалис€ ≥ трималис€ у таЇмниц≥ ≥сторичн≥ факти, то тепер також Ї проблеми з встановленн€м ≥стини, бо запол≥тизован≥сть влади ≥ преси не спри€Ї встановленню ≥сторичноњ справедливост≥.

“емою нашоњ курсовоњ роботи Ї не менш траг≥чний, ц≥кавий ≥ науково ще мало вивчений пер≥од украњнськоњ ≥стор≥њ Ц √олодомор 1930-1933рр.

¬ наш≥й робот≥ ми проанал≥зуЇмо характер публ≥кац≥й сучасноњ преси на тему √олодомор 1930-1933рр., розгл€немо ≥сторичн≥ причини ≥ под≥њ того часу, а в практичн≥й частин≥ проанал≥зуЇмо статт≥ з р≥зних «ћ≤ ≥ доведемо њх суперечливий характер.


2. √олодомор €к соц≥ально-господарське €вище

√олодомор Ц це соц≥ально-господарське €вище, що ви€вл€Їтьс€ у позбавленн≥ населенн€ м≥н≥муму необх≥дних продукт≥в харчуванн€ ≥ призводить до зм≥ни демограф≥чноњ та соц≥альноњ структури населенн€ рег≥он≥в, а ≥нколи ≥ крањн.

√олодомор виникаЇ внасл≥док неврожаю, зумовленого природними причинами (посуха, пов≥нь, морози та ≥н.), насл≥дками воЇн, недосконал≥стю господарчоњ системи. ¬ окремих випадках голодомор орган≥зовувавс€ штучно з метою винищенн€ певних груп населенн€, а ≥нколи ц≥лих народ≥в дл€ дос€гненн€ пол≥тичних ц≥лей [2;27].

Ќа украњнськ≥х земл€х найдавн≥ш≥ згадки про голодомор датуютьс€ епохою  ињвськоњ –ус≥. “од≥ вони були викликан≥ природно-кл≥мактичними умовами ≥ мали рег≥ональний характер. ¬ п≥зн≥ш≥ часи рег≥онами, €к≥ найчаст≥ше потерпали в≥д голоду були ѕол≥сс€, степова ”крањна та г≥рськ≥ райони  арпат.

” 19- 20 ст. на украњнськ≥х земл€х було к≥лька неврожайних рок≥в (1833-34рр., 1844-46рр...), що призводило до зростанн€ соц≥альноњ напруженост≥ на сел≥ ≥ було одн≥Їю з причин ем≥грац≥њ украњнського населенн€ до —иб≥ру, —ередньоњ јз≥њ,  азахстану ≥ јмерики.

¬ажкими дл€ укр. «емель були голодомори 20 ст.: 1921-22рр., 1930-33рр., 1946-47рр. “рир≥чна (1930Ч1932) продрозкладка викликала дедал≥ сильн≥ший оп≥р. —ел€ни в≥дмовл€лис€ працювати в колгоспах безплатно, держава звинувачувала њх у саботаж≥.  риза колгоспного ладу загрожувала перетворитис€ в економ≥чний колапс. ” с≥чн≥ 1933 р. ур€д був змушений перейти в≥д безрозм≥рних загот≥вель до ф≥ксованих державних закуп≥вель зерна на податков≥й основ≥. ÷е означало, що держава визнала право власност≥ колгосп≥в ≥ колгоспник≥в на вирощений урожай. Ќовий закон докор≥нно зм≥нював в≥дносини м≥ж м≥стом та селом.

–оберт ƒев≥с, визнаний у св≥т≥ фах≥вець у галуз≥ ≥стор≥њ рад€нського сусп≥льства з Ѕ≥рм≥нгемського ун≥верситету, передав мен≥ написану у сп≥вавторств≥ з≥ своњм учнем —тефеном ¬≥ткрофтом книжку Ђ–оки голоду (рад€нське с≥льське господарство в 1931Ч1933 рр.)ї, €ка побачила св≥т 2004 р. ўе в рукопис≥ в≥н ознайомив з≥ зм≥стом книжки –оберта  онквеста ≥ дом≥гс€ в≥д нього в≥дмови в≥д твердженн€ про голод-геноцид в ”крањн≥. ƒев≥с ≥ ¬≥ткрофт опубл≥кували дес€тки таблиць, ≥з €ких випливало, що з лютого по липень 1933 року держава надала сел€нам ”—–– ≥ ѕ≥вн≥чного  авказу 265 тис. тонн продовольчоњ допомоги, тод≥ €к решта рег≥он≥в, разом уз€тих, отримали такоњ допомоги всього 55 тис. тонн. ÷ей факт вони вважали переконливим доказом в≥дсутност≥ геноциду. —тал≥нськ≥ хл≥бозагот≥вл≥ не Ї ознакою геноциду в тому вузькому розум≥нн≥ терм≥на, €кий закладений у  онвенц≥њ ќќЌ. ¬они були причиною голоду з багатьма смертними випадками в ус≥х хл≥боробних рег≥онах —–—–. “а не хл≥бозагот≥вл≥ стали причиною √олодомору в ”—–– ≥ на  убан≥ у перш≥й половин≥ 1933 року... “ерм≥н голодомор означаЇ масову смертн≥сть в≥д голоду, але н≥хто не наваживс€ назвати критер≥њ масовост≥: дес€ть ос≥б прот€гом дн€ в одному сел≥ чи сто тис€ч в украњн≥ на м≥с€ць. —мерть близькоњ людини Ц трагед≥€, а м≥льйон≥в Ц статистика. ћ≥льйони померлих в≥д голоду украњнських сел€н Ц не статистика, а насл≥док злорчинноњ пол≥тики рад€нськоњ держави. ѓх п≥дступно ≥ цин≥чно закатували голодом у р≥дних дом≥вках, селах, перетворених на колгоспн≥ резервац≥њ [3;49].

√ероњчна ≥ водночас траг≥чна ≥стор≥€ украњнського народу. ƒавн≥ джерела зберегли г≥рк≥ св≥дченн€ про голодн≥ лихол≥тт€ украњнського народу.

∆ахливою под≥Їю в ≥стор≥њ людькоњ цив≥л≥зац≥њ постаЇ голод 1931-1933 рок≥в.

√олод був спричинений насильницькою суц≥льною колектив≥зац≥Їю горезв≥сними хл≥бозагот≥вл€ми, людиноненависницькою пол≥тикою розкуркуленн€, в≥двертим масовим терором тотал≥тарного режиму проти сел€н ”крањн≥.

“ворц≥ голодомору, а це велика арм≥€ парт≥йноњ й державноњ номенклатури, €ка була багатонац≥ональною за своњм складом, не обстоювали ≥нтерес≥в €коњсь одн≥Їњ нац≥њ, а дбали насамперед про зм≥цненн€ економ≥чних п≥двалин комун≥стичноњ ≥мпер≥њ.

ѕричиною голоду вважають його штучний характер, походженн€, тобто св≥домо орган≥зований тод≥шн≥м пол≥тичним кер≥вництвом. ≤снуЇ думка, що голод був наперед спланований задл€ ф≥зичного винищенн€ саме украњнських сел€н.

√олод ставс€ внасл≥док насильницького запровадженн€ комун≥стичноњ доктрини у с≥льському господарств≥ €ку украњнськ≥ сел€ни не сприйн€ли, той що в≥д д≥да- прад≥да займалис€ хл≥боробством на власн≥й земл≥. ƒосл≥дники довод€ть, що це був насл≥док безт€мноњ пол≥тики добуванн€ кошт≥в на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю, коли частка сел€н просто не бралас€ до уваги. ќчевидно одне- голод в ”крањн≥ виник не в насл≥док стих≥йного лиха, а був орган≥зований штучне. ќсновною причиною голоду стала розвестка, €ку повторно запровадили в с≥чн≥ 1928 дол≥, оф≥ц≥йно њњ називали хл≥бозагот≥вельним планом [4;119]. ’л≥бозагот≥вл≥ супроводжувалис€ репрес≥€ми, ф≥зичними та моральними знущанн€ми над сел€нами, €ким поступово стало бракувати все б≥льше хл≥ба. —ел€ни чинили оп≥р, почали ховати хл≥б на Ђчорний деньї. ”р€д вишукував нов≥ форми ≥ методи загот≥вель с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, щоб забезпечити шален≥ темпи Ђсоц≥ал≥стичноњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њї. ¬их≥д було знайдено. ћайже вс≥ кер≥вники парт≥йних установ д≥йшли думки, що саме масова колектив≥зац≥€ спри€тиме подоланню зерновоњ проблеми.

ћета масовоњ колектив≥зац≥њ це створенн€ дек≥лькох дес€тк≥в тис€ч колгосп≥в зам≥сть 5 м≥льйон≥в розпорошених сел€нських господарств, що спри€ло б швидкому виконанню хл≥бозагот≥вель.  олект≥в≥зац≥€ призвела до р≥зкого пад≥нн€ продуктивност≥ с≥льського господарства. ”1930 роц≥ валовий зб≥р зерна в ”крањн≥ становив 23 м≥льйони тон, в 1931 роц≥- 18, в 1932 роц≥- 13. ÷ього ще ц≥лком вистачало, щоб прогодувати населенн€ республ≥ки, однак союзний ур€д продовжував встановлювати дл€ ”крањн≥ непом≥рн≥ хл≥бозагот≥вельн≥ плани. ”1931 роц≥ республ≥канське кер≥вництво звернулос€ до ћоскви з проханн€м знизити планов≥ цифри. —тал≥н погодивс€ на незначне зменшенн€ плану, але це не могло вр€тувати ситуац≥ю. як насл≥док, вже наприк≥нц≥ 1931 дол≥ в ”крањн≥ почавс€ голод.

√олод 1932 1933 рр. дл€ украњнц≥в був тим же, чим нацистський геноцид дл€ Їврењ або р≥занина 1915 р. дл€ в≥рмен. ÷€ трагед≥€, масштаби €коњ просто неможливо усв≥домити, завдала нац≥њ непоправного удару, соц≥альн≥, психолог≥чн≥ ≥ демограф≥чн≥ насл≥дки €коњ дають знати про себе ≥ сьогодн≥ [5;78]. ¬она ж кинула чорну т≥нь на Ђперемогиї рад€нськоњ системи ≥ методи њх дос€гненн€.

—аме жахливе в голодомор≥ 1932-1933 рр. те, що його можна було уникнути. —ам —тал≥н за€вл€в: ЂЌ≥хто не може заперечувати, що. загальний урожай зерна 1932 р. перевищуЇ 1931ї. як в≥дм≥чають –оберт  онквест ≥ Ѕогдан  равченко, урожай 1932 р. всього лише на 12 % був менше середн≥х показник≥в 1926 ≥ 1930 рр. ≤накше кажучи, продукт≥в вистачало. ќднак держава систематично вилучала велику њх частину дл€ власних потреб. Ќезважаючи на проханн€ ≥ попередженн€ украњнських комун≥ст≥в, —тал≥н п≥дн€в завданн€ по хл≥бозагот≥вл€м в ”крањн≥ на 44 %. …ого р≥шенн€ ≥ та жорсток≥сть, з €кою воно виконувалос€, прирекли м≥льйони людей на смерть в≥д штучно створеного голоду.

Ќайжахлив≥ше у ц≥й трагед≥њ те, що в першу чергу в≥д голоду постраждали д≥ти. Ѕагато д≥тей Ц м≥льйони...

√олодували д≥ти по вс≥й ”крањн≥. —таном на 25 березн€ у 66 районах  ињвськоњ област≥ голодувало 398201 чолов≥к, з них 178544 д≥тей. ј15 кв≥тн€ в≥д голоду страждали 493644 чолов≥ка ≥ з них 262109 становили д≥ти. ћайже 20000 д≥тей чекали смерт≥ 1 серпн€ 1933 року. ÷   ѕ(б)” орган≥зував планове переселенн€ безпритульних д≥тей з м≥ст до колгосп≥в, тобто д≥тей повертали батькам, €к≥ вже померли в≥д голоду [6;34]. –озсел€ли д≥тей по колгоспах групами - по 5-20 чолов≥к.

—мертн≥сть д≥тей с€гала за де€кими не повними п≥драхунками 50 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в до загальноњ к≥лькост≥ померлих. ƒ≥ти значно швидше захворювали внасл≥док тривалого недоњданн€ ≥ ф≥зичного виснаженн€.

” 1932-1933 роках смертн≥сть д≥тей становила щонайменше половину померлих в≥д голоду сел€н ”крањни. «а неповними даними лише к≥льк≥сть учн≥в у початкових, неповносередн≥х, профес≥йних школах, а також д≥тей у дошк≥льних закладах за три голодних роки зменшилас€ на 1 м≥льйон 71 тис€чу чолов≥к. —тали пусткою с≥льськ≥ школи, бурТ€ном поросли дит€ч≥ майданчики, а в≥дсутн≥сть учн≥всько-педагог≥чного колективу с€гала подекуди 96-98 р≥вн€ попередн≥х рок≥в.

ƒл€ забезпеченн€ життЇздатност≥ дит€чого орган≥зму, не нижче нав≥ть голодноњ норми, необх≥дно було мати щодн€: 300 грам≥в хл≥ба, скл€нку молока, п≥в-€йц€, 5 грам≥в цукру, жир≥в ≥ 25 грам≥в мТ€са. “ако≥ норми не мали нав≥ть роб≥тники у м≥стах, а тим паче д≥ти. ”р€д дбав про новобудови пТ€тир≥чки, зводив п≥двалини Усв≥тлого майбутньогоФ, а затьмарен≥ в≥д голоду д≥ти мр≥€ли тод≥ про р€т≥вний шмат хл≥ба.

ќднак —тал≥н в ц≥ траг≥чн≥ м≥с€ц≥ небаченого в ≥стор≥њ голодомору спром≥гс€ визнати публ≥чно лише Ђпродовольч≥ труднощ≥ в р€д≥ колгосп≥вї. ” мов≥ на ¬сесоюзному з'њзд≥ колгоспник≥в-ударник≥в 19 лютого 1933 р. в≥н цин≥чно заспок≥йливо за€вив: Ђѕринаймн≥, пор≥вн€но з тими труднощами, €к≥ переживали робоч≥ 10- 15 рок≥в тому, ваш≥ нин≥шн≥ труднощ≥, товариш≥ колгоспники, здаютьс€ дит€чою ≥грашкоюї...

ќтже в ц≥й частин≥ нашоњ роботи ми розгл€нули саму сутн≥сть та визначенн€ голодомору, розгл€нули причини ≥ насл≥дки голодомору на ”крањн≥ 1930-1933 рр.

2.1 ѕроблеми висв≥тленн€ √олодомору (1930-1933рр) за час≥в ≥снуванн€ –ад€нськоњ влади

ѕрим≥тним аспектом голодомору були спроби влади стерти його з людськоњ пам'€т≥. ўе недавно рад€нська позиц≥€ в цьому питанн≥ була однозначною: заперечувавс€ сам факт голоду. «розум≥ло, €кби ≥стинн≥ масштаби голодомору стали загальнов≥домими, це нанесло б непоправного збитку тому образу Ђсв≥точа св≥ту ≥ прогресуї, €кий ћосква намагалас€ затвердити в св≥домост≥ людей €к всередин≥ —–—–, так ≥ за рубежем. “ому довгий час режим заборон€в нав≥ть згадувати про цю трагед≥ю.

ƒе€к≥ газети на «аход≥ ≥нформували громадськ≥сть про голод, однак тут також не в≥дразу усв≥домили його страх≥тлив≥ масштаби. ≈кспорт зерна, що не припин€вс€ в 1930-≥ роки ≥ в≥дмову режиму прийн€ти будь-€ку ≥ноземну допомогу вводили в помилку зах≥дний св≥т, де насилу могли пов≥рити, що при таких умовах в ”крањн≥ може лютувати голод. «д≥йснивши ретельно орган≥зован≥ ≥ обставлен≥ владою подорож≥ по —–—–, так≥ зах≥дн≥ св≥тила, €к Ѕернард Ўоу або колишн≥й прем'Їр-м≥н≥стр ‘ранц≥њ ≈дуард ≈рр≥о, €скраво описували дос€гненн€ рад€нськоњ влади, не забуваючи, звичайно, розказувати про задоволених житт€м, процв≥таючих сел€н. ћосковський кореспондент в ЂЌью-…орк тайм≥ї ”олтер ƒюрант≥, стараючись сподобатис€ —тал≥ну, неодноразово заперечував в своњх статт€х факт голоду (хоч в приватних бес≥дах допускав можливе число жертв голоду в 10 млн). Ђ«а глибину, об'Їктивн≥сть, тверезу оц≥нку ≥ вин€ткову €сн≥стьї його репортаж≥в з —–—– ƒюрант≥ в 1932 р. був нагороджений ѕул≥тцеровською прем≥Їю [7;63].

’оч зах≥дн≥ ур€ди знали про голод, њх позиц≥€ в цьому питанн≥ була схожою на ту, що була викладена в одному з документ≥в британського м≥н≥стерства ≥ноземних справ:

Ђћи д≥йсно маЇмо в розпор€дженн≥ досить ≥нформац≥њ, що св≥дчить про голод на п≥вдн≥ –ос≥њ, аналог≥чноњ т≥Їњ, що з'€вл€Їтьс€ в прес≥... ѕроте ми не вважаЇмо можливоњ робити њњ надбанн€м громадськост≥, оск≥льки це може зачепити рад€нський ур€д ≥ ускладнити наш≥ в≥дносини з нимї. ƒо того ж п≥д час ¬еликоњ депрес≥њ значна частина зах≥дноњ ≥нтел≥генц≥њ, охоплена прорад€нськими симпат≥€ми, р≥шуче не сприймала н≥€коњ критики —–—–, тим б≥льше в питанн≥ про голод. як в≥дм≥тив –.  онквест, Ђганьба пол€гала не в тому, що вони були готов≥ виправдати будь-кого д≥њ –ад, а в тому, що вони не бажали нав≥ть чути про що-небудь под≥бне, не були готов≥ погл€нути правд≥ в оч≥ї.

—в≥това ≥стор≥€ знаЇ чимало жахливих масових злочин≥в. јле р≥дко €кий за своњми масштабами й садизмом може зр≥вн€тис€ з тим, €кий було скоЇно в 1932-1933 роках московсько-комун≥стичним режимом супроти украњнськоњ нац≥њ. —к≥льки загинуло украњнц≥в у цей голодомор н≥хто точно не знаЇ. ™р≥зн≥ здогади ще 1935 року кореспондент газети ЂЌью-…орк јмерикенї писав, н≥би —крипник, з €ким в≥н був знайомий сказав йому, що к≥льк≥сть жертв голодомору в ”крањн≥ й на  убан≥ перевищила 8 м≥льйон≥в [9;23].

ƒосл≥дники, п≥драховуючи к≥льк≥сть загиблих, з≥ставл€ють дан≥ перепис≥в 1926 ≥ 1939 рок≥в €к найб≥льш достов≥рн≥. јле при цьому випускаЇтьс€ з уваги той каламутний пот≥к, що йшов до нас з –ос≥њ. јдже в ”крањну направл€лис€ р≥зн≥ ем≥сари дл€ Ђзм≥цненн€ї й Ђнаданн€ допомогиї. ѕравильне у€вленн€ про ц≥леспр€мован≥сть голодомору ≥ його насл≥дк≥в може дати з≥ставленн€ зм≥н у к≥лькост≥ населенн€ за його нац≥ональною ознакою, а не за територ≥Їю. ” матер≥алах ћ≥жнародноњ ком≥с≥њ дл€ розсл≥дуванн€ голоду в ”крањн≥ 1932-1933 рок≥в так дан≥ навод€тьс€. «1926 по 1939 роки к≥льк≥сть рос≥€н у —–—– зб≥льшилас€ майже на 22 м≥льйони, б≥лорус≥в- б≥льш €к на 0,5 м≥льйон≥в,а украњнц≥в зменшилась на 3 м≥льйони, тобто було 33,2 м≥льйона, стало 28,1 м≥льйона. якщо врахувати, що в попередн≥ б≥льш менш благополучн≥ роки к≥льк≥сть украњнц≥в щороку зростала приблизно на 0,6 м≥льйона ос≥б, то за 12 рок≥в ми недорахуЇмос€ понад 10 м≥льйон≥в украњнц≥в

¬ивчаючи становище в —–—– у друг≥й половин≥ 1932 р. за рад€нськими газетами, ми побачимо лише рапорти про введенн€ в д≥ю новобудов першоњ пТ€тир≥чки. –апорти ƒѕ”, на €к≥ посилавс€ —тал≥н у цьому лист≥ до  агановича, малюють ≥ншу картину. ћ≥сто голодувало, голодувало й село.  омпарт≥йно-рад€нський апарат перебував у розгубленост≥ або в≥дкрито фрондував. —еред р€дових член≥в парт≥њ наростало обуренн€ д≥€ми влади.[11;78] якби становище стал≥нськоњ команди у  ремл≥ захиталос€, компарт≥йно-рад€нське кер≥вництво ”—–– могло б згадати про конституц≥йн≥ права ≥ стати з червоного жовто-блакитним. ÷е розум≥в ≥ —тал≥н. ÷е розум≥в видатний украњнський ≥сторик ≤ван Ћис€к-–удницький, €кий ще 1950 р. висловив таку думку: Ђ—касуванн€ комун≥стичного устрою в сучасних Ђсоюзних республ≥кахї, €к ≥ в сател≥тних державах, €вл€ло б собою н≥€к не болючий переворот, але, навпаки, рад≥сний ≥ природний поворот до власноњ ≥ндив≥дуальност≥ї. «рештою, так воно й сталос€ у 1990Ч1991 рр. ќтже, друга половина 1932 р. ви€вилас€ точкою перетину двох криз Ч у соц≥ально-економ≥чн≥й та нац≥ональн≥й пол≥тиц≥  ремл€. ≤ —тал≥н найб≥льше бо€вс€ соц≥ального вибуху в голодуюч≥й ”крањн≥. –епрес≥њ, що незабаром розпочалис€, були спр€мован≥ одночасно проти украњнських сел€н (терор голодом) та украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ (≥ндив≥дуальний терор у масових масштабах, парт≥йна чистка). ¬≥стр€ репрес≥й скеровувалос€ не проти людей певноњ нац≥ональност≥, а проти громад€н ”крањнськоњ держави. Ќе заперечуватиму, €кщо мен≥ скажуть, що йдетьс€ про тих-таки украњнц≥в. јле вс€ суть у тому, що громад€ни ”крањни, нав≥ть у гам≥вн≥й сорочц≥ рад€нськоњ республ≥ки, самим своњм ≥снуванн€м створювали загрозу дл€ зграњ злочинц≥в у  ремл≥ [12;32].

‘ранцузька преса, по≥нформована про трагед≥ю ”крањни, переважно (кр≥м орган≥в, що визначали свою л≥н≥ю за ≥нструкц≥€ми з ћоскви) засуджувала рад€нський режим за нелюдський спос≥б голодною смертю зламати оп≥р сел€нства, €ке в≥дмовл€лос€ прийн€ти колектив≥зац≥ю та нац≥ональну дискрим≥нац≥ю. ѕ≥д рубрикою У√олод на ”крањн≥Ф почали з'€вл€тис€ статт≥ з викритт€м практики рад€нського геноциду. ∆урнал≥стка —. Ѕерт≥йон поставила соб≥ за мету демаскувати кривавий режим совЇтчини. —. Ѕерт≥йон не т≥льки побачила сумну д≥йсн≥сть, а й правильно оц≥нила ≥мперськ≥ нам≥ри ћоскви. У—аме, щоб знищити вс≥ ≥рредентн≥ елементи, рад€нський ур€д, у над≥њ повн≥стю винищити весь народ, €кий не маЇ за собою жодноњ провини, кр≥м прагненн€ до вол≥, планом≥рно орган≥зував жахливий голод...Ф, Ш писала вона. ѕод≥бно до Ѕерт≥йон реагували й ≥нш≥ французьк≥ друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ. јвтор пров≥нц≥йноњ газети УLe Petit MarseillaisФ –обер де Ѕопл€н писав, що громадська думка стурбована в≥домост€ми про голод, €кий спустошуЇ ”крањну, де переставали ≥снувати ц≥л≥ села. Уясно, що цей голодомор значною м≥рою виникнув з бажанн€ —овЇт≥в, €к≥ намагаютьс€ таким способом покарати ”крањну за њњ тривалий нац≥ональний оп≥р. ≤стор≥€ ”крањни й червоного терору, €кий там лютуЇ, належить до найсумн≥ших за повоЇнного часу...Ф[10;458]. ѕриродньо, що загибель м≥льйон≥в людей влада намагалас€ приховати. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ мовчали. –ад€нський ур€д в≥дкинув пропозиц≥њ про допомогу з-за кордону, тверд€чи, що вигадки про голод навмисне поширюють вороги —–—–.  олишн≥й прем'Їр ‘ранц≥њ ≈дуар ≈рр≥о, €кий на той час подорожував по –ад€нському —оюзу, за€вив на ц≥лий св≥т, що н≥€кого голоду в крањн≥ немаЇ. ѕро це св≥дчать дв≥ обс€гов≥ статт≥ про голод 1932-1933 рок≥в у –ад€нськ≥й ”крањн≥, €к≥ опубл≥кував паризький щоденник УLТordreФ. ” матер≥ал≥ Уѕро те, що не скаже нам ≈.≈рр≥о п≥сл€ повороту з≥ своЇњ тр≥умфальноњ подорож≥Ф автор Ўарль де ѕереЎаппюњ ≥рон≥чно висловлюЇтьс€ про в≥зит французького дипломата, €кий м≥г на п≥дстав≥ побаченого за€вити, що Уфранцузьку оп≥н≥ю зле по≥нформували щодо нужди украњнських сел€нФ. “а й €ку правду мав би розпов≥сти ≈.≈рр≥о, коли п≥сл€ так званих мандр≥вок до –ад€нського —оюзу писав: У” нас ≥нод≥ говор€ть про ”крањну, але ж це свого роду департамент Ѕосс (одна з найб≥льших хл≥бних пров≥нц≥й у ‘ранц≥њ). ћене привезли в село, €ке, €к говор€ть, зазнало багато лиха. я бачив там фруктов≥ сади, бачив, €к збирають хл≥б машинами. Ѕачив трудолюбиве населенн€, зовс≥м не злиденне, бачив гарних ≥ здорових д≥тей.  оли спок≥йно оц≥нювати стан справ у —–—–, то сл≥д за€вити, що —–—– поступово стаЇ державою, €ка матиме таку саму м≥ць, €к —ЎјФ. У в≥тучеФ житт€ наст≥льки засл≥пило оч≥ п. ≈рр≥о, що той так ≥ не встиг побачити, €к вмирали з голоду ц≥л≥ села [14;27].

¬ивченн€м ц≥Їњ проблеми займавс€ ≥ професор —тан≥слав  ульчицький, в≥н пише: У...«гадка про голод 1932-1933 рок≥в каралас€ за 58 ст.  арного кодексу (антирад€нська пропаганда). Ќеобережно мовлене слово могло запроторити людину в концтаб≥р. ≤ розмови зникли. „исленна украњнська д≥аспора в  анад≥ ≥ —Ўј била в ус≥ дзвони, щоб донести правду про голодомор до св≥товоњ громадськост≥. ќднак до украњнц≥в довго не прислухалис€. “≥льки на 50-ту р≥чницю голодомору св≥това громадськ≥сть привернула увагу до ц≥Їњ теми. ƒ≥аспору почули, але њй не пов≥рили. ‘акти здавалис€ неймов≥рними. ѕ≥сл€ приходу до влади ћихайла √орбачова у –ад€нському —оюз≥ почала поширюватис€ гласн≥сть. ѕроте ≥нформац≥€ про голодомор в ”крањн≥ залишалас€ забороненою. «авд€ки зусилл€м украњнських ≥ заруб≥жних ≥сторик≥в голодомор 1932-1933 рок≥в перестав бути б≥лою пл€мою. —творено јсоц≥ац≥ю досл≥дник≥в голодомору, €ка обТЇднала творч≥ зусилл€ кињвських вчених та ≥сторик≥в-краЇзнавц≥в у багатьох област€х. ”перше в ”крањн≥ було в≥дзначено 60-ту р≥чницю голодомору...Ф

 ≥льк≥сть померлих в≥д голоду неможливо точно п≥драхувати. –≥зн≥ досл≥дники називали цифри в≥д 2,5 до 8 млн. жертв. «а п≥драхунками –оберта  онквеста, автора книги про рад€нську колектив≥зац≥ю ≥ голодомор У∆нива скорботиФ, в≥д голоду померло 5 млн. сел€н в ”крањн≥ ≥ ще 2 млн. за њњ межами. Ќа початку 90-х рок≥в —.  ульчицький (”крањна) ≥ —. ћаксудов (—Ўј) спробували уточнити ц≥ цифри на п≥дстав≥ щойно розсекречених матер≥ал≥в рад€нськоњ демограф≥чноњ статистики. «а оц≥нкою  ульчицького, пр€м≥ втрати в≥д голоду 1933р. в ”крањн≥ коливаютьс€ в д≥апазон≥ в≥д 3 до 3,5 млн.ос≥б, повн≥ втрати (з урахуванн€м зниженн€ народжуваност≥) Ц в≥д 4,4 до 5 млн. Ќа думку ћаксудова, в≥д голоду померло 4 - 4,5 млн. ос≥б, повн≥ втрати становили 5,5 - 6 млн. ƒосл≥дники д≥йшли висновку, що вс≥ в≥дом≥ людству випадки геноциду за своњми масштабами не йдуть н≥ в €ке пор≥вн€нн€ з тим, що скоњлос€ в ”крањнськ≥й –—– на початку 30-х рок≥в. √олод 1933р. Ц найстах≥тлив≥ший серед численних злочин≥в стал≥нщини.

Е ” 1997 роц≥ у ‘ранц≥њ вийшла У„орна книга комун≥змуФ (УLe Livre noir du communismeФ, Ed.R.Laffont). јвтори зосередили свою увагу на найважлив≥шому Упитанн≥ без в≥дпов≥д≥Ф: чому комун≥сти уникнули покаранн€ за масов≥ вбивства? Ќа це запитанн€ частково в≥дпов≥даЇ англ≥йський публ≥цист ѕ.ƒжонс: Ђѕровина вмерла у комфортабельних л≥жках чи живе у добре влаштованих пенс≥онерах ≥ нав≥ть тих, хто при влад≥ї.

 омун≥сти досконало оволод≥ли мистецтвом маскувати своњ д≥њ, змушувати критик≥в мовчати. ≤ тому св≥т знаЇ про стал≥н≥зм, хоч зачинателем масового терору, концентрац≥йних табор≥в, етноцид≥в, геноцид≥в був ¬.Ћен≥н. Ућожна обдурювати де€ких людей весь час, можна обдурювати вс≥х людей де€кий час, але не можна обдурювати вс≥х людей весь часФ. ÷ей крилатий висл≥в американського президента ј.Ћ≥нкольна особливо актуальний, коли говоримо про голод 1932-1933 рок≥в в ”крањн≥. јдже правда, €к пише французький публ≥цист у газет≥ У“аnФ, все одно стаЇ У€вною, прилюдною тайноюФ, незважаючи на дез≥нформац≥ю таких нерозумних Утурист≥вФ, €к ≈.≈рр≥о, ”.ƒюрант≥ та ≥н ших.


3. ¬≥дношенн€ сучасник≥в до проблеми √олодомору €к навмисного винищенн€ украњнськоњ нац≥њ на приклад≥ анал≥зу сучасних «ћ≤

“реба в≥дзначити, що недивл€чись на те, що нам зараз вже багато в≥домо про под≥њ €к≥ сталис€ п≥д час 1930-1933рр., залишаЇтьс€ багато питань, на €к≥ немаЇ в≥дпов≥дей ≥ дос≥. „и був √олодомор геноцидом проте саме украњнського народу? јдже ми знаЇмо що через голод померли тис€ч≥ ≥ тис€ч≥ рос≥€н... ∆урнал≥сти, а це притаманне ц≥й профес≥њ мають р≥зн≥ думки, ≥нод≥ нав≥ть протилежн≥. ¬ ц≥й частин≥ нашоњ роботи ми ознайомимос€ з р≥зними погл€дами та думками, наведемо цитати, спробуЇмо проанал≥зувати вибраний нами матер≥ал.

ќсь наприклад ¬асиль ћарочко в≥домий досл≥дник голодомор≥в р≥зних рок≥в пише у своњй статт≥ присв€чен≥й 75-р≥ччю ц≥Їњ дати: У¬иповнюЇтьс€ скорботна р≥чниц€ нац≥ональноњ трагед≥њ украњнського народу Ц 75 рок≥в штучного голоду 1932-33 рок≥в, запод≥€ного насильницькою масовою колектив≥зац≥Їю, стал≥нською пол≥тикою розкуркулюванн€, горезв≥сними хл≥бозагот≥вл€ми. ‘≥зичне винищенн€ украњнських сел€н голодомором Ц св≥дома ≥ ц≥леспр€мована терористична акц≥€ б≥льшовицького режиму в ”крањн≥, стратег≥€ ≥ тактика €коњ виношувалис€ та впроваджувалис€ прот€гом 1929-1933 рр. ƒл€ ћоскви з њњ антилюдськими соц≥альними експериментами та прагненн€ми збер≥гти п≥д новою, комун≥стичною, приправою –ос≥йську ≥мпер≥ю, украњнське село було могутньою перешкодою. «аважала його нац≥ональна самобутн≥сть €к хранител€ украњнських звичањв, мови, моральних ц≥нностей, €к джерела украњнського нац≥онального в≥дродженн€.

√олодомор Ц не ≥сторична минувшина, а глибока демограф≥чна ≥ духовна рана, €ка нестерпним болем пронизуЇ памТ€ть його очевидц≥в ≥ жертв. ”крањнц≥в позбавл€ли Ѕатьк≥вщини, мови, винищували родов≥д, обкрадали духовно, морили голодом, вбивали ≥ примушували мовчати. ƒе€к≥ пол≥тики ≥ тепер намагаютьс€ не допустити поширенн€ правдивоњ ≥нформац≥њ про творц≥в голодомору, тому вигадують псевдонауков≥ теор≥њ про сп≥льну ≥стор≥ю ≥ сп≥льну трагед≥ю, про н≥бито сп≥льний голод в —–—–. јле чомусь –ос≥€ оф≥ц≥йно не визнала голодомору 1932-1933рр. √еноцидом. Ќе було висловлено щирого сп≥вчутт€... Ф

—тан≥слав  ульчицький (професор) у своњй статт≥ б≥льш спок≥йно розм≥рковуЇ про роль саме –ос≥њ в цьому злочин≥ ≥ робить акцент на тому, що ми в першу чергу повинн≥ памТ€тати про цю трагед≥ю, щоб такого н≥коли не повторилос€: У...¬осени 1998 року в ”крањн≥ були проведен≥ заходи, присв€чен≥ 65-й р≥чниц≥ голодомору. ќсь тод≥ ѕрезидент ”крањни Ћеон≥д  учма встановив своњм указом памС€тний день, щоб правда про голодомор завжди залишалас€ з нам

Ќа жаль, в украњнському сусп≥льств≥ Ї досить впливов≥ сили, €к≥ прагнуть знищити памС€ть про злочини рад€нськоњ доби, викреслити њх з шк≥льних п≥дручник≥в. јле правда про минуле необх≥дна, щоб перешкодити поверненню цього минулого, перетворенню його на майбутнЇ...Ф

ѕривернула нашу увагу ≥ статт€ ™вгена ‘едоренко (доктора ф≥лолог≥њ) У√еноцид проти украњнського народуФ. ¬≥н пише: У÷ього року минаЇ 70 рок≥в з того часу, коли центр комун≥стичноњ влади в ћоскв≥ св≥домо ≥ планово зорган≥зував нац≥онально-пол≥тичне народовбивство, спр€моване супроти украњнц≥в у форм≥ створеного ц≥Їю владою штучного голоду в ”крањн≥ в 1932-1933 роках.

÷е безприкладна найжахлив≥ша в ≥стор≥њ людства трагед≥€, остаточна д≥€ роз≥гралас€ за час одного неповного року (1932-1933), що був не т≥льки роком смертельних жнив голодомору, жертвою €кого стали 7 м≥льйон≥в сел€н-украњнц≥в, що вмирали в той час ц≥лими селами й районами. –≥зн≥ джерела подають, що за три роки Ц 1930-1933 Ц 10 м≥льйон≥в стали жертвами голодомору Ц геноциду, примусовоњ колектив≥зац≥њ та так званоњ л≥кв≥дац≥њ куркульства, €к класу...Ф

ќтже бачимо, що журнал≥сти та вчен≥ одностайно визнають той факт, що √олодомор Ц трагед≥€ украњнського народу. јле р≥зн€тьс€ в погл€дах на те, чому –ос≥€ не визнаЇ своњх д≥й проти украњнських сел€н €к геноцид.


¬исновки

√олодомор Ц це соц≥ально-господарське €вище, що ви€вл€Їтьс€ у позбавленн≥ населенн€ м≥н≥муму необх≥дних продукт≥в харчуванн€ ≥ призводить до зм≥ни демограф≥чноњ та соц≥альноњ структури населенн€ рег≥он≥в, а ≥нколи ≥ крањн.

—в≥това ≥стор≥€ знаЇ чимало жахливих масових злочин≥в. јле р≥дко €кий за своњми масштабами й садизмом може зр≥вн€тис€ з тим, €кий було скоЇно в 1932-1933 роках московсько-комун≥стичним режимом супроти украњнськоњ нац≥њ. —к≥льки загинуло украњнц≥в у цей голодомор н≥хто точно не знаЇ.

√олод 1932 1933 рр. дл€ украњнц≥в був тим же, чим нацистський геноцид дл€ Їврењ або р≥занина 1915 р. дл€ в≥рмен. ÷€ трагед≥€, масштаби €коњ просто неможливо усв≥домити, завдала нац≥њ непоправного удару, соц≥альн≥, психолог≥чн≥ ≥ демограф≥чн≥ насл≥дки €коњ дають знати про себе ≥ сьогодн≥. ¬она ж кинула чорну т≥нь на Ђперемогиї рад€нськоњ системи ≥ методи њх дос€гненн€.

—аме жахливе в голодомор≥ 1932-1933 рр. те, що його можна було уникнути. —ам —тал≥н за€вл€в: ЂЌ≥хто не може заперечувати, що. загальний урожай зерна 1932 р. перевищуЇ 1931ї.

√олодомор Ц не ≥сторична минувшина, а глибока демограф≥чна ≥ духовна рана, €ка нестерпним болем пронизуЇ памТ€ть його очевидц≥в ≥ жертв. ”крањнц≥в позбавл€ли Ѕатьк≥вщини, мови, винищували родов≥д, обкрадали духовно, морили голодом, вбивали ≥ примушували мовчати. ƒе€к≥ пол≥тики ≥ тепер намагаютьс€ не допустити поширенн€ правдивоњ ≥нформац≥њ про творц≥в голодомору.

 ≥льк≥сть померлих в≥д голоду неможливо точно п≥драхувати. –≥зн≥ досл≥дники називали цифри в≥д 2,5 до 8 млн. жертв. «а п≥драхунками –оберта  онквеста, автора книги про рад€нську колектив≥зац≥ю ≥ голодомор У∆нива скорботиФ, в≥д голоду померло 5 млн. сел€н в ”крањн≥ ≥ ще 2 млн. за њњ межами. Ќа початку 90-х рок≥в —.  ульчицький (”крањна) ≥ —. ћаксудов (—Ўј) спробували уточнити ц≥ цифри на п≥дстав≥ щойно розсекречених матер≥ал≥в рад€нськоњ демограф≥чноњ статистики. «а оц≥нкою  ульчицького, пр€м≥ втрати в≥д голоду 1933р. в ”крањн≥ коливаютьс€ в д≥апазон≥ в≥д 3 до 3,5 млн.ос≥б, повн≥ втрати (з урахуванн€м зниженн€ народжуваност≥) Ц в≥д 4,4 до 5 млн. Ќа думку ћаксудова, в≥д голоду померло 4 - 4,5 млн. ос≥б, повн≥ втрати становили 5,5 - 6 млн. ƒосл≥дники д≥йшли висновку, що вс≥ в≥дом≥ людству випадки геноциду за своњми масштабами не йдуть н≥ в €ке пор≥вн€нн€ з тим, що скоњлос€ в ”крањнськ≥й –—– на початку 30-х рок≥в. √олод 1933р. Ц найстах≥тлив≥ший серед численних злочин≥в стал≥нщини.

Ќа жаль, в украњнському сусп≥льств≥ Ї досить впливов≥ сили, €к≥ прагнуть знищити памС€ть про злочини рад€нськоњ доби, викреслити њх з шк≥льних п≥дручник≥в. јле правда про минуле необх≥дна, щоб перешкодити поверненню цього минулого, перетворенню його на майбутнЇ.


—писок використаноњ л≥тератури

1.¬.√ јфанасьева, √.Ћ. —м≥рнова. ”рок даЇ ≥стор≥€. - ћ.:ѕол≥здат. - 1989. Ц 125—.

2. ульчинський —.¬.,  урнаков ё.ќ.,  оваль ћ.¬. ≤стор≥€ ”крањни. Ц  .: ќсв≥та. - 1995. Ц 342—.

3.ќрест —убтельний ”крањна ≤стор≥€. Ц  .: Ћеб≥дь. - 1994. Ц 457—.

4. —ерг≥йчук ¬. Ђяк нас морили голодомї; Ѕ≥бл≥отека украњнц€. Ц  .,- 1997. Ц 213—.

5. —.¬.  ульчицький У“рагед≥€ голоду 1933.  .:«нанн€. - 1989. Ц 134—.

6. —.¬.  ульчицький, ћ.  отл€р; Уƒов≥дник з ≥стор≥њ ”крањниФ. Ц  .:”крањна. Ц 2004. Ц 97—.

7. ¬. Ѕаран, я.√рицак, ќ. «айцев У≤стор≥€ ”крањниФ. Ц ƒонецьк:—в≥т. - 2006. Ц 349—.

8. ѕерсонал. - є 4. Ц с.1

9. ћарочко ¬. √олодомор 1932-1933. Ц  ., 2007.- 64—.

10. ƒов≥дник з ≥стор≥њ ”крањни. Ц  .:  ондор. Ц 2007. Ц 689—.

11.ћицик ё. ”крањнський голокост 1932-1933. Ц  .: ондор. Ц 2004. Ц 421—.

12. –оберт  . ∆нива скорботи. –ад€нська колектив≥зац≥€ ≥ голодомор. Ц  .: Ќаукова думка. Ц 1993. Ц 134—.

13. ≤вшина Ћ. ƒень ≥ в≥чн≥сть ƒжеймса ћейса. Ц  .:«нанн€. Ц 2005. Ц 317—.

14. √олод 1932-1933 рок≥в в ”крањн≥: причини ≥ насл≥дки. Ц  .: ѕросв≥та. Ц 2005. Ц 78—.

ќценить/ƒобавить комментарий
»м€
ќценка
 омментарии:
√де скачать еще рефератов? «десь: letsdoit777.blogspot.com
≈вгений07:58:56 19 марта 2016
√де скачать еще рефератов? «десь: letsdoit777.blogspot.com
≈вгений22:40:59 18 марта 2016
 то еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "„истых ƒенег"? ”знайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально дл€ студентов!
22:28:40 28 но€бр€ 2015

–аботы, похожие на  урсова€ работа: Ќауков≥ публ≥кац≥њ про трагед≥ю √олодомору

Ќазад
ћеню
√лавна€
–ефераты
Ѕлагодарности
ќпрос
—танете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в »нтернете?

ƒа, в любом случае.
ƒа, но только в случае крайней необходимости.
¬озможно, в зависимости от цены.
Ќет, напишу его сам.
Ќет, забью.



–езультаты(149878)
 омментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru † † † реклама на сайте

–ейтинг@Mail.ru