Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах

Название: Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: курсовая работа Добавлен 19:18:02 26 мая 2008 Похожие работы
Просмотров: 1084 Комментариев: 3 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ З РОМАНСЬКИХ МОВ ІМЕНІ МИКОЛИ ЗЕРОВА

Курсова робота

З французької мови

На тему

«Засоби зображення гами кольорів

у французькій та українській мовах»

Виконала:

студентка 3-го курсу

спеціальність: французький переклад

Безродна А.Д.

Науковий керівник

Качановська Т.О.

Київ - 2007

Зміст

Вступ. 3

Матеріалом дослідження послугували французькі та українські слова, що називають кольори і їх відтінки, виявлені шляхом аналізу літературних та публіцистичних творів ХХ століття французькою та українською мовами. 4

Розділ 1. Класифікація та специфіка гами кольорів в українській та французькій мовах. 5

1.1. Класифікація кольорів. 5

1.2 Кольори у художній літературі 10

Розділ 2. Способи вираження кольорів і відтінків в українській і французькій мовах, особливості їх перекладу. 13

2.1. Методи зображення кольорів. 13

2.2 Метафоричне позначення назв кольорів. 15

2.3. Зображення інтенсивності кольору. 17

Розділ 3. Використання переносних назв кольорів у французькій та українській мовах. 19

Висновки. 24

Список використаної літератури. 26

Resumé. 29

Вступ

Порівняльне вивчення способів вираження кольорів у різних мовах – це одна із традиційних тем лінгвістики. На прикладі назв кольорів можна переконатися, що навіть таке об’єктивне, загальне для всіх людей фізичне відчуття, як колір, у різних мовах виражається по-різному, назви кольорів складають в кожній мові складну систему, і у системах різних мов є багато відмінностей. Ці відмінності стосуються як виділення кольорів і відтінків, так і способів їх позначення.

Метою даного дослідження є систематизація, узагальнення і порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів у французькій і українській мовах.

Починаючи з ХІХ століття, кількість відтінків у обох мовах суттєво збільшилася. Це спричинено розвитком нового напрямку в живописі – імпресіонізму. Зростаюче зацікавлення французьких авторів вираженням кольорів і відтінків у своїх творах (подекуди до 1,1% всього тексту) пояснює актуальність обраної теми для перекладачів.

У процесі дослідження, завданням якого є аналіз засобів вираження кольорів і відтінків у художній літературі й публіцистиці обох мов, вирішувалися такі задачі :

1. Прослідкувати історію появи назв кольорів та відтінків.

2. З’ясувати, які зміни відбулися з гамою кольорів протягом останніх століть.

3. Класифікувати кольори та відтінки французької та української мов за типами, провести їх порівняльний аналіз.

4. Розглянути основні способи перекладу назв кольорів з однієї мови на іншу.

Об’єктом дослідження є гама кольорів у французькій та українській мовах.

Предметом дослідження є засоби її вираження.

В ході роботи були використані описовий та структурний методи .

Матеріалом дослідження послугували французькі та українські слова, що називають кольори і їх відтінки, виявлені шляхом аналізу літературних та публіцистичних творів ХХ століття французькою та українською мовами.

Практична цінність даної роботи полягає у можливості її використання на заняттях з практики перекладу і порівняльної лексикології та складання двомовного глосарію.

Розділ 1. Класифікація та специфіка гами кольорів в українській

та французькій мовах

1.1. Класифікація кольорів

Існує безліч класифікацій кольорів. Лінгвісти, мистецтвознавці, психологи класифікували кольори й відтінки відповідно до тих чи інших характеристик. У цій роботі розглянуто найбільш цікаві характеристики, що безпосередньо стосуються теми дослідження.

Французький сайт paintcafe.com, темою якого є кольори і їх словники, подає їх класифікацію за типами:

Схема хроматичного кола

1. Первинний колір (couleurprimaire) не можна створити змішуванням інших кольорів. В результаті змішування первинних кольорів виникають всі інші кольори і відтінки. До первинних кольорів належать червоний, жовтий і синій. Суміш цих трьох кольорів дає нам чорний.

2. Вторинний колір (сouleursecondaire) створюється шляхом змішування двох первинних кольорів. Червоний і жовтий дають помаранчевий, жовтий і синій – зелений, синій і червоний – фіолетовий.

3. Проміжний колір ( сouleurintermédiaire) виникає при змішуванні первинного і вторинного кольорів. Наприклад, синьо-зелений.

4. Комплементарними кольорами ( сouleurscomplémentaires)називаються ті кольори, які знаходяться один навпроти одного у хроматичному колі (див. Схему хроматичного кола). Наприклад, комплементарним для червоного кольору є зелений (суміш синього і жовтого), для синього – помаранчевий (суміш жовтого і червоного).

5. Теплі кольори (сouleurschaudes) – це кольори від жовтого до фіолетового.

6. Холодні кольори (сouleursfroides) – кольори від бузкового до жовто-зеленого.

Оригінальними є дослідження Джонатана Вайноуера з Массачусетського технологічного університету. Він відкрив неочікуваний зв’язок між лінгвістикою і фізіологічним сприйняттям кольору. Його зацікавило, чи впливають на сприйняття кольору особливості рідної для людини мови і чи можна на основі цього зробити висновки щодо психології нації.

Відомо, що кольори поділяються на певні групи в залежності від їх психологічного впливу на людину .

1. Стимулюючі (теплі) кольори , що сприяють збудженню й діють як подразники:

а) червоний, ясно-червоний (rouge, cerise, cinabre, écarlate, garance, vermillon)- вольовий, життєстверджуючий;

б) жовтогарячий, помаранчевий (orange, abricot, blé, carotte, feu vif) - теплий, затишний;

в) жовтий, лимонний, золотавий (jaune, bouton d'or, citron, paille) - контактуючий, променистий.

2. Дезінтегруючі (холодні) кольори , що зменшують роздратованість:
а) фіолетовий, бузковий, лавандовий (violet, zinzolin, parme) - глибокий, важкий;

б) синій , індиго, кобальтовий (bleu, marine, saphir) - підкреслює дистанцію;

в) блакитний , лазуровий , б і рюзовий (bleu céleste, turquoise, azur) – спрямовує до простору;

г) синьо-зелений (virideprasin)- підкреслює рух, мінливість.

3. Пастельні кольори :

а) рожевий (rose, carnation, chair, incarnat)- ніжний, справляє враження деякої таємничості;

б) ліловий (lilas,améthyste)- замкнутий, ізольований;

в) пастельно-зелений (vert d'eau,amande, jade)- ласкавий, м'який;

г) сірувато-блакитнуватий (charron, bleu guède, pastel) - стриманий.

4. Статичні кольори , здатні врівноважити:

а) власне зелений (vert,malachite)- вимогливий, освіжаючий;

б) маслиновий (olive, jaune moutarde)- заспокійливий, пом'якшуючий;

в) жовто-зелений (moutarde)- оновлюючий;

г) пурпурний (pourpre, аmarante) - вишуканий, претензійний.

5. Кольори глухих тонів , які не викликають роздратування (сір ий , gris, ardoise), гасять його (білий , blanc, chenu), допомагають зосередитися (чорний , noir, аile de corbeau).

6. Теплі темні тони (коричневі), що стабілізують роздратування, діють інертно:

а) охра (ocre rouge et jaune) – зменшує зростання роздратування;

б) коричневий, землистий (brun, аcajou)- стабілізуючий;

в) темно-коричневий (maduro colorado)- пом'якшує збудливість.

7. Холодні темні кольори , що ізолюють і придушують роздратування (темно-сірі, чорно-сині, темні зелено-сині , maduro, anthracite).

Джонатан Вайноуер звернув увагу на те, що в українській та російській мовах є два різні слова “блакитний ” і “синій ”, тоді як у англійській, французькій та ряді інших мов для позначення обох кольорів використовується лише одне слово (blue, bleu). Правда, якщо потрібно точніше передати відтінок, вживаються словосполучення “lightblue” і “bleuclair”.

За результатами дослідів, під час яких людям показували на екрані три квадрати, зафарбовані в один із 20 відтінків синього, виявилося, що носії слов’янських мов на 10% швидше відрізняють синій від блакитного [12; 6]. Вперше було доведено, що мова спілкування впливає на сприйняття кольору людиною. Завдяки подібним дослідам і користуючись характеристикою кольорів за їх психологічним впливом на людину, можна зробити висновки про менталітет нації. Виділення блакитного кольору як окремого свідчить про те, що україномовні люди є більш врівноваженими і спокійними.

За В.Г.Гаком [3, 192], серед кольорів виділяються основні:

· кольори спектра – червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий;

· інші найважливіші кольори – білий, чорний, сірий, коричневий).

Поля основних кольорів у французькій та українській мовах співпадають, за виключенням блакитного та синього, яким у французькій мові відповідає bleu . Також варто відзначити, що французьке rose вживається набагато частіше, ніж українське рожевий . Тому французькі автори нерідко включають його до списку основних кольорів, тоді як в українській мові рожевий вважається відтінком червоного.

Серед основних кольорів можна виділити невелику групу ядерних – найбільш розповсюджених і вживаних назв кольорів в даній мові. До ядерних відносяться ахроматичні, так звані “без­колірні” кольори [24, 296],: білий і чорний (а в українській мові і сірий), а також червоний, зелений, синій, жовтий. За даними частотних словників відносна вживаність цих кольорів у французькій мові така: noir – blanc – rouge – vert – bleu – jaune; в українській: білий – червоний – чорний – зелений – синій – сірий – жовтий.

Також виділяються специфічні назви кольорів, що стосуються лише певних предметів [25, 191]. У французькій та українській мовах є кольори, що позначають масть коней: вороний, сивий, гнідий, буланий, красий, чубарий; aubère (чалий), bai (гнідий), louvet (буланий), alezan (рудої масті) і т.д.

Спеціальними прикметниками також позначають колір волосся людини (рудий, сивий, русий, чорнявий, білявий), її очі (карі, pers, vair), колір шкіри (смаглявий, рум’яний, загорілий, hâlé, bronzé), тканини (маренго, écarlate, grenat). У французькій мові також є специфічні назви для кольорів на гербах: gueules (червоний), sable (чорний), sinople (зелений).

Специфічні назви можуть переходити і на інші предмети. Французькі прикметники gris, blank, brun, наприклад, походять від назв мастей коней.

У мові з’являються все нові і нові назви відтінків , які даються за кольором рослин (citron, mauve), тварин (chamois, souris), мінералів (rubis, jade), явищ природи (horizon, aurore, feu), різноманітних речовин (paille, roille). У французькій мові, зважаючи на легкість вживання конверсії, будь-яке слово може стати означенням кольору. Перелік кольорів у словнику Робера має в своєму складі такі словосполучення, як, broudenoix, feuillemorte, queuedevache, têtedemaure, gorgedepigeon, cuissedeNymphe.

Відтінки дуже нерівномірно розподіляються по мовах. Подекуди доволі розповсюджена назва кольору в одній мові не має повного відповідника в іншій.

Словник Робера дає список із 191 відтінку. Ці відтінки об’єднуються в такі групи: blanc – 20 відтінків, bleu – 15, brun – 47, gris – 10, jaune – 20, noir – 6, rouge – 36, rose – 9, orange – 8, vert – 11, violet – 9. Деякі з цих слів взагалі не відмічені у франко-українських словниках: platiné, blet, balais (відтінок червоного). Інші слова є, але не вказується, що вони позначають певний колір: argilacé, cendreux, mastic, tourturelle серед відтінків сірого; серед помаранчевих – capucine, feu, géranium, серед жовтих – banane, canari, cireux, maïs, miel, moutarde, poussin, safran, serin, thé тощо.

Таким чином, частота вживання назв основних кольорів і кількість відтінків того чи іншого кольору не збігаються у французькій та українській мовах.

1.2 Кольори у художній літературі

У античні часи особливе місце в літературі належало зображенню лише двох кольорів – білого і червоного, що були ознакою жіночої краси й одночасно зустрічалися у релігійній символіці та побутовому житті [26]. У класичній літературі вживання значної кількості назв кольорів теж не помічалося. Так, у романі „Манон Леско” використано лише 20 назв кольору, у „Кандіді” Вольтера – 22 [3, 194]. Підвищена зацікавленість у назвах кольорів у письменників з’явилася лише у ХІХ столітті і була пов’язана з розвитком нового напрямку в живописі, що приділяв велику увагу зображенню колірних відчуттів – імпресіонізму. „Фортуніо” Т. Готьє налічує 170 „кольорових” слів, „Пані Боварі” та „Саламбо” Флобера - відповідно 509 та 621, , „Жерміналь” і „Людина-звір” Золя – 814 та 685 [27; 140].

Загалом, не тільки збільшується частота вживання „кольорових” слів, але й розширюється їх номенклатура. Якщо класики ХVII– XVIII століть виокремлювали лише основні кольори : bleu, rose, blanc тощо, то в 30 ‑ 50‑их роках ХІХ століття письменники навчаються у художників точності позначення кольорів. Г. Маторе відзначає, що у Готьє присутні не лише rouge, але і cardinalisé, cerise, rougeâtre, vermeil, cramoisi, écarlate, incarnadin, pourpre, vermillion. У одній з книг М. Пруста поряд з rose зустрічаються rosetendre, rosepale, roseTiepolo, vieuxrose, rosemetallique, rosegéranium. Л. Арагон демонструє більшу стриманість у позначенні кольорів, ніби підкреслюючи цим внутрішній протест проти професійного живопису. Але і у нього, за свідченням Глатіньї, поряд із bleu зустрічаються bleuroi, bleupâle, bleubarbeau, bleucéleste, bleuprofond, bleudélavé [26; 54].

У більш сучасних письменників назви кольорів зустрічаються часто. У „Планеті людей” Сент-Екзюпері 134 „кольорових” слова (0,3% загальної кількості слів у повісті), у „Страсному тижні”, „Багатих кварталах”, „Орельєні” Луї Арагона – по 900-1000 (0,4-0,5% усіх слів), а в одній з повістей Колетт відсоток „кольорових” слів доходить до 1,1%. Зростаюче зацікавлення французьких письменників у вживанні назв кольорів пояснює важливість знання цих назв для людей, що вивчають французьку мову.

Українські письменники також доволі часто приділяють увагу зображенню кольорів і відтінків. Зазвичай, у прозових і віршованих творах переважає вживання назв білого, червоного і чорного кольорів, бо вони є символічними для українського народу, але нерідко можна зустріти і назви інших кольорів, подекуди незафіксовані словниками. Набагато частіше назви кольорів і відтінків використовуються в українській поезії. Наприклад, у віршах Шевченка:

І заплакала Лілея,

А цвіт королевий

Схилив свою головоньку

Червоно-рожеву

На білеє пониклеє

Личенько Лілеї [9; 314].

У Лесі Українки зустрічаються такі надзвичайно влучні й тонкі вирази, як рудий хамсін, у жовтій та сліпучій млі, біловійний туман, злато-багряна верба.

Творчість більш сучасних письменників відзначається набагато частішим використанням назв кольорів[1; 17]:

Як до Тебе протоптати тропи?

В сивій млі спостерегти мету?

Чи ж пропалить синій жар Європи

Азії проказу золоту?

(Є.Маланюк „Батьківщині”)

...Забіліли сніги мої чорні,

Засміялась душа молода.

(М.Вінграновський „Остання сповідь Северина Наливайка”)

Потім тьотя Клава зробила рухом парасольки диск, піймала поглядом срібно-синій слід метеора й промовила (М.Хвильовий „Вальдшнепи”)

Отже, можна зробити висновок, що протягом останніх століть частота вживання назв кольорів як у французькій, так і в українській літературі невпинно зростає.

Розділ 2. Способи вираження кольорів і відтінків в українській і

французькій мовах, особливості їх перекладу

2.1. Методи зображення кольорів

Частіше за все назви кольорів є вмотивованими. Наприклад, червоний колір отримав свою назву, бо червона фарба виготовлялася із особливого виду хробаків (червів). Назва „рожевий” – від застарілої назви троянди (рожі), малиновий – від назви ягоди, зелений – від старовинної назви будь-якої трави (зілля), бузковий – від назви рослини [17; 9].

Деякі назви кольорів створені шляхом калькування з іншої мови. Калькування (від фр. с alque „копія”) – копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова [10; 230]. Таким чином, наприклад, було отримано назву помаранчевого кольору в українській мові (у французькій мові couleur orange – дослівно апельсиновий, помаранчевий колір) Часто назви кольорів є запозиченими з іншої мови: французькі bleu , blanc , brun , gris (з германських мов), російські лиловый , фиолетовый, палевый , українські оранжевий , бордовий, бежевий (з французької).

Треба відзначити також способи зображення відтінків, для яких немає спеціального словесного позначення [3; 194]. В першу чергу, це, звісно, використання дослівного перекладу з аналітичним позначенням кольору за допомогою слова кольору (couleurliedevin – кольору винного осаду). Але основним засобом передачі відтінків є модифікація основного кольору.

Для уточнення кольору використовуються:

· суфікси інтенсивності (синюватий ,жовтуватий, червонуватий , bleuâ tre , rougeâ tre );

· спеціальні слова, що уточнюють колір (clair, foncé, темно-, блідо-, яскраво- тощо);

· метафоричне вказування на предмет, що має такий самий відтінок (білосніж ний, bleu-ciel );

· вказування на основні кольори, що входять до складу відтінку (bisкоричнево-сірий , mordoré червонувато-коричневий , persсиньо-зелений тощо).

До того ж, відтінок, що має назву в одній мові, може залишитися без неї у іншій. В цьому випадку відтінки не відокремлюються від основного кольору і не відрізняються між собою. Дуже часто одному українському прикметнику відповідає одразу декілька французьких назв, що відрізняються між собою за відтінками чи спеціалізацією (особливі назви кольорів тканин, обличчя і т.д.). Наприклад, червоний - rouge, garance; бузковий – lilas, mauve; бордо – bordeaux, liedevin; коричневий – brun, broudenoix; малиновий – cramoisy, amarante; смаглявий – bronze, bazané, bistré, halé.

Порівнюючи переклади, ми часто знаходимо особливе слово, що позначує відтінок у французькому тексті, і посилання на загальний колір чи його модифікацію – в українському.

Наприклад:

1. Le ciel était du bitume. – Небо було чорним .

У цій фразі використовується професійне позначення кольору: bitume – чорна смола . Українською мовою дається загальне позначення кольору.

Загалом, зображення відтінків, що не мають спеціального позначення в даній мові, - дуже складна задача. В художній літературі часто взагалі не можна використовувати пояснення, і перекладачі, будучи не в змозі точно перекласти назву відтінку, передають його лише приблизно.

2.2 Метафоричне позначення назв кольорів

Нерідко назви кольорів і відтінків позначаються метафорично – шляхом порівняння з предметом, що має відповідний відтінок (небесного кольору, кольору крові ) [3; 196]. З часом такі метафоричні означення можуть закріплюватися у мові і входити у загальну гамму кольорів: вишневий, рожевий стали вже звичними прикметниками кольору; вирази на кшталт сталевого кольору теж перетворилися на стійкі аналітичні позначення.

Метафоричне позначення кольору частіше використовується у французькій, ніж у українській мові. В українському тексті їм відповідають основні кольори і їх модифікації:

Lepapierdeteinture étaitliedevin – Шпалери були темно-червоного кольору ;

Ilsecouaitquventdescheveuxtoutdorés. – Він струшував на вітрі геть позолоченим волоссям [28;34];

unvêtementhailloneuxcouleurdeboue – вицвіле лахміття.

Зробити точний переклад назви кольору дуже складно. Для вдалого виконання цієї задачі необхідно знати основні засади з теорії перекладу, що стосуються підбору слів. Вибір слова – одне з найважливіших і найскладніших питань практики перекладу – висвітлюється в коментарях лінгвістів по-різному, в залежності від поставленої задачі. Вибір слова може залежати як від багатозначності українського чи французького слова, так і від наявності синонімів, що мають приблизно одне й те саме значення. В першому випадку можна припуститися більш грубих помилок, але друге завдання (підбір синонімів) є складнішим [4; 5].

Є кілька типів відповідників [20; 21]:

а) узуальні чи словникові відповідники (rouge – червоний ; vert – зелений; turquoise - бірюзовий );

б) аналоги або варіативні відповідники (рудий – roux, fauve, carotte; блакитний - aigue-marine, céruléen, cyan, sarcelle);

в) адекватні заміщення.

Щодо третього типу, то варто зазначити, що адекватне заміщення використовується тоді, коли ні в якому разі не можна втрачати зв’язок з метафорою, за допомогою якої той чи інший колір було позначено. Скажімо, автор твору називає колір за назвою квітки, явища чи предмету, незнайомих для українського читача (тут це не просто передача кольору, а важливе порівняння з цією квіткою, явищем тощо). Перекладач повинен відтворити цей колір, не втрачаючи первинного порівняння, але користуючись назвою знайомою і зрозумілою.

Метафоричне позначення, прийняте у одній мові, доволі складно передати у іншій, бо подекуди неясно, який саме відтінок мається на увазі. Так, колірtournesol, що згадує у своєму словнику Робер, можна було б прийняти за жовтий (за кольором пелюсток соняшника). Але йдеться не про самі пелюстки, а про лакмусову рідину, яку з них добувають. Вона має характерний синюватий колір від лугів, тому Робер відносить його до групи синіх. Які відтінки може побачити український читач при дослівному перекладі слів ventredebiche (живіт лані), queuedevache(коров’ячий хвіст)? А насправді маються на увазі особливі відтінки коричневого кольору.

Ось чому перекладачі відмовляються від дослівного перекладу метафоричного позначення кольору, що не є загальноприйнятим у даній мові. Вони заміняють його неметафоричним позначенням. Але коли колірна метафора виконує певну стилістичну функцію у авторському тексті, вона повинна бути дослівно передана у перекладі. При цьому дається вказівка на відомий читачеві колір, і, таким чином, метафоричне позначення виступає як уточнення вже знайомого кольору. Наприклад, французам важко зрозуміти колір малахіту, і при перекладі він уточнюється: малахітова вода – eaucouleurvert malachite. В інших випадках незнайомі метафоричні позначення іншої мови перекладачі замінюють на знайому метафору, приносячи в жертву точність передачі відтінку.

2.3. Зображення інтенсивності кольору

Різниця між позначеннями назв кольорів у французькій та українській мовах є помітною і під час зображення інтенсивності кольору [3; 197]. В українській мові цей нюанс найчастіше виражається суфіксом –атий : червонуватий, сіруватий тощо. Аналогічний суфікс є і у французькій мові. Це суфікс –â tre : rougeâtre, rosâtre bleuâtre.

У мовленні подекуди можна зустріти повну смислову і структурну відповідність (рудуватий пух – unduvetroussâtre). Але такі випадки трапляються дуже і дуже рідко. Набагато частіше можна зіштовхнутися зі складними позначеннями у французькій мові: поєднання основного кольору з визначниками слабкої інтенсивності léger, faible, pale, clair тощо. Наприклад: сірувате листя - lefeillagelégèrementgris. Інколи послаблений відтінок виражається у французькій мові спеціальною лексемою: жовтуватий матовий колір – desrefletsd’ivoire.

Мовна невідповідність між суфіксальними утвореннями пояснюється тим, що суфікс –атий в українській мові показує лише ступінь інтенсивності кольору, тоді як французький –â tre додає до цього ще й зневажливий відтінок. Варто відзначити, що прикметники, які позначають колір, дуже легко набувають пейоративного значення. Порівняймо: чорний, чорнявий і чорномазий (noiraud), білявий (blond, blondasse).

Загалом, у французькій лексиці відтінки розрізняються більш детально, ніж в українській. Якщо в процесі мовлення потрібно позначити колір, то в українській мові перш за все використовуються прикметники загальних кольорів, а відтінки виражаються за допомогою цих кольорів, шляхом модифікації за допомогою різних морфологічних і лексичних засобів (суфікс ‑атий , уточнюючі слова яскраво-, світло-, темно-, блідо-, тьмяно- тощо).

У французькій мові відтінки позначуються не через основні кольори, а за допомогою особливих слів. Українські методи зображення кольорів і відтінків в українській мові формують більш рівну і замкнену систему. Зустрівши у тексті такі відтінки, як яскраво-червоний , тьмяно-зелений та ін. ми відразу можемо легко визначити колір, керуючись позначеннями основних кольорів. Їх назви мотивовані всередині самих назв кольорів.

Французькі назви кольорів, хоча вони й більш детальні, не мають тієї внутрішньої взаємозалежності елементів, що характерна для української системи. Зустрічаючи такі відтінки, як marine, turquoise, grège, tanné, beurrefrais, carné, coquelicot, parme, glauque, ponceau чи celadon, ми не можемо визначити лише за формою цих назв, якого кольору відтінок вони позначують. Вони мотивовані поза колом основних назв кольорів.

Розділ 3. Використання переносних назв кольорів у французькій та

українській мовах

Якщо французькій мові властиве більш широке використання переносних значень для позначення назв кольорів, то, з іншого боку, самі назви відіграють надзвичайно важливу роль. Вони легко субстантивуються і використовуються для позначення предметів: lerouge - помада ; lebleu - робоча блуза , unenoire - четвертна нота (в музиці) і т.д. Французькі прикметникові назви кольорів мають більшу кількість переносних значень і частіше, ніж їх українські відповідники, використовуються у фразеології.

Фразеологія (від гр. phrasis “вираз” і logos “наука”) – розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. [10; 241 ].

У французьких та українських фразеологізмах лексеми на позначення кольорів можуть уживатися як у прямому, так і в переносному значенні. Переносне значення кольористичного компонента фразеологічної одиниці може пов’язуватися із символікою того чи іншого кольору. Дослідники символіки кольору вважають, що розуміння кольору, а також пов’язані з ним асоціації, ґрунтуються на віковічних традиціях певного етносу. Крім цього, ступінь загальної психофізіологічної дії кольору залежить від його світлоти і насиченості: чистий спектральний червоний колір може символізувати сонце, вогонь, кров, жовтий колір - сонце, золото, чорний - ніч, безодню, нещастя, сірий - сум, буденність.

Розглядаючи фразеологічні одиниці, компонентом яких є назва кольору, бачимо, що семантика цього компонента нерідко відрізняється від семантики цієї ж назви кольору у вільному вживанні. Слово (у даному випадку колір), яке входить у вільне словосполучення, є самостійною лексичною одиницею, а слово, що входить до складу фразеологічної одиниці, частково втрачає свої попередні семантичні характеристики. Фразеологічний компонент позбавляється самостійного значення і набуває нової якості:

1. Біла кість (так зневажливо говориться про людей знатного дворянського походження). Наприклад, білий колір, який символізує чистоту й невинність, у фразеологічній одиниці біла кість несе негативне навантаження. (Подібними є фразеологічні одиниці блакитна кров, білі руки ).

2. У фразеологічній одиниці блідий, аж жовтий, колір, що є світлим і ненасиченим, набуває нового смислу - «хворобливий, пов’язаний зі смертю»

3. У французькій мові ситуація подібна: ivresseblanche – стан повного оп’яніння (знову ж таки, колір, що символізує невинність, отримує зовсім протилежне значення) [3; 199].

Ще одна назва кольору, яка крім основних значень, має додаткові, зелений . Одне з цих додаткових значень - «хворобливий стан людини»: в очах зеленіє .

В обох мовах є фразеологічні одиниці, у яких назва зеленого кольору (в народній символіці - колір надій ) має інше значення: «недосвідчений, юний»(в обох мовах) і “сирий, свіжий, незакінчений” (переважно у французькій). Наприклад, українські фразеологізми зелене, як барвінок; молодий і зелений (людина без життєвого досвіду) [19; 137], французькі les raisins sont trop verts (про недосвідчену людину), du bois vert (сирі дрова, зі щойно зрубаного дерева), vin vert (молоде вино), ivoire vert (свіжа, щойно взята з убитої тварини слонова кістка).

У французькій мові vert має ряд інших переносних значень:

· “повний сил, міцний”: ilestencorevert - він все ще міцний ;

· “суворий” : une verte reprimande - гарна прочуханка;

· “різкий, нескромний”: êtretropvertenparoles - не соро мит и ся у виразах;

· «той, що стосується сільського господарства чи зелених насаджень»: révolutionverte – сільськогосподарський переворот .

В опозиції до світлих кольорів є темні, а зокрема, чорний, що, згідно зі словником є «кольором сажі, вугілля або близьких відтінків». У складі фразеологічної одиниці він асоціюється з чимось сумним, песимістичним: укр. чорний день ; фр. humeurnoir (поганий настрій ) s’enfoncerdanslenoir (впасти в меланхолію ); а також з чимось негативним: укр. чорна вівця (про людину, що негативно відрізняється від оточуючого середовища своєю поведінкою); фр. marché noir (чорний ринок ) travailnoir (робота наліво, “халтура” ). Ще однією додатковою ознакою цієї назви в українській мові є «поганий фізичний стан»: чорний, як земля (про змарнілу, хвору людину). У французькій мові noir використовується також для позначення інтенсивності: froidnoir - сильний холод , fournoir - повний провал , heurenoire - глупа ніч , misèrenoire - страшні злидні [3; 200].

Час від часу можна прослідкувати історію появи переносного значення назви кольору. Так, у ХVI столітті якийсь видавець публікував романи для молоді в блакитних обкладинках (bibliothèquebleu). Звідси походить вираз contesbleus – казочки, вигадки. Під час війни нацисти носили коричневу форму, що і спричинило асоціацію цього кольору з нацизмом і появи виразів, якими називали нацистів: коричнева чума та lapestebrune [21; 86]. Можна також дуже просто пояснити походження таких виразів, як passeraurouge, voirrouge.

В нападі гніву у людини змінюється колір обличчя: вона червоніє, але може й побіліти, пожовтіти, навіть посиніти, такий гнів у французькій мові позначають різними кольорами: unecolèrebleu, rouge, blanche, jaune. Людина може побіліти (посиніти) і від інших емоцій. Ось чому різні сильні емоції у французькій мові часто передаються за допомогою слова bleu: peurbleu – панічний страх , en êtrebleu – роззявити рота від здивування , avoireuneenviebleu – сильно заздрити комусь. Але не завжди можна пояснити, чому той чи інший колір набув саме таких переносних значень. Часто незвичний колір, який зазвичай не вживається в такому контексті, підкреслює надзвичайний характер явища. Як, наприклад, пояснити фразеологізм “напитися до зеленого змія” ? І чому про дуже злу людину французи кажуть “méchantcommeun ânerouge”? Червоних віслюків не буває, це дивне порівняння підкреслює надзвичайну упертість людини. Потрапити в скрутне становище французькою мовою передається такими виразами: envoirdebleus, degrises, devertes, detouteslescouleurs.

Отже, зорові враження для французької мови стоять на першому місці. Дуже часто характеристика у французькій мові дається на основі зорових вражень, в тому числі і через позначення кольору, тоді як в українській мові осмислення здійснюється шляхом вживання прикметників, що передають пов’язані з предметом враження: misèrenoire – гіркий нестаток .

Колірні враження відіграють велику роль у французькій мові при називанні предметів і людей. Дуже часто при цьому використовується синекдоха.

Синекдоха (від гр. synekdoch ē із syn “разом” і ekdoch ē “переймання”) – перенесення назви з частини на ціле і навпаки [10; 196].

Назви даються за кольором частини тіла, одягу або предмета, пов’язаного з ним.

Поряд з виразами, основаними на заміні цілого частиною (colbleu – моряк ), у французькій мові є безліч виразів з прикметниками кольору, де в переносному сенсі використовується не прикметник, а сам іменник, якого він стосується. Наприклад: pageblanche – незнайоме почуття , fleurbleu – любовна інтрижка , oiseaubleu – нездійсненна мрія , bêtenoire – неприємна людина , papillonsnoirs – чорні думки , sérienoire – детективні романи тощо.

Такі назви виникають постійно. Наприклад, у Парижі вводять обмеження щодо часу і місця стоянки автомобілів. При порушенні поліцейський поміщає на лобове скло зачиненої машини блакитний папірець – штраф. Парижани одразу назвали ці квитанції papillonsbleus. Згодом ввели нові правила дорожнього руху у деяких районах міста, і ці райони отримали назву zonebleue. З’явилися вирази maréenoire – забруднення моря нафтопродуктами й в переносному значенні – неприємне явище, що швидко розповсюджується ; pointnoire – “небезпечне місце на дорозі” і в переносному значенні – “складнощі” .

Звідси видно, що в українській мові на першому місці стоїть слухове сприйняття, а у французькій - зорове.

Висновки

В ході дослідження було проведено систематизацію, узагальнення і порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів у французькій і українській мовах.

Ця тема була обрана тому, що при детальному аналізі назв кольорів можна переконатися, що навіть таке загальне відчуття, як колір, в різних мовах відображається по-різному.

В роботі розглянуто декілька класифікацій кольорів (загальні класифікації, класифікації за психологічним впливом на людину, за вживаністю в певній мові тощо). Вченими вже доведено, що люди, які спілкуються різними мовами, по-різному сприймають гаму кольорів. У різних мовах, а в даному випадку в українській і французькій, різняться між собою найбільш вживані кольори (у французькій мові це noir – blanc – rouge – vert – bleu – jaune; в українській: білий – червоний – чорний – зелений – синій – сірий – жовтий ) і навіть методи вираження їх гами.

У французькій мові практично будь-яке слово може стати назвою кольору, тоді як в українській мові частіше вживаються кольори спектру та їх варіації. Правильний переклад французьких назв кольорів є дуже важкою задачею для перекладача. Для її вирішення мало лише знання мови. Необхідно також добре орієнтуватися у французьких реаліях. У французькій мові також набагато частіше використовується метафоричне позначення кольору (despantalonsvignone, lesyeuxpervenche, lecieldebitume). Але все ж можна виділити основні типи формування назв кольорів і відтінків:

· використання дослівного перекладу з аналітичним позначенням кольору за допомогою слова кольору (couleurliedevin – кольору винного осаду)

· суфікси інтенсивності (синюватий , bleuâtre );

· спеціальні слова, що уточнюють колір (clair, foncé, темно-, блідо-, яскраво- тощо);

· метафоричне вказування на предмет, що має такий самий відтінок (білосніж ний, bleu-ciel );

· вказування на основні кольори, що входять до складу відтінку (bisкоричнево-сірий , mordoré червонувато-коричневий , persсиньо-зелений тощо).

Також під час дослідження було розглянуто вживання назв кольорів у обох мовах в переносному значенні і те, з чим у кожній мові асоціюються такі кольори, як білий (“ясний, світлий”, у французькій мові також “чистий”, “порожній”), чорний (“зловісний”, “незаконний”), зелений (“недосвідчений”, “незрілий”, а також “сирий”, “свіжий”, “міцний”, “суворий”) тощо.

У роботі розглянуто і проаналізовано вживання кольорів у фразеологізмах на матеріалі художньої та наукової літератури, прослідковано історію появи назв деяких відтінків і кольорів, а також досліджено основні типи перекладу слів, що позначають колір, з французької мови на українську і навпаки.

Таким чином, за науковими і літературними даними було проведено порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів і відтінків у французькій та українській мовах, їх систематизація і узагальнення.

Список використаної літератури

1. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В.Стефаника, М.Коцюбинського, М.Хвильового). - К., 1997

2. Бірюкова О.О. Лінгвостилістичні особливості української діаспорної поезії 60 - 80-х років ХХ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 /; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004

3. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. (На материале французского и русского языков). М., “Международные отношения”, 1977

4. Гак В.Г., Львин Ю.И. Курс перевода. – М.: Международные отношения, 1980

5. Горобець Василь Йосипович. Про назви кольорів в українській мові другої половини ХVІІІ ст. //Культура слова. Вип. 55-56. - К.: Наукова думка, 2000. -С.28-32

6. Кандинский В.В. О духовном искусстве. – М., 1976

7. Карпалюк В.С., Каньоса П.С., Карпалюк Н.В. Українська мова. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір.— Кам'янець-Поділ., 2004.

8. Китова С. Симфонія кольорів у лексиці колядок і щедрівок (колір у системі художніх засобів українських пісень різдвяного циклу) // Нар. творчість та етнографія. — 2004. — N 1-2. — С. 22-26

9. Кобзар – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004.

10. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. - К., Видавничий центр „Академія”, 2004

11. Лещенко Г.В. Порівняльна лексикологія. - Черкаси, 2000

12. Лингвистику раскрасили в разные цвета. «Обзор», май, 2007, №50.

13. Манакин. В.Н. Сопоставительная лексикология — К.: Знання, 2004.

14. Пелепейченко Л.Н. Современный русский язык. Лексикология и фразеология.— Х., 2001.

15. Попович М.М Детермінованість/недетермінованість іменника у мовленні (на матеріалі французької мови. — Чернівці: Рута, 2001.

16. Рудь О.М.Поетичне слововживання складних прикметників та дієприкметників.— Суми, 2001.

17. Ткаченко О.Б.З історії назв кольорів в українській мові: червоний (червінець, червоне золото). – К.: Наукова думка, 1967

18. Ткаченко О.О. Французька мова на межі тисячоліть // Мовознавство. — 2002. — N 1. — С. 55-59.

19. Удовиченко Г.М. Словник українських ідіом. – К.: «Радянський письменник», 1968

20. Чередниченко О.І., Коваль Я.Г. Теорія і практика перекладу. Французька мова: підручник. – К.: Либідь, 1995

21. Чікало М.І. З історії назв кольорів в українській мові (XIV–XVIII століття) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 234: Праці Філол. секції / Ред. О. Купчинський. Львів, 1997. С. 186-209.

22. Чікало М.І. Номінації коричневого кольору // Українська історична та діалектна лексика / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. Вип. 2. Київ: Наук. думка, 1995. С. 77-89

23. Шегеда О.П. Символіка кольору у творчості Лесі Українки. — Житомир,2001.

24. Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.— К.: Техніка, 1997

25. Юрин В.А. Опыт структурного анализа семантического поля цвета в руском и латышском язиках. «Учен. Зап. Латв. Ун-та». Рига, 1959, т. ХХV.

26. Glatigny M.. A propos du vocabulaire des couleurs dans “La Semaine Sainte” de L.Aragon. «Le Français Moderne», janvier, 1963, № 1

27. Matoré G.. A propos du vocabulaire des couleurs. «Annales de l’Université de Paris», 1958, № 2

28. Pachko L.A. Le retour du petit prince, - K., 2004

Resumé

Ces recherches sont consacrées aux manières de l’expression des noms des couleurs dans les langues française et ukrainienne, leur systèmatisation et l’analyse comparative. Dans mon travail on envisage quelques types de classification des couleurs. Les couleurs peuvent être classé par espèces selon des caractères différents. C’est ainsi qu’on distingue:

1. Les couleurs primaires et secondaires , froides et chaudes etc.

2. Les couleurs statiques , stimulantes , irritantes etc.

3. Les couleurs plus ou moin utilisé dans telle ou telle langue.

On peut tirer une conclusion que le nombre des couleurs et leur nuances, leur utilisation et sens figurés sont différents dans les deux langues.

Il faut mentionner que le nombre des noms des couleurs et leur nuances a augmenté à partir de XIX siècle. A ce temps-là l’impressionisme, la tendence nouvelle dans la peinture qui a accordé son attention à l’utilisation des couleurs, a commencé à développer. Cette tendance a été hérité dans la littérature.

Les noms des couleurs sont souvent motivés dans les langues française et ukrainienne (par example, orange, violet en français et малиновий, рожевий en ukrainien). Certains noms des couleurs sont emptuntés (brun, gris, blanc aux langues germaniques). Dans la langue française on utilise plus souvent la nomination métaforique des couleurs: des pantalons vignone, les yeux pervenche, le ciel de bitume . Au contraire, en ukranienne on nomme les couleurs en adressant les noms des couleurs primitives (синьо-зелений, червонувато-коричневий etc). Mais on peut distinguer les types basiques de formation des noms des couleurs dans les langues française et ukrainienne:

· traduction littérale avec la nomination analitique en utilisant le mot couleur (couleur lie de vin – кольору винного осаду );

· les suffixes de l’intensité (синюватий , bleuâtre );

· les mots particuliers qui spécifient la couleur (clair, foncé, темно-, блідо‑, яскраво- etc);

· la nomination métaforique (білосніж ний , bleu-ciel );

· la référance aux couleurs primitive (синьо-зелений, червонувато-коричневий etc).

Souvent le nom ukrainien a quelques correspondances françaises qui se distinguent par les nuances ou par la spécialisation (les noms particuliers des couleurs de tissu, de visage etc). Par exemple, червоний - rouge, garance; бузковий – lilas, mauve; бордо – bordeaux, lie de vin; коричневий – brun, brou de noix; малиновий – cramoisy, amarante; смаглявий – bronze, bazané, bistré, halé. Le grand nombre des correspondances et la nomination métaforique des couleurs compliques le travail du traducteur. Pour faire la bonne traduction il faut apprendre les réalités françaises.

L’utilisation des noms des couleurs dans la phraséologie est aussi un aspect important pour le traducteur. Il est nécessaire de savoir les associations liés avec telle ou telle couleur. Par example, le couleur vert en français a quelques notions supplémentaires par rapport à l’ukrainien (solide, sévère, indiscret). En generale, dans la phraseologie français la perception visuelle est plus importants que la perception sensuelle (misère noire – гіркі злидні ).

Dans le travail on met en lumière les aspects importants de nomination des couleurs, leur utilisation dans les langues française et ukrainienne. On a fait leur analyse comparative, systématisation et généralisation.


A

nom de couleur échantillon
Abricot
Absinthe
Acajou
Aigue-marine
Aile de corbeau (cheveux)
Albâtre
Alezan (chevaux)
Amande
Amarante
Ambre jaune
Ambre rouge
Améthyste
Anthracite
Aquilain (chevaux)
Ardoise
Argent
Argile
Asperge
Aubergine
Auburn (cheveux)
Aurore
Avocat
Azur (héraldique)
Azur
Azurin

B

nom de couleur échantillon
Baillet
Banane
Basanéau)ux vieilli)sation dans laes et la nomination орове_______________________________________________________________________
Beige
Beigeasse (péjoratif)
Beurre
Beurre frais
Bis (héraldique)
Bis
Bisque
Bistre
Bitume
Blanc
Blanc cassé
Blanc crème
Blanc d'argent
Blanc d'Espagne
Blanc de céruse
Blanc de Chine
Blanc de lait
Blanc de Meudon
Blanc de plomb

Blanc de Troyes

)

Blanc de zinc
Blanc lunaire
Blanc neige
Blanc-bleu
Blé
Blet
Bleu primaire
Bleu acier
Bleu ardoise
Bleu azur
Bleu barbeau
Bleu bleuet
Bleu canard
Bleu céleste
Bleu cérule
Bleu céruléen
Bleu charrette
Bleu charron
Bleu ciel
Bleu cobalt
Bleu d'Anvers
Bleu de Berlin
Bleu de cobalt
Bleu de France
Bleu de minuit
Bleu de Prusse
Bleu des mers du sud
Bleu dragée
Bleu électrique
Bleu France
Bleu fumée
Bleu givré
Bleu guède
Bleu hussard
Bleu Klein
Bleu lavande
Bleu Majorelle
Bleu marine
Bleu minéral
Bleu nuit
Bleu outremer
Bleu paon
Bleu persan
Bleu pétrole
Bleu roi
Bleu roy
Bleu saphir
Bleu sarcelle
Bleu turquin
Bleu turquoise
Blond (cheveux)

Blond vénitien

(cheveux)

Bordeaux
Bourgogne
Bouton d'or
Brique
Bronze
Brou de noix
Brun clair
Brun
Bureau

С

nom de couleur échantillon
Caca d'oie
Cacao
Cachou
Cæruléum
Café
Café au lait
Cannelle
Capucine
Caramel
Carmin
Carnation
Carné (botanique)
Carotte
Cassis
Céladon
Cerise
Céruléen
Chair
Chamois
Champagne
Charbonneux
Châtaigne
Châtain
Chaudron
Chenu (cheveux)
Chocolat
Cinabre
Citron
Citrouille
Clarissimo (cigare)
Claro (cigare)
Claro claro (cigare)
Colombin (vieilli)
Colorado (cigare)
Colorado claro
Coquelicot
Coquille d'œuf
Corail
Cramoisi
Crème
Cuisse de nymphe
Cuivre
Cyan secondaire
Cyan

D

nom de couleur échantillon
D'albâtre
D'ivoire
Denim
Double claro (cigare)

E

nom de couleur échantillon
Ébène
Écarlate
Écru
Émeraude
Étain oxydé
Étain pur

F

nom de couleur échantillon
Fauve
Fer (héraldique)
Feu vif
Feuille-morte
Flave
Fleur de soufre
Fraise
Fraise écrasée
Framboise
Fuchsia

G

nom de couleur échantillon
Garance
Glauque
Glycine
Grège
Grenadine
Grenat
Gris
Gris acier
Gris anthracite
Gris de lin
Gris de maure
Gris de Payne
Gris fer
Gris fumée
Gris perle
Gris plomb
Gris souris
Gris taupe
Gris tourdille (chevaux)
Gris tourterelle
Groseille
Gueules (héraldique)

I

nom de couleur échantillon
Incarnadin
Incarnat
Indigo (teinture)
Indigo
Isabelle (chevaux)
Ivoire

J

nom de couleur échantillon
Jade
Jais
Jaune secondaire
Jaune auréolin
Jaune banane
Jaune bouton d’or
Jaune canari
Jaune citron
Jaune d'or
Jaune de chrome (pigment)
Jaune de Mars
Jaune de Naples (pigment)
Jaune fleur de soufre
Jaune impérial
Jaune maïs
Jaune mimosa
Jaune moutarde
Jaune nankin
Jaune paille
Jaune poussin
Jaune soufre

L

nom de couleur échantillon
Lapis-lazuli
Lavallière (reliure)
Lavande
Lie de vin
Lilas
Lin

M

nom de couleur échantillon
Maduro (cigare)
Maduro colorado (cigare)
Magenta secondaire
Magenta primaire (encre)
Magenta foncé
Maïs
Malachite
Mandarine
Marine
Marron
Mastic
Mauve
Melon
Menthe
Menthe à l'eau
Miel
Mordoré
Moreau (chevaux)
Moutarde

N

nom de couleur échantillon
Nacarat
Nankin
Neige
Noir
Noir animal
Noir charbon
Noir d'aniline
Noir d'encre
Noir d'ivoire (pigment)
Noir de carbone (pigment)
Noir de fumée (pigment)
Noir de jais
Noiraud (teint , cheveux)
Noisette

O

nom de couleur échantillon
Ocre rouge
Ocre jaune
Olive
Opalin
Or
Orange
Orangé (héraldique)
Orange brûlée
Orchidée
Orpiment
Orpin de Perse
Oscuro (cigare)

P

nom de couleur échantillon
Paille
Papaye
Papier bulle
Parme
Passe-velours
Pastel
Pêche
Pelure d'oignon (œnologie)
Pervenche
Pinchard (chevaux vieilli)
Pistache
Platine
Plomb
Poil de chameau
Ponceau
Pourpre (héraldique)
Pourpre
Prasin
Prune
Puce

Q

nom de couleur échantillon
Queue-de-renard
Queue-de-vache foncé
Queue-de-vache clair

R

nom de couleur échantillon
Réglisse
Rose
Rose balais (minéraux)
Rose bonbon
Rose dragée
Rose fuchsia
Rose Mountbatten
Rose thé
Rouge primaire
Rouge Andrinople
Rouge anglais
Rouge Bismarck
Rouge bordeaux
Rouge bourgogne
Rouge capucine
Rouge cardinal
Rouge carmin
Rouge cerise
Rouge cinabre
Rouge coquelicot
Rouge d'alizarine (pigment)
Rouge d'Andrinople
Rouge d'aniline
Rouge de Mars (pigment)
Rouge écrevisse
Rouge feu
Rouge fraise
Rouge framboise
Rouge grenadine
Rouge grenat
Rouge groseille
Rouge ponceau
Rouge sang
Rouge tomate
Rouge tomette
Rouge turc
Rouge vermillon
Rouge-violet
Rouille
Roux

S

nom de couleur échantillon
Sable (héraldique)
Sable
Safran
Safre
Sang de bœuf
Sanguine (héraldique)
Saphir
Sarcelle
Saumon
Senois (héraldique)
Sépia
Sinople (héraldique)
Smalt
Smaragdin
Soufre
Souris

T

nom de couleur échantillon
Tabac
Tanné (héraldique)
Taupe
Terre d'ombre
Terre de Sienne
Terre de Sienne brûlée
Tomate
Topaze
Tourterelle
Turquoise

V

nom de couleur échantillon
Vanille
Ventre de biche
Vermeil
Vermillon
Vert primaire
Vert absinthe
Vert amande
Vert anglais
Vert anis
Vert avocat
Vert bouteille
Vert céladon
Vert chartreuse
Vert d'eau
Vert de chrome (pigment)
Vert de gris
Vert de Hooker
Vert de vessie
Vert émeraude
Vert empire
Vert épinard
Vert gazon
Vert herbe
Vert impérial
Vert jade
Vert kaki
Vert lichen
Vert lime
Vert malachite
Vert mélèze
Vert menthe
Vert menthe à l'eau
Vert militaire
Vert mousse
Vert olive
Vert opaline
Vert perroquet
Vert pin
Vert pistache
Vert poireau
Vert pomme
Vert prairie
Vert prasin
Vert prés
Vert printemps
Vert sapin
Vert sauge
Vert smaragdin
Vert tilleul
Vert turquoise
Vert Véronèse (pigment)
Violet
Violet d'évêque
Violine
Viride

Z

Zinzolin
Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:40:25 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:18:35 29 ноября 2015
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:13:44 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151258)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru