Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Словотвірні парадигми в рекламній лексиці сучасної англійської мови

Название: Словотвірні парадигми в рекламній лексиці сучасної англійської мови
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Добавлен 15:09:27 04 ноября 2010 Похожие работы
Просмотров: 861 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти словотворення, словотворчої парадигми та рекламного тексту

1.1 Теоретична база дослідження словотворення в сучасній англійській

мові

1.1.1 Поняття словотворення в сучасному мовознавстві

1.1.2 Словотворча структура слів в англійській мові

1.2 Класифікації основних словотворчих способів в англійській мові

1.2.1 Афіксальний спосіб словотворення

1.2.2 Конверсія як спосіб номінації

1.2.3 Словоскладання

1.2.4 Класифікація скорочень як одного з морфологічних способів словотворення

1.2.5 Синтаксичний засіб словотворення в англійській мові

1.2.6 Метафора як джерело поповнення лексичного складу

1.3 Сучасні дослідження новотворів в англійській мові

1.4 Поняття парадигми в мовознавстві

1.5 Особливості мови реклами

1.5.1 Основні вимоги до рекламної лексики

2. Основні засоби словотворення в рекламній лексиці

2.1 Морфологічні, синтаксичний та метафоричний засоби словотворення

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Темою дослідження цієї дипломної роботи є рекламна лексика англійської мови, засоби творення нових слів та словотвірні парадигми в її рамках.

Новизна роботи полягає в тому, що з ростом темпів збагачення лексики, у зв’язку з ускладненням форм суспільного життя, все більша кількість новотворів потребує формулювання значень та внесення до словникового складу. Актуальність нашого дослідження також пояснюється увагою та інтересом до системи словотворення та тенденцій мовного розвитку, адже розвиток словникового складу відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації у зв`язку з ускладненням середовища.

Тому, на наш погляд, видається вельми цікавим дослідити, як формуються нові слова в текстах реклами та які засоби при цьому використовуються.

Загальною метою даної роботи є дослідити найбільш розповсюджені словотворчі моделі на матеріалі рекламної лексики Для досягнення цієї цілі нам необхідно вирішити наступні конкретні задачі дослідження:

Розглянути праці вітчизняних та іноземних лінгвістів щодо словотворення як процесу, класифікацій засобів словотворення в сучасній англійській мові, а також специфіку тексту реклами.

Проаналізувати певну кількість рекламних текстів з точки зору словотворення та виявити найбільш типові словотворчі парадигми в цій сфері.

Для досягнення даної мети нами був проведений критичний аналіз наукових праць по словотворенню вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема І.В.Арнольда, Н.Д. Арутюнової, А.M.Уфімцевої, Є.Л.Гінзбурга, П.М. Каращук, О.Д.Мешкова, Б. Фостера, Г. Марчанда.[3, 4, 5, 60, 73, 30, 39, 77].

Об’єктом нашого дослідження є мова реклами.

Актуальність даної роботи полягає у потребі подальшого вивчення мовних засобів та способів фіксації різнотипних інновацій для впорядкування інформації, яка утворилася у свідомості носіїв англійської мови. Актуальність теми дослідження продиктована також необхідністю вивчення рекламної лексики, як одного з складових компонентів успішності рекламної компанії, ефективність якої здебільш залежить від мовного оформлення рекламного тексту. Нарешті, актуальність роботи зумовлена відсутністю ґрунтовного дослідження, яке б дало змогу отримати цілісне й несуперечливе уявлення про шляхи та способи розвитку рекламної лексики,вивчення лінгвостилістичних характеристик в рекламному дискурсі є одним з найбільш актуальних напрямків сучасної лінгвістики тексту, разом з тим специфіка її реалізації в рекламному тексті не знайшла відображення в роботах з мовознавства.

В даний час проблема реклами все більше привертає увагу фахівців в галузі психології, культурології, журналістики, політології, економіки та лінгвістики. Реклама проникла у всі галузі людської діяльності. Об'єктом реклами є одяг, техніка, медикаменти та інші товари.

Реклама сприяє розвитку ринку збуту товарів і послуг. Саме реклама відгукується на запити і настрої суспільства. Потреба в рекламі зростає тому, що вона відіграє важливу роль у розвитку економіки. Але для ефективності впливу на потенційного покупця реклама повинна використати досвід інших галузей знань. [64, c. 49].

Багато в чому ефективність рекламної кампанії залежить від мовного оформлення рекламного тексту. При розгляді реклами з точки зору лінгвістики виникає природний інтерес до мовних особливостей рекламного тексту. У даній роботі ми розглянемо деякі особливості рекламної лексики. Безліч чинників визначає особливості рекламного тексту. Фахівці в галузі реклами вважають, що рекламний текст повинен інформувати, переконувати, вигідно відрізняти об'єкт від собі подібних, бути конкретним, цілеспрямованим і достовірним, логічно побудованим, коротким, ігнорувати другорядні деталі і одночасно відповідати загальноприйнятим лінгвістичним нормам, а також бути цікавим , дотепним і динамічним [14, с. 65].

При складанні рекламного тексту питанням першорядної важливості є ретельний відбір використовуваних мовних засобів. На наш погляд, при розгляді особливостей рекламної мови, варто обговорити той факт, що в якості об'єкта аналізу виступає функціонування мови в особливих комунікативних умовах, тобто аналізу піддається рекламний текст як особлива функціонально-стилістичні система, специфіка якої зумовлена впливом екстралінгвістіческіх факторів, визначають вживання мовних засобів з метою пропаганди.

З'ясування особливостей мови реклами в сфері рекламної пропаганди може проводитися в рамках соціолінгвістики, прагматики, стилістики, теорії комунікації. Всі ці дисципліни об'єднує інтерес до мови в плані його комунікативно-функціональних можливостей, здатності впливати на одержувача інформації.

Для проведення дослідження було проаналізовано ряд рекламних текстів на різноманітну тематику. Об’єм розглянутих текстів становить 1050 сторінок, корпус відібраних та проаналізованих прикладів дорівнює 1100 уривків тексту, в яких представлені різні засоби словотворення.

Дослідження проводилось з елементами словотворчого, трансформаційного, кількісного аналізу та аналізу по (НС).на основі суцільної вибірки.

Дана дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків та бібліографії.

У вступі ми визначаємо новизну та актуальність дослідження, його загальну мету та конкретні задачі, описуємо методику та матеріал дослідження, подаємо кількісні дані щодо досліджуваного матеріалу.

Розділ I розглядає поняття словотворення та різні підходи до розгляду найбільш актуальних проблем творення нових слів. Визначає способи та засоби словотворчого процесу. Розділ I розглядає також поняття словотворчої парадигми та її особливості. Крім того, дана частина роботи приділяє увагу типовим рисам такого явища, як реклама, її основним характеристикам та меті її існування.

В розділі 2 проаналізовано низку рекламних текстів та відібрано слова створенні за певними моделями. Ми визначаємо способи творення даних слів, їх специфіку та своєрідність.

Висновки подають результати теоретичного розгляду проблем та практичного дослідження, виконаних в даній роботі.

Бібліографія складається з цитованих теоретичних джерел та джерел

Результати дослідження можуть бути використані для вивчення словотворення в рамках курсу лексикологія.


1. Теоретичні аспекти понять словотворення, словотворчої парадигми та тексту реклами

1.1 Теоретична база дослідження словотворення в сучасній англійській мові

1.1.1 Поняття словотворення в сучасному мовознавстві

Для проведення даного дослідження ми зробимо спробу, перш за все, визначити, що є словотворення та узагальнити різні трактування цього поняття.

Поповнення словникового складу будь-якої мови відображає не тільки загальний прогрес зроблений людством, але також тенденції розвитку науки і культури та особливості стилю життя того чи іншого мовного суспільства. Поповнення лексичного складу мови, як відомо, здійснюється за допомогою запозичення лексичних одиниць з інших мов та за рахунок розширення об’єму значень вже існуючих слів. Однак "самым яскравим та визначаючим процесом у розвитку лексики виступає постійне та інтенсивне збагачення її за рахунок нових, раніше не відомих слів" [34; c.252]. Розділ мовознавства вивчаючий закономірності утворення слів виник відносно недавно та отримав назву "словотворення".

Словотворення, як певна галузь мовознавства, в решті решт відокремлена від граматики, лексикології та морфології, сформувала своє коло понять та предмет дослідження, які можна спостерігати в її визначенні: "Словотвір – розділ науки про мову, що вивчає творення нових слів на основі наявних у словниковому складі, які мотивують похідні утворення; це вчення про будову похідних слів, про засоби та способи їх творення. Словотвір встановлює й описує структуру та значення похідних спів, їх складові компоненти, основні засоби та способи деривації, словотворчі моделі, вивчає групування похідних слів у словотворчі ряди і гнізда, словотворчі значення й категорії, з’ясовує принципи побудови й організації словотворчої системи в цілому." [65, с. 273]

Серед вітчизняних лінгвістів, які розглядали проблему словотворення ми можемо згадати ім’я П. М. Каращука, який запропонував наступне визначення цього явища "выражение постоянного процесса образования новых слов в языке" [30, c.8]. Каращук, відзначає необхідність чіткого розрізнення двох основних значень терміна "словотворення", як процесу та як самостійної дисципліни.

Таким чином, саме слово "словотворення" має подвійне значення. З одного боку воно означає процес деривації – "творення похідних слів" [39, c. 20], та з іншого боку – "определенный аспект лингвистической науки" [30 c.5].

Узагальнене визначення цього терміну, як процесу, ми знаходимо у Словнику Лінгвістичних термінів: "Словотвір – процес (або результат) творення нових слів на основі однокореневих слів або словосполучень за певними моделями і закономірностями, які існують у мові…." [34 с.274].

Треба відзначити, що словотворення має динамічний характер. Детальний опис цієї риси словотворчої системи ми бачимо в роботі Е. Н. Бортничук[9], яка вказує на такі аспекти, як: змінення в інвентарі словотворчих афіксів, змінення продуктивності та активності словотворчих моделей, вживаність лексичних одиниць, утворених за допомогою певних моделей, та виникнення нових значень у вже існуючих словотворчих моделях. Е. С. Кубрякова також підкреслює динамічний характер словотворчої системи: "Словотворення менш ніж будь-яку іншу систему можна уявити у вигляді статичної совокупності раз і на завжди даних моделей, застиглих у бескоризних регулярних кореляціях, що реалізуються у більш-менш обємних словотворчих рядах" [34, с.14]. Тому, завдяки відкритості та мобільності словотворчої системи виникає потреба дослідження та спостерігання швидко виникаючих засобів і способів утворення нових слів.

Нас перш за все цікавить словотворча система, яка динамічно розвивається з плином часу.

Трактування питань словотвору можна знайти вже в древні часи в працях давньоіндійських граматистів, які виділили та описали основні типи складань [28, с.125]. Всі ці явища є сьогодні частиною словотвору.

Як свідчить аналіз наукової літератури загальним проблемам словотвору та словотворчих систем присвячено чимало робіт радянських та закордонних лінгвістів. Значний вклад у розвиток загальної теорії словотвору внесли роботи В. В. Виноградова [15, 16, 17, 18]. Словотвору російської мови присвячені дослідження Н. М. Шанского [62], Е. А. Земської [25, 26] та ін. Англійський словотвір освітлювався в підручниках та підручних посібниках з лексикології (А. І. Смирницький [54], І. В. Арнольд [3], Н. Н. Раєвська [50], Р. С. Гінзбург та ін.[73].) Окремим проблемам словотворення присвячено чимало статей та дисертацій. У монографії О. Д. Мешкова "Словотворення сучасної англійської мови" [39] були узагальнені свідчення щодо англійського словотворення, які раніше були представленні у багатьох роботах стосовно цієї проблеми; також у цій роботі описані усі способи словотвору: суфіксація, префіксація, конверсія, зворотний словотвір, скорочення, лексико-семантичний словотвір, словоскладання. Закономірності та особливості процесу утворення англійських слів за допомогою афіксації та конверсії були розглянуті у посібнику П. М. Каращука "Словотворення англійської мови"[30]. Окремі аспекти словотворення та словоскладання розглянуто у монографії П. В. Царьова "Продуктивне именне словотворення в сучасній англійській мові". Цікавими є також роботи закордонних лінгвістів О. Єсперсена [74], Г Марчанда [77], В Адамс [67], Л. Бауера [70]. Використовуючи різноманітні методи та підходи на основі детального вивчення великого фактичного матеріалу, вони дають всебічний опис системи англійського словотвору.

Підсумовуючи всі вищевикладені визначення словотвору, можна констатувати, що першою та найголовнішою метою існування процесу словотворення є творення нових слів, що можна спостерігати в кожному визначенні цього поняття. Також, серед інших шляхів поповнення словникового складу (запозичення, утворення стійких словосполучень) відзначається визначальна роль словотворення, як морфологічного (творення слів за допомогою афіксів) та синтаксичного (утворення складних слів), так і семантичного (вживання вже існуючих слів у новому значенні).

1.1.2 Словотворча структура слів в англійській мові

Перш за все, говорячи про словотворчі відношення та їх визначальні характеристики нам треба виявити що є центральною одиницею системи словотвору.

За своєю структурою "английскі слова можуть бути простими, похідними та складними" [9, с.8]. У словотворчій системі похідні та складні слова протиставляються простим, відносно яких ці слова являються вторинними, насамперед тому що мають складнішу структуру ніж останні та в хронологічному плані виникають пізніше. З цього приводу слід надати кілька прикладів: прості слова складаються з основи, яка є семантично немотивованою та незалежною від інших слів, до неї може приєднуватися флексія, яка служить для вираження морфологічних відношень blurb – blurbs, to plug – (he) plugs. Похідні слова – це слова утворені за допомогою додання афікса до твірної основи ("твірна основа є спільною частиною двох слів – вихідного і похідного…") [47, c.22] (поняття похідного зазвичай встановлюють через поняття простого слова, тому: flyer, opulent, innovative. Складне слово – слово, отримане у результаті складання двох або більше твірних основ (не афіксальних, вільних морфем): billboard, state-of-the-art.

Виходячи з цього тільки складні та похідні слова можуть підвергатися словотворчому аналізу та у наслідку саме вони являються одиницями словотворчої системи).

Таким чином, "словотвірні відносини розуміються, як відношення похідного (вторинного) до того, від якого воно утворилося" [47; с.21]. Словотвірні відносини виявляються у споріднених словах, тих які мають хоча б одну спільну морфему. Структурно-семантичні здвиги, які відбуваються в похідному слові порівняно з тим, від якого воно утворено можуть призводити до утворення нової лексики sumptuous – sumptuousness, або переходу лексики до іншої частини мови hand n – hand v.

Підсумовуючи все вище сказане, можна процитувати слова Р. З Гінзбург: "значення та структура деривата розглядається, проводячи паралель із значенням та структурою вихідного слова" [73].

1.2 Класифікації основних словотворчих способів в англійській мові

Існують різноманітні класифікації словотворчих способів. Усі ці класифікації носять взаємодоповнюючий характер та відрізняються поглядами лише на деякі аспекти словотворчих відносин. Відносно кількості способів словотворення існують різні погляди. Ці розходження пояснюються тим, що різні способи змінюють свою активність та на довгий час можуть виявитися більш-менш продуктивними або взагалі завмирати. Згідно з [22, 3, 13, 73], найбільш продуктивними у сучасності є афіксація (модель "основа + афікс"), словоскладання (модель "основа + основа"), конверсія (модель V> N или N >V), реверсія (модель "основа + квазі-афікс"), словозлиття (про модель можна говорити умовно, як про зєднання фрагментів основ) та скорочення. Інші другорядні та непродуктивні способи: чергування (feed – food), подвоєння (murmur), а також не модельовані способи – ономатопія (cuckoo, splash) та римований повтор (tip-top). Лексико-семантичне словотворення В. В. Єлисеєвою відноситься до змінення значення вже існуючого слова. [22, c. 116]. Існують також інші сучасні способи творення слів, до яких ми звернемося нижче.


1.2.1 Афіксальний спосіб словотворення

Одним з традиційних шляхів поповнення словникового складу є афіксація – "утворення слів за допомогою додання до основи слова словотвірних елементів – афіксів" [3 c.101] Залежно від місця розташування у слові розрізняють префікси і суфікси. Наприклад: agree – disagree (префіксація), Luck – lucky (суфіксація);

Префіксація, як словотвір, полягає в модифікації особи, до якої префікс приєднується. "Префіксами називають словотворчі морфеми, що передують кореню та змінюють лексичне значення слова, але у більшості випадків вони не впливають на його належність до будь-якого лексико-граматичного класу". [3, c.123] Оскільки префікс рідко змінює граматичний характер слова, тому і просто слово, і його префікс – дериватив у більшості випадків належить до однієї частини мови, наприклад abuse - dis-abuse, approve - dis-approve, beliеve – dis-beliеve, close – dis-close. Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Власні англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів небагато – a-, un-, be-, fore-, mid-, over-, with-, out-, up-, under-, un-. Префікс mis- змішаного типу (нім. mis, лат. minus, фр. me, mes); dis-, in-, non-, con-, re- і безліч інших - запозичені з латинської та французької мов.

Серед префіксів, що змінюють граматичний характер слова, ми бачимо: be-, de-, dis-, en-, out-, un-, anti-, ex-, over-, post-, a- (be+N=V: to becloud, to behead, to befool, beslave; de+N=V: to deprive, to derail, to detrain, to deplane; dis+N=V: to disjoint, to dishonour, to disfigure, to dismember; en+N=V: to entrain, to embus, encase, endanger, encash; out+N=V: to outirod; un+N=V: uncage, unchain, unbalance, undress, unbutton; be+A=V: bedim, belittle, befoul; en+A=V: enfeeble, embitter; over+N=A: overage; post+N=A: post-war) [39, c.204]

Префікси, які не впливають на граматичну категорію: a-, anti-, arch-, co-, contra-, counter-, demi-, dis-, dys-, epi-, ex-, fore-, hemi-, hyper-, hypo-, in-, mis-, non-, out-, over-, post-, pre-, pro-, sub-, super-, sur-, un-, under-

Нові префікси чи новий зміст старих також розвиваються, збільшуючи список традиційних префіксів. Наприклад, аеr(о)— це форма, що походить від air та комбінується з іншими частинами слова, такими, як aerate та aerobic. Проте, завдяки асоціації з aeronautics та британським aeroplane, аеr(о)- набув значення належності до авіації у слові aeropolitics.

Micro- має свій звичайний зміст "маленький", але додатково розвинулося й нове значення у слові тісrосоок — "готувати їжу у мікрохвильовій печі" [33].

З семантичної точки зору, дослідники виділяють префікси негативного значення: de- (decompose), dis- (disagree), in-, який перед губними переходить в im-, перед r в ir-, перед l в il-(incorrect, impossible, irregular, illegal), non- (nonstop) і un- (unpleasant). Префікси, що характеризуютьступень дії: over-feed перегодовувати і under-nourish недогодовувати, примушувати недоїдати. [38, c.204]

Суфіксація

Аналіз суфіксальних утворень у роботі Мєшкова дозволяє стверджувати, що словотвірний суфікс в англійській мові - це такий елемент, котрий, приєднуючись до основи, виконує одну з наступних функцій: 1 переводить вихідну основу в іншу частину мови, 2 переводить вихідну основу в інший лексико-граматичний розряд, 3 надає вихідній основі інше конотативне значення, 4 змінює іменник, що означає чоловічий рід, в іменник, що означає жіночий рід. Якщо виділена у слові морфема не виконує жодної з цих функцій, вона не є словотвірним суфіксом [39, c.31].

При розгляді афіксації зазначається, що серед давно існуючих суфіксів іменників особливо високопродуктивним є суфікс -ization, спостерігається подальше зростання продуктивності суфіксів -dom, -hood, які довгий час вважалися непродуктивними, особливо в британському варіанті. Високу активність проявляли афіксоїди -fest, -phile, -phobe, -phobia (aviaphobia, cyberphobia, europhile, homophobe, pianophile, technophobe, nerdfest, hyperfest, sponsorfest). Розширив свої словотворчі можливості суфікс -able. Якщо раніше він утворював прикметники від дієслів, то в останні десятиліття він все частіше бере участь у процесі "виробництва" прикметників від іменників, у тому числі і від складних: cartop - cartoppable, microwave - microwaveable, oven - ovenable [24, c.21].

Як зазначає С. К. Кобзар, до традиційних суфіксів чи комбінацій суфіксів, які використовуються для утворення нових слів, належать: -able, -ас, -aceous, -age, -aire, -ate, -ation, -cide, -dom, -ectomy, -ed, -ee, -eer, -eering; надзвичайно продуктивні: -er, -(e)ry, -ese, -esque, -ette, -eur, -euse, -ey, -fication, -fy, -graphy, -ian, -iatrics, -ic, -ical, -ics; суфікси, за допомогою яких утворюються іменники: -іе чи -у, -in, -ing, -ion, -ish, дуже популярний -ism (із псевдо-іспанським варіантом -ismo), -ist, -ite, -ity, -wise та інші; суфікс, що утворює прикметники, -у [33, c.15].

Деякі нові суфікси, так само, як і деякі нові префікси, формуються в результаті словотвірної контамінації (blending). Наприклад, breath та analyzer були контаміновані в слово Breathalyzer, а закінчення – (a)lyzer набуло статусу суфікса в слові eye(a)lyzer. Узуальні слова secretariat та proletariat є джерелом суфіксу -ariat у словах infantariat та salariat. Подібно до цього скорочення inflation призвело до створення нової суфіксальної форми -flation у gradeflation, oilflation, taxflation, яка також існує як основа в un-flation, альтернативі до існуючого deflation. Іншим суфіксом, створеним шляхом розщеплення слова, є -holic від alcoholic; в 1960-х роках з'явилося слово workaholic, пізніше - chocoholic, clothesaholic, milkaholic та інші.

Нові суфікси ще час від часу запозичуються з класичних мов, наприклад, -tron з грецької для утворення назв для приладів та обладнання (пор. закінчення в слові electron)

Оскільки суфікс не тільки створює нове слово, але і оформлює відповідну частину мови, основна класифікація суфіксів передбачає розподіл їх по частинах мови, таким чином суфікси об'єднуються у групи за приналежністю утворюваного за допомогою їх слова до того або іншого лексико-граматичного класу слів.

На думку дослідників, в сучасній англійській мові найпоширенішими є наступні суфікси:

Суфікси іменників: -age (marriage), -ance/-ence (distance, defence), -ancy/-ency (constancy, tendency), -ant/-ent (assistant, student), -dom (freedom), -еr (writer), -еss (асtress), -hood (motherhood), -ing (building), -ion/-tion/-sion/-ation (rebellion, creation, tension, explanation), -ist (novelist), -ism (communism), -ment (government), -ness (tenderness), -ship (friendship), -ty (honesty).

Суфікси прикметників: -able/-ible/-uble (audible, voluble), -al (natural), -ic (public), -ical (cubical), -ant/-ent (repentant, present), -ary (secondary), -ate/-ete (асcurate, complete), -еd/-d (wooded), -ian (Arabian), -ish (childish), -ive (active), -ful (useful), -less (useless), -like (lifelike), -ly (friendly), -ous/-ious (curious), -some (troublesome), -y (rainy).

Суфікси числівників: -teen (seventeen), -ty (seventy), -th (seventh), -(i) eth (twentieth), -fold (twofold).

Суфікси дієслів: -ate (articulate), -еr (twitter), -еn (shorten), -(i)fy (vivify), -ize (арologize), -ish (furnish).

Суфікси прислівника: -ly (coldly), -ward(s) (northward), -wise (likewise).

Найважливішими відвічними суфіксами є: -d, -еd, -dom, -еn, -fold, -ful, -hood, -ing, -ish, -less, -let, -like, -lock, -ly, -ness, -ock, -red, -ship, -some, -teen, -th, -ward, -way, wise, -у, і що запозичають, переважно з латинської: (-able, -ible, -al, -ant, -еnt), французької (-age, -ance/-ence, -ancy/-ency, -ard, -ate, -sy) і грецької (-ist, -ism, -ite) [22, 24].

Загальна словотворча модель афіксації може бути представлена формулою 1 основа + афікс та відноситися до лінійних моделей. Результат словотворчого процесу при афіксації – похідне слово (derived word) [22, c.36].

1.2.2 Конверсія як спосіб номінації

Термін конверсія вперше з’явився у книзі Генрі Світа "Нова англійська граматика" [79]. Взагалі, підхід до вивчення конверсії неоднаковий. Так наприклад проф. Смірніцький А. І. [54] називає конверсію морфологічним способом формування слів. А Марчанд у книзі "The Categories and Types of Present-day English" ("Категорії та типи сучасної англійської мови") [77] підходить до конверсії як до морфолого-синтаксичного словотворення, тому що змінюється не тільки парадигма слова при цьому процесі, але також синтаксична функція слова, наприклад: I need some good paper for my room. – I paper my room every year. (paper у першому реченні виступає як додаток, у другому ж як присудок). Кобзар називає цей процес функціональним зміщенням [33].

Менш розвиненим ніж морфологічний, але вельми продуктивним в сучасній англійській мові є спосіб морфолого-синтаксичний, тобто словотворення без зміни основної форми вихідного слова або конверсія, при якому завжди мають місце як нова синтаксична сполучуваність, так і нова морфологічна характеристика, оскільки нове слово належить до іншої частини мови, ніж початкове. Так, І.В. Арнольд [3, c.102] наводить приклад, в якому усі дієслова утворені від іменників без зміни основної форми і одержують при цьому нову граматичну парадигму та нову синтаксичну сполучуваність: He papered, carpeted, mirrored and curtained his room.

В своєму дослідженні Ю. А. Зацний відзначає, що конверсія продовжує бути активно діючим способом словотвору, проте спостерігається тенденція зниження частки конверсійних утворень у порівнянні з попередніми десятиліттями (з 11% до 4%). Ця тенденція пояснюється більш активною роллю інших способів, а також тим, що конверсія вже добре попрацювала за час свого функціонування. Активність конверсії, як свідчать підрахунки, в значній мірі підтримується саме неологізмами, які служать за "сировину" для цього процесу. Відмінною рисою конверсії на сучаснім етапі є все більш активна участь в цьому процесі двоморфемних, складних слів, навіть словосполучень. Спостереження показують, що в багатьох випадках виникнення нового складного слова або словосполучення означає, що незабаром з'явиться і відповідне дієслово, конвертоване від цього неологізму: bar code - to bar code, bottom line - to bottom line, eurospeak - to eurospeak [24, c.21].

На думку Єлисеєвої конверсія – це поетапний процес та одним з етапів вона називає субстантивізацію. "Наприклад при розпаді словосполучення poor people прикметник poor не тільки оформлюється артиклем, але і семантично вбирає значення всього колишнього словосполучення; the poor – poor people. Пізніше слово надбає всю парадигму нової частини мови та процес конверсії завершується." [22, c.37]. Однак, розпад словосполучень частина лексикологів відносить до іншої групи словотворчих моделей - скорочень, описуючи процес, званий еліпсисом. Єлисеєва також наголошує на тому, що у моделі V > N спостерігається одноетапність (a laugh, a smoke, etc.) [22, c. 37]. Також, існує проблема визначення приналежності утворень типу stone wall, яка зводиться до двох питань: 1 чи є такі утворення словосполученнями, або складними словами; 2 якщо це словосполучення, то до якої частини мови слід віднести перший елемент [3, c.144].

1.2.3 Словоскладання

У лінгвістичній літературі існує багато визначень складного слова, які відображають різне розуміння природи цього явища. Дослідники пропонують різні критерії виділення складних та складнопохідних одиниць у мові [55, 59, 37, 27, 31, 58]. Але головним визнається наявність декількох основ та їх цільнооформленість. Цільнооформленість означає, що конкретний предмет чи явище розуміється як щось ціле, навіть якщо відзначається складність його будови або виділяються окремі його ознаки. Аналітизм англійської мови, як слушно зазначає Ю.О. Жлуктенко, створює необхідні умови для стягнення лексем в єдині складні, але цільні слова [23, c.93].

Словоскладання є основним напрямком розвитку словникового складу мови, оскільки саме в галузі словоскладання особливо наочно виступають закони розвитку мови. Серед усіх способів словотворення словоскладання – найпродуктивніший. За його допомогою було побудовано майже 40% усіх лексичних неологізмів [24, c.75].

Словоскладання надає адаптивний характер лексичній системі мови і знімає протиріччя між комунікативними інтенціями членів мовного соціуму і вирішальною властивістю лексики. Словоскладання у сучасній англійській мові відбувається на власній мовній та іншомовній основі. Утворення нових слів на власній мовній основі відбувається складанням більш ніж однієї незалежної основи. Утворення складного слова на іншомовній основі передбачає часткову або повну деривацію на морфологічній базі іншої мови. Принцип з’єднання слів відбувається "…від природної людської тенденції вбачати річ, як щось ідентичне із вже існуючим, і, в той же час, відмінним від останнього" [18, c.5].

Через створення окремих елементів мови чи групи елементів змінюється та збагачується мова, оскільки слово є її окремим елементом [78, c.16].

Словоскладання може відбуватися в результаті дії таких продуктивних процесів: 1) лексикалізація словосполучення зі зміною порядку розташування його компонентів, а також їх деформацією і морфологізацією (напр. nice-looking < looking nice, blue-eyed < with blue eyes і т. д.); 2) інтеграція словосполучення у складне слово із збереженням лінійного розташування компонентів (напр. small-talk < small talk) [31, c.62].

Складним словом (а compound word) називається об'єднання двох або, рідше, трьох основ, функціонуюче як одне ціле і яке виділяється у складі пропозиції як особлива лексична одиниця завдяки своїй цільнооформленності, тобто спаяність його частин може залежати від семантичних, графічних, морфологічних або фонетичних чинників, або тих і інших [3, c.150].

Залежно від структури, складні слова можна підрозділити на п'ять груп: 1) складні слова, утворені простим соположенням слів; 2) складні слова, в яких основи зв'язані з’єднувальною голосною або приголосною; 3) складні слова, в яких основи знаменних слів зв'язані основою прийменника або іншого службового слова: 4) складно-скорочені слова; 5) складно-похідні слова.

О.Д. Мєшков у монографії "Семантичні аспекти словоскладення англійської мови" [38, c.177-199] приводить класифікацію моделей складних слів.

Під характеристикою моделей складних слів О.Д. Мєшков [39, 178] має на увазі стислий опис кожної моделі словоскладання, в якому повинні знайти віддзеркалення наступні параметри: продуктивність моделей, характер відносин між компонентами і семантичні відносини між ними, віднесення моделі до синтаксичного, асинтаксичного типу, ендоцентричного, экзоцентричного або змішаного типу, характер формування значення слова, подальша словотворча здатність.

Ендоцентричні складні слова дослідник визначає як такі слова, чия приналежність до тоєї або іншої частини мови визначається його другим компонентом, що і несе основне значеннєве навантаження слова, перший же компонент характеризує предмет, позначений другим компонентом (earthquake – quake - трястися – earth – земля). Значення слова як би перебуває всередині (-ендо) його самого.

Екзоцентричні складні слова - такі слова, які позначають предмет, не використовуючи у своєму складі його безпосереднього позначення. В основному це такі слова, значення яких лежить поза (-екзо) самим словом. Наприклад, redskin - червоношкірий. Червоношкірий означає людина, однак людина відсутня у складі слова.

1.2.4 Класифікація скорочень як одного з морфологічних способів словотворення

Скороченням (shortening words, abbreviation) називається морфологічне словотворення, при якому деяка частина звукового складу початкового слова опускається. Цей спосіб одержав особливу продуктивність у наш час.

Скорочення, до яких традиційно відносять абревацію і акронімію, є двома різновидами "наймолодшого" в діахроничному аспекті способу словотворення, що полягає у з'єднанні початкових букв декількох слів, виступаючих засобом номінації одного об'єкту [30, c.132]. Існує безліч класифікацій скорочень [3, 38]. Зокрема, Х. Фельбер, розглядаючи види скорочень, перш за все розподіляє скорочені слова за принципом лексикалізованості на графічні (abbrevation) [38]. Далі, Фельбер розподіляє всі лексичні скорочення на ініціальні скорочення (initialisms) та акроніми, або складноскорочені слова (асronyms), другі в свою чергу розподіляються на усікання (clippings) і зрощення (blends)[77].

Існують два способи скорочень, як зазначають Д. І. Квеселевич і В. П. Сасіна, які виділяють усічення (contraction, clipping) та абревіації (initial shortening) [32].

В свою чергу усічення (contraction) поділяеться на:

Аферезіс – арheresis (initial clipping), тобто усічення початку слова: history – story; telephone – phone; esquire – squire; example – sample; defence – fence; complot – plot.

Синкопа – syncope (medial clipping) – усічення середини слова: madam – ma’am; market – mart; even – e’en; ever – e’er; never – ne’er.

Апокопа – арocope (final clipping) – усікання кінця слова: editor – ed; advertisement – ad; veteran – vet; vampire – vamp; prefabricated – prefab; реrmanent – реrm; promenade – prom; microphone – mike.

Можливе поєднання двох типів: аферезису та синкопи, синкопи та апокопи: influenza – flu; avantguarde – van; refrigerator – fridge; реrambulator – pram.

В сучасній англійській мові найбільше поширення набув ініціальний тип складноскорочених слів, тобто скорочення, складені з початкових букв.

За орфоепічною ознакою їх можна розподілити на дві великі групи:

1) Вони можуть вимовлятися як поєднання алфавітних назв вхідних в них букв. Наприклад BBC [‘bi:’bi:’si:] – British Broadcasting Corporation; T.V. [‘ti:’vi:] – television. Ініціальні скорочення нерідко бувають багатозначними. Багато значень має, наприклад, скорочення M.P. Найбільш поширено два значення: Member Parliament член парламенту та militarypolice військова поліція.

2) Друга група ініціальных скорочень вимовляється так, якби це були б звичайні слова, написані такими ж буквами. Вони називаються акронімами. Наприклад: radar [‘reida:] [‘reid¶] – radio detection and ranging радіолокатор, прилад для виявлення об'єкту і визначення його віддаленості. UNO [‘ju:nou] – United Nations Organization Організація З'єднаних Націй.

3) До третьої групи відносять складні абревіації, які складаються з двох компонентів, перший з яких є літера (літери), а другий – повне слово: A – bomb (atomic bomb), ACD solution (acid citrate dextrose solution).

Графічні скорочення можуть бути не тільки ініціальними. Нерідко зберігається тільки декілька приголосних букв, наприклад: assn - association або fmn – formation.

Деякі форми бувають як абревіатурами, так і акронімами: наприклад, ROK вимовляється are-oh-kay, коли воно означає "Republic of Korea", але як слово rock, коли використовується для назви солдата корейської армії [32, c.48-49].

Зворотній словотвір також використовується а словотворчому процесі в англійській мові. Це процес скорочення слова в результаті випущення того, що є чи вважається афіксом чи іншою складовою морфемою. Дієслово zip -"to open or close with a zipper" було утворено при випущенні закінчення -ег в слові zipper (спочатку торгової назви прискорювача ковзання).

Процес зворотного словотвору часто включає в себе метаналіз - переосмислення структури слова. Так від словосполучення shotgun marriage було утворене дієслово в результаті випущення кінцевого -age. Слово було, таким чином, переосмислене з shotgun + marriage на shotgun marry + -age.

Іноді зворотний словотвір випускає префікс, як у ruly English з unruly, чи замінює цілі слова, як у дієслові іump-shoot у баскетболі від іменника jump-shot. Але більшість зворотних формувань випускає суфікси, і тому відбувається процес "де-суфіксації". Серед прикладів випущення суфіксів:

-ed: brown off, chicken-fry, custom-make;

-er чи -or: baby sit, book-keep, housepaint;

-ing: air condition, brainstorm, breast feed, breath-test, Christmas-shop, double-park, soft-land, touch dance, window-shop;

-ion: air-evacuate, automate, mass-produce [33, c.28].

Цікавим є той факт, що всілякі лексичні скорочення володіють майже необмеженою продуктивністю і надзвичайно поширені в сучасній мові взагалі і в термінології окремих наук зокрема. Як справедливо помічає В. П. Даніленко, цьому сприяють загальні тенденції розвитку термінологічного словотворення: "з одного боку, це створення надзвичайно довгих по складу найменувань., з іншого – створення гранично-коротких, структурно економічних найменувань термінів-абревіатур" [28, c.128]. Щодо англійської мови, то тут, на думку О. Д. Мєшкова, широке розповсюдження абревіатур зумовлене самою природою мови, а саме, його прагненням до моносилабізму [39, c.155].

1.2.5 Синтаксичний засіб словотворення в англійській мові

Крім перерахованих способів словотворення, характерних для простих та складних слів, значну роль в англійській мові грає поповнення словарного складу за рахунок утворення словосполучень, що складаються з двох, трьох або більш слів. В. П. Даниленко відносить формування засобами поєднання слів до синтаксичних способів словотворення. На думку дослідника, "термінам-словосполученням віддається перевага внаслідок того, що вони здатні з найбільшою повнотою відобразити необхідні відмітні ознаки іменованого поняття" [28, 132]. Аналітична природа англійської мови підказує всі нові економічні способи збагачення словника за рахунок комбінаторних ресурсів язика, створюючи нову семантичну єдність на основі наявних лексичних засобів.

Утворення зв'язних термінологічних поєднань виявилося одним з найпродуктивніших способів термінотворення в англійській мові [19, 34, 56]. Особливо такі поєднання характерні для підмов тих областей знань, які з'явилися порівняно недавно або досягли високого рівня розвитку. Таким чином, багатокомпонентні зв'язні термінологічні поєднання – це, в основному, утворення ХХ століття та особливо останніх трьох-чотирьох десятиріч, тобто періоду бурхливого розвитку науки та техніки. Чим складніше стає наука й техніка, тим складніше мовні засоби, що позначають нові в цих областях предмети, явища і поняття, тобто в основі цього процесу лежить екстралінгвістичний фактор.

Роль багатокомпонентних термінологічних поєднань в англійській мові стає все більш помітною. У цілому ряді підмов вони стали фактично основним способом утворення термінологічних одиниць. Дане явище заслуговує більш пильної уваги дослідників, тим паче, що багатокомпонентні термінологічні поєднання викликають значні ускладнення в процесі переробки науково-технічної літератури й документації. Систематизація та класифікація даних термінологічних одиниць могла б сприяти рішенню не тільки лінгвістичних, але і чисто практичних задач.

Існує ряд класифікаційних підходів до аналізу багатокомпонентних термінологічних поєднань, які можна знайти в роботах лингвістів-термінологів, що досліджують питання термінотворення. Це класифікація багатокомпонентних термінологічних поєднань по типу структурної організації, внутрішніх синтаксичних зв'язків, по ступеню суцільності елементів, їх активності усередині терміносполучення.

Аналіз багатокомпонентних термінологічних поєднань на матеріалі декількох терміносистем англійської мови, проведений Ткачової Л.Б. дозволили виявити основні тенденції в структурній організації поєднань, визначити види синтаксичних зв'язків між терміноелементами, встановити системність, властиву даному виду термінологічних одиниць у вигляді ядро-гнездових відносин.

Зіставлення структурної організації багатокомпонентних термінологічних поєднань дозволило виділити найпродуктивніші моделі. Структури N + N і А + N для двокомпонентних поєднань, N + N + N і А + N + N для трьохкомпонентних і N + N + N + N для чотирьохкомпонентних поєднань є найпоширенішими і стійкими у системі терминотворення англійської мови.

Отже, аналіз наукових робіт по лексикології і словотворенню таких вчених, як І.В. Арнольд, О.Д. Мєшков, А.А. Уфімцева [3, 39, 60] і інших, дозволяє нам говорити про наявність в англійській мові наступних основних способів словотворення: афіксальний слововивід, словоскладення, скорочення, конверсія, поєднання слів.

1.2.6 Метафора як джерело поповнення лексичного складу

Технічний прогрес звільняє людину від важкої фізичної праці, але він же висуває надмірні вимоги до оперативно-технічних і емоційно-вольових сфер його діяльності й особливо до його когнітивних можливостей і здатностям. Останнім часом метафора все частіше є не тільки ресурсом образного (поетичного) мовлення, але й виконує в мові номінативну (ідентифікуючу) функцію. У випадку виконання метафорою номінативної функції метафора використовується для номінації нових об'єктів, явищ або процесів на основі їх подібності з якимись добре відомими об'єктами, явищами або процесами, тим самим визначаючи й полегшуючи розуміння суті нових явищ. Роль метафори в сприйнятті нових явищ і освоєнні нових видів діяльності заснована на механізмах роботи людської пам'яті, тому вивчення механізмів функціонування метафори неможливо без опори на результати досліджень в області когнітивної науки, пов'язаної з вивченням ментальних станів і ментальних процесів. Центральним питанням у когнітивній науці є питання про організацію знання в пам'яті суб'єкта, у тому числі про співвідношення вербальних і образних компонентів у процесі запам'ятовування й мислення. Дослідження реальних процесів розуміння нового "вимагає виходу за рамки лінгвістики й обліку особливостей функціонування мови як одного з компонентів складного ансамблю психічних процесів" [4, c.72].

На думку Н. Д. Арутюнової, метафора – це "стежок або механізм мовлення, що полягає у вживанні слова, що позначає деякий клас предметів, явищ, для характеризації або найменування об'єкта, що входить в інший клас, або для найменування іншого класу об'єктів, аналогічного даного в якому-небудь відношенні [5, c.29].

Метафора, як уже говорилося, семантично двоїста: двоплановість, складові найбільш істотна її ознака, не дозволяє розглядати метафору ізольовано від обумовленого. У язиковій метафорі стійке значення, яке прямо співвідноситься зі словом як зі своїм означаючим. Мовна метафора, по суті, є джерелом нових слів, які здатні виконувати, з одного боку, що характеризує, з іншого боку, номінативну функцію, закріплюючись за об'єктом у якості його найменування, або стаючи язиковою номінацією деякого класу об'єктів. В останньому випадку язикова метафоризація приводить до заміщення одного значення іншим. Мовна метафора є важливим чинником розвитку мови. Саме вона лежить в основі багатьох язикових процесів – розвиток синонімічних засобів, поява нових значень і їх нюансів, створення полісемії, розвиток емоційно-експресивної лексики. У тому числі метафора дозволяє вербалізовувати те, що стосується внутрішнього миру людини.

На думку Н.Д. Арутюновой, процес метафоричної номінації здійснюється при наявності 2-х умов: актуалізованої ознаки та її аксіологічної оцінки. Серед ознак, що аналізуються в процесі метафорічної номінації, найбільш розповсюдженими є:

Якісно-характеризуючий, пов’язаний з суб’єктивним сприйняттям властивостей та якостей позначуваного об’єкта або явища;

Локативний, що вказує на локалізацію об’єкта або явища;

Акціональний, який описує будь-яку дію [4].


1.3 Сучасні дослідження новотворів в англійській мові

Поява новоутворень у мові викликана комплексною дією як інтралінгвальних, так і позамовних чинників. Позамовна детермінованість у збагаченні словникового складу відображає необхідність позначати нові актуальні концепти певного часового періоду, виокремлені в картині світу її носіїв. Лексико-семантичні нововведення як у мові, так і в мовленні надзвичайно різноманітні, що створює суттєві труднощі у визначенні відмінних рис у масі можливих інновацій. Для уточнення поняття неологізму в лінгвістичній літературі існують такі параметри: 1) "час"; 2) "новизна"; 3) "мовний простір"; 4) "мовна свідомість". На їхній основі ми пропонуємо таке визначення неологізмів: слова (або сполучення слів), нові за змістом чи формою або за змістом і формою, що виникли в певній мові та сприймаються як нові мовною свідомістю її носіїв у певний період часу. [24]

Розгляд механізму формування нових словотворчих елементів підтверджує той факт, що основними шляхами їх утворення є формантизація та фрагментація лексичних одиниць [33]. Крім зазначених шляхів створення дериваційних засобів слід виділити також специфічні шляхи, такі, наприклад, як утворення нових префіксальних формантів з постпозитивних елементів в результаті інверсії дієслівно-постпозитивного сполучення, а також перехід до розряду словотворчих елементів цілих фраз. Арсенал дериваційних засобів мови поповнюється не лише за рахунок словотворчих формантів, які є новими за формою і за семантикою, а і завдяки утворенню нових словотворчо-семантичних варіантів афіксів, що вже давно існують у мові.

Як було сказано вище, у процесі переходу до розряду словотворчих елементів вихідні мовні одиниці зазнають певних функціональних, семантичних, фонетичних та орфографічних змін. Саме семантичні зміни являють собою той критерій, що дозволяє відрізнити словотворчий елемент від його вихідного корелята.

Для словотворчих елементів, створених шляхом формантизації лексичних одиниць, характерною є спеціалізація (-abuse, -babble, -line, -lout, -speak, style, -watcher) або перенесення значення (giga-, -head, mega-, -ville) у порівнянні із семантикою вільного лексичного корелята. Елемент –speak, наприклад, означає, на відміну від його вільного корелята, не мову взагалі, а жаргон певної групи людей. Елемент mega- на відміну від вільного корелята грецького походження mega ("мільйон") має значення "дуже великий, грандіозний". Слід також зазначити, що для деяких словотворчих елементів, створених на базі коренів грецького походження, таких, наприклад, як bio-, eco-, cyber-, info-, -techno-, tele-, типовою є зміна значення у бік її спеціалізації.

Першим етапом семантичних змін для елементів, створених шляхом фрагментації слів, є абсорбування фрагментами значень лексем, частинами яких вони є. Надалі словотворчі елементи, створені таким шляхом, можуть функціoнувати у мові, залишаючись при цьому семантичними еквівалентами лексичних одиниць, від яких вони були утворені (compu- < computer, docu- < documеntary, -nomics < economics, -mail < blackmail, -tel < hotel), але можуть також зазнати подальших семантичних змін. Тоді на другому етапі семантичної еволюції може відбутися розширення значення словотворчого елемента у порівнянні із семантикою лексеми, на базі якої він був створений (-(a)thon, -burger, -cade, -erati) або, навпаки, звуження значення форманта (Еuro-, narco-) [24].

1.4 Поняття парадигми в мовознавстві

Активне вживання поняття "парадигма" у працях сучасних дослідників дає підстави говорити про постійне розширення області референції цього терміну. Деякі вчені вказують на можливу девальвацію цього терміну. Поняття парадигми з моменту виникнення було приречене на множинність тлумачень, на існування у масі різновидів. Це було зрозуміло вже Н. B Крушевському, коли він писав про два типи відношень між мовними елементами, дві "лінгвістичні осі" – внутрішніх зв’язках (подібності) та зовнішніх (суміжності). Характеризуючи те, що слідом за Л. Єльмслевом назвуть парадигмами, Н. Крушевський вказував на можливість об’єднання слів згідно з лексичним складом, граматичною формою та значенням, при їх описанні він використовував слова ряд, сімейство, гніздо, система. [26, с. 37] Подальша історія цього поняття, яку зазвичай ведуть від Ф. де Соссюра [56], була досі бурхливою. Розуміючи парадигму, як об’єднання слів або його представників на основі деякої спільної ознаки, не можна очікувати схожості таких рядів в силу наступних обставин.

По-перше, слово – двостороння одиниця, яка поєднує у собі, за висловом Н. Крушевського, "неразлучную пару" форми та змісту. Кожна з його сторін вступає у парадигматичні відносини, та вже цей факт обумовлює різноманітність словесних парадигм.

По-друге, як зміст, так і форма слова можуть бути поділеними, з одного боку, та багатоаспектними – з іншого. Так, у змісті слова виділяють компоненти: лексичний, граматичний, словотвірний та аспекти: денотативний, оціночний, експресивний, гонорифічний.[25]. Компоненти форми слова виявляються при його морфемному аналізі : корінь, суфікс, префікс; аспекти форми слова: фонетичний, акцентологічний, графічний. Зрозуміло, що кожний компонент, та кожний аспект можуть стати об’єднуючою ланкою в особливій, яка не співпадає з іншими, хоча перетинається з ними парадигмі. Це багаторазово збільшує чисельність формальних та смислових парадигм.

Окрім мовних обставин, треба враховувати також лінгвістичні: концепт парадигми розглядався лінгвістами, не приводячи понятійний апарат до спільного знаменника, тому найменування парадигми у різних авторів самі складають парадигму. Окрім найменування парадигма до неї входять – ряд, набір, пара, ланцюг , гніздо, серія, група, клас, поле, сім'я, тип, категорія, система, пучок, об'єднання, ланки, грона.. У множинності термінів видимий лише симптом множинності типів.

Починаючи з того, як слово може бути представлено у парадигмі необхідно розрізняти внутрішньословні та міжсловесні парадигми [26, c. 89] Внутрішньословні парадигми об’єднують представників одного слова, виявляючи діапазон його варіювання. Міжсловесні парадигми являють собою об’єднання слів на основі асоціацій схожості, вони виявляють системність лексики в різних вимірах, ілюструючи різноманіття тих асоціацій, які групують та поляризують лексику, при цьому стаючи основою парадигм.

Наступне розділення типології парадигм полягає в протиставленні парадигм змістових та формальних.

Третє суттєве розділення стосується характеру відносин, які виявляються між членами парадигми з боку форми та змісту. Ці відносини можуть бути охарактеризовані, як відношення тотожності чи схожості або не охарактеризовані.

Треба відзначити, що про парадигму доводиться говорити, як про об’єднання конкретних лексем та парадигму класів чи модель. У дериватології протиставляють конкретну та типову словотворчі парадигми. [25, c.225],: pig – pigling "тварина – дитина тварини". Різні типи парадигм різною мірою піддаються узагальненню.

Зміст висловлювань виводиться із слів та граматичних значень. Інформативність слова обумовлена його місцем у номінативній системі мови та його зв’язками з іншими словами. Системні відношення слова це те, що зберігається у колективній та індивідуальній пам’яті носіїв мови. Подібно до граматичної словозмінної парадигми усіх можливих форм одного і того ж слова мається певна впорядкованість його семантичних залежностей, яка утворює дещо на зразок варіюючого ряду. Виникають складні залежності форми та змісту. Ідентичність смислу може простежуватися при різноманітності формальної сторони слів та, навпаки, однаковість форми при смислових розходженнях.

Серед видів системних відносин в лексиці помітну роль грає парадигматика словотворення. Кожен шлях утворення слова з новою структурою та відповідно з новою семантикою словопроизводство з усіма його різновидами: афіксацією, конверсією та інші) можна розглядати на свого роду парадигму, яка у свою чергу розпадається на ряд субпарадигм. Словотвірне гніздо – теж парадигма зі спільністю кореня та розходженням словотвірних форм та значень, які істотно впливають на семантику слова.

Кожен словотвірний засіб також утворює словотвірну парадигму, об’єднану словотвірним значенням, одним або кількома. Виникнення похідних відбувається або ланцюжком - кожне подальше від попереднього (cause – causal – causalty), або радіально – від одного центру (calculate – calculator, calculation, calculable, calculated). Словотворчі парадигми виявляють ряд специфічних закономірностей в залежності від предметно-тематичних угруповань (наприклад, словотворення назв осіб, інструментів, тварин, колірних позначень і т.п.). Парадигмами можна вважати і сукупність усіх; функцій поліфункціонального словотворчого засобу (способу) і сіноліміческій ряд, утворюваний згідно з певним словотворчим значенням.

У рамках нашої роботи ми звернемося до деяких з парадигм, головним чином до смислових ( словотворча категорія; мотиваційні; суплетивне словотворення; семантичне словотворення; словотворчі пари, цепі, парадигми, гнізда) та формальних (тотожності – словотворчі синоніми, мотивації – словотворчі гнізда).

Смислові парадигми з відносинами подібності між їх елементами містять інтегруючі та диференціюючи частини у відносинах яких виділяють три випадки: словозмінні парадигми, семантичні класи, мотиваційні парадигми (відношення диференцюючих частин дозволяють вважати один з членів парадигми похідним від іншого, так як він є сумою першого члену та деякого прирощення). [26; с.135]

У нашій роботі ми звернемося лише до мотиваційних парадигм та типу семантичний клас смислових парадигм з відношеннями подібності. Наведемо декілька прикладів таких парадигм. Мотиваційна парадигма: end – endless – endlessly. Семантичний клас ("одна конкретна лексема повинна входити у такі парадигми одночасно, повертаючись до кожної з них, а вірніше до свої сочленів у ній різними сторонами свого значення" [43, c.11]. Так наприклад слово cutter у розділі семантичний клас входить до розділів, з одного боку – sew, knit, tailor, shoemaker, та з іншого – tailoring, coat, dress, fashion

Одним з видів типу семантичний клас є словотвірна категорія. Словотвірні категорії, описуються, як категорії, що об’єднують похідні слова однієї дериваційної семантики. [42, с. 11] Похідні слова об’єднуються в словотвірні категорії без будь-яких формальних обмежень, однак діапазон їх формальних відмінностей в афіксальній частині обмежений кругом синонімічних афіксів. Це дозволяє, вводячи формальні обмеження, виділити в складі словотворчої парадигми з формальними відношеннями подібності, основаними на єдності словотворчого форманту: detachability, destructibility, collapsibility, такі парадигми іменують словотворчими рядами. [43, с. 11] Ще одне формальне обмеження – належність мотивуючого слова до однієї частини мови – дає парадигму, яка іменується "словотворчий тип"

Смислові парадигми з відносинами мотивації відрізняються від вже охарактеризованих, як вказувалося, не однаковою кількістю членів, виводимістю одного з іншого. Це проявляється й в найменуванні членів мотиваційних парадигм: на відміну від варіантів синонімів та інших термінів членів парадигм, у мотиваційних парадигмах говорять про мотивуючий член та дериват, производяще та похідне.

Мотиваційні парадигми, як і лексико-семантичні групи, можуть бути різного ступеня складності, комплексності. Елементарна мотиваційна парадигма – словотворча пара (об’єднує мотивуюче та похідне): sing – singer. Більш складні об’єднують пари таким чином, щоб кожен член окрім вихідного, був мотивуючим та похідним: believe – believable – unbelievable. Даний вид парадигм називають словотворчими ланцюгами. [43, с.220]. Також зазначаеться, що ланцюги та парадигми разом утворюють словотвірне гніздо.

Усі комплексні мотиваційні парадигми так чи інакше комбінують словотворчі пари, тому характер формальних відносин у смисловій мотиваційній парадигмі взагалі можна продемонструвати на них. Неохарактеризовані формальні відносини членів мотиваційної парадигми говорять о супплітивному словотворенні. [43, с.12], відносини тотожності про семантичне словотворення [5, с.11], відносини формальної подібності при збігу кореневої морфеми та розходженням у афіксальній частині мають місце у класичних мотиваційних парадигмах, які є основним об’єктом дериватології та описуються у словотворчих словниках.

Мають місце ще супплецитні мотиваційні парадигми. Їх можна розглядати, як різнокореневу реалізацію типових мотиваційних парадигм: "тварина – дитина тварини": dog – pappy та ін.

Парадигми семантичного словотворення виявляються при описі полісемії. Дериватами признаються деякі значення багатозначного слова за умови їх більшої смислової складності та регулярності таких ускладнень, наприклад, як деривати значення прикметника golden "який містить золото" (golden sand), "зроблений із золота" (golden ring) [26, с.45]

У кореневому гнізді як власне формальному утворенні можна знайти угрупування всіх типів смислових парадигм. Кореневе гніздо ледь не всі можливості об’єднання слів на смислових засадах у лексичній системі.

Суфіксальне гніздо – об’єднання всіх слів з одним суфіксом. Такі парадигми використовують в морфології – говорять про іменники на –ness, прислівники на -ly та ін. Дериватологи працюють із словотворчими рядами з одним формантом. Виноградов розумів це парадигматичне явище як "суфіксальну омонімію".[15 с. 57]. "Префіксальне гніздо – об’єднання слів з однією приставкою".


1.5 Особливості мови реклами

Початок ХХI століття - це висування нової актуальної галузі наукового знання - психології маніпуляції. Піднімаються складні дискусійні питання про межі ефективного впливу реклами і маніпулювання суспільною свідомістю, про можливість і необхідність використання маніпулятивних прийомів у рекламі, конструюванні соціальної реальності під впливом ЗМІ. Маніпуляція розглядається як форма спілкування між людьми, як перехідний період до цивілізованих відносин між виробниками реклами та її споживачами, її нерідко делікатно називають оптимізацією суспільних відносин.

Звертання до реклами представників різних наук обумовлено труднощами ідентифікації власне "психологічного" і "лінгвістичного" у ній. З цієї причини багато робіт виконано на стику різних дисциплін, що підкреслює багатоплановість феномена реклами, її складний міждисциплінарний характер.

Разом з тим, при всьому різноманітті зазначених підходів до вивчення реклами, аналізу мови в рекламних текстах приділяється порівняно мало уваги. Докладно проаналізовано, наприклад, стилістику рекламних текстів Д.Е. Розенталь, М.М. Кохтєв [49, c.36]; охарактеризовано мовні моделі побудови

Тексти комерційної реклами у к. ХХ - поч. ХХІ ст. стали настільки розповсюдженими, що не можна не враховувати їхнього потужного впливу на формування мовної картини світу. Реклама функціонує у сфері комунікації і пов'язана з певними соціальними правилами, умовами, нормами, прийнятими у даній сфері, характеризується певною мовною специфікою. Зрозуміло, що ця специфіка не може бути адекватно осмислена і повною мірою описана без врахування сучасних лінгвістичних знань про мову, адже в рекламі завжди реалізується за допомогою "звичайного" слова спроба вербального тиску на потенційного покупця.

Загальним постулатом сучасної лінгвістики є положення про те, що мова являє собою інструмент, знаряддя, засіб, нарешті, механізм для здійснення певної мети - як у сфері пізнання дійсності та її опису, так і в актах комунікації, взаємодії за допомогою мови [1,4, 12].

1.5.1 Основні вимоги до рекламної лексики

Впродовж історії реклами перед її творцями завжди стояло питання, що важливіше – доводи, факти або образ, атмосфера, емоції? На це запитання в різні часи відповідали не однаково, а пов’язано це було із зміною стилю реклами.

Наприкінці XIX - початку XX ст. в рекламі панував стиль, який був названий "чому саме". Один з його основоположників Джон Е. Кеннеді стверджував, що хороша реклама - це торгове підприємство на газетному аркуші. Логічно, вважав він, дати потенційному покупцеві аргумент "чому саме" потрібно купити рекламований товар. Щоб досягти успіху, рекламна кампанія повинна бути сконцентрована на одній характерній рисі продукту: "поліно не розрубити, якщо бити сокирою куди попало".

У XX ст. стало ясно, що мода в рекламі, як і будь-яка інша мода, розвивається не прямолінійно, а циклічно. На зміну "лобовій рекламі" приходила "вкрадлива". Період перебільшеного возвеличення товару змінився періодом недоговореності про його переваги, на зміну діловій, сухій рекламі прийшла високохудожня витончена, замість логіки та принципу "чому саме" робилася ставка на емоційне сприйняття, атмосферу і художній образ.

На зміну першим двом стилям прийшов стиль, що поєднує "чому саме" і "атмосферу".

Слід завжди пам'ятати важливе правило. Реклама може спиратися тільки на факти, чи тільки на образ, реклама може поєднувати в собі і факти, і образ, але в будь-якому випадку і факти, і образ повинні визначатися основною рекламно-комерційної темою.

Таким чином, важливі не факти і не образи самі по собі, важливо, щоб вони визначалися темою реклами.[

Мова реклами розвивається на основі всіх відомих функціональних стилів мови. Нерідко в рекламних текстах успішно застосовуються елементи різних функціональних стилів. Вживаються елементи розмовного стилю. Дійсно, рекламодавець весь час як би звертається до невидимого співрозмовника - потенційному покупцеві, розмірковує разом з ним. Ось чому неодмінною приналежністю рекламних текстів є вирази з займенником "ви": "Чи знаєте ви ...", "Ви зможете ...", "Пропонуємо вам ...". Незважаючи на уявну простоту, цей аспект, ця стильових особливість вимагає підвищеної уваги, тому що легко потрапити "не в тон" зі співрозмовником, повідомляючи йому банальні істини або задаючи від його імені питання, яких він ніколи не поставив би. [64, c45]

Основні вимоги, яким повинен відповідати рекламний текст, зводяться до наступного: 1. Рекламний текст повинен бути конкретним, цілеспрямованим. Слід виділити ті особливості, які вигідно відрізняють рекламований об'єкт від інших йому подібних.

При роботі над текстом редактору слід мати на увазі, що дієвість рекламного звернення активно підвищують оціночні кліше - так звані "ключові слова", що викликають у людини емоції та сприяють формуванню позитивних установок по відношенню до об'єкта реклами. В якості оціночних кліше найчастіше вживаються прикметники: "New", "secure", "easy", "effective" та ін. Самі ключові слова не мають експресивного забарвлення, але завдяки своїй семантиці створюють у контексті ефект позитивної оцінки. Редактору необхідно виявити, що ж клієнт повинен запам'ятати після знайомства з рекламним матеріалом. Чи зрозуміла схема дії клієнта? 2. Реклама повинна уникати абстрагованості. Навіть якщо необхідно висунути яке-небудь загальне положення, то воно повинно підтверджуватися фактами і пояснюватися наочними, конкретними прикладами.

3. Рекламний текст повинен бути доказовим, логічним. Так, у рекламі товарів визначення "unusual", "special"мало що говорять споживачеві, не містять конкретної інформації. Навіть епітети "tasty", "delicious" стосовно до продуктів недостатньо розкривають їх властивості. Краще вжити такі визначення, що характеризують колір, смак, запах, форму товару, які читач ясно може уявити.

4. При відборі слів рекомендується більше користуватися дієсловом, що спонукає до дії, що робить текст динамічним, а також конкретними іменниками. Аналізуючи граматичний бік рекламного тексту, редактор повинен брати до уваги його семантичні особливості - граничну конкретизацию і на перший погляд смисловий примітив, оскільки в ньому йдеться про справи, визначених об'єктів. З морфологічної точки зору для мови реклами характерна більш висока частка іменників в порівнянні з іншими частинами мови. Таке явище характерно і для синтаксичного ладу рекламного звернення. Текст, як правило, складається з простих, часто називних пропозицій, спрощених граматичних конструкцій [12, c.23].

Щоб привернути увагу споживачів, зробити експресивних найбільш важливі елементи, в синтаксису рекламних текстів застосовують різні виразні засоби висловлювання, так звані стилістичні фігури - обороти мови, синтаксичні побудови, що використовуються для підсилення виразності висловлювання. Наприклад, інверсії, що дозволяє виділити головну ідею рекламного звернення, привернути увагу незвичайною побудовою фрази. Найбільш поширені антитеза, яка дозволяє підкреслити достоїнства рекламованого предмета, виділити його позитивні якості ( "Прості рішення складних завдань", "Широкий екран за низькою ціною"), параллелизм ( "Виграє ви - виграє спорт"), Анафора і епіфора - повторення початкового або кінцевого слова або словосполучення в кожному паралельному елементі тексту ( "Нові рішення, нові можливості"), лексичний повтор ( "Проблема з іноземним? Немає проблем" - реклама курсів іноземної мови).

5. У масовій рекламі не слід користуватися спеціальною термінологією, хоча до специфіки лексичного матеріалу, що використовується в сучасній рекламі, відноситься насамперед його зростаюча термінологічність. У рекламних виданнях також обов'язково присутні номенклатурні найменування, до складу яких, як правило, також входять терміни.

6. Рекламний текст повинен бути оригінальним, неповторним в деталях, цікавим, дотепним.

7. У тексті можуть використовуватися питання, пропозиції та звернення. Вони сприяють створенню необхідного емоційного настрою у читачів ( "Як вивчити іноземну мову вдома? Надходіть у ЄШКО").

8. Для пожвавлення рекламного тексту в нього включається пряма мова ("Якщо хочете схуднути, відкрийте для себе ефективний метод - метод Super. Усі, хто їм вже скористався, скажуть Вам:" Ніколи так легко не худелі! "). 9. Текст повинен бути літературно грамотним. Найбільш поширені стилістичні помилки в рекламі пов'язані з неточних слововживань, порушенням лексичної сполучності і формоутворення, невірним побудовою пропозиції, невдалим порядком слів.

10. У тексті реклами активно використовуються ті численні образно-виразні засоби мови, які характерні для мови взагалі. Вони покликані не тільки підкреслити достоїнства рекламованого товару, але й сформувати в свідомості читача певний "образ" цього товару. При їх оцінці редактор повинен простежити, щоб емоційно-смислові наголоси припадали саме на рекламовані об'єкти і не "затеняли" один одного [46, c. 56].

До таких засобів мови відносяться: багатозначність - обігрується різні значення одного й того ж слова і вирази ( "Без очок - сто очок" - реклама офтальмологічної клініки); епітети - "Відмінна якість від кращих виробників плюс прекрасне обслуговування в фірмових магазинах"; порівняння -- "Наші шовкові тканини легкі, як повітря"; метафори - "Більше зірок, ніж на небі"; метонімія - "СВІТ вашого дому"; гіпербола - "Море можливостей, океан фантазії" - реклама меблів; уособлення; періфраз - "У нас купує автомобіль той, хто вміє заощаджувати "). Крім того, використовуються фразеологічні звороти, які створюють нові смислові відтінки ( "Як багато в цьому зв'язку, чи сім основних причин, щоб купити стільниковий телефон GSM-900"), прислів'я, приказки, крилаті слова, слова з пісень, віршів ( "Молодь ... не задушити, не убьешь" (про молодих учасників комп'ютерної виставки). Творцям і редакторам рекламних текстів необхідно вміння розбиратися в різних прийомах мовного маніпулювання. Воно важливо і для правового регулювання та етичної оцінки реклами.

Мовне маніпулювання, за визначенням дослідниці Ю. Пирогової, - це використання особливостей мови і принципів її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для говорящего напрямку; прихованого - значить неосознаваемого адресатом [46, c.34].

Іншими словами, коли приховані можливості мови використовуються говорящим для того, щоб нав'язати слухає певне уявлення про дійсності, ставлення до неї, емоційну реакцію або намір, не збігаються з тим, які слухач міг би сформувати самостійно, прийнято говорити про владу мови або мовне маніпулювання. При мовному маніпулюванні використовуються деякі особливості людської психології: в нормі людина не помічає багатозначність мовних конструкцій, схильний розуміти рекламне повідомлення в більш вигідному для себе сенсі (так званий ефект поліпшення повідомлення) і до поспішним умовивід.

Питання про мовне маніпулювання є непростим, оскільки складно запропонувати об'єктивні критерії для оцінки того, чи може конкретна реклама ввести в оману споживача чи ні. Нерідко виявляється, що в оману вводять не відомості, що містяться в рекламі, а як раз недомовки, двозначності й інші способи передачі повідомлення. Тим самим доводиться оцінювати не те, що буквально сказано в рекламі, а висновок, що потенційний споживач може вивести на основі рекламного повідомлення. Крім того, мова влаштована таким чином, що дає можливість по-різному описувати дійсність, вносячи різні нюанси і відтінки сенсу. Рекламістів і редакторам рекламної літератури необхідно вміти аналізувати лінгвістичні прийоми, оскільки саме вони служать інструментом маніпулятивного впливу. Наприклад, в деяких рекламних повідомленнях експлуатується багатозначність слова "перший", одне зі значень якого "перший по порядку", інше - "кращий". Два різних значення задають і два різних параметра порівняння: порядок проходження і якість. Очевидно, що в рекламному тексті більш ймовірно поява оцінного значення, його чекають потенційні споживачі. Але рекламодавцям нелегко обгрунтувати правомірність твердження превосходства. Тому слово "перший" нерідко вживають у порядковому значенні, однак поміщають його в такий контекст, який провокує й іншу, оціночну інтерпретацію.

"Подушечки Орбіта - перші жувальні подушечки, що володіють прекрасним смаком та всіма якостями орбіт. Орбит допомагає запобігти карієс. Ось чому Орбіт - перша жувальна гумка, визнана Всесвітньою федерацією стоматологів ".

Слово "перший" вжите двічі. Перший раз - в інформаційно порожній функції. Друге його вживання дійсно порядкове, але створює можливість неоднозначного розуміння. За це відповідальні слова "ось чому", за допомогою яких встановлюється причинно-наслідковий зв'язок. Такий зв'язок можна встановити між повідомленням про дію жувальної гумки та оціночними судження (перша - найкраща).

При аналізі політичної реклами також необхідно враховувати, що її текст носить знаковий характер. Слогани типу "правда і порядок" в рекламному тексті політичної реклами інтерпретується як "даний кандидат вважає основними цінностями правду і порядок". У всіх випадках адресат реклами може зробити спробу оскаржити стверджуване, тому в текст звичайно включаються аргументація, асоціації та інші способи переконання. Рекламісти досить часто користуються подібними прийомами, часом інтуїтивно, часом цілком усвідомлено. У ряді випадків певний прийом стає настільки популярним у рекламі, що поступово девальвує і переходить в розряд рекламних кліше.

У рекламних текстах інше значення мають знаки пунктуації. Так, іноді нормативно вживані знаки відсутні, що мотивується і компенсується шрифтовим виділенням частин пропозиції. Крім того, знаки пунктуації в рекламі можуть виконувати сигнальну функцію, тобто привертати увагу читачів до змісту. Особливо часто використовується тире, причому нерідко його постановка пов'язана з інтонаціонним та зоровим виділенням ударного рекламного слова. Двокрапкою використовується в конструкціях, розпадається на дві частини: перша називає предмет реклами, а друга містить його конкретизацію. Знак оклику особливо часто використовується в кінцівках та зачинах. Три крапки - для позначення незаконченного висловлювання або при раптовому повороті думки. Загальними для всіх рекламних текстів є вимоги: простота мови, позбавленої пишноти і вульгарності; тональність, що нагадує довірчну розмову з розумним співрозмовником; інформативність і доказовість; оригінальність і неповторність. Мова реклами повинна бути яскравою. Автори рекламних текстів використовують величезні багатства лексики, Експресивні можливості словотвір, частини мови, синтаксичні структури. [49, c.33].

Для лексики рекламних текстів характерне використання всіх пластів розмовних і книжних слів, які не мають обмежувальних послід в тлумачних словниках (вульгарізми, діалектизми, жаргонізми, арготізми і грубе просторіччі тут, зрозуміло, недоречні). Спеціальна лексика і фразеологія можуть бути виправдані, якщо реклама звернена до фахівців. Однак книжні слова в рекламі не рідкість. До специфіки лексичного матеріалу, що використовується в сучасній рекламі, відноситься насамперед його зростаюча термінологічность. Такі слова, як касета, принтер, стабілізатор, картридж, дисплей, калькулятор і багато інших, входять у рекламні тексти без додаткових коментарів і однозначно розуміються не тільки спеціалістами, але і представниками різних соціальних і демографічних груп. Вживання термінів дозволяє випускати рекламну літературу з текстами, які містять "компактну" інформацію, яка швидко сприймається. Рекламні тексти обов'язково містять номенклатурні найменування, до складу яких також входять терміни. Наприклад, поєднання найменування товару з ім'ям власним (електропобутовий фен "Мрія", бухгалтерський мікрокалькулятор "Аврора"). Іноді номенклатурні найменування утворюються з'єднанням термінів з буквено-цифровими позначеннями з "Єдиної товарної номенклатури" (щипці електропобутові ЩЭ-4,). Прикметою часу є надзвичайно широке застосування в рекламі іншомовної лексики, що виділяються відтінками новизни, "престижності". Безсумнівно, зловживання іноземними словами, а тим більше - незрозумілими найменуваннями, що негативно позначається на стилі рекламних текстів і перешкоджає їх розумінню. Про це повинні пам'ятати ті, хто має відношення до розробки цього найважливішого виду друкованої продукції. [46, c. 23]. Морфологічні особливості мови реклами також цілком визначені. З усіх частин мови в рекламних текстах найчастіше вживається ім'я іменник, так як реклама вимагає найменування безлічі предметів і явищ. Іменники виконують важливу інформативну функцію. З метою надання мові реклами експресії автори звертаються до якісних прикметників, а також до утворенних від них прислівників. Цікаво відзначити, що в мові реклами вживаних займенники, так як автори реклами віддають перевагу розмовній стилю мовлення. У той же час показовим є використання різноманітних стилістичних фігур (анафори, елліпсіса, антитези), а також фразеологічні звороти, що укладають в собі сильну експресію. З лексичних образних засобів в мові реклами широко використовуються епітет, порівняння, метафора, гіпербола, уособлення. Синтаксис рекламних текстів розрахований на швидке сприйняття: він простий; використовуються номінатівні, неповні речення. У рекламі часті звернення, спонукальні конструкції, великий перелік однорідних членів. Характерно вживання питання і кличних пропозицій, які підкреслюють "закличний" стиль реклами.


2. Основні засоби словотворення в рекламній лексиці

2.1 Морфологічні, синтаксичний та метафоричний засоби словотворення

Ми провели аналіз рекламної лексики, оскільки метою даної роботи є дослідити найбільш росповсюджені словотворчі моделі на матеріалі рекламної лексики. Отже аналіз буде заснований на класифікаціях наведених у першому розділі.

Так серед морфемних засобів словотворення в рекламній лексиці досить активним є афіксація.

Афіксація

Рекламні слова утворені за допомогою афіксації представлені наступними словотвірними моделями:

Префіксація

Серед префіксів, що змінюють граматичний характер слова, ми бачимо: be-, de-, dis-, en-, out-, un-, anti-, ex-, over-, post-, a- :

be+N=V: to behead, to befool;

de+N=V: to deprive, to deactivate, to debar, to debase, to debunk, to decant, to delimit;

dis+N=V: to dishonour, to disabuse; to disallow, to disbelieve, to discard, to discern

en+N=V: to encase, endanger, encash;

out+N=V: to outirod;

un+N=V: unbalance, undress, unbutton, unbend, unbuckle, unburden, uncork, uncover, uncurl, undress, undulate

be+A=V: bedim, belittle, befoul;

en+A=V: enfeeble, embitter;

over+N=A: overage;

post+N=A: , post-haste

Префікси, які не впливають на граматичну категорію: a-, anti-, arch-, co-, contra-, counter-, demi-, dis-, dys-, epi-, ex-, fore-, hemi-, hyper-, hypo-, in-, mis-, non-, out-, over-, post-, pre-, pro-, sub-, super-, sur-, un-, under-

A + N = N: anergy;

Anti + N = N: antiburglary, antibusiness, anticipation, anti-perspirant;

Co + N = N: co-star;

Contra + N = N: contradiction, contradistinction;

Counter + N = N: countermeasure;

Dis + N = N : disability, disadvantage;

Epi + N = N: episode;

Ex + N = N: exchange, extract;

Fore + N = N: forefront, forelock;

In + N = N: inaction, inattention, incense, incentive, incidental, inclosure, inclusion, incongruity, inconsistency, inconvenience, increase, incredulity, indecision, indifference, infinity, intensity;

Mis + N = N: misbehaviour, miscellany, mischance, misconception, misfortune,

Non + N = N: non-event;

Out + N = N: outcry, outgrow, outfit;

Over + N = N: overestimate, overhaul, overkill;

Pre + N = N: 5. precaution, preview, precedence, predestination, predominance, prejudice;

Pro + N = N: produce, profundity, profusion, progenitor,

Sub + N = N: sublime;

Super + N = N: superabundance, supermall, superlative, superstar,

Sur + N = N: surplus, survey, surrender;

Un + N = N: unease, unguent, unknown;

Under + N = N: undertone;

Post + ure = N: posture

A + A = A: abacterial, acausal, acentric;

Anti + A = A: antiallergenic, anticultural, antimicrobial;

Circum + A = A: circumspect;

Co + A = A: coequal, coincidental;

Dis + A = A: disagreeable, disastrous;

Ex + A = A: exclusive;

Hyper + A = A: hyperactive ;

Hypo + A = A: hypo-allergenic;

In + A = A: inadvisable;

Inter + A = A: interior;

Non + A = A: non stop, non-comedogenic, non-spill, non-bio, no-rinse;

Over + A = A: overall, overblown, overnight, overprotective, oversensitive, overlong;

Post + A = A: post-organic

Pre + A = A: pre-emptive, pre-pay, precipitate;

Pro + A = A: prodigious;

Sub + A = A: subcutaneous,

Super + A = A: super-light, super-soft;

Trans + A = A: transcendent, transient;

Under + A = A: underprivileged;

A + V = V: to announce;

Be + V = V: to become, to befall, to behove;

De + V = V: to declaim, to de-puff

Dis + V = V: to disallow, to disappear, to disappoint, to disapprove, to disbelieve, to disclose, to discount, to discourage, to discover, to disentangle, to disguise, to disillusion, to dislike, to dismay, to dispel;

En + V = V: to enable, to enact, to enchant, to encounter, to encourage, to endorse;

Fore + V = V: to forewarn, to forget, to forsake;

In + V = V: to incinerate, to incline, to include, to incorporate, to increase, to indicate;

Mis + V = V: to misapply, to misconstrue, to misdirect, to mishandle, to mishear, to mistake;

Out + V = V: to outclass, to outdo, to outface;

Over + V = V: to overbear, to overburden, to overcome, to overestimate;

Pre + V = V: to preclude;

Re + V = V: to re-release, to react, to reactivate, to readjust, to reaffirm, to reappear, to reappraise, to rearrange, to reassert, to reassess, to reassure, to reborn, to recount, to recover, to recreate, to redress, to refine, to reflect, to repel, to reprove, to resist;

Sub + V = V: to subdivide, to subdue, to subscribe;

Un + V = V: to unbalance, to unbend, to unburden, to unbutton;

Under + V = V: to underestimate, underlie.

Суфіксація

V + able = A: affordable, breathable, infallible, unmissable,

N + y = A: pouty, cheeky, juicy, silky, blousy, smoky, velvety, infinity;

V + y = A: shiny, squeaky;

N + al = A: herbal, professional, dimensional, natural,

V + ive = A: exclusive, protective, creative, destructive, active;

N + less = A: poreless, effortless, flawless, ageless

N + ous = A: delicious, gorgeous, luxurious, luminous, fantabulous;

A + ity = N: intensity;

A + ly = Adv.: totally, firmly, feverishly, visibly, perfectly, individually, naturally, tingly, brightly, slightly,

V + er = N: wiper, brightener, lather, moisturizer, amber, powder, alabaster, blow dryer, neutralizer, eyeliner, freshener, sorbier, bronzer, buffer, cleanser, emulsifier, layer, toner, emulsifier,

N + ize = V: maximize, minimize, memorize;

V + ing = moisturizing, energizing,

При розгляді афіксації зазначається, що серед давно існуючих суфіксів іменників особливо високопродуктивним є суфікс –ization, спостерігається подальше зростання продуктивності суфіксів -dom, -hood, які довгий час вважалися непродуктивними, особливо в британському варіанті. Високу активність проявляли афіксоїди -fest, -phile, -phobe, -phobia (aviaphobia, cyberphobia, europhile, homophobe, pianophile, technophobe, nerdfest, hyperfest, sponsorfest). Розширив свої словотворчі можливості суфікс -able. Якщо раніше він утворював прикметники від дієслів, то в останні десятиліття він все частіше бере участь у процесі "виробництва" прикметників від іменників, у тому числі і від складних: cartop - cartoppable, microwave - microwaveable, oven - ovenable.

Як показує кількісний аналіз, афіксація є одним із найпоширеніших словотворчих процесів. Серед проаналізованих слів 60 % утворені за допомогою афіксації. Найбілш поширеними префіксальними парадигмами в рекламній лексиці є in + N = N, dis + V = V, re + V = V, серед суфіксальних можна виділити парадигму A + ly = Adv та V + er = N.

Словоскладання

Рекламні слова утворені за допомогою словоскладання представлені наступними словотвірними моделями:

Модель N + N – асинтаксична модель. Вона охоплює слова з підрядними (rainbow) та сурядними (runway) зв'язками між компонентами, а також слова, компоненти які знаходяться у відносинах з додатком (slave girl).

Оскільки іменник є семантичною вельми місткою частиною мови, то і слова моделі N + N проявляють вельми різноманітні семантичні властивості, "провокуючи" численні класифікації, характеристики, описи.

Модель А + N – ендоцентрична. Вона утворює складні іменники. Це синтаксична модель, оскільки той, що розташовує її компоненти, співпадає з розташуванням елементів в словосполученні, наприклад: а good man.

Модель V + N – синтаксична, ендоцентрична модель. Вона відноситься до ендоцентричних тому, що за нею утворюють складні іменники, тобто частину мови, представлену другим компонентом. Її приналежність до синтаксичних слів визначається можливістю проходження дієслова перед іменником в словосполученнях. Основна маса цих слів позначає особу, при цьому відносини між дієсловом і іменником є об'єктними (cut-throat, pickpocket, turncoat).

Модель G + N – асинтаксична, ендоценрична модель. По цій моделі утворюється велика кількість слів, в яких другий компонент позначає предмет, а перший характеризує його з погляду дії, для виконання якої призначений даний предмет: writing-table, sleeping-car.

Модель P1 + N. Humming-bird, mocking-bird – синтаксичні ендоцентричні слова. Їх приналежність до складних слів визначається значенням і цільнооформленістю: узагальнююче наголос, злитий або дефісне написання. Такі слова можуть одержувати ознаки цільнооформленості поступово, переходячи із словосполучень в складні слова.

Модель P2 + N. Якщо послідовність P2 + N набуває риси цільнооформленості, то така послідовність є складне слово. Наприклад: controlled-temperature (room), added-value (tax).

Модель Pr. а + N. В ролі перших компонентів в цій моделі можуть виступати ад’ективні займенники all та self.

Модель Pr. p + N. Модель складається з особистого займенника he або she і іменника, що означає тварину, наприклад: he-goat, she-goat. Англійська мова потребує таких утворень тому, що в ньому обмежено вживання суфіксів, що позначають стать тварин.

Модель D + N - ендоцентрична, асинтаксична. Приклади: afterthought, outpost, overcoat, underclothes. Особливо продуктивний компонент after-: afterclap, aftercrop, after-effect, after-life, aftermath, afterpiece, aftershock. Утворення + N має значення, в основному об'єднувані поняттям "додатковий, неосновний", наприклад: by-effect, by-election, by-law, by-name, bypath, by-product. Інший говір, що бере участь в освіті по моделі D + N: down (downtown), over (overcoat) under (undershirt), (uproad), counter (counter-part). До цієї ж моделі відносяться і слова типу out-break Проте такі слова утворені не по цій моделі, указує О.Д. Мєшков [26, с. 184], вони є слідством конверсії: 1) D + V ®V (break + ®outbreak v.), 2) V®N (outbreak v. ®outbreak n.).

Модель Num з + N є двовихідною: Num з + N = А, Num з + N = N.

Модель Num про + N – двовихідна: 1) Num про + N = А, 2) Num про + N = N.

Модель Prep + N утворює прикметники типу in-flight – що відбувається під час польоту, наприклад: in-flight refuelling(service, movies).

Модель Part + N. По цій моделі утворюються слова типу onlooker.

Моделі з другим компонентом А

Модель N + А – асинтаксична, утворює велику кількість слів, особливо в мові науково-технічної літератури. Широко поширені другі компоненти -rich (iron-rich, oil-rich, nutrient-rich), -poor (охygen-poor), -free (vibration-free, trouble-free), -tight (airtight), -resistant (frost-resistant, fire-resistant), -worthy (seaworthy, airworthy, fashionworthy).

Поширені також слова з компонентом -proof в значенні "стійкий, непроникний", наприклад: water-proof, sound-proof, crash-proof, fool-proof.

Модель А + А. В новітній мові є тенденція до утворення ряду слів А + А із сполучною голосною: socio-economic, physico-technical. Велике поширення набули слова типа Anglo-French.

Моделі з другим компонентом V

Модель D + V утворює дієслова типу overdo, overhear, outstand. По цій же моделі утворюються іменники типу inlet отвір впускання.

Моделі з другим компонентом Р1

Модель N + P1 утворює велику кількість слів, що набула особливе поширення в наукових та публіцистичних текстах, наприклад: date-processing, water-holding, top-selling

Однак, окрім розгляне них моделей складних слів, проаналізований матеріал свідчить про наявність значної кількості слів за комбінованими моделями. Взагалі, це вважається однією з тенденцій словотвору в сучасній англійській мові.

Найбільш розповсюдженими моделями складних слів у проаналізованому матеріалі словотворі слід вважати N+N+-ed; A+N+-ed; N+V+-ing; N+V+-er. Слова типу long-legged, loud-voiced вперше були виділені в особливу структурну підгрупу А.І. Смирницьким, який назвав їх граматично-складними словами, оскільки вони утворюються у сучасній англійській мові з регулярністю граматичних форм

Сферою вжитку прикметників, утворених за комбінованою моделлю "словоскладання+афіксація" шляхом створення нових слів за словотворчими моделями: N+N+-ed, для значеннєвої характеристики слів цієї моделі характерним є:

а) елемент схожості: pear-shaped; pot-shaped; bullet-shaped;

б) значення розміру: closet-sized; fist-sized; pocked-sized; pea-sized;

в) колір предмета: rose-coloured; chocolate-coloured; coffee-coloured; beet-сoloured;

г) порівняння: monkey-faced; pig-eyed; Roman-nosed; dog-eared; lion-headed.

A+N+-ed - найбільш продуктивна модель за способом позначення:

а) зовнішньої ознаки людини та частин її тіла: long-(round-, thing-, fresh-) faced; large-(wide, hollow-) eyed; big-(crooked-, hawk-, long-, sharp-) nosed; short-(long-, shaggy-, thick-, thin-) haired; full-(thick-, thin-, round-) lipped; big-(dirty-, strong-, narrow-, long-) handed; round-(woolly-) headed; big-(small-, long-)eared; thin-(fat-, full-) cheeked;

б) зовнішньої ознаки предмета: straight-windowed; steel-rimmed;

в) схожості: strange-shaped; odd-shaped;

г) розміру: big-(small- , medium-, tiny-,) sized

ґ) кольору: light- (neutral-) coloured; pink-palmed; white-lipped; green-lawned; black-framed; red-flowered.

Іншими високопродуктивними моделями творення складних [16:72]. слів в проаналізованому матеріалі можна назвати моделі: N+V+-ing та N+V+-er. Складна прикметникова модель N+V+-ing являє собою своєрідне словосполучення типу "дієслово + прямий додоток": oil–exporting; sound-absorbing; street-cleaning; money-making; heart-breaking; pain-killing; clean-loving; fast-moving; ill-fitting; bread-cutting; snow-melting ; peace-loving.

В усіх цих прикметниках іменник доповнює зміст дієслова. Ця модель отримала широке розповсюдження у науковій і публіцистичній літературі.

При утворенні складного слова відбувається процес виділення, уточнення і конкретизації ознак предмета чи явища. У моделях N+V+-ing та N+V+-er значення другого компонента – дієслова уточнюється значенням першого компонента – іменника, який конкретизує ознаку всього утворення – складного прикметника.

Найбільш поширеною парадигмою в складних словах рекламної лексики є N + N, серед моделей ускладнених суфіксом переважає A + N +ed. Взагалі, лексичні одиниці утворені шляхом словоскладання у рекламній лексиці становлять біля 45% від усіх проаналізованих слів.

Скорочення

Подалі зростає кількість скорочень. Серед них слід особливо відзначити акроніми, які здобули широкого розповсюдження в останній час. Значення багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний характер, вони стають базою для подальшого словотворення. Слово yuppie (young upwardly mobile professional person), наприклад, стало не тільки одним з модних слів 80-90х років, символом молодої, честолюбної ділової людини, але й перетворилося в справжній центр словотворчої парадигми з десятками її елементів: yuppуish, yupie flu, yuppiegate, yuppeism, yuppiedom, yuppіеfy, yuppiеfication, technoyupie, yuppie-line, etc. Популярними в останній час стали утворення евфемістичного характеру, в яких абревіатура поєднується зі словом "word", T-word, S-word, W-word. Абревіатура в цих випадках є першою літерою слів, які вважаються словами-табу ( нерідко табуізація спричинюється політичною коректністю).

Нові слова можуть бути утворені у результаті випущення певної частини існуючого слова.

Усічення. Найпростіша форма скорочення – це усічення словосполучення на межі між його основними частинами. Так у DNA fingerprinting відкидається перший елемент у результаті аферезису: fingerprinting; у billboard antenna відкидається другий елемент у результаті апокопи: billboard. Інші приклади аферезису: (Big) Bang, (architectural) barrier, (gas) guzzler, (escalation) index, (ear) wire. Інші приклади апокопи: department (store), disco (theque), double-digit (figure), main (course), micro (wave), nylon (hose), platinum (record album), string (bikini), weekend (party). Зустрічається також комбінація обох цих видів: (lysergic) acid (diethylamide).

а) Внутрішнє усічення. Численними є випадки, коли слова та словосполучення втрачають не весь основний компонент початкової форми, а тільки його частину. Так, parachutist було утворено від parachute+ -ist, які є його основними елементами. В chutist відокремилась тільки частина першого елементу. Відокремлення відбулося на морфемному рівні, тому що parachute складається з para + chute.

Інші приклади такого внутрішнього відокремлення: biopic від bio(graphical) pic(ture), computeracy від computer (liter)acy, stepping від step (danc)ing.

б) Морфемотвірне усічення. В деяких випадках усічення відбувається не на морфемній межі, а в тому місці, яке не належить ні до однієї з частин структури слова. Завдяки такому відокремленню утворюються нові морфеми. Наприклад, condominium має структуру con + domin-ium; його скорочення до condo сталося не на морфологічній межі, і тому утворилася нова морфема.

Інші приклади: amtrac чи amphtrack від am(ph(ibious)trac(tor), Amvets від Am(erican) Vet(eran)s, avgas від av(iation) gas(oline), cyborg від cyb(ernetic) org(anism).

Абревіація.

Серед слів, утворених шляхом абревіації, слід розрізняти прості абревіатури, наприклад: A-B-C, BW, DDT, dh, DPH, EAM, FFI, IBM, LCM, MTB, OCD, PET, PW, RV, SST, TV, UNO, VIP, WLB, SPF та акроніми, слова, які утворюються від початкових літер слів словосполучення, подібно до абревіатури, але вимовляються згідно з нормами англійської орфографії. Прикладом може слугувати scuba – self-contained underwater breathing apparatus. Деякі форми бувають як абревіатурами, так і акронімами: наприклад, ROK вимовляється are-oh-kay, коли воно означає "Republic of Korea", але як слово rock , коли використовується для назви солдата корейської армії.

Багато акронімів є омонімами існуючих слів. Часто акроніми утворюють заради гри слів. Так ZIP від ZIP Code означає "Zone Improvement Plan", але нема сумніву в тому, що це слово було вибране заради семи прискорення (числовий поштовий код (індекс) прискорює поштову доставку).

Замість початкової літери іноді використовуються декілька літер, чи навіть цілий склад. Так у CREEP – "Committee for the Re-Election of the President", склад Re входить до структури акроніма. У слові Fin-Creep – "Financial Committee to Re-Elect the President" – перші три літери взяті з першого компонента словосполучення.

Зворотний словотвір. Це процес скорочення слова в результаті випущення того, що є чи вважається афіксом чи іншою складовою морфемою. Дієслово zip –"to open or close with a zipper" було утворено при випущенні закінчення -er в слові zipper (спочатку торгової назви прискорювача ковзання).

Процес зворотного словотвору часто включає в себе метаналіз – переосмислення структури слова. Так від словосполучення shotgun marriage було утворене дієслово в результаті випущення кінцевого ‑age. Слово було, таким чином, переосмислене з shotgun + marriage на shotgun marry + -age.

Іноді зворотний словотвір випускає префікс, як у ruly English з unruly, чи замінює цілі слова, як у дієслові jump-shoot у баскетболі від іменника jump-shot. Але більшість зворотних формувань випускає суфікси, і тому відбувається процес "де-суфіксації". Серед прикладів випущення суфіксів:

-ed: brown off, chicken-fry, custom-make;

-er чи -or: baby sit, book-keep, housepaint;

-ing: air condition, brainstorm, breast feed, breath-test, Christmas-shop, double-park, soft-land, touch dance, window-shop;

-ion: air-evacuate, automate, mass-produce.

Виявляється, що скорочення становлять не досить значну кількість порівняно з афіксальним словотворенням, оскільки загальна кількість скорочень у проаналізованому масиві становить 9 %

Конверсія

Конверсія продовжує бути активно діючим способом словотвору, проте спостерігається тенденція зниження частки конверсійних утворень у порівнянні з попередніми десятиліттями. Ця тенденція пояснюється більш активною роллю інших способів, а також тим, що конверсія вже добре попрацювала за час свого функціонування. Активність конверсії, як свідчать підрахунки, в значній мірі підтримується саме неологізмами, які служать за "сировину" для цього процесу. Відмінною рисою конверсії на сучаснім етапі є все більш активна участь в цьому процесі двоморфемних, складних слів, навіть словосполучень. Спостереження показують, що в багатьох випадках виникнення нового складного слова або словосполучення означає, що незабаром з`явиться і відповідне дієслово, конвертоване від цього неологізму: bar code – to bar code, bottom line – to bottom line, eurospeak - to eurospeak, fast track - to fast track, flip flop - to flip flop, own goal - to own goal, rat-run – to rat-run. Те ж саме стосується і складноскорочених слів, абревіатур, зрощень, наприклад, VCR - to VCR, e-mail - to e-mail, deejay - to deejay.

Нерідко спостерігаються і випадки перетворення в дієслова словосполучень і фраз, коли конверсія супроводжується еліптичними скороченнями та деякими іншими змінами, наприклад, selling short - to short, dog and pony show - to dog and pony, to have a green thumb - to green thumb, to give a green light - to green light. У той же час має місце і зворотний процес - утворення іменників та прикметників від дієслівних словосполучень та зворотів, особливо в розмовних підсистемах: give me = gimme, go for = gofer (gopher), I want to be = wannabe, I can do it = can-do. Слід також окремо відзначити випадки перетворення в іменники не дієслівних, а номінативних сполучень та фраз внаслідок еліпсичних скорочень. Процес конверсії у таких випадках або зовсім не відбувається, а має місце "інтеграція", злиття, або він є імпліцитним.

Конверсія в значній мірі є семантичним засобом словотворення, оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв`язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію. Зміна значення в багатьох випадках - це переосмислення, метафоричний перенос, оскільки в самому акті перенесення однієї частини мови в іншу виникає елемент порівняння, наприклад; hip pocket - to hip pocket "to retain one`s posession as if by putting it in one's hip pocket"; knee-jerk - to knee-jerk " to react instinctively"; test tube - to test tube " to produce as if by artificial insemination"; handbag - to handbag " to attack or destroy as by hitting with a handbag". Крім того, первинний матеріал, що конвертується (це особливо стосується складних іменників), в багатьох випадках також характеризується переосмисленням: flip-flop " a sudden complete change or reversal; a U-turn" to flip-flop "to change to the diametrically opposite point of view; to do a U-turn"; rat-run "minor road used as a detour by rush-hour traffic" - rat-run "to make a detour through rural roads".

Згідно результатів проведеного нами дослідження лексика реклами утворена конверсійним способом словотворення становить 4% від загальної кількості слів, вибраних методом суцільної вибірки.

Синтаксичний спосіб творення слів

Окрім морфологічних засобів словотворення, у лексиці реклами досить значне місце займає синтаксичний засіб, оскільки велика кількість проаналізованих слів утворені саме шляхом лексикалізації словосполучень. Серед них є такі утворення: red-carpet strutting stars, up-to-the-minute rules, good-for-nothing guy, just-stepped-out-of-the-bath feeling, day-to-day life, all-in-one appliance, your "things-to-do’ list, girl in-the-know, polka-dot fleece blanket, zero-smudge lengthening mascara, on-the-go perfect powder, stage-to-street look, a "how-to" guide, must-have, where-to-apply descriptions, tea-light holder, at-home bleaching system.\ Саме аналітизм англійської мови створює необхідні умови для стягнення лексем в єдині складні, але цільні номінеми. Активно відбувався процес утворення багатокомпонентних лексичних одиниць, "складних слів синтаксичного типу". Більша частина таких одиниць виникає на базі фразових означень, вони актуалізуються як прикметники та іменники eyelights, in-the-know, pick-me-up, stay-in-place make up, easy-sip, where-to-apply descriptions. У процесі формування складних слів на базі словосполучень може мати місце "компресія" останніх: Nice’n easy, Silk n’Shine, Flex’curl formula. Отже, 90% проаналізованих нами лексичних одиниць становлять "складних слів синтаксичного типу".

Метафоризація

Ще однією з парадигм, що складається з чисельних прикладів є семантична парадигма. У ході нашого дослідження було виявлено, що цей вид парадигм представлений найбільшою кількістю прикладів у в мові реклами.

Вторинна номінація є переносним, похідним значенням у семантичній структурі слова, яке виникає як результат переосмислення номінативних засобів у мові. Усі способи семантичної деривації відносяться до прийомів стилістичної виразності. Тропи (порівняння, метафори, метонімія) є не тільки засобами через які сприймається світ, вони також висловлюють певне відношення до нього. Ці властивості метафори широко використовуються авторами рекламних текстів, які в пошуках оригінального рекламного рішення, яке пригортало б увагу власною несподіваністю вдаються до утворення слів. Наведемо декілька прикладів:

to tame (примушувати тварину коритися ). У рекламі лаку для волосся ми зустрічаємо фразу, яка закликає використовувати цей продукт, вказуючи на одну з його якостей "Tame your hair!" (Приборкай своє волосся!) Таке сполучення слів натякає на те, що даний продукт здатний приборкати навіть саме неслухняне волосся, проводячи паралель з твариною, яку змушують коритися. На наш погляд таке рекламне рішення є доволі вдалим та певне знайде відклик покупців.

Primer (ґрунтовка – матеріал, який утворює нижній шар покриття і модифікуючих поверхню підложки з метою забезпечення міцного зчеплення з основою, тобто підвищує адгезію покриття, які наносяться на основу.) – У рекламі слово primer використовується із значенням: основа, яка наноситься на вії, для досягнення ефекту довжини та об’єму, перед тим, як користуватися тушшю. "White primer dramatically lengthens lashes…the curl starts here." У цьому випадку, як і в попередніх ми можемо спостерігати перенос найменування з одного денотата на інший, спільним у них залишається ознака "основа".

Push-up – (фізична вправа, у якій підіймається вага, завдяки згинанню рук або ніг догори ) – У рекламі туші для об’єму ми зустріли реалізацію нового значення слова push-up: "push-up formula and brush boosts lashes beyond the limit… dressed to thrill". Реалізація нового значення слова основана на схожості процесів, на які вказують ці варіанти, тобто напрямок вгору.

Buffer (полірувальник) – Зі значенням "косметичний засіб, який використовується для очищення пор": "Brilliant buffers won’t let your pores get clogged".

Booster (активатор) – стимулятор росту нігтів. У даній парадигмі ми спостерігаємо звуження значення слова.

Sandpaper (наждачний папір) – груба мочалка, яка використовується для видалення мертвих клітин.

Згідно класифікації Арутюнової, наведеної нами у першій частині роботи, метафоричні утворення поділяються на три типи:

Якісно-характеризуючий, пов’язаний з суб’єктивним сприйняттям властивостей та якостей позначуваного об’єкта або явища;

Локативний, що вказує на локалізацію об’єкта або явища;

Акціональний, який описує будь-яку дію.

У мові реклами вони представлені такими прикладами:

Якісно-характеризуючий (candlelit skin, Trueshine lipstick, blissful thinking, pouty lips, Juicy lipstick, silky skin, yummy color, smoky eyes, feeling dog-tired, beauty-ful eats, almondy skin, eye-candy makeup, blend in seamlessly, bohemian-style accessoirs, cake eyeliner).

Акціональний (squeaky clean, age-defying, go-girl, touch-ups, catwalk curls).

Локативний (just-stepped-out-of-the-bath feeling, stage-to-street look, at-home bleaching system).

Згідно отриманих нами результатів дослідження, у лексика реклами представлена здебільш якісно-характеризуючим типом метафоричних утворень, що складає близько 95% лексем, 5% же процентів розподіляються між локативним та акціональним типами метафори.

На закінчення ми можемо сказати, що аналіз рекламної лексики дав наступні результати.

Перш за все, ми підтвердили, що способи утворення слів, описані у Розділі I, є присутні у текстах реклами. Їх продуктивність не є однаковою, а деякі з них взагалі не були відмічені.

Ми встановили, що афіксація є найбільш поширеним морфологічним способом творення слів у рамках рекламної мови.

Останнім пунктом дослідження був семантичний спосіб творення слів у мові реклами. Ми можемо зазначити, що найбільш пошириний вид метафори серед лексичних одиниць у текстах реклами англійської мови є якісно-характеризуючий.


Висновки

Дана дипломна робота є присвячена вивченню рекламної мови у словотворчих парадигм. На різних етапах дослідження ми описали поняття "словотворення", словотворчі парадигми, що використовуються для опису текстів рекламного стилю.

В Розділі I Ми розглянули різні визначення данного явища, встановили, встановили кількість та природу способів словотворення. Також ми розглянули класифікації засобів словотворення таких вчених як Гінзбург Е.Л., Мєшкова О.Д., Арнольда И.В., Зацного Ю. В. та Кобзар С. К.Було зазначено, що наше дослідження базуватимеся на класифікації запропонованій Мєшковим О. Д . Ми визначили декілька цілей, яких намагалися досягти у Розділі 2.

Завданням було Проаналізувати певну кількість рекламних текстів з точки зору словотворення та виявити найбільш типові словотвірчі парадигми в сфері реклами. Після практичного аналізу було встановлено, що найбільш поширеним морфологічним способом творення слів у рамках рекламної мови є афіксація, за допомогою якої утворено 60% проаналізованих слів. Слід за афіксаціею одним з найпродуктивніших способів творення слів виділяється словоскладання. Складні слова вилучені з текстів реклами становлять 45%. Відмічаються також, серед слів утворених шляхом словоскладання, лексичні одиниці ускладнені суфіксом. Найбільш продуктивною з них виявилась модель N + A + ed. Менш продуктивними способами словотворення у рекламній лексиці виявилися скорочення та конверсія. Остання однак придбала, деякі особливі характеристики, так відмічається тенденція субстантивізацію фразових дієслів. Отже слова утворені шляхом скорочення та конверсії становлять близько 13%. Також у нашому дослідженні ми звернулися до синтаксичного та метафоричного способів словотворення. Виявилось, що синтаксичні композити у текстах рекламного стилю є доволі поширеними та становлять 70% від усіх проаналізованих нами лексичних одиниць. Нарешті, метафоричне словотворення є дуже пошириним, що підтверджується кількісними прикладами лексем вибраними нами у текстах реклами. Фактично абсолютна більшість рекламних текстів являють собою метафори. Оскілки головною метою реклами є привернення уваги потенційного покупця, творці реклами використовують усі можливі стилістичні прийоми та лексичні інновації. На основі класифікації Арутюнової Н. Д. нами були класифіковані метафоричні утворення, серед яких 95% це метафора якісно-характиризуючуго типу. Локативний та акціональний типи представлені дуже незначною кількістю прикладі та поділяють між собою лише 5% від усіх проаналізованих нами слів.

Новизна роботи полягає в тому, що з ростом темпів збагачення лексики, у зв’язку з ускладненням форм суспільного життя, все більша кількість новотворів потребує формулювання значень та внесення до словникового складу. Вельми цікавою також є сфера реклами, лексичний склад якої є досі не вивченим. Отже у данному дослідженні була зроблена спроба описати особливості лексичного складу мови реклами та визначити найтиповіші парадигми словотворення у її межах. Потрібно сказати, що потенціал лексичних одиниць у цій сфері важко охарактеризувати чітко, але дослідження проведені у цій роботі окреслили путі, за допомогою яких можна вирішити цю проблему.

На закінчення зазначемо, що в цій роботі ми торкнулися лише деяких проблем лексики реклами. За межами нашого дослідження багато інших аспектів рекламного дискурсу і, особливо, прагматичний аспект рекламних текстів, її складний міждисциплінарний характер, стилістичні особливості, які ще ждуть свого вирішення і можуть бути темами подальших досліджень.


Список використаної літератури

1. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики М. Просвещение 1965 302с.

2. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика Синонимические средства языка М. Наука 1974 367с.

3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М., 1959. – 350с.

4. Арутюнова Н. Д. Аксіологія в механізмах життя та мови//Проблеми структурної лінгвістики: зб. Наук.праць. – М., 1982, с.11-16

5. Арутюнова Язык и мир человека. — М. : Языки русской культуры, 1998. — 896с.

6. Аспекты семантических исследований (ред. Арутюнова Н.Д., Уфимцева А.А.). – М., 1980. – 354с.

7. Белявская Е.Г. Семантика слова. – М., 1987. – 126с.

8. Березин Ф М, Головин Б. Н. Общее языковедение Уч. Пособ. М. Просвящение 1979 416с.

9. Бортничук Е. Н., Василенко И. В., Пастушенко Л. П. Словообразование в современном английском языке. Учеб. Пособие. К. Вища школа 1988. – 264с.

10. Бурлакова В. В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке. – Л: Изд-во Ленинградского ун-та, 1975 – 128с.

11. Бурлакова В. В. Учение о словосочетании в трудах зарубежніх лингвистов М Висшая школа 1971 108с.

12. Вежбицкая А., Язык. Культура. Познание. М., 1996

13. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов Нова книга 2003, 160с.

14. Викентев И. Л. Проблемы рекламы и Public relations. Изд. Дом Бизнес Пресса, 2007. – 406с.

15. Виноградов В. В. Величие и мощ русского языка Уч. Пособ. Вып. I – М: Правда, 1944. – 30с.

16. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография Изб. Труд.- М: Наука 1977. – 312с.

17. Виноградов В. В. Русский язык. – М: Высшая школа, 1986. – 639с.

18. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова. – ВЯ, 1953. – №5. – С. 5-7

19. Ганич Д. І., І. С. Олійник Словник Лінгвістичних Термінів К. Вища школа!985. 360с.

20. Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис. – М., 1979. – 262 с.

21. Глотова И.П. К вопросу об универбации (О функционально-стилевом и общелитературном употребле-нии) // Вопросы стилистики. – Вып. 12. – Саратов: Изд-во Сарат. Ун–та, 1977

22. Елисеева В.В. Лексикология английского языка 2003

23. Жлуктенко Ю.А. Номинативные аспекты словосочетания // Проблемы варьирования языковых единиц. – К.: УМК ВО, 1990. – С. 84–93.

24. Зацній Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті-90-ті роки ХХ ст. Автореф. Дис… д.ф.н. К. – 1999, - С.14-17

25. Земская Е. А. Как делаються слова М Ин-т русского языка 1963 59с.

26. Земская, Е. А. О парадигматических отношениях в словообразовании.. In Русский язык, вопросы его истории и современного состояния. Виноградовские чтения I-VIII. Москва, 1978, 77с..

27. Ибрагимходжаев И. Некоторые замечания о классификации новых сложных слов // Сб. научно-метод. трудов. – Ташкент, 1978. - № 566.- С.56–62.

28. Иванов В.В., Топоров В.Н. Санскрит М. 1960

29. Ивлева Г.Г. Tенденции развития слова и словарного состава. Москва, 1986.

30. Каращук П.М. Словообразование современного английского языка. – М., 1977. – 301с.

31. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке. – Дис. …д-ра филол. наук. – Житомир, 1985. – 328 с.

32. Квеселевич Д.І. , Сасина В.П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови: Навч. посібник. – Вінниця: Видавництво "Нова Книга", "2003.- С.128., 48- 49

33. Кобзар С. К. Основні тенденції словотвору сучасного американського варіанту англійської мови. Автореф. Дис…д.ф.н. – 1999. - с. 162.

34. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование М. Наука 1965. 78с.

35. Кузнецов А.М. Структурно-семантические параметры в лексике. - М., 1980. – 160с.

36. Кузнецова А И Понятие семантической системы языка и методы ее исследования М. Изд-во Московского ун-та 1963. 59с.

37. Кунин А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической дисциплины и создания англо-русского фразеологического словаря. – Дис. …д-ра филол. наук. – М., 1964. – 302 с.

38. Мешков О.Д. Семантические аспекты словосложения английского языка. – М., 1986. – 208с.

39. Мешков О. Д. Словообразование современного английского языка М. Наука 1976. – 248с.

40. Милославский И. Г. Вопросы словообразовательного синтеза – М: Изд-во МГУ, 1980 – 256с.

41. Милославский И. Г. Морфологические категории современного русского языка: Учеб пособие для вуз. М: Просвещение, 1981 – 296с.

42. Парадигматика в лексике и словообразовании – Краснодар: Изд-во Краснодарского ун-та, 1987 – 744с.

43. Парадигматическая характеристика лексики межвуз. сбор. науч. труд. – М: Изд-во МГПИ, 1986. – 125с.

44. Парадигматические и синтагматические исследования германских языков – Вильнюс, 1989. – 184с.

45. Парадигматические отношения на разных уровнях языка сбор. науч. труд. – Свердловск: Изд-во СГПИ, 1990. – 126с.

46. Пирогова Ю. К., Баранов А. Н ., Паршин П. Б. та ін Рекламний текст: семіотіка і лінгвістика. - М., 2000).

47. Плющ М. Я. Грамматика української мови: У 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: Підручник. – К: Вища школа., 2005. – 286с.

48. Пристайко Т. С. Номинация в сфере специальной коммуникации (системный аспект): Учебное пособие, - Днепропетровск. Изд-во ДГУ., 1992. – 88с.

49. Розенталь Д. Э., Кохтев Н. Н. Язык рекламных текстов Уч. пособ. М: Высшая школа 1981 – 127с.

50. Раэвська Н. И. Курс лексикології англійської мови К. Вища школа 1971 416с.

51. Реформатский А. А. Введение в языкознание. М., 1960.- 431 с., p. 23

52. Силин В. Л. Аналогия, уподобление и сходство лексических единиц: Учеб. пособ. – Днепропетровск: ДГУ 1986 – 75с.

53. Силин В. Л. Структура и семантика слов: Учеб. пособ. – Днепропетровск ДГУ, 1989. – 68с.

54. Смирницкий А И Морфология английского языка М. Иниздат 1959 –440 с.

55. Смирницкий А.И. и Ахманова О.С. Образования типа stone wall, speech soundв английском языке // Доклады и сообщения Ин-та языкознания. – М., 1952. – Т. II. – С.145-156.

56. Соссюр Ф. де Труды по языкознанию М: Прогресс 1977 – 695с.

57. Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. Учеб. Пособие. М "Просвещение", 1975. – 271с.

58. Труевцева О.Н. Английский язык (особенности номинации). – Л., 1986. – 126 с

59. Тюрина Н.С. К вопросу о словосложении в английском языке. Сложные существительные синтаксического типа: Автореф. дис. канд. филол. наук. – М., 1955. – 22 с.

60. Уфимцева А.А. Лексическое значение. Принцип семиологического описания лексики. – М., 1986. – 237с.

61. Чумак Л.Н. Сложные и сложнопроизводные единицы в словообразовании современного английского языка

62. Шанский Н. М. Очерки по русскому словообразованию. М. 1968. с

63. Якобсон Р Избранные работы М. Прогресс 1985 456с.

64. Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: Учебное пособие/Под ред. проф.М.Н. Володиной . М.: МГУ, 2003.

65. Лингвистический энцеклопедический словарь. М: Сов энц-дия, 1990 – 688с.

66. Розенталь Д. Д., Теленкова М. А. Словарь - справочник лингвистических терминов. М., 1976.- 543 с., p.

67. Adams V. Introduction into English Word-Formation. London, 1983.

68. Antrushina G.B., Afanasieva O. V., Morozova N. N. English Lexicology. Moscow, 1999.

69. Aristotle. Theoretical linguistics. –Cambridge: Cambridge University Press, 1972. –500p.

70. Bauer, L. (1997) "Derivational paradigms." In Yearbook of Morphology 1996: 243-256.— (2001)

71. Cutting Edge Advertising: How to Create the World’s Best Print for Brands in the 21-st Century. — 2-е изд. — М.: Вильямс, 2007. — 512 с.

72. Galperin I. Stylistics. Moscow, 1971.

73. Ginzburg R.S., Khidekel S. S., Knyazeva G. Y., Sankin A. A. A Course in Modern English Lexicology. Moscow, 1979

74. Jespersen O. Growth and Structure of the English Language. Oxford, 1982.

75. Lyons J. Introduction to theoretical linguistics. – Cambridge: Cambridge University Press, 1972. – 446p.

76. Lyons J. Semantics, vols 1 and 2. Cambridge, 1977.

77. Marchand H. The Categories and Types of Present-day English Word-formation. – Munchen, 1969. - 256 p.

78. Reid T.B. Historical Philology and Linguistic Science. – L.,1960. – 278 p.

79. Sweet H. A New English Grammar Logical and Historical. — Oxford: Clarendon Press. Pt. 1. Introduction, Phonology, and Accidence, 1891; Pt. 2. Syntax. 1898.

80. The Advertising Business: Operations, Creativity, Media Planning, Integrated Communications. — Syracuse University, SAGE Publications, Inc 1999 - 560 p.

81. Hadumod Bussmann Routledge Dictionary of Language and Linguistics, London: Routledge. 1996– 531p

82. Cosmogirl – 2009 – Vol. 32. – №1. – 256с.

83. Cosmopolitan – 2008. – Vol. 12. - №7. – 298с.

84. Cosmopolitan – 2009. – Vol.1. - №5. – 294с.

85. Red for the best things in life. – 2006. – Vol. 34.- №4. – 345с.

86. Elle – 2009. Vol. 54 - №3. – 287с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:36:44 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:10:26 28 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Словотвірні парадигми в рекламній лексиці сучасної англійської мови

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150916)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru