Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Особливості перекладу туристичного тексту рекламного характеру

Название: Особливості перекладу туристичного тексту рекламного характеру
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: курсовая работа Добавлен 11:46:43 17 июля 2009 Похожие работы
Просмотров: 691 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Вступ

Реклама грає в житті людини важливу роль. Вона впровадилася непомітно й поступово стала невід'ємною частиною нашого життя. Куди б ми не йшли, що б не робили, реклама постійно з нами. Це плакати, стенди, афіші, вітрини, календарі і буклети. Панівне місце вона назавжди зайняла на телебаченні й радіо, у газетах і журналах, а також у мережі Інтернет.

Реклама – складний вид людської діяльності. Вона формується таким чином, щоб виявляти вплив на підсвідомість людини.

Мова реклами – мова підсвідомості. Пряме звернення до свідомості споживача працює не тільки в рекламі товарів промислового призначення.

З кожним днем реклама все більше поширюється в засобах масової інформації. Вона намагається проникнути у всі сфери нашого життя, відповідно привертаючи до себе увагу.

Завдяки якісним і кількісним змінам в перекладацькій діяльності, а також науковим розробкам на перший план вийшов інформативний переклад. Всі ці зміни мають безпосереднє відношення до рекламних текстів, які за своєю значимістю у світовому інформаційному процесі порівнюються із текстами новин в засобах масової інформації.

Реклама неодноразово ставала об’єктом лінгвістичного дослідження. Виконано цілий ряд робіт, присвячених структурним, семантичним, жанровим, стилістичним і комунікативним особливостям рекламної мови і тексту: Розенталь Д.Е. «Мова рекламних текстів», 1981; Кафтанджиев Х. «Тексти друкованої реклами», 1995; Кромптон А. «Майстерня рекламного тексту», 1998; Медведєва Е.В. «Рекламна комунікація»; Скильский Р. «Функціональна інтерпретація тексту реклами й модель організації тексту», 1992; Абрамова Г.О. «Засоби метафоризації в рекламному тексті», 1980; Гурська Н.А. «До проблематики дослідження мови англійської реклами», 1984. Ряд робіт виконаний закордонними лінгвістами: Goddard A. «The Language of Advertising», 1982; Leech G. «English in Advertising», 1968; Green G. «How to Get People to Do Things with Words. The Whimperative Question», 1975; Mc Gregor E. «Advertising», 1973; Bovee C.L., Arens W.F. «Contemporary Advertising», 1989; Cook Guy. «Stylistics with a Dash of Advertising», 1991.

Що стосується особливостей перекладу письмових рекламних текстів, то такі дослідження актуальні не тільки в силу великої поширеності даного явища, але також з огляду на важливість реальності відбиття навколишньої дійсності при перекладі. Окрім цього, подібні дослідження важливі й для розвитку рекламної науки та вдосконалення процесу адекватного перекладу рекламних текстів різного напрямку, зокрема туристських рекламних текстів. Усе це становить актуальність даної роботи.

Мета цієї роботи полягає в визначенні деяких проблем, пов’язаних з перекладом рекламних текстів з англійської мови на українську та засобів вирішення цих проблем, а також дослідженні туристичних рекламних текстів та аналізі лексико-семантичних особливостей їх перекладу.

У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання :

1. Дослідження структури та складових англомовних письмових рекламних текстів.

2. Аналіз особливостей написання англомовних письмових рекламних текстів.

3. Визначення лексико-семантичних особливостей перекладу англомовних туристичних рекламних текстів.

Предметом дослідження є особливості перекладу англомовних письмових рекламних текстів.

Об’ є ктом дослідження є лексико-семантичні особливості перекладу англомовних письмових рекламних текстів.

Робота складається зі вступу, першого – теоретичного розділу та другого – дослідницького, а також висновків та списку використаної літератури.


1. Теоретичні основи перекладу рекламних текстів

1.1 Загальні характеристики поняття переклад

Як вже згадувалось у вступі, дослідження присвячене особливостям перекладу письмового рекламного тексту. Однак, перш ніж приступити до розгляду цих особливостей, варто звернутися до деяких базових теоретичних понять перекладу, що є характерними для цього процесу і лягли в основу дослідження.

Відомий перекладознавець А.Д. Швейцер визначає переклад, як «односпрямований і двофазний процес міжмовної й міжкультурної комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому (перекладацькому) аналізу первинного тексту створюється вторинний текст (метатекст), що заміняє первинний в іншому мовному й культурному середовищі; процес, який характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту первинного тексту, частково модифікований розходженнями між двома мовами, між двома культурами й двома комунікативними ситуаціями» [26; 75]. У цьому визначенні науковець із перекладом пов'язує такі поняття, як «мова й соціальна структура» та «мова й культура». Дане А.Д. Швейцером поняття перекладу має велике значення для перекладу рекламного тексту і тому в даній роботі йому надана перевага.

Відомо, що умови ринкової економіки викликали форсований розвиток реклами, як соціального інституту й області професійної діяльності сотень тисяч людей у нашій країні. З дилетантської торгівельної пропозиції реклама перетворюється у витончений механізм впливу на споживача. Сучасні засоби масової інформації дали поштовх поширенню міжнародної рекламної діяльності.

Сьогодні переклад реклами став не тільки необхідним, але й повсякденним явищем життя світового співтовариства. При цьому знання теоретичних основ процесу є не тільки обов'язковою умовою, але й гарантією якості перекладу.

Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу й неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію. «Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні, необхідному й достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні норм мови перекладу» [5; 12]. У зв'язку з цим А.Д. Швейцер зазначає: «Адекватність опирається на реальну практику перекладу, що часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить із того, що рішення, прийняте перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертв» [26; 96]. Цим вчений хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і досягнення перекладацької адекватності пов'язане з деякими втратами смислу в змісті тексту. Далі він припускає, що «теоретично оптимальним можна вважати переклад, у якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції включених у нього одиниць» [25; 273]. Під визначенням функціональні характеристики маються на увазі властивості висловлення (функція, що служить для опису предметів і зв'язку між ними) та експресивна функція (функція, що виражає відношення мовця до висловлення).

Однак, на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачеві нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому випадку досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що й визначає комунікативний ефект реклами.

Прагматичні аспекти перекладу дослідив видатний вчений В.Н. Комісаров. Згідно його науковим дослідженням, теорія рівнів еквівалентності ґрунтується на виділенні в плані змісту оригіналу й перекладу п'яти рівнів:

1) рівень мовних знаків;

2) рівень висловлення;

3) рівень повідомлення;

4) рівень опису ситуації

5) рівень мети комунікації.

На кожному із цих рівнів за допомогою мовного коду (одиниць слів) і змісту, що володіють планом, передається особливий вид інформації. При цьому обов'язковою умовою еквівалентності В.Н. Комісаров вважає збереження домінантної функції висловлення [14; 61].

У зв'язку з цим А.Д. Швейцер, який доповнив дослідження В.Н. Комісарова, стверджує, що «прагматичний рівень займає вище місце в ієрархії рівнів еквівалентності» [25; 85]. Отже, адекватний переклад можна визначити як переклад, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності.

Варто зазначити, якщо цільова аудиторія говорить на іншій мові, а також має інші специфічні особливості соціокультурного середовища, то прагматичною адаптацією можна вважати зміни, внесені перекладачем у текст перекладу з метою домогтися необхідної реакції з боку цільової аудиторії, інакше кажучи, варто правильно передати основну комунікативну функцію оригіналу.

Перекладачі рекламних текстів стикаються з істотними труднощами при передачі прагматичного потенціалу оригіналу. Зокрема, це пов'язано з перекладом у рекламному тексті фактів і подій, пов'язаних з культурою певного народу, різними національними звичаями й назвами страв, деталями одягу тощо.

А.Д. Швейцер виділяє важливість передачі прагматичного аспекту змісту перекладного тексту шляхом його переадресації іншомовному одержувачеві «з урахуванням тієї реакції, яку викличе текст, що точно передає денотативний і конотативний компоненти змісту вихідного висловлення в іншомовного читача. При цьому відбувається прагматична адаптація вихідного тексту, тобто внесення певних виправлень щодо соціально-культурних, психологічних та інших розходжень між одержувачами оригіналу й перекладного тексту» [25; 242].

На практиці саме соціолінгвістичні фактори стають визначальними при перекладі текстів реклами на іншу мову.

1.2 Визначення понять семантика та лексика

Важливим для даної роботи є визначення термінів лексика та семантика.

Термін лексика визначається як сукупність уживаних у мові слів, з якими пов’язані певні значення, закріплені в суспільному вжитку.

Лексика – одна з основних складових мови, найменш консервативний елемент мовної системи.

Ще одним значимим терміном для дослідження є термін семантика.

Слово семантика дуже часто вживається і в розумінні «значення». Деякі лінгвісти семасіологією і семантикою називають тільки вивчення значень слів, але не інших одиниць мови. Однак, останнім часом під семантикою розуміють:

а) весь зміст, інформацію, передані мовою або якоюсь її одиницею (морфемою, словом, словосполученням, реченням); б) розділ мовознавства, який вивчає цей зміст, інформацію.

Одними зі складових мовної моделі світу можна відмітити два яруси: фонетичний та семантичний. У семантичному ми можемо виділити морфологічний, лексичний, фразеологічний яруси та синтаксичний рівень тексту. Морфологічний ярус припускає подальший розподіл на лексико-граматичні категорії – частини мови. У лексичному ярусі виділяється лексико-семантичний під’ярус, який складають значення слів.

Значення слів розуміється не як хаотичне їх зібрання, а як лексико-семантична система чи підсистема загальної системи мови. Головну роль у розподілі слів за лексичним ґрунтом, рядом чи системою грають семантичні зв’язки, що установлюються на основі спільності, близькості та взаємодії значень.

Семантична структура слова – це структура слова, як єдність усіх його значень: граматичних форм та структури кожного окремого значення багатозначного слова.

У зв’язку з цим прийнято розмежувати терміни: лексико-багатозначні слова, семема, чи лексико-семантичний варіант – окреме значення багатозначного слова, моно сема – однозначне слово.

За одним і тим же словом може бути закріплено не одне, а декілька взаємозв’язаних та відокремлених одне від одного значень. Семантична єдність слова укладається у певному зв’язку цих окремих самостійних значень одного з іншим та їх закріплення за одним тим самим знаком. Значення багатозначного слова об’єднуються у семантичну єдність на основі загальних семантичних елементів чи загальних семантичних асоціацій.

Групи, у які по семантичним ознакам об’єднуються слова, можуть бути виділені на різній основі. У основу можуть бути покладені власні лінгвістичні властивості слів. Наприклад, традиційний розподіл слів по частинах мови визначається за подібністю лексико-семантичних та формально-граматичних ознак.

1.3 Загальна характеристика рекламних текстів

Подібно іншій продукції мас-медіа – газет, журналів, телепрограм, радіопередач, реклама матеріалізується у вигляді готового оформленого медіа-тексту. Причому, поняття «текст» стосовно до сфери масової інформації використовується не тільки для позначення властиво текстового вербального ряду, але й здобуває риси об'ємності й багатомірності, вміщуючи в собі такі важливі для медіа-продукції складові, як візуальний ряд у його графічному або телевізійному втіленні, а також аудіо ряд у вигляді добутку. Тому поняття «рекламний текст» ставиться не тільки до словесного ряду, але й містить у собі сукупність екстралінгвістичних компонентів: графіки, образів, звуків, конкретний набір яких залежить від носія засобів масової інформації. Таке тлумачення поняття «рекламний текст» знаходить своє відбиття в роботах багатьох англомовних дослідників, зокрема, у книзі Анжели Годдар «The Language of Advertіsіng», яка пише: «Тут слово «текст» (стосовно до реклами) використовується у його найширшому значенні, включаючи як візуальні зображення, так й вербальну мову» [30; 6].

Концепція багатомірного «медіа-тексту» надзвичайно важлива для вивчення рекламних текстів, тому що дозволяє одержати об'ємне зображення описуваного об'єкта, краще зрозуміти особливості функціонування слова й образа в масовій комунікації, а також розкрити механізм їхнього сукупного впливу на масову аудиторію. Будь-який рекламний текст сприймається як реклама тільки в єдності свого словесно-графічного або аудіо візуального втілення.

Поряд з багатомірністю до істотних ознак рекламного тексту ставляться також багаторазова, надлишкова повторюваність і колективний спосіб свідомості, або корпоративність. У цьому рекламний текст подібний текстам новин, тому що дані ознаки властиві й текстам новин, що свідчить про деяку схожість характеру функціонування тексту новин і рекламних текстів у масовій комунікації. Разом з тим, звичайно, варто пам'ятати, що мова тут іде лише про часткову схожість. Тексти новин повторюються протягом дня в постійно обновлюваному вигляді, вплив рекламних текстів засновано на більш тривалому періоді повтору, причому в стійкій незмінній формі. На «повторюваність», як важливу ознаку текстів новин і рекламних текстів, вказує професор Ю.В. Рождественський у книзі «Теорія риторики». Ознака «повторності повідомлень» означає, що повідомлення може бути повторене для одержувача багато разів. Рекламні тексти характеризуються повторюваністю повідомлень. Надлишкова повторюваність того або іншого рекламного тексту багато в чому сприяє створенню образа «нав'язливої» реклами [20; 132].

Незважаючи на загальні форматні ознаки, які дозволяють виділити рекламу в окрему групу текстів масової інформації, рекламні тексти відрізняються нескінченною розмаїтістю. Для того, щоб якось систематизувати цю нескінченну розмаїтість графічних образів і словесних форм вираження, доцільно вдатися до такого способу класифікації, який дозволить найбільш повно відбити сутність розглянутого питання.

Підсумовуючи даний підрозділ, варто зазначити, що рекламний текст містить у собі цілий ряд екстралінгвістичних компонентів і буде адекватно сприйнятий при їх гармонічному сполученні. Цей фактор є значимим при перекладі реклами, тому що перекладач повинен враховувати, що, зневажаючи цими компонентами, не вдасться перекласти рекламний текст із найбільшою ефективністю.

1.4 Класифікація рекламних текстів

Існує безліч способів класифікації рекламних текстів, серед яких можна виділити загально прийняту класифікацію реклами за засобами передачі:

– телевізійна реклама;

– друкована реклама;

– реклама на радіо;

– реклама в мережі Іnternet.

Серед цих видів реклами хотілося б виділити друковану рекламу, оскільки саме вона містить письмові рекламні тексти. Власне, друкована реклама в свою чергу складається з реклами газет, журналів, довідників, зовнішньої реклами (постери, рекламні щити і т. д.), літератури про товар (брошури, буклети, проспекти з докладною інформацією про продукт).

Друкована реклама поряд з телевізійною є найбільш важливим видом реклами. Свідченням цьому є як історія реклами, так і рекламні бюджети. Саме друкована реклама послужила моделлю для інших видів реклами. Її відмінна риса − знаковість є основою і для телевізійної реклами та реклами на радіо. Друкована реклама була, є й буде основною статтею витрат у рекламних бюджетах.

Значення вербальної мови для реклами дуже важливе. Дійсно, рекламні зображення привертають увагу споживача й виражають деякі ключові моменти реклами. Але саме завдяки вербальним знакам ці ключові моменти осмислюються по рекламних комунікативних інтенціях рекламодавця й рекламних агентств. Окрім цього, більша частина рекламних зображень не здатна покрити значеннєвий простір в цілому.

Розглянувши поняття й терміни, які є важливими для розуміння даного дослідження та з’ясувавши основні характеристики рекламних текстів та їх класифікацію, слід перейти до визначення особливостей перекладу письмових рекламних текстів.


2. Дослідження особливостей перекладу туристичних рекламних текстів

Переклад різних типів рекламного тексту, зокрема туристських рекламних текстів, у порівнянні із перекладом художньої літератури, при якому перекладач зобов'язаний передати художньо-естетичні достоїнства оригіналу, трохи відрізняється за формою, мовними засобами, а також яскраво вираженою комунікативною спрямованістю. У процесі перекладу таких текстів перекладачеві доводиться вирішувати як чисто мовні, лінгвістичні проблеми, обумовлені розходженнями в семантичній структурі й особливостях використання двох мов у процесі комунікації, так і проблеми соціолінгвістичної адаптації тексту.

Перекладачеві нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому випадку досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що й визначає комунікативний ефект реклами.

2.1 Засоби перекладу рекламних текстів

Перекладачі рекламних текстів стикаються з істотними труднощами при передачі прагматичного потенціалу оригіналу. Зокрема, це пов'язано з перекладом у рекламному тексті фактів і подій, пов'язаних з культурою даного народу, різними національними звичаями й назвами блюд, деталями одягу і т. д.

Сьогоднішні реалії змушують більш уважно ставитися до перекладу рекламних текстів, також і з погляду їхнього психологічного впливу на масову аудиторію. Тексти рекламного оголошення мають містити чіткі фактичні дані; вони повинні бути вичерпно викладені й тому точно зрозумілі. При перекладі рекламних текстів перекладачеві необхідно враховувати: мету тексту, характер споживача, мовні якості тексту оригіналу, культурні й індивідуальні можливості мови в культурному аспекті споживача й багато інших факторів.

Наприклад, реклама авіакомпанії LUFTHANSA. Єдиний текст у рекламі це думка пасажира, який скористався послугами авіакомпанії:

What singles out Lufthansa is its dedication to advanced technology.

Tе, що відрізняє Люфтганзу, це її прагнення до високих технологій.

Переклад текстів реклами може визначатися як близький до «адекватного». Такий тип перекладу викликаний його практичною необхідністю. Даний підхід вимагає гарного знання перекладачем предмета, про який мова йде в оригіналі, що хотів сказати автор рекламного тексту, тобто комунікативний намір рекламного тексту. Переклад рекламного тексту при зміні словесної форми повинен бути, разом з тим, точно переданий за змістом.

Для залучення уваги реклама іноді використовує текст іншої мови. Використання слів з іншої мови порушує граматичні норми читача, саме тому і привертає увагу й стає частиною «візуального оформлення» поряд з кольором і зображенням. Але іноземний текст може також викликати порушення комунікації, якщо слова незрозумілі. У такому випадку завдання перекладача використати всі знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу.

В Україні більшість рекламодавців – закордонні компанії. І у багатьох постає проблема перекладу довгої вихідної фрази і її адаптація в українській мові. Це означає, що зміст фрази, яка на англійській виражається через зміни формальних характеристик слів, на українській передається через сполучення змісту декількох слів. При перекладі англомовних рекламних текстів, у деяких випадках перекладачі не перекладають текст, а дають його семантичний еквівалент.

Як вже зазначалося, ефективність рекламного тексту залежить від вдалого поєднання всіх його складових. Разом з тим дослідники відзначають першорядну важливість саме вербального компонента реклами – словесного тексту, адже тільки завдяки словесному тексту ключова рекламна ідея одержує своє реальне втілення, інакше кажучи, починає «працювати».

2.2 Переклад структурних частин рекламного тексту

Дослідивши рекламний текст, ми можемо його умовно поділити на 4 основні частини:

1) слоган;

2) заголовок;

3) основний рекламний текст;

4) фраза-відлуння.

Присутність у кожному рекламному тексті всіх складових не є обов'язковою. Хоча, присутність рекламного заголовка є майже обов’язковою. Наявність інших частин визначається видом товару (послуги) й залежить від деяких інших характеристик.

Заголовок – найважливіша вербальна частина реклами. Звичайно, в ньому виражається суть рекламного звертання та основний рекламний аргумент. За даними досліджень, близько 80% читачів, прочитавши заголовок, не читають основний рекламний текст. Відомо, що мета рекламного заголовку полягає в тому, щоб привернути увагу аудиторії і викликати інтерес до рекламованого товару або послуги. Рекламний заголовок повинен містити рекламне звернення і головний рекламний аргумент, що згодом розвивається в основному рекламному тексті.

Можна помітити що слоган дещо подібний до рекламного заголовку, але слоган і рекламний заголовок є різними елементами реклами. Мабуть, найголовнішою характеристикою слогана (яка не стосується жодного з інших елементів реклами, за винятком назви торговельної марки) – це те, що він відбиває сутність, філософію фірми, її корпоративну політику в різних областях. Причина в тім, що фірми або компанії, особливо великі, можуть робити сотні й тисячі різних найменувань товарів. У кожного найменування свій життєвий цикл. Використати слоган у кожній рекламі цих товарів не ефективно, тому що рекламний заголовок відбиває всю специфіку даного товару або послуги в певний момент його життєвого циклу й для його цільової групи. Тобто, навіть для того самого товару не завжди прийнятно використовувати однаковий заголовок. Типовим прикладом є реклама авіакомпанії KLM, салоганом якої є

KLM. The reliable airline.

КЛМ. Надійна авіалінія.

Предмет реклами також впливає на стиль рекламного тексту, що зокрема відзначає автор відомої книги «Advertіsіng as Communіcatіon» – Джиллиан Дайер: «Мова (реклами) часто є дотиковою та пестливою. Вона використовує прикметники дотику, форми та фізичного комфорту. Суть цього у тому, щоб надати значенню продукту тону, ритму та асоціативності» [29; 133].

Рекламний текст намагається передати властивості рекламованого продукту як за допомогою образів, так і за допомогою мови.

Для багатьох практиків рекламної діяльності текст іноземної мови служить тільки засобом для розуміння ідеї рекламованого продукту, сам же текст часто пишеться заново мовою країни споживача, враховуючи особливості його національної специфіки. У тих випадках, коли точний переклад є недоречним, перекладач користується приблизними за змістом фразами, які обов'язково повинні враховувати традиційні етнічні, національні й соціальні особливості, стереотипи поводження конкретної аудиторії, на яку спрямована продукція, позначена в рекламному тексті.

Дослідник творчого процесу перекладу А. Лілова розцінює переклад рекламних текстів, як «творчість на мовному рівні», тоді як переклад художніх текстів – як «творчість, пов'язану з художньо-образним мисленням» [16; 231].

2.3 Особливості перекладу реклами

«Маючи своєю метою інтенсивний концентрований вплив, реклама використовує багатий спектр засобів виразності на всіх язикових рівнях», пише Добросклонська. Т.Г. у дисертації «Питання вивчення медіа текстів» [9; 26].

І це абсолютно вірно. Алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конототивних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Так, наприклад, характеризує особливості мови реклами англійський автор Д. Дайер: «Мова реклами авжеж дуже навантажена. Головна її мета – привернути нашу увагу та схилити нас до певного продукту або сервісу. Рекламодавці використовують мову уже характерним способом: авжеж є вигода у незвичному застосуванні ексцентричних та дискусійних фраз, так само як й спілкування з людьми за допомогою простої, спрямованої мови… Привертання нашої уваги та уявлення та сприяння запам’ятовуванню, можлива, є найважливішими функціями мови реклами: загальні або модні слова та короткі, чіткі речення легко повторюються та запам’ятовуються. Також наші спогади сповнені назвами брендів, салоганами та популярними висловлюваннями, ритмом та римою, алітерацією, строчками з пісень та прози та нескінченними повтореннями» [29; 106].

До найбільш значущих ознак рекламного тексту на морфосинтаксичному рівні можна віднести такі, як часте вживання імперативних форм дієслова, що значно підсилює динамічність рекламного обігу, наприклад: англійські – see, buy, fly; українські – дзвони, заходь, купуй.

Фактично ж абсолютна більшість рекламних текстів являють собою метафори. Метафора як засіб здатна простиратися від окремого штриха в описі характеру до розмірів цілого твору. У художніх творах метафори мають складне перетинання мотивів. Наприклад, у Ч. Чапліна в «Нових часах» метафора укладена в самій назві фільму, який має підзаголовок «Повість про індивідуальну заповзятливість і людство, що метається в пошуках щастя».

Метафора назви по ходу сюжету упредметнюється в різних епізодах. Взяти хоча б маніпуляції з кишеньковими годинниками. В одній з комічних сцен вони виявляються розплющеними гігантським пресом. Це мала метафора – образ розплющеного старого часу. В альбомі Epica 1997 представлений постер британського агентства з рекламою автобренда Rover (модель серії 200). На глядачів дивиться потилиця британського джентльмена з усіма його типовими атрибутами: казанку, симетрично піднятому на голову, сорочці в синю смужку й строгому піджаці із класичного англійського сукна. Типова консервативна стрижка під напівбокс. Лише один іронічний штрих – на акуратній потилиці елегантно вистрижене тавро – Rover 200. Машина тут позиціонується як товар, що втілює непорушні традиції британської якості, консервативного, але не позбавленого строгої елегантності.

Виходячи з вищесказаного можна укласти, що в рекламних текстах широко застосовується алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й ін. При перекладі необхідно враховувати значимість подібних приймань. Найбільше часто зустрічається метафора, при перекладі якої від перекладача потрібен великий творчий потенціал.

Як уже говорилося вище, переклад рекламного тексту, на відміну від перекладу художнього, по своїм характеристикам стандартний і за формою, і за мовними засобами. П.М. Топер пише:»… Перекладач не звертається до екстралінгвістичних факторів, тобто не робить інтерпретації, і передає мовне повідомлення на основі еквівалентних відносин між мовами. При перекладі передається не саме язикове повідомлення, а екстралінгвістична дійсність, у ньому укладена, тобто відбувається інтерпретація повідомлення, що підлягає перекладу….» [22; 54]. У цьому зв'язку в рекламних текстах на перше місце виходить особливість перекладу дієслівних комбінацій.

Якщо розглянути англомовну рекламу, то там дієслівні комбінації типа «Buy this», «Discover that», «Try some today», «Dоn't forget», «Treat yourself» – досить поширені. Вони зустрічаються у всіх частинах рекламного тексту – у заголовку, основному рекламному тексті й луна-фразі.

Дослідження англійських рекламних текстів показує, що до найбільш часто вживаних в імперативі дієслів можна віднести наступні: Buy, try, ask, get, see, call, feel, taste, watch, smell, find, listen, drive, let, look, drink, do, discover, start, enjoy.

Аналіз українських рекламних текстів показує приблизно таку ж кількість наказових дієслів. Тобто тут співвідношення дієслів рівне. Перекладачі англомовної реклами, звертають увагу на особливий характер уживання в рекламних текстах особистих і присвійних займенників. Переконлива тональність рекламного обігу (що також характерно й для текстів російської реклами) часто будується на послідовнім застосуванні наступної комунікативної моделі: «We, our» – для позначення рекламодавця, «you, your» – для звертання до потенційного покупця й «they, their» для посилання на можливих конкурентів.

В обох мовах часто використовуються особисті й присвійні займенники 2‑ої особи, тому що вони підсилюють рекламний обіг. Таким чином, в англійській рекламі існує ряд дієслівних комбінацій, особистих і присвійних займенників, які досить часто зустрічаються в тексті.

Важливу роль у синтагматичному малюнку, як українських, так і англійських рекламних текстів відіграють атрибутивні словосполучення. Оскільки одним з найважливіших компонентів рекламного тексту є опис рекламованого товару або послуги, атрибутивні комбінації, до складу яких входять прислівники й прикметники, несуть більше функціональне навантаження. Деякі дослідники навіть називають прислівники й прикметники ключовими словами рекламного тексту й звертають на них особливу увагу. Це ж відзначають і самі перекладачі.

Реклама рябить словами: «більше», «дешевше», «краще», «вигідніше», «самий», «єдиний», «унікальний», «супер», «понад». Усі ці слова є сигналами того, що рекламована марка в явному або неявному виді подається в порівнянні з іншими марками тієї ж товарної категорії. Однак, в українському рекламному тексті повноцінні порівняння, коли ясно, який об'єкт з якими іншими рівняється, і які параметри беруться до уваги, зустрічаються в рекламі рідко.

Разом з тим, саме прикметники й прислівники допомагають створити ту неповторну тональність рекламного звертання, яка дозволяє передати якості й гідності рекламованого предмета. При перекладі на іншу мову ця обставина обов'язкова враховується.

У процесі перекладу рекламних текстів прикметники й прислівники використовуються для опису всіляких властивостей рекламованого продукту – форми, розміру, якості, вартості, відчуттів, які даний продукт викликає. До найбільш уживаних в англомовній рекламі прикметників належать: natural, sensual, innocent, passionate, romantic, mysterious, etc. До українських – новий, новинка, перший, революційний, непростий, незвичайний, на відміну від звичайних та ін. Також як і в українській рекламі, до найбільш уживаних в англомовній рекламі прикметників ставляться: good, better, best, free, fresh, delicious, full sure, clean, wonderful, special, fine, big, great, real, easy, bright, extra, rich, gold.

Часто зустрічаються прикметники, що вказують на дійсність торгівельної марки – genuine, authentic і original. Але, мабуть, рекордсменом по частоті в англомовній рекламі вживається прикметник new – його можна зустріти практично в кожному другому рекламному тексті.

Особливої уваги заслуговують порівняння, які представлені в рекламному тексті досить широко. Як вважають дослідники, некоректні з логічної точки зору порівняння є поверхневими проявами одного глибинного явища – маніпуляцій із класом порівняння й параметрами порівняння. Відсутність реальних відмітних характеристик товару, що вигідно виділяють його серед товарів-конкурентів, змушує рекламістів і перекладачів шукати особливі риторичні приймання. Ці приймання дозволяють актуалізувати у свідомості адресата такий клас порівняння й такі параметри порівняння, на фоні яких рекламована марка виглядає найбільше виграшно.

Конкуруючі марки, що становлять природній клас порівняння, при цьому просто ігноруються. Реклама, що створює штучний клас порівняння, актуалізує у свідомості потенційного покупця тільки порівнювані об'єкти й тимчасово як би «стирає» з пам'яті марки, що є дійсними конкурентами рекламованого товару. У цьому сила таких приймань і при перекладі рекламного тексту вона звичайно враховується.

Тим часом, створення штучного класу порівняння є не що інше, як маскування під теперішнє, коректне порівняння. У такій рекламі ми маємо справу із прийманнями язикового маніпулювання, які підлягають етичній і правовій оцінці. Часте порівняння виступає засобом язикової маніпуляції.

Мовне маніпулювання – це використання особливостей мови й принципів її вживання з метою схованого впливу на адресата в потрібному для мовця напрямку; схованого – значить, неусвідомлюваного адресатом. Мова в таких випадках використовується, як інструмент соціальної влади.

При мовному маніпулюванні часто експлуатується схильність людини до поспішних висновків. Незважаючи на недовіру до реклами, люди нерідко просто не зауважують різні рекламні виверти. Саме тому в Міжнародному кодексі рекламної практики, який ліг в основу етичних кодексів і законодавчих актів більшості розвинених країн, заборонено вводити споживача в оману, у тому числі шляхом використання мови в маніпулятивних цілях.

Разом з тим, сама мова влаштована таким чином, що дає можливість людині по-різному описувати дійсність. І люди використовують цю можливості навіть у повсякденнім житті. Ті самі мовні засоби в одних випадках служать для того, щоб з їхньою допомогою вміло вводити в оману, а в інших – для того, щоб зм'якшити категоричність неприємного повідомлення або просто для того, щоб зробити повідомлення більш виразним, додати йому експресію.

Влада мови, сила слова – це те, що гідно і замилування, і побоювань, і врахування особливостей у процесі перекладу. Представляється дивним забороняти рекламістам те, що використовує нормальна людина в повсякденнім житті, і чим звичайно ми захоплюємося в промовах відомих ораторів. Однак у рекламі про покупку, про витрату грошей, про принципи сумлінної конкуренції, певні обмеження все-таки повинні бути. Обмеження повинні стосуватися не конкретних лінгвістичних приймань, а того, як вони використовуються. Перекладачам, рекламістам і тим, хто виносить судження про юридичну й етичну допустимість реклами, необхідно вміти аналізувати лінгвістичні засоби, оскільки саме вони служать інструментом маніпулятивного впливу.

Перекладачі досить часто користуються засобами мовного маніпулювання, часом інтуїтивно, часом цілком усвідомлено. Протистояти такого роду впливу людей можна, усвідомивши, у чому полягає маніпулятивний засоб, застосований рекламістом. У деяких випадках, рятує недовіра до рекламної інформації в цілому. Іноді рекламні повідомлення конкурентів, що синхронно використовують аналогічні засоби. Певні засоби стають настільки популярними у рекламі, що поступово девальвуються й переходить у розряд рекламних кліше.

Стосовно англомовної реклами, слід зазначити, що в останні роки укладачі англійської реклами стають усе менш вільні у виборі привабливих рекламних образів і мовних засобів виразності. Відповідно до постанови спеціальної комісії з реклами при британському уряді The Advertising Standard Authority (ASA) від 1968 р. за назвою «The Trade Description ACT» у рекламних текстах не слід використовувати слова й обороти, які можуть увести споживачів в оману щодо реальної якості й властивостей пропонованого продукту. Тому прикметники із чудовими оцінними коннотациями типу magic і miraculous усе рідше зустрічаються в англійських рекламних текстах [21; 110].

Обмежувальні заходи були також прийняті щодо деяких аспектів використання в рекламі жіночих образів. Усе, що виходить за рамки «політичної коректності» і виглядає як явний прояв неповаги до жінки – sexism, male chauvinism – і т. п. може служити підставою для судового переслідування творців реклами. В Україні рекламодавці можуть бути більш вільні в застосуванні рекламних образів, тому що законодавство ставиться до реклами більш лояльно. А отже, це залишає широкі можливості при перекладі.

Таким чином, можна зробити висновок, що прикметники й прислівники допомагають створити певну тональність рекламного звертання, яка дозволяє передати якості й гідності рекламованого предмета. Так само, при створенні рекламного повідомлення, а в цьому випадку перекладі й адаптації, необхідно виділяти засоби порівняння. Порівняння повинне бути коректним як стосовно конкурентів, так і стосовно закону про рекламу.

2.4 Врахування лексичних особливостей туристичної реклами при перекладі

В рекламному туристському дискурсі широко використовується вузькоспеціалізована лексика, тобто термінологія для визначення понять даної сфери, яку можна поділити на декілька груп.

По-перше, позичені з англійської мови терміни, які позначають реалії, які ніколи не існували на Україні. Це зумовлено екстралінгвістичними факторами. У період після перебудови услід за падінням «залізної завіси» з’явилося багато туристських фірм. У той час термінологічний апарат для рекламування туристського продукту був відсутній. Він включав реалії, яких до цього не існувало в українському середовищі, і тому з’явилася тенденція запозичення англійського термінологічного шару лексики, тому що йому був властивий інтернаціональний характер з-за надзвичайної розповсюдженості англійської мови у цієї області. Це знайшло своє вираження у запозиченнях шляхом калькування (наприклад, гарантовані номера), транскрипції і транслітерації (наприклад, тур), а також варваризмів (наприклад, Executive Suite). До того ж ці запозичення неоднаково вживалися у рекламі різних туристських фірм. Одні туристські фірми використовують буквальний переклад термінів, інші вживають англійську лексику поряд з російською або українською, « семантично наповнена лексична одиниця вставляється в семантично порожню українську синтаксичну конструкцію… або використовуються гібриди, які включають українські і латинські букви (наприклад, VIPовский рейс)» [21; 73]. Ми надамо приклади, диференціювавши їх за різними областями, які інкорпорує сфера туризму.

Туристичні послуги, вид діяльності й відпочинку: Туристичний пакет, пакетні знижки (використання туристом деяких послуг фірми: отримання квитків, замовлення готелю, екскурсій тощо); VIP‑туризм (походить з англійського вираження very important person), джип-сафарі (екскурсійна або мисливська подорож на джипі з метою спостерігання за тваринним миром або полювання) тощо.

Готельний комплекс: категорії готелів – Standard (середнього розміру номер з основними вигодами і балконом); Cottage (окрема будівля для оренди); Junior Suite (номер з кухнею і двома кімнатами: вітальня та спальня), Executive Suite; Royal Suite; Premier Suite (різниця між усіма видами номерів цієї категорії – у великих розмірах, вигодах. Звичайно, чим вище ранг, тим краще номер); Deluxe (люкс); Super Deluxe (супер-люкс). Ця категорія номерів належить до розкішної, дорогої, рангом вище є номера Suites; Studio (невеликий готельний номер, менш ніж стандартний) тощо; розміри ліжка – king size, queen size (у нашій країні існував інший розподіл: односпальне, півтора спальне або двоспальне ліжко; king size приблизно відповідає «трьох спальному ліжку», якщо це можна так назвати, queen size відповідає двоспальному ліжку); послуги, що надаються: baby-sitting (послуги няні), butler service (послуги дворецького), room service (прибирання номерів); види бронювання номерів – зарезервовані номера (reserved rooms – номера бронюються й сплачуються після прибуття до готелю, необхідно приїхати у певний час), гарантовані номера (guaranteed rooms – номера сплачуються до приїзду в готель й залишаються за туристом у разі його затримки).

Система харчування: all inclusive (система «все включено», маються на увазі їжа та напої), dine around (харчування не включено у вартість путівки, туристи мають можливість вечеряти в різних ресторанах), buffet (в українській мові цей термін має інше значення, тому цієї лексичної одиниці відповідає поняття шведський стіл, його етимологія потребує подальшого дослідження); півпансіон (half board – взагалі у вартість путівки включені тільки сніданки та вечері), повний пансіон (full board – харчування три рази на день), європейський сніданок (сніданок, який включає кофе або чай, бутерброд з маслом, джем).

Транспортні системи: чартерні рейси (charter «зафрахтувати судно»); чартер – спеціальний рейс, якого немає у розкладі літаків, авіакомпанія виконує його за замовленням якої-небудь організації; Ski-Bus (автобус, який курсує на горнолижних курортах від підйомників до прилеглих міст), Shuttle-Bus (спеціальний автобус, який перевозить пасажирів на короткі відстані); трансфер (transfer «пересування»), взагалі під цим розуміють послуги таксі від аеропорту до готелю й навпаки; трансфери диференціюються на групові та індивідуальні; термінал (terminal «кінцева станція, пункт»); квітки з фіксованою або відкритою датою (tickets with fixed and open date); Ski Pass (квітки, які надають можливість катання на горнолижних станціях); Тревелкард (travel card «карта для мандрівок»); категорії місць – бізнес-клас (business class), економічний клас (economy class).

Спорт: траси на горнолижних курортах: зелені (для початківців), сині (для середнього рівня), красні (складні); дайвінг (стрибки у воду, підводне плавання); відповідно люди, які займаються даним видом спорту називаються дайвери або дайвіністи; рафтинг (пересування по воді на гумових човнах); серфінг (катання на хвилях на спеціальній дошці); сноубордінг (катання на спеціальній дошці з невеликих гір); сквош (гра в м’яч за допомогою ракеток, схожа на теніс) та багато інших видів спорту.

До другої групи туристських термінів ми відносимо запозичення нових термінів для вже існуючих старих понять з причини їх престижності та моди. Мабуть, вважається, що назва звиклих понять на українській мові надає їм більш високий статус. О.Є. Сафонова відносить даного роду запозичення до різновиду піджин-інгліш [21; 70].

У цієї групі можна зустріти багато лексичних одиниць, наприклад: Прайс-лист (замість прейскуранта); шопінг-тур (замість поїздок (турів) за покупками); таксі-кеби (замість таксі). Мабуть, адресант намагається створити враження надзвичайності таксі закордоном, його відмінності від України. Але насправді між ними немає ніякої різниці, до того ж тут використовується тавтологія: слово cab вже означає таксі; дансинг-клуб (замість танцювального клуба); скі-тури (замість горнолижних турів); сервіс (замість обслуговування). Можливо, це пов’язано з тим, що мешканці нашої страни звикли до того, що обслуговування може бути як поганим, так й хорошим. А в лексичній одиниці сервіс для свідомості мешканця України вже закладена сема «високоякісне обслуговування», що викликає у адресата позитивні асоціації, особливо у комбінації з позитивними оціночними прикметниками, що в більшій ступені підвищує статус сервісу, наприклад, чудовий сервіс. Тут, на нашу думку, відбувається «явне зрушення означуваного [11; 93], бо сервіс також може бути різним: обстановка в стилі модерн (чому б не сказати: обстановка в сучасному стилі?); фешенебельні готелі (очевидно, в англійській мові відповідає лексемі fashіonable); купатися й загоряти топлес (без верхнього одягу); клініки (замість лікарень); Очевидно, це пов'язане з тим, що в багатьох жителів України лікарня викликає неприємні асоціації, пов'язані з невисокою якістю обслуговування й лікування, тому лексична одиниця клініка має конотативне значення «висококласного, обладнаного новітніми технологіями лікувального закладу»; сателитна (замість супутникової) антена або телевізор із сателітом; фригобар (імовірно, це холодильник-міні-бар); снек-бар (бар, де можна перекусити); лайнери або мегалайнеры (замість кораблів, теплоходів); меню à la carte (це тип меню, до якого жителі нашої країни звикли найбільше – за кожне блюдо платять окремо, тому різниці у виставі жителя України між лексичною одиницею меню й меню à la carte немає) і т. д.

Туристичні терміни-кліше, які, як показав аналіз, властиві тільки російськомовним та україномовним туристичним текстам. У цьому випадку застосовується конвенціональна (загальновживана) лексика, але їй надається конкретний зміст: Палаючі путівки (подорожі, які необхідно терміново продати, тому що вони заплановані в самий найближчий строк, звичайно вони продаються зі знижкою). В Англії використовується термін Late deals, в Америці Last-Mіnute specіals; Шуб-Тур (спеціально організовані тури для придбання хутряних виробів); назви різних турів: Екзотичні країни Африки й Азії; Класична Європа; Антична Греція і т. д.

В Україні та Росії дуже популярні групові поїздки, тому що вони значно дешевше індивідуальних, тому в рекламному туристичному дискурсі часто зустрічаються назви різних напрямків (наведені вище). Туристичні фірми розробляють спеціальні маршрути й дають їм певні назви. Висока частотність зустрічальності дозволяє нам віднести їх до туристичної термінології. В англомовному рекламному туристичному дискурсі таких термінів немає, тому що популярністю користуються індивідуальні поїздки, тому вони різні.

Отже, екстралінгвістичні фактори привели до розвитку українського туризму, що спричинило появу численних англійських запозичених термінів для позначення понять, що раніше були відсутні в української дійсності. Поряд із цим спостерігається тенденція використання англійської лексики замість старої для додання звичним предметам і явищам «західного характеру», престижності. Але в той же час, через екстралінгвістичні явища, відмінні від Заходу й властиві тільки Російському туристичному бізнесу, з'являються «власні», не запозичені нові термінологічні шари лексики.


Висновки

Після аналізу особливостей структури та складових рекламного тексту, зокрема туристичного рекламного тексту, варто зазначити, що рекламні тексти повинні містити чіткі фактичні дані, вони повинні бути вичерпно викладені задля точного розуміння їх змісту. Зміст і форма рекламних текстів визначаються головною метою – викликати зацікавленість до товару. Правильно складений рекламний текст повинен привернути увагу слухача або читача та викликати бажання придбати рекламований товар.

Також, відмінною рисою вдалої реклами є гармонічне поєднання основної рекламної ідеї з тими засобами виразності, які даній ідеї найбільше відповідають. Це виражається, у знаходженні тієї єдино вірної тональності рекламного звернення, що виділяє його серед інших.

В результаті дослідження рекламних текстів були виявлені наступні лексико-семантичні особливості їх перекладу:

Рекламний текст містить у собі цілий ряд екстралінгвістичних компонентів і буде адекватно сприйнятий при їхньому гармонічному сполученні. Якщо не врахувати цей фактор при перекладі, тоді не вдасться перекласти рекламний текст із найбільшою ефективністю.

Рекламний текст, у силу своєї специфіки, ніколи не слід перекладати дослівно тому, що в цьому випадку він може втратити зміст і силу свого впливу. При перекладі рекламних текстів на інші мови необхідно враховувати етичні, психологічні характеристики аудиторії й споживача, специфіку мови й культуру країни, для якої даний текст призначений.

Якщо аудиторія, для якої призначений текст рекламованого продукту різноманітна, то перекладачі користуються винятково загальновживаною лексикою, яка є зрозумілою кожному носію мови та має широке застосування в повсякденному спілкуванні.

Вибір того чи іншого способу або прийому перекладу залежить від багатьох факторів. Це і характер перекладного тексту, і аудиторія споживача рекламної продукції, і особливості психології перекладача, його прихильність до певної літературної традиції.

У пошуках оригінальних й ефективних слів у рекламі часто створюються нові лексеми, які складаються із частин відомих слів й являють собою перекручені або перероблені слова активної лексики української або іноземної мов. Так, одним зі способів створення нових слів є й запозичення іншомовних лексем. У цьому випадку нове слово повинне бути зв'язане й за змістом й асоціативно з об'єктом реклами. Якими б не були знову створені слова, вони повинні відповідати характеристикам аудиторії, на яку спрямоване рекламне повідомлення.

Завдання перекладача − використати всі знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу та екстралінгвістичних реалій – необхідна умова адекватності перекладу.


Список використаної літератури

1. Аврасін В.М Соціальні та психолінгвістичні характеристики мови

реклами. – М.: Международные отношения, 1996. – 196 с.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 368 с.

3. Пономарів О.Д., Різун В.В., Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова: Підручник: За ред. О.Д. Пономарева. –2-ге вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.

4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – 3‑е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1986. – 295 с.

5. Бархударов Л.С. Уровни языковой иерархии и перевод. – Тетради переводчика., 6 вып. – М.: Высшая школа, 1969. – 230 с.

6. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.

7. Бернет Дж., Уэллс У., Мориарти С. Реклама: принципы и практика. – М.: Питер, 2003. – 800 с.

8. Васильева Н.В Реклама для всех. – М.: ТЕСЕЙ, 2003. – 222 с.

9. Добросклонская. Т.Г. «Вопросы изучения медиа текстов». – М.: 2000.

10. Зазыкин. В.Г. Психология в рекламе. – М.: 1992.

11. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации. – Воронеж, 2000.

12. Кафтанджиев Х. Тексты печатной рекламы. – М.: Смысл, 1995. – 128 с.

13. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. Учебное пособие. – М.: МГУ, 1999. – 133 с.

14. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. – М.: Международные отношения, 1973.

15. Леонтьева Д.А. Психология смысла. Природа, структура и динамика смысловой реальности. – М.: 1999.

16. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. – М.: Высшая школа, 1995. – 256 с.

17. Монтгомери. М. The Media, 1997.

18. Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы. – М.: Евразийский регион, 1998. – 397 с.

19. Пирогова Ю.К., Паршин П.Б. Рекламный текст, семиотика и лингвистика. – М.: изд. Гребенникова 2000. – 250 c.

20. Рождественский Ю.В. Теория риторики. – М.: Добросвет, 1997. – 235 с.

21. Сафонова О.Е. Английский лингвистический компонент в языковой ситуации современной России // Теоретическая и прикладная лингвистика. Вып.2: Язык и социальная среда: Межвузовский сборник научных трудов. Воронеж, 2000. С. 68–77.

22. Топер П.М. Перевод в системе сравнительного литературоведения – М.: Издательство Наследие, 2000.

23. Успенский Б.А. Структурная типология языков. – М., 1965.

24. Христо Кафтанджиев. Тексты печатной рекламы. – М., 1995.

25. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – 280 с.

26. Швейцер А.Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука, 1988. – 364 с.

27. Чаган, Н.Г. Реклама в социокультурном пространстве: традиция и современность // Маркетинг в России и за рубежом №2 – М.: 2000.

28. Хаскин Д. О тенденциях развития радиорекламы. – М.: 1983.

29. Dyer G. Advertising as Communication. – L.: Routledge, 1995. – 140 р.

30. Goddard A. The Language of Advertising. London, 1998.

31. Longman dictionary of contemporary English. – Pearson Education, 2005. – 1950 p.

32. Tanaka K. Advertising language: a pragmatic approach to advertisements in Britain and Japan – London and NY, 1994.

33. Williamson J. Decoding Advertisements. – London, 1978.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:34:07 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:08:39 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Особливості перекладу туристичного тексту рекламного характеру

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151067)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru