Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Лексичне запозичення

Название: Лексичне запозичення
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: курсовая работа Добавлен 07:19:51 06 февраля 2010 Похожие работы
Просмотров: 207 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

Вступ

1. Сутність процесу лексичного запозичення й проблема асиміляції іншомовних слів

2.Процес освоєння запозичених слів наприкінці ХХ сторіччя

2.1 Морфемізація як сучасний спосіб освоєння запозичених слів

2.2 Графічне оформлення новітніх запозичень

3. Англійські запозичення в молодіжному сленгу на сторінках молодіжних видань

Висновки

Список використаних джерел


ВСТУП

Протягом історії мови в його складі постійно з'являється велика кількість нових слів, однак далеко не все закріплюються в його словниковому складі. слова, Що Залишилися ж, перетерплюють істотні зміни, пристосовуючись до фонетичної, граматичної й лексико-стилістичної системи мови.

Запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового складу. У деяких мовах запозичення не мають такого впливу, що могло б істотно відбитися на словниковому складі мови. В інших мовах у різні історичні епохи вони зробили настільки значимий вплив на словниковий склад мови, що навіть службові слова, запозичені з інших мов, витісняли споконвічні.

Питання про доцільність використання запозичень зв'язується із закріпленням лексичних засобів за певними функціональними стилями мови. Уживання іншомовних слів, що мають обмежену сферу поширення, може бути виправдано читацьким колом, стильовим приналежністю добутку. Іноземна термінологічна лексика є незамінним засобом лаконічної й точної передачі інформації в текстах, призначених для вузьких фахівців, але може виявитися й непереборним бар'єром для розуміння науково-популярного тексту непідготовленим читачем.

Відсутність наукового підходу до проблеми освоєння іншомовної лексики проявляється в тім, що її вживання часом розглядається у відриві від функціонально-стильового закріплення язикових засобів: не враховується, що в одних випадках звертання до іншомовних книжкових слів стилістично не виправдано, а в інші - обов'язково, тому що ці слова становлять невід'ємну частину лексики, закріпленої за певним стилем, що обслуговує ту або іншу сферу спілкування.

Варто враховувати й, що намітилася в наше століття науково-технічного прогресу тенденцію до створення міжнародної термінології, єдиних найменувань понять, явищ сучасної науки, виробництва, що також сприяє закріпленню запозичених слів, що одержали інтернаціональний характер. Це із тривалою історією розвитку російської мови: багато запозичень зовсім обрусіли й не мають еквівалентів, будучи єдиними найменуваннями відповідних реалій. Цей з дає підставу припустити, що освоєння іншомовних слів є необхідним і неминучим для розвитку російської мови процесом. У відношенні до запозичених слів нерідко зіштовхуються дві крайності: з одного боку, перенасичення мови іноземними словами й оборотами, з іншого боку - заперечення їх, прагнення вжити тільки споконвічне слово.

Саме тому проблема освоєння іншомовної лексики російськомовними індивідами завжди важлива й актуальна й має досить матеріалу для розгляду й дослідження, тому що жива мова - явище динамічне, що постійно розвивається.


1. СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ ЛЕКСИЧНОГО ЗАПОЗИЧЕННЯ Й ПРОБЛЕМА АСИМІЛЯЦІЇ ІНШОМОВНИХ СЛІВ

У різні історичні періоди в одна мова проникали слова з інших мов. Це було обумовлено тим, що народ вступав в економічні, культурні, політичні зв'язки з іншими народами, відбивав військові напади, містив військові союзи й т.д. Одна з основних функцій іншомовних слів - назва нових предметів, якостей, трудових процесів, а також не знайомих раніше понять, явищ і т.д. Тому древні тюркські, грецькі, готські, скандинавські й інші запозичення це - насамперед найменування предметів обміну, а надалі - і торгівлі, побутових реалій і ін. Так, Ф. П. Філін відзначає, що запозичень зі старослов'янської мови не більше 10%, а греко-латинських, західноєвропейських і інших у літературній мові близько 14 %. Н. М. Шанский уважає, що загальне число всієї запозиченої лексики не перевищує 10 % [33].

Існуючі в цей час в українській лексиці іншомовні слова прийшли в неї в різний час із всіляких мов. У загальній лексичній системі мови лише невелика їхня частина виступає в якості межстилевой загальновживаної лексики; переважна більшість їх має стилістично закріплене вживання в книжковій мові й характеризується у зв'язку із цим вузькою сферою застосування (виступаючи як терміни, профессионализмы, варваризми, специфічно книжкові слова й т.д.).

Визначаючи те або інше слово як іншомовне, варто відмежовувати від запозичених лексичних одиниць слова, що виникли на базі іншомовних уже в російській мові. Слова дурниця, га, жоржйк, ямщик, фляга й т.п., хоча й виникли на базі іншомовних слів (порівн. латинське слово герундій, французьке гектар, французьке Жорж, тюркське ям, польське flaszka), є споконвіку росіянами по своєму виникненню словами.

У своїй переважній більшості існуючі зараз іншомовних слів були запозичені разом з річчю, явищем, поняттям і т.д. (парасолька - з голландської мови, диск - із грецького, вензель - з польського, бульвар - із французького, бокс - з англійського, чалий - з тюркського, помпа - з латинського, квартет - з італійського, штатив - з німецького й т.д.), однак чимало їх прийшло в російська мова і як нові позначення того або іншого факту, що мав до цього споконвіку російське найменування (порівн. специфічний, вояж - із французької мови, денді - з англійського, лютий - з латинського й споконвіку росіяни особливий, подорож, чепурун, лютий).

Запозичення з одних мов є в нашій мові одиничними, слова з інших утворять більш-менш численні групи. Досить велика кількість слів, зокрема, запозичено російською мовою з тюркських мов, грецького й латинського, польського, а також німецького, французького й англійського. Значно менші групи становлять слова, що прийшли в російську та українську мову з голландського й італійського. Інші мови дали російській та українській мовам лише окремі слова: борщ, бондар, з, буханець, бублик, парубок (з української мови); робот, полька, краля (із чеського); чай, каолін (з китайського); килим, курінь, хутір, гуляш (з угорського); какао, естрада, колібрі, сигара, серенада, томат, гітара (з іспанського); халва, алгебра, гарем, нашатир (з арабського); кимоно, гейша (з японського); інжир, сарай (з перського); плис (зі шведського); орангутанг, какаду (з малайського) і т.п..

Запозичаючи те або інше слово, мова рідко засвоювала його в тім виді, у якому воно існувало в язиці-джерелі. У процесі вживання більша частина слів, що прийшли з інших мов (як правило, разом із запозиченням тих або інших понять, реалій і т.д.), уподібнювалася структурі мови, що запозичить. Поступово багато слів, асимільовані російською мовою, починали входити до складу загальновживаної лексики й переставали сприйматися як властиво іншомовні. Так, у цей час слова броня, князь; майстер, цукор, буряк; артіль, богатир, панчоха; ситець і ін. сприймаються як властиво росіяни, хоча були запозичені: перші два - з готської мови, третє, четверте й п'яте - з давньогрецького, три наступних - з тюркських мов, останнє - з голландського. Запозичення - закономірний шлях розвитку будь-якої мови, тому що "жоден народ, носій і творець тієї або іншої мови, не живе зовсім ізольованим, відособленим життям" [Шанский, 1972: 86,87].

Іншомовні слова піддавалися в процесі їхнього освоєння різного роду змінам (фонетичним, морфологічним, семантичним), підкорялися законам розвитку російської мови, його функціонально-стилістичним нормам. Розходження у звуковому ладі, граматиці, семантико-словотворчих властивостях, що існують між російською мовою й тим, звідки приходило слово, вели до того, що чуже слово піддавалося поступовому процесу асиміляції.

Асиміляцією називається уподібнення одного звуку іншому в артикуляційному й акцетическом відносинах, пристосування запозичених слів у фонетичному, граматичному, семантичному й графічному відношенні до системи приймаючої їхньої мови.

У процесі асиміляції іншомовні слова пристосовуються до звукової системи російської мови, підкоряються правилам російського словотвору й словозміни, у тім або іншому ступені втрачаючи, таким чином, риси свого неросійського походження. Як відзначає А.Р. Івлєва, ступінь асиміляції може бути різної й залежить від того, наскільки давно відбулося запозичення, чи відбулося воно усним шляхом або через книгу, наскільки вживані слово й т.д. [13., с.96-98].

Зовсім обов'язкова словотворча обробка слова, що складає в приєднанні відповідних афіксів, у тому випадку, якщо запозичилося дієслово або прикметник. Слова, начебто німецького marschіeren і французького naіf, стають фактами російської мови, тільки одержуючи характерні для російських дієслів і прикметників афікси -овать і -ный: марширувати, наївний і т.д.

При запозиченні іменників такого переоформлення може й не бути (порівн. французьке marche і марш, грецьке lyra і ліра, латинське norma і норма, англійське dandy і денді й т.д. ).

Нерідко семантичні зміни тісно зв'язані зі структурно-граматичними особливостями. У цьому випадку спостерігається зміна характеру співвідношення між родинними по походженню словами. Наприклад, між словами консерви, консерватор і консерваторія в російській мові немає ніякого зв'язку, тим більше що вони прийшли різними шляхами з різних мов: консерви із французького (conserve), консерватор з латинського (conservator), а консерваторія з італійського (conservatorіo). Однак всі три слова сходять до латинського дієслова conservo - зберігаю, оберігаю (від лат. conservare - зберігати). У процесі освоєння проміжні однокорінні утворення, характерні для даних слів у тих мовах, з яких вони прийшли, у російській мові були втрачені. Запозиченим виявився тільки один член ряду, і семантичний зв'язок між родинними утвореннями, що існувало в рідній мові, обірвалася, тобто відбулася так звана "деетимологізація". Так само порушена був семантичний і словотворчий зв'язок між родинними по походженню словами роман, романський і романс (фр.), акваріум і акварель, (панцира.), гонор і гонорар (панцира.), гімнастика й гімназія (гр.), тральщик і траулер (англ.), канцлер і канцелярія (ньому.) і ін.

Зміна значення запозичених слів буває обумовлено й тим, що в російській мові вкорінюються не всі значення слова, властиві йому в рідній мові. Наприклад, відбулося звуження таких багатозначних в англійській мові слів, як бізнес; порівн.: busіness - 1) "заняття, справа, професія"; 2) "торговельне підприємство; фірма"; 3) "вигідна угода"; спорт; порівн.: sport - 1) "розвага, жарт"; 2) "уболівальник"; 3) "чепурун". У першого в російській мові затвердилося третє значення, у другого - перше, але із семантичним уточненням і доповненням [35, с.115].

Але не всі запозичені слова піддаються повному граматичному переоформленню й переосмисленню. Є чимало прикладів використання іншомовних слів із частковою зміною (порівн.: денді, леді - англ. dandy, lady) або зовсім без зміни (порівн.: скетч - англ. sketch; фольварк, франт - польск. folwark від старого forwak, frant; форма, формула - лат. forma, formula).

При асиміляції також русифікуються суфікси й закінчення, змінюються категорії роду й числа іншомовних слів. Наприклад: а) не властиві російському мові суфікси заміняються більше вживаними (іноді теж іншомовними); порівн. гр. harmonіkos - гармонійний, amorphos - аморфний, лат. vertіcalіs - вертикальний, іllustrare - ілюструвати, фр. reglementer - регламентувати, нем. marschіeren - марширувати, голл. oester - устриця, sіts - ситець і т.д. ; б) змінюється рід запозичених імен іменників: нем. dіe Karaffe, ж.р. - графин, м. р.; das Karnіes, порівн. р.- карниз, м. p.; dіe Schrіft, ж.р. - шрифт, м. р.; фр. la methode, ж.р. - метод, м. р.; гр. systema, порівн. р.- система, ж.р. ; лат. aquarіum, порівн. р.- акваріум, м. р. і т.д. ; в) змінюється категорія числа: так, слова, запозичені у формі множини , сприймаються як форми єдиного, і навпаки: ньому. Klappen, мн. ч.- клапан, ед. ч.; англ. cakes, мн. ч.- кекс, ед. ч.; исп. sіlos, мн. ч.- силос, ед. ч. і т.д. Спостерігаються зміни й первісних (споконвічних) значень слів; порівн.: нем. der Maler - "живописець" і русск. маляр - "робочої по фарбуванню будинків, внутрішніх приміщень"; фр. hasarad - "випадок" і рос. азарт - "захоплення, запальність, гарячність"; тюркск. tavar - "худорба, свійська тварина" (як об'єкт обміну) - русск. товар - "вусі, що є предметом торгівлі", відповідно - tavar + іs (товар+ищ) - "компаньйон в обміні худоби" і рос. товариш - 1) "друг, приятель"; 2) "член радянського суспільства".

Нерідко семантичні зміни тісно зв'язані зі структурно-граматичними особливостями. У цьому випадку спостерігається зміна характеру співвідношення між родинними по походженню словами. Наприклад, між словами консерви, консерватор і консерваторія в російській мові немає ніякого зв'язку, Тім більше що смороду прийшли різними шляхами з різних мов: консерви йз французького (conserve), консерватор з латинського (conservator), а консерваторія з італійського (conservatorіo). Однак всі три слова сходять до латинського дієслова conservo - зберігаю, оберігаю (від лат. conservare - зберігати). У процесі освоєння проміжні однокорінні утворення, характерні для даних слів у тихнув мовах, з яких смороду прийшли, у російській мові були втрачені. Запозиченим виявився тільки один член ряду, і семантичний зв'язок між родинними утвореннями, що існувало в рідній мові, обірвалася, тобто відбулася так кликана "деетимологізація". Так саме порушена був семантичний і словотворчий зв'язок між родинними по походженню словами роман, романський і романс (фр.), акваріум і акварель, (панцира.), гонор і гонорар (панцира.), гімнастика й гімназія (гр.), тральщик і траулер (англ.), канцлер і канцелярія (ньому.) і ін.

Усяка мова активно ставиться до знову вхідним у його склад елементам: він або засвоює чужі слова без усякої зміни (за винятком закінчень, які в першу чергу піддаються асиміляції), наприклад біблія, ікона, генерал, солдат, протест, прогрес, або переробляє їх по-своєму, наприклад церкву, аналой, кадило, проскура, або переводить слово й уживає його по іншомовному образі (калькування): благословляти, провидіння, переможний, землеописание, любомудрие, вплив, зворушливий, послідовність, доцільність.

Однак, коли, як уже було сказано вище, у процесі асиміляції запозичені слова входять у граматичну систему російської мови змінюючись також і семантично, це приводить до втрати етимологічних зв'язків з родинними коріннями язика-джерела. У результаті деетимологізації значення іншомовних слів стають невмотивованими.

У переважній більшості іншомовних слів того або іншого граматичного класу є словами тієї ж самої граматичної категорії й у російському. Однак у деяких випадках такої відповідності не спостерігається: слово, що є в російській мові ім'ям іменником, генетично може сходити не тільки до слова іншої частини мови, але й до цілого словосполучення або якої-небудь форми слова: рояль - франц. royal (королівський); кандидат - лат. candіdatus (одягнений у біле); омнібус - лат. omnіbus (усім); кворум - лат. quorum (яким) з quorum praesentіa suffіcіt (присутність яких досить); кредо - лат. credo (вірую); ноктюрн - франц. nocturne (нічний); проформа - лат. pro forma (для форми); республіка - лат. res publіca (суспільна справа) і т.п..

Процес обміну словами між народами здобуває іноді своєрідні форми. Є факти, що свідчать про те, що слова, запозичені з однієї мови в іншій, вертаються в язик-джерело перетвореними у відповідності зі своєрідністю їхньої мови, що запозичила. Німецьке Pіstole - від чеського pіstal (порівн. фр. pіstolet). Це слово вертається в слов'янські мови (русск. пістолет, чешск. pіstole), перетворене під впливом німецьких і романських мов. Російський короп - германізм, але, як думає Л. И. Соболевський, герм. karpo запозичений у свою чергу зі слов'янських мов: порівн. давньорос. коропъ, короп, польськ. krop, сербск. крап [28, с.173].

Деякі слова кочують із мови в мову, щораз приймаючи нове обличчя відповідно до особливостей тієї або іншої мови. З'явившись у Європі в XVІ в., картопля, вивезена з Південної Америки, одержав в італійській мові назва tartufalo (по подібності бульб картоплі із трюфелями). З італійського tartufalo переходить у німецьку мову спочатку у вигляді Tartuffel, потім Kartoffel, звідки проникає в XVІІІ в. у російську а українську мови.

Серед запозичень є й не освоєні російською мовою слова, які різко виділяються на тлі російської лексики. Особливе місце серед таких запозичень займають екзотизми - слова, які характеризують специфічні особливості життя різних народів і вживаються при описі неросійської дійсності. Так, при зображенні побуту народів Кавказу використаються слова аул, сакля, джигіт, гарба й ін. Вони, як правило, спочатку бувають мало відомі носіям тієї мови, у якому вживаються. До них ставляться, наприклад, найменування: державних установ - бундестаг (ньому.), меджліс (тур.), риксдаг (шв.), хурал (монг.) і т.д. ; посад, звань, роду занять, положення людей - бонза, гейша, самурай, мікадо (яп.), клерк, констебль (англ.), ксьондз (польськ.), консьєрж(-ка), кюре (фр.), лама (тиб.), яничари (тур.) і ін.; селищ, жител - аул (кавк.), вігвам (індійськ.), кишлак (середньоаз.), сакля (кавк.), юрта (північносиб.), яранга (чук.) і під.; видів одягу - бешмет (кавк.), кимоно (яп.), сарі (індійськ.), паранджа (аз.), кухлянка (чук.) і ін.; страв, напоїв - бешбармак, плов, чал (середньоаз.); мацоні, лаваш, сулугуни (кавк.) і т.д. ; грошових знаків, монет - долар (амер.), гульден (голл.), йена (яп.), пфеніг, марка (ньому.), ліра (ит.), франк (фр., бельг.), юань (кит.) і ін. Екзотизми не мають російських синонімів тому звертання до них при описі національної специфіки продиктовано необхідністю.

В іншу групу виділяються варваризми, тобто перенесені на російський ґрунт іноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. На відміну від інших лексичних запозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більше словниками російської мови. Варваризми не освоєні мовою, хоча згодом можуть у ньому закріпитися. Таким чином, практично всі запозичення, перш ніж увійти в постійний склад лексики, якесь час були варваризмами. Наприклад, В. Маяковський ужив як варваризм слово кемп (Я лежу,- намет у кемпе), пізніше надбанням російської мови став запозичення кемпінг.

До варваризмів примикають іншомовні вкраплення в російську лексику: о'кей, мерсі, happy end, pater famіlіas. Багато хто з них зберігають неросійське написання вони популярні не тільки в нашому, але й в інших мовах. Крім того, уживання деяких з них має давню традицію, наприклад alma mater.

Для них не характерно чітке національно-територіальне закріплення. Вони можуть бути або передані засобами мови, що запозичить, або вжиті без перекладу. Причому їх первісна язикова закріпленість стирається, тобто вона легко відновлюється етимологічно, але не є розпізнавальною ознакою тільки тієї лексичної системи, у якій вони споконвіку вживалися, наприклад денді, мадам, синьйор, сер, хоббі й ін.

І ті, і інші запозичення, крім функції називання, виконують особливі стилістичні функції. Екзотизми найчастіше надають "місцевий колорит" опису або є засобом мовної характеристики: У великому аулі, під горою, біля сакль димні й простих, черкеси позднею порию сидять... (Лермонтов). Варваризми використаються для передачі дослівно неперекладних на російську мову лексичних одиниць і оборотів або як засіб створення іншомовної характеристики. Нерідко вони надають гумористичний, іронічний або сатиричний відтінок тексту: Скільки щирих-звідницьких здатностей виявив він, перебігаючи з одного табору в інший і встигаючи пошептатися a parte із усяким з ворогуючих членів! [33,с.122], де a parte, ит.- букв. "убік (театр.), обособленно".

Таким чином, процес освоєння іншомовних слів російською мовою збагачує наша рідна мова, робить його ще більш ємним, виразним і розвиненим. Це не тільки сприйняття слів з інших мов, а їхнє творче освоєння на всіх рівнях язикової системи, формальне й семантичне перетворення відповідно до самобутніх, споконвічних особливостей російської мови й високим ступенем його розвитку.


2. ПРОЦЕС ОСВОЄННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ НАПРИКІНЦІ ХХ СТОРІЧЧЯ

2.1 МОРФЕМІЗАЦИЯ ЯК СУЧАСНИЙ СПОСІБ ОСВОЄННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ

Сучасний стан мови характеризується надзвичайно активними процесами запозичення великих шарів лексики, що ставляться до різних областей нашого життя: економіці, політиці, спорту, мистецтву й т.д. Часом запозичаться цілі лексичні ряди, оформлені однотипно (наприклад, гамбургер, чисбургер, копбургер; йогурт, фругурт, апигурт, эмигурт; клипмейкер, іміджмейкер, ньюсмейкер, хитмейкер, плеймейкер). Такий достаток запозичених слів неминуче приводить до того, що кількість переростає в якість: у таких рядах слів починають виділятися певні структурні елементи й паралельно із цим формуватися більш-менш конкретне значення виділюваних відрізків. Таким чином, відбувається становлення іншомовних структурних елементів як самостійних морфем у російській мові, іншими словами, здійснюється процес морфемізації. Якщо яка-небудь мова запозичить ряд слів, членують морфологічно в язиці-джерелі й приналежних у ньому до одного словотворчого типу, то при певній типологічній близькості мов досить імовірно, що й носіями мови, що запозичить, ці слова будуть усвідомлені не як моноліти, але як слова, що розпадаються на частині [35, с. 116]. Зрозуміло, що це процес довгостроковий, поступовий, що передбачає ряд етапів і стадій придбання іншомовним структурним елементом морфемних властивостей у російській мові.

На першої, початкової, стадії іншомовні елементи виділяються лише як регулярно повторювані відрізки в ряді слів. Наприклад, російською мовою останнім часом запозичиться великий потік англійських слів із суфіксом -инг- (маркетинг, кинднэппинг, холдинг, кастинг, боулінг, лізинг і т.д.). Однак на російському ґрунту цей відрізок ще не сформувався як повноцінний суфікс, тому що слова, у яких він виділяється, позбавлені словотворчої структури; у російській мові відсутня виробляюча основа, на базі якої утворене дане слово, що є необхідною умовою становлення структурного елемента як самостійної морфеми. Словотворчий афікс сам по собі не може бути вичленований із запозичених слів, якщо в ньому не вичленована утворююча основа, не тільки формально, але й семантично. Для активізації далекого афікса необхідно, щоб на новий ґрунт мови, що запозичить, минулого перенесені не ізольовані слова, а похідні разом з виробляючими, що становить основу для прояву словотворчої моделі. У лінгвістичній літературі слова зі структурним елементом -инг- кваліфікуються як "слова з инговым елементом".

Фактором, що сприяє розвитку здатності деяких таких слів до членування в російській мові, служить запозичення співвідносних пар слів: скайсерфинг - скайсерфер, кикбоксинг - кикбоксер, бодибилдинг - бодибилдер. Однак говорити в цьому випадку про наявність словотворчої структури слова не доводиться, тому що в російській мові відсутня виробляюча база для цих слів.

Лише в одиничних випадках на основі запозичення ряду однокорінних слів слова з іншомовним елементом починають розвивати свою словотворчу структуру. Наприклад, у слові тренінг уже виділяється суфікс -инг-, тому що слово сприймається як похідне від дієслова тренувати(ся) і включається в ряд однокорінних слів тренер, тренуватися, тренування, тренаж. Тут суфікс ще не має чітко оформлене значення в силу одиничності прикладів, коли словотворча структура слова з іншомовним елементом складається вже в російській мові; цей структурний елемент трактується як "нерегулярна словотворча одиниця, що виділяється в імені іменнику чоловічого роду, що позначає дію по дієслову, названому мотивуючим словом " [14, с.357].

На окказіональному рівні слова з подібними структурними елементами також можуть сприйматися як утворені по певній моделі зі значенням дії по дієслову. Так, слова лізинг і маркетинг, характеризуючи людини, що заклеює конверти й наклеює марки, у жартівливому контексті "А це наш провідний спеціаліст по лізингу й маркетингу" сприймаються як похідні від дієслова лизати й іменника марка за допомогою суфікса -инг-. А окказіоналізм жабинг, утворений по моделі "основа іменника + суфікс -инг-", характеризує витрати процесу омолодження особи. Поки ще невеликий матеріал окказіонального характеру надає можливість спостерігати, як відбувається розширення сфери дії іншомовного словотворчого елемента, що приєднується вже до російських основ, і не тільки дієслівним, але й субстантивним.

У такий спосіб відбувається перший "прорив" іншомовного структурного елемента в систему російської мови, завоювання собі місця в ній як самостійної морфеми.

На другому етапі іншомовний структурний елемент уже починає формуватися як самостійна морфема в російській мові, тому що слова, що включають даний компонент, уже чітко усвідомлюються в мові з погляду їхнього складу, структури. Вони ще не одержали широкого поширення в російській мові, але проте вже сформувалося їхнє словотворче значення, виділяється й чітко усвідомлюється в російській мові виробляюча база. Крім цього, вони починають деякою мірою розвивати свою словотворчу активність, що вважається важливим фактором засвоєння іншомовних морфем мовою, що запозичить. Наприклад, суфікс -аж- характеризується як "досить регулярна, але непродуктивна словотворча одиниця, що виділяється в іменах іменників чоловічого роду, які позначають дію, названа мотивуючим дієсловом, як процес" (дубляж, зондаж, інструктаж, масаж, монтаж, пілотаж, саботаж, фіксаж) [14, с.356]. Чітку структурну виділимість і значення одержав і іншомовний елемент -мейкер- (плеймейкер (у футболі), ньюсмейкер, хитмейкер, клипмейкер, іміджмейкер), хоча в ряді слів у російській мові відсутня виробляюча база для створення похідного слова (плеймейкер, ньюсмейкер).

Структурний елемент -гейт- уже починає затверджуватися в російській мові як самостійна морфема - суфікс, оскільки має структурну виділимість і чітко оформлене значення "скандал, пов'язаний з якою-небудь особою або державою" (Уотергейт, Ирангейт, Кремлегейт, Кучмагейт, Моникагейт, Путингейт, Панамагейт).

У російській мові досить часто й легко утворяться нові слова зі структурним елементом -манія-, що має значення "надмірне шанування кого-небудь або чого-небудь або прихильність до кого-небудь, чому-небудь" (битломания, курникомания, спайсогерломания, шпиономания, покемономания, "горбомания", леонардомания, евромания).

Однак словотворча функція таких елементів ще недостатня, вони приєднуються по перевазі до іншомовних основ. Перехідними випадками варто вважати утворення похідних слів на базі російських прізвищ, але й воно відбувається за зразком словотвору на базі іншомовних основ.

Третій етап характеризується подальшим функціонуванням іншомовної морфеми в російській мові. На цьому етапі морфема є багатозначною. Як ілюстрація можна привести іншомовний суфікс -ант-, що у російській мові функціонує в декількох значеннях: 1) особа по виробленій дії або за родом діяльності (адресант, диверсант, квартирант), 2) особа по об'єкті занять або володіння (дипломант, дисертант, музикант, фабрикант), 3) особа - об'єкт дії (арештант), 4) особа - учасник спільної дії (конкурсант, концертант, екскурсант), 5) особа стосовно місця роботи або навчання (курсант, лаборант), 6) особа - член колективу (оркестрант, сектант), 7) особа стосовн тому, кого воно готується стати (докторант, магістрант). Але сфера дії таких морфем обмежується поки тільки іншомовними основами (за винятком одиничних випадків окказионального характеру - содержант).

Четвертий щабель освоєння іншомовних структурних елементів характеризується певною словотворчою активністю іншомовних морфем у російській мові, коли стають можливими одиничні утворення на ґрунті російської мови за участю російських виробляючих основ, нерідко окказионального характеру. Так, елемент -дром- приєднуючись до іншомовних основ (велодром, танкодром, космодром), почав проявляти свою активність і на російському ґрунту (смеходром, стиходром, скачкодром, скалодром). Також іншомовний суфікс -бельн-/-абельн-/-ибельн- приєднується переважно до іншомовних основ (комфортабельний, контактабельный, презентабельний, рентабельний, транспортабельний, диссертабельный), однак останнім часом сфера дії даного структурного елемента розширилася: виник ряд похідних слів на базі російських дієслівних основ (решабельный, смотрибельный, промокабельный, рисовабельный, читабельний). Так само "поводяться " і деякі інші іншомовні морфеми: -фоб- (урбанофоб - женофоб, человекофоб); -фил- (англофіл, неофил - русофіл, слов'янофіл).

На п'ятої стадії іншомовний структурний елемент уже міцно завойовує свої позиції в системі російської мови. Це повноцінна морфема, що чітко виділяється в російській мові як структурний елемент слова, має цілком певне значення й функціонує в мові як продуктивний словотворчий формант, образуя нові слова й на базі російських основ. Насамперед це ставиться до деяких приставок, оскільки саме приставкам властив здатність легко приєднуватися до різних основ, не викликаючи яких-небудь змін. Так, приставка анти- уважається у російській мові регулярною і продуктивною морфемою, вона утворить нові слова як з іншомовними, так і з російськими основами з значенням протилежності, протидії або ворожості тому, що названо мотивуючим словом (антитерор, антигуманн, антивірус - антиречовин, антимистецтв, антиструм). Те ж саме можна сказати й про приставку супер- (суперефективний, супереластичний, супернегативний, суперрепортаж, супераншлаг, суперкомп'ютер - супернова, суперпотужний, супержуйка, супермама, супербомба, суперособистість, супергерой). Особливо активізувалася дія цієї приставки в російській мові у зв'язку з розвитком реклами: Супержевачка по суперціні.

На шостому етапі морфеми іншомовного походження починають розвивати свою словотворчу активність, ставати усе більше продуктивними, притягаючи до себе все більше число основ для утворення нових слів, у тому числі й на російському ґрунту, тим самим розширюючи своє значення й розвиваючи багатозначність. Наприклад, суфікс -ист- міцно затвердився в російській мові, оскільки є надзвичайно продуктивною словотворчою одиницею, за допомогою якої утворяться назви осіб, характеризуемые з різних сторін, що послужило основою для розвитку багатозначності морфеми. Також у сферу дії даної морфеми активно включаються російські основи. Ця морфема характеризується як регулярна й продуктивна словотворча одиниця, що утворить імена іменники чоловічої статі із загальним значенням особи, що характеризується відношенням до певної сфери занять, суспільно-політичному, ідеологічному, науковому напрямку, а також до предмета, абстрактному поняттю, побутовому явищу, підприємству або установі. Утворення із суфіксом -ист- позначають: 1) особа стосовно об'єкта занять або знаряддю діяльності (гітарист, гуслист, журналіст, металіст, нарисовець, танкіст), 2) особа по сфері діяльності (вокаліст, гигиенист, масажист, зв'язківець, шахіст), 3) особа по дії або схильності (бойкотист, скандаліст, службист, шантажист), 4) особа стосовно суспільно-політичного, наукового або релігійного навчання (дарвініст, ідеаліст, комуніст, марксист), 5) особа по приналежності до установи, навчальному закладу (гімназист, курсист, ліцеїст, семінарист), 6) особа по приналежності до угруповання осіб (квартетист, хорист), 7) особа по об'єкті вивчення (болгарист, іраніст, пушкініст, шекспирист) [28, с.186].

Цей суфікс залишається продуктивним і в цей час при утворенні неологізмів і окказионализмов, наприклад: гуморист, иронист, сарказмист, ехиднист, степист, сумоист, брэйнрингист, галерист (художник, що виставляється в галереї), пофигист, вуайерист, прогнозист.


2.2 ГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

Графічне оформлення новітніх запозичень являє собою одну із самих складних проблем сучасного російського правопису, хоча в деяких випадках для її рішення досить скористатися морфемним (морфологічним) принципом російської орфографії: необхідно з'ясувати всі існуючі значення терміна, а також установити його етимологію. Наприклад, слово, що позначає локомотив (електровоз), переустаткований для перевезення працівників залізничного транспорту, з можливістю зупинки в будь-якім необхідному місці на залізничній колії, уживається в літературі в декількох варіантах написання: матриса, матрисса, мотриса, мотрисса. Цим терміном позначається якийсь тип локомотива: спеціальний автоматизований вагон на рейках; пасажирська дрезина; швидкісний поїзд. Дане слово утворене від латинського motor 'приводящий у рух' за допомогою приєднання до кореня (у якому відбувається регулярне чергування об / нуль звуку) суфікса -ис-, що виділяється в іменах іменників жіночого роду (акторка, директриса, бісектриса). Крім того, існує також похідне слово автомотриса - залізничний (пасажирський або службовий) вагон із власним двигуном (франц. automotrіce) [Розенталь, Теленкова, 1999]. Отже, єдино вірним потрібно визнати написання мотриса.

Однак набагато частіше морфемного принципу росіянці й української орфографій виявляється недостатньо, щоб вирішити проблему, що виникла при оформленні запозичених слів засобами росіянці й української орфографій. Наприклад, при графічному оформленні назв кавових напоїв нерідко виникає проблема поліваріантності: кофе-гляссе, кава глясе, глясе, глиссе; кофе-экспрессо, кава экспрессо, эспрессо, эспресо. Проблем із правописом подібних запозичень виникає відразу трохи: 1) з адекватною передачею голосних і згодних звуків, 2) з відбиттям довготи згодних звуків, 3) зі злитістю/роздільністю написання частин слова.

Рішенню першої проблеми можуть допомогти відомості з області етимології. Так, джерелом для назви напою, що являє собою кава з додаванням морозива, послужило французьке слово glace (крижаний, заморожений), де після м'якого л звучить голосний а - що й передається російською буквою я. Елемент глиссе має зовсім інше значення (від фр. Glіsser - сковзати) і зустрічається в російській мові лише як корінь у таких запозичених словах, як глиссада, гліссандо, глісер, глиссировать. Однак питання про те, одну або дві згодні варто писати в слові гляс(с)е до кінця не вирішений: "Тлумачний словник іншомовних слів" Л.П. Крысина (1998) пропонує написання глясе, а "Словник іноземних слів" Н.Г. Комлева (2000) - гляссе. Зв'язано ці різночитання з можливістю застосування різних графічних принципів при освоєнні запозиченого слова. Коли яке-небудь іноземне слово входить у росіянин і українська мови, ми вправі скористатися або методом транслітерації, або методом транскрипції. Написання глясе відповідає першому принципу, а написання гляссе - другому.

Зі словом эспрессо можливий тільки один варіант написання, оскільки саме такий варіант відповідає й транскрипції, і транслітерації (від італійського espresso - видавлений). У російській і українській мовах словом эспрессо називають і кава, приготовлена під тиском за допомогою спеціального кофеварочного апарата, і кафі, де готовлять такий напій.

Питання про роздільний або дефисном оформленні елементів гляс(с)е й эспрессо зі словом кава є джерелом споровши між лінгвістами. Так, у словнику Б.З. Букчиной і Л.П. Калакуцкой "Разом або роздільно?" (1982) пропонується писати через дефіс кофе-гляссе (хоча роздільно кава арабика й кава мокко), а в останніх виданнях орфографічного словника В.В. Лопатина (Росіянин орфографічний словник. - М.: Азбуковник, 1999) - кава глясе.

Злиті, дефисные й роздільні написання значимих елементів мови регулюються лексико-морфологічним принципом росіянці й української орфографій: роздільно повинні писатися різні слова, а разом - частини одного слова, тобто морфеми. Напівзлитого ж написання являють собою якийсь своєрідний компроміс: через дефіс пишуться такі елементи мови, у яких можна доглянути як лексичне (властиве слову), так і граматичне (властиве морфемі) значення.

Це особливо помітно при оформленні запозичень. Тому при коливаннях між злитим, дефисным і роздільним написанням частин запозичених складних слів слід віддати перевагу злитому в тому випадку, якщо на сучасному етапі життя мови в цьому слові не можна виділити самостійного кореня, дефисное - якщо відносною самостійністю володіє лише одна із частин такого слова, і роздільне - якщо обидві частини такого слова вже придбали повну лексичну й граматичну самостійність. Так, наприклад, слово яхтсмен пишеться разом - тому, що його неможливо разъять на окремі частини, а слово яхт-клуб пишеться через дефіс - тому, що частина клуб відомий у російській мові як самостійне слово, а от окремої частини яхт не існує. Якщо написати яхт клуб роздільно, то в цього сполучення виявиться вже зовсім інше значення: клуб (чого?) яхт (родовий відмінок множини іменника яхта). Із часом написання таких запозичень може принципово змінюватися: назва спортивної гри ватерполо, наприклад, раніше рекомендувалося писати тільки разом, однак з появою слова поло в окремому вживанні (водне порожно, гра порожня, стиль поло) з'явилася можливість дефисного написання ватер-поло.

У сучасній мові спостерігається тенденція до роздільного написання сполучень: кава гляс(с)е, кава эспрессо, кава мокко й т.п. - тому що ці слова нерідко вживаються самостійно як назви сортів напою: пити (що?) гляс(с)е, эспрессо, мокко й т.п. , а, отже, гляс(с)е, эспрессо, мокко й т.п. уже сприймаються як невідмінювані прикметники.

Процес освоєння іншомовних структурних елементів у російській і українській мовах у кінці 20 століття- процес тривалий і багатоступінчастий. Йому сприяє цілий ряд лінгвістичних факторів: 1) наявність "порожнього осередку" для вираження певного значення (як приклад можна привести морфеми -дром- зі значенням "площадка для проведення змагань або випробувань", -гейт- зі значенням "скандал, пов'язаний з якою-небудь державою або особою" і під.); 2) необхідність синонимичного вираження певних відносин (порівн., наприклад, суфікси зі значенням відверненої дії -н(я), -б(а) і -инг-, приставки зі значенням протилежності, протидії противо- і анти- і під.); 3) наявність ряду однокорінних слів як основи для формування в запозиченого слова словотворчої структури; 4) розвиток словотворчої активності іншомовного елемента за участю як іншомовних, так і російських і українських виробляючих основ; 5) розвиток багатозначності іншомовних морфем у російській і українській мовах як результат їх високої словотворчої продуктивності.

Однієї зі найскладніших проблем сучасного російського й українського правопису є графічне оформлення новітніх запозичень. Існує кілька проблем із правописом іншомовних слів: 1) адекватність передачі голосних і згодних звуків, 2) відбиття довготи згодних звуків, 3) злитість/роздільність написання частин слова. Вищевказані проблеми регулюються методами встановлення етимологічного походження запозичених слів і транслітерації, у той час як злиті, дефисные й роздільні написання значимих елементів мови визначаються лексико-морфологічним принципом росіянці й української орфографій: разом повинні писатися частини одного слова, тобто морфеми, а роздільно - різні слова. Що стосується напівзлитих написань: через дефіс пишуться такі елементи мови, у яких можна доглянути як граматичне, так і лексичне значення.

Очевидно, що для більше повного розуміння деяких фактів мови необхідний вихід за рамки лінгвістики в сферу тих психічних процесів індивіда, за допомогою яких мовний матеріал організується в людському мозку й у потрібний момент витягає. Про освоєння іншомовних слів у свідомості індивіда й піде мова в наступній главі.


3. АНГЛІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ НА СТОРІНКАХ МОЛОДІЖНИХ ВИДАНЬ

Сьогодні для розмовної мови серед молоді характерна погоня за модою: модними ж зараз є далеко не кращі елементи мови: жаргонізми, максимальна сниженність мови й насиченість іноземними словами . Останній елемент є актуальною язиковою проблемою, оскільки відбувається заповнення запозиченнями мовних шарів, не тільки в розмовній мові, але й у друкованих виданнях. Існує кілька крапок зору дослідників по цьому питанню. Наприклад, Л.П.Крысін уважає: "...для розвитку майже кожної мови процес запозичення слів з інших мов цілком природний і звичайний, як приподні й звичайні контакти між народами - політичні, торговельні, культурні ". Академік же Челишев, член президії РАН, заявляє: "Одна справа - економічно виправдані, природні запозичення, поступово засвоюються мовою й не руйнуючі його національної основи, і зовсім інше - агресивна, тотальна його "американізація ".

Гіпотеза нашої роботи полягає в тім, що запозичення, проникаючи в російську мову й пристосовуючись до нього, стають матеріалом для відновлення й розширення язикового фонду.

Актуальність досліджуваного питання підтверджується не тільки інтересом до нього дослідників і журналістів, незвичайною активністю використання в живій мові модифікацій запозичень. Це спостерігається як у молодіжному сленгу, на сторінках молодіжних видань, так і в мові політиків, бізнесменів, телеведучих. З розвитком мережі Інтернет запозичення стали розповсюдженим компонентом мови комп’ютерщиків і великого числа просунутої молоді.

Російська мова не вперше зіштовхується з необхідністю сприймати з міжнародного досвіду корисну інформацію у вигляді іноземних слів. Згодом з'ясовується, які з них залишаються, а які безвісти зникають. Наприклад, в епоху Петра I у російську мову ввійшло 1500 слів з голландської мови. З них у сучасній мові збереглося приблизно 250. Російська мова не втратила своєї національної особи й незважаючи на тривалий вплив на нього французької мови.

Нерідко іншомовне слово асоціюється із чимсь ідеологічно або духовно далеким, навіть ворожим, як це було, наприклад, наприкінці 40-х років під час боротьби з "низькопоклонством перед Заходом": грейдер терміново перейменували в струг, бульдозер - у тракторний відвал.

Розпад Радянського Союзу означав, зокрема, і руйнування більшої частини перешкод, що стояли на шляху до спілкування із західним миром. Активізувалися ділові, наукові, торговельні, культурні зв'язки, розцвів закордонний туризм; звичайною справою стала тривала робота наших фахівців за кордоном; створення в Росії та Україні спільних підприємств. Зросла необхідність в інтенсивному спілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це - важлива умова не тільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилучення носіїв російської мови до інтернаціонального (а частіше - створеним на базі англійської мови) термінологічним системам - наприклад у таких областях, як обчислювальна техніка, спорт, мода, журналістика й інші.

Наприкінці 80-х - 90-і роки помітно збільшився приплив іноземних слів у російську мову у зв'язку зі змінами в сферах політики, економіки, культури й моральної орієнтації суспільства.

Бувають в історії суспільства часи, коли переважає більше терпиме відношення до зовнішніх впливів, зокрема до запозичення нових іншомовних слів. Таким часом можна вважати те, у якому ми живемо, - кінець XX століття й рубіж двох сторіч, коли виникли такі умови, які визначили схильність російського суспільства до прийняття нової й до широкого вживання раніше існуючої, але відомої головним чином фахівцям іншомовної лексики.

От деякі із цих умов:

· усвідомлення частиною населення своєї країни як частини цивілізованого миру;

· ослаблення тенденцій, що відбивають протиставлення радянського способу життя західним зразкам;

· переоцінка соціальних і моральних цінностей у зв'язку із соціальними процесами в суспільстві;

· зсув акцентів із класових і партійних пріоритетів на загальнолюдські;

· відкрита орієнтація на Захід.

Всі ці процеси й тенденції, характерні для російського суспільства другої половини 80-х - почала 90-х років послужили важливим стимулом , що полегшив уживання іншомовної лексики. Використання іноземних слів у сучасному російському житті абсолютно закономірно й пов'язане із прогресом.

Щоб вільно говорити на тему, що цікавить нас,, ми повинні визначити основні визначення й поняття:

Запозичення, перехід елементів однієї мови в іншій як результат взаємодії мов або самі елементи, перенесені з однієї мови в іншій. Запозичення пристосовуються до системи мови, що запозичить, і найчастіше настільки їм засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями цієї мови й виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.

Іншомовні вкраплення в російську лексику, які часто зберігають неросійське написання. Іншомовні вкраплення звичайно мають лексичні еквіваленти в складі російської лексики, але стилістично від них відрізняються й закріплюються в тій або іншій сфері спілкування як спеціальні найменування або як виразний засіб, що надає мови особливу експресію. Їхньою характерною рисою є поширення не тільки в російському, але й в інших європейських мовах.

Варваризми (від грец. barbaros - чужоземний) перенесені на російський ґрунт іноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. Про варваризми не можна сказати, що вони входять до складу російської лексики, вони ще не освоєні мовою, не є їхньою приналежністю, це "не одиниці, що закріпилися в загальнолітературній мові," 1. На відміну від всіх лексичних запозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більше словниками російської мови. Від інших іншомовних запозичень варваризми відрізняються й тим, що мають "іноземний" вигляд, що різко виділяється на тлі російської лексики. Вони позбавлені стилістичного фарбування книжності й науковості.

Варваризми тільки умовно можна віднести до запозичений ний лексиці, що має обмежену сферу вживання; насправді ж вони залишаються за межами російського словника. Нам здалося, що такий процес несправедливий, і ми вирішили скласти свій власний словник, куди ввійшли не тільки запозичення, але й інші сленгові одиниці молодіжної мови, знайдені нами на сторінках молодіжних видань. Предметом вивчення стали газети, співробітники яких використаю сленг нечасто, як експресивний засіб і виразний прийом. Як об'єкт дослідження ми взяли друковане видання "Я Молодий" (див. Додаток - Словник), що є представником центральної молодіжної преси в Росії.

Як утворяться й звідки беруться ці "модні молодіжні слівця"? При роботі над створенням словника сленгових одиниць, що зустрічаються на сторінках молодіжних видань, ми спробували знайти відповідь на це питання.

За основу класифікації формування молодіжного сленгу ми взяли деякі прийоми, розроблені дослідником Э.М.Береговскою, проілюструвавши їхніми прикладами з нашого словника. От що в нас вийшло:

1) на перше місце по продуктивності утворення виходять іншомовні запозичення , причому в основному англомовні. Звичайно слова приходять до нас у вживання відразу в русифікованій формі. Як правило, це парадійно русифікована форма. Наприклад - бэнд (група), фейс (особа), тинейджер (підліток), хэппи-энд (щасливий кінець) і т.д.

2) аффіксація як засіб досить продуктивний, утворення сленгових одиниць відбувається за допомогою суфіксів: "моднявый" - від слова модний; "показушно" - прислівник від слова показуха; "блатота" - від слова блат.

3) наступним джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика . Тут і властиво метафори: "фішка" - жарт; "замутити" - почати щось робити; "колбаситися" - добре відпочивати, танцювати.

4) запозичення блатних арготизмів : "халява" - одержати, не вкладаючи; "западло" - у тягар; "вижрати" - багато з'їсти; "пика" - особа.

5) розвиток полісемії (багатозначності): "пертися" - 1) балдіти, божеволіти, 2) подобатися, 3) іти.

6) усікання корінь: "ні" - інтернет.

Слова іноземного походження усе активніше впроваджуються в розмовну мову. Якщо раніше англіцизми були мало поширені, то зараз вузькоспеціальна термінологія виходить за межі професійного середовища й починає вживатися в пресі, у радіо- і телепередачах, у публічній мові політиків і бізнесменів. Але повсякденна мова не випробовує надмірного напливу іншомовних слів. У ній ці слова можуть відігравати роль своєрідних цитат.

Соціальні групи по-різному реагують на появу в мові запозичень. Люди старшого покоління в середньому менш терпимі до чужої лексики, чим молодь; з підвищенням рівня утворення освоєння запозичень відбувається легше; представники технічних професій у порівнянні із представниками професій гуманітарних рідше зупиняють свою увагу на тім, яке слово вони бачать у тексті або чують - російське або іншомовне. Але не всяке значення вживаних іноземних слів зрозуміло, особливо для масового сприйняття.

Як оцінювати прискорення, що відбувається зараз, процесу запозичення? Як ставитися до того, що іноземні слова нерідко витісняють із уживання слова росіяни, споконвічні? Може бути, необхідні якісь заборонні міри, що не дозволяють, скажемо, журналістові або телеведучому вживати іншомовне слово, якщо є рівнозначне російське? Але, незважаючи на гостру полеміку навколо запозичень, відчувається престиж інозмовного слова в порівнянні зі споконвічним. Це викликає явище, що може бути названо підвищенням у ранзі: слово, що у язиці-джерелі йменує звичайний, рядовий об'єкт, у мові, що запозичить, додається до об'єкта, у тім або іншому змісті більш значному, більше престижному (від купюр).

При більше детальному зануренні в матеріал можна прийти до наступного судження:

· мова являє собою механізм, що саморозвивається, дію якого регулюється певними закономірностями. Зокрема , мову вміє самоочищатися , позбуватися від функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається й з іноземними словами

· деякі слова застарівають, витісняються самі собою як щось непотрібне

· у житті іноземного слова відбувається зміна значень, при переході в іншу мову.

Втім, розмова про "експансії" іноземних слів - погано це або добре, чи небезпечно ні? - може тривати нескінченно. Але безсумнівно одне: залучення іноземних слів цілком закономірно, якщо сприяє поліпшенню сприйняттю мисли й допомагає знайти загальну мову з аудиторією або співрозмовником. І тому ні вчені-лінгвісти, ні журналісти й письменники не повинні сидіти склавши руки, безпристрасно спостерігаючи, як засмічується іномовними словами рідна мова. Але заборонами тут нічого зробити не можна. Потрібна планомірна й кропітка науково-просвітня робота, кінцева мета якої - виховання культури обігу зі словом, гарного язикового смаку. А гарний смак - головна умова правильного й доречного використання язикових засобів як чужих, запозичених, так і своїх, споконвічних.


ВИСНОВКИ

Проблема освоєння іншомовних слів російськомовними індивідами завжди привертала увагу лінгвістів. Особливо цікавий для дослідження процес запозичення в ХХ столітті. Це пов'язане з достатком іншомовних елементів у текстах сучасної російської мови. У цей період у язиці виникають назви нових явищ, предметів, понять у політику, економіці, науці, побуті, торгівлі, мистецтві. Розвиток науки й техніки, розширення економічних, політичних, професійних і особистих контактів між жителями Росії й Західного миру сприяють активізації взаємодії між російською мовою й західноєвропейськими. У Росії й Україні різко зростає число людей, що знають кілька язиків. Для 80-90-х років характерний інтенсивний процес запозичення іноземних слів, насамперед англійських (дефолт (default) - "невиконання зобов'язань", "неплатежі"; таймшер (time-share)- "особливий вид оренди приміщень для відпочинку"). У язиці з'являється чимала кількість запозичень, безпосередньо пов'язаних з комп'ютерними технологіями й Інтернетом: принтер, картридж, файл, сайт, провайдер, сервер, монітор, модем.

У нових історичних умовах виникає питання про те, у яких межах припустиме використання іншомовної лексики. Так, А.А.Брагина, О.С.Мжельска й Е.И.Степанова, И.Фомін, Г.Н.Скляревска й ін. думають, що запозичення іншомовної лексики є одним зі способів позначення нових реалій і понять, що виникають в умовах політичних, економічних і культурних зв'язків між народами.

У той же час багато філологів (О.Н.Трубачев, Н.А. Ревенска, А.А. Региня) відзначають, що газети буяють зайвими іноземними словами, дорікають ЗМІ в надмірному захопленні запозиченнями з інших язиків, рішуче заперечують проти термінологічної надмірності (ринок-маркетинг, оцінка-рейтинг), протестують проти потоку іноземних слів "від стагнації до презентації" і "від брифінгу до консорціуму", що заполонили повсякденну російську мову" .

Однак, як відзначає Івлєва, автори, категоричні у своєму неприйнятті іншомовних запозичень, виявляються в конкретних пропозиціях не більше оригінальними, ніж Шишков, який намагався замінити такі іноземні слова, як "парк" і "калоші" на "росіяни" синоніми "гульбище" і "мокроступи".

Для багатьох неологізмів англійського походження характерна економічність. Порівн.: "дилер" (фізична особа або компанія, що здійснюють від свого імені посередницькі операції); "брокер" (торговельний або фінансовий агент, що діє від імені біржі або самостійно за рахунок засобів клієнта як посередник при здійсненні угод купівлі-продажу), "пейджер" (портативний бездротовий пристрій для прийому й запису інформації) і ін.

Багато слів англійського походження включаються в синонімічні ряди із уже вживаються активно в сучасній російській літературній мові словами, порівн.: менеджер - керуючий - директор; пресинг - тиск - натиск; спонсор - меценат - добродійник - філантроп; брокер - посередник - маклер; грант - позичка - дарунок і ін. При цьому носії російської мови всі частіше віддають перевагу словам англійського походження в силу їх більшої семантичної точності й економічності. Ця обставина сприяє їхньому подальшому освоєнню язиком-реципієнтом.

Саме в переломну історичну епоху неминучі й закономірні масові запозичення, що позначають нові поняття. Будь-які спроби штучно перешкодити цьому процесу за допомогою адміністративних мір, без обліку здатності російської мови до самоочищення можуть принести шкоду. Ті ж неологізми, які відбивають нові явища й поняття, процеси, що відбуваються в соціумі, допомагають уловити "дух часу", мають серйозні шанси на міцне вкорінення в язиковій структурі.

Проведене в даній роботі дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1) Найбільш великою групою новотворів сучасного російської та українських мов є неологізми-запозичення, які пов'язані зі змінами в нашому соціально-економічному, політичному, культурному й духовному житті. В основному це американизмы й англіцизми (мультиплекс, тюнинг, іміджмейкер).

2) У російській мові також з'явилися іншомовні словотворчі елементи (приставки де-, контр-; суфікси -изм, -ист, -мейкер: деградація, контргра, хвостизм, гармоніст, плеймейкер).

3) У результаті невмотивованого вживання іншомовних слів багато споконвічних російських слів вийшли із уживання або змінили своє значення (вира, тіун, диакон).

Безсумнівно, процес освоєння іншомовних слів російською мовою збагачує наша рідна мова, робить його ще більш ємним, виразним і розвиненим. Це не тільки сприйняття слів з інших язиків, а їхнє творче освоєння на всіх рівнях язикової системи, формальне й семантичне перетворення відповідно до самобутніх, споконвічних особливостей російської мови й високим ступенем його розвитку.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аюпова Л.Л. Заимствования русского языка в историко-функциональном аспекте. – М.: Учпедгиз, 1991.- 61с.

2. Белянин B.Г. Психолингвистика как наука о речевой деятельности // http://www.Textology.ru

3. Боброва Т.А. Об изучении заимствований из языков народов СССР в русский язык. – СПб.: Русская речь, 1984. – 134, 135с.

4. Виноградов В.В. Великий русский язык. – М.: Мысль, 1945.- 117с.

5. Виноградов В.В. Язык Пушкина: Пушкин и история русского литературного языка. – М.: Гослитиздат, 1935.- 49с.

6. Винокур Г.О. О славянизмах в современном русском литературном языке. – М.: Наука, 1959.- 43с.

7. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Новая теория прародины индоевропейцев. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1984.- 14с.

8. Гимеревский Р.С., Старостин Б.А. Иностранные имена и названия в русском тексте. – СПб.: Вопросы языкознания, 1985.- 53-57с.

9. Дридзе Т.М. Текст как иерархия коммуникативных программ (информативно-целевой подход) // Смысловое восприятие речевого сообщения. - М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1976, 98-99с.

10. Залевская А.А. Языковое сознание и описательная модель языка // Методология современной психолингвистики.- М.: Рос. гос. гуманит. ун-т , 2003.- 184-190с..

11. Зачевский Е.А., Ковалевская Е.Г. Общее и национальное в лексике языков народов СССР. – М.: Учпедгиз, 1983. - 39-41с.

12. Зимняя И. А. К вопросу о восприятии речи. – М: Наука, 1961.-54с.

13. Ивлева А.Р. Роль заимствований в лексике современного русского языка. – Ростов-на-Дону: Культура, 2003. – 115-120с.

14. Ижакевич Г.П. Русский язык в его связях с украинским и другими славянскими языками. – СПб.: Русская речь, 1973. – 50с.

15. Коломиец В.Т. Происхождение общеславянских названий рыб. – М.: Гослитиздат, 1983.- 125с.

16. Леонтьев А.А. Психология общения.- М.:Смысл,1999.-214с.

17. Лукашевич Е.В. Языковая способность студента в аспекте когнитивной и коммуникативной деятельности.- Барнаул, Алтайский гос. ун-т, 2002.-12-18с.

18. Маркова Е. О неологизмах англоязычного происхождения в современном русском языке // http://www.ruscenter.ru

19. Михайловская Н.Г. Системные связи в лексике древнерусского письменного языка XI-XIV вв. – СПб.: Вопросы языкознания, 1980.- 78-90с.

20. Морковкин В.В., Морковкина А.В. Русские агнонимы (слова, которые мы не знаем). М., 1997.

21. Ожегов С. И. Лексикология. Лексикография. Культура речи. – М.: Книга, 1974. – 20, 21с.

22. Орфографический словарь: Слитно или раздельно?/Сост. Б.З. Букчина, Л.П. Калакуцкая – 1-е изд.- М.: Книга, 1982.- 117-120с.

23. Проблемы современной терминологии: Сб.статей / Под ред. А.П.Трубачева; М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2003.- C.14-19.

24. Русский орфографический словарь./Cост. В.В.Лопатин – 1-е изд. - М.: Азбуковник, 1999.- 173-179с.

25. Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику. – СПб.: Лань, 1989.- 16с.

26. Словарь иностранных слов./ Cост. Н.Г. Комлев- 2-е изд.- М.: Наука, 2000. – 81-84с.

27. Современное русское слово: Сб.статей / Под ред. И.И.Скляревской; М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2002.- C.18-22.

28. Сорокопятов Ф.П. История военной лексики в русском языке XI-XVII вв. – М.: Гослитиздат, 1970. – 55с.

29. Тогоева С.И. Некоторые аспекты восприятия нового слова//Материалы международной конференции, посвященной 60-летию факультета иностранных языков. – Тверь, 2003. – С. 185-187.

30. Толковый словарь иноязычных слов./ Cост. Л.П.Крысин – 1-е изд.-СПб.: Русская речь, 1998. - 278-282с.

31. Толковый словарь словообразовательных единиц русского языка./Сост. Т.Ф. Ефремова – 2-е изд.- М.: Книга, 2000.– 356, 357с.

32. Толковый словарь словообразовательных единиц русского языка./Сост. Л.П. Голубева – 1-е изд.- М.: Учпедгиз, 2001. - 342с.

33. Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка. – М.: Культура речи, 1972.- 86,87, 121,122с.

34. Шахнарович А.М. Языковая личность и языковая способность // Язык - система. Язык - текст. Язык - способность.- М.: Гослитиздат, 1995.- 64-69c.

35. Шведова Н.Ю. Современный русский язык. Фонетика. Лексикон. Словообразование. Морфология. Синтаксис. – Ростов-на-Дону: Культура, 2003.- 114-119с.

36. Шумова Н.С. Новые англоязычные заимствования в сознании носителей русского языка//Слово и текст: актуальные проблемы психолингвистики.- Тверь: ТГУ, 1994.- С. 20-30.

37. Этимологический словарь русского языка./Сост. Т.Э. Розенталь, Т.М. Теленкова – 1-е изд.- СПб.: Вопросы языкознания, 1999. – 405-409с.

38. Юшманов Н.В. Актуальные проблемы русского словообразования. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1972. – 45-51с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:32:02 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:07:20 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Лексичне запозичення

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150654)
Комментарии (1838)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru