Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Колороніми в структурі фразеологізмів в англійській мові

Название: Колороніми в структурі фразеологізмів в англійській мові
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Добавлен 01:28:18 03 мая 2002 Похожие работы
Просмотров: 3077 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти та науки України

Херсонський державний педагогічний університет

Факультет іноземної філології

“Погоджено” “Затверджено до захисту в ДЕК”

Декан факультету Перший проректор університету

______________доцент Л.Руденко ________________професор О.Мішуков

Завідувач кафедри романо-германських мов

______________доцент Л.Ткаченко

ПМСО. Англійська мова та література

Колороніми в структурі

фразеологізмів

в англійській мові

Магістерська дисертація освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр”

“Погоджено”

Науковий керівник

____________доцент Л.Ткаченко

Опонент Виконавець дисертації магістрант

заочної форми навчання

_____________доцент Н.Лебедєва _____________ О.Аркуша

Херсон-2001

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………3

Глава 1 Основні положення теорії фразеології………………….…..6

1.1 Фразеологія як наука та її предмет дослідження………….-

1.2 Семантика фразеологічних одиниць……………………...11

1.3 Природа фразеологізмів та їх компонентів………………13

1.4 Системні зв’язки у сфері фразеології……………………..22

1.5 Феномен кольору. Особливості сприймання……………..30

Глава 2 Характеристика фразеологізмів, до складу яких

входять колороніми….………………………………………37

2.1 Фразеологізми-порівняння………………………………...40

2.2 Фразеологізми-метафори....………………………………..44

2.3 Фразеологізми-метонімії.…………………………………..59

2.4 Історико-етимологічний коментар досліджуваних

фразеологічних одиниць………………………………...63

2.5 Системні зв’язки фразеологізмів та семантичні

можливості колоронімів………………………………..67

2.6 Типологічне зіставлення фразем, що містять

назви кольорів…………………………………………...79

Глава 3 Психологічні передумови вживання фразеологізмів

у мовленні……………………………………………….…83

Психолого-педагогічний експеримент……………………85

Загальні висновки…………………………………………….……….89

Список використаної літератури……………………………………..91

Перелік умовних позначень…………………………………………..97

Додатки………………………………………………………………...98

ВСТУП

Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття. На сьогоднішній день нез’ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки. До нерозв’язаних питань належать невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Нез’ясованою зілишається теорія еквівалентності, проблема слівності компонентів та інші. Науковий пошук у цих напрямках продовжується. Досить плідними є дослідження вітчизняних (зокрема російських та українських) мовознавців. Розробкою питань теорії фразеології займалися В.В.Виноградов, Є.Д.Поливанов, Л.А.Булаховський, В.Л.Архангельський, В.М.Мокієнко, В.П.Жуков, О.М.Мелерович, В.Г.Гак, Л.Г.Скрипник, М.Ф.Алефіренко, Л.Г.Авксентьєв, М.Т.Демський. Такі лінгвісти як О.І.Смирницький, О.В.Кунін, Н.М.Амосова, А.І.Альохіна досліджували фразеологію англійської мови. Серед західних мовознавців слід відзначити Ш.Баллі та Л.П.Сміта. На жаль, на заході приділяється дуже мало уваги цій галузі мовознавства.

Фразеологія нерозривно пов’язана з психологією. Адже виникнення фразеологізмів зумовлено особливістю людської психіки. В даному дослідженні ми розглядаємо фразеологізми саме під таким кутом зору. Крім того, нас цікавлять назви кольорів у складі цих мовних одиниць. А колір, як відомо, має специфічне відображення у людській психіці. В сучасному суспільстві прослідковується тенденція все більшої зацікавленості саме психологічними процесами у мозку людини (про це свідчить розвиток парапсихології, екстрасенсорики та ін.). Тому, на нашу думку, науковий пошук в сфері психолінгвістики досить актуальний.

Наша увага буде зосереджена на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, денотативним значенням для яких є ознака кольору. Такі лексеми ми будемо називати колоронімами (від лат.color – колір, гр.onima – ім’я).

Об’єкт дослідження становлять фразеологізми сучасної англійської мови, у структурі яких присутні назви кольорів.

Предметом дослідження є сутність колоронімів як компонентів фразеологічних одиниць англійської мови.

Мета дослідження : проаналізувати, наскільки природа фразеологізмів співвідноситься із їх компонентним складом.

Основні завдання дослідження :

1. З’ясувати, наскільки значення колороніма може впливати на загальне значення фразеологічної одиниці;

2. Виявити семантичні можливості даних компонентів фразем у сфері системних зв’язків;

3. Розглянути, якою мірою психологічне трактування кольору відображено у фразеологізмах.

Методологічною основою дослідження є діалектичний підхід до розгляду англійської фразеології як системного явища із властивими їй закономірностями, принцип єдності теорії та практики.

Основні методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; критичний аналіз досліджень з даної проблеми; системний аналіз; метод типологічного зіставлення.

Наукова новизна роботи полягає у багатосторонньому розкритті основних властивостей компонентного складу фразеологічних одиниць, до складу яких входять колороніми.

Теоретична значущість полягає в тому, що дана праця є внеском в дослідження мовних одиниць різного рівня, у визначенні типологічних особливостей англійської мови на лексичному рівні.

Практичне значення роботи в тому, що дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути застосовані як у галузі філології, так і психолінгвістики. Основні питання, розглянуті в роботі, можуть бути включені до розробки лекцій, написання курсових та дипломних робіт.

Слід зазначити, що при аналізі явищ ми застосовуємо як синхронічний, так і діахронічний підхід.

Робота пройшла апробацію на засіданні кафедри романо-германських мов. На основі здійсненого дослідження була також надрукована стаття “Black як компонент фразеологізмів англійської мови” у Збірнику наукових праць (випуск 16), що виданий Херсонським державним педагогічним університетом у 2000 році.

Структура роботи . Дане магістерське дослідження складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури, переліку умовних позначень та додатків. У вступі визначаються об’єкт та предмет дослідження, мета та основні завдання, визначається наукова новизна, теоретична та практична значущість роботи, вказуються основні методи та методологічна основа дослідження.

В першому розділі розглядаються основні положення теорії фразеології та особливості сприймання кольору.

Другий розділ є аналізом фразеологізмів, до складу яких входять колороніми.

До третього розділу включені психологічні передумови вживання фразеологізмів у мовленні.


Глава 1

Основні положення теорії фразеології

Фразеологія як наука та предмет її дослідження

Дана робота є дослідженням у галузі психолінгвістики. Фразеологізм як мовне явище розглядається нами не лише в лінгвістичному, а й в психологічному контексті. Такий підхід невипадковий. Праці В.Гумбольта, Ф.де Соссюра та О.О.Потебні яскраво засвідчують, що природу мовних явищ слід шукати в психіці людини. На думку О.О.Потебні, зближення мовознавства з психологією дає можливість “шукати рішення питань про мову в психології, і, навпаки, чекати від досліджень мови нових відкриттів в області психології”[57,с.39].

Розглядаючи мову як систему знаків, Ф.де Соссюр зазначає, що мовний знак, в свою чергу, є “двобічною психічною сутністю”, “обидва боки мовного знаку психічні і пов’язуються в нашому мозку асоціативним зв’язком” [66,с.71].

Розглядаючи фразеологічні одиниці (далі ФО) та колороніми (які входять до їх складу), ми маємо справу з різними видами мовних знаків.

Вивчення фразеологізмів як мовних одиниць є прерогативою фразеології, статус якої як науки далекий від однозначного вирішення. Як правило, фразеологічний рівень розглядається в мові як проміжний. Він знаходиться на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів. Невизначеність статусу фразеології пов’язана з відкритим питанням еквівалентності ФО слову, невизначеності самого терміну, предмета даної науки, та деякими іншими. До вчених, які не виділяють фразеологію як окрему дисципліну, належать Ш.Баллі, В.В.Виноградов, О.І.Смирницький, Є.Д.Поливанов, Л.А.Булаховський. Деякі інші мовознавці роблять спробу виділити фразеологію в окремий ієрархічний рівень мови. До них належать В.Л.Архангельський, М.Ф.Алефіренко, О.В.Кунін та інші.

Ми дотримуємось останньої точки зору. Як зазначає М.Ф.Алефіренко, фразеологізми, “з одного боку, характеризуються всіма основними властивостями, притаманними одиницям мови, а з другого, - відрізняються від інших мовних одиниць тільки їм властивими ознаками”. На його думку, об’єднувати лексеми і фраземи в один мовний рівень не можна з декількох міркувань: “тому що синтагматичні зв’язки фразем і лексем мають не мовний, а мовленнєвий характер, і по-друге, тому що фраземи можуть вступати в синтагматичні відношення з синтаксичними одиницями, і тоді слід було б виділяти й неіснуючий синтаксично-фразеологічний рівень” [3,с.46,48].

Ми акцентуємо увагу на проблемі статусу фразеології з тих міркувань, що саме на основі деяких положень теорії фразеології О.В.Куніна і провадилося дане дослідження.

Спірним залишається питання про те, коли зародилась фразеологія. Одні схильні вважати основоположником даної науки швейцарського лінгвіста французського походження Ш.Баллі. Відомо, що в своїх роботах з французької стилістики певне місце він відвів опису сполучень слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, бо ФО еквівалентні слову. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді, коли В.В.Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології.

Як зазначалося вище, не існує єдиного тлумачення термінів “фразеологія” та “фразеологізм”. А ті, що існують, можуть суперечити одне одному.

Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну “фразеологія” (гр. phrasis – “вираз, зворот”, logos – “слово, вчення”): це 1) сукупність фразеологізмів певної мови;

2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови [36,с.148]. Більш вузьке тлумачення терміну зустрічаємо у О.В.Куніна: “фразеологія – це наука про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що їх утворюють” [40,с.5].

“Оксфордський словник” подає зовсім узагальнене значення: “фразеологія - вибір слів, формулювання" [80,с.639]. У “Вебстерському словнику даний термін пояснюється як “спосіб вживання та систематизація слів" [85,с.753]. У вітчизняних тлумачних словниках знаходимо тлумачення фразеології як “розділу мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми” [52,с.701].

Отже, як бачимо, в англомовних виданнях фразеологія навіть не розглядається, як наука, галузь лінгвістики (на відміну від лексикології: лексикологія - наука про походження та значення слів [85,с.570]).

О.В.Кунін також звертає увагу на те, що в англо-американській лінгвістичній літературі фразеології присвячена невелика кількість досліджень. Однак в них немає ґрунтовного розгляду основних питань фразеології [40,с.8]. Таким чином, в нашому дослідженні ми спираємось переважно на праці вітчизняних дослідників. Існування великої кількості робіт, присвячених фразеології саме в нашій країні, значно полегшує здійснення пошуку в межах обраної теми.

Не можна залишити поза увагою сам термін “фразеологізм”, оскільки він, по-перше, є предметом фразеології як науки, а, по-друге, - об’єктом нашого дослідження. Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни (фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття.

Як правило, поняття “фразеологічна одиниця” та “фразеологізм” ототожнюються. Інші терміни можуть розрізнятися (як правило, це залежить від різниці у класифікаціях ФО). В межах стійких зворотів О.І.Смирницький, наприклад, розрізняє фразеологічні одиниці (стилістично нейтральні звороти, які позбавлені метафоричності або ж втратили ії) та ідіоми (які базуються на переносі значення, на метафорі). Н.М.Амосова виділяє фраземи та ідіоми. Ідіоми, на її думку, характеризуються цілісним значенням, які на відміну від фразем, є одиницями постійного контексту.

Тлумачення ідіоми В.В.Виноградовим дуже близьке до вищезазначеного. Він стверджує, що ідіоми, або фразеологічні зрощення, характеризуються семантичною неподільністю, абсолютною непохідністю значення цілого з компонентів [17,с.124].

В англо-американській лінгвістиці термін “фразеологізм” не вживається взагалі. Англійський фразеолог Л.П.Сміт використовує слово idiom, яке вживає в його вузькому значенні, “для визначення таких особливостей мови…, які є мовленнєвими аномаліями, що порушують або правила граматики, або закони логіки” [65,с.10].

“Оксфордський словник” подає тлумачення терміну idiom наступним чином: сукупність послідовно зв’язаних слів, які необхідно завчити як єдність, загальне значення якої важко або неможливо зрозуміти, виходячи зі змісту кожного слова [80,156]. У “Вебстерському словнику” дана лексема також багатозначна: idiom – мова народу, країни, класу, спільноти чи рідше - особистості; структура звичайних моделей виразів мови; конструкція, вираз тощо, що має значення, відмінне від буквального, або що не відповідає звичайним моделям мови; характерне авторське вживання [85,с.481].

М.Ф.Алефіренко надає перевагу поняттю “фразема”. В.М.Мокієнко під ФО розуміє “відносно стійке, відтворюване, експресивне сполучення лексем, яке має цілісне значення” [47,с.5].

В даному дослідженні ми будемо вживати терміни фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, фразеологічний зворот як синоніми, маючи на увазі “лексико-граматичну єдність двох і більше нарізнооформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, які, маючи цілісне значення, відтворюються у мові за традицією, автоматично” [61,с.11].

Отже, до основних рис ФО належать “відтворюваність у процесі спілкування, “надслівність” і цілісність значення” [61,с.11].

Слід також зазначити, що серед розмаїття ФО існують загальні фразеологізми та індивідуально-авторські. Якщо перші включені в словники, то другі, як правило, до словників не потрапляють. Деякі лінгвісти вважають за доцільне створити словники індивідуально-авторських вживань ФО [46,с.101.]. Наше дослідження не стосується оказіональних фразем, ми беремо до уваги лише загальномовні звороти.

Семантика фразеологічних одиниць

Особливий акцент слід зробити на тлумаченні фразеологічного значення. Беззаперечним є той факт, що це явище досить складне, воно “обумовлено специфічним відношенням до означуваних предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образної основи, надслівністю, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмисленим їх значенням” [72,с.18].

Деякі автори схильні приписувати фразеологізму лексичне значення або ж розглядати фразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає Л.Г.Авксентьєв, “ФО і слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття”, однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються. Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. “Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність” [1,с.44].

Тут ми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово, і ФО є мовними знаками. Мовний знак, в свою чергу, пов’язує поняття і акустичний образ [66,с.69]. Отже, змінюючи акустичний образ, мовний знак змінюється лише частково, адже поняття залишається незмінним. Швейцарський лінгвіст Ш.Баллі (як зазначає О.В.Кунін) стверджував, що ознакою фразеологічного звороту є можливість або неможливість підставити слово-ідентифікатор [40,с.12]. В.В.Виноградов також схиляється до думки, що слова та ФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО: “основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантична неподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом [17, с.124]. Існує ще один арґумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так і фразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку, ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сфери лексикології. Але, як було з’ясовано вище, ФО належать скоріше до суперсинтаксичного рівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та її узагальнено-абстрагуючим характером. Значення фразем формується у процесі складного перегрупування денотативно-конотативних елементів у семантичній структурі слів-компонентів фразеологізму й остаточно завершується інтеґрацією цих переосмислених лексичних значень із граматичними значеннями відповідних синтаксичних моделей [3,с.46].

Як доводить практика, багато ФО не мають слів-ідентифікаторів, а можуть ідентифікуватися лише за допомогою змінних словосполучень. В той же самий час фразеологізми надають мовленню емоційного забарвлення. В.М.Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній ознаці ФО [47,с.5]. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізмам [40,с.13].

Український фразеолог Л.Г.Скрипник виділяє таку рису ФО як “надслівність”, що явно суперечить теорії еквівалентності [61,с.11].

Таким чином ми схиляємось до думки, що термін “співвіднесеність фразеологізму і слова”, запропонований О.В.Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів.

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої та зовнішньої форми, які О.О.Потебня розрізняв у слові [57,c.175,c183]. Ці дві форми наявні і у фразеологізмові. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г.Авксентьєв: вона “становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу вцілому” [1,с.44]. О.В.Кунін пропонує таке визначення внутрішньої форми: “внутрішня форма – це мотивуюча образність мовної одиниці, яка базується на дериваційних зв’язках її значення зі значенням прототипа” [40,с.149]. Відповідно, розтлумачуючи поняття “значення фразеологізму”, фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів. На відміну від значення слова, “фразеологічне значення – це інваріант інформації, яка виражається семантично ускладненими, нарізнооформленими одиницями мови, які не утворюються за породжуючими структурно-семантичними моделями змінних сполук слів” [40,с.121].

Природа фразеологізмів та їх компонентів

Природа фразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу, складна і суперечлива. Спробуємо з’ясувати деякі аспекти, пов’язані з цим питанням.

З проблемою усталеності (стійкості) ФО пов’язане питання фразеологічного прототипу. Це для нас становить інтерес, оскільки в дослідженні певне місце ми відводимо фразеутворенню. На думку В.М.Мокієнка, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших [47,с.9]. Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, український мовознавець М.П.Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантична стійкість та відтворюваність [36,с.149].

Фразеологічна стійкість – це “об’єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваність в готовому вигляді” [40,c.43]. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цим пов’язане поняття фразеологічного прототипу, під яким ми розуміємо мовні одиниці, сполучення слів, що стали підґрунтям для утворення ФО. В.М.Мокієнко також стверджує, що більшість фразеологізмів першопочатково були вільними сполученнями [47,с.16]. Внутрішня форма ФО визначена її прототипом. Шлях, який проходить зворот, що є фразеологізмом, - це становлення його сталості [40,с.46].

Неодноразово ми будемо звертатися до терміну “нарізнооформленість”. Поняття “цілооформленість” та “нарізнооформленість” були запропоновані О.І.Смирницьким [62,гл.VI]. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є “цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму” [61,с.10]. Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів [40,с.52]. Найчастіше доведеться посилатися на цю теорію при аналізі системних зв’язків, а зокрема при розгляді фразеологічних варіантів.

Від компонентного складу фразеологізмів залежить його значення. Порівнюючи морфемний склад слова і структуру ФО, В.П.Жуков зазначає, що морфеми у складі слова носять більш спеціалізований характер, ніж компоненти фраземи [29,с.151].

На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж, які становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.

“Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму, в силу своєї деактуалізації позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною долею семантичної самостійності” [29,с.80]. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І.Смирницький [62,с.207]. Механізм втрати словом у складі ФО свого первинного значення та процес деактуалізації можна описати наступним чином: “виступаючи складовою частиною вільного словосполучення, слово являє собою самостійну лексичну одиницю, тоді як у структурі фразеологізму воно втрачає зв’язок зі своєю сферою семантичних та синтаксичних функцій, позбавляється самостійного значення і, стаючи компонентом ФО, деактуалізується внаслідок метафоричного переосмислення виразу вцілому” [1,с.45-46]. Отже, загалом компоненти не мають свого реального номінативного значення. Втім, вони не повністю втрачають свою семантику і “якоюсь мірою впливають” на загальне значення фразеологічного звороту [1,с.46]. Від ступеня втрати компонентами власне словесних особливостей і залежить цілісність значення фразеологізму. В залежності від характеру значення лексем О.В.Кунін виділяє 4 типи компонентів.

1) Реальні слова, тобто лексеми з буквальним значенням компонентів. До реальних слів відносяться майже всі перші компоненти стійких порівнянь.

2) Потенційні слова, тобто лексеми з послабленим лексичним значенням і послабленими синтаксичними функціями. Потенційні слова зустрічаються в складі повністю або частково переосмислених мотивованих ФО.

3) “Бувші” слова – переосмислені компоненти фразеологічних зрощень. (В них найменший ступінь слівності).

4) Псевдолексеми – такі, які насправді в мові не існують, а запозичені з інших мов шляхом фонетичного наслідування [40,с.71-72].

Час від часу, в ході аналізу фразеологізмів, ми будемо звертатися до даної класифікації компонентів ФО.

Підсумувати вищесказане можна словами фразеолога В.Г.Гака: “у фразеологічних виразах власне значення слова послаблюється, що створює умови для зрушень у значеннях. Разом з цим в них проявляється “закон означувального”, яке стає автономним по відношенню до свого означуваного і привносить у вираз свої власні конотації, які змінюються з епохою. Все це робить фразеологічні вирази семантично дуже багатими, виразними” [22,с.166].

Як зазначалося, лексеми, стаючи складовою частиною фразеологізмів, втрачають своє номінативне значення внаслідок переосмислення. В ході процесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні [40,с.134]. Найважливіші типи переосмислення – це порівняння, метафора, метонімія (включаючи перифраз та евфемізм).

Порівняння та метафору В.М.Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ.

Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. “Порівняння, як простіший засіб опису образу, більш експліцитне, ніж метафора. Метафора ж виражає схожість змісту імпліцитно, з необхідним опущенням підґрунтя для порівняння і показника порівняння” [47,с.167]. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений: “…багато слів набуває метафоричного значення; те саме стосується і словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя. Нерідко колишнє неметафоричне значення таких ідіом більш-менш зрозуміле” [65,с.29]. Таким чином, метафоричне переосмислення – це “перенос найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним на основі реальної чи уявної схожості” [40,с.124].

Іншим типом переосмислення є метонімія. Вона також слугує для створення образності. Метонімічне перенесення здійснюється на основі суміжності двох денотатів [40,с.129].

Серед проаналізованих нами ФО зустрічаються і перифрази. Досить детально механізм виникнення таких зворотів у сфері фразеології пояснює В.М.Мокієнко: “Розширення фразеологізму стимулюється недостатністю семантики, необхідністю підсилити втрачену словом (чи словосполученням) експресію, поновити мотивування. Це прагнення можна назвати принципом надлишковості. Найтиповішим явищем, що відображає цей принцип, є перифраз” [47,с.131].

Евфемізацію слід розглядати як явище дещо іншого класифікаційного рівня, ніж метафору та метонімію. В плані суто лінгвістичному евфемізацію “можна вважати різновидом перифраз, що виправдовує її віднесення до експліцитного типу утворення фразеологізмів” [47,с.170]. А з іншого боку – це явище соціальне, що зумовлено прагненням людей уникнути неприємних для згадування речей.

Рівень переосмислення зумовлює мотивованість або ж немотивованість ФО. Якщо між фразеологічним значенням і семантикою прототипу існує синхронний зв’язок, то такий зворот можна вважати мотивованим. Якщо ж такий зв’язок відсутній, то йдеться про немотивованість значення.

Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів. Говорячи про різні типи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образності та засобів її створення. Спробуємо з’ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За висловом В.М.Мокієнка, підґрунтям цього феномену є “здатність створювати наочно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв’язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеологізації виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища матеріальної дійсності, пов’язані з життям людини” [47,с.162-163]. Фразеологізми, що підлягають аналізу в даному дослідженні, досить образні. Колір, лексеми на позначення якого входять до складу ФО, що аналізуються,безпосередньо впливає на людські відчуття.

На думку Л.П.Сміта, експресивність, притаманна фразеологізмам, відіграє в мовленні не останню роль: “ідіоми особливо потрібні в емоційному, схвильованому мовленні: образність та метафоричність надають їм виразності, енергії”. Англійський фразеолог також додає: “вони [ідіоми] виконують необхідну функцію в мові. Ця функція полягає … в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за все в динамічних відчуттях людського тіла” [65,с.162,172].

Теоретичне обґрунтування понять образності та експресивності знаходимо у О.В.Куніна. Вчений зазначає, що “образність мотивованої ФО створюється в результаті двопланового сприйняття ФО та значення її прототипа… Чим далі один від одного порівнювані об’єкти, тим яскравіший образ” [40,с.159]. Поняття експресивності значно ширше, воно включає і інші категорії: “експресивність – це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні якості слова чи фразеологізму” [40,с.154]. Отже, на основне значення ФО накладаються і інші конотативні значення, які сприяють більш влучному вживанню фразем у мовленні.

Існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В.Виноградова. Він виділяє 3 типи фразеологізмів:

-фразеологізми-зрощення;

-фразеологічні єдності;

-фразеологічні сполуки.

Як пояснює М.П.Кочерган, дана класифікація ґрунтується на критерії семантичної злютованості або аналітичності фразеологізму [36,с.151].

П.Г.Єрченко, наприклад, класифікує фразеологізми за смислорозрізнювальною функцією компонента на ФО з нормативним смислом, проміжні ФО, ФО з ідіоматичним смислом та ілюстративні [28,с.8-13].

У О.В.Куніна знаходимо розподіл фразем у відповідності з трьома розділами, на які автор поділяє фразеологію: власне ФО, або ідіоми, ідіофразеоматизми та фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. Цей розподіл ґрунтується на різних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених [40,с.26].

В даному дослідженні буде використана класифікація за типом створення образності. Фразеологічний образ створюється, як правило, за допомогою різних тропів. Це семантичний спосіб класифікації” [47,с.170]. Адже ми розглядаємо ступінь переосмисленості значення як фраземи вцілому, так і компонентного складу зокрема. Дана класифікація значно полегшує дослідження кожного колороніма у складі фразеологізму.

Існує декілька класифікацій за джерелами походжень фразем. Л.А.Булаховський виділяє такі типи: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вислови письменників; 7) влучні вирази видатних людей [14]. О.В.Кунін також виділяє декілька груп ФО на основі їх походження, однак ця класифікація у даного автора не є домінуючою: 1) власне англійські ФО; 2) міжмовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого виду перекладу; 3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з американського варіанту англійської мови; 4) ФО, що запозичені в іншомовній формі [40].

Узагальненою класифікацією фразеологізмів за джерелом походження є розподіл В.М.Мокієнка фразем на дві групи – природні та умовні. Перша група – фразеологізми, що виникають самостійно в різних мовах і відображають явища природи, тваринний та рослинний світ, фізичний та психічний стани людини, до другої належать сполучення, що обумовлені специфікою національного розвитку і відображають факти матеріальної та духовної культури того чи іншого народу [47,с.163].

Особливу увагу походженню фразеологізмів приділяє англійський фразеолог Л.П.Сміт. Основним джерелом виникнення ідіом є життя та діяльність людей: “в своїй більшості образні та ідіоматичні вирази створювалися народом і тісно пов’язані з інтересами та повсякденними заняттями простого люду. Нові слова та ідіоматичні вирази є, як правило, результатом мовотворчості неграмотних людей; наші найкращі ідіоми, найбільш яскраві образні вирази виникли не в бібліотеках та вітальнях, а в майстерні, на кухні чи в льоху” [65,с.89]. Отже, англійський вчений виділяє ті сфери життя, звідки беруть початок ФО. Це різні галузі людської діяльності (вирази, притаманні носіям різних професій; ідіоми, пов’язані з сільським господарством, побутом, тваринним світом, спортом), предмети повсякденного вжитку. В особливий розряд ідіом Л.П.Сміт виокремлює такі, джерелом яких є людське тіло, і ще групу фразем, до складу яких входять так звані “фразеологічні дієслова” – словосполучення, які складаються з дієслів та прислівників чи прийменників. До того ж він виділяє запозичені ідіоми, біблійні ідіоми та шекспіризми [65,с.89].

Як бачимо, у Л.П.Сміта відсутній єдиний підхід до класифікації ФО (наявний і структурний, і за джерелом походження), однак фразеологу вдалося відобразити все розмаїття фразеологізмів англійської мови та пояснити характер цих мовних одиниць: “Оскількі наші ідіоми … беруть початок в народному мовленні, навряд чи можна очікувати, щоб вони містили абстрактні судження, висновки наукового характеру, естетичні оцінки чи тонкий психологічний аналіз – все це майже ніколи не зустрічається в ідіомах. Їх внутрішній зміст відображає життя людей в його простих проявах… В англійських ідіомах багато гумору, але мало романтики і краси” [65,с.158].

Нашу увагу, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думку О.М.Мелеровича та В.М.Мокієнка, неможливо встановити висхідне мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, наочно уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО” [46,с.109].

Системні зв’язки у сфері фразеології

Як зазначає М.П.Кочерган, наприкінці 50-х років 20 ст. починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів. Проблеми системності пов’язані з вивченням явищ фразеологічної варіативності, синонімії, антонімії, полісемії та омонімії [36,с.152] В цьому природа ФО дуже близька до природи слів. Синонімія, зокрема, є настільки розповсюдженим явищем, що існують словники синонімів в англійській фразеології [33]. Н.М.Амосова, наприклад, розрізнює синонімічні ФО двох типів:

1) синонімічні ФО, які мають однакову побудову і той самий лексичний склад, за винятком одного варіативного компонента;

2) синонімічні ФО, які мають в основі різні образи і відповідно побудовані різною лексикою [7,с.126].

Більшість лінгвістів схиляється до думки, що ті фраземи, які Н.М.Амосова відносить до першої групи, не є синонімами, а прикладами фразеологічної варіативності. На розмежуванні цих двох явищ наголошує укладач словника синонімів англійських фразеологізмів Н.Л.Каменецкайте: “від фразеологічних синонімів чітко відмежовуються лексико-структурні варіанти фразеологізмів, адже між останніми немає ні семантичних, ні стилістичних відмінностей” [33,с.4]. Автор словника визначає синоніми як такі “фразеологізми, які, відповідаючи тій самій частині мови, мають хоч би одне загальне значення поряд із розбіжностями або у відтінках цього загального значення, або в стилістичному забарвленні”[33,с.4].

Складність цієї проблеми, на думку П.О.Редіна, пов’язується з тим, “що фразеологізм варіюється із значно більшим розмахом, ніж слово: до складу фразеологізму звичайно входить більша кількість компонентів, і кожен з них (і, крім того, їх співвідношення) в принципі припускає варіанти” [59,с.50]. Явище варіативності та синонімії також безпосередньо торкається проблеми формального та семантичного варіювання фразеологізму. Синонімічні фразеологізми, маючи спільне значення, побудовані на різній образній основі (семантична ознака) і не припускають заміни слів-компонентів у своєму складі (формальна ознака). Подібність у семантиці саме синонімічних ФО “ґрунтується на тому, що… вони належать до одного денотата, по-різному називаючи його, тобто у них збігається предмет позначення, а не поняття… Фразеологічні синоніми репрезентують різновид синонімії… за денотатом. Синоніми за сиґніфікатом є фразеологічними варіантами” [59,с.50].

Варіюванню, як правило, підлягає план вираження. План змісту повинен зберігатися, інакше ми будемо мати справу не з фразеологічними варіантами, а з різними зворотами” [47,с.26]. При розгляді варіантів у сфері фразеології на зміст та форму звертає увагу і В.П.Жуков: “в явищі варіантності виявляється протиріччя між формою та змістом фразеологізму. Ідеально фразеологічне значення, відпрацьоване і закріплене мовною традицією, повинно однозначно передаватися формою, але така відповідність постійно порушується. Справа в тому, що значення фразеологізму має тенденцію набувати різні форми вираження, і навпаки: одна і та ж фразеологічна форма прагне обслуговувати різні мовні функції” [29,с.103-104]. Ось як цей фразеолог розкриває явище синонімії: “власне фразеологічні синоніми слід відрізняти від фразеологізмів, охоплених явищем варіантності, від семантично зближених фразеологічних зворотів і від фразеологізмів, що мають таке типове значення, яке виявляється при різних словах вільного вжитку. Якщо заміна компонентів призводить до зміни внутрішньої форми, то… виникають фразеологізми-синоніми, а не варіанти одного і того ж фразеологізму” [29,с.118].

Л.Г.Скрипник дає наступні визначення фразеологічних варіантів та синонімів: “фразеологічні варіанти – це співіснуючі в мовній системі, утверджені традицією різновиди ФО, які мають те саме значення, але різняться між собою одним чи кількома компонентами лексичного складу або певними елементами граматичної структури” [61,с.122]. До тези українського фразеолога про те, що лексичні варіанти ФО виникають найчастііше внаслідок синонімічних замін компонентів, ми будемо неодноразово звертатися [61,с.123].

“Фразеологічними синонімами вважаються ФО, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його, і при різній внутрішній формі і неоднаковому лексичному складі мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність зі словами оточення” [61,с.212].

На перший погляд, такі визначення видаються чіткими та зрозумілими, і “поділ між фразеологічними синонімами та варіантами може бути проведений за наявністю семантичної та формальної ознак у варіюванні ФО. Однак через те, що фразеологічні варіанти та синоніми щільно пов’язані в рамках парадигматичних угрупувань, існує певна дифузна зона перехідності між цими явищами” [59,с.51]. Існування подібної дифузної зони перехідності може призвести до перетворення варіантів ФО в самостійні фразеологічні синоніми. Як правило, такий перехід буде відбуватися в лексичних варіантах при взаємозаміні всіх слів-компонентів.

Синонімія фразеологізмів настільки поширене явище, що існують спроби класифікувати фразеологізми-синоніми. М.Т.Демський виділяє такі групи ФО-синонімів:

- рівнозначні чи дублети;

- семантичні або ідеографічні;

- стилістичні;

- експресивно-емоційні;

- семантико-стилістично-емоційні [27,с.42].

Класифікація, запропонована О.В.Куніним, наближена до тої, що зостосовується до слів-синонімів. Він виділяє ідеографічні синоніми, стилістичні та стилістико-ідеографічні [40,с.109-110].

У межах фразеологічної синонімії та варіантності особливий акцент буде робитися на взаємозамінюваних компонентах. О.В.Кунін поділяє взаємозамінювані компоненти на такі, які є синонімами за межами даної фраземи. “Взаємозамінювані компоненти, які є ідеографічними синонімами, що відносяться до одного стилістичного ряду, але відрізняються відтінками значень, можуть виражати свої відмінності у складі ФО” [38,с.1445]. Це явище можна пояснити втратою даними синонімами свого номінативного значення у складі ФО.

Дуже часто взаємозамінювані компоненти не є синонімами поза даною фраземою. “Такими компонентами переважно виступають дієслова, іменники і прикметники…” [38,с.1447]. Подібні лексеми у складі синонімічних фразеологізмів або фразем-варіантів ми будемо називати контекстуальними синонімами (розуміючи під контекстом сукупність лексем даної ФО).

Як видно, синонімія фразеологізмів дуже близька до лексичної синонімії. Вони не тільки можуть бути стилістично чи значеннєво диференційовані, а й можуть утворювати синонімічні ряди не тільки з двох, а й з трьох, чотирьох і більше фразеологізмів.

Явище фразеологічної антонімії менш вивчене, ніж синонімія. Як зазначає М.Т.Демський, при дослідженні явища антонімії “насамперед необхідно брати до уваги наявність протилежності в денотативних компонентах семантичної структури зіставлюваних фразем. Існує два види протилежності: протилежність всередині однієї сутності і протилежність між сутностями” [27,с.40]. Загальним визначенням фразеологічних антонімів може слугувати наступне: “Фразеологічні антоніми – це мінімум дві ФО, які асоціюються у свідомості як такі, що при зіставленні виключають одна одну за значенням і характеризують явища і предмети дійсності з різних, але суміжних сторін” [61,с.231].

О.В.Кунін звертає увагу на те, що обов’язкова ознака антонімів – це хоч би часткове співпадіння сполучуваності. В сучасній англійській мові вчений виділяє декілька семантичних типів фразеологічних антонімів. Наприклад, на основі семантичних типів лексичних антонімів [40,с.112].

Таким чином, у явищі фразеологічної антонімії спостерігається максимальне розходження тих самих смислорозрізнювальних ознак.

Що стосується фраземної полісемії, вона визнається не всіма фразеологами. Це пояснюється “по-перше, тим, що в багатьох випадках значення багатозначних фразем, як і багатьох слів, має дифузний характер. По-друге, тим, що багатозначних фразем порівняно мало” [27,с.36]. Якщо у полісемантичних словах виділяються прямі і переносні значення, то у фраземах можна виділити основне і похідне значення, адже воно виникає внаслідок перенесення. На думку А.І.Альохіної, про полісемію фразеологізму “можна говорити в тих випадках, коли одна й та сама одиниця в одному і тому ж звуковому складі і структурі має значення, що семантично пов’язані з іншими її значеннями [6,с.3].

Ще рідше від полісемії у фразеології виявляється явище омонімії. “Прикладом омонімії у фразеології можна вважати, коли значення фразеологізму несумісні між собою” [6,с.4]. Причин виникнення фразем-омонімів може бути декілька:

- в результаті паралельної метафоризації тієї самої дериваційної бази;

- завдяки метафоризації вільних синтаксичних конструкцій, що мають у своєму складі омонімічні складники;

- в результаті зіткнення запозиченої фраземи та фраземи, що виникла на національному мовному ґрунті [27,с.38].

Деякі фразеологи виділяють ще фраземи-пароніми, до яких належать “близькі за компонентним складом, але не тотожні семантично фраземи, найхарактернішою ознакою їх є неможливість взаємозамінюватися у мовленні [27,с.39].

Таким чином, системні зв’зки у сфері фразеології свідчать про значну близькість фразеологізмів та слів, а з іншого боку, свідчать про специфіку певних явищ у фраземіці.

Оскільки наше дослідження стосується психолінгвістики, незайвим буде зазначити зв’язок фразеологіії з психологією. Як зауважує В.Г.Гак, “лінгвісти прагнуть бачити в мові перш за все відображення соціальних сторін життя народу, його психології. Справжнє творче начало вбачається ними… в створенні нових значень, переосмислень, нових засобів номінації. В жодному розділі мовознавства зв’язок мовних форм з мисленням і одночасно культурою і історією народу не виявляється так яскраво і наочно, як у фразеології” [22,с.165]. Аналізуючи “Словник образних висловів” А.Рея та С.Шантро, В.Г.Гак звертає особливу увагу на те, що його укладачі, показуючи символізацію слів у фразеологізмах, досліджуючи розвиток фраземи, видів переносу, пов’язують це з “народною психологією” чи соціальною історією народу [22,с.165].

Л.П.Сміт підкреслює виразність ідіом, називаючи їх “ніби беззмістовними сполученнями”, і пояснює це тим, що “в самому людському розумі є певна невпорядкованість, якась схильність до нелогічного та абсурдного, небажання підкоритися здоровому глузду, що знаходить свій вияв в ідіоматичному мовленні. Нам треба, щоби слова мали певне значення, щоби наше мовлення було зрозумілим і дохідливим; в той самий час ми охоче вживаємо слова в незвичайному значенні, знаючи, що незвичайність та новизна впливають на уяву і додають мовленню жвавості та чарівності” [65,с.32].

Таким чином, фразеологія та предмет її вивчення - надзвичайно складні явища, що далекі від однозначного вирішення. Суперечливі погляди на природу компонентів сприяють різносторонньому підходу до їх розгляду. Аналіз робіт, присвячених даній проблемі, яскраво засвідчив, що виникнення та вживання ФО у мовленні, а також їхня природа – все пов’язане з людською психікою.


Феномен кольору.Особливості сприймання

Феномен кольору цікавив людство з давніх-давен. Люди намагалися пояснити це явище, з’ясувати його дію на мозок і психіку. Спроби розробити теорію кольору сягають ще часів Платона: “у Платона – колір… четвертий елемент відчуття. Особливо треба відзначити те, що він знає основу вчення про кольори та світлотіні” [24,с.145]. Ґрунтовно колір як фізичне явище описав І.Ньютон. Саме він виділив у спектрі 7 основних кольорів, виміряв довжину різних світлових хвиль, які і викликають кольорові відчуття. Однак говорити про колір як щось визначене не можна, це зумовлено неоднаковим сприйманням даного явища різними людьми [16,с.23]. Великим кроком в області кольорознавства стало вчення Й.В.Ґете про колір. Ось як він пояснює природу кольору: “кольори – діяння світла, діяння і страждання. В цьому розумінні ми можемо чекати від них розкриття природи світла. Кольори і світло стоять, правда, в самому точному взаємовідношенні один з одним… Колір є закономірною природою по відношенню до відчуття зору” [24,с.125,131-132]. Німецький філосооф піддає критиці певні положення ньютонівської теорії; і “хоча критика законів, відкритих Ньютоном, базувалась у Ґете не на фізичній основі і в цьому розумінні була позбавлена наукової доведеності, вивчення зв’язку “світло-колір-емоція” було великим його досягненням” [26,с.114].

Вивченням фізичних якостей спектральних кольорів займається кольорознавство. А вивчення психологічного впливу певних сполучень кольорів – кольорових гармоній - складає предмет естетики кольору.

В психології розробкою характеристик основних кольорів займався М.Люшер. Нас буде цікавити сприйняття кольору різними народами та психологічне його трактування. Адже ми розглядаємо вплив тих чи інших характеристик кольору на утворення мовних одиниць.

Багатство барв навколишнього світу своєрідно відображається в мові. Як зазначає у своїй статті А.Порожнюк, не в усіх мовах існує однакова кількість назв на позначення кольору. Навіть деякі основні кольори спектра не завжди мають окремі назви. Так, наприклад, в англійській мові існує одна лексема (blue) на позначення синього та блакитного кольорів. А червоний, оранжевий та жовтий у мовах африканських народів здебільшого мають одну лише назву. Кожна мова має свій спосіб “членування” спектра. Тобто колір пов’язаний з історією народу, його культурою, побутом, традиціями тощо [55,с.28].

Символізмові кольорів О.О.Потебня присвятив декілька сторінок у своєму дослідженні “О некоторых символах в славянской народной поэзии”.

Отже, для з’ясування певних питань, поставлених у даній роботі, необхідно звернутися до символічних значень кольорів та їх психологічної характеристики.

“Дослідженням мови поетичних творів… встановлено, що основу палітри фарб складають живописні означення чорний – червоний – білий” [31,с.66]. Дослідження фразеологізмів, до складу яких входять колороніми, також підтверджує думку про те, що лексеми на позначення червоного та білого кольорів зустрічаються якнайчастіше.

Чорний, як і білий, не входить до кольорів спектру, тому деякі психологи (зокрема М.Люшер) ними іґнорують. Однак Й.В.Ґете надає їм особливої ваги, ототожнює їх зі світлом і мороком. Вони є першоосновою утворення всіх інших кольорів: “для виникнення кольору необхідні світло і морок” [24,с.133].

Символічне значення чорного кольору, що ототожнюється з мороком, зустрічаємо у О.О.Потебні: “Подібно до того, як мороз, наближаючись до вогню, протистоїть йому за деяким символічним значенням, чорний колір, утворюючись від вогню, має значення безладу, ненависті, смутку, смерті, що є протилежним до переносних значень світла” [56,с.314].

Характерною особливістю чорного кольору є те, що для всіх народів він символізує “погане”. В західній традиції це смерть, траур, скорбота, меланхолія, приниження, руйнування. В східній – Ворота Пекла [11,с.23].

В чорному кольорі є завершеність. Чорний – “верхівка” темноти – агресивна наполегливість, протест проти своєї долі, абсолютна відмова. Як правило, чорний колір викликає страх (чорна людина, чорний диявол, чорна богиня Калі – у індусів, чорні прапори піратів, чорна кицька). Цей колір символізує пітьму і таємницю. А в пітьмі – заперечення світла [25,с.21].

Однак не завжди чорний – символ зла. Відомо, що в деяких східних країнах цей колір означає траур. Це і колір покаяння. Доведено, що чорний, як і білий, захищає від дії шкідливої енергетики. Ось чому представники духовенства різних країн і вірувань носять чорну одіж [19,с.21]. “Кольором честі… назвав чорний колір… китайський імператор Цинь Шихуан” [25,с.21].

Як бачимо, серед тлумачень даного кольору переважають ті, що мають негативний зміст. Так як ми розглядаємо фразеологізми англійської мови, то до уваги будуть братися традиції західної культури.

Повною протилежністю чорного кольору є білий. У слов’ян білий походить від світла та вогню. Білизна – символ краси, любові [56,с.309-310]. На заході цей колір означає святість, чистоту, відвертість, спокій, тріумф духа над плоттю. В той час у східній традиції білий – символ неба, траур [11,с.23]. Взагалі, цей колір – це кінцевий пункт яскравості та світла, панування добрих сил.

Червоний, поряд із синім та зеленим, з точки зору фізики, - основний колір світла [84,c.816]. До цих трьох додається ще жовтий. Дані чотири кольори не сприймаються як суміші [2,с.22].

Колір вогню, або ж червоний, діє на людину збудливо, хвилююче. Деяких він просто дратує. Однак в більшості випадків люди добре ставляться до червоного кольору [8,с.21].

Для українського народу, як і для деяких інших, здавна були і залишались улюбленими кольори червоної гами [55,с.28].

Червоний збуджує, а тому імпонує глядачу. Тому одіж королів, кардиналів була червоною [44,с.7]. В одежі духовенства цей колір символізував могутність Бога-Отця. Збуджуючі якості червоного кольору пов’язані з тим, що він асоціюється із пристрастю. Будучи сонячним, теплим, вогняним кольором, він не тільки гріє, а й обпалює. Багряний символізував відчайдушне самозабуття, кохання. Хоча невинності в цьому було мало – червоні плаття, як правило, носили куртизанки [8,с.21]. Червоні ліхтарі в усьму світі вказують шлях туди, де пропонується сексуальне збудження [44,с.342].

З точки зору психології червоний означає бажання і різноманітні схильності та прагнення. Це також прагнення отримувати результати, досягати успіху. Це жадібне бажання всього того, що може сприяти насиченості буття і повноті досвіду. Це всі форми життєвості і сили [44,с.342].

Символічне використання червоного кольору можна спостерігти в повсякденному житті: червоне світло світлофора примушує водіїв зупинитися; на підприємствах цей колір означає заборону та безпосередню небезпеку.

Узагальнюючи тлумачення червоного кольору, зазначимо, що він означає вогонь, кров, життя, пристрасть, любов, екстаз, мучеництво, честь [11,с.23].

Синій колір пов’язаний з фізичною потребою в спокої і з психологічною потребою в задоволеності [25,с.20]. Темно-синій викликає повний спокій. Ніщо так не заспокоює і не охолоджує, як гама синьо-блакитних тонів [45,с.58]. Споглядання синього кольору може сприяти сну [83,c.309]. Синій – колір неба, отже, це символ вірності (небо не змінює свого кольору), схильність до традицій, постійність, відданість вічним цінностям і спогляданню [44,с.337]. Як правило, він асоціюється з мудрістю, інтуїцією, є кольором синього птаха [25,с.20]. Однак синій виникає біля темряви [24,с.133], і цей факт певною мірою впливає на характеристику цього кольору. Наближаючись до чорного, він набуває відтінку нелюдського смутку [44,с.10], може спричинити депресію.

Таким чином, в західній культурі синій означає чистоту, мир, мрію, істину, інтелект, благочестя, мудрість, непорочність [11,с.23].

О.О.Потебня вважає, що зелений колір рідниться зі світлом та вогнем “у рідкій малоросійській формі гряний . Отже, за спорідненістю зі світлом (золото і горіти) зелений колір повинен мати ті ж значення, що і світло; але він означає лише молодість, красу і веселість” [56,с.310-311]. Таке значення зеленого не лише у слов’ян. Взагалі західна традиція трактує його як символ весни, тріумф життя, природи, молодість, веселість, процвітання [11,с.23]. Зелений нагадує нам про юність, цвітіння, надію та радість.

Протиріччя в психологічному тлумаченні містить у собі жовтий колір. З одного боку, - колір сонця та сонячного проміння, колір весняних кульбабок, надії. Він сприймається як світлий, яскравий, збуджуючий, а тому – зігріваючий [44,c.25]. З жовтим пов’язаний стан розкутості, зміни і стану розвитку. Він виражає основну психологічну потребу – розкриття надії в душі [25,c.21].

Однак, з іншого боку, жовтий буває нав’язливим і зухвало неспокійним [25,c.21]. У європейців жовтий завжди вважався кольором зради. Існувала думка, що у тих, хто заздрить та ревнує, відбувається розлиття жовчі, а тому жовтіє шкіра та білки очей [8,c.21]. Взагалі у західній традиції жовтий означає ревнощі, інтелект, інтуіцію, славу, багатство, розкіш [11,c.23].

Що стосується коричневого кольору, то це - суміш червоного, жовтого і чорного. Втративши життєдайну силу червоного, коричневий символізує тілесні відчуття та потреби [25,c.21]. Символізуючи покарання, деґрадацію, відречення від світу, він є земним кольором [11,c.23].

Сірий – нейтральний. Він повністю позбавлений будь-яких стимулюючих чи психологічних тенденцій. Сірий – це взагалі не територія, на якій можна жити; це тільки межа: межа – як нейтральна смуга [44,c.34].

Таємним і чуттєвим є фіолетовий колір. Будучи поєднанням червоного (чоловічого) та синього (жіночого), фіолетовий не так просто зрозуміти [44,c.16]. У сакральній символіці це колір духовного начала, покаяння, покори. Східна традиція розглядає його як основу всього сущого [11,c.23].

Отже, ми розглянули психологічне тлумачення тих кольорів, які зустрічаються у компонентному складі фразеологізмів англійської мови.


Глава 2

Характеристика фразеологізмів,

до складу яких входять колороніми

ФО утворюються в мовленні і відображають ті явища і предмети, що безпосередньо оточують людей; люди в свою чергу, надають їм тих чи інших характеристик, в тому числі ознак за кольором. Отже, цілком закономірно, що у деяких фразеологізмах, які увиразнюють, емоційно забарвлюють образність в мовленні, саме колір є складовою частиною. Колір допомагає створити яскраві зорові образи з сухих абстракцій, що робить мовлення барвистим, соковитим та емоційно насиченим.

Оскільки ФО є мовною універсалією, то можна припустити, що в будь-якій мові існують фраземи, до складу яких входять назви кольорів, адже фразеологізми відображають реалії життя. Безсумнівно, для кожної мови буде різним психологічне тлумачення кольорів, яке дасться взнаки при перекладі ФО. Розбіжності у сприйманні певним народом довкілля вплинуть на кількість фразем з одним і тим самим кольором у різних мовах.

Як показало дослідження, в англійській мові найбільшу кількість становлять ФО з колоронімом black (24,71%). На другому місці фраземи з компонентом blue (16,86%). Далі у порядку зменшення йдуть такі назви кольорів як white (15,01%), red (14,31%), green (9,47%), yellow (6,47%), rosy, pink (3,24%), gray (2,78%), brown (2,54%), purple (0,69%), orange (0,23%). Серед ФО зустрічаються і такі, до складу яких входять два або більше колороніми. Вони становлять 3,69% проаналізованих фразем. Отже, у фразеологізмах найчастіше використовуються назви тих кольорів, які за теорією Ньютона не існують – чорний та білий. Однак на думку Й.В.Ґете, чорний та білий є першоосновою утворення інших кольорів: “для виникнення кольору необхідні світло і морок” [24,с.133].

Не дивно, що другим за частотою вживання є колоронім blue. Й.В.Ґете вказував, що колір, який стоїть найближче до мороку, - синій [24,с.133]. Прослідковуючи походження назв кольорів black та blue, впадає в око і звукова подібність даних слів давньоанглійської мови: black - з АС blæk (blac); blue - з АС blæw [85,с.189,199]. Також деякі психологічні тлумачення даних кольорів спільні. Як чорний, так і синій можуть означати ніч, похмурість. Англійські фразеологізми з компонентами black та blue в більшості своїй несуть негативне забарвлення, хоча з колоронімом blue таких ФО менше, ніж з black.

Далі за частотністю вживання слідують назви кольорів red та green. Синій, червоний та зелений з точки зору фізики є основними кольорами, що і знаходить своє відображення в мові. Кількість ФО з колоронімом yellow цілком закономірно слідує за green. Як зазначає Ж.Аґюстон, “серед усіх кольорових тонів є тільки чотири, які не сприймаються як суміші…: одиничний червоний, одиничний жовтий, одиничний зелений та одиничний синій” [2,с.22]. Решта ж кольорів є сумішшю основних. ФО з такими колоронімами нечисленні. Досліджуючи лексеми, що позначають колір, у складі фразеологізмів, гадаємо слід звернутися до етимології цих слів, адже нам необхідно прослідкувати, наскільки етимологічне значення компоненту є суттєвим для семантики фразеологізму.

Black (ДA - blak, АС – blac, blœс) має давньоіндоєвропейську основу. АС blœс, як і НН blak, СВН blасk, Шв. blесk, означає “чорнило”. В Ісл. blakkr має значення “темний” [76,c.51].

Blue в англійську мову прийшло з французської, де в свою чергу було запозичено з СВН (ДА форма – blew, bleu, в АС зустрічається як blāw). У СВН blāo означає “синій”, “посинілий”, “синювато-сірий” [76,c.53].

Brown (ДА – broun, AC – brūn) сягає ІЄ *bhēros, *bheru-, bhuru – “світлий, ясний, коричневий”. В Лат. brūnus, brunaticus– “темний, загорілий”. У грецькій phrunē означає “жаба” [42,c.66]. У Скт. ba-bhru(s) – “коричнево-жовтий, темно-жовтий, смаглявий” [76,с.64].

Green (ДА – green, AC –grēne) - колір ростучої трави, споріднене з AC grō-wan – “рости” [76,c.221].

Pink - назва квітки та кольору. Назва кольору зумовлена назвою квітки, яка походить від витончено вирізаних або прикрашених зубцями (pinked) краєчків пелюсток [76,c.393].

Red (ДА – reed, AC – rēad) має відповідники індоєвропейського характеру. ІЄ *reudh- “червоний” [42,с.166]. У Скт. rudhira означає “кров” [76,с.437].

White (ДА – whit, СА – hwit) споріднене з Гол. wit, Ісл. hvitr. В Скт. çvēta – “білий” походить від çvit –“сяяти, блищати, бути білим”. В Лит. szwaitini означає “освітлювати” [76,c.607].

Yellow (ДА - yelwe, yelu, АС - geol, geolu) має відповідники ІЄ характеру. ІЄ *ghel – “сяяти, блищати” [42,с.207]. Сягає прагерманського *gelwoz. Споріднене з Лат. heluus, що означає “світло-жовтий” та з Гр. χλόη – “молода зелень дерев”. В Скт.hari – “зелений, жовтий” [76,с.629].

Як бачимо, зазначені лексеми на момент виникнення мали семантику кольору.

Входячи до складу фразеологізмів, назви кольорів у деяких випадках втрачають своє первинне значення (ознака кольору) і набувають зовсім інших семантичних відтінків. У певних ФО можна виокремити значення компонента, в інших же це неможливо, бо взаємодія всіх компонентів фраземи породжує її значення. Семантика кожного з компонентів по-різному виявляється в різних типах ФО. Для виявлення певних закономірностей в межах одного типу фраземи слід розподілити їх так, щоб наявно проступала деактуалізація компонента фразеологізму. Оскільки деактуалізація слова у складі ФО безпосередньо пов’язана з переосмисленням значення самого виразу, фразеологізми, до складу яких входить назва кольору, доцільно скласифікувати за типами переосмислення. Можна виділити фразеологізми-порівняння, фразеологізми-метафори, фразеологізми-метонімії. До найважливіших типів переосмислення О.В.Кунін відносить також евфемізм. Але ми, посилаючись на стилістичний розподіл тропів, вважаємо за доцільне розглядати евфемізми та перифрази в межах метонімії [68,с.169].

Фразеологізми-порівняння

Як зазначає О.В.Кунін, в сфері фразеології можуть використовуватись структурно-семантичні моделі ФО. Цей тип моделювання наявний у стійких порівняннях, які ще називаються компаративними зворотами. Ад’єктивні компаративи, типу “as + прикметник + as + іменник (чи словосполучення)” є одним з основних [40,с.76-77].

До фразеологізмів-порівнянь відносяться такі, в основу яких покладено часткове переосмислення. Як справедливо зазначає В.М.Мокієнко, в порівняннях зміст фразеологізму виражений майже експліцитно [47,с.167].

До цієї групи фразем належать ФО типу as black as night, as black as a crow, as green as a grass, as blue as a badger, as red as a rose, as red as a lobster, as white as snow, as white as sheet, as white as death, as yellow as gold.

В таких фразеологізмах перший значущий компонент (колоронім), як правило, вживається в буквальному значенні. За класифікацією типів лексем, запропонованою О.В.Куніним, назва кольору в даному випадку відноситься до реальних слів [40,с.71]. У фразеологізмах-порівняннях можна виділити безпосереднє значення кожного компонента-колороніма.

Black

1) чорний – as black as a crow’s wing, as black as a raven, as black as a coal, as black as ink (дуже чорний);

2) темний, чорний – as black as hell, as black as my hat, as black as pitch (зовсім темно, нічого не видно: хоч в око стрель);

3) темний, похмурий (про людину) – as black as a thunder cloud, as black as sin, as black as thunder (хмара – хмарою);

Серед фразеологізмів-порівнянь з компонентом black зуcтрічається вираз to work like a black (дуже важко працювати). В цій ФО black у субстантивованому вигляді увиразнює буквальне значення першого компонента.

Blue

Хоча за кількістю фраземи, до складу яких входить компонент blue, стоять на другому місці, фразеологізмів-порівнянь з цим складником лише два: as blue as a badger (дуже посинілий, синій, як пуп) та like blue murder (дуже швидко, щодуху).

З ФО as blue as a badger можна виділити значення “синій”. Компонент blue ввійшов до складу даної фраземи завдяки схожості синього та сірого кольорів.

У порівнянні like blue murder, неможливо виділити семантику жодного з компонентів. Загальне значення фразеологізму має емоційно-підсилювальне забарвлення (пор. to cry blue murder – горлати, репетувати).

White

У фраземах цей компонент-колоронім має два значення:

1) білий – as white as a lily, as white as chalk, as white as ivory, as white as milk, as white as wool (білий, як сніг, білосніжний);

2) блідий – as white as a ghost, as white as ashes, as white as marble (блідий, як полотно).

Фразеологізми з першим значенням компонента white є позитивно забарвленими. Про це свідчить інший компонент ФО (a lily, ivory, milk). Ті ж фраземи, до складу яких входить колоронім white у значенні “блідий” мають негативне забарвлення, що також зумовлено порівнювальною лексемою (ghost, ashes).

Red

Колоронім red у фразеологізмах-порівняннях має два значення – “червоний”: as red as a poppy (червоний, як маків цвіт), as red as a beetroot (червоний, як буряк), as red as a turkey-cock (червоний, як індик), as red as a lobster (червоний, як рак), as red as fire (червоний, як вогонь), as red as blood (червоний, як кров); та “рум’яний” - as red as a cherry, as red as a rose (кров з молоком).

Green

Фраземи аs green as a gooseberry та as green as grass мають значення “недосвідчений”, “зелений”, що обумовлено переносним вживанням компонента green. Якщо у вищезазначених ФО одне з значень обов’язково позначало колір, то у випадку з green це не спостерігається.

Yellow

Хоча кількість фразеологізмів з колоронімом green перевищує ФО з компонентом yellow, однак число фразеологізмів-порівнянь, до складу яких входить вищевказана назва кольору, переважає.

Вирази as yellow as a crow’s foot, as yellow as a guinea, as yellow as a kite’s claw, as yellow as corn та as yellow as gold означають “жовтий, як лимон; золотистий; золотавий”. Як і в попередніх випадках (з іншими колоронімами), компонент yellow зберігає своє первинне значення. Додається лише ще один відтінок жовтого кольору – золотистий.

Gray

Лексема gray у висловах as gray as a bat’s wing (сірий, як миша), as gray as lead (сірий, як свинець) має своє перше словникове значення – “сірий”, але порівнювальні лексеми (bat’s wing та lead) надають цим фраземам різних змістових відтінків.

Brown

З цим колоронімом існує лише один фразеологізм-порівняння, зафіксований у фразеологічних словниках. As brown as a berry означає “зовсім темний, дуже загорілий, шоколадного кольору”. Значення цієї ФО подається у словнику [13,с.174] з етимологічної точки зору: слово brown зберігає у цьому виразі своє старе значення – “темний”.

Інші колороніми у фразеологізмах-порівняннях не зустрічалися.

Лексеми на позначення кольору у порівняльних висловах обов’язково мають своє первинне значення (означають колір). Лише в двох випадках (green, brown) назви кольорів вживаються в переносному значенні. Компаративні звороти – це мотивовані ФО. В них наявний зв’язок з семантикою прототипів.

Фразеологізми-метафори

На думку багатьох фразеологів найбільш розповсюдженим типом фразеологічного переосмислення є метафоричне. За визначенням О.В.Куніна, цей тип переосмислення є “переносом найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним на основі реальної або уявної схожості” [40,с.124]. Фразеологізми-метафори досить образні, і за висловом В.М.Мокієнка, метафора є “фактором створення образності” [47,с.167]. Ця група ФО найчисельніша.

До неї належать такі фраземи як to look black, the pot calling the cattle black, to have a fit of blues, once in a blue moon, to show the white feather, white elephant, red cock, to paint the town red, in the green, to turn yellow, the gray mare is the better horse, to see through rose-coloured spectacles, in a brown study, a purple patch, the pink of health та інші.

З метою з’ясування значення колороніма у складі метафоричних фразеологізмів, варто розглянути дані фраземи як вільні словосполучення. Адже “більшість фразеологізмів спочатку були вільними словосполученнями, заміна компонентів була для них природньою” [47,с.16].

Black

З колоронімом black в англійській мові існують такі ФО як devil is not so black as he is painted, black year, black books, the black dog is on one’s back, there’s a black sheep in every flock, black frost, black in the face, black will take no other hue та ін.

До складу деяких вільних словосполучень лексема black увійшла у переносному значенні. У переосмисленому значенні фразеологізму ця семантика компонента була взята за основу. Виразно проступають наступні значення лексеми black:

- поганий, страшний – devil is not so black as he is painted (не такий він вже поганий, як його зображують), to depict in black colours (представляти в поганому світлі), to paint smth. black (показувати в найгірших тонах);

- нещасливий, важкий – a black year (чорний, нещасливий рік), a black day (важкий, поганий день);

- похмурий, поганий – black looks (похмурі, несхвальні погляди), to look black (мати незадоволений, похмурий, злий вигляд), things look black (справи погані).

Існує група ФО, яких об’єднує значення “потрапляти в немилість”. Вираз the black book означає “чорна книга (до якої заносять прізвища осіб, що підлягають покаранню)”. З ним пов’язані такі фраземи, як black books (немилість), to be in one’s black books (бути зневаженим кимось), black list (чорний список) та black mark (занесення до чорного списку). Негативне значення цим ФО надає саме колоронім black.

Дана назва кольору в деяких фраземах може позначати “нечесність”, наприклад: black conscience (чорна, нечиста совість), black market (чорний, спекулятивний ринок).

У зазначених ФО лексема black надає виразу негативного забарвлення. У даному випадку відіграє роль психологічне трактування чорного кольору, який завжди несе на собі відбиток смерті, скорботи, руйнування [11,с.23].

В деяких сталих висловах чорний колір зводиться до значення “меланхолійний”. Наприклад, the black dog (хандра, нудьга) та the black dog is on one’s back (нудитися).

У фраземах black art, black magic (чорна магія) та black sheep (паршива вівця, негідник, нероба) назва кольору виражає щось зловісне, пов’язане з темними силами. Маючи аналогічне значення ФО a black sheep входить до складу прислів’їв it is not a small flock that has not a black sheep та there is a black sheep in every flock, що означають “в сім’ї не без виродка”. Згідно із О.В.Куніним, за старим англійським повір’ям, чорна вівця позначена печаттю диявола [40,с.184].

Інші фразеологізми-метафори з компонентом black також у своїх значеннях будуть містити “темне”, “сумне” начало. Наприклад, black beast (людина, яку ненавидять), black ox has trod on his foot (його спіткало нещастя), to look at the black side of things (дивитися песимістично) та ін.

В основі метафоричного переосмислення деяких інших фразеологізмів покладена схожість як за кольоровою ознакою, так і за характерною ознакою іншого компонента. В таких ФО семантика необов’язково матиме негативний відтінок. У фразеологізмі black eye (підбите око) лексема eye означає не саме око, а місце навколо нього, а black указує на кольорову ознаку (місце навколо ока набуває темного кольору). Подібно утворена і ФО black wax (земля, що після дощу стає липкою). Компонент wax містить значення “липка речовина”, а колоронім уточнює колір цієї речовини.

У такі фраземи як black-letter day (будній день, звичайний, нічим непримітний день), black flag (піратський прапор), black in the face (багровий від гніву, напруги) лексема на позначення кольору увійшла у своєму первинному значенні, однак вислови переосмислились загалом.

У фразеологізмах black lie (навмисна брехня) та black ingratitude (чорна невдячність) назва кольору вносить емоційне забарвлення.

У розглянутих ФО наявне фразеологічне переосмислення, але даний феномен характерний не для всіх фразем. Так, наприклад, у звороті a black cap (судова шапочка, яка одягається суддею в момент винесення вироку) відбувається необразне семантичне перетвореня шляхом звуження значення прототипу a black cap (чорна шапочка) [40,с.133]. Звуження семантики спостерігається і у фраземі a black swan (чорний лебідь – рідкісне явище, тому фразеологізм позначає аномалію).

Отже, фразеологізми-метафори, до складу яких входить колоронім black, переважно за своєю семантикою негативні. Ця лексема є смислоутворювальною для даних фразеологізмів.

B lue

Лексема blue входить до складу наступних фразеологізмів-метафор: to be in the blues, to drink till’s all blue, a bit of blue sky, true blue, to see through blue glasses, a blue stocking, blue rose тощо. На відміну від значень колороніма black, які в більшості своїй несуть негативне забарвлення, семантика компонента blue має більш широкий спектр.

Серед значень, яких набуває колоронім blue у складі ФО, можна виокремити наступні:

- нудьга, хандра, смуток – to be in the blues, to get the blues, to have a fit of blues (нудитися, хандрити, засмутитися, бути в пригніченому стані), to give smb. the blues (наводити нудьгу на когось), the blue devils (смуток, нудьга). В словнику англійської мови знаходимо деякі уточнення даної семантики лексеми blue: похмурий, меланхолійний; в подавленому настрої [85,с.199];

- безнадійний, поганий – to look blue (мати пригнічений вигляд; бути безнадійним), things look blue (справи погані, справи гіршають);

- біла гарячка – to drink till all’s blue (допитися до білої гарячки), the blue devils (біла гарячка – друге значення);

- порядний, вірний, постійний – true blue will never stain (порядна людина ніколи не підведе), true blue (вірна, постійна людина).

Компонент blue у фразеологізмах вживається також для емоційного підсилення вислову, наприклад: blue fear та blue funk, що означає “переляк”, “панічний страх”.

Входячи до складу деяких фразологізмів, лексема blue у сполученні з компонентом murder в різних ФО має різне, неспоріднене значення. Фразеологізм to cry blue murder означає “на ґвалт кричати”, “горлати, репетувати”; like blue murder – “дуже швидко, щодуху”. А вираз to get away with blue murder має значення “чинити, як комусь заманеться”, “залишатися непокараним”.

Метафорично переосмислені і наступні ФО, в яких колоронім blue не має власної семантики, а увиразнює значення самого фразеологізму. Це такі вирази як to turn the air blue, to make the air blue (дуже лаятися, лаяти на всі заставки); by all that’s blue! (хай йому чорт).

Компонент blue зі значенням “небо”, “повітря” увійшов до складу таких фразем: a bolt from the blue (як грім серед ясного неба), to vanish (disappear) into the blue (піти димом догори; зникнути безслідно), a shot in the blue (помилка, промах).

Схожість за кольоровою ознакою відображена в наступних метафорично переосмислених ФО: blue rose (“блакитна троянда”, щось недосяжне), blue blood (“блакитна кров”, аристократичне походження), blue of the plum (свіжість, краса, чари молодості), blue in the face (багровий від гніву).

Семантика лексеми blue також пов’язується з надією. Фразеологізми bit of blue sky та blue bore означають “промінь надії”.

Що стосується психологічного трактування синього кольору як кольору чистоти, мрії, істини, мудрості, то значення лексеми blue у складі ФО не несуть подібного семантичного навантаження.

Серед фразем, до складу яких входить компонент blue, є такі, в яких згадана лексема суттєво не впливає на загальне значення ФО. Вона може бути опущена, що не призведе до втрати фразеологізмом своєї семантики. До таких виразів належать between the devil and the deep blue sea (між двох вогнів), де blue виконує роль означення щодо іменника sea, та to get away with blue murder (залишитися непокараним), де blue вживається для емоційного підсилення.

Таким чином, за своєю семантикою колоронім blue найближче стоїть до black. Ці дві лексеми мають подібні значення. Психологічне трактування синього кольору ніяк не впливає на формування значень фразем, до складу яких входить компонент blue. Він, в свою чергу, як складова частина ФО набуває власних значень, не пов’язаних з первинною семантикою.

White

Вирази white feather, white slave, white night, to wash a blackmoor white, lily white, at a white heat, to bleed white, to turn up the whites of one’s eyes та деякі інші належать до фразеологізмів-метафор з компонентом white.

Переважну більшість фразем цієї групи становлять такі вислови, де базою для метафоричного переосмислення виступає схожість за кольоровою ознакою. Наприклад: a white crow (біла ворона, дивне явище), the white trap (біла пастка, отрута, яку вживають для полювання), white meat (біле м’ясо – свинина, телятина, курятина), white frost (іній, наморозь), white caps (білі гребені хвиль, “баранці”), to hang out the white flag (здатися, визнати себе переможеним) тощо.

Споріднені за своїм значенням і наступні ФО, складовою частиною яких є компонент white у своєму первинному значенні кольору: white slave (біла дівчина, яку експлуатує хазяїн), white slaver (поставщик живого товару), white-slave traffic (торгівля живим товаром).

Колоронім white у сполуці з іншою лексемою вживається у деяких ФО для позначення боягузства: white liver (малодушність, боягузство), white feather (боягузство), to show the white feather (злякатися, виявити малодушність). Компонент white, виокремлений з даних фразем, не має самостійної семантики, а набуває змісту лише при взаємодії двох лексем ФО.

Але серед фразем з колоронімом white є і такі, де дана лексема, зберігаючи первинне значення, впливає на тлумачення всього фразеологізму. В таких ФО семантика компонента white дуже близька до психологічного трактування білого кольору як кольору чистоти та невинності. Це такі вирази як a white man (порядна, добре вихована людина), white lie (невинна брехня, брехня заради порятунку), to put on a white sheet (каятися, визнавати прилюдно свої помилки).

Проаналізувавши цю групу фразеологізмів-метафор, можна зробити висновок, що в більшості випадків значення лексеми на позначення кольору (тут white) відіграє домінантну роль при утворенні змісту ФО. Переважно це первинне значення колороніму. Однак психологічний аспект білого кольору також присутній у семантиці розглянутих ФО.

Red

Прикладами фразеологічних метафор з компонентом red можуть слугувати вирази a red cent, red cock will crow in his house, to act as a red rag acts upon a bull, to be in the red, to see a red light, to paint the town red, agony in red, the red carpet.

В англійській мові досить розповсюджені фразеологізми, до складу яких лексема red увійшла в первинному значенні. Прототип тієї чи іншої ФО переосмислювався завдяки сполуці кольорової ознаки та значення іншої складової частини фраземи.

Майже експліцитно виражена семантика таких метафор, як red man (червоношкірий індієць) та похідної ФО – red man’s fire (вогнище по-індійському). Шкіра індійців має червоний відтінок, і лексема на позначення кольору вжита у прямому (первинному) значенні. Однак сама фразема частково переосмислена. В тому ж прямому значенні компонент red увійшов і до таких ФО, як red meat (м’ясо – яловичина, баранина), red in the face (багровий від гніву), red-letter day (святковий, радісний, пам’ятний день). Red також може виступати в значенні “щось яскраве”, “те, що кидається в очі”, що прямо пов’язано зі специфікою самого червоного кольору. Така семантика може спостерігатися у ФО to paint (smth.) red (зображати щось у яскравій сенсаційній формі), to paint the town red (дебоширити, гучно веселитися).

Лексема red у субстантивованому вигляді може також позначати “дефіцит”. Це пов’язано з фактом, що збитки в облікових банковських книгах записувалися червоними чорнилами. Значення компонента red в даному випадку тяжіє до кольорової ознаки. Прикладом таких фразеологізмів є in the red (мати заборгованість, бути в боргу), to go into red (зазнати збитків, дефіциту).

Мідна монета за своїм кольором також червона, отже red у комбінації з лексемою cent у переосмисленому значенні фразеологізму трактується як “щось зовсім не цінне”, “ламаний гріш”. Дана словосполука входить до складу і інших ФО: not to care a red cent (ані трохи не цікавитись), not worth a red cent (ламаного гроша не вартий), not to give a red cent (зовсім не цінувати), not to have a red cent (зовсім не мати грошей).

За кольоровою ознакою колоронім red увійшов і до фразеологізмів, складником яких є іменник herring. Копчений оселедець набуває червонуватого кольору. Але прототип a red herring метафорично переосмислився, і фразема стала означати “привід для відвертання уваги, для замилювання очей”. Більш розгорнута фраза to draw a red herring across the path має значення “навмисно відвертати увагу дрібницями від головного”.

Червоний як символ попередження, небезпеки є складовою частиною висловів to see a red light (бачити або підозрювати небезпеку) та певною мірою таких фразеологізмів, як red lamp (публічний дім) та red-light district (район публічних домів).

Психологічна асоціація червоного кольору з таким психічним станом як гнів знайшла своє відображення і в мові. Наступні ФО мають саме таку семантику: to see red (скипіти, розлютитися), red rag (те, що дратує, бісить), to act as a red rag acts upon a bull (сильно дратувати, виводити з себе).

Ще одне тлумачення червоного кольору, як кольору пожежі, наявне у виразах red cock (пожежа), red cock will crow in his house (його підпалять).

Отже, колоронім red у складі фразеологізмів-метафор в основному має кольорове навантаження, або значення, яке прямо чи непрямо пов’язане з червоним кольором. Якщо навіть і зустрічаються такі фраземи, де наявне психологічне значення, воно все одно пов’язане з кольоровою ознакою. У складі фразеологізму лексема red несе велике семантичне навантаження і суттєво впливає на тлумачення фразу вцілому.

Green

Фразеологічні метафори зі складником green такі: green finger, a green wound, a green wound is soon healed, in the green wood, a green hand, the green light, green winter та ін.

Виокремлюючи лексему green зі складу ФО, можна спостерігати наступні її значення:

- квітучий, повний сил: in the green wood (у розквіті сил), in the green tree (під час розквіту, процвітання), green old age (здорова або щаслива старість);

- свіжий: green wound (свіжа рана), a green wound is soon healed (загоїться, поки весілля скоїться);

- некваліфікований, молодий – a green horn (новак, хлоп’я, людина без досвіду), green labour (некваліфікована робоча сила), green year (дитячі роки), to see green in one’s eye (вважати когось дурним).

Ці значення співпадають і з психологічним розумінням зеленого кольору.

Green як колір заздрощів зустрічається у таких ФО: green with envy (готовий лопнуть від заздрості), to look through green glasses (ревнувати, заздрити чиємусь успіху).

Наступні значення як лексеми green, так і фразеологізму вцілому пов’язані з кольоровою ознакою. У виразах green goods (фальшиві банкноти) та green goods man (фальшивомонетчик) зелений колір пов’язаний з зеленим кольором банкнот. Зелений як символ дозволу, є складовою частиною фразем the green light (дозвіл) та to give a green light (розв’язати руки, дати свободу дій).

Психологічне трактування зеленого кольору, як і кольорова ознака, чітко простежуються у набутті фразеологізмом своєї семантики. Таких фразем, в яких би значення компонента green суттєво не впливало б на загальне значення ФО, не виявлено.

Yellow

Колоронім yellow зустрічається у наступних фразеологізмах-метафорах: to be yellow about the gills, yellow jacket, yellow dog, to turn yellow , yellow back, yellow journalism та ін.

З такими значеннями як “жовтий” та “золотий” (тобто кольорова ознака) компонент yellow увійшов до складу деяких метафорично переосмисленних ФО.

Це такі вирази як yellow boy, yellow jacket (золота монета), yellow flag (жовтий прапор – як символ карантину), yellow jack (жовта пропасниця, лихоманка), to be yellow about the gills (мати нездоровий вигляд – жовтий колір зябр свідчить про несвіжить риби).

Колоронім на позначення жовтого кольору у складі фразеологізмів може мати і такі значення:

- боягузливий, підлий – a yellow streak (нахил до віроломства, боягузтва), to turn yellow (злякатися, виявити малодушність), yellow dog (підла, боягузлива, нікчемна людина);

- бульварний – yellow journal (бульварно-сенсаційний журнал), yellow journalism (бульварна преса), yellow back (дешевий бульварний роман).

При утворенні семантики фразеологізмів психологічне значення жовтого кольору до уваги не береться. В багатьох випадках саме колоронім yellow у складі фразем є смислоутворювальним компонентом.

Rosy, pink

На позначення рожевого кольру існує дві лексеми - rosy та pink. В англійській мові дані колороніми увійшли до складу лише фразеологізмів-метафор. Це такі вирази як to feel rosy about the gills, to take a rosy view of smth., rosy in the garden, in the pink, the pink of perfection, pink tea.

З рожевим кольором як здоровим кольором обличчя пов’язані наступні ФО: in the pink (в розквіті сил, у чудовому стані здоров’я), the pink of health (здоровий на вигляд). Колоронім pink, маючи ознаку кольору, є складовою частиною такої ФО, як to feel rosy about the gills (мати здоровий вигляд – зябри свіжої риби мають червонуватий колір).

Наявно проступає і психологічне тлумачення рожевого кольору у семантиці певних фразеологізмів. З рожевим пов’язані позитивні переживання, він співзвучний радісному, відкритому ставленню до світу [45,с.58]. Фраземи типу to see everything through rose-coloured spectacles (бачити все в рожевому світлі), to take a rosy view of smth. (оптимістично дивитися на щось), rosy in the garden (все в порядку) побудовані саме на цій асоціації.

Але серед виразів з колоронімом pink наявні і такі, до складу яких ця лексема увійшла ні за кольоровою ознакою, ні на основі психологічного трактування. Наприклад, pink tea (званий чай), the pink of perfection (верх досконалості), paint me pink if… (щоб мене лиха година побила, якщо…).

Як бачимо, незважаючи на невелику кількість фразеологізмів з колоронімами pink та rosy, ці лексеми увійшли до фразем-метафор і для позначення кольору, і для передачі психологічного стану. Хоча rosy та pink і мають однакове значення, їх взаємозаміна у складі ФО недопустима.

Gray

Колоронім gray в первинному значенні, увійшов до складу таких ФО, як gray matter (сіра речовина головного мозку; розум), gray of the dawn (досвітня, передсвітанкова імла), all cats are gray in the dark (вночі всі коти бурі). Завдяки кольоровій ознаці, значення фразеологізмів є мотивованим. А ось у такій фраземі як the gray mare is the better horse (дружина верховодить) мотивація відсутня.

Отже, у складі фразеологізмів-метафор gray вживається на позначення кольору, будь-які психологічні чи переносні значення ФО відсутні.

Brown

Що стосується фразеологічних метафор з лексемою brown, то до їх складу даний колоронім входить з різними значеннями. В таких ФО, як brown bread (хліб з непросіяної муки) та brown ware (череп’яний посуд), компонент brown має своє первинне значення “коричневий”.

Певною мірою з кольоровою ознакою пов’язані і такі вирази як to do brown та to do up brown (доводити до кінця), де brown зберігає семантику “гарно підсмажити”.

В психологічному аспекті з коричневим кольором пов’язується життєва неактивність [25,с.21]. Таке трактування присутнє в деяких фразеолгізмах, що містять лексему brown: brown study (похмурий роздум), in a brown study (у похмурому роздумі).

Таким чином, в цій групі фразеологізмів виокремлений колоронім brown містить як кольорову, так і психологічну семантику. Сама лексема є смислоутворювальною.

Purple

В англійській мові з колоронімом purple існує декілька фразеологізмів-метафор. Один з них – a purple patch (краще місце в літературному творі). В ньому значення компонета на позначення кольору в деякій мірі можна ототожнити з сакральним тлумаченням, що означає духовне начало, найвищий ступінь пізнання [25,с.21].

До таких фразем, як to wear the purple (належати до королівської сім’ї) та to marry into the purple (взяти шлюб з членом королівської сім’ї) назва кольору увійшла в переносному значнні (purple - королівський пурпур, влада монарха).

Як видно, при утворенні семантики ФО, до уваги береться як психологічне тлумачення фіолетового кольору, так і одне з переносних значень.

Є певний відсоток ФО, які містять два чи більше колороніми. Найрозповсюдженішими колоронімами, що одночасно зустрічаються у фразеологізмах-метафорах є black та white.

Найчастіше можна зустріти такі фрази, до яких колороніми увійшли у своєму первинному значенні, позначаючи колір. Наприклад: black hen lays a white egg (чорна корова та молоко біле), black and white (малюнок пером), in black and white (чорним по білому, цілком ясно, зрозуміло), to call white black (обстоювати очевидну неправду); to beat somebody black and blue (побити до синців), the Red, White and Blue (англійський державний прапор – за кольорами, які входять до нього).

У фразеологізмі every white has its black, and every sweet sour (немає солодкого без гіркого; все має свій зворотній бік) відчутно проступає психологічне трактування назв кольорів: в усьому чистому, незаплямованому (білому) можна віднайти якесь зло (чорне).

Таким чином, у метафоричних фразеологізмах внаслідок найвищого ступеня переосмислення компонентів значення виражено імпліцитно. Але простежуються тенденції вживання колороніма як в прямому, так і в переносному (зокрема психологічному) значеннях.

У всіх випадках утворення значень фразеологізмів семантика колороніма є або смислоутворювальною, або ж суттєво впливає на загальне трактування ФО. Винятком є поодинокі фраземи з компонентом blue.

Серед усіх груп фразеологізмів-метафор з лексемами, що позначають колір, найбільшу кількість становлять ті, до складу яких назва кольору увійшла в прямому значенні. Значення, що пов’язані з трактуванням кольору зустрічаються у ФО з колоронімами black, green, rosy (pink), brown, purple, частково white. А вислови з такими лексемами як blue, yellow та gray зовсім не містять психологічно навантаженої семантики. Щодо red, то його психологічне тлумачення прямо пов’язане із кольоровою ознакою, тому вони майже не підлягають розмежуванню.

Фразеологізми-метонімії.

Фраземи цього типу базуються на метонімічному переосмисленні, що за висловом О.В.Куніна є перносом “найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним за суміжністю” [40,с.129]. Оскільки метонімія базується на реальному зв’язку об’єкта номінації з тим об’яєктом, який вона позначає, то переосмислене значення таких фразеологізмів асоціативно пов’язане з буквальним значенням компонентів.

Як було зазначено вище, в межах метонімії ми будемо розглядати перифрази та евфемізми. Хоча межа між ними досить нечітка.

Серед власне фразем-метонімій можна виділити декілька груп:

1) фразеологізми на позначення осіб через елемент її одягу:

- верхня одіж (пальто, жакет, сорочка): black coat (священик, піп), red coat (англійський солдат), blue-coat boy (учень благородної школи), black shirt (фашист), blue jacket (матрос англійського військового флоту), black gown (католицький священик);

- головні убори: red hat (звання кардинала), blue bonnet, blue cap (шотландіць);

- аксесуари: red tab (штабний офіцер).

Всі ці вирази пов’язані з носієм того чи іншого одягу. Одежа в даному випадку є елементом, який виступає на позначення цілого.

Колороніми в даних метоніміях виступають смислоутворювальними компонентами, завдяки яким відбувається розрізнення семантики даних ФО (пор.black coat, red coat – в обох фраземах присутня лексема coat, отож саме лексема на позначення кольору є смислорозрізнювальною).

2) ФО на позначення людей, до складу яких входить колоронім, що означає колір одягу загалом: the light blues (кембріджські студенти на спортивних змаганнях), the dark blues (оксфордські студенти на спортивних змаганнях), gray friar (монах-францисканець), black friar (монах-домініканець).

Як і в попередній групі назви кольорів несуть основне семантичне навантаження і вживаються як складова частина цілісного поняття.

3) вислови, які позначають неістоти; їхні складові є частиною того об’єкту, який внаслідок переосмислення став у центрі семантичного ядра даної ФО: the green cloth (більярдний стіл), green room (артистична вбиральня – колись в них стіни були зеленого кольору), black bottle (отрута – назва посуду вживається замість вмісту), black letter (старовинний англійський готичний шрифт), black literature (книги з готичним шрифтом), white letter (латинський шрифт).

Перифраз – це така стилістична фігура, що полягає в заміні назви предмета (чи явища) описом його найсуттєвіших ознак або вказуванні на їх характерні риси [68,с.170]. Колоронім, як складова частина фразеологізму, здебільшого вказує на характерну особливість предмета і тому вживається у буквальному значенні. Із назвами кольорів зустрічаємо наступні фраземи-перифрази: yellow metal (золото), white fuel (“біле паливо”, гідроенергія), black gold (нафта), black diamonds (кам’яне вугілля). Дані вислови означають речовини. Зустрічаються і ті, що означають тваринний світ: the little gentleman in black velvet (кріт), the gentleman in brown (клоп). Наявні також перифрази на позначення предметів та явищ: the long green (гроші), green stuff , green meat (овочі, зелень), the blue blanket (небо). Деякі фразеологізми означають людей (пор. з метоніміями): priest of the blue bag (адвокат), knight of the green cloth (картяр), black-coated workers, white-collared workers (трудова інтеліґенція), the red-coated gentry (британські солдати).

Серед перифраз знаходимо і власне авторський – green-eyed monster (ревнощі) у Шекспіра.

Що стосується евфемізмів, то це – явище лінгвосоціальне, зумовлене умовами та характером спілкування. Їх можна розглянути з психологічного боку. Такі фраземи як the black man та the gentleman in black означають диявола. В таких ФО чорний колір символізує світ темряви, де панує сатана.

Отже, до складу метонімічних, перифрастичних та евфемістичних фразеологізмів колороніми входять зі своєю первинною (на позначення кольору) семантикою. Як правило, назви кольорів несуть атрибутивне навантаження. Вони не лише впливають на загальне значення ФО, а й виконують смислорозрізнювальну функцію.

Аналіз ФО за типами переосмислення дозволив виявити певні закономірності семантики колоронімів в межах одного типу. Вони полягають в наступному:

1) до переважної більшості фразем з лексемами на позначення кольорів, дані лексеми увійшли в своєму первинному значенні, позначаючи колір;

2) певний відсоток становлять такі ФО, які містять назви кольорів, що мають психологічне навантаження. Але в деяких випадках психологічне тлумачення зовсім не береться до уваги, колоронім може мати не буквальне, а переносне значення;

3) в залежності від типу переосмислення лексеми на позначення кольору мають різний ступінь деактуалізації. У фразеологізмах-порівняннях колороніми обов’язково позначають колір, в метоніміях цей компонент також має кольорову ознаку, а ось у метафорах, де найвищий рівень переосмислення, ступінь деактуалізації слова найвищий;

4) назви кольорів не лише впливають на загальне значення ФО, що цілком закономірно, а й в деяких випадках виконують смислорозрізнювальну функцію.

Історико-етимологічний коментар досліджуваних фразеологізмів

Як відомо, ФО можуть бути мотивованими зворотами. Ми можемо говорити про мотивованість фразеологізмів з колоронімами при існуванні семантичного зв’язку між компонентом, що вживається в буквальному значенні, та переосмисленим компонентом.

Поряд з мотивованими є і немотивовані ФО. Як зазначає О.В.Кунін, в таких фраземах затемнена внутрішня форма. Її відновлення вимагає лінгвістичного аналізу з залученням екстралінгвістичних даних [40,с.215]. Серед зворотів, до складу яких входять колороніми, є такі, що без етимологічного розгляду семантика цих ФО залишається не до кінця зрозумілою. Деякі історичні довідки уточнюють значення фразем.

Отже, для пояснення не тільки внутрішньої форми, а й для виявлення вихідної образності необхідно вдаватися до історико-етимологічного коментаря. Саме такої думки притримувалися О.М.Мелерович та В.М.Мокієнко при укладанні словника індивідуально авторських вживань ФО [46,с.109].

На відміну від тлумачення фразеологізму a black sheep (нероба, шахрай, негідник), яке подає О.В.Кунін [40,с.184], В.Коллінз вважає, що цей вираз може походити від гри слова “чорний”, яке дуже часто вживається на позначення аморального [35,p.43]. Вислови black books (немилість), to be in one’s black books (не мати чиєїсь прихильності) мають наступне походження. Фрази походять від практичної діяльності власників магазинів та торгівців, які тримали спеціальні книги для запису гарних та погани покупців, для запису їхніх боргів. Такі записи відносяться ще до 1592 р.

Фразема in the black, що означає “мати певну суму грошей в банку, не бути в боргу” має таку етимологію: коли особа має гроші в банку, це вказується цифрами, надрукованими чорним кольором (пор. іn the red – бути в боргу) [78,с.26].

Історична довідка необхідна, щоб зрозуміти утворення фразеологізму black pudding (кров’яна ковбаса). Pudding тут вживається у своєму старому значенні “ковбаса”. В сучасній англійській мові це значення зустрічається тільки в діалектах [13,с.143].

Фразеологічний зворот blue blood (аристократичне походження) – це переклад іспанської фрази sangre azul, яка вживалася деякими сім’ями. Вони мали на увазі те, що їхня кров була чисто іспанська, і що в їх жилах не тече мавританська кров. У людей зі світлою шкірою вени мають синюватий відтінок [78,c.28].

У вислові blue funk (панічний страх) лексема funk, очевидно, первісно вживалася студентами оксфордського університету як сленгове слово [78,c.124]. При переляці, внаслідок порушення кровообігу, шкіра людина набуває синюватого відтінку [35,c.45].

Фразеологізм blue stocking (вчена жінка, педантка) пов’язаний з англійськими реаліями: “зібранням синіх панчох” голандський адмірал Босковен при перебуванні в Англії назвав так один з літературних салонів середини XVIII ст. в Лондоні. Вчений Бенджамін Спеллінгфліт з’явився в цьому салоні в синіх панчохах [40,с.183].

З дуже рідким природнім явищем пов’язаний фразеологізм once in a blue moon (коли-не-коли, вряди-годи). За певних умов як сонце, так і місяць мають темно-синій колір. Цей феномен був зафіксований в Ірландії у 1927р., в Каліфорнії у 1934р. Це явище трапляється тоді, коли в атмосфері існує тонкий пил з частками відповідного розміру. Пил може виникати від вулканічних вивержень, бути принесеним з пустелі чи спричиненим пожежею лісів. Синій місяць з’являється рідше за синє сонце [35,c.45-46].

Вираз by all that’s blue (хай йому чорт) в англійську мову потрапив в калькованому вигляді. У французській мові існує вислів parbleu, який є евфемізмом замість par Dieu [13,с.182].

True blue (людина, яка чинить опір будь-яким змінам, особливо політичного характеру), напевно, походить від незміного кольору неба [35,c.29].

З небом, а точніше з блискавкою, що несподівано з’являється на небі, пов’язаний фразеологізм a bolt from the blue (цілковита несподіваність, раптовість).

Етимологія фраземи blue beans (кулі) пов’язана з німецькою мовою – blaue Bonnen (свинець голубоватого кольору) [13,с.149].

Такий зворот як to show the white feather (злякатися, виявити молодушність) пов’язаний з таким видовищем, як бій півнів. Якщо в хвості у курча (півника) було біле перо, це свідчило про погану породу [78,c.108].

Незвичайне походження має фразеологізм white elephant (обтяжливе майно; подарунок, якого важко позбутися). Король Сіаму, щоб розорити когось зі своїх підданих, дарував йому священного білого слона, утримання якого коштувало дуже дорого [13,с.1006].

Фразеологічний зворот to stand in a white sheet (каятися, визнавати прилюдно свої помилки) первісно вживався стосовно повій та перелюбників. Під час прилюдного каяття особа одягала білі одежі.

Біблійну етимологію має фразема whited sepulchre (щось привабливе зовні, але нікчемне всередені; лицемір). Згідно Біблії (Матв. 23:26), Ісус дорікав книжникам та фарисеям у лицемірстві. Він порівнював їх з побіленою гробницею, яка зовні гарна, а всередені – лише кістки померлого і всякі нечистоти [35,c.243].

У ФО like a red rag to a bull (дратуючи, роздратовуючи) йдеться про великий шматок червоної матерії, якою дратували бика під час кориди [78,c.269]. Але насправді, як зазначає В.Коллінз, виявлено, що бики не розрізняють кольорів, і тореадор з тим же успіхом міг би застосовувати тканину будь-якого іншого кольору [35,c.187].

Фразеологізм the red carpet (особливо гарне ставлення) пов’язаний з червоним килимом, який розстеляли перед королівською особою, чи поважним гостем під час офіційних візитів [78,c.48].

Між ФО a red herring (привід для відвертання уваги, для замилювання очей) та властивостями цієї риби існує прямий зв’язок. Копчений оселедець має дуже різкий запах, і мисливські собаки можуть бути введені в оману, якщо на їхньому шляху покласти цю рибу [78,c.163].

На етимологію фраземи red tape (бюрократизм, канцелярський формалізм) існує декілька поглядів. В Англо-українському фразеологічному словнику дається наступне пояснення: червоною стрічкою прошивають документи в англійських державних установах [13,с.806]. В.Коллінз дещо по-іншому пояснює походження цього виразу: червона стрічка застосовувалася для друкування документів [35,c.187].

З банківськими справами пов’язаний фразеологізм in the red (бути в боргу). Коли особа бере з банку суму грошей, що перевищує суму на її поточному рахунку, цифри друкуються червоним (пор. in the black) [78,c.272].

Будучи загальноприйнятим символом у світлофорі, зелене світло увійшло до складу ФО to give a green light (розв’язати руки, дати свободу дій).

Походження виразу yellow journal (бульварно-сенсаційний журнал) відноситься до такого факту: у 1885 році в одному з номерів журналу “New York World” було вміщено кольорову фотографію, що на той час було рідкісним явищем. Це було зроблено з метою викликати сенсацію і залучити широкі кола читачів. На фотографії було зображено дитину в жовтому (The Yellow Kid) [13,с.1031].

Знання етимології ФО дозволяє глибше вникнути в її зміст. З’ясувалося, що до складу зазначених фразеологізмів колоронім увійшов в первинному значенні, позначаючи колір.

Системні зв’язки фразеологізмів та семантичні можливості колоронімів

Визначення системних зв’язків між ФО, до складу яких входять колороніми, дає змогу виявити семантичні можливості даних лексем. Найяскравіше ці зв’язки виявляються у фразеологічній синонімії та антонімії.

Black

Серед фразеологічних варіантів, до складу яких входить компонент black, можна виділити декілька груп:

1) фразеологічні варіанти, в яких інваріантним елементом є лексема black. В більшості своїй – це фразеологізми-порівняння: as black as a crow, as black as a raven, as black as a sloe, as black as coal, as black as ebony, as black as ink, as black as jet, as black as soot, as black as ace of spades (всі означають “дуже чорний”); as black as hell, as black as my hat, as black as night, as black as pitch (мають значення “темно, хоч око виколи”); as black as sin, as black as thunder, as black as thunder storm (позначають похмурість людини – “хмара-хмарою”).

До цієї групи належать і такі фразеологізми-метафори: black flesh, black stock (чорні раби), to depict in black colours, to paint smth. black (показувати в найгірших тонах); there’s a black sheep in every flock, it is a small flock that has not a black sheep ( в сім’ї не без виродка);

2) фразеологічні варіанти, де варіативним елементом виступає саме лексема black (іноді також з заміною і інших компонентів). Це такі метафоричні вирази як black in the face, red in the face (багровий, червоний від гніву, напруги); things look black, things look blue (справи гіршають); to blush like a black dog, to blush like a blue dog (бути безсоромним); a black swan, a white crow (дивне явище). Серед варіантів цієї групи зустрічаються і метонімії: black shirt, brown shirt (фашист); black-coated workers, white-collars workers (трудова інтеліґенція).

Український фразеолог Л.Г.Скрипник зазначає, що лексичні варіанти ФО виникають найчастіше внаслідок синонімічних замін компонентів. Отже, колоронім буде вступати в синонімічні зв’язки з іншими лексемами, що позначають колір.

Найчастіше зустрічається синонімічна пара black – blue. В різних фразеологізмах ці лексеми мають різне значення. Вони виступають синонімами при позначенні станів гніву, похмурості; рис характеру – безсоромності (пор. також етимологію).

Синонімами виступають і такі наближені за кольоровою ознакою лексеми, як black – brown. Дані колороніми вживаються на позначення фашиста. Black та red вступають в синонімічні зв’язки при позначенні людині в гніві.

Незважаючи на те, що являючись вільними лексемами, колороніми black та white є антонімами, входячи до складу деяких фразеологізмів, вони виступають як синоніми. Наприклад, при позначенні дивного, аномального явища (ablackswan – awhitecrow) та трудової інтеліґенції (black-coated workers – white-collared workers). Це пояснюється їхньою сполукою з іншими лексемами, які у фразеологічних варіантах змінюються разом з колоронімом.

Синонімами будуть виступати наступні фразеологізми: black art – black magic (чорна магія); the gentleman in black – the black man (дідько, сатана). Ці фраземи відрізняються стилістичним забарвленням (прший випадок) та відтінком значення (в другому прикладі).

Фразеологічні антоніми зі складовим компонентом black можна також розподілити на дві групи:

1) фразеологічні антоніми, до складу яких входить лексема, що означає повну протилежнітсь до даної (в нашому випадку – лексема white):

black lie – white lie (навмисна брехня – невинна брехня);

black magic – white magic (чорна магія – біла магія);

black frost – white frost (мороз без інею – іній, наморозь);

black letter – white letter (готичний шрифт – латинський шрифт).

2) фразеологічні антоніми, до складу яких входить лексема, що вступає в антонімічні зв’язки з компонентом black лише у певному контесті (під контекстом мається на увазі сукупність компонентів даного фразеологізму):

black-letter day – red letter day;

to look at the black side – to take a rose-coloured view;

black friar – gray friar.

Отже, виокремлений з ФО компонент black вступає в наступні антонімічні зв’язки:

black – red (буденний – святковий);

black – rosy (песимістичний – оптимістичний);

black – gray (монахи різних орденів).

Blue

Серед ФО з компонентом blue, які належать до групи фразеологічних варіантів, в яких колоронім blue є інваріантним, переважають метафори: to be in the blues, to have a bit of blues, to get blue (бути в пригніченому стані); to make the air blue, to turn the air blue (дуже сильно лаятися); blue fear, blue funk панічний страх); to vanish into the blue, to disappear into the blue, to go off into the blue (запропаститися, зникнути безслідно). Зустрічаються і метонімії: blue bonnet, blue cap (шотландець); the Cambridge blues, the light blues (кембріджські студенти на спортивних змаганнях).

Варіантами є і наступні фразеологізми, в них варіативними виступають дві лексеми: колоронім та сполучувана з ним: blue-eyed boy, white-headed boy (любимчик, пестунчик).

Серед фразеологічних синонімів слід зазначити наступні: bit of blue sky, blue bore (промінь надії, перспектива на покращення).

Отже, як бачимо, до складу фразеологічних варіантів та синонімів цієї групи входить лише колоронім blue (за винятком white-headed boy). Лексема blue може вступати в синонімічні зв’язки лише з колоронімом black (див. попередню групу).

Як антоніми виступають такі ФО:

to see through blue glasses – to see through rose-coloured glasses (песимістично дивитися на речі – омтимістично дивитися на речі).

Як вільна лексема, слово blue має антонімічну пару blue – rosy (песимістичний – оптимістичний). Ці антоніми є контекстуальними.

White

В англійській мові з колоронімом white існує певна кількість фразеологічних варіантів. Як і ФО, до складу яких входить лексема black, фраземи цієї групи можна розподілити за сталістю колороніма у складі виразів:

1) лексема white є інваріантним елементом при утворенні таких варіантів: as white as a ghost, as white as a sheet, as white as ashes, as white as death, as white as marble (блідий як полотно); as white as a lily, as white as chalk, as white as driven snow, as white as ivory, as white as milk, as white as snow (білосніжний). Фразеологізмів-метафор, як от to show the white feather, to mount the white feather, to fly the white feather (злякатися, виявити малодушність); white caps, white horses, white noses (білі гребні хвиль); to wash a blackmoor white, to wash an Ethiopian white (займатися безнадійною справою); to hang out a white flag, to hoist the white flag (визнати себе переможеним); to stand in a white sheet, to put on a white sheet (каятися).

2) лексема white є варіативним компонентом; як правило, і інші лексеми змінюються в сполуці з даною: to show the white feather, to turn yellow (злякатися, виявити боягузство)

Синонімічними ФО виступають white feather та white liver (малодушність, боягузство). Дані фраземи відрізняються відтінками значень.

Таким чином, фразеологізми, до складу яких входить колоронім white, як правило, вступають в синонімічні зв’язки з виразами, компонентом яких є та ж лексема white. Виняток становлять синонімічна пара to show the white feather та to turn yellow. Виокремлений компонент white в даному випадку несе смислове навантаження лише з компонентом feather.

Традиційним антонімом колороніма whitе є black. Деякі фразеологізми з цим компонентом також вступають в антонімічні зв’язки (див. фразеологічні антоніми з лексемою black). Але така пара висловів, як a white man (порядна, чудова людина) та the black man (диявол, сатана; мурмило, страховище) будуть виступати як антоніми лише за певних умов.

Протилежне значення мають вирази white meat – red meat (свинина, телятина, курятина (біле м’ясо) – яловичина, баранина). Отже, колороніми white та red виокремлені з ФО утворять антонімічну пару.

В деяких випадках антонімічні лексеми black та white у складі певних фразеологізмів є квазі-антонімами:

- white flag (парламентський прапор) і black flag (піратський чорний прапор; прапор, який піднімають над в’язницею на знак страти когось);

- the white flesh (плоть, біле м’ясо) і black flesh (чорні раби).

Red

Фразеологічними варіантами з інваріантним елементом red є ФО as red as a cherry та as red as a rose (рум’яний, кров з молоком); like a red rag to a bull та to act as a red rag acts upon a bull (сильно дратувати, виводити з себе); not to care a red cent та not to give a red cent (ставитися цілком байдуже, зовсім не цінувати).

Варіювання колороніма red відбувається у таких фраземах як red in the face, black in the face, blue in the face (багровий від гніву). Як зазначалося вище, при позначенні гнівного стану людини можуть вживатися різні колороніми, які між собою вступають в синонімічні зв’язки: red – black – blue.

На перший погляд зазначені нижче фразеологізми можуть здатися фразеологічними синонімами. Але насправді такими не є, бо позначають або ж різні відтінки червоного кольору, або застововуються при описі різних людських станів. До таких висловів належать фразеологізми-порівняння as red as a poppy (зашарівся, як маків цвіт), as red as a beetroot (червоний від сорому), as red as a lobster (червоний, як рак), as red as a turkey-cock (червоний, як індик), as red as fire (червоний, як вогонь; вогняночервоний), as red as blood (червоний, як кров).

Green

Незмінним компонентом є лексема green у складі наступних фразеологічних варіантів: as green as a gooseberry, as green as grass (недосвідчений, зелений); green hand, green horn (новак, людина без досвіду); green finger, green thumb (садівницьке мистецтво); green goods, green meat, green stuff (овочі, зелень); the green man, the man in green (легендарні жителі лісів).

Серед синонімів зустрічаються такі, де присутній колоронім green в обох фраземах, та ті, де компонент на позначення кольору є варіативним: green goods, the long green (обидві ФО позначають гроші, але в першому випадку – фальшиві банкноти); in the green, in the pink (у розквіті сил).

Отже, єдиною синонімічною парою є green – pink, які позначають чудовий фізичний стан людини.

Антонімічне значення мають такі вирази, як a green light та a red light у складі фразеологізмів to give a green light (відкрити шлях, розв’язати руки) і to see a red light (бачити небезпеку). Green year (дитячі роки, роки дитинства) та yellow leaf (старість) також протилежні за своєю семантикою.

Таким чином, утворюються антонімічні пари

- green – red (дозвіл – заборона, небезпека);

- green – yellow (молодість – старість).

Yellow

В англійській мові існує певна кількість фразеологічних варіантів і з лексемою yellow. Майже в усіх них даний колоронім є інваріантним елементом. Це переважно фразеологізми-порівняння: as yellow as a crow’s foot, as yellow as a guinea, as yellow as a kite’s claw, as yellow as corn, as yellow as gold (жовтий, як лимон; злотистий, золотавий).

Yellow flag та yellow jack також є варіантами ФО, що позначає “карантинний прапор”. Для позначення золотої монети вживаються фразеологічні варіанти yellow boy та yellow jacket. Боягузтво можуть означати такі ФО, як a yellow streak та a streak of yellow, що є варіантами.

Синонімами виступають такі фраземи, як a yellow streak та white liver. Обидві ФО означають боягузтво, але в першому випадку додається конотативне значення “нахил до віроломства”, а в другому – “малодушність”. Yellow leaf та gray hairs також мають спільну семантику (старість).

Як бачимо, колоронім yellow може вступати в наступні синонімічні зв’язки:

- yellow – white (боягузтво);

- yellow – gray (старість).

До варіантів належать і ФО all cats are gray in the dark, when candles are out all cats are gray (вночі всі коти бурі); to do brown, to do up brown (доводити до кінця); to call white black, to turn white into black (називати біле чорним); to prove that black is white and white black, to swear black and white (нахабно брехати); to beat somebody black and blue, to pinch somebody black and blue (побити до синців).

Як видно, в даних фразеологізмах ті самі лексеми на позначення кольору зберігаються в обох варіантах фраземи.

Синонімічну пару будуть утворювати вирази to call white black та to prove that black is white. Їх відмінність у відтінку семантики.

Окремо слід зазначити фразеологізми, що мають значення “мати нездоровий вигляд, погано почувати себе” та “мати здоровий вигляд, добре себе почувати”. Кожна з цих ФО має декілька варіантів: to be (feel, look) green about the gills, to be (feel, look) blue about the gills, to be (feel, look) yellow about the gills, to be (feel, look) white about the gills (погано себе почувати); to be (feel, look) red about the gills, to be (feel, look) rosy about the gills (добре себе почувати).

Таким чином, виокремлені колороніми утворюють синонімічні ряди: green – blue – yellow – white та red – rosy.

Між собою ці два вирази утворюють антонімічну пару, отже синонімічний ряд green – blue – yellow – white буде антонімічний лексемам red – rosy, відповідно кожна лексема синонімічного ряду вступає в антонімічні зв’язки з колоронімами red та rosy (наприклад, антонімами будуть green – red, blue – rosy, yellow – red тощо). Подібні синонімо-антонімічні зв’язки будуть наявні лише при позначенні гарного чи погоного стану здоров’я людини.

Серед фразеологізмів англійської мови і зокрема серед тих, до складу яких входять колороніми, зустрічаються полісемічні та омонімічні.

Прикладами полісемічних ФО можуть слугувати такі вислови, як to look black – 1)мати незадоволений, похмурий вигляд 2)бути в поганому стані; black letter – 1)велика друкована літера 2)старовинний англійський готичний шрифт; black eye – 1)підбите око 2)поразка, відсіч, провал; blue blood – 1)аристократичне походження 2)людина аристократичного походження; to bleed white –1)зробити сильне кровопускання 2)перен. обезкровлювати, робити знесиленим 3)перен. видавлювати останні соки, викачувати гроші; white light – 1)денне світло 2)перен. безстороннє судження, безсторонній висновок; red-letter day – 1)свято 2)святковий, радісний, пам’ятний день; black and white – 1)малюнок пером 2)чорно-білий кінофільм.

Як бачимо, значення одного і того ж фразеолгізму не можна розділити на прямі і переносні (що характерно для полісемічних слів). Перенесене значення в більшості випадків набуває саме колоронім. Завдяки назві кольору, що входить до складу ФО, виникають нові значення, які обов’язково семантично пов’язані між собою.

Випадок, коли значення фразеологізму несумісні, можна вважати фразеологічною омонімією. Омонімами є наступні вирази: black cap – 1)судова шапка 2)чорна малина; the black ox has trod on his foot – 1)його спіткало нещастя 2)він постарів; the blue devils – 1)смуток, нудьга 2)біла гарячка; red rag – 1)те, що дратує, бісить 2)груб. язик; green goods – 1) свіжі овочі 2)фальшиві банкноти; to do brown – 1)доводити до кінця 2)дурити, обманювати.

Виникнення омонімічних значень даних ФО можна пояснити одночасною метафоризацією вислову, що відбулась в різних напрямках.

Фраземи-пароніми також зустрічаються серед ФО, в яких одним з компонентів є колоронім. Розглянемо деякі з них. Паронімами є вирази the blue devil (злий дух-спокусник) та the blue devils (смуток, нудьга). В першому випадку смисловий акцент робиться на лексемі devil, а в другому – саме колоронім blue є смислоутворювальною лексемою. Подібне явище спостерігається і в паронімах the white sheets (газети), де white має атрибутивну функцію, та white sheet (покаянний одяг), де колоронім підкреслює саме процес покаяння, очищення. The black book (“чорна книга”) та black books (немилість) також є паронімами.

Розглянувши системні зв’язки, в які можуть вступати фразеологізми з колоронімами, можна зробити наступні висновки:

1) при утворенні фразеологічних варіантів та синонімів лексеми на позначення кольору можуть взаємозамінятися в певному фразеологічному контексті, виступаючи, таким чином, як синоніми. Хоча більшість варіантів та синонімів виникають при заміні лексеми, що не позначає колір, колоронім же залишається сталим компонентом;

2) серед антонімічних пар є такі, до складу яких входять контрастно зіставлені лексеми (білий – чорний). Однак більш вживані у структурі ФО контекстуально антонімічні колороніми. Поза фраземою вони не будуть вступати в антонімічні зв’язки. Це свідчить про яскраву образність таких мовних утворень, як фразеологізми;

3) вживання назв кольорів у складі полісемічних, омонімічних та паронімічних ФО дає підстави стверджувати, що дані лексеми, як компоненти фразеологічних висловів, створюють основу для метафоричного перенесення семантики і є смислоутворювальними елементами.

Існує група фразеологізмів з колоронімами, які є фраземами-дериватами і можуть вживатися як самостійні звороти, так і у складі ФО, які їх породили. До таких належать вирази the black dog (хандра, нудьга) та твірний the black dog is on one’s back (нудьгувати); red herring (привід для відвертання уваги) та to draw a red herring across the path (навмисне вводити в оману); a black sheep (негідник, шахрай, паршива вівця) і there’s a black sheep in every flock (в сім’ї не без виродка) та деякі інші.

Серед поданих ФО спостерігається явище розширення значення фразеологізму-деривата. В деяких випадках це відбувається завдяки акцентуванню семантики колороніма (напр. a black sheep, як зворот-дериват, набуває ще більш негативного забарвлення, ніж він містить у складі ФО-твірника).

Типологічне зіставлення фразем, що містять назви кольорів

Факт, що фразеологізми, як мовні одиниці, відображають специфіку світосприйняття певного народу, є незаперечною істиною. Розглянемо деякі відповідники ФО з колоронімами в декількох мовах.

Як правило, перекладаючи фразеологізми англійської мови на українську, російську та німецьку з використанням колоронімів, вживається точний відповідник лексеми на позначення кольору: as red as a lobster (англ) – rot wie ein gekochter Krebs (нім) – червоний, як рак (укр) – красный, как рак (рос); blue blood (англ) – blaues Blut (нім) – голуба кров (укр) – голубая кровь (рос); a white crow (англ) – ein wießer Rabe (нім) – біла ворона (укр) – белая ворона (рос). Для позначення недосвідченості вживається лексема “зелений”, але в різних мовах у сполуці з різними лексемами: green hand (англ) – ein grüner Junger (нім) – молодий та зелений (укр) – зелёный юнец (рос).

Однак, існує певна кількість ФО, в яких при перекладі на іншу мову використовується інший колоронім.

В англійській мові на позначення заздрості вживається зелений колір: green with envy (мучений заздрістю), to look through green glasses (заздрити), green-eyed monster (заздрість). В українській мові зустрічаємо вираз “заздрість з жовтими очима, мов жовтки”. Німецькій мові притаманне вживання в даному випадку як колороніма grün (зелений), так і gelb (жовтий): for Neid grün und gelb werden (позеленіти від заздрощів), der gelbe Neid (заздрість). Як бачимо, сприйняття поняття “заздрість “ в двох германських та слов’янській мові не дуже різниться. В кольоровому спектрі зелений та жовтий стоять поруч, тому не дивно, що вживаються обидва колороніма. Вживання цих колоронімів в значенні заздрості пов’язане з фізіологічними процесами в організмі людини. Коли людина відчуває заздрість, ревнощі, в неї інтенсивно виділяється жовч, і шкіра набуває жовто-зеленого відтінку.

Відмінність становить російська мова, де існує фразема “чорная зависть”. Вживання саме цього колороніма в даній мові скоріше пов’язується з нещирим, злим почуттям.

Стан гніву, люті також виражається за допомогою різноманітних колоронімів у кожній з мов. Червоний присутній у фразеологізмі англійськой мови (to see red); жовтий та синій притаманні українській мові (жовтіти (синіти) від злості); чорний, зелений та жовтий – німецькій (sich schwarz ärgern, vor Zorn grün und gelb werden).

Різняться і переклади фраземи to drink till all’s blue: допитися до білої гарячки (укр), допиться до зелёного змия (рос). Так само the blue devils (у другому значенні) перекладається як “біла гарячка”.

Англійський фразеологізм to paint smth. black (представляти в поганому світлі) у спорідненій німецькій мові вживається з лексемою, що означає сірий колір: grau in grau malen. Обидва кольори похмурі і дуже близькі за своїм тоном. Подібне вживання і в таких ФО, як black day (поганий день) в англійській мові та grau Tage (похмурі дні ) в німецькій.

Лексеми black та blue увійшли до фразеологічного звороту to beat somebody black and blue (сильно побити когось) на позначення синців, що залишаються після побоїв. Німці ж вживають в даному випадку зелений та синій: jemanden grün und blau schlagen.

В англійській мові песимізм позначається синім кольором, в німецькій – чорним: to see through blue glasses (похмуро, песимістично дивитися на речі), Schwarzseher (песиміст; дослівно – “той, хто бачить в чорному світлі”).

Як зазначалося вище, лексема green в англійській та “зелений" в українській мові можуть мати значення “недосвічений” і з ним входити до складу ФО. Однак в слов’янській мові існує ще одна фразема з іншим колоронімом з цією ж семантикою: жовтороте пташеня. Подібна семантика. виникає при взаємодії значень двох лексем, що входять до ФО.

В розмовній англійській мові зустрічається ФО paint me pink if (щоб мене лиха година побила), що по суті означає прокльон. Українське прокляття “щоб побила руда глина” в своїй структурі містить колоронім “рудий”. Можна спостерегти певну спільність між рожевим та рудим кольорами.

Невідповідності у вживанні колоронімів в англійській та російській мовах знаходимо у фраземах the black dog (англ) та “тоска зелёная” (рос).

Незважаючи на деякі розбіжності у вживанні колоронімів в різних мовах, переважна більшість ФО англійської мови, що містять назви кольорів, при перекладі зберігають свою структуру. Колір є невід’ємною частиною світосприйняття людини, що також відбивається в мові народу.

Варто також зазначити і граматичний аспект вживання колоронімів у складі ФО. За своєю суттю назви кольорів є прикметниками і в переважній більшості зворотів саме так і вживаються. Однак, в деяких випадках лексеми на позначення кольору субстантивуються і позначають абстрактні предмети. У фраземі to wear the purple колоронім має своє власне опредмечене значення “влада монарха”; лексеми green та pink у фразеологізмах in the green та in the pink також субстантивуються, набуваючи семантики “розквіт сил”. “Гроші” означає колоронім green в складі виразу the long green.

Зустрічається вживання колороніма і в функції дієслова. Прикладом може слугувати вислів whited sepulchre (від to white – білити).

Існують і такі ФО, де назва кольору виступає як прислівник: to lie whitely. В даному випадку лексема на позначення кольору означає “невинно”.

Виступаючи в ролі іменника, дієслова та прислівника, назви кольорів непрямо вказують на кольорову ознаку або ж пов’язані з психологічним тлумаченням колороніма (як у випадку з whitely).

Отже, розглянувши фразеологізми англійської мови, до складу яких входять колороніми, та власне самі компоненти, ми виявили певні особливості цих мовних одиниць.


Глава 3

Психологічні передумови вживання фразеологізмів у мовленні

Фразеологізми є справжньою оздобою мови, одним з невичерпних джерел створення образності. ФО – це носії життєвого досвіду нації, що яскраво відображають спостереження над навколишнім світом. Це безпосередньо зумовлює особливості вживання фразем у мовленні. Частотність використання сталих висловів прямо залежить від віку людини та від її життєвого досвіду. Дитина, наприклад, сприймає фразеологізми буквально. Причиною цьому є різниця в типі мислення дорослого та дитини. Мислення, як “психологічний процес пізнання, що пов’язаний з відкриттям суб’єктивно нового знання” [50,с.667], має зв’язки також із мовою та мовленням [54,с.292]. Діти оволодівають мовленням поступово, тому і засвоєння знань, накопичених у процесі розвитку нації, вимагає від них великих зусиль мислення [54,с.294].

Вживаються ФО, як правило, в розмовній мові та мають ситуативний характер. Мовна ситуація, в якій були вжиті ідоми, запам’ятовується яскраво і надовго, бо в запам’ятовуванні бере участь емоційна пам’ять, яка до певної міри може бути сильнішою за інші види. При сприйнятті на слух того чи іншого фразеологізму у слухача одразу виникають позитивні або негативні оцінки почутого, що безпосередньо впливає на його почуття. У запам’ятовуванні бере участь і образна пам’ять, бо ФО створюють в уяві не прості образи, які виникають при сприйманні слів, а жваві та яскраві, що зумовлено природою фразеологізмів. Сталий вислів, влучно вжитий у мовленні за певних обставин, може виникнути в свідомості, коли людина потрапляє в аналогічну ситуацію. Неабияку роль у даному випадку для запам’ятовування відіграє емоційна асоціація.

В процесі використання у мовленні окреме місце можна відвести ФО, до складу яких входить назва кольору. Такі ідіоми мають особливе психологічне значення, адже сприймання кольору пов’язане із зоровими відчуттями, вивчення фразеологізмів із колоронімами створює підґрунття для розвитку уяви. Образ, який породжує фраза з назвою кольору, дуже легко уявити. А здібність щось зорово уявляти позитивно впливає на запам’ятовування [50,с.251]. Отже, такі вислови розвивають і пам’ять. Не можна переоцінити процес мислення в ході навчання, в якому матеріалом для розв’язання завдань є образи [50,с.276]; ними знову-таки можуть слугувати ФО з колоронімами. Вони є засобами образного змалювання явищ навколишньої дійсності, одночасно збагачуючи інтелект та духовний світ людини. При вивченні таких фразем педагог повинен наголошувати на тому, що будь-яку фразу треба вживати точно і влучно, а відчуття доречності в мовленні можна розвивати, використовуючи, зокрема, фразеологізми-порівняння з назвами кольорів.

Робота учнів чи студентів з будь-яким мовним матеріалом зводиться не лише до накопичення знань із подальшим їх використанням, що є процесом становлення освіченої особистості, а й до формування творчої особистості. Такі завдання ставить Державна національна програма “Освіта (Україна XXI ст.)”: “У програмі визначені стратегічні завдання реформування освіти в українській державі:… формування освіченої, творчої особистості” [23,с.30]. Отже, значення творчої активності в процесі навчання відіграє неабияку роль. Творчість має велике значення як в мистецтві, так і в науці. Перефразовуючи Л.С.Виготського, можна відзначити, що творчість є нормальним і постійним супутником не лише розвитку, а й життя загалом. Результатом розвитку творчості може виступати самостійність мислення особистості, що готує її до самостійного дорослого життя. Таким чином, в процесі навчання слід якомога ефективніше розвивати творчу активність учнів.

Під час вивчення фразеологізмів слід спрямувати навчальний процес у такому руслі, щоби залучити студентів та учнів до творчої та самостійної діяльності.

Психолого-педагогічний експеримент

У 8-му класі гімназії м.Каховки на одному з уроків англійської мови було проведено експеримент. Робочими гіпотезами висувалися наступні твердження:

1) ФО, до складу яких входять лексеми на позначння кольору, швидко запам’ятаються та легко засвояться;

2) Виходячи з процентного складу англійських фразеологізмів із колоронімами, припускається, що найчастіше будуть вживатися звороти as black as coal та as white as snow;

3) Враховуючи непривабливість коричневого та сірого кольорів, а також той факт, що у дітей дані кольори рідко бувають улюбленими, фраземи as brown as a berry та as gray as a bat’s wing використовуватимуться найменше.

При вивченні теми “Прикметники. Ступені порівняння” учням була пояснена порівняльна конструкція as…as. Попередньо з’ясувавши значення незнайомих слів, пропонувалося у порівняльну конструкцію вставити лексему на на позначення кольору, яка б відповідала змістові. Таким чином були введені фразеологізми-порівняння as black as coal, as blue as a badger, as white as snow, as red as rose, as green as grass, as yellow as gold, as gray as a bat’s wing, as brown as a berry.

Труднощі викликали ФО as blue as a badger та as brown as a berry. Це пояснюється тим, що учням навряд чи може бути відомий колір барсука (в першому фразеологізмі), а ягода (в другій фраземі) у сприйманні дітей червоного кольору. Було уточнено значення таких ФО, як as green as grass (зелений,як рута; недосвідчений) та as blue as a badger (дуже посинілий; синій, як пуп). Решта фразеологічних зворотів не становили труднощів при перекладі.

Для закріплення висловів пропонувалося наступне завдання: учням було показано колір, а вони відповідно повинні були утворити порівняльний вираз. Всі фразеологізми, як і передбачалося, легко запам’яталися.

Дітям був запропонований ще один вид діяльності. Необхідно було придумати речення, до складу яких входили б засвоєні фраземи. Слід одразу зазначити, що, незважаючи на певну відмінність в утворенні значення таких ФО, як as green as grass та as blue as a badger, ці вирази вживалися у своєму буквальному значенні – порівнювали об’єкти за кольоровою ознакою. Найчастіше вживалися фразеологізми as white as snow та as brown as berry (кожен по 7 разів). Наступний за частотою вживання – as black as coal (6 разів); 4 рази було вжито фразеологічний зворот as red as a rose, потім as yellow as gold (3рази); в двох реченнях зустрічалися ФО as blue as a badger та as green as grass, і лише один раз у відповіді був присутній фразеологізм as gray as a bat’s wing. Всі речення були описового характеру.

Виявилося, що ФО as brown as a berry увійшла до найчастіше вживаних. Адже, як правило, діти не виявляють особливої прихильності до коричневого кольору. Частотність вживання обумовила ситуація, в якій зустрічався даний фразеологізм (для опису певних пердметів дійсності дітям необхідно було застосовувати саме коричневий колір). Як і передбачалося, фраземи з колоронімами black та white увійдуть до трійки найуживаніших.

У виконанні наступного завдання взяло участь 14 учнів. Вдома дітям необхідно було написати міні-твір на вільну тему, вживаючи лише чотири із запропонованих восьми фразеологізмів. Деякі не обмежилися цією цифрою. На відміну від усіх відповідей, частота вживання фразеологізмів-порівнянь у письмових роботах дещо змінилася.

Теми міні-творів – різноманітні, однак, в усіх обов’язковим був елемент опису. Це, звичайно, зумовлено природою запропонованих фразеологізмів. Учні описували своїх рідних та близьких, улюблених тварин та птахів, погоду і навіть класну кімнату. Найчастіше вживався зворот as black as coal (в 13 випадках). На другому місці вираз as brown as a berry (10 разів). Однакову кількість разів (8 кожен) зустрічалися фразеологізми as white as snow, as yellow as gold, as gray as a bat’s wing та as green as grass. Вислів as blue as a badger на передостанньому місці (7 випадків уживання), а ФО as red as a rose була використана лише 5 разів.

Отже, в ході експерименту була підтверджена думка, що діти швидко та легко запам’ятають дані фразеологізми. Щодо частотності вживання фразем із певним колоронімом, то справдилось твердження, що as black as coal – найуживаніший зворот. Досить несподіваним виявилось те, що ФО as brown as a berry увійшла до найчастіше вживаних

Стало зрозумілим, що вживання запропонованих фразеологізмів-порівнянь ніяк не залежить від особливостей кожного учня чи його вподобань, а виключно від мовної ситуації, де той чи інший вираз було вжито. Цей факт підтверджує, що вживання таких образних засобів мови, як фразеологізми, не носить суб’єктивного характеру. Все залежить від доречності чи недоречності застосування їх у певній ситуації.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідивши фразеологічні одиниці англійської мови, до складу яких входять лексеми на позначення кольору в синхронічному та діахронічному аспектах, розглянувши їх природу та специфіку компонентів-складників, проаналізувавши особливості вживання цих мовних одиниць, можна зробити наступні висновки:

1. Історико-етимологічний коментар дав змогу стверджувати, що в момент утворення ФО колоронім входить до її складу у своєму первинному значенні або, рідше, набуває такого семантичного відтінку, який приписують значенню самого кольору.

2. Колороніми у складі ФО, залежно від типу переосмислення, мають різний ступінь деактуалізації:

а) у порівняльних та метонімічних зворотах денотативні значення цих лексем здебільшого зберігаються;

б) у складі фразеологізмів-метафор семантика колоронімів виражена імпліцитно, що зумовлено ступенем переосмислення даних фразем. Тому зазначені лексеми можуть вживатися як у прямому, так і переносному значенні.

3. Будучи компонентом ФО, колоронім може виконувати наступні функції:

а) номінативну;

б) смислоутворювальну;

в) смислорозрізрювальну;

г) атрибутивну.

4. Певний відсоток становлять фразеологізми, до складу яких лексеми на позначення кольору увійшли в прямому значенні. В деяких інших випадках психологічне тлумачення кольору було основним при утворенні значення фразеологізму.

5. У сфері системних зв’язків семантичні можливості колоронімів виявляються найбільш виразно:

а) при утворенні фразеологічних варіантів та синонімів лексеми на позначення кольору можуть взаємозамінятися в певному фразеологічному контексті, виступаючи, таким чином, як синоніми. Більшість варіантів та синонімів виникають при заміні лексеми, що не позначає колір, колоронім же залишається сталим компонентом;

б) серед антонімічних пар є такі, до складу яких входять контрастно зіставлені лексеми (білий – чорний). Однак більш вживані у структурі ФО контекстуально антонімічні колороніми. Поза фраземою вони в антонімічні зв’язки не вступають;

в) вживання назв кольорів у складі полісемічних, омонімічних та паронімічних ФО дає підстави стверджувати, що дані лексеми, як компоненти фразеологічних висловів, створюють основу для метафоричного перенесення семантики і є смислоутворювальними елементами.

6. Незважаючи на деякі розбіжності у вживанні назв кольорів у різних мовах, переважна більшість ФО англійської мови при перекладі зберігає свою структуру.

7. Психолого-педагогічний експеримент підтвердив, що використання ФО не носить суб’єктивного характеру, їх вживання залежить лише від мовленнєвої ситуації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство.- 1987.- №1, с.43-46

2.Аґюстон Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и дизайне. – М., 1982

3.Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // Мовознавство. – 1984. - №5 с.42-47

4.Алексеев С.С. О цвете и красках. – М., 1964

5.Алёхина А.И. Идиоматика современного английского языка. – Минск, 1982

6. Алёхина А.И. Семантические группы во фразеологии

современного английского языка. – Минск, 1978

7. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л., 1963

8. Арнольд О. О цветах нашей жизни // Крестьянка. – 2000. -

№2с.20-21

9. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. – Росто-на-Дону, 1964

10. Ашкенази Г.И. Цвет в природе и технике. – М., 1985

11. Ащеулова К. Ты и твой цвет // Детское творчество. – 1998. –

№3 с.22-23

12. Балли Ш. Французская стилистика / Пер.с фр. К.А.Долинина. – М., 1961

13. Баранцев К.Г. Англо-український фразеологічний словник. –

К., 1969

14. Булаховський Л.А. Вибрані праці в п’яти томах. – К., 1978. –

Т.3

15. Ващенко В.С. Фразеологізація компаративних зворотів //

Мовознавство. – 1975. №4 с.34-40

16. Вибер Живопись и её средства. – М., 1991

17. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977

18. Владовская И.С. Сборник фразеологических словосочетаний и идиом разговорного английского языка. – М., 1970

19. Володарский Л. Цвет божественных энергий // Наука и

религия. – 1998. - №3 с.24-26

20. Вопросы лексики и фразеологии английского и немецкого

языков. – Харьковский Университет. 1964. - Вып.1

21. Вопросы фразеологии и фразеоматики: Межвузовский сборник научных трудов. Министерство просвещения РСФСР.

Московский государственный пед. институт им.Ленина. Под

ред. Аракина. – М., 1983

22. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура // Советская

лексикография. Сборник статей. – М., 1988 с.159-169

23. ГалузинськийВ.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – Рівне, 1996

24. Ґете И.В. Избранные философские произведения. – М., 1964

25. Груза Н. Тайны цвета // Наука и религия. – 1998. - №7 с.20-22

26. Даниель С.М. Искусство видеть: о творчески способностях

восприятия, о языке линий и красок. – Л., 1990

27. Демський М.Т. Системні зв’язки у сфері фраземіки //

Мовознавство – 1991. - №2 с.36-43

28. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія. – 1994. – Вип. 4 с.8-12

29. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М., 1978

30. Зернов В.А. Цветоведение [Учебное пособие]. – М., 1972

31. Іванова Т.В. Символіка трьох кольорів у романі “Маруся

Чурай” Ліни Костенко // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. – К., 1992. – Вип. 19 с.65-71

32. Исследования по лексикологии и фразеологии. Сборник

трудов. – М., 1976

33. Каменецкайте Н.Л. Синонимы в английской фразеологи

[Учебное пособие]. – М., 1971

34. Кожуховська Л Урок з фразеології в 9 класі // Урок української. – 2000. -№11-12 с.38-41

35. Коллинз В. Книга английских идиом. – Л., 1960

36. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999

37. Кунин А.В. Английская фразеология. – М., 1970

38. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – М., 1955

39. Кунин А.В. Замена компонентов фразеологизмов как стилистический прием // ИЯШ – 1977. - №2 с.3-12

40. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка.- М., 1986

41. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. – М., 1972

42. Куштенко Л.Ю. Этимологический справочник учителя английского языка. – К., 1987

43. Лексикология английского языка. Пособие для учителей средней школы. Под ред. Амосовой Н.Н. – Л., 1955

44. Магия цвета. – Харьков, 1996

45. Малярова Н. Цвет и настроение // Праздник. – 1998. - №2 с.58-59

46. Мелерович А.М., Мокиенко В.М. О принципах словаря

индивидуально-авторских употреблений фразеологических единиц в современном русском языке // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1998 с.101-115

47. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989

48. Монин И.Б. Два взгляда на фразеологию // Фразеологическая

система английского языка: Межвузовский сборник научных

трудов. – Челябинск, 1985 с.3-9

49.Намакштанська І, Романова О. Світ тварин у світі фразеології // Урок української – 2000. - №8 с.22-23

50. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. Кн. 1: Общие основы психологии – М., 2000

51. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / Уклад.: В.В.Яременко та ін. – К., 1999. – Т.2

52. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / Уклад.: В.В.Яременко та ін. – К., 1999. – Т.4

53. Пономаренко Л.О. Вплив схдіних мов на формування англійської фразеології // Мовознавство. – 1975.-№2 с.26-28

54. Петровский Общая психология. – М., 1987

55. Порожнюк А. Червона барва в мовній палітрі // Урок української. – 2000. - №1 с.28-29

56. Потебня А.А. Слово и миф. – М., 1989

57. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993

58. Потебня О.О. Естетика і поетика слова. – К., 1985

59. Редін П.О. Типи системних зв’язків фразеологічних одиниці у мові // Мовознавство. – 1994. - №4-5 с.50-52

60. Середина К.Г. и др. Идиоматика в английской речи. _ Л., 1971

61. Скрипник Л.Г. Фразеологія українсько мови. – К.,1973

62. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М., 1956

63. Смирницкий А.И. Синтаксис английского языка. – М., 1957

64. Смирницкий А.И. Морфология английского языка. – М., 1959

65. Смит Л.П. Фразеология английского языка / Пер. с англ.

А.Р.Игнатьева. – М., 1959

66. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики. – Екатеринбург, 1999

67. Спиерс Р.А. Словарь американских идиом. – М., 1991

68. Стилистика английского языка: Учебник / А.Н. Мороховский,

О.П.Воробьева и др. – К., 1991

69. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури О.Потебні.

Метакритичне дослідження. – К., 1993

70. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. Молоткова. – М., 1986

71.Фразеологічний словник української мови / Уклад.

В.М.Білоноженко та ін. – К., 1993

72. Чёрная А.И. Фразео-семантическое поле и фразеологический

синонимичный ряд // Фразеологическая система английского языка: Межвузовский сборник научных трудов. – Челябинск, 1985

73. Шехтман Н.А. Практикум по фразеологии современного

английского языка. – Л., 1971

74. Щербань Н.П. Про один із засобів контекстуальних перетворень фразеологізмів. // Мовознавство. – 1975. - №4 с.41-45

75. A Basic Dictionary of Synonyms and Antonyms. – New Dehli, 1983

76. A Concise Etymological Dictionary of the English Language. By the rev. Walter W. Skeat.- New-York,1963

77. Collins Shorter English Dictionary 60.000 References with

etymological pronouncing. –London , 1973

78. Longman Dictionary of English Idioms .- London,1979

79. Kaffen K-A Deutsch – Russischen Satz Lexicon,- Leipzig, 1980

80. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English.-

London, 1974

81. Roget’s Thesaurus of English Words and Phrases. 6th. Ed.-

London, 1982.

82. Soule’s Dictionary of English Synonyms.-Toronto-New-York –London – Sydney, 1981.

83. The New Book of Popular Science.- Danbury, Connecticut, 1996-Vol.3

84. The World Book Encyclopedia. – Chicago, London, Sydney, Toronto, 1994 – Vol.4

85. Webster’s New Twentieth Century Dictionary of the English Language. Unabridged. - New-York, 1993


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

англ. - англійська

АС – англо-саксонська

Гол. - голландська

Гр. – грецька

ДА – давньоанглійська

ІЄ – індоєвропейська

Ісл. – ісландська

Лат. – латинська

Лит. – литовська

нім. - німецька

НН – нижньонімецька

пор.- порівняйте

рос.- російська

СВН – середньо-верхньонімецька

Скт. – санскрит

укр. - українська

Шв. – шведська


ДОДАТКИ

Нами розроблені завдання, які активізують мислення, спонукають до самостійної роботи, тренують пам’ять, збагачуючи її новими лексичними одиницями, розвивають мовну здогадку.

Дані вправи можна використовувати під час практичних занять у роботі зі студентами при вивченні розділу “Фразеологія”. Доцільно їх застосовувати і в старших класах шкіл із поглибленим вивченням англійської мови. Подібні вправи розраховані на високий рівень знань учнів (досить великий запас слів), уміння працювати з словником.

1. Визначте, які сполучення слів є ФО, а які звичайними словосполученнями. Black frost, black dress, a green wound is soon healed, green grass, as green as a grass, blue blood, blue eyes, to paint the town red, red poppy, as red as a poppy, to show the white feather, yellow boy, yellow shirt, brown bear, all cats are grey in the dark.

2. Визначте в якому рядку всі ФО мають одне значення: 1) red lamp, to see a red light, to paint red, to see red;

2) to be blue about the gills, to look green about the gills, to feel white about the gills, to be yellow about the gills;

3) white slave,white slaver, white slavery, white-slave traffic;

4) yellow man, yellow boy, yellow jack, yellow journalist.

Наступна група вправ спрямована на розвиток аналітичних здібностей. Ці завдання можна використовувати як для учнів, так і для студентів, відповідно дібравши матеріал різного ступеня складності.

1. Замініть подані фразеологізми словами-синонімами чи синонімічними словосполученнями.

The black dog, black diamonds, black bottle, black gold, the black man, green-eyed monster ,a bit of blue sky, once in a blue moon, the blue blanket, red man, red lane, white feather, white sheets, white scourge, yellow dog, yellow boy, yellow leaf, purple patch.

2. Виберіть із поданих фразеологізмів синонімічні пари:

1) white feather a) a blue bore
2) yellow leaf b) not to give a red cent
3) a bit of blue sky c) to paint smth. black
4) the gentleman in black d) gray hairs
5) not to care a red cent e) white-collared workers
6) to depict in black colours f) to fly the white feather
7) to turn yellow g) white liver
8) black-coated workers h) the black man

3. Визначте, які з наведених ФО є антонімами:

1) black lie a) black friar
2) white magic b) red-letter day
3) red meat c) yellow leaf
4) black-letter day d) white meat
5) to be green about the gills e) white lie
6) green year f) to be red about the gills
7) gra friar g) black art
8) to see through blue glasses h) to see through rose-coloured glasses

Для розвитку асоціативого та образного мислення у школярів можна запропонувати наступну вправу. Розраховується на те, що учні володіють лексикою, на матеріалі якої побудоване завдання.

Вставте у фразеологізми-порівняння ті назви кольору, які підходять за змістом. Виходьте з семантики другого компонента ФО.

As… as ink, as… as gooseberry, as… as a badger, as…as a rose, as… as a snow, as … as a poppy, as… as milk, as … as blood, as… as grass, as… as coal, as… as a raven, as … as a lobster, as … as a chalk, as… as gold, as … as a bat’s wing.

Щоб розвивати у студентів відчуття мови, мовной ситуації, навчити їх доречно та влучно вживати фразеологізми в мовленні, можна використати наступну вправу.

Вставте в текст ті ФО, які б найточніше доповнили кожне з речень. Подумайте, які з фразеологізмів-порівнянь влучно передають зміст ситуації.

Tom was siting on the sofa and waiting for Linda. He was thinking of her. He imagined her face… ,her lips… and her beautiful hair… Tom was older than Linda and he thought that she had seen little of life. She was …. When he kissed her for the first time she became … and ran away. He smiled to himself. Then he remembered when she was ill. His poor girl was lying in the bed… and her blanket and sheet which were also… emphasized the darkness of her eyes, which became even darker. Suddenly the girl appeared in the room, interrupting his thoughts.

Ключові слова: as red as a poppy, as red as a rose, as white as ivory, as white as snow, as white as death, as black as ebony, as green as grass.

Щоб тренувати уяву та фантазію студентів та учнів можна запропонувати наступне завдання.

Проілюструйте значення фразеологізму ситуацією. Пропоновані ФО:

1) the pot calling the kettle black;

2) there's a black sheep in every flock;

3) when candles are out all cats are gray.

Спонукаючи до самостійності та творчої активності вихованців, викладач може застосовувати нижчезазначені види вправ.

1. Складіть речення з поданими фразеологізмами. Продумайте ситуацію, в якій вони можуть бути використані.

Викладач підбирає фразеологізми, враховуючи вік та життєвий досвід учнів та студентів. Учням доцільніше запропонувати фразеологізми-порівняння, а студентам - фразеологізми-метафори.

Наступне завдання розраховане на студентів або ж учнів старших класів, в яких уже чітко сформувалися поняття про вільні словосполучення та сталі вирази.

2. Дані словосполучення можуть виступати як вільні та як ідіоми. Складіть з кожним по 2 речення (чи ситуації). В одному використайте вислів як вільне словосполучення, а в іншому - як ФО. Уточніть значення фраземи в словнику:

Black swan, the black dog, black sheep, blue ribbon, the blue blanket, red gad, red hat, white feather, white elephant, yellow leaf, brown shirt.

Наступна вправа рекомендується для студентів.

3. Cкладіть невеличке оповідання чи ситуацію, використовуючи якомога більше ФО.

В цьому завданні форма буде переважати над змістом, тому на перший погляд вправа може здатися беззмістовною. Але під час виконання вправи, окрім творчої уяви, залучена зорова та моторна пам’ять, що сприяє запам’ятовуванню фразем.

Враховуючи природу фразеологізмів, до складу яких входить назва кольору, а також психолого-педагогічні особливості їх вивчення, можна досягти досить високої ефективності засвоєння матеріалу з даної теми.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:40:17 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:13:30 28 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Колороніми в структурі фразеологізмів в англійській мові

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151201)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru